автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Этнокультурное развитие населения лесостепной Левобережной Украины в конце I - начале II-го в. н.э.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Этнокультурное развитие населения лесостепной Левобережной Украины в конце I - начале II-го в. н.э."

Л KA Д EM IЯ НАУК УКРЛШй РГб ОД 1НСТЙТУТ АРХЕОЛОГIÏ

у 7 ГЛ i \t - « •

СУХОБОКОВ ОЛЕГ влсилъовш

Етнокупьтурний розвиток населения л1оостепово! Л{вобереяно? Укра?ни ¡ranprmiFiuí I-початку П-го тяо.п.е.

fcTopH4Hi науки - 07.00.06. - археолог!Я

Автореферат дисертацП на здобугтя наунового ступенс доктора icTcpii4Hnx наук

К;ип

1592

Робота виконана у секторi давньорусыш! та середньовimiof археолог!! 1ногнтуту археоярг}! АН Украмш

Оф Jцiйн i опонентн:

доктор ¡сторичних наун.профеоор А.З.Винникоа доктор ¡сторичних наук.професор В.К.Уихввв доктор ¡оторичних наук ОД!.Приходнвк Пров1дна устансва: 1нститут iciopil иатер|ааьпо{ культу ри Рос|йоько! АН /и .С.-Петербург/

о 14.00 годинi на зао1данн1 Спвц1ад1зоваио! Ради Д.016.47.01 при 1нсгитут1 археояогП АН Укра1ни, 2520 25,м.Ни!в,вул.Володимирська,3

3 дисертацшь цовна ознайоиитись у б|б'л fотец! 1нотитуту археолог! i АН Укра!ни.

Вчений секретар Сдец1ап1зовано| Ради

5агалы1а характеристика роботи.

За обраноо темою автором опубл!ковано поиад 100 наукових праць.в ому числ! три монографН ,розд! ли колвктивних моногра$1й та статт!, рисвячен! конкрегиим питаниям археологи та !оторН Л!вобереяно! краГни друго! по новин и I -початку П тио.н.е.,в яких метиться аргу-знтац1я погляд1в автора на переб!г етнокультурних та 1сторичних про-зс1в серед населения'зазначено! територН.

Актуадьн{отъ теми визначаеться тим.шо друга половина I тио.н.е. в 1сторП сх1дн'ого ■олов"янства була етапон остаточного розкладу пар-в!сно-обиинно! формацП та утворення класо'вб! структури сусп!льства, но знаР.шпи св1й прояв у консол1дац1! пяем1нних об"вднань та наступ-зго формування давньорусько! деркави.

Нета роботи полягае о тому.иоб на основ 1 опрацсвання р1зних днерел эзглянути у хронолог 1чному та етнокуяьтурноиу аспектах 1стор1о Падения Дшпро-Донського меннр!ччя напр ик!нщ 1-початку П тио.н.е. Завданням досл!дження е з"ясування питань !сторН п!вобережних пле-¡нних сосз!в сх1дних слов"ян та !х в!дносин з Хоэарським-каганатом 1 Швськоп Руссо напередодн! та в часи утворення остаиньо!.спираю-iсб на матер1али археолог¡чних досл|дкень осташих 40 ротпв.

Наукода новизна дисертацП полягае в тому,ио з не! вперше у В1т~ 1знян1й 1стор¡ограф!I пропонуеться нова концзтия ¡оторичних проце-:в у дуже строкагоиу в етнокультурному винонгенн! 1гарг{нальноку рай-и.яким було д!состепове Лн!про-Донське межир!ччя на протяз1 окрес-;ного више великого промшсу часу.Зг!дно цього пропонуеться нова 1с->рико-археояог1чнз схема розвитку населения п1вденн0~сх1дних земель ивсько! Рус! в останнп третину 1-початку П тио.н.е. ;вперше в науко-[Я об1г вводяться ыатер1али багатор!чних /1968-1991 рр./ польових 1сл!д-,1ень л1нобережних ранньослов"яНських та давньоруських пам"яток.

Джерела.Представлена на захист дисертац1я спиравться. на анап!з ар-!олог1чних матер1ал!в,доповнених св!доцтЕами писемних дяерел 1з залу-нняи даних антропологи ,л1нгв!стики та топон1Шкй;врахоЕан1 наол!д-[ польових досл!дкень не лише автора ,а й широкого загалу спец!ал1с-в з аргеологп Лгвобереяно? УкраЁки та сум1иппс областей РосП та ларус!.

Практична Щнн!сть роботи визначаеться тим.шо в не! розроблен1 1 [св!тлен1 коннретн! питания ¿отор'П населения л1состепово! зони Л1-бережно! Укра!ни друго! половики 1-початку П тис.н.е. ,п)о може бутя [користане при написашп узагальнсючих твор1в,присЕЯчени* ¡стори •ворення державно! територП Ки!всько1 Русi .визначемня ет!пчного п1д->унтя давньорусько! деряавй.Цз створюе оскови для написания учбових

пос!бник!в I надае нов их перспектив у культурно-осв!тн!й.та крае-знавчЫ робот!.Матер!али,що були здобут! керованою автором Л!вобе рекиои слов"яио-руськос експедиц)'ек> /Д АН украГни.суттево поповни ли експозиц!I та колекцП фонд!р ряду музе!в в м1стах Л!воберекно Украпш.

Дпробац!» рос>оти .Основн ! положения даног'о досл!дження було опу паковано в авторських монограф!ях та розд!лах колективних праць,я перед поданням до видавництва обговорювалися на зас!даннях в!дд1л, окрем1 сюжети допов!далися на зас!даннях Вчено! ради 1нституту,на обяаских,ресг1убп1канських,сосзних та Ижнародних' сеспях та конфер' ц!ях.

Структура дисертацН складаеться з Вотупу,п"яти глав з п!дрозД! лами { Заключення;як додаток подано альбом ¡лострац^.

ОсновниЯ зм!ст дисертацН.

У в с ту пI обгрунтовано актуальность-теми,нету та завдання.як! ст вив автор у своему досл!дженн!;також називаються джерела.ио були для цього використан!.

Глава I "Етнокультурна !стор!я населения Л1вобережного Подн!пр в"я I Подоння у 1-початку П тис.н.е." складаеться з чотирьох розд л!в,перший з яних м!стить стислий нарис етнокультурно! ситуаги! н. територП Дн¡про-Донського меяир^ччя у перш!й половин1 I тис.н.е. Т^т коротко розглянут! пам"ятки р!эних археолог^чних культур окре пеного часу,стан !х вивчення ,сп1вв!дно[аення иш циии культурами,м цр кожно! серед старожитностей сх!дного олов"янства.При цьоиу зна' ну увагу прид!лено пам"яткам п!зньо-постзарубинецького часу/ки!вс на культура/, а такой пеньк!вським та колочинським в цьоыу репон Якшо для першо! половини названо! доби найб!льш яскравин культурн: явишем е чернях!вська археолог!чна куль тура,то.для друго! половин I тис.н.е. такими е пам"ятки копочинського,пвньк!вського,волинцев кого тигпв.роменська I салт1вська культури.Своер!дн1СТь ! явна ви нятков!сть чернях!всько! культури на Дн1провському Лтвобережж! пр вели деяких дося1дник1в до думки про П випад1ння з иаг1страяьног< розвитку населения Л1вобережно! Укра!ни /Д. Т;Березовець/. Проте уя дяеться.гоо не питания не ножна вир1шувати так категор!чно,позаяк останн! десятир1ччя виявпен! археопог1Чн! натер¡али /Апихова,1963 Лкпкинг, 1969;Сшонович ,1971;Горснов,1981 та ш./разом з антропол логгчними доелгдженняни/Алексеев,1969;Дя'генко,Покас,198ч/ дозволя припускати ¡снувзння частини чернях!вських племен аж до утворення давньорусько! держави.

Отке,питания про и1сце -1 роль чернях!всышх плеиен в епичнМ !с-орН населения Л|вобережно! УкраТни не нояна ввалати вир1шении. 3 названих вшде архаолог!чних культур три останн!-волинцевсыш,ро-енська, салНвська-безпосередньо передуоть утворенно КиГвсько! зайиають важливе и1сце в ¡стер!? л!воберекного слов"янства; 1х вив-ення в!дбито в досить велик!й за обсягом лггератур!,шо звгльняе нас !д необхтност? подати тут !стор!огра|)!чний нарис. Встановлено,шо на територИ Мвобереяно! Укра!ни в пер1од В1д рубе-у УП/УШ ст. до початку ХШ ст. 1снувть паи"ятки чотирьох культур.з ких волинцевсько-роменськ! та давньоруоьк! залишен1 сяов"яисысии на— злення«,а салтово-маяцька- тсрко-та {раномовниии племенами Швн^чно-э Причорноиор"я.Волинцевсько-роиенськ! паы"ятки каг)ть локальний ха~ актер.в той чао,як давньоруоька репрезентуе культуру населения Ки!в-ько! Руо! в ц!локу,так само як ! салтово-ыаяцька культура представ-' ^в во! народност! ! племена Хозарського каганату. Саме волинцевськ! ! роменськ! пам"ятки разом з давньорусьниии ста-эвдять предмет нашого дося!дяення ;э них лише хронояог!я осташпх з викликае дискус!й/к.IX- ЕО-т! роки ХШ ст./.Датування паи"яток ¡н-1х культур р1зними досл!днинами визначаетьоя по-р 1зноиу,при цьому )сить нечетко.Пояогаоьати це нечисленн!стг> добре датусчих знах!док

я в!дсутн!ото I фрагментарна™ писеыних дмерел значить опрошува-! проблему.С^ть I! полягае в тому,то поза увагос эалишасться певн! (хеолог!чно ф!ксован! в час! ! простор! пер!оди сп!в!онування саиих )хеолог1чних культур.Тому для з"яоування культурно! спадкоеиност! I мюграф1чно! атрийуцН иеобх1днии е'б1яьш уваяний розгляд сане пер1-I1в !х сл1в!снування.У зв"язку з иш доц!льним уявдявться дати ко-•тку характеристику згаданих ох!дносдов"янських археолог!чних куль-р,чоиу приовячев! !нип три розд!ли I —оI глави дисертац!!. Волинце, в с ь к ! паи"ятки розглянут! у другоиу роз-л1.Вони поо1даоть эначне и!сца серед ранньосередньов|чних старожит отей ,Дн}провського Л1вобережжя друга! половини I тис.н.еЛх вид|-ння в окреиу групу сталося лише через 40 рок(в п!сля в1дкриття них и"яток М.О.Цакаренкаи на почптку XX от.,оск|'яы<1 1х нев!рна 1нтер-етац!я запропонована О.А.Спицинии як пац"лток "п|знього вар1анту льтури поя!в поховань" надовго эавуаяьуваяа |нш«й справкний зи!ст. Лише п|сля в!дкриття нових паи"яток цього типу Р.С.Бииоградськии 1941 ! Д.Т.Еерезовцэи у 1948р. у Шдесенн! та басет'1 р.Сейи виг-кло питания про 1х и!сце серед ранньослов"янських культур ,ио справило дискус!ю и1ж Д.Т.Березовцеи та I.1.Ляпушк1нии а питань хроио-г11.етнокультурно! та етнограф!чно! надежность

- ti..

Наивность pisHiix точок sopy пояснсетьоя.перш за все, недостатн ос джередовнавчов базою в 50-6Q-TÍ роки.ЗЬк.в статт! автора.опубл коганШ на початку 70-х рр. названо до 10 волинцевських паи"яток, реванна частина яких до того ж була в1доиа пише по розв|дках.Sapa в нашоиу розпорядненн! е понад 70 паи"яток,на 15 э яких проводили иасатьби! отац!онарн! розкопки.

Б1льш1оть Еолинцбвськнх пан"яток знаходиться в межах Дн1провоь го Л!ЁобервЕля,до якого входить територ1я Л1воберенно! Укра!ни та oyuiani облаот! Pocif /Брянська,Цуроька,Б1лгородська/;в 70-т! рок трупу волинцевських поселень виявяено ! на правоиу берез! Дн1пра район! Киева / Ходос1вка,0бух1в/.шо.дозволило розширити !х ареал.

41 льне ч!оце серед волинцевоьких'старокитиостей посгдае коипл apxsüEorÍ4Htix паипяток tí i ля с.Волинцеве Путивпьського району Q/uc ко! обдаст!,в1дкриттяи яких un зобов"язан1 Д.Т.Березовцв.що багат поаьових ceaoiiis /1948-1949,1953,1965-1966/ присвятив 1х розкопка В 1980-19BI рр. досп!дження Цьй/'О коипяексу завершила наша експед ц!п.£араз у розпорядженн! дооа1дник!в в посепення.розкопане на вс сзоГй плои i.

Серед волинцевоьких поселень вид!лявться також Битицьке, Новотр 1цьке та 0п1шнянсысе.розтааован!,на в1ди1ну в!д ¡нших.на високих сах кор1нних óeperÍB Пела га Ворскли;до тога к вони иавть залишки оборонних спрруд.А/ig б!дыа|огь волинцевоьких поселень розташован! аиикених д!лянках аапдавних терас та'на горбах оеред р!чкових дол в оточенн! эручних зечельних уг!дь i не иають укр1плень,11}0 набли» !х до пооелень попередних культур.Ue св!дчить про поиидковють ду 1,1 .Ляпувк1на,який ввакаа впои1«не поселения поблизу о.Волинцеве, t I нш I паы"ятки цього типу "болотнии'и город ищаии" .3 другого боку, конливоо е точка зору Д.Т.Еерезовця.'який, caue в Tonorpafií волинц ськнх поселень та в !х в!дкригоиу характер!'бачив одну з найхарак н,1иих рио цих отароЕитностей.

визначенн! снстеии пкацувакня водинцевських поселень вели значения набувад епон!ина паи"ятна,де виявлеш залишки 51 споруд витлового та господарського нризначання та Битицыш городище.на я иу досл1даено 58 ори: |щвць.Сооруди па Вояиивдвськоиу поселенн! ро и1вуваяися KisbKoua коипаквдиик трупами,® яких не nouiTHi елеиент рядово! яйбудови.про |сиування яко» говорив Д Т.Еерезовець;неиае кок п{дстав твердиги про групування будгвель за ix призначенняи.я це вяастиве для поселень пеньк1всько! га колочинсько! культур.

На основI анал1зу конструктивних особливостей,орган¡зацп ]нтьр'^_ {.характеру опалсвальних споруд наыи визначоно типологии митал.ое-ц яких переванаоть споруди нап!взеииянкового типу /64 % /,шо в1д~ э!даз традиц1яи домобудуваиня на дн!провському Л|воберажх1 як в Т, х 1 П тис.н .в.Б!льш!сть кител */9ч % / нала каркасно-стовпову кон-)укц1ю/С.П.Юренко/.Вс1 волинцевськ! житла однокамерн!,квадратно! ) прямокутноГ в пяагс! форми,ор!внтован! сторонами по сторонах св!-,рози1рами в!д 12 до 25-ЕО кв.и.Основним типом опалввадыюго при-)ст була глиняна пИ.Ьдеб^ьшого печ( вир!залися в иатерикових ос-шях.залищених при,споруджецн! житла,або к в иасивах задля цього ¿несено! I збито! спондилово! глини.Трапляоться такон печ! в П1Д-IX та в^дкрит! вогниша /Битиця,Оп!шня/,

1ншим ст!йкии елеиентои !нтер"зру волинцевських жител с яии-схо-ва.як! вир!залися в ст!нках або в п!длозГ;яци за межами жител зус~ 1чаоться в поодиноких випадках.

Споруди виробничого та господарського .призначення часто поеднува-обидв! ц1 <$ункцН /Волиицвве>Оп!итя,нииний горизонт Ноготро!цько-/;вони вад!ляоться сво!ми значно ¿¡пыаиии розк!рами /35-^2 :хв м./, гакоя наявн1сто к!лькох печей,як! своТии параметрами перевишусть 1чайн! побутов!!!нод! в них знаходять шлаки,криц! та ттш 1 залишки эобництва.

К!льк!сть волинцевських поховальних пам"яток невелика:нин! в1до-три могильники - иIи селами Мал! Будки-Костянтин!в,поблизу с.Во-1Цеве та б!ля м.Сосниц!;з них найповюше Еивчеш могильник б!ля с. пинцете,який дав основну !нфориац1п про пояовальн! эвича! населен-1 .Тут було розкрито 17 урнових поховань,зд!йснених за обрядом т!ло-1лення на сторон!;в урни ви!шували очишен! в!д золи ! вуг!лля пере-иен! к!стки та предиети особистого вбрання неб!ичика.Урни супровод» залися стревницями,1Нод! гончарного виробництва або наол!дуючиии 1ий посуд;осташи разом з урнаии. встановлевалися на поверхн! грун-

I прикопувалися дерном.Так! особливоот! поховань приводили до !х акого руйнування.ио,очевидно,! поясное нечислешНсть вопинцевських [,ильник!в,як! д!Гшли до наиого часу.

Сл1д згадат» урнове поховання,давлена нами в одному з нител на гицькоиу городиш!,яке супроЕОДжувалося 8 серпами,пенней,улаилои за-зного клепаного казана з паров стремен,що лежали п куп! первпалених сток. цг-едина знах1дт<а такого роду серед воиинцеиських поховальних аи"ятек.

