автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Промышленный Донбасс в истории развития экономики Украины (2-я половина ХIX века)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Промышленный Донбасс в истории развития экономики Украины (2-я половина ХIX века)"

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ДОВЖУК Ігор Володимирович

ПРОМИСЛОВИЙ ДОНБАС В ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

(2-га половина XIX століття )

07.00.01 - Історія України

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

Київ-1997

Дисертацією е рукопис

Работа виконана в Інституті історії України Національної Академії наук України.

Науковий керівник - доктор історичних наук,професор

САРБЕЙ Віталій Григорович

Офіційні опоненти - доктор історичних наук,професор

МЕЛЬНИК Леонід Герасимович, кандидат історичних наук ДАНИЛНЖ Юрій Зиновійович

Провідна організація - Український державний педагогічний

університет ім. М.П.Драгоманова.

Захист відбудеться " 2 ^ " ОС 1997 р. о 1*0 год.

на засіданні спеціалізованої ради Д 50.17.01 дяя захисту дисертацій в Інституті історії України НАЛ України /адреса: 252001, м. Київ, вуд. М.Грушевського,4/.

З дисертаціео дакна ознайомитися в бібліотеці Інституту історії Україна НАН України /адреса: 252001, м.Київ.вул. М.Гру-шевського,4/.

Автореферат розіслано " О 1997 р.

Учений секретар спеціалізованої ради доктор історичних наук

и

/

Н.А. ШИП

I. загальна характеристика дисертаційного дослідження. .

Атсттальн їсть досл імення. У сучасних умовах висунення на передній край суспільного життя незалежної Української держави завдань реформування її економіки першорядної ваги в дослідженні вітчизняного історичного процесу набуває його соціально-економічна проблематика.Це тим більше важливо,що,як російська(до 1917 р.), так і радянська історіографія,наукову розробку останньої,як правило, підпорядковували імперському мисленню (чи то самодержавному, чи то комуністично-тоталітарному),в якому Україні як суб"єкту історії не знаходилося місця.Тим самим не знаходила й адекватного реальній дійсності відображення історія соціально-економічного розвитку України.Відірвані я від архівної бази представники української діаспорної історіографії не мали змоги широким фронтом зайнятися глибокою науковою розробкою соціально-економічної історії України.хоча й збагатили її окремими розвідками.

Безперечно,з точки зору вимог утвердження національної ідеї в історичних дослідженнях,а також з точки зору вимог ліквідації "білих плям" у висвітленні історичного минулого дослідження соціально-економічної проблематики історії України е цілком актуальним як науково,так і політично.Загальна ж актуальність теми даного дисертаційного дослідження підвищується й тим,що,по-перше,його хронологічні рамки визначають період утвердження на українських землях під владою Російської імперії ршкових(кадіталістичних)економічних відносин,тобто період чи не найбільш повчальний з погляду "уроків історії" для наших сучасників,а,по-друге,йдеться про Донецький: басейн - один із наймогутніших ісгорико-географічних промислових: регіонів саме України,але історія якого досі розглядалася лише в контексті історії Росії чи СРСР."Уроки історії",видобуті з вивчення названого регіону в контексті історії України,е особливо повчань

нши сьогодні .коли Донбас, залшаззчись наймогутнішим за економічним потенціалом регіоном України,переживав дуже ванкі часи свого соц іально-економічного розвитку.

Отже.насамперед дахові прагнення автора: по-перше,заповняти суттєву прогалину у вивченні вітчизняної історії й,по-друге принести користь загальному багатогранному процесу українського державотворення, а втім,по-третє,і почуття любові до свосї малої бать ківщині - Донбасу,де автор народився,здобув освіту,став фахівцем-істориком.живе й працює - зумовили обрання теми даної дисертації.

Предметом дослідження стала соціально-економічна історія Донбасу й України другої половини XIX ст.

ОбУ.ктом даного дослідження визначено промисловість Донбасу в тісному зв"язку з економікою Наддніпрянської України.Значна -увага приділяється взаємодії й взаємовпливу таких галузей української економіки,як сільське господарство(зернові культури,цукрові буряки) ,харчова(цукрова)та металургійна промисловість,видобуток кам"я ного вугілля й залізної руди.залізниче будівництво,торгівля.

Рівень наукового висвітлення проблеми.Розвитку економіки Укра ни в цілому й Донецького басейну зокрема присаячена значна кількість наукових досліджень .Перше з них з"явилося в Парижі в 1842 р

Воно виконане професором Паризької гірничої школи Ле-Пле,який доТ

слідкував Донбас у 1837 - 1839 рр. .Тут дано опис топографії та геології басейну,основних родовищ кам"яного вугілля,подані наслід ки дослідження родовищ заліза.У 60 - 70-х рр. XIX ст, -з"явилися солідні роботи,що характеризують стан і перспективи розвитку промисловості Донбасу.Авторами робіт були вчені-геологи й гірничі ,

І. У перекладі на російську мову видано в 1854 р.: Исследование , каменноугольного Донецкого бассейна,произведенное в 1837-39 ’ годах по-распоряжению А.Н.Демидова.- М. ,1854. .

