автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Переяславский договор 1654 г. в украинской и русской историографии середины XIX - начала ХХ вв.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Переяславский договор 1654 г. в украинской и русской историографии середины XIX - начала ХХ вв."

РГ6 ОД Мпропвтровський двркавний унЬерситет ! 3 т\ На правах рукопи'су

ВАСИЛЕНКО BiToaifl Олаксандрович

ПЕРЕЯСЖВСЬКА УГОДД 1664 Р. В УКРАХНСЫШ* ТЛ Р0СШСШ1Й ÎCÎOPtOIPAOflï СЕРВДНИ XIX - 1ЮЧАШУ XX СТ.

07.00.06 - IoTopiorpa$ifl, спэц!альн1 ioTopirmt

дисциплин та ыетоди 1сторнчтого доол!дяанкя

АВТОРЕФЕРАТ

диоертац{г на эдобуття паукового отупвня кандидата 1оторичних наук

AntnponeipoBObs - Ш5

Дисэр?ац5к е рукопис.

Робота внконана на йафадр! украГнознавства та пол1толог1т Державно! г1рюгаок академ!; Укратни.

НДОЮВИЙ КЕР1ВНИК - кеадидат 1сторичмкх даун, доцзнт ЧЕШИНА. Юл!я Ыикола! виа

ОЙЦШ! ОПОНШИг

1. Лектор !сгоричних наук, профэсор КОЛЕСНШ 1рша £в&н!вка

2. Кандида? 4е?врэтних нгщ^к, децонт АБР0С1М0М Св1тлана В1кторош£а.

Пров!дда оргшгёзац!я - Запор!зький двряаЕниЯ ун&верситот.

Захиоя э!дбуд8ться ■ 29« червнп 1995 р. о И мдин$ на зае!данн! спец1ал1зовано1 вчежя ради К 053.24.08 при Дн!прзветроиоьксму державному ун!верои,гет! / 320325» м»Дн!пропетроБеьк, пр.Гагар!на, 72, ауд.307 /.

3 дяййргацЫю шовж озшйошшюя у б!бл!огец1 Дн^прспегров-оького двриавкого у^взренгету.

Автореферат роз!сланлЯ » и" 1995 р.

Вчзний сокротар оп©ц1ал1аовано1 вчено! ради, доцент ТУТ1К Л „С.

ЗА ГАЛЬКА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальнтсть г наукова новизна доолЕджаиня. Визкачення тематики даного дисертащйного дослгдження вгдбувалося в спацифгчнМ си-туац11, коли укратнське сусп1льство переживав переххдний етап в своему 1Снуваннг. Гостра криза охоплюе сощокультурний шар життя краГни в цглому. Ида складний г оупаречливий процес поверноння культурно I I науково! спадщини мицулого. Лишэ за ц!ет умови, в результат: всебхчного освоения I критичного використання доробку поле-редн1х поколгнь можливий програс в соц1ально-пол!тиЧ1ЙЙ та культурней сферах життя суспгльства.

йундаментальноп окладовой дано! проблеми в розробка а викори-отанням досягнень укратнськог i св1товот науки концог.ндг 1отор{Г У кранни, максимально лоэбавлвнок пол1тично! та 1двочог1Чно1 заан-гажованостК При цьому пр10р!тет налажить дослгджшшю цантральних проблем в1тчизнянот 1стор1Т. Новною м}роо цв стооуеться таког по-Д1Ь як Пвраяславська угода 1654 р. Без критичного перегляду П оц1нки прогрес у формуваши сучас нот концапц1т украКнськоТ 1отор1т вадаоться прсблематичним.

Коло пов'язаних з данам договором питань /паредуиови 1 причини уклтдоння, форма, эм1ст \ ¡сторико-юридична оцЬша, наол1дки й альтернатиси/ залишаоться одн1ою з цантральних тем в украГнськМ та роогйськ1й 1сториадМ науц1. Св1дсцтвом тон/ в числекн! прад1, в яких з р4аннх ?аорвтико-мвтадолог1чних позиц1й, на квр1вноц!ин(й джзрвльн{й баэ1 доел {деяться дала проблематика. Цв поясюсоться збереженням ною одночасно з науковою 1 пол1тично! актуальное^, про по св1дчить I апелвиашш до даного {сгоркчного ссявту в ним1иньоиу 1деолог1чному г.ротистолни! /проблеми сп1вв1дло!зення м1я 1сторичмк-ми шляхами Укрптии 1 Рос1г, украгноьчот державное^, паислл-(Изму * сх1д)!ослов*/ШськоТ вдноот1 та альтернатив тм/.

Н.аукова новизна роботи полягае в тому, що в Н1й эдгйснене комплексна дослхдження широкого спектру поглядхв щодо рхзних аспектIв угоди 16Ь4 р. в укра*нсыий та росмйськхА хсторичнхй науц1 середини ХК - початку XX от. Шдводиться гидсумок попереддьом'у вивченню дано! проблематики, зведан! воедино !снуюч1 досягнення в цхй царинх. Проведена 1отор1ографхчна реконструкц1я дозволяв вгдтворити етал у формулюваннх й вивчеши проблем» та метода п розв'язання.

При робот1 над дисертацхеп був опрацьований эначний за обоягом корцуе 1сторхографхчних джерал, частина яких досх залишалася мало-вивченоюс ЗаЕдяки цьому стало можлишш б1лып адекватна висвхтленач позиций стосовно дано* проблеми як найвизначнших гсторикхв, так ! тих, чиг погляди в основному залишалися поза увагоп дослхдншав. Вперше проаналгзованх концвпцтт, характер«! для науково-поцулярних прадь та учбових курс1в э хсторг!.'Проведена робота такояс е засобом вивчення загальнмх 1СТорхографхчних процесхв з урахуванням прита-манно! 1ы национально! спеиифш5.

