автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему:
Некрополь Ольвии (историческая топография и похоронный обряд)

  • Год: 1994
  • Автор научной работы: Папанова, Валентина Анатольевна
  • Ученая cтепень: кандидата исторических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 07.00.06
Автореферат по истории на тему 'Некрополь Ольвии (историческая топография и похоронный обряд)'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Некрополь Ольвии (историческая топография и похоронный обряд)"

Pre ü^

' АЩШ1Я НАУК TKPAÏHH

1НСТИТУТ АРХ&ЫЮГ IÏ

На правах руиздасу УДК 930.26

ПАПАНОВА Валентина АнатолПвна

НВСРОШШх ОЛЬВП

;.../ 1с«р»тана топограф! я *а похо-вальний обряд/

1еторичн1 науки - 07.00.06 - археолог!я

" Авторе^«р a t аисертацП на здобуття наукою го ступени кандидата 1сторипних наук

Ки'13 - 1994

Робота виконаиа у 81ддШ сйфо-аиметмо! археолог!! 1нституту археолог!! АН Уйра!нм

Наукоиий ксргвник : докторарх^гектури .

V - С.Д.Крижицысяй ■

0$£ц!йн£ олоненти : доктор гсторичиих наук

Е.В.Яховенко

канднда* !сторичних наук

' Л ♦ Кл<»||<

Провхдна орган1задгя - Одеський археологхчний музей АН Укра1ни

Захист вхдбудеться * /У " 1994 р.

о г один I на засхданн! спсщалхзовано! вчено! ради по захис-

ту докторських дксертацгй при 1иститут1 археолог!г АН Украгни за адресов 252025 м.Кигв,ву*.Вояодимиреька,3 ;

3 диЬертац1вв мояна ознайоыитися в науковхй бгблготе^г Хнституту археолог!? АН Украхни/м.Ки!в,вул.Ввдубецька,40 /

Автореферат розхсланий " £ " 1994 р.

Вчений секретар спецхалхзованох ради кандидат ^о^йкх «аук Б.О.Петраоенко

3/гмы1а харжгерислжл • рошш■■ - * • ••■-■•••-

Актугльшсть теки. Хсторгя та культура населения олымПсько-го пол i су - одн3 ci з най(Ильш видатних античнтос держав Швн!иного Пр!!'.-ор,г;о;-ор"я - лосл!д:-;<усться про тягом деох стол i ть, осгильш; мае гглгке значения гля э!атсорення icTopií napoals, як i мешкали в стстоаарн! wsca на nluüHl CxiüKO'f Свропи. За цеп иас було розюпа-ьо елгато чееяткЬ apxlT о гтурнс-бул !вельтвс об"ект1з, велкку кьль-'•íct'» гохог.енъ 1!ГгТ>эг.олг), отрщ'.ако уолоегшышй супроптдняг; матер}-кл. За цет; vec тдаНллм сотн! неуковах старей та лесятки vonorpcy*!«, ;:р!'слячг-!;;!х oíchkm аспекта:.-, пгття ольз1оп>л1т1п, узагальвеннп иа-■•опгл-РН'лх гствр!сл!в» nepertyci;«, за все з розгопзк. 0лъв11, П (-•¡льсыогосгадарсьго! округи, та знаено кенгае некрополя.

С-i;, гш цього "асу ночае. iTpaqi, a nrifl було б узагальнано i еисст^тизовгно вслкчг»зний матерiол з гсторм итчення, icropira-!=o'í '.опограун i поуопалыгсго обряду ольвг/ського некрополя п?о?я-гот' усього тасу того iснузення - nía друго! еверт! - середт? У1 ст. -о н.е. i по середину - трр?э чзерть П с?. н.е.Такгм «гвоп, олн<? з врллтяс л.'херел для реконсч'рукцГ' етно-сощ алько'|' та еконо-f, i uno "i i cTopi'f населения Ольвп, foro шеологппшх уявлень в íx lc-тор'/^нопу ропвятку вияьилось розробленкм нелостатньо. Ми масио липа í-OHorps^iwii доел!зжгнпя класиикого /ЮЛ.Кэзуб, 1974/ та елл!-нi стачного /М.Б.Паропкч-Песикан, 1974/ некродал!в ОлъвП'. Щкним сл. i п. звежвти посмертно виаання каталогу spxa'i^Horo некрополю /В.М.Скудно ва, 1988/. Матер!али перших стол!ть ново? еря /розюпкк Б.В.'Гапмаковсьтого та ЮЛ.Козуб/ mí сняться в розр1знених публикациях i apxlDHHx зв1тах. KpiM того, за octshhí роки отркмапо щли? ряд новкх ааних з ольв!кського некрополю. Така дкекретшеть роз-гляпу oanieí знрта! пам"ятки, якою е цей некрополь, за окремкт.ги nepioaaf/и, ло того ;к без урахувгяня попередн!х «и неступних мате-piaiis, не лае vo-ctbboctí представити foro в ц!лому; використову-вати пого як повноц1нве ¡сторипне джерело.

ГПлья впв«етою виявиле.сь ¡стортна топограф)* ольв1Яського некрополю пери за все эавпяки працям ОЛ.КЬзуо /1984/, а такок иЗ.Каресьове /1956/, М.Б.Парович /1960/, В.В.Крап1в1но1 /1993/.

hobí apxiBHÍ ?.;атер!али та аан1 роэкопок останн1х рок1п лоз--оляать по-новому розглянугк ряя питань ¡;ie'í проблем?.

Скалане вяэначае f-ктуалънÍсть запропонованого досл!п)?;ения, а теко?: гого ;,-ету та заппанзя. Осковна мета роботи - уэагальнэти

та систеыатизувати найб!лып важлив! I найменше вивчеи! матер!ал з похозального обряду ольв1опол1т!й арха1чдаго, класичного, елл н1 стичного та римського час!в некрополю ОльвН, простежити юга динам!ку та особливост! промятом усього часу його !снування вIя друга? чверт! - середини У1 ст. до н.е. - до середит - третьо! чверт! 1У ст. н.е.

Для досягненни ц!с1" мети автором поставлен! так} завдання: I/ зб!р та 8йал1з ус1х доступних матер!ал!в з !стор!1 досл!джен ня некрополю; 2/ розглда 1сторичноУ топограф!? з локализацию д!ляьлк некрополя за соц!альниш та в!ковими ознакаыи; 3/ праве дення класиф!кац!"1 поховальних та надмогильних споруд; 4/ вивче ня поховально-поминальние звичаУв та обряд!в ольв!опол!т!в на вс¡х етапах ¡снувашя некрополю; 5/ виявлення пкерел та особлив< стер, поховальних звичаУв ольв1одал1т!в. Враховуючи специф!ку па кого досл!дження, автор не ставить завданням енал1з поховальног 1нвентаря, щэ становить предмет окрешго досл!дження.

