автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Гидронимия Среднего Днепро-Бугского междуречья

Полный текст автореферата диссертации по теме "Гидронимия Среднего Днепро-Бугского междуречья"

î о

v.. ¡

НАЩОНМЬНА АКАДО0Я НАУК УКРА1Ш 1НСШУТ УНРАТНСЬКО! ЫОВИ

На правах рукопису

Луга к Васияь Шкторович

rtípohlmta СЕРадьэго дйпро-шьного шшйччя

Спещ альга сть 10.02.01 - увра5нська нова

АВТОРЕФЕРАТ дасертащх на здэбуття наукового ступени доктора фглалогтчних кays

№xt¡ -

1995

Д1сертащею е рукопис.

Робота виконана на кафедр: украхнськог мови Унратнського дзраавкзго педагогачного укхЕзрситету im. М.П.Дэагоманова

Науковий консультант - доктор фглологхчних наук,

професор Бевзенко С. П.

OäniiiHi опонэнти - доктор фЁлологхчйих наук,

професор Нарпенко D.O., доктор фиологхчних наук, црофзсор Матвх je t. Г., доктор фглолопчних наук, професор Пещак М.М.

Пройдаа органхзац: я ~ Кихвсьний нацгональний унгверситет

ix. Тараса Шавченка

Захист вхдйудвться "12я грудая 1995 р. о 14 год. на эаыданнг сявцгалхзованог рада Д.01.94.01 дая захисту дасертащ] на здобутт я тукового ступеня доктора фглолсяччних наук при 1нститутх yigaihcbkoi мови HAH Украхни /252001, Khib-I, вул. Грушзаського, 4/.

3 дасертавдвв можна ознайоыитися в бгблхотецг 1нституту мовознавства im. О.О.Потебщ та 1нетитуту угфахнськох мови HAH Украхки.

Автореферат розiслано "9я листопада1'1995 р.

Учений секретар спввдал1зовано1 рада

кандадат фхлологхчних наук Б.М.А®юк

ятШЛ--?

- з -

Актуальность jpcjii дяэння. Онхми здавна привертели у вагу до-слхдаикгв як о дав з найвеияивших джврел вивчэннк ргзночасових мовних явищ, етноцуаьтурних, uiграцт йних i сусп!льно-1сторкчних процеыв у тону чи хшому periOHi. Особяиви* здрбутюв свгтова й слов"даська ономастика дооягла в серадаш й пщ XX ст., заявивши про себе як про ваганву й перспективну галузь науки.

'{льне шхсцэ серед географгчних назв зайыають годюими, шсх визнаються найдавшиим i вхдяосно ртаСгльним варом у лекси-щ будь-ratoi мови. В укра'гнськоиу мовпнавств1 з пройдем riflpo-Hinri вийиа цгла низка монографЁчних дрсяхдяэнь, у яких ана-лхзуються назви водаих об"ектгв р1зних ареаив: Полтавщини, Запор: ххя й Херсонщини /0. С. Стрижак/,. басейну Ci вврського Днця /Г. В.Муроыцэп/, басвйну Шяньох .Еэсни /А. П. Норепанова/, Буховини /Ю.О. йфпенко/, 1нгуло-Бузького басейну fl Cxiрраго Подслля /Л. Т. Масенко/, Cxi даог Уврагни /в. С. Опн/, №юьо1 Надой стрж-щини /НО. Карпенко та ih./, басейну Poci Л.М.Яэлезняк/, Шяньог Правобережно? Надцнхпрянщини /О.П. Карпенко/ басвйну Сткру /В.П. Щульгач/. Походданню назв рхчок Правобережий Унра5ни в ххньоцу зв"язку э етшчними процесами приев ячена §ундаыентальна праця poci йсысого вченого О.М. фубачова. Проблеми регхонаяьно5 й загальноукрагнськох riipoHinii розглядаються в колективних спэшальних виданняс "Питания гадоонхмг ют* /1971/, "Г5доошм1я yiroa'jhh в ii miлмовких г мхждаалекгних зв'язках" /1981/ та ih.

Помгтне В1Д5иття знайшги вони й у одслэнних топонгмгчних та за>

гальноономастичних эбхрниках i монографг яг. Однак значдай д>ро-бок не вичерпуе всього комплексу актуалыих питань ri,cpQHiwi та, а лише шткше онреелте Ti з них, якх потребуюсь подальшого ви-вчэння.

Одним i3 центральних у riдоонхмгш е питания про форму ванн я

й розвиток назв водних об*ектгв у рхзних ареалах Украгнн у зв*$вку з хндими розр^црми ономасчичнох лексики й позамовнми факторами, без чого немолпиве об'ективне агдтворення етномовних процвсхв у тому чи хншоыу [фаю, а вхдгак г загальнох картини ет-но- та гдотогенвзу сдов"да. Розв"язання вде? проблема вимагае ей явления й анадгэу основних хронологхчних зрхзхв ггдоошмгв та з*ясування етамологхх кожнох з доел! да5/ваних назв. Тахий ас-пакт вивчення онхЩв мало розроблений в укра'хнському мовознав-ств1, хоч щлком очевидно, £цо вгн заедуговуз на особливу у вагу I в одним з найаерспективвдпих у гчдэонхмхш.

ареалхв, гхдронхмгнон яних зхбраний I дрсяхджений лиле частково, наделить Середае Дспро-Цузькв ыеяирхччя, межг якого умовю 0!фвсдЕються: на гпвночх - басейном Тгсшшу, Велико1 ЕИ-С1, Тгкичу га Ятращ; на яхвда - гирлом Синищ, Сингхи й р. (Тельник у Верхньо^нхпровсыюму райош .Пэхпропвтровськох об-даси, питонами рр. Велика Корабельна, Гнилий Яланець, Мертво-вгд, Тромоклгя, йгаунь; на сходг й на захода - в1доовхдао мела-ми Дипра й Швденного Буру. В ад*1Нхстративно-територ1альшжу плащ - це гояовшм чином сучасна Кгровохтрадаина /з залучэння! незначнох части ни Гайворонськога райэну на правому берез1 Шв-двнного Нугу/, а також. Лравобережна Полтавщина, контактнх з й-ровоградською областв терени Швденног Чзркащини, Щ вшчдах 'М-колахвщни й Верхньодщпровськаго району ^пропвтровщини. &1-бхрково назви рхчок I балок досяхд^уваного ареалу розглддалися 1.М.№яезняк, Л.Г.Масешсо, О.П.йарпенко та хн.' Однак у збиранвд й вивченнх г1дрон1МХ1 о!фесленого ареалу залишаються ща значщ прогалини, пов"лзанг головнвд чином зх значною частиноп ракше не виязлених над в /здэб1льшого М1крог1Д?он1мхв/, а в!дгак х з ;16Моз1ибхст!о провэдзння системного досях дээння.

. - 5 -

Особливхсть обраного региону полягае в тому, що вхн лелить на ме® двох умовно видхлених етнокультурних зон: I/ зони споканв1чног,о й пост1 йного проливания слов"ш /пгвн1чнг рубежг рег1о ну/; 2/ зони вхдросно безперервного заселения словпянами й активних М1грац{йних процесхв вхд найдавнгших часгв I до су-часностх /основна частина регхону, яка виступае складовою так званого "дикого поля" а$о "степового коридору"/. У зв"язку з цим гхдронхии доел: дауваного ареалу видахямъся свхдками заро-джвння та 1сторичного розвитку слов"дасгва й багаторазовнх ма-сових пересувань, яга, на думку М. С. Грулевського, кали дулв ва-хяиве значения да я сфэрмування укра1НСЫюго нацхонального типу й мови.

Актуальгасть теми визначаяться таю ж значения* й об с яром л1нрв1Стично1 хкформащх, яку несуть у соб1 идоонхми х яка нерхдао втрачена в систамх 1.нщих розрядав слхв. Етимологхзу-вання назв водтах об"ектхв дрзволж вяявити роль i . мхсцв рхз-ночасових слов" жськях 1 несдов"жсьяих но в них елемзнтхв у продесх формування оншастичнох лексики дослх д^уваното ареалу. Поглиблене вивчення й комплекс не висвгтлення обрано'1 теми на-бувае особливого значения в сучасних умовах, коли понятно щд-видився суийльшй 1нтерес- до питаяь етно- й глотогенезу с,то-в9т /х у1фа?нцгв зокрема/ I ноли з цього приводу збхльшивсп ПОТ1К науково неспромолних аматорсмих твердаень.

Теоретичною основою робота стали положения: про ыову як си-стену, яка пост!йно й лоип довно розвивазгься; про наступшсть розвитку праолов"я!Ськог мош з гндревроаейсыотх дгалектгв, а украхнськох - з щвденвдро масиву давньосх:дно слов"шсьннх дг-алектхв, що розвинулися з праслов"жсько1 мови; про нерзаль-шсть г сну ванн я чистослов" даськог гхдрощмног сисгеми в молах

будь-якого значущого ареалу.

Метою роботи е дослг даання процесу фзрмування й роз витку .

о

г1доон1М11 Серэдньогэ про-Ц/зького медирхччя в 11 зв"яэку э етносоцгальними зыхнами вг д найда-вшпшх часц в х до сучасностх.

Дрсягнення поставлено! мети переД) ачае розв"яання таких каакаетшх завдаяь:

I/ видаити Д9.внх хндойвропейсьга релхкти й рефиекси, оха-рактериэувати умови й мотиви 1хнього внникнення, а танож специ-фгку, ф/нкцгонуБання в сдов"жському ыовноыу середовисц;

2/з"яеувати склад араслов" янсышх, давньосхг даоелов" ян-сышх 1 да.вньоукрахнських: г1дзогамних основ, В1 дгворити гхню внутргашз форму, установите арках чщ й ливх мовнх явища в структур: таких, основ;

3/ проанадхзувати особливоси. фзрмування нехндозвропэйських /тсрксыих/ за походявння! назв, осювш наслхдки слов" дао-тср-ксько'г та гшог иттовно'х взаемодгх на гхрротиншу ргвнх; .

4/ ВИЗНЙ.ЧИТИ продуктившсть принцишв, МОТИВ1В х способхв ноы1нащ1 водаих об"ектхв, а також ресур« в 1. засобхв слово-твору ХЧДрОШЩВ рхэного походявння, виявити спещфгчнх дня назв доаидяуваного ареалу мовнх ознаки; .

о/ описати процес форму ванн я й основнх законоы1рност! роз-витку Г1ДрошМ11 щзнього походаэння в умовах нащонально-дер-аавних утворень х активНих сусшльно-хсторичних ЗМ1Н;

6/ охарактеризовали гхдрошми й мх ирогч дронхми у звнязку з 5хшм функщонуваннш у р1зних екстрал1нгвальних умовах.

Навизна дослг дяання полягаа в системному аналхэх всхх за-фгксованих гхдрошмхв х М1кр0Г1ДО0Н1«хв Сервдаього Дцпро-Бу-зького меяир1ччя, б1лша частина яких уводаться в науковий обхг уперае. 3 позицг й. стратиграфг чного методу простереться процес

nocJii довного формування назв во днях об"ект! в у ppcai д^ваному apeani вхд часхв 1ндоевропейсько1 едносп й др сучасностг. Вя-шл даться арха'хчнх , продукта в hî й спэцифгчвд м»внг явиша в стру-KTypi riflpoHiuiB. Шкгв1стичний аналхз ri^pomiiiв проводиться з поэищй даахронно-синхрокного шдсоду з урахування! сусшльнэ-1Сторичних змхн i »исцевих етнокультурних процэсгв.

Метода дослхдтання шкористовуються залэжно вгд конкретних завдань у робой. Стратиграфчшй метод пронизуе всю роботу як база, що дрзволяс аналхзувати mobhî фзх.л i яЕИща у bî дюснх й послгдовностх. Пор1вняяьно-1сторичшй i 31ставда-1ст0ричний метода ДОЫ1НУЮТЬ При реКОНСГруКГГГ ВНуТрШНЬОХ фЭрМИ Й ВЮадИО! структури riflpoHiMiB з Heaoxi дмми чк. етимологгчно затемнешми основами. В оиремих випадках застоеовуеться типолопчкий метод, який шлясом згставлення виявлених реконструкций з вхдювхдаиыи одтницши хших мов у рамках сшльнох прасистеми дрзволяз вста-новкти ступгнь ïXHboï дрстовхрноста. За дрпомогою ареального методу виявляэться властивх Ktaiicï чи iкшог MicqeBOCTi осно&ч, форнанти, модел1, сеыасй asori чнх, фонетичиг Tairai новщ пзи-ща, у зв" язку з чим Hepi дко поязнгоються еумщ внх чи негкпов: дгл дрсл1 дзуваного ареалу факти. Описовий метод внкористовуеться здэб1Лшого при залученнх екстралингвальних дадих i при розгля-дг назв водних об"ект1в пхзнього походхення г этимологачно лро-зорою структурою.

3 власне лЫгв^тичнкх ыетодхв найефзктивнхпими дня дэслг-нення поставлено! мети виявлдаться втимолог!чний ант.-1 з з сиро-КИЫ застосуввння» приЙОМ1 В ГК1ЭДОВОГО пояснения ri дроншх в i ciiOBOTBipKHii аналхз.

