автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.01
диссертация на тему: Тема крестьянства в творчестве Уласа Самчука.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Тема крестьянства в творчестве Уласа Самчука."

КиТвський ушверситет ¡меш Тараса Шевченка Р Г Б ОД На правах рукопису

1 3 МАП 133В

Мариненко Юрш Васильович

:ема селянства у творчосп уласа самчука

10.01.01.— украТнська лггература А ? £

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття наукового ступеня кандидата фшолопчних наук

КИЮ - 1996

Дисертащею е рукопис

Робота виконана на кафедр1 украУнськоУ л1тератур* Юровоградського державного педагопчного шститут^ ¡м.В.К.Винниченка

Науковий кер1вник — доктор фшолопчних наук, професо{

Клочек Григорш Дмитрови1

Офщшш опоненти — доктор фшолопчних наук

Мельник Володимир Олександрович — кандидат фшолопчних наук, доцент Бандура Юрш Олександрович

Провщна установа — УкраУнський державний педагопчний

ушверситет ¡м.М.П.Драгоманова

Захист вщбудеться 27 травня 1996 року о 1400 на зааданн спещал1зованоУ ВченоУради Д.01.01.27 по захисту дисертацш нг здобуття наукового ступеня доктора фиолопчних наук ) КиУвському ушверситет1 ¡м. Тараса Шевченка за адресою: 252017, м.КиТв, бульвар Шевченка 14.

3 дисертащею можна ознайомитися в науковш б1бшотец: КиУвського ушверситету.

Автореферат розюлано «¿Г« кв1тня 1996 р.

Учений секретар спещал1зованоУ ВченоУ ради — доктор фиолопчних наук, професор

/ / Л.В.Грицик

Розвиток украУнськоУ л1тератури вщбувався безпосередньо в р1чишд селянськоТ теми. Пояснюеться це непростою долею украУнськоУ нащУ, яка довгий час мусила бути т1льки "селянською". 3 твор1в класишв л1тератури Г.Кв1тки-Основ'яненка, Т.Шевченка, Марка Вовчка, 1.Нечуя-Левицького, П.Мирного, 1.Карпенка-Карого та ш. постае довол1 стереоскошчна, ¡сторично правдива, глибока в осягненш сощальних та духовних проблем художня картина украУнського села XIX стол1ття. Оновлення форм художнього воображения, що вщбулось на меж1 XIX 1 XX стол1ть, дало змогу таким першорядним митцям, як М.Коцюбинський, В.Стефаник, О.Кобилянська, В.Винниченко та ш. продовжити розробку селянськоУ теми на новому мистецькому р1вш.

Неоднозначно ощнюються намагання украУнських письменнишв художньо осмислити головну для них тему у т. зв. шсляжовтневу епоху. Головна перешкода, яка стояла на шляху повнокровного художнього вщображення складноУ ¡стор1У украУнського селянства цього перюду, полягала в штучному обмеженш доступу до правди життя, що було зумовлене вщомими причинами ¡деолопчного характеру. Та все ж крашд письменники щеУ доби Г.Косинка, А.Головко, М.Стельмах, О.Довженко, О.Гончар, Григорш Тютюнник, Грипр Тютюнник, Б.Харчук, Ф.Роговий та ¡н. зумши створити на життевому матер1ал1 украУнського села чимало високохудожшх твор1в.

Останш роки позначеш поверненням у лоно в1тчизняноУ л1тератури твор1в письменнишв, яш з вщомих причин на довп десятил1ття були вилучеш з л1тературного процесу. Йдеться про митщв поколшня т. зв. "розстршяного вщродження" та представниюв украУнськоУ д1аспори. До них належить видатний прозаУк Улас Самчук (1905 -1987). Визначальне м1'сце у його творчш спадщиш посщае тема села. Ще на початку своеУ творчост1 вш задумав створити художню ¡сторш украУнського селянства нов1тнього часу — ¡стор1ю концептуальну, яка стала б фактом свщомост1 його народу 1 яку можна було б показати усьому св1тов1. Це величезне за своУм значениям завдання \ зумовило творчий подвиг митця. Саме в щй цариш найповшше \ розкрився талант художника. "Волинь", "Мар1я", "Кулак" —

1

перил велиш твори про село — ставлять Уласа Самчука в одш ряд ¡з найвидатшшими прозаиками стчшття.

Як кожне неординарне л1тературне явище, проза Самчукг з самого початку приваблювала критишв. Промовистиь свщченням визнання заслуг письменника стало висунення 3 1980 рощ його кандидатури на здобуття Нобел1вськоТ премП-1 Водночас в УкраТш до початку 1990-х рошв творчють Самчукг була в1 домою дуже невеликому колу фах!вщв. I лише з здобуттям УкраУною незалежнося вщкрилися значш можливост в освоенш творчоУ спадщини митця.

