автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему:
Антифашистская борьба ОУП-УПА в годы Второй мировой войны (период 1941-1944 гг.) на материалах Волыни

  • Год: 1995
  • Автор научной работы: Озимчук, Олег Борисович
  • Ученая cтепень: кандидата исторических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 07.00.01
Автореферат по истории на тему 'Антифашистская борьба ОУП-УПА в годы Второй мировой войны (период 1941-1944 гг.) на материалах Волыни'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Антифашистская борьба ОУП-УПА в годы Второй мировой войны (период 1941-1944 гг.) на материалах Волыни"

РГ Б ОД

/ 'І СЕН 1995

Киішч-кші іілаіомпль/ііій уникрстрт імені Ш<чгч<,'ик;і

' Нл праіі.іх руьопнпу

ОЗПМЧУК Олег По[ііісоніі’і

Антифашистська боротьба ОУН-УПА в роки Другої світової ііііиш ( період 1941-1944рр.) па матеріалах Волині.

Сін-ціпльиіігп. 07 00.01 —

Історія г)>омддсі'КЛХ рухії» і ПОЛІТИЧНИХ ІІ/ІрТІП

•А*1,1 ■ 'Г-* •

діил-р'Піції па .ч;кК'угі >1 Нлу І.тлюго і'іугиин і-.ііі,іп.ча 1.1 і' і иричіип и.іу:с

Кііїі; - 1 !)!),)

Дисертація с рукопис

Робота виконана . на • кафедрі соціології і політології Рівненського дрржнвіюі педагогічного інституту ■ • ' ■ '

■ Науковий керівник- доктор історичних наук, .

■ . . професор О.С. Масний '

. Офіційні опоненти - доктор істеричних наук,

. • професор 11.1. Кууор .

' ідаїдидат істирлчних наук, ‘ .

. ' доцент 13.П. Дро.к;к:їц ,

Провідна організація - Київський політехнічний університет.

Захист відбудеться -б-.. Ье .......... .1995 р.

о_____ ____на засіданні Спеціалізованої ради К.068,. 18.03. у Київському університеті і

Тараса Шевченка ( 252601, Київ - ГСП, вул.Володимирська, 61 ).

З дисертацією можна. ознайомитись у Центральній' науковій бібліотеці Київсько університету. • ' •

"к" серпня ___________________1995р. • .

Автореферат розіслано

Вчений секретар Спеціалізованої рзди, кандидат історичних наук, доцент

І.В.Іванцоца

' Актуальність теми. • . ,

Нові суспільно-політичні процеси, які відбуваться в нашій державі, ,а саме її демократизація, вимагають нового, правдивого підходу до відобравення сучасною історичною наукою складних, неоднозначних в їх осмисленні, сторінок історії України. В кінці 80-х - на початку 90-х років намітився значний прогрес у висвітленні проблем історії XX століття. Широкі суспільні кола України і всього світу з цікавістю звернули увагу на історичне минуле наваго краю. Однак, на жаль, в історії України залишаються багато слабодосліджених проблем минулого, так званих "білих плям", бони виникли через декілька.причин: через відсутність інформації, через недостатню розробку науковцями певних періодів та через замовчування і фальсифікацію тих чи інших подій.в історії України.

Особливе занепокоєння викликає фальсифікація .'недавнього минулого, до якого слід віднести події Другої світової війни (1939

- і345 рр.). Одним із найскладніших і малодослідкених питань цього часу є діяльність в роки війни Організації Українських. Націоналістів та Української Повстанської Армії, Требз заувакити. питання не ставиться в кількісному плані. с-ажлипин .є правдиве висвітлення історичних реалій того дуже важкого періоду в литті українського народу. ■ • • . '

В радянський чзс історія Другої світової війни ВИСЙІ'іЛЇВЗЛЗСЬ ■ виходячи із партійно-ідеологічних позицій •'пануачиго тоді комуністичного режиму. Істориком не дозволялось об’єктивно писати про діяльність 0У!і, ппеггзмський рух. стЕоренм.ч та бойові дп'ІША, роль названих організацій в ооротьбі з ііімеци;о~іраиіістськимч

■ - 2 - ' . . репресії проти мирного населення І.учасник і ь націонрлісгичного • підпілля. . ... '

Відсутність спеціальних дослідмень з даної, тематики негативно-від-билась на висвітленні історії України XX століття, викладанні цього курсу у. вузах, середніх спеціальних павчальиих закладах і особливо в.школах. . ' ' ' ' . . ‘ ■

У Другій світовій війні Україні випала роль буфера мім двома тоталітарними системами. Опинившись ні» дв.ома вогнями , вона стала ареною основііих. бойових дій, понесла на собі основні втрати у цьому . велетенському за військовими масштабами суперництві дзох тоталітарних систем світу - Німеччини 1 СРСР. йодна Інша країна Європи не зазнала .подібного руйнування міст, промисловості, великих людських иертв. В боротьбу'з німецькими загарбниками включились Сотні тисяч українців. І однією Із яскравих,* героїчних сторінок антифашистського руху.опору в УкраїнГбула діяльність ОУН і УІ1А. .

У висвітленні антифашистської боротьби ОУН-УПА вамливо критично . осмислити напрямки'діяльності українських націоналістів, мету.І ..

