автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.04
диссертация на тему: Способ жизни и психологическое состояние населения в условиях перехода от тоталитаризма к демократии

Полный текст автореферата диссертации по теме "Способ жизни и психологическое состояние населения в условиях перехода от тоталитаризма к демократии"

РГ6 од

ЛКЛЛЕМШ НАУК УКРЛМИ 1НСГИТУГ соцюлопГ

/ 5 СЕН '¡^ н.

ПАН1НА

СПОС1Б гкитгя I ПСИХОЛОПЧНИЙ СТАН НАСЕЛЕНИЯ ЗА УМОВ ПЕРЕХОДУ В!Д ТОТАЛГГАРИЗМУ ДО ДЕМОКРАТА

Слецкдьнкгп 22.00 04 - соцЬиьИ структур«, спд}ялыё мсти тут» -т* спос№ ягаття

АВТОРЕФЕРАТ

джуртац» ия «жЛутта маукгяют ступени доктор« софплятя* ияу*

Ки>* - 1993

ЛКЛЛ1М1К МЛУК УК1>Л1)1И

|||<Т1ПУ1' соцюлоп!

11* г|(1М1а1 руктжгу

11А1Ш1Л

I Цнм 1)«Т(1^«К1

СП0С1Б ЖИГ [Я » ПСИХОЛОПЧНИЙ СТАН НАСЕЛЕНИЯ ЗА УМОВ ПЕРЕХОДУ П1Д ТОТАЛГГАРИЗМУ ДО ДЕМОКРАТ)!

Гцгцилышть 2£.<*> (М - «.<1дк*ы* ст{)угту|ж, сг^Ц^цй «(г пгту« г* сяпс& нигт

АВТОРЕФЕРАТ диауя-ацй н» »цпЬугт ступеня

К|йв лт

Лт^тлцч вШЧИМНЯ У HUAI»! НИИЧИОМ П^МЯДСММ*

Ьгстнтугу сп^ролопТ AI t УкрлЬт

O^iyimn onovtrtmi:

Д'чст«^" nimnA'jfrmw* иук, Л< Ht flip С"Ц10Ч<ЧГТ1ЛГЖ Hay*

<|^v>c«)<f4mtm ялу*. h|<«frft«f»

lîp»*UI14 0»П*»«*ЯЦ!Я - фДКуМ-'Ч'Т С г-ЦИ i fK»í«>»«-4ÍÍ

Kn*'»cHfniTi yiitt«rf4R-rrt) m. 1.1 ! 1'-»г|»ч1кч

г nUfVyerrK*

« .... rnamri m «ладят» jwai« Д 01.ОЙ Ol

rrpft hrcnrryri rntjjnMuïj АН Уурати «я лдргстп:

252021. Kmùi-21» «Уa. ti

01, Донце» Г.ОМлкт»

« >> .

, mi

мпжпя «гчпй'лшт»« « у ^^»¡^rryj Ьк-штуту А»»тргч|-р|ИТ ЛИГРрТлда» ............. 1T)Î

R'lTlfWH CrUfirTItp

СпгЦИА»Я"|М»»ГН (ЛДИ Л 01.0ft.0l

кандимт фмпсгфмия ту*

I.R.fÑürmiiiHR

— 5 -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИК Д11СЕРТАЩ1

Акт.уалыМсть I м{ра вииченост! тюблеии. За умив догдибних соц!алышх яерегворень, як! заторкують еконон1чн1, пол{тичн| I нац1онально-дер*аан1 л!двалини оусп!льства, в}дбуваиться 1стотн1 аи!ни способу життя 1 психолоШ людей, котр! зГгкнулися 1з зов-сЫ новою дли себе д1йсн|.стю, неэвичними соц1альикыи процесами та нвищэыи п1сля тривалого пер!оду стнб!льного га на св!И копил безироблешшго 1снува»ня у тотал1тарному сусп1льств1. Доглибяов засадою нардинальяих за!« способу життя 1 соц1ального саиопочут-тя населения в (сторичло неминучий, але <5ол1сниЙ злаи системи ц1нн1сно-нормативно! регулнцП св!доцост1 I поввд|ики людей, нот-р! оаинилися в ситуацП делал! глибшо! аноиП, яка в типовое для будь-якого перех1дного стану сусп1льства, ала лила за виняткових |сторичаих обставиа сягаа тотальних русп1льних масштабу. За цих умов спос(б життя зазнав принципов!« зы|я 1 серйоэних дефориац1Й, ян! поширюй-гься практично на вс| прошарки населения, соц(альн1 групи I формуыь цов| базисв! риси особистост! перех!дного переду.

Хоча ц| цроцеси еап1рично Ф1ксу*ш>ся, описуютьса в окреиих наукових та публ1цнстнчвих працях, дос! немее *идно! спаиДаяьно! прац1, приовячено! систематичному досл{даеанс особливоствй эзае-иоэупязку способу *ит?я та психолог!чного стану наееленвя за. умов переходу вашо! краали в!д тотал1тарного сусгйльиого устрою до демократН. Багато в чому цв повпязан8 з тим, що, по-перше, нвдостатяьб роароблении в теорэтико-ывтодичний аспект вивчеяня ц1а! проблем«} по-друге, у радянськ1й соц{олог(I замало уваги придиялося розробц! методичного забеапечення доса!джвнь насовшс психологИйкх стая1в, аокрема эасгосування ясихолог1чвих твсг1в у соц|олот}чяйх досл1джевяях; по-трате, система енд1ричних пояаз-нви!в способу амия розроблплася переважио п1д кутоы зору вивчан-ая способу життя у койяреяЦй сусп{льн1й систем! - соц|алГстичя!й, 1йституц)Йн1 ц1вв!сно-иораативв1 п1двалинй яво! уявлялися непо-хитнвыи. I коли соа1ологв з1тк8улася э кардинальнив злаиои вста-лвнах структур та 1иотигуц1а, з р1зкиий зШнаии способу хиття { соц1алытго саиолочутта людей, 1хи1 можливост! теоретичного оо-мисления та е)ш1ричйого досл|д«ення нових еоц1альнкх процвс!в I явщ винвилися вельии сбаехеними, попри те, що проблематика способу «им дужо 1нтенуивнО аивчалася сусп1льст)>ознавцямй у аер!-од в|дносно стаО(лыюго ¡сиуваннн доперебудовного сусг;"1льства

/В Л.Ход от, 1.В.Бесту*ев-Дада, Л.В.Сохань, А.а.Бутвиио, О.С.Цвп-ио, I.TJJeBünta ta 1в./,

Через 1деолог1чн1 причини недосхатнм аад!вшш виявився I доев^ aaxiAHol соц1олог1Г у йлвченв} закономIpsoctей глобальнее трансфориац|й ц1нн1сно-норнитивнм: систем, аонреиа процес1в становления й развитие оучасних демОкротичних держав. Нав1н> класич-Bt коаиэпцИ, поаи«з&ц! а вир1иеннаи проблей» сйц1альшх aulu t вивчевням нроцес1в орган1эац11 la дезорган1зац!t сусп1льиих светел Д.Дьркгейи, Г.Лебои, О.Шпеиглер, А*Тойи<5}, В.Парето, П.Соро-к1н, Е. Адаме, P.flap«/, дос! не знайшли г|дяого и!сця в ослислеи-н1 сучасних еусШльних кол|з1й, хоча чикало праць буди опубд1 кован! & смли доступнвии для соц1олог1чного ся1втовариства.

Депо б|лме ипощасач1Ло" коицепц|га| ,ц1шЦсао-нормзтивно! регу-янцН сусп!льного кигхя /Ы.Вебер, В.Тоиас, Ф.ЗнанецыпШ, Т.Пар-оонс, Р.Ыергон, А. Турен та 1н./, як i були багаде в чоиу сприйня-ii в(тчизняною соц!олог1ею i 1ери1нолог1чио, 1 э«1оювно» лепре формально «ритичне ставлеаня до пришшЛв poayuicsoí ссц|ологМ, акс!ологП, структурного функц!оиал|э«у та акц!онад)зиу. Завдяки досить акиавноиу оаануваниь захШш! социолог*! в ti рац1онол1с-хичноиу та лозипШстськоиу складниках значка увага щшд1лнлася фенолеаам Uluntciio-Hopuaruniiol регуляц!! р|з«их царин хитгя оус-л(льсхаа у хеоретичнше праща xa еип1ричних досл1джеянях /И.1.Еой-нева, В.В.Водзиисьва, е.М.Пеньков, I.il.fionosa» А.О.Ручяа,. В.Л.Оо-совський, В.е.Хивлько, В.О.Йдов та 1и./, Водночао практично неза-д1ялвди виявилися 1 да! ta иатодк досгЛджешш зах1двих соц!о.'шг1в, ima">¡3aHi а уирай явкдивми для розуи1ння «разового розввтку •постхогал i тарного суся1л*етв& имщенц1ями snouif /I .Диркгейи, Р.Мергои, Г.Бевивр, ДкДоыаяс/, nppexiAHUx exaifia суся!яьсгва /У.Собор», Р.ЫакЦер, Дк.Бениег, А.Ь'оско» «a iu./, 3ttitj соц!аль-иого 1'йтуику ь 1сторико~ежш!цНшо«у процес] /Д.Р1смен, Е.Фромы, A.topA(««p, Р.ДИгсон, C.ü.li-вдку, соц!адыш5 реъолицН /íl.Copo-Kiif, С.Хантатсш, Ч.^иоиоюн ia la«/« Ни al ib широко вЦоы! у нас (¡оицйпцП посЛндустр!альвого судв1льсгва, про як!, здава-лись о», за остшш! два деся?»р1ччя написано не ¡$еии, »i* ира * Cüuifiíi«, «siiti за >Ctí буян спришг.чг! у ría Ixwia чае-

i.uU, ¿u розкрваа^гвея но т1лькй леравага нового oyeatitiutaa, s й ¿ipjCjifcuit. tu трудное;! переходу да нього у ироцес! аодолашм »¡•йЗ ilú¿*Xt£HOrO HtípiOA^.