і нжонери: В.Палотика,Г.Гельмерсен,П.Македонський,1.Фелькнер,А.Ме~ зіус1 та інші.

У 80 - 90-х рр. проблемі розвитку промисловості в Донецькому Засейні все більше й білкпе привертав увагу фах.івців.Аналіз видо-Зутку вугілля в регіоні дав В.Добролюбов у своїй роботі "О положения каменноугольной прошшленностй Донецкого бассейна и об отношении к ней ее руководителей и руководимых"(1888 р.).Кілька робіт з

актуальних проблем розвитку гірничої й гірничозаводської ярошсло-

» . . о

вості нівдня України видрукував гірничий інженер А.Кеппен*" .У 1895

році була видана монографія С.І.Рогозіна "Железо и уголь на Юге России",до розглядаються питання вуглевидобутку й виробництва за-діза.Ряд розвідок і брошур з основних питань розвитку вугільної та металургійної промисловості Донбасу видрукував М.Авдаков3 .Вугільній і металургійній промисловості Донбасу присвятив 2-й том своєї капітальної роботи "Иностранные капиталы.Их влияние на экономическое развитие страны"(1899 р.)Б.Ф.Брандт.

Значну увагу проблемі розвитку вугільної промисловості Донбасу,а на її основі інших галузей індустрії приділив визначний російський учений ДЛ.Менделеев у своїх економічних роботах: "Будущая сила,покоящаяся на берегах Донца"(І888 р.),"Связь частей общего таможенного тарифа"(Г889 р.)."Толковый тари#"(1892 р.).Заслуго-вуе на увагу загальна економічна оцінка ролі кам"яного вугілля,

1. Палетика ВдД. 0 железной промышленности Россия.- СПб.,1862; Гельмеосен ГлД. 0 местонахождении каменного угля в России.-ППЗ.71864;Не сколько соображений о значении каменноугольного промысла в России.- СПб.,1874; Македонский; П. Донецкий рудноугольный кряж и необходимость оЗщего юазвятия частной горной промышленности на юге России,- М.,1865; £елькнщ> И. Каменный уголь и железо в России,- СПб.,1874; МевиУО. будущность горнозаводского промысла на Юге России,- спо.,1867 та ія.

2. Кеппен АЛІ. Историко-статистический обзор промышленности Рос-сии.= СПб.,1882.

3. Авдааон Ц.£. О современном положении каменноугольной промышленности Донецкого бассейна.- СПб.,1884; Современное положение железной промышленности на Юге России,- СПб.,1899 та ін.

дана Д.Менделєєвим у "Толковом тарифе": "Топливо,а особенно каменный уголь,в наше время составляют первейшее - после людей - условие всего прошіилеиного развития всякой страны..."^.

Навіть на початку XX ст. не послаблюється науково-практичний інтерес до південно-східного регіону України.У 1907 р. з"явилася робота В.Дена "Каменноугольная и железоделательная промышленность" У ній на тлі промислового розвитку Російської імперії значне місце посідає висвітлення промислового видобутку вугілля та виробництва заліза в Донбасі.Статистичні дані,доведені до 1303 р.,узяті автором із збірників статистичних відомостей про гірничу промисловість Росії.які щорічно видавалися Гірничим Ученим комітетом.У 1915 р. було надруковано перший том великої роботи приват-доцента Харківського університету пЛ.Фоміна "Горная и горнозаводская промышленность Юга России".Тут історія промисловості доведена до кінця 70-х років,коли закінчився період посиленого залізничного.будівництва на півдні України,що змінило промислову структуру Донецького басейну .Другий том цієї роботи був надрукований уже в 1920 р.П.І.Фо-мін використав матеріали з архіву Комісії виборних донських виробників вугілля,щорічники Міністерства фінансів,публікацій "Горного журнала" та ін.

Серед робіт,в яких зачіпається проблема впливу залізничного будівництва на розвиток гірничозаводської промисловості півдня України,найбільш значимими в дожовтневій історіографії вважаються: Головачов А. "История железнодорожного дела в России"(І88І р.); "Фабричная и заводская промышленность в районе Юго-Западных железных дорог"(1895 р.); Чупров Д. "Железнодорожное хозяйство"(1897 рік); "Наша железнодорожная политика по документам архива Комитета министров"(Т.X.,1902 р.); "По Екатерининской железной дороге" (1912 р.).