Поединок! волинцевськ! поховання в 60»-т! рр, було виявиеко на Ле-

бяжиноькоку иогильнику п!д и.Курськ /B.O.JiinKinr/,a такок б1ля села Усох поблизу ы.лрубчевськ /В.А.Падш/..

Мокна консгантувати,шо за основшши cboiuvi рисаии Еолинцевськ1 i гильники наблияуоться до аналогччних паи"яток пеньк!всько~кодочин( кого кода s одного боку та до пам"яток роиенсысо! культури-з друге В осташий простенуетьоя далыний розвиток вояинцевських традиц}й i хованьного обряду.

До 80-х рр. не !снувало класигМкацН та типологП волинцевськогс Kepaui4Horo коыпдексу:наявн1 публ1кац}! в кращоыу випадку В1ди1ча1 присутнГать посуду р^зних технологий та подавали загалышй опис ке ра«1ки; при цьоиу головну увагу прщиляли гончарноиу високояк1сно1 посуду.Це створювадо одноб|чне уявяяння про вояинцевську кераШку М!н тип,на б!льшост! паи"£ток так'ий посуд складае лише 15-20 £,nei ванна ж к!льк!сть посуду представлена кераьйкою лшно! технологи /до 80-$>/,що иаблилае його до паи"яток пших ранньослов"янських i яьтур I тис.н.е.

Винягкои е кера«|чш1й иатер!ал Битицького городиша:невелик! роз-копки 1.1 .Ляпушйна' 1953 р. даяи fiouy привод ввакати.шо на вопини сысих паи"ятках оп1вв1дноше1шя гончарного посуду до nimioro стано-вить 5:1.Гроте каш! досл!ди ц!е! паи"яткн дозволяоть спростувати i твердкення,оск1льк! гончарка кераи!ка тут складае 56

'В основ! нашо! класиф!кацП Еолинцевського кераи!чного коиплекс; цекить розроблена С,П,Еренно схема,використана з Ерахуванняи нови; иатер1ал}в,одернаних в пронес! розкопок Битицького городища /1985 1991 рр./

Для загального анал!зу нами взято 150'ц!лих i близько £00 реста ваних у верхних частинах пооудин;/в1д зр!зу в1нець до иакоииальног розширення тулуба/.

Еа фу«кц!онаяьнии призначенняи всп волинцевська керашка под!л еться на горщчки,писки,кухя!,окок>р!дки та hnai нечисленн! катего як!: в свои чергу п¡дрозд!лявться на типи.обуиовден! иодеясванняи хньо! частини ! сгПвв !дношенняи основиих параметр!в посудини.Це д вооиао вщилити 8 TuniB л!пних та 5 тип!в гончаршх горшк!в,4 тип л!пних та 3 Ts.mi гончарних иисок,5 тип|в сковор!док,2 типи aufop кjsbKci фэри посуду р!дк}сних категор{й/к8яихи,кур1!шки,ало12кн та i

Провiднос ¿¡ормов як niniioro так i гончарного посуду у вопинцевс коиу кераи!чноиу коиплекс| в горшки,як1 стаповпять 60 t BiÄ ycici к!аькост1. Мпскк л1пно! технолог!I скяадасть до 20 KinbicicTb вер(док-доIß ^.;plÄKicH! форин посуду дшно! групп /2 типи кубког

!бних посудин,цид!ндрич1П та горшко?вдн1 кухл!,тигельки та ]н./ з б!яьшост! пан"яток ргдко перевишуить I %.

Оэред л!пно! керам!ки ориаменгогано до 90 посуду вс!х категор!й. зтановлено 18 ориаментальних иот-:в£В,як1 здеб1дьшого утворен! взятками папьця,кругло! в перетин! палички,!пгтя по в1нцях,в1дтиск{в ¡рьовочного штампу,ко.сих накоя!в гребпшоп по пл!чках;останн! эус-пчаоться досить р!дко.В поодиноких випадках в|дом1 декоративн! эмпозицП ,ио уасть,очевидно,маг^чне значения. Характерною рисою'волинцевських гончар них горшик!в в висок! ,верти-зльно поставлен! в!нця,ч!тко виражен! висок! пл!чка та присадкува-1й кон!чничний тупуб.Серед них найбЗьш поширен! горшки I типу,як! чладаить 45,8 %• серед горщшив лшго! технолог!! найчисленнЬч! по-гдини Ш,1У,та УП тиШв.Горщики УП типу носять риси явного насл!ду-1ння гончарни« прототипам: !хня поверхня завгдк п!длогаена,а виготов-г'енкя б!льш старанно;в глиняному заи!с1 бгльи др!бний шамот,п!сок. зйяе весь гончарний посуд мае доведу поверхню^над! лискувадася ль-з частина'11;часто лискування було самим декоруочим техшчнии прпй-аом.ВЦомо до £0 декоративних ссжет!в,,утворених за допомогоп сполу-зння греб!нчастих накол1в з в!дбиткаии в!рьовочного штампу,б!кучоп изною хвияеи,зигзагом з продошених або вргзних горизонтально л!~ !к,розм!щених у фризах з двох широких продошених лгнгЯ по п«¡чках. аче таких фриз ¡в по ту лубу I више них по вертикально стоячих вш-IX посудини орнаиентувалися широкими про лотеними вертикальншш ому-ами.а !нод1- перехресно-сиугастии лискуванням,.вд ттворювало С1тку. Така сама орнаментация вдастива ! гоячаршм мискам* IпнI горшки,як I миски здеб!льшого иапть корчагопоб¡йну форму,але посудини струнких пропорщй.а та коя опуклобок !;ииски иають вда^и-у горловину,коротку ппйку.вЦи'нут! назови! впщя,кон!чний,духе при-адкуватий корпус; у глиняному зам1с! в!дсутн1 велик! частиц! иаиоту.

Серед гончарно! керамики волинцевських пам"ято1С присутня а'лфорна ара 2 тип!в-разом з невеликое к!льк1стп с!роглиняного лискованого эсуду салт!вського походяення/глечики з вузьким горлом ! широки« эзгаиренич днои.кубишки/

Кеталев! предмети представлен! знаряддяии прац!.зброео.обладун-эм та речами спорядкення.побутовии !нвентареи та !н.На б!льаюст1 во-ннцевських поседень знах!дки предмет!в озбровння нечислеши :поодино~ 1 екзеипляри наконечник!в стр!л авареького типу,уривки кольчуги,а акоя збруин! пряжки були в1дом! лише по иатер1алах розкопок Д.Г.Ее-езоввд на Во липце вському комплекс! .Наш! досл.!днення на иьоиу/{9Ш~

1981 рр./ 1,особливо,Бигицького городиша /з 1985 р./ набагато роз! рнли асортимент цих знах1док,в результат! чого у нашому розпорядж н! е практично вся в ¡дома на той час номенклатура воша-вершника/i конечники стр!л,спис1в,сулиць,дротик!в,к!стень,булава,шабля,киндя; гаит,вудила та стремена,поясн! та збруЯн! пряжки/. Численн!сть. i p!; видн!сть taicих знах!док п!дкреслш особливе н!сце Битицького город иа серед не лише волинцевських па«"яток,але й серед ранньослов"янс ких староиитностей Сх!дно! бвропи.

Сказане п!дтверджувться i значною к!лькосто знарядь прац!,як! щ ставлен i наралыгакаии/В/,втульчастиыи та черешковиыи череслаии/2/, серпами/сО/,косами-горбушаии/5/,сокираии/12/,скобелями/5/,нокаииЛ та 1нш1ши знаряддями ремесла i побутовим {нвентареи.загальна К1лы сть пких стаиовить близько 250 предмет!в.

Вир об и з ..ольорових метал!в нечислеши i переважно б прикрасаш L'e лит! бронзов! та ср!бн! скронев! к1льця,дротян1 кругл! в nepeív та з розширеними кшцями cp!6'Hi браспети.а також пластинчаст! брас лети, ср.!бн| з антропоморфнин чи з роелинним орнаментом бляшки caí т!вського кола пам''ягок,лг)стерка та ÍH.,mo було виявлено на Волин1 ському коиппенс1.Бйтицькому городиш1,Оп!шнянському.Сосницькоиу та доо1вському поселениях.Багатш! на ш знах!дки иогильники,проте на повн1шиП комплект прикрас -дае Хар1вський скарб,опубл!кований Д.Т. резовцеи у 1952 р.В ньому представлен! золот! i cpi6Hl сережки,п!г в!ски,ш!йн! гривни.антропоморфн! пластинчаст] (Шули.пойсна rapuJi ра та !н.Перел!к прикрас з.волинцевських паи"яток доповнюе Битицы-скарб J984 р.,в якому було знайдено наии'ста з спиралевидних бронзе вих пронизок.а такой з багаточаоткових екдяних ! пастових намистии в тому числ! ! з ср!бною фопьгов/.Там П1Д час розкопок у I9BE розчищене поховання з т!лопокладенняи,в якоиу виявлено нашето з ь лих перлин.а у 1990 р. в похованн1 ж Ьиявяеио 7 ср^бних пустот!лих колудьовндних п!дв1сок,прикрашених п!рам!дками зернх.за загальшш схемою под!бник до хар1вських.

Сама топограф!я волинцевських поселень вказуе на зеылеробський рактер економ!ки населения:íx розташування зумовлене потребами сис ни земперобства,якоц в л!состепов!й зон! иогло бути лише заплавна, дозволяло користуватися уггддями практично необиежений час без шту ного угноення,оск!лькй це зд!йснюЕапося П1Д час повеней наносами м лу.Про зенлеробство говорять згадан! више знах1дки знарядь праш;д оить широким був асор-гиыент виоощуваних культур-полба.яра та озима пшениц},яито,горох,конопля;е районах nicoBoro ландшафта значне ule

дводилооя вирошувашго проса.Про конструшИо зенлеробоьких знарядь в уявлання рало з Токар1вського торфовиша,зяайдений в околицях и. ии /Д.Т.Березавець/.який аналог!чний датовоноиу УП ст.и.е. рад!о-збоннии иетоцои рапу з Даберготця/Скацд!нав!я/. Зеилеробство доповговалося приоелишний окотаротвои.про ко говорить ревага кfсток овМоьких тварин/Ш #/ на Волинцавоькоиу посэленн!, эед яких ч1льнв utcue поо{даЕТЬ задишки велико! рогато! худоби.Цэ азуе не лише на напряиок роэвигку окотарства.а й заотоеування ÍI тяглово! сиди.

Еначну роль в!д!гривали о!пьоьк| процисли,п!д якими poayuteuo пере-5ку продукт!в зеылеробства та окотарства в райках натуральнрго roo-1аротва,а такоя ииоливство,рш5аяьство та бортництво.Ооновшши вида-тварин.на яких по лев а ли, t/y ли лось,олень ка<5ан,к!стки яких оклада-ь 50 % залишк!в диких тварин.Риболовн! гач'ки та пеин! св1дчать,що Золовствоц зайиалися не лише вяшгу.але й в зимовий пер!од. Ва^ливв ц1сцв в господарств] зайыало peuJспиче зиробництво.в яко» однии з пров!дних було зал!зоробне та кеталообробне речесла.Так, »л!з £0 зал!зних предмет i в з Волинцевсышго поселения покааав вн-)истання кричного зал!за,оирцево1 стал!,пакетного иеталу.застосу-шя технолог!! цеиентацИ та зварпвання сталевих сиуг.йзои з тип, ;ц!ал]сти /В.Д.Гопак.Г.О.Вознеоенська/ в1дзпачаоть,шо саш? на во-щевоькому otaní з"являоться hobí конотруктивн! р1швння,як! надов.-. визначили розвиток ковальоько! справи,аяе стандартизац!í та ун!ф!-U! технолог!чних схеи вироб!в у УП-УИ1 ст.на пач"ятках Л!воберея-! Укра1ни,як i на олов"янських паи"ятках Ншнх територ!й,все ще не ю.Наявн!сть иайново! / J ооц!ально!/ диференц!ац!1 дозволяв при-;кати !снування виробництва на заиовяення.

¡нування у Еолинцевськоцу сусп1льогв! в!докреилених галузей реиес-/гончарство.-ковальська справа,зап!зоробне реиесло/ обуиорили та-t наявн!сть внутр!шньоГО оби|ну,який зд1йснввався шляхои и!ново! 1г!вл! п!д час зеилеробоьких свят в и!сцях ы1нобшинних J а!яплеи!н-; культових в!дирав.

Натер1альнии св1дченняц зовн!шньо! торг!вл! а таноя знах!дки сад-юысого посуду i аифорно! тар«,во походить з причоряоиороьких uíct, черепаиок каурf.знайдених у оклад! Хар1всышго окароу. !айнова !,иояливо,вяе соц!альиа неоднор1дн1сть вопинцвврького насе, шя добре ф|ксуаться в ÍHBenTapi окрвиих яител.де виявлено велика [ьк!сть гончарного I auf.opuoro посуду,шо простежевд на Битицькоиу

■ городищ!,де в одноиу а нител знайдено два зал^зних кяепаних казана разом б вудилаии та стременаии;зг!дно споотереиень Д.Т.Березовця на Волинцевськоиу цогильнику найб!льш багат! поховання були розташо-ван! окремо.ближче до поселения,! саме в них було виявлено предиети озбровння та спорядкення разои з прикрасами. Щ знах!дки вказуить на наяв!псть серед кител!в згаданих .поселень озброено! ! бшьш заиожно! групп.На и&йнов? нер!вн1си> вказуе ! факт знах!док окарб!в,анал!з яких говорить,що ивел!ри при виробництв1 прикрас ор!ентувалися на р!зн! верстви населения/А.Т.Березовець,М.Ю.Брайчевоький/

Социлыи в^дносини у меиканщв волинцевських поселень,як ! у ран ньослов"янс?>коыу сусп!льств! в ц!лому,перебували на етап! складання феодал!з«у,^оиу"Б1дп0в1дае перех!д в!д родово! обшини до територ|аль но1.Но общину характеризуе колективна власн!оть на земле при !! обро б!тку силами, ¡ндив{дуально! с!и"!,шо й було основой господарського ниття /А.П Новоср льнев, В Л .Пашу то, Л. В, Черепншг.-1972; М.Б.Свердлов 1983/.Иьоиу в!дпов!дасть розы!ри .нител,як! задовольняли потребам !н-див!дуаяы{о! с!ы"I з господароькими яиами у прим!шеннях,напротивагу поселениям попереднього часу,коли господарськ! споруди скупчувалися у визначепих н!сцях окрено от нителДитц!/.

Таким чином е п!дстави стверджувати.що у- волинцевськоиу середови ц! були не т!льк! уыови для вид!лення верх!вки,але вкр {снував ¡нети тут военно! друкини.Остання.як в!доио,з"являегься на р1внI .рган!за-ц!I обшин в племена,а агодои-в совзи племен.Огооовно Л)воберекно! Ук ра!ни про 1снування с!верянсЬкого союзу.пленен иокна гов°РИТН принай ин! з рубека У1/УП ст.,як це виходвть з анал!зу йедатовано! частин пи Початкового п!топису/Б. А .Ри^аков .-19^7;М.И. Артаыонов. -1962/

В третьоиу роздШ розгпякуто роиеноък! п а ы " я т к и як! репрезентурть останн! оток!ття I тис.н.е. на дан1й тариторПЛх назва походить в!д м.Роннн.в окопицях якого И.О.Макаренкои бупо в!д-крито ! к!кьвд рок!в доой-!даувалооя городища в ур .Монаотирище ,Ш па-и"ятки переддеркавно^ добм 1Л .31япушк!н запрпонував називати.роыен-оьхо-борш!всъков культурос.такш чином обмеднавши старокитностI Л!во берекно! Укра!яи 1 Подоййя+бараа тзка назва е'загапьнопоширенос.про-те вона виквикае запбречення у ав"язку а некоректнии поеднанняи двох етаогрйф!чно р!аних паеи!нйих утворею. ох1дкого сдоа"яаства.

Вивченняи роценоышх паи"яток зайкйиися П.ИЛ^етяков, I Л.Ляпушк!и АЛ.Березовець,В.Й.АовЕенок,Б.А.2$аико;в остаан! роки роменсыса проб аеиатнка роэроблаатьей са1вроб!тни«аии !кституг1в археоиогИ АН укра

I Рос!!/О.В.О'!10бОков,С,П.15еико,О.В.Григор"еЕ,О.А.УзяноЕ,О.Г.Дя

чэнко,О.В.Кашк!н/ Зац!кавлен!сть ромвнськов культурою зростае.що.зо-крема,п1дтверджувться i виходом ыонографН В.В.Сэдова-,де названии па-м"яткам присвячено великий розд!л/Седов.-1982/

Роменсыи поселения иавть суто локальний характер i поиирен! вик-íd4ho на територ i í Дн!провського Л{вобереияя,п1д яким розуьПено не нише Л1воберекну УкраГну.а й сум1жн! облает! Foolí ,в басейнах Део-ни,Сейму,верх1в"ях Попа,Волокли,С{ввроького Д!нця,а такой п!вденноГ 3!ларус!.Окрем! роменоьк! пам"ятки на заход! внходять на Дн}про/Лэ 5еч,Чапл!н/;на сход! меда роменоького ареалу знаходиться на Зверев-Есоыу Д 1нцi в район! Харкова /Городне.Донецьке,Короб!в/ ;вони практич-10 в1дсутн1 в болотистих безягсних заплавах пониззя Десни I Сейму,на засолених 1 п!врних грунтах нижних твч!й Пела i Ворсклп.на переяслав-зькому Л1вобереяж!.проте íx чиседьн^гь зростае в районах з л!сни« тндшафтом.Оотанне в1Дпов!дае св}доцтвам д|то лису про розердення лг~ зооереяних слов"ян,"иже в Гесех кивяху".

