автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Ордер в античной архитектуре Ольвии, Тири, Херсонеса

Полный текст автореферата диссертации по теме "Ордер в античной архитектуре Ольвии, Тири, Херсонеса"

РГВ од

• п П /АЗДЕЙГГНАУК УКРА1Ш1 1НСТИТУТ -АРХЕОЛОГИ

На правах рукопису

да 9зо.2б

БУЙСЬКИХ Алла Валер!Явна

ОРДЕР В АНТ'ЛЧНШ АРХ1ТЕКТУР1 ОЛЬЗП, ПРИ, ХЕРСОНЕСА

07.00.06 - археолог!я

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацП на здобуття вченого ступеня кандидата 1сторичних наук

Ки1В - 1993

Робота виконана у в!дд!л! ск!фо-антично* археолог! 1'

1нституту археологхХ АН /кратки

Еауковий кер1Ениг. - доктор архНектури,

члек-кореспондент АН УкраШ! С.Д.КРШ5Щ>К4й

Оф!ц!йн1 опонента - доктор 1сторичних наук • - Н.Е.СОРОК1НА

кандидат !сторкчних наук Т.Л.САМОЙЛОВА

ПровЦна орган1зац1я - Деряавний музей образотворчих икстецтв 1и.О.С.Пуак1на /Москва/

Захист з!дбудеться « 199-^р. на зас!данн!

спец1ал!эованоХ ради по захкиу докторських дксертадШ при

1нстглуг1 археолог!! ЛН УкраХни за адресов;

/н &&

252025, и.КаИв, вул.Володи«ирська,3» о ' годин!.

3 дисертац1ею иохиа ознайомитись у кауковШ б!бл!отец!

1нституту археолог!I АН Укра^ни /м.Ки5в, вул.Видубецька,40/.

Автореферат роз!слан:

ий »/X 199^р.

БчениИ секретар спец!ал!зоваво1 ради кандидат !сторичних наук

^¿¡¡¿^-е!_ В.О.Петрашенко

злшьна характеристика гоюти

АдУ/альи! гть теми. Арх!тектура э класпчною ордерноа системою с одшш з ¡1а,1аел11чн1и!1х дослгнень антично! культури. Основ-П1!!! типом комполщ!'! арх!тектурних споруд в античнИ! ГрецП був ордер - худояньо оформлена система опор та Салок» Ордер визма-чнв на т;;сяч0л1ттл об"с!.шо-просторов! р!иеякя антячиих арх1ток-турчих споруд, орган!чно ув!йаов у сз!тову культуру. Сама тому Него винчения, особливо п!сля цирокомаептабшк археолог!чпих досл!дхень античних м1ст, цо проводилися у друг!П половин! XIX-XX ст., завгда було в центр! уваги заруб!::но! науки та мае значну !стор!огра.ф!ю. Остання репрезентована сер! та капп-алыгих праць як з теор!!, так 1 з хронолог! i ордар!в, еволcv.li ст::л!з, об"с!.!по-просторов.1х р!аень, форм, докора числених пам"яток Гре-ц!! та Рима.

Тип часом, один !з значних перифер!2л;!Х репон!в античного св!ту - П!вн!чно Прпчорномор"я - в цьому план! влечения надо-сгатньо. Та::, пил! эдЫснел! злачл! дослхдзення в галуэ! антично! арх!тектурп рег!ону /С.Д.Крп:;::щькнл,1971;19е2;1593; 1.Р.П1-ч!кян,19Ь4/. Проте само ордери дос! не стали предметом спец!аль-ного доел!доения. П!д час вивчення п1вн!чнопр::чориоиорсьяих ордеров леобх!дно враховувати !х;ш специф!ку - абсолютна б!лш!гл, монумгнталышх спор/д представлена л иле арх!тгктурн:1Ш1 деталями.

Тому дисертац!! визначила нагальна потреба сястематизац!! арх1тектурних деталоп, установления хронолог!!, вивчення стил!в та форм на фон! вЦомих пан"яток кетрополП". Анал!з врх!тектур-них деталей дасть змогу д!стати в!дсутне зараз у в!тчиэнян!Я л!тератур! уявлення про розвиток стильових особливо г.теЯ конкрет-них ордер!в, встановити пер1одизац!ю, простеяити м!сцеву еволп-ц!ю арх!тектурних фори та буд!вельних традяц!Я, вид!лити рег!о-нальн! особливост! та напрямки у роэвитку ордерно! арх!тэктури П1вн!чного Причорнонор"я. В результат! ноасуть бути визначен1 I б!льш загальн! законои!рност1 1сторико-куль?урного розвитку. Ретельний анал!з цього джерела дасть змогу вир!шувати питания, пов'язан! э вивченняи напрямк!в культурних зв"язк!в, формування естетичних уявлень населения п!вн!чнопричорноморських центр!в. Принципова вежлив!сть ц!еК проблемй очевидна ще Й тому, що як археолог!чне дхерело арх1тектурн! детал1 П1вн!чного Причорио-мор"я у повному обсяз! ще не вивчалися. В результат! загальна

картина розвитку ордер!в в античн1й арх!тектур! pertojp" в!дсут-ня. Актуальн!сть n0CTûBJi6H0ï задач! п!дтверджуе i коротки!! 1сто-р1огс>аф!чний нарис, що дае уявлення про сучасний стан пробеми.

Наукова гозробка пооблеии. У вивченн! арх!тектурних орде-pt в п!вн1чнопричорноморського рег1ону вид}ляпться три етапи.

Для петаого /друга половина XIX ст. - початок 1940-х pp./ характерно перв!сне накопичення иатер{ал!в - розкопки А.Б.Аиика, К.Б.Думберга, В.Ф.Гайдукевича в Пантикапе?, К.К.Косцюшко-Валюжи-цича, Р.Х.Лепера, К.Е.Гриневича$ Г.Д.Белова в Херсоне с}, Б.В. $армаховського, Т.!,!.Кн1пович, Л.!,!.Слав1на в ОльвН. ОрдернШ арх!тектур1 взагал! прид!лялося мало уваги. Були зд!йснен! пер-п! спроби реконструкц!й ольв!йських китлових будинк!в з викорис-танням окремих ордерних деталей /Б.В.Фармаковський/.