Хронолог!чн! рамки роботи - друга чверть-середина У1 ст. д н.е. - середина - третя чверть 1У ст. н.е. - отдавлен! часом I нування давньоУ 0льв1х.

Теоретичною та методолог!чною основою роботи с принцип нау вого ¡сторизму, системний та нзыплексний п!дх!д до досл1дження археолог!чних натер} ал I в з додало го ¡о метод! в аналог!й, пор!вкял но-хронолог!чного ! тишлог!чного анал!зу дкерел.

Джерельною базою роботи послужили археолог¡ин! ?.?атер!аяк

розкогок некрополя, як! з0ер1гаються у фондах 1нституту археояо

г!У АН УкраУни, задав щнику "0льв1я", Херсонському I Миколагвсь

му красзнавчих музеях, Одеськоыу археолог!»нону музе?, Ерм!таж1

тому числ{ отриман! й автором в результат! розкопок. В робот! в

користан! такой св!дчення античних автор!в, наукова л1тепатура пакаI проблеми та маФер!али арх1'в!в ГА М Украши, 1МГС РАН, Щ

та ЦАШФ Рос!'1,- а також картограф!чних в!дд1л!в ЦНБ /Кигв/ та Е

/Санк-Петербург/;

Наукова новизна досл!дження полягае в тому, пр це перша спец!альна узагальнгаича робота з !стор!1 некрополя 0льв!1, яка охоплве весь пер!од його !снування. У н!й вперше даеться поетап характеристика !сторГ1 вивчення ольв( йського некрополя, що поз в лила встановитй пр!оритет та авторство ряду доел!дник!в, визнеч ти м!сце кожногО з них у ц{й справ! < а також ввести до на у го поп

>б1'гу IX ненадрукОван! I маиже невгдом! результата досл!джень. У товнсму обсяз! проенал!эована та'уточнена !сторична топограф!я з токал!згц!<т а1лянок некрополя за ооц!альними та в)ковши ознага-м, розглянут! типи поховальних та надмогильних споруд, ггоховаль-то-ш«инальн! звича?, уявлення ольв1огол!т!б про заграбний св!т, апофеоз покерлих в 0льв1У. Дослужен! питапня етн!чно! атрибуцЛ тоховального обряду.

Практична значим1сть робота толягае в тому, що висновки ди-зертацИ можуть бути використан! в узагальнюотих працях з антично I *рхеолог!¥ П!вн1члого Причорномор"я, з метою роэкриття питань со-д(ально-економ!чного, демограф! что го та культурного розвитку Оль-з!1, в курсах лекцгй з 1 стор!I стародавнього населения, пр мешка-га на територП майбутньо'/ У крайни.

Аггшбац1я результатов. Основн! положения дисертацП опубл!ко-зан1 у трьох надруковашх робэтах, висловлен! у допов!дях на респу-5л!канськ1й конференц!1 молодих вчених /Ки'1в, 1983/, науково-прак-гичних конференц!ях у Херсон! та Москв! у 1990 р., а танок на заданиях сектору антично! археолог!У 1нституту археолог!У АН Укради.

Структура лисептац!I визначена поставленный завданнями. Робота складаеться ¡э вступу, трьох роэд!л!в, в яких роэглядаеться: 1стор!я досл!дження, !сторична топограф!я, поховальниР обряд оль~ Ийського некрополю; висновку та додатк!в.

0СН0ШИИ ЗМ1СТ Р0Б0ТИ

У вступ1 обгрунтован1 актуальн!сть теш, визначен! хронолог) II рамки, джерельна база, методична основа, наукова новизна та трактична значи?Исть роботи.

В период розд!л! "1стор1я досл!дження ольв!йського некроно 1я" визначен! чотири хронолог!чн! пер!одц, як! розр!зняються р!з-1и»ш п!дходами до його виЕчення.

Перший пер!од - к!нець ХУШ-1900 р!к. В цей час вивчення некр юля всдеться у двох аспектах: картограф 1чному 1 публ!кац!йному. Г картограф!чному напрямку зид!ляються три етапи. Перший - скла-1ання в останн!й третий! ХУШ стол!ття мал ноеих волод!нь РЬс1йсь~ •01 !мпер!'1 з ф!ксац!ею урочища Ста могил та найб!льших Гого кур-чш!в: М. Пордв!нова, де Р1баса, иапи 1792 1 1800 рр. та iHni.Hr.fi-;1кав1шим серед них е атлас Дезоланта /1791/, на мапах яного нанесено курганн! груш на некропол! та городкц!. Другий етап - ця пер-

па ивгрть - середина XIX стол1ття, тали з"являк>ться пергаi плени Ольвп з територ1ею некрополя: 1.С.ВорпслаЕСЬкого /1816/, ПЛ.Кеп-пена /1819/, I.M.Мз-равйэва-Агостола /1820/, 1.П.Бларамберга /1822/ та 0.С.Уварова/1843/. Серед них наГ;б!лыи точним був шетру^енталь-

план 1.С.Бориславського. Третей етап - 60-70-i рога XIX ст.В'л-конуються плаии на новгй tohoochobî: "Глазомерная съемка правого берега Бугстого и'Днепровского лиманов" кап] тана БГорна /1658/, план К.11руд1уса/п1сля 1861/, "Топографический плел села Парумшо к при нем городища древней Ольвии, лежащие на правом берегу Буго-кого лимана" /1664/, рен!ше приписуваний О.Чиркову /Карасьов, 1956/, а такок "Карта западно f< части Днепровского лизана" itortB-нпсова, ШхаРлова,Шьодорова/1877-1878/ на як!1» нанесено кургиш, гр залишилися до того часу. Про те, bcî ц] кэпи даэть п'льки за-гагсьне уявлення про топограф ю некрополя Ольвп.

Перший опис ольв1йського некрополя A.UePepor, з"являеться у 1794 роц1. Значения наступних праць II Л. Сумарокова /1800/, U.C. Палласа /1801/, Я.Штоцького /1804/, Д. Рйиетта /1822/, Г.Г.Келлера /1822/, 1.П.Бларамберга /1822/, ПЛ.Келпь.а /1825/, А.Бега /1832/ ~ в точней ф1ксацп урочища Ста могил як некрополя'Ольпп i публхкацй' enirpaôi4Horo материалу з нього.

Першим I поки що единим джерелом, Ер заевщчуе р1зноман1т-HÏсть арх!тектури 0льв1йських склеп ¡в, е "Исследование о древностях юиной России-и берегов Черного моря"/Ю51/ rparfa О.С.Уварова, який, кр!м того, перший звернув, увагу на прксутнгсть у даховаль-нону обрял1 0льв10п0лит1в 6ipiTyaiii3My: трупоспалення та трупоположения.