Завддння дрслхдження îhkojih вимагають послания pis них ые-тодгв чч приГпмтз, у з в "гаку з "им в окремих частиках '.робота

кокливе гхнз перегшепння.-

Дэм1нуючий у дослхджешц стратиграфхчний щ десз: д вимагае до-тримання хронологачнох послхдовностх у викладг матерхалу. Однак, зберггаючи'хронологачний приндап як провх даий, у роботх допус-каються окрем вхдетупи з метою збережвння генетичнох шл1Сно-стх. До того к у ьизначенш належностх гхдоошмхв до певного хронологачного пару неминучх окреик объективно зумовленх неточность Йдзться про те, лр в мовознавств1 не хснуе надойних кри-тврххв цодо встановлення В1К/ географ1чних назв /особливо 1сто-ркчно не засв1дчених/, бо вони могуть мати рхзночасовх за похо-дженнш основи й форманти, ям могли використовуватися в онома-стичному словотвор1 як у перход свого зародюэння або найшщох продуктивное^, так I значно Мзнше, пройповши етал тривалого функцгонування в структур! алелягивхв. Так само не завхда ефак-тивними виявлзоться 1фитерх1 визначення ыовнох налеяиост1 т! ех чи 1нао1 назви, особливо коли нархвш основ спостерхгаеться мхшовна омошы1я-

Шррио, ер власах ¿мена в будь-якхй ыоех становдягь специ-фхчцу групу слхв, якх суттево вхдохзняоться В1Д алел яги вно! лексики. Ця В1Д41ннхсть зумоышеться, насамперед, вхдсутщстю семантики в онхмгв, в систем! яких дом I ну в номхнативно-хндавхд/-алхзуюча функцх я- У звиязцу з цим характеристика семантичних ознак чи процасхв у робот! стосуеться лише гхдрошмних основ у ххньому эв"я5ку з твхрними апея яги вами, навхть якщо йдеться про семантичш особливост1 гадеощихв. Саме на рхвнх основ можпиве з"юування самантичних зв"яз1св доиидлуваних назв х ххньог внутрхшньох форми.

Шд Енутршньою формою гхдоощма розушеться та первинна семантика його основи, яка на момент нош нац! I водаого об "в кта

вхДЗивала його мотивуючу ознаку. tнколи для з"ясування snyvpim-ньох форми гхдоооснови дзводаться эдаватися до этимолог!зузання твхрного алелягива, що виходить за нет власне ономасглчного дослх дкення. Так: пооданога выступи caocTepiтаиться лиша в гих випадяах, кали залишасться неэ"ясованою або сумнгвною етимоло-Г1Я твхрного апаяягива, а вхдгак ознаяа водаого оОм,екта, яка В1Д5илася у вцутршнгй фор^х ri/poHiMa, виявлязться hüb!домок. У зв"язку з цим дрстэменно зизначити так;/ ознагс/' Я mobhi засоби ix вирадення виявлязться не эав:зда мохяивим, особливо коли цэ стосузться давщх назв з пол! функих ональшмл мовними одашцяет в iXHiii структур:.

.Чатергал дослхдкення с таном ять назвя проичних i напротт-чних вод Середнього Днтпро-Буэького медиргччя э загальнгй xz-льносTi близьно 3000 оданиць. Д-аэрелаыи послу,кили: матер!али мгсцевих експедящй по збиранню ономастичнох лексики, лроэеда-них у населения пунктах К!ровоградсько1 облает: з 19Э5 по 19Э1 рр.; результат» письмового анкегування, лровэдэного з 1935 по 19Э2 рр. серед Miсцавих янтвлхв лгровоградлиня за зраз .там анкета ономастачнох, укладеног в 1не?и?угг унрахнсько/ нова HAH Украг'ни; "Словник гхрроттв Укра^ни"; географхчнх Й зхй-сь ко во-топограф 4Hi карта, атдаси г тЛн., яге збврхгаються в залг картограф!' ЦШ HAH Украг'ни, в Рос:йському эгйськозо-хсто-ричному apxiBi /м. Москва/; " То по гра^ичес :<а я карта: Ьлровоград-ска я область" /1992/, видана ¡'йнгсгерствоы оборони У краг ни дзя широкого користування; "Географгчна енци¡иопед: я Украг'никартотека вгддглу ономастики Тнетитугу укра5:неькох мови HAH У ярах-ни. 3 матою зхсташгення доелг д^уваного матерг алу з гхдзонг.чгзв гнщих ареалгв i иов залучалися дат "Словника exiпослов"дась-киг водних назв", ухладэного И.Фасяером, "Географечного словника

Корапвства Польськоро та 1нших слов*даських :фа1в", гнших ви-

дань слов"янських х неслов" янських назв водних об"ект1в.

с

Дзь дэповнення В1дсутнхх св1дчень, перевхрки й уточнения он ремих факт: в проводошся дрдатковх опитування на мгсцях шлясом повторного розсилання анкет, у зв"язку з чим онрем1 гсдронхии мають кхлька дизрел г притоманнг для мгсцевого мовлевдя варган-ти запису чи вимози. Одкак гснус незначна група сумнхвних назв, реальность I правильнх сть запису яних до початку дрсл1д®ення так х не вдалося шдгвердаги. Истина з них взята з географ:ч-них карт, дня яких властивх неточш записи. Таи гхдзошми др-сить сберзжно залучалися др наукового анайзу й отриманих вис-новкхв, ала зовсхм нэ звааати на них не завяда виявлязться мо-

ЖЯИВйМ. ■ •

3 техшчних причин /проблеыи транспорту, пошти, експедацгй-нога забезяечедая г т. гн./ список драй ддуваних назв на ыоже вважатися вичерпниы, але на сьогодаганхй день - цз найбхлыд повно зхбраний фактичний мат ер хал обраного ареалу. Варто зва-жати й на те, що деяга назви /особливо взял з карт/ вжа не вливаиться в зивому мовленнх або ж не назначать водаих обивк-Т1В у зв^ку зх зникненнда останшх чи ЗМ1НО0 1хнхх фхзико-ге-ографг чних власти во стей /пересиханнш, злиттда з хншими об "актами, зруйнуваннж i т. 1н./. Але три вали й чи нетривалий час вони ф/нкщонували як г1я>он1ми, тому й розглядавться в проведэ-ному дрслхдазннх.

Спаци(^чн1сть матергалу доапддання полягае щэ й у тому, що вхн фхксуеться, головню* чином, пхзнхми дкерелами /пер г од повторного масового заселения краю слов*янами у ХУШ-ХХ ст./ г, за незначниыи винягками, на знаходать надайного и: дтвзрдаання в хс-гсричних пам'ягках чи арххвних дизралах, ¡до ус кладок ви явления

- II -

хронолог: чнихзрхзхз i рхзномовних нзларузань у ri дро.н:Mi I сл1Д^/ваного ареалу.

Список ri^poHiMiB, як: аналхзувться, наводиться □ додат:',, до роботи. imni назви, яга безпосередчьо не дослх дт^утсться, т.:? враховуються при пгдготовцг окремих еисноввдв i узагальненз,1 г: .-даються в "Словнику Mi ¡tpori дэонхщ в Украхни" /роздал "Кхрово-градська область", зхбраниЯ i укладении В. В. Лучи кем i ТЛ.Пол;;-рутя/ або ж готузться до еидхння в додатку до "Словника гхдрок:-мхв Украхни".

Теорегичне й практична значения виконаноМ роботи пат ярas з тому, 1до висновки.про походиення й ф/нкцхонувакня гхррошчгв Середнього дапро-Еузького менирхччя стануть пэвним внеском у розробку загальнотеоретичних поло/кень про законемхрноетх: форму-вання ономастично'1 лексики в умовах етнокультурних контакт: в : eyeni льно-хсторичних зы{н. Проведена на украхнському мовному Грунт! дасертацхйне доелг дтання збагатить нацгональну науку но-вими евгдченнши про Походззння й роз виток мови автохтонного /укра1н'ського/ населения. явлен: архахчн: й прод/ктивщ явицэ. в назвах во1сних'об"ектгв доповнять у явления про характер : природ/ овфемих сзмасхологгчних, фонетичних, словотвгрних та гра-матичних процес: в у сйстамх г:даон:мхв : спорхдаених апвлягизхв. У комшэксх з археолог: чними та хсторико-етнограф: чними даними отриман: рвзультати допомоауть чхткхае в!дгворити картину заселения краю.

Матергали й результата дослх дязння моауть бута шкористат : Г/ дня подалыяого вивчання актуальних проблей ономастики й этимолог!:; 2/ для з"ясування окремих питань агяо- й глотргензз/ слов"ян; 2/ при укладанн: чи допозненн: словникгэ гхд?0Н1Мгв ado гнших видднь з талон:м:х Украхни; 4/ у навчально-виховн: Я

робот: 31 студентами, учнаш, слухачами курс: в щдвищання ква-лгфгкацгх г т.тн. птд час ргзних видгв занять з конкретних иав, пор: вняльного й запального мовознавства, а також ддя нефглоло-гтчних спецхальностей /географв, гсторикхв, 1фаезнавцгв, ет-нографг в та гн./; о/ у на/ково-досяхдаг й х науково-пощуковх й робот! з асп1 рантами, студентами, р:зними категорг ши учнхв.

На захист виносягься такт положения:

1. П дронт мна система Середкього ¿те про-Бузького межяргччя формувалася в1 дносно беэперервно вхд час!в I ндоевропейськох ед-ностт до сучасност1 пх д безпосередщм вшшвом мхсцевих геогра-фгчних, етнокультурних г сусгильно-г сторичних умов;

2. Основу г! дрот ых кону досл1 да/ваного ареалу становлдаь назви водаих обиектхв слов"янського походквння, яй пхсля роз-паду 1ндоевропейсысо1 етномовно? сп: л-ьноетх, як гравило, домх-нували в мх сцэвому мовпешн;

3. Наслхдком мг грагс йних процесхв х М1®зтн1Чнох взаемодхг виступають хнпомовнх Й гхбридй Г1 дронхии, яга органично вписа-лися в систему дрслг ддуваних назв, повнхств або частково сло-в'янхзувавшись;

4. Разом з живи ми й продуктивними мовниыи явищаыи назви водаих обпект:в зберхгають архагчн: елементи, яке нерхдко втраче-гё або не пхдддються реконструкщх в апелягивнхй лексищ;

5. Утворюючи едану систему, гхдронхыи й ыхкрогхдронхми др-сл: дщ/ваяого ареалу характеризуются спедафгчними рисами хронологе чного, семас: ологх чного, структурно-граматичного й ф/нгай о-нального планх б.

Апробахд я лосл1Дження. Дюертахй я обговорювалася на засх -даннг кафедеи украгнськох мови Украгнського державного педагогичного /щверситету хм. М.П.Д?агоманова # на заехдашй вхдрхлу

ономастики 1нститугу украгнськох мови HAH У крат ни. Основнх положения роботи вхД)итх в наукових доповх дях на зуз1 еських конференцх ях Нхровоградського пзда нсглтуту /1933-1992/, Украхн-ського педунгверситету /ГЭ93-ГЭ95/, на обласних г регхональних конференцх ж /Кхровоград, 1933; Ни!в, 1991; tвано-Франкг зськ, Г994/, на республг канських конференциях- /Одеса, 1990; Рхвне, I79I; Полтава, ТЭ91; Тернощль, 19ЭЗ; йнниця, 1994; Львгь, 1994; KiiiB, 1994; Лелт тополь, 1994; т«ркхвц1, 1994; Черщггз, 1995; t вано-Франкх вськ, 1995/, на республгканських ономастич-ких семг нарах /Них в, 1994, 1995/, на Mi mi дрмчих i мхдвузхв-ських конфзренцх ях /Кхровоград, 1991, 1993; Харкгв-Сочх, 1992/, на Всесоюзной конференцх i /У:«город, 1991/, на мхжнародних конференция Двано-фраша вськ, 1Э93; Кигв, 1994; Донецьк, 1994; Ялта, 1994, 1995/. 3 дослх дяуванох проблеми опублх ковано 30 наукових праць загальним обсягом близько II деукованих аркушх в.

Структура роботи. Дюэртацг я складаеться зг зступу, трьох роздхлхв, висновкхв, списка дтарэл i лхтератури, списка умов-них екорочень назв мов i дгалект{в, списка iranix умовних скоро-чень, покажчика слхв i основ.

У встуаг об1*рунтовуеться BH6ip таыи та ii актуальность, ви-значазться мета, завдання, теоретична основа, матергая, дкерела й метода дослх дяэння, аргументуються новизна, теоретичне й пра-ктичне значения, фэрмулюються основнт положения, якг виносягься на захист.

У першому роздл1 "Протословпянськ1 i слов"янськх назви" аналхзусться процес формування слов"даського x*i деонхмного про-шарку вх д iндосзропейськогс /протосяовпянського/ периоду до су-часного иого стану в у крат не ь к: й мовх, у 1а"я5ку а чип видхлй-

cifccfi так! ochobhí хрогалстчш групи: протослов,,янсы0, пра-слов"янсыц , cxi днослов"янськх' й дденх украхнськх назви та ук-рахнзькх назЕИ шэнього походкеиня. •

Прийняге в podoTi положения про безпосередаю наступнхсть драслов"ян з js.bkíx хндозвропейських /протослов" янських/ племен робить закономхрною постановку питания про найдавнгш! хндоев-ропейсый cjií jyí в ri^pohímii дршпдяуваного ареалу. Пошуки таких оидгв дають хоч нечисленм, але псзитивш результата. 6 хйдстави вважати, що внасшдрк надввичайно давнхх /дрслов'*ян-сьшх/ мггплачгнних контакт1в i мхграшйних npoqeciE населения Середнього .Ещпро-Бузького мелирхччя прилучалося до фэрмуван-нк кзддхалектного'пентральноевропейського /хндровропейського/ rijponiмного кару. Одним з таких прикладгв s основа назви р. У^акка л. Ятраш п. Синюхи л. Пд. Бугу..