5деб1льшого роменськ! городища розташован! на висотах kopíhhhx бе-ierÍB р1чок-,то закмають пан!вне становище над >поцевостю,i,таким чн~ юм,за топограф1чними умовами в1др1зняпться в!д поселэнь вояинцевоь-toro типу i передуючих культур розглядувано! доби,В!др!зняг)тьсп. вони

за характером,являючи собой поселения укр!пяеного типу.Селиша часто ¡у путиi городищам,складаочи з ними вдине ц{л,е.В зон! Деснянського По-íícch е значна к!льк!сть в!дкритих посолень.але добре захищепих при-одними умовами.

В цЗому п,роменськ! городииа з доенть стаб!льгаш типом поселения, !0 зумовлено внутр1шмм устроен ромеяського сусй!льства та фактором овннпньо! небезпеки.Характернии е розтаиування роменсысих городищ ■Hiзлами по 5-9 на в!дстан! 2-5 кы одне Bis одного.

Форма городит ц!лко!,! вийначадася ix иисовим розтаиуванням i зале-ала в!д конй!гурац! Гберегевих BfaporiB та останц!в.Разои з тим.го-одиша на пагорбах в р!чишах мали укр1пяення у вигяяд! бдизько! до ко-а оистеми ваи!в та рв!в,що оточувапа зайняту поселениям пяошу.Рл зов íeihím виглядом так! роиенськ! городииа нагадувть деяк! укр!плення авпьоруського часу.але не иавть потунн!х в!дкяадень час!в Ки!всько! ус1.0боронна ст!на звичайно зводияася на земляному ваяу.який утворс-авйя п!д час спорудження рову;часто така ctíhs являв собоо дворядо-ий тин,як це' простевёно нами в 0п!шн!/розкопки 1975 р./ i в роиенсь-оиу горизонт! ур.Городок в Путивя!/0ухобоков.-1985/.Анадог!чн! спо-уди маяи и!сце на Коробовськоиу i МохначiBCbKúny городищах на С!вер-ькоиу Д1нц1.В деяких випадках ст!на складалася з горизонтально по-

кладених деревин,закрiплених парними етоякаии.як це було виявлено Донецькоиу городиш! Б.А.ШрамкомЛнсд( при спорудяенн} захионих ук р!плень використовувався кам!нь.Т5ак,на Коробовському та Мохнач!вс: кону городишах верх насипу валу посилюваЕоя двоиа рядами великих : мен i в,пром i яок uli якими-забутовано щебнем та глиною;в забут1вцх явлено залишки дерев"яних конструкц!й/ Б.А.Шрамко.-19б2;С.А.Плетн( -1954/ Саме таку картину було виявлено нами п1д час розкопок ropo; ща Палий Балкан поблизу c.Hiuaxa в Поворокл1 та на городище б1ля i /¿а Нам"яяе на Псл!/фхобокС>в.-1984/.lie дозволяв твердити.шо поява и"яних конструкц!йввноситься до УШ-Х ст.,а не е надбанням давны русько! культур«.

Розмщенн/( ¿уд!вель за !х призначенням на роыенських поселениях 1снувало:жнтла } господарськ! споруди розташован! дуке скупчено.а) окреиими ком/1 лексаии,то в!дпов!дали потпебам 1ндив{дуально! ciu"!,

Роменськ! яигла являеть собою заглиблен! в грунт на 0,6-1,2 и ч< рикух'н! в план! нап}вземяянки плошею вfд 16 до 36 кв.и,ор'1ентован1 пб сторонах св!ту.Ст1нки интел обкладалися колодами,укр¡пленими Bt тикальними стояками по кутах та'серединах ctíh.Bwmí таноя i зрус конструкцН китлоеих прии11цень,як,наПриййад,'наВо)10"китинськоиу горе mi, шурфованному автором у 1968 р.

Внутр!вн1й устр!й яитла складали глииобитн! або вир1зан| в остг цях печ! кубовидно! форми з оклеп1нняи,ио моштувалося з глиняних с палених вальк!в /"конус!в"/, а такоя видовлениии ос^анцяии вздовн от{н,як! правили за cBoepiflHl ue6ai /л|дна,лави та |н./. 1нод| в дс л!вц! робили ями-сховища,що призначалиоя. Д|я тимчасорого зберiraní пйоадктхв.Але здеб!яьшого господарськ! ями рпорудкувалися в безпос редн!й близьк!ст! в!д иител i становиди з ними единой комплекс.

Поховадьний обряд населения роменсько! куль^ури йайне в деталях BiflnoBisae пов1домленшш л!топису:"мертвеця сонияажу и посеиъ соб-равше Кости сложаху. в судину й поставяху на с^олиЬ на пут1х..."/П1 Т Д.-СД5/.Д!йсно,доол!дники курганних староиитностей Дн!провсько1 Л!вобереяня звернули ysary на могильники,якi м!стики урнов! похове ня спалених на сторон! з верхн1й частин! наевпу/кургани поблизу се Дорои!вка та-в ур. Огарий Пегельний Завод б!ля с.Волокитине з роз! пок Д.Я.Саиоквасова/.Ш спостерекення п!дтверджують i сучасн! дос! ники/Г.Ф.Соловева.-1956;Д.т.Березовець.-1955/.0дне з таккх похова! було виявлене в курган! £ IQ поблизу с.Каы"яне п!д час наших розке 1976 р. цього роиенсько-давньоруського комплексу.

Нроте,в1дои! й |ни! noxoEanbHi o¿p№j,»kí часто сп1в!снують в ut

- 13 - *

ного могильника/т1лоспалення на uícuí.b середин! насипу.з урнами без них.э стравницями.з похо'еэнням ггасл!дк1в креиацП в яиц} на си! вогнища i т.п./.LU р !зновиднпст! прийнято пояснрвати етногра«-чниии особливостями з с!верянському cepeaoBüffli /Соловьееэ.-195ь/. е {снуе й !нша думка,зг!дно яко! тут в!дбито евоявц!о поховальних ича!в:як шо попереднГ роменським,грунтов! волкнцевсЬк! могильники стять ypHOBi поховання кремованих на сторон! в дерновому шар!,то нн! роменськ! кургани м!стять урни з прахом у верхн!й частин! наси«-d.inbni nÍ3HÍ-:Ha чверт! висоти.ше п!знш1-на Н половин!,а на фшаль-úy eTani з"являвться т1Доспалення на uicm поховання /Еерезовець Ьб/.Под!лявчи це припушення,вваяаеио,шо така картина властива основ, й територП ареалу роменсько! культури.але в марг!нальних районах вобережно! Укра!ни необхгдно враховувати й ¡ни! моиенти.що в1дбива~ ь сп!в1снування к!лькох плем!нних утворень.Крги згаданих,1снуить :.;енськ1 безкургатп поховання праху кремованого на сторон! в негли-ких ямках без будь-яких зовн!шн!х ознак.одне з якмх було виявлено 'А.ШрамКом на Донецькому городиш!.

В ц!лоиу ж,для роменсько! культури характерн! кургани! могильники урновими похованнями спаяених на сторон i, вмщен! в ropi насипу.що . впастивим для вс!х сх!днослов"янських племен зг!дно писемних дже-ел та археолог!чних данях /Ляпушк!н.-1968;Седов.-1982/

Керам!чний комплекс роменсько! культури репрззентуе посуд л!пно! гончарно! техньлог!í,проте перевавав л!ана керам!ка.Вперше класиф!-. щв i типоnoriü роменсько! керамхки розробив I.1.Ляпушк!и,спирав-сь'на матер!аяи НоЕОтро!цького городища/Ляпушк!н.-1958/.Протз зараз на застар!ла ! потребуе певних ко"ректив!в з врахуванням наол!дк!в часних досдШень.шо лежать в основ! пропоновано! автором.

Весь посуд за призиаченням ! тахнолог!ев под!ляеться и? дв! вели-групи:кухонний/здеб!дьшого-л!пниЯ/! стояовий разок з тар ним/пере-жно-круяальним/.Першу групу складавть горшки,миски,сковор!дки;до уroí в!дносяться хмпортний посуд салт!вського походяення ! ам^орна ра.яку привозили-з nier Ш»н!чного Причорноиор"я та Приазов"я .Сед кераи!ки nepmoï групи /переваяно грубого виготовлення.з бугрис-D поверхнев,з значяими дом!шками шамоту в глиняному satfici,нер!вно-lípHO обпаленор/вид!ляЕТЬся б категор!й. Перша з них представлена пшиками 5 тип!в - за формою та моделивапням верхньо! частини тулу-•,а такоя за сп!вв!дношенняи параметр¡в посудини.Друга категор!я ре-езентована мисками,як! за названими ознаками под!лявтбся на 4 типи. ietbod категор!ес е скоеор!дки,як! за bhcotod ! иоделвв^ннн« борти- . i под!ляоться на два типи;!х виготоэлення б!льш ретельне.в глиияно-

му зам te!-б1льш др!бний шамот.

3 числа так. званих сковор хдкопешбдах посудин /за ЫЛяпупшнш . який не ввакав мокливим ащилення 8 нкх íhoihx форм/ за еин!стю вид: ляеться четверта категор!я-тар1лки;?<е мають бортик до 7-9 си,а в д< яких випадках i иодедювання верхнього крап/0ухобоков.-19У5/.В екпа; зам!су посуду ц!е! категорН в1дсутн! домгшки.поверхня piBHajiHOflí-загдадкена..

До п"ят1 категорН нами в!днесен! кухл!,як! в иоодиноких екземш pax зустр!чэбться на роменських городишах/НовотрО!цьке,Волинцеве-1^ ган,Латиш1вка,Лцаха/,апе не були вядглен! i. кЛяпушкхним з числа г копод!бннх посудин.

Шосту категор!с складасть глекопод!бн1 посудини э ручками,ям i невелик!й к!лысост! трапляоться серед роменсько! керам!ки.

Типолог1я гончарного i«портного посуду виходить за .uesi нашого ол!дкення,проте зазначшо.шо це переванно глеки та «иски саят^вськс культури,-а сгакок червоноглинян1 ам$ори,уламки яких трапляються маад на boíx доедшеуваних роменських пам"ятках.

На ф!нальн1й стадп роменсько! культури з"являеться посуд,виг товлений на примитивному гончарному круз! /Еобринский.** 1978;Дяченкс 1985/,але bíh ще 36epiras типовий роменський замГс .с шамотом та спо би моделовання ! прикопи орнаментацп.На користь цього монна навеет зьдх!дки донець суто роменських за виглядом горвшв з клеймом на До нецькоиу городищ1/Шраико..-19б2/;не зайвим буде також нагадати про в падки зиах!док в закритих комплексах д!пних i гончарних горшк!в/Мон тирище,Гочево,Горбово/,що вказуе'на певний час cyuicHoro |снування роменсько! та "аЕньорусько! культури, або к традишй керам!чного ви робнидтва.

В ход! розкопок роменських городиш виявлено досить широкий асорт иент знарядь npaui.HKi говорить про ciяьськогосподарський характер пять населения.Ие-вузько-i гаироколопатев1 нараиьники,коси-горбуш!,с пи,тесла-мотинки,клиновидн! провуин! сокири,долота,локкор!зи,риболо Hi гачки,медор1зки, та. дн. , .

Серед предмет!! побуту.е нок1,калачевидн1 кресала,шила,норна,kíc hí проколки тоео.Предметíb озброення та спорядкення не багато/улано меча з Новотро1цького,иабля з роменського горизонта Донецького ropo ffla.KicTHHi та 3ani3Hi наконечники CTpin,6oEoBi hokí i т.п./

Найповнше уявлення про прикраси роменського населения даюгь Руд яанський, Твахншивський ,обидва Поптэеськ! скарби.Окреи! прикрасив!

I в матер!алах розкопок деяких поселенв /Новотро1цькв1Каи"яне,Н1ца-а.Горналь.Гочево та хн./ До складу прикрас входить бронзов! та ср!б-I пластичаст! та кручен! з лотириграиного дроту гривни.сп^ралавидн! 1фОнев{ ср!бнI к!льця,скляне та пастове нациста,пластйнчаст! та дро-ян! браслета,сережки,!нод!-п1дв!ски саят!вського типу.Шд час наших озкопок могильника 61пя с.Кам"яне в одному з курган!в буди знайден! 1лька антропо-зооморфних ср!бних блншок ! пряяка салт!вського типу, такоя чисденн1 склян! з ср!бною або золотою фольговою прокладкою амистини.Останн! були ! в урновому похованн! з т!лоспаяенням/курган 10/.1нод1.зустр1чааться бронзов! та ср!бнг бубонц! та лит! бронзо-! гудзики/Кам"яне,селений Гай/.

Землеробсып знаряддя прац! разом 1з знах!дками зерен вирошуваних . ультур вказують на традицп ос!лост1 I поширення землеробства у л!-йбереяних слов"ян.Ие дозволяв твердити.шо орне землёробство було ос-эеою господарства.яке разом з приселищним скотарстЕОМ давало монли,-1сть не липе виробляти необх!дний,а й додатковий продукт.Допом1яниц кередом поповнення ращону були привласнююч! галуз1 господарства,яки-и були аисливство.рибальстЕО.бортництво та збиралыгацтво. Розвиток зал!зоробного та металообробного ремесла п!дтверджу?ться к самою наяЕн!стю,так ! ст1йк!стю форм знарядь прац! та побутових ?едмет1в,як1,при своему дещо обмеженоау асортимент! .задовольн'яяи по-эеби с1льсьцих яител!в.Прйведей! в яабораторП 1А АН украГни анал! —. и /Г.О.Зозкесенська/ говорять про те,то л1воберекшш сдов"янам на ■ эменському етап! були в1дои1 ! ршроко застосовувалися способи гаря~ э! та холодно! ковки,ковальського зварввання.цементац!! зал!зних ви-эб!в та ¡н.Цз дозволяло одеркувати продукта досить високо! якост!, 1иференц1ковано використовуючи ргзну технолоМю в!дпов!дно до призна-' зиня виробу.

Такок буди широко розвинут! деревообробне га к!сткор1зне ремесла; эяливо вяе вид1лияося в окрему галузь керам!чне виробництво.шо в!д-эситься до останнього пер¡оду !снування роменсько! культури.

Достатньо :родуктивне с1льське господарство разом з в1ДОкрем ленникчи тиии.що знаходилися в пронес! вид!лення,ремеслами зумовили 1с-рвання внутр!шнього обм!ну.Проте ринок збуту Оув обмекешш через в!д-ртн1сть М1ст,як центр 1В ремесла I торНвл! .Наявшсть ае зовн!шньо-эрговельних зв"язк!в п!дтвердкувться значно! к!льк1стю скарб!в сх!д-э! ионети ! !ыпорт1в з територ!! не яиие сус!дних племен салт!всь-э! культури,ала й в!ддалених кра!н. В ооц!аяьному в!дношенн1 роменськ! поселения рвпрезентують терито-

piaflbHi общинных мешканц!в сл1д розглядати як землероб!в~общинник об"еднаних не от]льки родинними, шильки еконоы^чними зв"яэками.Нев лик! роэм!ри нител в комплекс! з господароькими спорудами дають мо лив1сть говорите про !ндив!дуальну с!м"ю як основну господарську о ницю.Об"еднан! в общини /"мири"/ !ндив!дуапьн! домогооподарства ма своею с^ц!ально-економ!чною основою колективну вяасшсть на землю, робка яко! зд!йснювапася силачи окремих ciueß.

Багатосторонн!й процес розкладу родових В1Дносин приводив до зм нення зв"язк1в Mit "мирами" пр# зростанн! poni общинно! верх!вки т об"едн£чия общин в племена,а дап!-в союзи племен.Археолог!чно цей цес знайшов свое :Ндбиття у наявност! гн1зд роменських городищ,як! групувалися навколе одного,що эгодои часто стае лйописним MicTOu 1 семних дкерел /Рибаков.-1958/;такши,наприкяад,стали Курськ.Рияьоь: Донець,Воргол та iH.

У цьоцу.в!дношенн! показовиии вияв'икися наш1 досп!дкення/1979-1983 рр./ стародавнього "Дутивля та йоге округи.Гут,в менах сучасн* го мicTa,{снувадо п"ять поседень роиенсысо! купьтури.розташованих i в!дрогах unciB 'topiHHoro берега Сейму.з них в урочищах Городок Мик!льська Прка ! Коптева Гора.ио мали задишки оборонних сг.эруд,б] розкопан!.3"ясувапося,ио прирсдньо-топограф!чним центром цих посеж був Городок,але в!н в роменський час,в!рог!дно,не мав постЬшого hs селения,на що вказуе слаба наоичен!сть культурного шару роменською раи!кою.Розр!з валопод!бного наоипу дозволив виявити заяищки дворя; ного тину.який за анаяог!ев з Оп!шнянським поселениям дозволяв йоге спорудження датувати УШ-Х ст.Невелик! розм!ри ыайданчика городища/; I га/ не дозволять вванати його тикчасовим сховишем для мешканц!в с!дних посеяень;очевидно,шо це городище.завдяки його центральному f ташуванню i наявност! укр!пдень виконувало як1сь !нш!,можпиво,адмЬ стративно-культов! Фу икц i i.

