автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему:
Народническое движение в Украине по материаламОбщества политкаторжан и ссыльнопоселенцев

  • Год: 1995
  • Автор научной работы: Макаренко, Наталия Юрьевна
  • Ученая cтепень: кандидата исторических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 07.00.03
Автореферат по истории на тему 'Народническое движение в Украине по материаламОбщества политкаторжан и ссыльнопоселенцев'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Народническое движение в Украине по материаламОбщества политкаторжан и ссыльнопоселенцев"

КН1ВСЫСИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1мен1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Р Г Б ОД 1СТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

- 3 июл 1995

Н« вравах рукопасу

МАКАРЕНКО НАТАД1Я ЮР11ВНА

IIА Р О Д Н И Ц Ь К И Й РУХ В УКРА1Н1 ЗА МАТЕР1АААМИ ТОВАРИСТВА П0Л1ТКАТ0РЖАН ТА ЗСИЛЬН0П0СЕЛЕНЦ1В

Св*ц1альа1ст» 07.00.02 . I

АВТОРЕФЕРАТ дпсертацП и а здобуття паукового с 'т у п е п я кандидата 1сторпчппт паук

К III В • 1005

{КВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ 1мен1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА 1СТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

На правах рукопнсу

МАКАРЕНКО НАТАЛ1Я ЮРПВНА

НАРОДНИЦЬКИЙ РУХ В УКРАКН! ЗА МАТБР1АААМИ ТОВАРИСТВА П0А1ТКАТ0РЖАН ТА ЗСИЛЬНОПОСЕАЕНЦ1В

Спец|а л»в 1 ст» ОТ.00,02 - 1 стор I а У кра!ни

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП на здобуття наукового ступени кандидата (сторичних наук

К и I в - 1 995

Йтсертац1(?ю в рукопис.

Робота виконана на кафедр! {сторН ЕосН Ки!вськога ун!верситету 1мен1 Тараса Шевченка..

Науковий кер1Еник - доктор 1сторичних наук„професар,

/

заслужений.прац1вник'осв!ти УкраТни Я.М„Сер1щев

0ф1ц1йн| опоненти - доктор (сторичних наук,професор' ' В-Е.Сарбей, : - кандвдат {сторичних наук,старший науковий сп}вроб1тник> Ю. Й..Левенець

Пров(дна орган!зац(я - УкрйТнський державний"педагог1ч-ний ун!верситег 1мен1 М.Драгоманове

Захист в(дбудеться ¿¿{?нксИ 1995 р. о № ^ годин! на эас1дана! опец!ал1зовано? рада Д..068.18.06, при Ки1е ському ун1версигет1 1мен1 Тараса Шевченка /2526.01,, м.КиГмг вул.Володаширська,, 6.0,ауд„ 349/.

3 дисертац!ею модна ознайомитиоя в науков!й б!бл!отец{ ун!всрситету /Ки1в„ вул. Володимирська,

Автореферат роз1сланиЙ, 1995 р.

Вчений секретар спец1ал}зовано! ради кандидат 1сторичних наук .доцент М.О-Рудь

Структура цисертац!t обумовлена зм!стом матер!алу та заЕданиями його дисл!дження.Вона побудована за хронолог!чно-проб-лемним пршщигюм„м1стить встуадва розд!ли /кокний включав два niдрозд!ли/,заключения,список використалих джерел та л}-тератури.Обсяг роботи - 163 стор!нки основного тексту.

У Вступ! обгрунтовано актуалыНсть теми.В час,коли пере-будовуеться все сусп!льне життя в Украшсыий держав!.перед ic-торичною наукою постають завдання не лише озброення людей пози-тивним доевiдом минулого,а й перестороги !х В1д згубних помилок.

У цьому аспект I актуальним стае вивчення пер!оду порефор-менп! Рос!! ИХ ст.^дуже значущого.зокрема, й для УкраТни. Це була епоха ,,сповнена гострими соц!альними конфл!ктами.Серед них -смертний двоб!й м!ж нищ!вною державною машиною самодержавства 1 фанатично в!дданими. cboim !деалам революц¡онерами-народниками. У цьому двобо! вороги не нехтували шякими засобами боротьби. Насильство стало не т!льки принустимим способом досягнення мети,а й цГлком виправдовувалося метою.

У под!ях i лроцееах б!льше як стор!чно! давност! вс!,хто зараз,зверт^еться до !сторичних аргумент!в для п!дкр1плення сбо!х платформ,вбачають витоки соц!альних катакл!зм1В' .,що потрясали Рос!ю /й УкраТну/ в XX в!ц!.

За переобтяженими старими й новийи стереотипами,лолярними й упередженими оц!нками народництва губиться основне питания,, яке муейть постати перед !сториком:. зрозум!ти й оц!нити не лише якими були народники,а й чому вони були такими,чому поширю-валися !хн! 1де!„чому могли вони, витримувати двоб!й з могут-н!м молохом самодержавства й чому к!нець-к!нцем зазнали кризи й поразки. Перед 1сториком в Укра!н! постае ряд додаткових питань: чому народництво прищепилося в Укра1н! та ще й у най-радакальнших формах,яке м!сце зайняв народницький рух у систем! сусп!лышх Bi дносин у пореформенп! Укради.

1 стая вивчення,й сучасне звучания icropi! народництва роблять звернення до не! ц!лком актуальним.У цьому переконув й виявлена можлив!сть збагачення джерельно? база досл!дження проблема невикористаними paniuie матер!алами.

ОЙ"ект досд{дження в дисертац!i становить народницький рух в УкраТн! у в!дображенн!.головним чином,друкованих ! арх!вних матер;ал!в Товариства шшткаторжан, та зсильнопоселенц!в-

Предмет досл!дження - законом!рност! поширення народниць-кого руху, зм!шг, напрями, особливост! д!яльност! народницьких орган!зац1Л та 1хнд роль у сусп!льному житт! УкраТни,

•Хронолог!чн! рамки доел!дження. визначаються зм! стом дае-рел, як! енладають основу вивчення, - початок 70-х - середина •' 80-х рок!в XIX ст. Саме на ц! роки припадав епоха "д!йового", тобто активного народницгва. "

1стор!ограД)!я tCTopt! народництва, зокрема^в УкраГн}, мо-же бути предметом стегального доел!дження. В дисертац! I зроб-лено ¿пробу вид!лити основн! етапи у вжштленн! icTopi! народ-ництва, що потр!бно для з"ясування новизни та перспектив вико-ристання комплксу матар1ал1в Товариства пол!ткаторжан.'

