автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Поселения раннего этапа трипольской культуры междуречья Днестра и южного Буга

Полный текст автореферата диссертации по теме "Поселения раннего этапа трипольской культуры междуречья Днестра и южного Буга"

АВД7Ш нл:л< УКРАПМ ШСТИПТ АРХЕОЛОГИ

На правах рукопис-/ УДК '„вО.25

БУРДО Наталтя Борис1вна '

НШГ.Н1!Я РАШЛГО ШПУ ТРИТПЛЬСШИ КУЛЬТУРИ МЕ>"ИР1ЧЧ1 ЛШСТРА ТА ШВЛЕНШГО БУГУ

Спешалън(стй - 1сторячн< науки - 07.00.06"--апхеолоНя

Лвтореферяг Г^серташ 1 ич зшЛуттп ияхгновдго ступсня кг'н,п1!!1^7,ч 4птогичи?х наук

Ки 1 э -

Робота виконана у вгддШ перв4оно1 археолог! I 1нституту археологи АН Украшп

Науковий кер{виик член-кореспондент АН УРСР(1.1 .Артаменко[

калд.Iст.наук,ст.н.о. I.Т.Черняков

0фш1*ш опоненти:

доктор 1 сторичних. наук Д.Я .Телегин кандидат ¡сторичних наук О.В.Цвек

Провтдна оргак1эац1я -Одеський археолопчний музей АН Укра'хни

• Захист вШудетъсн "А лгА:у,г,х1994р. о 14 гэдшп на зосадашп спец1ал13оважл вченен р'адя для захисту висертацН* на здобуття наукового ступеня доктора -наук при ¡нституп археолог: 1 АН Украпш аа адресов: м.Ки1в,Вололиг'ирська,3.

3 дйсертаигпю (лжна ознайоуитися в науковИ! (пгШотец! 1нституту археологи АН Укрв!ни/Ки1ь,вул.йидуйсцька,40/.

Автореферат роз1слано рок\г.

Вчени!1 секретар спец 1 ал I зовя но I

вч ено! ради .

кандидат Юторичних наук ( В.О.Г^'Гл.иенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЙ

Актуальность -теми. Пл1днв вивчення протягом ста рокхв три-п1льсько'1 культуря к!лько!1Я покол!ння.ми науками!в не вичерпало ус! х проблем, пов"язанях з |сгор(пп 11 !снуван!ш. Встановлена м1сце Трпп!лля у давн!й !сторН Укра^ни, як першо! давньоэйм-леробсько* сп{льноет! з розвиненют 51дтворшчкм господарстяом, пга стояла б (ля джврел овропе^оько* иив4 л1зац1'1, оо входила у широка коло енеол!тичнях культур Сервдземномор"я I Швденно-Сх1д-но! бвропк, У процес! вявчення тритльсьиоЯ культуря було поставлено *га вир!шено багато проблем, але виниктать ков! питания, то потребить вир!шення На баз! новях джерел 1 сучасного рI вил археолог (чпо* науке. Трия!льська культура с ун!кальнйм явищем у европейському енеол1т1 за велячезною територтею, яку вона задала й!д Молловського Прякерпаття до Право5ер!жжя ДШпра, та три-вал!стта !снування впродовж май»? п!втори тисяч! рок!в,- В окрему проблематику трш!ллязнаветва в!локремлю<зться ранн!й етап три-Шльсько! культур", як и Г- Мао веляке значения яля вявчення Тр'.чпх-лля» будучи нев!дмемною частикой «ого, Без досл!дження перших крок!в тряМльського сусп!льства немохииве вщИшення головних пя-тань трипиьсьйО! археолог!Литавться йе до к!нця'з"ясованнм ряд проблем ранньотрип!льсько'1 культури. Одн^ю. з таких в вивче-ння ронньотрйп!льськйх пам"яток на сх!д в!д Дн!стра, у межщИч-ч! Днгстра та Швденного Бугу, у Побужу та межир!чч1 Швденного Бугу та Дя1яра, тобто у'сх!дному рег!оя! поширення Трип!льсько1' культуря. АктуальнЮть спец!алыюго доел!длення сх!днотрип!льсь-ло1 культури на-.ранньому етап! н розвитну п! дсилюсться тим, що' до недавнього часу зона була вивчена не так досканало, як зах{-дний ре Нон Н пуширення в!д Прута до Подн!стров"я.

Сучасни? стан ляерел дозволяя ставки питания дос'л!дкеяня конкрэтних рег!ок!в Тригилля на р!зкях етапах розвитку, Трипгль-сько-Кукутйнськ;\ культура на раннъому етап! /Трип! для А-Претсуку-тен!/ звйм»е.терятор!и в!д Молловського Прикс-рпаття до межир!ччя Поденного Вугу та Лн!пра. У останнг ройи приРнято под!л трип!-льсько-кукутенськси сп!льяост1 на два великих реПони: зах1дняй, включаччн Дн!стер, та сх!пний, до якого належать земл! на сх!д в!д Лн!стра /за О.В.Цвек/. У дая!й прац! ми користусмося поняттям сх!дняя та зах!дний рег!оня виклгачно у географ1чному значен«!. Вивчення особливоетей ранньотрйп!льсько'1 культури сх!гного рег!-ону, встаковлення и м!сця серед оточукзчого егяокультурного со-'

реловища та сп1вв1дя0шецня пам"яток у межиргчДштотра та Швле-ннота Буг.у з прекукутенсько-ранньотрйшльським' загалом входять до завдань запропонованаго дослиження.

У робот: розглянуто раннъотрип1льськ! пам"ятки на сх1ц в!д Дшстра, а.саме у межир!чч! Дшстра та Щвденнога Бугу, у Побужу та у межиргччг.Швдонного Бугу та Дн1пра у басе^ш Правкою-ТМкича.Гут у результат! досмпджень В.М.Даниленка, М.Л.Макаревича, А.'Л.Ссипенка, Н.М.Шмаглтя, деяких ¡нащх досл1дняк!в, а також автора дисертвци вивчеда 26 пам"яток ранньотрштлъського часу.Частица ах шдлягала розкопкам, 1нш] в1дом1 т!льки з розв1дкових даних.Певла, але неэючна за обсягом, часчша отриманих ыатер!а-Л1Е введена у наукови» об}г. Сьогодн! унратськими археологами усяшно розроблясться концегшя тсиувашт сходного ареалу трщИ-льо^ко-кукутексько; культурно* сшльносп, у сво';й пращ и.и на-могалися простетати початков! стадтх П формуваиня.

Мета < завлання роботи полягають в спроб! на основ{ згапаннх джерел реконструювати 1сторични1' процес гТюрмування трип1 льсько'1 культури у сх1дному регион! тритлъсько-кукутенсьмн сальность. Голобними завданнями досл!дження п: анаЛ1Э процесу формування мв-тер1алыкл культури^ кластфткад!я джере'л; розро^ка питань хронолог 1 те пер1одизацГ| ¡реконструкция господарсько-культурного типу, сок1альних в;дшсии та идеолог! чних'уявлень зевдеробського населения; розгляд егнонультурних процес!в у сходному регшн! ра-нньотриш яьсько! культури та встановлення м!сця серед культур енеол!ту Швденно-Сх1двд1 Свроди; розгли питань генези своедкьо-го етапу трип1льсько1 культури.

1.'етотюлог1чнрю основою робати е принцип 1стор"изму, досуйджз-ння ^тиричних явищ у 1х розвитку.Осноший з Еккористаних метотпв - типолопиний анал1з 1нлустр1й, керамики, плаотаки, ща дозволило простекити формування культурного комплексу райп.ото Тр.тлллк v ох1.иному рег!оц'и Викоркстан1 також наявн! посл\.юье1шл з палеоботаники, палеозоологи, трасологи, петрограф Г.

Наукова новизна запропоноваиого пословная е в тому, що вс! пам'ятки СХ1днотрипIльського репону етмну А з!браяо I проапал1-зовано як цШсну систему, яка рормуптьея у част при г.зае?'одп з оточушим середоБищем,Вперше запрошновано комплексна пос,я'ткетя поо&день схл дно го рвНону раняьотрияиьсько! куль7ури.3начна лыасть залучених матер!ал 1 в у науно'вяЯ об!г введена Еперше. Овл-санП с»стематЕзован1 кошшекси ранньотрнпиьських пам"яток, ро-

зроблена класШкацдя кервмши, хрочолоПя t пер!адизац!я ракнъо-трппи^ських пам"яток ех{дмого pertofrv. На ц!й основ!, а такая noptBHrtfffli основних категор1Я ранньотрнп!льсько* культури усъого ареалу рэзселення та наступних пам"яток,заиропоговаиа концепц!я трип!лъсъко-кукутенсъко'1 культурно! едност!, яка охоплюв етапи Трпп!лля А - В1,

Anporiautfl результатов досл!дкен1Ш провалена на заседаниях сектора мШ-бронзи в!Дг.1лу ncpslcuoi археологи ÍA АН Украпи?, в допов!дях на конферегаОях, опубл!кованих працях.

■ Практична значения роботи полягап у моялншст! вякористання Vi для пШготовяи узагальшшчих праць по стародавне icTopVi Ук-paiHH, розроокй експозиц!й йузв'хв^висгавок, п!дготовц! лекц!??них курс!в.

