автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.03
диссертация на тему:
Формирование рынка труда в Украины и его влияние на изменения социальной структуры общества

  • Год: 1994
  • Автор научной работы: Коваль, Ирина Георгиевна
  • Ученая cтепень: кандидата социологических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 22.00.03
Автореферат по социологии на тему 'Формирование рынка труда в Украины и его влияние на изменения социальной структуры общества'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Формирование рынка труда в Украины и его влияние на изменения социальной структуры общества"

РГБ ОД

- с ргиНЛЩОНАЛЬНА АКАДЕМ!Я НАУК УКРАДИ 1НСТИТУТ СОЦЮЛОГП

На правах рукопису

КОВАЛЬ 1рина Георгивна

ФОРМУВАННЯ РИНКУ ПРАЦ1 В УКРА1Ш ТА ЙОГО ВПЛЙВ НА ЗЖШЙ СОЩАЛЬНО! СТРУКТУРИ СУСШЛЬСТВА.

Спец!алыисть ~ 22.00.03. — сощолопя пращ та екоиом!чна соцюлопя

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП' на здобуття наукового ступеня кандидата соцюлопчних наук

КиТв — 1994

Дисертац1ия е рукописом.

Робота виконана на кафедр! галузево'1 соц1ологП Кшвського ун! тету ¡м. Т. Шевченка.

Науковий кер1вшш — доктор ф!лософських наук, професор Панюков В. С.

ОфВДйт опоненти — доктор сощолойчних наук,

професор Патрушев В. I.

кандидат фЬтософських наук Попович В. В.

Провщна оргашзац!я — кафедра соцюлоги ДнШролетровськог равного ушверситету.

Захист вщбудеться «--»------19,94 р. о----—год:

засщанш спещал^зовано! вчено! ради Д. 01,08,01 для захисту , тацш на здобуття наукового ступени доктора сощолойчних на} шстшуп соцюлоги НАН Украши за адресою:

252021, м. Ки(в вул. Шовковична, 12

3 дисертад!ею ыожна ознайомитись в б1бл10тед! Шституту соц! НАН Украши.

Автореферат роз!слано «--з> —.--------1994 Р-

Вчений секретар

спец1ал1зовано1 вченох ради Д. 01.08.01.

кандидат фшософсышх наук I. Е. Векешйна

Актуальн1сть теми дисертацшного досл!дження. В укра!нському

li.ibctbi в сучасиих умовах вщбуваються значШ сощальШ, еконо-п та пол'л'пчш амшн. Утворення ново'! сощально! структурм су> )Ства Пено нов'язане з процесами розвитку ринкових в!дносин та ■муваппя ринку пращ, як одного з слемент1в цих в1дноспн.

1Пд вплиьом структурных та сощально-економ1чнпх змш в сус->CTBi piíiicií пращ починае виконувати фушецп основного регуля-s робочо! сили, а також чиншша яшено! змши складу сощальннх i населения. Це дозволить у недалекому майбутньому не тшьки :зпечнтп певноцшну оцшку просто! людсько! спроможност1 до Ui. але ií стимулгавати розвиток таких якостей людей, ят скла-|Ть суб'ектинну основу змншм у сощалыий структур! — шдпрп-hboctí, 1н!циатнв1, квал1фшацп робочо! сили.

Нормально функцповання рлнку прац1 неможлпве без форму-га bíдпов1'дно! систем» еконолпчнпх, сощальннх, оргашзацШних >авових лаход1в, як основи ного ефективного внкорнстання та iтi-:ущювання нових сощально-структурннх в!Дносип.

Така постановка питания пояснюеться тим, що в мниулому dm npan,i розглядався як чисто формалышн акт, що перекручено юражае сутшсть данного процесу. I така оцшка в1дповщала дше-ri, тому що пращвнику фактнчно гарантувалось те робоче писце, n:e Din колись потрапив. Разом з тим ¡снували ntopcTOKi обмежен-)т BnCopi М1сця та умов застосувания cbo'íx зд1бностей, моб1льН1СТь зчо! сили Сула ннзькою, в силу чого социальна структура сустль-1 п!длягае иезначшга змшагл. В результат! великих po?,MipiB досяг-:хопапе Сезробтя у вигляд! змш робочо! сили на дШчих гйдпри-твах, котра разом is маргШалышми трупами складала тшьову му елемс-п'пв соцдалыю! структури. Вниикло лротщмччя, яке по-зло в торлу, що поруч з безробИтям зростала кшьгасть надлишко-робочпх мкць. Явне безробптя теж кнувало, але не визнавалосл. це з одного боку дозволяло утримуватп зароб1тну плату на пизь-у píehí, а з другого — перешкоджало енополИчпому росту.

3 переходом до р13иоман1тннх форм власпост1 стало можливим )мо розширити свободу вибору не т1льки конкретно го.мшця засто-шня прац!, але й сощально-еконолИчного способу вживания свое! эчо1 сили ножною людиною: робота "на державному виробництв1, те заохочення Шдпв1дуалыю! трудово! д!яльност1, участь у мало-6ibi¡eci та тдприемпицтв!, вн'користаиня найомно! пращ в педер-пому CCKTOpi.

Í. .1

Раоолг 3 тим, ринков! вщюсини Штенсиф1кують процес виеп пения робочо'1 сили, конкретне робоче М1Сце вже Шкому не буде "г рантоване, форма найму набирае реального змшту, що зачшае жи тев! Штереси ийльйопдв людей. Досв^д багагьох краш показуе, що в в!льнення ..частинн робочо:! слли з дПочого виробництва не' цлы дасть змогу зб1льишти цродуктнвтстъ пращ та прнбуткн зайняти але й переводе сховаие безробтя у вдарите, тобто легал!зуе но для нашого сусл1;;ьства соЩальЩ верстви.

Ринок прац!,'таким чипом, складае важливий зас1б змши ел мент1В сощально! структури в характер! зайнятостх населения та ступсн! ефективного використашш робочо? гили. Процсс масового в в!льнення надлишщв робочо! сили та п перелив м!ж секторами ск нолИь'и, формування резервних кадров, 1х моб!л!зац1я та перерозп Д1Л через систему ринкових, мехашзм1в та шфраструктур будуть ви начити " д1 змши.,

Досл1джешш формування ршаду пращ та соЩальинх процес його становления шдтверджу,ють прискорепня процеав змши сощал но1 структури сусшльства, наследии.яких ще не уев)доллен1.-

Особливо великого значения иабувае дослщження дано'1 пробл ми на региональному рхвш. Створешш модел1 прогнозуваиня проц с1в формування тру,дови?с ресурыв у репой] дае можлив!сть не т1л ки охарактернзувати екоиом1чний розвиток району, обумовити про ноз попиту на робочу силу, виробити заходи по социальному захист окремих категорш населения, провести балансов! розрахунки сп! глдношення попиту та пропозици на ршшу робочо!' спли, а й проан лгзувати професшно-квал!фшацшну Шдготовку-- та перетдготовь тимчасово незайнятого населения, виконания законодавства про за! ият!сть на регюнальному р^внг.

£туп1нь опрацювашш проблеми. Формування ринку прац! -па пов'язане Дз змщненням товарно-грошових в!дноспн. Ще юлька рок; тому така постановка питания протир!чила сф1ц!йнШ теори, ¡и давала однозначну в!дпов1дь -г- ринку прац! в умовах сод!ал!зму \ I мае ! бути не мозке. Це пояснюеться тим, що прац!вник при сощ л!зм'1, не.в1докремлений в1д засоб!в виробшщтва, е господар в умощ загальнонародно! власноеп; спроможшсть до. пращ — не товар ! 1 В1дч'уджуеться. при найом! на роботу в!д о,собистост!; з'еднашш пр; щвннка 1з засобами виробництва носить безпоссредиьо сусшлыш характер, а Тх розподш та перерозпод!л в систем! сустлыюго розт д1лу прац1 чиниться планом!рно, на основ! прямнх .еконстНчних зв'я

к1в.'