Дпугий етап /к!нець 1940-х - середина 1960-х pp./ характеризуешься появою перших публ!кац!й та узагальнмчих праць з ор-дерно! арх!тектури П1вн!чногс Причорио«ор"я. Проте в найран!ш!й з них - роздШ В.Д.Блаватсъкого у другому том! "ЗагальноТ icto-рН арх!тектури" /1948/ ордери цього рег!ону нав!ть не-згадан!. Периа спроба узагальнення накопичених матерtал 1 в була зд!Дснена О.К.Карасьовим /Г955/. Окреы! детал! проанал!зован1 такой В.Д. Блаватськиц в контекстх вивчення буд!вельно'1 справи Пантикапея /1957/. Яоау ж належать i перш! науково обгрунтован! реконструк-цН храма Аполлона У ст.до н.е. та портика Аспурга I ст.н.е. Ар-хНектурн! детал! з М:риек!я опубл!кован! В.Ф.Гайдукевичем /1952/ та Л.е.Коаалевськов /1958/; з Херсонеса - В.В.Борисовою /i960/, ОЛ.Домбровським та О.О.Паршиною /1961/; з ОльвП .-В.М.Скудновою /1959/. Фундаыентальне досл!дження присвячене п!д-сумкам вивчення Центрального теыеносу ОльвН /О.М.Карасьов, 1964/.. Проте, незважаючи на введения до наукового odtry ведико! к!лькост! нових деталей, загальшш недол!ком podtT цього етапу е в1дсутн1сть едго^ методики обробки деталей та вивчення орде-р!в, а також недооц!нення рол! арх!тектурних деталей як археоло-г!чного дкерела»

Для третього етапу /друга половина I960-oc pp. - по наступ-ний час/ характерний як!сно новий п!дх!д до проблем вивчення ордер1в рег1ону. Предметом детального досл!дження стали як ун!-кальн! ордерн! детал! /Н.П.Сорок!на,1966/, так i ïx конплекси /С.Д.Крижидький,1965/. Деяк! детал!.!он!чного ордеру з ОльвП та Пантикапея в контекст! висв!тлення арх!тектури Ы1лета були

дослЦяен! М.Н.КоСил1нси> /1965/, причоыу автор запропонувала нов! атрибуц1К в!доыих пам'яток.

Бахливш етапои у вивченн! п!вн!чнопричорноыорських орде-р!в с робота С.Д.Крижицького /1971/. На приклад! аттично.го ордеру э ОльвН показано еволюц!ю стильового напрямку, побудовано типолог!чний ряд деталей. У роздШ "Арх!тектура античних дерзав П!вн!чного Причорномор"я" другого ввдання "ЗагальноХ !сторП арх1тектури" /Н.П.Сорок!на,1973/ п!дбит! п!дсуики роб!т поперед-нього етапу. В ц1 роки неодцоразово досл!джувалися ордерн! дета-л! та споруди Боспора /I.Д.Марченко,1966; О.О.Воронов,М.Б.УихаР-лова,1975; М.1.Сокольський,1976/.

Вагоыим внескоц у справу вивчення !он!чного ордеру п!вн!ч-нопричорноморських центр1в е роботи 1.Р.П1ч!кяна /1975;1984/. Автор зЮрав та узагальнив в!домост! про монуые.чтальн! споруди, що !снували в рэг!он! зг!дно нарративних та еп!граф!чних джерел; досл}див роль 1он!йсько* буд!вельно]( традвд!* у розвитку арх!-тектури Шзн!чного Причорномор'я; здШснпв реконструкцИ деяких монументальних споруд з Пактикаггея, Шрмек!я, Горг!ппП та Хер-сонеса. йому налеяить побудова типолог!чного ряду та хронолог!ч-коУ икали деяких груп деталей з Пантикапея та Херсонеса; визна-чення основних напряцк!в роэвитку п1вн1чнопонт1йськоХ арх!текту-ри в перш! стор!ччя н.е. Разом э тим, в!н недостатньо врахував масов! арх1тектурн! детал! з м!ст П!вн!чно-3ах!дного Причорно-ыорня - ОльвП, Т1ри, а також Херсонеса. В результат! найповн!-пе досл!джешши виявилися памятки Боспору.

Сер!я праць Б.Н.Федорова /1974;1975;1983/ присвячена, го-ловнии чином, доричному ордеру Херсонеса, роэробц! типологП та хронолог!I деталей. Проте автор п!д час *х вивченкя не эвертав увагу на археол'ог!чний контекст, в результат! чого вони втрати-ли свое значения як археолог1чне джерело, були кев!рно атрибуто-ван! та продатовая!. Висновки автора вЦносно хронолог!! деталей доричного ордеру та пер!одизац!'1 ордерного буд!вництва в Херсонес! потреб/ють перегляду.

В узагальн1юч1й монографН С.Д.Крижицького /19УЗ/ арх!тек-турн! ордери П1вн1чного Причорномор"я проанал!зован! з точки зору еволоцН сгил1в. Вг.ерше на матер!алах рег!ону розроблена методика визначеиня ступеня достов!рност! реконотрукц!I ордер-них споруд, висв!тлена роль ордер!в у розвитку антично! П1вн!ч-нопричорноморсько! арх!тектури, з"ясован! основн! законом!рнос-

т! еволЕц!'{ моиументальних споруд региону.

Комплексна вивчення буд!вельних реиток як археолог!чних та арх!тектурннх об"е'кт1в д!стало висв!тлення лише в останне деся-ткр!ччя. Пера! спройи теоретичного обгрунтування проблем "арх!-тектурно! археолог!'¿" зд!йснввалися липе стосовно се'редньов1чких паи"яток /КСПА,К 172,1982/. Пам"ятки антично! арх!тектури та, в перпу чергу, числен! ордерн! арх!тектурн! детал! донин! не йули об"ектон такого комплексного вивчення, не введен! до паукового об!гу як повноц!нне археолог1чне та !сторичне даерело. В той же час, в разках одн!е! роботи не уявляеться ыожливии зд1йснити повну систеааткзац!в арх!тектурних деталей э ус!х п!вн!чнопри-чорноморських центр!в. Оск!льки на сьогодн! основн! усп!хи ц!е! галуз! заэдячують, головням чином,матер!алам Боспору, на дапоиу етал! найб!лыд доц!льниы е виб!р арх!тектурнимх деталей з м!ст П1вн!чно-3ах1дного Причорномор"я та Зах!дного Криму, як наймете вивчених. Все вшцезгадане ! визначило актуальн!сть ! необх!д-н!сть зд!йснення дано! роботи.

Цета та заздання роботи. Метою даного досл!дження е всеб!ч-не вивчення арх!тектурних деталей з Ольв!!, Т!ри та Херсонеса як археолог1чного дзерела; розробка !х хронолог!!, еволюц!! фор-ми; пер!одизац!я арх!тектурних ордер1в; з"ясування особливостей та законом!рностей розвитку; характеристика м!сцево! арх!тектур-но! традицН.

