автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Скифский царский курган Огуз

Полный текст автореферата диссертации по теме "Скифский царский курган Огуз"

01

•академiя наук ymîmi

• 1НСТИТУТ АРХЕОЛОГ!I

На правах рукопису УДК 930.26

Ф1АЛК0 Олена евген1вна СК1ФСБКИЙ ЦАРОЬКИЙ КУРГАН ОГУЗ

1сторичн{ науки - 07.00.06 - археологi я

автореферат

дисертацН на здобуття нанкового отупеня кандидата ¡оторичнйх наук

ки!в - 1993

Робота внконана у в!дд{л1 ск1фо-антично! археологи 1нстмтуту археолог! I АН УкраГни

Науковий кер1вник - доктор 1стсричних наук,

професор 6.В.Черненко

0ф1 ц1 Ин1 оионенти - доктор Юторичиих наук,

професор Е.Б.Яковенко

кандидат 1сторячних наук К.П.Букятян

Провдаа орган!зац1я - 1нститут археологи АН РосИ

Вахист в^будеться ¿са^Лс^ " 19Э^р. на зас1даин1 спец1ал1вовано! ради по эахисту докторських дисертацШ при 1нотитут1 археологи АН^УкраИш за адресов:

252025, ы.Ки1в, вул.Володмшрська.Э, о годивЬ

8 дисертац1ею ^охна ознайоыитися у науковий б!бл!отец1 1нституту археологи АН Укра!ни /и.Ки!в, вул.Видубецька,40/.

Автореферат роз1сланий р.

ВчеииЗ секретер спец1ел1зовано1 ради

кандидат 1сторичних наук лД^., < _ fc.it.Аац-аштко

ЭАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ.

АктуалыПсть теми. 3 часу в!дкриттн в 1763 роц! Мельгуновсько-го кургану ¡нтерес до ¡сторН ся1 ф!в та 1х старожитностей не вщу-хае. Рання 1стор:я ск(ф1в баауеться на ¡нфоруацП Геродота та 1н-иих нарэтивних дгарелах, а Ск)ф!я 1У сг. до н.е. в значнП! м?р! вивчпетъся по похоьальнич комплексам кургашв, що вдабражають р1-эн1 аспекти особистого та суогпльного життя номад!в. Перш за все, це нимьодн!провсып кургаии-гиганти Олександрополь, Чортомлик, Солоха та низка менших за розьпрами курган1в - Козел, Цимбалка, БердянськиН, Чмирьова, Г'аИманова га Товста Могилк, довтокам'янки, Братолюб1вка та 1нии кургаии, що подарували св1ту р1дк!сн( зразки елл1но-ск1фоько5 торевтики.

ОстаннЛм часом було видруковано на досить високеиу пауковому рIряд великих ок|фських курган!в Стенового Придн1пров'я, це Краснокутсвкий /А.!. .Милюкова/, Товста Могила /Б.Ц.'Лозолевоький/, Солоха /А.П.Манпвич/, Мел1топольський /0.1 Лерено»к!н,Е.М.Мозоле-вський/, Чортомлик /А.Ю.Алексеев,В.Ю,Мурз!н,Р.Ролле/, та курган!в а оуо1дн1х територ!й: Курдяипоький /Л.К.Галан!на/ га Переп,ятиха /С.А.Скорий/. Ц! прац! вииели стфознавство на новий р1вень, але диспропорц!я «¡я введенный в науковий обГг та розкопаними пам'ят-ками залииаеться все ще досить значнов.

Ыонограф1чн1 досл!дкеннн курганов дозволяюгь реконструювати соц!альну структуру оусп!льства, виэначити пол!тичний та культур-ний ревень жигтя ск!ф!в, з'ясувати вэаегастосунки з греками та 1н--шими етносами, Бизначити б!ль.ш чшсу хронолог!» паи'пток, диферен-циювати масив багатих поховань з вад!ленням груги влесне царських усипальнинь.

Кр1м цього, лоховальн! комплчкси кургангв ооц!ально1 верх1вки виконують функцЬз резерватов бпискучих зразк!в матер!ально1 культура та декоративно-прикладного иисгецтва, як правило, речей престижного характеру, що були у витку не г!льки ск!ф1в, але Я ел!-ти сус!дн!х етьоо1в - грек!в, сиидтв, фрак!йц!в та 1к. Д!йсно, кожен ск1йськйй великий курган ¡з поховвльнии 1квентерей, що вбе-р!гся, являв собой оригинальне. комплексна дкерело для виьчзиня !сторп та кулыуря ск!ф1в.

Серед в1дсиих багатих кургяшв сюфсько! верххвхи до цьсго ча-зу иалодосл1дкенйм на сучасному о!вн! закишавоя курган Огуз. Б!д-•фитий в 1391-189^ рр. МЛ .Веселоиськии та п!лкои досл!дхениЯ Ю.В,

-г -

Болтриксм в 1979-1981 рр., курган за своши рози!рами та богатством поховалгного п:вентаря взноситься до низки таких унпсальнах курган!в-гиганг!Е,як Чортоылик та Олександрополь. О* как у пор;вня-ьн! а цими, та 1наиии курганами певших рози!р1в, в архитектурному В1дн0шени5 Огуз являв собою риши вз^рецъ склф0-елл1кськ0! похо-вально! градяц!!. В!н иав такой один з нвйбагатших поховальних комплекс!в речей, цо нале:::ал:1 до р!эних етнос!в. Все це дозволяв вважати Огуз свсер1дкоы синкретичном паи»ткою на гпвдн! сучасно! Укра!ни.

М!н тим, незваьаичи на значения кургану Огуз для !стор!' та культура ск1ф!в 1У ст. до н.е., Ноиу прид!лялось мало уваги. Лише в осганнШ час в процес! лор1внялыюго анал1зу ыатер!ал!в /аЗозолевсг кий,1979,1988;Ген1нг,1984;Курочк1н,1580,1991/та видЛлекня власке кургак!в цар!в /1лл1кська,Теренокк1н,1983;Алексеев,1992/ дещо п!д-вищилось значения кургану Огуз сэред ¡нших усипалень кого р1вня. Однак з р!эшх таблицах, ею рашируюгь кургани ск!фсько! аристократ! I, Огуз до цього часу не мае визначеного м!сця. Причиною тому яограо'овани!сгь комплексу, давн1сгь перших розкопок та розпороие-н1сть шлориацП про ыатер!али кургану, а такой в!дсутн1сть уэа-гальнюючо! робоги про перш! його досл!дження.

Вьасл!дон усього згаданого сл!Д заувалмти, що в Iстор!ограф!1 в1дсу5!ив узагальнвюче дослхдкекня одного з визначних ск!фських царськмх курган¡в, яким'е Огуз, неыае ц!льно! характеристики поховальних споруд е ,!х сШвстаЕлеши а 1маши пам'яткаии какого плану, не проанал^зовано весь комплекс поховального !кзектарю,не вс-тановлена ч!тка хронолог!к га не визначене Кого шсце. серед пших хургав!в Ск1фП.Це в значн!й саупен! ьоЧдкье'наау уяьу про !с?ор¡ю та культуру ск!ф!в в 1У ст.до н.е. Тому коияяексне вивченнк кургану Огуз е ц!лком назр!лиы й актуальыш Я покликана- запопк/ти одну з лакун в серп досл1дяень повн1сгв розкоиапих скг^ських курган1ь.