цілі, які. вони ставили перед собою.та засоби І’Методи, з допомогою ' вони вирішували свої головні завдання. Критичний пі-дхід ос.обливо ... важливий в плані правдивого історичного висвітлення теми, яка Довгий час перебувала під забороною. В особливості теча е актуальною в. 1955" році, коли иироні суспільні’ копа світу святкують 50-річчя гіер’емоги . над німецький фааизион. - . ■ ■ . •

ЦО'ентои дос л і акання -є антифашистська боротьба ОУН-УПЛ вгрони Другої . свГтоьоГ в'ійни в період німецької окупації українських земель, на ііатер'їалах історичної Волині (йитомирсьна, Рівненська,¿-Волинська ьіиидтї та північ'Тернонольської і Хмельницької областей). -и та ч • гіаЛ1 и Рііо ї ¡ношіОир проб по,чи. Проблема антифашистської діяльності иУіІ-Уіі/і .ь. р.оаи. Другої світової війни ррка.ортае увагу сучасних науковці! Однак иротаг.оа. тря.»а»оп>‘'часу її суть'не були предметом грунтов - •

них досліднень у радянські Історичній літературіНавпаки, спосте-, рігалося прагнення офіціозної науки СРС.Р забути або спотворити ' ' реалії того складного, і суперечливого часу. Історія антифашистського руху-н,а Україні Інтерпретувалася досить спрощено і однобоко. ■- '

підкреслюючи особливу роль комуністичного підліл'ля та заперечуючи . значення іішх -.іалітичних партій та організацій. •! снуй а.чи разюча а і д;і і ніі і сть у підходах до висвітлення, суті антифашистської боротьби ОУН-УПА а раки Другої світової війни мім радянською і західній • ' історіографією. Висвітлюючи, комплекс питань ііовіізоііих з даною пробле пою, заруб і ми і історики (в основному представники української ■ •

діаспори) порушували ті аспекти, про які радянські історики уникали говорити. _ ’ '

Поробудовчі процеси^ другої половини 80-х років зумовили ПОМІТНИЙ відступ від стереотипів формування нових концепцій у визначенні . ролі' ОУН-УПА в антифашистській боротьбі, визначення її .суті. І хронологічних рамок." ■ • •

■ J/,:<J|lí,cJcнllЯ )іі зііонйні'піих історіографі ЧН.ИХ дмерел ДОЗВОЛЯЙ Пі і вставити погляди вітчизнянім Істориків з аналізом у підходах до проблеми дослідмення зі сторони науковців української діаспори. .Нецільно охарактеризувати деякі праці, видані українською діаспорою, тин більше, віо саме вони стали наї'ціерсіии даерицом Інформації про знтіфлаисгсьну /(іульнігть ОУН-УПА для широких суспільних кіп України Праця Анатоля Бедрія "Українська держава відновлено Актом ЗО червня 1341 рику" видана в ІІьм-йорку у 19и1 році, детально- сигиітшиє гтан взаємовідносин ОУН з німецький урядом в довоєнний .період, в момент окупації фашистами українських земель, і показує причини розриву всілякій' контактів.з німцями та переходу до підпільної діяльності ОУИ Самостійників Доразвниніа під керівництвом С.Бандсрп. Дослідження Володимира Котика "Україна I Німеччина у Другій світовії війні", "українська Повстанська Армія (короткий історичний огляд)"

с важливим дмьрелом для науковців" у звязку Із’використанням автором великої цільності архівних документів' із державних архівів Іііиоччиии, значна частина яких не Оу/и відома широкому килу дослідників- нга Україні. Ці матеріали дозволяють більш глибоко осмислити події, які' відбувались на окупованій фашистами Україні. Особливо цінними є денесення-а Борній начальників різноманітних окупаційних служб про ситуацію на українських землях. Документи безапеляційно свідчать про. активну боротьбу з німецькими окупантами ОУН і УПА, їх'акти’&ну роль и антифашистському русі. .

. ’ Знач»)е місце в розробці проблеми антифашистської боротьби ОУН-УНА в рони Друсої сввітоиої війни, свред науковців української ■діаспори, посідають праці Ііетра Мірчука " "Нарис історії ОУН" І ■ "Українська Повстанська Армія", до подається маса цікавого і неординарного матеріалу, базованого на документах і фактах. Особливий інтерес 'становлять 5 розділи присвячені організаційній структурі ОХК і УГІА. Одімк основна уаага>и цос«ід«іовііЬ;>зос<зредиена на піс/іявоснноиу періоді діяльності ОУІІ-УПА. .

'Праця Степана’Голамая, яка була иадруковгпа в 1УІИ році в ' Канаді Та Сіюлучених Штатах Америки під назвг.0 ’Боротьба за.визволення України. 1929-1989." містить в собі цікаві думки з приводу взаємовідносин різних, українських партій та організацій з час німецької'окупації-України. ІЗ широко відомій праці Тараса Гунчака "Україна.. Перша половина XX століття" поряд 'із ¡.пашні значними • подіями іі нитті українського суспільстаа анцзнтус увагу на значзнні

■ тго незаперечного (¡іонту,'що ОУН-УПЛ відіграли одну з головои ролей ‘ • в агтя^аіинстські¡1 • іілратьбі из Україні. З дориавотаорчої позиції

• 'знєчання ді.ікьності українських націоналістів в роки війни розглядає . в своїх ораця;: "Вогні Самостійної України-, 'Дориаиницька слава 1І.І«'-, "Державницька слава УПА: Родовід їираїиської повстанської виданих відповідно в понроа.;!, Лондоні та києві в ІУ?с>,

іавч і ь \?'іс роках. .

душе вамливим дморолом в справі дослідження антифашистського руху на Україні е спогади активних діячів українського повстансь- . кого руху. Серед них момна виділити працю Миколи Лебедя "Українська Повстанська Армія" тазиїрнин присвячений паи'ті Максима Скоругіського "Туди до бій за волю". Автори в деталях описують лиття,побут та боротьбу українських повстанців. І якщо Микола Лебедь децо■ романтизує діяльність ОУН-УГіА,то Максим СкорупськиП та ¡ниі автори збірки "Туди да бій за волю”, які перебували в низових . ланках ОУН і УПА, більш схильні до критичного осмислення подій ■ .