■"щи аьачви«» ь осйййлеяи! аакоЯ'АУ1р1«с«свд! йяреходу сус-

п1льства в!д тотал!таризиу до деиократН ыають концепцП розвйтку пол!тично! культура у контекст! глобалъних I рег!ональних со-ц!альних зм!н /Г.АлионД, С.Барна, Ё.Баталов, С.Л!псет, Р.«1л1-бенд, Л.Пай, У.Розенбауи, Р.Фарнен та !в./, теорИ, як! рознри-вають формуваняя тоталИариоГ орган!зацИ сусп!льства /Е.Фротг, X.Аренд, Г.Ласеауел/, а гакож соц!олоНчн! теорН конфл!нту /Р.Дарендорф, Я.Козер/. Практично не використаною в анал1з1 процесс, «о в!дбувают1>ся, виявилася I низка вмливих иатегор!й I покаэнин!в,. розроблених рая!ше у заруб!жн1й та в!тчизнян!й психо-лоИТ: !птернальн!сть-внстернальн!сть 1 з!длов!дэльи!сть /Дзс.Рот-твр, К.Муэдибэев/» задоволен!сть життям /Б.Ньюгартен, Р.Хав!г-харст, В.Тоб1н/» авторитарн!сть /Т.Адорно, Д*,Иеловн, Л.Хаген-дорн/, тривожв|сть /Ч.Шлбергер, Ю.Л.Хан!н/, психологии! рэсур-си /В.С.Магун/ та |н.

За останн! роки в РосН Та Укра!н1 зиявиляся прап!, в яких розвриваються деяк! особливост! розвйтку посттотал!тарного сус-п!льства, законом!ряост! формування масово! св!домост1 та сус-п!лыю1 психолог!! за уяов посилвния соц!ально! напруженост! та п«!1тичноГ «еотаб|льност1 /Т.1.Заславська, Ю.А.Левада, Й.П.Попов, Е.О.Ядов, Г.С.Кои, Л.Я.Гозиая, ОЛ.Донцов, бЛ.Гйловаха, В.С.Не-бокеяко, 1.Е.Бекеэк!на, Ю.Д.Пршж, М.В.Попович, ВЛ.Волович, Я.1.Видр}я/, Але переважну масу праць з проблем способу життя та псйхологНпого стану населения силадають матер!али соц|огра$Ино-го характеру, як! в!дтвор1гаоть резульгати численних опитувань гро-мадсьно! лупки. Тему особливо! антуальпост! пабувае розробка кон-цэпцН способу життя та пеихолоНчного стану людей за уп1налыте (сторичнях уаов глобального зйаму ц!нностеЙ у пронес! здеялзрова-ного переходу в!д тотал1таряоГ системи до в!даригого суел1льства. При цвокгу троба враховуяати, що реальяэ перспектива розвйтку суо-п!льсхва ах н!як во зизначева наперед здекларованини принципат* соц1альиих перетвореиь. Шлях до демократ!I иоже внрай усклпднит!'-ся, якшо яа перех!дноау етап! дагакиуть «асов! реанц!! на труд-ад! та воифл1кти, пов"язан! з дестоб!л!зац!еп сусп!льства. Зэ таких умов анал!з динаа!ки соц!альнсго самопочуття та псгаодогИ-яого стану населения на основ! науково обгрут-огаяоГ сисгеич по~ казник!в, яка сряаговуе особливост! способу яиття ! соц! злмо-гс'?--л!тичята ор!е.чтац!а эодей у перех!диоиу сусп!льств!, стае вянг»-во» норсдумовою ксац!! реального стану сусп!льстЕэ ! прогнозу-вания його подальаого розвйтку.

- 6 - •

Цета I завдання досл!давння. Розробка концопц!! формуваиня способу життя за умов зорган!зованого га дезорган|зованого бус-п!льства та узагальнешш обсягового емп|ричкого матер!аяу досл|д-жень особливостей способу лит 1 психолог!чного стану р!знкх труп населения Увра1ни на першоиу етап! становления самост!йно! демократично! дерхавк для визначепня вих!дного р!вня /точки в[д-л!ку/ головнях компонент^ психолог1чного стану та аяал!зу по-далыяих зм!н масово! психолог!Г у процес! демократизации ! державного буд!виицтва.

Реал1зац!я иети дисертац!йного досл!даення спричинвла роз-в"язання таких завдань:

- розробка концептуально! модел1, яна дозволяе визначмт» специф!иу взаемоав"язку способу життя та психолог1чиого стану за умов стаб!льно! та нестзб1льнб! сои!альних систем, 1 ®!дпов!дно-го поняттевого апарату;

- розробка системи показник!в способу життя, социального са-иопочуття та психолог!чного стану}

- п!дб!р та адаптац!я методик для операц!оиал1зац!1 л!дпов1д-них показник!в;

- узагальнення, пор!внянвя й теоретична осмислення результата еип!ричних досл!даень, зд!Йснених в УкраТн! як до початку со-и!альних перетворень, так ! в останн! рокн з питань, пов"яэаних

з особливостями психолог(чного стану рГзних категор1й населения.

даерела та емп!рич?гий матер]зл доел!ддоння. Впродовк 19751932 рок!в автор брала участь у числснних соц!олог!чних 1 соц!-ально-психолог!чних досл!даеянях, присвячеиих внвченню способу кипя р!зних натегор!й населения та вин!рювавню повазник!в психо-лоПчного стану ! соц!алыюго саяопочуття людей за с?аб!льпих та м1нливих умов сусп1льного життя. Низку спец!альних досл!даень проблем зд!Йснено за програмами й и!д кер!вництвоы автора в 1н-ститут! геронтолог!! АМН, Ценхрально-Укра!нському в!дд1леня! ВИВГД, Хнститут! соц!олог!1 АН Укрэ?ни. Серед п!дготовлених ! лговеденгос опитувань три досл1джешш /у с!чн! 1991 року, у лис- • топал! 1991 року та у ив!тн! 1992 року/, п!д час кожного а як их :>уло опмтано близько 1800 чолов!к, котр! за стотгв, в!кон, осв!-тгг-, х:'поч ясселсння та рег1опп,ч Чюшгзння ропрезентували доросле лэселеотч Укра1ни,'були присвячен! вим!риванню соц!альнаго само-^-.•гчтхч. психолог Иного стану та соа1ально-пол!тичних установок мчг.е.-^'/чч за уков перех!яяого сусп!льства. Результата цих досл!д-

- ? -

лень, а таиож узагальнення 1 концептуально осмислення досв!ду за-pyötao! та в!тчизняно! соц!олог!! у вивченнI поставлено! пробле-ии 8 емп1ричною ta теоретичною базою дисертац!Иного доол1даення.

Наунова новизна. J досл!даенн{ розроблена нова у соц1олог!ч-н1й теорН концелц!я соц1вльво! !нтеграц!1 1ндив1дуум!в у певцу соц1альну систему на основ! соц1алыш-осоо'ист|сво1 регуляц!! 1х-нього способу аиття, яка даз зкогу визначити иетодолог!чн! tu иетодичн! особливост! вивчення соц!ально! повед!нки I психологичного стану ледеИ у стаб!лышх та неетаб1лышх сусп)льш1х систе-11 ах;

- у раыцях uteí концепцП показано, ща психолог 1чний стан, яний внлочав соц!альне 1 психолоНчне саыопочуття /Функ^ональн! показании способу ниття/, визничаеться и1рою сбалансованост! нор-иативно1, реально! та !деально! моделей способу аиття: Шра в1д-aoDlMocfl реально! и одел! способу кигтя /стто хиття/ ворыатнь-Hifl /соц!альноыу статусов!/ визиачае соц!альне оаиопочуття люди-ни; м1ра в!дпов|дност1 реально! цодел! способу життп !деальн!й /особист!й життев!й перепектмв1/ визначае Ü психологИне саыопочуття;

- еаи!ричяо /на осяов{ анал1зу даних, отршшшх у досл|даен-нях способу житая за увов соц!адыю! стаб|лыюст!/ обгруьтована теза про те, що за стаб^льних соц1альиих уиов aepesasee иоц!аль-на детерм1яац1я формування способу жа?тя, й тону головна спрямо-BöHicib дйел!;иеш.' способу жнття, проваджуваяих за уыов ооц!аль-но! ста<Н лыюст1, визначаеться г1 потезама вяливу тих чи тих

. втруигурпих компонент^ способу життя /социального статусу, ст:;-№ кигтя, аиттево! пэроиекгиьи/ на психолог!чнш стан людей;

- я он цел ту алы! о обгруятоцзно, цо уиоли социально! иестаб|ль-hoctI, hkí характеризуются передовой роападои нанЬио! цпшгс-ио-нормативно! систем» i зруйнувшшяы ст.чтуспо-нориативно! регу-. ляцН способу -¿¡Н'тя, спричиияить за!ну едрнаозшшсг! детарм!яа-цШ вир!шальну роль у продесах соц1альио! ЬтеграцП ночиныоть в{д|рраватн фуилц1оаальН1 влемеитн способу литая /о»ц!альне та психолог t чае оамояочуття/, а такой. ! н д и ¡i i ду а л l н о - г i с их ол о г i ч н i особвдаое.т! член 1в cycuijitcrea;

- lütsputí у доем1д;*еш1] способу мття обгруитовуеться методологиям л1.®йд,'эг|дно з лким за уяов аноыП перех(дного сус-п! льет в« нн голом! ноиизмкя t-'nocüöy ¿Mrrfl я жтъ розглядагися: I/ соп1ш.«е с1.иопйчух1я н.тселшшя, яке s!íoop:i»;aet з одного río-

