автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.02
диссертация на тему: Политические объединения Украины: состояние, тенденции и перспективы развития

Полный текст автореферата диссертации по теме "Политические объединения Украины: состояние, тенденции и перспективы развития"

од

кпр 1553 Лкадеа1з наук УкраУни

1мститут деряави 1 права 1м. В.М.Корецькогп

На правах рукописи

КIЛ 0 и С Артур Александрович

ПОЛ1ТНЧ1П ОЬ'СДИАННЯ УКРА1НИ : СТАН. ТЕНДЕНЦ11 I ПЕРСИЕКТИВИ РОЗВИШ

Спец1алы(1сть 23.00.02 - "шШтичт 1нститути 1 пронеси"

Автореферат дисертацп на здобуття паи нового ступени кандидата полИичних наук

- Ки'1'в 1ЭЭЗ -

ДисертаЩя виконана на кафедр 1 пил!толог IV КнУвськоги ун1верситету ¡и. Тараса Еевчинка

Науковий кер1 вник : доктор юридичиих наук, професор 1;П1Ж1Н Володниир Диитрович.

0ф1ц1Ан1 споненти : доктор ксторичних наук, професор , СТОЙЛ Александр Инколайовнч. кандидат вридкчних паук, доцент ЯКУЕИК Валентин Михайлович

ирзз1дна орган1зац1я - Укра'Унськл вридичиа акадииШ

Захист вибудеться б^ЗУ 1933 р. 0 _•_(_ годи,;1

на загДданн! спец1ал1зовапо1' ради Д.01)8.Ю.013 по захистц диаертац1й па здобуття паукового ступснв кандидата пол1тичинх наук при 1нститут1 дер«аии 1 права

В.М.Корецького ЛИ УираУни за адресов : 252001, Кн1'в, вул. Трьохсвятительська, 4.

3 днеертагцев иохна ознайокитися у пауков1й о 1бл1 отец! 1нституту дерхави 1 права 1и. А.И. Корецького ПН Укра1нн.

Автореферат розЮшшй "____" литого 1993 р.

кандидат вридичних наук

Вчений секретар спец1ал1зованоТ р

Зайчук О.В.

йктуальн>сть наукового досл1ддення тематики' пол!тични> ¡'еднань Укра1ни пояснветься необх1дн1ств . становления :мократично1' правово! деряави 1 сволвц1йного розвитку зомадянського сусп!льства в навШ краГШ.- Таке сусп!льстпо мае ¿ти повернено обличчам в цив!л1зований св!т, ди саие пол1'тичн1 5'еднання.~передус1к - партП' гравгь пиклвчну роль в процес! ормування 1 функц1оиупання р1зноман1тних дер*авно-пол1тичних 1 ромадських 1нституц1Л, справлявть беэпосереди1й вплиа на та61льн1сть та ефектквн1сть пол1тичноТ системи сусп1льстпа • 1 ержави. Така роль пол1тичних об'еднаннь безпосередньо випливас 1'х эагалыювизнаного статусу головних суб'ект!в форкуэання рган1в дсряавнси влади 1 учаснйк1в пол!тичного процесу.

Зд1йснення наукового анал1зу утвсрення I д1ялыюст1 ол1ти'ших об'еднапь завнди зайиало ч1льнс н1сце в св1тов!й юл1тичн1й науц1. Варто згадати 1ыена Й.Острогорсъкого 1 '.Шхельса. до детально пипчили орган1зац1йну структуру юлНичних парт1й 1 пивели "зал1зний закон ол1гархП", |н.Елондсля. С.Елдерсвельда, Р.Макр1д1са, К.Лоусона 1 П.Меркла, до виробили низку сучасних п!дход1В до означення поняття юл1тичноТ партП", а такоа окреслили головШ ФункцИ парт1й, 1.Дгвер»е 1 Д«.Сартор1, цо заклали теоретичн! основи <ласиф1кац11' пол1ткчних парт!й 1 парт1йних систем, 1нвих досл1дник1в. Тематиксв пол!тичних парт1й 1 об'еднань сьогодн1 в кра1'нах Сиропи 1 Аиернкн зайиавться десятки дераавних • 1 приватних досл1дницьких центр1в, цо накогшчили багатий анал1тичннй иатер!ал 1 п1дготували сотн! монограф!А 1. науковнх статей.

Сьогодн1 политичному плпрал1змов1 на тгренах УкраХни ледь виповнилось три роки, позаяк прочее форнуванна пол1тичного спектру у б!ль«ост1 европейських краУн тривав на протяз! десятир1чч. Саке з цих об'ективних причин ступ!нь вивченост! проблематики пол!тичних об'еднань УкраУни ке далеко нодостатня для зд!йснення грунтовних теоретичних внсновк1в, а таком—.

практичних прогноз1п 1 рекомендац1й. Ми маемо обмаль ро61т теирстичниго характеру, присвячених проблемам полНичних об'еднань, багатопарт1ймост1 в йкраУн1. Т1 роботи, цо в«с побачили cbít, носять характер перевалю ретроспективного 1сторичного огляду процссу форкування пол1тмчно¥ пал 1 три . С^ред автор!в цих роб 1т помпе назвати 1мена А.Слпсаренка, И.Томенка, О.Гараня, В.Литвина, В.Рубана, К.Богоиаза та 1нвих. . Зроблен! перш! кроки й а напрзмну соц!ологп пол!тичного спектру УкраУни. Варто вндЫнтн роботи С.Головах», В.Хмелька та

ÍHKHX.

Факт попои иервих рой i т з тематики пол1тичних об'еднань, вельви ваеливяй сам по соб1 св1дчнть про нспбх1д|Нсть зд1йспеш:а г.одальвнх крок!в' з метоп паукового анал1зу д!ялышст1 пол1тичних парт1й, гроаадсько-пол1тичш1Х об'еднань 1 P'jxíb як вагомих чинник1в пол1ткчного гиття сьогодсния 1 найбутньогс, окреслсння тенденц1й 1 прогнозиваиия перспектив Ух резеиткц i впливу на суайлыю-полНичн! процсси в УкраУШ i-за П мегаая. I пер»!'.н •' такнч крокоь* «ало б стати виробляниа комплексного пол1Толог1ч:н)Го п1дхпду i пизначення загальноУ cxsu» досл1десннл полИичних об'еднань УкраУни. Таклй п1дх1д пав бк грунтуватиси на кразнх надбанняя cbítoboV нол1уолог1чиоУ дуакк, кодиф1кованих i вдосконадених у в1дпов1дност! з реалШии пол1тично1 ситуацП' в УкраУн!. Спробов зробнти внесок у вир!венна поставленоУ проблеии 1 псаспиетьса поява ц1еУ дисертац1йноУ роботи, /

Новуть виннкнути закоион!рн1 запитання - чи не ранадтс вироко сфорыульовапа тепа роботи ? I чи не буде за уков такоУ иирокоУ .постановки проблем втрачена глибина досл1двення ' В1дпов1дь полягае в тону, цо навряд чи ыояливе будь-як( грунтовне досл!дЕенкя б1льв . вузько!" проблеии, пов'язаною : полН'ичники об'еднаннями в Укра'Ги i в умовах фактичной BificyTiiocTi загальноУ структура i схеми такого дослЦмення : визначеннзм його базових компонент. Саме вироблення загалынг - схеми досл1д!гння, шастосування фундаменталмшх попять теи;.¡

пол1тичннх об'еднань в украУнськоиу контекст! дозЬолило б, як В1е було сказано вице. закласти своер!диий фундамент для подального паукового понуку по б!льи вузьких напряыах ц1еГ теки.

