автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.01
диссертация на тему: Поэзия Семена Григорьевича Фруга 1860-1916 гг.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Поэзия Семена Григорьевича Фруга 1860-1916 гг."

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ^ п їм. Г.С. Сковороди

'-■'і і) V.- ч ■

і і и . -

гп На правах рукопису

о І 0С.О ТуИ

Бескровна Олена Наумівна

і*

Поезія Семена Григоровича Фруга (1860-1916)

10.01.02- Російська література

АВТОРЕФЕРАТ івторефератп дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Харьків

1996

-ІІ

Дисертація є рукопис.

Робота виконана на кафедрі російської літератур Дніпропетровського державного університету.

Наукові керівники - доктор філологічних наук,

Офіційні опоненти - .доктор філологічних наук

Провідна установа - Донецький державний університеті

Д.02.26.03 в Харьківському державному педагогічної* університеті ім. Г.С Сковороди ( 320168, *м. Харьків, ву

Блюхера, 2), аудиторія_______________.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліоте Харьківського державного педагогічного університету ім. Г.С Сковороди (вул. Блюхера, 2)

Автореферат розісланий “_______”______________199____рокз

професор Лібінзон З.Х,

доктор філологічних наук, професор Гусев В.А.

професор Фрізман Л.Г., кандидат філологічних наук, доцент Режко В.А.

Захист відбудеться

о

годині на засіданні спеціалізованої вченої рад

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

О.А. Олексенко.

АКГуаШІіСЇЬ Яу-іОЛЛИСТЬСЯ НОСТШИПЛ [нтеї есскл

ичених-^ІлологІті до історії ]іСЄ0і:,Іїнь0і літератури, до матеріалів, ідо знаходяться в архівах та ніде не надруковані.

Семен Григорович Фруг \Id60-I9IG/ - відо/.шй російсько свреіісьшЛ пост,1 який пов’язує в своїй творчості три літературні традиції: українську, хасидську та російську.

В радянському літературознавстві його Ім’я маже не згадувалось, Тільки в Шевченківському словнику, в статті письменника Полянкера, ш зустрічаємось з Ім’ям Фруга/: Його творчість високо цінували І.Аішенський, В.Брюсов. Остан ній в свою чергу писав:"Пользуюсь случаем выразить Вам свою давнюю признательность, как читателя, с детства

‘ О

знающего многие Баши стихотворения наизусть. .

З творчістю Фруга пов’язане нове відрядження в XIX сто річчі єврейської літератури та включення Й до ІсторІко-літературного процесу. В цей час Н.А.Переферкович .перекла дає на російську мову Талмуд, що стає першим поштовхом до . розвитку російсько-єврейської літератури. У другій половині XIX сторіччя друкуються російсько-єврейські видання "Рассвет". "Восход", "Русский еврей" та Інші. Значної популярності набувають прозаїчні твори 0.Лаванди, Г.В.Багрова, 0. Рабі-новича. Друга половина XIX сторіччя - це період початку розвитку єврейської літератури на Ідиш, яка привертала уві-.-

Т •

Л*В книзі Вл.Львова-Рогачевського 'Тусско-еврейская литерг;ту ра" (.Москва, 1922 р.> в поняття російсько-єврейська література включається вся художня література про евреїв, що була написанз російською мовою. Ми вважаємо, що російсько-єврейську літературу слід відрізняти від поняття російськс-еврейських літературних традицій. ІудаІстичнІ особливості ^ та безпосередньо налеянісгь твору до російсько-еврейської літератури визначається згідно з традицією, що закріплена в ТанасІ, Талмуді та книзі Йульхан-Арух.

^ЧІолянкер Г.І. Єврейська література та Т.Г.Шевченко // Шевченківський словник, Київ, 1976, т.І, с.213-214

3*Лист В.Я.Брюсова до С.ГЛ>руга. 24. II .1912 ВДАЛІ, зібрання ‘ •* Брюсова, Ф56, оп.2, од.сх.43

-2-

Г.У ДО ТЯЖКОГО ОЇІУЮКІ ІІП СГ.р':"ЮЬК<>1’0 НіфОДУ п Росії. ..ІОННВЛО

!.Ь:'іхор-ОїорЬм, І ..■■а.'їс'рсц У с по и творах підіймали імтаїшя освїгя ііарод,у, розкр-тіїжі ихічїння роз»лтку хосадизцу л се-оецошщі єпрсіп-ашкеназі. г.морчіеть ^руга імклшаїла схвачен ля з бок.у коріі>оі’в жаргонно/ літератури .Лолом-Алсйхема, Шола-л 'Чііа. іолоішоет особливістю іморчості ./руга с те, ад Чого поезія пов'язує як рос£і;сько-сзреііську,так І літературу на їдиш. ‘.:руг прагнув набути більше знань в галузі Іу.даїки, балаочц зрозуміти глет од пояснення Бсрешит талмудистами ортодоксального рабинату. йІн перекладав на російську мову "Сефор Гаагаду" Б’ялика та Раїлшцького. Лгада стає книгою, з якої ;>руг брав сюжети для своїх творів, 'уруг ге тільки створював вірші за талмудичною традицією. Значно вплинула на кого творчість І російська разночинська література. В підручнику "Главы из истории и культуры еврее? Восточной Европы" про 5руга говориться, що "его корни в русской литературе и поэзии помогли ему пролоя.іть новые пути в поэзии на идиш, на котором он начал писать в конце 80-х годов"'*', /те наприкінці свого »іття фруг зневіряється в Ідеалах народництва І переходить на позиції сіонізму.

Поет закликає єврейський народ до духовного відродження та повернення на землю предків. В 70-х та «0-х роках XX сторіччя твори '-їруга російською мовою не видавались, тільки в 80 -х роках в ІєрусалїмІ російською мовою вийшла книга ” С.Г.'іфуг "Стихи и Прозам<:

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що в роботі вперше в Історії сучасного літературознавства країн СНД вії -світлюєгься поетична творчість Фруга.

Об’єктом дослідження в дисертації є поетичні твори, написані як на російській мові, так І на їдиш.