Для досягення ц!.о1 мети поставлен! так! завдання: проведения натурних оби!р1в, систематизац!я, стил!стичний анал!з та хро-нолог!зан!я з побудовою ткполог!чних ряд1в' усього доступного на сьогодн! комплексу каыпяних арх!тектурних деталей з Ольв!'!, Т!ри та Херсонеса. Характеристика ордер!в, сп!вставлення хх з нормами ордерного буд!вництва ыетропол!й; визначення основних стандарт!в л!н!йних м!р, пропорцШю-иодульний анал!з; розгляд еволюц!! ор-дер1в п!вн!чнопричорноыорського рег!ону в д!лому, визначення' !х локальних особливостей та основних напрямк!в розвитку.

• Методика роботи. основними методичними принципами» що ви-користан! в робот!, е системний п!дх!д до класифПсац!! та дату-вання ордерних деталей; метод аналог!П; метод стратиграф!чного датування; врахування основних принцип!в еволюц!! ордерних форм, розроблених на баз! вивчення ордер!в метрополП.Опис деталей по-даний за единою методикою, в!дпов!дно складових ордер1в - в!д баз до антаблемент!в.

Хронолог!чн! рамки робота - 71 ст.до и.е. - И ст.н.е. 1х виб!р зумовлений пер!одоц буд!вництва та !снувшшя монументаль-них ордерних споруд в П1вн1чному Причорномор"!. Ниаспя хроноло-г!чна нежа визначена часом становления найран!иих пол!сних структур. Верхня - готськими походами середини - третьо! чверт! И ст. н.е., кризов антично! культури в П!вн1чному Причорномор"!.

- РеограФ1чн! рамки роботи включають рег!они П1вк!чно-Зах!д-ного Причорноаор"я /Олъв!п з Борисфеном та Ttpy/ та Зах1дного Криму /в межах Херсонесько! деряави/. Матер!али Боспору викорис-товуються лише як аналог!í.

Дтсерельною базоя роботи е масов! ордерн! арх1тектурн! дета-л{ з ОльвН, Борисфену, Т!ри, Херсонвса, Калос Л1мена, ajo збер{-гаються у фондах та експозиц!ях запов!дника "Ольв1я", ¡Швського 1сторичного муреа, .Музею археолог!! IA АНУ, Одеського археоло-г!чного музею АНУ, Криисько! ф!лtí. IA АНУ, Б!лгород-Дн!стровсь-кого, Микола'1вського, Херсонського, Свпатор!йського краазпавчих музегз, Хорсонеського 1сторико-археолог!чного та ЕахчисараПсько-го !сторико-арх!тектурного запов!дник!в, Дерзавного Ерц1тату та Державного 1сторичного музею в Носкв!. Kpiu того, в робот! ви-користан! матер!али э арх!в!в IA АНУ, IIMK РАН, ДХ1АЗ, науков! публ!кацН з проблеыи, а такох нарративШ, еп!граф!чн! та нум!з-матичн1 дхерела.

Наукова новизна роботи: I/ в дисертацП вперяе в повному обсяз! узагальнен1 дан! про весь в!доний комплекс арххтектурних деталей з ОльвН, Т!ри та Херсонеса /б!льше 600 натурних обм!-р!в/; 2/ на сучасному методичному р!вн! побудована типолог!я деталей !он!чного, доричного, коринфського, аттичного ордер!в; розроблена Yx хронолог!чна шкала, що дало змогу переглянути да-ти багатьох пам"яток, в!дкоректувати деяк! !снуюч! реконструк-ц! 1 ордерних споруд; 3/ досл!дхена еволюц!я основних ставдарт!в л!н!йних uípí 4/ переглянута загальноприйаята думка про "варва-ризац!в" ордер!з, аргументовно, доводиться незалехн!сть останн!х в!д суто варварськоУ культури; 5/ висв!тлена роль буд!вельноХ традицН метрополП та П вплив на силадання та динам!ку розвит-ку арх!тектурних ордер!в п!вн!чнопричорноморського рег!ону; 6/ простелено сп1вв!дношення м!сцевого виробництва деталей та 1м-порту на р!эних хронолог!чних етапах; 7/ розроблена пер!одиза-ц1я, встановлен! ochobhí законом!рност! та тенденцН розвитку ордер!в в pertOHi, зроблена спроба ч1ткого визначення стильових

характеристик та лсхкальних ос'оСливостей.

Практячне значения роботи полягае у мокливост! методичного використання П результат при обробц! масових арххтектурних деталей $ досл!дяеин! ордер!в Швн!чного Лричорно].юрия. Виснов-ки дисвртацП мокуть бути використан! пхд час написания узагаль-няючкх праць з Iстор!! культури,. зокрема мистецтва;та арх!текту-рй, в курсах лекц!й. Результати роботи ыояуть бути ЕИкористан1 п!д час оформления в!дпов!дних роздШв музейних експозиц!й.

Апробац1я результата досл!дхення. ОсновН1 пологення дисер-тац1* опублхковак! в друкованих роботах, викладен! в допов!дях на конференциях колодих учепих /'Лив,1987; Москва, 1988/, конфе-ренцН "¡Нэшол1сн! взйсиов$днос1Ши в Причорномор"?" /Севастополь, 1992/, а тахох на заеданиях сектору антично! археологах 1нсти-тута археолог!I АНУ.

Структура роботи зуиовлена поставленный завданнями, склада-егься 5з вступу, чотярьох роздШв, висновк1в та додаткхв. В ос-танн!х подан!.альбом !лвстрац!й, результати пропорцШш-модульно-го анал1зу деталей, список л!тератури, словник арх!тектурних термШв.

ОСНОВНИЯ ЗМ1СТ РОБОТИ

У вступ! обгрунтована актуьльк!сть теми, мета I завдання досл!дхення, хронолог!чн! та географхчн! рамки роботи, дкерель-на база, наукова новизна роботи, а такОЕ коротка !стор!ограф!я проблемн.