Хронологхчн! мажт дисертацгг обумовлеш 1сцуючкми вариантами пер10дизац1* !еторг! укра^нського нацхонального руху^ х охоплюють його другий I третхй етали. 3 цим процесом нерозривно пов'язане 1дейно-теоретичне х органхзацШт оформления вмчизняно! !сторично? науки, кристалхзащя оригхнальних 1сторхософсышх засад, форму ваши власного бачення клпчових проблем !стор1!С Укра1ни. Нижня межа дос-л|дяуваного переду /40-1 рр. XIX ст./ совпадав э оформлениям ук-ра*нсъкого визвольного руху^; верхня /початок 20-х рр. XX ст./- з . поразкгш украИнських нац!онально-визвольких зкагань, що безпосеред-

1. Лися к-Рудшщь кий I. Нариси з хстор11 но во Г Укра1ни.-Льв1в,1991.-С.11-12 I дал1: Магочии И. Укра1нське нашональне вгдроджвння. Нова анал!тична сад-ктура//Ш.-1991.-1Ю.-£.97-107; Саржей В.Г. Еташ йормування украТнсько! нащональног самосвхдомостх/кЬшць ХУШ - початок XX ст./ /Мн.-1993.-#7,8.-С.З-16.

2. Ллсяк-^Удницький 1. Наэв.праця.-С.11-12,34,

ньо позначилося на в1тчизняному 1Сторгограф1чному проч9С1.

Стан науково; розробки пробдеми. Анал13 В1ДП0В1ДН01 укра!нсь-ко! та посхйсько! 1сторично1 Л1таратури дозволяв зробити висновок, що гсторгя досл{дження зазначешц проблематики дос1 знаходила фраг-м енгариэ 31дображенкя. Вжв у пэргод, що розглядаеться, до окремих тематичних та пэрсонолоНчних сюжетгв звэрталися Г.Ф.Ларпо), Я.М.Ву-цинський, В.В.Антонович, Н.О.Шафранов . Наприк1нцг XIX - на початку XX ст. у серадовшп хсторикгв та спец1ал1с^в з державного права мача мгсцв дискусхя щодо юридично!. квалгфхкацхг украГнсько-москов-оьких домовлэностей 1654 р. Б!льшгстю П.учасник{в т*ею чи 1нкою м1-рою висвгтлюеалися погляди г.опаредникгв та сучасник!в на це питания /Н.Ы.Коркунов, М.О.Дьяконов, 1.Б.Розенфельд, А.Н.Фглшпов/1. Однак ц1 огляди мали швкдиз бтбл^сграф^ний характер. Еломеити *стор!о-графгчного дослгдження дано! проблематики мгстятьсн в працях М.С.

ц

Грушевського . Практично единою власне 1отор1ограф1чною працею з цього комплексу проблем залишаеться стаття В.1.Шчати "Прилучения Укратни до Москви и москоеськ1й [сторичн!й л1тератур1н/1917/ь. Од-

3. Карпов Г. Критический обзор разработки гланных русских источников, до истории Малороссии относящихся.

Буцинский ii.fi. О Богдана Хмельницком. -Харьков, . -С. 1Ь2-1ЬЗ; Антонович В. Буцинский.-О Цогдане Хмвльницком/Жиавская отарина.-1ШЗ.-!?2.-С.417-42Ь; Шафранов H.A. О статьях Богдана Хмальницко-ге/Ю>4 г./ //К и опекая старина.-1Ш9.-Ш.-С. 369-391.

4. Копкуноп U.M. Русское государственное право.-ТЛ.-Снб. ,1904.-С.Ш; Дьяконов м. Очерки общественного и государственного строя Древний Руси.-Саб.,I9I2.-C.Ü-10-24]; Розенфельд И.Б. Присоадина-,тз Малороссии к России/l(jt>l-1793/'. Историко-иридический очорк.-11г. ,I91b.-C.33-3b,44,VI; Филиппов А.11. Учебник истории русского прлва/11особие к лакцилм/.-ЧЛ. -ирьавДЭД?,-С,343-344,

Грушеисы'ий М. (¡получения УкраГни а Москогмииоо в нов1ил1й лНа-ратур1//УкраГна.-19Г/.-Кн.З-4.-С.91-10в: в1н яв. Пэреяслапська. уиоьа i "отатт! Б.Хмельш1ЦЬкого"..-К. ,1917,-С.17-26.

I/. Шчета В. Прилучанкв УкоаГни до Моокви в моокопськШ 1сторичн1й ntTapatypt.-K., 1917.-C.l—lb.

нак невеликий обсяг роботи, а також те, «о автор обмежився анализом рос!йськоХ 1стср10граф11, унеможливили створення комплексного досл!дження розробки дано! проблеми,

В 20-1 рр. до 1ст0р10граф1г питания щодо юр1!дичн::х оцхнки угоди 1654 р. звертались Р.А.Лащенко, А.1оНковл1в, В.1.Щербина, В.О.

7

М'якотш . Дхнний огляд !сгорхХ дослгджакня цте! проблами подав у IX том! "1стор11 УкраХни-Руси" Н.С.Грушавський8. В радянськхй хсто-р!ограф!х дана питания висвгтлювалося у працях 1.Д.Бойка, М„Н.Иет-ровського, ВЛ.Дхсовського, О.К.Касименка®. Серед представникхв украхнськох эаруб!жноХ 1Стор1охраф1Г до цхех теми зверталися О.Ог-лоблин» Б0Галайчук, Н.Полоноька-Ваоиленко^. Нерхвноьирна увага до окрамих аспект!в угоди обумовлювала й вхдповхдн! особливост! проб-лвь5но-!стор1ографхчних дослхджень. Таким чином, процес сгановлення в якоот! кауково! проблеми кола пинань, пов'язаних з договором 1654 р., вперша стае предметом комплексного хсторгографгчного вив-чення.