I. Менделеев Д.И. Сочинения.- Г.XIX.- Л.-М.,1950.- С.528.

Крім вугільно-металургійної промисловості та залізничного будівництва, дисертанта цікавив розвиток таких галузей економіки України,як сільське господарство,торгівля,легка й харчова промисловість та ін.їх історії також присвячено цілий ряд робіт дореволюційного періоду.Серед них: Аксаков 1. "Украинские ярмарки"(1858 р.); "Обзор различных отраслей мануфактурной прошшгенностн России"(Т.I-2,1863 р.); Фабрично-заводская промышленность и торговля России” (1896 р.); Цехановсышй М,Ю. "Исторический обзор свеклосахарной прошшіонности/1800 - 1904/"(1904 р.); "Русская свеклосахарная промышленность в ее прошлом и настоящем"(І9ІІ р,) і т.д.

Значну увагу вдзченкэ розвитку економіки України(у тому числі й промисловості Донбасу)у другій половині XIX ст. приділила радянська історіографія,але вона,як і дорадяиська,засновувалась,як правило,на Еодикодерясавницькій концепції,яка не розкривала колонізаторський характер економічної політики Російської імперії на українських землях. І все ж великий цінний фактичний матеріал наявний у монографіях радянського періоду.Найбільшої уваги заслуговують роботи таких дослідників,як Г.Бакулев,С.Струмілін,А.Соловйова, Б. Тихонов1 .

Так,у монограрії Г.Бакулева "Черная металлургия Юга России" (1953 р.)в органічному зв"язку із загальним промисловим розвитком Російської імперії в пореформений період розглядаються основні питання тодішньої історії промислового видобутку вугілля й металу півдня України: теши й досягнутий рівень промислового розвитку, споживання на душу населення металу,техніка виробництва,рентабельність, імпорт чавуну,сталі та виробів з них; інвестиції іноземного'

І. Бгщудеа Г.Д. Развитие угольной промышленности Донецкого бассейна,- С,1955; Стоущрн £.Г. Черная металлургия в России и в СССР,- М.-І. ,ї536;Прошіяленньій переворот в России.- М. ,1944; История черной металлургии в СССР,- Т.1-2.- М.,1954; £оловье-даА. Железнодорожный транспорт России во второй половине XIX в. - М. ,1975; ДЖщрв £.2. Каменноугольная промышленность.• и черная металлургия России во второй половине XIX века,- М., 1988,

капіталу тощо.В іншій капітальній роботі "Развитие угольной промышленности Донецкого бассейна" Г.Бакулев науково аналізує основні питання розвитку вугільної промисловості Донбасу.У 1954 р. вийшла друком двотомна праця С.Г.Струмідіна "История черной металлургии в СССР".Тут подані детальні відомості з історії розвитку чорної металургії південноукраїнського індустріального району.

Не втратили наукової цінності роботи українських радянських істориків,що розробляли проблеми історії народного господарства України.Найперше.слід назвати праці М.Слабчеяка,К.Воблого,Л.Горе-

. Т

ліка.О.Ностеренка* .Серйозними дослідженнями з економіки України названого періоду залишаються синтетичні академічні видання,зокрема "Развитие металлургий в Украинской ССР”(1980 р.)та "Історія народного господарства УРСР'ЧТ.І.,1983 p.).

У зарубіжній історіографії також вивчались різні аспекти проблеми розвитку економіки.України п ісляреформеного періоду.Пери за все мова йде про дослідників - представників української діаспори.

Ці питания так чи інакше зачіпалися такими вченими,як К.Кононенко,

Б.Винар,І.Витановкч2 .

Однак,підсумовуючи все сказане,слід відзначити,ідо незважаючи на значну кількість робіт,в яких аналізуються різні аспекти економіки України,і на сьогодні не створено спеціального дослідження, де б З'ПОЗИЦІЙ сучасної історичної концепції економічного розвитку України якнайповніше розглядався б процес 'формування й розвитку

І. Слабчєнко М. Матеріали до економічно-соціяльної історії України Ш ст.- Т.І.- К.,1925,Т.П.- Одеса,1927; £облий,К. Нариси з історії російсько-української цукробурякової промисловості,- К., 1928: Годелик І, Вопросы экономики легкой промышленности Украинской СПРТ-ТСЛ956; Нестаращсо 0.0. Розвиток промисловості на Україні.- Т.1-а.- К.7Г95ЇЇ-32. р Kononenko К. Ukraine and Russia: A history of the economic rela-'* Tjions Шіігееп Ukraine and Киззіа (1654-1917).- Wisconsin, 1958.

Видад Б. Розвиток української легкої промисловості.- Денвер,1955; Витадо|щ 1. Історія українського кооперативного руху.- Нко-Лорк, 1964.

Донецького нр отолоаої'о регіону і його ашшву на становлоиня о ноно-ліки України.Актуальність цієї проблеми,її недостатнє опрацювання 5ули тими чинниками,до зумовили підготовку пропонованої роботл у вигляді кандидатської дисертації.