Тоя головниии ц1ля1« ч дисертац!йноУ роботи стали :

- огляд 1 стислий анал!з фундаментальних половень св!товоТ пол1толог1чно1' дуикн стосовно питань багатопарт1йност1, визначення загальноУ структури проблеми ;

- анал1з на основ! визначеноУ структури стану, тенденц1й 1 перспектив розвнтку пол1тичннх об'еднань 1 парт!йноУ систеии УкраТни :

- вироблення примпиповоУ иодел1 новоУ виборчоУ систеии УкраУни як одного з найчяа«лив!»их чинник!в розвитку пол!тичних об'еднань 1 парт!йно1" систсми .

У в!дпов1дност! з головнини ц1лями автор поставив за кету вмконання наступних завдань :

- дати короткий огляд 1стор!1" виникнснчя, п!дход1в до визначення поняття, а таков 1деолог1У, орган!зац!йн1й структур!, метод!в 1 засоб!в д1яльност1, соц1ально¥ бази 1 електорату лолНичних об'еднань ;

- визначитн принциповц схему класи<р1кац!Г пол1тичних об'еднань зг!дно з базовнни характеристиками 1 обрати базовий класиф1кац1йний параметр :

- дат!! оглад 1 анал!з основних п!дход1в до типо.югП" партШшх систеи. вибрати одну з типологий в якост1 базовоУ ;

визначитн загальн! нонтури проблеаи опозицП, И1гпарт1Лно1 взаемодИ", м!гпарт!йиих коал!ц!й 1 м!апарт!йного

консенсусу ;

- дати короткий огляд 1 пор1внялышй анал1з внборчих систем.

ЗазначегМ заедания мавть всезо. альний характер. В контекст! украУнськоУ держашшет! Ух конкретиэувть наступи! завданны :

- класиф!кувати сучасн! пол1тичн1 сили УкраУни зг!дно г визначгниыи базовики характеристиками 1 базовик класиф!кан1йни> параметром :

- розглянути парт!йну 1 систему дер*ави у в1дпов1дност1 : обранов базовов типолог!еп ;

- розглянути приклади 1 дсяк1 мехыМзми д11 опозиц1У ШшарПйноУ боротьби 1 мЛпартШюго сп1вроб1тництва ;

- виробити концеатуальний п!дх1д до нового виборчог законодавства.

3 по'ставлених завдань лог!чним чином випливае под1л ус1< роботи на дв! частини, присвячен!, в!диов!дно, основам теор пол1тнчних об'еднань 1 иол1тичним об'еднанням в УкраУн!.

Теоретичною основою досл1д«ення стали роботи проводи вИчизняних I заруб!«них пол1тилог1в. В якост1 базов характеристик полУтичних об'еднань використан! ¡деолоИ полУтична платформа, орган1зац1йна структура, методи I засс д1ялыюст1, соцУалъна база 1 електорат. £ якост! базовс класиф1кац1й1тго параметру обрана типолог!я за характеристш •!деологУУ' ("л1в! - центр - правЮ. Типолог!я пол1тич) об'еднань УкраУни зд1йснветься на основ! базов класифп<ац1йного параметру 1 базопих характеристик за допомо модифУкованих Д1аго~ч Сартор! (див. дал!).

Пол1тичн1 об'еДнання УкраУни роэглядапться за допомогов штодики, «о Оазуеться на методолог1чн1й едност! :труктур)10-^уш1!^(6налы1их. соц1олог1чних, гносеолог1чних, ю£16нялъних та 1ннйх методов. Вавливе м1сце серед них займае 1Гето^ порГнняльного ачл^зи базових характеристик в!дпов!дних

тичних об'еднань. ¿¿рсд засоб1в досл1диення ч1льне м1сце 1аймае аналГз програмних докуиент!в ус!х новостворених юлНичних об'еднань паю! краУни. В той 1е час для спотворення ювноУ 1 як1с|'юУ картини пол1тичного спектру недостатиьо шал!зувати ливе программ документи парт1й й рух1в. 3 того >акту, чо пол1тичШ, як 1 будь-як1 1нв1 процеси, в1дбцвавться в 1инйы1ц1. внплнвае необх1дн!сть анал1зу поточннх заяв, эпериеиь юл 1 тнчнии ппртЧй 1 рух1в, виступ1в Ух л1дер1и тоцп. Одначо 5 |ього для повпоти розумИшя сучасноУ пол1тнчноУ ситуаЩУ ио*е :тати закало. Коли представники р!зних полИичних сил ставлять :воУ' п1дписи и!л одн:>и документом, д!вть в одному бло|Ц чн !ав1ть об'сдиуиться в единд парт!и, зростае роль вндтр1онього :посторезен!1Я як дяерела 1пфорыэд!Х про погляди I нэ»1(>и юл1тнк1в. Останн1 роки автор буе 1 е активнин учасником юяПачних под!Л н У|;раУн1 1 «аз змогу зайаатигз Ендтр15н1кя :постеревеннами за гюл1тичнои боротьбов. Деян1 результаты таких :постере«ень використовусться в робот1.

Теоретична новизна ц1б1 роботи полягае у сиробах :

- вироблсння загалыюУ ыетодолоПУ дослЦаення-полИичшн? б'еднань на основ! Ух базових характеристик ;

- визначення баз!сного набору базовкх характеристик ( знак, параыетр1в) П0л1тичних об'еднань ;

- окреслення кардииальних полохень пол1тичних платформ учасних пол1тичних об'еднань УкраУни :

- анал1зу основних тенденц1й 1 перспектив розвитку арт!йноУ системи УкраУни в контекст! УУ взаемозв'язку з

- б -

процесаын стаСШзацП' 1 п1двищення ефективност! функц1онування пол!тично\" снстеми сусп1льства 1 дераави ;

- визначення приициповоУ иодол! ново! дла УкраУпи виборчоУ систеии I досл!двення закономерностей П взаеаозв'язку з парт!йноа системою в умовах УкраУни . .

В1дпов!дно до теоретичноУ нииизни, на захист г.иносяться так1 найб!льв суттев! нов1 полошшя дисертацП' :

- пол!тичне об'еднання як сцкупШсть в1дпов!дних базовнх характеристик ;

- 1деслог!я. пол1тична р.латфарна, орган1зац1йна структура, кстоди 1 засобн ^1альност1. социальна база 1 електорат ак базов1 характеристики (ознаки, параиотри) поэтичного об'еднання, а ¡деолоПз - . ак базоикн критерий дла здкйсноння класиф1кацП нолИичиих об'сднапь по кардиналышх полоаеннах Ух пол!ткчних платформ ;

участь и С!!Д та.1н»»х «идоргам;«;» игсда:; , дсрггпний у с т р 1 й. фпраи прамПкич, ' йк.п!ок1чнп стратег 1й. . отсьшзо-г;цл!т:;чп^ доктрина с в к«р»инаяьн! 51«ппк«-нмч пг.л1тичних плчтапрк супас1!::х пол!тич::кх - пб'едн-знь УкраТни, чо мояутъ бугм використан! дла зд1йснсш1я типолоПз-щГ!'псл!ткчних об'сднань, а такса' у. практичней д!ялытсп - дла поиуку ковлкпик нол!тичнкх сп1лышк1в ;

- сучасна ' парт1йна система УкраУни ак перех1дна с!д атом1зовано'1 (з великой к!льк1ств нечисьльних 1 наловпливопих партШ до б!льн стаб1льноУ систеии поляризованого плврал!зну (з ч1тко вкрааеник пол^тичнии центров, правою 1 л1вон опозищсв) ;

. - зкиапа, Нагсрята'рно-пропсрцьЧпа сиборча систсна а:! така. враховуачк реал!У нсрозвиненост! стабиыюТ парт1йноУ -систекк, сприяе становлении 1 зи!цпс1шг еловент!в ! в1диосии грокадянського сусгПльства, про{.ас!онал1зацп' прсдставницькчх ор1ан!в.