Метою наукового дослідження е необхідність визначити

^"Турнянски X., йоверштерк А. ііультурно-язнковне аспекты истории восточноевропейского еврейства. - // Главы из истории и культуры евреев Восточной Европи.-*Израиль, Открытий Университет, 1993, с.105

''"Фруг С.Г. Стихи и проза. Иерусалим, библиотека-алия, 19о9

і.-іісце поста я системі' розпитку Іудаїки, и'реі-іськоІ, .украі’н—

СЬКОІ і'Я }'ОС[:ІСЬКОі' літератур. .,ІІІ і'ОПГ.'ІЯНЄМО ОООбЛПї.іОСТЇ

розштку світог.ляць/ поста.

У иіпиопідііссті з ним перед «ч-ітором дисертації постають такі завдання: •

а) показати, до формування ногжщіп /рута проходило піц ііпліїпом релігії хасидизму ЛлбапІчеської династії ШнеерсонІв та Фольклору е вреїв-ашеназІ України;

б) висвітлити біблеі-сько-агадичиї джерела поезії Фруга.

Порівняти переклади агадичних притч поета на російську мову з "Сеі)ер Гаагадою" Б*ялика та Рибницького. Простежити, як в своїх творах ^руг розвиває отико-поетологІчнІ традиції’ Талмуду ; ^

В/ провести дослідження характеру поезії Фруга, що створена ні-1,.1 під впливом народництва. Йиявита особливості Петербур -Зького та Херсонського періодів творчості поета. Показати, як поезія Лєрмонтова, Некрасова, Шевченка вплинула на творчість Фруга. Зіставити деякі мотиви І образи з поезії Фруга з творами Надсона, звернути увагу на риси, що подеколи на -блшають творчість Фрута до поезії Тютчева І Фета; г) розкрити особливості відображення соціального життя єврей стЕа в поезії Фруга на їдиш. Показати причини звернення пое та до жанру "сіоніди". Довести , що сіонізм - неминуча тенденційність У творчості фруга.

Практична цінність роботи зумовлюється можливістю використання основних її положень в учбовому процесі, при викладанні загальних та спеціальних курсів з теорії та Історії літератури. Положення дисертації можуть бути використані', при читанні курсу ■ літератури на Ідиш, Історії російсько-єврейської літератури та її зв'язків.

Апробація роботи. Тема дисертації та ЇГ основні положен ня обговорювались на засіданні кафедри російської літератури Дніпропетровського державного університету, на науково-практичній конференції Цілісність художнього твору І пробле. ;.'іи його аналізу та Інтерпретації." ;Донецьк, жов-

тень, 1992 р.;, на міжнародних конференціях "Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу на-

-4-

пІональних культур” (.Дніпропетровськ, квітень 1995, квітень 1996/, "ЕвреІ України та їх роль у створенні та розвитку Держави Ізраїль" (Київ, квітень 1996;

Структура лисертаиІІ підпорядкована проблематиці та

завданням дослідження. Робота складається з двох великих частин. У першій частині роботи простежується формування світогляду і>руга на протязі його творчості. Друга частина е додатком, б якому подається матеріал, що дозволяє зрозуміти особливості релігії хасидизму на території Херсонської єврейської земельної колонії, а також переклад з Ідиша та ІврІта критичних статей, присв’яченних творчості Фруга.

У "Вступі'1 ми розглядаємо, як літературознавці різних напрямів характеризують творчість Фруга. Вказується, що по-різному поезія Фруга трактується в російській літературній критиці, критиками напрямів російсько-єврейська та література на Ідшґ. та критиками, що дотримуються норм ортодоксального Іудаїзму в літературознавстві.

Критика творчості фруга має взагалі переважно публіци стичний характер. К.К.Арсеньев, А.Скабичевсышй, С.Венгеров, розглядаючи творчість Фруга, в основному відзначали, що його творам властива тенденційність та підвищена емоційність. ^ Разом з тим російські літературні критики зупиняються на поезії Фруга з бійлейсько-агадичнов тематикою, теми якої трактують тільки з позиціі'християнсько-православної традиції.

В той же час Історик С.Дубнов^пІдкреслював той факт, що Фруг назавжди пов’язує своє життя з єврейською літературою, з хасидською традицією. Тенденційна особливість його творів виходить з тенденційної особливості єврейської лІ- '

^•'Арсеньев К.К. Критические этюды по русской литературе,— СПб, 1888., Венгеров С. Фруг - //энциклопедический словарь, издатели Брокгауз {Лейпцигу, Ефрон (СПб), т.72, с.824-825 Скабичевский А. История новейшей русской литературы. СПб, 1903.

О

Дубнов С. Воспоминания о С.Г.І'Руге //Еврейская старина, 1916, №4

тератури. Російсько-єврейські літературні критики, такі як-. Дубнов, Ландауї ;Вл.Львов-Рогачевський взагалі схвалювали: .

поезію фруга. Клаузнер підкреслював, що<£руг перш за все, ■ поет-сІонІст.^ Вл.Львов-Рогачевський вказував на нацІональт ний романтизм, характеризуючи поезію Фруга.^ В єврейській критиці на їдиш, в роботах Н.РавІча? Р.БрайнІна^ творчість Фруга розглядається у світлі теорії хасидизму. Брайнін підкреслював, що Фруг поет не талмудичний, а навпаки, своєю творчістю він наближається до народа. Стаття З.Х. ЛІбІнзог: на "Піимон Фруг" носить ІнЬормацІйно-бІблІографІчний харак-

С » 1 • • .

тер. Тут підкреслюється, що рідною мовою фруга є їдиш, проти використання якого він однак протестуе. В своїх художніх творах Фруг виступає проти темноти та неуцтва в хасидизмі. У поезії на російській мові Фруг намагається поєднати талмудичну традицію з традицією християнською, що неможливо.