Перша, але не зовЫм вдала спроба розкопок некрополя Ольвп була сприйнята у 1847 рощ Одеським товариством icTopiï та старо-житностей. У 1848 та 1853 роках кглька курганов розкопуе О.С.Уваров. Наступи] розгапки некрополя були здхйснеш у ¿873 poqi В.Г. Тизенгаузеном. В1н розкопав дек^лька невеликих курганiв та суцгль-них насипгв, розташованих на зах!д в1д Ольвп. Ним в перше було позночене м]сце знаходження окрёмйх .дллянок ольв1йського некрополю та визначенi деяк! тйпи.поховальних с'горуд^ В подельшому, до початку Б.В.Фармаковським систематичного досупдкення некрополя^ проводились лише е^зодииш роооти; Так, у 1886 poqi ЬК.Суруча-ном розкопано десять курган ¡в у р^ёних Ы1с'цях некрополя. У 1894 ро'ц] б!ля е!льсьшэго цвин?аря у й1вн!Ун1й "астин! некрополя було

'3 копано ряа поховань В.М.ЯстреОовим; у 1900 роц! роз топки на се-гнських нал i лях проводив Ю.А.Кулаювоький, я кий в 1л крив тр/лодть я» зсч-лян! склепи та с i гае пят в1с!м лыних i п!дб!йних ».о ги л, з дельного яограСованих. В.А.Кулаковсьпгй, 1.К.Суручзн, В.Г.Тизен-íjuch f В.М.Ястребов опуол i купали коротк! зв!ти про ce oí розкоп-

На цьоиу завертеться перший пер i од до сложения ольвгГ'сько-некрополя, ктай ьадна характеризувати як етап спорсплчних роз-г;ок, прргинкэго какогероиня матер!аяу та картограЬ''ВСННя без ¡р наития «1 тккх иаугдавйх эавяаиь аослхдксння. В!дзнашило, гр ьпч тс Г чес булл з!дкрит! ochoehí тигда гоховань. Однак, «етов розко-к було п!диугашя нузерного натер!аяу. Результат;* проведено! рэ-тк описанi недостотньо поено, натер!али хронодог!чно не вкзнепе-, топогргЛхчна привязка практично в!ясутня. 3 ц!лому Сухо наго-weto лкпе HPTopi?nü, та Ю. А.Кулаювським визначеко в!дстань ц городкга I познгетен! розм!ри некрополя ОльвГх,

Дпугк? nrotoa PüEtfCfiiw ольвгксьгаго некрополю /ГС01-1926 рр./ «"язгниР з 1м"гм Б.В.Сармаговеького; В foro досл!джекн! вир!зня-1ься три стали, як! характеризуются рхзними завланняш ольвхйсь-I експедихиТ; pinney опргх.трнаннк ua'repiany некрополя та особис-г> foro участю у роз копках.

ПергиЦ. стпп - 1901-1906 рр., характеризуется пленом! рнтаи агопдаи некрополя i накопиченням великоТ кхлькост! натер!слу,

у бхлыптр- частиц i оперативно оОроблясться, пуолхкупться пов-ов!ти з роягорнуткм f'HanisoM провоаених аосл!дкень: "Раскопки •урополя древней Ольвки в 1901 г." i "Раскопки в Ольвии в 190;-'-03 гг." За остпнн!й f'oro було зхдзначено прем!ею та золотой не-ллг. птн! 0.0,.Упврова. Щ звхти ч -Ырцем i за стандартами сьо-пення. Апе, в полальпоеу, так! роогорнут! звхти з ёнйлхзом роз-пок некрополя вхасутт,

Дпугир етап - 1907-1915, 1917 рр. В цей час Б.В.&зрмековськип обисто некрополь не гозкопуввв, а т!ды»к гонтролгвав роботу на осу. 3 19il i по 1915 р!к, а тагак у 1917 роц! роз«яки некропо-npopotiv.Tb Г.П.Кркс!н. На цьому етап! ряд досл!аник!в, стираюсь на гатегИали, отрицая! при розкопках Б.В.йармстайського, вис-

Перт! робот:: hí- некропол! оули проведен! ним re у 1696 р.,але акоИрко вош: почали пговолитися з XSOi р.

• тлюють окрем! питания, пзв"язан! з- поховальним обрядом ольв10-MUTte: дитяч! гоховання роз глянут} Е.Р.Штерном /1911/, розпис ¿тлепу П1Д Зевсовим курганом - М. КВэстовцевш /1914/, uapwypOBi надгробии - .К.В.Тревер /1914/, зв"язок маПчних уявлень з поховальним обрдаом - Е.В.Дшем /1915/.

На третьому етап} - 1924-1926 рр.р}зко скорочувться обсяг розкопок на некрополе, яки ми керують професор Б.Л.Еогасвський та Г.П.КриЫн. Видаються нэротк} зв1ти Б.В.Зармагавським, серед них вир}знязт: ся йэго остенн}й зе}т за 1926 piK, який влйшов окре-мин вщанням з каталогом П0х0вань.0днак,як i ран1ие,3»рмаковський энову не встигае опрацовати та опублпсувати весь материал стосое-но ольв1 йського некродаля. 3годом частина знаю'док та польоео'1 документацГг загубилась. ■

Параяельно з цим Б.В.фармагсовський продовэтуе працювати i нал створенням генерального плану не тьчьки 0лы:!1, =1 у некрополя.Ще у 1915 poqi ni.E Гюго кер}вництвом склпдаеться "План ,0льв1 i" В. I. Дзрьонкгнш, на який наноситься роз колки .1912-1915 рок!в та ¡афгани, цося1джен1 О.С.Уваровш i Б.В.йармаковським, у^чнпеться топограф! я некрополя та городища з додамогою виИр'ппчих npiwsain не основ! план! в XIX ст0д1ття. У 1924 poqi Б.в.фэрмаковськир доручэе створення нового-генерального плану Г.Г.Безрукову i M.M.To¡'ерсы-о-i.'y, основу якого скэтали хшани 1902-1903 рр. . та В. 1.Дерьонк1на /1915/. На ньому нанесена вся площа некрополя з ьнсцезнаходкенням досл!дч:ених делянок, найСПльш висок! iз курган!б, н;о збереглися, paf-они розкопок С.О.Секенова-Зусера.

В Ц1лсму другий nepion досл1дкення некрополя ОльвП характеризуемся, перга за все, системн!стю: робота проводилась зг!п-но шану, зд! Г'снювалася сувора ф!ксац!я знах!док. Б результат! цього була в!дкрита внгчна к!лып сть т.югил р!зних конструкфй: прост} -янн! когили та з дюдатковиуи изнструкц!ями !з дерева, ка-t.-ешо ! сирця; п!дÖiP.Hi могили; эешгяш та кам"ян1 окпепи; похован-ня з кремацией. Некрополь дав .веякчезний речовий MaTepiал. 1ули выявлен! д!лянки поховань архах'чного, класичного ! елл}т стачного vi, су, роз копано двадцять курганкв i понгщ дв! тисяч! мэгил piswix тип!в. Досл1дхення-такоУ значноТ площ!, некрополя стало мокливкм яявляки тому, п,р,по.-перше,. застосовувалксь бури, голи розкопура-лм т}лькл власне могилу» }, по-друге, тпироко залучались колол} слсц!гг}оти, серед- яких вг'дш'тимо К.Е.Гр1нериче; Е.В.'Д}.?я, В. Д. И? ? -егтемого, М..О .Макаренко, Л.О.Мойссега, .1.1.Мт'ан!нов£ ,Н. I. Permi -.

