автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Славянская община (по материалам поселения Рашков I)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Славянская община (по материалам поселения Рашков I)"

я

АКАДЫЛ1Я НАУК УКРАШИ ШСТИТУТ АРХЕОЛОГ! Ï

На правах рукооису УДК.930.26.

БАРАН НРОШВ ВОЛОДШИРОВИЧ

СЛОБиЯНСЬКА ОБЩИНА /ЗА МАТЕРШШШ ГОСВДШНЯ РАШК1В I/

07.00.06 - 1сторичн1 паука археолог!я

Автореферат дисертацГ/ на здосЗугтя наукового стуаеня кандидата 1сторичаюс наук

Kaïa - 1992

Робота виконана у ceKiopi давньорусько'1 та середньовК археолог ii 1нституту археолог ii АН Украша.

Науковий кер¡вник -академик Ali Укра1ни, професор П.П.Т0.Ч0ЧК0

0ф1ц!йн1 опоненти:

доктор 1сторичних наук А.Т.См!ленко кандидат icxopimax наук К.П.Бунятян

Пров¡дна оргал!зац1я - 1нстятуг сусп1льних наук АН УкраКни ■

/в1дд!л археолог!!/

Захист аибудеться " уО " Л 1993 р. о /год!

на зас!данн1 спец!ал1эовано1 вчено! ради для захисту дисерта на эдобуття наукового ступеня доктора наук при 1нститут1 арх< логП АН Укра'1'ни.

252025, u.Kiii'a, вул.Еолодимарська, 3.

3 дисертац(ею мокна ознайомитися в пауков ¡й 0!бл1отец1 ¡ястйгуту археологи АН Укра!яи.

" -'/У" 'Sl._^

Автореферат роз i слано

Вчении секретар спсц!ал!зовано1 вчено? ради

1савд1щат 1сторичних наук •.•'.; В.О.Петрашенко

. .. /с ------

Серед праць, прасвячених ¡сторП слов"ян, довгий час пере-, важали розробки етн1чно'г проблематики. Коли зусиллями археоло-г!в були значен! виповШ на численн! питания, що стосуються генезису слов"янських культур, IX хронологи та ареалу, вчен! почали звертати увагу 1 на вир1шення проблем соц!ально-еконо-м!чного та сусально-пол! тачного розвитку слов"ян. Однак дос-л1дники переважно торкалася 1х лише принаг!дно, у зв"язку з 1и-шши питаниями. Праць, ловн!стю присвячених проблемам слов"янсь-коУ общини, покк що духе мало. При цьому б1льш!сть 1з них охоп-люв або певну територ1ю, або певний хронолог!чнаЗ пер!од.

Такий (рактичнш стан досл1джень 1 поява нових архаолог1ч-них джерел визначили мету нашох роботи - розглянути проблему оо-ц!ально-економ!чного розвитку слов"ян у додержавниа пер!од 01льш широко й комплексно - в загальнотеоретичноыу I конкретно вторичному план!, охоплюючи, наск!лыш дозволяв джерельна база, якомо-га ширш! тератор!альш та хронодог1чн! рамки. Показам еднгсть шляхIв I сп!льн!сть форм розвитку слов"янських сусп!льств та !н-ших евроаейських народ!в у русл! загального цив!л1зац|йного аро-цесу.

Реал!зац!я мети досягаеться вир1шенням таких завдань: I/ виявити структурн! принципа забудови слов"янськах поселень на приклад} селища Рашк1в I; 2/ пор1вяяти отршан! результати з матер!алами широкого кола слов"янських пам"яток та поселень ¡н-шйх землеробських народ¡в бвропи; 3/ вазначити природн! та соц1-альн! причини появи виявлено'1 структура поселень; 4/ ув"язатд отриман! результата з даними етнограф!чних та письмових джерел; 5/ виявити сп!льне та особливе у розвитку слов"яиського св1ту в контекст1 загального процесу класоутворення I появи даржави.

Вяр|шення поставлених завдань вимагае синтезу даних архео-лог!1, етнограф!!, мовознавства та письмових дкёрел. Так! спро-бя робилися вжз нэодноразово. Однак, врахоаувчд як!сну р!знацю и1к !нфор№ац!в!о, яку поставлявть з одного боку археолог1чн1, а з другого - 1нш! !сторичн! /етнограф!чн!, письмов!/ дкерела, духе складно досягти коректного пор1ваяяня ?х данюс.

Вказан! труднощ! вшлагають в!дбору такоК методики роботи, при як!й висновки, зроблен! на певному археолог1чному матер1алЬ, могли б бути багаторазово перев1рен1 як на р1вн1 того ж археоло-г!чного джврела /тобто археолог!чниыи методами/, тан 1 шляхом пошуку аналогШ 1 в1дпов1дностей в джерелах !сторйчних. Однак для цього необх!дно виявити так! (¿акти, як1, впевнвио розкрива-

ючись в археолог1чному матер!ал1, були б такок заф1ксован1 1 в писемних ааи"ятках та фольклор!. Необх!дн!сть Гх пошуку стала поштовхом для розробки принцип1в .системного анал1зу поселенсь-ких планувальнах структур, як яввда, яке в!дображае в певый м1-р! структуру сусс1льства, що хх створило. Ця робота дозволяв ви-явити деяк1 закоя ом1 рност I розвитку сощальнох структура певного кола давн1х сусп!льств, духе в!ддаленшс В1Д часу аояви писемних даерел. Треба визначити, що ! сам1 ц1 свечения не заввдя до-статньо вяразн!, оск!лька побудоваш на баз! зовсгм !ншого св1-тогляду, в силу чого реч1 самоочеведн! для автора тексту, далеко не здаються такими ншйшньому досл1дняков1. Тому пор1вняльне вя-вчення в цьому аспект! археолог!чних та писемних дкерел допома-гае глибша зрозум1ти осташН.

Живим прикладом таких т руд н онив у розумпип писемних пам"я-ток е дискус!я з приводу "верв!", яка ведеться вке майже 200 ро-к1в. I тя» не мение, й сучасш досл1дники, як, наприклад, 1.Я. Фроянов, вважають, що проблема "вервГ' - "одна з найб1лыи темних I трудних".

Розгляд питання "верв1"- в св!тл1 нових археолог1чних данях дозволяе ув"язати його з загальнотеоретичними проблемами розвитку общини, лог1чно зв"язати всю сукушисть наявних даних, вклю-чаючи етнограф!чя1 та лшгв1стачн1, I спробувати зрозумгти суть цього феномену в контекст1 загальнохсторачних процесса.

В сучасну епоху, коли сх1днослов"янськ1 сусшльства знову стоять перед проблемою вибору подальшого шляху розвитку, нам здаеться як школи актуальним вивчення хх сошального устрою в далекому минулому I становления у них дзркавност1, не обтяжене !доолог!чними догмами. Це допоможе краще зро:зум1ти св!й Т1сний зв"язок з 1ншиш евродейськими народами ! усвхдомити себе орга-н1чною частшюю в процес! розвитку загальноевропейськох культу-ри.

Як видно з усього вяклаценого вяие, така робота здЫснюе-ться впорме. в чоыу аолягае х! новизна. Кр1м того, розд1ля ди-сертацН м1стять у собх ряд нових розробок I методик конкретного порядку.

Ц1 розробки визначають I драктичну щнн1сть роботи, оск1-льки окреслюють ще один напрям у досл1дженнях слов"янських, ! не т!льки слов"янських, поселень,. Застосування вказаних методик дозволяе проводитя вузьке в!дносие датув;ання китловях споруд, що мае перш за всо практичне значения при дсслхдаенн! нових пам"я-

- -J —

ток. KpiM того, з"явллеться моюшв1сть реально оц!нити наяв-н!сть або в!дсутн!сть родинних зв"язк1в м!ж аителями поселения, простежити динам!ку 'fx появи, а в1дпов!дно эробити виснов-кл про форми И етапи розвитку общйни.