!нтенсивн1шим було ниття на нрилеглих до Городка поселениях в уроч щах Ник!льська Ирка,Коптева Гора i .очевидно,Молокозаводов були bi явлен! нап1вземлянки а роменсько! керац1кою.1х 1снування припиняет! ся десь|наприк!нц{ Х-початку X! от.,шо було викликане побудово! новс ^ортец!,в який Городок перетворився на дитинець давньоруського uici Caue в ц! часи в!дбуваетьоя перебудова його оборонно! л!нП,ио оклб пася з ро&1в i CTinv,спорудяено! з 3py6iB. .Шд зах\1с¥ нового uicia реходять иешканц! казьанйх йоселень,територ1я яких в Х1ЛП ст.викор товувться як иогиаьник.До чаоу nepmol агадки фтивяя в а!топис! /п! И46р./,в!н був beb значним и!стои,яке знаходилооя на крайньоиу л! иу фланз! л!вобережно! оборонно! систеии.шо склалася ае в додержав*

обу 1 згодон бука удосконалена Володимирои.Ярос„авом Мудрим та Воло-.имирои Мономахом.

Проте така доля сп!ткала . лишз поодинок! роненськ1 городища,пере-, анна б!льи!сть яких в часи ШвськоГ 1^с! залишалися с1льськими дав-ьоруськими поселениями. Четвертий розд1л I глави присвячено пам"яткам боршевсько-о тип у,шо буди залииен! слов"янани на крайньому п!вденному охо~ ! !х розселення.Питания про плем1нну атрибухИю дих паи"яток все ще алишаеться дискус1йним,що .шсацпаред.поясксеться в{дсутн1стю л1топис-их пов!домлень про {м"я слов"ян Подоння.Виходячи з опов!дей л1топис-;я,ми взагал! повинн! були б виюючити цей район з сх!днослов"янсько1 йкумени.позаяк сх!дтш рубежем !1 в!н називав Оулу.. В дисертацИ ц! паи"ятки розглядавться в план! в1дношення до тери!-у "роиенсько-<5оршевська культура",а такок у зв"язку з питаниями ет-!чно! 1 племшно! налекност!,як! иеодноразово стаг:ли предметом до-л!дяень /М.П.Еарсов,П.Г1.Гояубовський,Д. I .Еагал!й,0.0.Шахматов, 11.С. Грушевський та !н,/.Археолог!чн! реал!Г,по «{стлться в працяхП.П, финенка та П.Ц.Третякова,А.М.Москаленко та А.З.Винникова "разом з ан-рополоНчниии розробками /Трофимова,-19-'!о;Алексеева.-1951;Апзксеев.-969/ давть вс1 п!дсгави визначатн боршевськ! старояитност! як окрему рхеолог!чну культуру,по сфор1.уваяасп па особливому етнокультурноиу ' убстрат! ! ропрезентуе окрему етнограф!чну сгпльноту,а саио-в"ятич!ц ив!ст! врешниих Л1т".3 цього исходить,цо 1х об"еднашя з с!веряна'ци рамках единого тзрм!ну "роценсько-^оршевська культура" неприпустиие. ей висновок був п!дтоиканий пшими спеШал'ютами з ранньослов"яноь-о! проблеиатики/Иоскалеико.-19»5;198Г;Виши!ков.-1974;1984/

Глава П "Археолог!чи! памятки ох Iдни?: район!в Дн1провоького Л1-обереаня ¡;1иця 1-по*;зтку П тпе.н.е." складаетъся з-двох роздШв.при-вгчепих В1дпоп«дио поселениям та могильника:.!.

В першону розд1Я1 розгля)!.у.п посс-лзиня переддерлавного та давньо-уського пер!од!п,о1льш|сть з яких дос/плжувалася Л|вобережноп слов"-но-руськов гкспедпц!с1) 1А АН УкраГни гид кершшцтьом автора.Вперше водяться в наукозик об!г матер¡али каких розкопок Битицысого горо-ияа та Оп!шнпкського поселения .архсолопчких комплекс^' поблису оел ам"яне та {Ццаха.давньорусы-гих 14!от Путнвль та Лубни.як! проводили-л з 1968 р.При цьому знзчна увага прид!яяеться особливостям топогра-!!,прийоиаи фортифЛкац!!.пяанувашт та домобудивництву названих хро-олог!чних хруп поселевь. Друг!й розД1л приовячений поховальнии паи"яткаи Л!вобере»но! Укра1~

ни.Т^т проанал1зовано uaTepiann з розкопок Жовнинського некрополю,; ол!дяувс.ного В.Д.Дяденком та О.П.Моцею,курганного могильника побди; с.Городне/А.О.Моруяенко/ та б!ля с.Кам"яне/0.В.С!ухобоков/,курган1в та грунтових поховань б!ля х.Белений Гай/0.В.фхобоков,О.П.Моця/,а такок псюдиноких безкурганних поховань на Щцахськоыу роменсько-да! ньоруському комплекс! з наших poóÍT.

В цiлону ця глава носить характер дуже стисло! аная!тично1 публп üií насл!дк1В наших дослдаень поселень та поховальних пам"яток i районах JIiBo6epeE-HoI Укра!ни на сх.?д, вЦ Дн1пра;при цьому анал!зуш ся такок i матер!али розкопок 1нших:дося1дшк1В.Ие дав пщстави roí рити про единий напрямок розвитку населения названих pañoHiB з мен кандями центральна земель hi<; в додерка?ну добу.так i в часа давньс сь7{о! дернави.йзом э 'гим дана глава е нербхдаим структурнии розд! лом дисертацп,що захишаеться,

111 глава розглядае питания jcpoiio^or iI,Бона скдадаеться з трьох po¿ д i л íb : I/ деяк1 пЦстави вид1лення"пам"яток переддерьавного та давш руського nepiofliB;2/x;jOiionorÍH волинневсько-роиенських пам"яток; 3/z хування давн^ооуських горизонт!в ра роаенсько-давньоруських компле! сах.

■ Перш за все сл!д зауважити.що даввьор'уська культура вивчена знач! краще вЦ' передуючих 1й волинцеврько-роменських пам"яток i мае вел? icTopiorpa$iD.lo toro к врна нише часткрво входить до тени нашого ; СЛ1Дкення,по дае мокливтсть обиинути пересказ розробок спещал^ст: В яких порушувалися питания iÓTopi! населения JIiBo6epeHHoI Укра!ни паси !снування КиТвсько! 1ус1'/Б,р.Рибаков,В.З.Маврод1н,В.ЙДовяено1 I Л .Лкпушк!н.Б.Л.Шраир,П.П.Толочко та 1н./.НатомiCTb б1льше уваги придано дос! cnípHiiii питанняа хронологП' паи"яток к!нця 1-почам П тис.н.е.

Виде йшлося,що датування пам"яток давньрруського часу в uinouy ; перечень не викликае;хронолог!я к пам"яток переддеряавцо! доби р!зi ми дослШшками визначаеться по-р1зному.Так,за Д.Т.Березовцем час нуванпя волиндевських старояитиоотеР орипадае на УП-УШ ст.;тако! я думки дотрииуються СЛ.Еренко та автор.фоте I Л.Лг.пушк1н ввакав У1 IX ст. межами ule! групи ла^яток;!» хронопог!ю под!ляють В.О.Горюнов та 0.0.В,егпова.ерозб1жност1 i подо хронологП роменських нам") ток:УШЛ ст./IÍ.O.Макаренко,П.М.Оретяков,IЛ.Ляпушк1н,В.В.Оздов/,аб( я-друга половина УШ-Л1 от./О.В.Оухобоков,О.А.Узянов/.

Djo я до П2м"яток салт1всько! ьультури,хронолог!я яко! мае неаб: яке значения для датування сяов"янських старокитностей Дн1про-Донс; кого иежкр1ччя.то hiihí вона вставоЕпеиа С.О.Пяетньовою з середини

до середини X ст.;проте М.Г.Магомедов та 1.Л.Баранов визначають ï нижнв мену к1нцем УП ст. " .

HañrocTpinii су перечни викликають вопинцевськ} пам"ятки,визначен.ня ронологП яких ускяаднюеться В1дс^гн1стп ч!тко датувчих речей в ку~-ьтурному шар i noce лень та в матергалах могильнигпв.Оаме це i приве-о до виникнення дискусп míh Д.Т.Березовцем та IЛ.Ляпушк!ним:якшо ерший з-них .БЕакав щ пам"ятки типолоНчно i хронолог|чно доромен-ькими,то друий не бачив р1зниц1 ц{ж ними hí за специфЬгав,hí за ча-ои.Погляди Ы.Ляпувшяа п!дтримав S.0.Горюнов,але з певшши корек-ивами.Так bíh розглядав вояинцевсыи пам"ятки як ранн!й етап ромен-ько! культури.

У зв"рзк,у з щш,особливо! ваги нёбирае вгдносна хронология,яка дае онлив!сть гстановити полонення волинцевсвких старожитностей серед х!днослов"янських археолог1Чних культур Дншровського Л!всо'ереяяя.

СлоЕ"янська принаяеюпсть ронексько! культури е загадьновизнаноп, ле .питания про п походяення Есе це дшаеться диску ciйн!Ш .Деякг до-лгдники нанагаяися в!дшукати П витоки на п!вноч1 та п!вн1Чному за-од! в!д л!вобереяного Подн!пров"я /П.Н.^етяков/, íheií роблять спро-т и вивести II з даы"яток празько-корчацького типу /I .¡"¡.Русанова/.

В св|Я час автор-виступив з критикою гшотези П.Ц.Третяковаосно-. а яко! буяи матер 1али шзньод"як!вських городищ Шдмоонов"я та дов-их KypraHia Смоленияни /Сухобоков.-1971/.Ця критика була схвально устрisyTa деякиии спешая^стами /Седов.-1982/.Недостатньо аргуиек-ованпми такоя в i декларативн! припувення ЬП.Русаново!.

Це примушуе нас звернутися до концепцП Д.Г.Бер'езовця,зг!дно як!й opeHÎ роменсьКо! "культури слЗ шукагн на територН !Т псширення.а аме в матер|алах вояинцевського типу.

Sa cboïh вигдядои волинцевськ1 поселения набагато бликчи стоять о паи:"яток середини-третьо! чверт! £ тис.н.е.,nia до роменських.шо гдрЁзняються CBOÎM розташуванням в м!сцях,пануючих на м!сцевостю i аявн1стп оборонних споруд.Грунтов! волинцеЕСьк! поховання такок в!д-1зняються в!д курганних роменських.хоча i т! i Iншï ьНстять ypnoai охоЕання креиованих на сторон!.

Топогра5!я та характер поселень.вш-пнност! у поховалыгаму обряд! з дозвояяпть ввааати однорвдиии та сшхронниии ui групи пам"яток~ spmi з них передують другим на розгпядуван!й геритор! î .ЕвЦси випли-ае,шо визначивши нкяню неяу роменсько! культури УШ.ст.,сп!д caue ции асом датуЕати i верхню межу волинцевсвких пам"яток.!£о ж до ни?.ньо! es i останньо! групи паи"яток,то У1-УП ст.на гЛЕоберекном/ лЬо^тепу

репрезентоваш памятками колочинсы:ого та пеньк1вського тип!в,як! мавть також I вояинцевськ! иатер1аг^^ие ноже св!дчити не лише про певн.й час сп!в{снування,але й про участь племен,ио залишили старо-китностI пеньк!всько-колочинського.хсла у порыуЕанн! волинцевських пам"яток.Ц! спостереження пщтвердкувться доси!дненнями .6.0,Горвн( ва.як й прийщов до висновку про наявн!сть сп!льних рис м!к п!зньопе ныавськими поселениями Дгипровського Л!воберед8Я та волинцевськиш паи"ятками,що значило св!й прояв. в .тотграШ та характер! поселеш однотиповост! яитеа,близьких формах л1пно! керамши та наявност! в кераи!чних комплексах гончарного посуду салт!вського походнення та уламк!в червоноглиияних аифор е зошши рифлениям верхньо! частини. Це в!дзначается як для я!состепових так ! для пол!сських паы"яток.

Барто зазначити.шо досд}дники звернуди увагу-на певну схок!сть де яких форм ранньопеньк1всько! керам!ки з посудой колочинського типу. Це.звичайно ж,не е вйпздкоеосто ! поясиветься Гх сп!льнов п!досновс яков виступздть паы"ятки ки!есько1 кул&тури/Терпиловський.-1980;Пр1' у однюк. -1980; Гор ви ов.-19 8I/

Ероте сказане зовс!м ие вшгочаз участ! такок ! племен чернях!вет ко! культури в утворени! волинцевських сгаронигностей.що категорич* заперечував Д.Т.Березовець.Нин! на ряд! ранньосередкьов1чиих поселе /Авдееве,Бесед!вка,Вороб"!вт<а та ¡н/вс1ановлено наявн!сть матер!ал! чсрнях!вськоТ культури разои з керам1коо кояочинського,пены«1всько1 га волинцевського гип!в/Э,А.Скионович,-19?1;Горвнов.Л981;о".А„Шеглс ва.-1987/Лоч ! опубп!кован! вони недостатньо,1х. не иоана !гнорувач говорячи про етиокультурну !сгор!п населения Л!воберекно1 7кра!ни у друг!й половин! I тис.и.е.

Анализ керам!чнизс комплексов епонппю! йам"ягки та ]нших Еолинце! ських поселень дозволяв Г'ого роздрштк на три горизонти:ранн1й-син-хронний з п!зн!ии арояваии пеньк^ЕСько! та колочинсько! культур;се-редний-вЦповЦнйй пам"яхкам типу Сахн!вки;и1зн!й,типодог1чно близ! кий до Лукп-РайковецькШ.Остани!;: поедставдений керам!ков НовотроН кого городища та 0п!шн1.В!н е зв"яэувчов панков и!к волинцевськии I роиенськии етапаии;отке,Еопиндавсы;кй керам!ч|шЗ комплекс передуе р менському.

Для раннього пер!оду характерно поеднання опуклобоких форм посуду з кераи!ков ребристо» або ция!нрокон!чнов/ВойинцеЕо,житяа 6-7,12^' 20-21,25,£5-35,41,48-49/.Така в картина мае «¡сце 1 на бдизькому дс Волинцевського иогильнику 61 ля с.Лебяге-Ш,де переважавть горшики 1 1-П,17-У I УИ тип!в за типологии С.Я.Еренко.Датувания цього горизс

■у зд!йснюеться на гпдстав1 знах!док бронзових та ср!бних дротяних роэппюснутини натяни браспет!в/Волинцеве,Хитц!/,як! мають аналоИ в л1воберекних скарбах/Колоскове,Коз!1вка,Хацьки та !н./ i виз-ачаються УП ст.Такш не часом датуються наконечники спис!э з Кня-инського могильника,повну аналой якии складають описи з наших до-л!дяень Волинцева та Битиц1£У1-УП ст. датуються зал!зн! ниркопод!б-1 прянки/В.Б.Ковалевская.-1979#;П.Н.Старостин.-1967/,серединою УП ст. костильков! заст!бки/В.Ф.Генинг.-1979/.Тактга чинои,ранн!й пер!од во-инцевського етапу «оке бути визначения з середини УП ст.,чоиу не за-еречуе наявн1сть аналог!чяих знах|док s могильниках П!вн1чного Кав-азу i Швденно! ТаЕр!1/В.!С.ДудоБИН.-1961;А.Н.Аиброз.-1971/.

Для серёдньо^о горизонту характерна тявн!сть гориик!в 1У,'/1-УП i И тип!в,сковор!док з досить великим бортиком i червоногциняними аи-эраии з зоиальнш рифлениям верхньо! частинн.датування яких визнача«-гкся другое половиною УП-У1 ст./И.А.Баранов.-1973/.Ней горизонт даваться такоя речами з Хар!вського скарбудвоиитков! ан^ропоиорфн! !булй !.з!ркопод1бн| сереню! якого визначаються УП-У1 ст./А.И.Айба-ян.-1973/,л!ровидних ср!бнпс пряйок/В.Б.Ковалевская.-1979/,ср1бними' розширенкми трубчастетв кшцямя браслетами .иаровидними з гронаыи грн! п!дв!скайи,як! стали прототп?т-аи давнворусышх/Г.Ф.Кбрзухина,-?4б/,що ведуть свое .походкення з рубежу УП/УЕ :т.