Мета уа. зовдань.ч роботи.Метод роботи е комлекске ионогра^!чне доцл!даення кургану Огуз. Це включав, иеры за все, гьедеън^та ск-стеиатмаБЩЮ всьсго неявного магер]алу, 40 був отрицаний в р!зн! роки дослЦжоиь, та всеб!чие вивчеиня иохоьальною комплексу Огу-зу !а залученняа широкого нсла поховань ск!фсько! верх1вки I) ст. до н.е. Зг!дно з цнм визаачилися холовн! завдання досл!дяенна: розпод!л Еи1шаних комплекс1в Центрально! поховалько! спорудй та ГЛвденно! могили; реконструкция похоьально! процедур« та споруд;

орiбняння поховалъного обряду га ¡этектарн огузських комплекс!?; могилами 1кшх предсгот»П1к1в ск!пськоТ зерхпки та визначеннп oufajibHOl iiopuuií головного неб1ачикз Огузу; встановлення хроно-ог!чних рзаок комплексу та о хеки зЦиосно! хоонологй аогил aaptB руго! половини 1У ст. до н.е.; ] екоиструкц!я д i каст! ¡¡но í icTopü a сп1вв!дношення пам'ятки is 1сторичними реалты П1вдня Сх1дно1 вропи остаяньо! третики VJ от. до н.е.

/укерелъкою базою робот;; в колечцП знох^док з кургану Огуз, що depiraaibca в 1нститут1 археологи AU Украгни, Дзржазноиу Ерм1та-i в Саккт-Петербурз1, Музе! 1сторичних коштовностеи УкраГни. Ви-ористан! epxÍBbi джерела, що зберi таиться в Пауковому арх i в f IA К Укра'ни, рукописному фощ1 ПЖ РАН, Biдд!л! пиоеыних дкерел IMs, особистому арх i л i 0 .ií.Лескова. Пор'внялвний анал!з Maiepia-íb г< кургану Огуз потребував ретельнс! проробки штер!ал1в курга-)в ckic^cbkoi ел1ти. Сск1льки в пам'ятц1 наявн! реч! фракхйського а грецького поход-кення, для чорхвняння эалучаються знах!дки з те-иторН Болгар!f, РумунП, Сх!дного Криму та Таман1.

Наукова новика роботи. Повне досл5дкення кургану дозволило про-нал!зувати i зрозу:.пти apxiBHi матергьли попередн1х розконок, що ало мо;ишв!сть в^дгворити картину устрою похозалъного комплексу. ítkq стратиграфзчна ситуац!я насилу кургану е езоердашм етало-эм для вид!локня конструктивна елемент1з в !иш:х ск!фських нг.ся-ах.'Б першу чергу йдеться про так звак! "пройоми-дор!шш" та пер-!сн! обваловки, за$1КС0Баь( та вперше 1нтерпретован1 п!д час дос-¡дхення Огузу. Б кауковиЯ o6ir вводиться простежекнй та заф!ксо~ авий в ОгувЧ принцип наявност! двох синхрокних эход!з до похова-и;о! споруди - довгий дроте для головного похованого та "корот-лй х{д" для залежяих ocie, якай при-еястраполяпП на íнш! курга-rckí$cbkoí знат! дозволяз iстотно в!дкорегувати уявлення про вгу-ртню будову них паы'яток va уточнити хроколог1чн! позицп б&га-ьох -.лючобиг поховэльких комплекс¡в. Визначено питания виробкиц-ва прикрас конп фрак1йс.ького типу, як таких, що д!йоно походять територП Фрак!!. Атрибутовако ряд знах1док, то в ск!фських па-'ятках ран!з;я ввакались иевизначениаи /kícthhí плазчвяи - оздоол кагулки та саркофагу, еолот' апотропе^-крипундП, золе! ворон-зпод!бн1 прикраси-ямулети та íhui./. Внасл!док всео1чнсто винчен-з дяерела, вперсе робптьсн строба пов'язати ер.\еолог!чнкА коуп-зке s конкретно?) ¡зторкчиов особой, по в сэог) чергу долгсляс ni", ¡шли kvtojí зо.^ розгля:гутг: и8'',51льи! кургани стопу сегки чи-

ком, íiiHacrifiiry iciopiiu Сн|фИ TJ cr. до к.е.

Пракгичие значеккя роботн г.олягэе у молливост! ьикористакня bhchomííe дшсертацИ Щд час написания усагальюм^их працъ з icro-pii та археологи Укра1нк, при читанн! спецкурс1э у вузах, розроб-ц! та побудов! ыузе*ких та виставочних екслозицПЬ йапропоноваш висновки з питань, що розглядаютюя, мокуть використовуватпсь при практична"! д1яльнос1Ч досл1дник1в спифоьких пем'яток.

Апроба:; i я резульгаг1в лослЦження. Сен osa i положения i вл сновки дисертацП опубл!кован1 в друкованих роботах, викладеш в допо-вгдях i пов1домленнкх на реопубл1каноьких, всесоюзних та ретчона-лышх кокференц!ях i наукових сеы!нарах, а такой на заседаниях сектору свмфсько! археологи ¡нсгитута археологи АН УкраГни.

Структура роботи. Робота складаетъоя з вегупу, чоткрюх роздЬ Л1в, bhchobkíb та додатк^в. В ociaimix подавИ список л^тератури га epxifinux матер1ал1в, список окорочеиь, каталог знахгдок, альбом 1люсграц1й.

Sí Л ОТ РОБОТИ.

У вступ1 обгруктована актуальюсть теми, визначен! пета 1 эав-дання досл!дження, джерельна база, висвНлен! наукова новина та практична «íhhíctb роботи.

Перший розд!л лрисвячений i сюр i I доелдаення кургану Огуз. В ньому розглядаються: 1.Дореволюц1йни1: етап розкопок; 2.Сучасний етап польових досл!дкень} 3.1схор i я вивчення иатер!ал1в кургану.

I. Курган Огуз - один- з найб1лыиих ск1&ських курган!в евраз1й-ських cTeniB - лривертав до себе увагу багатьох досл!дник!в. Пер-иа згадка про цс паы'птку вхдносигься до IH6U р. L «Лстипся б ио-ь1домленн1 члена ¡иператорсько! археолог!чно*1 Kcutci! В.Г.Тхзек-гаузена, що повi доилке про велетенськ! розшри дгох курганi£ -Огуза та Солохя. 1н$орцац!я про розм1ри i стан-каекпу Огузу sa-já-ксованi в потатках I .в.Вабелиш, який зб'/.ргвс;» розкопувати xw па-ц'ятку ъ 1865 р., але iioro- nanipn не здЫсшшюя.

Iciopifi досл1дження Огузу починэегься г IS9I р. 1 поь'язака а íu'eií МЛ.Веселовоького. Розколки кургану л i д його керЬшщтъоа тривали чотири польових сезон« i аак1ичились в р. Остаьнп! сезон був найб!льш вдалиа. За цей час в центрt пасипу було ¡Лдкри-го величезну чотприкутну atiy з трьома híшаы:т, що и!отили поховак-ня пÍдлвглих cci6, га кам'янш склепом. Наиаль склеп виявиься ц1-лкои иограбовадан. Розкопки кургана не були завермнь

Польоье доел ingenua кургану було л!дновлепе лишь у 1902 р. роботами 3.П.Рота в п}?декио-за;с1дн!>! чаегчнí часяпу. БуЛн просте-нен! вх!днг. яка та чосгинь каиери боковсп Шьденно! иогили, а танок частдна дрсмосу Центрально! могили. Б i льш! сть "зкахЬдок" ü.M. Рота складали ъ i д i бран i у селяч зело?! та cpi6ní прйкрасн к i не ь— ко! обру I, основна мае а исих надышла в b'puiraic, а невелика к!ль-tc!cib опинилася б приватних колекц!ях, зокрена П.А.Маврогордато та БЛ.Ханенко.

2. Б!дновлеиня польових досл!джбнь кургану сталося лише в 1972 р., коли розкопки Огузу очолив O.f.UJIecKOB. Протягом польового сезону було знято до материка чотири транше! ох1дного остання ! три п!вн1Чного.