Вкрай протилежн! оценки склалися ще в час д!яльност! народников: в!д зображення Гх.як зб!говиська карних злочинц(в /жандармськ! чини, монарх!чн1 !сторики/ до беззастережного ви-правдання /сам! учаснигси руху/. Найб!льш спок!йп! всеб1чн! оцпши зустр!чаемо в л!беральних !сторик!в. В радянськ! часи можна вид!литй три пер!ода вивчення icxopl I народництва:: нако-пичення фактичного матер!алу, пошук объективно! оц!нки /2бг-т!

- початок 30-х рок!в/; засудження народник!в як "ворог¡в марксизму", зг!дно з настаяовою "Короткого курсу !стор!! ВКЦ/б/" /до середини 50-х poKiEyf розгортання. вивчення в основноод в рамках лен!нсько! концепц!! iCTopt! народництва /середина 50-х

- кшець 80-х рок1в/, .В останньому з ци»лер!од!в з"являгаься ■ фундаментальн! прац! Б.П.Козьм!на, В-Ф.Антонова, Б.С. Иенбер-га, С.С.Волка, М.0.Тро!цького та 1нших досл!дник!в.

Б УкраГн! такой розгортавтьёя вивчення народництва !стори-ками ф!лософами, економ!снами Дэсшноеться !нтерес до fc-торГ!'стосунк!в народницького. i нац!онально-визвольного рух!в.

„ 1 Рудько М. П. Революции! народники на Укра!н! /70-тФ роки XIX ст./. - К., 1973; КатренКо А.Н. В борьбе за пробуждение народной, революции: из истории революционного движения на Украине в 80-х - начале 90-х годов XIX века. - К., 1988 та !н.

2

* ЗЕученко B.C. Соц!ально-економ!чна програма революц!йного народництва на УкраШ. - К., 1969; Дмитриченко В.1. Соц!ал!с-тична думка на Укра1н1 в 70-т! роки XIX ст. - К., 1974; АД.Во-лощенко. Нариси з icTopiI сусп!льно-пол!тично! думки на УкраТ-н! в 70-х - на початку 80-х рок!в XIX ст. - К., 1974: Философская культура Украины и общественная мысль XIX в. - К., 1990 та !н.

В„Г..Сарбей у щ>ому аспект! щодо 70-х рок!в XII ст. в!дзначав досл!дкення. А.К.Волощенко й М.П»Рудька

Загалом у працях останньога а *рьох вид!лених пер1од}в, зг!дао з прийнятою концепцией, народники розглядаються як по-пвредники росШсысо! соц!ал-демократ!I, а цв "попереднидтво" розум!эться як вироблення демократично! традиц!! звертання до мао, досв!ду створення нелегально! централ!зованоТ партН, як виховання кадр!н' революц!онер!в.

3 к!ния 80-х - початку 90-х рок!в, на сучасному етап! роз-, нитку {сторичноГ науки, хоча фундаментальн! прац! ще не опубликован} , нвнреслилося стремл!ння переглянути минул! стереотипи, зокрема це стосуеться "спадковмност!" м!ж народництвом t бытовизмом. Стаа очевидним, що останнШ насл!дував в!д "попередни-к!в" також прихильн!сть до "стрибк1в", крайни нетерпим!сть до !наномислячих, зокрема до л!берал!в, висування "революШйно! доц!льност1" як морального критер1ю практичних д!й. Хоча й у сучасШй. л!тератур! збер1гаються !стотн! розб!жност! в оц!н-ках народництва .

•В л!тератур! укра!нсьно! д!аспори уважного досл!дяення народництва не було. Увага досл!дник!в зосереджувалася на укра-!нському над!онально-визвольному рус!,, а народництво здеб1льшо-го розглядалося як рух прос!йський", "чужий" для УкраГни/,

Диерельну базу дисертацН в основному складашъ матер!али Товариства пол!тКаторжан J зсильнопосзленц!в. Яшцо друкован! матер!али Всесоюзного товариства частково використовувалися, . то матер!али Всаукра1нського товариства, насамперед apxtBHi, до наукового вжитку не залучалися, та й сама його !стор!я ува-ги не дривертала.

На початку 2.0-х рок!в в.Москв! було створено Товариство колишн!х пол!ткаторжан. ! зсильнопоселенц!в. На в!дм!ну в!д Товариства старих б!льшовик!в до нього приймали колишн!х член!н ycix парт!!, як! боролися проти царизму, в!дбували за це каторгу чи заслання 2 не принизили себе проханнями про пом"якшення своеI дол!. "Год! ж почали створюватися м!сцев! в!дд!лення Все-

1 Див.: Сайбей В.Г, Очерки по методологии и историографии истории Украины; - К., 1989. - С. 145 - 147.

* Див.: Катренко A.M. Riяльн!сть радикал!в-демократ!в /народник! в/ в Украш у 80-х роках XIX ст. Автореферат докт.днс. К., 1994.

- а -

созного товариства, эокрема в УкраШ - Хари1вське, Ки!воьке, Оцеське та ПшГ/всього с1и/. В 1922 роцГ вони об"вдиалися у Всеукра!нське товариство, В 1925 роц! воно нал!чувало 2&4 члени. В 1935 род! й Всесоюзне, I республ1канське товариства були' розпущенК

Всесоюзне товариство розгорнуло широку видавничу д1яль» н!сть. 3 192$ по 1935 р!к вийшло 116 номеров журналу "Каторга и ссылка". В журнал! та }нших виданнях Товарисгва, що виходили сер1ями, значне м}сце пос!дали' матер!али г- спогади та 1сторич-н! розв1дки -з 1стор1 I народнацького руху, зокрема в Укра!н1. Серед мемуар!в, як! виходили окремими виданнями, великий |нте-рес становлять сшгади Б.Ы.Ф1гыер, М^Ф.Фроленка, В,К.Двбогор{я-Мокр1евича, М..Ю.Ашенбреннера та 1нших видатних дЫчгв народни-цького руху. • „ ■ '