Об 'ектом дано го дисертацхйного. досл!дженля шступае украХнська" та рос!йсыса !стор!ограф!я с ер едини XIX - початку XX ст.

7. Лащенко Р. Лереяславський договip 1554 р. М1ж Украхною i царем Московським//Вв!лейний збхрник в честь Ст.Дн1стркнського.-Прага, 1923,-С. 56-56,6I-i2; Яковлхв А. Догов1р гетьмана Богдана • Хмвльницького з мосцвоп р.1654//Юв!лейний збгрник ВУАН на повару акад.ДЛ .Багал!я.-К.,3927.-С.591-592,610-615; Щербина В. До питания про статтх Б«Хмельницького//Ювхлейний ¿(нрник ЗУАН на полану акад.Ы.С.Груаевського.-К. Л920.-Т.1.-С. 195-197; Мякотин В.А. Переяславский догоеор" 1654 г.//Сбопннк статей, посвящэн-ньк П. Н.Милюкову.-Прага, 1929. ~С.241-243,254-255,

8- Грушевський Ы. 1стор!я УкраХни-Г^си.-й.,1931.-С.729-868.

9. Бойко 1.Д. До питания про приеднання УкраХни до РосхХ/Ачен1 -записки Харк1в.держ.ун-ту.-К15.-С.27-29; Патровський М.Н. Визвольна 81Йна украХнського народу проти гн!ту шляхетськох Полки! х приод-наиня Укратни до Рос!х.-К.,1940.-С.6-8,212; Лисовский В.И. .Борьба украинского народа за воссоединение Украины с Россией.-К,,1954.~ ь.70-71; Касименко O.K. Рос!исько-украХнсыи взаемовхдкосини 1648 - початку 1651 р.-К.,1955.-СЛ3-17.

Ю.Оглоблин 0. Укратнсько-московська угода 1654.-4!ью-йорк,1954.-С-57-63; Полонська-Василенко Н. Хсторхя УкраI ни. -Т. 2 , .,1992„~£. 22-29; ГалаЙчук Б. Дарськ! компетеку!" на основх пареяславеысою договору//Зб!рник на поарку 3,Кузелi.-Париж, I9t£.-С.»327-32В„

Предметом досл1дження в процео становления широкого кола соц1-а льно-по/ 1т 114них та ¡сторико-юридичних питань, пов'язоних з угодою 1£54 р. „ в якост1 однгз! з центрсльиих наукових проблем.

Метод дисартацхйно! робот., в гстор{ограф1чна рвконс«рукц!я про-цесу становления эазначанот науково* проблематики та анал1з (дейно-теоретичних засобгв I методов П вивчення й розв'язання укратнськн-ми та рос1йськими досл}дниками на протяз! даного параду.

У а{ддов1длост1 до мети визначаеться наступний комплекс дод-лтдницьких завдань:

- формування та систематизац1я максимально б!льш повно! джеро-льнот бази дисартац1йного дослхдження;

- аналхз основних ¿снуичих концвпцгй шодо соц!&шю-пол1тичнкх передумов г причин укладення угоди та П соц{алышТ бази;

- дослгдження процееу вволюц!х погмд!в стобовно аутентичного змгсту, форми, 1сторико-юридичко1 оцшки та наол!дк1в, а також моя-ливих альтернатив угодг 1654 р. в 1стор1огра4|11 даиого пер1оду;

- виэначення особливостей у п!дходах укратнських та роо!йських досл1дник1в до данот проблем« в 1 до окремих II аопакт{в та причин цих розбгатстей;

- дослгддешш напрямкгв ав'олюц!! дои1нусчих в укратноикМ та роо!йськ1й 1стор1ограф*1 хопцепц1й 1 вияЕлення чинник$в, цо спричи-нмлися до цього;

- виэначення рол! Я м1сця даного пер1оду в 1стор{огра4)1чно»^у спрацкманн1 кола питань, пов'язаних з Переполавським договором;

- аиал1э 1стор1огрлф1чног. спа,ишини зазначаного пер1оду, 1снуо-чкх здобутк{в та досягнань 1 ролт, що вони в1д(грала у нодадья1й розробц! данот проблематики.

ЫатодолоНчна основа ДИоартаи1йцот роботу. С'пвциф1ка даиот пра-ц« обумопила заггооуь&нкл р1зкор!внових метод!в досл1дд«!ил. Пр» цьо-

му nptopiтдт надаеться проблемному методу у поеднаннг э хронолог!-чним. В 'процес! до&гпдження знайшли використання також хсторико-по-р!вняльний та 1Сторико--генетичний методи. Автор вважав за необххдна гсеруватися методолог!чними Хдеями та настановами в1тчизняних I заруб ¿жних дослхдникхв стосовно визначення особливостей укра!нсько! га рос!йсько! нацхонально! овхдомост1, взазмозв'яэку мхж розвитком укра-I неьиого национального руху та становлениям вхтчизняног хсторгогра-ф2х> сп1вв1дношення мхж гсторичною та сусгпльно-полггичное думкою в Укра!н1 та Рос1х^. Серед них видаеться необххдниь: видмити наступи

- притом ант сть укра!нськхЛ та рос!йськхЙ 1Сторичн1й науц1 ви-разно! {деологхчног спрямованост1, полгтично! заангажованостх;

- особливостх хстор!! розвитку украТнсько! нацхонально! св1-домоотх у ХУШ - XX сг.;

- гсчування летодологхчног проблеми иодо визначення !сцуючих шк!л та напрям!в в украТнськхй хстор1ографх1; суттзв! в!дмхнностх м!ж "державницькнми" напрямами в укра!нськ1й та рос!йськхй хсторич-к!й науц!.