OciioBHt результата робоги: I. Д!ахронний анал!з олану-вально'1 структура слов"янського поселения Рашк!в I на piBHi м^крохронологП жител дозволив виявити neBHi законом!рност1 у . забудов! цього селища, пов"язан1 з природними /зм1на пошшяь, "старшня" жител/ i соц1альнлмя /ввд1лення дорослих член!в с!-m"Y/ факторами.

2. Суть uie'f структура поля гае у ксац! i родинних зв"яз-к!в М1ж мешканцями.поселения, що досягаеться шляхом використан-ня певно'1 система розтащузання та opleHTani'i пит ел. Систему складаюгь дв! пщсистеми, що грунтуються на принцип! Л1Hi иного зв"язку споруд i ф!ксують в!дпов!дно пряму й б1чну лШЙ" родинних вв"язк1в Mix членами великих ciMeti. Таким чиноа структура забудови являв собою строго <р1ксовану генеалог!ю.

3. Поселения, да на даний час заявлена описана система забудови чи Н елементи, належать разним епп чнш групам, охоп-люють велику частину Бвропи територ!ально t приблизно дв1 тися-ч! po'KiB хронсшнччно.

4. Значне пошйрення вказаноК система приводить до виснов-ку, що вона е ваявом загальних закономерностей у розвитку общими i в контекст! cbItoboi icTopi'i в!дображав принцип функц!ону-вання "конечного клану", який грунтуеться сама на ч1Ткому под1-л! прямо! й б!чно'f родинних JiiHt й i лекить в основ! протодер-кава-ч!фцому або вожд!вства.

5.-3 uie'i точка зору слов"янську "взрв", а1доыу за памятками давнього права, мокна розглядати з одного боку як общину, а з другого - як систему правил, що лежить в основ! функц!ону-вання вожд!вства !"кон!чного плану", а його слов"янською наз-вою ! в тврм!н "верв".

6. Дог!чшш анал1з наявних матер!ал!в приводить до вис-, новку, що вокд!вство, eKOHOMi чня суть якого полягае у перароз-подШ надлшжового продукту,-в прямам насл!дкоы 1снування велико* ciM"'i, являючи собою такий жа ун!версальний !нститут. Bono виникав як механ!зм л1кв!дац1К протир!ччя utx сп!льною влас-н!стю дорослих член!а багатьох спорЦнених великих ciuoit на ро~ дову землю ! aiцокремлениы вшсорисганнпм великана с!м"яии не-екв1взлентних зы размерами ! п р о ц у кт „ш 11 с т ю з ел в л ы i их д ¡л инок.

Таким чином, ui тези на ochobI конкретнях факт1в п1дтвер-дкують i ойгрунтсвують припущбння д0сл1дник1в, що вожд1вство було т!ею формою со^ально}' орган!зацГ1, на ochobi якоХ виник-ла державнiсть у багатьох народ!в бвропи t серед нах у слов"ян.

Pi3Hi аспекта дисертащ Y отршлали воображения в опубли кованих роботах i були викладен1 в допов1дях на periональних та ьйкнародних конференц1ях, а такой на заседаниях сектору дав-ньоруськоК та середньов^чноХ археологЛ" IA АН Укра'1'ни. Практична застосування р!зншш досл1дникамн деяких запродонованих методик також дало позитиваi результата, що св!дчить про ycniuiny апробащю роботи.

Структура дисертацм обумовлена поставленими завданнями. Робота складаеться ¡з вступу, чотирьох роздШв i висновк^в. Додаються списки зикористано'1 л1тератури, скорочень та ¡лзост-paui'f.

У BCTyni даеться преамбула, суть якох т¡яьш цо вякладе-на. I роз.цёл присвячений дослЦкешш шформатавних можливостей noBHicTn розкопаного слов"яиського поселения як джерела до вив-чення слов"янсько1 общши. В основу uic'f роботи покладен! мате-piawi селища Рашшв I, що вгдноситьск до культура Луки-Райкове-цько'1, на ккому було в1дкрято 80 жител. 30 з них взаемно- пере-краваються. Ч1тка стратпграф1я жител у поеднаши з керам1члиш1 комплексами дозволяе вщилити на поселена чотири буд1ввлый горизонта, до в1дпов1дають трьом хронолог¡чним етапам розвитку слов"янсько1 ранньосередньоЕ1чно1 керамгки perioay. Перший етап /А/ вьолоситься до заклвчно'Г фази празько? культура, дру-raä /Б/ i третей /В/ в^даовШю до ранньо'1 ,i nisiiboi (¿аз культур;! Луки-Райксвецько'1. Розроблена на даний чао хронолог¡чна схема дозволяе лродатувати об"екти еталу А - УП ст., огал Б -УШ ст. i В - IX ст. Уточнения цього датування за допомогою ар-хвомагншшго методу дало мозшшсть визначити хронолог!ю етапу Л на поселенш в рамках друго'1 половина УП ст., етаи Б да-туеться початком УШ - першими десяпшттями другог половики УШ ст., етап В - другою половиною УШ ст. - початком 'X ст. При цьому на eiani Б вид1ляються два буд1вельн1 горизонта, а на етапах A i В - по одному.

Bel житла на поселенн! шдалявться на УП територ!альних труп, що включалть р1зночасов1 0уд[вл1. У свою чергу, елнхрон-Hi кила, що входить до груп, об"еднуються j шдгрупи в1дпов1д но до хронолог¡чних еташв.

Вивчення принцип!в взаеморозташування жител в грудах дозволило виявати певн! оланувальн! законом!рности

Перша з них, названа нами системой д{агональних прав"я-зок, полягае в тому, що п!зн1ш1 жатла у пераважн!й б1льшост! певним чином планIграф!чно звмязан1 з биьш ранн!ми. Вони ор1-ентован! так, що л!н!я, проведена через кут. в якому розташо-вана п!ч ! протилежний за д!агоналлю кут, впираеться в один !з кут1з б1льш раннього житла. Тобто, при побудов! нового житла, разбивка цих двох кут!в робилась так, що вони лежали на одн!й л!н!I з одним !з кут!в б1льш раннього житла, - там же методом, яким при археолог!чних розкопках розбивають нов! квадрата. Таким способом на поселенн! зв"язано 53 буд!вл! з 80. 3 нах 35 в1дносяться до р!знах, але завжди посл1довно виникаючих етап1в. Шдтвердаена стратиграр!чло, ця законом1рн!сть иояе бути вино-ристана як хронолог!чний показник. '

Друга законом!рн!сть, виявлена на етапах А ! В, як1 включают ь в основному синхронн! буд1вл!, баэуеться на тому, що од-ночасов! житла, збудован! близько,-заввда розташован1 так, щоб не закривати одна одному ту частину ст!на, до якоУ прялягав задня ст1нка печ1 ! в якп1, напевно, було в!кно.

Третя законом!рн!сть добре просл!дауеться на етап! А, до вс! »игла були зведен! б!льш-менш синхронно. Бона полягае в тому, що, по-перше, забудова провадилась за груповии принципом -буд^вл! утворили три групи, дв! з якях включали по п"ять, а одна чотири житла, а, по-друге, вс! три групи мали однакову плану-вальну структуру у вигляд! дуги.

Аяал!з системи д!агональних прив"язок, шо зв"лэували п!з-н!ш! житла з ран!шими, приводить до виснозку, що вона, по сутГ, ф!ксувала зв"язок м1ж старшими 1 молодши&ш докол1нняыа - м!ж батьками I д!тыал, тоб'то являв собою споо!б ф1ксац1Х прямо? ро-дшшо¥ л!нН. Цей висновок, поряд з розрахункама монлавого строку 1снування слов"яисько]( на^вземлянкя, надав можляв!сть розробити схему зм1на покол!нь в!дносно жатая 1 два основн! ва-р!анти зшд!ни буд!вель. Вказан! розробки, в поёднаши з ваявле-нимн законом!рностямя в плануванн! поселения Раш!в I, лягли в основу план!граф!чного анал!зу ! за додомогою архвомагн!тного ' датування дозволили створити цШсну шкалу м!крохронолог!К жит-лових об"ект1в поселения.