НасправД! ж держава виступнла власиином подавляшчо!" част] пи засоб^в'виробшщтва, а прац1вшш був в1докремлений в!д реалын участ! в управл^нн! виробшщтвом та в розиорядженн! результатам свое? прац! Держава, усередшоючи умови оплати пращ, породжув; ла зр!внял1вку, тим самим ще б!льше посилювала процес в!дчудже1 пя праЩ в1д 11 результат1в.

Демократичн! перетворешш, утвсрдження нових погляд!в _ н роль ринку прац! в забезпечени! зайиятост! населения, значно змии ли п!дходи до досл!дження процес!в формування ринку прац!, ефея тивного використашш трудових ресурс1в. Лро це переконливо засв1/ чуе анал!з останн!х наукових публ!кац1й К. Демидова, I. Зас.лавськ<

о

-о, I. Маслово!, В. Прокопова, В. Томашкевича, Т. Крщук, С. УкраНи-дя, в яках впзаачеш перспектив» формуваиня i Ф5'нкц1ювання ринку 1рац1, гпднят! »питания удосконалення державно! систем» зайнятост1 гаселешш. - ■ .s'i^-j

Проблема управлшня трудовими ресурсами, i'x pyx i ра-уональне вакорнстаная, а також удосконалення i'x якоси, як умови ;оикуронтаоспроможност1 на ринку пращ розгляпут1 в роботах О. Во-■уцького, г.1. Долкгпого, в. Костакова, В. Сн!к!еика, JI. Рибаковсько--о, 15. Сарухапова, I. Суворове!, М. Шалекко. У працях В. Апер'яна, Ч. Костша, О. 'Котляра, О. Рузавшо!, С. Маневича, В. Немчешса, В, лишенка, 6. Яаковсько! висв^люготься pi3iii аспекти в1дтвороиня )обоно'1 силн 1! нсв'язаш з ними вЫляш сторони функцповання рнн-;у пращ.

Огоблппо! оцшки саслуговус школа укра'шських соц1олог!в, еко-roMicTic, поллтолопв, що впвчають дану проблему. Тут пизначилось (сшлы.а направлеиь. Лерш за все — дослхдженпя проблема форму-:аипя i становления рнниу пращ в Укра!и1 в роботах С. ЕатехШа, Д. Borini, Т. Ь'рщук, С. УкраТаця, В. Шамоти. В мопогаф^ях М. До-цшного. С, Злуако, С, Ппсаренка вир!шуеться задача дсслЬтжеинп ¡е т'кчькн трудових pecypciB, !х регионального викорасташш, а й внв-ч;шш репоиалышх особливостей !х формуваиня. Значка частина :раць В. Коваленка. 10. Гвашпкова, В. Колесова, I. Мацкуляка, М. Палсико прасвячена досгпджешно причин, як! сприяють безроб^ттю, тако;к тлихШ розвптку пол1тикп ссц1алыюго захпсту населения в ■"'Левах flit рииковнх в^носин. Причини та иас.шдки, що обумовлюють ■ризу в сошачыю-екоаог.Цчному нсаШ, розглянут! в монограф!ях В. Зевза, 10. Павленка, II. Шетренка, М. Шаленко. Украшсьшши вче-jitni внвчас.ться ае т'иькн досв1д становления рннку прац1 в Укра'йи, й проанал13ований стан рннку npaqi за кордоном (робота С. Алек-гнленка, В. Шшпенка та шших). Прагнучи до об'ективного анализу роблема формуваиня ринку пращ, ми спнралися на публшацп за-ордоннпх авторов, в тому час;ц Г. Бестерса (Шмеччина), Г. Лампер-а (Велпкобритатя), були використан! apxiBHi докумеити та ¡сторнч-i материала Укра'Ши.

Пезважагочн на позитивш зрушення у ппвчешИ сощалышх пробел! зайнятсст! у Б1тчнзияиш сощолог1чнШ Л1тератур1, досл1джешш poneciB формуваиня ринку npaui на репопалыюму piBiii в тому I: с л i в административному район! або тернтор1ально-промисловому омплска. пока ще не одержали пс-вного розвитку. До цього часу алитилася не розгляиутою значна к!льк1сть пптань орга!нзацшного ■методологКчюго характеру, HKi вшшкають при формувааш та функ-¡говашп pi:m;y ирад!. Особливо це стосуоться процес'в, що формують гщальпу структуру суспальства. Цпм i обумовлена актуальность те-и.

Мета i завдання досл1джеинл. Метою дисертацШно! роботи с озробка п1,;гход1в до вивчення соц!алыю-економ1чпих процес!в фор-уваннп рннку пращ, його сплаву па виникнення нових елемент1н Дальне! структура сустльства i на щй основ! — створення прог-ама ефектавно! зайнятост! населения на региональному piBHi. Виз-ачеапа мети досл1Джсгшя обумовлене реальнимн потребами управляя станом трудоЕПх pecypciB в ок!»мому адм1н!етратпвному ра-

йош, необх1дн1стго систематичного анал!зу змш IX яшсного .складу процес! перебудови структура економ!ки, а також ймов!рного про нозування 1х динампш на ринку прац1.

Реал!зац!я щег мети вимагала постановки 1 шф1шешш такн д0сл1дшщышх завдань:

— виявити специфшу й особливостц сод1альних процеав. ш виникають при формуванш та фуншцюванн! ринку прац1, його вплн на змши в сощалыий структур! сусп!льства;

— визначити функцп, структуру та механ1з.м регулювання рш ку прац1;

— вивчити проблема безроб!ття та його сощалыи насл!дки и регюнальному р1вн1 1 на ц!й основ! провести анал!з викоиаиня про: рами зайнятост1 населения на м!сцях;

— досл1дити дшчу систему управл!ния трудовими ресурсами т IX рацшнального використання в межах адмШстративиого району;

— проанал1зувати напрямки удосконалення системи и!дготовк та переЩдготовки кадр1в, профе|СШно-ор!ентацшао'£ роботи серед н; селения;

— запропонувати модель прогнозування процесами формуваип трудових ресурйв з урахуванням соц1ально-економ!чних проблеи що виникають в умовах становления та фуннДювання ринку пращ.

Об'ект 1 предмет досл1джешш. Об.ектом дослщження в дисерт; цшшй робот! виступае реПональний ринок прац! та ступень його впл! ву на ЗМ1НИ соц!ально1 структура русшльства. Предметом дослхдже] ня визначеШ сощальн! процеси, що виникають при форыуван! функц1юванп1 ринку прац!, впливають на стан ново!' соц1ально! стру1 тури сусп!льства, а <також об'ективн'1 умови та чинники механ1зм його регулювання.

ХронолоПчи! рамки досл1джешш. Внходячн з науково-практи1 но'1 доЦ1Льност1, вони охоплюють перЮд середини -20-30-х роШв, к нець 30-х початок 00-х рок!в як перЮд найб!льш активних перетв< рень в облает! становления 1 функц1ювання ринку прац!.