дав е., Л.Н.С„бэ1на, ПЛА.Шульца. Особливо неосхшю в^дзиадати рэль М1.Крис1на, який працтаав на некрогал! 3 1907 року i фактично ке-зував розкопкали в 1911-1915 роках ! в 1917 роц!: bíb гольову ао-<ументац'1 ю, провадив роз копки до пркгзду експедицП", контролював •я боту !нкшх. Одна к, упасть твкоТ к!лъкост1 лщей у розкопках акрополя 0льв1'1 kít.ia ceo'í м i нуси. Матер i ал розкопок. не встигали >працьовувати, i току його повна публ!кац!я rocTiñHO вщкладалась. кгативно вплинуло ка результата роб!т I використання бура, осшль-т Б.В.Фармаковський не застосовував на некрогол! квадратно-пропар--явий метоп, я кий був основном при розкопках городища. Це привело ю того, ар поза увагою вчених залкшились культов! наземн! спопудк 1Ркропэт1я та тштлов! гоыплекси ольв!йського передм!стя.

Тоет}й nenioд охоплюе час вГд 1920 року по 1940 pin. Це був 1аРб1льи драматичний nsp i од у до сл:д?:енн1 некрополя. В I920-I92I г 19?3 роках bíh розкопувався С.О.Сеиеновим-Зусером, але досить 1екокпетентно. Знову справа налагодилася, коли експедгц!ю очолив з.В.ФариаговськиЯ, Оанак, п!сля floro cwepTi у 1927 роц! розкошш зтали менш результативними через сиэрочення эбсягу роб!т, недотрк-/увення гетодики розкопок, гог!ршення гольово: докукентацГ/. Дохо-1Яло до того, í'p, наприклад, в прденнику £>.Г.£еохар!д! читаемо, ср за розбирэнням могил l-:ív 6 та 7 "в!в догляа.., роблкчи необх1Дн! зем!ри та сортувчи знайпен! предмета, екскуосант А.М.Трижетсь-*ий". Дан!, отриман! при розкопках, майже не опрацьовувались i не 1убл1кувалисъ. Вуняток становлять зв1ти В.В.йармаковського, статт! "■.П.Цветаева, Т.М.Кн!гйвич та СЛ.Капашинох, в яких розглянута незелика частина матер!ал!в.

Особливо недоправну втрату у справ! досл!дження ОльвП та И некрополя нанесла Друга сватова в!йна, коли окупанти вивезли з Ук-эаУни частину археолог !чн их колекц!й, як! Сули mверну?i назад не тэвн!ст»1, а велика-к! льк!сть гольово! документец!? загинула.

Четверти? neoion - з 1946 по 1993 р!к мае два етапи визчення акрополя Ольвй', як) в!др!зняються результатами досл!лкень та об-;ягом розкопок.

Периий етап - I945-I96I рр. - характеризуешься Pni подиви i ст'о розкопок на некропол!: у 1946 р. - С.Г.Калоаиног, 1948 р.- 7.М.ЙМ • ивич /розуоп "И" на територП м!сто/\ 1956 р. - £урмвне.ы:ог> Д. I. гс Ппрович М.Б. Роботи щгх рок!в .юаэолкли vtowhkw до vív: f т a:: Í к т!лянок некрополя архаТчного, глясичного та елл!н!ст;«чного

В цсй час /зиходять ряп праць, лрисвяченях питаниям етн!чного еклг ;iy населения ОльвП з залученням enirpaçiuHoro та речевого матер! агпв нэкрэдаяя. Це, пера эа все, статт! СЛ.Капопкно"! i T.M.KhIíK» они. ¡{pit.■ того, А.М.Карг.сьов, М.Б.Парович та B.Î.Î.Саянова розгля-дапть о крем! питания ictopwîkoï тонограф) Ï та шховалького обряду

Другий етап пов"язаний а !м"яп ЮЛ.Козуб, котоа разно пуч оль в!йсысий некрополь з 1962 р. по 1983 pi к вклетно. Зе ц1 роки ног-выявлено некрополь р:)мсы®го часу, роз ко пан! наагробн! споруди

/ в!в'л<р!, штро по i "Э píf; i i Нс*дгроOKï'î с'Тг.'Л'// - i! ¡nvpï'ïO пор^лм! г;тя Ол; eiï/ K.j'l-niy cï.jiû и.о./, тер;:топ1'я л го го згодог була за?н<.Уг: ni' "¡.чзеш; даховень пера»ос стол!ть bsstoï срк. Все цс було гроблено осышкя тоуу, Ер ЮЛ.Козуб впогаг- hg нскрокод! вкко ристала квадря: кз-г.ооашрговкй ï'стол. В 1974 тюц! вкходить ïï пэногряс^я "Ис-уро-nosh ОльвП У-1У СТ0Л1ТЬ по к.с." в як!В проекел1зо88НкГ' поуопг.ль->;;•'• обряд, поховальн! с го руд и та речовиП матер!ал некрополя Ольвп кяйм:»«юго часу. Ця робота цщзкачелться hkícho ноьии pîbhov гшв~ катя проблем ольвШсьного некрополя.

У 60-80 роки численний ре«?вий матер!ал негре ..m знайдав ело соображения в ряд! публшацп" керашки, акфзр, a6poï, ф!бул, нс-»tiîcv, !'.онет, склянкх та к!стювнх вироб!в. 3"являи;ться i статт!, як] снол1эу0?ь окреш риai ольв1йського поховальшго обряду: БЛ. К-^зуб, КЛ.Защево"!, Б.И.СкудновО!, ЕЛ.Солодашк. Дя m щшер-тае увагу i занорлонних icTopr.Kiu. Зокрема, у Польщ! влходять стат ?! науЕОво-популярного плану К. Маеаського, С.Гиюиннч та жших,£ в 1975 роц! - монографгя О.Вонсовлч, в як! Г- розглянутг i дан! по некрополю. В сняесятг роки видаються í пер:;п узагальнгал npaqi по некрополю Ольвп класичнога/Е)Л.Козуб,1974/ та елл i Hi стачного Л'.Е.Парович-Пипикан, 1974/ часу, а в 1968 poqi ^каталог пОховань .apyroï половини У1-першУ чверт! У ст. до tue. В.М.Скулново'з;, гр вклкчив колекгрю Б.В.Фармаковеького, яка збер}гаеться в EpwiTasti.