Активн у. видавничу дЫлыПсть розгорнуло.й ВсеукраГнське товариство та його м!сцев! в1дд1лв1шя. В Кивв1 було видано !с-торико-рег.олюцШшй зб!рник "Каторга и ссылка" /1924 р./ I "..." п"ять зб{рник!в "йз эпохи борьбы с царизмом", в Оцес! - с1м : випуск!в журналу "Кандальный, звон", у Харков( - десять номерIв журналу "Цути револкйцш". Вс} ц! видашш виходили в 1925 - , 1 1927 роках. Кр1м того у видавнидтв! Всеукра!нського товариства вийшов ряд книжок ! брошур з 1 оторП реЕолщШюго, зокрема народаицького, руху в Укра!н1. Авторами'курнальних публ!кац1й 1 окреыих видань були-, за нпчислащшми виключеннями, учасниюг онисуваннх сод!й /М.Р.Попов, В.Сухошшн, - С.Ястремський, О.Мака-ревсышй, В.Богораз, Л.Берман та 1н./. Дешс! спогади /М.Дрея, О.Бшкова, С.Л!она/ каТшсаШ 1з залучанням арх!вних документа.

Зм1ст, спрямован1сть видана Всеукра!нського товариства в1дбивають !деолог1чиу та пол!тичну обстановку у 20-х роках в Укра!н}. 3 одного боку, п!дщ>сешш духовного життя, пошуки 1с-торична! правда. 3 ругого,- зростаючий тиск зверху, нагц}тання небезпекй'"нац1онал1зму", "троцыистськоТ контрабанды" тощо. Ца позначалося й. на добор! матер{ал!в до друку, що показано н дисертац!!.

До ар'х}вних матер}ал!в Всеукра!нського товариства належать два фонда, що збер!гаються в Центральному державному арх!в1 ви-щих органIв влади } державного управл{ння УкраТни /ЦДАВО Укра-Гни/ - фонд 608 "ВсоукраГнсько! ради Товариства пол!ткаторжан.} псильнопосвленц!ь" та фонд 493 "ВвдаЕНИцтва Всеукра!нського

товариства пол!ткаторжан". Перший фонд нал!чув 1460 сщиниць збер1гання, серед яких 1016 особових справ член!в Товариства, та 106 справ науново-дослОдного сектору. Найб1льший Стерео тут становлять джерела особового походження - анкети % автоб!о-граф!Г член!в товариства. Фонд видавництва Товариства м!стить 387 справ за 1928 - 1935 роки. В ньому - 166 рукопис!в 85 автора - спогади й 1сторичн! нариси. Частину !х було опубл!ковано в журнал! "Пути революции" та окремими ввданнями, алв б!льш!сть св!ту не побачила.

I друкован!, й арх!вн{ матвр!али Товариства торкаюгься • ' вс!х пер!од!в револгаийного руху в РосН, частина !х присвяче-на 1 стор! I народництва. Спогади, автоб!ограф!I не Ильки несуть в еоб! под!йну !нформад!ю; але й передать дух, колорит епохи, в як1й под!I в1дбувалися. Луже характерной для матер!ал!в Товариства в пильна увага до ос!б, людей, що брали участь у рус!.

.Щодо достов!рност1 фактично! 1нфорМацП цих даерел, то стуШнь !! сл!д визнати високою. I пояснюеться це не лише ре-. тельн!стю 1х перефки при прийом! до член!в Товариства, при пуб-л!кацН /про це св!дчать протоколи зас!дань приймально! ком!сП, редколег!й/, а й там, що створювалися вони тод!, коли ще яивими були 1нш! учасники под!й, ! це покладало особливу в!дпов!даль-н!сть на автор!в. . • '

1сторичн! розв!дки, нариси, !нш} досл!дницькг матер!али носять характер !стор!ограф!чних джерел, в1дбивають становище, тенденц!1, що переважали в !сторичн!й науц!, зокрема в народниц-твознавствГу 20-х роках.

Спираючися на матер!али Товариства пол1ткаторжан як на ос» новну джерельну базу дисертацИ, автор звертався до 1нших дже-рел у випадках, коли це. було потр!бно длй перев!рки достов1рно-ст! основних джерел, для повноти 1х тлумачення. Це програмн! документи народництва, твори його 1деолог!в П.Л.Лаврова, М.О.Ба-кунгна, л1тератор!в-народник1В з УкраТни Ф.В.Волховського, Я.В. Стефановича, документи пол!тичяого розшуку ! судових установ, що збер!гаються в Центральному державному арх!в! Укра!ни в Киев!. Штанням, яке найб!льш потребуЕало залучення !нших джерел, було складне й маловивчене питания про стосунки народнииького й унра1нського нац!онально-визвольного рух!в. У пьому аспект! у велик!! пригод! стали теоретичн! й публ!цистичн! твори видат-

ного вченого й. громадського д!яча М.П.Драгоманова, глибок! й виважен! оц!нки якого не втратили свого значения й у наш час Нетрадиц!йним джерелом !сторико-психолог!чного плану стала того часна революц!йна поез1я.

Складн!сть теми, нашарування на I! висв!тлення за!деолог!-зованих оц!нок, специф!чн!сть використовуваних джерел вимагали в!д автора дотримування ч!тких методолог!чних ор!ентир!в. принцип 1сторизму лередбачаз вивчення д!яльност! суб"ект!в !сторич-но! д!1, в нашому випадку народник!в, у розвитку, в тих конк-ретних умовах, в яких вони д!яли, разом !з тим нац!люе на те, щоб розглядати д!1 людей минулого у св1тл! наступного вторичного досв!ду. Црагнення до оби0ктивност1, до адекватного в!д-творення минулого та його насл!дк!в означав виявлення внутр(ш-н!х причин 1сторичних ЗМ1Н, всеб!чного розгляду д!яльност! людей минулого у вс!й II суперечливост1, неодном!рност!. Наша тема належить до розд!лу пол1тично! 1отор!I, Н предметом висту-паюгь дП людей у сфер! пол^ики, а для таких д!й, як св!дчать уроки 1сторН, найнад!йн!шим критер!вм оц!нки виступають зага-льнолюдськ! моральн! ц!нност!.

