автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Черновские городища XII-XIII ст. (материальная культура, сельское хозяйство и побут населения)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Черновские городища XII-XIII ст. (материальная культура, сельское хозяйство и побут населения)"



АКДЦЕМ1Я НАУК УКРАПШ 1НСТИГУТ АРХЕОЛОГИ

На правах рукопису УДК 930.26.

ВОЗНИЙ' 1Г0Р ПЕТРОВИЧ

Ч0РН1ВСЫЕ ГОРОДИЩЕ ХИ-ХШ ст. (матер!альна культура, господарство та побут населения)

1сторичн1 науки - 07.00-06 - археолог!я

.АВТОРЕФЕРАТ

дисертацН на здобуття наукового ступени кандидата 1сторичннх наук

Ки гв - 1993

Робота виконана в Черн4вецьюлгу державному ун1верситет1 {м.Ю.Федьковича

Наковий кер1вник: доктор !сторичиих наук О.П.ЬЬця

0ф1ц1йн1 опоненти:

До кто р ^пориэдих наук Котляр М.Ф. кандидат }?торичли)с наук 1вак:н 1\Ю.

Пров1Д!т установа - 1нститут археологи РАН

З-'чхист - в 1.дбудеться , 4 годин

на эас!данн} спец1ал1зовано1 вМено! ради для закисту дисертац!й на эдобуття наукового ступени доктора 1сторичних наук при ^статут! археолог! 1 АН Украши *

3 дисертац!е-ю можна ознайомитися в науков!й б!бл1отец1 1нс,титуту археолог! % Укра'гни за адресов

2.52014, м.1Ыв, вул.Бидубецька, 40

252025, м.Нигв, вул.Володимирська, 3

Автореферат роэ1сланий "¿3 "СС./гЛ 993р.

Вчзний секретар спец!ал1эовано1 ради

кандидат ¿еторичник наук <4 —- В.О.Петрашенко

АктуалыИсть цосл>д'кенна. Необх!дною передумэпою ысеб!чного вивчення !стор!1 Ки'/всьшн рус) е логлиблене дослтдтсння рег!он!в, що входили до п складу. Одни»/ з них була Швн1чна Буковина, яка в другЖ половин! ХП - ХШ ст. була п!вденноп прикордонною зоною Галицько-Волинського княз!вства. Таке географ!чне розм1щення краю змутувало княэ!вську владу будувати на його теренах <?к>ртец{, що станоЕИЛн значну перешкоду для вороНя. ЕконоИчний-розвиток ок-ресленого региону в ХП - ХШ ст., як 1 но !нших територ!ях древ-ньоН Рус! хзрактеризувався зростанням великого феодального зегае-волод!ння - княэ!вського, боярського, церковного ! ростом пол1-тичнот значимост! бояр.

Важливу категор!ю археолог!чних пям'яток, матер!али яких дозволять повн1шё охарактерпзувати фоодальн! в!дносини, становлять укр!плен! феодальн! садиби, що виникали у эв'язку !з зростанням великого приватного землеволоц!ння. У буд!вництв! феодальних зам-к!в була зац!кавлена !• центральна влада. Чим б!льше на землях кпяз!вства було таких садиб, том швидше освоювалася дана терито-

1нтерес до вивчення дано? проблеми пояснявться тим, що: по-перше, П!вн!чна Буковина е одним з найбагатших терен!в Укра?ни за ступ!нню зберяженост! археолоИчних пам'яток. Б!льш!сть з них ' являэть собою законсервован! обчкти, позаяк на ?х територ!? п!с-ля прчпинення життя, здеб!льшого, не в!дэначаеться п!зн!ша забу-дова. В той же час, на !нших територ!ях Китвсько? Рус! багато памяток зинщено польовими роботами;

по-друге, ця тема торкаеться маловивчених проблем !стор!? древ-ньо! Рус!, таких, як всеб!чне вивчсння перифер!йних фортець, що разом з навколишн^и поселениями, дадуть уязу про розм!ри 1 к!ль-к!сть вотчин, мае ?х виникнення, фортиф!кац!ад 1 внутр!шнп будову феодальних садиб, про ступ!нь могутност! ! географ!чний розпод!л боярського пропарку в руських княл)яствах. Про б!льш!сть поселень даного типу у нас не гае найелементарн!ших в!домостей щодо часу Гх !снування та соц!ально? приналекност!. Кр!м того, за останн! деся-тил!ття не було повн!стю розкопано жодно! феодально? садиби, ме-тер!али яких могли б пролити св!тло на проблему становления феодальних в!дносйн в краш1. Разом з тим, залишаеться дискус!йним питания походження, етап!в становления 1 локальних особливостей феодальних замк!в. До цих п!р не склалося едино? думки щодо окре-мих ознак, як! в!др!зняють феодальн! садиби в|д {нших населеиик

пункт!в. Потребив подальшого влечения роль дано* категорП городищ в проще с 1 феодал 1зацН Рус! в ц!лому I по окрвиих !сторико-географ!чних резонах. Спирагачясь виюгочно ла пов1домлемня писем-них дчсерел, вир1шти дану проблему нзможливо; по-трете, розташування краю на п 1 вде нно - зах 1д н I й окраш! Рус! привело до того, цо дана територ!я залишилася поза увагоа л1то- , писц!в. Лише починаючи э ХШ ст. на стор!нках писемних д.керел зу-стр!чаються ок^ем! згадки про буковинськ! населен! пункта, Ще до недавнього часу окреслена тзритор!я належала до тих земель, 1зто-р!я яких залишалася недосл!дженою;

по-четнарте, кр!м наукового ¡итз^есу досл1д;куоана проблема набуваз ще й гострэго полIтично11') забарзлення. Загальнов1домо, що-терито-р1я ШвнЛчнэХ Буновини довгий час входила до складу ряду !ноземник держав, правляч! кола яких не були зац!кавлен! у об'ективному в!д-творенн! И вторичного минулого. Б!лып того, користугачись в!дсут-• н!стю писемних 1 археолог!чних д же рол представники австр1йськоК оф!ц!йно]( !стор!аграф!1 прагцули принизити р:.>ль ело в'пне ько го населения к~аю л давнину. Румунськ! 1сторики, виправдовупчи окупац!го рег!ону корол1вською Румун15п, взагап! заперечували ЗСТс слов'янсь-киЯ характер у давн! часи 1 стверджували, що дана територ!я була заселена дако-романами. Особливо сл!д п!дкреслити, що проблема ет-н!чно* приналежност! краю щэ А сьогодн! досить гостро стогть, в зв'язку з роэробкоч "ново! концепцП походження руыунського народу", а також територ!альними претенз!ями деяких громадських орга-н!эац!Й I державник д!яч!в сус!дньо! кра!ни.

Хронолог!чн! рамки роботи. Тут вивчаються старожитиост! ХП -першо? половини ХШ ст., цо охопллз важливий пер!од у в!тчизнян!й 1сторП. Нижньою хронолог! чнои мэкею досл!дженняе середина ХП ст. коли йшов г.роцес об'еднання земель Галпцько 1 Рус! в одне з наймо-гутн!ших княз!вств на п!вденному заход! Давяьорусько* державм, ку-ди входила й П1вн!чна Буковина. В цеЙ час в!дбуваеться зародкеннл перв!сних оэнак укра1нсько1 народное?!, значнэ зругаання в еконс-м!чному розвитку, яке привело до росту великого землеволод!ння, що виражалося в появ! с!льських феодапьних садиб; Поступовий розвиток феодального сусп!льства був перерваний в перш!й половин! ли! ст. нашестям монголо-гатарсько! ораи,"яке в!дчутно п!д!рэало економ!ку Швд0нно-3ах1дно? Рус!. Ця под!я ! визначила верхнп хроноло(11чну

мексу даного досл1дження.

Мета прац! полягае в тому, ирб за св!дченнями археолог!чних та писемних д.яерел з найсЛлыиоч) повнотою охарактеризуваги натер!-альну культуру, господарство, побут, а також етн!чний склад населения Чэрн!всъко1' феодально I садиби. "

дослхдження с: I - внести в об!г нов1 -археолог!чн1 ■ матер!али 1 зв'язати гх з !ншими дкерелами; 2 - провести культурно -археологIчау класифгкацН предмет!в реШсничого Еирэбництва, анал!з предмет!в ¡мпоргу; 3 - на основ! порхвнялыюго анал!эу ар-хеологччних джерел ! писемних матер1ал!в показати господарствэ феодально? садиби; 4 - розкрити питания культурного 1 духовного жигтя мешканц!в Чорн!вського господарськэ-адм!н!стративного осе-редку.