того складного часу. В особливості вони інегативно відгукуються про -

діяльність Служби Бззпики ОУН в результаті діяльності якої загинуло багато в нічому неповинних бійців УПА і підпільників із ОУН. '

Крім того з великою повагою згадуються представники різних національностей, які пліч-о-пліч з українцями боролись в лавах УПА за свободу І незалежність України.

Випуск багатотомного "Літопису Української Повстанської Армії"

заповнив значку нестачу фактичного матеріалу новими документальними '

даними та свІдчокняии очевидців. "Літопис УПА" став спробою узагальнити та об'їіднати.иснооііі матеріали присвячені діяльності УГІА в ' рамках одного видання. Однак тексти подані в "Літописі УПА" багато в чому грідать неточністю, значною суб'єктивністю міркувань,-пена-лигодкиїїнігтм хронологічної подачі матеріалів. Тому це за змістел 1 скоріше за всо, нариси 'з історії діяльності УПА, побудовані на ’спогадах очевидців. Але значний обсяг інформативного матеріалу, ’

поданий на сторінках "Літопису УПА” робить це видання, беззаперечно-, корисним і важливим в справі дослідження проблематики антифашистської боротьби ОУН-УПА. '

* із сучасних українських істориків, розроблюючих тематику анті;і|;а -•

шистської ОоротьОи ОУН-УПЛ, слід виділити працю Михайла Коваля ”ОУН-УПА: мій "третім рейхом" І сталінським тоталітаризмом". В цій роботі присвячено достатньо уваги значенню ОУН-УПА в боротьбі за свободу і незалемність України. Автор робить висновок, ідо 1 гітлерівська Німеччина, і сталінський решим пали одинакову моту по відношенні до українських земель, прагнучи експлуатувати промисловий та людський потенціал України. В працях Н.Коваля наголошуються на тому, цо ОУН-УПА вела активну антифашистську боротьбу в роки німецької окупації України маючи за головну мету досягнення незалежності та державного суверенітету країни.

• .Наукові дослідження Володимира Серг і йчука "ОУН-УПА в роки ' вічній", "Бандерівці в лігві "третього рейху" та книга Анатолія Чаїіниізсі-ного "ІЬвідіма війна" дають ішітиігть .-.рнтично'рсзг ляпати

і оисктивно оцінити значення українського повстанського руху в антифашистському русі опору на Україні.

В дисертації оспивна увага зосеродмена на оцінці архівних джерел та праць, авторами яких є історики. Аналізуються роботи, які вийшли в українських видавництвах та за кордоном, I'висвітлюють антифашистську боротьбу ОУН-УПА в роки Другої світової чійни. Перєвампа більшість таких праць зробила значний вплив на розвиток даної тематики 1 тому заслуговує на увагу. . ■

Лиіеиог.ьна база дисертації опирається на дані дериавних архівів Рівненської, Волинської областей га центральних -державних архівів м.Киева. В плані написання дисертації найбільшо залучені архіви Рівненської та Волинської областей то,чу , цо їх-матеріали найкраще и і д і і о и і дають _ спсциф І ці теми кандидатської дисертаці ї. Використані я ріл„манітиах історіографічних матеріалів та архіппих дморел дозво-■>/іі сіі1ііста,іитг ііиґклди вітчизняних Істориків :• аналізи;-! у підходах до дог г і ;и,инн:ч зі стзропи на^кесції) української діаспорі;.

Хронологічні оамки дисертації охоплюють діяльність Організації Українських Иац і она л І с г І и та Української Повстанської Армії з мерших днів фашистської окупації ( червень 19А1 року ) І до моменту звільненая Волині від німецького фашизму радянськими військами ( Оврезень 1944 року ). Хронологічні рамки дослідмення дають . можливість простежити: '

- процес трансформації відношення ОУН до Німеччини і фашистського

рвмиму; ■ '

- діяльність ОУН по організації опору німецько-фашистським загари- . нинам ( осінь 1941 - літо 1942 рр. );

- початок народного опору окупантам та створення перших збройних

загонів ОУН на Волині ( літо - осінь 1942 р. ); . '

- початок організованої збройної боротьби і перші бої УПА з німець

ними окупантами ( зима - весна 1943 р. ); .

- розг.иртаини У ПА широкомасштабної партизанської війни (весна-

- зима 1943 р. ); ■ .

- переорі ентац І я ОУН і УІІА на ооротьоу з радянською владою ( зима - весна 1944 рр. ).

Хронологічні рамки дослідмення дають момливість простежити •

процес становлення і діяльності ОУН-УІІА як антифашистської гили. Показати ті зміни, які відбулися в надрах українського нозалємницьного руху під час німецької окупації .