У свою чвргу, мккрохронолоНя буц|ввль проявила систему в 1яших л!н!йних зв"язках, що охоплшть вс! буд1вл1 поселения,

коли на одн^й л!н!1 виявляються кути або ст!ни к!лькох /але не менше трьох/ одночасовах або р!зночасових жител. 1х розгляа у вузьких хронолог!чних рамках надав можлив^сть заф!ксувата пос-т(йне повторения розташування груд жител у вягляд\ дуги, де вс! вони зв"язан! лш^ями. Таким чином була виявлена ще одна - чет-верта законом!рн!сть, яка валивала на розташування буд!вель. 11 иа назвали системою л!н!йно ув"язаних дугопод1бних структур або л!н!йно-рад1альноп.

Оск1льки перша з описанях законом!рностей /система д1аго-нальних прив"язок/ шляхом певного взаеморозташування кител ф1к-сувала пряму родилну лШю, лог1чно прапустати, що остання, за тим самим принципом, ф1ксувала б1чну лШю родиннах зв"язк!в, а обвдв1 разом вони являють собою пгдсистеми - складов! частани единох системи, що обумовлювала розташування кожного житла в!д-носно ¿шних у час! й простор!, вазначаюча таку структуру забу-дова, яка була, по сут!, строго фхксованою генеалог!ею. При цьо-му пост1йне витворення дугопод!бнах структур з трьох - шеста жител, мешканц1 яках була зв"язан1 лш!ями прямих та бгчних ро-диннах зв"язк!в, вказуе на те., що вони являла собою основну м!к-роструктуру сусшльства - с!м"ю. I це була так звала велика с!м"я.

В Укра'пи вказана система з б1льшама або меншами особливо-стяма кр1М культура Луки-Райковецько! виявлена на поселениях таких археолог:чних культур як зарубянецька, пам"ятки волино-подгльськоУ групи, швшчяа група чернях!всько'1 культура, кш'в-ська культура, пеньк!зська, празька, роменська, а також на Сходному городищ! поблазу хутора ¡йонастарьок у УШ-Х ст. та в давньо-руський час ДП-ХШ ст./. Кр1м того, вона функц!онувала на сло-в"янськкх пшл"ятках в Польщ!, СловакП, Чех II, Ншзччиш. На германськах поселениях вона виявлена у Дани та Нидерландах, а у Птеччшп система застосовувалась задовго до появи германцев. Вона виянлена на селищ! Перлаберг, що в!дноситься ко шзньоУ до-би бронзи. Якщо погоаитись з дослшшками, як1 розглядають культуру пол!в поховань, до котро! належить поселения Перлеберг як один 13 головних елеменпв, ¡цо лежали в основ! кельтськоУ культура, то не виключено, що ! до гер/ланшв, ! до слов "ян л (-н!йна система прийшла р!зними шляхами ! в р!зний час, ало 1з одного й того ж джерела - в!д кельт1в. В Украгн! ця система з'^нляеться вперие т!льки на зарубинецьких пам"ятках, ! саме цп культура виявляе* ознаки потукних латенськах вшшв!в.

Осмаслення Bcix цих' факт!в вяшгало звернутися до загаль-нотеоретичнах проблем розвитку общини. Де питания розглядаегься у П р03д1л1.

Сл1д в!дзначити, що археологи вклшчилися до дискусй' про суть та етали розвитку общшш досить П13но. У зв"язку з цим, в 'ix позициях Б1добразилися Ti протир!ччя, nui на той час вже ic-нувала в середовшц1 1сторик)в-мзд!ев!ст!в. Р1зняця & у поглядах останнix випливала з того факту, що вс i вони вивчали общину за пасьмовими джерелами, тобто nepiоду гпслп появл держава, кола общанн! зв"язка зазнавали суттевах з;.нн, як1 ускладнвють розу-м!ння pi3HHX форм общшш.

Осташпм часом значних ycnixiB у вивчеши nepBicuocri до-сягла етнограф!я, де розройленг загальноирлйняг! у нас схема пергодизацГ* nepBicHO'i icTopii, вадиен! етапи Гх розвитку, подан! теоретичн1 обгрунтуван'ня форм сусшльнах зв"язк1в, 'HKi в!дпов!дають цим етапам. Сама успехи етнографГ/ стала поштовхом ! методичною основой для пошук|в еданих критерПв у вавчешп общини на археолог!чному Maiepiani. Однак. ц! критерН, що спа-раються в основному на вивчення планування посмель, грунтують-ся на часто зовн!шн!х формальних ознаках i шасл!док цього не зовс!м поено та адекватно В1дооражають суть яаища. Та й саме планування зовс!м слабо диференшюзться. Однi й Ti ж илануваль-н! структура, з дуже неэначнама в1ды!шюстйми, можна знайта на Bcix територ1ях розселення слов"яя, почанаючи з рубема нашо* ери 1 зак!нчуючи першими стол!ттяма Г1 тас. Саме в-результат! цього склалася ситуац!я, кола слов"янська общана другой половине I тас. характеризуемся як перех!дна В1д велакос!мейно'1' до власнв cycUcbKoi ! в той же час визначаеться, що за основании озиаками вона не В1др!зняеться в!д общини рершо? половина I тас. Власнв, основниа висновок заперечити не можна, оск!льки в!н повн1стю в!дпов!дае лог1ц1 розватку !сторичного процесу, але в той же час мало що додае до наших знань про його спецлф!-ку та форма. Адже етнограф1я оперуе категор1ши родинних зв"яз-Kis, а археолог1я - такими доняттяма як "катло", "група катал", HKi сам! по соб! не монуть бута ацекватншл вцображенням родинних зв"язк1в. Завдання цещо полвгшуеться з викраттяи система л!н!йнах зв"язк!в, як! ми !нтерпретуемо як ф1ксац!ю зв"яз-Kia генеалог!чних. У зв"язку з цим, для пошуку виток!в лIи!й-но¥ система необх1дно розглянути етиогръМчп! (датор1ала по ц!й TeMi.

Як засвЦчують досл1дкення, вже починаюча з неол1ту в ро-дОв!й орган1зацГ1 вдд!ляються 1ерарх!чн! ступенх. Основнями з них е Р1д I л!н1дя. Прачому в лш!дж!, на в!дм!ну в!д роду, по-ходження ведаться в1д реального предка ! певним чином ср1ксуегь-ся, оск1льки може бути просшджене 1 встановлене.

На нашу думку, в основI цього яваща лежало становления в!дтворюючого господарства, яке за складн!стю виробничого про-цесу ! р!внем в!дпов!дальност1 виробника значно перевищувало господарство на р!вн1 самого лише присвоения.