Матоди досл!дження. В основу методики досл!дження лягла роэ-робка культурних в!дкладень на широких гагощах з вид!ленням стра-тиграф!чних шар!в. При характеристик речових комплекс!в, поряд з традиц!йними методами !сторичного досл!дження археолог1ЧШ1х па-м'яток формально-типолог!чним ! картограф!чним, використовувався метод пор!вняльно-таго>лог!чний, який включав статистику обробку матер!алу, а такок дан1 отриман! за допомогога метод!в природничих наук: металограф!чний анал!з вироб!в з кольорових метал!в, мате-р!али палеоботан!чного досл!д.кення залишк!в зерна;

Наукова новизна прац! полягае в тому, що под!бне'спец!альне широке досл!дкення по дан!й тем! проведена на п!детав! комплексного використання археолог!чних та писемних дкерел конкретного рег!ону ! пзм'ятки проводиться вперше, що дае можлив!сть створити фундамзнтальну джерельну базу, а отриман! матер!али ! висновки дозволяять, в першу чергу, висв!глити питания господарського роз-витку та побуту осередк!в феодал!эму.

Практична д!нн!сть роботи полягаз в тому, що знайден! в ход! археолог!чни)с розкопок предмета можуть слухити джерелом для дату-вання 1 аналог!й при проведенн! досл!джень на археолог!чних па-м'ятках давньоруського часу в рег!он!. Висновки моясуть бути вико-ристан! в узагальнюючих !сторичних роботах, працях науково-попу-лярного ачану, в курсах лекц!й з !еторН середп!х в!к!в, спецкур-с!в I спецсеи!нар!в з !сторП ! археолог! 1 пер!оду феодал!эму, при створенн! експозиц!й краеэнавчих музе!в,а також в боротьб! проти антинаукових гюрвкручень давньо I 1стор!1 населения сучасно!

Укра!ни.

- Апробац!я результат!в досл!дження. Ochobhi положения дисер-тац!! апробован1 в форм! допэв^дей ! пов!домлень на XX Республ!-канськ!й археолог1чн!й конференц!i (0деса,1989 р.), !сторико-ар-хеолог!чному сем!нар! "Черн!г1в ! його округа" (1990 р.), м1жна-родн!й науков!й конференц!i "370 рок!в Хотинсько'з! в!йни" (Черн!в-ц!, 1991 р.), У-У1 сусп!льно-пол!тичних читаннях/'1стор!я Украши: досл!дження та !нтерпретац!1"(Ки!в,1990; Новгород-С!верський, 1991 р.), У BceyKpaiHCbKifi науков!й конференц!i з !еторичного краезнавства (Кам'янець-Под!лЪський, 1991 р.), X Всеукра1нськ!й слав!стичн!й конференц!! (Черн!ъц!,1992 р.), на обласннх 1сторико -краезнавчих конференц!ях. Дисертац!я обговорговалась на зас!данн! в!дд!лу давньоруськоI .та середньов!чно! археолог!I 1нституту археолог! i АН Украши.

Праця складайться з вступу, трьох роздШв, семи параграф!в, ' висновк!в, списку використаних джерел та л!тератури, додатк!в. Останн! м!стять описи стратиграф!чних шар!в городища, оборонних кл!тей, клтлових ?а господарських споруд, таблиц! ! малинки випв-лених комплекс!в рёчових знах!док.

3 М I С Т РОБОТ И

' У вступ! обгрунтов.уеться актуальн!сть теми, визначаються мета ! завдання досл!дження, його хронрло:'1чн! рамки, характеризуется джерельна база ! ступ!нь вивченост! дано! проблеми, розкри-ваеться структура роботи.

Розд!л I. "Топограф!я та !сторико-археолог!чна характеристика Чорн!всько! феодально! садиби."

■ Чорн!всы<е городище розташване на nf вденно-зах!дн!й- окраш! Хотшсько! височини в своер!дному геоморфологНмому район!. Тут, г!рське пасмо полого спадав на п!вдень до Припрутсько! долини. Ця територ!я належить до л!состепу 1 в!дэначаеться р!зноман!тн!ст10 природних умов. П!двищен1 д1лянки перемеговуоться з глибокими балками, ярами та долинами, як! надають р.>зчленованому рельефу м!сцевост! вигляду передг!рського ландшафту. Городище розм1щусть-ся в 115 м. п!вденн!ше л!вого берега р.Мошк!в на невисокому мису (близько 20 м.); 0станн!й з п!вденного боку обмэжзний глибокпм яром, з! сходу ! заходу - стр!мкими схилами, з п!вн!чно! ст^рони / у б!к р!чки спускаеться похилий хребет, по якому проходив в' пд

на городища.

Шд час розкоппк садиби в1.диригий i побнхсго досл!джений культурней шар. Основной горизонт його в!дклався в пор!вняно невеликий в!др1зж часу з серэдини ХП - до середнни ХШ ст. -

Стратиграф1я городища не складна - шари на вс!й площ{\явля-ють собога однор1дну картину. Вони залягають похило в б!к п!вн1ч-но-зах!дно1 сторони. Характер культурного шару на певних д!лянках садиби р!лн1лй. На площадц! замку в1н мае найб!льщу товщину на самому краю городища, де м1сцями досягав 0,5 м., особливо в п!вден-но-сх!дному кут{. Б напрлмку до центру площадки, товщина культурного шару пх.тупово лме"иуеться I складае 0,2 м. Лк з'ясувалося, такв стратиграф{я пояснюеться т1ею обставинсо, що саме по краю городица розтааювувалися залишки дерев'яно-земляиих конструкц1й фортиф1кац1йно~хитлового призначення, а посерэдин! городища зна-ходилося, южна вватати, велике подв1р'я.

У зв'язку !з значним ухилом площадки, перепад висоти в к!н-цевих точках в}д п1вдня до п!вноч} складае 6 м. ,< товщина культурного шару поступово змениуеться в напрямну з! сходу на зах!д. Тут перепад тонщини культурного шару сягае 0,5 в!дпов1дно, до-

р!внюе 0,2 м. Мэжливо, це пояснюеться д!ею ст1чних вод.

Стратиграфия площадки городища представлена 5 культурнпми нашаруваннлми, як! посл!довно зм!нгать один одного:

1 - азыний сипкий дерновий шар товщиною доЮ-20 см.;

2 - нижче збер!гся (не по вс!й досл!джуван!й площО у вигляд! остр!вк1в темно-с!рого суглинку товщинокз 5 см. 1 за складом мате-р!алу датований другою половиной ХШ - початком ХУ ст. Таке дату-вання випливае 1э знах!док кераи1ки характерно! для даного пер!-оду, а також ср!бно! монета - п!вгроша польського короля Владислава И Ягайла (1386-1434 рр.);

.3 - сипкий шар темно-коричневого суглинку з великим вм!стом попе-лу, шматк!в пэрегор!лого дерева, перепаленого кам!ння, обмазки, обпалено! земл!. ОстаннЫ окладав основну масу культурного шару, але мае неодинаковуютовщину по розкопу 40-160'см. над материкови-. ми ямами. Тут зустр!чаеться основна маса знах!док, яка датуе його ХП - першога поло вино-а ХШ ст.;

4 - сл!дуючий шар п!дстилае передматериковий прошарок товщиноя 24 см. Це стерильяо чистий суглинок св!тло-с!рого кольору з якому .нема н!яких знах!док;

-в-

5 - материк - досить щ!льна св!тло-коричнева-глина. В непорушених перекопали м1сцях,"материк залягав на глибин!-О,'5-0,6 м. в!д су-"асноГ по верхи!. Bin сильно пор!заний великими t малими, глибоки-мя 1 м!лкими ярами природнього i штучного похздкення.-В лесовид-ному материку в!дкрит! ями по греб!в, котловани п!двал!в наземних зрубних будинк!в, нап!вземлянка, поховальн! ями.