Петцдий роздУя присвячений характеристик арх!тектурних деталей 5он1чного ордеру. Найранхи! бази - сп1ри ефеського типу -в!дкрит! в ОльвП, налегали храму третьох чверт! У1 ст.до н.е. на ЗахЦному теценосх. У класико-елл!н!стпчний час в1ДОм! два тип й баз - аттичний та малоазШький. Бази аттичного типу 1У-П ст.до н.е. з ОльвП та Херсонеса зг!дно особливостям проф!люван-ня в!дпов1давть дек1льком вар!антам: I/ з проф!лем класичнох схеии, що складаеться з двох. гладких вал!в, розд!лених скоц!ею; 2/ з рельефной пор1зков вал!в; 3/ !з спрощечим проф!лем, що складаеться з одного валу та скоцИ. Б!лыа!сть баз пае повну схему проф!лювання та стандартний наб!р облом1в. В.перш! сторгч-чя н.е. 1снували паралельно два вар!анти баз аттичного типу. Бази' повно¥ схеми /1з плинтом/, як! повторювали еллШстичну форму, представлен! дов!зними екземплярами з Херсонесу. До баз .опрощено! схеии належать детал! шсцевох роботи з проф!лем зр:-

зано-конусовид.чо'< форма та дов!зн! детал' мал;« форм з пол!хром-" ного кармуру. Останн! у бгльиост! своШ в!дом! з ОльвН та Т1р1, мшоть аналог!! в арх!тектур! зах!дних пров!нц!Я Римсько* !мпер! поре важно Ники!И Мез II.

Колони в 1он1чноцу ордер! мал и монол!тния Фуст або склада-лися з дек1Лькох великих барабан!в. В Ольв!!' знапдена уникальна монолитна мармурова вотивна колона 1У-Ы ст.до н.е. Дозсна припус-тити використання тут великогабаритких мармурояих деталей впклпч-но у вотивних спорудах. Шсцеве виробництво та невелик! розм!ри значко! частиня елл!нгстичних барабан!в колоя з Хзрсонеса дапть змогу говорите про 1х використання в ордер! :гитлозих Оудинк!з -нал!взакрнтпх портиках та !нтер"срах.

Кап!тел1 представлен! двома типами: аттичнлм та цалоаэ!Ясь-ккм. За основу датування та вид!леш!я вар!ант!в взято особливос-т! профглованяя та характер орнаментальных композиц!й. В деталях налоаз1йського типу архаУчного часу розр!зняпться два стил!стич-н! напрямкн, цо в!дпов!даэть и!лето-самоськ!Я та ефеськхй пко-лам. В ОльзП нез!дом1 кап!тел! колон цього часу. Типолог!чно близок! 1м вапняков! двосторонн! та мармурова кутова волюти в!в-тар!в третьо? чверт! У1 - рубежу У1-У ст.до н.е. АттичнпЯ тип !он!чного ордеру з"явився у п!вн!чнопричорноморськ!Я арх!текту-,рх у друг 111 половин! У ст.до н.е. - в!дпов!дно до ольвШсько? кап!тел!, цо у стильовому в!дноаенн! близька !он!чноцу ордеру споруд Аф!нсько'! агори третьо! чверт! У ст.до н.е.

У кап!тзлей еллШстичного часу ознакоо для датування е форма подушка головного фасаду: угнута у детален к!ндя 1У-С1 ст. до н.е., пряма - у п!зньоелл!п!стичних.Аттичний тип елл!н!стяч-них кап!телей в!домив в ОльвН та Херсонес!, малоаз!ЯськиЙ -поки липа в Херсонес!. Останн1й представления дек!лькома гарантами трактування головного фасаду: I/ з кв1ткою в. центр! подуп-ки; 2/ з рослиннии орнаментом, симетрячниа в!дносно центрально! ос!; 3/ з гладкого подуикоа. Кап!тел! колон перших стол!ть н.е. в абсолптн!Я б!льиост1 походять з Херсонеса, налегать до малоа-з!Яського типу. В!дом! так! вар!анти декора балюстр: I/ з чотир-ма довгими листами, цо виходять з центру; 2/ з роз талопаним в чотири ряди др!бюш орнаментов з листя; 3/ з глиботао пор!зкою з листя аканфу; виходячи з характеру трактування аканфу, склада-сться з дек1лькох п!двар!ант!в; 4/ з кв!тковиы мотивом.

Антов! кап!тел! такоа: вЦносяться до аттичного та малоазхй-

ського тип!в. Елл!н!стичн1 актов} кап!тел! малоаз!йського типу з трирядноп орнаментальною композицию головного фасаду та Kant-тел! типу "sofa" достов!рно в!дом! лише в Ольв!!. Антов! кап!те-л! аттичного типу з дворядним декором типов! для елл1н!стично! арх!тектури Херсонеса. В1дпов!дно характеру трактування декору вони под!ляэться на два вар!анти: з рельефной пор!зкоо та пол!-хроыним розписом.

Нечисленн! детал! антаблемент!в - арх!трави, фризи та кар-*шэи з ув!нчуючими симами, зг!дно стильовим особливостям, дату-ються еллШстичним часом. Багата рельефна пор!зка профШв, на-явн!сть сухарик!в /дентикул/ в карнизах св!дчать про налехн!сть бгльшост! з них до малоаз!йського типу ордера. Обломи !он!чного ордера такох набули значного поыирення в арх!тектур! малих форм еллШстичного'Херсонеса - в проф!люванн! наличник!в, сандрик!в, ыоиументальних надгробк!в.

1он!чний ордер характеризуемся використанням р!зноман!тного рельефного та.живописного рослинного декору. У роздШ розгляну-та типолог!я та хронолог1я форм 1он!йського та лесб!йського к!-ыатИ'в, вар!анти декору з використанням пальмет, квiт!в, аканфу.

В результат! встановлена наступна хронолог!я деталей 1он!ч-ного ордеру. Найб!льи ранн! датуються третьою чвертю У1 ст.до н. е., мають яскраво виражен! стилЮтичн! риси арх!тектурних школ Ioh!Y. Вплив аттично!" арх1тектури заф!ксовано, починаючи з тре-tbo'i чверт1 У ст.до н.е. В к!нц! 1У-Л ст.до н.е. обидва стильо-в! напрямки 1снували в!докремлено - в Херсонес! ордер мав аттич-ну 'спрямован!сть, в ОльвН - малоаз!йську. В пера! стор!ччя н.е. в Херсонес! ордер розвивався п!д превалюючим впливом малоаз!йсь- . ко* арх!тектурно! школи. На ордер ОльвН та Т!ри мала значний вилив ,арх!тектура Нианьо!. Мез!Х. Найп!зн!ш! детал! з цих центр!в датуються серединою - третьою чвертв Ш ст.н.е.

Другий розд!л м!стить анал!з арх!тектурних деталей дорич-ного ордеру. Барабани колон з Херсонесу у б!лылост! сво1й мали канелюри типово! ел!псовидноГ форми, для ольв!йських,деталей була б!льш характерною гладка чи гранчаста поверхня. Такий характер проф!лювання не зустр!чаеться ран!ше Ш ст.до н.е. ! е над!йною датуючою ознакою. Барабани колон раннього часу стшпс-тично не вид!ляються.