Ппотеза досл1д:кешш. Основна йпотеза досл1дження полягае тому, що основн! змпш в соц!альн1й структура сусД1льства можуть в!( буватися в продес! ствердження необх!дних 1 достатньо стШких уме переходу, до повнодгнного ринку прац!. Суть цих умов зводиться р забезпечення максимально! свобода партнер1в трудових в!дносин сп совно попиту та пропозиц!! робочох сили, найму та зв!льнення в рал ках норм закону оргашзац!! виробництва та социального захисту пр; щвник!в. 'При цьому важливим 'р те, що, перш за все, до уваги б< рецься в1льний виб!р сфери прикладання прагд, м!сця робота та пр< живання, перем1щення м!ж п!дприемствами ! по територП, недопуст! мЮТь примушування пращвннка до прац! й наймача до прийому р( бочо! сили, яка не в!дпов!дае його штересам.

Ефективне функцаовання ринку пращ передбачае сувору взаси

ну п1дпов1дальн1сть партнер!в за викопання догов1рннх зобов'язань як гарант!! дотримання штерес!в кожного, в!лышй рух зароб1тноТ плати та прибутшв як умови переливу робочо! сили М1Ж тдпрнемст-вамн. 3 боку держави ц1 умови забезпсчуютъся проведениям активно! нолпчпси 3aiumT0CTi, створення снстсмп •социального захисту населения, nocTifuimi удоскопалениям робота державно! служби зайнято-lтi лг]дно спецнфЩ рннково! економшн. Частково це сгосуеться i п!д-1фишц1п, яш спрняють утворсшио йових робочих м!сць, надають до-помогу маю забсзпечсшш верствам населения. Продовл; роботи над диссртащею ця ппотеза одержала належне теоретично обгрунтуваи-[!я i гИдтверджсиа результатами соцдологИних досл!джеиь. Теоретпч-f11 висиовкн, практичи! рскомендаци та пропозици вийкають з цих результат.

Методологгша i теоретична осиови досл)дагеиня полягають у ппвчешп соц1алыю-сноном1чних ироцес'ш становления та функцшван-<<п ринку прац!, в розробщ модел1 прогнозу процеав формування трудовнх pecypclB у perloni. В контент проведеного досл!дження це реал1зовувалось з урахуванням об'ективних та суб'ективних чин-iHiiiiB. що створгоють ринок пращ' i в значшй Mipi впливають на зм1-нн в сошашнш структур! сусп1льства. В процес! роботи ми спирали-гя на твори вхтчизняних та закордонних вчених, прнсвячених р!знома-тнтиим аспектам дано! проблем», а такой; на документа державних та сусшльнпх оргаШзащй, матер!алн першдично! преси.

Методика досл!джеш1я^ запропонованого в днеерташ! включай: методику опнтування, а саме" — анкетування по мкцю роботи та нав-чапня, проведения повторннх та пор1внялышх опитувань; анал!з до-кумен'пв статистнчного зв1ту, saco6iB масово! гаформац!!. В nDoqeci оброикн та узагальнення одержано! шформащ! були використан! ме-тоди математично! статистики, метод експертнпх оц1иок та !нш!.

Досл!джсння проводилось у три етапи.

На першому етап! розглядалися загальн! проблеми формування ринку прац! як у всШ УкраШ, так i на реггональиому piBHi, були гшвчен! джерела та чинники, що впливають на нього. В зв'язку з цим була розроблена методика оЩнки трудового потенщалу окремого ад-MiBicTnaTHBiioro району. KpiM цього був проведений соЩально-статис-тичний анал13 зайнятост! населения по галузях виробництва, збалан-сованост! робочих м!сць та трудових pecypciB, професШно-ква.тпфша-пшшш та огв5тн1й р!вень зайнятих, якост1 побочо! сили з перспективою на майбутпе, а також вивчен1 демограф1чн1 процеси, що в!дбу-ваються в район!.

На другому етапх досл1джувалися в!дношення людей до державно! политики зайнятост1, престижн!сть прсфесш, професшна opieHTa-щя 1иколяр!В та !х готовшеть приймати р!шеиня на трудову перспективу. Кр!м цього було проведене сощолопчне опитування за допомо-гою програмного Штерв'ю (74 чолов!ка) ¡роб!тнишв служб гайнятост! обласного. MicbKoro та районного р1вня про шляхи вдосконалення !х-ньо! роботи, визначення заход!в та форм подолання трудноиЦв, недо-л!к!в. тдвищення авторитету регюнально! служби зайиятост!

На третьому етап! була зроблена перев1Рка данних, проведении соц!олог!чний анал1з та обробка вих!дно! шформащ!, результаив со-нЛолог1чпих д0сл)джснь за доломогою эпробованого 'пакету приклад-

mix програм «Десна» шстнтуту кибернетики Нацюнальнсн Академ'1 Наук Ъ'ь-païitu. Шдсумком проведеного досл;дження е побудуванн 1\годсл1 нрогнозування соц!алышх процепв формування трудових рс cypciB з урахуванням соц1алыю-економ1чш1х осо'блнвостей, що вгпп каготь в умовах становления та функцпованпя ринку пращ, та впрс вяджешш новнх форм власностк

BnGipicoBa сукушпсть анкетного опитування склада 2800 чолов! йбо 4,Л% гснсрально! сукупностк Гшздова впб'рка охопила колект! г.н осниышх шдприемств, виробничих шдроздшв, колгосшв та pa,i rocniB району. Для наукових biichobiüb по окремому азмнистративнс глу району впб1рку вважаемо репрезентативною, Псказшш репрезепт; TimiiocTi е пропорщшшм вибхрковШ та генеральнш сукупност1 по стг т;:во-ви;обих, оевтих, сощалыю-профешшнх ознаках.

Наукова новизна досл1д;ксшш полягае в тому, що в дпсертацН Hiii робот! вперше в сощолопчшй л1тератур1 здШсиено комплекснн анал1з сощалышх аспекпв мехашзму формування ринку пращ, вн; иачено iioro вплив на змши в соЩальнш структур! сустльства.

Ця копцелщя конкретнзуеться в таких пололченнях:

— епецифша ринку пращ полягае в тому, що вш стае не тшьк одним i" 3aro6iB опттпзацп потошв розподкпу та перерозподшу р< бочо1" спли, але й значною основою формування нових елеменив ci ц5ально'1 структура суспкльства;

— елементи структурн ринку npaui внзначають В1Диогеення ¡пд| В1да влг.лшка робочо'1 снли та ринку пращ, де само ця робоча сил реал]зуеться на яшсь сощальт блага або умовн, ш.о стають осново для зайняття певного статусу в сощалыпй структур! сустльства ком ним суб'ектом робочо! сили;

•— дпнамша рннку пращ прямо пронорцншо залел;ить вщ mis: HiiKiB формування рннку пращ таких як попит та пропозици робоч< снли, бсзр0б1ття, зайняпсть, гидготовка та переподготовка кадр1в т lr.uji;

— побудоваиа модель прогнозувапня нроцес1в формування тг>; дових pecyPciB з урахуванням рсг1оналышх сощалыю-економ1чш песблнвоетей. що вшшкають в умовах становления та функщюва кя ринку пращ, вклгачае п'ять структурно лог'чних блоюв. кожнии яких являе собою мшромодель, де передбачеш ана-из, прогноз, ро робка saxoiùB сощалышх цроцес1в формування трудових ресурсов окремому paiioiü.