В ц1й ситуацГ! широка коло членов роду подияеться на б!льш вузькх колективи - л!н!дж1. Таким чином, якщо ранте в салу дави!х традицШ право на частку продукц!I мав кожен член роду лише на основ! свое? приналежност! до нього, то тепер право на цю частку мае т!льки член лШджу 1 лише в межах даного Л1-н1джу. Це значно п!двищувало в!дпов!дальн1сть I продуктивн1сть кожного виробника. Пояза лЬИдаив вимагала ! певног форма фхк-сацГ? член!в цього утворення. Такою формою стала вертикальна родинн!сть, на в1дм!ну в!д горизонтально?, що зв"язувала вс!х членIв' роду в раншй общин!. Але з появою вертикально? родян-ностI горизонталь^ родинн1 зв"язки не зникли. Отже, з виникнен-ням лш!дж1в на м!сц! ощйех з"явилась дв! система зв"язк!в: ро-дова ! родинни. Коли, з планом часу, виник униокальний парний шлюб I лШдж! - за рахунок включения до IX складу родич ¡в за шлюбом перетворилися на велик! с!м"1, побудован! на тому к принцип! генеалог!чно? родинност1, це на в!дм1Нило того факту, що члени цих с1мей у свогй сукупност! складали роди !, отже, були сгпльними власнаками родоноI зешп, яку вони, починаючи з часу винакяення лппдж!в, обробляли в1дособлено. Не викликае сумн1ву, що велик! с!м"1 за сво'1М чисельним складом ! вкробничим потенциалом були Р13НШЛИ ! виробляли р1зну К1ЛЬК1СТЬ продуши К. Але оск!лька власнжами землгбула вс! члени роду, що входили до р1знкх с!мей, вони претендували на надлкикову частину цх е? про-дукцГ:. Потр1бен був механ1зм перерозпод!лу.

', Шарок1 етнограф!чн! досл1дження, проведен! зах! :щимя вче-н'яма, засвичяли наявн1сть на певному етап! розвитку багатьох народ!в св!ту тако? форми сощально1 оргашзацп, основною фун-кц1сю яко? був саме перерозпод!л /редястрибущя/ надлишково? продукцП. В англомовн1й л!тератур! ця организация отримала наз-ву "протодвркава-чк'гщом", що досл1вно значить "вожд! вство". Суть Н механ1зму полягае в тому, що люди, як! надавали найб!ль-

шу кглыисть продукцП для редиотрибуц!'i, значно пшвлщували цим св1й престиж серед bcíx член1в роду, а там самим i престиж представлено'! ними генеалог!чно! л1н1К. Cavie з таких зд1бних i удачлавих господар1в вибиралися л^цери, яким дов1ряла перерозпо-Д1л надлишково1 продукцП' в ралках характерного для вожд!вства феномену влади - власност1.

0ск1льки перв!сний св1тогляд розглядав ycnixa Л1дер1п як результат допомоги вищих сил, в!дбувалась сакрал1зац!я найСИльш видатних з ндх. Прачому ввакалось, що спркяння дух!в розиовса-джуеться не т!лька на лиера, а ¡1 на його родич iв та нащадк!в -геаеалог!чну л1нш. 3 азр!вност! цих лти ваникав так званий "кои!чний клан", на вершин! якого стояв сам сакрал!зованай Л1-дер, а ранги i статуса bcíx !ншях вазначалаея ступеней ганеало-г!чно'1 близькостi до нього. ТоОто в!дбувалася обов"язкова ф!кса-ц!я та пост!йний под!л прямо К та б1чних лш!й родшшах зв"язк!в. Очевидно, саме це i засв!дчуе планування поселения pawkib I, да ми знаходимо п!дтверцдення четкого розмежування у ф1ксацП прямо? та 6t4iioí родинних л!н!й.

Спираючись на вс i ц! факта, можна зробити висновок, що ва-никнення л!нЬшо1 система пов"язано сама з фушиионуванням коечного клану, який л ежить в ochobí rieí форма со^ально* орга-Hisaiii'í, що названа вощивством. Отже, проведении ви'до анализ неявного матер!алу св!дчать» що вожд1ПСтво е прямш наслшшм поява велико i cím"'í i ванякае як форма перерозпод1лу надлишксио-го продукту, що виробляеться в рамках pi злах великое!мейнах ко-лзктивгв, а значить е таким же ун!вероальним язищем в розвитку социально!' орган!зац!? лвдегва як I велика с!м"я. Таким чином, в!дкрита нами л!и!/на система ф!ксац!i конечного клану е лшт одним з локальних upohbíb цього ун1версального яаища, характер- ' нем для певного кола народ!в бвропи, але П з!дсугн1сть зово!м не ов!дчить i про в!деутшсгь вожд!вства.

Виходячи з такого розушння процесса сусп!льного розвитку, приходило до висновку, що на таратор!'i Уира'пш з найдаан1ших ча-о!в безл1ч раз!в виникали i гинули протодержавн1 об"еднання, аж доки на з"явилась перша держава - Иа1вська Русь.

Археолог!чним ов!дчеиням цього у слов"янський пер1од моае , бути гн!здове розтошування поселень, характерне .едя во!х слов"я-нськдх культур, почаншоча В1д зарубш!ецько'1, що точно в!цпогида е этнограф!чним описам простах вожд^вств. Важлиаа значения для IX вивчення мають ыатар1алй, здобут! Ь.О.Тамощукзц в ход!

досл1дження сх1днослов"янсько'1 общиня У1-Х ст. Досл1дник уза-гальнив результати вивчення 36 гн1зд поселень на територН Ук-рах'нського Прикарпаття. При цьому вш виходав 1з того розукин-ня, що гшздо поселень являе собою общину. Ь урахуванням праць АЛ.Першидя, ¡0.1 .Семенова I В.¡.Козлова гнездо поселень висту-пае в 1ерарх11 общин як община максимальна або соц1алышй органам. Отриман! я: наш свщоцтва функц!онування коечного клану в рамках такого оргашзму дозволяють розглядати його як просте вожд!вство. Ще одним доказом на користь саме такого внсновку може слукити I наявшсгь на городищах - центрах одисаних гн1зд, довгих будшшв-контин, в призначеши яких пайб1лыи рельефно ви-ступають вс! функш1 центр1в вожд!вств I особливо - редистрибу-ц{йна I сакральна. Вони були сховищами общшних запас1в, м:сця-ми народних збор1в, там виконувались рел!Г1йно-обрядов1 церемо-нП, влаштовувались бенкети-братчини та ¡н.

До одного з таких гн1зд поселень - простих вожд1вств -входить I селище Рашк1в I. На ньому та багатьох {нших поселениях виявлен! дугопод1бн{ або л1н1йно-рад1альн! структури, що включають в1д трьох до шести жител. Групп, куди входило не мен-ше 5-6 одночасових жител, вид1ляе 1 Б.ОЛ'имощук. Але ви бачить 1х Т1лька там, де вони розташоваш хоч I недалеко, ала окремо в!д сшхронних 1'м великих поселень або б1льш-менш вшокремлено в рамках селила. Досл^дник штерпретуе IX як мал1 нероздглеш ам"1, що являють собою окрем1 виробтш одиниц1. Прк.икена нами методика дозволяе побачяти под!бн1 структури I гам, де вони ив вид|ляються теригор1ально, зокрема, якщо вдеться про сло-в"ян, - уже з рубежу нашо! ери.

Враховупчи висновхш, зроблен1 при досл1дженн! поселения Рашк1в I, а також ситуацию, що в!дзначаеться на шших широко обо повн1стю розкопаних поселениях, де ш структури включають родич1в, зв"язаних р!зними ступенями прямих I б1чкях родинних зп"лзк1в, можна вважати, що кожна така структура являе собою ве-лику с1м"ю. Тому ми повн!стю погоджуемося з Б.О.Тимощуком, що кожна з них могла бути еконоличяо в1дособленою. Що стосуеться його висновку про мал! нерозд^лен! С1м"К, то, як св1дчить етно-граф1Я, економ!чно самост!йна мала с1м"я немислима поза державою, виникае т!льки в рамках держава,I то не зразу!