Проте огляд публшацш, присвячених творчост письменника2, дае пщстави констатувати недостатню уваг} дослщнишв до щеУ постав. Як зазначае М.Жулинський "озвучення пол1фошчного голосу Уласа Самчука в Укра'та лише розпочинаеться"3. Дос1 залишаються актуальними монограф1чн; жанри наукового дослщження, я и дали б змогу на широкому художньому матер1ал1 зробити науково обгрунтован! узагальнення про творчу самобутшсть видатного письменника, штерпретували б глибоку змютовшсть його ромашв. Розробляючи окрем1 аспекта творчосл митця, вщзначаючи 1* закоршешсть в украУнську юторш XX стор!ччя, дослщники майже не вдавалися до грунтовного анал1зу концептуальних 1сторюсоф1чних смисл!в художшх твор1в талановитого письменника, життевих витоив його творчеств без чого, як зазначае М.Храпченко, "неможливо глибоко зрозум1ти ш окремий художнш тв1р, ш письменника, ш л1тературний процес у щлому"4. Поза увагою л1тературознавщв залишилось \ цшсне дослщження головного тематичного пласту спадщини прозаУка — теми села. Назван! момента [ зумовлюють актуальмсть цього

1. Див.: До л1тературноУ сгпльноти //Лтшис Волиш. Науково-популярний зб1рник волинознавства.—Вшншег, 1982.—Ч.13-14.— С.177.

2. Див.: УкраТнський Гомер XX стол1ття /До 90-р1ччя вщ дня народження Уласа Самчука. Рекомендацшний список лггератури/.—Р1вне, 1994.— С.4-7.

3. Жулинський М. "Я був повний УкраУною..." //Лггературна УкраТна.— 1995.— 30 березня

4. Храпченко М. Художественное творчество, действительность, человек.— М., 1982.— С.381.

цисертащйного доашдження.

Кожен 1'з Самчукових ромашв — це реальне втшення головного письменницького завдання, яке вш визначив у такому формулюванш: "бути л1тописцем украТнського простору в доб1, яку сам бачу, чую, переживаю..., в художньому вислов1 передати головшнл етапи нашоТ багатоУ на драматичш момента доби"1.

Метою роботи е спроба монограф1чно дослщити основш аспекты вщображення життя селянства в художнш. спадщиш прозаУка.

Завдання дисертащУ:

— виявити системотв1рш чинники та особливост1 художнього вт1лення ¡сторюсоф1чноУ концепщУ Уласа Самчука;

— проанал1зувати окрем1 твори митця на предмет встановлення вщповщност1 СамчуковоУ художньоУ дайсносгп життевш правда;

— схарактеризувати основш селянсьи типи та характери, виписаш у проз! Самчука, розкрити Тхню сощальну та духовну змютовшсть;

— визначити м1сце ] значения творчост1 У.Самчука в потощ украУнськоУ л1тератури на тему села [ в загальноукраТнському л1тературному процеа XX стол1ття.

Матер1алом дослщження е трилопя ."Волинь", романи "Мар1я", "Кулак", перший том трилош "Ост" — роман "Мороз1в хут1р". Художнш матер1ал цих твор1в, на нашу думку, дае шдстави з достатньою вичерпшстю виявити основш аспекта творчоУ самобутност1 прозаТка в художньому осмисленш селянськоУ теми.

Наукова новизна роботи полягае в тому, що вперше у втшзняному л1тературознавств! монограф1чно дослщжуеться творчють письменника, ¡м'я якого донедавна було вилучене з л1тературного процесу. Вперше робиться спроба грунтовно проанал1зувати твори, об'еднаш сшьською тематикою. На основ1 юторико-генетичного та системного анал1зу апявляеться ¡сторичний та сощолопчний екв1валент художнього св1ту письменника, розглядаються системотв1рш чинники його

1. Самчук У. Юшсть Василя Шеремета. — Мюнхен, 1946.— С.5.

3

творчостч, дослщжуються засоби художнього втшення провщнс мистецькоУ ¡деУ автора.

Теоретичну та методолопчну основу дисертащУ становлят пращ досл1дниюв ¡сторп украУнськоУ л1тератури, фах1вщв теор л1тератури, зокрема теоретиив системного анал1зу. Методологг дослщження грунтуеться на поеднанш кторико-генетичногс пор1вняльно-типолопчного метод1в ¡з принципами системной анал1зу л1тературного явища. Цей виб1р зумовлений тим, щ< саме юторико-генетичне вивчення розкривае зв'язки творчост письменника з життям зображуваноУ епохи. 3 ¡ншого боку розглядаючи творч1сть письменника як певну системнс оргашзовану цшсшсть1, дослщников1 важливо виявита структурну едшсть головних змютових компонешчв, визначитн Ухню функцюнальшсть та шдпорядковашсть авторськом^ задуму. Саме у цьому 1 виявляються принципи системного анал1зу.