Мета дослідження: на основі системного аналізу конкретно-історичного іі статисткко-оконоілітаого матеріалу висвітлися процес фар-яування й розвитку Донецького промислового району в післярефордаиу іпоху і його валив на становлення економіки України.

Для реалізації поставленої мети в дисертаційній роботі визначе-ю такі конкретні завдання дослідження:

1. На основі аналізу опублікованих та архівних джерел,спеціаль-глх досліджень істориків та економістів висвітлити процес формувш-ія гірничої й гірничозаводської промисловості в Донбасі.

2. Розглянута динаміку росту видобутку кам!,яного вугілля та за-иізної руди,виробництва коксу й виплавки чавуну в Донецькому басей-

і і, проаналізувати основні фактори, як і впливали на теши цього яро-десу.

3. Дати розгорнутий аналіз економічного розвитку України в іісляреформзяиа період.довести ,що вугільно-металургійна промиело--зість Донбасу була важливим фактором становлення й інтенсивного розвитку української чорної металургії.

4. Проаналізувати вшита транспортної революції на економічний

розвиток Донбасу та України в цілому. .

5. Дослідити процес економічних взаємовідношень Донбасу,України й Росії.Показати зміни,які відбувалися тут під впливом колонізаторської політики російського царизму.

Уоонологічні рамка дослідженню охоплюють 60 - 90-і рр. XIX ст., коли після селянської та інших державних реформ 60 - 70-х рр. відбувався інтенсивний розвиток ринковііх(капітачістичних)відносин у Російській імперії,зокрема іі на підвладних їй українських землях.

Територізльні рамки дослідження обмежені дез"ятьма губерніями (Волинська,Катеринославська,Київська,Полтавська,Подільська,Таврійська, Харківська .Херсонська та Чернігівська)Надцніпрянської України тобто дай досліджуваного періоду - це українські землі під владою Російської імперії.

Методологічною основою робр-уи став принцип історизму та діалек тичний підхід до вивчення суспільних процесів.У методщі досліджен ня поєднані загальнонаукові та спеціальні метода вивчення історичного минулого.

Основні положення дисертації.шо виносяться на заудст:

1. На початок 60-х рр. XIX ст. на півдні України,у Донбасі,були закладені основи великої вугільно-металургійної бази Російської імперії.

2. Формування в 60 - 80-і рр. XIX ст. Донецького кам"яновугіль ного басейну - важливий етап у становленні промисловості України.

3. Розвиток вугільно-металургійної промисловості Донбасу в кін ці 80 - 90-х рр. XIX ст, суттєво вплинув на динаміку економіки України.

4. Колонізаторська політика правителів Російської імперії щодо використання економічного потенціалу України мала, з окрема, негативний вплив і на промисловий розвиток Донецького басейну.

Джерельну базу дисертації склали документи державних архівів України та Російської Федерації /Центральний державний історичний архів України(ДЦІА. України).Російський державний історичний архів (РДІА.) Державний архів Луганської області (ДАЛО) .Державний архів Де нецької області(ДАДО)/,а також численні опубліковані статистичні матеріали.

Так,зокрема,матеріали ЦДІА України були використані при харак' ристиці мануфактурної промисловості Увраїни(ф.442),матеріали РДІА при висвітленні проблем розвитку соціальної інфраструктури Лутан-

ського гірничого округу(ф.37),заяізничного й річкового транспорту в Україні й Донбас і(ф.268,173); також були проаналізовані зведені відомості та статистичні таблиці фабрячно-заводської промисловості України(ф.20).Документи ДАЛО допомогли в дослідженні діяльності Луганського казенного чавуноливарного заводу в другій половині XIX століття(ф.І,702).

На протязі другої половини XIX - початку XX ст. було опубліковано велику кількість статистичних матеріалів,що характеризували різні галузі промисловості й сільського господарства.Хоч адміністративна статистика того часу не позбавлена недоліків(архаїчні методи аналізу інформації.неточність даних і т.д.),але вона була й залишається важливим джерелом для вивчення економіки Донбасу і України.

Серед численних статистичних видань,використаних У роботі.най-більа фундаментальні й достовірні: Шмидт А.. "Материалы для географии и статистики России,собранные офицерами Генерального Штаба,Херсонская губ."(СПб.,1863); "Груды Одесского Статистического Комитета" (Одесса, 1865); "Йсторико-статиотический обзор црошшюнности России"(СПб.,1883); "Сборник статистических сведений по Екатерино-славской губернии"(Екатеринослав,1886)та багато інших.Використання та комплексний аналіз їх дозволив з достатнім рівнем ймовірності відтворити в пропонованому дослідженні промислово-економічний роз~ виток Донбасу й України в 60 - 90-х рр. XIX ст.