Кап!тел! колон найповн!ше в1добраяають еволюц!ю форми до-ричного ордеру. Проф!ль кап!тел! е своер!дним покажчиком м!сця

холфоУ конкретно! пам"ятки у загальному ег>олюц1Ян01/у ряд! с тиль о -вого напрямку. Найб1льш ранн! кап!тел! колон поодинок!, походята. э Херсонеса, датувгься к!дцем друго'/ - третъою Чверт» 1>" ст.до н.е. ПрофШ близький до п!зньокласичних вз!рц!в - форма ехпц-наближасться до прямо!, эаокруглюючись лише б!ля абаку. Нап1те-л! останньо! третини 1У - рубеку 1У-И ст.до н.е. э ОльвН та Херсонеса магать ех!н трапец!епод!бно! форми. Кап!тел! Ш - першо'1 половили II ст.до н.е. найчисленн!и!, в!др!зняються б!льш в!льнни проф!люванням ех!ну. Ввд!лявться дек!лька вар!ант!б: I/ з трапа-ц!спод!бним егЛном, в ряд! випадк!в на шийках в!дсутн1 канелгри; 2/ з опуклим проф!лей ех!ну /детал1 з таким проф!лем становлять поширену сане в елл!н!стичний час арха!зовану тенденц!га у трак-товц! ордерноУ форми, добре в!дому у пам'ятках метрополН; 3/ ех!н вир1шений у форм! 1он!йсьКого облому - каблучка; 4/ ох!н по'колу озлоблений пор!зкою !э ов-, характерною для малоаз!йсько-го типу доричного ордеру.

Кап1тел1 друго! половини П ст.до н.е. - I ст.н.е. з ОльвН' та Херсонесу нечислен!, такох поеднують'два вар!анти форми вх!~ ну - прямий та випуклий. В!д деталей б!льи раянього часу в!др!з-няються поручениям пропорц!й складових честил. I ст.н.е. е верх-ньою хронолог1чнов меяею ?снуваиня грецького доричного ордеру. В П!вн!чночу Причорномор"! датал! доричлого ордеру I ст.н.е. в!-дом! в ОльвН та Пантикапе!. Римсько-доричний 1 тосканськиН ор-дери /меха м!х ними е умовною через в!дсутн!сть вс1х складових частин/ представлен! поодинокими кап!телями П43 ст.н.е. э Херсонесу та. ОльвН.

Хронолог1я антових кап!телей в ц!лому в!дпов!дае хронолог!ч-ноцу ряду кап1телей колон. Найран!ша антова кап!тель походить ? ОльвН, датуеться зг!дно особливостей проф!лювакня та пол{хром-ного розпису третьою чвертю У - руСехем У-1У от.до н.е. Кап1то-л! Ш - перщо! половили П ст.до н.е. в ОльвН та Хбрсонес! ни!-числен!ш!, Чх характерною ознакоо е дворядна структура ех'лу, використання у проф!люванн! 1он!йських облом!в.

В результат! побудови детального хронолог1чиого ряду капх-телей доричного ордеру повн!стю пзреглянута хронолог!я херссиэ-ських кап!телей, то була розроблена Б.М.$едоров;м. ЗгЦио до останньо!, арха'/зован! п!эньоелл!н1 стичн! форми були повдлково трактован! як ранн! - класичного часу.

Арх!грави з ОльвН та Херсонесу нечислоин!, датуютьсз в ос-

новному елл!н!стйчним часом. Для ольв!йських деталей характерно» оэнакою с nUcyTHiCTb гутт на регулах. Зг!дно ольв!йських !.штер1ал1в, реконструПовано антаблемент з триглифно-цетопним фризом та сухарним карнизом /С.Д.Криницький,А.В.Буйських,1990/, хирактерний в ц!лому для малоаз1йського вар!анту доричного ордеру. В контекст! дослЦаення фриз!в була'запропонована нова !н-терпретац1я т^к званих метоп !з щитами з ОльвП та Херсонеса -як облицавальних плит-орфостат!в ыонуиентальних в!втар!в, а не фриз!в, як ввааалося paHime /О.К.Карасьов, Б.М.Федоров/.

Найран!ш! з вЦомих карниз!в походять з ОльвП, датуються зг!дно проф1Ля" beo de corbia, початком - пераоз половиною 1У ст. до н.е. Виносн! карнизн! плити найб!льы повно представлен! у ко-лекцН херсонеських деталей. У ранньоелл!н!стичних карниз!з сльозник мав глибоку скоц!ю, уз!нчуюча частина в!др!знялася не-численою к!льк!стю облом1в. Фрагмента карнизов з неправильными пропорц!ями в!дносяться до п!зньоелл!н!стичного часу. В Херсоне-с! доркчний ордер д!став поширення в арх!тектур! малих форм, зокрема,у перекриттях монументальних кадгробк!в. Необх!дно пгдкрс-слити ироке використання пол!хромН в елл!н!стичних антаблементах Херсонеса. Bei арх!тектурн! детал! доричного ордеру з ОльвП та Херсонеса виконан! з м1сцевих вапняк!в, наленали продукцН • кам"янообробних майстерень цих. м!ст.

В результат! встановлено, що доричний ордер э"явився в ар-xiTeKTypi п!вн!чнопричорноцорських центр1в в трет!й чверт! У ст. до н.е. у формах, характерних для аттичноУ арх!тектури класичн'о-го часу. В елл!н!стичний час херсонеська дорика мала в основному "чист!" аттичн! за походкенням форми. Типовий для елл!н!зму синтез, форм р!зних ордер!в б!льшою м!роо проявився в ОльвП. Доричний ордер у п1зньоелл1н1 стичних формах про!снував, BiporUHinie за все, до К1нця I ст.н.е. Тоскансышй та римсько-доричний ордера в п!вн!чнопричорно«орськоиу рег!ои! злачного поширення не д!стали.

В третьойу розд!л! проанал!зован1 детал! коринфського та аттичного ордер!в, а такоя р!дк!сн! ордерн! форми. Коринфський ордер найб!льш над!йно засв!дчений кап!телями, найранн!ш! з яких у П1вн!чному Причорномор"! в!дносяться до к!нця 1У - початку Ш ст.до н.е. Виходячи !з стил!стичних особливостей кап!телей, уяв-лясться можливим простежати два наьряики у розвитку едлШстич-ного коринфського ордеру. Перший лов"язалий i3 касл!дуванкям ка-

нон1чних норм - детал! мали повну схему дзкору, мснументальн! розм!ри, належали великим спорудам сусп!льного призначення. П?.р-мурова кап!тель в!д вотивно! колони з ОльвН /11.П.Сорок!на,19б6/ в1дносилася'до ц!еГ я категорН пам"яток. Другий напрямок повяя~ заний. з використанням коринфського ордеру з арх!тектур! малих фора - для таких деталей характерний неповний наб!р. декоративних елемект!в,використання мотив!в, типових для 1он1чного ордеру.