Розв'язати проблему хронолог!х археолог:чн;»х гшм'яток Чор- " HiBcfcKoro госпоцарсько-адм!н!стративнзго осередку моаша на основ! масових категор!П археолог!чних старожитностэй ( метал, к!стка, скло, керам!ка). Культурний шар феодально! садиби багатий на зна-к!дки, що добре датуються. Серед них першоряднз значения магать керам!чн! комплекса, як!, на п!дстав! стратиграф!чних даник, мое-на под!литк на 2 кронолог!чк! групи: комплекси ХП - першох поло-вини ХИ1 ст. i комплекси flpyroi половини ХШ - Х1У ст.

Серед глиняного посуду найб!льи пзпшренога формой були кухон-н! горщики. За характером оформления верхньох частини горщики ХП - пешо! половинл ХИ1 ст. под!ляються на 4 осноBHi типи. До першо-го належать посудини э конусовидним тулубом; плоским дном, висо-ким-1 плечиками, короткою шийкога. В!нчик в!д!гнутий назовн!, край загнуто до сэредини у ви^ляд! валика, що утворюв з вцутр!шнього боку закраину. Це загальноруська форма горщик!в цього часу, але в керам!чних комплексах Гапицько! Рус! вони становлять незначний в!дсоток. Час !снування 1к - середина ХП ст.( в керам!ц! Букови-ни, Галича, Пл!снеська ран!ше ХП ст. в!дсутн!), про що св!дчить наявн!сть 1х в киТвських житлах зруйнованих монголо-татарами 1 на !нших давньоруських городищах ! поселениях. Горщики другого типу близьяi до попереднього, але в1др1эняються в!нчиком. Bin дуяе короткий, piaKo в!д!гнутий назови! 1 край косо зр!заний загострено!' форми, !нколи з виЕмкого вздовж нього. По боковому зр!зу в!нця эроблено закрашу -тн!здо для накривки. Цй, власне, галицький тип, який за аналог!ями датуеться ХП - першою половиною ХШ ст. До третього типу налеяить незначна група горщик!в, яка через в!дсут-н!сть ц!лих форм не може бути повн!стю охарактеризована. До не!" в!дносяться посудини, верхн!й край в!нц!в якик горизонтально эр!-заний, злегка в!дтягНутий назови!, майжв завжди з закра!ною з вну-тр!шнього боку. |,'1зн! поширення шсудуданого типу, за р!дким ви-юшченням, такок вкладагаться в основн! кордони Талицького княз!в-етва 1 датуються ХП - першоп половиноо XIII ст. Горщики четвертого

-О-

(у характеризуэтьсн простим в!нчлком з округлим або косо зр!за-I краем без оакрагни з зчутршнынм б )ку. В!дсутн!сть нагару i :опченост}, висока як!сть f хороший випал , .озволне припустит, горщики цього типу служили як столовий посуд. Датуеться bíh ст. ! також 6 загальноруеьким.

Датування кзрам!ки XII - nepmoí полчвини ХШ ст. п!дтвердлу~ >ся численними знах!дками датуючих речей, 40 супрэводяуять кз-íí4hí комплекси цьоро часу t вкладагаться в окреслен! хронолог!ч-рамки. До них налег.ать корчаги-амфори, склян! браслета, ■ эалиа-озброиннл, ж!ноч! прикраси, культов! предмета та !нш.-

За ступеней оброб!тку поверхн1 чоршвськ! амфори под!ляагься два види: I - грушепод1бн!, вузькогорл! я високо п1дгатими ма-эними з р!зким перегином у верхн!й частин! ручками. Вони виго-влен!"з чэрвоно'1 глинл. Амфори даногз типу виготовлялися в Хер-ieci i на територН древным Pyci датувться шарами ХП - ХШ ст. угий вид амфор становлять посудини грушэпод!бно'1 форми з розшя-тем 1 роздутим тулубом лрикрашеним неглибокими канелирами, як! готовлен! з св!тла-жовто1 глини. Дан! посудини в!зант!Йського тодження ! були поширен! на Ryci в ХП - ХШ ст.

До предметiв побуту, hkí мають чгтке датування в!дносяться мки i ключ!. Такпй масовий матер!ал пост!йно використовуеться кеологами як над!йний хронолог!чний*!ндикатор. На городищ! айдено 24 замки 1 II клгоч!в. За формально-типологхчной класиф!-ц!ея, в основному, це нав!сн! трубчат! замки р!зних po3MipiB, в!дюсяться до тищв "Б","В". Найб!лыие пйкористання íx припае на ХП - перщу половину ХШ ст. Кляч! також ц1лком п!дпадають д швгородську класиф!кац!ю, з!дносяться до тип!в "Б","В" - ХП ХШ ст. -

"До предмет!в, як! мають ч!тке датування в!дноситься хрест-ен-лп!он. В!н"датуеться 1237-1238 рр., а аналог!чн! вироби зустр!-.ються у вс!х п!вденно-руських землях в шарах батиевих пожеж. рзд !нших куяьтовпх предметов вид!ллсться крестик т!льник, якш'1 i аналог!ямя датуеться ХП -'ХШ'ст.

В якост!-датуючлх матер!ал!в можуть бути викорястан! склян! •••"•тшт, як! а!диосяться, за новгороДською ютсиф!кяц!ео, до »угого типу ! датуються ХП - ХШ ст.. Сиди ,а шяиа в1дНеста иифер-прясла, час побутування яких вкладазться в кротлог!чн! рачки ¡сл!дкуваного пер!оду.

•ю-

•Таким чином, на основ!-отратиграф!чних даних, тиползг!чнс анал!эу керам}чних комплекс i в та immx датувчих речей можна вс новити'хронолог!ю археологгчних пзм'яток Чорн!вського господа]; ко-адм!н!стративного осередку. Так, у прим!щеннях оборонних те житлово-господарських зруб!в, наземник жител горздица знайденс однотипову керам!ку, цр в!дноситься до друго! поло вини ХП - го половиня ХШ ст. В даних комплексах в!дсугн! фрагмента тоикост! них гощик!в з манжетоподдбкигм ахнцями, що характера для nepi половини ХП ст. Отже, розглянута- феодальна садиба була збудов! нерсн!ше середини Xií ст. i про!снувала близькэ 100 рок!в. В < редин! ХШ'ст. п!д час навали монголо-татархв юна була спален; про що св!дчать залишки згор!лих оборонних i яиу^овик споруд.

Рэзд!л 2. "Забудова укр!плено! феодально! садиби".

Буд!вництву оборокних спэруд на Рус! пр»щ!лялась дудеве. ува'га. Це поясняться там, що военн! дх í в епоху середньов!чч. проходили майже безперервно. У стратег!чному в!дношенн! 4opHi ке'городкцз розгашоване дуже виг!дно. Висога мису на якому ро щена садиба, по в!дно'.ионн'о до л1тиь9го р!аня р!чки у крайн!й : денной частин! становить 25 м., а в крайн!й п!вн!чн!й - 18 м. Схили'мису досить крут!. 3 сх1дно1 сторони вони становлять 20' з зах!дно1 - 29°. Отже, мисовий майданчик; на якому спланован подв!р'я городища, эавдяки такому географ!чному положении, яв. собою важкодоступне оборонке укрепления.

За характером роз?, щеиия феодальна садиба в!дшситьсл до собих зплануванням оборонних споруд п!дпорядкованик рельефу сцеврст!. Це найпрост!ший вид 9рган1зац!х укр!плень. Форма го дища правильного овалу витягнутого з п1вноч1 на п!вдень, $ого площадка розм!рами 50x40 м. з ус!х бок!в обмежена рогом. 3 на но! сторони городищ^ те дбдатков! укр!плення: ват, що примик рову головней' укр!пленг;1' л!нН та р1в. В' !зд на територ!ю гор ща влаштоваш з п1вн!чно-зах!дшго боку, де е похилий; в стор р}чки, хре<этопод!бний схил. Тут танож е додатков! укр!плення: з рором, що знаходяться за 10 "м. я!д основного оборонного ров Загальиа довнина голото 1 yKpiwieuo'i л!н!i Чорн1вського город становить 150 м. До íí складу входило 32 оборонн1 кл!т!-зрубк тягнулися вздовж усього краю його плогчдки, перериваючись Лл в м!сц! в'!зду: Bei зруби збудован!■-способом-рубки в "обло" г ■Зошх колод, д!амегром приблизно 0,2 м. К!нц! поперечних дере

. -п-.