Лпактпчне значения роботи полягае в тому, що одержан) вир /тор;к ;юсл1Д)ке1!ня результати дозволяють га пор1внялыпй осно бьчьш доктадно визначити стан регулювания и прспозицш на Рши пгащ. провести прогноз зайнятост! на perloiiaibHoMv piB.ni. розкри в дисертаиШному досл!дженн1 елгглеитн механЮму ёюрмувапня ршп rmarfi дають можлнв!сть безпосередньо, через взаемод!ю об'ектнвш 1 суб'ектнвних чинниюв. здШсшовати щлеспрямовану роботу по з безпечсишо ефсктнвпо1 зайпятоеп та сощалыюго нацисту на сьог дерня 1 на перспективу. Результати досл!д;кения можуть б у викорпстаШ при розробщ теоретичних i практнчш/х акпект'т конце

.1 регионального ринку пращ 1 процеав управлпшя трудовимн ресур-,

Дпро5ац1я роботн. Основн! результата положения та висновкн ^оведеиого дпсертантом дослщжешш булн представлен! ним у роз-чядження Мш;стерства Прац! Украши й зпайшли практпчне засто-'Еання при розробц! програм репоналыгого досл1дження ринку пра-типових сьльськнх райоп!в центрально! частпии Украшн, а таксж •ли обговорен! на сесп районно! Ради народннх депутайв Верхньо-ппровського району Дшпропетровсько! облай! з визначенням прак-¡чннх заход1в в облает! державно! полшчш зайнятосп населения.

ОкрелИ положения днеертац!! вик1эден1 такой: в ряд! науковнх атей.

Структура днеертац!!. В!дпов!дно з метою, завданиями, лопкого ; хронолоПчшшн рамками досл1дження назначен! структура роботи, ;а склэдасться ¡з вступу, трьох глав, висковтв, додатку та списку ■лшрксташю! л!тсратурп.

ОСНОВШШ ЗМ1СТ РОБОТИ

У пст*п1 обгрунтовуеться актуальшеть теми дисертацИ, характе-юусться стутнь II розробки в науковШ л!тератур!, визна-!еться мета ¿1 завдання, об'ект ! предмет досл!дження. його хроно-)пчнл рамки, методолог1чна та емп1р!чна база, висуваеться г1потеза, [словлюеться наукова новизна та практичие значения дисертаЩйио! >ботп, опнсусться И апробащя та структура.

Перша глава. «Досл!дження соц!алыш-економ!чних передумов шку пращ в Укра1нЬ> складаеться з двох параграф!в. В першому— Зощальна сутщсть ринку пращ та проблема його формування в Ук-¡11й» — розглядаються особливост! формуБання ринку пращ. До ¡его часу держава виступала покупцем на ринку прац!, а вс1 пра-внпка не б!льш як продавщ свое! прац1. 1сиували зкорстк,! обмежен-! в вибор1 м!сця ,та умов прикладання сво!х зд!бностей, соЩальна руктура сусшльства шдлягае слабкпм змшам. Загальне положения сфер! регионально! зайиятост1, що склалася на сьогодн1 ха-ктсркзуеться поглибленням протир1ч, котр! зародилися ще в умо-х тоталитаризму в 30-40-1 роки, а поим одержали розвиток в перюд стенснвпого Щдйому економ!ки ! зараз р!зко загострились в зв'яз-■ з крахом адмШетративно-командно! системи. Напротяз! багатьох юв екопог.пчна система Укра!ни накопичувала кЬльШсть робочих сць, розширювала с1тку п1дготовки кадров, централизовано плапу-ла трудов! ресурса по галузях 1 територгях в!дповщно з планами >зм!щеш1я продуктивних сил. Настанова на створення ! «матер!аль-'-техшчно! база комуЩзму» сприяла на практиц! форсованому ство-нню невнх робочпх м!сць головним чином в !ндустр1альних галу-х. Екстенсившш зр1ст «иоглннув» весь приркгт трудових ресурс!в 70-80-х роках ! !х деф!цит став одним з вузьких м!сць затратно! оном!ки В результат! структура ноповнення трудових ресурйв ;ра!ни вйявилася кеузгодженною з реальними потребами суспшьно-"внробиицтва. В!дбувся провал в плануванш робочо! сила в терито-зльно-галузевому розр!з!. Для виконания плановнх завдань шдпгт-'.ствами притягалися додатков! виробнич1 ресурса — техшка ! робо-сала. В цвх умовах були суттево п^рваш матер!альш стимулп впеокопродуктивно! прац!, до систематичного зросту квал!ф!кацп

Ч

к&др!в, як! використовуються на внробшщтв1. Зшйкення яккних рактеристик трудових ресурсов комненсувалось розширеиням ей: зайнятост! за рахунок утягнення в суопльне виробшщтво новпх 1 них контннгатв трудящих, в тому числ1 працюючнх пенсюнер!в, валЗДв, студенив, жшок, зайнятих. у домашмьому господарств! тома вага працездатного населения, зайнятого на робот! та на'вч. л в!дрлвом вдд виробництва, перевищила 90%, деколи досягаючи ряд1 рспетв 94-9,6%, що в свою чергу, мало негативн1 насл!дкн демограф!чшй сфер!, деформуючи сощальиу структуру сусШльс Виникаюч! диспропорцп в розпод1л1 трудових ресурс!в Укра'пш 1 сели до того, що 3/4 зайнятих «сустльно-корпсного працсю» на , л;аву були зосереджет - в материальному виробництв!. За останШ сять рошв темпи приросту чисельност! роб!тшш!в та службовд^в наши! крапп в державному сектор! збйлыншшся на 5%> по в!днов ню до р1вня 1930 року, в то,му числ1 й за рахунок зншкенпяч за! тост! в г!льському господарств!. В той же час, трудовий потснц лсупчспий на дпочих на Укра'ш! п!дпрнемствах, -¡¡нкорнстовувався рационально. Штучно створешш дефщит трудових ресурсов возне ¡снував з! сховашш безроб^ттям на виробництв!. На багатьох вели гтитрпелгствах до 20—2|о% зайнятих прац1внншв фактично б занвшш. Част1ш за все вони вииорнстовувались на п!дсобиих та пом1я;ппх роботах, для надання шефськоХ допомоги. ■ «Лримусова няткть» складала на Украпа сотн! тисяч, а «тимчасова нсзайнятд — десятки тисяч. Фактично на утрнмант держави знаходшшея трудов! колектиси, працююч! на «склад» або т!, що випускали 1 дукцпо з витратами, яы в дешлька раз!в перевшцувалп середньоп зев!. В систем! управл1ння, науц! та шщих галузях невиробнич01 ( ри значиа частина робочнх м1сць практично не. давала сусп!ль< Н1яко1 в'ддач!. Разом з тим все б^ылий масштаб набуло зниже особпсто! зац1кавленост! пр^щвни^в у. збшьшеннЬ сфективност! робнидтва; падшня дисципл!ни, уникнення в!д пращ в сусшльн виробництв!, протест проти примусово нав'язано! зайнятоей — результат — збшьшилась плинщеть кадМв. Ввдбулося фактичне •:удження безпосередшх виробпичншав в1д процессу управлпшя я:авнпми тдприемствами та розпод!лом створюючнх ними матер1 них та духовних благ. Це сприяло, тому, що в /1990 рощ Т1льки в ] мисловогт! та буд1вництв! втрати робочого часу складали на Укр Г,,з л1льГюнн л:одннодтв, що дор1Внюе щоденнш в)Дсутност! на Р' чих м^сцях 21 тисяч! чолов!к. Напротяз) 1993 року через р!зн1 1 чини Т1льки в промпсловост! змИшли м1сце роботи ©30 тисяч ч ык, а в б\-д!вництв1 - - б1льш як 300 тисяч чоловп;. Плнншсть ка, доеягла в цнх галузях в!дпов1Дно 12^13 в1ДС0тк!в. Трудова мотив: пращвиншв в значнШ м1р1 реал1зувалася, мннаючп дершавн! приемства. Проте, «планом!рне» управлшпя сустльною працею ляко стримувало несанкцШовану мобьпьшеть робочо1 силн в с<{ щдив'дуально'! прац1 та в саморегульовану економ!ку, яка назнва.! «тшьовою». Це привело до того, що в процес! штенсифшацП ра( шдпрнемств почалося реальне вивкпьнення надлишково!' робочо! с; 11 перерозпод!л в невиробнич! сфери народного господарства. Ви лась неспроможшсть оргатв по працевлаштуванню та . професп шдготовщ кадр!в забезпечити зайняйсть прац!вник1в у сфер! об говувашгя, в кооперативно-шдив!дуальному сектор! економШи. В

умовах риион робочо! сили стае не т1лыш одним ia засоб!в оптнлЦза-Ц11 jiOTOKiB ïï розподЩу та перерозпод!лу в народному господарств), нсобхпдшш-лаицгогом господарсыгого механизму, алей злачною "репового формувашш повнх елемент)в сощальио!' структур» сусп!льства.