Ми розглядаємо поезію 'їруга безпосередньо в хасидській традиції, що використовувалась при талмудуванні МІдращу в XIX сторіччі в ПольшІ. Фруг завжди залишається вірним поглядам Іудаїзмй, про це свідчить його лист до ЛІбровича С.4?., в якому поет писав: "Уважаемый Сигизмунд Феликсович! Я готов написать для (неразборчиво) "Задушев. Слова" на библейские

Ландау Г. Воспоминания //Вестник Еврейского университета в Москве, 1993, №2, с.149-174

^‘Клаузнер И.Л. Эолова арфа • // Фруг С.Г. Полное собрание сочинений. Одесса, 1913, с.УІ-ХХІ

3*Вл. Львов-Рогачевский Русско-еврейская литература. М,.1922

^ЗШсеоісІІ ^э1се Но j\su'i'po I с

5* — (ііілаїсЯ nx'nk

ХЧХЪ,№№. polo’ -'IJ .4ЮЭ tiwe ^о/^хгиП)

темы, но исключительно Ветхого': Завета. Некоторые мотивы Евангелия я мог бы пожалуй обработать в стихотворной форме, но примеряться при этом к требованиям детского журнала для меня решительно невозможно".* Ним листом ^руг стверджує, що при-вирішенні головного питання філософії він залишається на позиції' раціоналізму І не приймає релігії чуттєвого прийняття світу. Традиції іудаїзму підпорюються як Галасі утверд ' женій.так І Галасі відторгнутій, тому ми приєднуємось до точки зору М.Лацаруса, який вважав, що "в этике юдаизма ' должны быть изложены только те мысли, которые единственно вышли из еврейского духа, т,е, почерпнуты из живых фактов или окристаллизованы в традиционном изречении."^ Якщо поезію Фрута та її художні особливості як слід визнала єврейська громадськість, то науковці, що стоять на позиції ортодоксального рабинату, вважають, що Фруг не володіє методом "возведения забора вокруг Торы"3. Абрахам АбрунІн4 І Нахман Мейзел^ підкреолювали, що фруг не відхііляється від тра дицій хасидизму, на недостатньому рівні розкриває систему хасидських поглядів. У системі розвитку ІудаІки Фруг постає як поет, що вносить в Біблейську традицію штампи масо-воі культури.

Коли йдеться про концепцію хасидизму в творчості Фрута, ми повинні розглядати не систему, а тільки її Елементи, м-руг пери за все поет, а не талмудист.

.У другому розділі роботи "Світогляд фруга та особли воотї його формування" ми розглядаємо погляди Фруга з точ-

*’Лист Фруга до ЛІбровича С.Ф. 2Э.У.1887.11ДАЛ1, колекція Тернопольського, Ф257І, оп.І, од.сх.482 .

О

Лацарус М. Этика юдаизма. Одесса, 1903, с.6

■з

Агур Иосеф. Введение в Устную Гору.Израиль. .Открытый Университет, б-г, Ч.І-2 .

ЬбЗЛЇІ я‘а\с- ” ї: І р'^іо'я ЬЧрі'Ж .Ьоояїс.

5. ж-.іт ,МІЄ. Гь"и ,1

ГЯЄ6-РГ)ІС' - 14 біоз .іаме -19 £^6 д'іЛХі

1 ' ї ї

ки зору філософії Іудаїки, спираючись на хасидизм ЛюбавІ-чеської династії ШнеерсонІв, що був поширеними на терито-рІІ України в ХУП-ХІХ сторіччі. • - .

У своєму визначенні слова "Барух" 5руг керується по-няттяш релігії раіііонально-чуттєвого прийняття світу. Фруг спирається на точку зору Г.Гретшг*', прагнучи дотримуватись норм ортодоксального рабинату. Разом з тим за теорією ’‘спекулятивної Кабали"’його Адонай мае оболочку, тому може висту пати в творах Фруга. як художній образ. Головна мета поеми "Ломтик халн" чї889 р.) поєднати кабалістичну теорію .’Сприйняття світу, з побутовим хасидизмом, що'' розкриває життя : ' ! євреїв а XIX сторіччі. *руг яскравими фарбами малює ' •

Эн-Софа та сепіри, що "покорно стоят вкруг лучезарного трона"^. Це нагадує нам схему співвідношення десяти сепір з кабалістичної праці "Паамон ве-риммон" (Амстердам, І70о р.) Світ а поемі -круга поєднується з символом єднання ілиру з початку до кінця, але його єдність порушує промова шматочка хали, в якій розповідається про вадку долю людей. Бона здається, розриває зв'язок Ізраїлю з небом, але остання промова раоина скріплює уста £рец-Ізраелл, проте тільки да рахунок боротьби з ортодоксальним рабинатом.

Як I всі кабалістя} Фруг впевненний, що душа з’являється до раю повністю • очищеною На його погляд, людські душі поєднуються в той момент, коли наближаються до Бога. Сюжет для поеми "Диспут" (1888 р.) фругом взято з поеми Г.Гейне "Диспут.'". Ми погоджуємось . з точкою зору Фрута, що тільки . сила, що керує світом^може показати, що у вирішенні питання першооснови Буття християнство допускає помилку,І покаранням : за цю помилку є повернення патера бра-ДІєго на землю, та введення його в лоно Іудаїзму.

У творах Фруга .'Відображені мотиви Кабали та фольклору євреГв-ашкеназ‘І, що,в свою чергу, формувався під впливом Ва-вїлоньського Талмуду. Вважаємо, ідо в творах Фруга відчувається вплив народних хасидських казок, з яких поет брав теми для своїх твоізів. У драматичній сцені "Правда" (1902р.> Г.І'ретц. Лсторші евреев с древнейших времен до настоящего -Одесса, 1912, т.8 •

я'$руг С.г. итихотворешія-СПб, б-г,-с.312

простежується відгомін хасидської казки "Злоіі волшебник Ьад-кьиіак". (Ли впевнені, що образ злого чаклуна Валкілака має-своїм прототипом Саала. Дпл 4руга Ваал ,як І Валкілак, є втілення духи зла. ІІоет не приймає язичницької релігії, він цілком опирається на раціоналізм в Іудаїзмі.