ку, рсакдЫ р1эиих соц!альних грул населенна на aHont», ulpy по-трейи у зм1цнер! ц1ьн1сно-норыативвих п1двалин, а в |ниого -новоност-ал! твои ц!нн1оно-аормативних nlftcnoieu; 2/ соц|альио-пол!гичн1 установки /як зденларован! ц!н»!сно-нориатива! п!два-лини cautanbHol 1нтеграц!!/; 3/ психолоИчна ueuoxiiiHtcib иасе-иенн» /ан психоеиоц1йи! ресурс» яодолаиня auout! i адШнення соц!адьно1 1нтегршШ на нових засадах/:

- вперше у соц!олог1чноиу дасл!дженн! роароблен!, обгруню-uaiii u заетосован! !нтегративн1 локаэшши психолог 1чно! иепохит-uocct населения: тривохи!сть /!нтегративний иокезник фуикцЮ-HôJiLiioï'u стаиу, вний ввзиачае психоеиоц!йну иезворушн!сть 1нди-в!дууи!в/, 8адололеи1с!Гь mttm /1нтегратииниИ показвик ставлен-, ня !ндиа1да до *иття, янии визначае позиц)ю особнстост! на шка-д! "011ти«!з« ~ песиы|зи"/| 1нтернадьн1сть /1нмгративний показ-ник соц1адьнмх якостей оообистает1, нкий визначае доэиц!» осо-биотост! аа шкал! "соседь»» 8!диов1дальн!сп"Л

- як' повааниии соц|ального сйлоаочуття у досл!даепн! впврае рсзроблеЩ так! поквзники, як соц!аДьиа затребован 1сть, аиоы1чна деиорал1зозан!сть, циа!эм, над!ональна толеранти!сть;

- ьперше а ешЦричнону соцЮлоИчиому досл!даени! проведена ста!1Лфтизвц1п психолог!чних тестових «етодик «а репрезентатив-й!й ьиб1рц! населенна УкраИш: шкала туаво*»ост1 CninOeprepa, тест 'Чндекс задовшшност! життям" /inde* Lite Satisfaction/, шкалы цмЩзиу, !ндеке у трат и норматив« их стандарт }в /аном!чно! деморал!зованост!/ Мавклоск!-Сроуйа, икала авторитаризму Адорно

./eapiaHï ta семи пункте/, шкала соц!алыю! диета»:'!! Богардуса;

- дан!, отриман!-у рьзудьтат! репрезентативних опитувань, дозволили ытьмтн отатистичну норму ! фаитичниИ р1вень лсихоло-г!чиого стану ! соц!ального саиолочуия дорослого населения Ук-ра!ни у пзрший р1и становления дерашвност! за низкою стандартизования иоказник!в /ptaeiib тривожност!, uipa аадоволеност! кит-тям, ыши!чна дбаорал!аоваи1сть, 1»Д0кс авторитаризму, !ндекс цйИ1зму/ i визиачити ровстаьокку сил за пол1тичниыи та соц1аль-но-еконоы!чииаи ор!ентац1яыи населения;.

: - анализ чишшв!в психолог!чного стану дозволив визначити тендвицИ i чишшки ризику лорушення психолог 1чноJ непохитиост! населения за стасндьннх si» неотаб!д.ьних соцДаяьних уиоь;

" ' - кайлено низку ¡jeiiouoiiJa, ян! рознрадають особлиъост! психолог! чного та соц)зл£иою саионочумй населения за умоа пере-

х!дного сусп!льс?за:

а/ на тл! психолог!чно! "г!перд!агностики", 8аф!ксовано1 в опитуваннях додо оц!нок психолог!чного стану оточуючих людей /при цьому власний психолог!чиий стан не драматизуеться/, вияв-лядться достатн!й потанц!ал психолог!чно1 яепохитност1, який ви-эначав реальну можлив!сть виходу сусп!льства !з кризи та понов-лення ефективна! ц1нн!сно-нормативно! система;

б/ соц!альне самопочуття, навпакй, характеризуемся високиы р!виеи деыорал!зованост!, поииреног практично серед ус!х натего-р!й населения та вгрунтовано! масовиа почуттям,соц!ально! нгза-требуваност!, яке эияииав внасл!док наростання соц!ально-статус-но! невизначеност! за умов тотально! аномН;

- виявлено сп!в.1снування й досить широко розповсвдження су-перечливих систем ценностей? демонратичн! установки й ор!ентацП на ринкову /кап!тал!стичну/ економ!чну систему, традиц!онал!зм /звертання до минулого "взятая!"/» соц!альний !золяц!он!зм /ха-раитврний для арха!чних сусп!льств/, патернаЛ13м /ц!нн!сний складник тотал!тарного сусп!льства/, соц1аяьнйй цин1зм Минина'заезда анархичного сусп!льства/}

-.показано, що яезалеяшо^д Поя!тичннх ор!ентац!й для пере-важно! б!лызост! населения характерна амб!валентн!сть - пара-лельна ор!ентац!я на демонратичн! ц!л! розвитку сусп!льства та тотал!тарн1 засобй !х реал!зац!1, пол!тичяа неефентивн!сть 1 не-компетен1н1сть, як! детерм!нувть 1 невизначену перспективу реального, а не здеклзрованого розвитку сусп!льства /у зв^зку з ним у дисертацИ визначен! голови! принцип« формування в!дпов!д-них.компонент!в пол!тично! кулыури демократичного гатунку/.

Практична значия!сп доел!дзепня. Розробленз у дисертацИ копцегщ!я, запропоаована система показник!в ! результата анал!-зу емп!ричних даних, дають зногу не т!льки вйэначити актуальн! характеристики психолоНчиого стану населения на пориому етап! ётановлзння деряавносх! УкраГни у взаемозв"язяу з особливостнмп способу життя й сод1бльяого самопочуття р!зйвх соц!альних груп, эла й ввреслити тевденцН розвитку сусп!льства у соц!ально-пол1-гичяоыу та психолог!чяому. аспектах, розкрити чинняки, як! слрия-ютт? або перешнодааоть демократичная перетворенням.

- Результата ц!е1 прац! иокуть стати основою /точкою в!дл1н.у/ для зд!йснення регулярного спостереження.за зм1яами соя1яльриг ор!еитзд18, самопочуття та психолог!чного стану населения у гг:—

цес! дерхавного буд!вництва 1 деиократизацН сусп1льства, для розробки науково обгрунтованих соц!альвих прогноз}в. Вони иеодио-разово винористовувэлися лри п|дготовц! анал!тичних ыатер!ал1в, прнзначених для законодавчих та виконавчих орган!в глади, для ■ и1и1стерств I в1домств, в!дпов|дальних за здМснешш соц1ально! пол1тики. Отриман! резулыати регулярно виов!глявалнся у прес! Й на телебаченн!, зинористовувалися при читана! спецкурсу в Ки1в-сьиоиу университет! Ы.Тараса Шевченнв, а також при п1дготовц! курсу лекц!й "Технологи соц!олог!чнрго досл1дхеннп", явий нин! виходить друком.

Апробац1я дисертац}!. Дисертац!я обговорювалася на эасЛданн! в!дд!лу вивчення гронадсько1 дуики Институту соц!олог1! АН Укрв!-ни й була рекомендована до захисту. !! гоЛовн! тези були апробо-ван! на таких наукових вонферещ1ях I симпоз|унах: Всесоюзна конференц!я Толови! чинники формування особистостР/Ыосква-Звел!город, 1979/, Ш Всесоюзний з"Гздгеронтолог!в Дишив1в, 1983/, Всесоюзна конференц|я "Сучас1}$ проблеми прикладно! соц!о-логП I соЩальчо! психологП у трудовнх колектквах" /Лен!в.град,, . 1984/» РеспублЬанський круглий ст!л "Розумна орган!зац!я яиття особиоюст!" /Керч, 1987/, Друга всесоюзна координац!йна яарадз "Со«!олог1н особкстостР /Паланга, 1988/, Шжнародннй се«1«ар "Соц!альн! проблем« иолод! Укра1ни та Угорании" /Уягород, 1989/, И Всесоюзна кон^еренц!я "Метода соц!олог!чних дрсл!даень" /Зве-н!город, 1989/, Науново-правтична конфереиц1я "Проблеии вивчення 1 винористаиня громадськоГ дуцки за умов деыократиэац!! ра-длксьного сусп!льства" /Горький, 1990/,Швнародна ксш$вр,енц!я "Иол1тична вулмура, пол^тичн! та еиоиоы!ча1 ор1?н1ацЦ у кра!-нах Сх!дно! та Центрально! бвропи при переход! до демократ!Iй /Будапешт, 1991/, М!квароднийсем!иар "еврейська цив1л!зац!я у кра!нах Сх!дно! бвропи" Лерусалим, 1991/, Шанародно нон^ерен-ц|я "Як бути деиократом у постномун^стичвому сусп!льств|п /Бала-тонфельдвар, 1991/, гШпародна рсиЯтничз нарада "Провес демояра-тизацИ'у кра!нах Сх1дно1 €вропи" /Вашингтон, 1991/, Шжнирод-ний круглий СТ1Л "Ре«онцепту9л1зад1я поя!тично1 осв!ти та пол!-тично! соц!ал!зац!! для Ш'стрр!ччяи /Боун-Рэтоя, 1992/, Шжна-родний сем!нар "Рос1яни у бликньоку заруб!жж!" /Вашингтон, 1992/, М1хиародна конферещЦя "Розвиток науки та зм1ни у сус-п!льств!: досв!д, проблени, стратег!!" /Ки!з, 1992/.

ГОЛОВНИЙ ЗШСТ ДИСЕРТАЦ1!

У вступ! м!ститься виклад актуальное!! та м!рн розробленос-т1 теыи диоертац1йно1 прац!, формулюються пета й завдання сл!диешш, роэкридаються практична значшИсть I наунова новизна отриманих результата.