Практичне значения дослщження в тому, що його результати можуть бути використаш у лекцшних курсах з 1стор11* украУнськоУ лггератури, при шдготовщ \ проведенш спецкурс!в та спецсемшар1в, присвячених становлению украУнськоУ прози 30-х — 50-х роив, у ход1 написания курсових 1 дипломних роб1т, подготовки, навчально-методичних поабниив.

Апробащя роботи. Дисертащя обговорювалася на засщаннях кафедри украУнськоУ л1тератури Клровоградського державного педагопчного ¡нституту ¿меш В.К.Винниченка. Певш аспекта дослщження були виголошеш у форм1 доповщей та повщомлень на Мжнароднш науково-теоретичшй конференщУ "Документально-художня проза про першу св1тову вшну" /Луцьк, 1994/, Республшанськш науковш коференщУ, присвячешй 90-р1ччю вщ дня народження Уласа Самчука /Р1вне, 1994/.

Структура роботи зумовлена поставленою метою \ завданнями: дисертащя складаеться з1 вступу, двох роздшв, висновшв I списка використаноУ л1тератури.

1. Див.: Храпченко М. Художественное творчество, действительность, человек. — С. 373.

Змют робота.

У "Встуш" аргументуеться актуальшсть теми, визначаеться мета i завдання дослщження, вмотивовуеться виб1р матер1алу, формулюються основш методолопчш засади, обгрунтовуеться новизна робота, и" практичне значения, розглядаеться стан дослщження проблеми.

Перший роздал —"Художня концепцдя ¡сторичноТ дол1 укра'шського села у творах Уласа Самчука" — присвячено дослщженню художнього вщображення письменником юторично1 дол1 селянства. Цьому завданню шдпорядкована структура роздшу.

У першому шдроздш розглядаеться проблема визначення та перюдизаци ¡сторичного часу, що вщображений у дослщжуваних творах. Художня верая нов1тньо*1 icTopi'i УкраТни у Самчука наскр1зно позначена ч1ткими часовими в1хами. 3 метою зримо передати "рух часу" автор користуеться спещальними прийомами, а саме: а) безпосередньо констатуе важлив1 ¡сторичш дата в тексп TBopiB ("onopHi дата"); б) зобра-жуе загальновщом1 iсторичш подП' ("onopHi подГГ); в) вщтворюе бюграфш героя; г) конкретизуе час подш у межах одного року (пори року, пейзажш замальовки, сшьськогосподарський календар, традицшш щор1чш свята Р1здва, Великодня тощо). Дослщження художнього матер1алу Самчукових ромашв показало, що письменник, прагнучи бути л1тописцем свого народу, вельми скрупульозний у вщтворенш реального юторичного часу. Предметом художнього зображення прозаТка е швстштня ютор1я укра'шського села вщ шнця 70-х рошв XIXct. до середини 30-х рошв XX ст. У цих рамках вш увиразнюе чотири часов! фази: 1) життя селянства на рубеж! XIX - XX ст. (до початку cBiTOBOi' вшни); 2) перша св1това вшна;3) револющя i громадська вшна; 4) життя укра'шського селянства 20-х - 30-х рошв у перюд польськоТ окупащТ та радянськоТ влади. Кожному ¡з цих вщтиншв присвячено один ¡з наступних пщро.зм1л1в.

У другому пщроздш йдеться про художне осмислення прозаТком життя укра'шського селянина на рубеж1 двох останшх стол1ть. Тут виявляються системотв1рш чинники

формування письменницького "¡деалу життя" Самчука. Селянський син, вш добре усвщомлював тяжке становище свого народу, який в умовах РосшськоУ ¡мпер1У тершв подвшний гшт — сощальний \ нащональний. Але за цих обставин письменник зум1в вщнайти 1 розкрити ознаки пробудження власного народу. Саме в селянству зокрема в частиш мщних господар1в, 1 бачить вш опору майбутнього нащонального руху. Пом1тний вплив на становления св1тогляду Самчука справили твори Т.Шевченка, А.Кащенка, реальш под1У нащональноУ револющУ 1917-20 рр., нащонал1стичне оточення украУнськоУ ем1грацП', де вш перебував з шнця 20-х рошв. Зокрема образ Матв1я Довбенка з "Волиш" е не що шше, як (скористаемося визначенням М.Гона) "художне втшення щеУ волюнтаристськоУ людини Д.Донцова, тобто людини д1У, гордоУ 1 сильноУ духом, прагненням утвердити себе, свш рщ на землГ1.

Розглядаючи особливост1 художнього зображення письменником життя селянина передвоенних десяташть, дисертант виявляе новаторсьи мотиви творчост1 Самчука в плаш розкриття таких традицшних для украУнськоУ л1тератури тем, як тема земл1, власности селянськоУ пращ. Тяжку працю селянина вш показую не як "нестерпну каторгу задля наживи багат1Ув, а як зас1б особистого... самоутвердження в цш пращ, як форму вияву свого людського обличчя 1 сощального престижу"2.