України, зяс>ват,и рівень організаційної . структури ОУН і УПА, детально висвітлити, опираючись на аохівні джерела, бойові дії та рейди У ПА проти німецько-фашистських загарбників, розкрити національну політику ОУН і УП А, розяснити політич-' ну позицію цих організацій. Значення періоду, який розгя7

дасться в дисертації , характеризується не стільки хронологічною олизкіотю до наших днів, скільки повчальними уроками минулого. ■ -

Мита дисертації полягає и тому, цоб розкрити всю

складність, , суперечність і стан антифашистської боротьби ОУН-УIIЛ в роки- Другої світової вІіНіи на Україні, використовуючи матеріали Волині. При цьому вамлиоо рознизати такі завдання:^ ,

- 'простежити вплив міжнародних політичних відносин на становлення позицій українських самостійників;

- • проаналізувати відображення в Історичній літературі про-

блеми антифашистської боротьби ОУН - УПА в роки Другої . світової ■ війни; •

- показати основні напрямки діяльності ОУН - УПА в антифа-

шистському русі;

- порівняти наукові підходи І оцінки- ролі та значення

ОУН - УПЛ в антифашистській боротьбі зі сторони радянсь-

кої історіографії, наунових кіл діаспори з сучасними поглядами українських Істориків на суть проблеми;

■- висловити власні ’міркування з питань подальшої наукової

розробки томи; ‘ ■

- на основі дослідиенного матеріалу показати І обгрунтува-

ти значення ОУН - У11А в - загальноукраїнському рус-І опору,

а боротьбі з німецькими окупантами. • '

Практична значимість результатів дисертації полягає в тому, що її матеріали можуть використовуватись д/ія папи-сання лекційних -курсів з Історії України та широкого

використання в краєзнавчій роботі. •

А11 а р і) а і: І я роботи . Основні положення дисертації обговорювались на засіданні кофадр "Соціології і політології"- то "історії України" КІі-мс,исьпиго дермаьнуго педагог Ічноги Інституту, результати дослід-іг.см.гіч ичі' аиккадсні авторам у виступах на наукових та науково-нро!-

тИ^ііі‘а ІИХ 4 Ь СТсІтТЯХ І їі_у0^іІНй»ДІ я/.

. Структура дисертації обумовлена характером, змістам, метою і завданнями дослідження проблеми. Робота складається •'

із вступу, трьох розділів, висновків І списку використаної' літератури та архівних - джерел, послідовність»-

яких .відповідає внутрішній логіці опрацювання теми.

У вступі ' разХр,*ьа‘ 7ьси доцільність і актуальність

дисертації , визначається стан наукової розробки теми, 'формулюються завдання дослідження ■ проблеми, об-ґр>нтовується її значимість. - •

У першому розділі - ■" Напад фашистської Німеччини

на СРСР. Аитафашистська діяльність ОУН Сд'.' на

основі вивчення ' архівних дон'<ментів І праць істориків ■ розкривається' ' становище на унраїнсьних землях в перші ■ дні німецької окупації. В деталях разяснюються причини' тимчасової співпраці ОУН з ' німецьким урядом. . Розглядаєтеся • реакція керівництва иун' СД на заоорону . Берліном Акту

В.ІДНОН.ЛЄИНЯ Української Держави та' подальші .дії

українських незалежників ■ спрямовані на посилення свого політичного впливу- на, Україні. .

' Після проголошення ЗО червня 1941 року у Львові Акту. ; відновлення ' Української Держави ■ ■ Г недвозначно

вироаого . до ’ нього відношення фашистів, вз.мовідносини мі« ними' та- ОУН переросли в стан ..ротибор-

ства. . Утвореній, власного- уряду, . встановлення .країн-

ської 'адміністрації і ■ навіть- -пробі» формування

військових підрозділів '.не' входили' 'в коло:;!адь::!, і. , відношенню до Україні', плани 'фашистського уриду. Україні. псгрІ0на була' для нацистів як ' с..ро ■ чший .

придаток і м а 116 у т п і й " и'ацдарм дЛя " '»о»^і;вння Великої

■ — 10 -

Німеччини". Спроби встановити незалежність були зустрінуті вороіе, тим більше, що новостворений уряд прагнув самостійно керувати внутрішніми справами дернави її заперечував лязбе втручання із-зовні. Тому вже на початку липня і У 4 і року фашисти розпочинають масові арешти діячів українського незалелшцького руху. 5 .¡¡і.шіа і94і року в Кракові гестапо заарештувало лідера ОУН СД Степана Еапдеру і в той зв двнь було запропоновано Українському Державному Правління та лідера» ОНИ відкликати Акт відновлення Української Дернави. Після віднови УДЛ особистим наказом !імллвра на Україну відправлено спеціальну групу ”СС - Пїїзакцгрупен'' для "наведення порядку". Зрозумівни. що Німеччина не воачае о Укоайгі союзника. а бачить її лише як свои майбутня колонію. 09Н СД знову переходить в підпілля і на підпільні Фзрии боротьби, і і липня і 34! року німці заарештували майяе весь -склад' УДП. а вже 17 липня Гітлер проголосив сформування "Рейхскочісаріату Україна”.

Розумінні потребу в майбутньому із зброєю в -руках протистояти ворогу провід ОУН СД організував два таємні Крайові Військові Штаби (КВІ). Один з них повинен був спрямовувати збройну боротьбу на Галиччині; її розмісився в умовах конспірації у Львові, другий для такої 2 цілі але на Волині - в Рівному. '

На думку автора. причини переоріечтації українських незалежників; рід підтримки Німеччини у її війні ■ з СРСР .до

ПІДКРИТО ВОрОЗСГО ПРОТИСТОЯННЯ ГШЛЯГЗЛИ В слідувчому: Я0-"ПСр22,

загарбниці-ка політика ф&иистськ.ої Німеччини на українських землях зруйнувала ореол визволителів' над німецьким солдатом . у місцевого населенна: по-друге, неоагання бачити Україну незалежною. ' зо. до рвчі, ніколи не входило Б плани Німеччині!, і як результат арвїїт чкиаїнськогс уряду у Львові: по-третє-, переважна оільиість