3 формального погдяд/ г1дран1м Уманка язляз собою власне укра'т'нське утворення на -ка вхд назви ы. Умань, через яке про-тхказ рхчка. Однак формант -ка в структур! гхдрошма з" яви вся вхдкоско недаЕнэ, очевидно, як 3aci6 протиставлення тогожних назЕ контактшх o5hcktíb /пор. у басейзд рхчки хоронхм Ошап i рестаЕровану О.Ы. Ч^г.-бачоЕИм фсрку ггдронхма Умань/. Одночасно б: к mí г ЕККо.ч}'Еати релягивцу (|ункще> або ж укаэувати на незна-чк: розшри pi4isj. Дод^-мо, що роз по да биения тотозсних географ: ч-нкх козв контактах o6ksiítíb за доломогою тих чи хнших oacooiь - о6кс;:ткбно зумоыене к подзирене явище в слсвпянському оно-маотккон!.

Суышви гцодэ перЕинност1 гхдрошма й архат'чиостх його осно-ви зк1мйвться при эх ставл енш зафгксованих у рхзнх часи eapiaH-с:б, серед яких еиххднкм виступаз »ал, а також при врахуваннх Зй±1ксэвь.ногэ не в 1000 р. гермакського rixponius. ошпеоа, суча-

сне живепаа л. Лана, основа якого вважасться тотодаою 31 сло-в"янським Умань. У зв"явку з цим фэрми хгта й Умань розгляда-ються як ргзночасов1 чи ргзнодаалектнх рефшкси одщех идоо-шмнох модэдх з 1ндоевропейсышы за походжаннда суфхксом «-иа/ *-аап-/«-яаа-/»-аеп-, варханти якого активно чергувалися в праслов"янсыа й мов1. Внутр1шня форма наави. Впа /Умань/ визна-чаеться семантикою ви)пдного 1.-е. «аи-/*аа- "далекий; В1дда-лення; вхддалягися геть, зникати й тЛн.". Приеднаний до щег твхрнох основи формант *-та/«-тада виконував атрибутивну фун-кщю, вказуючи на таку ознаку, як "вхддалена, далека /р1чка/".

Основа «аи- практично в у«х хндревропейських мовах утратила здатщсть виступати повнозначним словом I перейиа в роз- " ряд прийденнию в або ж викорисговуеться у фуннщ! префгкса. Тому гхдэонхм иаа слхдвизнати утворення» дрслов"жського пер1-оду, коли твхрна основа *аи- ще збзрхгала самосийне лексичне значения й з дат на була взаемодх яти з продуктивним хндочврозей-ським суф!Ксом »-аа/»-тапа. 1 лише згодом Х.-З. *аи- в сло-Епшському мовному свредовивд законом!рш трансформувався в монофтонг який I в1Д5ився в основх дрслхдяс/заного тчдронхиа.

Ядро Г1дрошмнох системи Середаього .Пщпро-Бузького меяи-Р1ЧЧЯ становлягь назви слов"жського походдакня, яга, як правило, дом т ну вали в мхсцевому мовленнх в усг основнх пзргода ет-нокультурного й суспхльно-1Сторичного розвитк/ 1фав. Бхльша частика праслов"янських г1ДО0шмхв утворилася в:д 1ндоевропей-

*

сышх за походвзнням основ самантичним способом або за дрпомз-гою хндосвропейських чи власне праслов"жських формантхв.

Перех1д вхд 1ндоевропейсько1 слхльност1 до онремих етномов-них утворень був поступовим I три валим. У зв"язку з х#м провести ч!тку меду ш к протоалов"жським х ранньопраслов"шським

станом у гхдгащмтг немодпиво. Проникшочи в праслов"янсьну мо-ву, хндэевропейсьш елементи поступово слов" янхзувалися, забез-печувчи тим самим наступшсть у перехода вхд попереднього стану ггдоонхмног системи до нового. До ранньопраслоа"шсышх назв 3 teíphhmh 1НДО5вропейськиш мовними елементадм налезть йдро-нхми Тясмин,- Санота, Сроса.

Назва р. Тяаин п. Днхпра фгксуеться писемними д-керелами з ХП сг. i. за час свого функщонування розиинула юлька десяг-:<:з структурно-фонетичних BapiaHTÍB, bíí сб^дзяуют'ься навколо грьох основних форм: Тесмень /Тязмёнь/, Тязмэна /Тясмина/, Тя-сма /Тисма/. Ця назва налелить до того к словотв1рного тип.', ' що й гхдрощм Умань, i етимологгзузться як утворення вхд згах-лого апелягива ^тесмень "пор/б i ядя, мела." з архатчним суфхксом *-aen'-/*-ea-. U коренева частина *ta3-/*t^3- caras i.-е. ♦tek'-/*tenk*-, ' репрезентованого в таких угвореннйс, як тесати, тесъ "зарубка на деревах да я позначення viesa", укр. .дхал. тасьма "меаа MianociBavai на полх" та íh.

'Назва стр. Cpocá в бас, р. Синицял. Яд. Б/гу налззить др тих утворень, якг не мають повних bí^iobíдаишв в украхнсыпй .та слов"янськхй riдзонхмгí. Невхдрмх toto.khí за структурою на-зви й у rifl?OHÍMií гнтих свропейських KpaíH, але утворення з iuoBÍpHO спорi дненос основою Рос- дрсить лоширещ в свропей-сьйй rippoHXMii, зокрема в ухфахнсыпй. Не вдаючись др аналхту iCTopii цього питания, яка вирхшувалося в не завдда виправдз.-ному зв"язку з етношмом русь, зазначимо, що найаргументоващщу етимологхю основи Рос- та яоххдних вхд не! запропонувала 1..',1. Зэ-лезняк, яка перекокливо виводать i'f вхд пат. *гоз- "вода, во-лога" у зв"юку з i.-ч. »г1з-/*г0э- "текти; витхкати; литися".

3 погляду на словотвхрч/ стру:с?.;/ру гт,срэнш Сзоса з, очови-

- . - 17 -

дно, ранньопраслов"янським угвореннж. Такий хронологхчний еи-сновок випливае 3i значения й синтагматичних ачастивостей upa-слов" янського префикса »sv-, який приедхув&вея як до дссслхв-них, так i др ímshhhx основ. У дрсуи дщуванх й назв1 С- виступао архахчним фэрмантом /якцо це не рефлекс в-воъие/, ф/нкщю яко-го можна визначити вхддовхдно др основного значения цьоро пре-фгкса у вхдхменних поххдних: "той, що суидать, знаходяться по-руч; той, що стосуеться чого-небудь". Пор. у зв"язку з цим рос. дгал. сполье "стик, сущшхсть пств". спосуда "посуд", унр. стн."кхнець, ме.гаи, д.-р. сърогеь i ст.-yiqj. срока В1Д «гокт. "термхн" та 1н. У такому раз1 префхксальне С- на час виникнен-ня назви Сооса вказувало на причетнхсть струмка до географхч- " ного об"екта, названого апедягивоц «rosa "вода, волога". Цзй процес нащмовхршшшл був у пер1од продуктивное^ праслов"да-cbKoí ыодэл1 + 1менна основа".

Назва б. Санота в бас. ,Hftíig>a мае у сво1Й структур1 малоре-гулхрну основу «san-, яка, за ев1дченняли дослушав, за1фх-пилася в rí^oHíMií рхзних словпжських i неслов"янськнх нов. Найзагальн1шх спостереязння над особливостяди твхрних морфом, що входягь до структури цього riípoHÍMa, дають пхд~тави рекон-струювати кого як ранньопрааяов"жську фзриу. »saaota , yvtobzi" bí-д.«san- "piтагай, по течо" за рпомогою »-ote. и легальному /riдрошмному/ значена:. У за^зку з щч Бнутр1гнв форму доел! д^увакот назви mojkhs ьнзнач^.ти як'"балка з ппотхчною

*

водок". Очевидно, на момент KOMÍHattii геэгра£зчногэ о5"екта ознака ьнрхзняла його з-лош ::с iinmx /насамперед, сухих/ бале;;.

Роз гл янутши иззезди не г.ичургхустьсп список праслов"яксь-гах ri ípoi-iiMiB, у структур.: яжх закрхпилися хндрсвропойсьгп атемента. Ехльза части на пэх!днпх з такими р^нкцдай внащпдок

- ±о -

лов.чох слов" янхзащг втратила явно вира;шнг Iндрявропейськх оз-наки : зв"шки. Таи назви сформувапися головним чином у щзньо-праслов"даський пер!од I утворюють значке численнхэу груду: Буки, Е&сь, Муха, 151014, Чумата, Ч/та та 1н.

Характерною особлив!стю практично вехх праслов"янсысих за походкенняд г1,прощмхв виступа*: наявнхеть у хххцй структур! чи в еемантихд основ архахчних алементхв х явид. Такт елементи чи явища реконструюються на ргзних мовних р;внж: на лексико-сема.н-гичному /пор. назву стр. Муха з архахчною семантикою пел. *тах-"плхенява; мох, болото"/; на структурно-морфологх чному /пор. основу гхдоонхма Лхнинка, в якхй морфемний перерозклад: *11п-/*1зл-•с»11п9«./*1йп9и< *и-и./»13а-м. "лиги, лляги" й наступив чризднання суфх кса з конкретизуючим географх чним значе-

ния*; -ка - демхнутивний формант щзншогп ношарування/; на словотвхрному /пор. згадувану назву стр. Сроса, утворену за ар-хахчною модаллю "С- + хменник у називному вх донку/; на фонети-чному /пор. назву.р. т{ута, угворену в пел. гтздх *6иг1 "вхд-чувати, поыгчати, шэнавати х т.хн. з характерним чергування« г.-е. з пел. • перед голосит передаього ряду у виххд-ному •кеиЪоа/*1сэиЪаз "увалний, обэрежний", "гострий" I т.хн./. Реконструквдя подхбних явищ перед5ачае ретроспективна занурення ■ в Т1 екстралхнгвальнх умови й мовленнсве середрвище, в яких в1Д5увалося формування Г1Д30нхм1в I твхрних апеяягивхв. У зв"юку з цим вааливо з-пом1 ж полхсемхчних х полхфункщональ-них засобхв виявити саме тх, якг булн задхдах на-момент ном г на-шх того чи хншого водного об"зкта. Це досить складае й не зав-дди посильне завдання, але навхгь часткове його розв"язання на-блиаае до хстини й виправдовус зроблещ спроби.

■1а приншпа-ли номхнацг? «льне М1спе серед праслов"я1ських

. - гэ -

rijpoHiwiB займають Ti, я:п мапть "водну™ семантику твхрних основ у рхзшх Ti виявах /пор.- етималогхю назв Буки, Вись, Высунь , Длинна, Леь-ГЬлка, Муха, Санога, Сроса та in./. Одхак . Di доме положзння про тс, що чим давнгла назва водного о5"скта, тим б!лыиа JWOBipHi сть В1д£иття нею таких ознак, як "вода", "pivica", "болото" roqo, спрлведшве лишэ.до пеянох мхри, бо й у найдавншх часи мотивуючими дэсить часто Еиступали ireii ак-туальнх властивостх о5"окта. чи навколианьо! MicueEocri: рахьз^-но-лросторов1 /ТоБмач, Туэло, '-¿".»и, Гоздохи/. кольоровг /Си-ниця, Рудка/, чу'ттсво слриГмащ /Ч/тя/, наявнхсть тварин, яким поклонятся /T^Tit я/ та in. Продуктивною дня протослоЕпяхсь!-нх i праслог,"янських Г1Дэотмгз дзслх дд/паног° ареалу ей явил ас я такод номхнащя вздних о5"чкт!в за вказхвкою на ххню в1дпдле-шсть, мо.довий характер: Уманка, Тясгиин. Зрэблене ¡хрипуцення про внутрханю фор'!/ осганнгх назв подтвердиться з погляду на основнт напршИ1 мхграц1й хндосвродейських та ранньопраслов"ян-ських племен з Центрально! Свропи й басейну Дунаю до меж Серэд-нього ¿jiinpa. У зввязку з цим мокна припустити, що р. Умакка /uma. / i р. Тягмин утворювали на момент тхньо"! ном: наш i ту умовну Л1гаю, за лкою для прото- чи праслов"ян розпочинатлс;. землх хнлих хндоепропэйських етнос!в. Такий стан речей визк':*:а-вск, до певког м-ри, приподними умоввмя: на л! вдень вхд рр. Уманю .ч Тязднн брода почато:* ctexior.a зона, нк~. ¿т'й'-тйЧ'-л" :нзиК характер матер! альшго ЕИробнтщх'са, -побуту, сусгххль-^гх

ч-

стосункхв 1 д/хоеюv к/льтури, нхж у населэння л:с~юго та л;-сэстеаоього лонщафт/ /пор. пе е-гимологхю егнонхма янтч "япгр-л-ничнх жител:", до ¿¡ункхйонузав у доел: дгкуваному аpea.ii й ¡шивав ni вденно-ехх дних слов"ян пенькхвськох: культури У1-У2! ст./.