Структура 1 з»1ст днссртацП". Л1!сертац1я складаеться 1з псгугщ, дпох глаз I чятирьох параграф п !!0!»н1й глав!, заялпчвнна, списку вмкористаноУ л)тератури. .

У истцп! обг.1Унтопуетьса ш!туальи!г.ть проблени. (Шал13ЦеТЪСЯ ступ!!!!: VI" пипч?ИОСТ1, ВИЗНачаПТЬС! голошм Ц1л1 I завдання диссртаШйного дясл1даеш)я, Апго наунойа новизна 1 практично значения.

У глав 1 Г - "Оснози твор!У пол!тичних об'еднань" розглядавться поняття пол1тнчного . об'еднашгя, базовик характеристик полИичнсго оС'едпаим, партШих 1" вкборчяк снстеа.

параграф! 1 глаз и I - "Понятгя пол!тачного об'еднаггня" рсгглпдатзтъсч оснрпн! до пнэиаченпч цього поняття*1

рЬбнтьса спроба датк с-вс<; вязиачтшя. При цьп.чц астор «о ка«агг«тьсз знаЛта гшась угПзерсальтц Дйф1н!ц!*?, а о^езисться топая, 53 с ¡!'3;15!льг! зрушш* 'нструментс^ дя-1 годзлиюго комплексного досл1дге!шя п"л17М'-"'чч об'«г.".члпь яа •лгЗтрнплзп'-.я у робот! СХЕМ0Я.

ЗПдно такого Шляпду, ппгяття "пол 1 тнгтг* пб'еднзика"

•п'г.юпн'ч фэр^си:'«! то.. итргу.уп!"! »г^-т"?!0* в.тт-тт ! уг.оиачосгьс-! т о япсоз;:'':? Кгрги'тпрнст"':;;""! Ггртгзгг*^,

параметра»») : ,

- 1деолог1е0 :

- пол!тичноп платфорков ;

- орган1зац1йпов структурой ;

- аетодани ! 'засобе^к д1гш>иост1 ;

- соц1альпои базой 1 слекторатои.

- в -

В контекст! такоУ дсф1н!ц1У поняття "пол)тичца парт1я" матине 61ль« вузький зм1ст, а саме :

партии е шШтичне об'еднання яке визнано як ролктична парт 1 я в пол1тнко-правов1й систем1 тоУ деррари, нз тер^урр))' я,со1' вона д1е. При цьому деклару. линя слова "партия" в назр| або в документах пол1тичного об'еднання нр е цербх1дно(в (а як^о в!дкинути парт 11. цо д1вть нелегально - ТЯ 1 ^остатньор) умовов

для його визнання як лартП'.

»

3 певноп долею припуцення до ПРЛ|Т!П1'РГ0 об'еднання мовна в1днести т1 зорган1зован1 завдяки не^ррмал1зоваиим, перевавно корпоративним зв'язкам групи, як! являпть собов реальну пол1тичну силу. Останне е особливо актулышм для краУн, цо зв1льнилися в1д однопарт1йно! моцополП на владу 1 перевивавть' постоталНарний пер!од свого (сторичногь розвитку. Адве в б1ль«ост1 "з них, особливо там, де традиц1У 6агатопарт1йност1 були майже забут1, сучасна дермавно- управл!нська ел1та сформована переваано на позапарт1йн1й основ1 1 формально не налеаит.ь до аодноУ партГУ. Сьогодн1 для цих дервав*б1льва чи меиьва ступ1нь коректност1 стосовно вщвання терм!ну "пол1тнчне об'еднання" до дервавно-управл1нс(>Щ>|1 рл!ти залевить ступени У)" лол1тичноУ диференц1ац1У ) структурува^ц, цо знаходиться, як 1 процсс формування Стаб1льноУ парПйноУ системи, на початковому етап1.

У параграф! 2 гдави у I НадаеТьса загальний огляд характеристик пол1тичних об'еднань, обраних в якост1 базових. До таких в!днесен1 1деолог1я. пол)тична платформа (програма д1й). орган!зац1йна структура, методи 1 засоби д1альност1, соц1альна база 1 електорат. Зупинемось тут б!ль» детально на (деологП.

Поя1тична 1деолог1я визначаеться як система ц1нностей, наб!р лозиц1й I настанов до р1зних полГтичних 1нститущй 1 пол1Тнчних прэцесЦ" в сусп!льств1 1 в дсрд-т!. Стиили

розглядапться осношй типи сучасних 1деолог1й - комун1зы (неокомун1зм). соц1ал-демократ1я (демократичний соц1ал1зм, соц1альна демократ!я), л!берал1зм (неол1берал1зм), консерватизм (неоконсерватизм). фавизм (неофавизм). Вавливим е виб!р 1деолог1У в якост! Газового типолог1зац1йного крнтер1я для класиф1кац1У пол1тични,с об'еднань. Сл1д заувавити. цо в сучаснШ заруб1ипй пол1толог1чн1й науц1 не 1снуе едино!' думки 5одо основи класи'ф1кац1'1 - чи пбкратн в якост! базового иритер1п типолог!зац1У I де олог 1 э. чи то "пол1тичний темперамент". I хоча обидва поняття т1сно взаеыопов'азан!. використання пол!тичного темпераменту як основи для класи^пкацП' в умовах краУн. цо зМльнапться в]д тотал!тарного мннулого (пера за все УкраУни та !нвих незалегних дергай коливнього СРСР) призводить до "повороту на 100" пор1вняно з класичники оц1нкааи - комун1сти стаять, "правнмн", а !тц1онал1.но-ор!ентован1 сили - "л1вими". Так! повороти в уиовах невнзначеност! I нестаб!льност1 пол1тичноУ снстеки окраЯ утруднить проведения систематичннх досл1д«ень, бо в наянх умовах саые поняття "пол!тйчний темперамент" носить досить умовний характер. Саые току в якост! базпзогп крктер!е для класиф1кац!1 обрана 1деолог1я як певна система ц!нностей, якнн притаианий б1льв сталий характер.