українських незалевників не бачила моаливості дальнійаої активної діяльності в умовах ворожої окупації: по-четверте, відкрита політика геноциду і колоніального грабунку українського народу, брутальне відношення до всього громадянського населення, поставило у відкриту опозицію до німецької ' окупаційної адміністрації все населення України: по-п’яте, і найголовніше, стало зрозуміло, цо 'ця війна е з’ясуванням стосунків імперіалістичних деркав, які зовсім не збирались рахуватись з інтересами народу України, ИоЕьа

з цих зоропіачих країн (Німеччина і СРСР) бахала бачити багаті

українські землі саме в сеосму складі; по-шосте, в наслідок

попередніх перерахованих причин перевазній Оільшості українських

Н033<£6«Ш«КІВ СГйЛО ЗрОЗ^мІЛО — В борСТЬбІ 33 НбЗЗЛбїНІсть своєї країни потрібно, опиратись на власні сил'и, використовувати прагнення свого народу до самостійності і незалеЕності.

ІІереЙЇЇОЕЇЇИ до підпільної діяльності ОУН СД переході ь до тактики 'пасивного опору, павирвичи свош • пропагандистську діяльність на всю Україну, закликаючи в своїх листівках до сзоотзйч міським н&сслонням її і єідь ких підприємств й нввнкоизння наказів окупаційної адміністрації. Але . в підпіллі стратегічне законна ОУН залишилось попереднім - досягне-.ня вкраїнської Самостійної Соборної Дрр2Ьйн* змінилась лизв- тзістииа тимчасово ■методи боротьби.■Лідери ОУН СД ввавали, цо виступити і? збройнов бОрОТЬООЕ В 1941 році Оуло немозливо І недоцільно Ч’'" 1С. великі втрати в керівних кадрах ОУН внаслідок німецьких р^пресіїї і через

неготовність широких мас українського ніівявння на даному етапі до

• ‘ . . . / ,

збройної боротьби. Такий ае напрямок діяльності визначила 1-а Конференція ’■ ОУН. яка відбулась у вересні !У4< року, - Велике 3!!5*!ї!НМ£1 ПрїІДІ Л5ТЛОСМ НЗІ'ИПИЧ^НЙЙ ЗОРО1 Та Ці ІЧ ЗОСрЙїбМНЕ

цінних військових кадрів. Провід ОУНСД повів лінію на підготовка збройного опору німецьким окупантам. Політичний прорахунок на початку війни, репресії іравистіо проти української культури та політичної еліти колоніальна політика Німеччини по відноиеннп до України - ці фактори, підвтоехнули ОНН СД до підготовки, активної протидії ніццькій srpscil. Йле такі дії потрібно було ретельно спланувати і підготувати, щоб боротьба з окупантами пе перетворилась на стихій і через цо не принесла б ще оільвих аертв для укра' іського народу. З огляду на складну політичну ситуацій в Україні, окупацій іноземною дераавоо. погром керівних кадрів І)УН. Тс*.К2 ПОЛІТІЇКа 2ИД2?-ЛЗСЬ ВІрНС2. • БуДЬ~&КИЙ ВІЙСЬКОВИЙ !!2СТУП вимагає тривалої підготовки. '

Швецька розвідка вге в кінці листопада і943 рику повідомляла про дзетовірчі дані. гідтг"р”.Еують активну .діяльність ОУіі ІД в ¡¡лапі підготовки повстання в- Раїїхскоиісаріаті країна. Особливо непокоїла окупані ів значла підтримка 0УІ1 в осередку української інтелігенції. Не є диснви те. “о, в пера« '/ргу. нацисти піддали найбільиояу Еишіченив саме цп верству українського наседення -козен окупант, як свідчить .історія, найперше прагкз зіиізіиті: ка пг-іеволеиій території освідчену еліту суспільства, яка моле стати фундаментом руху опору. Сане інтелігенція складала основу конспіраті.^киї мере*І ОУН в кістах і -се;ах Валчні, Та з чзсо* • до лав ОУН залучалися широкі иаси населснкс Волині, нввдоводвні пригніченням економічного.. суспільного і культурного ті;ття. ■

З пичр\"у І942 року значно зростає пропагандам активність иУ:і СД. (Із Полині поаирщвтвея .”!стів.кц і ороспри. відкрито

пі $ОпОТЬІ)Н 2 *£2ЕИС’СІП* ' О • ЛЛЗІіЗХ ;м?п пп^гістії; г;зм*» ВОЛИНСЬКИЙ 2££Л$Ш ВІДЕ0ДИЛ2СІ' РОЛЬ ОСНОВНОГО

плацдарну для антифашистська™ повстання на Україні. Тим більие. що місцевв населення, перебуванні в-легатах нещадної експлуатації німецькими окупантами, поступово вдавалось до збройного опору, організовуючи власні, некеровані аоднои політичною силою, загони самооборони, ' '

Період з вересня І1‘41 року (остаточне встановлення німецької окупаційної влади на Волині ! до літа ІУ4.І року - ноїіш назвати підготовчим періодом актизноі збройної боротьби силами (!УИ. Провід !Ш СД остаточно сформопує cens відноиеннп до фашистів, як до .загарбників, ззлиїивяи в минулому снроои знайти спільну мову. Й українських незалежників та німецьких імперіалістів не могло бути •спільних інтересів. 'Вге самі поняття "незалежність" та "імиеріалізі'" E?aÇM0L4!W!H!43nH одне одного, і 1941 року по літо К '2 року Організація Українських .Націоналістів як н-зтлиел антнфагшетська сила, завдяки своїй активній антифописгській і пропагандистській діяльності, вносить вазливий вклад з загальноукргінський рух опору німецьким загарбникам.