У третьому пщроздш анал!зуються домшуюч1 мотиви художнього вщтворення шторичноУ дол! селянина в роки вшни. Такими у Самчука е: 1) мотив прощания, який згодом еволющонуе в мотив розлуки та оплакування загиблих; 2) тема б1женщв; 3) мотив постою вшська; 4) фшософсько-психолопчне осмислення впливу вшни на перспективи розвитку села.

Художш узагальнення письменника про долю селянина в час вшни вщображають важливий аспект його ¡сторюсоф1чноУ

1. Гон М. Авторська свщонпсть у ромаш У.Самчука "Волинь" / /Улас Самчук. До 90-р1ччя вщ дня народження письменника. Ювшейний зб1рник.—Ивне, 1994. — С.56-57.

2. Пшчук С. Жанров1 особливое^ Самчукових романних трилогш / /Волинсъш дороги Уласа Самчука. Зб1рник.—Р1вне, 1993.— С.8

6

концепщУ. Вшна постав в нш як духовые нищення щлого сощально-психолопчного типу — украТнського селянина. Саме останне 1 стало передумовою кривавоУ револющУ. Не випадково, що саме цей солдат ¡з сокирою в руках, якого бачимо в покоях розгромленого маетку ("Волинь", розд1л "Вшна"), згодом буде головною ф1гурою револющУ.

У кращих традициях украУнськоУ л1тератури XIX ст. прозаУк вщтворюе постш росшського вшська в украТнському сели Змалювання стосуншв сшьских д1вчат ¡з вшськовими вщбуваеться на етичних засадах, напрацьованих письменнинками минулого. Самчуков1 "Бикови, Рикови, Колумбаеви" — тобто офщери — за своею сутшстю е нащадками образу Шевченкового офщера-москаля. Розбещешсть, зневага до простого народу визначають моральне обличчя цих людей. Тому щлком законокпрно, що у трилопУ вони виступають як носи зла.

Чи не найголовншим моментом авторського осмислення наслщюв св1товоУ вшни стало дослщження ним складного процесу еволюци нацюнальноУ самосвщомосп персонаж!в-селян. Письменник тонко вщчувае внутршню драму своУх героУв. Щирий у почуттях \ вчинках селянин спочатку сприймае вшну як одв1чну боротьбу сил добра [ зла. До перших вш в.щносить велику "доблесну" армш, "мат1р РоЫю", "батюшку царя православного". До других — воропв: "нехриста германщв", "зв1рських мадяр1в". I тому його патрютизм — це насамперед моральний виб1р: стати на захист добра. Моральний ¡мператив Матв1я Довбенка ("Волинь") пщсилюеться ще й таким природним бажанням селянина захистити свою землю, щедро зрошену його трудовим потом. Але наступш под1У сшть знев1ру в силу 1 велич "свого". Для Самчукового героя-ошбороба не може бути привабливим образ арм1У, яку уособлюють згадуваш вже "Бикови, Рикови, Колумбаеви". Водночас духовний св1т "австр1яшв"-галичан стае йому ближчим, ашж солдат?.-рязанця.

Пщсумовуючи, дисертант зазначае що прозаУк художньо переконливо показав неминуч1сть наступних револющйних подш, яш розглядаються у четвертому шдроздш.

Наскр1зним мотивом творчосгп Самчука е думка що револющя не визрша в надрах украУнського села. А тому, як зауважуе С.Пшчук, "Волинь в револющю та громадянську вшну ще була тшьки свщком, а не творцем епохальних змш [ подш, яш прокочувались по нш лавинно, як по майже нейтральнш географ1чшй територп..."1. Звичайно, пристрасп вирують. Пщ кожною селянською стр1хою точаться розмови про наболше — землю, мир. Проте ¡шщатива в бшьшост1 подш, що вщбуваються на сел1, не в руках чесних хл1бороб1в, а здебшьшого солдат1в-рос1ян. Селянин у цей час зайнятий своТм одв1чним — працею на землк 1шш ж змагаються за право влади над щею землею.

У хрошщ револющйних подш письменник намагаеться розкрити читачев1 причини поразки украУнства у визвольних змаганнях за власну державшсть. У щй боротьб1 перемагають бшьш агресивш й оргашзоваш бшыиовики. УкраУнська демократ1я була занадто слабкою, п' щеолопя недорозвиненою, щоб стати гаслом для бшыпост1 селянства. Отож, як зазначае безпосередшй учасник тих подш I.Кедрин, "револющя заскочила увесь св1т 1 заскочила УкраУну, яка не була приготована до цього аш психолопчно, аш пол1тично... Чудом була вся украУнська визвольно-револющйна боротьба, весь визвольний здвиг 1917-1921 рошв!"2

Як письменник-реалют, Самчук показуе всю складшсть цього процесу. Його герой-селянин часом припускаеться помилок, ¡нод1 вони стають фатальними, але сам факт усвщомлення ним власноУ помилки виконуе у твор1 вщповщну художню системотв1рну функщю.