виступали-за л!н1ю поздовчсн}* ст}н на 0,2-0,3-й. Дерев'ян! коло-ди ос.танн!х з'еднувалиоя Mi« сабою, по давкакп, иткжм врубки ïx "нахлистом" в поперечн1 ст!ни конструкц!Ï. fin простежено,. пази i вирубка "чашки" вибрап! з гзерхньо? сторони колоди, що являе собою характзрпу рису давньоруських дерев'янихспор.уд.

Заздяки в!дносно добр!й збереженност! ни>кн!х частин ст!н кл!-тей вдалося реконструотати не т!льки будову окрзиих зру<5!в, а Й планувгкня Bcleï головнот .укр!плено'1 ï эц1лому. В основному, зруби були прямокутно? форми з розм1рами 4,7x2,7 у. 3 сх1дноГ1 зах1дног стор}н, де городище озпкруглюеться, кл!т! мають мани! розм!ри - 3,6x2,7 м. Зустр!кататься зруби трапоц1евндно1 форми, що пов'язано .з поворото" оборонно? otîhh. Щоб горизонтально Еир!вня-ти по wipi п!дйому площадки городища, низ кл}тей п!дн!мався, в середньому, на 0,2 м., що добрэ просл!дковуеться по уступах в материку на l'icq! поперечник ст!н зруб!в. В прим!щеннях деяких кл!-тей виявлен! залишки глиняно? обмазки з! сл!дами поб!лки. Дол}вки зруб!в п!дмащен! -давтою глино-о. Виявлен!. в багатьох випадках реш-тки дерев'яних перекрить дозволяють говорите про наявн!сть у кл!-тях стел}, зробленоï о обапол}в, покладених у поздовжньому 1 по-перечних напрямках. Поверх стел! насипався вар глини. Плоске пере-криття зруб!в, безпере-зно, викоризтовувалось як.бойовий х!д для захисник!в фортец!. Зверху земля покривалася кам'яними плитами невеликих розм1р1в, що могсе засв!дчити регулярне використання такого ходу, а також те, що головна укр!плена л!н1я Чорн1всько? фортец! мала два яруси бою: нижи!й, з прим!щень пустот!лих зруб!в та вер-хн}й, з бойово? площадки на накатнику. Bcf mrirt городища булп збудован! за единим, ран1же нам{ченим планом. Kphr використання ïx як'бойоЕих камер, вони служили складськими гтрим!щеннями. В середин! зруб!в не зиявлено эалишк!в опалюваних споруд, завиключен-ням двох', як! розташовувались з бок!в в'?зду. В б!лыюст1 кл!тей скупчення обгор!лого зерна виявлен! пряно на дол!вц! або в горщи-ку, лубковому котику. Тут також знайден! зпардддя промисл1в, с!ль-сыюгостдарського виробництва, що кочев св!дчити про господарське використання зруб!в.

Важливой екладовою частинога -укр!гогень е ворота. 'В' 1зд на городище влаштовано з п1вн!чно-зах!дного боку. Офронн! зруби голов-но! уяр!пленох' л1н11 тут не складалй суц!льного ряду, а роэривали-оя. Б!ля бокових ctIhok кл!тей виявлен! залиши стовпових ям д!а-

метром 0,5 м., глибиною 0,85 м. В1дстань~м!ж ними становила 2,2 м. До бокових стоеп!в кр1пил№.'я полотна вор!т: Над останп!ми розм!щу-валося перекриття з бойовим ходом для во'1н!ву вигляд! кам'яно? дор!кки. Можливо, це эалшнси надворотнох веж!.

Площадка гчсу обмекена з ус!х стор!н ровом глибичото, в серед-ньому, .2,2 м. при ширм! 3 м. Крутизна схил!в до горизонту склада-да 40°.

3 налхл^но! сторони в сх!дн!й I П1еденн0-сх!дн1й часгин! городища до"основного оборонного рову примикавть додатков! укр!плен-ня - вал ! р^в, як! Широков .дугою огинають городлцэ. Вал, довжиною 160 и. насипаний з суглинку, який вийнятий п!д час риття рову го-ловио! укр!плено1 л!нП, без внутр!шн!х дерев'яних конструкц!й. Висота валу 2,5 м., ширина 2 м. при крутизн! ст!нок 30°. Поверхня останнього була зм!цнена кам'яними плитами, що щ!льно лежали одна б!л'я одно!' покриваючи панцирем Його.

" Перед валом роэм!щувався неглибокий р!в, який покликаний був зб!льшити висоту перешкодн 1 окодливав його л!вколом з найб!льш небезпечного боку - поля. Глибина рову 1,5 м., ширина 4 м., крутизна схил!в 32°. Таким чином, ширина оборонно? смуги з! сторони поля була, близько, 15 и., що являю собою значну перешкоду для противника."

В п!вн!чн1й частин!'городища; можливо, через р!в до вор!т бу* {гервкинутий дерев'яний м!ст без. .¡1дпорок, позаяк залишк!в IX тут не виявлено. *

Велике значения в систем! оборонних споруд у древн!Й Рус! Мали веж!. Перед в' Кздом на Чорн!вське городиде, за ооновним оборон-ним валом ! ровом, знаходилася площадка, яка зак!нчуеться валом I ровом,*що прикривали ворота. На н!Й, з л!вого боку в!д'вор!т по ¡соду п!дйому на територ!ю городища розташована дарев'яча вежа, що виявдена за'залишками ьлжн1х в!нець перегор!лих колод ! шаром спа ленини. Розя!ри !1 становили 4,4x4,4 и. Чорн!вська башта мала кру говий обстр!л ! розрахована на самост!йну оборону, що було важли-вим в умовах прикордоння. Бона над!йно прикривала в'Iод!, завдяк своему положению, позаяк вистулала за меж! головно? укр!плено? л! нН з сх!дного боку па 9 и, прикривала цю сторону городища, де бу б!льш похиляй ухил н!ж з !нших стор1н, блокуючи вогнем, на'випадо еорожото нападу/- ■.............. • -

Нижче площадки, як уже й!дм!чалося, знаходився вал ! р!в.

Через нього до валу йшла перемичк: 'ииринои 3 п., яку залишили п!д час спорудтення останнього. Посередин! укозу; на висот! 0,5 м. в!д дна рову простежена темна полоса перегор!лого де^->ва 1 обпа-легеи земл!, що йшла вздовж року л двох стор!н перемичкн на дов-жицу Ю м. Як виявилося, це ровик шириною 0,3 н., глибинсо 0,5 м. М;кливо,тут були додатков! укр!плення у вигляд! частоколу - на-довбу нахиленого в сторону дороги.

В1д площадки городища, в сторону р!чки, спускаешься хребтопо-д!бний схил, по якому про" ».пила дорога на городища довжиют 85 м. П ширина окладала 3 м. В деяких м!сцях дороги водн! сл!ди 'мгучно? п!дсипки. Як видно, вона була досить вузькою 1 ускладнювала прогзд дек!льком вершникам, що було такок важливо для оборони садиби.

Таким чинок видно, що система укр!плень т1орн!всько1 феодально! садиби була досить складно»} 1 юту«но'й, лка в!дпов!дала вс!м вимогам в!йськово-оборонного зодчества того часу,

Соц!альний зм!ст укр!плених поселень найповн!иэ виявлясться в характер! забудови !х площадок. На городищах - феодальних"центрах останн!. забудовувались, як правило, за певчим, ран!ше нам!ченим планом."За писешими джэрелами на 1к тсриторИ рэзм!щувались р!з-нотипов!"буд1вл1: китла в!Йськових слуг, чзляд! "слуг дворовых", складськ! прнм!цення "бе же готовизны много в бретьгоницзх и погре-бэх вина и мэдояь", "скогьницз". Внутр1тз подв!р'л Чори!нського -замку було невеликим 1 ¡ц!льнэ забудованим; Майже на вс!й теритэр!У простеяено сл!ди давн!х буд!вель у вигляд! п!двищэнь або западин. Тут'розкопано II китлово-господарських зруб!в, 4 наземник будпшш, нап! в землянка. В сукупносг! цэ дозволяе "вивчити городище не т!льки як тм'ятку!сторН ! культури, але як 1 ц!каву пам'ятку давньо-русько? арх!тектури.