Однак, незвакгдаи ка розробки велики к!лькост! прэолем по-в"ягзаш:х з некрополем Ольвп, все ¡це немае уттгальнкчого дося!а->::ення,в якокубуло б охарактеризовано foro в цглому на протязг ксюго часу 1снування. Неопубл i кована то ко к i специальна роботп по некрополю перших ст0л!ть Haïrai ери.

У другому posrí.tí -"icTQpCTHS топограф!я 0льв!йського некрополя" розглядаються гоггання зи!н його t/r-к та локалгяац1'я лглянок яг- соч!ально-в 1 ковкш ознакаш. Анагпз ыатрр!алу, о/нгжаного за

весь час поз-огок, яае змэгу накреслктл загальну картину розта-иуьання л! лягог. орхаТчкОго, класичного, еллпистатного та римсько-го v£i су. Нов i apxicHÍ дан!, роз топки останшх pokíb позволили утопнитл Ух локал1агцЬ та дкна-пку лозвитку. Некрополь архШош-го часу /друга половина У1~псрпкз половина У ст.до н.е./ заГмал лв1 ai лямки, л кг мал:: ц|?к! иеж1, вкзнгвен! пер: ими пляхзт-и, ало адятрпу^нн? соркл було нсрсгулярнвм i беэплаковкп. Пер-:; а гплянка " пгЛ'ола прост i р muí* пср-пт ?а костим зех^тнш шяхои i прог.тя-галася ci'yron pti ЗаятоТ балки на r^srin у степ. Друга пЬчякга (Гула [dtiwosaa с nfnHftíHO-cxInHff4 "астинг ольв1Гсьгого плато,г-е в еллIн!cTO4Hn,f ч&е зебудовуеться вктловвм! булинкаги i вхолигь п гсri vifívr. Згроггдно, го сеяг;'л;гг><> хтонгип-х oorio. спор;п;-аке в останн!f» «пертг yj столгття по н.е. на першинг зсх!аного плата Зая^о'г Галки, голо р{дногення, насаипереч, не до псреяИстя, яко-го на тог «гс лргэттжо ко не було, s до некрополе.

У ¡ipyriP «репу! У-nepraitf й> лотов! 1У ст. до н.е. площа некрополя штвогеться за рахунок викоркстання старих яглянок та осроен--ня ногих: на шгпочг ига: петжим п1вн1чно-сх!ани! та другип nin-hí"h;:í! гляхши i на шгднг впродовх четвертого пгвдениого пл.тху в pa.roHÍ Einpoit)? балки. Ббглытення террторГг некрополя в класич-ниГ' иге пояснгсться зростеннш »исельностí населения Ольвг!.

E^fHlcwvHwf некрополь тал-як пев cr.oí лглянки, однэчасш фуиуцюнуя&ли г отар i. Kdíh го го, мотели 1У-перлоУ половики i ст. по н.е. розкшшн! го веп" foro територП'. В цсГ- час некрополь досягав нагбтлышх p03tíipib /500 га/. Того кордони з mí сток проходили по ЗаячМ? та П1вн1чн1й балках. На п1вдн! вгн тягнувся до Широко?', а но niBH04Í- по ПарутинськоУ балки.

Б пер::: i столгття налог ери ольвгополгти робнли поховання на трьох-лллянках. В 1-П ст.н.е. ьикористовувэлася зах!дна лглянка некрополг гпп перши» та ooems нляхом, на зерсаш! плато зг.х1дно-го схилу Sajrwoí балки, а тгкоя на пласког.'у остаиц! в самгп бзлцг.

Друга лглянка 1-Е ст. н.е. заГг:ала територгп roiiln вертя/ пЬчрннп« та mcw ni вденно-сх 1дним пляхои, спгвпадакчи з межами голи:: н ьо го пепсл»;1стя, а дал i тягнучиоь до Широко? бачки. Однах, г'нтгнеивно використовувалася липе i"í nfPHÍvHa частица /nf.n cbovo-го ni клекно-cxixnoro гляху до ЗеячоГ балки/, ало гоупактники гру-чг;-:- гогили пер. их ст0л1ть HEKOI ери розтапогувались впрозовк pxj..-т,- Cú.nvoi' Insi-::. гАлянка була оснотюю i на ni? хопигм до

серепини Ш ст. н.е./Козуб, 1967,1984, 1985/.

Третя дллянка б 1-111. ст.н.е. зайыала територП колкшнього ел-л! Hi стачного iiJcra i простягслась за Швнгчку Саглу /пом ¡к периим п!рн!чним шляхом та берегом Бугу/.

М1сцезнаходкення некрополя Kimyi ¡Л-середши-третьо!' чверт1 1У ст.н.е. аос! нев!доме, хоча вже у 80-1 роки 1Д ст.н.е. Mi сто в^дновлюеться, ni сля розгроиу того готами у 269-270 pp., i icHye пе мате столгття, тобто до середини-третьо: чверт! 1У стол1ття Hfro'f ери /Крапis!на, 1988/.Звичайно, що воно не иогло не мати свого некрополя.Не виклвчено, гр некрополь цього часу м!г розта-повуватися в абсолютно новому miоц!, а семе на Tepaci та схклах долпкнього ¡-гста. Доказаш i;iei гтотеаи кокуть бути так! факти: дитяче поховання з написом на нгдгр0бку"впант1йськ01 епохк" /1873/, слеп 1Н97 року на схплi высокого берега в рарош дьдянки "И", розкопгк кургана у 1851 poqi фол!:чн!й чэстин! Mi ста, яккй нанесено на гапи 1.С.Барислс всько го, ПЛ. Кеплена та 1.М.!!уравРО-Ба-Лпогтола, поховання розколане у 1969роц1. Поряд i3 цим ш'дкрес-лиго,,;о на д!лянках Никнього MicTa, на niBHitr в!д М1ста персих етол!ть Hanoi ери, де провалились роз топки, власне некрополя зс$!к-совано небуло.

Тгтом чинок, Д1лян1ги ольв!{*ського некрополя перших стсшть Н8Ш01 ери розтаповувалися в безпосередшй близькост: Bin г-иста, Ольвгополити, вшдан! lae'i турооти про поиерлих, не допускали осквернения свя:'',еннкх когил. Проте, лозтагаовеш вдалкш В1Д ш'ста, гогили вке не гаглк захииатись, осооливо в Kiнц! 11-серед1ш-тре-т!й чверт! 1У ст.н.е...

Про сощалъну топограф!п ольв^йського некрополя уозгиа казати т'глькк в!дн0сн0 пепмж стол!ть Hanoi' ери. На£(Яльи почесними для поховання у древшх-rpexiв вваяались Д1Лянки, розтегован! поблизу (/!стр,.Б П ст.н.е. г» без посереди if • блкзьност! в!д и! ста ркиського «асу сдаруджуються склепи п!д' Зевсовкм курганом, Сврес1в1я та Аре-ти,в яких.булн поховащ наязнатн!гл громадяни ОльвП.