У першому розд!л! "Теоретичн! засади досл!дасння способу аиття у процес&х соц!ально1 1нтеграцП та двзорган1зыци" зд1йс-нений теоретичний анал!з аехан!зЫ1в соц!ально! повед1нки людей, 1нтегрованих у певну соц!альну структуру, який дав змогу висуну-1и нонцептуальну модель формування способу життя з урахуванням особливостей його детерм1нац1! за стабиьних та нвстаб!льних со-ц!альних умов.

Запропонована концептуальна схема детери!нац!1 способу »имя дозволяв,, з нвшого погляду: I/ визначити роль ! взаемозв"язок соц!альних та 1ндиа1 дуальних чинншив у лроцве! соц!ально! !нте-грацМ !ндив!д!в; 2/ аизнэчити особливост! вивчення способу аит-гя у стаб!льних та нестаб|льних соц!умах; 3/ при проееденн1 по-вюрного анал!зу оц!аити м!сцв й значения окремих показник!в способу життя, використаних р!зного часу у р!зиих коннретно-ем-п!ричлих досл!даеннях, у загальному процес! соц|ально! !нтегра-цЩ 4/ обгрунтувата виокреалення |з безл$ч! поиазник!в способу аиття найбиьв значиыих при вилченн! соц!ально! повед!нки ! пси-холоПчного стану людей за умоа нестаб!льно1'о сусп!льства.

ПIд способом »имя у нийпиршому значен»! ц!е! категорЦ ро-эум!еться структура рйд!в 1 способ!« життед!яльноет! лвдини. У раыцях запропоновано! концепц!! роэкриваегься трьохномпонентна структура способу киття, яка .[юрмуеться у £заемоэвийЗну норма-тивних, реальних та 1деальамх кошшиаит!в п!д уплиаоц ц!нн!сно-норматшэно! системн сусп!льства, конкретних умов життя, психоло-г!чних властивостеЛ та нкостей суб"екта життбД1яльност! /мал. I/.

. 11!д нормативной модедлю способу ашттн аавться на уваз! соц!-алышИ статус ¡ндиаЦа у систем! сусл1лышх в!дносин. Чиыало ав-тор1в уводдгь ьизничення стахусу до сукупносг! прав, ирив1ле!в та обов"нзк1в /Р.Л1нтон, П.Лизарсфельд, В.Малиновський, Т.Шибута-н! ■ та 1а./. Проте-ц! характеристики е, нк «а ааш погляд, радае .озиаками-насл1диами статусу, и!ж його визначальними чиннянами. Реальна оцЫка статусу зиянии» а!д ьизчииост! ¿уикц!й, ад !х виконуе !идйв1д,. який пав иеьи« е«виа»иад у сусп!льотв1. Ц» зьи-чим!сть, нка визначиеться актуальней потребами И моллииостячи

Спряиованleib детер«!н8цИ у нестаб!льноиу еусп!льств1

Ц1ШСНО-НОРШИША СИСТЕМА

СОЦШЫШЙ СТАТУС /Нормативна модель . олособу киття/

С о ц сан

läbJiml СШЬ ЖИТТЯ

уиози /Реальна модель

аитхя способу хиття/

й о и х о л о г I ч н в о а и о н о ч у а т в

жикем ПЕРСПЕКТИВА; . пета I алаа» ...

■.. /I дааяьиа иодель , • . • способу аитга/ - -.

1НДЙЫДУАЛЬН041СЙХОДОЛЧЙ1 ОСОБЗЙВОСТ1

Мал. {..Концептуальна модель детери1нац!Т способу життя.

enutiüulwol та пол1тично! стабШэац!! «окно! конкретно! сус-п!льио1 систеим, ii ауиоьад conlaJiiHy об"е1{ти&а{сть оцЬши uic-ця'Лк!диьи в cwciuMt сусп!льш1х в!дносин ^ I? соц!ал'ьш»Н статус. Саае m'yaBbuf потреби й uoMiiiiocai стибШзаЦП та зц!ццешш сjciiсаетени ье/iуть дй ¿ориулааяя крвгвр!» ранжуьшшя ста-туси у поину iöpupxiiu'. Ц! критерЛ конкретиэуються у ц!ин!,сно> hö'f.a:,T»£Bils оиотви! сусшльстаа. .

СПр|шовш(|сть детеры1иац1! у стаб1льному суса1льств!

1 а s ь й в о п о ч у а

-13-

Соц!альний статус за допоиоги вззсиопоз,,язаних з ним ролей як нормативпих зразк!з по£ед!пки роглацентув соц|альну повед!н-ку людйнй, котра пос!даз /обо прагне пос1сти/ левне м!сце у структур! соц!альних в!диосин. 1ятегративна фуккц!я статусу й гзаемопов"язаних 3 ни« ролей полнгае в тому, що формуе у сус-п1льн[й св!домост! уямвння про тв, до налетать робити 1 як це валежить робити. Субяективна функц!я норми виявляеться нз т!ль-кя у р!шенн! суб"екга дотрдауватиоя не!, але й в оч!кувонн! в!д-пов!дно! повед!нки в!д 1ниих людей. 1ванше конучи, норми, нон-кретиэован! у ролях, не т!льни заздалег!дь формувть попередн1 Iдеалън! моден! пшзед!няи, як! дозголяють людин! певним чином п!дготуватися до гиконання соц!альних функц!й, але таноя ! до-си ть пзвн! оч!куванпя /енслекгацП/ - уявленяя ото чую чих , що 1н-див!д, якай мае левне становище, в!дпов!дно себе Й поводитимэ.

Соц!альиа визначен!сть статусу даэ зногу людин! сп!вв!д1гес-ти реальн! нодел| повед!вки з оч!нувзниии. Включения в нов! ро-я!« пов"язане з! зм1но» соц!альиого статусу, вимагае псвноТ адаптац!!, нехан!зи яко! полягаз у приведенн! у в1д. зв!дн!сть реально! повед!ння з оч!яуваиою. I якцо об"ективнии повазником соц!ально! адаптовачост! з м|ра в!дпов!дност! структур вид!з д!яльпост! та способ!в !х зд!йсневпя нормативна.! реальн!й моделям способу виття, то оуб"еятивно м!рз соц!ально! адаптацН лвдини до свого становища у сусп!льств! виявляеться в II сопельному самопочутг!. П!д соц!альниц самопочуттям звичзйно розу-з!ють еыоц!йно~оц!ночне ставг пня людей до системи соц!альних вШоснн I свого м!сця у ц!й систем!.

1дезльна нодоль способу життя, яка в!добршгае праференц!й-ний спос!б вдття, формуеться у годин и пЦ упливоа И !ндив!ду-аяьно-психсдог!чних особливостай, ио включають ц!лий спектр психолог! чяих пкостей - а!д психо<Мз{олог!чяиг, найб1лызою м!рою аумовлених П орган'члиии особливостями, до соцЮкулмурних йкостей, сформоваиих У процес! соц!ал!зац!1, в тому числ! й п!д упливом ц!Ш1!сно-норд: тивно! системы сусл!льстла.

Яизд процес сп1вв1днесення реального способ; яиття э норма-гивнин явля0 собою соц!альну адаптац!» !ндив!дууиа, то процес сп1вв!днесення реального способу япття з ¡дсалышм - психологИну адаптацию. I йкщо субпеятнвп'им показником м!ри соц!ально! адзптованост! е еоц!альве самопочуття, то суб"ективнин показником м!ри психологIчга! адаптоваиост! е псйхояог!чне самопочуття

людини. Так само як передумовою соц!ельноГ адаптац!! в визначе-hidb соц!ального статусу /соц1альна визначен!сть/, передуыовою психолог1чно! адаптац!! е особист!сна визначен!сть.

Л!д особисг1скоо визначен!стю маеться на уваз! м!ра сформо-ваност! у св1домост! людини особистоГ життево! перспективи, кон-кретизовано1 в життевих ц!лях I планах /способах I засобах до-сягнепнп мети/. Усв1домлена життева перспектива являе собою !де-альну модель способу життя.

У тому раз!, коли нормативна, реальна та (деальна модел! способу життя ц1лнои зб1гаються, иожна говорити про повну соц!-»льну та психолог}чну адаптован!сть 1идив1муума до нашю1 род1-ально! системи. Але найчаст!ше ц1 модел! нав!ть у суспЗльств!, яке характеризуемся максимальною стаб!льн1стю, мають ту чи ту м!ру насбалзнсованост!. Проте за стаб1льних couianMiHX умов I сусп1льство загалом, I групи, що силадають м1кросоц!альиэ ото-чення 1ндив!д!в, нонтролюють !ндив!дуальн! ам!ни способу життя окреыих людей: так! зм!ни або заохочувться, якщо вони, на думку оточуючих, корисн! для сусп1льно1 системи, або караються, якщо вони спрямован! на дезорган!зац!ю. °

У стаб!льному сусп!льств!, В якому збер!гаеться соц!альний контроль, р!эн! компоненти способу життя /нормативн!, реальн! та iдеальн!/ пост!йно перебувають у процес! встановлення балансу - зм!на одних з 01льиим чи меншим ycntxou впливае на зм!ну ¡ишнх. Oise, ва стаб!льнкх умов, коли ц1нн!сно-нормативнз сиоте-ма сусп!льствп грунтуеться на всталених законах ! традиц!ях, спрямованicib детерм!нац!1 способу життя - переважно социальна. Бона зд!йсшоеться як духовним вплипом "aHiBHot ц!нн!сно-норма-тивно! системи, що безпосередньо зпливае на форнування соц!о-культурних як.остей та установок особистост!, наближапчи структуру ц!ни!свих ор!ентац!И б!льшост! член 1 s сусп!льства до норма-тивних зразк!в, так ! соц!альним впливом, аа допомоги припвса-них нормативное моделей повед!нки, як! передбачають формальн! та неформалы^ саикц!f до !ндив!дуу»!в, слос!б життя яких в!дхи~ ляеться в1д нормативного.