В поодиноних випадках так! л речи трапляються на Волинцевськону, )сницькому та Еитяцькому поселениях,по дае иойлив!сть датувати се~ здниЯ пер!од волипцевсысого етапу iciimeu УП-початкои УП ст.Ця дата [дтверднуеться i тип спостереленчям.то скарби в-Л|состепу Уявляють-1 на иеж! УШ ст,/0 Л .Акбабин,и.:.:. Пртеоднюк.о.О.Горннов/. • В nÍ3Hboiíy горизонт! 'провшппн в голики УП та УШ тип!в,миски П i TiiniB разом з гончарни-:« горзтаки 1 та У тип!в,а також деио б!льиии ширеншм амфор по ? хер аи i кя.Ур оно лог i я цього горизонту визначаеться гах!дкаии литих бронзових серекек салтЗвського походяення/ХодоЫвка,/ с! за аналогами датуютьс кпщем УЯ-початкон УШ ст./за а.Я.Мерпер->н/,або другою попоаиною УЕ-початкоа IX ст.-за С,О.Плетньовою;антро-

i-зооиорфниии ерхбшши бляшками/ВоликцевеДодссхвка/.якГмають анало-! в п!вн!чнокавказьких могильниках/1Гогале2сг?ая.-1972/«Дв вони дату-:ься з к!нги УП ст.

3-IX ст.визначаеться ката наконечгшив cTpin плоско! ромб1чно! фор-[/Водинцево,китла 29-30/. До складу кераи!ки п!знього горизонту вхо-1ТЬ плоек! шюкя.кубиэкя та горшки гончарно! технолог!!,аналог И с1ш.в!дои! у Даитргевськаау катакопбяоиу иогильнику/Плетнева.-1981/

- -¿г -

Наведен! дан! дозволяють визначати 1сиування п!знього першду воли цевського етапу до середини У1 ст.

Sa tip ол.о кована пер{одизащя узгодяуегься з точкою зору Д.Т.Бере&ов1 Проте не иокна не бачити.що нижня хронолог!чна нежа волинцевських г м"яток е не досить ч!ткос через в!дсутн1сть вузькодатуючих знахЦох саме на стику пены<!всько-колочинських та волинцевських старокитнос тей.Розмитои е i верхня иена,ко пояснзэеться короткочаснии сп!в1сцу-ваннян Еопинцевських i роменських паы"яток у меках друго! подовини УШ ст.Не знашпо cbîk прояв в ichybamu таких.проыинйх за культур хронолоНчною характеристикою поселень як Новитро!цькэ та Оп!еня,н£ первому з яких виявлено п!зн!й горизонт волинцевсько! керам!ки.2бер гаючи певну близыпсть до волинцевських пам"яток,ц! поселения за тс norpatfiea розмхцення на п1двишенюс мисах i за наявшстю залишкхв yi р1плень стоять значно блияче до власне роиенських.

Ни придшш! багато ихсця розгяяду стану вивчення волинцевських г ы"яток тому,цо й тепер ще з."являються спроби вхдновити погляди 1.1. Ляпупкхна шодо !х вхдкошення до наступних роиенських старокитностеГ Так,О.В.Григор"ев,що працюС над питаниями ранньосередньовхчно! ioTC pi! Л!вобереяно! Укра!ни в ряд! тезових публ!кац!й твердить,шо волк цевськх I роыенськх пам"ятки,новдяв,"тотоЕн! за основними сво!ми хе рактеристиками,такими як тонограф!я,тип.ыогильник!в,конструкшя нич лових споруд i основна частина керам!чного комплексу,за виклвчення! деяких хронолоНчних рис"/Григор"ев.-1988/

Залишимо "хронолог!чн! риси" та 1х вЦношення до основних харакч ристик на cyuniHHi нашого опонента.Думка.О.В.Григор"вЕа про певну с яхсть обох груп пам"яток не нога-це ше на початку 70-х poKÏB,KpiM £ тора цих рядк!в,в!дц1чали пров!дн! спег'ал^тй.як п.М.з^етяХйв.г.Ы, Москаленко,А.Б.Винников,Б.А.Шраыко та хн.Ия схок!сть легко пояснив' ся генетичною близьк!стю названих груп старонитностей,яку Hi l.l.Jif пушкхн.а нх О.В.Григор"ев не схсшли визнати. фоте слхд розгляну^ докладные apryuem-aqiD останнього.

Виходячи з того факту,що в деяких районах ареалу "роаёнсько! кулы ри /Яодесення.верхне 1Ьсейм"я/ поселения в!дк|}итого-типу-к!льк1Сно реванають укрinneni,0.В.Григор"ев. виступае проти вислоЕленох аиторс думки про зьпну типу посеяень л!вобереаних спов"ян у УШ ст.Але вхдх tî роменськх поседения не були провиним типом,шо властике вопинце] кии паи"яткам.Роыенськ! селкша тккхпть до городии i po3UiaeHi в тн: самия Tonorpa4i4Hiix уловах,юз й осташп .причому по bcïR територи i иирення роиенських паипяток,в тому 4ncai - i для Пидесення разом з

;еи"ли.В останньому по р.Рать роменськ! селища розтапован! на висо-их терасах правого берега i згупован! поблизу Ресшгаського i Ти-1вського городищ;така к картина í поблизу Великого Горнальського го-одиша в Еерх1в"ях р.Псел..П'е сл1д додати.що Подесення не ноже бути талонним районом поширення роменсько! культури в шлому.хоча б тому, о воно належить до зах1дно!,бiльш спок!йноТ„частинн и ареалу.Саме е пояснге в!дносно Еелику киыс1сть в1дкритих роиенських поселеиь.

Отне.на нашу думку .найсуттев шин е эи!на топографы поселень.коли они з"являються на природньо захкшених висотах та останцях мис!в ко 1ннйх берё^Тв,часто"посилепих оборонними спорудами/Еитиця.Новотро-цьке,Опшня/.Ш обставина цЦком в.1дпов1даз 1сторичн1й ситуацп.в Kííí опинилися слов"яни з появоо хозао на ЛгвоберешШ: Укра!н1 в пер-ий половин i УЩ ст.

П'о ж до г ада но? {дентичноот {■-мо-гиль;;.-! к 1в волкнЦевсь'кого i ромексь-ого тип íb,то виходячи з напрямку HipüyEaHb О.В.Г^-г:гор"еЕа,це стосу-ться Eclx слов"янськщ археояог1чннх культур.Проте.вЦомо.шо в похо-альних звичаях ciEepHfj найсуттеЕ Шим е наявн}сть KypraHiB на роиенсь. их могильниках i 1хня ^¡дсутн^сть на Е0линцевс?.ких/Д.£.Еере;,0Еець, .3.0ухобоков/,як! ах ь:{як не е кургзнними.як це в:ранае,сл!дон за 1.1. япушк1ним 1 3,л.6'есара(5овоп/Ляпуп1К1нт-19б8;Бессарабова.-197с/ i нал понент/ГригорьрЕ.-1990/.0ане ррзтаг.уЕзнкя поховань на Волинцевсько* у та Сосрицькому могильниках. /р!д ¿-¿до 3-5 ц/ еиклсчзв ¡¡нзичну оклив}ста, nacnniB над ними .Аналог^ урновиа похованкяи кренованих на тор он i в названих могильниках стдновить поховання в типово волинцев-ьк i к гончарнй миоц! з яитла ¿9 Битицького городища.Отке, 1 цо по-окення О.В.Григор"св^,не в1дпов!дае ндярнии фактам. Волчнцевське 1 ромррське домобудавництво не мало суттевих в1дм1н»-остей,як,до речи,1 в попередн! 1 в п!зн1ш1 часи.що було зумовлено яецифЛков ^к1иатично-ландшафтних умов та ресурсами Пол1сся та Л1со-гепу Докладному висв1тленни оеобяивостей волинцевського домобудив-ицтва присвячена стаття <2.П.£ренкоДренко.-1984/,яка протв залишипа-в поза увагою О.В.Григорнева.

Керам1чн1 коиплекси обох груп паи"яток було розглянуто вище.тоиу /т лише зазначимо.шо волинцэвський гончарний посуд за cboIuii техно-[)Г1чнш1и якостями i за орнаментальной tbxhíkod дуже схож!и з салт1в-&KOD керам1кЬи,хоч 1 не мае з нею повних аналогШ.Це в!ди1чаяося в рацях 1.1.Ляпушк1на,Д.Т.Березовця та С.О.Плетньово!.Проте л!пний по-уд-вояинцввсьних паи"яток мав подальший розвиток в роиенськ1й кера-

Той факт.що гончарний I я!пний вояинцевський посуд зустр¡чаетьс* не лише на пеньк!вських 1 кодочинських поселениях у середньому Поде сенн1,а й в басейнах ¡нших Д1вих приток Днепра та на так званих пап ятках сахщвського типу на Дн!провському Правоберен!,потребуе серь йозн]ио! аргументам!,н!к "розселення поодиноких носПв гончарських традитй",як це в^ажае О.В.Ц>игор"ев.

. Хронолог!.? воликцевських паа"яток була роэгдянута вище ,тому тут в1дм!тимо лише тенденцхс деяких <|ах!вц!в п1двишувати верхню меку !х виходячи з анал!зу речей 7ар1вського скарбу /Е:е г лова. -1990/; це н1бм аЦтве^дяуе тезу про мирну ситуац!в на Л1вобережк! Дн!пра до середк Ни УШ ст.,коли цей скарб,ыовляв.було зари-то, 1 коли припиняпть свое |снування пам"ятки волинцевського типу.Ц>оте з циы не мокна погодит ся,оск1яьки тут !гноруеться вторична сигуац!я,шо склалася у Сх1дн1 Звроп! внасл1док утворення Хозарського каганату в УП ст. та його 'ек пансп на слов"янськ{ зе1Ш на рубеги УП-У1И ст.Навряд чи можна гово рити про якусь стабтшстъ в таких умовах } на'Дншровському Л^воб реяк!. На користь 1снувания вояинцевських паи"яток до середини УШ с иокна навести ?акт В1дсутн1ст1 на них сх{дко! ыонети.яка зустр!ча еться на роменськкх/Новотро!цьке,Гочево,Лухт!вкаДонецьке,В.Горнаяь } салт1вських поселенкях/ВерхнЫ I Огари»; Салт1в/;от£е II наявн!сть иоке слугувати 1нг"катороа вэлекпост! 1х населения в!д хозар.

Таким .чином,топограф!я ! характер посепень,наявн!сть розб!яносте у поховальних пам"ятках,хронология обох груп спов"янських старогитн отей; Л1вобереано! Укра!ни не доавопкоть ввана'1к волинцевськ! паи"ят ки тотожниии роненсыс1м;сбкдв5 групп репрезентувть два етапа загаль на! вояинцзвсько-роаексоко! ку ^т^рп.Сйоершпсть волинцевського ез пу подягае в наявност! ^окультурного Ьшудьсу ,ккпи е гончарна лисп ваьа керам!ка;на ргшанському етап1 ¿¡ого д1я припинкеться.хоча ше й в!дчуваеться /Новотро!цьке,0п1шш;/ '„-авдикп пг-исугност1 горикчв э ви кими вертикальними впщяии 1 часткоьо лискованос поверхнев.В кераи1 ц1 ,п!знього пер1оду роаенського етапу ноппццевськ} реа1н1сцзнц1! ре резентован! б!яьщ-мекг ретекыш! заглаДауванняц поверхн!,а згадан! виде форми посуду зникаьть э уяитк>.

Еагальна схема хронологи роненоьких паи"иток в!дпов1дае схеи!,р роблен!й автором в 70-т1 рок1!Л>>'хобоков.-х97э/;Еона десо не зб!гае1 оя з нша поширенос.ВлерЕе датуваичя роиенських паи"яток УШ-Х ст. г пропонував У.О.Уакаренко.проте лг:-е ь роки було одержано натес ади для !х абсолютно! хронолог!! на п!дстав1 сад-пвськи?; ¡мпортгв 1 ар^ських д!рге1пв.Веяш;е значения при цьоиу МгЛграли матер1али И

;опок у 50-tí роки Новотро!дького городиша.де було знавдено скарб фикрас i арабоьких монет УШ—IX ст.Останн! в поодиноких екземплярах 11дом i i на 1нших роменських паи-"ятках/Донецьке,З.Горналь ,Шцаха,Го-:ево,Лухг!вка та íh,/Нинi датування роменсько! культури УШ-Х ст. в за-•альновизнаним/Ляпушк1н.-Г9б1;Седов.-1982/ -

Проте така хронолог}я потребуе певних коректив ¡в. Перш за все,сл,1д азначити.шо не bcí роменоьк1 пам"ятки одночашп в цих досить широ-их хронолог1чних рамках.Леяк! конструктивнi особливост! городии ра~ ом з виявлешши на них матер i аланч яають п1дстави для розпод1лу вс!х ам"яток роменсько! культури на дв! хронолог!чн1 групиграннс i nÍ3HD, ричому верхня межа П1зньо1 групп припадав на першу половину XI ст.

До групи ранньороменських паы"яток належать tí городища,hkí нають иси.шо набликають 1х до паи"я?ок попереднього часу.Такими е 0гс1шня, овотро1цьке,Латиш!вка,як1 иавть незначн! оборони! укр!плення,або н obcím не масть таких,-це ранить 1х з поселениями тр тьо! чверт! I ти-ячоя!ття.Разом з тим,!х розташування на високих мисах та останпях hí-им не в!др¡зняеться в!д б!льшост! типово роменських ropoz на»До того . ,в матерianax згаданих городищ присутня архаГчна керакпка поряд з ечаки салт1Вського походження,аналог1чних прикрасам та поясни гар-íтур i з nÍBH¡чнокавказьких могильников,шо датусться серединос УШ от. да часом визначаеться датування Опшнянського поселения.ЦЕо к до Но-отроТцького городиша.то в иого uaTepianax суккупн!сть прикрас та-д!р*-эми 711/712 рр. даоть пхдстави визначати нижгаэ межу його виникнення зршою половиною УШ. от.Молодив монети /818-819 рр./ разом з салт!всь-им посудом та амфорнос KepauiKOE даоть зиогу Естановити верхню нежу ругою половиною IX ст.Оказана дозволяв датування ранньороменського зр i оду визначати з середини УШ ст до kíhiw IX ст.

Для вид!лення паи"чток П1зньороменського пер!оду-сл1д шукдти 1нш! ритер11.Одним з таких може бути безперервн!сть !снування роменських эселень протягом УШ-ХI ст. 1 п!зи!ше,на ио иоже вказувати стратигра-}я культурних нашарувань.в яких В1дсутн! CTepinbHi прошарки.або я 1ри згариш м!ж роиенськиии та давньоруськими вЦнладенняииЛнод! в 1ких шарах траплявться датувч! речи.Так.з Донецького городища похо-ить варварська !м!тац!я куф!чного Д1ргема початку X ст.;брактеат са-1н!дс&кого д!ргему 70-х рок!в X ст. знайдено у BepxHÍx иарах Вели-зго Горнальського городища/А.В.вуза .-ХЭЗЦ.таиГ же виявлено саман!дсь-I монету.карбовану при %ктад!р! в перш!й третин1 X ст.Щ знах!дки а ^же-важливими для вид!лення роменських городии, шо продовжували 1о-(-вати п!сля'рубежу IX-X стДо таких також належать досл!джен! автором

археояогИн i комплекс« поблизу сел Щцаха i Кам"яне.

Таким чином,думка i. КЛяпуииана про немоиив|сть В1дшукати крите р Ii б1пьш др!бнт>го под!лу хронологИ роменсько! культури не п!дтвер. *уються.Таким критерием ионе стати i анадгз керам1чного комплексу,в якому виявдено посуд переххдно! технологи .при якп! Д1пний посуд по тупово зн{шзеться ^иготовпеним на крузi.0станн1й як1йсь час 36epira роыенськ! традицЛ у приготуванн! глиняного зам icy/дом}шки шамоту/, орнаментацН/в{рьовочний штамп по пд!чках ,iHOfli в поеднашП з ni-»{йно-хвипястим де~короц/.адеШГе"1 BiHlMae давньоруськ! прийоми модел вання в<нець.Такий посуд було виявлено нами п!д час розкопок городи на Ctefnii/Червоний Ранок,Волокитине/,в басейн{ Ворскли/Заргчне/.на р Псел/Кам"яне/.Клейма на денцях роменських горшик!в в!дом1 на GiBepc Komi Д1н1ЦДонецьке,КоробiB/,mo такоя е свгдченням наявност1 nepexi, но! технологil.Гончар ну кераьпку.прикрашену в!дбитками в!рьовочного штампу,по яким нанесено горизонтальн! та хвиляст! niHii,в!дзначав щ М.О.Макаренко на городиМ Монастирише,де в печГ одного з нител було виявлено роменськ! nimii горшки' разом з гончарними/Макаренко. -1925 таку д картицу заф!ксував Б.и.Рибаков при досяхдкеннях Гоч!вського городииа/Рибаков.-1947/.

Наведен! факти св1дчать про певний час сп!в ¡снування роменсько! давньорусько! кераи!ки,що й е покакчиком ni3Hboro пер!оду роменськи пам"яток.Цей час вЦбивае.до того ж, складний процес !нтеграцН ром сько! культури в загальнодавньоруську,найб¡льша ¡нтенсивн!сть яко! припадав на к!нець Х-першу половину XI ст.Саме цим часоч! onin дату ти фшаяьний пер!од роиекського етапу волинцевсько-роменсько!,тобт о!верянсько! кудьтури.ыеа! якого визначаоться з середини У13 i до се дини л 1 ст.Однак це не означав зникнення роненських традиц!й 1 п!зн ие.