Розкв!т коринфського ордера в П!вн1чноиу Причорномор"! по-в"язаний з арх!тектуроп П-Ш ст.н.е. Найб1льи значка. колекц!я ка-пхтелеа походить з Херсонеса. Детал! виконан! з м!сцевих ваппя-к!в, мають неповну схему декору, представлен! одноярусничи чоти-рилистпими кап1телями. Ареал :х поширення включае понт1йсыи та малоаз!йськ! пров!нцН Римсько! !мпер!"1, причому кап!тел! непов-но'1 схеми 1 там належали м!сцевому виробництву. Кап!тел! п!лястр з Херсонесу - мармуров!, повн!стю представлен! малоазгйським 1м-портом в основному П ст.н.е., мають дек!лька вар!ант!в компоэи-д!йно: побудови. Вар!ант I - кап!тел! мають в нижней частин! три листа аканфу /центральний та два нар!хних/; вар!ант 2 - кап!тел! мають рельефне зображення в центр! та ряд !он1йського к!мат!ю в никн!й частин!.

Вс1 дов!зн! мармуров! детал! П ст.н.е., незважаючи на вели-ку р!зноман!тн!сть декорагивних елеыент!в, вЦзначаються стил!с~ тичною едн!ств, пов"язаною з подальшим розвиткоы елл!н!стич:шх малоаз!йських традиц!й ордерного буд!вництва» особливост! ха-рактерн! для арх!тектурних деталек пергамського кола. 1х об"едчу-ють прийоми трактуваннл рослинлого декору, як! в!дносяться, зг!д-но 1снуючо'1 класиф!кацП, до "схадного" вар!а1П'у. "Зах!дний" вариант, типовий для !тал!йсько! арх!тектури, в ОльвН те. Херсоне-с! периих стол!ть н.е. нин! нев!домий.

До р!дк!сних вар!ант!в коринфських кап¡теяой належать мармуров! детал! пергамсько! роботи з Херсонесу, що мають прямокутну в план! форму та нетипову для нормальних кап!телей композиц!йну по-будову б!чних фасад!в. Так! детал! використовувалися при оздоб-ленн! монументальних проход!в типу проп!лей. 3 Херсонесу походить танож р!дк!сна пальмопод!бна кап!тель, найблияч! аналог!I як1й в!дом! в арх!тектур! Пергама початку П ст.н.е.

Аттичций ордер в!домий в п!вн!чнопричорноморськ!Я арх1тегггу-р! з елл!н!стачного часу, найзначн!шого попиренкя д!став в арх!-тектур! житлових будинк!в та невеликих громадсышх споруд Ол',ь11

/П.Д.Крижицький,1971/. Бази аттичного ордеру мають стандартами HFiSlp облом!в, що складаеться з незисокого пл!нту та викружки р1эноиан!тно! кривизни. Використовувався також опрощений вар!ант■ !он!чних баз аттичного типу з одним валом. Встановлено, що ево-люц!я форм ольв1Иських антових кап1телей аттичного ордеру в!дбу-валпся на м 1 сцi, причому за вз!рець початково! формй бралися не эвичайн1 доричн! актов! кап!тел!, а кап!тел! колон /С.Д.Крижиць-кий/. Кр1м того, поы!тний значний вплив форм !он!чного ордеру. Ольв!йськ! кап!тел! аттичного ордера мають наступи! вар!анти проф1люваиня ех!на: I/ уплощений чи скруглений, як у bec de oorbinj 2/ скруглений, як у !он!чних антовлх кап!телей; 3/ тра-пец!епод!бний, як у доричних каШтелей колон; 4/ у вигляд! _гусыса

В Херсонес!■аттичний ордер значного поширення не д!став. Bin заф!ксований також в арх1тектур! малих форм перифер!йних центр1в Херсонесько! держави. Ареал поширення ордера в к!нц! 1У ■• початку Ы ст.до н.е. дозволив припустити наявн!сть майстер-н1, що функц1онувала, ймов1рно, в Херсонес! та обслуговувала йо-го нерифер!йн! центри.

Ордер кар!атид в!домий в XepcoHect в единому екземпляр!, представлений дов!зноо мариуровою головою кар!ат!ди, виконано! в традиц!ях "аттично! скульптурно! школи друго! половини 1У ст. до и.е. Мав декоративно призначення, використовувався, ймов!рно, при оздобленн! !нтер"еру.

ГНдбиваючи п1дсуики, в!дзначиио, що коринфський та аттичний ордери з"явилися в арх!тектур! П1вн1чного Причорномор"я ли-,ше в елл1н!стичний час, в ц!лоиу мали другорядне значения. Аттичний ордер застосовувався переважно в арх!тектур! малих форц 1У-П ст.до н.е. Розкв1т коринфського ордеру спостер!гався у П -середин1 Ш ст.н.е., у отил1стичноиу вЦношенн! був зор!ентований на пергамську школу.

Четвертий розд!л складаеться э двох пЦроздШв: I/ Нетро-лог!я ордерних деталей; 2/ Пер!одизац!я розвитку арх!тектурних ордер!в. -

Досл!дке'ння метролог!! деталей дало змогу виявити основн! зиконои!рност! у використанн! ставдарт!в л!н!йних м!р в Ольв!! та Херсонес! та !х зв"язок з конкретною буд!вельнов практикою метропол!й. 3 ранн!х етап!в буд!вельна д!яльн!сть в колон!ях п!дпорядковувалася регламента^ Ï, що проявилося у використанн! единих стандарт!в л!н!йних uip« У буд1вельно-кам"янообробн!й