Зг1д!ю сучасного бачення, полИичн! ЦеологИ" нояна розтавовати зл1ва направо за наступноа вкалов :

ЛIВI ЦЕНТР ПРАВ I

с------------------------------------------------ >

комун!зм соц!ал- л!берал1зы консер- Фавизм деыократ1я ватизн

Дана класиф!кац!йна вкала мове бути використана в якост!. базово!" для подалыоУ. б1льв деталышУ тйполог!зац1У пол!тичних об'еднань, зокрема, р!зних аспект!в Ух пол1тичних платформ, орган1зац!йних структур, метод!в 1 засоб!в д!яльност1. Для цього застосовуються д!аграми, вперве використан! в!домим

- 10 - _ 1тал1йським дослЦником пол1тичних парт!А Дв.Сартор!. мод!ф!кован1 для зручност1 в ц1й робот!. При цьоиу ось абсцис (горизонталь) нас вигляд. як на вищенаведен!й схем1, а на ос1 ординат (вертикал!) позначавться параистри т!е1 ознаки, яка розглядаеться. М1сце а конкретного пол!тичного об'еднання на ц1й декартов1й плодим! визначк :ься крапкоо з координатами (Х.У), "де X - м!сцерозтавування об'еднання за ¡деолог!ев (координата по горизонтали, а У - м1сиерозта«увашш за конкретною ознаков, що досл1д!уеться (координата по вертикал1). Конкретний приклад 'буде наведений нивче (див. стор. 17 ).

И параграф! 3 гяави I - "парт!йи1 системи" останн! роэглядавться як сукупност1 пол!тичних об'еднань. пов'язаних э 1нвими елементами пол!тичноГ системи дераави 1 сусп1льства та м1в собой левними упорядкованими в1дносинами. йнал!з ларт!йних систем мае виклочно вавливе значения для окреслення основних тенденц!й розвитку пол1тичних об'еднань 1 прогнозування !'х перспектив. осн1льки саме поняття парт!йно) систеии дозволяв розглядати пол!тичне об'еднання в динам1ц!. у сукупност! з 1Н1ИИИ об'еднаннями, у середови«! конкурентно!' поя1тично! боротьби.

Пор!внввчи р1зн! п!дходи до типолог!зац1У парт!йних систем, автор зупиняеться на семитилов!й класиф!кацП" Дш.Сартор!.

' Зг1дно ц!е'1 типолог!!, в будь-як1й держав 1 в даний конкретно пром!вок часу '1снуе один з семи тип!в парт!йних систем - : одн!ев парт1ев (однопарт!йний), з парт!ев, до зд1йснв< гегемон!в -(гвгемон1стський), з партв, «о дом1ну< (дом!нування), двопарт!йний, обмевеного плврал1зму поляризованого . плврал!зму або атом!зований. Р1зн1 тип: парт!йних систем роэглядавться з точки зору Ух стаб1льност1 я ,м1ри тривалост! !снування в сфоркованому вигляд! ! ефективност як м1ри реал1зац11 пол1тичноУ ллатформи правлячоУ ларт1 (парт1й), В цьому контекст! найб!льш стаб!льними ! ефективним трздицШю ввававтыя двопарт1йн! систеии, характерн! для Сйй ВеликобританП та системи обменного плюрал!зму, хлрактерн! д/

деяких краТн Зах1дно1" та Центрально! Свропи (Шмеччини, fleciplV, 1вейцар1П. Значно пены стаб1лышми е системи поларизованого плврал1зму, яки*, на в1дм!ну в1д попередШх, притамана л!ва 1 права деструктивна олозиц!д. Проте, так1 системи е набагато '.тэб1льн1в1, ефектнвн1в1 1, загалом. прогресиви!»!. н1в ати*1зован! системи э великое к1льк!ств нечисельних 1 невпливових парт(й. притаман! сьогодн! краУнам коливнього "соц1ал!стичного табору", особливо - республ!кам. во входять до СНД. Проте. пол1тичн1 процеси. во в!дбувавться у бМьвости! з цих республ1к. св!дчать на користь поступово! концентрацП i структуризацП пол!тичних сил. еволвцК атом1зовано1' системи в систему поляризованого плврал1зму.

У параграф! 4 глави 1 - "виборч! системи", останн1 розглядавться як эасоби внэначення результат1в вибор1в в т!й Mipl, в як1й в1д них ¿алевить порядок розпод!лу депутатских мандат1в й сам механ1зм голосувакня. Лосл1двення виборчих систем в контекст! анал!зу стану. тенденЩй i перспектив полНичних об'еднань I парт1йних систем мае надзвичайно велику практичну вагу, бо конкретный тип виборчо! систеии безпосередньо впливае не т!льки на процес формування представницьких орган 1в, а й визначае контури парт!йно\" системи дервави. Пряма 1 зворотня залевн1сть мИ парт1йнов i виборчов системою вперве була досл!двена ве у 50-х роках теперивнього стор1чча виэначним французським пол1тиком тих vacie i в1домим пол!тологои И.Двверве. Так каворитарна система, при як1й депутатом стае тЬьки той кандидат, який отримав встановлену б!льв1сть голос1в, сприяе ycnlxy на виборах великих 1 впливових парт1й, оск1льки при IY застосуванн1 вааливо не ст1льки отримати б!лы1сть голос1в в мевах крайни, ск1льки перемогти в б1львост1 окруПв. Каворитарна система, традиЩйно поеднувчись з двопарт1йнов системой (CIA, Великобритан1я) або з двоблоковов коал1ц1ев в мевах 1нвих систем (Франц1а), забеэпечуе в1дносно вив1й, н1в при !нвих системах, р1вень стаб1льност1 уряду. Проте, в б1львост! европейських краТн застосовуеться пропорц!йна система, яка забезпечуе в1апов1дн1сть Mia к!льк!ств

мандат!в, отриманих нарт!ею 1 к1льк1ств голос!в. поданих за не!, а тому вваааетьса б1льв демократичное. Загалон, проблема вибору виборчо! систеыи вваыетьсэ одн1св з найскладн1вих нав1ть в кра1'нах з дави1ми традиции парлакеитськог дсвократН". Достатньо згадати, во на npoi33i 80-х рок!в у ФранцП ' опечатку 1 спивала »^¡¡оритарна систеиа, нот lu Соц1ал1стична napTia. s,и перемогла на виборах, докаглася ÏÏ змаш на пропорц1йну i... програла инборн, a иС'сдпанна на п1дтриику 1'еспублпш, so перемогло, повернуло мазорнтарну систему ! ¡te ' б!льв гостро проблема вибору виборчо! смстеь'и настое перед ноаалехинии державами коливнього Союзу, оск1лькн вопи не fcdbtb роэвинено! 6araronapTiiinocri, a otsc, класичи! критерП, цо визначавть .переваги чи педол!ки т 1 еi чи Iiiboï виборчо!" системи, не ыоауть бути застосоиан!. 0кр1ы того. rniGip виборчо!" систем в цих кра'пых бсзпосередн!м чипом впливатиис на прискорення' або, навпакн, гальмувашш нроцесу утворышя стабиьно! i ефективно! napriftiioï системи, а, отве, 1 демократично! правово! дервави в ц1лому.

Глава II дисертацШш роботн - "Г1ол1тиун1 об'еднання УкраУни" присвячека анал!зу вволвцГ! .иол!тнчних об'еднань d ÛKpaïHi; ïx базових характеристик, стану i перспектив розвитки партШш! 1 виборчо! систем в iiasifi дврвав!.