У п'ятому пщроздш розглядаеться спроба художнього осмислення прозаУком ситуащУ украУнства в загальноевропейському простор! повоенного перюду. У контекст наслщюв минулоУ вшни зображуе Самчук ситуащю на

1. ГБнчук С. Улас Самчук та його роман про голодомор 33-го //Самчук У. Мар1я.— К., 1991.— С.174.

2. Кедрин I. 70-л1ття нов1тньоТ украТнсько!' держави / / Альманах УкраТнського народного союзу.— Джерз1 Сит1 — Ню-Йорк, 1988.— С. 134-135.

сели ДО живуть його героУ. Володько Довбенко ("Волинь") бачить свш народ серед переможених у вшш народ1в бвропи. Письменник перемодуе центр уваги з усталеноТ традици розглядати подП' ¡стор1У украУнського села 20-х — 30-х рошв у контекст виключно загальноросшського (бшьшовицького) револющйного руху, де фактор св!товоУ вшни практично ¡гнорувався, до засад новоУ европейськоУ л1тератури, в яшй на тл1 военних подш св1тового значения росшська револющя бшьше пов'язуеться з розпадом ¡мперП' внаслщок св1товоУ вшни. Як вщомо, саме тод! вибороли незалежшсть вщ ¡мперського ярма Фшляндая, Прибалтшсью республжи, Польща. Потенщйно серед цих незалежних держав могла бути й УкраУна, чого не сталося через военну по разку.

Художньо дослщжуючи украУнське село цього перюду, Самчук показуе його долю як у сташ колонн Рос1У (у форм1 РадянськоУ УкраТни), так I в сташ колошУ Польшд. Протягом десятил1ть пол1тика метрополш полягала в щлеспрямованому винищенш завойованого народу (украУнського) як нащУ, в намаганш ¡дентифшувати його з представниками пануючоУ нацп (росшськоУ чи польськоУ).

Найвиразшше специфша життя украУнського села в часи окупащУ вщтворена письменником у третш частиш "Волиш" та ромаш "Мар1я", сюжетш лш1У яких представляють два вар1анти дол1 селянина: у першому випадку в умовах Полыщ, в другому — радянськоУ дшсностк Домшуючою тенденщею життя села в Польськш держав1 у зображенш Самчука е процес утвердження нащональноУ свщомосп селян-хл1бороб1в шд впливом сшьських активют1в. Крок за кроком ¡з хрошкальною послщовшстю письменник вщтворюе етапи зростання духовних потенщй своУх героУв. У щлому автор трилопУ зобразив процес народження ¡з безликоУ селянськоУ маси громадськоУ сшльноти, що вже свщома своеУ належност1 до украУнськоУ нащУ.

Зворотного напрямку набирав тенденщя розвитху села в умовах бшьшовицького режиму. ПрозаУк зображае процес винищення украУнського селянства як основи нацп. Художне в1-дтворення цього юторичного вщтинку набувае виразно ¡деолопчного забарвлення. Авторська позищя розкриваеться в

9

процеа розвшчування ¡люз]Т героУв щодо "комушстичного раю". Трапчною розв'язкою життя Мари та Коршя Перепутьшв ("Мар1я") письменник увиразнюе завершения щлого перюду ¡стор1У селянства. Трагед1я роду Перепутьшв переростае у нього в трагедт нащональну.

Другий роздш — "Сощальш типи 1 характери" — присвячений пообразному анал1зов1 дослщжуваних твор1в. У першому шдроздш систематизуються образи персонаж1в прози У.Самчука. Естетична ор1ентащя митця на творения "великоУ л1тератури", головним атрибутом якоУ вш вбачав тв1р ешчного характеру, зумовила тяжшня Самчукового образотворення до "монументального" типу героя селянина-господаря, яким насамперед е Матвш Довбенко з "Волиш". Загалом система його образ1в (як на р1вш окремого твору, так 1 в межах селянськоУ теми взагалО виразно вщображае структуру селянського суспшьства в УкраУш, що склалася напришнщ XIX— на початку XX ст.

Самобутнють письменницькоУ позищУ Самчука в зображенш сощальноУ структури села полягае в тому, що вш засадничо не схильний розглядати п шд кутом зору "класовоУ 'боротьби", як це загальноприйнято в традицшному р1чи1Щ украУнськоУ радянськоУ лггератури (А.Головко, М.Стельмах). Життя селянина в його романах постав як законом1рний еволюцшний процес у рамках боротьби за виживання. Подш селянства на сощальш групи (господар — пролетар-люмпен) у прозаУка вщбуваеться не за критер1ем маеткового стану, а за критер1ем духовним, морально-етичним. Так Максим Перепутька з роману "Мар1я" за усталеними формальними ознаками — спадкоемець куркульського господарства, тобто мав би вважатися господарем. I тшьки внутршш мотиви сформували в ньому пролетар1я. В щлому ж антагошзм характер1в у Самчука, на думку дисертанта, випливае 1з суперечливоУ природи украУнського нащонального характеру, що, в свою чергу, породжуеться одв1чною боротьбою в людиш сил добра I зла.