Джэрельна база доел1дд8ння.Зашм усвхдомлоння специфхки джере-льног бази дано! дисертацг! необх1дно ввдхлити декхлька п р!вн1в. Перший з них становить комплекс документ!в, що включав тексти долов-лвностей 1654 р., а також* висв1?люз перед!стор1с !х укладення та по-в'язанх з ними подальш! 1Сторичн1 под!Т. Дослхдження дано! проблематики украгнськими та росхйськими 1сториками становлять другий рхвень джерельно! бази дисертацх! 1 е, природно, основною й найписленншою . гдупою II джерал. До третьего ж р!вкя мають бути В1днесен1 власна -!стор!ографхчн! прац! й огляди з цих проблем.

II. Б1лас Л.Р. Крак1в, Женева х фШяцхя "Кричевського". До родо-в!дног мислення В.А;пинського//Липинськ$ Б. Твори. 1сторична свкц!я.-Т.2.-Иладельфхя, 1980.-С.ХУП-ХСУШ; ВинарД. Силуети епох.-Дрогобич,1992.-С.99-110; Лисяк-Рудкицький I. Назв.праця.-С.1№1 далх: Магочий П. Наэв.праця.-С.97-107; Сарбей В.Г. Назв.праця.-С.З-16.

Основними серад 1стор!ограф1чних джарал дослгдженНя е:

- спецгальн1 пргцг, присвячан! угод: 1654 р. .в цглому чи окра-мим пов'язаним 13 нею проблемам;'

- монограф!* I статт1, що с^осуютьоя подШ визволью! в!йни украКноького народу, гсторг! козацтва, питань загально! !стор1Т Укракни та Росх! саредини ХУП ст.;

- загальн! курси з 1отор11 Укра1ни та Рос11;

- курси з хстор11 державного права.

В якост1 додаткових джерэл були залучен! учбов! курси та подручники з 1стор11, видан! у Росхйськ!й 1мпар!т у доследований па-р1од та в Украли у 1917-1920 рр., а також науково-популярн! прад1 украгнських та росгйських автор1в.

Основщ положения, що виносяться на захист;

- коло питань, пов'язаних э Переяславською угодою 16&4 р., займае одна з чхльних мхсць серед проблем {стор}1 УкраТни, що поло-нюеться як науковою, так I гдейно-пол{тичнов значим1стс дано! проблематики;

- в зв'язку з цим дослгджання рхзних аспекта заэначано! !ото-

рично! под!* протягоы гривалого часу залишааться одни« э пр!ор1тет-

*

них напрячкх» як в укра!нськ1Й, так Д в рос!йськ1й !оторичн!й науц!; повною м!рою ца стосувться П пвр1оду, що охоплво в!дтинок часу а . оерадини XIX до початку XX ст.;

- досгЛддуваний 1отор1ограф{чний процео характеризуемся нвр!в-ном!рн!ств: це стооуоться як отупвно активном! доол!дяанъ данот проблематики протягоы оэначеного'пер!оду, так 1 конхротних досягнень у вивченн! окрзмих II аспект!в;

- пом!тна актив!зац!я доол!дкень спостер!гавться у 70->)У-! рр. XIX ст.; ковий пгдйом паукового Ытаресу до лих почина/).ься з к!кцд 90-х рр. 1 в оскомшЦу эбвр{гэлться до к!кця пер!оду;

-.ягадо на протязх 70-Й0-Х рр. основа зусилля досл!дник1в були спрямованг на реконструкцию хронолог!I та зм1сту переяславського

й московського етагпв первговорхв мгж сторонами, встановлення аутентичного тексту остаточно! редакц{I догов1рних "берозневих статей" 1654 р., то починаючи э 90-х рр. в центрI уваги перебувають здвбгльшого проблеми, пов'язан} з гридичноо квал!ф1кац1ею домовле-иостей та визначэнням Кх гсторичних та лравових наслхдкхв для Укра-Хт 4 Московського царства;

- протягом данаго пергоду може бути констатована помхтна ево-лсцгя пров!дних концетцй в трак ту ванн: угоди 1654 р.; в1дбуваються поступова нейтрал1зацгя впливу офщ1йно1 росгйсько! хсторично* науки на украшських доел хдниктв та активний процее формування власно-го оркгшального погляду украТнсько! нелокально? ¡сторгографгт на цп проблему; народницький напрям у у!й починав поступатися мхецем

д ержавницькоцу;

- в росхйськ!й {сторичн!й науцх основна увага поступово переноситься на вивчення 1сторико-правових аспектов проблеми; водночас нрю втрачабться пргор1тетна роль у поетановщ та роэв'язанш окре-мих досл!дницьких питань, а погляди эначно! часткни представник1в рос1Йсько! }стор!ограф11 в!дчутно наближаються до позиций украта-оьких досл1дкикхв; цей процее був перерваний вже поза межами дос-л ваного пер!оду, напршинц1 20-х - на початку 30-х рр.;

- дослхджэння в цр.рин! проблемно! 1стор1ограф11 1 зокрема заз-качено! проблематики е одним з ефективних засоб1в в!дтворення зага-дьного 1стор!ограф1Чного процесу в Укратнг та РосН середини XIX початку XX ст.