На територп не.кроголо ОдьвИ 1снували clvewH та родов 1 а!-лянги поуоврнь; Одна така дглянка, го патуеться пнцем У-початком Ш ст. до и.е., була, зокрша, В1дкрита у 1990-1993 роках в раЯон! D.*pOK)°f. 6СЛКК ВЗ ДОВК четвертого nf BIOHhOro ,

-i.'Xi-i к."..ал;,-!ГсЬ'-оту KfKrono.ti i епг'иелъш Иецг для noxo-ргннл д1тгГ'. !'| 1 !."янп- рогтггог.угт-'/сг на "■'лчлнэг;' cxvr.i огню"!

балки. Перша з них знаходилась на виеот! "Швденна" I функц!онува-ла я 1 ст.по н.е. го П ст.н.е. Друга д!лянка 1-П ст.н.е. знаходи-лась на зах!д вьд пш11чно-зах!дноУ частини ОльвП за Залчою балкон /висоти Ш та "Гакта"/.

У третьоуу розд!л1 "Поховальний обряд" досл!джуються поховаль-н! та наи-огильн! споруди, засоби поховання, поминальний обряд, апофеоз гкп-ерлих, семантика поховального ¡нвентаря протягом усього пеп!оду функц'юнування ольв)йеы'ого некрополя.

Шховачьний обряд- це рел?п'Рно-шбутовкй цикл обряд!в та ЗЕИчаУв, пов"яягних з похоронит,? померлого | з сауим померлкм.як! в Собрата ли погляди не т!льки гохопаного, а й ¡"ого бямзьких, I таток нссл1дуврл11 загально-ирийнят! тредгцп даноУ гронаяянсь:.оУ об-гз5ни. Це - склапнкй процес, ср вклгчев п!дготовку до поховання, в То!»)' чиол! т сгорутшения »-о гили, поховення померлого, створення няц-опгльиих споруд, пожинальн! д?У /тризни/.

На 0льь1?сы"0».'у кекропол! глдо!.ч три типп гоховэльних споруч: ят-н! I шдб! йн! ¡опии та склрпя /землян! I кам"яш/, а т?ко~; три тгни недеоп*лш*х споруя: кургани, нгпгробки \ в!втар!.

Стг.родавкгй ткп поховальних сиоруд некрополю Ольвп - ямн] мо-гили, (!ор;,т яких практично не яг]н!Оваллсь .Це, в б1лм'0ст! ышадкЬ, ппяг.окутна яма з закругленный кут-лгн; зр!лка во на мола ел!псоУдну Яоргу. Рззм^ри Ут залегали в!д способу поховання - в домовин!, сар-гО(Ьгз1, тгц на Ьерез"япопу лож!-юпне. В архаУчний час цой тип по-хопальних с по рул. становив СоГ ус I х могил. В подал ьпгаму чисельн!сть Ух сгорочуеться.У псрп!й поло вин г У ст. до н.е, вони становлять 54?-,г1, в друг!й половин! 1У ст. лй н.е.- о£5?, у пери'й третин! К ст. по н.е. - £2,3".У римсь*-! чаек процент янйих могил эростае, досягав-чи 40?. у 1-П ст.н.е. I марке 100^ у перп!й половин! Ш ст.н.е.* Частика ямних могил маГме вс!х етап!в 1снування олЬв1Рсьгого некрополя нала податков! конструкцП' у вИГлддл ст1н0к, п!ллог, полог! в ¡з тканин, перекрить 1з дерева, камгнй, ОЧереТу .амфор, сирцю абз Ух гомб1нац!У ,але у рп-ш/ адсй - т!льки з камеи*. Яризначсннй ЛО» дятювих !-оьотрукц!й - б! лы:т по вне 5м!гац1я чкТла.

Я1'дбгГн1 (.»гили р.[дом! б ОстайнЬ"» третей! УI с т.по н.е.-П ст. н.е.Вонк становили в архаУчний час & в!д ус1х могил, в класмчний-

* Д.С.Горцргер'дае' .чего !нге спп^диопення поховальних споруч вля стмсьгого часу,?лг нгг були виторястан! т!ль№ гатер!пли з тхззкопок В.Г.Тизгиггл-зсна, П.АЛулаговськэго -тп Б.в.др.пгптовського /1985/,

ZK /перса половина У er. по н.е./ i 47? /яруга половина У ст. ао п.е./, в елл!н1стачний - bí.e 50f- ¡Ti- початок ш ст. по н.е./ до W' /нерпа половина I ст. до н.е./, а у I-II ст.н.е.- 15?. В елл!-н!стичний та рииськии «аси побутуе i практика споруллення шдбог'в у ярогоcsx зекляних склеп i в /одноивсових раин ix/ для поховання ■итем ¡ kíhok. Iíia6if.Hi катили ,як i kv.hí , привезен! ао ОльвГх перси- va переселенца™.

Ha next У-1У ст. до н.е. з'являеться но вир тип шховальни/ cnov.MH - 3ffn.:iKÍ склепи, в якух у кпасиинкй час пру велено </,*' го-

ь ь ( v^i I и i птички и - Необх!дно е1дИтити, го у I-H стол!??! Htroï ери ïx ч&стка сгснопила 40>'. И ¡дзи/hi даховальн! Ш'.а-уп сипмл^уволи гроти, аечери, тобто oTcip у зида!й тверд!, як! з"с5нуз8ли с в i т гдавх з aiaacKwiH царством Aína. У 1У —Iii ст.ао н. i . с; аутться на илымисьпигу некроцол! i каи"янI оанокамера! скле-пп з тасхклк , гоунзэьзддьнкр та уступает*. пирегрмтям, а у 11 cT.c.t. - дьопt'fpni я горизонтадьнпм иерекркттян i одиокаыерн! з

.'/ci похогальн! споруаи, цер::; за все, нмтумлн кг.т.Ю, тогу ïx ni.-логз зг-стклачася довкаик, п!дстил1»и аоо маял п!декпку з п!ску, выз5г, кр'.Гди. Kpiu того," камери пешянкх склешв мели додатков! конс.ругцГС:нши» канавки, дешшш .для нео!здик!ь, схованки /I- ¡I ст.и.е./; а т&иог б! лютея та штуштусилкся.

3 сс.кпини У1 от.по н.е. i по Д ст. н.е, насипагться Ht ольвИ;-ськоку н( кроки! кургани, часткна з яки? vwui кренШ:. Перш! курга-¡:и Сули невисок! /0,5-0,75 и/, а в 1У-ы ст. до н.е. i в П ст.н.е. '.у. наскии досягали L0 метр i в зоввкшги. В!дзнсчкко, ¿j; з II ст. до н. е. i по 1 ст. н.е. настае криза у сдаруш.:енн! кургешг-.