справ! Ольв1К були поширен! перевалено иалоаз1йсвк! /египотськ! за походженняи/ стандарта - самоськиП фут в 35,0 си та л!коть в 52,5 см. Аналог1чна картина прос.тежуегься 1 в ранн!х культових . спорудах Пантикапея /1.Р.П!ч!кян,1975/. В Херсонес! найранш! хитлов!, гссподарч! та культов!. споруди першо! половини I/ ст. до н.е. виконан! з урахузанням аттичного стандарту- доричного фута в 32,65-32,7 см. Для елл!н!стичного часу характерна велика р!зноманхтн!сть у використанн! л!н!йних стандарт!в. В ОльвН традиц!йн! иалоаз!йськ! л!н!йн! ы!ри типов! для громадських пю-руд. В Херсоне с!, окр!м доричного, використовувалися ще дек!гь~ ка аттичиих за походженняк стандарт!в - фут!в в 30,1 та 30,8 см. КрШ того, в м!ст! ! на хор! эаф!ксоване використання иалоазтй-ського фута в 35,0 си /Г.М.Н!колаенко,1983/. В 1У-Л ст.до н.е. значного поширення у вс!х п1вн!чнопричорноиорських центрах д!-стали малий 1он!йський фут в 29,4-чи 29,6 сц та л1коть в 44,044,5 см, як! так.ож називалися аттичними. В пера! стор1ччь н.е. спостер!галося використання ун!версального так званого ринсько-го стандарту, в основ! якого знаходився грецький фут в 29,6 си. Стандарт цей був типовим для нового в!йського-!насенерного та сусп!лыюго буд!вництва. В культов!й арх1тектур! характернии Оуло використання в!доних ще за елл!н!стичного часу л1н!иних м!р.

Результатом стил!стичного акал!зу арх!тектурних деталей с побудова IX хронолог!чного ряду та розробка загально? пер!одиэа-ц!У. розвитку арх!хектурних ордер!в в п!вн!чнопричорноморському рег!он!, Поява 1он!чногс ордера тут в!дноситься до к!нця треть о I чверт! У1 ст.до н.е. Побудова ионуиентальних культових споруд -в!втар!в та храи!в в ОльвГх, Борисфен!, Иантлкапе! - энаменува« ло собою остаточне оформления пол!сних !нститут!в в кулыурн>-рел1г1йн!П сфер!. Еволюц!я (онхчного ордера до рубежу У1-У си до н.е. включно проходила у вхдпов!дност) в основшши прочесами форчоутворення- в ордер! метропол!!.

У перипй половин! У ст.до н.е. в ряд! п1вн!чиопрпчорнонор-ських центр!в було поОудовано нов! храми 1он!чнога ордеру, в;и:о-нан! в традицШшх рамках малоаз!Зсько1 арх!тектури. Для них характерна загальна нова стил!стична особлив!сть, цо проягилася п архахзацП ордерних форм. 0р!ентац1я на арха£чний ордер 1ои! ( була сбо«р!дним в!добракенням !де'У культурно—рел 1 г!Ги:о'х едно^тх 'л1!йських пол!е!'в Причорномор"г. на фон! порушення традиц1йнп.\

зв"яэк1в з метропол!еп п!сля розгрому Шлета персами.

3 середини У ст.до н.е. ордерне буд!вництво п!вн!чнопонт1й-ських. полШв зазнало докор!нних зм!н. Протягом третьо! - початку четверто! чвфт! У ст.до н.е. в ОльвН, а також 1стрП та Пантикапе! було побудовано нов! храми, эведен! з урахуванням сти-Л1С1ИЧНИХ принципов аттично! арх!тектури. Цим же часом датуються 1 перш1 споруди доричного ордера. Необх1дно особливо вЦзначити стилЮтичиу ор1снтац!ю нових храм!в на арх!тектуру н. Появу таких споруд сл!д пов"лзувати !з зм!нами у зовн1шн1й та внутр!ш-¡11И пол!тиц1 п1вн1чнопричорноморських пол!с1в у друг1й половин! У ст.до н.е.

У 0уд1вел1но-кам"янообробному ремесл! Херсонеса до ранньо-елл}н1стичного часу аттичн! прийоми та традицП були превалюючи-ми. В монументальному буд!вництв! це проявилося у використанн! Шзньокласичних форм доричного ордера. Стил1стичний анал1з ран-н1х ордерних деталей'дозволив встановити загальну для ес1х п!в-н1чнопонт!йських колои!й особлив!сть. Монуиентальне наземне бу-д1вництво, в тому числ! зведення ордерних споруд, почалося не в1дразу п!сля эаснування апойк1й, а не меише, н1х через п!всто-л!ття. Археолог1чно ця ситуац!я заф1ксована у ранн1х стратиф!ко-ваних буд1ве'льних комплексах ОльвН /А.С.Русяева,1988/ та Панти-капея /В.П.Толст1ков,1992/ третьо! чверт! У1 ст.до н.е., а також Херсонеса першо! половини 1У ст.до н.е. /М.1.3олотарьов,1990/.

Починайчи з останньо! чверт1 1У ст.до н.е. викэристання ордерних форм стае масовим не лше у сусп1льному /культовому та громадському/ буд!вництв!, але й в арх!тектур1 малих форм - жит-лоьих будинках та поховальних спорудах. Для' елл1н1стично! арх1-тектури характерний 1 в ц!лому незнаний !мпорт мармурових деталей - 4,2% в Херсонес!, - в ОльвН. Абсолютна б!льш1сть до-в!зних деталей в обох центрах належала 1он1чному ордеру» Вир1ша-лъшШ вплив на формування арх!тектуриого вигляду ОльвН та Херсонесу зд1йснили доричний та 1ои1чниЯ ордери, як1 були однаково репрезентован! в обох центрах. Для ОльвН був б!льше характер-ним малоаэ1йський вар!ант доричного та 1он1чного ордер!в, в Херсонес! вони, мьли яскраво виражену аттичну спрямован!сть. Аттич-ьий та коринфський ордери в елл1н1стичний час мали другорядне значения.

В перш! стор!ччя н.е. у використанн! арх!те:г.турних ордер!в опостер!галися нов! тенденцН. ЕволшЦю 1х'у стильовому в!дно-

шени! можна розд!лкти на два етапи: I/ I ст.н.е.; 2/ П - середина - третл чверть Ш ст.н.е. Для першого етапу характерна знач-на спрямован!сть на м!сцеву елл!н!сти-шу трздиц!ю, >цо щ.оявило-ся, однак, Лише у доричному ордер!. Останн!й як самостШшй сти-льовий напрямок в архитектур! П!'вн!чного Причорномор"я припинив свое !снування вхе до к!нця I ст.н.о.