У цьому зн"язку хотIлося ба в1дэначити,що,на нашу думку сама по соб! схема розташувашш житловлх споруд I госдодарсь-

ких об"ект!в як у меках koikho'í з труп, так í в^дносно одна одно?, без врахування л1н!йнах законом!рноствй, не може слукити достатньо вагомою основою для bíichobkíb про соц1альну орган1за-шю. На деяких слов"янських пшл"ятках видгляються не т!лыш в!д-особлен! групп жител, але й поодинок! споруда. На нашу думку, це залежить не т1льки в1д ступени досл1дкеност1 тi еY чи íhiuo'í пам"ятки, але й в!д того, в як1й стадН свого розвитку поселения припалило ¡снування. Нкба сталося так, що селавд Рашк1в I з якихось причин обезлхшло ще на перыому еташ ¡снування, то ми зробили б висновок, що там було три компакт»i групп жател i одно - розташоване зовс1м окремо /И 6/. Тому у cbo'íx васновках, очевидно, треба ваходити i3 Bcie'í сукупност! наявних данях, на-магаючись перш за все астановити ознака пров1дного сусшльно-ехоном!чного укладу.

Як нам здаеться, наш метод дае в цьому план! позитивн! результата.

Розглядаючя поселения Рашк!в I в русл} традашйшп методики, ми видiляли територ1альн1 групи, К1льн1сть яких зб!льшу-валась у Mipy розвитку поселения. НеобхЦно в!дзнапатй, щэ меж! м1х трупами мають духе умовний характер, а дугошыибн! структура перепл1таються Mis собою, злнваються, лэретпийлъ одна в одну, утворюичи одну нерозравну тканину i, разом з там, складаюча неначе ф!гури в!зерунку на Ц!и тканин!. При цьому коаша (¡lirypa мае i самост1йне значения, але в той т час втрачае секс поза вс!м в^зерунком.

Вважаемо, що це пор!вняння б!лыа-меши точно а^обра&ае становище велико'/ cím"'í в рамках nepBícnoí су с !дсько)! община, коли вона з одного боку, базумовно, мае вакливв самоспйае гос-подарське значения, але з другого - тисячеи ниток зв"язана з под!бнима до себе, без яках Y'i ¡снування втрачае сенс. В рамках qje'í система, при пост1йно д!ючому в вожд!вствах механ!зм! пе~ рерозщдалу надлшкового продукту ..значения схема розташуваиня господарськах споруд по в!дношепню до жатловах мае, на нашу думку, досить умовний характер i залежить, окрш м!сцевих юпогри-ф!чнах особливостей, в значнЫ м!р! в1д того, в hkííü стадН розвитку клану знаходалося поселения в момент запуотпшя. Такал . чином, ма не знаходшо як1сних в1дм1цностей míh типами селищ, як! вид!ляе Б.О.Тимощук для У1-Х ст. Ц! в!дм!яност! иооять чисто к!льи!сний характер 1 задемать в!д числа й розм!ру велик;« С1мей, що оселилися на тому чи !ншому поселеши.

Важлавнм нам здаеться васновок Б.О.Тимощука про поступове перенесения функц!й центру гн!зда поселень /з нашей' точка зору -простого во!давства/ вхд великих селщ iз залшками ремесла до укргплених городищ. Вавчений ним peri он в!дставэв у цьому вщ-ношешп В1Д шшях, де цей процес проявився вже у У1 ст. i св1д-чать, на нашу думку, про !нституцгонал!зацш адмШстративно? верх!вки у слов"ян та розвиток тенденц!? до утвороння великих складянх вожд1вств, як! включала бага го лростих.

На корпеть uie'i гшотези св1дчать археолог!чн! i у значно 61льш1& ulpi писемнi пам"ятка. Так, вгзанпйськ! джерела, що розповЦають про слов"янськ1 пол1Тичн! об"еднання УП-УШ ст. на територг I Балкан - "Славнп Y", вживають цей термш виключно у множилi i вказують на певну форму i'x соц1ально-пол!тично1 орга-шзацН.

У цьому ж русл1 можяа осмислювати i об"еднання "Руська земля", що мае вегознаки розвинутого складного ч^фдому. "По-в1сть минулах Л1т" також говорить про княжишя у полян, дерев-лян, дрегович!в, згадуючи роди, hki ще з час¡в М.С.Грушевського досл1дники розглядають як дин-acTii, прачому вважають, що вони виконували адоишетратавн! функцИЕ. 0бидв1 ш ознаки дуже характерна самё для протодержави - чЦщо.лу.

Ще В.О.Юшчевський отогожнював з дул!бамя евгдчення араб-ського автора Аль-Масуд! про панування над ¡ншнми племенами племен! "вал!нана" на чол! з царем". Як би не виршилась давня дискус1я про локал1зещю л!тописних дул!01в, факт залишаеться фактом, що само на Волин! розташоване найран!ше в ареал! корчак-сько'1' керам!ки городище Зимне. ДослЦникя розглядають иого як адмШстративний або полтгаий центр, а ми додамо - i редистри-бутЕтний центр великого складного вокдгвегва. К1льх1сть метале-вих вироб^в на городищ! шлком може пор!внюватись з ус!ма, вияв-лонимл на вс ix iшлих сгоп'шськюс поселениях Укра'/ни цього к часу.

Надзвачайно ы!кав! дан!, що св!дчать на користь теор!? возд!вств, додаються в описах сх!дними авторами слов"янсько2 aeuni ЗАНТйТ. Тут ми знаходимо посилания на те, що служ!ння правителю вважалось обов"язком за рел!г!ею. Сама такою ! була орган ¡зац!я влади в протодержав1-ч!фдом, де, як В1домо, не було апарату примусу. Правителя називали "князем княз!в" - "главою глав", що свичить про складний характер вожд!вства. Б.О.Риба-ков вважае, що наведений опис свичить про зародження феодаль-

- ¿о -

но1 структура.

До цього можна додати, що територ!я вожд1вства пропонуе лог^члу схему переходу в!д перв^сност! до феодал!зму, оск1льки саме в лротодержав!-ч!фдом вперше виникае генеалопчна ¡ерар-х!я. На нашу думку, в феномен} ч1фдому, з характерною для нього системою влади-власност!, були закладен1 принаймиI два шляхи подалылого розвитку. Там, де в!дбувалась диференц1ад1я влади I власностг, виникали феодальн! держави европейського типу. Якщо ж влада-власшсть залшалась недиференШйованою, то п!сля появи легал1зованого апарату примусу утворювалась держава типу сх!дних деспот!й, де все, включаючи I киття п!длеглих, належало правителю.

Оскиьки в археолога чному аспект! характерн! риси вовд!в-ства найб1льш яскраво проявились у житлобуд^вництв! I структур1 забудови, логгчно буде розглянути цю проблему 1 з точки зору ет-нографи. Цьому прясвячений Ш розд!л дисертацЛ.

Як було показано вище, вся система функщонування вовд1вс-тва побудована на аевному, а саме язичнинькому св!тоглядному ' фундамент!. Тому розглянемо в цих рамках мгсце I роль житла у слов"ян.

Досл1дження етнограф!в, ! перш за все А.К.Байбурина, вка-зують на так! основа функцГ/ житла:

- житло мало особливе структуроутворююче значения для вироблен-ня традищйних схем простору;

- будинок - ун!версальна точка вЦрахунку в простор!;

- зас1б зв"язку !з зовн!шн!м св1том;

- одна ¡з основних джерел ! транслятор!в !нформац1!, свого роду книга;

- зас!б формування уявлень про еталонн1 зв"язки в систем! св!Т -людина.

Про надзвичайно високяй сем!отичний статус житла у давнлну св!дчать р['зноман!тн! обряди, пов!'язан! з р!знлми аспектами його побудови та функц!онуван|Ш. Прачому 1х можна розглядати ! як обряди, присвячен! створенню ! ^¡дтворенню соц!альноУ м!крострук-тури.