. Сказане не узгодяуеться !з прийнятою нин! хронопог!ею роменсько! куяьтури.Цзоте нов! пояьов1 досд!дкення додають все бхльше даних на користь .висковдено! точки зору.Т&к на Горбовському городиш! в закри тону комплекс1-aanoBHeirai глинобитно! печ1-були виявлен! ninHi роме оьки горшки поряд з гончарними друcpj полов шш-к!ния XI ст./Григорь вв.-1985/Аналог1чна картина нала uioae i п!д час розчистки гончарно горна на селишД побпизу городища б!пя о.Каи"яне.

В п!зкьороменський aepiok в|дбуваеться дм1на поховального обряду т1аоспапення на тиопокяадення в насипу або на piBHi горизонту. Б!л и!сть «цгрган!в иавть р!вчачок навколо насипу,а к!стяки неб!кчик!в с пааен! або пооипан! вуг!лляи/Кам"яне,ур.¡1ик!льоька Г1рка в фтивл!/

¡годом обряд т!лопокладення,безумовно,пов"язаний з прийняттям хриоти-нства,набувае подальшого розвитку,| в XI ст на Л1вобережж1 з"являо-ься похоеэння в глибоких ямах п!д насипом.Так1 ногили було виявлено ашими розкопками гид час досл№ень курганного могильнику б!ля села ам"яне на Псл1,а також А.О.Моруненко в курганах поблизу с.Городне а Ворскл!.В ХП ст. кургашп могильники змшсються грунтовими. ' Такум чином,I на землях Л!вобережно! Укра!ни на сх?д в!д Оули мож-

3 бачитн едипий напрячок культурно! н1веляцп,що Я в {нших реНонах гриторн КиТвсько!-Рус!.

Глава 1У " Етшчна атрибушя слов"янських та давньоруських паи"я-эк л!состепово! зони Шен1чного Причорномор"я в I тис.н.е." розгля-ас питания походхення та етн!чно! ! плем!нно! приналеяност1 населен-

4 ]Цводеае№о1 Укра1ни та Шдоння.

Вивчення роменського етапу волинцевсько-роменсько! культури пока» вона хронолог!чно ув"язуеться з давньоруськоо культурою.Склад-¡ие сто!ть справа з питаниям про !!зв"язки з пОпередними староаитно-гями.як! г зараз в предметом дискус^й. ^

На думку ряду досл!дник!в роменськ! пам"ятки на Л1воберена! не е зтохтоннши/М.1.Артамонов, 1.1 ,Ляпушк!н,П.У.ЗЬетяков/,як! взагал! за-гречуваии наяЕшеть слов "ян да данШ територп ан до УИ ст.;така к гмка нин! висловлена Л.М.гуц^ьозим/гумилев.-1989/.Разом,-з тки, 1.1. 1пушк1Н 1 не намагавсй з"ясу£ати генетичн! кореН1 ромекських пам"я~ ж,обменившись посиланняи на шби-то широке розповсЬдження роменсь-)! кераи!ки на Пэавобереян! Дшпра.Мопдов!, 1,нав1ть в Шдунав"!/Ля-гшкин.-195й^надаЕши,таким ч;шоы,у£иверсаяьного"характера локалыпй )хеолог!чн1й культур} .Проте здобут! в 60-70-т1 роки матер!али спрос->вують таку думкуу оск!Льки при единому напрямку сошально-економ!ч-1го. розвитну слое"янсы:их пленен названих рег10н1е Тх культурна н1ве-|ц5я'Е1Дбувавться лише за час!в давньорусько! дердави..

На Дшпровському Л!вобереяя1 серед археолоНчних культур передцер-[Еког.0 часу найб^льш. бяьзькши и!к собою,як в!дзначаося,е Еолинцев-К1 та роменськ1 памятки.Яплося ! про те,ио иш ними 1снують ! пев-в^шнносН.як! дозволяють пркпускати 1снування опосередкованих "язк^в.шо виступавть в наявност! пам"яток типу Ш1шн! та НоЕотро-[ького.поеднувчих найхарактерн1Ш1 риси обох груп..

Це заперечуе думку Д.Т.березовая про "трансформацш" волинцевсь-[х пам"яток в роменсып,оск!льки перш! бут не культурним пгдгрун-м роменсько! культури /як це нам здавалося донедавна/, а етапом

сп!льно! вояинцевсько-ронецськоГ ,с Гверянсько!,культури .

Якчо слов"янство роменсько! кульгуяи не викликае заперечень,то ет н!чна атрибут? вопинцевських пап"яток вкявпяеться непростою справой. Так,Д.Т.Березовець Еважав 1х безумогно слов"янськими,в той час як 1Л.Ляпушк!н .беручи до уваги рi3Hi технологи у виготовленн! ке рам!ки.говорив про 1х неоднор iflHicTb .разом з' тим утримувчись"вгд конкретних визначень.!.! Л .Артамонов зв"язував волинцевськ1 та синхро Hi пастирсып пан"ятки з твркськими плене нами,якi буц!мто займали л Еоберекний nicocTen перед розселенням сдое"ян,що сталося не paHime УШ ст./Артамонов.-1967/.В цйому под!лявчи думку IЛ .Ляпучшна.б.О. рвноЕ вважаЕ вопинцевськ! пам"ятки ранньороменськими,!,отже, схилявс; до визнання fx за слоЕ"янсыа/Горвнов .-1981/.

Ссобливу noanuiB э цього питания -зайкае Н.Ю.Бракчевський.на думку якого вопинцевськ! i nacTHpcbKi паи"ятки е "релгктом чернях!всько! культури","справмьов купьтуров початково! сi,И- археолог!чнии ек в !валентом,,/Брайчевський._1968/.Оск!ль1<и для И,Ю.Брайчевського слов1 янство черняхiBCbKoi культури е безперечним.в нього немае суин!в!в йодо слов"янства волинцевгьких пам"яток.

Слов"янськини в сво1й ocHOBi ввакае fx i В.В.СЬдов/Седов.-1970; 1982/.Специф1ку к вопинцевських старокитностей в!н в!дкосить на pax; нок слов"янизованого !раномовного населения,шо копись входила до складу носПв чернях1всько! культури,що,на його думку .п^твердкуеть. ся даними антропопог!! i riflpoHiuil .Проте фахгвець не називае конкр! них пам"яток,ро могли б репрезентувати цих ¡раномовних мешкашпв' Ль вобереккя .Мокна припустити,ио на час утворення вопинцевських пам"ят( цей ¡ранський елемент було наст!льки слов"янизоЕано,шо лише гончарш посуд,який походить з аланського компоненту салт1Есько1 культури,мо; говорити на користь його участ! у формувани! населения Л!вобережжя.

Шодо ппем1нно1 надежное?! паи"яток роменськоТ культури ,то i тут ¡снуить neEHi робиност! ,хоча 6inbinicTb дослгдни^в пов"язують ix ' cieeptiHauH "[foBicTi врем!нних и!т".Проте 1.1.Ляпушк1н займав з цьо: питания непевну позиц!в.Так,характеризувчи Новотро!цьке городище як еталонну пам"ятку роменсько! культури,bih в 1?58р.ЕЕажав його с!ве рянським,.а ъ дешо п1зн!ш!й прац!,цей дослиник, виходячи ззапропонс ного paHiiue /1947 р./- об"еднання роменських i боршевських паи"яток в рамках едино! культури,не розр1зняв с1в6рян i в"ятич1в/Ляпушкин.-1968/Лака думка знаходиться у протир!чч! з л!тописними повЦоиленн ми.шо лише с!верян лока^зувть по берегах niBHx приток Дншра.

С1верянськими Еважаз вопинцевськ! i роменськ! паи"ятки В.В.Оздов,

який.розглядаючи етнокультурн! процеси на Дн!провському Л1восЗережи1, прийшов до висновк!в,ио:слов"яни вперше з"явилися на-дан!й територ!! в середин! I тис.н,е,;!хне масове розседення на Л!вобереяж! в!дбува~ еться у УШ ст.;етнон!м "с^веръ" походить в!д автохтон ого ¡раномов-ного населения;л!вобережн1 слов"яни утворипи о!верянський плем!нний союз в УШ-1Х ст.,а до того не маяи плем!нно! орган!зац!1/Оздов.-1982/ Нам уявляеться,що ц1 виспрвки потребують певних коректив1в.Так,пе-зрозун!ли:,1 е та обставина,що з"явившись на Л!вобережи! в середин! I тнс.н.е.,слов"яни розселяються на ньому лише у УШ ст.Не ноина не яого-дитися.що плем!нна назва л!вобережних слов"ян походить з ¡ранського "Зац "/чорний/:прац! М.Фасмера,В.М.Топорова ! О.М.фубачоъа переконли-во доводить наявн!сть таких топонШв Лнта справа,до якого часу сл!д в!дносити запозичення слов"янаяи цього етнон!ыа.2а В.В.Оздовим це на~" ле,,м!сце в середин! I тис.н.ё.,або к в його пергы!й поповнш/Оедов.«. 1982;пор.: Седов.-1979/.Але на я!вобережному Л!состепу е липе поодино-к! паи"ятки,як! иожуть бути пов"язан! з сариато-аданами,шо не дозволяв п!двестл п!д ад г!потезу достатньо! фактодог!чно! бази.Це,до речи,визнав ¡сам и автор.Звхдси виходить,ио на Л!вобережк! не будо ое!тгого {раномо^огснаселення.в середин! I тис.н.е. 1 спов"яни П1Д час розселення не мали з ним контакт!в тому "сицб!о&7/за В.В.Седовим/ и ¡г вабуватися в б!льи рант добу'.ще на початку раннього зал!зного в!к,у/0.1 .Тереноккш,Б.О.Рибаков/;останньому не протир!чать ! дуМкп иовознавц}в /В,Н. ТопороЕ,О.Н.фубачев.,-1962/.

Не мояна також прийняти припушення В.В.Седова,за яккм слов"яни,роз-. оеляЬчись на Дн*провськом# Л!вобереаж!,одержали" свое 1м"я "сгВверь" яише в процес! освоения територ!1,тобго,п]зн!ше утворення середньо-гппйровського руперсоюзу "^сь'^який ¡снував в У1-УП ст./Рыбаков.-1955;Седов.-}982/,При цьоиу руси у В.В.ОеДова-одне з антськйх племен, яке сприйняло ,етнон{и внасл!док симб!озу з ск!фо-сарматсьшм населениям Середнього Подн!пров"".Щкаво,що пробпвматичне слов"янство леген-царних 'ант!в,що для нього е безсунн!вним,неодноразово п!дкр'еслпвало-зя авторой наведзного припушення.В той же час ставиться п!д сумн!в злов"япоька прияалежи!сть {сторично достов!рних л!вобереяних схвезян.

Уявляеться налов ¡рог! дним ШцппЙ союз р ¡зноплемШних утворень поза замками деркави протягои- тривапого часу.хиба що в!н виник внасл!док зоенно! перевагй рус!в,дк! прииусили с!верян до союзних в!дносин.

фоте постав для такого припушення неиае.Навпаки,нап!вде{Зяавн! ут-зорення рус!в ! с1верян склаяи федерац!ю плен!нних союз!в-«уперсосэ..

Разом з русами о1Ееряни еэяли участь в балканських Е1йнах 1 колон] цП Балкан у У1-УП ст. ,¡по було б немозбдивим при в1дсутно"ст1-у лп бережних слов"ян плем1нно! оргамзацп, в функцп яко! входило форм ння В1йськоеих загон1в I заключения вознно~пол!тачних союз!в.Це сг товуе висновок В.В.Овдова вЦносно с!верянського сусп!льства.

Пропонуючи терм!нолог1чне об"еднання сдов"'янських археолог!чних м"яток ДнЬровсбкого Л!вобережкя останньо! .третини I тис.н.е. в ра ках едино! волинцевсько-роменсько! />= о1веряасько!/ культури,автор тим самим виотупае проти вживання щодо них назви "роменсько-боршев ка",п!д якою рбзум!ються схверяни Л!воберенно! Укра!ни та в"ятич! Д0ння/0/хобоков. -19 71; 19 75; 1985; 1986/

Правом !рность запропонованого нами терм¡ну полягав в тому.що сер !нших сх1днослов"янсъких археопог1чних культур-переддеркавно! добм вряд чи иожна назвати ще одну таку.культурна сЕоер!дн!сть яко! так в!дпов!дала територ!! I звичаям л!тописного племен! I була б такою ст!йков протягоы к!лькох столга при наивному поступовому розвитку На п!дстав! археолог!чного вивчення пам"яток волинцевського I ро менеького тип!в,а також даних антрополог!! можна твердити про певн, ф!эично-генетичну вдн'ють та культурну спадкоеин¡сть населения,шо залипшло.

Више йилося.ио волинпевсько-роыенськ! I боршевськ! пам"ятки були сформован! на основ! р!зних етнокультурних субстратхв.Нос!! боршев ких пам"яток були в"ятичами,юо мешкали в басейнах Дону ! р..Ворон¡и:; як! особливосг! поховального обряду боршевсышх могильник!в мвють : м! аналог!! в басейн! верх!в"!в Оки,в"ятицька приналежн!сть населе ня яуих н!ким не заперечузться.Вначна частина керам!чного комппекс, боршевських пам"яток пае таков.аналог¡1 серед сдов'-'янських пам"ято Волзько-Оксыюго басейну;разом з тим,в боршевських курганах в оста' н! роки було вид!«ено групи угро~ф!нсько!. та саптхвсько! керам!ки ! ряд з посудоы волинцевського типу/Винников.-1984/.

Антропометричн! досл!дження краншлоНчних сер!й з донських та в< зько-окських слов"янських-курганних могильник!в . однозначно св!дча^ про наявн!сть у в"ятич!в специф!чних ознак.шо- наближують !х до мор; ських плечен/Алекреева.-1961/ з одного боку,! з тюрками П!вн!чного Причорномор"я-з другого/Трофимова.-1946;Алексеев.-1969/.Сп!вставле ня сер!й череп!в з иогильник!в Дн!провського Л!вобережжа та Подонн говорить про суттев! в!ди!нност! пои« населенням цих реНоыв за редкими покажчикаии.

Територ!ааьне сус!дство северян з Лноетн^чнвии племенами Л!вобе

oi Укра1ни в!дбидоая в матер 1альн1й культур! насамперед волинцевоь-шго.а rroTiu } роменського етап)в о1веряноько! ку пьтури. Sara льнов i -mu е наивность саят1всько{ квраы|ки в керам(чних комплексах цих па-?ток;в0дм0чаеться { зворотне явише.кояи спов"янський посуд волинцев-coro типу присутн|й на салт1воьких пам"нтках;а на думку С.О.Плетнь-)1,салтовцями бупи запозичен! у су с одних слов"ян нитла у вигляд1 на-. 1эемля«ок/Плетнева ,-1962; 1958/.Шиком слушноп здавтьоя. також думка, за умов TicHoro оус$дотва та черезсиукного розсеяенип ионливим бу-cniB[снування сяов"янсьного i аяано-болгароького населения я менах loro поселения.

'ака картина яскраво простенуеться на волинцевському етап! .HaíiiHfop-ивнf пшы у цьоиу в!дношенн[ е Бнтицьке городите,де водмочаеться jc-ання двох р}зноетн1чних синхронних компонентов,по водбилося в ха-тер i укр оплень.р }зних традиц{ях домобудивницгва^.швентарi .Тут в ах одного розкопу лоруч виявлвн! сдов"янськ1 нап ¡взенлянки з глино-нами почками,в одному з кутгв í леДЕе заглиблено гзртоподобно спору-з вогнивем в центр i; сяов"янський я!пний посуд ! з а л i з н í кяепано ани,яе Еластиво асортименту побутового ]нвентаря оо(лого населенна; ика к1льк!сть землеробських } ремосничих знарядь npaui та численно" и озбпоення i спорядяенооя во!на-вершника .Ш матер ¡аци,ио восазуюзо зповоонування населения з piamuu устроями господарства на цьому го

I,особливо вежлив! для визначення питомо! ваги неолов"янських jetiTiB у фориуванн! с ¡верян .Ножна припускати не лише певн! культур-. зв"язки м0ж щееооенням вопинцевсько-роменсько! та салт}всько! куль,-о.аяе Я говорити проактивний процео аоюпляцЦ,На корпеть такого хущення сводчась цатер{али вивчешя краноологочних cepiñ з могиль-[в с1верян та саят{всьинх катакомб.Вони виявяясться под 16ними за ¡дними покажчиками i в}дносяться до мезокранногосэредньолицьового >опояог!чного типу /В.П.Алеоеоеев та Г.П.Б1о13внч/.Пор1вняння чере -з наших розкопок о1верянсы<их могильник1в/Кам"яне,Зелений Гай,1П-i/ э аналоИчниии,ЕО походять з могнльно(к1в !(урсько1 та Еелгородсь-областей виявляе !х типолог!чну близьк|сть за сыновними ознаками :а 0.-1987/.

'озглянуто виде археолоИчн| матер|аяи разом з антрополог!чними дане заперечуать припущено® про значаий пиесок р озних у культурно-а етн(чному в!дношениях племен у формування сяов"ян Л!вобереано{ 1ни на р1зних етапах Ix ¡сторичного розвитку.

- S2 -

Глава У ' Короткий нарис 1сторИ наседення ДнШро-Доноького межи р !ччя в ооташш третину I-початку П тио'.н.е." скяадаеться а двох роэд1л1в,в першону з яких висв!тдрвтьоя питания в!днооин Хозарськог каганату з кочовиии та ос1диии племенами п!состепово! зони ЗПвобере но! Укра'ни.а в другому - перебування л!вобережних слов"ян у склад! давньорусько! держави.