Подальш! розкопки кургану, очолен! Ю.В.Болтриком, тривали три польов! сезони /1979-1981 pp./» Основною изгою 1х було повне дос-л1джения пам'ятки. За цеР чао було дссл!джеко решту насипу, повторно В1дкрит! Центральна поховальна опоруда /ЦПС/, яку частково роз-копаБ М. Í.ВеселовсышГч та Швденна ыогила, досяЦмна В.М.Рогом;. виявлен! нев!дон! ран!ше П!вн!чна ! Зах!дн1 иогили, окрепа могила чотирьсх конеГ,{ поховальна дорЬша, цо вела до Центрально! могйли та к i от нк коня-на hÜí; кЛльцевкй р1вчак, цо дав зиогу визначигл меж! наоипу, та рештки креп!да.

Таким чино;/., досл!д:кекня кургану тривало дев*ять польових сезо-н!в i розтяглося на 90 рок!в.

3. Уже в леричх публ1кац!ях досл!джокь Огузу /М.Г.Веселовський, З.М.Рот/ курган був визначений як царський» Проте довгиН час в!н залишазся поза увагою вчених» Поясиюеться це рядом обставкн! недо-сл!дх;бнн!стп поховальких споруд} роздр!блечн!стю (нвентарного комплексу; тип, що розкопщики Тактично не зрозум!ли íioro{ иш, що bíh багато в чому не вкладався э традиций! уявлення про ск!фськ! пан'птки.

Матор1али Огузу н i коли не розгллдалися у сукупность У присвя-ченлх ск!фськи:.« пам'язгкак роботах згадуютьоя чи залучаються до ро-згляду лише величезкиГ; за розм!рааи курганний насип, каи'яний склеп чи cp!6í'i прикрас»! вузди ;]рак!Гського типу. Так, в спец!аль-нях працях, цо присвячен! огляду ск!фських с Taporas ноете;. /¡.¡.¡.Ростовцев, О.И.Лзсков, В.А,1лл1нська, О»I.Тереножкш, Р.Ролле/ евп-чаино повторяеться лакошчшш переказ iкформац! I МЛ.Веселовського. Склеп Огузу розглкдался в ряД1 статей та моноградчй, и,о поруку»¡ть

питания походхення кам'яних уступчастих склепЗ /3Л,!!ннз,П.М. Шульц,В.Д.Блаватсъкий,АЛ.Мелюкова/. Виводячи ноходзлення уступча-стих склеп1ь Боспора в!д ск^ських п!дкурганш'х зруб1в, (Нльа^стъ автор!в пояснге пояьу подобно! спорудй в Огуз!, з урахуванням бу-д!вельно! техн!ки та загального характеру склепу ,боспорсысиии впливами. О.А.Савост}на включила каа'яну споруду Огузу у зв!Д уступчастих склеп!в Еоспору, вир{шивши тании чинии питания його пс-ходження. Ориг!налъне решения цього питания налекить В.С.Ольховсь-кому. В!н ввахае, що склеп було спроектовано греиьким арх!тектороы, але буд!вництво його очолюьав ск!ф, знайомгЯ з лоховальниии традициями населения Прикубання.

Розпочатий ще МЛ.Ростовцевии процес хронолог1чного упорядку-вання царських могил Ск1ф11, дузе вдало коректований останн1м часом А.Ю.Адексеевим, дозволив побудувати хронолог!чну низку них на-м'яток. Так, А.Ю.Алексеев) який вважае Огуз р1зночасоьш,: комплексом, Б1дн1с його поховання до пласта Б /Центральна/ ! Г /"П1зн!сн комплекси"/, дагуючи !х в!дпов1дно 340-В20 I ЗЗО-ЬОО рр. до н.э.. Ця дата певною м!рою узгодяуегься !з спостерененняаи Ю.В.Болтрика, якиЦ вид!лив найп!зн!ший хронолог 1чний пласт могил складною одночасовою спорудою, куди був в1днесеинй 1 Огуз.

Осганн!и часом робляться опроби отогоквеиня похованих в царських могилах з конкретный !сторичними особаил - иова Идетвся перш за все про Солоху, Чортсилик, Огуз та Олександрополь. Звр!ант ьи-рЛшення цього питания запропоновано А.Ю.Алекс^гкж. Зпдко .з ним, Центральна могила Чортоылака оп1вв1дносптюя з цареа /"Аноним"/, якого згадував Арр!ан, для часу д, царл Агара иш-гс.йгьсп ньипа па-м'яток,в тону числ! Олексаадроподь 1 юпк»'й<': '¿ортоалика.

1нша версия Д.В.Болтрик,0.9.Ф!алко/ бизуел-сл из утсчьоип! дет цих курган!в /и.Ю.Мокахов/ та визиьче».«! 1?. и* сдйаих хронолог:ч~ них коиппекс!в /Ю.В.Бомрпк/. 8г!дко а не!., Атьй са {нЛд^оыться а Чор*омлккои, огуз же розглндаеться як »ог««ле сшэ-*ксза„г. Атол, про смерть иного повЦоиляв Арр10н.

Окрем! реч1, ¡цо булп введен! ь наукопы об!?, 1«с,-одгль голов-дши чиьои ¡з доревоиюцШшх колекц!й Огуьь. 1;>.эглн/.з;и:оъ всы ь два/ аспектах: як аналоги для речей ;а !нккх пьи»яюк - эоло*| бляшки /А. Ю. Алексеев, Л. В. Копеек ¡на/, брежзоьпк ы-чтильник /А.:.. Алексгсз/, прикраси к!исько! збру! /А. 1 .'Лелькоза, А. иА ле«ксесь,Ь.В. Мурз!в,Р.Рплле/, чн входили в аьоди окроиих каэ^гор5знпхток -

бронзовий браслет /М.Пардуц,В.Г.Петренко/, буси, золот! прив!ска та бляшки /Н.А.Окайко/, лезо зал!зного меча /Б.А.!Ярамко,Л.А.Солк-цев,Л.Д.Фо!Пн/. единим виключенням е вуздечков! прикраси фракЬЧсь-кого типу, як! привернули'до себе увагу спец!ал1ст!в. Б1льшисть !х розглядалась в ц!лому, лише з уряхуванням стшМстичних особливос-тзН. Лише один /!.'? 5/викликав до себе особчивий ¡нтерес I р!зне тлу-мачення зобраяення. В ц!лоыу публ!кац!я цих речеИ стала приводом длп дтскус!! подо 1х ло:содг.ения. Б!льшсть досл!дник1в дотрииусгь-ся двох протилежних точок зору. Так, Н.1.Ростовцев, К.Иефольд,

1.В.Яценко,Б.А.1лл!пська в1дстоюить ск{фське походження цих прикрас, в той час пк К.Малк!на, Б.Ф1лов, 1.Венед1ков, Д.Берчу, А.П, Манцевич, Б.М.Мозолевський, 1»Т.Н1чул1цв доводять 1х фрак1йсы<е походження. Найб1льш помЛрковану позиц!» заНняла АЛ.Мелшова, яка вважав, цо кр!и единого кор!ння, мала м!сце довгострокова взавмо-д!я р!зних традицН! вкготовлення оздоб к!нсько1 упряк!.

Серед роб!т, присвячених окреыии категор1пи огузських знах1док» сл!д зазначити лакон!чн! публ!кац11 декора поховального кортежа /С.0.Купр1й/, о!дельних прикрас, вуздечкових убор!в, та сер1ы ро-61 г, присвячених виробаи !з к!сткл /Й.В.Болтрик,0.3.Ф1алко/. .