Я параграф! 1 глави II - "еьолвц!а шштични.ч об'еднань в ÛKpaïHi" надаеться короткий анал!тичнкй парне гшр1оду формуьання нолпичиого спьктру Укра'йш, починает з середннн 19Ü8 року i 'закп!чувчи сьогоденням.

lia думку автора, пер i од форкувания пол!тичного спектру с НкраШ варто под!лити на три етапи - допарт!йний етап, етаг . п'очатково! багатопартШюст! i посткоыун!стичний етап.

Для допарт1йного етаиу, цо пг-чинаеться з середнни 1986 рощ у . Борениям перши/ неформальних пол!тизованих груп ! зак!нчуеться на початку 1990 року - утворенням Рчхч 1 вибори"!

до ВерхояноУ Ряди УкраУни. характерна ншшМсть иозанартШних нефориальних уг рупуиань, об'сднаннх «уунк! iIlj протмд)У номенклатурой частиц 1 коапартП', чо утримус мононол!« на владу.

;|лы стану початковиУ багатонартШност!. *о ночинасться а весим 1 'JSO pony, в1дн!ноУ статт1 6 Kohctht'JH 1V СРСР 1 зак1нчусться серпнсвии заколотом 19'Л реку характерно утпорення внасл1док дифер1:|11|1'11|1У 1нтерес!в в табор! опозиуП' р!зпих ПОЛ1ТИЧНИХ ллрПЯ. Утвсренна нн* парт1й було пив'язано пер« за все з iinmiiICTB авторитетного в сносау середопи?1 л1дера 1 грани oclO. пов'алалкх сп1л)>неа долее п иинулоиу. Так! парт1У не спиралисз* 1 не могли спиратиса на п1дтривку псвннх соцЫльних труп (внасл1док прирпдньоУ ноструктуропаност! посттотал!тарного сусп!льстил), а току не спроиоглися стати вплкповихи 1 г) 1 д о к и и и нол! тичнияи силами. II Юла короткочаснпго перебудовного романтизму внндко наросТас ^ "антяпарПйний синдром" - законом1рний насл1док невилравданих спод!ваиь громадян на ввидк! зм1ни на краче.

Для посткоаун!стичного етапу". чо ночинастьсы я часу пад1нна дерзаштст! СРСР ! заборони KI1U ! иродовяусться сьогодн1, характерний початок пронесу утворення пол1тичиих коал1ц1А. а тако» початок пронесу дифсрсftit I ац i Y в середовнч! дер5авно-управл1нськоУ ел!ти, яка п1сля сергшя 1991 року сночатку спннилася в набагато крацому становкц!. н!з УУ колиян! опонентк з нефориальних об'сднань. Сане n1д того. наск1льки эвкдко i зкни чинок структцрустьса" дерзавно- управл!нська ел!та, I буде залеаати процес подальаого розвитку пол1тнчних об'сднань 1 багатопарт1йност! н УкраУн!.

9 параграф!.2 глаяи II - "базов! характеристики пол!тичних ио'сднань УкраУни" розглядавться проблсмн 1деолог!У, питания пол!тичннх платформ, орган1зац1йних структур, метод1в 1 засаб1в д1яльност1, соц1алыюУ бази I електорату пол1тичних об'еднань УкраУни, стан, теиденц!У i перспективи розвитку парт!йноУ

- 14 -

систеии УкраУни, проблем* 1нституи1ал1зац!У подИичних парт tft I рух1в та вибору внборчоУ систеии для УкраУни.

■Особливо м1сце при анал!з1 функц!онування пол1тичних об'еднань 1 парт!йноУ систеии иавоУ дераави зайиае питания 1*оолаг|У иовоутворених парт!й I pyxlB. Серед досл!дник!в сучасиоУ 6агатопарт1йност! УкраУни досить поаирсна думка про ивмовливксть эастосування класичних Шдход)в до типолоПУ полГтичмнх об'еднань в умовах. «о сьогодн1 склалися в молод!й украУнськ!А дер1авк. В цьому не иоана не бачити рац!ональне зерно. Слравд!. за умов в1дсутност! влродовв тривалого часу традшИй поэтичного плврал!зму ан! соц1алыю-економ1чне, ан1 оолИмчне п1дгрунття кдасичних 1деолог1й просто не могло '!снувати. 3 1стор)У а вЦомо, ао повернення иа стовповий алях цивШзацП не в!дбуваеться за два чи три роки. В той ае час поверховоа эдаеться й думка про принципову неиоалив!сть эастосування класичних п!дход!в в умовах сьогоденноУ УкраУни. He -нота говорити про эагальну в!дсутн!сть грунту р!зних Идеолог1й в навому сусл1льств!. Б1льае того. р1зн1 ц!нн1сн1 'ОркентацП' вво не т!льки лроголовуаться на р!вн1 лол!тичних ■гаке-д, а й поступово знаходять свое эастосування в програмах т*!й пол1тичних об'еднань. 1нва справа - процес адаптац1У на дораУнськоиу грунт! ц!нн!сних уявлень класичних !деолог!й 'Т1льки починаеться. Завервення в цього процесу потребуе • «Формування в1дпов!лноУ економ!чноУ 1 пол1тичноУ бази. Формування економ1чноУ бази стане реальним ливе п1сля проходвення первих етап1в роздервавлення, приватизац!У 1 демонопол1зац1У власност! 1 виробництва. Формування пол1тичноУ бази стане иовливим. ливе за умов, як м!н!мум, модерн!зац!У виборчого эаконодавства 1 проведения вибор!в на багатопарт1йних засадах. Саме тод! класичн1 !деолог1У соц1ал-деиократ1У, л!берал1зму, консерватизму матимуть необх!дне п!дгрунття. ft в умовах довготривалоУ неструктурованост1 1 марг!нал!зиваност1 '"сусп1льства зростатиме роль х!ба во ультракомун!стичних та ' неофавистських деструктивних сил.

- IS -

Bie cboroAiil. эвичайно. в первому набливенн! I э yclca долее умовиост! ми моаемо схарлктериэувати Сы|Ьм1стич11у 1 Селянську партП УкраУни. 1, тим паче. неокомин1стичн1 рег1ональн1 утворешш о 1деолаг1чних тери1иах номуШзму. обидв! соц!ал-демократичн1 партIÏ. частково - Парт I» Демократичного В1дрод«еи118 УкраУни - соц1ал-демокрлт1У, Об'сднання " Нова УкраУна",-обидв! л!бсральн1 партIV - л1берал1зму, УкраУиську Республ1канську Пар rte. Демократичну Парт 1м УкраУни та luit сили. об'сднан! в Конгрес Haul опально- Домократичних сил -консерватизму, УкраУиську Иац1оналы1у Псамблсв - неофашизму.