На другому етап!, з початку П ст.н.е., роэвиток арх!текту-ри, пера за все, Херсонесу, пЦпадае "1Д значния вплив п-фгац-сько! школи. Це проявилося у масовому !мп.орт! р!знокак1тних оп-дерних деталей. НеоОх!дняй номенклатурний нас51р останн1х, особливо для оф1ц1Я1шх споруд, звазкаючи ка авидк! тецпи 0уд1вшщтьи, забезпечувався !мпортом, б1льше виг!дним, н!яс ц!сцевз виробниц-тво. Питома вага останнього.в арх!тектур! Херсонеса значно мен-иа. Частка дов1зних мармуров»« детален П-Ы ст.н.е» в ХерсоиесЛ складас 75,52, в ОльвН - причому б!льша частика ольв!йоь-ких деталей була никньомез!йського походження. Ц1 дв! стил!стич-н! лгл!I 1 визначили основн! напрямки розвитку арх1тектурних ор-дер!в у П—111 ст.н.е.: малоаз!йське /через Аз1ю - В!ф!н!ю/ для Хир-сонеса та, скор!и за все, Боспора /1.Р.П!ч!кяй,1984/ та никньо-дунайське /через Нияню Мез1ю/ для Г!!вн!чно-3ах!дного Причорао-мор"я - При та ОльвН. У н1сцевоиу виробництв! ц1 напрямки тагах !снували автономно. Така динам!ка !мпорт!в арх!тектурних до-талей та еволюцН м!сцевих стильових иапрямк!в була одним э вияв!в загалыю! економ!чно!' ор!ентац!'£ п1вн1чиопричо|>1'оиорських центр1в у перш! стор!ччя н.е» Необх!дно в!дзначити, що суто 1та-л!йських вплив!в на п!вк!чнопричорноморськ! ордери, за винятком окремих дов!зних деталей, не заф!ксовано. Роыан!звд!я ордеров г, арх!тектур! П!вн!чного Причорномор"я перших отор!чь н.е. ма. Античн! арх!тектурн! ордери в П!вн!чному Причорномор"! прп-пинили !снування п!сля середини - третьо! чверт! Ш ст.н.о. Це було пов"язано !з загальною кризоо антично! культури з рсг!от, викликаною причинами як внутр!инього характеру, так ! зовн!ит,о-го - хвилями варварських нашесть та наг-тупних розгротв античних м!ст £>ег!ону.

^ висновках м!стяться коротк! .результати досл!дження. В П!вн1чному Причорномор"! був створений пров!яц!й;шй вгф!ант вЬ-домих ордерних форм, що розвивалися в русл!, единих эагальногрьиь-ких норм еволюцИ ордер!в. Останне энайшло реально вЦображани; ь точн!й передач! буд!вельних традицШ метронол!й. Ломльн! ос^б-

лисост! в грактовц! ордер!в у межах державних утворень регЮну спостер1галися лише в елл!н1стичний час. Незважаючи на те, що античн1 м!ста П1вн!чного Причорномор"я 1снували 1 розвивалися в умовах постШних контакт!в з оточупчими ïx !ншоетн!чниш1 об"ед-наннями, арх1тектурн! ордери лишалися прииалеин!стю суто грець-ко! культури та.варварськии впливам не п!длягали.

'За темою дисертацП опубл1кован! наступи! роботи:

1. К вопросу о развитии ордерной архитектуры Ольвии // Проблемы исследования Ольвии. Тезисы докладов и сообщений семинара. - Парутино,1985. - С.7-8.

2. О метрической основе позднеархаических поселении Нижнего Побуяья /на примере Чертоватого-УБ/ // Хозяйство и культура доклассовых и раннеклассовых обществ. Тезисы докладов И конференции молодых ученых. Ц.,1986. - С.24-26.

3. Линейные меры длины в строительно-камнетесном деле Ольвии // Актуальные проблемы историко-археологических исследования. Тезисы докладов У1 Республиканской конференции молодых археологов. - К.,1987. - С.26-28.

4. Ордерные архитектурные детали из Ольвии // Античные древности Северного Причерноморья. - К.,1988. - С.51-71.

5. К вопросу о культурных связях Ольвии и Милета в 1У-£1 вв. до н.э. // Древнее производство, ремесло и торговля по археологическим данный. Тезисы докладов 1У конференции молодых ученых ИА АН СССР. - ti.,1988. - С.45-46.

6. Надгробия и строительные детали // Западным некрополь Херсонеса Таврического /материалы раскопок 1983-1985 гг./. -4.ÏÏ. Отдельные категории материальной культуры. - Препринт. -К.,1989. - С.17-23.

7. К проблеме реконструкции ольвийских ордерных соору:кений эллинистического времени // Проблем» iCTopiï та археолог!! дав-нього населения Ущ)а'1нсько! PCP. Тези доповЦей XX Республ1кан-сько! конференцН. - K.,I9e9. - C.II3-II4 /сп!вавтор - С.Д. Крижицький/..

,8. К изучению ордерной архитектуры античной Тиры // Проблемы истории и археологии Нижнего Поднестровья. Тезисы докладов конференции. - Ч.П. - Белгород-Днестровский.1990. - C.Ï2-I4.

9. Дорический ордер античного Херсонеса:проблемы хронологии // Проблемы археологии Северного Причерноморья. Тезисы докладов

обилейной конференции» - Херсон,1990. - С.62-64.

10. Деяк! особливост! планувалыюТ структур» и{зньопрха'1ч-них поселень Нианього Побузсжя // Археолог!я. - 1990. - И. -С.24-32.

Ц. Реконстругаия ордерних споруд Центрального теме носа Ольв1У // Археолог!я. - 1990. - В 3. - С.25-37 /сп1вавтор -С.Д.КрИЕИЦЬКИй/.

- 12. Дорический ордер в Северном Причерноморье // Древнее Причерноморье. П чтения памяти проф.П.О.Карышковского. Тезиса докладов юбилейной конференции. - Одесса,1991. - С.Ю-И.

13. Актовые капители ионического ордера из Ольвил // ВД11.-1991. - К 3. - С.85-92.

14. Северопричерноморская ордерная архитектура и строительная традиция метрополий // Межполисные взаимоотношения в Причерноморье в доримскув эпоху. Материалы к конференции. - Севастополь,1992. - С.19-20.

15. Марцурова колона э ОльвП // Археолог1я. - 1992. -№ 3. - С .143-147.

16. 03 импорте малоазийских архитектурных доталей в Северное Причерноморье во П в,н.э. //Международные отношения в бассейне Черного поря в древности и средние века. Тезисы докладоь У1 научной конференции. - Ростов-на-Дону,1992. - С.49-51.

ГПдписано до друку формат 60x84 1/16

Ум. друк. арк.0.9 Обл. вид. арк. 1 .0 Тираж 100. Зам. 753 1993 р. Безплатний

Пол1граФ. д-ця 1н-ту 1стор1| УкрЦни АН Укра1ни КиГ»-1. Грушевсысого. 4