Згадац: скстралх нгватьш факторн могли рпликути й на ■ форму-

/

вашiл досг етимологччно не з"язованох назви р. Тисич, яка природою ЕПИС/СТЬСЯ В УМОВНУ Л1ШЮ uis Уманкою i Тятином. S BCi тдртави вбачати i. в пдоотм1 Ti кич "рубххну, мегову" мотивацию в пел. 'гНхэдг *tyk»ti "встроиляги, втикати, эачхпати, торяагися I T.iH.", у звя»ку з «им ргчка отримала назву за оз-накою "вибип чи штучно створен! жи, яKi слулили ^еювими знаками на лузг". Пор., очевидно, саор1Дкенх у!ф. тика "тичина,

» ' ■ т

Bixa , дхал. тичка, tiчка "очищена ыднаготв до вершини х за-гострена на товщому кхшц гхлка затикати в землю", префгксаль-ний болгарський географйчшй терм1н потка "дака, яка слудать иеяэвим знаком лута" та хн.

Cxi дно слов" янсыц й давш украхнсыа назви успадкували вхд праслов"янсько'1 мови найпрод/ктивнхш1 принципи й способи homi-нацхУ, а також значку частину основ та словотв1рних засобгв. Одаак у ixhiй систем1 з"являоться й hobi явища та елементи. Зо-крама актив!зуеться образна ном! Haui к з використаннгм язични-цьких, христи янських та хнших мотивхв /пор. назви Богородиц я, Вогова Ступня, Чортова Удалина. Яквун. Мертвовхд та in./, збхльшусться питома вага суфгксальних i преф1ксально-суф1кса-льних утворень.

Як i прото- чи праслов"шськх гхдоонхми, cxiдаослов"янськ1 й дави: yiqsui'HCbKi назви разом з яибими мовними явищами 36epi-гають apxtix'4Hi ознаки, ям нерхдкз втрачен! або не шддаютьоя реконструвд i в апелягивтй лексивд. Так, сх1даослов"тсыса за структурнэ-фэнетичшши й ареальними ознаками назва б. Корован п. Cyrosnir п. tnr/лу л. Дд. Еугу зборггас слхда пра-, а, мож-лкво, й дослав"жськсх семантики ад"ективнох основи *кохг~ "рогата". Очевидно, рвзиексом утраченого прикметника *помочний, утворекогс В1дукр. да ел. помок "сгфхплещ nix собою в"язки

горсток конопель, прикладэних дерном I занурених у воду ргчки чи ставка для Еимокання™, "рхд конопель, вимочуваних у аадг", еистуиао наава р. Помг чна /пор. перш! фхксащг ггдротма у 'Ьор-мх Помочная, Помочнз/. Нздввно, на бая г архаичного гвографг>;но-го тармгна *омильник "гай /зпичайно на поборе«.ю од в плаянях р!ч*и/, вра.иенийомелов*, який реконструвсться на пгдстчях дэ-сигь надд йних човниг та аоэамовних фактгв, сформувався п дро-нгм Ом ельник та чисязннг аохгдж ягд нього. Одаак знЬчио бхль-:аа в систем! схх дюслов"янських г давнхх ухра'хнських нзив таких ознак, нкх зберхгаються л активно використсвупться в сучасщй гг дронт мнхй номхнащг: рр. Верблютад, Водива, Чазниця, 66. Тяо-дг йка, Хрестовиця та гн. ^

Яхзньоуирахнсый назви, що виникли головним чином з ХУЛ аз XX ст., - цэ, як правило, мгкроггдронгми, пврзв&яну бхльшгств яких становлягь утворення з штдними основами. 2хня мотизацпя вхдЗувалася як традацг йно акту ал ь ними оз маками, так х ранш ма-лоактивними чи непродукгивжми в гхдгашмшй ном1на1Д1 аласти'-востгми. Д) останнхх наледагь вказхвка на причетнхсть водних . об^ктхв до тих чи ¿шит рослин, до насвланих пункт:в або г'хнхх частин, до окремих лителхз чи власникхв, вхйсьаовослу.^оатх: в та виробникхв пвЕШХ товаргв, др вгйськово-адипнстратиешх форму-вань г ад«нг стратияно-господдрських органгзащй то^о. Актуал:-зацхя таких мотиваторг в зумовлена. вхдювтдиими с/сагльно-шзЛг-тичними змхнами /¿снувакнм (^одально-крикэсницьиих ыдгасин г зародяеннгм та роз витком саочатку приватно-кап1Тад!стячног, а згодсм дер .-га. в но г I дррвшю-каоперативно; ачасмостч/, якх часто забезлечуБчлися аба суярооод^/валися вовнно-каяонхзиш йними! д: яел. У радтаський нерхад. в1.$эргон1мж мхкроггдр-зтмл ¡¡оповки-лися похх^лми вхдназв колгоспхп, радгосщв, бригад г т.хм.

/нархдхо меморхально-гхде'ологгзозащх/, а гако.з вх дабревхатурни-

'4Н /твореннми /стави Епм. Вам; всякий, Елемее/. форм/еться в

о

мхсцевому ;:озяенн1 I групэ конотатинних м: крогхдеошмх в, якх розвиБоаться ллясом трансошмгзашг загальковг дог.их географ ч-цу\х назв /стаБИ Байкал, ДЬяхзй/.

Лхпгваяьним наслг дком згад-аних ьицэ процесхв стаю в дрслх-«ед/ванхй Г1Д)онхй1'г домхн/вання ьпкрогх д'онхмхб з вхдкосюши збо аосесивняш за рикшею ксями -ськ-, -г з-/-ое-. -ев-/ -'-г,-, -ии-, -з-, -к- та ххнхх вар1ант1в, а тако й активх-защ я паз в у форм: прикмегник1в, родо-вого натежост:, назв-орхзнтирхв, дьмхнутивних та численних "антошмхчних" утворень з найрхзнома- . нхтшпими засобами вира-кення протялвжних значень. Нрш цього, у творенш М1 ¡фогхдоонхмх в активно використовуються числх вниковх. основи як наел х до к актуальное?: кхлькхеног ознаки сб"вктх в у новх чася, фхксуються назви з основами дтеслхв наказового способу Я одна в1дзайМ2ншкова назва. Тагам чином, пхзньо /гоаг'нсь-ю утворення /на в1 длхну В1Д здебхльаого морфологтзованих дав-нхх'наэв/ фрмально лредстаизенг вехма гмоннимл части наш мови: хменкиками /б. Чабанка/, прикметниками /стаэ Маленький/, так званими порядковыми числ:вниками /став ТпзнЯ/, зизменниками /став ]Ьш/, дгеслхБними формами /б. Нз га й-в о да/, а тако.я ро до-зим нале.кностх /став Мзгана/, ргзшми дрийменкиково-хменними та хкдими ояисовими конструкщ¡ми /крин. На Перепел;вит, став На-г./лький Номер Орлн/. Специфхчним для мхкрогхя?он:.м1в ■ ? х те, п?о осповхою формою т'хнього Биралзшя Еяступаз ярихметгикова./пор., • напр., бол. Безхменнв з "нульевим" пришзшем но:,11 кащх/.

;,о спзцифхчких особливостей украхнських назв дослхдд/'ваноро и/, як г лор/бхлних пх адешю-еххдях ареал: в, налешть ви-прод/ктивщ сть г1 деонгаг в з суфгхсия /дхал.

-оват-/, -еват- у эначвннг "наявнгсть, неповнота вияву яяостх, кглькхсна обмемэнхсть I т.1Н.природа, яких поягнювться на тгльки вхдаосно пгзн1М остаточним засвоення* слов" янами Пгвдэн-ног Укра! ни, алв й спецификою «гсцавого ландйафту. Яереххд ьг д насиченох' рхзними деревами, рельвфтыи утворэннжи лгсостело-во1 зони до обменного щодо цього степового ландлафгу ьимагав адекватного вг Д5игтя тако1 ознаки мхсцевостх мовними засосами. Найпридатнгшми ддя виконання подгбнох; фунюйх в топб!«мнтЯ но-М1нацг1 степовог Украхни виявилися /з-помхж хнших/ суфхкси -уват-/-юват-, -зват- чи похх да форманти -уватка/-юватка, -дватка. Це одним хз спеод$чншг язщ даслх дтуваного й лорубт шх арэал{ в вистуяаз НЗМ^нацг я географгчних об"вкт1в за депомо-ГОй субстангй&звакях $яслхв наказового способу або суфх дальних похг даих вгд них /р. Налива йка/. Най<асав{аого характеру гакий спосхб номхнацгх зазнав в антропонхмгг запорхзького коза-цтва, дераавно-гроыадський устрх й якого /Захшрхзька Сгч/ охоп-лював х Середае Дйпро-Цузьке меяиртччя.

Особливе мгсце серед твхрних алеяягивхв затаить географине термхни, якг в! д найдавтших част в надевичайно продуктивно утворювали Я продовд/ють утворювати численнх гхдро^ми як мор-зэ-логхчним /здебхльшого суф^ксальним/, так х семантичним /дляхом онхмхзацхх/ способами. Це здана трупа алел яги В1 в, здатних практично без обме.азнь утворювати географечнх назви семантичним способом. У зв"юку з семантичним словотвором гхдзонхмхв ниникають г стотнх трудаощх цодэ ххньог хронолог{зацгг, бо надхйних злас-не лхнгвхстичних критерххв визначення часу переходу географе ч-ного термхна в онхм на хенуе. Тому вивчення процесу формування лодбних Г1 дронхчх в, особливо назв э. нeпoxi даою основою, зво-даться практично до з"ясування вн/трхшньох форми й структурно- - ' ^ V" СУ

фонетичних особливоствй твхрних географгчних термгнгв. Так, на- приклад, назва бол. Бдоква в бас. р. Сухий Ташин л. Синюхи

с

л. Пд. Бугу винища семантичнии способом В1Д географечного тер-М1 на блоква /блуква/ "низовина /в загадьному значенщ/", "низо-вина, що поросла травою; пасовище", блуква "низина, переваяно б1лярхчки, да пасеться скотина", "мхеце доя пасовища, виггн", етимолог:я якого залишазться остаточно не з"ясованос в науко-вх й лттературх , а вхдгак х виххдна мотивуюча ознака основи в структур! гелонхма залишаеться нев1 дрмою. У зв"азку з цим дрве-лося провести етииалоггчний анал1з твхрного апеяягива, походжв-ння якого зводаться до пел. гнхзда »Ыук- "блукати" /пор. ще в укра1нсыйй ков1 спор1 доений географчний термхн блук "пасовище, шин" та хн. Отав, эвернення др етимологгг географе чного терм1на робить зрозумхлою внутрхшню форму основа гелошма Блоква, яка сфэрыувалася за ознакою "мхсцэ в низинх /звичайно бхля Р1чки/, да блукала худоба в пошуках корму; пасовище, виггн".

Аналогичного пояснения шыагала назва оз. Кабиця, поххдаа В1Д апедягава кабиця "вгдирита Л1тня кухня /йч/ у дворх або садку", "ша, да выхшуть казан, щд яким розкладають вогнища ддя в£ф1 ння, топлення чого-небудь". Поширене в науковхй лхтера-тур{ тлуиачення цього алел ягава як пох1 дяого вхд турецьких основ каъ(а) + 3.8, тобто "великий кгл", нрхм структурно-фонетич-них, виюшкае певнх семантико-ном1 нативнх застередання. При такт й етималоггг випадав з семантичног структури апеяягива кабиця усталена географечне значения "ша на дррозх; ша, наповнена водою", яке I вгдЗивае мотивуючу ознаку водного об"екта. í йльки додатковий етимологгчний аналхз дозвол ж дг йти висновку про утворення тйрного апеяягива за допомогою дайнутивного форманта' -иця вхд хменног основи *!соЪ-/*каЬ- у псд. гнгздс »(з)коЪ-/

*(з)]саъ— "щось 31 гнута, гак I Т.хн." /пор. спорг дненх географе чнг терыг ни кабан "горб, що стохть о краю", "гола вершина гори", кобач, кэбкч "мурована або вичищена нриничка на мгсщ дяэрала", кабач! " ¡ш, викопанг з джерал, дяэрелый вринички" та гн./. Таким чином, через пояснения внутргшньог форми апедя-тива з" жовуеться мотивуюча ознака лгмнонгма, яка характеризуй во дни й об"ект як шу, буквально "фивий, з вибитим даом", а не як »йсце, да стояяа Л1тня кухня чи великий йл да я нанизування м"жа.

Подабних етимологхчних комектарг в вимагали тв1рю геогра-фгчщ т^мхни дня Г1Дронг1йв Гали. 1нгул, *йпио та гн.

Утворенг вг д географ чних термгнг в гх дронхми, як г пох1 даг В1 д 1шшх апелягивхв казви, такох нергдко зберхгають архахчнх елементи та явища. Так, й д?0Н1 мна основа Руд- зваходать все-бгчне пояснения тхльки у зв"язку э таким архагчним явищам в 11 семантичнхй структур:, ж вих1 даа взаемозалежнгсть• семей "боло-тна руда" й "червоно-бурий колхр". Ирги такого типу лексню-се-мантнчних, в! д>иваг)ться архахчнх сяовотвгрнх засоби чи моделх /пор. назву водоп. йЬдо. утворену семантичним способом вх д географечного термхна терло "мхецэ дня вг даочинку худрби, на!ь частхшэ 61ЛЯ водопою" 1 т.гн., у структур! якого основа пел. д[-еслова »гег« "терти" й архагчний формант -до/, фонетичнх яви-ща /пор. назву б. Мча, в основх яко2 вг даов1 даий географгчннй . терм!н з чергуваннда -ь- перед -¡- у вихгдаому пел. »аа^а^, лексико-морфалог1 ЧН1 зихни /пор., напри га ад, реконетруВовашй дгеприкметник *стеюгивий в основ: назви балки Стекдива, що спо-рхднена з назвою ддерела Стечка. утвореною в!д тотодаого географе чного терм1на/, морфзлого-синтаксичнх змхни /пор. функцхону- ' ванн я нетипового за способом вираяення мгврогх доонгця 1звор&с

з географгчним термхном хэвор в основЬ Цей гх дюнЫ е, очевидно, компонентом втрачено! назви-ортентира *3а 1звором /моаши-во, *Перед 1звором чи тЛн./, який у фрм1 орудного вхдйнка використовуеться як самосп: йна топонхмна оданиця.