Практично значения дисартацтт полягаз в току, шо результата досл!д*ення уожуть бути використаш при створенш синтетичних праць о 1стор1т укратнсько! та росМськоТ гсторичнот науки I 1отор1огра-1стор11 У крат ни, а також при роэробцх В1дп0В1дних загальнщс 4

опецгальних курс1в та провсденн1 спецсем1нар1в.

Апробацхя досл!дження. Основш положения I висновки дисерта-цхг були апробованг авторов на Всеукра1нськ1Й М1ясвуз!вськхй науко-во-практичн1Й конференцг! "Сучасний стан г пврспективи вивчвння !с-торх!, политики, економ1ки, фглософх! та культури УкраТни в тйхн!ч-них вузах" /Дн!пропетровськ,1992/, на Всеукра1нськ!й науково-пиак-тичнхй конфвренц1Г "Влада з УкраКш: хсторхя та сучаснхсть" /Дн4— пропетровськ, 1994/. За результатами досл!джень автором була опубликована одна стаття.

Дисертацхя обговорена на засхданн! кафедри укра1нознавства та. пол!тологх! Державно! гхрнкчог ак ад ем 11 Украиги.

Структура роботи обумовлена метоа та завданнями доел!дженкя. Дисертацхя складаетьея 13 ьстуду, трьох роздхлхв, висновк!в, при-мхток, порелхку використаиих дяерел та лхгературн. Гагальний обсяг роботи - 160 сторхнок.

■ ЗМ1СТ РОБОТИ

У вступг обгрунтовупться актуальнхсть та наукова новизна теми диеер1ац1йного дослхдкеккя, характеризуетьзя етупхнь п науко-во! ртзрсбаи. визначааться сЗ'ок?, предмет, мета, эавдання та хро-нологхчнх мвж! дослгда:е:зм» ©гасло пряанал!зована Я ого джэральна база, окрбелена методолог 1«ша основа дизертацх!.

Пвраий роздал - "Перадумови й причини-укладен.л Переяславсько! угоди 165^ р. в укратнсыиЯ та рос1Йсь'к1й 1с,гор!ограф11" - присвя-чений дослхдженню розробки у даниЯ перход таких проблем, як 1сиу-вання украТнсько! деряавност1 або II элемент!® у серединх ХУЛ ст., ставлення населения Укра1ни в цглому та окремкх стан!в до перспэк-тиви московського пхдданетва х наявнхсть социального грунту для ос-таннього, зовнхшньопол1тччна Д1яльн1сть Б.Хмельницького ! його ото-

чення та М1сца у н!й зносик з Московською державою, а також причини, шо призвели до ук„.адсння договору.

Роэв'язання питания щодо складаннд пхд час визвольно! в1йни украгнзько! державност! эначною мгрою виэначало эагальне трактурання й оцгнку подЭД 1654 р. Типовою для росгИсько! 1стор1ограф1т е „

t

г.озицхя стосовно даног проблеми одного э найвидатн!ших представни-к!в державницького напряму С.М.Соловйова. Р1зко негативна ставлення вченого до козацтва як сопельного феноыецу , заперечення^а остан-н!м здатноотх до конструктивно! Д1яльносг1, а надто в сфар1 державного буд1вккцтва, призвели до того, що дане питания в працях С.М.Соловйова практично повндетв оминаеться увагою. Под1бний П1дх1д був

<

згодом розвшуткй Г.Ф.Карповим. Серед укра*нських дослгдникгв под!-бний погляд подтляв П.0.Кул1ш /на П13ньому етап1 свое! науково! д1-■ яльностг/. Ним визнавалася, однак, наявнгсть у тодшньо! у;ращсь-кот ал!ти намгр1в, хоча й недостатньо ч!тких, щодо унезалежнення

ТО

эв!льнено1 в1д влади Реч! Пссполитог тариторх!1*, Концепц!я Кулиша эначною м1рою була сприйнята В.Й.Клсчавським. П.М.Буцинський вис-ловив ориг!кальниЯ на той час погдкд, зпдно з яким укра!нськ1 про-в!дники не мали на мет! рхшучого розриьу 1з Польшею. Б той же час ним фактично визнаеться самостийна державна !сцув\ння козацьког Укратни в даний пар!од.

Скептична ставлення до проблеми укра!нсько! державностг сера»

дини ХУП ст. защищалось дои!нуючим на протяз1 дооягджузш.ого пар!-эду. В той ко чао з <инцн XIX ст. поширюоться точка эору, эй дно з якою статус УкраТни напередодн! угоди був де факто()?/гатусом неза-лажиоI. державм /М.Ф.Владимироький-Буданов, И.О^Д&.яконоь, ЬД.Сарг!-авич, Н.М.Коркунов, Б.Е.Нольде, Х.Б.Розенфельд -а 1н./.

12. К^лкиН}.А^Отпаденио Малороссии от Польши/1340-16Ь4/.-Т.З.-А1.

13. Клочо-Ч!кий и.О. Сочннвиня.-Т.3.44.:Мысль,19Ш,-СЛ14.

Працям представншиз украхнсько! народницько! хстортографхт притаманна недостатня увага до дано! ппоблеми, що псяснюетьея Тх-н{ми фуедлментальними гсторхософськимя засадами. Лроте певнг характера для д*ркавнЛ;ького налряку погляди можна прослхдкувати в-пра-цях В.Б.Антоновича, О.Я.бфименко. М.С.Грушевським аналхэуеться роз-виток укра!нс.ко! державно! где! п!д час виэвольно! вхйни. Вхльш ,-.о-кладно цг питания досл1даувалися засновникши "державницько! школи" В.К.Липинським I С.Томашгвським. Спссгерггазться левна розбхжн£егь у поглядах щодо кцри самостхйнестх держави Б.Хмельницького: М.С.Гру-шевський вважав П вповн! незаможною; В.К.Липинський визначае перход

до 1654 р. як "добу коэацького автономхзму"«, кхнецъ як!й поклало. ли-'

14

ше укладення укратнсько-московсько! угоди".