Структура роботи, .РисёртпМя склада^ться !з вступу, шести розд!л!в, бисновк!в, списку Бикористоно! л!терат\'ри, 2 додатк!в та 1л^страц1й,

3MICT РОГОТИ

Розд!л I присвячени?» !сторП досл!джеьня та ооноёнкм проблемам вявчения раннього етапу Тряп!Льсько1 культури, Pamtítf етап три-п!льсько! культури був вшИлениК Т.С.Нассек на матер!алах Руму-н!!. Пам"ятки цього етапу печали вивчагися п!зн!ше, н!ж наступник етап!в, вжз у п!слявоанн! роки. На»б!лья !нтенсиме вивчення 6v.no зосерелке'ш da Днестр!, не воно пов"язаие з !менамй таких Еидат-нйхфах!ви!в, як Т.С.Пассек, С.М.Б!б!ков та К.КЛе'рнйш, як! проводили розкопки ранньотритльсьйих поселень ка УкраШ та в Мол-До в t у 40-50-tí роки, Щ досл!дження У 70-80-Tt роки продовжив В.Г.Збеновкч.Розкопки ранньотряМльських пам"ятон проводилися ,спо-родичво, вот не буля обтеовлен! н!як!ии доел!дницькими програи-а-ми i це!» випапкових характер вивчення джерел прив!в до нео!вно-мтрност! у"Яосл!джеян! раннього етапу тркп!льоько1 культури, На-М!льш вивченим подо рапньотеип!льського vacv в в!дноено невелики» рег!он Середнього Полметровая. Матер!али на cxi.n в!д jHtст-ра впергае згадан! у монограф!! Т.С.Пасгек 1949 року в!ля м!ста Саврань та с.Вшшопьть Чорквсько! области

У Побужуt i ме»'пр!чч1 Дн!стра та 1Йвденното Fvrv польов! доел! дження. раннъотрг.тльських па?/"яток велися пар&лелыю з роботами на Лптстр! унра; нсъкм'И археологами у 40-B0-tí роки. На Ш-вденноеу Вуз! праиювала Середнъобузька експепиц!я nín кер!вниит-вом В.^.Л&яилепка та М.Л.Макаревича, Тут ' ~розкопян! поселения

Сабатинхвка П та Грен!Вка. У 50-тх роки низка раннъотрипхдьських пам"яток викрита краеэнавцем Г.К.Гасюком б¡ля о.Могильна, Напри-к1нц1 40-х та у бО-П роки експедиц!я Одеського археологхчного музею п1д кертзництюм А-.Л.Ссипенко вивчав поселения Олекоандрхвка у межир!чч! Дн1стра та Швпенного Бугу. На Поденному Ъуз{ двкхль-ка ранньотриптльоьдах пам"яток у 50-60 т1 роки роэкопан! В.М.Да-ниленко пхд чао доол!дження неол!тцчних пунктов Солгутово-остр!в, Шумилове /ЧерняткаЛ На початку 60-х рок!в М.Л.Макаревич провхв розкопки розташваюю на берез! Швденного Бугу поселения Гач-' ЕОрО н.

, У 70-тх роки сгпвроб!тник Школа 1всь:;о1 вкследяхШ IА АН Ук-

рахни В.МЛаменко ойстелив ще одне ранньотрип!льсько поселения на остров! Швденного Бугу б!ля села Красненьке Миколахвськох облает!. ¥ 70-т! роки Е.О.Симановяч иродовкмв вивчення поселения Данилова Балка, яке в!н вперше рОзкопував у 1949 роцт. У т! ж роки зкайдено дектлька ранньотритлъських поселеИь на Одеиянх: Пар-твзанськ! конши! бхля с.Тимкаве та навпроти с.Завалля Кхровогра-дськох облает!. Напрйк1нц! 70-х - початку 80-х рокхв експедишею Одеського архео логичного музею п1д керхвництвом автора велиоя розкопки на поселениях у межир1чч! Дн!стра та Швденного Бугу Сло-б!дка-Вах!дяа та Тимкове.

У 80-т! рокй Миколахвськав експедиЩею 1а АН Укра!ни було проведен! досл1дженвя на пам"ятиах Степового Иобужжя в ра;>он! с. Костянтишвка, якх мали ранньотрип!лъсьхиг» шар. Ц! розкопки приведено О.Г.Шапошн!ковою-та М.ТЛоВкайло. у тоА жо час велися роботу .на самому сх!дному ранньотришльськоуу иоселешп, яке вп1~ крили краезнавш 1 .П.Прник та а.Ф.Цицйк - ХрсЯенвк!» Яр ечля с. -Майданвцвиого. Досл1дження на ньому експедицП 1А АН Укра'ши пхд кархвниц'гвом 'м.М.Шмагл^я та з участи автора тривали у У0~тх роки. . Ща'одне ранньотриихльське поселения на Прськил'у ТМкгт -поруч з ГребенюковИМ Яром бхля с.Павл!вка I вхлкрите В.З.Михшком иаприкх-нц! 80-х рок!в. Таким пином, на сшгоднх налхчуятьск пам"кт<3к ранньотркп{льсько1 культури у сходному регион!, як! .джерелознав-чою базой нашого доелглження.

• Серзд иредь, гфисвячених. Трипхлдю, вахливу чести ну складають доел)ляення проблем, пов"язаних з этапом А трагй аъсыкп культури. . ' ид,н1б1> з ьа*ливн>: проблем, ше « до с! остаточхм не виршаних, *. ' хфойчдма генези •трип!льоько! кульки, Перлов!лкривач тпшильсь-ко"1 култ,".'гри В .В. Хвойка перплоачливо припускав, вд тпигпльсъка ¡гг-

льгура шкикла у Прикарпатт! та Середнъому Пояпшров"!, Оуло поставлено питания про оп!вв1лношення м!сцевого та пришлого балкан-ського субстрат!в трип!льсько1 культурй.Вже на початку в!дкркття трип1льсыю'1 ю/льтури б!льш!сть вчених повиязувала П з Балкан- ' ськиМ резоном /тз, Р.Штерн/' та серелизеадноморсъкрчи культурами /А.Скряленко, б.Вовк/, Але yol ni споотереження було зроблзн!' не на ранн!х матер!алах ТригИлля, як! тод{ те не 6ули btnomt. .ГОяро-Ке Еивчення ракньтшп!льських га прекуктгеноьких пам"яток, як! Мали безпосераднс винояення до проблем герезй Трпп!лля, почало ся вже у птсляво'лпа роки.Оск*лЬки ранньотрйп!льоька культура в частиною сДноотi Ирекукутенi-Трипiлля А, питания ii походиення негюжлиБо вир!юитя без айал!зу прекукутенських маТер1ал1в, с5о сама у pertoHt Прекукутен! зна»дено найб!лыя раниi пам"ятки куль-Чрури, яка розширила територ1ю на наступних етапах.

Проблема похопження культурй Куку'тен1-Тряп1лпя кап значку ÍCToptorpa<titn у румуноькиЯ археологи Л'i ейвчали Р.Вульпе, С.Ко-Ша, В.Дум 1треску, Г.Дум!треску, С.Маринеску-Билку. Вони вказують ha участь у генез! КукутениТршплля культур Боян,л1й!йно-стр!ч-ftOBO'í керам!ки, Кр)ш, Хаманлкия.

Шсля в!дкриття 6yro-jHtcTpoBcbKot неол*твчно1'культурй В.М, Даняленко, ВЛ'.Маркевич вказуваля на ii виесок у í/ормування куЛь-ívpa Прекукутен!-Трипtлля АB.I .Маркович вважав, да wtcueBt пле-Менр дн t стровськото вар!анту буго-дн! стровськоi культvih були йвидко асимйльозан! боянськими яряНшливд! племенами, 'аЛе встигли йалшити у ix культур! cboí еленеити та зм!нити подалыяйй шлях розвитку у сторону формувакня ранньотрип!льсько! культура в одному з и локальних прояв!в. На в!дгмну в!д багатьох двтор!в»як! Припускали участь буго-дИстровського неол!ту у формуванн! куль-*урй Прекукутенi-Гряп!лля А, В.М.Даниленко вважав, то хмэльийксь-ка ^аза бу го-днt стровськоi культурй nií впливом балкано-дуна!*сь-ких племен трансйормувалася у трип!льсь'ку культуру.