Коло пробке..:,пов"язаних з !отор!ев Хозароького каганату вое ще и иоана ввалати добре розробяении.Науковий штгрес до Хозар{! лояснв-вться Н ыогутн!ств,що дала зкагу протистояти таким cbítobhm суперд( кавам.якими на той час бупи Арабський хад!фаг i В!зант{йська iunepii а такок тов ¡сторичнов роллв.яку хозароька держава в!д!грала в долi багатьох сучасних нарогйв бвраз i! .Ethí4hob ооновов каганату отав кою доиерат боягарських,угро-4!нських та аланських племен,оеред яких са. ut хозари буди археолог!чно невловииов ненш!отв,шо губияася в масд тврксько-та Граномовного наоеяення-нйеНв оалтово-маяцько! культури В пер/од розквиту Хозарського каганату,до його складу входили При-урадяя,Повопжжя,Щвн!чш\й Кавказ,Приазов"я та Подоння.як! були засе< лен! р!зноетн!чними. кочовиии та землеробоькими орлими племенами,шо передували на pisrnsx р!внях соц!ально-еконоы!чного та культурного розвитку.У взааиов!дносинах ХозарИ в р!зноетн!чниц i р1зноукладним насеяенням Щвн!чного 1Ьичорноиор"я в!дбилаоя одна Í3 законом!рнос-тей розвнтву кочовик оусп|яьотв на захоплених територ!ях,копи 3Hic-том першого етаау будо завоевания великих просторов I насильне пере, творения населения в п!дданих,а другого-соц!ально-поя!тична коноолг дац!я завойовник!в i завойованих в рамках новоутворено! держави/Л.П Лашук.-1969/, ' .

Разом з Щвн1чнии Кавказом,де традицН ocinoro земяеробства налг чувть понад S00Q рек|в f Причорноиор"яи,тпо успадкувадо еконон!чн! 1 культурн! надбання античнретГ.Подоння було одним з важяивих рег!он!] ХозаоН.в яких створвваяися умови виникнення деркавност! у кочовик!] НайвавяивiraoD умовов до цього був nepexU до зеилеробства.шо перед-бачае наявн!сть активного процесу ос?данн# на зейяв,причоиу велику ровь тут в1д!гравалв ос|я! земдеробськ! плеаена.завойован! хозарами

[Идпорядкуваьня ocinoro земдеробсысого населенна та його роль у у становдеин} ХозарськоГ деряави виов!тпено в прйцях cneuiánicTlB з йозарсько! проблематики/И I.Артамонов,С.О.Пяетньова,А.П.Новосеяьцев М.Г.Магоиедов,В.К.М1хееЕ,1.А.Еаранов та ¡н./.Встановяено.шо цин ос! s»u зеияеробсэким населения ХозарН були не лише апани П!вн!чного

- ЭЗ -

авказу та Подонпя разом з меншанцями-округи причорно.морських м}ст, ле я сх1днослов"янськ1 племена,пгдкорен! хозарами на рубел! УП-УШ, бо на початку УИ ст.1Щ владою хозар опинилися в"ятич1,с!веряни,радтт-ич!. 1 поляни.Експанс!я Каганату на сх¡днослов"янськ! земл! в той ас не зустр5ла н!яко! протид!!:иогутньо! военно-полтчно! орган!за-!!,рким буг. сосз Русь,вае не !снувапо-в!н вичерпав сво! сили у ду-айсьно-балканськчх в!йнах У1-УП ст ЛПдкоэеннп слов"яксыгах племен, в г!дно, эд!кснювалося через алано-болгар./Плетнева»-1989/,ию безпосе-здньо сус{дили з населениям УПвобереяня та Середнього Подн1пров"я. Якшо племена сал^всько! культури/алани.болгари.угри,буртаси,асЛ а '¡п./ було 1нтегровано у склад) каганату,а Гхня культура стала дер-звною/С.О.Плетньова.-1968/,то по вдаоше^лв До слов"ян Хозар1я зд!й-^вала пеЕну експлуатаИ1Ю населения Шдоння га Л1вобережно1 Украхни, э,до речи.певноо мхроо торкаеться й |нших племан,

йзом з тим.Хозарський каганат в!д1грав неабияку роль,з одного бо-I- будучи заслоном в1д кочовтив/ Артамонов.-1962/,а з другого-факто-эм зовн1Шньо! небезпеки для слов"янськйх пйеиен.подолання якого при-зло до внникнення давньорусько! дернави/А»Н.Насонов,-1951;П.П.Топоч-3.-1987/

Тиск з боку войовничих сус!д!в викликав зихну у топограф!! { харак-;р1 ггоселень о!верян на роменському етап! !хньо! культури .Вони стали ¡зташовуватися на високих мисах к:ор!нних берег!в,захист яких посилг)-1вся штучними оборонними споруДами,по 5-9 городищ в одн!й групЬ 1>т ел!д-навести думку Б.О«Рибакова.що поселения "е не особоо ар-!олог1чнос культурой,а форноо пристосування давньоруського степового ¡лянства до суворих умов життя в небезпечн!й зон!"./Рыбаков.-1972/ першоп частиков цього тверднення аж н!як не нояна погодитися:аопин-!всыс! ! роменськ! пам."ятки,як про це йшлося вище(цаоть весь необх!д-гй асортимент ознак.якими визначавться археолог!чна культура.До того !м властив! специф!чн! риси.ио вид!ляоть ,ц! пам"ягкк з кола !ниих :!днослов"янських археолог!чних культур.

Друга частина висловлення Б.О.Рибакова окреолюе ситуац!о на Л!вобе-!Жн!И Укра!н! в останню третину 1-початку П тис.н.е.Низка городии, | протяглася вздовж л!в"их приток Дн!пра являла 00601) к!лька л!н!й р!плень,як! перешкодкали просувашго кочовик!в у внутр!шн! слов"ян-,к| земл! .Бгодом.п1Д час становления та в перпН стол!ття {снування лньорусько! держави Дн!провсысе Л!вобереижя об"ективно виконувапо вдання загальнодеркавно! оборони як важливий ! глибокоешапокований ршлений район. Шрпн ки!вськ! княз! розум!ли ниттеву -ва?лив !сть цьо-• рег10н.у для молодо! давньорусько! держави.про в» срЛдчатг. походи

Олега y Ш1-835 роках,внаслйск яках до 1Си!всько! P^ci буди привднг с!веряни та радимич i .фоте эдаетъся;ц;о в пов!домленн! л1топису йде^ ся не про Bcix (нверян.а лише про зах!дну частину ,бо сх ¡дн i cíbe ни ще до 80-х poKiB X ст.перебували п 1Д владои хозарДо ж до радим! то тут нова йшпа не про племена,як],згино л!топису,мешкали .на р.й а про радимицысих колонистов на Дншровському Л!вобережнi:îx прони! неннп сяди сталося те до початку Л1 ст..коли носп колочинськоГ ку/ тури з"яеяяються в середньоиу Посеки"! та верх!в"ях Пела .Ир о тягом друго! половини УП-початку УШ ст.,тобго на волинцевському егап! в!; ваёться !нтеграц|я колочинськ х еленент^в в с!верянську культуруЛ< реземукно роэсетоочись серед с!верян на салт!вському прикордонн!,с; и! радимич! i стали разом з с!верянаии данниками Хозарського каган: 1накше незрозум!лим стае сам факт оплати данини посонськими радимю ии.цо меикас;) на п!вн!чний захпз, в 1дролян,яккза л!тописними пов!до! леннями "вдаша дань" мечами,тобто деыонструить cbod р!шучость в!дс-яти 51езалегш!сть,внасп!док чого хозари ' в щступилися в!д "сильного далекого народу'Уза С.О.Плетн: obod/.Пе виклычае подальше проникнем хозар на зах!дн! та nibhí4iü земл! вхд полядх, тобто на паеШнну тер] р in посокських радимич íb .

фиеднання до Рус! ззхгдних cisepnu i якогсъ частили радимицьких лонистíb .Олегом не було зазоаванням,накладання на них "дан! легко!' скор ¡me говорить про орган1Чне входкення !х до складу КиГвсько! Ру1

фо перебування сх!дних с!верян п!д eriÄOD Хозарського каганату й в X ст. св!дчать дан! про oöir еххдних ÄiprewiB на територ¡ях,,3¡ нятих слов"янськ1г>ш племенами так звано! "хозарсько! групп" .Саме ¿hinpobcbice Лтгобереяжя приходиться три чверт! вЦомих hhhí знах!д арабсько! монети.шо датувться з початку УШ до 70—х pokíb X ст.-ча сом панування хозар над в"ятичами,с!верянами та радимичами.В{д !х ди.в"ятич! булн хдьнен! Святославом у 964 р.В н'аступному 965 р.в наносить остаточного удару по каганату,оволод!вш1 míctom BinoD Веж Бнасл!док цього походу до складу Pyci ув!Еили b"htk4í,hkí з 9юр.

ч ffl i I

сплачують данпну ки!вськоыу князи.. *'ут кдеться про донських в' тич'1В,6о эвгльнення в"ятич!в басейну Оки в!дбулося двома роками ра ие.

Падении Хозар!! сприяли не лише чиивики внутршнього розкладу.а й фактор и зовя ¡шиьопол ÍTH4H i ,так i як захоплення печеными причорв морсьдос <зтеп!в у kïhlû IX ст.,ооротьба з мадерами в kíhiU 1Х-пс чатку X ат.;походя Святослава 60-х pokíb X ст.

В 915 р. пзченш! вийплп на кордони сх!днослов"янських земель.Щ

а пади печентв св^дчать шари згарни.датов :)п пертою половиноб Хст. а городищах С!верського Дшця та Ворсюш/Донецысе, Полтава,Гяинськ/. 1ечен1зьськ1 наб1ги особливо посилсвтьоя в 60-Т1 роки X ст.,коли бо-отьба з кочовиками "6Ь бЬспереступна".

Ёагострення военно! небезпеки вимагало терм!нових д!н для укр!п-ення дернави.Якщо Святослав задовольнявся лише даниноо.то Володи-ир зД1йснса певн1 заходи на приеднаних землях.Пе знайшло св1П пров у будшэництв! нових та реконсорукцП вже !снуючих с!верянських ортець.посилення !х гарн1зон!в за рахунок переселения на Л!вобереж-я мешканц!в ¡нших територ ¡й.З^я¡тописного поЕ1до«пения витп<ае,що ереселення "мукъ лучших" з внутр!шн!х 0х1дн0ся0в"янсысих /! не ли-е тх/ земель на сх!дн1 кордони КиТвсько! Рус! в!дпов!дало завдан-яи державно! безпеки.Ч! завдання,таким чином,ставали сп!льними для сIX племен,в тому числ! I для тих,кому небезпека наб1г!в безпосере-яьо не затрону вала. Переселенсыса политика Вояодтшра зяаходить пгдтвердженпя в архео-эг!чних матер¡алах городищ та иогильншив п¡вденно-сх{дного прикор-зння Ки1всы!01 фс!,де знаИдеиI речи особиетого вбрання раД1шич!в, "ятич 1в,кривич ¡в га северян.Ц» полынку успадкували I його наща/да слушно згадати переселения мешканц^в Друцька на нижне Посуяля.або 1 Чера!г!впину населения донецьких городищ у ППр.,а також втид- ■ ¡в э Б!до! Веж! у 1116-1117 рр.

Виразн! матер гапи про цо по а'¡тику дали роэкопкн 1г!ста-гаван! Во-1Ь,зд!йснен! п!д кер¡вництвом В.Й.Довжеика та городища ! могильника эблизу с.Ёовннн/я ^тописне м ¡сто, ^елни/Лут знайден! скронев! к!льця ¡верян,радим1!ч!в,кривич!в,речи й!шю~угр!в-"чвд!" та сх!днобалтсь-1Х племен/"голядь"/.

'Гака пол!тика не лише укр¡плевала державн! кордони,але. й руйнува-I родо-плен или в!дносини.

Наведен! археолоНчн! дан!.разом э л!тописшыи св!доцтвами,дозво-1ють ВЕадати Посулпя п !вденно-ох!днш рубежей Юцвсысо! 1ус!,кордо-(м державним.а не е^ичним.оыияьки 1 за його межами в!дош задники юелень давньорусысо! доби по берегах Псяа,Ворскли,С!версысого Д!и~ ¡.Проте ! для сучасник!в автора "Слова о полку 1горевин" пох!д за пу спршшався пк "ввдаттш еоГиський подвиг"/Рибаков.-1971/

У зв"язку з ции Еиникао питания про те,в яких в!дносштх перебу-яо населения сх!дних район!в Л1вобережвя з кочовикзин з одного бо-,! центральной владоо депнборусько! деряаЕи-з другого. Археояог!чн! досп!дгсеиня давть псобх!дн! иатер!апи для постановки

чэ со

s ft В ft в я я 5

& я а 3 "О са >а о:

я ч —. о с- ч о Si

« 03 03 X с сО СО Си EJ

X Ен s о W и Я •

я s я X со Я

я Ft я .СО S 03 ■S X

« о о в с tf»

« а PJ &J к И о я cd

H я о И— р=с о ft сз ft

я я 03 и « о с. с M

« ft о я

5 о аз я о сч я Q

C¡! аз W h 64 Э II—(

3 о л я —• s « о

о с* я СЯ в а. со Я :

СО о аз X я о Я íá

чэ X к я а я 03 аз

я о >» я о о Ou

CK . ■о X я Ен я ÍU о аз

я л я 6-< чэ 3" чэ

я о >5 я к s л ■t о

03 я 3 о * s я ь« к га

я 03 о л i—i a я "-Ч

03 а л Еч » « со os я Ч

о- Я" 03 t—< я X к 03

о ft Я я СО о к m

■о я И я аз a я аз

s

я о я

CD

с-

CU X

s-, s :й я

КС аз H

И КС «

о о к

я я

о •—•

Я 43

я я - я

W

03 о

C-I S

л о;

Я СЗ

са о

я «

я со

a >5 о Я

со s•

я

CT

x &< л сз о

Сь X о

л я X

о

« —

w « ж

03 О

S* Я О

О КС

О — «

р. я «

с:

& чэ 5? со .и

о я о x is

Я

X с. X

s s о, x

PS

t, to a x о о

g w 9 «

s «

■O es

£3

Я Я >» Я СЭ

- - - X G

аз я сз о

X о я р. е- я <0

WH « аз V s я я

я ••—i с о Sí

03 о о аз с

те К с СГ> ft я о

я СО о К—Í о о; к

я ti, о я * « s 03

аз a « см я а о

В Я са я .Й «3 S ft

ft кч я f—i •—I • —*

s s? * ( я о к

я К я я • га sc

о о я о 6* >i 11—1

— Еч ВС я И Ч со ft

m

•S л w

Я 03 Я № ^ ci «mw

е- ce ' a

о & 03

" Я 3 X

'03 £0

П Я

Ai а

- в

я

к. аз

са я

—• Я ft S 03 Я

S 3 3 j1

►в1 я Œ аз айв

я

F=c

сь о

cu —

я я

с s

а я

со аз «

Ol

m «

о ей

И .Й x СО СО

С! X

О s И Я

ca ез Еч

X

в; S

в. К

в в

—■ 03

и Rt m Я

>3 с л ft я В я я о «

« S3 03 X о я я

к я a X 03 fri s с я 3 —■

я - я я И Я я о о в ft

я —И X га Я о о 'S аз

03 аз f-l" я я ft я s s*

к а a. я a X ft & я я

СО s со Ci р. я о я tr я

« И s с с я я X —*

X о С! я X 03 s я я

о 03 о » sa О ^ s s я '•*"1

я я и я X К я я я КС аз я

о о о л я СО хз о о

И J3 >Д ft ■ О аз ££ о я X 'S

НИ &« а я в. « 5 о œ я

я 03 к S аз я s 3 ft

s о

л g*

ю в;

с

са

о «

о

о « я га о са я я

ял»

«

я X я о >1 п. а из я

Я S

СО р,

со оз

f- s — ft и

С Э <о

X о

« в

я о я -я-

03

аз <я

о а я

сь са о

аз о -х о

о ce ta

« >» са

л я

JD

к

V

ли

хэ аз M

s-,

« со

О X чэ И

аз » я я

CK >&

cd ää

•N. <03

— и

К Bt

о о

& ft

о о

Е< С—

о ^

СО

aj «■

я «

X о

F=t l=t сэ

о. м о

я я

к

о sr

сз о

я x

СЬ Я «

5 X

е* «

о —

s X

6 со X я

- оз

17

д «

&

а со со я

pt> Я 5й

со аз

- а

x л

со « Я

« х

x я s

X о

а -о

43 со

кс о

я о

я & о >» в о

<13 чэ о

со сц я —'

ч

«

Q

<13

а о са х

-г л

ш и

« m § я

я р,

5 я

£ « " к

« !» я

а о х « и со

s о* w „

ш о о. f-

о о.

о и о

w

ё

я «

g к

о •

и со

а я

X я

« я

•аз я

S &

P« со

03.

о о.

S X

Ft S

« X

« со

бч о

s s

s &

fí x о

р. о

о л

е* с

X <Л . s

■а со

Л в"

h

s «

о —« Cu S3 о

и. а) е*

о

x -•СО я

я о t.