Вгутр}шнх вгдносини в Укра!н! даного периоду бх/ызхстю ровхйеь-ких {сторик!в розглядаються вельми поб!жно /прац! С.М.СолобЯова, Г.4. Карпова, В.Й.Ключевського/, М.Ф.Владимирський-Будапов зважав, що ви-звольна В1Йна практично зниц ила становий под!л воэредин! сусп1льсгва. П.М.Буцинський, М.М.Покровський наголощували на прагненн! козацько! верххвки зайняти гмсце польськог шляхти. У з'эличезнхй бхлызос?! ро-с1йськ1й {стор{ографгГ притаманний погляд, зНдно з яккм угода 1654 р. в1дпов1дала хнтерзсам переважно! б!льшост! украткського народу.'

О.М.Лазаревський, О.й.бфименко акцентували у паху на кр!посниць-ких тенденцхях укра!нсько! кбзацько-шляхетеьхо! верххвки. М.С.Груше-вський вказував, що вжэ з 1651 р. серйозно загострюються ,вцутр!Шн1 протирхччя в Укра!нх. На противагу цьому М.11.Драгоманов, В.К.Липинський вуазували на прогрвсившсть устрою козацько? держави, дестру-К[?ивН1 тенденцх! в дгях керхвникхв народних рух!в., необх1ДН1Сть об'в-ктивно! хсторично! оцхнки даних процесхв.

14. Липинський В. 1сторичнх студх? та монографхг.-Т.З.Укра!на на переломи 1657-1659,Замхтки до хстопИ укряТнеького держасного будхвництга в ХУП-хм столгттю.-К.-£!двнь,13£0.-С.2^.

бисв^тлення дипломатт* уряда Б.Хмельницького бгльиистю росхй-

сысих дослхднимв б дещо однобхчним: основна увага иридтляеться п

московському напряму за рахунок дослхджвння эносин Украгни з гншими

державами. П.М.Буцинський, Б.Й.КлючвЕСький доводили, на противагу

пач/ючгй концепцх!, що контакти г Москвою викликалися потребою'у

в хйськовхй допомоз1; лише несприятливт обстав'нк примусили гсгьма-

15

на погодитися на ^становления б1льш тюного эв'язку .

Багато укр&Хнських 1Сторикхв /В.Б.Антонович, О.Я.бф.^енко. Д.1. Яворницький, М.С.Грушевський/ критично оц1Нювали динломатш Хмельни-цького, вказуючк на В1дсутн!сть плану Д1Й, хитання >.пж ктлькона. аль-чернативними налрямаыи. На противагу цьому В.К.Липинський оц1нюв«в пол!тику гетьмана дуже високо як едино можливу в тих обставинах.

При визначеннг причин укладення угоди росгйськими дослгдниками хар&ктерноо е твнденц!я 1дентиф1кувати гх з причинами визвольнот вхй-ни. Вгдповгдно до традтцйног {сторично! схеми дана подгя трактува-леся гк "возз'еднання" колишньо! КиГвсько! деркави. В якосп одного 8 Пвршорядних ВИд!лЯ6ТЬСЯ рвлтйний фактор. В.Й.Клпчьеський, М.М.Ио-кровський ть бхлмпсть првдставникхв укр&хнзько! 1стор1ографп до-тримувалися б1льш рац!оиальних поглядгв шодо цього пигання, вказуючи на обуиоъленгсть даноГ подгх конкрогними !сторичними обставинами.

Другий роздал - "Форма, зи1ст, хсторико-юредична оценка украГн-

еько-московського договору в працях украхноьких та росгйських доел!»

д'йик!вп - приовячвний 1стор{огрь4;1чн1Й рекпнструкц!! та !и!&л!эу дис-кус!й стосовно аутентичного тексту угоди, внзнаннл II договорного характеру та правово! оц!нхи. Помггьим о зосерздження у ваги б!льшо-ет! роо1йсккихИсторик!в на фактах, що доводили б загальнонародний, оачральний характер акту, зокрема загальн!й рад! у Параяслав!. Ук-ре!нськими ж досл!дник*им npiopfTo.ru . я начеши над*еться власно пв-

16. &гци»:екмй 11.11. На»влк>а!ш.^.Ш-Ш,1Э0-Ш; Клпчввокий Б.О. Налв.працд.-Т.З.-СЛП-Ш.

реговорам щодо означения умов угоди.

На протя31 ?0-«Э-х рр. в центр! уваги досл!дник1в перебува^о питания стосовно визначенн* аутентичного згасту договору. Г.ф.Карпов, П.М.Буцинський та !н. обстоювали оригхнальнхсть варианту з 14 статей, що перздбачав практичцу лгквгдацхо самост!йно* зовншньох политики УкраКни. Помилков1сть данога погляду була доведена П.-.Шафране вим. В!н встановив, ио остаточним вархантом був описок э II пунктов в!д 21 березня 1654 р. Цей погляд е загальноприйнятш в сучаснхй хсторичнтй науцх» бдина невдала епроба поверцутися до по-передкьог нонцепцхзг була зд!й?ивк& в 20-х рр. В.I.Щербиною.