Ile мота залишатис« остиронь й в1д спроб нав'яэати сусп1льству, користувчись певним вакуумом. но в умовах довготривалоУ в1дсутност1 демократичних традиц!й законом1рно виник внасл1док над Inns компарт1У, нооу дервавну Ueojorla. Окрем! нубл1цисти I пол инки ввававть за необх1дно утвердити в якост! дервавноУ 1деолоПВ украУнського нац1онал1зму. Блискучу в1дпов1дь на ц1 намагання дав у своему иистул! на Всесв!тньому Форум! украунц1в вIдокий публ1цист-вестидесятник, нин! -HiiiicTp культури УкраУни 1ван Дзвба. "Иол1тична та 1деолог!чна сфери 1ЮВИНН1 заливатися плврал1стичними ; будь-яка !деолог!я -справа в1льного вибору особистостей або псвних соц1алыю-полИичних груп. Спроби нав'язуванна моно1деолог1чност1 - це вияв глибоко заиор1н!лоУ психолог!У "б1львовизму" р1зних кольор1в" - заувавуе пксьменник. "Мошлнво, сьогодч! вЦбуваеться формування новоУ якост1 украУнськоУ нацi Y на принцип! дервавност!, а не етн1чност1. Консол!дувчйв 1деев в цьому npouect стае 1дея УкраУни як в!тчизни yclx громадян, як! пов'язали свов долв э украУнськов землев 1 причетн1 до творения на ц!й земл! сусп1льства, що в1дпов1дальне за продоввення глибокоУ 1сторнчноУ траднцП' 1 водночас за пов'язання uieï традиц!У з! стратег1ев св1тового 1сторичного розвитку" - так окреслве I.Дзвба мовлив1 вляхи розвитку украУнськоУ нацюнальноУ 1деУ. ВПлення кац1ональноГ 1деУ самв на цьову вляху - нагальне завдання yclx тих пол1тичних сил, во ввававть себе демократичними.

При анад!з1 полИичнмх платформ парт 1й 1 рух1в УкраУни розглядашться не ус 1 складов1 частики Ух програм д!яльност1, а лише ти з них, навколо яких сьогпдп! точиться найб1льв запекла лоЛтйчна боротьба. До таких проблем в1днесено м!внародне становиве УкраУни 1 стаплення до СИЛ, територМльнкй устр1й, орган1зац1а дсряавноУ ялади 1 самоврядування на м!сцях. еконои1чна стратег I я. и 1 йськпиолоя 1 тичпа доктрина.

51к вве будо зазначено виве. анал1з стовлення р1зних полИичнмх сил УкраУни до окрсслспих проблем зд1йснссться за допомогов иод1ф1кованих aiarpah Сартор1. В skoctI прикладу наведено д1аграиу, по иисвИлес ставлешш пол1тичних об'еднань УкраУни до УУ участ1 в СНД.

11озиц1я (1 по ocl ординат (по вертикал1) в1дпов1датиие ионфедеративниа в1д!шсннак УкраУни з.рсспубл!каки коли»нього CPCP в мевах СНД, укр1плетш взасамн п Сп1вдруеност1 as до утворення единого економЫного (в т.ч. гровового) простору I сб'еднаних збройнкх сил. НозиЩя В в1дгтв1датк*е участ 1 УкраУни в СНД як механ1змов! демонтаву заливк1в совзннх структур, розпод1лу актив!в 1 борг 1а, [¡заемного контроле над ядерное збросв, а таков Сагатостороннього переговорного пронесу. Иозиц1я С в)дпов1датнме виходу УкраУни з СНД, ор1ситац1У УкраУни на двосторонн! м1вдервавн1 угоди з Focie« та 1нвими республ1ками коливнього СРСР з конкретнкх питань. НозиЩя О в1дпов1датиме виходу УкраУни з СНД. ор1ентац1У УкраУни па в1докремлен1сть як в!д краУн Сходу (перв за все Pocii), так 1 Заходу.

В1дпов1дна д!аграма мае такий вигляд :

соща/нстпм

парт}!} укра1111)

Сп1вдрувн1сть I

громгшнсьш конгркс укрпши

ОРЧШИЩ - ново укрпша -

народник i

рух

УКРПШИ

-> ПравI

КОНГРЁС НАЦЮНЛЛЫЮ-ДКНОКРАТИЧШ сил

укиашськп

НАЦЮНАЛЬИА

АСАШШЯ

(ЦдоррецлеЩсть

Дал 1 в!дбуваеться анализ перспектив зазпачсмн* пол|тнчнах об'еднань подо проблоии С11Д 1 робиться спроба визначнтн найбкльв перспективну па найбливче майбутне позицЮ. На лумкц дисертанта цс - участь Укра1'ни о СПД як механизмов! цив1л1зованого внр1вс||ня проблей, цо виникли внасл!док розпаду Совзу - 1 нехан1зноп1 багатосторониьоголПереговорпого процесу. Такий п!дх!д с розуынны кокпроы1сом ы1в двома крайкомами -негайнии внходок з СНД та його укр!лленнаи вляхои п1дписання УкраУнов Статуту Сп1вдрувност1 тоцо.

Лналог1чним чинов зд!йснветься анал1з ставлення р1зних пол!тичних об'еднань до проблем територ!ального устров,

орган'!зац11' дервавноУ алади 1 ¡саыоврядування На м1сцях,

икоиоы1ч»юУ стратег!?, в1йсь"ково-пол!тичноГ доктрини. На думкц

дисертанта, найбиьв перспективнини з пол1тично1' точки зору позициями 1 такими, цо найб!льв адекватно в!дпов!дали б засадам

демократично! нравовоУ дервави з. цих проблей с, в1дпов1дно, Ьк1тарна деиснтрал1зована дераава, паралсльна д1яльп!сть Ысцевкх нредставницьких оргаи1в I м1сцевнх дервавних ади1н1страц1й за умов зд1йснсния закоиодавчого розмсвувашш пошшвавень в!в ними, с.оц1алыю-ор)с>1товане ршжовс госпидирство 1 бсз'ядерпий статус УкраУни при наявност1 ариП" 1 озброспь на р1вн! оборонно!" достатност!.

Дал! зд1йснвсться класиф1кац1я пол1тичних об'сдиань УкраУни за орган!зац1йнов структурой та истодами 1 засобаки д1яльност1.

При анал1з1 орган1зац1йнсУ структури окрско вяд1лягтьсл 7иполоПя г.ол1тичних об'сднань за принципами внутр1вньоУ субординацИ' та членства. За принципами внутр1вньоУ субордииац1У 61яь8!сть иб'сднань номуШстичного 1 кеофааистсъкого забарвлсипа Сз одного боку. Соц!ал! стичка Г.арт ¡а УкраУни. з 1нсого - УкраУиська Нац1ональиа Псаабг.е.ч) налегать- до цситра^зсганогс типу,- а . б1льз1сть об'еднчнь ¿Юеральнсга, консервативного 1 ссц1ал-домократичного 1Асодог1чиого спрззуваиш! --дс децентрал1зобаного. Викяпешш з естаннього силадае ба цо консервативна за 1деолог1ев УкраУнська Республ1кансъка Парт1 а. статутн1 засади якоУ одни з найбиь» ьсрстккх серед Iпкнх пол1тичних парт1й I рух!в. За прии&шазд членства Й1дь;1сть сучзсннх пояИнчнта сб'гднопь Шцшя»; Иднсети. пк^з ьгркс&тик ви.омос клес>»1Лк.и:1гт: ».Дввсрги,.да кадрових ибо аассакх.'В первоки ьипадку - за Ыдсутнрст1 достатньоУ кУлъкост! квал1ф1кованих кадрУв парт1йних функц!онер1в, в другомд - за умов нечисельност1 полУтнчних об'еднань 1 нерозголудкеност1 системи Ух м1сцевих осередк!в. Эвкдзе. сучасн! украУнськ1 парт!У й рухи вартс вЦиести до "парт1й внборц1в" (за тнполог1ев американсыш пол1Толог1в Да.Сейнера 1 Н.Палакбарн), як! ■ намагавтьы иобШзувати своУх член1в 1 прнхнльник1в п!д час проведенш виборчих кампан1й, референдум^ та 1и1их аналог!чних заход1в, але при цьону не иавть типових ознак ан1 кадрових, ан1 масовю парт1й.