У своїх творах і'руг поєднує минуле та сьогодення єврейського народу. Він не просто схиляється перед постатями і’юісея та Давида, в образах яких для поета поєднується міцність та Господство. МоІсей та Давид крокують поруч з _ героями Фруга. ХудокнІй образ царя ОзІЇ в драматичній сцені "ОзІя" (1902 р.) - іде не просто праобраз царя Давида. Міц-.ність МоІсея, що в образі ОзІЇ поєднується з вірністю Ідеалам сионізму стає символом єврейського народу., що прагне до духовного виходу. Через все своє життя, через всю свою поетичну творчість Фруг проносить концепцію Ахад-ха-Ама. Вона стає символом життя поета. _ .

Творчйй шлях Фруга можна поділити на три этапи: •

а/ період з 1875 по 1890 роки - Фруг грунтовано вивчає Тору, російську мову. Поет створює вірші з біблейсько-агадичною тематикою та починає працювати в виданнях, що виходять ... російською мовою

б) період з 1880 по 1897 роки - херсонський^ петербурзький періоди творчості поета. Фруг знаходиться під^впливом ре-волюційоної літератури України та РооІІ" другої половини^

XIX сторіччя. Він стає прихильником творчості разночикців;

в) період з 1881 по 1916 роки - Фруг знаходиться на^розпутті. ВІн цілком асимілюється в єврейському середовищі та починає писати свої вірші на їдиш. Мотиви художнього осмислення "Повернення до СІону" - головний напрям його творчості.

В третьому розділі роботи "БІблейоько-агадичнІ джерела поезії Фруга" ми розглядаймо твори поета з біблейсько-агадичною тематикою.

За ствердженням професора Нижньоновгородського педагогічно го Інституту З.Х.ЛІбІнзона, Фруг збагатив російську літера туру біблейськими мотивами, до нього були лише проблиски. Але-тут слід сказати, що Фруг дійсйо запалив російську літературу полум’ям Біблії, але зробив це не в християнсько-

православній траіишІІ., а в яскрашх фарбах хасидизму, звер таючксь безпосередньо до гомілетики в хасидській літературі.

Лгаду і>руг художньо оброблює не як талмудист-агадист, а як поет, ідо користується жанрами епічної поезії, іЛи звертаємо увагу на особливості трансформаїїіІ б Іблейсько-агадич-них мотивів У творчості іруга. Поет чітко стежить за Іудаї-стичиою традицією в своїх творах, тому часто образна трансформація та Інтерпретація героїв притч збігаються з поглядом невідомих авторів трактатів Талмуду. < і

фігура вождя є центральною провідною силою Усіх дій Бога в давньоєврейській міфології. Міцність - характерна риса їЛоІсея, яка допомагає пророку у його справах. В баладі "Дети Зешш" \1884 р./ МоІсей виступає як вождь, якому Бог заповідав вивести єврейський народ з Египту. Він впевненяий у своїх вчинках: І не поступається ні перед якими труднощами. У вірші "Дитя на Киле" . Моїсей - це пророк, що виконує' волю Бога та керує /народом. В поемі "Разбитие скрижали"

(1892 р.) ми бачимо Моїсея пророка-лгадану, думи якої спрямовані на те, щоб зробити життя людства кращим, але він бачить людські недоліки І від цього валко страждає. Отже, в. образі МоІсея перед наїли постає сам ч-руг, думки якого змішаються разом з думками пророка. _ '

Постать царя Давида посідає одне з провідних місць у поезії Фруга. Художній образ царя Давида Фруг подає,не відходячи від біблейсько-талмудичної традиції. У вірші "Давид и Голиаф" поет показує Давида як сильну, вольову натуру, чиї думи поєднуються з думками Адонаю. Давид Фруга розуміє:, що тільки віра в силу Адоная допоможе йому перемогти ГолІафа. Фруг, стежучи за біблейського традицією, наділяє свого героя . рисами людини. В баладі "Арфа"(І882 р.) ч>руг розкриває характер Давида,поєднуючи образ царя з образом невідомого лицаря, який сумує за прекрасним минулим, що нагадує про велич Ізраїлю. У віршах, присвячених царю Давиду, Фруг виступає як Вчитель-праведностІ ("Наук", "Саул и Давид", "Царь и певец") <

Поет хоче зробити все для того, щоб віра в Адоная не

вмерла, тому він звертається до першооснови життя, до жїнкк. Образ жінки займає одне з провідних місць у творчості поета. Сюжет поеми ’’Последнее свидание" повністю взято з трактату ГІтІн. Фруг тільки поширює його, яскраво малюючи художні образи парубка та дівчини, розкриває основну Ідею рядків "Шир ха-ШирІм" (2, І-13). Кінець поеми трагічний, як І в трактаті ГІтІн, але Фруг,здається;хоче показати не трагедію, а вірність та радість першого кохання. Парубок та дівчина не загублюють свого життя, воно, навпаки, проходить крізь рядки Н' *іі\ИЄ 'Є5іІс?" (Не зна-

ла я, что возведет меня любовь моя на колесницу в среду избранного народа моего ."Песнь Песней", 6, 12)

Відступаючи від хасидської трактовки образу жінки,Фруг трансформує сюжети з БІблІЇ та Агади. В поемі "Дочь Иефая" він малює сильну жінку, яка готова на жертву заради того, щоб батько дотримав слово, яке він дав Богу. Донька Ієфая з гордістю говорить "что жизнь моя значит пред долей народной, что смерть моя значит пред нею."* Жінка в АгадІ, а також І.' творчості Фруга}не просто дає людині подих, а продовжує подих наступних поколінь, тому Фруг І трансформує сюжет з трактату' ГІтІн в поемі "Joie.dei.Vi №о.ії¥иаГО " (Мать семерых). Дитина звертається до матері зі словами, що в трактаті Еха-Раба промовляє мати МІрІам: вірність Адонага для Фруга в цьому випадку полягає в тому, що мудрість не вмирає, а продовжує своє життя в наступних поколіннях.