Оск!лыш найважлив!ша з виявленях нами закойом!рностей у взаеморозташуванн! жител пов"язана з двома пввнйми кутама - п!ч-ним ! протилежним за д!агоналлю, розглянемо перш за все суть обряд! в, як! виконувались при вибор! конкретного м!сця будовя. 1х об"еднуе те, що найважлив!шим моментом при цьому було маркуван -

ая кут!в. Дуже показовв у цьому план1 ворож1ння, до було заф]к-соваяе саме на територ! i УкраКни: "Наштлвши шд хату шсце,... насипають у чотирьох кутах його невеличк1 кушш жита в такому порядку: спершу-насипають купку там, де буде святий кут хати, noTiM там, де буде п!ч, дал! - там, де сходяться прич1лкош i глуха ст!НИ, 1, нарешт!, в дверному Kyri". Як бачимо, тут про-сл1джуеться ще й iepapxiH кут1в - першим маркували святий та ni-чний кути.

Досл1дження внутр1шяьо? сем1отика китла показуюгь, що сама ц! два кути, i перш за все святий кут, мали найб?льше виношен-ня до соц1ал1зацН i десоЦ1ал1зацН ладана, комплексу уявлень про предк1в, були зв"язан! з в!рою в домовикгв. Вид1ляються дв1 най<Лльш важлив! зони в iepapxii частш житлового простору - ца святий i п1вн!чний кути. В той же час bcj чотири типи планування будинку у схино-слов"янських народiB об"еднуе одна сильна риса - розташування переднього /красного, свяамго/ кута обов"яз-ково за д1агоналлю в1д печ!. Дошукуючись причин, чому такого вежливого ритуального значения набув саме кут, розташований за д!агоналлю в!д печ!, А.К.Байбурин робить висновок, що в основ! цього явЕца лежав механ!зм ор!ен.тацП китла.

Як бачимо, мае м!сце повний зб!г двох незалежних л1н!й досл!дкення - архе*олог1чно); та етнограф1чноУ. Да i науки, корис-туючись сво1ми, т1льки Ym притаманними спецшДОчними. методами, д!йирш одного, сильного висновку.

Otr.e, етнографгя П1дтверджуе наш! прапущення. При побудо-в! новбго-житла першими маркувались саме святий та пиший кути. Вони мали дуже високий сем!отичний статус i були наст!лька т!с-но пов'.'язан!,*що дали п!дстави вчвним говорити про д1агональний принцип планування слов"янського китла.

I все ж, ui висновки етнограф!в стосуються в б}льш1й м!р! BHyrpimHbojf оргаш'эацЦ простору буд!вл!. Тому розглянемо ще один обряд, який на нашу думку е втголоском давн!х традицШ, зв"язаних з ваявленими нами закономерностями. Цей обряд викону-вавоя в Б1лорусП при переходf в новий будинок. "При першому вход! в новозбуцованяй д1ы /"п!раход1ни"/, через в1дкрит1 двер! туди кидаеться клубок ниток: трямаючясь за нитку, члени родина входять в будинок за старшинством". Типолог1чао близьк! аналоги до цього обряду вчен! знакодять у сяов"янському фольклор! i старих фразводог1з»шх талу "ходити no Bepfli", "водити по вервГ'. При пьому ЛiitriiicTiMHl доелдаення вказують на наяыпеть зв"яз-

ку м!ж двома значениями слова "верв": /в1рьовка/, п Co.ie.ri а. « /ланцюг, кайдани, безперервний ряд/ I "верв": /община/, "СОтпи-пг". На думку В.М.Топорова, саме слово "верв" I значна к!льк1сть його егимолог!чних в1дпов!днак1в у слов"янських мовах виходять з {ндо-европейського кореня що найкраще воображений у

лятовському "V?-" /нанизувати, засилювати нитку, просмикува-ти/ I латиському "Ие^/". При цьому встаноалюеться !дентичн!Сть форм сл1в, як! в слов"янських та балггйських мовах означають "в1рьовку", а в анатол1йських: хетськ^й I лув{йськ1й, - "с!м"я", "потомство". Иричому ц! р1зн1 значения зводяться до единого джерела в рамках таких пам"яток давнього слов"янського права як "Руська Правда" та "Полицький Статут", тексти яких дозволяють встановити тотожнхсть: "верв" /община/ - "родич!и-"покол1нняи~ "потомство".

Таким чином,мова йде про розвиток I стхйке збереження.дав-н1х ¡ндо-европейських трацший, як!, до реч!, простежуються не т1льки у лОгвхстицх, ала й при спробах загальноф!лософського осмислення походження деяких слов"янсышх культ1в. Зроблен!' ■ В.М.Топоровшд висновки мають надзвичайно важливе значения для !сторачнох ¿нтерпретацГх' виявлених нами лш!йнях закономерностей.

Описуючи принцип д! I писистеми д!агональн::х прив"язок, ми в!дзначали, що при побудов1 нового житла розбивка святого /красного/ ! п1вц{чного кута провалились так, щоб вони лежали на одшй л 1 н! I з одним ¡з кут!в б!льш раннього житла. При цьому ми висловили припущення, що робилося це тим же простим методом, яким при археолог!чних розкопках часто провалиться розбивка новях квадрат!в на одн!й л!н11 !э старими - тобто за допомогою в!рьовки. Таким самим способом забезпечувалася ! ув"язка жятел у П1дслстем1 л1И1йно ув"язаних дугопод1бних структур. Вище ыи показали, що обидв! пОсястеми зв"язан1 з! зм!ною покол1нь 1 в!дтворенням соцхально! м1кроструктури, тобто функш онутзанням остального орган1зму. Як бачимо, обидва значения слова "верв" знаходять свое вараження в систем! ваявленях иами'законом!рноо-тей.

В.М.Топоров, грунтуючись виключно на мовних-фактах, приЛ- • шов до висновку, що "верв" мала прямо в!дношения до ф!ксац!Г родинно-генетичного принципу, але могла позначати 1 чисто таратор! альну одиницю.

Ми,з;свого боку,вважаемо, що система л!н!йних законом!р-

- le -

ностей e способом ф!ксац11 родшших зв"язк1Б за тератор1альншд принципом i воображав сугтевi раси функц!онуваиня юптана со-ц!ального органi зму, bu;omoï в iciopiï як община - верв, а сам терм1*н "верв" виник як одна з слов"янських назв для "кошчного клану" в рамках Tteï форма сусально ï орган!3aai ï, котра в нау-ков1й л1тератур! отрамала назву "ч^фдом" або "возшвство".

Зроблен! вненовая вимагаюгь серйозного обгрунтування i з боку пасьмовах джерел,- Це питания розглядаеться у 1У розд1л!.

BwoMocTi про "верв" мгстяться в основному в двох памятках давнього слов"янського права - "Руськ!й Правд i" та "Полиць-кому Статут i ", хоча ïx мбкна знайта|в деяких i шах пасешах дае-релах, як1 ми такой розглянемо нижче. Хоч "Руська Правда" нам . блажча тератор^ально, перевагу ми в!ддаемо все-таки "Долицькому Статуту" та'хорватським пам"яткам, оск1льки на niй тераторП значно краще збереглися залишки давн!х 3Bii4aÏB i традац1й. Про це св!дчить, наприклад, хорватськай документ, якай датуеться 1451 р.. В ньому ¡¡деться про судовай процес м!к вервними братама. Яйийсь Юр!й дочав тяжбу проти Мартина i Лщцпя Ковача, родича "обох CTopiH, urne якали тяжба". Наводимо текст документу у переклад!: "по верв^ мен! належить половина винограду... верв хочу-. верв"ю показати ! знайта... того ващеназваного Ащдая Ковача... ! цю тяжбу взяла на себе верв, кола bîh Мартин йде до того Юр1я а також до Андр!я". Суд в iдмовив скардняну, не вдовольнивши йо-го позов. Пра цьому заключна фраза !з постанова суду звучать "так: "Клянучась bî4hemh муками, збер1гаюча завжди верв mis собою, як по закону повинно бута Mis нами".