•Вклад у вивчення проблещи генези трип1льсько! культура внесено С.?Л.Б!б!кович та К.К.Черяига. Внесок у доел!дженкя ufcí ' проблема зробив В.Г.Збенович, при святивши цьому bbí монографI. В!н прияднався до думки cboíx попередник!в про участь у Формуванн! культурй Прекукутенt-Tpantлля' д культур Боян, л'иПйно-стр'.ч-koroi керам!ки,Торлош,В!нча,:Хамандж!я, але пов!в в!лсутн1сть «пливу буго-дн!стровсько'1 культ^рп,

OziHtra з пров!,пних проблем раниьотр?ш!льськй1 !отор1огр'а'Ш

е проблема перходиэаиЬ пам"яток.Вперше думку про можливиР поа!л Тршплля А за хронологхчнигл етапами висловив В.М.Даниленко.Дега? t спостерелсення В.М.Дашлекка про нардавнШн риси у Тряшлл! пхдтвердилися, наприклац потляд на традицш виготовленкя скреба-чок на вхдщепах, як на на"'бтльш давню. В.м.Данлленко вид! лив у Трщпллх А чотири хронологтчн! пер1оди,'причому як сиихроннх були презентован! так! пэм"яткя, рк Флорешти i ТаЯворон, Грешвка та Лука-Врублхвецъка, що не с можливим. Бхлыц вдалоо с хроноло-Нчна колонка для Трихилля А запропонована B.Í .Маркевичеы1, але во-на охоплюс тхльи? заххднлр perion раннього тригилля. Не зовсхм bi-дповхдае сучасним матер1алам по ранньому т^ипхллю хронологхчна схема В .Дум! треску. А.П.Погожева зробила спробу пзрхидизацп Три-п!лля А на ochübí анал'.ат пластика, К.КЛерниш був сформульованйА .основниЧ принцип, який використовують д0сл1 дники, створююч!. хро-нологхчнх схеми ,лля Тришлля А, коли ранньотршйльськх (/лтер1али сп i вставляться э комплексами Нрекукутен: I та Кукутея! А. Рак-Ht? етап трип!льсько'х культури за К.К.Черниш складаеться з шести студент в, а в ц{лому перход поделено на дв! частини, на паргаому етахН те вхдчутнх впливи культури Боян, ({Льальн* пам"ятки мають рисш Кукутенх А .В.Г.Збенович в цхлому погодяуоться з схемою пе-рхадизацп К.К.Черниш, але шдвалинами Poro nepio.imaaxm я вхд-сотки видхлених ним технологЧчних груп посуру. Хронологхчна 'икала Тркпхлля А ВЛ'.Збенавича базупться, в основному, на досить ловко дослхджених пам"ятках Середнього Поднхстров"я t не моке бути ц{лком перенесена на материала сходного perioHv.

Вазливою проблемою icTopiorpaíni и триШльське домобудузання. Бона шлком стосуеться i ранньош етапу культури. ^етолика хнтер-претаци решток трип!льських жител /пдоиа'зок/ заиропонована у 40-bí роки е.О.Кричввським та Т.С.Пассек. Зона буле пенуттОо серел ■ трихпллязпавцхв до початку 60-х рок!в, коля 3.Í .Маркеби:/ висловив íhiuv думку mano t нтерпретац! i обпалених глиняндх завалt в тра-пхльських дудинкхв. На Bijmiw вхд иЮ.Крзчевського, яки« вважав гликянх кастили дол i яками, ВЛ.Маркевич аргументовано дое!в, то - у багатьох випадках вони е решткаш гликяно'i oót/азки деревьях . мея&ОБерхових перекрить хати.Реконструкихн будхвельних решток ранньотргшльськиХ поселень на основ! когиепцхх В.1 Лаокевича, зроблена К.К.Черниш та К.В.Ынькхвським. Сьогоян! для пиршепня проблем трипхльсъкого домобудуваннп на^бтльш шйдним с ретильки» Шдххд во кохкретних пам"яток. вивчення конного х.итла. Саме та-

к;?« п!д;с!д бачимо а працях. К.К.Черниш.ВЛ.Маркевича.О.В.Цвек, ДЛ.Заатя та iH.

Багаторгчн! доалЬчкення дозволили носить чхтко улвити перш! етапи розвитку трвд!лъсько'1 культури, провести детальн! досл1д-жеяня окремих категортй anaxtnoK. С.М.Б!б!корим було встановлено високи" р!вень сэц!ально-еконо?пчного розвитку тритльських племен вже на початкових етапох тснування культури. Bin розкрив ба-> гати? духогни^ сп(т раниьогри'нльських илеуен, показав ix зв"язок з зег/леробсышш енеол!тичнш.'и eventльетвамя Соредизекнамор"я та Швдетю-CxtnHoi Свропи. Пергаочз тзагальнюотою працео э Трип!-лля А стало доснИлження Г.С.Лассек, .яке базувалося на пам"ятках ПодШстров"я. Специальному анал!зу цтдано ранньотршИльсый тн-дуотрИ.у працях Г.Ф.Коробково! та H.H.Скакун.Ранньотгип!льська пластика вивчена А.П.Погочевою. МонограсИчно вилан! роткопки окремих ранньотрип!льських пам"яток на Дшстр! К.К.Чернят, В.Г.Збе-новичем. 3"явилися hobi узагальнюот! прац! з Тритлля A C.M.bi-б1кова, К.К.Черни'и, З.Г.обешвича. Важливе значения мають досл!-дження з палеоботан!ки З.В.Ннушевич, Г.О .Пашкевич, Н."Л.Кузм!но-BOI, з палеозоологи О .П. "уравльова, з петрограф! i В.Ф.Петруня. .

Bei перел!чен! досягнення у вивченя! раннього етапу трип!-льсько'1 кулътури.в значнШ Mtpt. зробленх • при досл!дкенн! са-ме памияток зах1пчого рег!ону, у той -«ас як поселения у м'ежкр!-ччт.ДМстра t ГПвдениого Бугу та у ГГобужж! вивяен! набагато rt-рше. Отримання новях джерел для еххдно! територН поширення ра-чньотрип!льсько1 культури дае змогу звернутися до ix анал!зу у esi^i розглянутих птюблем.

В-гозтйл! 2 розглян^та материальна культура раннъотрип!ль-ських поселень ехгпдаго periOHv: энарядпя npaui, кераг/!ка| пластика.

Анализ матерхал!в раниъотр'иптльських поселент, счхлного ре-г!ону показуо, по сировкно'о для знарядь npaut були Kpevt нь та каИчь з рхзиих пкерел. Петротт>аа;гч!да'и акалтзат/и В.^»Петруня вотановлено, гао на ext днях равиьототйльсьних пам"ятках викори-стовувалися дн{стровсып породи, сировкна. !з'Сх!дних Карпат разом з ч!сцевиг'и бузькими породами. Пе'рвкнна обробка сировкни здь'сл'пваласч бззгосерелньо 0!пя м!сия побич!, виробнштво зна-ряль пов"язано з писеленнлуи. Вини бнготовлялися як v житлах, так i у епшиалышх Испях поза *гчк\**к б,гяинк1в. "'рн noptsiwiri iHÄveTTii'* пял*"яток exi иного pertOHV Tpi'ni пьсьио. культури з-pa-

инъотрип1лъсъки"и матер!алами !нлих ра»ок1в прастекуються сп!>/ льШ риси чу техн$ц» роэшеплення кременю та виготовлан!<я янаряпь. Знаряцля лраш магать меж собою певну под!бн!сть .та типолоИчну близьк1сть. Сутгеву р!зницю мають кикпсн! показчики крем"яних 1ндустр!П ф^альних памяток Прекукутен! Ш-Трип!л5Я А Севеднього Полиэстров 1 я з одного боку, та лоселень фаэи ПрвкукутуьI П—Три— ■ п!лля А того ж ра/ону ! фази Прекукутен! Ш-Трип!лля А сх1дного' региону ранньотриптльсько. культури а другого боку. Якге у перщих анарядпя на пластинах складаютъ 60-70 % /Леик1вц\( Лука-Врубл!ве-цька/, то у других - 20-й0*5 /Бернашвка.Бернове/ I 30-МГ1 /ГайвС-рон, Сабатингвка П/. Причому у-Лешивпях та Луц!-Вр.убл!вецьк1-!'< прева.яююгь скребачки Лицевого типу на пластинах /75-65 % скре-бачок. У БернааНвц! ,Браз! аначна кхльШсть снребачок зроблена на овалъких в!дщепах /96 га 84 %/, як! на бузьких пам"ятках досягают 99 та 68 % у Гайворон! та Сабатин1вцт П. Скребачки ча вшпепах Характерах 1 для пам"яток Прекукутен! П-Трип!лля А Молдови. Асор-титент знаряпь дн!стровсъких та сххдютрип1льських пам"яток важно пор!вняти, бо осташп мають вхдвоено небагату крем"яну ¡хшус-?р!ю. Але псевалювання скрейачок на в^гсепах повднув саме ранн! пам"ятки зах!дшго регшну з сх!пнотрип!льськт/и. На нашу думку, поя!бн!сть по такому параметру, як.скребачки хндустрхй сеиеднь-одн!стровсъких пам"яток з сх1дноранньотриглльс?<кими пояснюеться збереженням традииП, яка йда з часу Прекукутен! П-Трипхлля А I притаманин саме прекукутенсько-ранньотршпльськхГ' культур! на в!-ддпг' втд культури Боя» та лШйно-стрхчкоьох керамики. У фхна-льних пам"ятках Прекукутен! Л-Трипхлля А населения Сереинього ТТо-дн,!стров"я швертаеться до забутих трении!п 1 скрейачкл на пластинах склалають 80 %. На наступних етапа* Куп'тень-тсглхлпя у за-XIлно^у регион!' скребачки на вхдшецах ко^.е ье зуегр1ча«сься.