При досл1дтанн! городища выявилось; що вздовж зах!дно? ! поденно! вцутр!шньоГ сторони оборонно? ст!ни сэдиби розм!цувалмсь житлово-господарсьн! зруби, як! щ!льно приникали до кл!тей голов-но1 укр!илечо'{ л!н!Г, але не складали суц!льного ряду, а стояли на в!дстан1 1-1,2 м. один в!д"одного. Н-ззабудован! пром!жки служили входом з внутр!шнього пэдв!р'я замку до оборояних зруб!в. Таке плзиування феодально! садиби, як найб1лыя рац!опальне в!домз не т!льки а древн!Й а й типове для-середньоа!чнэ? Свропи.

"Вс1"житла були зрубно? конструкц!I, про що св!д«ать залипши нит:н!х в!нець буд!вель, а такоя ровик!п, эаповиених перепалено»)

гличо-о I вуггллям. Пяоща споруд коливалася в межах 13-19 м^. Ви-Ключення стачовлять житлово-господарськ! зруби № 6-8, де площа станс вила 27-31 м^. В!дносно конструктивних особливостей останн!х то видно, що до складу жигел б,-8 входили П1двали. Вони, в основному, овально! форми д!аметром 1,8 м., глибиною 1-1,7 м. Щкавим виявився житлово-госпсчарський зруб .'Г3 7, який являь собой житло -п'ятист!нок, тзбто складався з житлово? споруди площзю 15 м^ 1 с1ней - 0 м . Стнш сгюруд обмащан! глиною, про ¡цо св1дчить велика к!лькхсть обмазки виявлено! на ?х територП. Долхвка 1к була земгча, добре утраЮ'ована ! п!дмащена жовтов глиною. Посерединг зруб1в,в ямах д1аметром 0,65 м., глибиною 0,1 м. розм1щувались в!дкрит! вогнища (за викляченням споруд № 6,8, ^ моясливо, були глинобитн1 печ!). В1дсутн1сть в житлах стац!онарних печей, харак-терних для то^о часу, св!дчить, що, напевно, в обов'язки с1льсько! залёжно! общини входило утримання вгйськовох залоги фортец! або дружинники постШю тут не жили,' а при?;кджали сюди на чергування на певний период. 3 часом, ?х зм!н:овала 1нша група служилих людей, тому необх!дност! в спорудженнг стац10нарних опалюваних споруд не булс*.

Кр!м житлоЕО-господарськик зрубгв розмщених по периметру городища вздовж сх!дно-? ст!ни, досл!джен1 ще 4 господарськ! споруди 1 кам'яна площадка, як1 щ!льно нримикали до ст"4н оборонних юитей Словно? укреплено? л!н11 ! викогували р!зноман1тн1 функщ?. 0а-такн} мали р!зн! конструкц} i. Господарсъка споруда № I, напевно., була легким навхсом, що опи'рався на вкопан! стовпи 1 могла викори-стовуватися як коновязь для при?жджих. Споруди № 2,4 були зрубни-ми, в яких мешканц! городища могли утримувати худобу або коней. Споруда № 3"- с то в по во? конструкц! I 1 використовувалась, напевно, також як хл!в, позаяк зб!ю£л 1 реманент зйер!гався в оборонних кл!тях. На в!дстан! I м. в!д споруди $-4 на глибин1 0,3 м. в!д су-часноЧ даверхн! роэм}щувалась кам'яна площадка квадратно? форми 1,5x1,-5 м. виложена з кам!ння невеликих розм!р!в без зв'язуючого матер!алу. Бона споруджена на невысокому глиняному помост! виеоток: 0,1 м. Над площадкою лежав шар спаленини товщинош 0,Р, м'. часичениГ пертор1лим деревом, обпаленою глиною, що може св1дчити про наяв-н!сть дерев'яного перекриття. Дана площадка була, напевно,■вироб-ничого призначення, як це в!.цомо !нших дзвньоруських пам'яток ШвШ'ио? Буковини Х-Х1 от.

На площадц! городища простежзн! сл1ди 4 давч!х буд!вель конструктивно не зв'лзаних э оборонной) л!н!ею. Bet вони являли собою назекн! житла эрубно! копструкцН площею 10-55 м^: Одче з них (® I) розкопано археолог! чною експедиц!ек> п!д кер!вництвом Тямо-щука Б.О.'в 1977 poqf. Буд!вля № 2 мала добре утрамбовану глиняну дол!вку п!дмащену жовтою глиною. По центру П, в ям! д!аметром 0,8 м., глпбйною'0,1 м. знаходилося вогнище. В татл! 3 не простелено сл1д!в п!дмг.зки п!длоги, що може засв!дчувати наявн!сть дощаноК п!длэги в будкику. Кр1м того, в п!вн!чно-сх!дному кут! споруди выявлений п!двал овальноi форми д!э.метром 2,3 м., глиби-hov 0,5 м. на дн1 якого лежал и шматки печини i обпалеч! "камен! -залиики глинобитиоi печ!. У найвищ!й« гйвденнЗй, частин! городища досл!джений кам'яний фундамент дерев'яноИ <5уд4вл1. Вх*д в дану споруду буз з} сторони п1вн!чш-зах!дно* c<rtHH. Тут, п!д фундаментом знайден! рэштки так зв^но* "буд!вничо1Е жертви", a ix, як правило, р)зч!щували п!д кутами або порогом жител. Середина бу-д!вл! була завалена обгор!лим кам!нням 1 печиноо, що являе собою залишчи.глинобитно? пзч!,-яка завалилася сюди з другого поверху будинку: * "

Сх1дн!ш9 в1д житла № 3 досл!джена едина на городищ! нап!в-землянка 3,4x3,4 м. Котлован П заглиблений в'лесовий материк на 1,4"м. Б п! вденно-сх!дному "кут! житла» виявлен! рештки глинобигно! печ! у'вигдяд! чер!ня i ст!нок.

В забудоа! Чори!всько1 садиби простереться певна планова законом!рн!сть, яка в!дома i на!нших давньоруських городищах." Тут, вс! буд!вл1 являли едине ц!ле, единий господарський орган!зм - комплекс житлових 1 ГЬсподарських прим!щень. Оборони! зруби-кл!т!, що йаши по периметру городища, використовувались як склада ськ! прим!щенпя. До них приминали житлово-господарськ! зруби, як! майже не в!др!знял!5ся обладнанням, знайденими речами, що а характерною рисоп в!йсьвдвих людей. Мэжливо, вони належали рядовим дружинникам. В няйптцШ частин! двору-розташовувалось двоповерхо-пе житло феодала. Б!ля нього були буд!вл! управлшчого т!уна 1 епт'-.ького, "f/p так от р!энилися м1я собою роэм!рами 1 речовим *»ате-г!-""^'. Дв!р городища-под!лявся на дв!" частини: житлову ! госпо-ч'тчку. йи-дов! прим!щення розташовувалися в цептр! двору ! вздо-г.г зох!дно5( ! п!вденпо'! ст!н, "а господарський дв!р - вэдовж сх!д-иоt, куди входили хл!ви, легк! нав!си, кам'яна площадка.

РЬзд1л 3. " Господарська д!яльн!сть та !деолог!чн! поглдди жител!в Чорн!вського феодального замку.'1

~Матер!али врхеолог!чних досл!джень, на жаль, не дають моет воет! в!дтворити"повну картину киття населения Чорн;!вського зам ку. Знайден! реч! можуть становити лише частину тих, «50 були у використанн! жител!в. Хоча городище було зтгцене монголо-татара ми, нао.еленчя встало врятуватися i забрало з собою все ц!нне. Б культурному шар! залишилося те, що випадково було загублене а чого не можна було врятувати; Знайден! рэч! можуть лише вказуна на г^сподарську зайият1сть р!зних труп населения, але вони не в дбивають к!льк!сно!'о складу цих труп та íx майнового стену. Ре^ вий матер!ал, виявлений п!д час розкопок, розпод!лявся, приблиз в одинаков!й к!лькост! в кожному житлово-господарському комплек с!, що моне говорит;! при те, що в майновому в!дношенн! с!м'!, я жиЛи на гериторН городища були б!льанменш р!вними.