У нестаб!льнйх же соц!альних системах, головною ознако» яких е эруйнувания 1хн1х ц!нн1сно~норматИЕ1шх п!двалин, вир!яальну роль вШграе афективний, когн!тивний ! моральний потенгЦал !н-див!дуалышх особливостей св!домост{ ! попед!нки людей. За умов, коли одна система ц|нностеЙ в!дяинута, а !нша це не сформувала-

оя, у сусп!льств! немае н| однозначних критерПв, як! ранжують соц!альн1 статуей, н1 в!дпов!дяих норм, як! реглаыентують спосо-би включения у.соц!альне життя. Головною характеристикою со Ч-алыюго статусу за умов дезоргаи!зованого сусп!льства е невизна-чен!сть. У пошуках головних цйшостей б!дбуваеться часта зи!на критерПв соц!ального статусу, !накша какучи, у сусп1льмв!, що трансфорыуеться, в!дбуваеться часта за1на ц!нностей-ц1лей, як! визначають критерП !ерарх!! соц!альних статус1в. Ц1нност!-засо-би /норыи/ часто не встигають с^орыуватися, тоиу або залишаыть-ся старими /й отже, не в!дпов!дниии ц!лям/, або взагал! втрача-ють сенс.

За умов ^антично! в!доутност| нормативно! регулядИ способу життя головною характеристикою стилю ииття /реально! ыодал! способу £иття/ е не;встален!сть. Ця невстален!сть характерна 1 для структури вид!в д!яльност!, 1 для способ!в 1х зд!йснення. При проаедеян! конкретних досл!даеяь взаеиозв"язку способу «нття ! психолог!ч«010 стану об"ективн1 показники стилю хиття часто втрачавть свою еап!ричну ц!нн!сть ! значения. Оск!льки процес форцування способу життя и регуляцП соцГально! повед!нки за улов иестаб!лыюго сусп!льства детеры!нуеться лереваано ¡идив!-дуальници особлиаостяии, на перше м!сцб виходять показники солильного саиопочуття, а такох особисЦсних якостей суб"ект!в, котрнц налегать вШграм вирЫальну роль в ортмзацП ново! сусц!льно! систеий;,

Викладен! вице автодолиг!чн1 тези взасадничен! даниаи до-сл1длень, проведения ян до цочатку соц!алымх перетворень за до-сить итабхльиих.уиов соц|ал1стично! суеп!льио! систьыи /19761986 рр./, так ! в пер1од здекларомиого на о$!цЫвоыу р1вн! ! п!дтрш'ш{ого м-асоао» сусп!лькою са1доы!ств переходу в!д тотал!-тарно? система соц!ал!зыу до демократично! еистеии, яка грунту-етьсн на загмьыолюдських ц!нвосгях 1 соц!алыю-енонои!чних принципах рннково! екоиои1яв /1969-1992 рр./.

Анаи!з шливу способу жиия на психолог! чнии стан особистое-т! ! еоц!альних труп дозволяй вин вит а пеан! зькояоиЦишст! цих взаемозьинзк1в. 8!дзпачйао один 1з гадовиих вксиовк1в, нк! сто-суюгьс» 3аг.;льних за1<опой1рностей ьзаеыозв'^зку способу кигтя ! нсшюяоНчиого стану в нроцес! Сйд1альяо1 !игограцЛ: голиками чэдшжиы психологичного койоту лпд.шн е особисЛени низшче-н!сть I! аи'Гтеио! перспактиы. Хлаьис ка^учл, лоди, ко'^'р! цили

левн! життев! ц|дI й досить конкрети! плани 1х реал!зац!!, вере-бували у злачно благополучн1иому поихолог1чнОиу стан! у пор1в-нявн! з тиии, чи! ц{л1й плави були навизначениыи. Ц!лковита не-визначен!сть призводила до вираденого психолог!чного дискомфорту, який е передуыовою поручения псих!чного здоров"я,

1ншим важливиы, з точки гору соц!алыю! 1нтеграцИ, bhçhob-kou в встановлення взаемозвпязку и!ж соц!альною та особист!сиою визначеи!стю: чип визиачвцйим е со«1альиик статус людини, тиа част(ше у його представник!а формуеться-доетотньо левна життева перспектива. 0 хоча для б|дьшОст! категор(й населения у стаб!ль-ноиу сусп1льств! соц!алышй статус е достатньо ввзначепим, про-те й у будь-якоиу стаб!льноцу сусп!льств! е досить велик! груяи, як! об"ентивно потраплякть в аноы1йн! умов и соц! алытго життя.

Щонай числеau!тою социальной групои, яка иае досить невизна-■чений )з точки зору норузтивних эраэк!в повед!икв/ статус практично у будь-якоыу сусп!льотв|, е аеис!онери, в!ков! й.рольоз! оч!кувашш щодо яких уиладзыться у досить «евизначене фориулю-вання "заслужевий в!дпочиноки. Отримав! результата переконливо гйдтвердаують запропоноваау в над теоретвчну «одень соц1ально1 !нтеграц!1: I/ особи, як! иади у передпенедГшоыу в!ц! пеьи! *ит-тев! д!л! й конкретн! влани 1х реал|эацН, значно безбол!сн!ша адантувалися до статусу пенс!онера il за BCiuu охоилешши доыпд-женнпм параметрами психолог!чного коифорту мали й!льц висок! по-казники; 2/ серед ос!б нервдпенсйишо в1ку яше нцзначна част-ка людей нала пеныу життеву перспективу,-

iHïiHii прикладом вшшву невизначеност! социального статусу на психолог!чниИ стаи иоауть бути'дан!, отриыан! у результат! обстеаопня учаоник!в л!нв!дац1! иасл!дк1в авар И на Чорнобиль-, ськ!й ДЕС. Цри вивчеиа! псйхойог{чиого стану л!кИдатрр!в було вияьлено, m и!ро» ослабнеяна гроыадсько! уваги та taepecy до роботв з дезакгнвацМ й подолшшя рад1олог!члих иасл1дк!в Чордо-бильсько! катастрофа IxhUI псвхолоНчииИ стая гшЧршувався.

Проте нее ж тзки для б!дьаюсг! прО!сарк1в населения всталене суеаиьслво, яне висуьас достагньо конкретн! uini перед р1зниии соц!а;и.акШ1 трупами, дозволяв практично кожному а!дчувати свио ¿iiïïb оаанелонии уеередин! вузьного зашшепого проаарка. Чи«

е HOpuuïBEuu структура, su« ай«аоь и! рою вола наперед визничие iiiïïOAiiuanicTb ль^еа. Але мрата соц!альниии Ьюмту-

ц!ями I трупами регулятивних фуикц!й - аном!я - прнэводить 1 до цЦковвто! дезорган$зацП тих соц!альних структур, норми яких утратили свое регулнтшзне значения. .

Головною суб"ективною передумовою дезоргон!зацИ поаередньоГ соЩальноТ системи була масова пШримка в!диови в1д старо1 системи головних ц!дносгвй, зз|>1не<>£ана у численних опитуваннях 1989-1990 рр.: стара.система нДнностей на дай час значною м!рою вке була в!дя!шута во р!вн! !ндив|дуалыю! ов!домост!, а пон!в-на !деолог!я б!лыяою ы!рою в!добрахала здевларовану систему ц! н-ностей, яку 1ндив1дууми приймали лише аоз1рно л!д упливом загро-зи о^ц1йиих саннц!й до порушлик!в нормативних зразк!в.

Проте трзба приховувати, що декларативно в!дкидання ц1инос-тей /як ! !х декларативне прийяяття/ е лиша передумозо», а а« . нГпк. не найб!лыа д{Иовим едементоа у реальному процес! нерзтво-рения сусп!льно! системи. НавЛь ииро лроголошена едн!сть погля-д!а цодо нозих ц!лей-ц!нностей зазнае суворих випробувань у ре-альних процесах формування ново!.д!ш!!сио-пормативво! системи оусп!льства, Якщо у визначеин! ц|нност1-ц!л! значно легио вяск-рямити досить аелик! групи однодумц!в, то визначення цЬшостей-засоб!в, а танок !аституиИ санкц!И - нроцэс довел! тривалий, кний, погано п1ддавться масовому усв1домлсш№ й безконфл!нтному узгодаен ¡ш.

Уявленнл про таив сп!вв!Дношення (пдив!дуального й загально-го у прошзсах. соц!алыт1 !нтеграц!1 е загалыюприйнятою позиц!са у працнх найавторитетШших соц!олог!в, котр! зробили внесок у розробку тёорП еоц1алыю! орган1зац!1. I якщо нин1 психологии" "стан населения, яке »ешкас-у деряавах, вд>. пережиэзвть стад!!" становления ново! державноот!, викликае занепоковн!сть у бага-тьох поедставникЛв пол!тично!, та Духовно! ел!тй, як! ввокаить, шо нии^ийй стан масовоГ сн!домоет! кежуе з безумством або на-в!ть вкходить за ц» мажу, то така. оц}нка б лише св!дченняи Тх-'яьоГ. иепоЬгформов'аност! про Эагальн! ззвошш1рност1 !нтеграц!1 та деэ1игеграц11 сусгпльних систем з в!доов1днивв соц!ально-пс;'-холо'гГчкима синдромами.

ОскЬ-ьаи у перех!Дних /иесгаб!льних, дезоргзп!золаних/ сои!-алышх системах голаншаи характеристикам!! способу жяття эчголзч стзють иевизяачвн1сгь ! певсталсн!сть, то вир1изльну роль у <!'сс-нуванн! /орган!зэц!!/ нового сусп!льстга /станоглонп! т!, !нституц!Й громадпнського суонльства.тоао/ починовть

гравати особист!сн! особливост,! субиект!в соц1ально! !нтеграц£! Лхн! потреби та ресурси/, як1 визначають мохливост! соц!ально! стабШзацН, а також сукупн! ефекти д!яльпост! де зорган!зова-них !ндив!дуум!в /новопостап! ц!нн!сно-нормативн! п!дсистеми/, як! г-уновлююхь слрямован1сть процесу стаб|л!зац!1 /коккрегний тип соц1алыш-еноном1чно1 та пол!тичио! системи, яка формуеться/.