Мудрість в поезії Фруга поєднується з образом Девори. Поема "Девора" була надрукована в "Нови" в ІШ6 році. Сюжет для неї взятий Фругом не з Агади, а безпосередньо з БІблІЇ.

В цьому творі образ жінки поєднується з образом Ерец-Ізрае-ла, так Фруг досягає головної мети "Шир ха-ШирІм": земля Ізраїлю - наречена.

Вважаємо, ідо крізь бІблейсько-агадячнІ мотиви проходить І поезія Фруга, що присв’ячена Історичній тематиці. Поема "Гаман" була написана Фругом в ранній період творчості, в

**Фруг С.Г. Стихотворения.—СІІб, б-г,-с.І93

к . .

ІоуЗ році. Н назв С поеми *руг вкоує,- що він бере сшет

для свого твору з третьої частини книги Эстер. Історичну подію, пир Амана та його бажання вбити ііордехая, а разом з ним І весь єврейський народ, Фруг трактує крізь філософію ІудаІки, в хасидському дусі. Кожне з дерев, що хоче взяти на себе гріх за вбивство Амана, є часткою давньоєврейської Історії, починаючи з моменти "дарования Торы на горе Синай". Всі дерева в поемі поєднуються в одному художньому образі ТополГ, що втілю? уявлення про важкий шлях єврейського народу за період двохтисячолітньої Історії.

Вірність єврейському народу поєднується для Фруга перш за все з вірністю Іудаїзму. Проблему віри Фруг ставить у поемі "Раб&і Амнок" \I683 р.). Головний герой цього ТЕору погоджується допомагати князю, але гїльни не ціною зради Іудаїзму. Поет підкреслює, що ніщо не може змусити людину зрадити своєму Богу, тому рабі Амноя стає прикладом для наступних поколінь. ВІрнІсть для ірута полягає І у відповідальності евреїв один за одного. Це він підкреслює в поемі "Жертва", яка вперше була надрукована в Іаоб році в журналі "Еосход" під назвою "Дочь предателя". Головна героїня Іде на смерть заради свого народи, але Фруг підкреслює, що вчинок її батька не озлоблює душу старого рабина, який живе за заповітом предків згідно з яким "левая рука отталкивает, а правая привлекает:” (Талмуд, Сота 47а, Сан-гедрин 1076) Фруг неоднобоно вирішує питання віри та любові, а тільки виходить з принципів Іудаїзму. Перед героями поеми "Дочь шамеса" він ставить вічне філософське питання "добра" та "зла", яке може виришіти тільки Бог. Фруг стежить за традицією, що розкривається в Трактаті Хагіга 15, він не засуджує старого рабі, але в своєму творі поет підкреслює, що спокійно прожити одне життя неможливо, тому воно дасть- . ся людині один раз. В кінці поеми душа рабина, особливо в варіанті поеми на Ідшн, поєднується з Богом, досягаючи •• рівня "Нешама". Фруг,вірний принципам Іудаїзму , підкреслює, що Нетяма в земному житті може з'явитись тільки один раз, тому він І змушує страждати рабина після смерті молодої Дебори. ‘.

Н с по їх гг. о пах на ї ото пічну тематику Фруг корлстуг. п>-С!Т нрлііомо.м контрастної побудови тексту, як наприклад:

"Л должна сішсгіі вас, раб ж- Дочь предателя пред іші."

СМертла") "л конуре мялсиькоіі, піні старой синагоге, дозавзиіі до седан, но »нця никогда, как колосится рожь, юлпуясь iti.ii Д0і‘;0і’с; к;ж некрите;; росой цветочная гряда...

(Уюллтва)л

В ошїх творах їруг закликає народ берегти свою культу ру, пірити в єврейського Бога, не зважаючи ні на які перешкоди. БІблелсько-ага'снчні мотиви проходять крізь поезію Ьруга трьох періодів його творчості. Ди.Львов-РогачевськиЙ, в сбою чергу писав: "Книга, которую поднимал в драме Минского раввин Ларои пред народом в мрачный час является главным лсточшїком С.Г.Фруга"3. У баладі "Шейлок" (190%.), що була написана під виливом драми У.ШекспІра "Венеціанський купець" герол фруга також рокрпває книгу пере;^ "лицом суда"4. Крізь покоління звучить Гю'.’О заклик до гуманізму та людяності у взаємовідносинах між людьми. Саме з цісю Ідеєю іруг входять у другий період своєї творчості.

.У четвертому розділі роботи "Поезія Фруга в контексті

* »і * .. • «

української та російської літератур підкреслюється, що ТЕор.

чість фруга , як І єврейська література другої половини XIX сторіччя, перебуває під впливом російської різночинської літератури. Хоча Фруг в цей період також продовжує писати твори з біблейсько-агадичною тематикою, на його поезію значно вплинули І Ідеалі народництва. Героєм творів поета стає юнак-одиночка, що прагне здійснити мрію про краще життя' для себе І для Інших. Спочатку герой фруга - це юнак, котрий намагається знайти мету свого життя. БІн один в світі, в

якому люди його не розуміють. ("Зачем"). Ллє в Інших творах т .

Фруг С.Г. Стихотворения-СІЮ, б-г, - с.285

р -

фруг С.Г. Полное собрание сочинений-Одесса, 1913, т.З — с.196-197 '

о

Вл. Льиов-Рогачевсккй. Русско-еврейская литература.—я., 1922 ,-с. III

^'Фруг с.Г.^лопидн и другие стихотворения.-Сііб, 1902,-с.93

-ІЗ-

.фуга періоди з 1890 по 1897 роки перед нами постає цільно, спрямована особистість, що рішуче стає на боротьбу з несправедливістю ( "Не говорите нам: "Бессильна правда ваша", "Поры осеннеіі мрак вечерний"/, ііоет широко використовує жан ря, характерні для різночинської літератури, які насамперед розкривають волю героя-борідо: пісні V"На грозшй бой ополчены"/, гімни ("В поле"), політичні послання ("Памяти друга").