Перший з досл1дник1в цього документу В.Мажуранич висяовив дуыку, що у Даному контекст! sci вказан! особи е спадкоемцями за непереравною родинною лШе», тобто за верв"ю. Як бачамо, 1 тут мае м1сце зб!г двох незаленних л!н1й досл1дження, оск!льки В.Мажуранич по сут! визнае, що верв - це ф!ксац1я родшш^ л!-h!ï.

Але наведений текст, як нам здаеться, дае пЦстава i для б!лыа широких mchdbkïb, .оск1льки описуе enooiô влкорастаняя sapBHoï система для визначення маиносих прав член!в общани-верв!.

Ваходячи з тих висновк!в, як! ми зробили доелдаумчи систему лЫйних закоцом!рностеа, текст документу, на нашу думку, св!дчить, що Upiii хоче за допомогою в1рьовки показати свое mïc-цв » pouaiiiilK генеаюгП по в!дношонню до Маргана, а також ви-

яснити м1сце Андр1я Ковача в ц1й генеалогН. В протилежному випадку незрозум!ло, наз!що шукати члена верв1, який ! так зна-ходиться в II межах. Яка ж технология вияснення спадкових прав? Фразу "...1 цю тяжбу взяла на себе верв, коли в1н Мартян йце до того Юр{я а також до Андрея" ми розум1емо так, що проблема вир1-шуеться за допомогою в!рьовки, яка символ!чно аказуе шлях Мартину В1д його хатя до будинк!а Юр!я ( Анщия Ковача, розташова-нях за л!н1иною системою. Тепер стае зрозум1лим, чому суд в!д-мовив скаржнику. Маюча р1вн1 права з Мартином I Андр1ем, Юр1й м!г претендувати лише на третину винограду. Прояснюеться й зм!ст заключно? фрази Iз постанови суду. В н1й робиться закпйк завждя, дотримуючись закону, збер1гати систему ф1ксацГ1 родин-них звнязк1в, названу.верв"ю. I це зрозум1ло, оск1льки за допомогою система, за в1дсутн1стю пасьмових документ}в, легко можна' ваявити права стор!н, що ведуть тяжбу.

Тема спадкування оозглядаеться 1 в статт1 62 Полицького Статуту „Про племенщини?

Хто волод1б племенщинов, не може бути позбавленяй прайа-володшня без суду.

Якщо В1н волод1в протягом 30 рок1в без протесту, шхто не може йому н1 пред"явитя протесту, н! оскаржяти в суд.

А якщо мова йде про брат!» ближню або дальни, або вервну, тод! неможливо школа, ала м1ж вврвнимя братами треба завжди взяти "верв" ! прямиратя де кому криво бачяться, всяку правду рухатя там, де мова йде про вервну племенщину.

Отже \ ця стаття, коли питания спадкування сгосуються член¡в верв!, якщо "кому криво бачиться", пропонуе вакористати "верв" - в^рьовку для прямярення стор!н. Треба в!дзначитя, що В.Д.Греков , розглодаючи цей текст, вясловив думку, що в!рьовка тут - зас1б для вим1р!в розм1р!в земельнях д1лянок, перекладаю-чи частину фрази "врьвь поата и прямяритя, гдя са кому краво види" як "взяти "верв" ! перем!ряги, де кому несправедлив!сть бачиться". [Ли Н1як не можемо погодятись з таким трактуванням статт1. По-перао, слово "примярити" в сербськ!й шш 1 орфогра-ф!чно, 1 за зм!стом абсолютно !дентичне такому ж терм!ну в ук-раУнсы^Й мов1 { в сербсько-рос!йському словняку також переклада еться сама як "примирити", а не "первм1ряти",-по-друге, мова тут !де не про розм1ри племенщини, а саме про право спадкування. Ми не пипадково звернули увагу на переклад Б.Д.Грековям ц!е? частини фрази. В ориг1нал! тексту дуже точно вказано, що "верв"

вакористовують тод1, коли комусь "криво бачаться", тобто для того, шоб показата пряму лШ&. -Переклад же "несправедлив}сть бачиться", хоча в цглому I вгрно передав змгст фрази, але сут-тево зм1нюе П- смиеловий BUTiHOK. Проте, вказан! неточности ми не ставимо на карб досл1Днику, який перш за все наматався зрозум!ти загальнай зшст статт!, а не варшував завдання дос. л!вного перекладу, про що Й попередив у BCTyni до ute'i частини caoeY монограф!i про Полицьку. республ(ку. Результата наших до-сл!джень дозволяють п'о-новому осмислити наведен! тексти 1 знай-ти 3MicT саме в i'x адекватному переклади '

Перш за все, це стОсуеться ciaTTi 59 "а", яку Б.Д.Греков вважав ун!кальною за повнотою висв1тлення термину "верв", але . признавав, що Н текст важко зрозум1ти. Розглянемо П i ш. Uo-ва туг !де про розпод!л'л1су чи пасовища.Опускаючи першу частицу CTaTTi про причини розпод!лу, зосередимося на П другой частая!, присвячен!й принципам i технод розпод1лу: "якщо е Л1с, потр!бно /можна/ д1литися так i таким чином: перш за все якщо в{дома верв i частини, як! належать в1д племенщини м!ж селом /усередан! села/, no Mi pi i по. верв! в1д бащини тод! не треба < вшукувати н! !цшого Hi другого под!лу л!су, як Т1льки за правильное верв"ю ! за к!льк!ств гол!в ! П0ДВ1р"1В i племенщини, як ifle верв /у 4-х Bapiантах додано скручена /протягнута// в!д бащини, так потр!бно ! л!с д1лити. Якщо ж верв нев!дома або не мохе бута встаиоалена пом!ж собою в!д племенщини, як це звичаа-но зустр1чаетьсн там, де е в сел1 б!льше член1в, тод! л!с fli-литься тйк: перш за все i з самого початку здавна на cTapi ! за-конн! жереби, сада i ,подв!р"я припадала частина Л1су".

Щоб пр&видьно зрозум!та зм!ст тексту, необх|дно уточнити, що таке племенщина i бащина. Перший з цих TepwiHiB ми вже зу-стр!чала при розбор! статт! 62, де ясно вказано, що це сильна зешш, яка п!длягае спадкуванню. Анал!з ряду 1нших текс^в по-казуе, що бащана, по-сут1, е chhohJmom слова племенщина, тобто такой - земля. Але цей терм!н мае св1й смисловий в1дтшок* BiH вкиваеться тод!, коли внникав необх!дк1сть розпод1лу земл! uix спадкоемдяма 1 прямо сп1вв!дносаться si старшими покол1ннями -"бащана успадкована в!д предк1в", "no Bepai в!д бащини". У такому випадку бащина - це батьк!вське подв!р"я з будинкоы.

. • Поаертаючась до тексту-статт1 59 "а", розглянемо печатному фразу "пери за все якщо в1дома верв i частини..," Тут само собой розуъИеться, то якщо bUomb верв, то buomi i частани, що

належаться в!д племенщшш - тобто викладено принцип подёлу. Тапер зрозумёло, для чогс авторам статтё 59 "а" знадобилося напи-сати: "целитя овакои и по ови путь" /так 1 таким чиноц/. Цим вони давали зрозумётя, що викладають, по-перше, принцип розпод!лу 1, по-друге, техн!ку розпод!лу.

Яков к була ця технёка? "...За правильною верв"ю... як ёде верв протягнута вёд бащили".

Виходячи !з нашого розумёння верв1, вважаемо, що в етатт1 59 "а" даеться опис все того ж способу вияснення майнових прав членёв вервё, коли необхёдно протягнути вёрьовку вёд бащини -тобто вёд будинку /будинкёв найстарёших член!в верв! до будинку/ будинкёв представник!в молодших поколёнь /за лёнёею спадкоемниц-тва/ I у вёдповёдностё з мёсцем в генеалог!У, враховуючи кёль-к!сть голёв ! подвёр"хв, а також розмёри племендани, що розподё-ляеться, ввдёлити кожному належну частину.