За методами 1 засобами д1яльност) б!льв|сть" поЛтичних об'еднань УкраУни налеяить до ларламснтськик. Виклячення складаять ливе окреп! нечисельн! угрупунання ультранацЮналГстичного I ультракомун1стичного заблрплення. Ироте, чи стане найбливчма часом п1дсилввлтнся роль, авангардизму в пол1тиц1. эалсвитино и1д стаб1льност1 пол 1тичиого центру 1 в1д здатнл;т1 уряду провести започатковаи! економ1чн1,. а Президента - пол1тичп1 перети'орення.

Соц|альна база, так само як I потенц1йний олекторат полIтичних об'еднань УкраУнн залнгасться нпниэначенов. Сьпгодн! пагПть наАб1ль« Киал151ков<1н1 соцЮлог|чн1 досл1дпс!шя но иинцгь дати достатньо чИноги уяьлення про иол 1 ткчн! ор|гнтац1У рIзних груп Риборьг>. Зрозум^ло ливе, чо б1льв1сть з них або г.загал! не зил* а не розр!знцс пол1тичн1 плзтфорни р1зпнк

парт IЯ I рух1в.

У параграф! 3 главн II - "партШна' снстеаа УкраУнн" окрисллаться стан Г основн! тенденцП розиитку иучаспоУ парт1ймаУ сисгеви УкраУии. II-» дум ни дч'.ершпл. сьтншз-«в ¡■¿¿Г» 11Л 4; у 1 И'Л и с м с т ол г :ч ; д?:1 ^

ц!я 61 ий 1 зоьаниТ, з оелико«. ¡шчнюхьи»« 1

иалонмлиервкх нарпй до систени по/шризоааного пнер^д 1з«>1; з прааеа 1 л1зоэ опозищсп та пол1тичним центром, акий утримуе д^ряавну »ладу. На користь глноГ тенденцИ' сд!дчит'г ъаити початку форнуванна пол1тичник коал!ц1Я соц1ал-л1бсралытго ("Нова УкраУиа") та консервативного (Копгрес НаЩоиалыш-Демократичпих Сил) 1деолог1чного спрянування з числа пел1тичних парПй 1 рух1в. близьких за 1доолог1еи I пол!тичнов платфорыоа, певноУ консол1дац1У пол1тнчннх сил л1восо!|1ал1стичноУ (Соц1ал1стична Парт 1 з УкраУни, Селяиг.ька Парпя УкраУни) та нрапонац1онал1стичноУ (УкраУкська Нл!;!.'.' .итым Дсамблеа, Об'еднакня "Дерхавна Сакост1йн1сть УкраУни") опознШУ, розмезувапня 1 початковоУ структуризгиЦУ штере^с в серодовиц! дер2авно~управл1нсько! ел1тн. Иовна

-2 0 -

ПрОГНОЭуНдТИ l)pOAOH*eillia 1 поглиблення цього npöiietv. прискорсння anorcv прямо залевитимо в1д прийняття ноШб виборчого законодлвства 1 перспектив проведения вибор(в Hd багатоиарт!йних ггасадах. Згадана трансформац!я парт!йноУ системи ЫираЪ'нй* й ц!локу св!дчить про позитивн! тенденцП' УУ стаб1л!зац1У. у з^'йзку з чин можна прошозувати певн'й пЦвивсння ебситй^ност i д!ялыюст1 пол1тичних 1нститцт'№ держави.

Я параграф I 4* глав и II - "1тлнтуц!ал!зац1я полутич'них об'сднаш. УкраУни' 1 виборча система" розгдадавтьсй' наДзвиЧайИ'о аитуальн! сьогодн! НолНюш! проблеМи' эаньнодавчо^о рС1'илййанна паасмин wlt пол!тнчнимк об'сднання'мй' i Нерм'авою, а такое вибору новоУ для УкраУни'вибсрчоТ систсйи'.

В УкраУи! Вке э!»оСл им i суттев! кроки на вляху 1нституц1ая1згщ1У д! SAüiioci 1 пол1т1'.чних парт1й 1 гроиадськкх орган1зац)й. .Закон УкраУни "Про об'сднанил громадин" ь1д 10 червня 139R року дозволив "утвори1Н нсобк1дну правову базу дла 1х уткорскна 1 фунпц1ону1;аш!а. "аллнио, г,о в цьому Закон! ч!тко проведена л!н1я на розмемуиання пол!тичниТ I комерц1йно7 д1ялыюст1. В!дпов1дно, закр1плветься статус пол1тично! парт!Y як основного суб'скта виборчого Процссу. Пол!тична парт!я мае право на беэпосередне висування кандидат¡в у депутат«, але не мае право займатися виробничо-господарськоа д!альн1ств на кокерЩйних засадах, а грохадсъка орган!зац!а (Оонд, ассоц!ац1з ! т.!.). утворина з истов'задоволення левних'г'р'упових'потреб -навпаки. Таке розмевування, звичайно не вир1жуватим1! Cakre по соб! монливу проблему пол1тичноУ корупцГУ, проте, в умовах конкурентно!' м1жпарт!йноУ боротьбн мало б сприяти зменькеннв tf негативних насл1дк!в. 'В той ве час наявна правова база для !нституц1ал!зац11" пол1тичних об'еднань це далеко недостатня для Ух утвердження в якост1 вахливих елемент1в громад*нського сусп!льства. Одним з негативних насл1дк1в тотал1тарного пол1тичного режиму став сьогоденний "аитипарт1йний синдром"- та пов'язаний з ним "департизац1йний комплекс". I як*о подолання

первого - трипа'лий и часовому вим1рк пронес, пов'яз.ший 1з глибннниии зм1нами у сусп!льпкй психолоПУ, то ви;)1»1:ння другоУ проблемы нспдовз I станс досить актуальннм. Паваль. "дснартиза1|1йний комплекс" но оиннуи паи In« такого високок»ал1ф1кошшого 1 нниаасного документу, як проект hodoY KoiiCTHrytjlí УкраУни. Bin знлйвоп спос пкдойравення у статтах про несуиксництьо перобунанни и нол1тичних napTliix I заПпяття иевних посад у дерваак .,'йкцо дли citlupo6itíihkIи праиоохоронннх орган I и, су дд 1и. в1йс|>ковослуабовц1в принцип несумксннцтва / мимна ввавлти природнки, то дли Исзидента, посадопих ос 1й орган i и д^рвавноУ внконанчоУ ил,щи 1. тми паче, ы i с цоиог о I регионального самолрядувлння ¡)li¡ внкликас, на думки дисертанта, принципов 1 занеречення. Той аргумент, до член псшюУ парт IY стане пкдетоавати и них структурах cuoY пупькоилртtfiiit кнтсрсси е доволк лоперхоииы. Uo "дииартизоааннй" дервавний слуабонець вкд факту дспартизаЩУ ал1 змкнить cuoY полктичн! псрсконання, ан! втратить своУ зв'азкн. Паьпаки, зберсвеиня членстна в парт i Y лсгалкпунатимс дсак! з виглииих корпоратквних зв'ази1в 1 об'сктивно змувуватимс посадовц особу в1дпов1дальн1ае стапитися до дервавних кнтерес1в.