"Майже у bcíx китлак знайдено с!льськогогподарськ! знарядя/ npaqi, як! дають уявленнл про розвигок землеробства. За функц!с нальним призначенням знаряддя можна розд!лити на дек!лька труп. Сергд них: знардцця оброб!тку грунту (вузьколезовий асиметричш начальник, чересло, окуття лопат); збору дгрожа-о (серпи); оброс с!льськогосподарс.ько!' продукц!!' (жорна). Велике значения для bi снення стану землеробства мають зпак1дки зерен культурних росл! *Автор вдячний Г.О.Пашкевич за проведений палеоботан!чний анал!: зерн!вск, якиЙ дав змогу визначити видовий склад оброблюваних i льтур жителями городища. Нййб1льпе тут виявлено зерн!вок проса 49/5, hotím по спадаюч!й !шли ячм!нь - 13жито - 11%, пшениця м'ягка - 10%, овес - 5%, горох - S2, пшениця карликова - 2?<>, к пля - 0,1%, льон - 0,0"£¡o, що в!дпов!дало видовому складу вирощ ваних культур на вс!Й Tepnítoplí древньо? £ycí. Для збер!гання_ nacÍB•зерна-мешканц! с-диби використовували зруби, де знайден! . значн! його скупчення. * "

Знах!дки к!с-горбуш ся!дчать про ст!йлове утримання худоби тобто про рац!ональне ведения с!льського господарства. Наявн!с дук!в на берегах р.Мошк!в-з багатимя■трапами, давала можлив!ст накопичувати с!но в пначн!й к!лькост!. Як видно, "горяд э земле робсгвоМ| э переходом "його до napoBo'í системи зб!лыцуеться рол сйотарства. У вйвченн1 останнього осдавцу роль siflirpas остеол г!чниЙ матер!ал, що дае уяву про склад стада св!йських тварин,

роди худоби. Серед релток «Iotok •иявлесчк на ^орсди;¡f mp-joasca-оть залишки велико* -чтоi худ i, очопиднэ, в!д!граБапгл зпачну роль в м'ясн!й т'гл иясеггш. К1льк!с?ь kIctok коней знатно мегаю, 1ц-> чо.ке ов1дч1г'Н про шкористания длного виду тварин як тягловоf"сяли. Всл!д .vi м'ясом велико! рогато'/ худоби друге м!сце в paqioni харчупання злймала свиня. 1з скотарством зв'язан! пру-жинч! hvf.iík'.'I Еипэлен! п одному з яитлово-господарських зруб!в садиби.

Потреба в и'яс! i xyTpi зпдов1лышлася i за рахунок мгслив-ства, продукта ягсого йшш як на потреби самих мисливц!в, так i в обм!н на ih'ui тоь-.-'ри. Серед остеолог!чного матер!алу черевата^эть к!стки чикпгэ кзбана, благородного оленя, 'г-ейця. Серед миоливс'ьког збро? в!дом! знак!дкн н!стяних наконечник!в стр!л, як! влкористо-вувались при полюванн! на хутрову дичину i пгах!в.

Рибальетво на протяз! багатьох bíkJb служило важливим джере-лом харчувэння в дренн!й Pyci. Про розвиток даного промислу на городищ! св1дчать знах1дки рибэловних знарядь серед яких випдля-ються дв1 групи: гачков! (м1дн! i зал!зний гачки до вудок i жерлиц!); с!т! (глинян! грузиле, гак типу "к!шка").

Кр!м вищезгаданих панять'жител! городища займались також бортництвом, до якого мо>хна в!днести медор!зку.

Таким чином, археолог!чн! матер!яли в!добракавть вс! галуз! с!л'ьського господарства на територИ феодально!" садиби,

Досл!дження городища дае можлив!сть реконструговати'картину економ!чного життя floro населения. Серед знах!док в!дом! знаряддя коваля (молот-ручник, глиняне сопло), деревообробний !нструмента-р!й (сокири, долота, с&ердло, фрагмент» дерев'яного посуду ! ф!--гурок), предметы,"що характеризуют пряд!ння 1 ткацтво (глинян! 1 шиферн! прясла, к!стяна трубка з отвораш для сукання ниток, к!-стяна пластина - фрагмент ткацького станка," залиики тканини саржевого ! полотняного переплет!ння), костер!зне ремесло представле-не заготовками к!сток з! сл!рами спилу, обробки ножем, накладок до ручок нож!в, лук!в прикрашен! В1покохудо?кн!м орнаментом.-

Самим масовим побуто вим■мат ер1ало м на городищ! е керам!ка. Посудини репрезентован! 18 ц!лими'экземплярами ! к!лькома тисяча-ми фрагмент!в. За cbo'ímh технологиями властивостями чорн!вський посуд представлений багатим асортимэнтом форя: гощиками - 85Я, мисками - 1%, кринками - корчагами - Zfo, малйми горщиками -

-1815£, амфорами - Эй. Такий асортимент посуду характерний для носе лень Галицько? Рус! в ХП - перш!й пэловин! ХИ1 ст. до яких нале-жить 1 Чорн!вка. • '

1нш! "категор} 1 побутоьих предмет1в представлен! ножами (3( екземпляр!в), як!'за Новгородською класиф1кац!ею в!дносяться д< тиду "Б" I цатуэться ХП - ХШ ст. Туг е энах1дки по лезу ягах га ходять неглибок! доли або спинки орнаментован! нас!чками. Бага1 чисельно» категор1ею е нав1сн! цил!ндричн! замки (29 екземпляр як1"в!дносяться до типу "В" ! "В", датуються вони досл!джувани) пер!одом. Один замок мав прямокутний цил!ндр ! являв собою тф х!дну форму в!д пружинних трубчатих до сучасних. Доповненням даного виду знаххдок служагь ключ!, я к! мають повн! аналог!'/ с ред археолог!чних матер!ал!в !нших давньоруських пам'яток. Сюд можна в!днзст"л велику к!льк!сть р!зноман!тних дужок до дверей, в!с!в до скриньок.

Серед 1нших предает! в по бут./ -:асгими е знах!дки дунок в!д дерев'яних в!дер, фрагменте м!дних котл!з ! вушок э!д них, я! них чаш. Такой в!дом! на городищ! кресала (овальн! ! калачикоп д1бн!); ланки ланцюг!в. Тут виявлен! деяк! детая} одягу 1 туал (одежн! 1 поясн! пряжки, шпильки, "'удзики).

0дн1сю з суттевих ознак, як! в!др!зня,оть городища-феодаль садиби в1д рядових с1льських поселень е знах!дки збро'1 типово! для побуцу феодал!в, За сво?м функц!ональним прианаченням вона д!ляеться на зброю дального ( наконечники стр!л) 1 ближнього С (наконечники списа, п!ки, перехрестя гаабель, уланки лез эстам булави, сокири). В ХЛ-ХШ ст. феодальве в1йсько було,в ооновнок к1нним, тому на городищ1 багато знах!док озброення вершника ! ня (шпори, п!дпружн! пряжки, стремена, вудила).

Р!зноман!тна колекц!я*ж!ночих прикрас з кольорових метал! скла. Серед'них: перстен!, скронев1 к!льця, браслети, прив1см пряжки 1 эастМки, як! энаходять повн! аналог!1 на -!нгаих терт р1ях давньо! Еус1. '-

Важливим критер!ем соц1алыю-економ1чно К структури сусп!; ства поруч э рем!сничим виробництвом виступае торг!вля. Ь цaв^ руський час через територ1го П1вя!чноЗ( Буковини проходили важл! торгов1. иляхи; що давало"можлив!сть'значного припливу !мпортш товар!в, Т1сн! економ!ш! зв'язки'мешканц! садиби п!дтримувал1 м!стами Галицько-Волинського княз!вства. Тут виявлен! ж!ноч! 1

-1Е-

краси э Мрськоп крилтая'о, чмфер"! прясла, як! проходять з Взли-н!. Зп!дти к намистини "м1нського"типу", цо поширзч! в похованнях • дрегович!в I волинян. Яскрявим ев!дченняч торга них зв'яэк!в з Киевом е склян1 намистини, брполети, скронэв! к!льця "ки1'вського типу", культов! предмета. Археолог1чн1 знах!дкм-дають нам св!дчення 1 про Чип! напрямк» торгових в!дносин населения городища. Тут ви-явлен! фрагменти в!зант1йсышх ! херсонеських амфор, стеатитова 1конка, бронзова накладка до скриньни, фрагменти керам1ки покрито! жовто-коричневою поливою.