Мета дисертац!йного досл!дження полягав в тому, щоб на основ! головним чином комплексу джерел, як! в!дклалися в процес! д!яльност! Товариства пол!ткаторжан ! зсильнопоселенц!в, зокре-ма арх!вних джерел, висв!тлити мало в!дом! стор!нки ¡сторИ на-родництва, знайти в!дпо'в!д! на деяк! склада! загаль«! питания !стои!I наоодницького духу в Укпа1я!. Ши цьому досл!дження не ппетендуе на в1дтвопення повна! 1стооН наподниатва в Укоа!н! й толу, що ми маемо грунтовн! узагальнююч! ппац! з ц! е Т пробле-ми, й тому, що подальше II лепеосмислення - справа не одн!е! науково1 х)озв!дки.

Б!льш конкретно ця мета сеал!зуеться в таких.досл!дшщьких завданнях:

- подати узагальнену характеристику друкованих та аозивних матер!ал!в Товариства пол1ткатопжан ! зсильнопоселенц!в як ц!л! сяого комплексу !сторичних та !стор!огоаф!чних джерел;

1 Драгоманов М.П.Детоубийство, совершаемое русским прави-теЛьствоку/Собр. полит, сочинений. - Патаж, 1906,- Т.2; його ж. Словья баснями не кормят /письмо к генералу Лоркс-Меликову// Там же; його ж. Терроризм и свобода// Там же: його ж. Тираноуби ство в России и поведение Западной Европы// Там же; його ж.Оба-

Sтeльнocть энергии// Там же; К биографии А.И.Желябова// Там же; ого ж. Передне слово/до Громада/ //шбоане. - К. ,1991.

- визначити об"ективн! й суб"&ктивн! передуМови .поширення в Укра!н! народницького руху;; •' _

- поповнити фактограф!чну !стор!ю народництва в УкраГн!,. сформулювати деяк! оц!ночн! судження щодо характеру народницького руху„його м!сця в !сторН,форм !снування,пер1одиза -

ц» I;;

- вйд!лити „що було в народництв! в Укра!д! загального й особливого ,в!дпов!дного умовам його розвитку саме тут;

-в!дтворити пол!тичн!, психолог!чн! портрета учаснйк!в руху „пояснити причини !хньо! приваблявост! для/тод!шньр! колодГ та 1деал!зацИ в б!лып п!зн!й л1тератур!? >( .

- спробувати накреслити деяк! дальш! завдання Еивчення народницького руху в Укра!н1- ' /

Новизна досл!дження пОлягае в розкриттi i нформативного по-тенц!алу нововведених джерел з !стор!! народництва,.збагаченн! знань з ц!е! !стор!! новими фактами,обгрунтуванн! на сучасному р!вн! розвитку. !сторично! науки в!дпов!дёй на складн1 й cnip-н! питания Iстор!I народницького руху fi УкраТн!.

Теоретичне й практичне значения роботи полягае в тому,,що I! результата можуть бути використан! в дальшоку системному вивченн] сусп!льних в!дносин в Украш!, у вуз!вських ташк!ль-них учбових пос!бниках та лекц!йних курсах з fciopif УкраТни, ЕосН.д також даерелознавстЕа та !стор!ограф!!.

Апробац!я роботи. Дисертац!я обговорхшалася й рекомендована до захисту кафедрою '!стор!1 Рос!! Ки!вського ун!верси-тету 1 мен! Тараса Шевченка. Основн!' результати досл!даення викладен! у трьох наукових статтях та в чотирьох пов!домлен-нях на м!жнародних ! республ!канських наукових та науково-прак-тичних конференц!ях. '

В розд!л! I "Поширення народницького руху та пропаган-дистська д!яльн!сть народник!в" в першому шдроздгл! зроблено спробу вШйти в!д такого,, що став певного часу традиц!йним .пояснения причин Еиникнення крупних -сусшльних pyxiB лише економ!-чними факторами. Ueii п!дрозд1л м!стить аналгз не лише соцгально-економИних.але й полгтичнях.ссшально-культурних /лухоннил/ пе-

редумон п!дтверджуваного численниш джерелами факту !нтенсивно-го поширення в Укра5н! народницького руху. В Унра!н!, шс I усIй. Рос!йськ!й !мперИ, промисловому перевороту не передував аграр-1ШЙ переворот. Хоча реформи 60-х рок1в 1 привела до скасування кр!посного права й певно1 л!берал!зац!I сусп1льного життя, аг-рарне питания вир!шеко не було. единою Чдейною, а згодом I по-л!тичною теч!вю, що обстоювала соц!альн1 !нтереси селян, не йдучи н! на як1 поступки уряду й пом!щикам, було народництво. В Укра!н!, як 1 у вс!й. ЕосН, народницьк! орган!зац!Г створюва-лися з молодих !н'Гед!геат!в-р!зношнц!в.

Ври вс!й сп!льност! соц! альло-економ! чних ! пол!тичшх пе-редумов виникнення. й поширення народництва в тод!шя!й Рос!!, Укра1на мала щодо цих передумов сво! особливост!. Общинне зем-леволод!ння й, в!дпов!дно, общинна ментальн!сть не шли тут таких глибоких кореш в, як у рос!йському сел!, що створювало до-датков! перешкоди для розповсюдаення !дей "общинного соц!ал!з-му".

1стотною особлив1стю умов для поширення народництва в Ук-ра!н! було те, що посилення. великодераавницького гн!ту царизму,. з одного боку, I зростання яац!опально? самосв!домоет! украГн-шв, прискорення процесу наги овального в!дродаення, здругого, створювали тут особливе сощальне, гол!тичне й куль^урне сере-довище. Национально ев 1 дома молодь /"хлопомани"/ в

£0-х роках вперше почала "ходити в народ" з. проев!титсльсвкими ц!лями. Але, не задоволышючися ними, частила украТнсько! молодо призднувалася до народницького руху. Иац!оналышй склад на-родницьких оргашзашй украТяи, як св!дчать.джерела, в!дбивав шщ!ональний оклад р!зночинсько! ¡нтел!генц!1 в украТнських г/л стах.