Н&Яширший спектр коицепцхй спостерггаеться на протязх доелхдяу-вакого пергоду /в основному з 90-х рр. XIX ст./ у питанш щодо гсто-рико-юридичнок квал1ф1к8ц11 укратнсько-московсьгсих домовленоетей 1654 р. Учаениками дискусх* вони виэначалися як персональна ун!я /Во1.Сврг1евич, А.Н.Фхлгппов, «гастково В.К.Липинський/, ре"льна ун1Я Ли О.Дьяконов, О.Попов/, /ваеалхтет /НоМ.Коркунов, В.В.Соколь-ський, М.М.ПокровеькиЙ, М„6.Сла£ченко, Ц.С.ГрушозськиЯ, В.О.М'яко-тш/, широка автономия /В.Е.Койьде/, погна хкхорперацхя /А.С.Алек-ссов, И.Ф.Владимирський-Буданоэ/, нэповиа хнкорпорацгя Д.В.Розел-фвяьд/, федеративкий эв'язок Л1.0.Шафранов/, протекторат /О.Я.бфи-менко, частково В.К.ЛшшнеькиЯ, М.С.Г'руиаЕСЪккЯ/. зхйеъновиЗ оовэ /В.К.Липинський, частково Л.М.Буцинсьгшй, В.Й.Клвчевський, М»С.Гру-иевський/. Под!бив розмаютя погляд!в е^оеовно дадого пита'шп пояе-нветься розбшюотями як у су то кяукових,. так ! пол!тК'ШИх погляд« його досЛ1дник1в. Природао, досягненнх хоча б вхдносиого консенсусу в таких ум о пах було практично виключене; в той ¡хз час вагем!еть да-ного етапу вивчення зазначено! проблеми полягае в тоцу, ио впродовж його були висунутх Я обгрунтован! практично во! !ецуст в сучаснхй !сторхографхг вар1анти П вир!шення.'

Третхй розд1л - "Апторико-юридшлп наслхдки та иожлив! альтер* ь

16. Щербина В. Назв.праця.-С. 195-204.

нативи угод1 1654 р. в укра*нськ1й та росхйськ1й хсторхографхч-н!й традицх I" - присвячаний дослхдженню поглядтв, що I сну вали отосовно насл1дк!в домовланостай для обох крат, 1хньог вхдпов1д-

ностх цхлям, що переелгдувалися сторожами при укладеннг договору,

•

а також хенування альтернатив даному варIанту роавитку подхй.

V

Значна частина прадставншпв рос1йсько! 1Сто]лографп вважалЬ головною метою гэтьмана й ЕЛПська Запорозького об*еднання э Московсь-кою державою, що мало забезпечити захист православно); рь%хг1Г.-Бона була досягнута; що к стосуеться конкретних умов прийняття подданства, то вони апр!орх розглядалися як нехстотиг х тимчасов:, а тому й сама питания про 2хнв можлиьJ порушання не вважалося вартим уваги. Невдоволення ж унра1ксьнот алхти Д1ями московського уряду эдебхльшого пояснювалося п пропольс жими настроями; пословно каголошувалося на тому, що широк! маси на мали птдетав для невдоволення вртановлюючимися порядками. Б той же час частина дослхдник1в даржазного права /В.1.Серг1евич, К.О.Дьяконов, Б.И.Нольдэ, 1.Б.Ро-эанфальд/ т1сю чи !ншою М1рою визнавали, хоча й непрямо, факт пору-шень досягнугих домовленоотей перасажпо московською стороною.

Значно бхльма увага придхлялася данхй проблематицх в укра!нсь-к 111 1Стйричн1Й иауцх. На хенування вжа з 16М серйозних конфлгк-т}в, як1 захоплювали не лише вини варсгви украГнського сусшльства, а'й рядових козакхв та мщан, вказували 1.1.1.Костомаров, П.О.Кулш

а

/'у раннхх працях/, В.Б.Антонович, О.Я.бфиманко. М.Л.Драгоманов вка-

зуваь, що встанозлення ыосковсько! эъэрхност1 над Украиною призве-

17

лс до Iткв!дащ!? соц!альш-.х завоювань селянства; оск!льки царськ! урлдовц1, попри тварджання частини роо1йс> ких !сторик!в, виступали

природним союзником украГноысот вэрх!вки ! тим сприяли прискоранню

Г», Драгоманов и.11. Ьябрти /н...м1й эадум эложити очерк фШ1л1зац!т на н{%4(.;Либ1 дь,19У1.-С,572.

!спрп

процесу нового закр1пачекня посполитих.

Я.Шульггн доводив у спецгалыпй розв1дцх, що «одна з цглей ук-раТнськоГ сторони не була иаю досягнуга; в середин: ХУ11! с?. УкраУна була повернута до стану, аналогхчного тому» в якому вона перебув&ла

то

напередодн1 1648 р. .

Що стосуеться альтернатив угодт 1654 р., то перэважна б^ьш!сть росхйських досл!дник1В оминав у своТх працях розгляд даного питания. П.М.Вуцинський вказував на порспзктквнхсть поел1довнох ор1<знтац11 на 1Уреччину; можливгсть подхбних Д1Й з боку &:вльницького /в якос- " тх тактичного маневру/ визначалася С.М.Соловйовим. Значко бхлыпа

А

у вага прцдхляетьея дан!й прсблекатиц! в укр*а1ноьк!й хстор^графН. В якост1 альтериагивних варIантIв наводиться встаноалшня зв'язку з Мсскоеською державою у по^агковий пергод визвольнох вхЯни; феда-рацхя з Траке!льван1еа, Волоциною I Молдовою; яороэумхння э Литвою та пар?!ею миру всередиш Полыдх; створення Укра!неького княз1ествя на чол1 з Д'ердем Ракоцх шд сюзеренхтатом "Рургччини та !ц.