Йроте анал!з окреиих знах{док з Огузу робивоя поза контекоту паи'ятки е Ц1лому, саые тому до цвого часу не склалась загальна уява про курган, що дало б йому змогу пос1сти в1дпов!дне м!сце серед синхронию, старокитностей Нинкього Подн!пров'я. •

Другий розд!л присвячено поховальноку комплексу кургэна Огуз I складаеться в!н з трьох п!дрозд1л!в: 1.М1сце знаходкення кургану}

2.Конотрукц!я насипу та Шдзеиних споруд! З.Пор1внял1.ниЙ анал!з поховально! споруди.

1.Вид!ляютьоя три ооно.л1! ноиенти щодо м!сця знаходження Огузу.

Курган займае центральна м!сце в степу м!ж Дн!пром та Молочпою. Насип було збудовано на гребен! водорозд!лу, що, з одного боку, збер'гало його в!д рукнування, а з 1ншого - надавало дои1ну»чого положения над м1сцев1стю.

В степовому простор! Огуз знаходитьея на одн!й прям!К, що прос-тяглася б!льш н1и нэ 100 ки, з чотириа наГ.<5!лъшиии курганами Ск!— фП - Козлом, Солохою, Чортоиликом I Олександрополеи, щс трохи в!дхилився до сходу. Огуз е одним з самих гЛвденних з цьону ряду. Вся ця низка нургашв розташована вздозл :'одб!чного" ппяху В1д Бо-спору, через Стенопу Ск}ф!и, до ся!фсысогс Л1состепу.

- о

Курганк, «о складали иайблиггее оточення Огузу, &находились по берегах С1роюзсько! балки i являли собою в!докреылену трупу похо-вальних паы'яток в центральна частин! Дн1лро-..!олочэксъкого межи-р!ччя. До H8Í входили; Козел, Деев, Мали»:, Деев, Халп1; Огуз, курган |!э глибокою кагакоибов", va дек;лька невеликих курган: в добк броней та ск!фського часу, що були розкопаш в рiзнi роки /Ф.А.Браун, M.I .Бесзловськлй, K.EJ'y¡,;6epr, О.М.Лесков, Ю.Б.Болтрик/.

2. В другому п!дроздш подага зведена гнфорц&цтя про конструк-ц1ю насилу i гидзеиних споруд.

Нап1вс^врични1: насип кургану зведено в два стали, ¡tero висеть переьицувала 21 м, дia¡.;erp сягав IOO-IIC ы. Основою ньсипу е обм-ловка висотою 6-12 и при д!аиетр1 60-70 м, що окладал&ся з викиду Центрально! ыогили та £альн1в. В зах!дн111 i ex i дк! i¡ II ч&ссгк*и було зроблено пройоыи- дор!жки завыкршки В1д 4 до 12 ¡J в рЫшх частинах, цо вели до Центрального поховання. На зах!днЩ доршй було влаштовано окрему могилу /posuips'.ui 3,4x3,2 м, глибнно^ 2,2 и/ з поховакнями чотнрьох коней. Б 5 ц к заходу б i;; Центрального поховання, на I а ище р!зня ule! ж дор!хки знаходился kícjhk коня, що ле&ав головою на сх!д. У п1вдекниГ. схил ¡jóxískcI дир$5.'ки були вставлен! дерев»ян! ра»кша. Насип укр!плзй1..'. >:&и'ивол кьеп!-¿¡о», д!аиегром 105 и, в!д яко! збереглися лике трп ве?ея*к1 •ц-зг-центи. ¡Чв /д!ацетр 123 и, юирике и/ оточував ь-асиа суд!ль>;п:.: к!льцем. В ньому гаф!ксован! аалишки похогальн'Л тр^зш: у вггляд! к i сток тьарик та аш&орвого бою. Викид з реву акла.чався ь його -зо-BHíiiiKboro боку та утворював вал висотою 1 м.

До комплекса ЦПС в1дкосяться:_ Центральна' ;:оыла, дь! ЬалшЛ ыогили, гЛнсъка иогила i иоховакяя коня на оал!лиЫ дор(ьц1. ЦПС являв собою складну споруду. $хШ:а г.ш п1д»рийояу1Ь8 г ¿?аан1, була opieiiToiiana - зах!д-сх1д, роза¡pean и, гкпбиаоъ

Б i ля дна л!д захлдною i сх1днос Ст i иксии йроблейо г. о дг! Hita!, ¿ п1вденно-ьах1д).эго нута пми йаов "ел i л/Л" ::\гЧ на початку якогс булс вйайдево к!стяки чоловйса i конк. В1д íiíbkímuoI с*1вки - гЛя-н1чисиу кайрам i limos дромос довкиною 36 а, ¡мфиьо^ 2,7 в 4,4 и в!д-каиери ь Hjoay ьиаходився клетяк олсронця, цо голове»

на вах!д. В uehipi насипу аваходвэоя чогирикугьй!. котлован, ор i -ентовпний по сторонах св!ту /posulpit ъ nepxhiii чаогин! Ib, 8x16,1« t¡, глибива 6,6 ы/ з трьока шсэ.-й 3 «охованк.'Ш слуг. До котловану велк два пан^еи з заходу i л1эдкя. Е.котловаь! було ск-рулже-

ко кам»яниК склеп виссгою 4,2 а, розм!рон 6,4x6,4 м, чотирикутний в основ г з уступчасгии склеп1нням. У склеп1нн1 внкористано зал[зн1 скрепи залит} овинцем. Вх1д в склеп зачиняла кам'яка плита, що спиралася на два кап'як1 отоьби. В1д входу йпла галерея з обкладе-шши капишям отIнами та усгупчаотиц склел1ннпм, яка переходила у дромос.

Обидвг Ёах.{дн! могилп ^находились з 40 м на п!вдеиний сх!д в!д котловану ЦПС ! являли собою спосуди п!дб1йногс типу, що в{др!зня-лися лише рози1рвми. Перша Зах!дна могила зяявчлася пустой. В дру-г!й Зах{дн1й когил! бул'о поховано охоронпя, що лежав головой на сх!д.

Мвденна могила розгашована в 56 и на п1вдень в1д центра кургану. Поховальна спсруда являла собою катакомбу з квадратною входною ямою розм!раш 3,8x3,6 м, глибиною 4,4 м, б1ля п1вн1чно-зах|д-ного кута яко! дроблено вх!д в камеру розм!рами 6x4 м-

П1вц{чн'а могила знаходилась в 50 м на п1вн!чкиК схгд в!д центру, являла собою складку катакомбу. Вх1дна яиа оеэльно! фории, ро-рм{раыи 4,3x2,75 и, глкбино» 5,55 и, ор!ентована з п1вн!чного за- • ходу на п1вденний сх!д. Бона м1стила к1стяни трьох коней» Заклад входу е дронос складали частини поховального воау. В короткому дроиос! /4 м/ влаитован1 двI н!п!. Трапец!епод1бна камера розы!-раав 4,9x2,3 м мала новеллку н1шу п!д сх1днов ст!нкою. Пограбова-не похованкя м!стило решки к!сток людини, коня та поховальш;й 1я-вентар.

З.Пор1внялытЛ енал1э поховально! споруди зроблено з збереиен-няк ,посл!довносг{ попереднього п!дрозд1лу.