Серед 1пдив!дуально-особист!сних показник!в; як! дозволнють д!агностувати стан ! прогнозувати роЗвитон сусп1льно1 системи, найвзжлив!аими нам уявляються, з одного бону, ц!нн!сн! ор!ента-ц!1 субиект!в социально! !нтеграц!! /соц1ально-цол!тичн!, еконо-м!чЩ, нац1оналыю-деряавн!, загальноетичн! та !н./> як! дозво-ляють проанал!зувати спрямован!сгь розвитку сусп!льнр! системи з точки зору загалыюприйнятих демократичнИх ц!нностей, а з !н-оэго - соц!альне саыоночуття ! психолог!чна неиохитн!сть насе- . лзння, позаяк вони визначають погеицЬЧн! моялилост! стабШзацП сусп!льства. При цьоиу варто звернути увагу на принципову в!д-м!шнсть м1ж показниками соц!ального самопочуття /емо.ц!йно-оц!-ночного ставлення людей до системи соц^альних в!дносин ! свого м!сця в сусп!льств!/ та психолог!чного стану, яка в!дображае псих1чле здоров"я населения. У поисяяденному житт! часто в!дбу-ваеться зм1иування цих показник1в, уносл1док чого п!двичена за-непо1(оеп1сть деформацию умов киття - нормальна реакция на не-пормальн! умови життя - сприймаеть.ся яв т! чи т( симптоми пору-иенпя псих!чного здоров"я.

Др.угий розд!л "Психолог!чн1 ресурси подолання аном!1 та ста-б1л1зац!1 сусп1льствап приовячана обгрунтуванню Й анал!зу системи показниНв психолог1чного стану населения та !х рол! у проце-с! стаб1л1зацН • сусп!льства. Нагромадаений нами у бзгатор1чних досл!длеш1ях досв!д використаннп р!зних Психолог!чних показни-н!в для характеристики способу жнття у стаб!льних та нестаб!ль-иих со!иальних умовах показав, но 1тйб!лып Гнформативнимв систе-ыотв!рииии показниками психолог!чвп1 непохитност! е тривожн!сть, загальна задоволенЮть життям х Пиернадыйсть.. .

Р!вснь тривозкпост! е !нтегральним психоф!з1олог!чним покаэ-нииом псих!чного-здоров"я !шшн!яа. Цей няйб!льа динам!члий по-ксяник психолог!чного стону, пов"яза!Шй з орган!чвими психоф!-з!олог!члими особливостнми 1ндщ!{да, дозволпе визяачихв м!ру бэзпосередньо! емоцН'.но! реакцМ на стресовий вплив доок!лля.

Залово-к:п(сть жпхтяя - да иайб!лъш усталений показник психо-

дог1чного сгину, який в!добракав ставлення до життя загалоц, за-гальний стан морального духу та психолог!чно! нелохитност! щодо сидьних стресогенних уплив!в.

1нтермальн1сть ян особист1сна в1дп0в!дальн!сть за власну доли - 1нтегралъна характеристика соц1альних якостей особистис.'!, яка. в!дображае и!ру впевненост! у власних силах та взасадничену щш активну життеву позиц1и, що передбачае ив т!льяи можлив!сть вистоятМ за психотравмувчих уиов аиття, але Й активна впливати иа паретьорення № уыов.

За умов соц!ально! нестаб!льност! мае »исце яаростааня зане-поковност! перспективой розаитку вконои!ки й пад!аняи р!виа яит-тя, зроотанняи злочинност!, »Лхна^ональиих конфл1кт|в та пшн-ци соц!альишш проблемами.; Погашения соиДалыщго самошэчугтя за уиов анои!! призвело до певних тенденцЫ у самад!агностиц1 псих1чного здоров"я населения, иаиб!лыа вирадену з-аам!ас нких иохна назштй "г1лерд1агностикою". Шд "гшерд!агпостино1сн у на-тому контекст! розуы1еться схилыНсть да др-щатизац!! у визка-ченн! поих1чиого здоров"я населения. Так, опатувания 1990-1992 рок!в виявиаи, цо <Нльщ|стьт оц!ншчи почумя I стан оточуйчих ладей, ввахалз, що ^¡дбуваеться наростаннп негативнее прояв!в психолог1чного стану /роздратованост1, розличеност!, нтимленоо-т1 та 1н.Д Водночас оц1шш власних яностей 1 стану /якшо вони не стосувалися ставлення до соц!альних проблем/ мали насагато благополучней»! вигляд.

. Ц8 Пр0ТИр1ЧЧП ПОЯСШиеТЬСЯ ТИМ, ЦО 0Ц1НКИ псих!чного здсров"н грунтувалися на поиазниках содГального самопочуття /раакц1 I на т| чи т! соцДадьн! трансфораацН/. У цьому раз! треба розр!аняти занеповоен!сть - рационально усв1доилене ставленая до со^аль-них проблей - природну нораальну реаиц!ю да ненориальн! умови, I трижшПсгь - загальяий, психоешлЦйний стан людини, причини л!двищання р!вня я к ого ак иШ но Зйвади уси!д<швються лядиною. Деяяе Шдвииузнйя р(вня тривошшст! в иомеяти небезпеки та но« е нориалыюы ¡геахц1т Орган'! зыу<, позам сприяе загальнШ моСШза-цП 1ндив1да аа подолания еитуацП, яка становить зцгрозу для в!Ш1ван!Ш. Проте п1дци14ення р^ня иривожност!, нке сягае поза пса! норми, з чишшноа, до дезоргал!зуе витге/Цмльк^сть 1 лрп-зводлть до руин^цИ ,лсих!чного ЗД0р0£"я.

Нало!лыи адекватном леаодииой вик!рйьония р!иы ^ыеолиооЛ у и1}ц1олиг!чшЫ досл1д«;еил)К, на ийму думку, в акали Сниосг;.ш-

-гора, адаптована Ю.Л.Хан!ниа J апробована наии у низц! досл!даень.

Досл!д*еиия couiajibiioro самопочуия Й психолог!чного стану населения Укра1ни, проведена у нв1ги! IS92 року, виявило, що р!-вень тривожност! населения у середньоиу наблшшеться до ropla-ньо! uexi иораи, але не переходить II. Шдвищешга р!вня тривожност! спричииянль plant чинники, у юлу числ! И соц!альне само-иочутхя /деиорал!зоьан!сть, цин!зи, соц!адьна в!дчуже1йсть/. Але найб1ль!11ий вплив на р!вень тривожност! справлять особист! життев! уиови та обставини. У лыдай, натр! пережили за р!н, що передував опитуванню, важк! життев! под!!, р!вень тривожиост! ви-ходить за гор|шн! ues! норыв Й фактично може розцГнкшатися яя • один ia сишпоы!в психоневротичних в!дхилень. Найсилыишии стре-согеннии чинннкои, який сорияе п1двице1ШЮ тривожност!» е загаль-ие порушення соматичного здоров"л.

наблвження показника тривожност! до гор!аньо! меж! норыи в досить типовим станоц лидвй, яи1 перебувысть в уыоаах, що вима-rawi-i психолог!чао! иобШзацЦ. Тому можна зробити висновок, що психолог!чний стан населения Укра!нн за умов аноиИ - нормальна психолог!чна реакц|я на иестабкьв! уиови соц!алыюго життя.

• Для вил|1рьвавня р!вня загалыш! вадоволеност! життим викорис-товувылася шкала lis /index Lite Satisfaction/, розроблена аые-ркканськиаи псвхологаий Б.НЬшгартен, Р.Хав1гхарстом 1 И,Тоб!ном /1961 р./, адаптоЕака й використана наии при вивченн1 психологичного стану р"1знйх контингент!в населения. 1идекс эидоиоленос-т! ы«тнм е достотньо сталиы поиазникоы, з«!иа .асого в!дбуваеть-сд за умов ду»е !нтенсяыюго вилнву чиншшв доик!лля,

ilüpiammim особдивосте.и внлиьу способу життя на психолог1ч-ннй стан ладей у соц!ал!стичноиу та у перех}дноиу сусп!льствах вияялне так! законом!рност!, .

,1. У перих!дному сусп!ль«в!, як ! у стаб!лЬаоцу, голошшм чшшяном, який визначэе.задоволийать хиттян, е особист!сна ви-3HU4SHicTb isuT-ieijo! .иерспентяви! люди а па ь ни а и оообистиаи мит-тевйаи ц!ляи.в и плйш ии. мають досить висок! показники шгихшю-Г1Ч1!0Ги KOH-iopiyj il навпаки, в1дсутн!еть кимево! нерупектиь« . ный'лииш йозначаегься на исйхода«Ччао»«у стан! лыдвн», ... 2. ¿oi-aauu суб"€;ам.тj чййлщ.» бмьаоь hlpos biuhuvüiuii. пеи-id.iOi iчау Uvisoxatnien, ан!а об"ек'1иы)1. Taw, н-лфадад, якчО a jt': j„r.ii). üUüipj... ii-Ai4;?0Jiö!iüüi'i s i доходам к /зарплатой, . ,4'j'i. ¿яхйдйм/ 0,1 ö i ü,I3 ./¡й;да'Лдно/, то

кареляц!я ы 1нс зэдоволен!сш ииттям та задоаолви1с™ р!внем життн вице майже вдв!ч! /0,27/{ запязок м!ж об"ектиешш станом здорова /захворюван!стю/ й задоволен!стю киттям ÄopiBtme -0,29, а знвязок м!ж задоволен1стю життям та самооц!ниоы эдоров"и дор!в~ нюе 0,43 та 1н. 1накше какучи, зиГальний оптим!зм, який ниявлп-еться у систем! ставлення лвдини до р!зних аспент5в свого хиттн, дозволяв зберегти й загальну психолог!чну непохнтн!сть,

3, Якад у стаб!льному соц!ал!стичному суса!льств! об"ективн! соц!ально-деыограф!чн! чинники /стать,.в!к, нац!ональн!сть, ма-тер!алыши р!вень та 1а./ практично не справляли впливу на м!ру задоволеност! життяи /точн!аа, !х уплив позначавея лише т!ев м!-рою, яков вони визначали соц!ально-психолог!чи1 особдилост! да-тед!ялыюст!/, то у лерех!дноиу'сусп!льетв! обпеитивп1 соц!аль-но-демограф!чи! чиннини, хоча а меникш uipow, н!к суб"ективн!, все ж токи позначаоться на психолог!чн1й дифаренц!ац1! людей. Отже, одна з особливостей досл!дхуваного перех!дного суси1льст-ва виявляеться в тешу, ко соц!ально-деыогрпф!чн1 чинники лочина-ыь сиравляти безносэредн1й вплиз на ди^ероНц!ад!и населения за психолог!чяими ресурсами подолання аномП.