У висновка^ лхдввденх основн! лхдсумки досшдаення. 1стор:огра-фхчна реконструкция процесу вивчення кола проблем, пов'язаних а Па-реяславською угодою 1654 р., дел шдстави етаердяувати:

- в перход, що розглядаетьея, заначена проблематика займала одна з центральное мхець в украКнськхй тд роаЁйеькхй хоторкчнхй на-уцх; еаме в цей час з'являються перш! приевяченх ^й епец!альн1 пра-ц! /Г.5.Карпова, П.О.Шафранова та Ы./% .. • '' ■

- актив! зацП дослхдаень в цхй царинх япретв прсцзс формуванш укратнськот национально! !стор!ограф'!!, що хстотно п1дввдувало як ' наукову, так г полхтичцу актуальнгсть даног проблематики;

- доследований хсторгографхчний процее характеризуемся нэр!» номгрнхетю: ввдхляються два етапи шдйому науковогс !нтересу до цхе"

18. ЛЛ. Украина теля 1654 р.//ЗНТШ.-189Э.-Т,29.-С.1.

тематики /70-&М рр. та з мнця 90-х рр. до кхнця переду;

- на першому ет&гп у фокусг уваги дослгдникгв иеребували рэ-конотрукцгя хронолог:! й змгету переговор1в 1 встановлення аутентичного зм!сту угоди; з 90-х рр. на перший план висуваеться проблема II юридично! квал1ф1кацг1;

- вхдбувався процео посгупового наближення поглядгв часЛ-ни

рос!йських дослхдгошв до концепц}й, пацуычих в украХнськгй 1ото-

р!ографН; в той же час рос1йською 1стпричною наукою втр^аетьпя пр!орхтвт у постановцг й розв'язанн! окремих досл!дницьких зав-

дань у межах дано! проблематики.

Вважаемо за можливе констатувати, то в пергод з середини XIX до початку XX ст. в!дбулося формулювання 0. становления в якоетт на-уково! проблеми кола питань, пов'язаних з полгтичниии, правозими, соц1альними аспектами Переяславсько! угоди 1654 р.; були визначенг основн! напрямки доелгджень; здхйснекий аначний доробок у вивченнт окремих складових зазначено! проблематики.

Основн! положения та вгеновки диевртацп знайшли в1дображен-ня у наступай* публпеацткк автора:

1. Проблеми аутентичного змгету та 1сторико-.чридично1 квалх-ф{кацг! Переяславсько! угоди 1654 р. в укра!нськ1Й та росМсьмй 1отор1ограф1! середини XIX - початку XX ст.- Дн!пропетровськ, 1995.- 30 е.- Дел. в ДНЕ УкраЧну 13.04.95, КВЗО-Ук95./1,7 др.арк./

2. Пореяславська угода та П оц!нка в "1сторп УкраШм-Рус!" к .Ц.Аркаоа//Г^ман1тарний в1сник/д0св{д, проблеми, пэрспективи/.-Ди1проттровсыс ДГА Укра1ли,19Э4.-Вип.П.-Ч.1.-С.59-61. /0,1 др. арк./

3. В.Липкноький про характер влади в Укра!нськ1й козачьк!й держав! капередодн! Паранславсько! угоди 1654 року//Ьлада в Ук-раТи!: >стор1я та сучаон1сть. Теэи длюв1дей Ьсеукрашсько! нпу-кого-практкчкот кон£еренц!х.-Дн1пропетровськ,19Л.-С.11-14. /0,1 др.ери./

Василенко В„А. Переяславский договор 1654 г. в украинской и русской историографии середины XIX - начала XX вв.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06 - Историография, специальные исторические дисциплины и методы исторического исследования, Днепропетровский государственный университет, Днепропетровск, 1995.

Защищается рукопись, содержащая историографическую рексн®с»1укцию и анализ процесса становления в качества научной проблемы круга вопросов, связанных о Переяславским догозсрсм 1654 г. Установлено, что указанная проблематика на протяжении рассматриваемого периода находилась в центр® внимания украинской российской исторической науки» Втеета-ковлены существовавшие в историографии еарэдинн XIX - начала XX вв. концепции трактовки данного исторического еойдаия ЛЬИДоетомарога* -П.А.Кулиша, В.Б»Антоковичаа М,С„Г^ушаЕскоРО, ВДоЛипин-зкого, С»М„Соловьева, ГоФгКарпава, В.О.Ключввского, М.Н.Покровского и др./ и направления их эволюции.

Vasylenkc V.O. Pereyaslcv Treaty 1654 la uteaisian and rusaian historiography aid.XIX « hegoK.

Dissertation for racsivlnsg the candidate's of historical sciences degree in speciality 07.00.06 - Historiography, spscial historical -subjects and the B9thod3 of historical Investigation, Dnip-opetrovsfc State University, Dnipropetrovsk, 1995. '

She author of the present dissertation la defending manuscript which contains historiographies1 reconstruction snd analysis of the process of setting up cartain range of questions as a scientific problem. It is stated that this ргоЪХеш during period of being investigated was the set-point of Ukrainian and russiaa science. Conceptions of treating this historical event of SIX - XX cent, hi.-toriography wore renewed (M.I.Kostomarov, P.O.Ki.lish, V.BcAnto-novych, U.S.Hrushovsky, V.K.Iypynsky, S.M.Soloviev, G.F.Karpov, V.O.Klutshevsfcy, M.N.Pokrovsky and others) and pointed out the directions of their evolution.

,KJDC40Bt СЛОВА:

1стор10граф1я, укра!нсысо-моско~ська угода, гсторико-юридична оцгнка.

" А г

m^w. <£? Г^г io.fi. в -¡СО- '•)