В другом/ п!дрозд}л1 розд!лу I на основ! матер!ал!в Това-риства пол!ткаторжан показано, що було сильного для вс!е! Ро-сII ! що особливого для УкраТии в створенн! нэродницьких орга-н!зац1й та !хл!й пропагандкстськй! д!ялыюст! в 70-х роках. На-родницьк! орган!за:и! в Украип виникли й ;ияли р. основному не як гуртки "чайковц!в", а як гуртки "п!вдагш::х бунтпр!в" I були б!льш радккашшш й д!Новики, ¡¡¡ж створзнз "чаЗкопцягл" "Ьгм-ля I воля". Хоча обидна напряга - "¿чвркс!ськсЯ" ! "баку;истсь-кий" д!яли солидарно. 1.;о к до поел!ко!Шке!в П.Тка'ю^а, то, г.'л

видно з джерсл, îx в Укра!н! не було. Хоча деяк! iдеТ Ткачова /напршслад, Про централ!зовалу заяонсп!ровану .нарт!ю/ були бдизькими вс! народникам, але погляди на народ, як на "матер!-ал для революц!î, зневажливе сталення до народу були !м чуя!.

Анал!з викорастаних джерел дозволяв конкретизувати в 4acf 3Mîhh в тактиц] народник!в: з 1872. р. - перех!д bU внутр^гур-тково! роботи до поширення л!тератури в м!стах; з початку 1873 - "бродяча"форма пропаганда в селах; ос!нь ГG74, — перерва в робот! в. звмязку з масовими арештами; початок 1875 - перех!д до "ос!ло1" форми пропаганда в селах; 1876 - 1877 - перенос .центру ваги пропаганда з села в м!сто. Зм!ни в формах супроводжу-валися зм!нами в зм!ст! пропаганда: вона ставала все б!льш по-л!тизованою.

Св!дчення учасник!в м!стять конкретн! в[домоет! про стосу-нки Miж народницьким ! над!онально-визвольним рухами в УкраТн!. Спроби орган! зашйно об"вднати гуртки обох напрям!в /Одеса, Ки-ïb/ ycnlxy но мала: р!зюши були програмн! цШ, засоби 1х до-сягнення. Але контакти мали м!сце й були т! сними./Ф.Волховсь-кай, А.йзля'бов, В.Дебогор!й-Мокрiович та 1нш! з боку няродни-к!в, М.Ковалевський, М.Драгневич, ф. Вовк та 1нш1 з боку "громад! BUiв"/. Визначними ф!гурами, до яких тяж!ли'д!яч! обох ру-. xiB, були М.ДраГоманов, С. ЕЬдолинський. ' ' ;)

Вс! джерела, як! вийшли з-п!д пера колики!х учасник!в ру-ху, в1дбивають намагання народник|в злитися з народом, працюва-ти на нього, à також непримиренну ворож!сть до кр!пацтва Й са-модержавства. Але !де! народник!в не були зрозум!л! й сприйнят! масами, не збудили ïx до революц!йно! боротьби. Це створивало пригн!чений настр!й у гуртках, штовхагоэ на пошуки Ново! тактики. На к!нець 70-х - початок '80-х рок!в народництво опинилося перед новим ¡спитом 1стор!î.

В роздШ П. 5л! ни в тактип! народницгва. Криза народшшь-' кого руху викладено й проаналгзовано здобут! з даерел флкти, як! налекать до нового периоду B'icTopii народництва. ШршиЛ п!дрозд!л охошгюе роки активного терору /1078 - 1881/. Розглл-дазться питания про причини переходу народник!в /народовольц! н/ до торэристичпо! тактики, яка е суттяяям для бпвчсшот руху a УкраТн!, до ля тектака особливо по.£:рр.ласк /чоказопо: тЬилсл з Каев! й тЬчъкл в 1879 - ICC2 pp. прочло 2,1 пмИтячикх суд •• вах прсцесж, 'год! дк шипть у Пстербурз! - 15/, Нт прег.лл ы ■

ганда, не вшшв нечаевщини /як ¡нколи твердиться/ були основни-ш причинами пер.ехсду до терору, хоча й.в!д!грали певну роль. Ця тактика при вс!й И аморальност! й практичн!й неефективност! /з точки зору розпалювання революц!I/ була вiдповiдда на деспотизм пол!тичного ладу в Рос!йськ!й fMnepfT, на жорсток!сть f п!дступн!сть влади. Саме тим, що в УкраШ самодержавний co«1q-льний. i нац!ональний гн!т був особливо нестерпним, що< сюда доби-ралися найбiльш реакц!йн! й короток! царськ! урядовц!, а вояка "крамола" переел!дувалася з особливою люттго, южна пояснити й . оейливий радикал!зм м!сцевих народник!в.

До малов!домих ! недостатньо, ац!неких стор!нок Icrop! I ру-ху, як! по-новому оц!нюються на основ! даерел, належить зд!йс-нений 1.Ковальським в 1878 роц! в Одес! збройний onip жандармам при арешт!, суд над ним ! перша в Рос!! збройна деыонстрац!я з приводу смертного вироку над ним. Поряд з постр!лом В.Засулич' в Летербурз! tti под!! сл!д розц!ни®и як початок терору в,Рос!!. Терор мав р!зн! форми: Л1кв1дац!я провокатор!в, самооборона п!д час обшук!в та арешт!в, страта урядовШв, як! в!дзначилися особливою жорсток!стю. Метою терору було: самозахист революц!онер!в, деструкд!я влади, збудження народу на революц!йн! д!1 /ексцита-тивний терор/. Найбiльш гучн! терористичн! акти в Укра!н! /Ки!в, Одеса, Харк!в та 1н./ готувалися й зд!йснювалися як за вироком народовольського центру, так i !н!ц!ативи м!сцевих гуртк!в. В ус!х актах виконавц! не шкодували себе, а на судових процесах, на смертному помост! поводилися з надзвичайною мужн!стю, при-вертаючи до себе симпатП молод!, Смерти! вироки /над В.Осинсь-ким, Л.Брандтнером, Й.,Пдвиденко, С.В!тенбёргом, С.Чубаровим та 1ншими/ зд!йснювалися публ!чно й з витонченим знущанням.