Фруг народився в Херсонській губернії, І, безперечно, українська традиція вплинула на творчість поета. У піршах "В Украйне", "Над Днепром" поет малюс Україну яскравими карбами. В поемі "Дочь шамеса" ми спостерігаємо елементи української семасіології. Звертаючись до дочки шамеса, ра-бин називає її Двойрка, що не є характерним для традицій Іудаїзму взагалі. У вірші "В Украйне" Зруг розкриває своє ставлення до рідного краю, малюючи образ сліпого Кобзаря, який він поєднує з давниною. ч>руг добре знав І любив поезію Шевченка, який такон для своїх творів брав сюжети зі Старого Заповіту. Разом с тим,трансформація легенд Старого Заповіту зумовлювалась соціальними завданнями, що стояли перед поетами. Яюцо Шевченко при зображенні Саула висміює його вчинки, то Фруг використовує безпосередньо біблейську версію. Однак деякі сюжети, взяті як Шевченком, так І Фругом співпадають (Поема Шевченка "Великий льох", вірш фруга "Три душИ", ВІрш "Памяти Т.Г.Шевченко" пройнятий співчуттям поета національно-визвольній боротьбі українського народу, але и?руг пам’ятає, як в ті часи постраждав єврейський народ, тому він закликає до єднання І до миру усі нації України.

зіставляючи творчість Фруга з поезією Лєрмонтова, погод жуємося з думкою С.Венгерова про те, що поезія Фруга усотувала в себе поезію Лєрмонтова. Ми зупиняємось на особливостях відображення їудаІсгично-хасидсько'І та християнсько-православної традиції у творах обох поетів. Лєрмонтов 1 Фруг У своїх творах малюють біблейський образ Демона. -Балада 'А’руга "Горящий Демон" несе на собі відбиток Старого Запо-

^ ’Венгеров С. Фруг - //Энциклопедический словарь г Издательство Брокгауз (Лейпциг), офрон чСПб/, 1902, т.72

:іІ’гу. Вважаємо, що Фруг тут подає трактовку четвертої части ни книги Буття, де сказано: "А тепер ти проклятий од землі, до розкрила уста свої, щоб найняти кров брата твого з твоєї руки" чБУття, 4,11/. Демон уруга, так як І у Лєрмонтова1 -художній образ , в якому зло досягає апогея. Фруг підкреслює що шлях зла веде до самотності. Зло привело Демона до того, до він нідкорюеться грізному Оант-ДомІнІкусу, який використо вус Демона для своєї мети: змушує його тримати свічу, з якої тече кров евреїв-братїв Демона. Споріднені також сшети поеш 'іруга "Рок" \І902 р./ та Лєрмонтова "МцирІ". Головний герой поеми іруга юнак-раджа їде в гості до царя Соломона, але підкорюється волі Бога, та підкорившись волі Бога, повертається до дому та помирає в рідній країні. Поети по-різному трактують вчинки своїх героїв. Герой поеш Лєрмонтова "МцирІ" бореться за право вмерти, дивлячись на рідний Кавказ, "смысл поэмы в том, чтобы прославить поиски, могущество воля, мужество, мятеж и борьбу, к каким бы трагическим результатам они не привели.

Значно вплинула на творчість Фруга І поезія Некрасова.

* • • ■ * **

Крізь поезію Фруга російською мовою проходять традиції

• * « • •» »

Іудаїзму, що дістають революційоної спрямованності. Художнє сприйняття образу жінки в поемі Фруга "Дочь Иефая" пов’язане з Ідеалами різночинців, так І підготовлене поемою Некрасова "Мороз Червоний НІс’.’ Образом доньки Іефая Фруг одночас поєднує Ідеї теоретичної лінії ортодоксального рабинату, хасидизму та теорії народників другої половини XIX сторіччя в Росії. В поемі Некрасова "Мороз Червоний НІс" "женщины в русских селеньях" несуть на собі печать цариць (Шир-ха4іирим) але соціальні умови життя приглушують їх говорити про свою важку долю, покірно несучи свою ношу. Ідея про те, що жінка не повинна бути духовно бідною та підкорятися рабу по духу, а повинна керувати возницею, що вознесе її в лоно Адонаю -головна Ідея поеми Фруга " Дочь Иефая", що ноеднує та

І.И.Б.Роднянская. Демон //Лермонтовская энциклопедия. М., Советская энциклопедия, 1981, - с.130-137

‘•Максимов Д. Поэзия Лермонтова. Л., 1959, с. - 298 .

поріднюе поему ‘рруга з поемою Некрасова "‘>1°роз Червоний Ніс" Джерелом, до поєднує поезію урруга з російською літературою,стає БІблІя, Сюжет балади Надсона "Грезы", присв'яче-ноі Плещееву, та балади Фруга "Песнь Грядущая". був запози-ченний обома поетами з Першої Книга Царів, легенди про царя Саула та пастуха Давида ( ./)' ^6 іНадсон

трансформує сюжет І змінює образ Саула на образ молодої королеви, у ч?руга' ми не спостерігаємо трансформації, а,, яав-пани, автор поширює думки Давида та його пісня стає гімном, що підійме народ, який^фруг сприймає як образ гі(5"

(Людини), що за традицією Іудаїзму покривається плоттю:

Но если суждено костей иссохшим грудам Облечься снова в Плоть, закованный в гранит Сердцам ожить великих Жизни чудом,

То Чудо зта Песня совершит... >

^руг вірить в духовну суттєвість Давида, але в різні періоди творчості його погляди змінюються, І він зображує пастуха то юнаком, то старцем.

Наприкінці 60-х років XIX сторіччя чгруг зневіряється в теорІІ народництва, в його ліричній поезії звучать ноти суму. В зображенні внутрішнього світу людини він наближаєгся до ч>ета І Тютчева.2 Сіонізм стає провідною темою його творів. , ^ _ .

У п'ятому розділі роботи "Особливості відображення ' життя єврейського народу в поезії Фруга останнього періоду його творчості" підкреслюється{ що в період з 1890 по 1916 роки Фруг починає писати вірші і єврейською мовою.В своїх творах поет не відступає від традицій "побутового хасидизму", що робить їх зрозумілими І доступними єврейському читачу.