■ У другому розділі - ''Створення У ПА та її боротьба проти "'.меткої окупації" - аптср аналізує діяльність ОУН СД, внаслідок чко! пз Волині стверсвться перші бойові загони українських повстанців, які ? кінці року і на'протязі 1943 року .'Горччпг.. значн'! антифзомстгькч силу Українську Повстанську Армія.

? к?ітні 1.42 рок!і ?. умовах підпілля була проведена Друга Конференція Організлції Українських Націоналістів О.мостійникіп Дерїзвнккіг. Одним із головних питань, поставлених на обговоренні!, стали терміни кідготсвг.и до - повстання і час самого повстання, Провід СІЧ. ІД г-ичікчн.зв результатів радянсько-німецької війні;. Перч-ог; "днісї стлроям : екснзїгння перексзця повинні оулк сгагч

сигналом до повстання. гіле це був стратегічний план, оскільки війна є і- продовїЧЕалась. На кофереиції підкреслились глибокі протиріччл із иин і!. Мельника, Така відірваність й поглиблення протиріч иії двома найбільшими -незале^иицькими українськими партіями очла лише на руку н і мецм'им окупантам. Небажання лі дер і е НИХ партій ПОРОЗУМІТИСЯ і приити до 'хоча о якоїсь злагоди.. пи-періе. значно послаолквалв потенційні спрои-овності українських незалежників. а гіо-дрчґе. свідчило про • ■ одноосібні лідерсіко еохдівські прагнення керівників ооох партій, хоча о організаційних постановах конференції нагодовувалося про прагнення ііУН СД до створення одного всеукраїнського фронті-,1 ' боротьои за Українську Дергаиність. Детально охарактеризував«!* постанови Другої Йоніерснції 09Н Сі! «"»на зробили висновок - головної: иетов

Ч найблііЕЧші час для ОУН було посилення пропаганди і черга неї підготовка до створення повстанської арап.

Постійні граочнки окупантами волинських сіл привели до ¡¡творення загонів самоооорони'. Саме ці загони спли ■ основоа для творення ОУН українських повстанських сил. й період весна - осінь ! 442 року одним із нангоровк і них завдань пргаиізаїш стало привернення ііа свої" сторони і використання, людського потенціалу, самооборонних загонів. і!о контроляючн ці ¿агонії. '.."Лі ІД могла легко втратити політичну ініціатив:,!, за оку,так запекло поролась на протязі оагатьох років, Із них загонів, заповнених військовими спеціалістами із лав 0ЬН. влітку і на початку осені ІУ42 року, у величезних лісових масивах Волині створватьсяф перші бойові загини иУН-9НС (Українська Національна Самооборона!. •

Більшість дослідників сходяться на тему. «о ьеликиіі збройний відділ ОУН .СД суло створено па Волині в меткі ІіЙ:!’ року. За

дорученням Головного Приводу його створив і очолив військовий референт Крайовогог Проводу ОУН на Північно-Західних Землях Сергій Качинський "Остап", Найге в той яе час створюється согня під командуванням сотника Нсрегійняка ' "ДовОеика-Коробка”. Піді. зрдгення“ цього факту можуть слнаити німецькі донесення із Берлін, як.і ствердхусть велику концентрація озброєних т-ікраіїїських націоналісті” и лісах в районі Сарн, Ні загони первопочаткого носили назву УЬіі '.Українська Визвольна Іїрміл.'. назва УПн закріпилась за ними'лпїїє в середині і У 43 роки.

' Й.ід самого початку УПП ноншала на три фронти. Перм за все вістря удару повстанців було направлено на Ьоротьоу з нідецькпяи загарбниками, які принесли но українську землю поневолення і геноцид. Тони в цьому' напрямку її мзгна охарактеризувати як національно-визвольну, Другим стаз фронт боротьби з радянськими партизанами, Б цьому.напрякку крій- визвольних тенденцій і ооротьОи за незалежність просліджуються Иолітичні мотиви різних соціально-політичних таборів. 6 складі радянських партизан оцла значна кількість українців. тому це була ооротьоа двох протилежних політико-ідвологічних спрямувань за владу над країною, при активній підтримці однієї з-воншчих сторін Москвою, чиї інтереси . захищали чвррепі партизани. .Третьою стороно®, яка протистояла українським повстанцям, ьгали польські партизани і їх велике збройне формування р.рнія Крайова ін.К). яка відстоювала іллззорні права-Польяі на західноукраїнські -землі. Підривалчк підсумок. їоїнз стверджувати, що всі сили., які протистояли УШІ, прагнули або захопити, українськї землі, ачо «трикати лавою ціною їх .у своїх володіннях. Отїє.-нони-вулй не чим ікйий. як енлонн загарбників або їх кїілаоорз'ітами. 8 так і Л складній ситуації. коли на Україні'

зіткнулись сили та Інтереси багатьох країн, єдиною справедливої!) стороною у їх взаємній боротьоі стала УПЙ, яка ставила собі за завдання захист українського населення і за *=ету дати українця“ право мати своа власну дергаву ■ на власній історичній 'та •етнографічній території не претендуючи ні на крихту чужої землі. ' ІїермиіЗ значною акцією проти гітлерівціп став напад сотні Давбевки-Коробки 7 литого і943 р. на містечко- Володииирець. Гарнізон міста було роззброєно, захоплено в’язнице і всі.ч в'язнів звільнено. Іі лвтого та з сама сотня атаку&ала місто Сисоцьк. ¿и березня ІУ43 року з чотирьох гарнізонів ' Рівного. Костополя. Иеїирича і Ьерезного. німці концентрують свої сили в районі м.Люзвиполя з ціллв розгромити підрозділ У11Й. «о квартирував у кісті. Зазнавши значних втрат.■ німці змуаені були відступити.