На перше М1сце серед соШально-демограЗЛчних чишшк!г, якг виэиачаоть психолог!чну непохмтн!сть, аистунав чиннин BiHy. Вище вже зйзначилося, то р!вень TpiiBOXHOcii у. несг»б!лыюму'сусг11ль-ств! з в|.яои íctotho нирослае. В1дбуваеться такая ! эвачне эни-хеаня задоволеностi миттям. Якад> у iuumx труп населения эагаль-ний !нденс задоволеносг! миттяа значимо не зШннвся /ширшим став лше иого uaplaiiiitHuh рознид/, то у представим íb старших в!ко-вих Груц, а надто у иеприцйзчих nencjoHepis, в!дбулоса кагасхри-Ф1чне зниження iндексу задоволеност! киттям. Пояснения ц!е! тен-АвицП зааити иаважко; ! здоров"н, i иитер!альн! уиови. млття, i цt«и!сио—иорми-гиала !дшш1|Лкац1я, 1 сод!альна нез^греоуиа-HiC'i'b - уй1 ц! чммииш у суяупиист! зуыоилглоть виенаа=шгя нсихо-лог1Чних ресурс!в пр«дставниь1и старшого поколЬшя.

4. Загулом серади!» Ihäökc задииоленост! ййТ-гвм до^олого населения Укра1й1! ¡сходно но зиизиьсн,. цо доаьолле ¡»poOiiT« t«c-

tlUtiO« Про l'Sj-, ¡l¡U У CyCnÍJlbCTüi G ^OCTUÍhi nCHXüJlOi'Í4KÍ ресурок

UOÄOAUHU« ацилН. lleohaietttbaí «mIhkb цсих1чно1*о jÄüjWb"h usee-ÄÖWIrt IWpOÄyi>5fcCJi, no-ßepßc, U al'ЗЛЫ! Ob ooüöjiaaioi» UiiUMitUliUS соц1 лльанх свитка, мя и«.ix ла|)ик'1ь',»ки дрл»атязац1я сь!-

AUí.ftc'i'tJ ouiaürf ' üo.lX JAbfi4lit>ru С*:, ну 3 Mtíl'üt, ;JUDÍ Л Í'í.-li i f rül:. pe-

- - 22 -

суре|в на подолаиня аном!I, no-друге, иоПршенням соц!ального самоиочуття населення, яке викликане зруйнуванням нориативних зрази!в соц1альио! повед!нки.

Одц1еа з найважлив[шх соцДальних характеристик особистост! е исиходиг1чна ян1сть, то пае назву лонус контролю /Дж.Рокер/, Цн HKíctb пов"нзана з тип, на кого й на. цо лвдина покладае толокну в1дпов1далън1сть за под!!, вд в!дбуваються,

Е«стеряальн1сть-1нтернальв1сгь локуса контролю е досить ста-лою властна!стю особистост!, У численних експеримеитальних до-сл|меннях виявлений Зваязок uix р!внем !нтернальност!-екстер-нальност! та р!зними формами довед!нки? 1итернали'на в!дм!ну ' в!д екстериал!в мена схилып п(Дкорятися тисков! !нших людей, виразише реагуыь на втрату особисто! свободи, ак?ивн!яа.щука-ють 1нформац1ю, б!льше апевнен! у с об! та !н.

Умови соц!ал!стичного патерн&^зму сприяють розвитков! екс-'«рйальнойт! - перекладання вШов|дальност! за головн! р!шення на дерхавн! структур«. (1ерех!д до демократичного сусп!льотва не моя« бута ¡юьиоц1нтщ без змШи психолог!чних, п!двалин розбудо-ви нового сушйльства - роэвитяу особисто! £!дп0в!далыост!. людей як за яласну. дол», тан 1 за соц!альн! р!тння та дМ.

Провадйуван! нами досл1давзшя виявлдли 1стотве нереважанна екстернальне! прзидИ у р!зяих конгиигенИв населения» Зг!дио з даввми досл!даешш, лроведеного у kbJth! 1992 року йа репрезен-TaïHuHià Buöjpu! населения Укра!ни, !нтерналыйсть нритаманна менл1 «int п"йт!й частин! олитаних /19$/, hutomíu.-b б1льы1стъ населения заИмае екстерналЬиу позкц!ю. Аналог!чну кермму полна було спостер|гати И у. Pocil: серед населення.per!ону, який ыегуе !з зоною бу д t ви ицтг а П i в де нн о-Ураль ськ о I ¿ЕС /Челя-öluciKa область/, сп!вв!дношання 1нтераальд0ст1-екстериальносг1 було приблизно таким самим. Це е одним is св!дчень загольно! тендвнцП формуванвя е.кстзрналыю! позиц!! особистост!, яка Формуешься за увоа тоталитарного суыйлъства. - - ; ■

Аиьл1з особливосзвй формуванна инернальност! як необх!дно! нсихологНно! васади розвитку. Демократичного-сусгнльства дозволил аиявити одну принцвгюьу тьндсиц1ю - молода гаийрац!н у ново-uociaAouy'cyan iльет *i долае екстернальну /утриминську/.позиц!« . й BÍípi3H»icTbCK bu старших-геиериц!И roioBulcxia «¡дпойдати за иласц; дсль.

Психологична Hciioxiifiilcib ни Функцшшльио-оргшични засада

стаб!л1зац1! сусп!льства Й досягнекня балансу м!* 1деальною та реалытп.моделями способу життя сама по соб1 не визначав соц!-ально! спрямованост! стаб!л!зац!Йного пронесу. Иоказники психолог! чного стану населения характеризуют лише загальну перспективу соц!альибго розвктку, иожливост! подолання аномП безв)д-носко до конкретного оусп!льно-пол!тйчного зм!сту ц!е! перспек-тиви ! в!дпов!дна! нормативна! системи, В якому Конкретно нопря-м! - демократичному, авторитарному чи тотал!твряоцу - п!де сус-п!льство, реал!зуючи потенц!вл псяхолоИчно! непохитност!, зале-яить вЦ пре$вренц1Йиих сусп!льно-пол!тичних ор!еитац!й населения, як! взасадкичують виб!р екоирм!чно! системи й пол!тично! ор-га«.|зац!1. сусп1льствз. -

У третьовд- розд!л! "Соц!ально-пол!тичй1 ор!ентац!1 населения ! перспектива демократичного розвитзу сусп1льствач розглянут! особливост! пол!тичногр вибору населения УкраТии, його соц!аль-но-пол!тичнж ор!ентац!Й I р!вевь розватку пол!тично1 культури, Судячи. за результатами низки ропрезентативиих реопубл!ианських досл!джень, проведение. у 1991-1992 роках, б!льи!сть неиканц!в Укра!пи, як!■ належать до р!зних соц!альиях груп 1 иевкаить у э|зиих рег!ояах, ;зор!ентованД иа розбудову демократичного сус-п!льстаа, яке грунтуеться на принципах пол|тичного га економ!ч-пего шшрал!зму, р!зност1 вс!х громадян перед законом, свободи особистост!. Й соц!ально! справедливом!.

Проте у тому й полягае суть пперех!лко1" системи соц1альпо-ясл!тичних ор1ииац!й, цо здекларован! ц1нносг1-ц!л! у лол!тич-а!й та еконон1чл1й царинах пв ¡шить твердого олертя в.адекватному вибор! засоб1в д!яльност!, Виникае вонфл1нт !новац!йппх я1-лея та ионсерватшш«' засоб!в, да Оув описаний Р.Мертонои як един !в вкм!й йио.ч!Т за-умов дестаб!л!зац!1 сусп!льства. При переход! в!д тоталитарно! системи до демократ!! цей конфл!кт виялляеться у феномен!, гдо рознрився у яапих досд!дяеннях як пя-"ралельна ор!еятад!я ва демократичи! ц!л! розвитяу сусп!льсхва ! тотал!таря! знсобй реал!зац!Г.