Тресолохччпим акал!зо»' зна^ядь прг.хп Ь Л .©са*ув тя^ГЛ.Коро-бкова встаиовили хенуваннн таких зньрлнь як нож!, серих", проколки, пи тек. К!кр;,чяастини вякористовувялкоя як вклалиип й иу^! та дротики. Сксёбачкими оброблчли шкхри I прорхзали пазг. ;:<7гтр!ча-ютьоя полхфчццхоналын знаряддя, а та ко ь збров - ки?'.'"»н1 иако-.нечники стр!л та яротик'хв. Кам"яи» знаряпия вр.гомглши V техя{-

Мкета^у. щлНув&ния. Перед пах аеркотерви, пзстр, алглзячи, рудолробилкк, сокири, котики, ми-рядпя 3 коотт та рзгч в&числен-п*. Це котики, шила, лощила, орныхштири. Укрупним с знарявпя а рог/ для розпушування грунту з ¿ребенюнового Яру. ^пико.ч! ер-

ро(5и з vijii - ив*истиля - нра"'ле(;и у Александр!pui' тг( Гребенга-kobomv Hoi. S О/.екгаюш!вки похопять тшад» (И'днь бляха карбун-ського титг та м!чне чотйръохгранне зр«ряпля.Й.В.Ринп!на в1дно-. ситъ олексянпртвсыси!' метал по fa^CTspeii карбтнського кола.

Техн1ко-гадрг.олоп1чщ1г' анализ twh'CTpi?' ¿aïnu-отрипtлвських

ра'.»"ЯТОК СХШ'ОГО perionv ЛОХВОЯ.": ПГИ*ТИ ПО BIICHOBKV, 1ИО ВИрО-» бн-^-ий комплекс раяньотоип!льськоi культури мае crant типи !н-вентаря. lie евтлчитъ прс в'ксохи" розвлток та культурна е.тпеть пак"яток.Кам"яна !ндустр1я в тппово-о магке на vetx поселениях Преюптен!-Трип!лля А. 3 'енеол!тичними культураг/и Пtвденно-Cxt-дно'1 Bfiporm ранньотрип!льська !ндустр1Я wan под1б!исть не тглъки за' техгпкою розшеплевня кре1«енго та виготовлення знарядь, але t за типами сокир t тесел, як! !дентичн! раннхотршйльськ!« t эд-po'kô розполскдаея! у к^лкгфвх Коджалеркан-Караново-Гукелъняия, Сто^ань-^лденъ, Болграл-Аллонь, Боян.

KépawiKa - Haf'diльгп масива категория зяахтлок на вс!х ран-ньотрип<льських па""ятках. НераИчнт коиплекси поселень сходного регшну склаляються з ветикого за тильктсто ! цуже виразного га-тер!ал"..При упорядкуьгнн! "ого t створенч! oacHiKautï керам(-чното комплексу спиталися на тралит'»ht класЦякац! ï, v тому числт с на запрчпонован1 Т.С.Пассек i Ч.КЛернии. ïïocvn noni-ляптьсч на дн! rpvrm - столовий та кухоншг"*. Подалыип* поелл за типами посуду ''Де у мэ-iax kokhoï з rnya. 4iTHoi ?ехнолог1чно1 р1зниц* f.'ijF. столови«'и та кухонними ранпьотоип!льськкми посупкна-И'И немао, вони воокрелютгься за 'Характеров озлобления. Керамика вигтовлена з т-лини з лоИтками 'памоту, п!сжу. Вона гарно об-палена, кольорова гама у яовто-цегляних чи ctpo-чорних тонах. Такт техколог!чн! особливостт, sit склад форгмвияно! та си, лом!-шки, ÏX габарити, товншна спнок постду залекзть не в! л того,до moi групи належлть посудина, a Bin розм!р!в. Велики" за об" смои посуд war n^cttne tobpii ctîhk», осо^ллво v-придонной части-Hi, re пуне ;ikîchiî" npowic гляняжП гласи, Kpynntral частики noMt-шок. Уловки nocynv гозволфоть зробити пеяк! спостере^ення нал Tiiw, як вкроблярся noevn. Велик! посупинк лШилися CTpi'lKOtriM veTorow. Опечатку "опелтеалися окре?п "частяни посудин, як1 по-'

TiM СКРХШПОВУЛ'ЮЯ собою. t.'OI'lli ПОСТЛИНИ ВИр0(*Л0Н1 S IÏPt6l'i)-

CTPVKWPHOÏ глени, побге в{л"Улено']р я тюм1шка*'и еялы'о подрМ-леного "ia'.'OTv п плпног^ ч?/атку глияи. 0кгем1 летел! - в!нкя, -яа-л(пг- - п.)л1плювалися. Повгрхья поспит» заглаг.ту^алося, ркрива-

двоя ангобом, noTtM наносився заглиблени,;, орнамент, поверхня посудини лода.лася. Bi port дно вге п!сля випалу на невних типах посуду орнаментальш аот фарбувалися червою» .вохрою, а заглибикя зашвноталися бхлою пастою.

По паль ш клаоШкашя керамхки прведена у межах двох виги. лених гпуп. Тиштюрютноч ознакою виступае iopra посуду, точу ми вживаемб теешни "тип" та "форма" як синонхми.

Кухоннир посуд з паи"яток сх!дного periunv 'Грип1лля А характеризуемся не дуже великою рхзноманхтнтстга Форм.та озцоблепнн в nopi вняяш з столовям. Лекор эдНюнювался декхлькома ирийома-ми. Це piзноманхтнт пальцев! та нхгтьов! зашипи, вхдбитки, у тому числ1 i барбатин. 1нши^ поширени? призом оздоблення поверхн! - обмазка 'i\ редкою глиною," так ЗЕаниР "руст", який теж ма« де-к1дъка BaptanTiB. Зустрхчаються рельг$н1 зобразкення, част tine на-xim. За формою вшиляеться декхлька тишв кухонного посуду: го-ргаики, багвторучт посудили, глечики, фрук^овнщ!, цишгки, миски, п*фоси, шкришки.

Столови» посуд вijiptзнпптъся в1д кухонного бглшоя pi3HOMa-HiTHtoTio opnaweHTaut i, 1орм. Для столовог керамтки раннього три-п{для взагал! типовим е заглиблениГ: орнамент у cmwrvneaHi, !нод1, з поФарбованими зонами. За технхкою ви;илен1 слхдуюч! притоми за-глябленого орнаг.ентуг про кресле ни"-, врг-знг?, штамп, кгнелюри.щ-крустац!я заглиблень 61лою пастою, фрбування окремих елемент1в червоною.вохрою. Иерел1чен1 прийоми на керампп cxtднораьнъотри-пхльських комплекс}в. частiuie зустр1чаються у р{зноман*тяих епо-дученнях. 0постер1гайться певна коредяШя tt.i'a форгою посудтш та прийомзми орнаментенii. Так, по/:лнання прокреслених лtкtг- з штампом та канелюрами характерна для горвшкЧв та 'кубкхв. Прокресле-ний орнамент част1ше зустрг^агться на грушовидакх-посудинах та мисках, фарбування на мисках. Техшчш приРоми нанесения орнаменту не пов"язан1 з сюжетами та мотивами орнаментальиих. компоаи- . идй, як! змхкюються а залеы-юот! вхд-форми посудин, на яких вонл розмшенх. Це дало багато BaptaHTtB орнаментамиi, п елемзапв та деталей,*якt утворюють струнку систаму, то характерна для столового ранньотршНльського посуду.

Виюллютъся слхдуюч! форми у rpvni столового посуду; груво-ВИДН1 посудини, кулястi посудини, глечики, горшки, кубки, миски, вазд, (tpyKTOEHKut, кратери. До груди столового посуду належать . тако* глиняHi черпаки. ~ .

- и -

У Нормами столово! кераИки пов"язан! орнаментаяып зон и на посул! ( повнт засоби орнпм'чртацп.. Анпл!з орнаг/ыпчв зроблего за круговое та боковою роэгорткаш. Дослртокечия показало, гао чим числен!ша |\зрг/а посулу у керашчному комплзкс! пам"ятки, тим р!знокан!тнш! орнагенталън! ког/позици з неч пов"язаи1. Тобто к!лък1стт, вархантгв орнаменту вьргал! певною кирою залеяить вгп к!лъкост! онайденого при розкопках гатергалу. При створенн! кла-свйткани ранньотртильсъко! кераНки ми спиралися на великгй ма-сив цьлих .|орм з пам"яток олександр!всько1 глупи. Розповсюдяення законов!рнооте? озлобления посуду на велика к!яьк!стъ матер1алу ранньотрип!льських поселень вказуя на !снування стр"ко! тралии!!' керам!'?ного виробництва на протяз! тривалого часу на значн!" те-ритор)х.

Анал!з форм та орнаменту столового посуду керам!чних комдле-" кс1в поселень сх1дного рег!ону раниьотрип^льсько! культури пока-зув гдн!сть тип!в посудин та орнамвнтальних сюжет¡в ! схем для всього кера)пчного комплексу сх!дтго раннього ^риптлля, ст!ВДсть-елеменг!в орнаменту, перевагу чотирьохяасного полЬпу симетрични/ ко1»позип1й, гиг обертаються науколо центру. У орнамент! прева.?т-готь эображення хреста, сл!рал!, ромба, кола, овали," трикутнйкя. Вони виступачть як окрем! елементи, эбо як вар!анти композиц!!» та '¿х деталей, буватать "головниг/и сюнетага орнаменту.Перел!чеш елементи прита^анн!■не т!льки усьому прекукугенсысо-ранньотрип!льсь-ког^ ареалу» але с характерними для широкого кола землеробських енеол!тачних культур П!вденно-Сх!лно1 Кэропи.