Черезпосередаицтво твхршх географчних термг ш в онремх назви дося!лж/ваяого ареалу вх $ивають давнг генетичга звпязки М1ж праслов"жаии чи тхнхми наступниками. Зокрема активжй у творенье мхврогхдоотмхв географчний термхн дунАй "розлив, за-ливне мхеце тощо" входать др того егнокультурного масиву, який ученх схильнх яоеиязуваги з моишвою прабатый вщиною слов" да.

Особливхств мхвроггдэонгмхв, утворених вх д географ чних терм! ш в, е висока продукта вга егь серед них двмгнутийв з формантами у фгдоокднгй $угаай1: йюрелько, Джерельпя. ЗЬяобок. Мария, бстрхветдь, Почт чок, Течхйка, Точок та хн, Частина рри'тнути-вхв чи хших за фзрмок мхнрогх дрощм4в мае нехарактерно для лх-тературнох мови ознаки, яй знаходягь потнення як мотиве дг-алектне явище. Пор., напри клад, назву струыка Дзурка й назву дереправи Мбрхжка у формх жхночого роду, якх, очевидно, виникли на баз1' географ чних термхнхв чоловхчого роду го юрок "игвка /вода/" й мор! док вх д мор!г "густа молода, трава; мурава", у ЭБпязку з чим використання на М1сгв дамхнутивхв на -ок форм на -ка е ш детави розглядати як спедафгчну да я назв доил ддуваного ареалу граматичну ознаку.

Загалом яв шххдй вхд географ чних термов /як I вхд 1Н-вих алел ягив!в та окхмхв/ дають б агата й матерхал да я встановле-ння особливостей мх сцевого /д алектного/ мовлення, що потребуе спешального вивчення.

щлькхене збхлыпення слов" даських назв у коаному наступно-му хроналох! чному зрхз! й;фивае дроцес роз витку Рх дрогемнох

. - 27 -

систени дослх джуваиого ареалу в умовах вхдаосно безперервного слов" дасысого середрвища. Знилгння тагах в 11 поповнення авго-хтонними назвами спостерггаеться тгльхи в Х1У-ХУ1 ст., коли ослаблена й роз дроблена Укра'1'на-Русь пгд тисгом татарг в /завол-зьких 1 1фикських/ т туркх в-османг в послабила вшив на форму-ваяия Г1ДО01ЙМ11 Середаього Дйпро-Вузького мэюрхччя. Одоак пористо слов"янсышй /головням здном увра1нський/ вшгив на но-ихйахйв мдаих об"«кив у з аз наивному рвгхонг не припинявся Е у ней час, про що, золена, свхдаичь збереяэння праслов"шсь-кого, сххдаосяов,*янського та давнього уярахнського прошаркгв 1 роз виток на 1ХН1Й баз1 численних украгнських Г1 доощыхв П13ньо-ро походяення.

У другому роздалг "Ггдронхми з хшомовнкни основами" дэсуй-рж/еться процес зароддвння й остаточного фзрмування назв неавтохтонного походжвння, розглщаються основнг структурно-с еман-тичгё особливосй твхрних основ х насяхдаи 1хнь01 поступовох адалтащх в дам1 нуючому слов"жсысому мовному середовищг.

В:даосна безперервнхсть слов"жського егносу в Середаьому ДОпро-Бузькому медаргччг зовсйм не свхдчить про в!доутнхсть хниомовиих сях д в у гх дронт М11 цього ареалу. Умови роз витку люд-сьвого суспхльства вхд найдавнхших часхв б,там такими, що пору*-з автохтонним слоб"шським населенна з"явля1ися, закргпчЕзап:-ся,змшуваякся чи з ни кали :дах етнхчщ групк, якт задеанс е:х тривалостг й сил и свого вшшву зализали вхддовгдй слгда в ^ыа-терхалыйй 1 духовнгй жуяьтур1 врак, эогоша в географ* чних на-звах як важшвхй адстцх Иг ех куямури.

Процес формування хдаомовних за походяеннш гхдоонхмхв так само бере початки вхд ¿ндоевропейськох етномовно1 сшльност1 й розвиваеться В1дкосно бэзперервно а* до сучасностт, взаеио^вчи

- 28 -

з оснэвним масивом сяовижських, в згодрм власне украднських назв. Але на вгдагну йд олов'япзмгв, якг з бгльшою чи меншою. поел* дрвнх стю дамонстрували генетичну -наступи! сть у своему роз-витковх, неслов"янсый гх дрогами, як.х гйзюпй слов"янсьй за-

I . .

позичення в у|фа1нсыйй мовх, являогь собою сукупнгсть рхзно-часових г р1зномовних утворень, якг з етнолхнгвгетичного погля-ду не е хдл1 сною системою.

У лредх дяуваному ареалх видаляоться три основнх груш назв з хшюмовшши основами: I/ ггдронхми, в структур! яких вх Д5и-лкся елементи давнхх Iндревропейських ыов /пврход вх д розпаду х ндозвропейоьког айльностх до початку розпаду црасдов"дасысо1 едаостх/; 2/ гхдронхми з основами нв1 ндревропейсысого /в нашо-г му випадку твркського/ походаекня, закрхплення яких у досдхдау-ваному ареалх припадав на У1-ХУП ст. н.е.; 3/ хнвомовнх Г1 дэо-щми пхзнього походязння, серад яких, кр|м неслов"шських, з"я-вляоться слоб"янськх запозичення /ХУП-ХХ ст./. Друга група назв хронолог1 чно продовяуе першу, а третя - другу, але на фону прошс ¿шешовного вшхиву на фэрмування пдронхихх дрсд1 д*ува-ного ареалу не пришншться. 3 певнхет» можна стверд^уваги, що бхльш чи мемд гнтенсивно 1Шсмовн1 назви будуть з"являп1ся й надаях як ознака В1 дкритоей г>1 дронхмнох системи £ неыохиивостх II тривалого роз витку на чистоавтохтонному катерх алх. Разом з автохтонними гхфонхмами 1ВД0М0ВК1 назви дають цхнну лхнгвхсти-чну 1Нформащю й хйкавх позамовш СВ1 дчення про основах етата етнокультурного та сощ ально-г сторичного роз витку ¡фаю.

Пдронгми з основами дэ-внхх I ндревропейських ыов с форму ва-лися пх д вшивом тих сусшльно-1 сторичних, культурних I мх гра-цг йжх процесхв, яй повюрювадися на терени Уврахни головнкм чинш з Центрально! Ввропи й пх вдвнних земель. 3 бгльшою чи

меншою {ковхрнгств модна ствердаувати, 40 в Середньому Дчхпро-Бузькому мваирхччх закрхпилися ггдрооснови фраийського, хллг-рхйського, гранського I готського походавння. 0кюем1 з них могли виникнути в умовах бхлып чи меш тривалих союзгв прото- ад о ■ праслов"ян з хншими давнхми племенами /кельтами, бантам, ¿ра-кгйцжи, германцжи, хранцдаи/, що ус кладкюе розмеаування ргз~ номовних нашарувань I впливхв на формування тог чи х шюг назви. {^м того, реальними могли бути кхммерхйсый, тавргйсый, ткдо-аргйськг, кадьтськх, давньобалтх йськх, давньоугорсыа та деяй 1нпх назви, якг щд тиском часу й частих мхграцг й у "степовому коридррг" з ни таи або повнхсто адвптувалися мовлення! автохтонного населения.

Балкаш-укра1нськг топонгмнх зв"явки мавть багатовхкову хс-тортю I вже не раз привертели увагу дрсягдаикгв. Щ зв"гаки в ргзН1Ймхр1 характера практично ддя ветх ареалхв Укра'хни, I дня Середнього Днхпро-Еузького меаирх ччя зоврема. У йога онома-стикохо вхД5илися еяементи, якг виникли в пер1 од фунвдхонування дако-фракг йеыих I фраго-хллгрх йських дсалектхв, а танож газнг пгвдэннословпянсысг впливи. Наймов* рнхшим давйм сх1 даобалкан-ським /фрагайськиы/ утворэннял у дрсл1 дауваному ареал г шязля-еться назва р. Ягрань п. Синюхи л. Пд. Бугу. На користь такого висновку евхдчать: I/ ыгграцгх фэанхйцхв та фрааэ-слов"янських племен з Балкан аж др меж Середнього та Нижнього Лнгпра; 2/ на-явнгсть у болгарськхй Г1Дрон1МХ1, яка най51льшоо мгрою успадку-вала факгйськг еяементи, вхдцов!дних паралалей /й-ггра, Эгьр/; 3/ надйна етимологхя для й>акхйськох назви з {.-е. »16-ъг-' "швидкий, стр1мкийя; 4/ строкате фонетичне засвоення гсдройиа в слов"янському мовному середрвищх як певне евхдчення його хн-аомовного походження: Ягран, Ягрань. Вгрань, Атрань; 5/ фунвдх-

онування у фракЁ ЙСЬКГ Й М0В1 ЙДЭОНЫа "/Цзу<; , аеЪагиз, Jatraa

як найважшвхший показ ник да я запропоновано1 етимодогт1.

о

Зах1 ддобалканський вшив на формування г^дронхихх дрслхдадг-ваного ареалу такоа виявлжться мгнхмальним, хоч у поруб1лих пг внг чно-зах1 дних ареалах /особливо в бас. Верхнього ДОстра/ назви хлл1р1 йського походавння станоЕ1Ягь пом1 тну групу. До таких у Середньому ^ргпро-Еузькому мелир1ЧЧ| наделить ттлыси на-зва руч. Ладабарка л Тхиину п. Дйпра; Кадабарокь, яка, очевидно, в! дЗивав пх вденно-схх дну челну на шгясу просування гллгр! й-хггэ у сх1 дноыу напрмку. Зах1 днобалканське походавння цього гх-дронхма з П1знхшим нашарування* слов"янського -ка докладно ар-гументувала 1.У. Валезняк, розвинувши етимологгю I. Дуриданова стосовно сзрбсько! назви Код.убара як хллхрг йського утворення. ПерВ1 сна форма йдганхма «ка.1 аьага явлж собою композит з основами /<. 1.-е. *ко1-/»Ьв1- "чорний, темни а"/ I -»Ъага "маленька ртчжа, ручай".

Перебування хранського этносу в Ш внх чному Надчорноморпг протягом багатьох стаях ть на мехе старог й ново? ери не могло не позначитися на формуваннх М1сцзвих географе чних назв. Особливо тривалим г помх тним на теренах сучасног Пх вдзнно! УкраЗЁни був вшхив 1р'ано-св1фсысо1 культури, а в1дгак х ономастичнох лексики. Одаак надг йних слхдсв в украхнсыйй гхдронгМ11 зберегло-ся не так ухе й багато /головним чином на Лгвобереяй й УнраШ/, щр пожнветься кочхвшм характером господарювання даввдх хран-ських племен та гх наступною зам1 нов на теренах Щ вденно'!. Укра-хни такими х неавтохтонними твркськиыи племенами.

У дослх ддуваному ареал1 др вх дносно переконливих 1ран1змхв належать зсього ДВ1 основи: Г1 дронхма Лиг про й мх крогх дронхма "упчак. йазвг найбхльшо! в У крах га рг ки Днхпро приевячена знач-

- зг -

на наукова лгтература, одаак загальноприГшятох* етимологтг цьс-г о ri дронт ыа гак i нэ вироблено. Тгльки пера а його частика Дк-майда одаозначно визнаетьсл безпосзредаьо. чи спосередаовано мс-тивованою ipaao-скгфським гдачягивом don (олп-а) "piica, вода". Стосовно друг01 основй —f up— думщ дрслхдникгв досить p03Q î ч . очвеидно, через немоетивгсть на сьогодаглнхй день дата сдгазиа-чну hî даовт да щода ïï лоходгення.

•ffiKpori даням С соча к /Сурчата/ називаз о дан хз струмкга у м01ф1Й балцг 61ля самих еитокгв 1нгульця i в засЦксованому ви-, гляд явдяз собою власнэ yKpai'HCLKs утЕорення на -а к вхд тзхр-ного Сурка з основою виххдаого Сура /йокра Сура/ в бас. Рдзиьо-го Лщпра. Однагс за походаення! коренэвог морфзми ця наэва зхо-дать да. дрсить поширенох архаичноï групп ггдронхмгв з основой Сур-/Шур-, сформовано"! на хранськсму мовному грунтх ннасл1док 1рано-тюрксько-сх1даосл0в"шськ01 взаемодх.

3-noMisiH3HX давньоевропейських иов певкий вплив на форму-вання ггдэонхмгв дасдг дауваного ареалу справила готеька, hocxï яко'х у перахй половин! пераого тисячолхття н.э. м!груэали зёд побережкя Балтг йського моря до Нилньог Надцкгпрянщиии. До дав-Hix германхзмгв /готизмхв/ наделить галька назв з основою Бог-/ Баг-.