Лри всьому резонанс! терористичних ант!в, вони не були единою справою народовольц1в. Як находошуоть учасники руху, терор був вимушеною, але не единою справою народник!в. Вони вели усну ii друковану пропаганду серед селян !, дедал! все больше, в м!с-тах. Нав!ть такi переконан! "бомб^ти", як В.Осинсышй, Д.Лизо-губ, Г.Попко та tHiui вели пропагандистську роботу. Значною за розмахом була орган!заторсыса робота народовольШв та чорнопе-ред!льц1Е.

Так, в apxiBiinx справах виявлено в!домоетi про !снуваиня в Одес! в 1878 рощ другого "Швденнорос1йського союзу pofiiTini-

к!в"', його програму й д!яльн!сть /П.Владаченко, Г.Шпко, C.JIIoh, П..Ансельрод та iн./. На в}дм}ну в!д-в!домого першого "Союзу", який. !снував у 1875 роц{, д!яльн!сть ц!е! органзац!I в л!тера-тур! не висв!тлена. В утворенн! Лд1яльност! другого "Союзу" яскраво вiдбився характерна! для к!нця 70-х t 80-х рок!в продес угворення народшщько-робiтничих гуртк!в. Црим1чаемо, що роб1т-нияи за Нечисленними вйключеннями, не сцриймали заклин!в до те7 рору. В даерелах немав жодно! зтадки про "фабричний терор" про-ти заводчик!в та управляючих, до якого закликали народовольц!.

Пзрех!д до терору в!в до послабления зв"язк!в народницько-го руху в сусп!льств!. УкраГнсьюй наШональний рух не спрййяяв терористичноГ тактики. Вих1дд{ з "громад1вц{в" могли ставати ¡заповзятими "бомб!стами", але д!яли вони при цьому вже як яаро-вольц!. Р1шуче засудин терор М.П.Драгоманов, який ран!ше з ро-зум!нням ставився до прагненяя. "молодогромад!ва!в"не обмежува-тися культурницькою роботою, пгукати енерг!йних форм прикладання сво!х сил /красномовною э назва одя1е! з його статей: "Обаятельность энергии"/.

У другому п!дрозд!л! цього розд!лу узагальнюютья дая! про спроби в!дновлення народницького руху у 80-х роках, анал1зукггь-ся причини крази руху. В спробах в!дновленяя народнвдьких орга-н1зац!й п!сля розгрому 1881 року можна вид!лити два сильна ор!енюван! вектори: д!яльн!сть представникгв новоствореного народовольського центру /В.Ф1гнер, Г.Допат!н, В.Сухомлин, Н.Са-лова/ та !нШ1ативна д!яльн!сть м'юцевих прац!вник!в /Б.Оржих, В.Богораз, О.Бах, Л,Ясевич та багато !нших/. За к!льк1стю ство-рюваних гуртк!в 80-т! роки нав!ть перевищували попередн!й пер!-од, але вс! гуртки не могли протриматися CKiльки-небудь трива-лий час. 1ще однiеюхаршшзрною; особливiстю руху в ц! роют в Ук-раТн! /звернемо на ае увагу/ було перемлщення його центр!в з Правобережжя на Л1Вобережжя /Харк!в, Катерин ос лав/, що взбивало згортання роботи в селах I цосилення в орган!зац!ях роб!т-ничого елеменгу.

В гуртках, на з"!зд! орган1зац!й Швдня в 1885 р. точилися суперечки з приводу припустимост! терору. Як правило, ще пере-магала точка зору його прихильшшв, але в практиц! терористич-на тактика зживала себе. 3 гучних терористичпих акт{в в ГкраГ-н! у 80-х роках було, власне, здШснено один - вбивство за вик-лючну жорсток1сть i nf дстути сть прокурора Стрельникова. За ви-

-Игроком центру це зд!йснили С.Халтур!н ! М.Зояваков.

Одним !з основних напрям!в д!яльност! I народоаольц!вг 1 чорноперед!льц!в стала постановка нелегальних друкарень I видения аг1тац!йно1 л!тератури. Значну роботу в цьому напрям! провела невтомна В»Ф1гнер. Проанал1зований у дисертац!! зм!ст аПта-ц1йних видань св1дчить, що програмно, в гаслах революц!йне народ-ництво 80-х рок!в залиашлося на попередн!х засадах. Зокрема, та-кий зм!ст характерний I для виданих у Киев! в 1882 - 1883 роках перших неродовольських лист Iвок укра1нською мовою "Укра1нсъкому народу" та "До украТнського народу /лист другий/" /встановлено, що 1х автором був О.Бах, майбутн!й академ!к/.

У 80-х роках зв"язки народник!в з !ншими рухами продовжу-вали слабшати. Ми знаходамо в матер!алах Товариства в!домоет! лише про окрем! контакти, хоча в!домост| й дужа ц!нн!. Так, в ар-х!вних автоб!ограф!ях в св!дчення про 1сяування упра!Ноф!льсько-го гуртка в.Н!жин!, яким керував м!сцевпй чивовник I.Гладкий, про його зв"язки з Киевом, зокрема з КЛисенком, про участь наро-дникгв у цьому гуртку, дискусИ в ньому. В ц!лому ж джерела в!д-бивають ! кризу народництва, ! спад украТнського нац!онального руху на середину 80-х рок!в. Наступала смута чорноI реакц!I.

Заключи! стор1НКИ досл!дження м!стять п!дсумков! висновки з нього.

Залучен! в дисертацП джерела, при всШ !х оц!ночн!й одаоб!-чност!, яку неодм!нно треба брати до уваги, не лише в!дтворюють малов!дом!, або й нев!дом! под!! народницького руху, постат! його учасник!в, а й п!дводять до б!лып широких м!ркувань про характер руху в ц!лому, його м!сце в ¡стортI Укра!ни.

Народництво, хоча воно й. виникло в РосИ '! його !дейний багаж отановив "селянський оошал!зм", висобленйй рос}йськиш мис-лителями, було рухом не "тюс!йським", а загалыюооспюышм, ! тим самим - важливою складовою сусп!льних в!дносин в УкраШ. На ко-ристь такого вменовку св!дчить анал!з об"ектиЕНих I суб"ективних передумов поиирення народництва в Укра!н!, зм!сту й особливостей руху, социального й национального складу його учаеншив.