Одним э показник!в культурного р1вня жител1в садиби е знах!д-ки предмет!в, що говорять про поширення пиземност! та грамотность П!дтвердженням цього з написи на побутових предметах.

Таким чином видно, цо на городищ! був високий р!вень рем!сни-чого виробництва, ефективно розвивалась торг!вля. Р1вень соц!ально -економ!чного життя його мешканц!в н1чим не поступався перед !нши-ми давньоруськими землями. Переважна б!льш!сть пам'яток матер!аль-но! культури Чоршвського феодального двору энаходить повчу акало-г!ю з !ншими землями Рус!, в чому, безперечно, в!дображено едн!сть давньоруськог культури.

Духовна культура жител!в садиби баэувштся на основ! тради-ц!йно! слов'янсько! культури 1 християнського св!тогляду, адже па-Н!ВН010 !деолог!е:о того часу було православ'я. На територН городища э!брана колется предмет!в християнсько! символ!ки. Серед них: фрагмент ! ц!л! формн кам'яних нат!льних 1конок, ц!лнй 1 фрагмента хрест!в-енколп1он!в, маленьк! хрестч-т!льники, а також бронзова лита {кона. Поруч з культовыми християнсьяими предметами на городищ! знайден! матер!али, як! говорять про значн! залияки язичесь-ких в!рувань. Про це може св!дчати знах!дка "<5уд!вничо! жертви" п!д кам'яним фундаментом будинку феодала, приклади боротьби э по-мерлими чаклунами нав!ями-упиря!ли. На багатьох предметах ! прикрасах простежуеться поганська символ!ка, яка в!д5гравала значения оберег!в-амулет!и. Археолог!чн1 матер1алн,"отримзн! п!д час дос-л!дження феодально! садиби дозволягать в!дм!титн, що духовна життя м!ецзвого населения ХП-ХШ ст. развивалось в эагальному русл! давньоруськог культури ! Пому притаманн! "г! я риеи. 3 роскопок видно, що правоеяавно-язпчэсысий кошлзпс, глгиП !стортгада склаёся з побу-т! слов'лн в процэс! кристияч!зац5I Рус! ятяяв се-бов склгдапЯ, за-путаний клубок в!рзгеань, звяча^а, габобон!з, ре£!г!Г;:»-м!етпчних

обрядхв язичеського пер1оду, як! злилися з православ'ям. Археоло-г1чн! матер!али п!дтвердкуоть I доповнюють складну картину духовного життя населения древньо1 Рус1 за час1в !снування двоев!р'я, дакзть можлив1сть проетежити пережитки язичеських вхрувань на те-риторШ' краю ! сьогодн!.

На початку ХП ст. зак!нчуеться ранньофеодальний пер!од !сто-рН Ки1всько'1 Рус!. починаеться новий етап розвинутого фэодал1з-му, який характеризувався виникненням I зм!цненням окремих кня-з!вств. Таким чином, м!сцева знать прагнула яшайкраще забезпечи-ти сро'1 класов! {нтереси ! роэигаритн власнх права в розподхлх деркаэних'прибутк!в. На териотр!х Галицькох Рус! в ХЛ-ХШ ст. дже-рела засБ1дчують значний розвиток боярського землеволод!ния 1 р!ст пол!тичного, значения боярства. В залежност! в!д свого еконо-м!чного станэчища бояр и под!лялися на декЬлька груп, в основному, на "старших" ! "молодших". Перии - належали до военно-федально1 верх!вки ! складали "старщу дружину" при князях. Середой проша-рок феодального класу складали "молодш! бояри", що знаходилися на в!йськов!й служб! у великих феод&лхв ! над!лялися землею з правом ексшуатац!!' селян, як! на н!й жили.

Вэзглядагачи 9эрн!вське гн!здо поселень на фонг пол!тично I х соц!альног хстор!того часу, мок на прийти до ел!дуючого виснов-ку. Приблизно, в перш!й половин! ХП ст.,в центр! земельного маоп-Ьу р.Шшк!в, виникло давньоруськс село, якэ, з часом, було передане в'тимчасове "корисг/вання боярину-слуз! великого князя. Десь у друг!й половин!.ХП ст. боярин, поруч !з залежним селом, збуду-вав фортеця,"яка поеднувала в соб! риси господарського, ада!н!-стративного !"в!йськового центру округи. Побудована фортеця за здалег!дь нам!чэним планом па високому мису, що панував над навко-лишньою територ!ею.4й садиб! розм!щувався дв!р феодала з иитлови-ми буд!влями власника, Його слуг, дружини, господарськ! споруди. Весь речовий матер!ал, здобутий п!д час розкопок городища, знай-дено на дол!вках кл1тей та нап!вземлянки, що дало змогу

схсластя иевнз ^явления про соц!альний склад, класов! в1дносиня та вкробннчу д!яльн!сть населения дрешьоI Чоря!вки.

Хто ж тв на терктор!'1 феодальнох садиби? Хоча, як правило, давньорусвк! ^оодали яш»гв м!стах !• отргалували э! сво1х волод!нь все необх!днв, на територ! £ садиби розм!щувався будннок феодала, куда в!н 1нколк нав!дувався. На *Ърн!вськсму городу! Кому в!дпо-

!дае двоповерхоаа; на кам'яному фундамент!, опаруда № 4 розм!ще-а в найвищ!й точц! двору. Приналежн!сть дано: буд!ел1 власнику ветку засв!дчузться комплексом археолог!чних знах!док. Живучи в 1ст1 феодал в садиб! залилав гарн!зон, а управл!ння передавав в уки дов!рених ос1б - т1уна або сотського, як! в!д його !мен! бирали натуральну рзчту ! заставляли залежне населения виконува- , 'и в!дроб!ткозу ренту. Можливо, великий наземний будинок з л!два-ом !Га 3 належав т!уну - управляющему пом!стям, а будинок № 2 ог-[ищанину - керуючому двором феодала. В жит 'ово-господарських зру-!ах, що примикали до оборонних ;сл!тей жили дружинники, про що :в!дчать знахЦки зброг. В IX рюзпорядченн! знаходилися також [рим!щення оборонних кл!тей, де збер!гаяэся майно останн!х. Якщо фипустити, що кожна родина в!йоькових людей волод!ла одним жит-:ом ¡1-2 великими або 2 - 3 малит клхтями, то на И долю при-1адае близько 9 м. довкини укр1гиено I лпп1. Загальна довжина ютанньох становить 1СЭ м. Отже, в садиб! могло мешкати не мекше СЗ дружинник!в эх свохми с!м'ями. Аналог!чн1 гарн!зони середах эамк!в в}дом! на територ! I Зах!дно!' бвропи.

•Феодалу, якому були "дарован!" землг на територП старого £>рн!вського господарсько-адм!н!стратнвного осередку належало вешке селище"на"протилежному берез! р.Моиж!в. Знайден! на його те-эитор!'1 зал!зн! шлаки св!дчатъ про те, що тут мешкали рем!сники, те! обслуговували населения всього гн!зда. В результат! !нтенсив-<о'( система землеробства виникагать мал! кутп-вис!лки, куди перв-зелялися б!льи замокн! селяни з правом закр1глешш за ними земельно Ч д!лпнки.

Волод!ння чорн!вського феодала мали сво Г кордони. Округа са-диби являе собоо'!зольовану територ!и, що мае природн! кордони на заход!, п1вноч! !, частково, п!вдн!. Тут вона обмежена водорозд!-пами ! горами Хотинеько* височиш.

Таким чином, Чорч1вський господарсысо-адм!н!стративний осеро-док ХП-ХШ ст. мав досить складну структуру. До його складу входили: феодальна садиба, велпке село та 7 селияд-кут!в.