8 урахуванням рсзм{р1в нвсипу Огуз наяеянзь до групи вайб1ль-ших ск1фських кургаьпв - Чортоылик, Олександрополь, Солоха. Основу насилу складала первпнна обваловка - цей конструктизний -елеие-нт досить характерная для б1льшосг! великих ск!фських курган1в I бере св!й початок в!д часу вшшкнення курганного обряду. В перв!зг и!Я обваловц! було залииено дв! дор1яки. Под1бн1 дор1жки прсстежу-ються, як правило, в зах;дн1й часгин! касипу завдяки вкризаннв 1х дна-р1зними покриттями /Краснокутський, Бердянський кургаки, Гай-макова могила/. Хнколи на дорпшах влаштопувалася к1нс!ка ысгила, як в 0гуэ1 - в кургаках Козел, Солоха, 1кколи був просто локладе-ний каст ¡ж коня /Огуо/ чк кХкський череп, як у йшнезпй .'.огил! 1 к.21 Гайианового поля, .'«окливо, ! ¡астяк коня, цо був зландон^й-

с

I .в.Забелшм у зах:дн!й частин! насипу Чорюмлика теи знаходився на дор1жц1. Дерев'ян! ратшца, цо були вставлен! в схили дор|якл, В1дои1 ще а насипу Олександрополя. Найв!ропдн!ше, ¡до прикрашен! навершниками чи бунчуками, вони в1дм1чали останнШ путь иеб!жчи-ка у потоПб1'чвий ов^,

Основну частину насипу складали вальки, що е типовым не т1лыш для биьшост! ск!фських курган!в, але й для сг.оруд ¡ншх чао!в. Первинний иаоип Огузу вкривала грязеЕв обмазка. Под1бний буд!вель-ний елемент був виявлений ще в насипу Вишнево! Могили, Ковтокам'я-нки та Товсто! Могали. Насип було укр!плено кам'яною креп1дою, характерною для б!льшост1 курган!в знат!, ! оточено суц!лышм рвоы. Рви б харантерним елеыентоц ск!фоьких курган!в, але найчаст!ше вони' маюгь 1-2 розриви. Викид !з рову правив за п!дмурок вслу, що оточував курган. Вали в!дм!чен! лише у Слоновсько! ! Гермесово! Головних Близниць га Олександрополя.- Здогадно вал !снував ! у То-всто! Могили, Слорудження рову та валу були заключними етапами в буд!внйцтв1 насипу.

Заливки лоховально! тризни аустр!чаються в бившост! ск1фсь-ких курган!в, найчаст!ше в р^вчаку чи п!д крае;»; насипу, р!дше -серед кам!ння крепки.

Шдзеыш похо^лльн! споруди Огуза репрезентован! ЦПО, Швден-ною i 1Нвн!чж№ могидаш. Центральна слоруда е найб!лыа складною ! незвичайно». Хоча принципова схема поховання 1 була характерною для ок!фсъкыб пам'яток, Ровного аналога !й немае. Найб!льш близь-кии вх!дн!й ям! за принципом влаштувакня е Центральна поховання Чорюмлика. Под!бниЙ не "кутовий*1 принцип.розташування камер назначений в иогилах Козла, Другого Нордвиновського кургану, Центральной могил!'Першэго Ыордвиновського кургану. Спорудяекня так эваних "слпшх" ход!в 31доио в аести сн^ських похованнях б!ля с. 'Лноиовка, але там камери Сули в!доутн!ьш.

За довжиною дромооу найбшыд блиэьким до Огузу с пронос Цароь-кого кургану б!ля Нерч! /8? и/. Серед ск14ських кургаи!ь сл!д двначити Олекоандрополь, але його дроиос /21 и/ значно нешилй.

За конструкцию камера ЦПС схожа з могилою ломакам'янки та камерою кЛ, що роакопав ф.А.Браун 1898 р. б!ля с.Верхн! С!рогсзи. Але за принципом влаиту{вння вона е ун!кальнов. Каи'як! склепи в иасив!. поховальних пам'яток Ск1фН нев!дом1. Певнов ¿Проз викл:о-чевняи е лише каи'яла споруда Жозтокам'янки, але ьоьа наложить

до 1ашого типу. Найближчим до огузського е склеп Цароьного кургана.

5ах!дн! могили метили поховання охоро:щ!в. Блкзыса до огузсь-когс. поховання було в1днрито К.Е.Думбергоы в п|вденно-эах|днЫ пол! Деева кургана, де оп!впадаа нав!ть к1льк!огь отр!л.

Впускна ГПвн1чна ыогила'эа формою та устроен /нШ в камер!/ поховально! споруди е найб!льш близькою до Страшно! Могили. Впус-кну Швдвину могилу за формою та плануванняи споруди можно пор!в-нювати ¡з схемою могили кургана Козел.

Посл!довн1сть I приналежн!оть могил в курган1 були сл!дупчими,'

Головною 1 першою в Огуа! була Центральна могила, про що ов!д-чить ерх1тек;он1ка кургану, Основним неб1ячикои в н!й був чолов!к, на користь чого св1дчать, насаиперед» к1льк!сть та призначення коней.

Обидв! Зах!ди! могили пали п)длегле положения щодо Центрально! могили, на це вказуз ор|ентац!я неб!жчика на сх!д - до господаря. Антрополог1чн! визначевня ов1дча®ь, що в Друг!Й Зах!дн!й могил! було поховано чолов!ка.

П!зн!чна 1 Швденна могили - впускн! 1 належали а!нкам. У 1Нв-Н1ЧНоыу поховалн! на користь цього св!дчать антрополог!чн! дан!,., характер ¡нвентаря та призначення коней. Для Швденно! могили -I! положения в курган!, в!днооио проста лоховальна споруда, ¡цо схожа за рпдои ознак 1з Сх!днов ыогилою Бердяноького кургану та похованням 3 Казенно! Могили. Можливо тут було поховано а!нку, що мала функц!! жриц!.

В третьему ррздш проанал!зований речовлй комплекс кургану, якай розглядаетьоя на фон1 иирокого кола знах!док а синхронннх иам'яток Ск!фН.

¡{ераа{чн1 вироби. Колекц!» амаюрно! гари складаюгь три ц|л| екзеаялпр!5 э П!вн1чио! ¡¿огили та чисельн! улааки !з рову та насилу. Дом1нуз груяа амфор з рю«копод!бною я!жсок пгзиього варианту. В шлону аифорна тара укладаерьсп з ыеж! 30хрр. 1У ст, до н.е. Три червоко^лкнлн! чашечки, судячи з анало^чзих знахЦок, дату-»ться в нелчх ¿руго! половая« 1У ст. до н.е. Серед залишк!Е трлз-ни присущ 4 дв! ручки червоноглиняних глек!в, що иохлщо э}дкося-• ться до того ж часу.

Иеталэвий посуд, ов!тальники. Дэ1 зал1эн!. иал!всферичн1 чаш] " походять з ЦПС га 1Нвк!чно! иогили. Повних аналог!!! 1м нема. Ско-

р!ш за все вони в п1зн!ми !м!тац!ями вироб!в !нших тип!в /ср!бних га бронэових/ , що в у.рахуванням тенденцп розвитку цнх знах!док, можуть датувьтися другою половиною 1У ст. до н.е. Фрагмекти ср!б- . ного к!л!ка походять з П!вн!чно1 могили. Под1бн1 посудини широко в!дом! в ск!фських похованнях, де вони датуютьоя середйною-другою половиною 1У от.до н.е. 8 П1вн!чно! могили походить фрагмент п!д-дону бронзово! с!тупи друго! половики'1У от.до н.е. Др1бн1 уламкн бронзових казан!в не дають зцоги встановити !х форми.

. Два бронзових св$тильника у вигляд! чаш! з петельчаотою ручкою походять з ЦПС. Близыи анах!дки в1дом! в Товст!й, Чцирьов1й, Страшн}й Могилах, к.1 ! б б!ля с.Водославка. Не выключено* но ц! реч! виготовлен! в ск!фоьких майсгернях, але прототипами для них були чорнолаков! одноручн! чаш!, в!дои!.в комплексах ОльвЫського некрополя га Ол!н$а 1У ст.до н.е. Кеи»яний ов!тильник ун!кальний. М1оцезнаходження цнх речей в похованнях дае п!дставу ввакати, що в друг!й половин! 1У ст.до н.е. !снував звичай ставити св!1ильни-ки б!ля'входу в камеру, можливо, запаленной.