ь: о

о и g §

X аз « а о

X Hit

о я гг

СО

я

сп

о

x «

о и

О!

о s

г? =

а. л

о к

m со 's

о • са

со я С-н

03 —.

о к «

as s

XJ í< s

u аз

X аз «

S CU 03

я X СО

я л в о

X s я я

m ш

я

к -а

s я

з- я

BS вО я

CD S

я »

о я >»

x

te

о

m &

•m о с\ (ч

s а. я

5

я я я

о

- я

ы аз

о я

5

ег

s

и

«

п

о

x

s s

о ä _ >> pc

x

s s a и s л

Х- о œ я аз и

И со в я « аз са я о. 6-> е-» аз t

cs

я "n.

w

efl я сС со я

я о

м со СП s a и я

¿3

я я

СО

sc

s к я я >а я

а а> я К

К 03

г о д. ta о я

w

о m о

я —•

« я я

x cs

<3 и

я

s

Ж Л а

с0 в

3 °

Я а о я я о Kl W

<о ta о. я аз PC

о о о

Я «Я

я

я аз

я я

сз я ч

Су ч

о [4

ПЗ О

»

s ih

и а с

03

• сí

я в

• 03 g §

a, s >> «

л m «

& s-

о

q я

о я Я —•

я я

о оз

X «

£»г с

4 >.

в >>

1

о «

►э

—< с

>» œ

X 03 ta

X аз

со О

е* и а

со аз

я а

я м s а к

"л в «« с

со

<ц я !>- я «3

са s

s Я "n. cs

te

з и

s 03

a э*

я

a s

CL, ■

S3 Я

О S s г* • сз

я &

X

=4

я от

я « ^

a я

ЕС

3 я из я ta

о* чз о а

to

я я

И

я «

я г

я Я

О

п Ü

m t»,

«м о

¡я *

S о

M £

СО «

£3 f»

« Я О

в « ft

» О. •—

в SÍ Я

я о -

>> со

и я

S я

« СС

3 о

я сз

о

Сн о я И 03

о.

со g §

к о л та

и о ft

аз

я

я

§ _

я ~

0J —'

т а в

о X m <4

Я Ü —

О я

из '

в в о nag

Ч (i и

со р

X

s

>4

о

>> 03

о. о

о о

л п

в ~

я в ш

« о

W

к о

в m

я о

га с

ÏT! 03

■*» о

а о о

t. —

О ' "3 f-

ft л

5 2

ш

«3

а

я

зедц)н часом.Так,якщо для друго! полоиини I тис.н.е. в!доио ьагалои ?50 nyiiKTiB з материалами ко'лочинсько!, пеньк1всысо! ,волинцевсько-ро~ 1енсько1 культур,то для перших двох стоить П тис. иараховуетьсл 180 тм"яток з давньорусысими материалами.

Виходяч» з л1тописного визначення пяемишо! територ!Г с!верян в ба-:ейнах Десни,Сейму,Q/ли з одного боку та наявностг 'сгверянсысих noce, шнь та могильников на Псл1,Ворскл1,С1верськоцу Дiнцi - э другого,е йдстави говорити про поступове просування Сверяй у nicocTenoBi i lacTKOBo.cTenoBi.pañoira сх!дного Л|вобереяжя в Х-ХП'ст.В цъоиу в {дно-шин! показ.овим е пониззя р.Псел.а такон прибережно! сиуги Днепра,де |аф1ксовано залишки близько 30 пунктхв з давньоруською керан1коп;по-[ад 20 поселенб цього часу знаходиться ие exánime.

У межах розглядувано! територíí ш!пьн!сть давньоруоького населен-гя не могла бути пост iйнсю -через загостре/шя зовн)шньо! небезпеки.по-Чршеиня шпматичних умов,а такоа Ail ¡нших чинкик!в вряд!-год1 вгд-i 1че н i в i дпиви мешканц!в до внутр1шн!х район íb . "Kjic i в!дливи неоднора-ово мали н!сце в iстор i I Л1вобврежного слов"янстЕа,проте не завиди вони привертали увагу л!тописця.Але незаперечнним е факт,шо-на схо-:! Л!вобережно! Укра!ни поселения с!верянських землероб{в,мисливцев i |Ибалок ichyütb ах до появи татаро-ионгол1в hanp'nkihui сО-х pokíbXÜIc-t,

Kiлька м1ркувань cnifl висловити шодо юрисдикцП п1вдеино_сх1дних и<ра!н давньорусько! держави.Ми не маемо письмових пов!домлень щодо ¡оц!ально-пол1тично_го устрой с!верянського сусп1льства,проте за ана-ioriflMH is эгадкаии про !снування княз1вства у деревпян,можна припус-:ати його наявнють i у сяов"ян Л|вобережжя.Часто на користь цього рипущення наводять еп!зод про воеводу Претича "з тоя сторони" Дн!п-ia /968 р./,апе з нього можна зробити висновок про.п!дпорядкування гаданого возводи Святославу,тобто,центральна вяаД1 .Отже,аргумента-lie в!дносно ¡слування м!сцево! адм1н icTpaní! не мокна визнати неза-¡еречно'ю.

Проте це не заважае деякии авторам без застеренень говорити,про :ияз!вства в"ятич1в.радимич¡в,северян,яге! до к!нця IX ст. иеребували :!д протекторатом...вороного Рюриковичам Хозврського каганату"/Е.А. ¡инаков, А. В-.Гри горьев . -1990/. Эг1Дно цих автор íb Олег.п (дпорядкувавшн

884 р .с¡верлн i у 885 р.радииич!в,залишив м|сцеву, адм.!н!страц!ю i истему управляя,яка згодом.у 40-70-т! роки X ст-виростае в державе утворення названия л!вобереагннх племен.На користь цього наводять гаданий eni30£ з Претичем.а такой певну cxosicib рис матер1ально! :уль тури названих племен.Не.одиак,як було доведено вище,не в!дпов!~ ае дiñcHíGTi Л1а нашу думку .нонна говорити,скор 1ше,за вШшсну куль-

турно-хроноиогИну охов!сть,викликану загаяьними для bcix трьох пл иен уиоваии !снування в марг{нальних районах JiicooTeny i п!д тиско фактору зовн1шньо! небезпеки.

Наводять эгадвн! автори 1 1ншi аргументи,одним а яких е опроби i готовлення влаоних грошей,п!дставо» при цьому служить знах!дка вдш го екземиляру варвероько! 1м1тац|{ арабського д!ргема з В.Горнальш кого городища.Ми могли б навести зиачно бiдьше прикяад!в таких зна) док,во залишилися нев!домими З.О.Винакову ! О.В.Григор"еву,ане це про. що не говорить,оок!яьки варварськ! !м!тац{! сх!дно! монети е нг лише на с!верянських землях,аде й е ареалi саят!всько! культури,на1 н|чноиу Кавказ!, Поболи!, Середн!й Аз!! тощо..Отке,е ов!тя1 рказано1 1 цвй аргумент на витримуе критики. '

К!лька ол!в необх!дно заувакити з 1ншого приводу,На думку назван науковц!в,з 40-х рок!в X от. склалиоя певн! пол!тичн! умови для вш нення oiBepflHCbKol деркавност}.Щ буян¡"криза давньоруоько! держав! та "поояабдення Хозарt!"Об!двi тези не в!дпов!дадть д!йсн!ст},бо зе . яку кризу можна говорити за чао!в активн1й внутр!шньо1 та зоеншньс пол!тики кн.Одьги? Некае п!дстав твердити про эанепад Хозарського i ганату в ц{ часи.

Сказано примушуе в!дкинути дуже ориг]наяьн1 спекулятивн! побудови шодо о1веряноько! державнаот!;дяя цього ии не маемо п!дотав hi в aj хеояог!чних ыатер1алах,а н! в ¡вторичному факта*!.

3 моменту входнення с|верян до складу давньоруоько! держави,!х а ритор!я знаходияаоя в безпосередкьому п!дцорядкуванн! вепикокняз!вс ко! адм1н!страц!!.Яаршим оуверенним князем черн!гово-о!верським i т тараканськии був Мстиояав Володимирович.п^вя смерт! якого /1036 р.

i до 1054 р .oiBepaHCbKi земо! зг!ов п!дпорядковувт6ся центральна вл Д». '

3 у творениям на Л!вобереинИ Украш! ЧернЖвоького i Переяславсь го княз!вств,зеип1 по басейнах С^ли.Псяа.Ворокяи J Швероького Дш1! разом з Посейи"ям в р!зн! пер!оди и!жусобно1 боротьби патрапяявть п вяаду того чи !ншого княэ !вотва,прй пареваз! княз!в лереяславських. Проте.в умовах пост!йно! загрози з боку кочовик|в,ця вяада у в!ддал н х п!вдекно-сх!дн1гх районах була ягае ном1наяьнов.

Не дивиячись на скяадн1сть умов життя у прифронтов!й soHi i в ци владения районах ми бачимо ¡снування даЕньоруського населения.яке &а р!внеи матер!аяьш>! j духовно! купьтури,складом нац!онально! та а!г|йно1 cnlabiiocTi,н!чим не в!др!зняяося в1д ыешканц!в центральних эамель Рус!.Вскраве п!дтЕердаеиня усв!домяення територ!ально! еднос духовно! та нашонально-культурно! сп!льносгч населения ycix давньо

ьких земель взагал! 1 мешкапц!в Л!вобережно! Укранга зокрема.ми зна-одимо у "Слов! о полку 1горевим",де,здавалооя б,локальна акц!я чер-!гово-с!версысих княз!в набуваа эагальноруського значення. Отие,анал!э писенних дкерел.археолог!чних та антрополопчних матер!-л1в дае пгдстави стверджувати не лише нэяен!сть давньоруського насе-зння на землях на сх!д в^д Сули.але к про його вплив на середовище иоетн!чних утворень,що в!дбилося у процесах седентаризац!! кочовик!в, äCEoeHHi ними культурних надбань Ки1всько! fyci.окладанн! народнос-зй тогсо.Ц! процеси були перерван! навалою ново! хвил! кочовик!в -та-аро-монгол!в в 20-ti роки ХШ ст. в Закдрченн! п!дбиваються niflcyuK« нашого досл!дження. Евичайно.не можна в дисертащйн!й робот! в поен!й MipI висв!тлити ci питания ¡сторичного i культурного розвитку населения' сх!дних рай-нiв Л!вобереяно! Укра1ни на протяз! майже п!втисячол!тнього переду Зго !снування .Але автор i не ставив перед собою тако! мети.обмежив- ■ ась розглядом досить окгддних питань етнокультурного процесу у насе-зння дано!" терптор!! напередодн! та в часи становления давньорусь-э! дерю/зи на п!дстав1 сучаснчх археолог!чних даних.

ОСНОВЩ ПРАЩ, ОП/Ш КОВАН I ЗА TEM0D ДИСЕРГАЦП: . .Славяне Днепровского Левобережья/Роменская культура и ее предшественники/, -Киев,1975.-12,5 д.а. .Древнерусский Путивль и его округа.-Путивль,1990.-12,1 д.а. .ÜHinpoBcbKe л!состепове Л!вобережжя у УШ-ХШ ст.-Ки!в,1992.-12,3 д.а. .П!дсумки та завдання вивчення роменсько! куяыури//Слов"яно-Руськ! старожитност i.-КиIв, 1969.-Ö, 7. д.а .

.Населения Дн!провського Л!вобережжя напередодн! утворения Ки!всько! Рус!//Укра1нський {сторичний журнал.-1971,Ж 6.-0,9 д.а. .Про деяк! пробивми вивчення роменсько! культури//Археол^г!я.-1971, J6 3.-1,0 д.а.

.До питания про пам"ятки середини 1 тис.н.е. на Дн!провському Л1Еобе-реяя!//Матерian« ХЕ кояфЛА АН УРСР.-Кн!в,1972.-0,4 д.а. .До питания про пам"ятки волинцев^ького типу//Археолог!я, 1977,J 21.1,0 д.а.

.Про салт1вське зал!зообробне ремесло/за матер!алами розкопок Д.Т.Ее-резовця/.//Археолог!я,1978,.6 25.-1,0 Д.а./сп!вантор Гопак D.M./ ).Этнокультурные процессы на /евобередной Украине в I тыс.н.э.//Проблемы этногенеза славян.-Киев, 1978.-1,2 д.а./сп!Еавтор С'ренкоС.пУ [I. Антропологическая характеристика древнерусского населения ЛевоСе-реаной Украины/по мат.раскопок могильника у о.Камеикое/.//Натеркапи по палеоантропологии древнего населения Ук?аини. -Киев,

■-1.5 д.а./сп!завтори Дячеяко В.Д.,Покас П.М./

J.2.Древнерусские поселения Днепровского Левобереяья//Древнерусские поселения Среднего Поднепровья.-Киев, 1984.-5,5 д.а.

13.К возникновении и ранней истории Цутивля//Материалы юбилейной koi фер^нции "Древнерусский город",посвященной 1500-летие Киева.-Киег 1984.-0,4 д.а.

14.Роменская культура//ЭгнокульТурная карта территории Украинской СС в I тыс..н.э.-Киев, 1986.-1,1 д.а.

15.Славянские древности последней четверти I тыс.н.э. Днепровского I. вобережья/волинцевская к роиенская культуры/.//Археология Украин-

. ской ССР. Т.Ш.-Киев, Г986.-2,2 д.а .

16.Путивль//Там же.-О,5 д.а.

П.Давньоруськ! Паи"ятки б1ля хут.Белений Гай С!умсько1 o.6nacTi//Ap_ хеояог]я.-1987,5 58.-1,0 д.а./сп!вавтор Моця О.П./

id.Левобережная Украина в УШ-ГШ вв.//Чернигов и его округа в 1Х-Х1У вв.-Киев,1988.-0,5 д.а.

19.Археологические памятники Долгавщины.//Историко-культурное наследие Полтавтины.-Материалы к Своду памятников истории и культуры народов СССР:по УССР.-В.5,-Киев,1987.-2,б д.а./сп1вавтор Креико С.П./

20.днепровское Левобережье в УП-ХШ вв.//"Цруды У-го конгресса МУСА.-Т.П.-Киев, 19Ш.-0,5 д.а.

гХ.Раннеславянское поселение &сулье и древнерусский город.Лубно/Лу-бенъ/.//Тез.докладов ,научно-практич.конференции,посвященной 1000-летию г.Лубны,-Луо'нн, 1988. -0 , 2 д.а.

22. Клад орудии труда и украшений с Битицкого городища.//Славяне и Ки евская Русь-®.в честь В. И. Довженка.-Киев,1989.-1,0 д.а./сп1вавтс ри Вознесенська Г.0.,Приймак В.В./

2S.Северн; я граница расселения восточнославянского племенного соиза "ciEepb"//lb3.докладов Брянской областной историко-краеведческой конференции е честь 45-летия освобождения Еряншины.-Брянск,1989. 0,2 д.а.

24.Работы Левобережной славяно-русской экспедиции Института археологии АН УССР в Сумской области i960-1988 гг.//Тез.докладов научно-практической конвенции "Проблемы археологии Сумшины".-Сумк,19й 0,2 д.а.

г5.Предволынцевские памятники Полтзвцины//Тез.докладов Ш научно-прг тического семинаои "Охрана и исследования археологических памят! ксп Пог.тавщинь" .-Полтава,1990.-0,2 д.а./сп!Еавтср Йренко С.П./

ЛИвденно-сх|дне поруб!жжя давньоруоько! держав «//Археолог |я, 19 09.

-.6 3.-1,0 д.а.

.Керамический комплекс Опошнянского городища//Археология Полтавщи. ны.-Полтава, 1990.-0,7 д.а ./Сп1вавтор Юренко СЛ./

.Радимичи на Днепровском Левобережье//Тез.П областной научно-практической конференции "Археология и история Гомелыцини','-Гомель, 1990.-0,2 д.а.

.К характеристике могильника у с.Каме иное//Питания археологии Сум. щини.-0уми,1990.-0,6 д.а.

.Нов} досл1даення Битицького городииа//Тези допов1дей конференции 1нстнтуту археолог!! АН У ССР.-Одеса,1990.-0,2 д.а.

.Новое в изучении волынцевских памятников//Тез.докладов У 1-го конгресса МУСА в. Пскове,-Москва,1990.-0,2 д.а./сл!вавтор Юренко С.

.Некоторые итоги археологических исследований в Цутивде//Археологин славянского Гго-Востока/.-Воронеж,1991.-1,2 д.а.

.Спорные вопросы истории населения Левобережной Украины в конца ,1-начале П тис.н.э.//Тез.докладов научной конференцни.посвяиенной 90-летио ХП Археологического сьезда в г.Харькове"Археология и история Слобожанпшны" .-Харьков, 1992.-0,2 д.а.

П1ДП. ДО др. 24- OS. 93. Формат 60*84/16. Патр офс. Офс. др. Умовн. др. арк. 2^32. Умовн. кр. -В1дб. AxJiä-Обл. -вид. арк. £А. ■ Тираж/¿>о прим. Замовл. .7f 7. . Л i На Se}<v*>ro/i*'0.

Д1лышця ротапринтнога друкування ВПТ1 1ПМ АВД 252014, KiiiB-14, вул. Тю.Прязевська, 2