1нший тип Самчукового героя — штел1гент. Означення ж

II «■» II V

селянськии щодо нього можна прииняти умовно, лише з

10

огляду на його походження. Д1яльшсть персонажа не обмежуеться колом iHTepeciB села. Тому, виходячи з усталеного розумшня поняття "альський штел1гент" (сшьський учитель, л1кар тощо), Hi Володько Довбенко з "Волиш", Hi тим бшьше Aндpiй Мороз ¡з "Морозового хутора" такими вважатися не можуть. Водночас у структур! ромашв письменника на селянську тематику образ штел1гента посщае чшьне мюце. Це зумовлюеться проблематикою творчост1 Самчука, в якш особливоУ уваги придшено автором саме процесу становления молодоУ украУнськоУ штел1генщУ.

В образ1 селянина-господаря — об'ект дослщження другого пщроздшу — маемо справу з однозначно позитивним героем, у якому втшеш складники змюту авторського ¡деалу селянина. Це позищя письменника, його кредо, можливо, нав1ть своерщна ¡люз1я митця, або якщо скористатися думкою Ю.Шереха, то й певний "культ грюндера-" кулака"1. Поза ¡сторико-л1тературним контекстом вона може видатися наУвною i незрозум1лою: занадто вже ¡деал1зований цей образ у письменника, тенденщйний. Але саме в цьому acneKTi художня верая митця, можна сказати, заповнюе той ¡дейно-естетичний вакуум, що утворився в украУнськш л1тератур! XX ст. внаслщок ¡деолопчних доктрин, породжених тотал1тарним режимом. Якщо А.Головко, М.Стельмах i багато шших письменнишв у своУй гворчосп, умовно кажучи, вщштовхуються вщ куркуля ГПдпари з noBicTi М.Коцюбинського "Fata morgana", то Самчук повертаеться до вихщних позищй новоУ украУнськоУ прози, ймов1рно, до Наума Дрота з noBicTi Г.Кв1тки-Основ'яненка "Маруся", в якш селянин бачився творцем матер1альних благ, суб'ектом високоУ народноУ мораль

Господар — центральний характер у npo3i У.Самчука на гему села. Усе багатогранне життя селянина — його буденш господарсью клопоти, радошд й бщи, рел1гшшсть, висош засади народноУ морали р1зномаштний внутр1шшй cBiT — ппсьменник намагаеться втшити в образ1 свого улюбленого персонажа.

1. Шерех Ю. Третя сторожа: JliT. Мистецтво. 1деолоп1.— К., 1993.— С.443.

У кожному випадку — чи це Матвш Довбенко з "Волиш", 41 Корнш Перепутька з "Мар1У", чи Григор Мороз ¡з "Морозовой хутора" — як пише О.Ковальчук про аналопчну ситуащю ^ М.Стельмаха, "немовби постае новий ¡нвар1ант одного й того я героя, але кожного разу в новш шостасп, в нових умовах"1 Праця на земл1 й заради земл1, турботи про родинш благополуччя — ось змют життя 1 складов! внутршнього св1тз Самчукового господаря.

Значну увагу дисертант придшяе розглядов1 особливосте! духовного св!ту зображуваних образ1в. За своУмр психолопчними установками Самчушв герой е переконан^ хуторянином. Це стиль його життя, генетичний код своерщноУ сформованоУ ще в часи козацтва духовное^, форма збереженн* нащональноУ самобутност1 народу. Письменницька позищ* реал1зуеться в площиш ¡сторюсофП' П.Кулша: "коли б ш ъ одшм город1 1 ш в одшм сел1 не знайшлось уже живого зерна дс зас1ву нащональноУ ниви, то рука Божа знайде ще його е хуторах"2. Отже, мотив хутора поещае одне з чшьних мюць у реал1защУ нащональноУ щеУ письменника.

Третш шдроздш присвячено анал1зов1 характеру лемпена. У вим1р1 етичному люмпен у Самчука — це антигерой, е художньо-естетичному — сатирични.й персонаж. Вш входить у творчють прозаУка не шдивщуальними типами-особистостями, а своею сутшстю, явищем — сощальним, моральним, ¡деолопчним, емоцшно-естетичним. На думку дисертанта, це зумовлюеться ор1ентащею письменника на велику л1тературу, яка вимагала новоУ концепщУ л1тературного героя — особистост! сильноУ, здатноУ протистояти життевим негараздам.