¡¡а ольвлГ.ськону негропол! видок i чотирм варЛантп надгробкхв, ук i ригонували суНЕци: охоронну, виступаг.чи у рол i аготроneïв, об-ряяову те qyHi'HÍn, пов"язану з геро}'зац!ею померло го. Пгтаип, ва~ Р'ент - це скульптуры нг-дгробп! /леви, куроси wapMypoai та •герако-т оь!, стпту'Г kíhok/, як! в1яносяться до арх aï иного та клаекчного часу. Apyrr.i' вар i.ант- надгроб«в 1 стели: ¡мпорти! i3 мармуру та ш-сцев! з вапнякп - трьох ти;пв: I/ стели з полисами; '¿/ а рельефами ; 3/ is встгвииик vapvypot-mi' те. эолотт; тебличката: /У-И ст. до н.е./ Вони BinOKi з к!нцл У ст. до н.е. по Li ст. н.е., крш остеннього типу. TpeTiji BcrisHT - ентрогосор^и! нсагробкк, яп ¡снували з се-реиши У1 ст. ао н.е. но 'С ст.н.е. Бон:: о дно типы- сусыаткчне зоб-

рзгення "го лови" на прянокутнiи основ), з пол1хрокнкм роэписом.

SezPMzzM-Bspi £ЛТ ОЛЬВХКСЬКИХ НПДГрОбк1В - ЦР "clpüi я К Í 13 Ï л о

t.'i у вигляп! i;at!GH¡B шдкутоБО'х форки у псрвоцу столiттi нашУ épi*.

Для узлшзань та кертьопркиоиень на честь померлих i xtohí4-них 6oriB на ольв!Ксьгоку некроиш вигаристовували ботроси, канате! /к.У1-1У ст.по и.е./, в!втар1/глинян1 та кам"яш/, kdíh того застосовували i* at/дори без днагбо У>: фрагмента. 3 кшцн У ст. по н.е. з"явля»ться епехральн) вхвтарх-кертовнпкп: етоли-трапедзи р.бо з пешппод! бккми зоглибленнями на nOBepxHi. Тризни були у виг-ляп i: I/ кертвопринокень i узливвнь при поховальноиу багатт'; 2/ невеликого богаття 6im »»гили з жертвоприношениям то узлиеан-няг; 3/ ушшань та кертюпркнотень без багаття.

Окрач рорпорякчьнйя поховального обряду в i ко бранен i в ольвП;-сьгах üt.iMCsx /ÍOSPE,!'", у,' IV,21,22,24-26, 34/', hkí разом я тте-рi ало поховгчь паять уяву про те, насшльки баг&тогргннии та складни?« був ритуал похорон у кепкавфп Ольвп. Так, у декрет i П ст. до н.е. на честь Шкерата, сина iíanier.a, в!дзначалось, го за 3!.слуги перед Ольтсо в:н удостоений чеетх бути поховзнкм з великими почестями i тону в лень кого похорон bcí ольв¡оползти повикн; закрити го Р.стерн i та лавки, одягнутися у TpaypHi одем! та пти у по-хояальн1й процесП.Вхдзнатад/о, гр декрета такого omíctv, виконува-лк i роль нддгробгавих проиов, току та ïx оголошували i в день похорон небь"\чкка, ш.лкреслюючи заслуги поперло го.

На некродалх ОльпП яаф;ксовэно кремацх'ю та iHrynaqi» при абсолютна" EOtùHfiHTi остаиньоУ. Причому необх1дно вкдзнатати, Lp в перца стол!ття ншо'х ери число поховань по обряду трупаспалення зб1лыауе.тьея до 5f.

Ховали в 6inbhocti випадкхв на спиш горшщь, головою на сх1д, але в перпi столхття нашоУ ери ця opicHTaqifl та положения померлих порушуеться. Зрх'дка зустр1чаеться в(дхилення у поз i похо-ваних: руки нашвз!гнут1 у л1ктях, або лежать на грудях чи TC3Í, nepexpeLjeHi с.тупж hir, ckopueni. Померлих клали в домовини, сар-К0фаги/дерев"ян1, кам"ян1 та мармуров!/, на ложе-юпне або ni.дети-лгу з трави, еолони, очерету, шк*ри, тканинк.Номовлят ховали в ар-xcïuHnfl та рииськх часи в посудинах, здеб^льшого в амфэрах.Щ зви-vaï пов'язан! з хдесю вщродження у потойбхчшл<у cdítí, a poro до-сягти кокна було тгльки повернувши т ¡ло по мерло го в лот матер!-

земл!J

Кремац!я провадилась двома способами; спалення на спещаль-них ыаРданчиках, або в резервуарах - "крематор!ях" /пераi в!ки нами ери/ та безпосередньо в могил!, в останньому випадку прах не клали до урни.Кр1м того, спалення в1дбувелося у кромлехах,якí об"сднували обид в а засоби кремацй'.За урии правили спец1альн!, або культов! посудини та дабутовий пэсуд. '

Biaowi на олъв!йсьтаму некропол! i кенотафи у вигляд! могил р1зних иш!в та курган!в. Kpin того, над ними встановлювали над-гробки /стела Леокса, сина Мольпагора У ст. до н.е./.

Шховальний обрдо ольв1огол!т!в, як i bcíx елл!шв, мав складну семантику, тону до складу поховального !нвентарю входили реч!, як! за уявленнями родич!в понерлого або в!дпов!дно foro задав i ту, повинн! були сприяти вшродженню Кого у загробному cbítí, а також виетупати в рол! анотропе'1 в .Серед поховального швентари на некропол! ОльвП дом!нують шфори/друга половина У1-к1нець I ст. до н.е./, кШки, канфари, кубки /1-Ш ст.н.е./, св!тильвики, дзерхала, лек!4и, амулети. 3 1У ст. до н.е. i то И ст. н.е. в!до-mí i/онети у рол! обола Харону.0льв!опол1ти в!рили, що вода í3 дке-реда Инеыозини та вино дарують безсмертя, особливо, це було прита-манним прихильникам орф1чного вчення та посвяченш в елеЕСинськ') м!стерП, тому ÍM у могили ставили посудини для пиття: канфари,к!-Л1ки, кубки або аыфэри з вином чи водою. 3 qieio ж метою клали дзе-ркала,я£ця, светильники /хх к!льк!сть зростас у риыськ! часи/. Во-гонь св!тильника був, KpiM того, i символом життя.

У рол i aiDTpone'jB виступали морськ! мушл i, камен!, черепиця/ пери! в!ки нашоУ ери/, бронзов! дзв!ночкн. Очисн! властивост!, на думку елл1в!в, мали с!рка, тл!юч! вуглини, вогонь або креРда та ваяно, як1 йзго символ i зували.