Як нам здаеться, заключна частина статтё 59 "а" найкраще пёдтверджуе наш! висновки, оскёлькл розглядае ситуацш, коли при розподёлё вэрв неведома е не може бути встаяовлена. Сам це'й факт свёдчять, що варв - це певна система правил, як! регулюють майнове вОносша.

Важливо й те, що описана ситуац!я ваникае тод1, коли в сел! з"являеться Ч5ёльие жителёв". Виходячи з наших розробок, таешх можна прийти до висновку, що при значнёй кёлы«стё жател нвбага-то тяжче дотрамуватися т! её системи забудови, яко'1 вимагае верв-на органёзацёя.

Як нам здаеться, вс! наведен! факта досить вагомо свёд-чать па користь того, що верв все-таки являе собою, перш за все, систему правил фушщёонування клётля ё всёе'х' общини, засновану на фёксацёё родшно-генетичних зв"язкёв за територёальним принципом .

Таке розумёння верв1 роз"яснюе ситуацёю, котру розглвдали В.Мажуранич ё Б.Д.Греков: "Небажання визната роданнё зв"язки вважаеться злочшом: хто приховае в тяжбе спорёдаенёсть з! своём "братом", скаже неверно, що вён йому не роцич, праховае родов ёд /" "/ - винуватий у в!дреченнё в!д братськоё крове. Л якщо 1 не прасягне, втрачае майно ё пёдлягаб показанию: того, хто в!дцав свою кров /вёцмовився вёд кровноё спгТрёдненостё/ поверх його ганьби ё погано! слава -\Jtto . Такий зрадняк навёкя втрачае ё майно, ё пм<мМп, { пошану; майно його передавться тому, вёд кого вён вёдмовався. "Брат", вёд якого вён вёдмовот-

ся, з цього маетку до його смерт! довален його годувата I одя-гати, як члена свое? с1м*Ч".

Чому так! сувор! заходи за намагання праховати родинн1 зв"язки? Виходячи е нашого розумшня верв!, це ц!лком ясно. Лю-дана, яка приховуе сво'1 роданн1 зв"язка, порушуе й переплутуе всю систему правил функц!онування общияи як частини сошального орган!зму, п!дривае основу, на як!й будуються вс! маинов! в¡дно-сини, ! тому стае поза законом, засуджений ! ганьблений ус!ма.

Розд!лоы, присвяченш проблемам верв!, ми завершили вик-лад вс!е? система доказ1В, як! дозволяють на» уй"язати законо-м!рносг!, вдявлзн! в плаяуваян! слов"янських поселень з куда б!лыи широким колом проблем, як! нер|дко вйходять за ралка вла-снв слов"шсько'1 археолог!?. Методика планIграф!чного анализу, розроблена нами на основ! вавчення селища Рашк1в I, шляхом до-р!вняш1я особлавостей планування багатьох р!зночасових слов"яи-ських паы"яток 1 поселень !нших етн!чних труп дозволяв зробати важлив! висновки в!дносно шлях¡в та форм розвитку общани й становления державност! у слов"янських народ!в в контекст 1 ввропей-ського ! св!тового ц!в!л!зац!йного процесу.

В дисертащйшй робот! показано, що для багатьох народ!в характера! даже близьк!, а 1нод1 й !дентичн! форми прояву за-гальнах закономерностей. Св!дченаям цього е заявлена наш л!н!{ь на система. Функц1онуюча у европейських, зокрема германсышх та слов"янських, народ!в. протягом тасячсшть, вона стала одним ¡з 'найб!льш показових прояв!в Гх способу життя, в!дображаючись у структур! поселень, орган»зад!? обжитого простору ! зв"язаншс а цш звачаях 1 обрядах. ,,

У слов*ян вс,ча набула назва "верв", давши аналог!чне ва-эцачення 1 сам!й общин!. На Рус! ?! 1снуваяяя археолог!чно прост; ежуеться до ХП ст. .• •

В Хорват!К, судяча з наведенах документ!в 1 Полацького Статуту, ця система надовго пережала формац!ю, що Н породила, ! ще довгий час функц!оцувала п!сля ванакнеиня держава. Бона, була покладена в основу црававоУ форыи, яка регулювала розпод!л оп!льно? власност! общини-верв!.

Результата нашшс досл!джень ще раз п1дтведдали правоту Ы.О.Косвена, який розглядав верв 1 задругу як патрон1м!ю. Що стодуеться само? патронЫ? як явища, то ?? корен! простежують-ся ца ь л1н!джиих гепеалог!ях.'Тому мокна погодитись з думкою А.Я.Першаля, якна розглядав ?? як дериват або реститут общшшах

структур лерв!сносг1, вважаючи, що в!дсутн!сть ч!ткоУ гран! м!к докласовимя ! класовими с!мейними общинами в лог!чним насл1дко!1 поступового ! пов!льного в!даярання залишк!в перв!сного колекти-в!зму.

Повн!стю погоджуючись з ц!ев думкою, ми св!домо ухилилися в!д дискус!Т про те, до якого етапу розватку община в!дносита верв РуськоГ Правди I Полицького Статуту." Оск!льки сама держав-меть виростала !з система орган!зацН влади ! в1дносин аласноо-г!, заснованих на пршпипах родиннах зв"язк!в, не можна чекати, що вс1 пов"язан! з цим 1нститути водночас щезнуть п!сля появи держави. Кр!м того, висновок про виникнення даржавних форм правящая з вожд!вства, - тобто в умовах в!дсутност! або нерозвине-йост! приватно!' власност! у слов"янських народов,у значн!й м!р! зн!мае гостроту патання про час появи у них су^дсько? общини.

Отже, прогресивна для свого часу (старина схема, розроб-иена у XIX ст. н!мецьким вченим Ф.Енгельсом 1 перетворена, на каль, в !деолог!чну догму в колишиьому СРСР^ у своХх вузлових ломентах на витримуе перев!рки нов!тн!ми фактами. Так! найб!льш тгальн! висновки, окр1м тих, що буля внкладеш вшцз, дозволяв шм зробити проведена робота.

По толп дисертацГ/ автором опубл!копан! так! роботи: . Славянское поселение Райков I на Днестре.// Археологические исследования на Украине в 1970-1979 гг. - Тез. докл. - Днепропетровск. - 1980. - С. 148-149. . РаннеславянскаЯ железоплавильная комплекс УП-УШ вв. н.э. на поселении Рапшов I.// Использование методов естественна наук в археологии. - К.: Наук.думка, 1981. - С. 12-20. . Стратиграфия а хронология поселения Рашков I на Днестре.// Актуальные проблемы археологических исследований в Украинской ССР. - Тез. дом. - К. - 1981. - С. 100-101. . Китлов! комплекса УП ст. н.е. на поселелн! Рашк!в I.// Тези допов!дей У1-1 Под1льсько"! ¡сторако-краезнавчо? конференшУ /секшя археолог! 1/. - Кампяпець-Под!льськай. - 1985.-С. 5253. . .. Еатла-майсгерн! на поселенн! Рашков 1. ,// Архецэлог!я. - 1983.-

Вип. 42. - С. 73-79. \

„ Планировочная структура жилых комплексов славянского поселения Рашков I на Среднем Днестре.// Тезисц докладов советской

делегации на У международном конгрессе славянской археологии/Киев, сентябрь 1985 г./. - М.: Наука, 1985. - С. 98-99, '7. Планировочная структура жилых комплексов славянского поселения Рашков I на Среднем Днестре и ее социальное значение. /> Труды У Международного конгресса археологов-славистов. - К, Наук.думка, 1988. - С. 15-20.