Концептуально поняття "пролетар" письменник бачить в одному семантичному ряду з поняттями "злодш", "бшьшовик". Так бшьшовизм у ромаш "Кулак" трактуеться як сутшсть того ж злодшетва в нових ¡сторичних умовах — револющУ. Типолопчно Самчушв персонаж-люмпен спорщнений ¡з образами Максима (роман П.Мирного та 1.Бшика "Х1ба ревуть

1. Ковальчук О. УкраТнсышй повоенний роман.— К., 1992.— С.93.

2. Кулш П. Твори: В 2 т. Т.1.— К., 1994.— С.410.

12

воли, як ясла повш?"), Романа (дилопя Б.Гршченка "Серед темноУ ночГ, "ПНд тихими вербами"). Максим Перепутька з "МарГГ — це, власне, продовження негативних персонаж1в класичноУ л1тератури в нових юторичних умовах. Нех1ть до господарювання, тяжкоТ селянськоУ пращ, зневага до батьшв, старших людей, до УхньоУ мораль згубний вплив солдатчини, пошуки легкого хл1ба — усе це еднае його ¡з названими образами.

Револющя забезпечуе люмпена ¡деолопчно, юридично, морально. Тому не випадково, що Самчушв антигерой — людина впевнена у своУй правой. У щй, здавалось би, абсурдност1 е своя лопка [ своя законом1ршсть. Антигерой дивиться на св1т з точки зору своеУ морали що в трактуванш Самчука е по сут1 антимораллю. I в цьому полягае гумашстична позищя митця. Бо не ¡деалами добра 1 людяносп керуеться Пархвен Шабелян з "Кулака" чи Михайло Калиниченко з "Морозового хутора". Не шляхом добра йде у своему жито Максим Перепутька з "Мар1У", бо шукае хл1ба легкого, вщршаеться вщ батьшвськоУ в1ри, родини, стае в сел1 уособленням зла.

Четвертий пщроздш присвячено гпал\зоъ\ образу ¡нтел1гента. Проблему штел1геншУ письменник розглядае в широкому сощокультурному 1 фшософському планах. 3 болем у :ерщ пише вш у книз! "На б1лому кош" про свш народ, який 'замкнувся у кoлi найнижчих ¡нтереав", не зм1г сформувати 'вищого р1вня" самовиявлення: вщцурався мюта, торпвли тромислу, пiдпpиeмcтвa, шдустрП'1.

Поява у художнш структур! твор1в Самчука персонажа-нтел1гента зумовлена лопкою художнього мислення прозаУка. 3 )дного боку, це спричинено сощальною та ¡сторичною 1еобх1дшстю, нагальною потребою часу, з другого — характером д1яльност1 ¡ншого сощального типу, виведеного [исьменником, — сшьського господаря. Лаврш Перепутька "Мар1я"), Андрш Мороз ("Мороз1в хут1р"), Володько Довбенко "Волинь") — уа вони д1ти сшьських господар1в.

. Самчук У. На бшому кош //Дзвш.— 1993.— №2-3.— С.54.

13

Центральным образом штел1гента у Самчука е головний repoî "Волиш" Володько Довбенко. У ньому письменник найповшше втшюе власний ¡деал представника украшськоТ штел1генцп' патр1ота, всеб1чно дослщжуе шляхи становления ocoôhctoctî чинники формування внутршнього CBÎTy, зокрема национально свщомост1 персонажа, добираеться до потаемних глибш психологи' дитини, шдл1тка, юнака, вщтворюе ïï еволющю, i щлому створюе високохудожши тип нащонального характеру.

1стор1я життя Володька, тобто його романна бюграф1я, — це шлях шзнання св1ту, усвщомлення себе в ньому, шля: шзнання Украши-В1тчизни. Еволющя образу, як зазнача( М.Гон, "виявляеться у трьох BHMipax: шзнання, роздуми, д1я"1 Внутршнш св1т персонажа розкриваеться через наскр1зн мотиви трилогп' — дороги, батьювщини. 3 перших cTopiHoi трилогп' автор окреслюе i надал1 послщовно розвива< протир1ччя м1ж "незвичною" натурою героя i традицшнт призначенням селянського сина — бути "мужиком" землеробом. ГПдсумовуючи, дисертант зазначае, що художнп досвщ письменника у плаш творения образу штел1гента 6yi значною Mipoio зор1ентований на особистють Т.Шевченка Автор "Волиш" неодноразово пщводить читача до виявленш аналопй м1ж штел1гентами-патрютами р1зних поколшь i епох починаючи вщ суто особистюних фрагмент бюграфш д< громадянських засад д1яльностй

У "Висновках" висловлюеться думка, що художня проз; Уласа Самчука е системно оргашзованою цшсгастю з яскрав< вираженим щейним стрижнем — нащональною щеею автора Художшй cbît його ромашв вщображае в co6i як насторУ, ¡дейн шукання украТнськоТ eMirpauiï 20-х — 30-х рошв, так i образи мотиви й теми украТнськоУ л!тератури XX стол1ття.