Стародавн! греки обовнпвали cboíx по»'ерлнх. Апофеоз померлих ро з го в скдкусться в Ольвй' з 1У ст. до н.е. 1 апогея досягас в 1—11 ст.н.е. 3 ним пов"язан1 традщП' зведення KypraHÍB з кам"яними склепами, створення стел 1з зображенням сцен загробноТ трапеэи, заичай поховання з золотим в!нцем, а в nepiai стол!ття нашоУ ери -з поховальники золотими масками /ix значено в Ольвй' дв1/ та ли-цьовини пластинками, йэховальн! маски та нагубники, навушники ! нгочники були не т1льки. anoTponemi, а Й були також п0в"язан! з Bipon в i снування у л едини к!лькох дут. Поховальн! в i нки /золоти

бронзов! та дерев "ян! з позолотою/, маски, лицьов! пластики м!сце-вого виготовлення 3 продавалися, в1рог!дно, у святилищ! Дшн!са.

У рол! жертовних тварин 1 апотропе'/в у грецьких культах хто-н1чних божеств \ героУв були кон!. 1х останки розкопад1 на оль-вШькому некропол! в поховеннях 1 тризнах /У1-1У ст. до н.е. та 1-П ст.н.е./ Роль аттропе'/в грали 1 поховання собак, розкопан! в могилах елл1н!стипного та римського чаЫв.

Необхшно в^дштити ряд особливостей ольв^йського поховально-го обряду. На вхдмшу в1д ¡нших античних некропэл!в Швн!чного При-чорношр"я,т!льки тут в арха'/чний 1 класичний час споруд/кувалися шдб!йн! но гили, як! були завезен! переселенцями з Шлету. На некропол! ОльвП- першит а"являються землян! склепи, як: мають роз-виток в!д великих гилб!йних могил /згф'1 ксован! г'х перех^дш Яорми на рубеи! У-1У ст. по н.е./,а потЗм - кам"яш. Деяк! землян! склепи у перш! стол!ття нашо! ери мали розпис /1905/30, 1909/1,1983/13/ В1дм1Тимо незвичну техн1ку розпису у склеп! 1983/13 - граф!»!, де-п!нт! та комбп"ован! малюнки. Розпис символ!зував орф1чне "коло нарэдкення". У амфори заклаа!в шдб!йних могил ольв!опол!ти м!сти-ли залипши тризн. Широке розповскдхення мав звичай покладення в ш-гили каменев, а у 1-П ст.н.е.-черепиц!,як! грали роль апотропехв. У перш! столгття налог ери над ямниии та ш'дб( йними моги л аш спо-руджуються кам"ян! "вимостки", як г вигюнують функцп оберег!в та з ахи с ту живих в ш поыерлих. Необх!дно в1"дм;тити ! так: своср!ДН1 риси.як застсуърння черяоноУ фарби /рум"яна, вохра, реальгар/ та покладення разом з зэупоНйном пою метал'евих ногив.

Старолавн! ляди, у тому числ! й греки, ввакали, пр покерлий потребус с во IX речей, питва ! '/ю ,тоцу вони й давали йому звупо--кШну 1ку, "гоаували" у понинэльн! днь ¡слали в могилу його реч! та предмета ритуального значения, !доб вш не гн!вався ! не хвилю-вад живих. Няасне ц!ею в^рою у загробне ¡снування поясняться схо-япсть леяких рис поховального обряду ольв!одал!т1в та племен, ир мешкали по сус ¡детву. Мешканф Оль о 11 у своему духовному життх, зокрема у гитаянях поховального обряду, залишилися прихильниками грецьких траяиц!й. Тому поховалышй обряд не може повн!стю висв!т-лкти проблема етн!чно'1 лриналеждаст! похОваних.Цю проблему треба ррзглдаати у сугупност! з археолог!чнини та ешграфлчннми дениыи не т!льки ольв1йського некрополю, а й м!ста,а такой з антрополо-г!чними доел¡дженнями.

Ечшчна структура олыийського сусшльства окреслена ряаок лосл!дник1в, думку яккх ми иод i ля evo. У середин! У1 -ссрцзив! У ст. до н.е.населения ОльвП Суло гетерогамии /КрьращкиР. и др. ; 1989/, у класиин! va елл!н!сп:чн! чаек npKcyl'Hif; варварсытй елсмент при .;ov,i!¡a!iTi rprkíb /Кншюшго, 1956; йэзуб, 1974/. На початку 1У ct.üo и.о. до Ол'Ьпiï пркбувакть пересеяеиц! in Соргдземномор"я /Отрсико, х'„йГ; Рубан, ГСйэ/, у îotiy чисд!, як. покапали нов i аоеЫдкевкя, i i:1 колон i Г Велико! ГрсцП.У пары i bjkíí Hazoï ерк тут ме^какть, "о-доша- члноп, насади: еллп-пв та елд!|Нсоьгшэго населения колкга^о; о : ГсьгоХ :-opi!/KpaiiÍBÍHí', 1993/ . /Vio слил в!д?начктк, г.а проката;.; .-.<■ lo: о периоду ¡скуаання Ольги, П населения Суло ;;р:::л:ль:;кгоп

.И грацького шуоваг.ьпого обряду,

L¡ стоеу^теа вияндоондг проблемп социального тходкення •..>: oçkikx, ю к a wi.y дукку, г:о.>опальккк ¡кзеитьр ье г.сьщш зи-jia аа г.¡д соц!ального положения Bc6irwi:ra, оекклькк ;i:.rie¡; ie. грсць-

iaa ноог.арку аСо в1Д8наяенг.х пал i сои за кщатну ллялыпеть, хо--. :¡; громадсыий коит, прпчому сам гопегш:к uir бутк i но вель-г- г»-с:'ноу> лгдкнор. Кр i tí того, частике населения когда влшто&ува-.'.' i го хорони за "звжюяки предк1л", нсзвакакчи на катер! &чьн1

к.-с.т т ït,.

У аа.клкиц1к частиц! узагальнено висшски робота. Протягок : ■ ! '--а двох стер ¡4 виЕчався некрополь Ольвп. Отрккан! результата ..ага-а ikju: визначитк toro ¡сторичну тоюгр&$1в у дкнамиц. Истер i о-егддоать про складн!сть поховального обряду олы-попол!tíb i про '.• >ао в1н лбер1гав загальноеллiнськi рнси протягом всього периоду уикпдонування некрополя.

Го _T£îlL дкеертniiLL опуСллковат роботк :

I. Новик кш*"яний склон Ольв i '/сьшго некрополю //' Археолог i я » -в;;п.49.-с.78-85.

<-• Чорнофигурный кили к из некрополя Ольв ии// Проблемы археолог;:." Северного Причерноморья. Тез.до-кл. конф.-.Херсон, -С.57.

Ь. Некрополь Ольвпи /история исследования, итоги раскопок/. Cao: .ник статей,-Бердянск,1993.-s4 с.