Ма^ке на вс!х рзнрьотрипиьських пам"ятках сх!дного рег!ону Трип!лля А зустртчаетъся пластика, велик! колекп!! походять з 0лексашр1вки, Сабатин!вкя П, Тямкова, Гребенюкова Яру. Анал!з пластики проведено за кл«с1 <*ЛкедА.Р.ТГогожевох. Переваяиа 61-льш!сть колекц!« пластики сх!дних пам"иток складапться з неорна-ментоЕаних статуеток. Саг/е так! <.)!ггрки а типовии! ! для перяшх Саз Прекукутен!-Трип!лля А.Орнаментован! <Мгурки, .те! знание но у Олек сандр! мл, Сабатишвц! П, Га^ворон!, Г'огилънИ М, Гоеи!и~ ш у поодиноких экземплярах мають близьк! аналог!I в днтстров-ських кодекитях пластики, ле орнаментован! й!гурки прв гикнуть. Це, в!рог!дно, на^бхлЬ'И рання орнаментована пластика трип!лля. ' Бона мрп розвинути" вигляп, п!д?(реатг)п культтрну опгчсть Ир°гсу--кутеи! - фрчп!ллд А ! Кукутсн! А -^отйпхлля 31. На пук-ку А.П.По-то-?етЮ1, раптова поява та поширення типу орнаментераних ф!тхж

св!дчить про те, да вони магать у Tptuitjuii !нокультурне .походке-Ння. Лодхбну теор!ю запроповувала С.МарНюску-Билку, яна пов"я-зуе орнамент на фхгурках з п!вденшм хмпульсом, да передавая через культуру Гумельниця. Але проти того свтдчить пор!вняння орнаменту гумельницько-карановеьких та раниьотрип!лъських стату-еток. Не сшвпадають не Пльки зони нанесения орнаменту, a t орнаментальн1 композицП, сюжети були сп!льними для ус!х земле-po6tB Швденно-сх!дхш бвропи. Тоя орнамент1ровгш ф!гурки вини-кають як новий хконографхчний тип пластики ранньотришльськох культури на фаз! Прек.укутен! П-Трип!лля А у Бернашхвщ, а кабу-ваютъ поширення у к!нш Трип!для А, отаютъ превалюючим типом у ТригИлл! BI.

В роздхл; а розглян.уто проблеми перходизацГх та хронолог!! памя"ток Трип!лля А сххдного рег!онуперш! з яких належать до фаза Прекукутен! П-Трипишя А, яка характеризуется ще досить ек-. лектичним, не дуже еталим керам1чнии комплексом, аде вже у ьер-нашгвц! ми бачимо не т!льки bcî основн! форм та типи орнаменту, що притаманн! б!льш n!3HiM ранньотрип!льським пам"яткам, a i на-явн!сть певноГо зв"язку uix формами посуду та аасобами орнамен-Tajjiï, подхл посуду на столовий та кухонний.ГЪловною осоолив!ст» перших сЬазг. Прекукутен!-Трип!лля А -е присутШсть керам1ки а вр!з-ним Б!зерунком, л у кухонному посуд! барбатину „На!»лавн!пш на Ук-рахях фаза може оути под!лена на два етапи - Прекукутен1 flj ,а

Прекукутен! IL, - Трйпхлля А. Нечислен! на початку пер1оду пам"ят-ки зб!львуготь' к!льк! сть на наступному ступе Ht Прекул.утый ш^-Трип!лш А. На них збер!гагаться деяк! ознаки попередньо! фази, а саме:яевилииа к1льн!сть керамЫй з барбатином, реберчает! фрук-tobhmxI, псевдовр!зний орнамент.Саме на uttt фаз! значно розширю-еться раннъотрипхяьська територхя до басейку Г!ровного Тпигчя. У керамхчному комплекс! цini фази набувають розповсздж.'тння тили посуду, HKi us фаз! Прекукутен! II-Тршйлля А зустр!чалися р!дм>. На пастуший фаз! Прекукутен! и^-Трияхлля А зликають остатп ри-си раннього периоду, 1шд1 зуотрхчаютьсп ознзкихарактера! для настушшх фаз, Першх два CTyneni фази Пренукутея! Й-ТригЛлля А можливо характеризуют« як класично ранньотрип!льськ!, бо на них вже немае рис культури Боян t ще не э"являються елементи, типов! для фазы KyKyTOHt А-Трип!лля BI. Фхнальна фаза раннього трип!лдя - Прекукутен! ИЦ-Трип!лля А.Зиявляються нов! елементи у кераИч-рому комплекс! /о!нокл!, ямки.глибоки покриики/, роэгювеююген!

вже у Кукутен! А-Трип!лл! В1. Сьогодн! стан.джерел не дозволяв побудувати посл!довну колонку м1ж фтналЬчшгл пам"ятками Ттап!лля Л 1 початковимя В1.Керам!чний комплекс Кукутен! А-Трип! для В1 ц!лком пов"язано з попередн!м етапом.кр!* невилико! к!лькост1 розписного посуду. Тили столового посуду дешо змпгоються пор!я-няно з ф!нальною фазою раннього трипхлля.Кухонна керам!ка збе-регап раниъптрип!льськ! традиц!!,

иази Прекукутен! I та Прекукутен! П - Трип!лля А були периодом формувакня трип1льсько-кукутенсько'1 культури, коли склався культ^прни« комплекс Прекукутен! Ш-Трип!лля А. НаприкПщ! сЬази Прекукутен! 111-'Грип!лля А у керам1чному комплекс! простежено !но- ' вацИ, як! н»бувають поширення вжа на настуший (ЪаэI - Кукутек! А-Тришлля 31 .Оме фаяи Прекукутен! I та П-Тритлля А можливо вваиати переч!дними до суто прзкукутенсьно-рлнньотрисгльсъко! культури, яка склалася на територи в!д СТрету до Прського Тт-кича. Майже на вс!х ступенях етапу В1 у керамхччому комплекс! зберегаються ранньогрипглъськ! традиц!1. Iновац!1 пов"язан! з 1нокульфурними !мпульсами. Маяться на уваз! поява розписного посуду, мояливо з культури Петреит!, яки» принято як ознаку для визначення кордону м!ж прекукутенсъкою та кукутенського культурами. Якщо БИКЛЮЧИТИ з поля зору появу розписного посуду, то куль-турш комплекса Прекукутен! '11-Трип!лля А та Кукутен! А-Трип!лля 01 являють- йдл!сть багагьох рис, ялх мають сгшПстичииУ, розвиток. Але сама розписний посуд е головною категория» матер!алу, по якому "де в!докремлення'куяутенсько'х л!н! I розвитку в! л трип!ль-ськоиСаме на еташ Нукутеш А-Трип!лля В1 прстежено початок фо-рмування дьох культур О.В.Цвек. 'Сл!д п1дкреслитй, № культурний комплекс об"влнув сптльними рисзми у вдину культуру пам"ятки в!ц фази Прекукутенх Щ-Тркп!ллч А до Кукутен! А-Трип!лля В1, саме у Ц1Х хронологхчнкх рамках ¡снуе трип!льсыш-кукутенська едн!сть у вкгляд! культуюи, яда по-лм втрачзеться. Як культурна явище три-гпльсько-кукугенська пшпстырозпадавться тод!, коли зникап коло культур облает! фрак1«съкого енеолгту, до якого юна певнов м!рою належала.

е в!дносно 'аироке коло джерел, що дозволяють синхрон! зувагп ранне трипЫля з сусШиуи культурами. Цз предмет», № потрапили на пам"ятки у результат! контакт!в мхж нолями р!зних культур, так эва!п 'Чмгюрти", а також паралел! у матер'ачьнМ та духовнИ сферах. 3 солгарськЕМй еиеолстичнимп культурами облает! $ра:<»й-ського енеолгту рйннмтгил!льськ1 матер!али позволяв синхрон!зу-

' - 14 -

вати насамперед метал. Як встеновлзно б.м.Чернихом, представн-йки екеол!ткчних культур Болгар!'! поставляли м!дь, руду, вироби у раннъотрип!льське середовите. Сокиру-молот та тесло з.карбун-ського кладу в!н датуя часом Караново У1 I вважае неможливим си- ■ нхрон!вацш Трип!лля А э Кар'аново У,. На нашу думку, достоверною виглядао синхронизаШя фази Прекукутен! Ед-ТригНлля А, до яно! належить Карбуна.з Караново У1, а фази Прекукутен! ^-Трипишя А з Караново У /культура Мариця/. Комплекси Мариця Ш-1У- з Прекукутен! I 1-4 Х.Тодорова синхронизуй на основ! знах!дки ранньотрип!-льсько"1 посудини у другому шар! теля Сава. Посудина з вр!зним в!5ерунком знаАдена на поселент Ясатепе культури Мариия. В Оле-сандр!вц1, Слоб!дд1-Зах!дн1», Гребеншовому Яр! энаЧдено розвали зерновик!в та покришок до них, дрикрашених канелюрами та релье-фними когаози^ями. Складне гросИлювання цих посудин, ¡х бггато-друсн!сть, рельефниА орнамент зовсИл не типов! для ранньотшп!-льськоI керам!чно! тралилI, але знаходять аналог!I у матер!алах ' теля Оьчарово у нар! И фази культури Коджадермен-КараноЕО 71, та у тел! Сава, шар! культури Сава Г/, фаза Варна за Х.Тодорово«. Посупини та статуетка прекукутенського типу походять з шару Кара-ново У1 теля КоджерерменЛ .Тодорова вказуб на энац!дки Ьруктов-ииць ранньотрип!льського типу в чолов!чих могилах у Луранкулац!.