ОкремоУ уваги заслуговус проблема вибору внборчоУ снстемн 1 прийняття нового пиОорчога законоддвства. Дисертант ввлвас. по сьогоднк к на иапб.-идчу перспективу дла УкраУни кайбкльв ирийнятнов була б амГваиа, маюритарпа-пропорцкйиа виборча система, коли частина депутаткв обиралася б за традиц1йними для нас одномандатними округами, a lusa частина - за списками кандидат i в В1д полктичних парт к й та Ух коалкцкй - виборчих блок)». Саме така система була покладена в основу концснцкУ 1 проекту Закону ИкраУни "Про вибори депутаткв УкраУни", розроблених Асоцкацксв молодих украУнських пол1тологкв 1 !1ол1ТИ1ип. Змквана система мае стати розумним компромксом мкв üüi.í.x)липло элбеэиечения механ1зм1в колектнвноУ пол1тичгоУ 1пдпив1далы1ост1 Обраннх депутаткв, чому сприятиме наявн1сть -ciiMCKin i наявним станом розвитку громадянсъкого суспкльства в naiift дервавк, необхкдн1сти врахування 1нтсрес1в принципово

6сзпарт1йния кандидатЮ. Иовирсна дукка, по в умовах иерозвиненост! 1 малочиселытст1 пол1тичних парт1й було б иобезнечно в1ддавати т1льки Уи на в1дкуп нав!ть частину денутатських ваидат1в. Оле икцо все-таки не нашагатися у черговий раз п!тн своУм "особливим влахов", а погодитися !э загалышвизнаним статусов полпичноУ парт IV як механ1зму форкування представницьких орган1в, то саые виборчий :пкон спрнятнме становление 1 зм!цненнв б!льв стаб1лыюУ 1 виливовоУ ларт1йниоУ, а. отвс, 1 пол!тичноУ систеви о ц1лову. 11аявн1сть у згаданоау вице законопроект! норки про необх1дн1сть з16ранна парПса або коал!ц1со парт1й 100 тисяч п1дпис1в для реестрацП' ТУ списку на виборах та норки про "бар'ср" проходвення у депутат» для списку у 3 в1дсотки д1йсних голос1в виборц1в спрмятиве появ1 1 подальв!А перевоз! на виборах д1йсно впливових пол1тичних об'еднань I в!дс)кативе парт!йн1 "ватаги".

В заклвченн! у сконцентрованову вигляд! Шстяться головн1 вмсновки, зроблен1 в дисертац1йн1й робот!.

Практичне значения дисертац!йноУ роботи полягае у иовливост! використання УУ половень 1 висновк!в як анал!тичного иатер!алу для прийняття р1вень органами дервавноУ влади 1 управл1ння. Так, наприклад. зд1йснення пор1вняльного анал1зу основних л1дход1в пол1тичних сил до таких проблем, як СНД, дервавнмй устр1й, в!йськова доктрина та 1нвих мало б доповогти владпим структурам змайти сп1льник1в для зд1йснення пол!тичного курсу, а характеристика -сучасноУ парт!йноУ системи як перех!дноУ до систеви поляризованого плвраШзму - виробити р!вешш. во !нституц1ал)зували б утворення вироких 1 впливових пол1тичних парт!й 1' блок!о як одну з необх)дних умов ста1б1л!заи1У пол!тичноУ систени. В!дпов1дна модель виборчоУ системи могла б стати основов для нового ьиборчого законодавства. Практична значения ц!сУ роботи полягае таков у тому, цо УУ натер1ал мове бути використаний як науково-методичний для викладання учбових курс!в з полНолоПУ,

. - 23 -

зокрема, з проблем 6агатопарт!йност1 I виборчих систем.

Науково-'Практична анробац!я результат 1н, оикладення в д^сертацШМй робот!. зд!йснвваяась п|д чае роботн автора в апарат1 КолегП з питань правовоУ под 1 тики ДераавноУ Думи 1 KoMiclï Президента УкраУнн э пплИкко-правових питань, н1д час наукових ceslHaplB на кафедр! пол!толог1У ИнУвського уц1верснтету, в донов 1дях на (,еснубл1канських науково-практичних конферешНях "До hoboï УкрлУни - вямхои реформ" (березень i'J'J2 р.) 1 "Виборча система ! проблем» становлении украУнськоУ дервавн" (грудснь 1992 р.). на I сес)Y ВицоУ пол1толиПчноУ вколи УкраУни (ссрпеиь 1992 р.). Шд час чнтанна лекц1й п Зкол! молодого пол1тика, орпиНзоьаноУ Ыiniстерствои у справах молыд1 та спорту та Нир!1Д1 проблей солод! (пересень листопад !992 р.). Результат»! дкеертацП' ьикорнстап! дла п1дготовкн методичних аатсрЬиап спецкурсу "Технилог1я пол1тичноУ д»альност1", аклй наг бути нрочктаниА автором о IiicTiiTyi'i дерганного унравлПшя I сайоврядукания np:s КУ УнраУни (латий сирнень 1933 р.). Модель виборчоУ систем», внкладсна у дисертацп'. стала ijchouijs дл« «ироЛяен^я киицетН У i зак1нченоги проекту закону УкрзУнн "Про акоори домута-» iз УкраУни". цо роз1':1.чдастьг.у у в 1 дпов 1 дкьх Kculcla;; iiepsasHoV Ради i flASÎHlcip'Jul'j Президента УкраУни,

0креи1 положения днсертаЩУ були З!1са1тлвп1 автором у наступния публ1кац1ах :

1. Цвета политической палитры // Народный депутат. - 1932. -I. - с. 87-92.

?.. liaraTonapTiHiiiCTb в УкраУШ пор1вняльний огяяд //

Сучапмгть. - 1392. - В. - с. 107-126.

а. Циоорча система УкраУни : проблеми й перспектив» вибору //, Псл1толог1чн1 читання. - 1992. - 2. - с.40-51.

4. Концепц1я багатопарт1йних вибор1в в Укра1н t It Республ1клнс|>ка науково-практнчна конференция "До ново!" УкраУни - вляхои реформ". Сскц1я пол1толог)У. Тези допов1дей та пистуШв 14-16 береэня 1932 р. - с. 7-8.

5. Закон УкраУни "Про внборк депутат1в УкраУни. Концепц1я. Проект.. - К.. 1992. - с. 3-5/.

Це досд1д»ении далеко clд претенз1й на будь-яку ч1л1сн1сть. чм вичерпан1сть. Нроте, попри yd cool' пол1тичн1 симиатГУ чи антшмтй' автор спробував, порПживчи и1дходи р1зиих об'еднань до кардинаяьннх проблей пол1тичного «иття УкраУни. не т!льки розкрктм Ух перепдги 1 недоЛкк. а й окреслити пода/ьв! пол 1 TH'iiii перспективм.

Зям, 432,тир. Юи.Прук. eua.-flonlrpnj). центру КУ. KnIb-17, Бульвпп Шсвчснка.М, lOîCn.