С другому параграф! «Ochobiù функцП ринку прац! та ïx вплнв на сощально-структурШ змши в сусп1льствЬ> внсв!тлюються напрям-К11 актшПлацГ) трудово'! полынки нашо!' державн, яш спрняють фор-муваншо новпх стосуншв mljk суб'ектами ринку прац!. Формування ринку пращ в Укра'пЦ вщбуваеться водночас з прш'шяттям заход!в, що забезпечуготь його функщювання. По-перше, прийнят! pi3Hi закопн та саконодавч! акти, що регулюють- зайнят!сть населения. \TIo-друге, серед оргашзащйних заход)в, необхщно в!дм!тити створення м!цпо1 державно}' служби зайнятостй IIo-трете, економ!чн! заходи включають педатково-кредцтие регулювания к!лькост1 новик робочих" м!сць; в то-л:у- miîc.tî для менш коикурентноздатних oci6. яга зазнають особлпвих труднощ!в в пошуках роботи, а також систему матер!альних 'компен-с\чц1й при втрат! роботи. Перел1чен1 заходи забезпечуготь фуикц!ю-1Я1ШЛ ринку праЩ в Украли на етаи! його становления. На основ! и кшачених можливостей, ринок пращ стае иаГшан;лив1Шою системою рса.-нэаци oco6hctoï защкавленосп праЩвиикШ, забезпечення повно-ijiiHioï оплати пращ, стимулюючи Щдприемл1Ш]сть, иищатнву, тд-вищеиия якосТ1 робочо!' сили. IipiM цього, ринков! в1Диосини ставлять перед ними нов! умови, при якнх щ зд!бност! можуть одержатн мак-симальний розвиток. Перш за все це б!льш напружена праця, внеока яшеть виконано"! роботи, постшшн пошук i рацюнал!заторство, в1д-1:у'ття нсобх)дност! додаткових знань по своему фаху, здатшеть до пе-реквал:ф!кацн, а може й зм!нп професц, про идо показали'результа-ти опитування. Так вважае б1льш!сть респондент]В, яка розум1е, що зьшш в умовах ринку спрняють новому пГдходу до прикладання свое'! пращ. Нам здалося одержатн cTiftKy тендепщю формування соЩаль-ннх о]лентащй людей на ишл форми власпостл особливо на Гото!'-*" n'îctb статн власником п]дприемства, на якому вони пращоють. , На-прикляд, на питания «Чи вклали б Ви cboï особист! заощадження в акцп шдприемства, де працюете?», 42,8 в!дсоткн респондент!» дали погштпвиу В1ДП0В1ДЬ. Громадськш думЩ стае, достулшш, що ринок пращ припускав наявшеть власника, його ловноцшних прав jia вико-ристаиия цШ власност! в рамках г.акону. Маючн зласн1сть, людипа стае впъною Б!Д працедавача, у BSîGopi :\нсця роботи.

:Падто значили у розумйш! сутност! ринку прац! е визначення його структури, яку можливо уявпти у вигляд! трьох блоков, куди входить ocnoBHi чиниики, що обумовлюготь процеси формування та функщювання рншгу пращ ! мають прямнй структурно-логрлиш зв'язок:

— блок ршшовнх в')Дносин, як процес ôoMiuv ' 1нднв1дуалыш1 з дата ост! до npaui на фонд жпттевих заход!в, необх!дннх для В1ДТВ0-рення робочо!' сили;

блок державного управлншя та регулювания, як система за-безпеченпя зайпятост1 ирацездатного населения, подготовки та пере-Шдготовь'и кадМв;

блок-система сощалыюго захисту населения, що зд'н'киюе вип-лату доггомоги по безробИ-по, pi3ii! впди соЩальпо! допомогн ' мало-забезпеченим трупам населения.

й

Bel три блоки структури ринку пращ складають певш функцП виливу на стан i змши соц!ально'1 структури сусшльства. Елемеити структури шшначають в^дношення шдивща-власника робочо'! силн i ринку прац!, де саме ця робоча сила реал13уеться на якхсь соЩалыи блага або умови, , що стають основою для зайняття певного статусу в сощальшй структу-pi сусшльства кожшш суб'ектом робочо'1 силн.

У Apyriii глав! «Аналхз 'реал!заци оснопних функщй ринку пра-ц! та IX вплнву на структурш змши в сустпльств!», на баз! широкого емшричного Marepia.iy, досл!джуеться вплпв безробхття на формуван-ня ринку прац! та змши в сощалШШ структур! сусп!льства (§1), а також ана."изуються шляхи Шдтрнмки ефективно'Х зайнятост! населении \§ .2), i, нареит, визначаеться трупа чшшик1в, яш спрняють удос-коиаленню соц!ально'1 структури сусшльства, соц1ального захисту, насслення ! центрального ланцюга, що зв'яоуе окрем! елементи вн-тльиення, псрсрозпод!лу та працевлаштуваиил пращвнишв в умовах

ÎCTPTHIIX ЗМШ Б CKOHOMÎU,i (§ 3).

В першому параграф! значна увага иридкчепа квасифшаци та хярактернстпщ бсзроб!ття, ана.шзу його соц1алышх насл!дк1в Основнн-vji причинами безробтя постають структур!» зм!ни виробннцтва, Л1);в!дац!я малорентабельних та збнткових шдприемств, розпад М1Ж-республшанських еконоиЦчних зв'язк!в, запровадження R виробництво нових технолог!!! ! НТЛ, штенсиф!кащя пращ п"н змшах форм влас-ност!, конверс!я оборонного виробннцтва та скорочення Зброшшх. Сил. Зпдно з даними про к!льк1сть безробтшх у р!зних perionax nauioï краши, спостерхгаеться тенденщя зб1льшення р!вня безробптя В1Д 0,0]2 у великих лПстах до 1,8% — в малнх. Лосл1дження такой; показали, що в умовах значних змш в економ!чшй систем!, пол1тнч-hoï иестаСИльност! остаин'.х pokîb, внявляготься негатпвш наследии бепроб!ття: зростае хвиля злочннност1, здШсиюеться штенсивне руй-иувашш ценностей, пов'язаннх з працею (самоствердження ! сощаль-ипп статус особистост!, матср1альний добробут, можливост! для про-фесПшого зросту, гпдношення до прац!). Внаслшок загострення ; м!ж-шиЦопалышх в'дносни в республ!ках СНД. на територио Украши по-тяглися потоки б!женщв, як! суттево деформували баланс трудовых perypciB ряду територш, в тому числ1 Донедько'!. Вшшшько'! областей, республшн Крим, поглибили процес наростання безроб1ття. Пс створило великх труднощ! з влаштуванням людей, забезпечеиням ïx роботом та продовольством. До цих саме насл1дк1в привело вороття ряшш репресованих народов на ,м!сця ïx !сторичного мешкания. Прикладом моя:е бути ситуащя, яка склалася в Приму, i час в!д часу загострюеться й створюе вельми значку напружеШсть.