Величе значення дла розгортання їирокомасвтайного повстанського рухч кз волинських землях відіграло поповн&ння їх лав української* поліцією, яка навесні 1343 року, майае -у повноиу складі, із зброєв в руках вступила до піар^д.їлів УПЙ, перед переходом ліквідовуючи німецьку владу в. своїх станицях. '

В березні 1943.року силами У!1й •ко.нтролвєчьса - територія від Крем’янця на півдні до Ксстополя і Сарн на північ; і від Луцька 'до-МеьіричіЕ з заходу на схід. З квітень місяць ' приєднується територія навколо Степані На півночі Волині і на півдні рашни. навколо Шепетівки та ЬУяслава, 6 травні - від Ковеля н- півночі, і до Львівщини на півдні. Червень ІЙ43 року ознаменувався поширенням контролп УПН на Західну-И ;томцрцину івід іілевська на півночі.і до Полонноги на півдні), а такої - район -від Корця до ' Володарсьва-Болннського з заходу на схід. Таким ‘чин^к. вьикі простиш золинськйх земель були під' фактичний контрглеа УПЙ. Окчг.акпь

змушені сули підступити в добре укріплені гарнізони великих міст, виходячи з них на зоройні або каральні операції 'лияе •

зконцентрувавии значні сили. Крім того, автомобільні та залізничні транспорті! підлягали постійній небезпеці. Волинь стала уептрд* антифашистського партизанського руху. ' ' '

Головний організаційко-структурни» принципом єтвореннїГ УПй СТЗЛЗ ТврІТОрІЗЛЬНЗ ГЇЗЛ5£Н!СТЬ, УПЯ СКЛЗДЗЛЗСЬ 3 ЧОТИР^РХ Групі УПН ~ГН £Ш І Ч (РІЗКбНСЬіСЗ і Волинська ООЛЗСТЬ.?* ІІ!)Я~ПІБД5ЯЬ (Тернопільщина. Хмельниччина і південь Вінницької області), УПЯ-Схід і північ Іитонирщини і Київпини). УПЙ-Захід (Галичина, Буковина* Закарпаттю)« Кожна з грип ділилась на Воєнні Округи іВО). а ВО на Тактичні Відтинки. В дисертації розглядається-організаційна структура УПЙ дівча в кегах Волині. УПЙ—Північ нзла три ВО: ВО "Заграва" (північ Рівненської’ області), ВО "Турів"' (Волинська область). ЙО "Волинь-Південь" (південь Рівненської-області та Нрем’янеччина), Військові Округи мали по декілька. Тактичних Відтинків. Відтинок, звичайно об’єднував 3-5 куренів із сотнями, які входили в ці курені. Сотні складались із чет. які, поділялись на рої. В рій входило і0-І3 чоловік - чота складалась з трьох роїв (¿0-40 чол.) - сотня з трьох чот ( 100-120 чол.) -курінь з-трьох сотень і 300-400 чол.). Найеизея тактичною одиницек -ОУЕ курень. ' - • .

і й5Тое поповнонкя лав УПН спзцізлістани - військовими в лісах. Золині діяли старзинські і підстаршипські еколи. В дисертації

^вТЗЛЬНС Р03ГЛ253Є7ЬС£Ї КЗВЧЗДЬЯ## ГірОЦвС 2 ЦИХ ЇКОЛЗХ, ГфЄДКЙТЕ

які шів’ізлї? курсанти, иісіге розмізенка і їх спеціалізація.

На гтпптті тнт МПй гтдпд ппніси гпчпхгіют г*»

ямт«(лдчімг-г'*к^лгп пмтм 5сяЧцІ Само ПІД аНТ~$5«НСТСЬ^1іЕ5ІІІ ГЗ.СЛ2І22

виникли українські повстанські формування на волинських землях. Провали'широкомасштабних акцій гітлерівців, що намагались знищити У|1й. '•підтвердїували їі життєздатність як сили - українського антифашистського руху. Для прикладу мовна привести великий бій міа загонами І)І) УШІ "Турів" і німецькими карателами ¿4 липня іЭ43 року поблизу с. Тцличів Турійськиго району Волинської області. Б йагатогодиниоау осе 500 німецьких карателів втратили 180 чоловік вжитими і Ь спалених ванташних автомобілів, після чого змушені Сули відступити під прикриття лайолинчого гарнізону. й-9 вересня 1943. року загін українських повстанців, який нараховував 900 М0ДС2.ІК* ПрИЙНЯВ 6ІИ ІЗ ПІВТОрАТПСЯЧНИМ ЭЗГОНОЙ ГІЇЛВрІВЦІЕ

поблизу с. {‘адоеичі поблизу Коваля. Німці на озброєнні мали панцирні автомобілі і танк, іх наступ підтримував бронепоїзд. Незва*авчи на чисйльну перевагу _ 1 кращу озброєність, фашисти потерпіли поразку, втративші 20В чоловік вбитими. із липні і343 року формування УШІ провели 35 боїв із німецькими загарониками. в серпні -24 бої, у вересні - 15 боїв. За ці три місяці втрати У!1й досагли 1.23? бійців, 5 тисяч чоловік загинуло серед' цивільного населення. Німецькі втрати сягнули 3 тисяч чоловік. Таким чином иоана твердити, цо УІІй являла собов реальну загрозу для фашистського окупаційного ремиму і - проявила сеое як активна антифавистська сила, Українські повстанці контролювали територій пдоцвв до 150 тис. км. кв.. на якій проаивало 15 млн. населення,' На кінець 1943 року лави пбвстанців зросли до.100 тисяч чоловік.