8броя. В!стря стр1л були знайден! у вс!х похованнях, В наборах перевакаюгь тригранн! типи, трилопаоних значко ыеише, знайденI такой к!отян! та дерев'1 яний екземпляри. Рел'ефн! м!тки присутн! го-ловшш чиной на в!стрях з ЦПС, причому певн! види 1х сп!вв!дно-сяться а певнийи типами в!стрн. Ця обставина в1др!зняв Огуз в1д Iнших паы'яток.

В Зах!дн!й могил! гиаидено бронзову "виделку". Бараз в!домо б!ля 40 год!бних речей, цо походять !з сгепових ! л!состепових паа'яток Швн!чного Причорномор'я. Пркзначення 1х нев!доыо, але в похованнях вони завжди с ;пвв вноситься з в!стряыи стр!л ! зустр!-ч&пться !з рубека У-1У ст. до I ст. до н.е. В*д в1отря спису з П!зн!чно1 могили збер1гоя лише фрагмент втулки, що не дае змоги суди-ги про його фориу. По л!нзопод!бноиу в розтин! уламку леза меча з ЦПС немокдиво в!дтворитч його форму. 3 комплексу ЦПС походять два уланки зал!зних плат!вок, що вежливо мають з!двошення до к!нц!вкй гихв ыеча.

Побутов! роч!. Всього звайдено чотири нок!, але т!льки один ц!лий. Еа формою леза та засобам виготовлення ! крэпл1нкя ручки, вони в!дносяться до двох тип!в. Частинч к1стяних веретен походять з Централько1 та П1вн!чно1 могил ! хйдкоептъея до грецького типу. Моеливо i ЦПС !х було два. Ц1 знах!дни калл широке розпозеюдпекня

в скЬТськпх похованнях друго! половина 1У ст.до к.е. К1стяна косметичка не гее аналог 1в. Алз близок! за приг-ка^екаяа реч: в1Д01.и серед боспорсши пац'ямк. Бронзове гзеркахо з боковою ручкою, цо походить !3 п1вн1тп'.о1 нш! ЦПС, ьЦносмься до широко розпоЕСЬдгеного типу, ад датусться в стелових пам'ятках У-1У ст. до п.е. Кустки! детел! дерев'яного ларци знаКден! в П1вн1чн1й могил!. НайблиЕчою аналспею ш в ларчик з 0льв11 перао! половили 1У ст.до н.е. Б!льш!сть под1бних знах!док з ск!фських могил дату-етъся другою половиною 1У ст. до н.е.

Деткщ дерев'лного саркофага знайки! в Пипичк1й цогнл! та ЦПС. В останнп! було зиайдено дна дерев'яних драгиенти з р!зблен-няи. 3 Шьныно! могили похсдягь к!стя:и наклэгки, иарн!рл, фрагмента золото! фольги з заливками алебастру. НаПблияч! аналоги экаходятьоя в пам'ятках Боспору /.руго! полов* ни-'Мкцн 1У от.до н.е. Ка 1ер1гор!Г Нихнього Подк'шров'я залишки саркофаг!в в!доы! з Га;-.1.:анов1й, ТовсШ, Вишнев!3 Могилах, Чортоилику, Мел^топольсь-ко;/,у курганах та к.й б!ля о.Мар'¡вка.

Прпкраск. Прямо:« апслопею бронзовому браслету з ЦПС в знах1д-ка з нлкнього аару городища Церкозище бия ¿¡.Саоленська. Перси! ! брзньсл! сореы";! налетать до на ¡¡¡Ильи пониреккх тлп!з цих прикрас. Золою сере:-..'.:а » П1 ¿а!-:но1 погила у зшглчд! о!гури с$)вков з ключом голов-.»') ьео £ир?Л1'И в к Л групп Три Браги та ненропол! Феодо-с!1. ЦеН ;-лд г.рккрос /бчуезх.сн ссгвкяьоо гретвис«! 1У ст.до н.е. Ск::?.:-н та с<ояг"Т1 на/иста, трубчапт! та ф1гуря1 прокизки та ириыо-ки скл*Д9ли избери складанх прякрас, хо гмлк роэловсюдлешгя як а ск^ських, тек ! Соспсрських п&ы»н?кьх» Нейо'|льа цпсавимп серед них е золог! крвлуидП у ;>пгля,п пронизок з а.^летеми-яраа!скаиа, чо походив з похоазкь Беслору ! кьйуз уоднпго разу не зьаЯдев! э скЦоьках гш'даках. 1'айОяи,;ч! екэлогИ за дотла прикрасам Огузу анайьчч! в Кулх-Об!, Ф^.осН, Велик!« Блвакиц!.

оля:.*з Сизояалел-псть до р|?ного типу одягу, в тому чизл!, гог.зышх уоор!в» плечового одягу I» коаяазо» ззут-гл. йэ скзегамк згч!» рс:5нод1ляыься на ЧЪ шла» В ц!лоиу хронологгчьий д!аяозок комплексу цих прикрас обмекузться 310-300 рр» до Ва;:б1ль<ь дхизисаии с ксиялекои Олексавдрополя» Чортоалияа, Куль-ОСи, Гем^ансяо!, Тегявиио! га Вб-бико! Йогал.

К!пське слогч^гопня. Вуздеаи герн!тури репрезейюван! чо?лраа типами: I."прост!" у бори з зал1зеи!:и накосникааи; 2.стандартна се-

р!к убор!в з тахоклювкыи ваточниками 1з золота; Б.ср1бна зузда фраклйсьного типу; ^.убор типу Чмирьово! Могши.

Прост) убори в1дом! в ск!фських пам'ктках друго! половини П . ст.до к.е. Убори другого мяу складають стандаргн! серп, що походить з Козла, Чорюилика, ТовотоГ, Чмирьово!, Страшно! Могил та 1н. Убори третього типу ун!кальн1, серед них немае двох схоних. Серед ск!фських паы'ятон вони зустр!чаютьоя р!дко /Козел,Хомина 1 Чмирьова йогили, к.II б!ля с.Гюновка, к.2 61ля с.Б.Знам'янка/,але багаторазово на тер!гор 1! Фрак!! /Адж1г1ол, Бейчсиь, Летн1ца, Лу-ков!т, Враги Мезек та 1нш1/. Питания про виробництио дих прикрас не вир!шене однозначно. На нашу думку, огузсып гарн!тури. зробле-н! фрак1йськими кайстрани. Каб!р четвертого типу сл!д називати гре-цьким. Найб!льш блкзьк! знах!дки походять з Олександрополя, Куль-Оби, "Чортоалика. Прикраси нагруднкк!в в!дои1 в 0лекоакдропол1, Чоргомлику, Козл1, Товст1й га Чиирьов1К могилах, Мел!топольсько-ыу, Креснокугоькому, Бердяноькону курганах. Але пльки в Огуз! вони суц!льно золоти Ш1сть воронкопод!бних золстих вироб!в иали, безперечно, в!дношення до вузди 1 виконували роль амулет!в. Летал! седельних оздоб близьки до знах!док з Козла, Олександрополя, Чортомлика. Хронолог1я седел з металевими оковками вязначаеться в.межах останньо! третини 1У ст. до н«е.

Транспорт!?! ааооби. Дерев'ян! борти поьозки заф!ксозан! в П1в-н1чн!й могил!, з ц!е! к ыогили походять ! комплекс« бронзових прикрао поховального кортеку. Под1бн1 знах!дки походять, як лра-вияо, 1э могил ск!фсько! аристократ!! I пов'язан! з ж{ночиаи по-хованнями,

Четвертий рогд!л складаетьсп а трьох п!дрозд1п!в: 1.Соц1альн& характеристика лохованих} 2.Дага комплексу} З.Еосл1довн1сть спс-рудкення курган!в ск1фсысих цар!в ф!нально! фаэи Велико! Ск1ф1I.