- Одна з найбгльших pi к Украхни - Пгвденний Буг, нргм сучас- • hoï, мала йлька ïhbhx назв t численну трупу вар!ahtiв, якг фг-ксуються Л1Тописними цам"ягкаш та хнпшми писемними даврелами вхдантичних часгв i да сучасностх. &>тм геродатгвського ^0 значить "йнська", bcï гнщ± варханти зводягься да кхлькох форм 3 основами Bas-/7aç-, Бог-, Syr- i Ег Г~, наир егул яр нг '3Q к з яких виступала назва Богъ.

Зважючи на наявнг мовнт то вхдомг поззмознг факта, найгмо-

вхршшии уваааемо германське походження дослгд^уваног назв» у

звиюку 3 *Ьа)с- "ПОТХК, ручаЙ" /пор. Щв Д.-в.-НГМ. bah, bach

с

"ручай"/. Така еадмологг я не гхльни знаходсть вагше ni дГрунтя на pi ант апедягивног та ономастичног лексики, аде й природао пожнюе численнх ф>нвтичнг варханти наэви Буг /ГЦвдэнниЦ/ На-

ЯВНГ В У1-УП ст. Н.е. шсьмов! фгксащг Уа?озо1а Й Bagos30la втдЗиваоть готське -а- в основх ri дронтма, а в захшст Кэст ян-тина Багржородаого йоуоЧ - законом!рний грецький Bi дюв: даик йоау -о-. Готсьному -а- з г.-е. -о- в праслов"янсысгй i сло-&:'янсыих мовах такод в: дао в: дае голосний повного утворення -о-, у зв"яэку з чин знаходить пошнення стабхльне й послхдов-не вливання форыи Богь з часу xi виникнення ах до ХУ ст. Бона збереглася практично до сучасностх, аде, очешдао, уав в старо-украхнськоау иовленщ внасдг док вх доынх фонатичшх продаст в /чергування [о] - [i] в новозавритому CKsajj/ почала поступо-во шк снятие я власне уздахнсыюю фзриоо gr. яка повинна буяа стати нормативною дгя сучасного мовяення. Одаак остання разом з TBipHOB рц а нет i щэ активною в хнихному стал! формою Богь з серед. ХУГ ст. поступово заступаеться палонгзованим вариантом Бур пгд вхшивоы близького за творения« польського [б]. кивала пануваяня Пажьцг в бас. Середнього та Верхнього Бугу /ГЦ в-деьного/ спричошося до того, що осюва э галосмш [у] закрепил ас я в Mi соевому й л1 терагурнсму мовдени, витгсниши норма-■невне украгнськэ Бгг. Др певно1 мхри цьому npoqecoei могло сприяги функщонування в украхнсып й rifljoHiMii назви р. Захг д-ний Буг, у структур! ami [у] шступае япгдаим слов"шсьшш звуком.

У бас. Прського Пкичу п. Екичу л. Синпхи д. Яд. Бугу локализован: назви pp. Багва /2/ i Загва Гнила, основа яних спо-

Р1днена з розглжуп« ri дюймом Буг /Щвденни^. Такий зв"язок викликае пввн! застереяення фанатичного плану /пор. неидровх д-нхсть голосних [о] й [а] в основ1/. Одаак вода природео зн: маяться, шсщо зважги на характерцу дня у1фа5нсьетх говгрок 3MiHy areiftroro [о] на [а] перед наголсгаеним [а], а танок мозпивий вшив близького за структурою й семантикою ал ал яти ва багно. На користь cnopi даеностг Г1ДО0Н1Игв Бога i Багва свх дчать й ареа-льно-хронологх4Hi факта. Сшцхалый дройдявния показургь, що цг ri дронгми не нають пар ал алей в хнгох ареалах Славг1, а аде-лягив багв& фгксуеться головним чином в yipaiHCbitr й г нишьо-лужцькг й мовах, тсбто в мхсцяс зосередюння готхв надзредрд)й та пхсля ixHbof Miipaitfi вхд узбережжя Балгг йсыюго моря до Щвнгчного Надчорномор"я/перход з ганця П ст. по 1У ст. H.a./. Вар то нагадал» i про високу продужтивщсть форманта --«а в гот-сыи й MOBi, який Hepi дко виступае найприихтнгшою ознагою готиз-мгв в ¿ногах мовах. Можаиво, геохтрафс чний термхн багва, пр ле-аить в основх вх даовх д«х riflpoHiMiB, являз собою германгзова-ну готами форму пел. «ъарю "болото, доаговина, ыочар", звхдпи самантична тотоянхеть щх аделягивх в i закгдпяеннябагва здэ-бхлкпого на шлдау Jöipaifii totib до Щвнхчного Надчорномор"я. 3 ослабления! гойв щеля 1У ст. га з ixhxm розчинення« серед MictxeBoro слов"янського й cid фо-сарматсыюго населения лриппн^ еться оомхтщй возив iftx германсыих племен на фэрмування оно-мастичног та апалягивнох лексики Лхвденно1 Уврахни.

*

Як видно а розглшутих назв з основами давнхх хчдревропай-сыетх ыов, дрМ1 нукчою в ххнхй мотивах^ i виступае "води." егасак-•жжа в Ii найрхзноманхтнхпих виявах, qo BupiaHiE такх ri дзощми з-покхж хнших груп досяхд^ваних назв.

П дрогами з основами нагндревроаейсыюго мходявння пред-

ставлек в д>сл: дтуваному ареалг тхльки тюркхзмами, нос:5 яких ь С1феьжх випадках могли виступати посередаиками в передач: ькраплеаь з монгатьськох мови. "йоркгзыи характеризуются тим,

г,з дрсить часто да маюгь чгтких ознак налезшостх др йех чи хн-асх конкретно": мови, а в доел: ¿сдувай! й г:дрон:М11 ще й надеви-чайним розыагттш принцип: е иотивацг1. На в: ть назви з "водною" сшантикою основ поодшокх, х лише компонент Ташик, що вказуе на ка.ч"янистий характер мг сцевостх, повторюеться в структур! бхльше десятка г1доон:ыхв. У звпязку з цим кпасифхкахс я тюркхз-мхв за генетичшши, хроноло г:чтии чи самас:аюгхчними ©знаками еияблязться малоефэктивною, а вхдгак i недэцхльною.

Назви з основами твркського походкення становлягь у дэслх-д^уваному ареал: другу за кхлыйстю групу гхдронхмхв щсля сло-в"ян:зм1Б. Вони ЕхДЗиваЕть активн: мхграхййщ процеси в Серед-ньому йспро-Бузысому мекирхччх тюркських'племен та 1хню взае-мэдаю з автохтонним словиянським населенна! протягом У-ХУП ст. Торксьет назви стосуються головким чином рхчок, тому б:лша 5х-ня часткна попадала в поле зору дэслхрникхв I анал1зувалася в науков: й Л1 тератур:. Эднак не вс: основи таких г: дронгм: в мають загальноприйняту або переконяиву етимологхю, а окремх з них зовс1М були невхдзмими дэсл:дайкам. Так, назва р. Аллам ка

д. !нгуяу л. Пд. Бугу одностайно визнаоться похгднэь в: д туре-пького »¿¿ад "перс". Однак наяьна сукушйсть фактор:е, як: ст&вляхь л: д суинг в под; б ну етимологхю: I/ водружать на момент но«г нацг г рхчки перського /¿раномовного/ етносу в XI басе Йн:, яккй ыав би послуаитк мотиватором да я викикнення гхдэо-нхма; 2/ нзпродуктиЕЩсть безпосерздцого перенесения на водник о5"сг? еткогака чи тотолного за структурою антропошма в г; дрок:мн: Р. как: I /-ка - це слов"янський формант пхзнхшого

- м -

нащаруваннд/; 3/ найперша письмова фё ксацг я назви ргчки у фор-м{ Адаинка. яка свгдчить про сумнгвнхсть Тх зв"язку зг згадаким етнонгмом. Доклада! й аналхз виязлених факйв дае лт детави вва-тти сучасну форму Аджамка природним вариантом виххдаого Адаин-ка, який закономерно розвинувся внаслхдрк Бзаемодхх спор1даених фонетичних явюд у контактуючих тюркських мовах. ^вихший за часом йксац£Х х за походженнм староосмансьний вархант Адяинка пераконливо етимологезуеться в давньотюркському гнхздг а£1-"киснути, бродати" як суфксальне утворення на -ын /вархант ^н/ за ознакою "вода, що ггрчить, зхпсована, кисло-солона тощо". ■Бака мотивация дуяэ продуктивна в Г1Л?он1М11 степових репонхв, да проблема придатж>1 да я вживання вода завздн була актуальною. Вархативнхсть голосних у формах Адзинка й Адвзмка знаходить пояснения у зв"язку з таким попшреню* явищеы, як чергування [у] - . пр ея никл и на баз1 давньотюрксыгаго дифтонга [уа] внаслх дрк взаемод! мов з рхзними системами голосних. Таку ж взаемозамхн-*йсть у тюркських мовах ей являли синон*м1чн£ за значения* 1 функцхею суфскси -ьм з вархантом 1 -ын з вархант ом ^н.

У пропзсх етимологгзування окремих тюркських назв виявля-ються нетиповх I малодрслх джеш в укра'г'нськг й гхдоонхМ1 г слово-тв1рнх та хнШ1 явища. Так, гхдюнхми 1ркл{ й х 1{агарлик знахо-дять пареконливе пояснения як поххдй на -и/-1у/-1у1с вх дпо-вх дно вх д дсзслхвних основ 1хк~/йтк-/аг!к- "затринувати, сто-яги, застоюватися /про загачену воду/, зупиняпяся; збиратися у вмх стилищв, нагромаддуватися /про воду/П1 т.гн. I ьве^г "роби-тися синхм, бланитним". Тай етимологхх на привертали увагу др-сл1даикгв, якх виходили з положения про взаямодю продуктивних СУф1КС1В -!1/-1у/-1у1с у В1ДЦ0СН1Й функцхх винягково 3 1менни-чи основами. Однак доел! ддуванё назви Я мат ер хал з тюркомовних

- 36 -

ареал1В свхдчагь про певну продуктивнг сть топощмно! ыоделг "основа йеслова + -11/-1у/-1ук". Зоврема для назви Кагардик зроблений висновок П1 дгвэрдяуеться таким показовим фактом, як практичне накпадання тюрксыих Ш'ардию в з внутрхшньов формою основи "сиихюча /вода./" на ареал поигарення слов"янських гх дро-нгмгв з остовор Син-, що вакзуе на сингй, блакитний юолгр здэ-бхлыпого л!состелових рхчок.

Частина йдронгмхв тюркського походження, якх не попадали в поле зору дослхдштв, виыагае реконструкцхг твхрних алеля-тив1в. 301фема М11фог1Дрон1МИ Бургелт, Бургёлн знаходягь пояз-нення як поххдщ В1Д йловхрного геохра^чного термхна Ъигеен "вир; джарело, яке пробиваеться назови подабно др свердла; пробуравдшче дявреяо". Цей апаяягив мхг утворитися В1 д тур. ъиг-ее за драомогою високопродуктивного топонгмного форманта -и/-1у з вх дносним значекня.1.'

Називаючи водах об"екти свохми г^ дрощмами, тюркськх кочгв-ники тим самим вбивали й притаманне 1М св1 тосприйнягтя, яке 1нколи передавалося контактуючии з ними схгдним сяов"янам. Прикладом цьому шстенал жшнацхяр. Беака п. Хнгульця п. Дщпра. У IX структур! вкддяиться основи ьве "п'ять" I каЗа. "скала" з наступили уел ченнш - ¿а тд тискам аналогхх др високопродук-тавного слов'янського форманта -ка. У зв"язку з щм внутрхшня фзрма гхдаонхма ех£>"ивад ознаку ""рхчка, яка маз скелжтх береги", буквально "п'лгь скал". Однак у басейнг рхчки важко знай-ти мхсце саме з п"ягша компактно розтапованими скалами. Тему виниказ думка про образна використання числхвника п"ягь /бет/ у процесх ноьанащх р!ч1К. I справ^г, образна ноьйна1£яз вико-ристання.! чаийвкика п"сть у вначеннг гкнсаикн1сть" найцродук-тквь1Е;а само ь тсркському мовленк!. Традщ: я цього явкца маз

- 37 -

давнз культурно-i сторичне корхння, пов" язанв з надоннял лу "5™ символу свягост! в paiirii мусульманських народ: в /пор. релгггйне п"ягь CBiTiB, п"ять xcxaciB, п"ягь елементгв буття: золото, дерево, вода, земля, вогонь, п"ягь видев член:в тгла, CTBOpeni богом, п"ягь купол:в на культових спорудах, а'такзл численнх географ:4Hi назви з основою Бес-/Беш- у тюркськг Я го-noHinii/.. У зв"язку з: сказаним звертаз на себе увагу закрхпле-ння бхлыпостх укра'хнських г:дзон:м:в з: слов"янською основою И" яг'-/П"яг- сама в П: вденно-Cxi да й Укра'гн:, де тюркський оно-мастичний прошарок зашае значне мхеце. Очевидю, мотивахйя украхнських онхм: в числом "5* на позначення ыно.тинностх була нав: яна у в: дтавх дмй пер: од культурно-мовними град^щ я-ш пору-б1ших тюркських племен, бо симвоЛ1зупчу функщю у слов"ян ви-конують зовс1М inmi числа: три, ехм, дев"ять, сорок та хн.