Народництво не.можна малювати якоюсь одшею фарбою: воно мало р!зн! напрями й змгнювалося в час!. Ироте при вс!х в!дм!ннос-тях у тактиц!, при розум!ннг того, що переход б^льшост! народни-к!в в!д пропаганда до терору був викликаний деспотизмом режиму в

Рос1йськ1й !мпер!! ! репрес!ями влада, сприйняття ц!вю б!льш!стю принципу "мета виправдовуе засоби" не може не викликати осуду. •Аморальн1сть'цього принципу Шдтверджеиа 1сторичним доев}дом.

Разом,1з тим, на думку дисертаята, не можна погодитися з поновлениям старого, ще з царсышх час!в, твердження. н!би народники своею д!яльн!стю примусили уряд в!дмовитися в1д л!бераль-них реформ, що ьрешт1 привело Рос! ¡о до кривавих I виснажливих реаолюШй. Така точказору не узгоджувться з фактами, !стор!ею самих реформ. Еже !х п!дготовка виявила найгостр1ш! сулеречност! м!к л(беральним ! консервативним напрямами в суспГлън1й дут! й у самому царському оточенн!. Безцеречно, реформ!, пршшят! всупе-реч консерваторам, могли в!дкритя РосИ шлях найб!льш безбол!сио~ го прогресу, ало вони не були завершен!, ув!нчан! конституц!ею. I вжв в середин! 60-х рок1 в почався в!дк!т в!д прогресивних рис реформ, завершувався пер!од "в!длиги" /вираз тою часу/. Найиер-ше Й. иайвиразн!ша це виявилося у вит!сненя! з ураду пров!дник!в ! прибНник!в реформ } эам!н1 !х во.йовничими реакционерами. Це бу'ла початком тихого, "повзучого" реакц!Иного державного перево-рб1у, що й. д!став назву контрреформ ! одразу позначився на сус Щльному житт! на м!сдях.

Вбивство Сйексаадра П, як ! )нш! терористичн! акти, зокрема в Укра!н!, лише полегшили перех!д реакц!йного уряду до в!давртих контрреформ, послужили виправданням такого переходу. Але зводити причини того, що г!гантська Рос1йська !мпер!я з П монарх!чно -асолютистською традицию не п1шла шляхом л!берального реформаторства, лище до терористичних акт!в, зд!йснених народовольщши, - знач б надм!рно спрощувати глибинн! процоси в сусп!льств! на перелом! двох эпох, та Л пареб!льшувати вшшв народництва на них.

Вивчен! джерела дать можлив!сть в!дтворити узагальяений. психолог!чний. портрет, "середнього" народника 70-х - 80-х рок!в мияулого стол!ття. За соц!альним станом - ж!н представник р!зно-чшгао! 1нтел!генп!1 з I! соц!альною невлаштован!стю. За в!ком -в абсолютна б!льшосг! молода ладшга 18-23 рок!в, що аемалою м!-рою зумовлювало 1! крайя!й максимал1зм. "Середн1й" народник, як правило, - людина малоосв!чена, "в народ" в!н п!шов з вузу, а то й з г!мназП або духовно! семПшрП. Через це погляди його !део-лог!в-у,1лтел!в ставали б!льше предметом фанатично! в!ри, н!ж знаниям. Як за всякого фанатизму в нь~го вироблялася крайня несприй-

нятдав!сть до будь-яких !нших шгляд!в. Морайь народника, який став на шлях терову /не кожний народник був терористоц/, - хи-мерне поеднання, з одного боку, знеШнення людського життя, ви-знання. припустиыост i будь-яких засоб!в досягнення мети, а друго го, - готовност! до самопожертвування в fм"я !деалу, допомоги товарищам по баротьб!. Вихований на позитив1ам! своГх 1деолог!в народник - ате!ст,' цей ата!зм оозначався й на його побут!: в!н не визнавав церковного шлюбу, мирився 1з злиднями. В ц1лому народник - ф!гура траг!'чна, траг!чною була Д доля всього руху.

Народницький рух зазнав найтяжчо! поразки з тих, як* може ■ сШткати !дейний напрям: 1стор!я п1шла не так, як народникн ецо д!валися, у що Ictobo в1.ршш. Вони не бачили й не розумЦш, що буржуазна цив!л1зац!я, при вс!х !! непривабливих рисах, в приро ним шляхом людського' црогресу, що насилування tcTopf! способом "стрибк1в" неминуче обертавтьоя насильством цад людьми. Народ, який вони обожшовали, не сприйняв 1хн!х !деал!в. Самодерхавство виявилося надто м1цним, щоб його можна було зруйнувати народ- ' ницькою пропагандою i терористичними актами.

Основн! положения дисертац!!. як} виносяться на захист.

I. Для попшрення йародництва в ТкраТн! 1сторично склалися со-ц!альн1, економ!чн!, пол!тичн|, духовн! передумови. Народницьки рух став одн!ею з драматичних croptHOK нац!онально! ICTopfl ук-г ра!нського народу.

2„ Цэи вс!й вдност! !дейних засад 1-дод!бност1 орган!зац!й них форм народницького руху в_центральних губерн!ях Poet! It в Укра!н1, в останн1й в1н мав певн! особливост! - насамперед його стосунки з украТнсышм нац!оналйно-визвольним рухом.

3. ЗмЮт i тактику народницького руху не можна зводити лише До терору: народники займалися й проев!тительством, J соц!а-•л1Стичною пропагандою, хача Лхня конкретна програма не виходила

за рамки загальнодемократичних вимог. Вони не були першими в !с торИ ,соц!ал!сташ, як не були й першими терористами. Але наро-вольц! вперше в 1стор1I повднали соц!ал!зм як вчення з терориз-мом,'! це поеднання виявилося тривким.

4. Узагальнений психолог!чний портрет "середнього" народни ка не Т1лыш !стотно додае розум!ння характеру руху в ц!лсЗму, е й дозволяв побачити, що саме в народництв! сформувався новий сс ц!альнил тип - профес!онального революц!онера, тобто людини, д,

яко! "робити революц!га" стало профес!ею.