Т » ( 0

*Фрут С.г. "Песнь Грядущая", 2-ий вариант вірша,-Відділ рукопису РДБ, Ф386, оп.106, од.сх.40

П * * »

*• Хоча шруг I щжсв'яткв а>ету вірш, але ми не знайшли спільних тем та сюжетів 9 творчості ^руга, <*>ета та Тютчева. Але на най погляд, вони все ж таїся поріднюються на лінгвістичному рівні. Де ми доводимо за допомогою методу "звук" - "ко-« » лір”, що пропонується у книзі Журавлев И. 11. Звук и смысл.

М., Просвещение, І96І.

, 4'руг як поет, що писав, на .теми Біблії та Талмуду, не ввакав Ідиш літературною мовою. Він,з одного боку, заперечує його як жаргон, а з другого, з любов’ю говорить про « хыЬм іШііГс р\сі0е іх"6п (рідну мову наших мам).

Своє ставлення до Ідшиа Фруг розкриває у вірші К і1 (ч

" (Моя епітарія). Ідиш поріднює поета з фольклорними (ашкеназькими) джерелами єврейського народу. Поет закликає письменників берегти та розвивати рідну мову. З тим же закликом берегти освіту та нести промінь Гаскали людям звертається поет І у вірші "ікЗ-ОЄ ЬіЗ"(До письменників). Прикладом для Фруга були письменники, що писали як на Івріт, так І на Ідиш. Поет преклоняє коліна перед творчістю свого вчителя Л.О.Гордона. У двох варіантах вірша "На могиле Гор дона" ( на російській мові та на Ідиш) <$руг закликає народ до духовного повернення в Зрец-Ісраель, де він буде берегти та розвивати рідну мову. У вірші ,із охЛо" (бдине

найкраще) Фруг порівнює ІЬрдона з біблейським образом МоІсея. На. душу_ поета,Гордон відкриває Історію євреям, як колись МоІсей відкрив евреям Бога. Міцність МоІсея стає улюбленною рисою іруга, який порівнює себе з дитиною, що стаС на шлях вищого пізнання світу. Міцність МоІсея по-ріднюється для Фруга з символом влади в давньоєврейській традиції - орлом. Для поета це перш за все влада духовна, що найвищої стадії досягав в сшїрі БІна та отримуй рівень Нешама - сили першооснови. Такою першоосновою стає для Фруга хасидизм. Про це свїддать його вірші "

(Орел) та " Ле(ч/"(Могила вчителя МоІсея).

ПоезІІ Фруга на Ідиш проймає "побутовий хасидизм", що поріднює його з корифеями жаргонної літератури Менделе Мой-хер-СфорІмом та Шолом-Алейхемом. У вірші " іЗ^Ие."

(Важко співати) герой фруга співає згідно з традицією хасидизму. Маленький хлопчик не може поєднати^реальну дійс-

ність з вивченням Гори, але свічка, що тліє, повертає його Бога, фруг^неполегливо вивчає Талмуд. У вїршї " |Ив І'ікізв" (Пісок І зірки) він пише про те, що знання ведуть його в чудовий світ Бога, повертають його до країни народу Ізраїлю. ■

-J7-

ііо-ізія Фру г» :і?)Г'Чпп вичниулп I. fin творчість -засновника сучасної'. ./іії'фмтурц на яикопозькои/ ІяритІ^/аГ.ма ііахмана ' Б’ллІка. Сшет для поо;'.:і "Ключ" взято Фругом з Агади, з трак тату йса-Раба. Цей же сюжет розробляє Б’ялік у своєму вірші " '"і V, Слово/, де головний герой старець бачить, що " зяр flo" (могила Ьога на краю загибелі}, і! псе -

ш". # .-руга Гог нп забирає ключ у народы. Він впевнений, що в свІИ час народ попомнеться до Храму, moj заспівати СвшценлП Псалом Господу. Однак Ізраїльський критик Л.ЛбрунІн'4 та пглерлканськиЯ п.і.іеіізел'^іфііїшг/валії Фруга. Абруиїн вважав, цо хоча поезій 5py.cn І вилинула на Б’яліка, але творчість Б’яліка розвивається в першу чергу на основі Талмуду.

фруг звертається до Танаха з вірою в Бога, але реальна дійсність, що відображає страддання Євреїв, повертає його в сучасне. В 1903 році в КшшшевІ сталась трагедія, яку іруг засудив разом з російськім! письменника'®! Толстил, Королен-ко.м, Чехоши. Смерть Євреїв змусила Фруга написати вірш " 6fc.*>" (Не пощада”). Поет порівнює біду з рікою кро-

ві, де горе кожної Єврейської сім’ї зливається в тяжкий стогін усього народу, але як не було б важко людям, поет закли кає їх жити заради майбутніх поколінь. ,

В цей період Фруг ішше свої сионїди. Сионізм, як повернення на землю предків - провідна тема цих творів. Крізь твори "Тризна", "Пасха", "£ар-*4іцва"проходить думка про те, до народ повинен зберігати вірність Іудаїзму завжди. В „деяких випадках, під впливом змоцІй,Фруг навіть забуває про вирішення питання першооснови в традиції ортодоксального раби нату та робить помилку, підносячи образ Золотого Тельця (Золотой Телец"), але взагалі Фруг бачить "свой народ в стра не его родной... то мирным пахарем с кошницей и сохой, то гордым витязем под знаменем свободы"^. Поет намагається ка-

**З.Копельман. 0 Бялике - спустя десятилетия. - //Хаим Нахман Бялик. Стихи и поэмы. Иерусалим, IS94,-c.259-2o0 о . *

"Л./кірунІн. Там же.

3*Н..-1ейзел. Там же.