В середин! ХШ ст., п!сля розгрому Батиевнм в!йськом Володи-мира 1 Галича; загони хана рушили на Угорщину. Деяк! з них, на чо-л! з Киданои ! Бур!, перейшли Карпати через Роднянський перевал 1, ц!лком ймов!рно,-що частина даного загону зруйнуиала феодальний маеток в Чорн!вц!, п!сля чого структура гн!зда р!зко зм!нгаеться.

Укр1плення феодального замку не в!дбудовувалися, хоча киття на його територ1Ï щз деякий чао продов'кувалося. Припинили caos 1с-нування_кути-вис1лки, скоротилося велика снло. В к1нц! Х1У ст. мешканц! Пусто! Чорн1вки кинули поселения i заснували у верх!в' р.Мэшк!в сучасне село Чорн!вка, яке впершз згадуеться в феодаль-них грамотах п!д 1412 р.

Висновки. В зашпоченн! п!дводяться п!дсумки i узагальнюють! висновки по вивченнп теми.

1. 3 початком епохи розвинутого феодал! зму в!дбуваеться koi центрац!я земельнаi власност! в рукэх приватних ociö. Цей npoqei супровоцжувався иасовим буд!вничтвом феодальни* еадиб, одн1егс> з яких е Чорн{вське городище.

2. Останнс невелжих poeMiptB. Його плаща складала 2000 м^ За топограф!чними особливосгями воно в!дноситься до мисового типу, який переважае серед дано! категорП городищ на територГ! Bcteï Ки!всько'1 Ryci.

3. Укр1плення городищ»* складалися э рову ! оборонних зруб!] що викорготовувалися як складськ! прим!щення ! бойов! камери. Hi в'!здом ! перед ним на площадц! розм!щувалися веж!, що значно у< кладнпвало ярох!д ворогу. 3 б!льш вразливих CTopiH тут були проведен! додатков! ¿гкр}плення. 0боронн1 конструкц!!' зведен1 з дот] маниям 2Ci'x вимог в!йськового зодчества даного пер!оду.

4. Дв!р саднби був щ!льно забудований. 3 внутр!шнього боку оборонних кл!тей, по периметру, приминали житлово-господарськ! зруби - khtj.j дружинник!в. В'центр! двору стояли будинки феодал! його т!уна, сотського та !нш! споруди. Весь дв!р подхлявся на д: частини: житлову i господарську, де розм{щувалися господаргьк! споруди, комори, хл!ви-, робоча площадка вимощена кам!нням.

5.' П!д час досл!джень здобутий р!зноман!тний речовий матер: ал - важливе джерэло для вивчення матер!алБно! ! духовно!-культ: ри м!сцевого населения. 0дн!ею. з суттевих ознак, як! в!др!зняют1 городище-феода льну садибу в!д рядових поселень е зцах!дки в1йсы вого спорядження важкоозброених вершник!в ! верхових коней. На i родищ! виявлен!"майже вс! категор!ï предметов озброення давньор. сысих дружинник!в;

6. До специф!чяих ознак, як! характеризуют дану пам'ятку j феодальну садибу, в!дносяться велике село ! 7 кут!в-вис!лк!в ро: м1щених в околицях городища ! синхронних йому.

7. Абсолютна б!льш!сть вс!х предмете 1 знах!док надэвичай-го близька або noEntcTio !дентична поц!бним одночасовим .знах!дкам, шявленим в розкопах 1нших давньоруських городищ. Под!бн1сть ма-гер!ально1 культури Чорн1вського городища i bcíei територ!i Сх!д-ю1 бвропи, заселено i сх!днослов'янськими племенами, дозволяв э зпеЕнеш-пст'.о стверджувати, що воно засноване слов'янським насе-1енням, св!дчить про едШсть матер!ально1 культури f духовного шття давнього населения Pyci при наявност! локапьних особливо-:тей етнограф!чного порядку. Ч1тко виражен! загальноруськ! риси' /атер!альноi культури населения чорн!вського господарсьпо-адм1н!-:тративного осередку переконливо св!дчать, що давньоруське насе-1ення Буковини було складовою частиною единоÍ сх!днослов'янськоí «родност!, а знах!дки ср!бних ч!лець. в одному э' поховань ХШ -<1У ст. на виявленому могильнику - як частини вес!льного вбрання, qo вiдоме за етнограф!чними даними на Еуковин! ще на початку ХХст.. í'x незм1нний вигляд на" протяз! багатьох стол!ть, говорить про зтал!сть етн!чного складу населения Швн1чнох Буковини i спросто-вуе теорП' деяких заруб!жних науковц!в стосовно даних терен!в.

8. Археолог!чн! матер!али, здобут! при розкопках городища, не розходяться у висв!тленн( життя феодального двору з показаниями писемних джерел. Вони не т!льки п!дтверджупть пов!домлення ос-танн!х, а й збагачугать }сторичну науку новими 1 б!лып повними даними про господарство 1 побут дано? категор!? давньоруського населения .

Таким чином, вся сукупн!сть археологiчного матер!алу, здобу-того п}д пас досл!дження Чорн!вського городища, св1дчить про те, що це була типова, для Ки1вськоГ Рус!, феодальна садиба-замок.

Основн! положения дисертац!! опубл!кован! в 19 роботах, ocho вними з яких е:

1. Землеробство давньоруського населення П1вн1чно? Буковини в ХП - перш!й половин! ХШ ст.(за даними археолог!чних матер!ал!в) //Молодь i актуальн! проблеми !сторично1 науки: Тез. У сусп!льно-пол!тичних читань 29-30 травня 1990 р.-К., 1990.-С.3-5.

2. Проблема вивчення феодальних приватновласницьких 3¿mk1b ХП -"перлоí полонини XI ст. на територН м!ж Верхн{м Прутом"! Сз-редн!м Дч1стром //Респ. наук. конф. "50 рок!в воз'еднання П!вн!ч-hoi Буковини, Хотинського, Акерманського та 1змаКльського пов!т!в

ЕесарабП э УкраЧ'нською PCP: Тез. доп.-Черн1вц!, 1990.-С.28-30.

3. Укрепленные сельские усадьбы ХП - первой половины ХШ вв. в междуречье Верхнего Прута и Среднего Днестра.-Черновцы, 1991.37 е.- Деп. в ИНИОН АН СССР. 04.02.91. № 4384а.

4. В!рування давньоруського населения IHbhIuhoï Буковини в ХП - ХШ ст.(за даними писемних та археолог!чних джерел)//Етн!чна самосв!дом!сть i нац!оаальна культура: Тез. доп. Республ!кансько1 науково!' теорьтично'1 конференц! Ï.-K. ,1991.-С. 18-20.

5. Керам!чн! комплекса ХП - nepmoï половини ХШ ст. Чорн!в-сько!' феодально!' садиби// Mi«Hap. наук. конф."370 рок!в Хотинсь-koï в!йни": Тез. доп.-Черн!вц!, I99I.-C.I09-III.

6. До питания про "буд!внич! жертви" на територ! ï П!зн!чно'1 Еуков«ни//У1 сусп!льно-пол!тичн! читання "1стор!я Украши: Досл1д-кення та !нтерпретэцП: Тез.доп.-Новгорэд-С!верський, I99I.-C.36-38.

7. Элементы языческих верований и обрядов в христианстве на территории Северной Буковины в ХП-ХШ вв.( по данным археологии) Черновцы, I99I.-I8C.- Деп. в ИНИОН АН СССР.-04.12.91. № 45684.

8. Чорн!вська феодальна укр!плена садиба ХП-ХШ ст// X Все-укратська слав!стична конференц!я "Духовна в!дродження слов'ян у контекст! европейсько*' та cbîtoboï культури: Тез. доп.-Черн!вц!, 1992.-T.I.-С.26-27;

9. Датування ! характеристика культурного шару Чорн!вського городища ХП-ХШ ст.//До виток!в назви крап Буковина ( 600 р!ччя nepmoï писе(/;го'1 згадки): Тез. доп. та пов!дом. П Буковинсько! 1сторико-краезнавчо'! конф.-Черн!вц!, I992.-C.II6-II7.