Ор1ентащя письменника на велику л1тератур; европейського зразка означала для нього передовсп вироблення принципово hoboï концепци' л1тературного repos

1. Гон.М. Авторська свщомють у ромаш У.Самчука "Волинь" //Ула> Самчук: До 90-р1ччя вщ дня народження письменника.— С.56.

(Д.Донцов, М.Хвильовий). Людина цшсна, сильна духом, поважний господар земл1 е наскр1зним образом творчост1 Самчука.

Зображуючи складш сощальш процеси, прозаТк спрямовуе романний конфлшт у площину внутршнього, морально-етичного вибору. Иого персонаж! змагаються не проти ¡нших сощальних груп (клаав), а з обставинами, яш диктуе Ум життя, з1 власною недолупстю, шертшстю мислення, успадкованою вщ батьшв. Драматичш подП' ¡стор1У автор зображуе переважно не як боротьбу р1зних пол1тичних сил, а намагаеться виявити ставлення до них селянина.

Система образ1в Самчукових твор1в вщображае реальну сощальну структуру украУнського села початку XX етсшття. Авторський ¡деал людини втшено в образ1 селянина-господаря.

Самчук був першим I дониш единим письменником з-пом!ж украУнських митщв слова, хто зум1в подати цшсну, художньо правдиву картину непростоУ украУнськоУ ¡стор1Т I показав долю свого народу неупереджено 1 водночас суб'ективно-емоцшно в контекст1 св1товоУ ютор1У. Непереачний талант ромашста, високий художшй р1вень його твор1в, жанрово-стильове новаторство забезпечують письменников1 визначне мюце в л1тературному. контексп XX стол1ття.

Основш положения дисертаци висв1тлеш в таки: публжащях:

1. "Просв1та" у ромаш Уласа Самчука "Волинь" / / Лт ратурознавсто, "Просв1та" 1 духовний ¡деал украУнця (Матер1ал] всеукраУнськоУ науково-практичноУ конференцп).— Кривий Р1г 1994,— 0,1 арк.

2. Улас Самчук: Матер1али до вивчення творчост письменника в школк— Юровоград, 1994.— 1,8 арк.

3. Художня концепщя першоУ св1товоУ вшни у трилоп Уласа Самчука "Волинь" / /Документально-художня проза пр< першу св!тову вшну (Матер1али [ тези доповщей та повщомлен: МлжнародноУ науково-теоретичноУ конференщУ 23-26 жовтн: 1994 року).— Луцьк, 1994,— 0,1 арк.

4. Елементи юторичного минулого УкраУни як складов; частина внутршнього св1ту трилопУ Уласа .Самчука "Волинь //Улас Самчук: До 90-р1ччя вщ дня народження письменника Ювшейний зб1рник.— Р1вне, 1994.— 0,1 арк.

5. 1сторюсоф1я украУнського селянства в художни спадщиш Уласа Самчука //Науков1 записки кафедр! украУнськоУ лтратури (Випуск 1). йровоград, 1995.— 0,5 арк.

6. Фактори формування образу батьшвщини у трилоп Уласа Самчука "Волинь" / / Сучасш проблем! навчально-виховного процесу вищоУ та середньоУ школ! (Матер1али доповщей науково-практичноУ конференщ докторатчв [ асшрашчв шституту).— Ировоград, 1995.— 0,! арк.

Резюме

Мариненко Ю.В. Тема крестьянства в творчестве Уласа Самчука. Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.01.01.— украинская литература. Киевский университет имени Тараса Шевченко. Киев, 1996.

Диссертация посвящена исследованию особенностей художественного изображения крестьянства в произведениях У.Самчука. На материале романов "Мария", "Волынь", "Кулак", "Морозов хутор" прослеживается своеобразие историо-софической концепции автора, анализируются основные типы и характеры крестьян, созданные писателем. »Творчество прозаика рассматривается в контексте украинской литературы о селе второй половины XIX — XX вв.

SUMMARY

Y.V.Marinenko. The Theme of Peasantry in Ulas Samchuk's Creative Activity. The dissertation for the degree of a Candidate of Philology, specialty: 10.01.01. -- Ukrainian Literature. Kyyiv National University named after T.G.Shevchenko. Kyyv, 1996.

The dissertation investigates the peculiarities of artistic. depiction of peasantry in Ulas Samchuk's novels. The author of the dissertation analyzes the originality of the historiosophic conception of the writer on the material of his novels "Maria", "Volyn", "Kulak", "Morozovs Farmstead (Khutor)", investigates the main characters of peasants, depicted by the writer. Ulas Samchuk's creative activity is overviewed in the context of the Ukrainian literature about the Ukrainian village in the second half of the XIX century -- XX century.

Ключов1 слова: системотв1рний чинник, роман-епопея, характер, художшй щеал, л1тература украУнськоУ д1агпори.