/1,фруг С.Г. Полное собрание сочинений,-Одесса, 1913, т.2 —

с.O'-

дизитись.до народних джерел, поєднуючи культовий та археологічний біблейський аспект. Для свого вірша <?Ыок1с?) поет

бере епіграф 'Ти зробиш для Мене кертівішка Із землі" уВихід XX, , підносить слово "робота", трактуючи в Ідиш його через " іс,"\.алеф;,

І підкреслює, що на рідній землі Срец-Ісраелю селянин стає "ра- -боты жрец, труда левит!_

літературознавчий аналіз поезії Фрута приводить до .таких і . висновків:

а; Фруг подає трактовку сюжетів з Танаха не в християнсько-пра-зославній, а в Іудаїстично-хасидській традиції. Агаду Фруг трактує не як талмудист-агадист, а як поет. Фруг, з одного боку, бе-

• і і < « * ре сюжети з трактатів Талмуду та залишає їх без змін, він тільки

малює своїх героїв яскравими фарбами, та його думка .збігається-з до кою талмудиста; а, з другого, здійснює. с.шетну та образну трансформацію агадичніїх легенд, наближаючи біблейські образи до типових образів сучасної поету дійсності. Фруг продовжує традиції біблейсько-агадичної поезії, розкриваючи їх :У творах за фактами зі світової Історії єврейського народу. Поет продовжує біблейський список, назавжди зберігаючи Імена своїх героїв Я пам'яті народній.

6) в петербурзький та херсонський періоди творчості поета в його творах з’являються мотиви народництва, іруг широко використовує жанри народницької поезії: пісні, гімни, політичні посланії. .

Як І геніальний ^раінський Кобзар Шевченко, Фруг звертається до образів І мотивів Старого Заповіту. БІблІя поріднює' твор-• < чіеть Фруга також з поезією Лєрмонтова, Некрасова, Надсона. Але 1>руг зневірюеться в Ідеалах народництва. В його ліричній поезії звучать ноти суму. В зображенні внутрішнього світу людини він наближається до Фета І Тютчева. -

в, Фрут звергається до проблем життя єврейського народу в своїх творах на Ідиш. ,На думку Фруга, тільки повага до давнини та перш за все Танаху врятує народ від загибелі. Сіонізм стає Провідною темою його творів, в сіонідах поет закликає народ до духовного відродження.

*’-£рут С.Г. Сионвды и другие стихотворения.— аПб, 1902,“"с.109

тс-і.;л дисертації надруковано:

1. Бескровная Л.Н. К проблеме ::;анра "с.юклд” ч на ^аїсі.пале поэзии С.Г. уруга; //Целостность художественного произведена

к проблемы его анализа л^інтерпреіап-іл. - Донецк, ДонІУ, 1992.-с.с2-бЗ

2. Бескровная Б.Д. Типология биЗлепского сшета с паре Сауле л певце Дашде , ?) ,і> ,ьЬ -Р)СІы£, в балладах С.Г.Лфуга "Леснь Грядущая" и С.Я.Надсона ’’Грезы”. Днепропетровск, ДГУ, 1993 -Деп. в ШТБ Украины .Н47р-94 ст 2.09,94

3. Бескровная Б.Н. Особенности транссюрмаїпи 'Месни Песней" у А.Шенье, С. Г. яруга, А.С.Лулкина //уранція та Україна, кауково-практіїчний досвід у контексті діалогу національних культур.-Дніпропетровськ, 1996, ч.І - с.оі

4. Бескровная 2.Н. Библейский образ Агасфера в ро.-.іане Эгхена

Сю "Агасфер" и з произзедек:іях -уруга /Дуранцїя та Україна, •

науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. - Дніпропетровськ, 1996, т.І, ч.І - с.6-7

5. БескроЕная Е.Н. Девец "доли народной" // ріалом - 1996, .'гЗ ч0,5 п.л.,

АН ДОТАЦИЯ , •

Бескровная Б.Н. Поэзия Семена Григорьевича -зруга х1й6Э-1916/ Диссертация на созскадае ученой степеня кандидата филологических наук по специальности 1Э.31.Э2 - Русская литература. Харьковский педагогический университет имени Г.С.Сковороды. Харьков 1996' Рукопись 256 с.

■яруг - широко известный русско-еврейский поэт второй ' половины АІХ начала XX века.

Цель диссертации заключается в том, что^ы показать,как мировоззрение ;-уруга отразилось в его произведениях з свете художественности Танаха я Талглуда. ■

«■равшгтельный анализ произведении трута с произведениями русских л украинских писателен ссюкуслрован на субькгивноХ характеристике и салантяческой трансформацій образов в контексте произведений.

Кчзчсвые слова: Агада, Галаха, Ганах, ашкзназя, Сионизм духоз-ньй, Гас кала, Эн-Солз, снонида, Давилонскин Іаямуд, трансформация Бнблзііских сюжетов. '

• I 'МИ \ К v

iW';;r •' v :i,*i }'<>/*! ?»• of .ShiiJHM) ! itfl . Ibe.sis }

•; ••*::».'»! I <.J«i I о I f4 і V' dc/; ?'<’*»' »'Г |)м: слгні і <la 1 о of

I ‘I i f J '> ) ii}\ і <• л ) * ■ і v її:::; і uf I, і 'jit і П . i) j . f) "Ї) Kharkov , Юіл i Imv

N t •> і о University MJ'Mr '• »!>l. .''*<» {>.

ShiniMti }гпя ! a v«*M ■ !io«'n *tl Nun •: < n - Mob rt’iv

J, M o r«*i t u re о Г < he ctuf of ХЇЧ Mr.* be*/, і п і n»r of I h<* XX eerttery.

The aim of (he (П І .И inn і to examine ho tv (he* outlook of

Shimon f'ru/’. h7k; t vf і t:t:le<l і n h »poctic works in Lise iitthl

pointment I he '.4«f Те s t ?\nic* ti ( *>r| Тлі mud.

The comparative uuaM.sis of I lie workr* by .Shimon lriui’ ?ituf

</k і «ч і n і a ri, Husk і nn wiilen foeu;;e<i on t be subject

cha r а e l с і і г> I і cs aiuf semantic transformation of the йпадсв in

і he сом і ext of the ju>eLic wnrks.