5. У стосунках народницького й укра!нського нац1онального рух! в бачимо початок даох зва8мопов"язанах процесс в: обернення, попри вс! програмн! й. тактичн! розходження, украГноф!л!в назуст-р!ч соц!альним проблемам i народник!в - назустр!ч проблемам нац!-ональним. Таке зйлияення було 1сторично зумовлено й стало перед-в!сянком створення на початку XX ст. пол!тичних парт!й, як! спо-лучали соц!ально-пол!тичн! й нац!ональя! завдання.

6. Матер!али Товариства пол!ткаторжан та зсильнопоселенц!в складають ц!л!сни! комплекс {сторичних /передуем особового по-ходження/ та !стор!ограф!чних джерел, як! м!стять ц!нну !нформа-ц!ю про народницький рух в Укра!н!.

В дасертац!! висловлено деяк1 побажання й рекомендац!? щодо дальшого наукового розроблзння проблеми та практичного викорис-тання насл1дк!в досл1дження.

Так, коннретност! анал!зу, на нашу думку, потребуе иаголо-шуване в останн!х статтях ! п!дкреслюване paiiiae в зах!дшй !с-тор!ограф!! положения про насл!дування рос!йським соц!ал!змом XX. ст. {дейних, орган!зад!йних, тактичяих, иоральних принцип!в народництва.

Очевидно, уточнения потребуе ,й усталена nepfодизацгя народницького руху й оц!нка р!зних його пер!од!в. Щодо "л!берального народництва", то його {cTopiio взагал! можна вваяати одн!ею з "6i-лих плям" минулого. Цей демократичний в сво!й основ! рух до цьо-го часу виявляеться або об!йденим в л!тератур!, або обтяженим негативними ощнками, виробленими ще в пер!од боротьби марксиста проти нього.

Вкрай назр!лим здаеться грунтовне системе досл!дження су-сп!льного киття в Укра!н! в пореформен! часи XIX ст., в якому б кожяий з соц!альних, пол!тичних,громадсышх pyxfB висв!тлювався в загальносусп!льному контекст!.

У цьому ж план! доц!льною виглядав п!дготовка джерельних публ!кац!й з !стор!1 сусп!льних рух!в в УкраТн!. TaKt публ!кац!1 можуть р!знитися метою й характером. KpiM пофондових ! видових публ!аЕац!й корисними були б тематичн! зб!рники, адресован! вчи-телям, студентам, викладачам. На основ! монограф!чних досл!джень корисно було б скоректувати висв!тлення народницького руху в на-вчальних пос!бниках ! п!дручниках.

- ia -

Одубл1кован1 HayKoai npanf з теми дисертацН

CTa'i'Ti . •

1. Ыашер1али Всеукра1нського товариства!.Еол1ткаторжш1 f зсильнаиоселенщ в про. народницышй рух в Укра?и( // Укра!нсышй !сторичний журнал. - 1992, & 10—11. - С. 44 - 53.

2. Еисв1тлешш рсоблявостей народницького руху в Укра!ю в ыатер1алах Товариства пол1ткаторжан 1 зсильнопоселенц!в // Дзп. в ГНТБ Укра!ни 10.11.93,2212 УК 93. - С. I - 10.'

3. НародництЕО в громадсысшс рухах в УкраЬн в ХН от. // НолЬтична думка в УнраШ: шщуле й сучасне. - К., 1993. -

С. 109 - ИЗ.

• Тези пов>домлень

4. Формування в студентсько! молод! 1сторичних знань про народишиво в УкраТн! //Молодь у посттотал¡тарному cycnfлъств!: тези допов!дей науково-практично! коифвренц!I- Харк1в, 1993. ■ С. 12 - 13,

5. Формування громадянсько! зр1лост1 студешМв у шзанав-чалыпй робот i з icropfl Укра!яи // Фйрмування загальнолвдських UlHHiCHax ор|еитац!й, сощадыюго й гуманитарного мислення студент is у дазанавчальнйй час: тези дрпов!дей республ!кансько! на; уково-практичноГ конференцИ. - Дцеса, 1993, -.С. 285 - 286.

6. Участь ж!нок у народницысоыу 'рус! в Укра1н1 // Si ночий. рух в Укра!н{: минуле й сучасне: тези доЦов!дей м(жнародно! науково-практично! конференцИ. - К, 1994. -ТТ. 193. '

?. Проблемно-п! знавальн! завдання з Курсу "1стор1я УкраТ.на1 // Наукове забезпечення д1ялышат1 сучасно! профес!йноТ школи. • Ч. П. - К., 1994. - С. 90 - 91. '

I."jkaronko n.T .narociiEn In Tltruino by 1,ho. natorialo of th<5 Society of political convicts and doportooo.

The dissertation le prcnented'for academic decree of Candidate of History on speciality 07.00.02 - IUotox-j of Xkralnej. the Kiev ütate University , Kiev , 19%.

Diixertation is a manuscript. Tho author roriercheo tho new facts of the history of narodiem as the xjart of national hictor.y of Dkraino, relations 'between narodiem and national movement;. Exeinine tho different forma of narodiem activities, v/lch for I,In first timo conect socialism and terrorism. .Vo give psychological portrot of the "middle" narodlst, indicativo of appeafanco of tin now social type of professional revolutionary. Outline tho futhor tasks of investigation.

Макаренко Н.Ю. Народническое движение в Украине по материалам Общества политкаторжан и ссыльнопоселенцев. ■

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.02 - история Украины, Киевский университет имени Тараса Шевченко,Киев,1995.

Защищается рукопись. В работе изложены новый факты истории, народничества как слагаемого национальной истории! Украшш,его отношений с украинским национальным движением. Освещены различные формы деятельности народников,впервые соединивших социализм с -террором.Воспроизведен психологический портрет "среднего" народника, свидетельствуиций о появлении нового ерциального типа - ■ профессионального революционера. Намечены дальнейшие задачи изучения проблемы. ,

Ключовх слова: народництво, "ход1ння"в народ, терор, пропаганда.

Подписано да друку: . . . формат К Л1/ '//(>

06'сп д«а- Заи-Н'/л^ . Тираж /С-о прин1рник1в.

Дёркавне комунальне пол1граф!чне п!дприснство "Тираж"

и.Ки|В