На синхрояиэаш 10 Прекукутен! Ш~Трип!лля А з Румельницею А1 вкаауе значена у в!дпов!яному шар! поселения Б!дра фрагментарна посудини, з эаглибленим орнаментом. 3 поселения Тангиру у шар! Гумельниця 1в/А1/ Д.Берчу наводить фрагмент ранньотрип!льсько1 статуетки, яку С.Мар!неску-Билку датуе ф!налом Прекукутен! Ш. П.Роман згадуе про численн! керам!чн! знах!дки прекукутенського походження у шар! Румелт-нед! А1 посэлення Мегуреле.

Лосить численн! факти для синхрон!гаи!I Трип!лля А з памятками Болград-Алдень у Подунав"!. Це фрагмент ж!ночо! ф!гурки э Олексанщпвки, керам!ка з Ганська, Кових Русетт I, Багринеит УЛ. "Цгаорти" Прекукутен! Ш-Трип!лля А знайдено на пам"ятках Болград-Алден! та Стойкань-Аллен!.Фрагмент« ф!гурок походять з поселень Лопапика та Сучевен! .Ранньотрип'льоька керам!ка знамена серед матер!ал!в поселень Лишкотянка та Браелчця.

У эгод! з наведеиими данями подо синхрон!зацН ранньотри-. п!льсько! культури з балкано-дунаяським енеолИ'ом г дан! абсолютно 1 хронолог!I. яка нин! може були визначена для Трип1лля А на п!дстав! радIовуглевцевих влзначень. Для пам"яток сходного

peri о ну маемо г.оки що е.дине таке визьачвння.- Тттюв, 5700i?0 р. тому. KpiM того можлива викорпстання сер!i зизлачень для пам"яток Прекукутен!, синхроньих? в ц4лому: Подурь-Дялул-Пндару /Прекук.П/ - 5820^50 р. тому, Подурь-Дялул-Пндару /Прекук.Ш/ - 5820"t 50 та 57Ю£50 р. тому, Тирпепгги - 5530i85 р. тому. Рижню дату дадуть врзначення для Нових Русешт I - 5570±100, а також cepin впзначень для памяток КукутяШ А-ТрипШя BI: Подурь-Дялул-Пндару /Кук. Аг/ - 5420*150, Марджанен! - 5620*50 та К10±55 р. тому. Сл!д зга-дати також визирчення для мвкольського могильника лШпро-донець-ког культури, з якого каомо трип!льськ!й iмпорт В1,- 5640*400 р. тому. 3 врах.уванням можливих !нтервал!в визначення для ранньотри-' п!льських пан"яток кклаяаються Mix 5870-5445 р. тому, охоплшчи пер!од у /i00 рок1в. Враховуючи дати лтя е?апу К^кугент А-Трип!лля ■ BI ueit nepio,". сл!д оулоб скоротити до 5670-6600 р. тому. Настулною проблемою е перех!д Biд рад!овуглевцевих визначень до реальних, календарннх дат, тобто ix конверсия. Зг!дно кал1бра:Ш*н!й табли-Ц1 РДларко пер!од 5870-6600 р. тому вхдповгдав приолизнсГ 47004600 pp. до н.е.Бараз ця шкала вважадться заотортлою. Навелемо корекц!й Дат по Зюссу та мАСКА-коррэкшен для Тярпеит - 4500-4320 до я.е. та Нових Русешт I - 45о0-4Ы30 р. до н.е, IJi дати визна-чатимуть, хоча i досить приблизио, ф!нал Прекукутен1-Тип!лля А в межах ДШ-ШУ ст. до н, е .Враховуючи пам"ятеи Прекукутен! П-Трип!лля Ai абсолюткий BiK пам"яток Трип!для К у сходноод perio-lii Еязначаеться в ц!лому приблизно в межах ХШ1-ХЫУ ст. да н.е.

В роздЩ роэглядаеться ранн!й етап формуванкя давньозе-млеробського сусп!льства в сх!дкому рэг!он! пошкрекня ранпьотри-тльеыШ культуря, За хронологтчним визначекням, ио встаяовлено у попередньому роздШ, ая тсритор!я'у геогра$!адоку В1Лиошеня[ слгспйдав з кордоном степу та лгсоатеиу, тет тут черегування л!состепоБих ландшафгтп а степавиш.Экачна територ!я, на як!й поширвлося раннъотр';пiлясъко населения, була освоена досить яе-р!вном!рнй. Фактично маемо падилька втдокремлевдх значними в ряста нняин Topswipift, За к!льк1Ст>о памияток етапу А во! at ра?»о-ни суттйво поступаються зах!лним. Поселения у чах в!докремлених територ!¡и розтааован! щупами, на в!дотан! 2-5 км одна в!д одного. На Швденноиу Буз! зафтксаван! ранньотрдп!льськ! ти«часов! стоянии, повиязан! з порогами. Поселения эвячайно заГмали неви-• coKi м!сця б!ля води, вони невелши за площе», I - Я га, эа ви-" нятком двох пам"яток роэм1рами у'6 та 20 га . Б!льм!сть поселень склакавться з назеуних глинобмтних хител, частвна ix двсповерхо-

-16 - -ва. Анал!з домооуп;вництва ранньотркп!льських поселень сх!дного рег!ону дозволяе прийти до висновку про його високий рхвонь. Бу-д!вл! Еикористовувглися для проживания та ведения господарства. Принцип единих житлово-господарчих комплекс!в наоув поширення в тряп!льськ!й культуп! з раннього етапу. За вс!ма параметрами бу-nt вельних конструкции глинобитн! ранньотрип!льськи житла не поступаться б!лыя п!зи!м спорудам.

' Анал!з матер!ал1в дозволяв в загальних рисах описати ochobhI гэлуз! господарства рангьотрипгльського населения сх!дного pert-ону - землеробство, твариниицтво, мисливство. 1снутсч! дан! св!д-чать про правом!рн!сть висноьку Г.Ф.Коробково* щоло пол!вар!ант-ноет! господарських систем трип!льського населения. АрхеолоПчн! дан! про племена.сх!дноранньотрип!льського регЮну дозволяюгь втд-яеети '¿х до культурно-господарському типу ручних /мотичнкх/ зем-лероб!в степ!в та сухих передг!р"хв. розселення в межах л1состе-пу мало наол1дком трансформаи!ю цього типу в тип орних землеро-б!в л!состеп,у та л!с!в пом!рного поясу. Початок цього пропесу ми спостер!гас(/о вке на ранньс^у eTaat. У носИв культурно-господа-рського типу мотичних землероб!в найчаст!ше спостер!гаеться у сусальному лад! розвинен! первхено-обгвдш! вtдносини, в деяких ви-падках - OKper.it фазк ix розпаду. 5а Bcii/а параметрами ранньотря-Шльсьче сусп!льство може розгляпатися як розвинене перв!сно-об-минне. Цьому в!дпов!дають характеристики тип!ь жител та структт-' ра поселень.В!рог!дно, в менах сх!дного periony !снувало одне плем^нне утЕорення чисельн!ст«з до 1200-1600 чолов!к. На тл! cTpt-мкого этзостакня чисельност1 населения спостер! гасться утворення плем!нних центр!в типу поселения Могильна Ш, що було, можливо, першим кроном до створепчя трип!льсоКих протом!ст Побужжя на етапах ВП-С1.

Розселення трип!льських громад на сх1д в!дбувалося, на на'ву думку, насагаеред гид впливом еколог!чного фактору - час форму-г.аччя ранньотрип!льсько! культури припадал на посушливу фазу голоцену /Петренкс,1991/." Похчршення природких умов посначилося на-самперел у передг1р"ях Карпат.. Гозселення мало характер аграрно!' колг>н!зац!'! л!состепу. Паралельно спостер!гасмо формування новях илях!в обИну металом та виробами з кього. Лля розселення було типог.ве г.ересування як окрем'их громад, так i тимчасовя конценгрр ц!я населения в окречих центрах /Мопугьна 14/.