Подхбн: культурно-:сторичщ явища Б1Д5иваються в назв1 стр. flip су л. Велико: ВИс: л. Синюхи л. Пд. Бугу, яка етимоло-йзуеться у зв"язку з тюркськими основами nip "свягай; володар, повелитель", "зданий бог" i су/у/ "вода, струмок, pi4Ka, озерце". У такому разг внутрханя форма г: дрон:«а шзначаеться як "свягай струмок". Активна винористання алел ягива nip у локальному значеннх призвало др того, що bih отримав статус географе чно го термгна на позначення "святого мхеця, свяденнох могили" й став продуктивно використовуватися в TonoHiMii, особливо ipa-но- та тюркомовних eTHociB. Спершу географчний терм:н nip, очевидао, називав Micne поклонхння вогню, культ якого закр!пив-ся в культур: окремих тюркських народа в, що взазмодс япи з хран-ськими та арабськими етносами. Характерно, що у слов"ян також хенуз культ дрмаяшього вогница, св:чки П лампада перед :коною, ягий розвинувся, очевидно, на базх автохтонних ЭБИчахз.

- 38 -

БагатовгЕове функцх онування давнгх гншсмовних ri дрощ Mi в у слов"янському середовищг спричинилося до хховнох чи /рх две/ час-тковох ггньох словля1йзащ1, засобами яксх виступали: словоTBip-Hi морфеми /наприклад, Аджамка Bi д тюрк. Адлама 3i слов"янським формантом -ка/, морфолойчнг елементи /закгнченнц', яй вводили i ншомовнг ri даонхми в граматичну парадигму yjqpaiHCbKoi мови /наприклад, Бургелн з Бургелг bi д bürge + -и/, морфонологс ч-нх чи структурно-фонетичщ змхни назви /наприклад, Башка bi д beä + каза/. Hepi дко адаптащ я 1Кпомобних назв супроводяувала-ся комплексом фонетичних i морфзлого-граматичних змхн у 1хщй структур! /пор., наприклад, назву р. Корабельна Bi д тюрк, каха + bei + слов"янський формант -на/. Фонетико-гр амати чнг ознаки неслов"янського походяення ri доонгих в зберггаються в поодано-ких випадках /пор., наприклад, MiKporiдеойыи ffipcy, Сучку/ i практично нхвельованг в назвах з основами давнгх 1НДревропей-

ських mob.

и сна взаемодая протягом багатьок BiKiB угфахнського населения з тюркськими кочгвниками сприаднилася да рхзномовних на-иарувань i вплив! в у дослх дауванх й ri дронт Mi i не тхлыш э боку слов" ш, але й навпаки. 1снуе група слов"жсысих за. походжвн-нш назв, якг в npoqeci свого функцг онування зазнали ictotho-го вшиву з боку тюркського мовлення, у зв"язку з чим ix нерг д-ко е тимол ort зують як тюркхзми. Найпоказов!шши в цьому плате е гхдро!йми Еисунь та 1нгул ад noxi даий bi д нього 1нгулець.

Назва р. Еисунь п. 1нгульця п. ДОпра мае Bapiarera Исунь. Исунь та iH., яю чи не найнлшою игрою сприадншшся да Si етимолопзування як тюрвссъкого утворення. З-nouis голькох спроб найаргументованшою »яадязться та, гцр пов"юуе походяення йд-ронгм Йгсунь з ггпотетичним хадарським »vicun /або ♦ricUn/,

• - 39 -

у структур! якого д.-тюрк. "пити" I формант -ун, та з по-

XIдаим В1 д нього 1цун. Одаак така ётимолог!я виявляз кглька фактор! в, жег ставя ять Н пхдсумнхв: I/ вхдрутнгсть пост! йних поселень чи тривалих М1Грацгй хазарсыих племен на теренах Ниж-ньо! Лравобережно!" Украхни; 2/ вгдоутнгсть у писемних дгазрелах чи в розмовному мовленн! Еар!ант!в ггрронхма Зисунь з приголо-сним [ц] в основ! та причин його втрати в гнтервокальнг й псзи-ш53/ !зольован1сть потамонхма Е&сунь I б1лышэсй його варганив з початковим на тл! тгоркських за походжэння* основ без такого приголосного Лцун, 1ченька та 1Н./; 4/ невхдаов!дагсть акцентного оформления г!дрон!ма Висунь нормам тюркського наго-лосу на кгнцевому стаадг.

Зи явлен! застерелазкня практично знхмаються етимологхзуван-нм пдронхма Шсунь як су® кеального утворення на -ипъ/и=ь у пел. гнгздг »тг1з- "рхдана; розливатися, текти", в ятаму знай-ала переконливе пожнення спор: д^ена назва р. Вись; До того г: витош рр. В}сь I ЕИс.унь знаходяться порг вняно недалеко од;н вхдодгого ка територхх сучасно1 Щровограддини /пер. звачко вг дпалещше р-ще на п!вноч! Уярахт/, у зв"язку з чкм хх . номхнаиг я сш льнов ознакою "ргчка, цо розливазться, утвораю'-.-; заллавщ та болот яге мгеця'з зхдтовхдннми властивостя® водт и рослинним СВХТОм" ВИЯВЯЯВТЬСЯ ДРСИГЬ 1ИОв!рНОС.

Шникнуши в прасяов"янгькому мовному есредэвиц!, гхдрокЫ Виеунь мав блнзьку до озфемих тюркськнх апелягивгв структу^«-::--фонетичну б удаву, !до спрняхо його IНЛОМОЕНОМУ засвочкню. Ка.«-б1Льиою мхров др адоптахц? та закрхгдекня слов" яхсько'х наовн ; ткркському ыоЕленнх могли спркчинкткея авари, яй в У1 ст. спу-стоекли зкхлх антхв !, мавчи у сбохй мое! початковий т- , збе-реглк г! дрс.чгм Вис,--кь без суттзвих зм!н. 3 соред. УП ст.' авгри

оуяи вит1 снещ з Яхвщчного Надчорномор" я й повит стю асимглю-валися коргшшм населенна«. Бхлыпу частину Дйпро-Цузького ме-лирхччя заселило сх;г дно слов" янське плем"я уличхв /нащадки ан-тхв?/, яке в серед. X ст. увх шло др складу ¡Мвсько1 Русх. Лхд натиском кочових племен /перезалога тюрком о вних/ улич! ра-,зом з тиверцяог вг дг шли на заххд га пхвягчний заххд, але вигони р. Вйсунь пр'одрв^вали залишатися й д певним впливом СХ1Д-них слов"ян ах др ослабления й розпаду Шхвсько1 Руст. Таким чшом, протягом УП-ХП ст. Iснували необх!да л1нгвальнх та екс-трал1нгвальш умови доя ф/нкцг онування гхдаотма Вйсунь у його первинному /праслов" янськоыу/ вигляд. I лише за панування в басейнх рхчки половцхв, татаро-монгол1В, туркх в-осман1 в та 1н-ших тюркомовних народа з"явилися реальнх умови дря вйникнення вар1ант1в Исунь, Исунъ, бо в уйх тюрксыих мовах, 1ф1М булгар-сыих,, спостер} галася тенденция др послабления в анлаутх перед-нього губного пригалосного I його зшкнення. Щ вар1 гшти, най-1Мовхрнхше, мали факультативний характер, про що, зо 1фема, свхдчить занр1плення в сучасному гг дронхмхконх йльки виххдрого варханта Висунь.

Змальованг екстралхнгвальщ умови в дзслх дяуваному ареал1 наклали подхбний в1Д>иток на фзрмування й словпяно-тюркська за-своення назви р. 1нгул л. Пд. Дугу й поххднох вхд неЗс 1нгулець. Сукупнгсть мовних та позамовних фактхв свхдчить, що виххдноз формой гг дзонгма 1нгул бука дхзньолраслов"даська або ранньо-сх1дмословвянська-поххдна В1Д географечного термхна 1ъ /пор. рос. угол "мхсцевхсть м! ж р1 чками, шр сходиться; клин чого-небудь; край, кхнець; литло", укр. дхал. угол "лхсний клин", "мис на рхщ", "глухий кут мхж двома ртками, що сходягь-) с я"/. Семантика твхрного апеяятива свхдчить, що територхя М1ж

• - 41 -

Гнгулом та Гнгуяьцем тривалий час утворювала т вдзнно-схг дну (ЯфаЗЁну протоукрахнсько! /руськог/'землт, яка клином врхзала-ся в степи здебглыпого тюркських кочхвникгв. Саме вхд хоротма »9етД-ь, перенесеного згодом на р. 1нгул, утворилася назва племей улич1 /с: углич^-с*?^!*-^ /, дне бере свод! початки головним чином 31 згаданого реггону /пор. аналоп:чне утворення етнохйма дэвговичх вхд географхчного термхна дрегва "грузь-ка» болотиста мхсцевгсть" або в:доовх дксго хоронЫа/. фонологе чно ошм »^г-ь не М1г виникнути п!''нхше УШ ст., бо дрсге-менно вхдомо, 40 пануючг в бас. 1нгулу та 1нгуяьця узшчг в 1Х-Х ст. уже носили свою назву, утворену вхд основи згаданих

ГСДрОНЫхВ.

Фонетична змхна слов"янського •9е%1-ь на 1нгул унаслхдок. тюркськох адаптацг1 розпочалася, очевидно, не пхзшше кгнця IX - початку X сг., ноли эавераувався перехх д прасловпянських носових [у], [9] у ротовг голоснх -а- /-я-/, -у- /-■ю-/. Свхд-ченнш цьому е В1Д5иття дафгонггчного 9- У тюрк. 1п- .або Ап-/пор. варх анти ап£и1, Лнгуаець/. Остаточне витхснехняз активного ваитку фэрми Уголь припадав, напевно, на Ж ст., коли на-мхтилося послабления сххдаослов"шського вшгиву на бас. 1нгуяу та 1нгульця й. коли в давньоун^ах'нських гавхрках ще над: йно не закр1пився протетичний 1в] перед {у] /пор. сучасне ухф. вуга-ч/, хнаше в писемних джерелах чи в розиовному ыовленнх збереглнся б форми з початковим В-. Додамо, що ч^эгування початкових ¡v]-[1] характерне да я тюркських за походжвнням гзографт -таге назв /пор. у росх йськоиу эеш& топонхии Угуз - Игуз/. Огхосередго-ваним св1дченнш на корпеть такого фориування г? дэонхыа 1нгуд виступають частх згадки в Л1Т0писних пам"ягках ХП ст. хфо лхву притоку Днхпра з назвою Уголь, зам!нену згодом тюркською капь-

кою Оргдь /Орель/, а також семантика гранського за походке ннш этнонгма анти, носхI якого панували в басейнах рр. 1нгул та 1нгуяець.

Такий докладаий розгляд факттв у зв"язку з формуваннш назв Ей сунь та 1нгул на П1 дтвердзення думки про слов"яно-тк>рк-ський взаеыовплив зуыовдений складам I багатогранним характером цього процесу, а вгдгак I його важко вловимими слхдами в ггязонгмгг дослг дчуваного ареалу.

Наслх дком М1ЛМ0ВН01 взаемодг! тньлттъся поодшокг гхдро-нгми а Г1 бридними основами. Зокрема в дослх дкуваному ареалх функщонуе назва р. Квлебердянський Скельник, означальний кем-, понент яко'х е власна уврахнським утворенняд на -/ян/ський вх д гхбридаого йдрощма й ойконхма Калеберлд на протилежному бе-рсз1 ййпра. У його основх слов"янський географчний термхн бердр /б ер да. бердя/ "горб, пёдвищення, скала; велике камхння . I. т.хн.4 I тур. icaj.ii "гсший, безлхсий" або ж тур. I 1фИМ.-тат. кааха "вершина". Оби два шляхи тюркського розпшрення вих1 дхо'г слов"янсько1 основи {мов1рнх. У першому випадку композитна основа йадебёрд- указуваяа б на таку ознаку, як "геях, безл1С1 горби", що вхдтоаг дае реяье||ним особливостяа мгецевоетх, у другому - В1Д0уз1осяб В1доме в гхбриднйй топонгм11 дублювання ви-хх датах основи /у нашому випадку Берд-/ семантично готожною Кале- хншомовного /тюркського/ походзвння.

У перход з ХУЛ по XX ст. помхтний вплив на формування йд-ронхМ11 доел!дауваного ареалу справили росхяни, поляки, швр-нх слов"яни /серби, хорвата, болгари/, еххдй романщ /румуни, молдавани/, нхмцх, цигани та 1Н., що В1Д5илося в украхнських вх дэтнон1 мних утвореннях I в 1Шюмовних назвах. Пере ваяна бхль-йсть 1няомовних гх дрожит в закртпилася в Середхьому Днхпро-

Еузысого uempi ччя внаслг док остаточного засвовння краю слоз"я-нами, зохфема у зв"язкУ з утворенняд i функцх онуваннш Новох CepfJix. Тгдьки pociйськомовний виляв на формування назв водах об"ект1в /здебхлшого мхкрогхдоонхмхв/ з вхдомях причин продзз-лувався до останнього часу. ЭЗерггаючи певнг ознаки запозичень, пхзнх хнаомовнх назви адаптувалися в украх'нськшу мовному серз-дрвищх, Л1 дпорядкувавшись його фонетико-граматичним закона-ч.