1.В комплекс! Огузу е пряма !н(?ормац!я про поховання семи ос¡6, цо знаходюшся з ЦПС чи поз'язаких з ним ыоГилах; посереди! дан! про головного неб!жчика в склеп!, та, у крайньому раз!, про двох похованих в П1вн1чн!й та П*вденн!Й могилах. ЗсI вони розпод!-ляються на дв!, соц!альн! кагегорп: залежн! особи га царська ел!-та.

Для'ск!фських паи'яток вид1 лен! чотири основн! д!агностичн: оз-наки /Г.Н.Курочк!н/: 1.грудом1стк!сть поховальних споруд; 2.каяв-в!сть ! к!льк!сть п!длеглих ос 16; '¿.число к1нських жерТЕОприно-

шень; 4.к1льк!сть fl°! вироб!в з дорогоц1нних" метал1з.

За обсягом насипу /117 тйс.н3/ та пшеиних споруд /61льша 1750 м3/ Огуз не uas coöi р!вних серед пеи'яток Cxianol бвропи раннь'ого зал.'зного в 1 ку. KpÍM того, обробка та транспортування 3 тис.н3 ка^енв, 250 м3 камки та ICO тис.и3 вальк!в потребувели пра-ц1 цаКле 3 тчс. роб1тник1в та близысо 800 bosíb проткгом 40 дн!в.

Другою озн&коа е наягшсть л!длеглих осíб- Слостережеши за ло-хованняии слуг лризвели до мсновку, що пов'язан! ¡3 ьпускшши могилами слуги розы i тукались в Ix пейсах, а пов'яэан! з Головина кебЬэтиком - рогтаиован! в йенах всього niдкурганного простору. Геродот пов1дсиляв, що. загробний почет царя нал1чував uiíctb oc¡6. В Огузi збереглося сiu слуг, в Чоргомлику вдв1ч; бгпыпв, Можлйво, це пояснюетьоя тиа, що за час1з Геродота значно зШнивоя статус царя, цо став правителей едино! СкгфИ.

Якто по ч1селькоот1 коней Огуз дор1внюз чи перезажаз сво!х най-блииих сусЩв по раюшрних таблицах, то по hUíhoctí золотих ву-здечкових набор!в з!н вдв{ч! л'еревершуе Чортоилик /14 проти 7/.Коне", прикравених золоток, досить впевнено кгыно ввахати к1нъыи, • що налегали до царсько! ciei'mi. До того ж червониЛ кол!р 1 золото- ' спмволи касти п о Т и i в та цар!в.

ргляд :шлишк1в похопального 1нвентаря досить ч}тко позначае ранг иохоганих.

В целому сукупн1сгь оэнак дозволяв ^¡днести похозаних ъ могилах Огузу oci6 до само! верх1вни сощально! п(рам!ди ск1фсьного oycni-' льатва - рангу царських.

2. Оглл?: по/охального (кврнтарю на тл! широкого кола аналог i й

дозволив:

а. отрйвага ивроку дату Огуэу в uezax У-TJ ст.го и.?,, /яа осков!

дсвгофункцгонуьчлх-речс;: & van ззаганз "mriMiHaaa" дагаии - но»1, дзеркало, казана, буси, золот! прикраса/|

б. вазгачита» з,с осяовмг n,npiy речозого коиплекоу, головиии чиной ЭН&Х1Д/СИ лрчм-ияного характеру, в!дносялься ао другоГ половина, остапньо! грегини 1У ст. до к.е. /гслог! серга, {кпорхний иетал^ьий посуд, золотл блпьки, веретена, ларц1, саркофаги/}

в. вигначпти, «о дата поховання з 1Ивн1чн1й котя!, що иезиачно в1-лрi3HHSTi,on за tjaсои bí;¡ ЦПС, ¿¡ксуепся знахикаии аифсрао! sapa, л к а ьиг.начакться к!нце:л третьо! чверт! 1У ст. до и.о.

В. Ног на ¡н;1.о;;иац1я про комплекс кургака Огуз доззоляе teaap до-

сить рпэвнечо в!дносити його до невелико! групи царських могял. Остакн! датування Чортомлшса га Александрополя /А.Ю.Алексеев/ ви-значають Ix хронолог!чний горизонт - 340-320, 325-300 рр. до н.э. Л (пксуоть, на наа погляд, наступи;/ тендеЕц!ю Ix посл!дов::ост! s Чортомлик - Огуз - Олександрополь. До nie! к групп в!диоситься i Солоха, хоча Iiis часом II спорудзсення та появою решти царських -кургарлв о значка хронолог!чна лакуна. Цю обставину поено поясни-тп, якио cniBBiflHecTH цеЧ чао з модливим пер!одом панування Aren.

Для визкачення позяцп Огузу серед ыогчл ок!фзьких цар!в дру-го! половили П ст. до н.е. необх!дно вир!шити питания вшюсно! хронолог!i цих паи'пток.

Найб!лыл визчешш та "благополучпчм" ссред них е Чортоялик. При роггляд! uiei пам'ятки привертае увагу ряд обс^авяя.

а. комплекс кургану h&ü6iльи "чпстий" ск!фськиК i складеегьоя з трьох могил;

б. асинхровн!сть речового комплексу, яку навряд чи ¡.¡окна поясни-ти иаяЕн!стю двох иогил, оск!льки, ьз наш погляд, П!вн!чну г.огилу Чортомлика, яка поиилково ззахаеться граб!::кицькиц ходои, сл!д ро-зглядати як вх!дну яиу з довгиы дролосом. Схема ЦПС Огуау з доз-гим дропосоа ro:se бути своершчи еталонои для розум!ння як Чор-топлика, так ! !ншкх курган1в з довгими дромооами;

в. вна:лдка ахемен1дського иеча, що розглядаеться як диплоиалич-ний дар Слексаадра Пакедокського/А.Ю.Алексеев,В.Ю,Иурз!н,Р.Ролле/ з в!дпов!дшш датуванняи комплекса. Вс! досл!дники, nui зверхали-ся до ц!е! зках!дки /А.К.Алексеев, Р.СЛПнасян, S.В.Черненко/ по-годкуюгьср. з та;, що стара рукоятка- була оздоблена новли кл!нко.л, причому ряд ознак св!дчг?ь, що це було зроблено ск!фськиык мамст-рами» 1з чого випливае, що ця piv навряд чи була даром Олександ-ра Македонського;

г. арха!чн! брокзов1 казаки; ка наа погляд, ц:о обставину ыикио полонит» особою небi кчшса /иого bIkou/» хоча треба зааначити ! акалог!чну сихуы;1ю в Coaoxi;

д. якщо розглядати поховаккп к шел, то простереться тендеьц1я в ix рогташуваккл - чип ран!ше пам'ягка, мы б!льше коней залиаено з окречих ылах, чин вона иолодша - тип б!льше конек спускаеться

в д,рзк:сс.

Для Сгуву сл!д зазг.ачити ,ол!дукч! обставим:

а. яскразе визкачекня яеззичьйного для подзбких яам'яток сполу-

чення характерних рис ск!фського та боспорського поховального обряду;

б. дещо омоло.*ують комплекс фрак!йськ} вуздечп: гарн}тури, яких нема;, в Чортоилику, але присутн! в комплексах б:лыи п!знього часу;

в. лоховання коней в дромос1 ЦПС ставить Огуз на наступну за Чортоиликсм хронолог1чну п03иц1».

Олександрололь, що традиц!йно вважався паи'яткою рубежа 1У-Ш ст. до н.е., зараз взноситься до сстанньо! третини /С.Ю.Монахов/ останньо! чверт1 /А.Ю.Алексеев/ 1У ст. до н.е. В ц1й низц! в!н эаймае ф!нальну позиц!га. Ка користь цього св!дчать: позиц!я на трансок1фськ!й ыаг1страл! - крайня з швноч!; поховання коней, що иайже ц1лкои вм{цен1 в дромос}; зб1лъиеш;я к!льлост1 ажурних зо-лотих речей.