В Kiinù параграфа обгрунтовуеться вненовок, в якому стверд-жуеться те, що шлях до ефективно"! зайнятссп лежить т!льки через ринок пращ й структур^ перетворення в народному господарств!. Сяме вонн будуть визиачати процес масового вивкпьнення надлишшв робочо'1 сили та ïï перелив М1ж секторами економ!ки, формування ре-зсрвннх кадр1В, ïx мобШзацтю ,та перерозподш через систему ринко-внх MexaHisMiB i структур. Все це сприяв скороченню зросту безробптя та б!лыл широкому розгортанню державно!' полынки сощально-го захисту громадян за допомогою забезпечения ïx ефективно'! зайнятост!.

. Досл1ддсення подальше! д« мехапЮму оайияюст! як засобу социального захнсту населения и уловах становления рииково! скоиомь кн, дають шдставц псажати, що саме цей мехаи!.-.м вщображас лечо-кратпчпу по сво1й суп природу ринкових вадгопш, ринку npani ' ле суоектп куши Й продажу робочо! енли "piMiciipanni як в сво!х Итогах, так j в формах !х задоволеност!. Розглядаючн взаемозв'язок ринку прац1 п система державного регулюваиия заннятост!, звертпе на увагу те, що на ринку прац! Осзпосередньо шяко! куллЬпродажу не в!дбувпеться. Bin т!лькп зводить того, хто бажае гнайтн роботу л тнм, кому noTi>i6ni робоч! руки. В цьому плат ринок пращ являв собою систему, оргашзоваиу державою для сощалыгого захнсту Ос-ноглшм регулятором тут е державна служба зайиятост!, котра повинна тдтрнматп людпну, допомогти 1й працевлаштуватись, одержат« чн rniiriiTH професно, тобто шдпятпсь до того ршня, якого потребуе та чн ¡шиа галузь народного господарства. Особливо треба враховувзуи, що першими на ринок пращ попадають мент конкурентноздатт люди, яти стралгдають вщ вщсутност! жнтла: внпушеШ м!гранти; ж!н-кп з малол1тнЫш дотьми, яких першими звпьняготь при скорочсшп п'таИв; молодь, яка не мае високих прсфссшнях навичок та досв!ду роботи; демобшзоваш солдата i офщерп; ссобгг предпенсШного вшу та nencionepn. Результат покаг.ують що серед зареестрованнх безро-б/лшх бьльше ccix neHcionepiQ (42,4%), попм жшок (23,7%) та шва-Л!Д1в (14,5%). НайбЬльш вразлнвою та обмеженмо в реал^ацп свого трудового потенщалу залншилася липка, так 53,1 в^дсоткн з них практично не можуть влаштуватись на роботу, тод1 як !х участь в повсяк-деншй доыашнш робот! стае все важчою в зв'язку з занадто впеокп-ми щиами на сощально-бутов! послуги.

Особливого неспокою мадае безроб!ття серед молод!. В першу чергу трудноиЦ з одержапням роботи в!дчуваготь внпускиики шк!л, ПТУ. 'гередтх спещалышх учбових закладов. Так на ринок пращ республики в 1б|'3,2 роц! вийшли ,2,30 тисяч випускник5в пинл ! 270 тисяч випуекпшпв ПТУ, техншу.шв. А. на ;i с1чня 19&1 року з загально! шлькост! незайнятих трудовою д!ялыпстю 70,7 вЗдсоттв складалп внпуекппкн загалыгсосвшЩх шшл, серсдшх та вшцнх учбових закла-д!в." В силу В1дсутиост1 внеоко! профес)йно1 ква.тифшацп й внробничо-го досв1Ду", вони внходять на ринок npaui незахшненимн i слабими конкурентами з другими претендентами на робоч) м'кця. Положения иосн'ло'-:ты'я недосконал!стю системн профе^йио! гйдготевки. Ум- ви лрацевлагстувашт молод!, на пашу думку, нродовжують тендеицН янияк" :шя економ1чних нереваг одержано!" осв1ти, нрестижнсст! про-фесП. 'Перт за все це торкнулося спешалк:Т1В — випускннюв вупв i TexuiiivMiB, тому що псе частице пени влаштовуютт-.ся па роботу, якт не потребу с одержансго р1вия подготовки, а часто и не по спеЩаль-iiccTi, котру отримали. Таким чином можна зребити впенлпок, що не-бажання сучасно! молод! продовшуватн свое иавчания, мо;кс привести до зптксиия штелектуального потенщалу сусшльстлз. а в майбут-ньому — до повно! ного деградацп. Пе шдтеерджують результат!! проведсного нами дослщжешш серед впиускншпв к к;л Верхньс-дпшровського району Дн!пропетровсько! облает"!, де бьль^Лсть опита-них — 58,5% вважають, що в период формування ринкових в^дноенн хрктерним е поява безроб!ття, при якому иайбкчьш незахищенсю буде

il'l

Молодь: • випускники шк'ш, вуз 1в, техн1кум}в, а також демобШзовап1 з армн.

Внвчаючн ДОСВ1Д заруб^жнах край! по надашио догюмогн бсзро-Штшш 1 пор!вшоючн дану снтуацпо на Украли, ми лрнйшли до вис-новку, що наша дерясава будуе политику затттост1 та соц1ального за-хнсту населения, користуючнсь крайними розробкамн в цШ облает! шших крапп

-- визнаеться демократичней нрипцин добровольное™ пруц1;

— громадпшш Украши мае право вшьно вибиратн для себе форму пашштосп на основ! р1зиих форм власност'!:

— вс1м бажаючнм одержат роботу в громадському госнодар-С!В1 всем!рно енрияе в дьому, забезпечуе ирацевлаштуваннл, пав-чаннл, нерешдготовку, шдб1р м!сця робота;

— лега'изуються шш! види корисно! зашштост! — внховашш дь тей, догляд за пристаршши, швалдами, шляхом падашш соц!алыпа; гараытШ шдвищуеться 5х престажн!сть;

розширюються форми зайнятост! у вигляд! договоров п!д час ирацевлаштування з урахуванням р1зномаштних форм власност! тп внд1в шдприемств;

— територ!альш органи мають право самостШно планувати п!д готовку й задоволыштн потреби в трудовпх ресурсах з урахуванням М1сцевих умов;

— центри зайнятост1 виконують весь комплекс завдань по здше нению прогнозу й програми зайнятост1, профор!ентацп, навчаншо працевлаштуванню тимчасово незайнятого населения.

Здшснешш тако'1 програми, на нашу думку, повн1стю завершат] формувапня ринку пращ на Украпн й буде валяко сприяти ефектив или зайнятост! населения.