Наукова новизна дисертації насамперед полягає в тому,що в ній уперше комплексно досліджена історія соціально-економічного розвитку промислового Донецького басейну в контексті історії економіки України другої половини XIX ст.,тобто періоду утвердження тут рин-кових(капіталістичних)відносин.При цьому:

- критично переосмислено весь історіографічний доробок,що так чи інакше стосується тами,але розробка .її здійснена в контексті історії Росії або історії СРСР; уперле у вітчизняній історіографії

наукової розробки соціально-економічної історії Донбасу залучено як допоміжний матеріал розвідки дослідників з української діаспори; '

- висвітлення теми грунтується на значній кількості опублікований історико-економічиі та статистичні збірники,періодичні виданая тощо)та архівних(актовкй матеріал державних установ,поточна документація підприємств,епістолщпя тощо)першоджерел; окремі з них

.. уперше введені, в науковий, обіг;

- на оспові вивчення конкретно-фактичного матеріалу встановлено

.. періодизацію промислового розвитку Донбасу в другій половині XIX ст. .1)60 - 70-і рр. - період становлення базових галузей промисловості Донбасу, 2)80 - ЗО—і рр. - період інтенсивного піднесення Донбасу як промислової основи вугільно-металургійної бази Наддніпрянської України;

- показано негативний вплив колонізаторської політики правителів Російської імперії на становлення Донбасу як головної вугільно.... металургійної бази України;

- визначено об'єктивні чинники економічного розвитку Донецького басейну як важливого промислового регіону України; переоріенаа-ція залізничного будівництва в 60 ** 70-х рр. на обслуговування внутрішніх потреб Наддніпрянської України шляхом з'єднання Донбаса

. з Криворіжжям,а в широкому аспекті - з Придніігров"ям тощо.

• г IV

. Практична значимість дисертації.пеш за все,полягає в тім,що її висновки й фактичний матеріал можуть бути використані в процесі створення наукових праць з історії України другої половини XIX ст. Матеріали дисертації мають бути використані при підготовці вузівських курсів з історії України.лекційній роботі взагалі.

Апробація дослідження. Основні положення дисертації викладені автором в опублікованих ним розвідках .доповідях і повідомленнях на наукових кон|еренц іях,з окрема на Республіканській науково-методич-

ній конференції з проблем музеезнавства(вересень 1990 р.,м.Іу-ганськ),історико-краезнавчих конференціях у Луганську та Донецьку (1992 - 1996 рр.).засіданнях науково-методичних рад Луганського обласного краєзнавчого музею(І900 - 1995 рр.).Зміст дисертації в цілому апробовано у відділі історії України XIX - початку XX ст. Інституту історії України НАН України.

Структура роботи. Дисертація складається з вступу,двох розділів,висновків та списку використаних джерел і наукової літератури. Обсяг рукопису - 197 сторінок машинопису.

2. КОРОТКИЙ ВЙКВД ЗМІСТУ ДИСЕРТАЦІЇ.

У першому розділі "Економіка України в складі Російської імперії в середині XIX ст." розглядається становище основних галузей промисловості та сільського господарства України в середині XIX ст.

Так,розвиток сільського господарства України в 40 - 50-х рр. виявляв себе в основному зростанням окремих галузей та освоениям цілинних земель,а не вдосконаленням системи обробітку грунту та знарядь праці.Особливо інтенсивно розвивалися такі галузі сільського господарства,як тонкорунне вівчарство,вирощування цукрового буряку й хдіба.Україна до середини XIX ст. отала крушиш експортером пшениці а поряд із центрально-чорноземними губерніями Росії - основною житницею Російської імперії.

Промисловість України в середині XIX ст. була представлена розгалужено» сіткоо кустарних зокладів(дрібні селянські промисли й ремесла в містах).вотчинними й капіталістичними мануфактурами,першими фабрично-заводськими підприємствами,які поступово все більше й більше посідали визначально місце в промислового розвитку.Головними в мануфактурній промисловості України стали дві галузі: харчова та обробка продукції тваринництва,

У розділі відзначається,що в середині XIX ст. в промисловості

Рос ійської імперії відбувався важливий економічніш процес переходу до застосування парових машин у виробництві.На 1360 р. вартість виготовлення їх на батьківщині була приблизно такою ж,ті й імпортованих. Машинобудування зумовлювало з року в рік зростаючий ііоллї на метал,а промислова енергетика - на кам"яне вугілля,що ставало основним вадом палива.У Російській імперії провідним районом його вадо-бутку був Донецький басейн.Тут у 1860 р. було видобуто біля 6 млн пудів вугілля,що становило 81,2# від загального видобутку в імперії (без Царства Польського)^ .

Вугілля Донецького басейну споживалося казенними заводами,особливо Іуганським(біля 50$),та місцевими кузнями(понад 27% видобутку), також пароходотвами Чорного та Азовського дарів(але в невеликих кількостях,бо вона віддавали перевагу більш дешевому англійському). Таким було становище аж до кінця 80-х рр.,коли зміни в митній політиці уряду поклали цьому край(дас.,с.50-52).