В ц!лому ж, во! три комплекс«,, незважаючи на певну хронолог!ч-ну посл1дорн1сть, дуясе близьш за часом. Пояснюеться це рядом об-ставин. Враховуючи пов!домлення Лук1ана Самосатського, Страбона та Плутарха, за якини загибель Атея сталася 369 р. до н.е. в в!ц! б1лыа н!ж 90 рок1в, можно припустити, цо в Солос! був похованиД цар - понередиик Атея, сод! в Чортоилику сл!д вбачати могилу самого Атея. Помпеи Трог спов!щае про сина Атея, якому п!д час сме-рт! батька, ймов1рно, було не менш 65-75 рок!в. Р1к його счер?1, иобуть, оллд зв'язувати з розпов1ддю Арр1ана про смерть ск1фсько-го даря п1д час посольства европейсысих ск!А1в до Олександра Маке-донського /328/329 рр. до н.е./. Моиливо, з ц1ею особою саме 1 нов'нзаний Огуз. Наявн1сть боспорських рис в Огуз! можна пояснит д1иасс1йшш ¡шзбом сина Атея з одн1ею з боопороьких принцес.

Донге паребування Атея при влад1 I його вис обумовили гаступ-ку геронто;сра*азац1ы скЛфського пресголонаал1дування I вЦбилися на хронологии!?. близькоотг царських курган1в друго! половина 1У ст. до н.э.

ЗИОНОВКИ 1!|с{ять коро1-к1 ®1доуики роботи.

Вн&сл1Док досл1д.кеннк зГбран1 разом материала к!лькох етап:з розкопок та иг. :=ння Огузу I повернуто кауц! практично забуту па-и'ягау. За «мен новим .материалам з*явилася зиога зрозум!тя I ыд~ новити ехзау поховального комплексу, посл1добн1сть його споруди та конструктивна особливост! насилу та могил.

Яроробка окремих категорЫ энах1док дала зногу зизначити та - реконструввам зйстлнии ларець, що став своер!днии 1ЕДикаторои

для под!бнкх зках!док. Еиэначзння эолоткх .амулег!в - крепундН! стало ключом до вере 11 про причини появ1/ боспорсышх рис у ко.чг-лекс! Огузу, е тому числ! I склепу. Акал!з образотворчого ряду ьу~ здечкових прикрас фракНюького типу п!д.з!в до реконсгр;кц!I оцени з кентавров I трактувзнню п як еккету 5з киття Ах5з,у та виршен-яю питания про поход;;:енкп цих речей.

Розгляд паи'яткп на загальноск!фському археолог!чному фон! при-ЗВ1В до г.ерэгляду влаштування пам'ягок - найблиг.чих хронолоНчних сусгдЛв Сгууу - Чорюмлика, Олександрополя, та ряду :ниих курха-н!в, де схем? похоьальнс! споруди Огузу була використаса як ета-лон. Внаслдак зроблено вискогок, то Чортомлик та Олександрополь е одкочасовпми спорудаии з довгими дромосает. Це, в свою чьргу, потребуе корегування хронологччких позиц!й цих пам'яток в бис зву".ення дат ¡снуванкя комплекса.

ВидIлен! особлкзост! ! сукупьа ¡¡к5ормац1я про Стуз дозволили визначити його позпцш серед с!нхронндас паы'яток Еиенього Подн!-пров'я. Сумарний насЛр ранкруючих ознэк ф:ксуе найвиций пресгия-ний р'вень ? дозволяэ вва;г.ати головного неб!жчнка Огуза царем Велико! Ск!фЯ. Ееявн1сть в ГНвн!чн1й ¡.:огил1 Огуза залишиЕ розк;ш-ного дерев'япого боспорсвксго саркофага поруч.в комплексом чудо-вих ювеглрних прикрас, зроблених боспорськуад иайстрамс, св!дчить про налекн^стъ поховано! тут, особи до царського роду.

Анал!з речевого комплексу дозволяв датувати курган К1нцем третьо! чвер'Н 1У ст. до н.е.

В п!ло:ду, елок з трьох курган!Е-г1гант1 в 1 Солохи дозволяв розглянути курган на !сторкчкому тл!. Спиралчись на П0в1д01!ления актичних аыор1в стосовно царя Атея, зроблека спроба пов'язати кургак Чортоьдак з його ш'вд, а Огуз - з анэншник царем, ножли-во, сиког. Атея, якого згадував Арр1ак. П1вн!чна могила Огуза С1пв-вгдноситься з &наи!штою ск1£ською царицею, боспорськои принцесою за гоход:;енням. Рема поховвких в курган! визначаиться пк п!длег-п'1 особ;!.

Феномен комплексу кургана-Огуг ф!ксуе точку найьицого етсони-м5чкого злегу ск^ського сусшлъстза 1 в!дзеркел;эе техн!ч"-п га мкетецьк! доенгяеннп ск!ф1в 1 сус1дних народ!в.

Зе тс;:ою дксертацП опубликован! наступи! робсти: 1.06 анщскск саркофаге иг кургане Сгуз//Акту&пьше проблемы археологпческлх исолсдозаЕИЙ в УССР. Тезлоы докладов респуо'ли-

капской конференцл:. молодых ученых.-К.,1961.-С.С2-6Ь.

2.К интерпретации одной из иетегсрий костяных изделий//Дробле-мы исследовании Ольвии. Тезисы докладов и сообщений семинара.-Парутино,1965.-С.80-81.

3.Ларец .13 кургана Огуз//СА.-198б.-и /сп1вавтор -Ю.В.Болтрпк/.

Костяные гзделия из кургана Огуз//Склфи Северного Причерноморья. -К., 158?. -С .130-140.

5.Скифские седла с иеталлическики о!совками//Проблемы археологии Степной Евразии. Тезисы докладов научной конференции.--Ч.П.-Кемерове,1987.-С.2С-22.

6.К сена*.тике изображений на конской узде кургана Огуз/Дише-ри1.цы и скифы. Тезисы докладов Всесоюзного сеаинэра.-ЧЛ.-Кирово- • град,1587.-С.24-27.

?.Ка:.;ен:ши склеп кургана Огуз/'/Проблеик охраны и исследования памятников археологии в Донбассе. Тезисы докладов научно-практического сеыинара.-Донецк,1989.-С.151-152.

8.Курган Огуз и склепы Босгюрских кургаьов 1У в.до я.о.//Скифия и Боепор. Тезисы докладов юбилейной конференции."Новочеркасск, 1989.-С.97-99.

9.Огуз - курган скь}ського царя к!нця 1У ст.до н.е.//Золото Степу. Археолог1я УкраЬш.-Елезв¡г,1991.-С. 178-160 /сШвавтор -Ц.Ь.Бплтрик/.

Ю.С'ушгт з кезтаврои па §.ракЬ1свк1й збру! з кургану Огуз// доолигенкя сырсямнс'с^й УярнШ. 'Гнал ,<<олов!дай няуково! кои-ференгд 1.~'Л. ,1-;93.-С.9-П.

IX.Ска}окне уздечки с павсеаичвгццв налобкаквии/Дшлб^айцц а скифп. Тсзисн докла/10? '-ле-адународной научной нонферзшаш. -.аелл-тсполь,1992.-С.17-19./ол 1вавтор - О.В.Бол-грак/.

12.Кур-гая Огуз - ьелкчгВшвй нурган Скк$ач//Надгробкле иогали в Вгскзтоина Европа, Зезаск' докладов 1 международного скиповауил "Севтополяс",-Каза1шък, Болгария,1993.-С.68-69.

13.Сюжет з кентазрсы на £рак1йськ1й збру! з кургана 0гуз//Ар-хеолог!я.-19?Б.-':';