У третьому роздхлх "Пдоонхми з остаточно на з"жованою етимодогхвю" аналхзуються MOMHEi шляхи формування незначяох груш назв, стосовно походження яакх важко зробити остаточнх вдсновки. Факторами, явд усгогаднюють одноэначне з"ясування эти-Mojiorii шдглених в онревмй роздсл ггдрощмхв, виступають:

I

I/ в{ друтнх сть чн обмелвнг сгь писем них фх ксацх й i пар ал алей в 1нших ареалах та мовах; 2/ мозяивхсть рхзномоввдх впливхв на формування назв i noBHOi або частковох ixHboi слов"ш{захйi; 3/ в грата внутрхшньог форми й надг йних апелятивних зв"язгсг в; 4/ наявнхсть кхлькох формально подхбнюс або омошы1Чних основ 1 в одахй чи в гальках контактних мовах. Дз дослх дт^уваних у цьсму роздлг Г1ДО0Нхмхв вхднесенг: Бхзанка. Гах, Гептурка /Гаптурка/ г основа твгрного oHiMa в структур! наз ви-орх знтира На Гоптт.

Назва р. Бхзанка п. Адяамки л. 1нгулу л. Пд. Бугу мае спЫь-нг риси з морським термхном бхзань "остання ззаду цогла на ко-раблх; на вгтрнльнику - нише юса BiTpmro на бгзань-щоглх", • з хллгр. »bis- "бук", э тюря. mi "шило", буза "трясовина на болотах", "каламутна вода, в piii, caepi" та хн., зх слов, боз "бузина, бузок", з алая ягивом бхзун "нагайка, арапник". Певна ' перевага надаеться етимологхзуванню гхдронхма у зв"язку з але-< лягивом боз, яний Mas варганти без, бхз, баз, буз, буза та гн. Однак i таке поягнення назви Mas елаб кг мгеця.

- 44 -

Назва р. Гах а. Сухого Ташика л. Синюхи л. Пд, Бугу пов"я-зуеться з польським апелягивом fax "<|рант, даигун, шалапут;

О

блазень; дурень", ¡до ыалойловгрно з ceMaeiолопчного погладу, з ппотетичним пел. »gax-ъ "щось рухоме, звивиоте, гнучке", дня раконструкцгх якого бракуз матерталу, з тюрк, aij/ax "бглий", трансформавд я якого в Гах хоч i моляива, але не знаходать на-дгйного ni дгвёрдяення в ономастичнгй та апелягивщй лексицЬ

Походжання активного Гептурка й пасивного Гаптурка пробу-зться пов"язаги з '¿хнхм офхцЁйним вархантом ТУрт я. з рефлексом кельт, »gaptous(s) п1фива вода/рхчка/", з гёпотетичним *0б-турка у зв"яэку з дхесловом турити "гнати, проганяги; штовхати", з дгесловами гадтувати /пор. апелягиви гаптар, гадтарка/, хапа-'ти /пор. халтура, халтурка/. з апелягивом каптур. 3 певнхстю вдалося встаковити тхлыи первинт сть варганта Гаптурка й вторили; сть Гептурка, що зазнав народноетимолог1 чного впливу.

Назва ставу На Гоптт /Гоптшський/ маз основу твхрного ой-кошма чи хоронгма Гопта, який mir виникнути у зв"язку э д.-ipaH. -»sop(p)ti "BepxiB"fl; вистуш охфуглох форми, яга стирчать". Однак неможгавгсть збереаення звукосполуки -pt- в ipaHCbiMX мовах ставить пгд сумнх в таку етимологхю. 1нших nws*-ххв виникнення основи Гопт- не виявлено.

Отде, riflpoHiMiB з остаточно не зп®ованою етимологтею ви-яеилося небагато. Вони знаходягь певне пояснения як утворення в слов"янському чи контактному наслав" янському мовному середр-вищг, ала однозначный висновок щодо ххнього походжання зрсбити валко через брак Heo6xi даих факт: в чи значнг piaHOMO внг наша-рування.

У висновках робляться узагальнення щодо формування й роз-витку гхдрон!М11 Середнього .Мпро-Бузького мелирх ччя, яка вхд-

. - 45 -

бивае особливост! мгсцзшх природаих умов, основнх етнокуяь-турнт, гсторичнх та сусгалько-полхткчнх зад ни, що протекали на межг Л1Состепово5 й степово1 зон мгж ^дхпром та Дгвденшм Бугом вх д час! в I ндревропзйськог спгльностг др сучасност!. Отри-манг результата пх дгвердаують висунутх на захист пологзння стосовно умов х часу виникнення назв, про домхнування слов"ян-ського прошарку в ррслх дкуват й Г1ДроН1М11, про закономгртсгь функцгонування хнзомовних утворень х наелI дот ххньох адапта-ЦГ1, про розвиток продуктивних I зберегагдя архахчних елемен-Г1В та явищ, про ейлый та специфчщ риси гхдюимхв г М1Кро-гхдрощм1в у иенах сп1Льнох системи назв дрелхддуваного ареалу.

Основа положения дасертацхЗ: вхд5ит1 в таких пу&йкацгях:

1. Работа по изучению гидронимии Кировоградаины // Тези др-повх дей на облагай науково-практичт й нонферегай1 збирачх в фольклору. - Кровоград, 1988. - С. 20-22.

2. Способы номинации в микрогидрошмии степных говоров Кн-гуло-Бувдкого мездуречья // ¡Поста ресдублхканська ономастична конференцг я: Тези допоег дай у 2-х ч. Теоретична I I сторична ономастика. Лх терагурна ономастика. - Одзса, 1990. - 4.1. -

С. 51-52.

3. »{етодоческие рекомендации по собиранию микрогирронимор родного края // Материалы Кировоградской межвузовской научно-методической конференции "Приемы активизации мыслительной деятельности студентов при изучеши русского языка". - ¿йровоград. 19Э1. - С. 14-15.

4. Про формування Г1ДО0Н1М1ЧН01 системи стедових говхрок 1нгуяо-Бузького меиирхччяу евгглх концепцгх .У. С. Груиавського гцзо розеелення угааГнських племен // Ейкористання спаддани по-веркутих х забутих дгяч!в науки та куль тури в навчальному про-

ueci педагоге чного вузу та школи: Тез и республт канськох науково-практично! конференцхх.. - Ровно, 1991. - С. 30-31.

5. Словообразовательная структура отойконимичвских мивроги-деоншов в свете йшокуровской концехщии о членимости производных основ // Изучение творческого наел еда я проф. Г. 0. Винокура: Региональная научная конференция /Аннотированная программа/. -Клев, 1931. - С. 31.

6. Формирование системы микропотамонимов степных говоров Икгуло-Вудского междуречья // Соотношение синхронии и даахронии в языковой эволюции: Тезисы докладов Всесоюзной конференщи. -Москва-Ужгород, 1991. - С. 57-58.

7. 4й ifflori даонхми як джереяо вивчення етносощологгчних процесгв в icTopii рхдного краю // Мова в систем: початкового навчання: Тези респу5л1 канськох науково-практичнох конференцх!. - Полтава, 1ЭЭ1. - С. 173-174.

8. Лиынонимн восточнославшского происхождения в говорах Ингуло-Буаского междуречья // Еданицы восточно славянских языков: структура, семантика, функщн. - Тула: Тул. пед, ин-т, 1992. - С. 100-106.

9. Взаимодействие морфологических парадаг« в местной гидро-нимии // Лингвистика: взаимодействие концепщй и парадагм: Межведомственная научно-теоретическая конференция. - Харьков-Сочи, 1ЭЭ2. - Вш.1. 4.2. - С. 454.

10. Структурно-семантические особенности лимнонимов в форме имен прилагательные // Вопросы русского языкознания: Материалы межвузовской конференщи. - Мфовоград, 1993. - С. 25-29.

11. Про походяення iifporöua Гептурка /Галтурка/ // Мово-знавстБО, 1993. - »5. - С. 65-69..

12. питакня про внутрхпшю форму ^хдоооснови Втсь // Се-

ыантика моей й тексту: Тези «iжнародаох науковог танфзренцг!. -1вано-Франкгвськ, 1993. - С. 23-24.

13. CaoBOTBipHi особливоси Л1«нон1М1В Середаього Днглро-Еуэького медарх ччя // Актуальнх питания украхнського ело вот вору: Читання, присвячещ 1.1. Новалику. - Тернопхль, 199с. -

С. П-12. -

14. До етимолог11 ггдоонгмхв Дщпро-Бузького мвлиргччя, утворенигс вгд географгчних термхнгв /лгмнонгм Кабиц& // 35ip-ник тез наукових дрговхдэй аспхрантхв, дркторантхв i. виклада-Чгв ¡Кв. пэд. хн-ту. - К., 1993. - С. 76-77.

15. Ггдронхм Адявмка в системх споргдаених назв // Функциональная лингвистика: Материалы хонфэрегщии. - Симферопахь 1994. - 4.1. - С. 60-61.

16. Про походжвння rij¡poHiua Еисунь // Мовна дайенхеть в. УкрахН1 /Проблемы й перспективи/: Тези науковог конференцхх. -Вхнниця, 1994. - С.-38-39.

17. Структурно-семантичнг особливостх твхрнох основи гело-нхма Блоква // Словотвтр як шяв дшамгкн мови: Hay ко за конфе-ренцгя, присвяяена пам"яг1 професора Теодозхя Возного /12 kbít-ня 1994 року/. - Львхв, Г994. - Ч.П. - С. 17-13.

18. До питания про внутргшню форму гхдрощма Муха, // Функ-щональна граматика /понягтево-термхнологхчшй аларат/: Таз и доповхдай МЕянародюЗс науково-теоретичног конферен1й1. - До-1 нэцьк, 1994. - С. 125-126.

19. Буковинсысо-ценгральноуяраг'нськг гхдзонхмнг паралелх // Укра1нська мова на Буковшй: .'.ferepi али Всеукря'гнськох науковог конференцхх, присвяченог 160-р{ччю bí д дня народлзння Щрх я 'ведано вича /Чернхвцх, '13-15 тювтня-1994.р./. - Чернхвщ, 1994. -

С. 89-90.

- 48 -

20. Основа тюркського походження в гх деонхЫ11 йхровоград-¡цини // Проблема реггональнох ономастики: Тези дэповхдэй I по-Б1 дрмлень паукового семг нару. - К-, 1994. - С. 34-35.

21. Зхдрбралэння ку&ьтурно-хсториодих лроцесх в у л г мной мах Середнього Дспро-Буэького межргччя // Новг пгдсода до флоло-ггг у вищ й школ1: Матергали Другог всеукра;хнськ01 м! жв1 доычох науковог конференцт! 12-17 вересня 1994 року. - К., 1994. -

С. 70-71.

22. Отражение восточнославшских географических терминов в гадронишш Днепро-Булского междуречья /лиыганим Кабиця/ // Русское языкознание, 1994. - Вып. 27. - С. 142-151.

23. Про походиэння г1дронгМ1в Вись I Еисунь // Мовознав-ство, 1994. - »1. - С. 54-71.

24- Шкористання лексикона® чного над5ання 6. ЛЬлехх всыюго в дослхдненщ слов" даських гхдрооснов // б.йзлеххвський у нацг-онально-духовному В1 деодязннх Украхни: Матер1 али конфзренцхх. -1вано-5раша вськ, 1995. - С. 52-59.

25. Гвркхзми в гх дзонхм1 г Середаього Дйпро-Бузькаго ыежи-рхччя. I. // Мовознавство, 1995. - II. - С. 60-70..

26. Походввння ггдоокгмгв з компонентом Бкич // Ре конструкте вщ моиивост1 ономастики: Тези дрповхдейх пов1 домлень паукового самхнару. - К., 1995. - С. 34-35.

27. Гхдрошми з основою Омельник-/О1адьнич- як матер1 ал дня реконструкцс х твхрного географгчного термхна // Реконсхруктив-кг можшвосп ономастики: Тези доловхдей I Повхдоылень науково-го сшхнару. - К., 1995. - С. 36 /у спхвавторствх з 1£омко Т.В./.

28. £ункхс оналып особливост1 1^доонхм1в з основою 1нгуя-у зв"язяу з IX етдаологхзацгею // функдаональная лингвистка: Проблемы и перспективы: Материалы шшфервнщи. - Симферополь,

Г995. - С. Г39-140.

29. крогх рровдми i норма // '»культура слова, ГЭЭ5. -Вип. 46-47. - С. 120-126.

30. Словник мхкрогх дротмхв Украг'ни: Нгровоградська область. - ГС.: Обереги, Г996. - С. 313-382 /у слгвавторствг з Поля-руп Т.1.; у деуцх/.

Лучик 3.D. Гидронимия Среднего Днепро-Бужкого ме;ядуречья.

Дюсертация на соискание ученой степени доктора силологивеских наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. Институт украинского языка НАН У^аины, Клев, 1995.

В работе исследуется процесс формирования гидронимии Среднего Днепро-Бужкого междуречья в связи с етносопиальньми и историческими изменениям от древнеших времен до современности. Выявлены названия различного происхождения и проанализированы их архаичные, проективные а слецифтоэскиё черты.

Т.Т. Luchik. The Hydronyaica of the Middle Dnieper-Bug Iaterw river Area.

Doctor of philology Dissertation speciality 10.02.01 - the Ukrainian Language. The Ukrainian Language Institute of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1995-

The dissertation investigates the process of formation and development of tha Middle Bnieper-Bug Inter-river Area hydrony-mios in relation with ethno-aoeial and historical changes fron the ancient time till the pre3ent-day geriod. Haraea of different etymology have been discovered and their archaic, productive and specific features have been analysed.

Шпочовх слова: rippoHiu, rijipoHiMiH, топошм, TonoHiui я, Midoriдрошм, мхкр0Г1ДО0нхм1я, огам, алелятив, этимолог1я.

A-J/h^