У третьему параграф! внсвИлюеться одна з нанважлив1ших особ лпвсстей процесу формування рннку пращ в Украин — його фу ни г^я по тдготовщ та переШдготовщ роб!тш1тв. Бона виступае пери за все як чишшк удосконалення соц!ально1 структура сустльства, ; також социального захисту населения ! центрально! ланки, яка зв'я зуе окрем! елементи вив!льнення, перерозподату та працевлаштуван ня роб!тшис1В в умовах структурних зрушень в економЩ!." Ратше про цес шдготовки 1 переп!дготовки кадр!в розглядався як об'ективн: функц1л економши, коли враховувалися потреби тальки одше! сторс ни. Напротяз1 формування ринку пращ, де робоча сила виступае н т!льки як об'ект продажу, тобто як товар, але й суб'ект куп!вл1, того товару — робочого м1сця, процес одержаиня й змши прсфес! необхщно розглядати також ) суб'сктивно. При тШ свобод] вибору яку надае ринок прац! робочШ сил1 иеможлнво не враховуватн прс фесШн! штереси I приваби 1ндивид!в. Маючи дан1 опитування робл !И1к!в п1дприемств ВерхньодШпровського району, ми провели соцюлс г:чне доелдаення в1дношення людей до змши профссШннх занять

СЙМ01 процедур» переподготовки. Резуль¥ати досл^ження показал« що незавждн подготовка й переподготовка або п!двищення квал!фша-ци супроводжують.ся падвищенням в посад1 та зарплат!, так наприк-лад, при П1двищенн1 квал!фшацП ,в 28% роб1тник1в середня заробот-на плата поеля навчання не зм!ннлася, а в кожного десятого нав1ть знизилася, а на окремих шдприемствах (металург!йно1, машинобудов-И01 та харчовоТ галузей) цей нроцес торкнувся в!д 10 до 40 в1дсог-ков дослоджених роб!тншйв. В результат! знижуеться ¡нтерес до про-цесу навчання та шдвищення квад!ф!кац!1, збольшуеться кшькгсть не-вдоволених роботнош!в, як1 одержали нову профес!ю (на р!зних п!д-приемствах вод 8 до 46 в!дсотк!в). Кр!м цього п!двшцення квал!фша-цп !нк'олп приводить до эм!ни робочого м!сця, Шдприемства ! ооавоть ыосця проживания, на сьогодн! це зв'язано з великими трудно-щами й негатнвннми насл1дками соц1ально-психолог!чного 1 еконо-м!чнЬго характеру. Дан! показують, що зМ1на професи част!ше за все приводить до змдни робочого м!сця (58%), ,р1дше — до зм1ни шдприемства (19%), ще р1дше—населеного пункту (3%). Внходячн з цього можна робити висновок, що до процеав >дрофес!йно1 подготовки ! переподготовки потр1бн! яйсно нов1 п1дходи з урахуванням зд!бностей та ¡нтерес!в роботннкав у в1дпов!дност! з потребами кожного окремо взятого рег1ону. А на готовшсть прнймати участь в тдготовц1 ! пере-шдготовц! впливае ряд чннник1в, таких як ступшь задоволення пра-цею, можлие!сть вибору м!сця прикладання свое!" прац! у в!дпов!д-пост1 з одержапою освотою, а також ступ!нь благополуччя та задово-леноет1 життям. Анал1з цих чинниМв дозволив вид!лнти з соц!альноТ структури сустльства нов! групп за професшними ознаками.

Перта група — це т! роб!тники, як! бажають пращовати за сво'о'м фахом з наймсншнм зниженням соц!ально-професшного стату-. су.

Друга група в!дройнясться в1д першо!" майже повнош в!дсутшст10, сощало^но-професшного комфортизму ! яскраво виявленого уподобан-ня по профееГо,

До третьоо в\днсеяться особи, що не маготь достатньо високоТ 1:вал1ф1кацП чи за впсом близьк! до пенс!йного. Така класиф!кац1я дае можливость передбачатн повед!нку цих груп на ринку прац! 1 (погтерогатп змопи, що в!дбуваготься в соц!альной структур! сусп!ль-ства.

Особлива роль выводиться професшого-ороеоотац'ойной робот!, в яшй в процес! формування ринку прац! мае потребу значка частина населения: учн1 загалыюосв!тн!х шк!л, вивольнен! прац!вннкп, особи з обме'женою працездатностоо (1нвал!ди, пенс!онерн), матер! з мало-лотшмоо д'отьми, зв!льнен1 в запас воони. В зв'язку з цош був внвче-ннй досвод сбласного й районого центру зайнятост!.

Г1роанал1зувавши реал!зац1ю функцш ринку пращ, ми прийшлн до вксоговку, що поруч з його становлениям, в1дбуваеться актив!защя державно! политики зайнятост1, яка за допомогою моб!льност! робо-чо'1' сили, створепня нових робочих м!сць ! п!дготовки, \ п!двищення кпал!ф1кацП I переподготовки прац!вииков сприяе пом'якшеншо на-

Ши

сл1Д1Пв безробоття 1 здШсненшо сощального захнсту тнмчасово не-зашштого населения.

У третш глав1 «Особливот функц'швання рпнку прац1 в адмпп-стративному райош», що складаеться з двох параграфов, розглядають-ся шляхн 1 методи розробкн программ реПоналиюго досл!джепня рг,ш;у прац! (§1) 1 запропопована региональна .модель прогнозуьаппя процес!В формування трудов ими ресурсами (§ £).

В досл!дженн1 формування ринку працо, чш-шшнв, що впливають на змшу соц1альпо"£ структур» суспиоьства, велико значения мае рег1-ональие п) знания особливостей його функциовання, тому що репой— уоловна частшоа ссрсдовшца, яка забезпечус жпттед'оялыпсть I в)д-творсппя трудових ресурсов. В межах тероотороалыш! ешлыюсто скла-даються загалыц штереси 1 потреби людей гид вплнвом однородносто безпосередн'х умов .в мосцях 1'х постойного проживания: сфери обслу-говусания, снстемп осв!ги, р!вня культури, благоустрою, сколого-де-мографочноо ситуаца.

3 цоею метою були вивчен'о процеси формування ринку працо на региональному р!вш, проведений анал13 стану трудових ресурсов, ступень моболыюст! населения, М1гращйно!х процесш, що водбуваооться в райош, проведене сощолоНчне дсслщжешоя джерел формування ринку прац!. Емшрнчне дослщжешоя проводилось шляхом анкетного опптування за м1сцед1 робота та павчалня аиалозу статистичних да-нпх, документов косцевих оиган!в владч. Ви.лркова сукуишсть в ц1-лому о1дпов!дас генеральной, матерюли дослоджспия дають моямш-вкть Штерпретуватн думку всього працегдатного населения 1 учн.'всь-1101 молодо дапого регкшу. Результата дослодженнп показали, що оспавним джерелом поповпення ринку прац! стаооуть вив'ольнеои з п1дпрпем:тв, а також звольнеш за влаишм бажаоглям. Сощальпо-де-мограф!чно!И скиад безроботних становлять в основному жоншг, молодь, ¡нженерно-техночн! працовшоки та службовщ. Попит на робочу силу мае вооражену тенденцию до зооижешоя. В його структур! персва-жають роб'отннч1 професа. Масштаб 1 структура попиту оое водпов^дос розморам ! структур! пропозиц'1Й па ринку працо, мае мосце схованс безробоття, яке може прийнятн вогдош'о форми. В рапопо зболыпуеться самозаоонятогть громадян.

■Прогноз ситуаца на ринку пращ показав, що його формування здшешоеться з урахуванням таких чпнш'ков:

1. Локглдащя, рсорганозацоя подприемств.

2. ЗеШьисшш працовншав за власним бажанням.

3. Внход на ринок працо .випускников иавчалышх закладш о дс-моби'пзовшгпх в запас войськоЕослуЯ{бовщв.

4. Вих1Д па ринок працо ос!б, що ран'шое не працоовалн.