В 5 розд!л! розглянуто i пеологхчн! уявлення рапньотрип!ль-

ських племен сх1дного рвгЮну, як! з одного боку в воображениям у духовней Сфер! склпдових частин господарсько-культуркого типу сусп!льства, а э другого н!в!жривн! в!д контексту свИогляду да-вн!х зешюросйв Швденно-СЛдно! Свропи. Для вивчекпя !деолог!ч-вих.уявлень анал1зу можуть бути п!ддан| уо! аспентй матер!ально* культури, а не лише т!, ДО безпосередньо ыають обрядове значения. Для зрозум!ння фуншМ того чи (вюга вотивного предмету важливе значения Мао контекст йога знаходження. Наближення до розкриття зм!сту тих чи !ншх зтк!в, залишених перв!сною лвдиною, тхливв лише за допомоюю етнограф!чних даних, матер!ал!в лисьмово* доби, в!дносно блиэъко! до дослЫчувальних сгсп1льств,а також »Уфолог! х, НаАб!льш яскравою категорию материалу, що пов"язана з куль-товими д!ям: с ранньотрип!льська пластика.Статуэтки зиаходять серед ру*й жител, 1нод! на спец!алъних п!двищеннях, а також у ямах чи котлованах жител, як! часто мають характер см1тника. На думку АЛ.Погожево*, топограф!я антропоморфних ф1гурок може вказуватл на хх функц!ю. Юкаво. що знайден1 серед {нвешаря будвнк!в ф!-. гурка ретелько оброблен!, мена охематичн!, часто супроводжувться ст!льцями-тронами. Вони концентруються у певнях мх спях чи окре^их житлах, мени пошвдшен!. Ф!гуркя з ям майже завжди фрагментарна, схема'тичнх, не мають ретельнох обробки, у мае! ф!гурок часто при-сутн! дом¡или баротна чи зерей. У ямах статуэтка часто пов"язан! з попелястим проиарком. Рхзне м!сцезнаходження ф!гурок вказуе на вккористання хх у р!зних обрядах. Сенс обряд!в, пов"язаних з се-зорнйми свя'гами, у яких викориптовувалися статуеткй, зна^ден! ио-шкодкенЕУй у ямах, обгрунтовайо реконструйовано С.М,Б!б!ковкм як весняни!5 обряа, пр якому фх гурки кидалися у вогниде. 1нше значения, безумовно, мал» фхгурнй ж!нок, пом!й»н! у жятл! на спец!а-льне пхдБйщенкя, деякх з яогорях сид!дк иа стхльцях-тропах а бу-кран!ями на спинках. Вони могли Еикойуаатл роль посйргдккк!з и!*, людьми та богами х в!д!бражати р^зят персонаж!, про що св!/лить р!зном'инз,н!сть тип!в ^!г,'ро?г.Нововав!ло!;ська трьщщ1я заф!ксува-ла !снувй)зя статуэток багатьох персонажа, дуне р!эноман!т1!их, ко кютилися у р!зних частинах будинку, були иов"яз&н1 з ?ого до-бробутом, Еикокували роль заступник I в та пос.ередиик!в мха ладь ми .

богами.. Знаходження велико* кхлькост! статуеток у рхзнах ситуациях вказуе на те, що вони були необххлш при р!зних обрядах^ у яких грали активну роль. Ф!гурки реалхстичного стили могли бу-• ти зобряжениями реальних персон, колись !снувавших 1 ставайх ду-

хами, про що св!дчать етнографхчн! дан! .'На те, що фиурки зоб-рактлоть персонаж!, як! виконують певн! д!х, вказують жести рук, досить р!зноман!тн! у пласткц! сх!дкого perioHy ранньотрип!ль-ськох культури. Руки складен! на грудях чи п!д грудьми, частхшз зустр!чакться жест при якому руки ^ходягься п1д кутом на пояс!, !нод! тршашя видовжений предмет, на нашу думку - це жезл, то-бго символ влади. Bot жести рук, що зуср!чавться серед рластики сх!дного рег!ону рзнньотритльсько'! культури, мають певн! аналог! i в эобракеннях Лавяього Сходу. Ще один персонаж ранньотри-п!льсько! миолог! i представ перед нами у бигляд! ф!гурок з по-рожниною чи желваками у живот!, шо-вЦюбражують образ ваг!тгс>1 жхнки. Ц! статуетки великих тх>зм!р!в, ретельно орнаментован!, на живот! - зображення зм!х. Остание Яовднуг образ ж!нки з те одним типовим для ранньотрип!льоько! культури образом зм!'х. Значка к!-льк!сть ф!гурок мае нап!всилячу позу, ио св!ячит1> про те, що вони сид!ли на стхльцях-тронах, як! мали рогат! спинки. Тож.перед нами один з найб!лып поширених сюжет!в ранкьотрип!льоько1 м!-фологП - ж!нка з биком. ЬукранГ1 зустр!чаютьсл серед !нт'ер"еру будинк!в, на посуд!, на ручках черпак!в, що п!дкоеслюв ритуаль-ниЧ эм!ст останн!х. Таким чином, бик заРмав одне з пров!дних м!ст у симзол!ц! населения сх!дного рег!ону ранньотрип!льсько'х культури, а саме друга п!сля образу ж!нки.03идва и! образи Пов"-яэан! MtJtc собою, за^матоть аналог!чн! и!сця у декор! керам!чних вирсб!в, мабуть вони мали р!внопране значения. Об"сдкання обра-з!в MtHKK та бика с дуже давнюю землеробськоп традиц!пга ! спо-стер!гаеться у "святилищах" Чатал-Гушу, хоча у !ншому контект!.

По^днання ж!ночого образу з образом змх;, заф!ксоване на ф!гурнах з 0лександр!в1'и, теж мае дуже давни традицго. Яскраво показують зв"язок ж!ночого божества з SMicro к/льтув! реали Криту. Т,.В.Антонова вказуе на те, що у pisHHX народ!в св!ту змГх ш-в"язуються з хтоничними силами та зйночою символ!кою. Серед ма-тер!ал!в ранньотрипхльськох культури сх!дного рег!ону образ ж!-нки та зм!х пов"язупться'такох у антропоморфних /грудовидних/' посудинах з т!лом ж!нки, орнаментовании зм! '¿ним в!зерунком. В ц!лому к, майже вс! досл!дники пхдкреслючть полхсемантизм обра-з!в бика та зм!х у nepBichiii культур! .Треба п!дкреслити розпов-сюдаехчпсть образу 3Mix в орнаментацП ранньотрип!льського посуду у сх!дному perioHi ранньотриглльсько! культури , ио надавало

сакралъне значения посуду. ШфолоПчне уявлення лаен!х яемлероб1в охоплюваяо вс{ pe4t, етхлкючи у них хщття, тому в них не тоже йу-ти н!чого випадксяого, другчзрядного, вони но мапть суш декорати-•вниг елеыенг!в у сучасному роэум!нн1. Семантичний анал»з орнамен-TtB вказуг, на те, up вони розкривають космогон!чн1 уявлення три-п!льшв. Орнаменталып схеми на посудх симетричн!, хрестопод4бн! та ооертаються вкруг центру. Для них характерно эображеимя без-к!нечного руху - символу Часу, а рух це:1. - коловорот навколо центру у простор! Всесв1ту. У орнаментах простелен! касмогонхчн! символи - лунарт та солярнх, образи ж!нки, бика, пмГХ, пов"яза-Hi у складну систему, котра в!дтворюс ранньотрип!льсьнт м!фи.

Обрядом дt i раниьотрип!льського населения схШюго рог!ону проходили у житлах i да поселениях, як! теж мали сакральний зм!ст, а напряк!нц\ свого хснуванил перетворювалися на кулъговг об"вк-ти, як! спалювалися. Анал!з хдеологхчних уявлень ранньагрип!льсъ-ких племен вкезуе на те, ню вони мають витоки у землеробському св!т! Давньош Сходу та Середигемномор"я.НаЯважлив1ип образи, обряди, система м!$у Трип!лля А набувають розвитку на протяз! пола-льшого !спуваняя трип!льськох культури.

В розд!л! 6 розглянуто Micue Трип!лля A сх1дного periony в енеол!т! Швдешю-Сх!дно'х Свропи. Яскравими св!дками контактов ранньотршхиьських племен сх1дного региону з балкано-дунаЯським еиеолхтом'е метал, ох1днокарпатська кам"яна сировина, а також так! матер!али, як лтахопод1бш посудини, ьмулети, багаторучн1 по-судвни, "unwept".багатоярусн! зерновики.Спостерхгаються багато-чисельн! параяел1 оздоблення лонерхн! посуду, мотивах орнамента-■ ui'i, пластики та хнмх аспектах культури.Формувания тригйльсько-кукугенсько'х культури вхдб.увалоея у npouect просуЕалня населения з Трэнсхльвани та *,1олйоеи на cxin. Це був не перанй 1мяульо з цих psrioHia у Побужт. Эпэргае спроба населения балгсаяо-дуяа^сь-яого perioHv просуцутиоя на хНвденни'Л c.xtд була зроблела ие в добу неоя!ту.З.М.Данилеяко Монетатуе, щз з печерськох факи буго-днхстровськь культура оргажчно змикаеться з старчево-керэшсков зоною землеробських культур.Але це був нетриваляй валив а боку Трансtльван! х Лнши1 характер мало просування на Дн1стер i Шв-дении? Буг прекукутенсько-раяньотршйлъських племен, як! закр!-пили цю TepiToptra на тисячол!ття за землеробським населениям.Фо-рмування тришльсыгох культури йши у npoueci освоения новях то-pKTopiii та адаптацГх до новях умов оточуотегс середовища.Але цэ