Донбас був не тільки постачальником високоякісного мінерального палива,але 2 центром металургійної промисловості України.Тут діяв з 1799 р. Луганський: казенний чавуноливарний завод - перше велике металургійна підприємство в Україні,що споживало кам”янв вугілля.

На основі аналізу й узагальнення фактів робиться висновок про те,що вугільно-металургійна промисловість України до середини XIX століття розвивалась саме на півдні,де були розвідані великі поклади кам"яного вугілля та залізної руди,Однак організувати тут велике металургійне виробництво не вдалось,бо далася взнаки загальна відсталість промисловості країни як у техніці,так і в організації виробництва.Та не давлячись на це,у даний період на півдні України, у Донбасі,були закладені основи великої вугільно-металургійної бази Російської імперії(дас.,о.53-62).

Фактичний матеріал свідчить,що зростання сільськогосподарської

І. Кеішен А. Статистические таблицы по горной промышленности России,- СПб.,1879.- С.50-5І.

2 прошіслової продукції на ринках збуту сприяло пожвавленню торгівлі в Україні.Збут і закупівля товарів реалізувалась на ярмарках, торгах і базарах.За умови відсутності постійних шляхів сполучення, за наявності примітивних транспортних засобів ярмарки відігравали виключно важливу роль в економічних зв"язках різних районів держави. До середини XIX ст. ярмарки стали невід',ємаою часткою економіки України.

Далі відзначається,що в зовнішній торгівлі Російської імперії провідне місце належало Україні.Основним в експорті були товари сільськогосподарського виробництва,загальний обсяг вивозу яких на протязі першої половини XIX ст. через чораошрсько-азовські порти

Т

збільшився з 6,7 до 57,3 млн крб. .Наприклад,у середині століття

експорт хліба з Україна(через вищеназвані порти)склав 86,5$ від

• 2 загальноімперського . .

Але в цілому зовнішня торгівля України не набула достатнього рівня розвитку.Тари$ 1922 р.,що завдав великої шкоди зкономіці України .спричинив скорочення її зовнішньої торгівлі. Піднімаючи податок на імпортовані з-за кордону товари,уряд забезпечив російській продукції монопольна становище на українському ринку.

Розділ завершується загальним висновком про те,що Україна в середині XIX ст..будучи під владою Російської імперії,була досить розвинутим регіоном з домінуванням сільськогосподарського виробництва, однією з основних житниць держави й головним експортером зерна в Європі.Меншого розвитку набула легка промисловість,а така важлива складова її,як текстильна промисловість,і зовсім стала занепадати під впливом цілеспрямованої колоніальної політики імперського уряду(дис.,с. 72). '

1. Історія Українй.Куро лекцій у 2-х т.** Т.І.- К.Д99І.- С.384.

2. Голобуцький В.О. Економічна історія Української РСР.- К.,1970.-С.І93.

На півдні України,у Донецькому басейн і.були виявлені величезні помада кам"яного вугілля,а також залізної руди й розпочато вшілав-ку металу.Тим самим було закладено основи для розвитку великої ву-гільно-метаяургійшї бази Російської імперії.

У другому -розділі "Україна та Донбас у період становлення катгі-талістичнихвідносш(60 -.90-і рр. XIX ст.)" досліджується процес формування й розвитку Донецького зуттльно-металургійного басейну в післяреіоршний період і його вплив на становлення економіки України. •

Дисертант.торкаючись проблеми розвитку сільського господарства, підкреслив,що основно» тенденцією в його еволюції в післяре^ормений період було те,що виробничі відносини розвивались по капіталістичному шляху.Та складна економічна ситуація,в якій опинилася основна маса селянства,поміщицьке земзіеволодіння,нераціональна податкова система стримували зростання сільськогосподарського виробництва.Це зумовило його відставання від темпів росту промисловості й тран-спорту.і все ж роль українського села як "європейської житниці" продовжувала зростати.Де відбувалося тому,що невеликому прошарку дворянства разом із підприємцями з іншїх класів вдалося створити великі агропідпраемства.які постачали свою продукцію як на зовнішній, так і внутрішній ринки.