Профподготовка, в районо, що досл1джувався, ведеться по кПь-

кох сумЬкннх професхях, щоб збшьшити конкурентноздати!сть тнм-часово иезаппятпх пращвншпв па ринку прац!. : 1 :

Ссобливе значения набувае внрИпення проблема заннят.ост1 населения, Яле 1стотним чином залежить В1Д ■псЛ мкщевоеп, де :Мешкае працездатне населения.

Спираючнсь па результат регюпальноТ програмн д0сл1дл:енк1л сфектнвного викорнстаиия трудових ресурсов, одер;кану Шформацно про основы елементи !х структура, ми намагалнея побудувати .модель прогнозу !'х формування. Проектугочн модель,, були використаШ т| характеристики, як1 в тШ чи ¡иш!Й и1р1 вплавають на процесп фушщпов&ння та розвнтку соц1ально! структура трудових ресурав. Перш за все де економ1чиа, пол1Тнчиа, демограф1чиа, науково-техшч-на сфера, а такой; система освети, охорони здоров'я, спос1б життя,

С'КОЛОГьЧ.

Структура модель яка пропонувалась, складаеться з п'ятн бло-к'1В. Ко;кеп блок являе собою будь-яку ьйнромодель.

Мерший блок включав прогпозування та оцШку демограф1чних, екоисг.пчних, соц!алышх, еколойчннх 1 ¡нших прсцесШ, що характе-ризують або саме вщтворення трудових ресурсов, або Т1 умсви, в яках воно здшсиюеться.

Другии блок являе собою сукупШсть ВС1Х подШ| що анал1зують слан процепв формування трудових ресурс1в.

Третш бли; передбачае анал1з взаамодИ подШ та 1'х ймов1рнпй прогноз.

Четвертин блок—розробка заходов на основ! результатов- анализу педш попереднього блоку, ;нн мозкуть бути ефективннми в стимулю-паши бансаинх I запоб1гаши небажанпх иод!Й. • . . ..

П'ятня блок — сплив пЛ/мбршшх заходи» ■ на- поди- -та процежен. ......

ТруднонЦ прогпозування в сфер1 трудових • ресурс!в проявляются в тому, що для ягЛсного впразу соц'шльио-економ1чпих • проблем 1 явпщ, взпемозв'язк!в м.1ж ними, часто в1дсутн1 статнетнчн! даш. або 1'х нёдостатньо, щоб одержат» надипи майбуиН оснаки цих процссчп 1 взаемодШ. Б1льш того, Шд час соц1алыю-еконоМ1чного прогпозування часто оцшюготься таш пода, для вим1ру яках взага:и ¡е 1снуе будь-якнх кшыисних метод1в. Зокрема це в)днеенться до оц\н-кн деяких" емцалышх чшшишв шдвищення виробництва, оцшки вплн-ву р1гннх чинншпв на млграцШпу рухом1сть населения .тц. покращен-ия добробуту, на трудову актнвн1сть прац1впик1в.

У пленовку В1ДМ1часться, що на шдстав1 одерлеаннх результата з,осл!д;кеиь сощалыю-економ^чннх процеав, формування ранку пра-його впливу на виннкнепня нових елемешчв сощалыю!" структура ;усшльства, розроблеги пршщипово нов! шдходи до створепня программ ефективпоеп зайнятост! населения па реп'ональному р!ви1.

Спираючиеь на проведен! досл!дження, ми прийшлп до виснов-ку, що формування ринку прац1 на региональному р!вн! в!дбуваеться б!льш стаб!льно, н1ж у великих местах. Це тдтверджуе соцюлогрь пай анал1з одержаних результате, як! довели, що пошук на рег10-нальному рдвн!, в першу чергу, дае м!ру сощальних в!дноеин, власти-внх лише даному району; по-друге, дозволяе звериутись до думки Р13-нпх категорШ населения; по-трете, дае можлнв!сть зробнта б!льш точнпй прогноз формування трудовнх ресурсов в даному репош.

Анал!зуючн особливост! формування 1 функцИовання ринку ара-ц'1 в конкретному репош, ми прийшли до шкновку, що:

]. Зэверн.уеться ироцес формування ринку прац1 в Украш'а Попит на робочу силу мае явно внражену тенденцию до зншкешш. В структур! попиту персважають робоч! дисця, якч не потребують вн-соко1 квал1ф1каци ! характеризуються тяжками та шшдлисами умо-вами пращ. Ловс1и иезначнпй нопит на ша.еаерно-техшчннх пращв-шпаив та службовц1В.

2. Масштаби та структура попиту па робочу силу не в!дпов1да-ють величши та структур! пропозицШ па ринку пращ. Спостер1гаеть-,ся' значний мльшений 1 етруктурний дисбаланс. м!ж попитом 1 пропо-знщело на ринку прац!.

■ 3. Основними джереламн поповнення ранку пращ е вившьнеш пращвнакц з п!дприемств та оргашзацШ державного сектору, а та-кож випускннки учбових заклад!в ус!х тншв.

4. Рухомою силою в процес1 вив!льиення в район! е продовжую-чаа спад виробнпцтва, викликаний розривом господареьких зв'язшв. нерациональною, монопол13ованою структурою економ'ши, в ЯК1Й пе-реЕажають галуз1 виробиицтва засобш виробнпцтва, зменшепням до-тацШ збитковам гпдприеметвам.

5. Не дивлячнсь на значке зростання, безроб'ггтя в досл!джува-иому район! не стало масовим явищем.

6. Для шдприемств ! оргащзацШ району характсраа наявшеть зкерхзаннятост! (сховапого брзроб1Ття), яка в подальшому маачут-ш-.ому немннуче прнйме явн! форма ! там самим пиачио зШлыипть папруженкть на ринку пращ.

7. (Процёс росту безроб!ття носить не етруктурний, а снстемний характер, це засв\дчують вкрай негативш тенденци в розвптку еко-пом)КИ району: поглиблюетьея 'загальна криза, продовжуетыся спад в|[робництва в ус^х галузях, в тому чнел! сощально ор!ентованпх.

8. Соц!ально-демограф!чннй 1 професшно-квал!фа;ац!Шн1й склад безробш^пх' характеразуеться"перевагою ;к!аок, 1нженерно-техп1чппх прац'шнпшв та служборц!в. "сшачною к!льк1стю молод! — вппускншлг. учбових закладов.

Основн1 положения дисертац1Т викладеш автором в таких публ1-кац1ях:

1. 'Коваль I. Г. Ринок прац! та процес роздержавлення. //Роздер-жавлепия економики: проблеми, рииення. Шдсумки одн!е! днскусп.

— Трибуна. —1991. — № 5. —С. 6—10.

2. Коваль I, Г. Роль ринку пращ в орган1зацП та управлШн! трудовими ресурсами. (Рос. мова). //Сучасн1 соц^альш технологи: сутшсть, р1зноман!Тн1сть форм 1 впровадження. Матероали М1жна-родно! науково-практично! конференцП в м1ст1 Белгород!, 1в-20 кв1т-ня 1991. — Белгород. 1991. — С. 154-156.

3. Коваль I. Г. Особисиеть як об'ект 1 суб'ект сощалышх в!дно-син при формуванн1 ринку прац1. 36. наук. пр. Юпвського ун-ту. Кш'в, 1992. — 0,5 др. л.

4. Панюков В. С., Коваль I. Г. Досл1дження стану ринку прац! та його ефективного використання в умовах зайнятост1 на р1вн1 району. (Рос. мова). К., 1993. — 54с. Деп. в Укр1НТЕ1 25.02.93.267 УК 93.

ВерхньодпШревська друкарня 19(94 р. Зам. 3627 тираж 100x14 А5;