. В третьому розділі - "національна політика 0УН-УІШ і її роль з посиленні визвольної боротьби проти німецьких загарбників" -вис'вітлввтьса основні напрямки національної політики ОЇН-УПн.

• Н« підставі дослідїбіісго ййтврізлу диеєрт^нт ствврдхцє* ¡50

лави УПй поповнювались представниками різних національностей' і Еклвчали в себе не тільи українців але й росіян, білорусів, чехів, грузинів, євреїв« озбрбайдїзнціз, чзбєків. татап тз інїнх нзродів насвляпчих СРСР та Східну Свропу, Підтримка УПЙ багатонаціональним . населенням України та народів інаих країн значно посилила як військовий, так і ідеологічно-пропагандивний потенціал 09Н-9ПЙ. Національна політика ОУН-УПП сприяла консолідації всіх народів • України до антифашистської боротьби. •

Ваяливим питанням національної політики ОУІІ-УПй, але наяаль не виріиении. стали українсько-польські відносини в роки війті. Суттєво до загострення взаємних стосунків спричинила політика, гітлерівської Німеччини - і Радянського Соязу. Найголовнішім роз'єднуючим питанням українсько-польських відносин '• стали претензії Польці на Західну Україну, ввааавчи ії своеш нєвід’єйішв . територією. з чим. звичайно, не погодяупались українські незалежники. На превеликий заль. такі протистояння мія УІ1Й та польськими формуваннями на Волині ЙК переросли в їорстоку, безкомпромісну боротьбу, в якій часто гинуло цивільне населення! '

З кзблигонням радянсько-німецького фронту українські повстанці переорієнтували свої дії на боротьбу з радянськоо владош і-радянськими військами. . . .

- Ведучи боротьбу за к.'залеЕИІсть ОУН і УПЙ виступили, як прогресивні сили. У всі часи боротьба за національну незалежність у всіх неродів світу завади вважалась справедливои. й форми і ЗЗСО'Л! бОпОТЬ5й, З ДОЯОМОГОЗ ЯКЯХ ОУН І УШ] ЯЗЇЗГЗЛЯСЬ досзгячти ЯкрЗІИІ Н532ІІ2ї!!ІСТЬ ТЗ СЧВ5р8НІ76Т* Ц І Л К 0 ¡5 ЗІДП05ІДЗЛІ! ЧЙОВЗМ І

можливостям того складного чзсч* Чврвз знтифз&истську г?оро?ьог4 С'НН-УПй пр?гнчл!! ррятчвати УпР'іінч в і ц ппнеголсгла і о нгслідасг

• ... _ ¿о -

цього досягну ги державної незалежності. З погляду історичної ■перспективи, ооидві мети'в кінцевому підсумку зливалися. УПЙ. не аавчи допомоги ззовні, але опираючись на українських селян, робітників.. . інтелігенцій, перетворилась на потужну силу яка зшцсила рахуватись з собов Німеччину. Створення і діяльність УШІ, як значної ацти.фзиистської сили, підкреслило антифашизм українців, і стало складоьов частиною загальноукраїнського антифашистського руху опору, . ■ ....

Положения дисертації відображені в таких роботах автора: і

1. Розділ "Рівненщина в роки Вітчизняної війни 1941-1945 рр." -Книга Иам’аті України. Рівненська ооласть, Львів, "Каменяр”,

. 1394. .

2. "Деякі форми навчальних заиать по вивчення історії Великої

Вітчизняної та Другої світової війни в середній школі." - Тези доповіді на міжвузівській науковій конференції "Освіта і незалежна Україна". - Рівне, 1991, ■

3. ."Деякі форми навчальних ганять по вивчений історії Другої, світової війни у національній школі." - Тези доповіді на ^¡регіональній науково-практичній конференції '.'Виховання

■ учнівської молоді на ідеях миру в навчально-виховному процесі вколи та БУЗу", - Рівне. і:Ш. ' .

4. "Українська Повстанська Армія та п роль в антиіраиистському

русі на Волині". -Тези доповіді іі регіональної-

науково-теоретичної конференції "Велика Волинь; минуле і сучасне”. - Рівне, 1992.

5. "В рядах сопротивления нвьоорчаенного населения“. - Сборник статей научно-практической конференции проблемного созета "Российская федерация в годн Второй мироеой войны" Министерства

- 21 - . науки и высшей вколи Российской федерации и. Пушкинского ВУРл !Ш0, - "Феномен единства народов Рвссйи в годы • . Великой' Итечественной войны".« - Лушкино. - С-Петербург, ІУ93. “

6. "Українська Повстанська йриія і антифашистський рух на Волині і

Поліссі". Тези Ні Всеукраїнської' конференції • "істерично краєзнавство у в ідродхєнні духовності, культури, багатовікових національних традицій України." - Луцьк, 1993, " "■ • •

"Высшая школа Украина в годы Великой Отечественной войнн'', -

Сборник трудов меядународной научно-практычвской конференции "Россия в Великой Отечественной войне і Э41-1345 гг." -Санкт-Петербург, 1995. . ." .

8. "Про національний склад Української Повстанської Армії в роки-

Другої світової війни"» - ївзи ' вист^гтч нэ • кзуковій історико-краєзнавчій конференції,, присвяченій 50-й’ річниці переаоги над -фашизмом "Волинь в Другій світовій війн! .та перші повоєнні роки," - Луцьк. 1995. ' ’

сак. 520-1 ОСп^ии. Ро:,хнсгіліо £СЛ і'І-гнгл'аькі:го збл/правлїиия стзтиогики, ІЗ.->5 р.-