При розгляді загального промислового розвитку України стало очевидним,що в харчовій обробній промисловості було лише три порівняно розвинуті галузі: виготовлення борошна,снирто-горілчана та цукрова.Остання була найбільш високорозвинутоа.хоч її зростання супроводжувалось численними перешкодами,створювани» як об'єктивними чинниками,так і непаргаетшши відношеннями України з Росїєю.Що стосується текстильної промисловості,то вона в другій половши XIX ст. майже повністю занепадав.Так,якщо в Клинцях,що були центром текстильної промисловості України,на початку 60-х рр. діяло 14 сукон-

них підприємств,то на 1890 р. їх кількість скоротилась до 6і .Отже, Україна в другій половині минулого століття залишалась ринком збуту для текстильних товарів із центральних і північних районів Росії. Така ситуація на внутрішньому ринку и високі ціни на текстиль зумовили^ одного боку,втрату багатьох споживачів,включаючи й російських, хоч це й компенсувалось розширенням ринку праці й тим фактором, що нагромадження промислового й комерційного прибутку відбувалося в напряжу зміцнення загально імперської економіки; з другого боку, Україна внаслідок цього стала справжнім "васалом російської індустрії", позбутись більшої частки свого національного прибутку(дис., с. 101-104).

Ішна ситуація склалась у вугільно-металургійній промисловості України.Після реформи 1361 р. в умовах порівняно швидкого розвитку промисловості й росту внутрішнього ринку в Російській імперії склався великий дефіцит металу.Розв"язок проблеми бачився у створенні чорної металургії на мінеральному паливі.У той час основним районом,де економіко-геограрічні умови давали змогу зробити це,був Донецький басейн.

Будівництво залізничних магістралей,що розпочалося тут,сприятливо позначилося на розробці кам"яновугільних родовищ.Та освоєння всіх основних родовищ вугілля повного мірою розгорнулося лише після спорудження Донецької залізниці(І878 р.).На 1880 р. видобуток вугілля в Донбасі зріс від 6(у 1860 р.)до 86,3 шш пудзв(43/2 загально- О

імперського видобутку)4' .Таким чином .можна стверджувати,що в 1880 р. Донецький кам"яновугільний басейн "у чернетці1* вже склався.

У другій половині XIX ст. в Донбасі відбувається інтенсивне будівництво металургійних заводів(Пєтровськиіі у 1861 р..Лисичан-

1. РДІА.,ф.20,оп.2,спр.254,арк.278-279,сир.192,арк.267-268.

2. Сборник статистических сведений о горнозаводской поомышленности

России за 1908 г.- Ч.І.- СПб.,1909.- С.508-511.

ський у 1870 р..Юзівський у 1872 р.,Судинський у 1872 р.,Краматорський, Гартмана.ДЮМТ у 90-х рр. і т.д.)/дис.,с. 125-152/,

Велике значення для подальшого економічного розвитку України й Донбасу мало започаткувати промислової розробки Криворізького ба-сейну(І88І р.)і введення в експлуатацію Катерининської залізниці (1884 р.).яка поєднала Донбас із Кривим Рогом,також із Придніпро-в"ям,а далі з південно-західним та західним регіонами України.

Унаслідок інтенсивного розвитку Донбасу,а також видобутку якісної криворізької руди й залізничного будівництва в Україні на Дніпрі,біля Катеринослава,виник іде один осередок металургії - і’рупа заводів Придніпров"яЛІриблизно само в цей час(90-і рр.)завдяки донецькому вугіллю й новій залізорудній базі Керченського півострова будується ряд заводів Приазов"я.

Таким чином,бурхливий розвиток металургії на півдні України в кінці XIX от. став можливим,найперше,завдяки кам'яновугільній базі Донецького басейну,а також використанню залізних руд Криворіжжя.

Підводячи підсумки розвитку металургійної промисловості,автор підкреслив,що Україна посіла провідне місце в Російській імперії в сфері виробництва чавуну,заліза та сталі.Сприятливі умови ринку й зростаюча потреба металу викликали посилений інтерес з боку іноземного капіталу,який інвестував гроші в українську промисловість.Однак тут треба відзначити,що економічна політика Російської імперії стосовно металу не була зумовлена ні інтересами української економіки в цілому,ні розвитком металургійної промисловості України зокрема.

На кінець XIX ст. Україна споживала 46% вироблюваного нею чавуну та 41$ заліза й сталі.Але ні в якому разі це не доводить,що потреби українського ринку були повністю задоволені.Населення українських губерній забезпечувалось залізом і виробами з нього на "голодному" рівні1 .Це було зумовлено тим,що саме розвиток україн-

І.Кспопепко К. Указ.Та.- С.І53,

ської промисловості був спрямований не на задоволення потреб національної економіки,а на забезпечення металообробної промисловості Росії сировиною й напівфабрикатами чорного металу.Ця особливість тодішньої української металургії примушує нас віднести її до категорії колоніальної(дис.,с.159-160).