-гоне була рлиноравова м1грац1я.Ранньотри1йльсьио поселения п!дтри-мувало т!сн! ав"явки з прабатьк!вщиною,' ос)с1льк! було невгдемного частинога давньоземлеробського ов1ту, у тому чиол! I етнокультур-но! облает! фрак!Яського енеолтту, яку вид!лила Х.Тодоровч.Енео- • л!тичн1 культури ц!е! облает! окладають макроароаЛ доби "енеол!-тйзац! I" економйки, яка вяявилася у розкв!П землеробсько-скота-рського господарства, МетелургИ,- зародженкп торговл!, м1стобу-д!вельних приниип!в, появ! нових прогресивяих технолог!« та знань, оформленн! розвинутих рел!г1»них культ!в, из наблкзило давньозе-млеробськи племена до порогу цивШзаци, Немас сумн!ву у тому, то контакта трип!льоького. та балкансьного населения про до вку вали ся ! на етап! ВТ. Трип!лля.Про цв, кр!й метайу, свЮТа^ь энях!-дни у Берез!вськич ГЕС,СвбйТин!вц! 1,Пол!вановому Яр! Ш. Але на-#б!льш яокраво зв"язки а балкано-дунайоьким реПоном пом!тН1 у пер!од раннього етапу Трип!лля, що, в!рог|дно, пояояюеться тйм, ко оп!льй! рйси амениуютЬся у процео! самоот!вного розвитку тря-п!льоьких племен у ход! '¿х прооування ма сх!д»

* У оотанн! рокй втала проблема оп!в!снування ранньотрип!ль-сько'1 та• буго-дн!стровоько* культур. Керам!ка фаэи Прэяукутен! Ш-Тргп!лля А залягала сум!сно в матер1алами савраноько! фази на стоянках Никнього Побужжя /О.Г.Шапоинхкова, М.Т.Товкайла/.В.М, Даниленко проотежив вналог!чне явящз на стоянках б!ля порогов у Шумилов! та Солгутовому оотров!, Сум!сне !снуваняя ф!нально'1 фаза буго-дн! стговського неол!ту з Трип!ллям А - Прекукутен! Ш п!дтверджуе фрагмент керам!ки з рослинвою дом!шкою з ями ранньо-трип!льського поселения Гребенюк!в Яр. В!рог!дно, коли ранньотри-п!льськ! громами потрапили на Мвденни» Буг, вони зустр!лися тут з нечйсленним населениям ОуРо-дн!стровського неол!ту, савранську фазу якаго по дат! Тимкова можлиьо в^Днести До. 5700*70 р. тому, Певни" час населения обох культур !снувало оумЛсно, няв!ть заР-малося промйслом риби та охотою на одних 1 Тйх же м1сцях,Постутю-во буго-дн1стройське населения було асим!льованэ ранньотрип!льсЬ- -ким.Можливо, частина його переселяеться в СередНя Поан!пров"я. Там О.М.ТИова заф!ксувала Погаврення катер!нл!в савранськох йа-зи буго-дн!стровсько* культури та мнккязння синкретичных з дн!~ про-донецькимя пам"яток типу Бузькк.

рисноВКИ.ШЛведет й!дсуикй роэгл вдутого у робот!, В!дИчап-ться, то анал!э матер1ал1в ранньотрыйльських поселень у межир!-чч! Дн!стра та Швг.енного Бугу, У Побужж! та межир1чч! Швденко-

го Бугу та ДШпра вказуе на {онування единая ранньотрвгильсько-прекукутеноьно! культура на територГк ыл подлови До Пасейну Г1~ рського Т1квча.$ормуваняя раян|.отрнп1льсгко1 культура й}дбувала~ ся у ярсцес1 пересунаннй населения а Прикарпатська* Молдови на. сх{д, яке. мало характер аграрной кодон1эацН региону Л1состепу м1ж р!ками Дн1стер та Дн1про. Сама" раннчле*"ятка На ох(д в)д Дн<стра - Нзсто'1та 1у - датустьля.фаз йю Лрекукучен! Пд-Три^лля А. На початку фааи Пренунутен? Ш-Тряп1хад А триааашртп, теригор1в розсе?еннл до МеякрНЧя Шгденнаго Бучу ?аДн!пра, де вяяинае найб1льш сх1дно рааньотрип1яьськ& шселення ГребенюШв Яр. Переоуьаяня ранньотрип!льських племен на сх!д було досить ивидким, на "р вказуе встановлена пер!одяэац!я пам"яток, Це Мд-тверджуеться також ?т, ш эа вяэкачениям В.Ф.Петруня, маЧже ус! знаряддя пред! Гребеюжоаого Яру Яулй зро0лен1 а ян1стровськаго кременю.Вже на ранньому етап} тритльськох культура, Нсно поа"-язано'1 з колом культур фрак1йського енеол!ту, заявляться головн! п ознакя, ян) набутаоть подальиого розвитку на настуяийх втепах. Це досить розвинене землеробсТво та скотаротво, домобудуванря та 1деолог{чн1 уявлення. Анал1а ранньотрип!льських пам"я?ок сходного реПону вказуз на та, цо середнИ* отап трип1льсько! культура, оезиооередньо пов"йэанй5» з ранн1м 5 доэзгаляе твардити» ао ш<е-р1али в|Д ПрекукутенЫТршххллч А да Кукутен1 Д-Грип1лля В1 на те-рйтарп вед Лрикараагтя до Днхпра складавть едки я? культурний комплекс, О.В.Цвек всганошгеяо початок формчваяня локалъиих особы-востей на етапЛ В1, го тюстушэо привела да окладакня звох культур ^рвяхльск^о-кукутекстп сильно о?!.

Па дпсертацН опубликовано тек г робот.

1.Актропо(4>фная пластика раннэтряподьокого юседекйя Алвксандрзв-• ка / АШ1»-157 о, -Ва! ц.8,-0. Хв! _т 70,

2.Раэьедкй памятников эпохк энеолита "э севэрнах районах Одесской области//Археолэтесяйй й "врХМграфяческйе ассяедованвя на территории Южной Украины. десса-Кйвв,1976.-С,130-150 /у ся*в-евторств! з В.Н.Станко/.

3.Глиняные чердаки, койии и ложки из раинетрипольсйого поселения Александровяа//АрхеоЛоГ15Ческие исследования Северо-Западного Причерноморья.-Киев ДЭ7В.-С.205-219.

4.К вопросу о стратиграфии раннвтрйшяьского повеления Алексаня™, ройка//Оеверо-йап0ЖНов Приернонорье в эпоху л'ервобытйэ-обг.яя-

- 22 - /' -него строя,-Киев,1980.-C.24-4I. /у cnisaBTopcTBi з K.B.BtHbKtsob-kím/.

5.Датировка ракнетрипольского поселения Аяександровка и проблема хронологического разделения Трйполья А//Материалы т археология Северного Причерноморья,-Киев,1983^-0*6-16»

6.Кухонная керамика раннетрипольского воезлеййя Александровка//Па-

■ мятники древних культур Северного Причерноморья,-Киев,Ig83,-С. * 12-22,

7.Исследования раннетршольского поселений Слобо дк а-Зап а и пая Шо -вые археологические йсследования «а Одесдайе,-Киев,1984,-С.24-33

В.Типы раннвтрипольской керамики и ее орнаментации в междурзчье Днестра и Южного Буга//Севериое Причерноморье /материалы по -археологии/,-Киев, 1984,-С. 56-104 /у cntBafeTopcTBt з М.Ю.В!де?*ко/,

9.Ранньотрип(льське поселения ТимКове //Археолог!я.-1985.-Рят .62. -С.78-86 /у cfiiBaStopCTBl в М.ЮЛНЯайко/,

10,Исследования раннетрипольского поселения СЛободка-Западная в 1980 г.//Новые исследования по археологии Северного Причерноморья.-Киев ,1987 ,-С, 6-16. /у cntBKBTopcTBt 8 М.Ю.В1де{»ко/,

'11»ЖйЛИИНо-хозяАогвенныв комплексы раянетриполъекях поселений// Проблеш t отор! i та археолог! i давнього наоелення Укра1нсько1 4 РСР,-Гез, дог.. Респ. койф.0деса.-ЕШв,1989»-0,35-06.

12.Раннстрипольское поселение Гребенюков Яр//Раннеземледельчески8 поселения гиганти трипольской культура на территории Украины,-Киев,1991,-С.195-199.

13.Памятники трипольско1 культуры в Северо-Западном Причерноморье. -Киев: Наукова думка,1989,- 140 с. /у сп!вавторств! з Е.Ф.Пато*-новою, В.Г.Петренко, Л.Ю.Пол1|дуи/.

Х4.Н вопросу о локальных вариантах Трйполья А и путях расселения раннетрипольскяк племен //Древнейше обяностк земледельцев и скотоводов Северного Причерноморья /У тис,- до н.э.-У в. н.э./. Кишинев, 1990.-Киев,I99I.-C.27-2B. 15.РашйИ етаЯ формування чряп1льсъко1 культури/ / Ар хво ло г t к.-Jí 3„-1993.