Дисертантом підкреслюється,що й друга базова галузь промисловості України - вугільна - не досить підтримувалася імперським урядом.Останній намагався стримувати ціну на українське вугілля на максимально низькому рівні,ставлячи його виробник ів у несприятливі умови суворої конкурентної боротьби.Лише в 1834 р. прийнято закон, що запроваджував мито на імпорт вугіллі.Та було б помилково думати, що це означало якісь зміни урпдової політики Російської імперії щодо вугільної промисловості України.Це був дій паліатив,викликаний промледовш підцееетіян України того часу,зумовлений інтенсивним ■ розвитком тут металургії,яка стала солідним споживачам кам"яаого вугілля Донбасу,і бурхливим будівництвом залізниць в усій Російській імперії,що потребували значної кількості мінерального палива. Це а сприяло значному росту внутрішнього ринку,зміцнювало позиції вугільної індустрії.заохочувало іноземні інвестиції й полегшувало організований продаж кам"іінаго вугілля(дис. ,с. 167-169).

Аналізуюча процес розвитку транспорту,автор у даному розділі доходить висновку,що будівництво залізниць в Україні було підпорядкована головній меті - зв"язати її з метрополією й зробити економічно залежною від останньої.Отже.політика Російської імперії в галузі залізничного будівництва була несумісною із загальнонаціональними інтересами України.Вона відображала її колоніальне становище,але не потреби у внутрішньому торгово-промисловому обміні товарів.Не розвинувся' достатньо іі річковий транспорт,Великі водні простори України не використовувались(у необхідних обсягах)за призначенням, бо імперський уряд не був зацікавлений в економічному зміцненні

Україш(дис. ,с. 172-186).

У розділі розглядається також стан торговельних відносин Донбасу другої половами XIX ст. в контексті тодішньої як загальноімперсько ї.тш: і загальноукраїнської торгівлі.У деМ час Україна забезпечує не лише основні потреби свого внутрішнього ринку стосовно сільськогосподарської й прошслозої продукції,але й завойовує авторитет великого експортера зернових культур,перш за все«високоякісної пшениці,закріпивши за собою статус "європейської житниці".

У заклаченні підведені підсумки дослідження та зроблені основні вж'лювкй,Відзначається,що в кінці XIX от. в Україні відбувався бурхливий процес розвитку яромисловосгі,осередком якої став Донецький басейн,що зробився на рубежі століть одним з найбільших центрів видобутку камінного вугілля не лите в Російській імперії,але І в Свропі.Донбас посідав пріоритетне місце в Україні в галузі металургійного виробництва.

Далі підкреслюється значимість впливу Донбасу на становлення й розвиток загальноукраїнської індустрії,яка посіла першорядне місце в економіці Російської імперії.Саме це значною мірою було досягнуте завдяки вугільяо-метдургійііій базі Донбасу!

Основні положення дисертації відображені в таких публікаціях:

1. Вутільно-металургііша;промисловість Донбасу в середині XIX

століття.- К.,І997.~ 18 с.(Рос.м.). -

2. Донбас - центр вугільної та металургійної промисловості України (60-80 роки XIX століття).- К.,1997.- 18 с.(Рос.м.).

3. Вугільно-металургійна промисловість Донбасу та України в кінці 80 - 90-х роках XIX століття,- К.,1997,- 32 с.(Рос.м.).

4. Донбасс в 60-х - первой половине 80-х годов XIX века//Низнь Лутанска,- 1992.- № 34,- С.5.

5. йстория нодсказывает//Луганская правда.- 1996,- 25 января.-С.2.

6. Они были першми//Наша газета,- 1995,- 18 ноября,- С.7.

7. От памятника Славы до слаш в веках//Луганекая правда.- 1996.27 июня,- С.2. '

8. Так было положено начало//Голос Донбасса.- 19Э5.- 15 сентября.-0.2.

9. Это было недавно,это было давно//Наша газета,- 1996.- 26 июня,-С.6.

Довлсук И.В. Прошлленшн Донбасс в истории развития экономики Украивд(2-я половина XIX века) «Диссертация (на правах рукошсіОна соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 -История Уідшши,Институт истории Украины НАН Украины* Киев, 199Б.Исследуется процесс становления промышленности Донецкого бассейна во второй половино XIX в. в тесной связи с развитием экономики Украины. Установлено, что Донбасе,будучи стержнем индустриального развития Украины,оказал огромное влияние на становление и развитие ее экономики в целом.

Dovsshuk I.V. Industrial Donbas in the History of the Development of the liconoray of Ukraine (the second half of, the XlXth century).

The thesis <on the right of manuscript) for scientific degree of the Candidate of Sciences In History on the speciality 07.00.01 - History at Utrains, the Institute of History of Ukraine of the national Academy of Sciences, Kiev, 1996» ^he process of the establishment of economy in the Donbas basin in the second half of the ХІХ-th century, closely connected with the development of the national economy of Ukraine, is being lavesti-gated. It has been determined that the Donbas, being the pivot of the industrial development of Ukraine, influenced greatly the establishment and development of its eoonomy on the whole.

Ключові слова: Донбас .Україна, Російська імперія, економіка,промислов ість,с ільське господарство, торгівля,транспорт,колоніальна політика.