За• оучёсиих умоз дёдал! б!льво! соц!альяо! I пснхолог!чно! папрухевос41' на. вс!х.р!вяяж социально! системи тривав активний печу'а копкреулйх йлях!в вкхйду !з кризового стану. Попри те, да ^»¡сгтф-пки /лрк'иаймв1» здёвларованвми/ в деаократизац!я I роэ-будова правовоТ держава, яропонован! засоби доелгиеинп демокри-тичних ц!лей мант* розб!хяий, а почасти !! супвречливий тчрлятер-

У на;1загальн!щоыу вигляд! можпа виокремити два головних типа за-ход!в, в!ды!тних за своею спрямован!ст»: радилально-демократичн! та нонсерватйвно-тотал1тарп1. У нашему досл!даеин!, лроведеному в 1990-1991 рр., типолог!зац!я зоход!в зд1йснювалося у.в!дпов!д-пост! з дзнимн проведоного ранЫе експертного опихування. У результат! був складениИ перел!к деыокрахичних ц!лей сусп!льного розвитку /створешш в!лыю1 економ!ки, свобода пересування та Iн./ та консервативно-тотал^тарних засоб|в /боротьба з нетрудо-вими доходами, наведення м!цного порядку та !н./,

У двох репрезентативних опитуванвях доросиого населенна Киева феномен паралельно1 ор1снтацН на взасмовшлю.чи! ц!л! й засо-би виявився ц!лком очевидно, Дкда, вихоизШ тотап'парков систе-моа нлади, просто не уявляють соб1, як |нанше можна досягти пав-ног соц!ально! мети, я1ж боротьбою, "посиленним строгих ннмог" I "наведениям. м!цного порядку". Чим б|льш розпливчатий характер чало релресивне формулювання /"иетрудое1 доходи", "гальмування перебудови", пм!цний порядок"/, тим б1льше. гладей висловлхшалося на п1дтримку цього заходу. Загалом спостор1гаеться б!лыв широко гозпрвеюдаения демократичних ор1ентац!й у молод!, Вроте ор1ента-пН на репресивн! засоби у с^1домост! молод! репрезентован! не-набзгато менше, н!ж у середньо! та егаршо! генерэц!й.

Зз вираяеноТ аиб!валситност{ соц!ально-пол!тичних ор!еНта-в яких поеднуються сдрямоваи!сть перевозки? на демократичв! перо творения соц(альних структур 1 п1дтрямка тотал1тарвих захо-я1в вир¡шешш дедал! гостр!иих сусл!лышх лроблсм, реальною е кебслпека вихолошувапня демократичного зм1сту ц!леЯ еусп!льиюс иеретворснь. Ця небезпека зуморлена й особливостямн прстютал1-тчрних соц!ально-економ! чшгх ор!ентац!й, серед яких дом!наитою лшаеться ор!ентац!я на "р!вн1сть у злиднпх".

Так, рав!ть люди з равном доходу, яииЛ значно перевалас се-рпдч¡й /за об"ективними критер!тш/, як правило, зярлховують се~ Сч ап середнеэабеэпечених ! вкрай р!дко - до групп з доходом "ртес середнього". Це озиачас, ио npou.ee формунатшп середнього ;'т>лсу, пии-И поревожае у стяб!льких ! денократичних кра!иах, в УгряТн! персбувае на лочатковоиу етпп1, коли б!лг>апсгь населен-. ' а у-^Лдомгае свою приналвки!сть'до никчюс проагарк1в сусгильст-л?> », г1 лиов!дно, не впакае себе налто зац!кавЛеиим у зберёжен-

отг^-пчост! та актива 1Й участ! у лол!тичиоку -кии! нього ■ --"^льсхва. 8в!дси й нпзький р(вепь ш)л!тйчно! участ! насолен-

ня у соц!ально-аеретворювалышх процесах. В УкраШ1, судячи эа даниии наших досл1д.\ш)ь, маши третини громадно беруть участь в оргаи!эован1й гроуэдеьн1й д!ялыюст1 ti снладають нотенц!ал того, то може тлумачитися як громадянське сусп!льство з притамашшми йоиу СаМ0Д1ЯЛЬЯИИИ стосулвьии ИЫ ЛйДЬМИ, здатниыи виявляти со-л|дарн1сть в обстоыванн! сво!х громадянських I людських прав.

У вир1иальяоцу для Укра!ни пя суверенио! держави 1991 роц! головн! структура влади /парламент I уряд/ на викликали дов!ри у 01ль810ст! населения, яке не повяяэувало своГх над!й i з результатами лол1тичноГ боротьби у парламент!. У подалыаому р!вень до-в!ри до нол1тичних !йституц!й продовжував знижуватися, й передо-вс{ц - дов!ри До iHûTisïyuiî багадопарт»йноот!. Враховуычи, вд парт!! е одн!ел з голоъних долггичних 1нституц!й демократичного сусл!льстяа, nJAiíiiüi pi пня дов!ри до ц!е! !нституцП моана тяу-ыачити як нрои назад на илнху демократизацИ. Причому на тл! зростаннн надои {pu до napriä як до ¡iohíthhhoí !нституцП мае и!еде знивдиня р1вня незадрволоност! процееоц роэвитку демократа в Укра!и!.

Su^IífCütiaiie про1ир!ччя - зросгания зьдоволеност! процесом демократа!^ 1 при цогдибленн! недов1ри до иол!тичнтс парт!й -св!йчить про Áocivñ. ннаь^ыа р!вень цолНч'.чно! культури населения, позаяк нзяки!сть у сусп!льств! лартЫ, >ш ведуть леИтимну боротьбу за голоси /дов1ру/ апборц!в, в одним з головних атрибута aeuûkpiiïiî'ihoro cycnij:i-QTBa. I якко жодна з-пом!к пол!тичних ûupstâ ие вйй»ввае доь!ри населения, то природним складником ма-сово! яолЬ-ачно! св!доыост! мало б бути яоглиблания незадоаоле-hoüt! пр-оцесоа. деыократизац! I.

ОтрввыН-у результат! ошпувань дай! св!дчать про те, що населения Укра!нц п1дтриыуе зДеЪ!льшого пеяасильницьн! форми протесту; чй'а б!льз! виршкшии е. хар:ште£ а»д!Г, тим у ыенао! част-ки населенна ¡¡они лIcius л1д?|»шяу<» Cïae, моана гоаорити про базисной t;iíí до еэд!зльн«о npjïecïj" - «{дтримку иого .. JierlTSíiiasx ¿-op«, аяе аоряд з ним íciiye i досить ¿ажл^сйй дан роавитау aa«ls«4swf ситуацИ tua-ocû&iuïucïI, зор1ен*овакиа иа радикалы» »юясНтше гарда^ння протесту.

УайГалт-ачо Aiíil щ ч»ве^еавх о/ип/ьань, mú*«m л!дзначши, то для о'иыг учть^пп и 1Ах.пп.ый u&nizHkttoî o.wj^l!

tu ti ;i¡4b¡.io, с sita va^i.îsiyt oí.'ji1h¿-íui';vl - ц^ладзача у«;»Лиа. С'ерод uiiá4i¡o а&ы }/!fcjj> долíi'n^iio! et jk^í.íovíí i

ита вираженай авторитаризм, Загалом «в радинали лад» t вдатися до нелегЛимких акц!й протесту waciiae, Hi к ипом!ркован1", через пол1тичн{ мотиви, але не част!ше, н!* впои1ркован1и» у раз! на-роотакня економ(чних труднощ!в. За вс!е! пол!твчно! чар!аност! цього типу, на св!й копил безкорислйвого бордя за прогрео, «е можна не бачити деяко! йоро схожост! з типажами раннього романтичного б!лыаовизму i п1знього зах!дного л!вадтва, якi сво!м "безкорисливим" протестом породаували хвил! яасвльства й пол!тич- . ного терору. 3 урахуванням цих дуже ймов(рних аномал{й треба ви- . знати, що перопентива перотвореинп цього политичного типу на ба-зисни& обтяжена радые иебезпечною деста01л1зац1ею, н!ж приавид-шении просуваншш до демократ!!. I той <$акт, цо до останнього часу онозиц!я номун1стичн!й влад! спиралаоя саме на' цея тип оо-л!тично1 си!домоет!, висувае перед нарт!ами демократично! одози-цИ, ян! втратили свого тоталитарного опонента, приндипово иове завдання - завоювання авторитету серед - представим! в шмНрвова-но! б!лыиост!.

У звИязну з дни одн!ею з иайтривожн!ших тенденц!а е недостатки нол1тична компетеити!сть.населения» що виявлясться у ве-здатиост1 б!льшост! ueuwaimib республ!ии ь.гзначити свой пол!тич-ну позид!и з кардииалытх иитань суen I л ыю-кол t тичиого роэвитку Уира1ни. Причому р!к здобутта Укра1но^ незале^ност! характеризуйся !стотнйм эб!лыиешш частки ладей, як! виявдяють «екомпе-тентн!сть в од!нц! та !нтерпретад!! богатьох ельшдо!ь полтч-ного кии я сусп}льства. Не вванашчи себе достатньо компетентна-ми у iiiipiiaeiiui проблем выбору державно-пол!твчного та еконоа1ч-ного маМутвъого свое! iipalim, люда^ як мравши), в!даыач<шть не-cnpouoMlqrb вд!шш чо-небудь ¡>ав!ть у току адэдяу, якво влада . сво!ми р!ыеинямн утискуватиие !хи} пргша, Гак, . д1Алое!до1ичй на зкаитаанн "Якбй уряд ух^алив piiseaiia, яке утасяуе 1итер«см народу, i<t 'чн а йог л и б Ви цо-небудь ад (ям ароти такого рЬ'ю.'шн?", '' ■лише 8$ опитанюс у с!чн| 1991 року /у листопад! - дяди шззи-гивну в!дпов!дь, Гака аиьька саиооц'щьа nujiixmuol о'-ентшuooai поизводить до постШшго ь!дтвореиия с>±ориоиаШ'о за умой тата-jtisapiiai системе, деноьени "мучена! садЬ^ьно! бозаораАностi".

!Ндыие«на поэтично! KtmitTeniiioc-ii шлелешш ашгежить «!д Taiifo. чааиикЬ, ян [¡сиг1сиеитн1сть ! легli-ваи!о«ь мишпх. структур | г.о;их.:ца:ь\ jii^epib, 1Ш1£И[и-д» ¡ашшГ сисюаи иилЬ'цчно!

'¿-а ииа1'л:чпо! oonlsrrt, ийанмлтИс'я. 1 KOauewjisuluib

засоб!в мэсоеоТ laíopüartl!, a також певний р!вень розвитку гро-надянськога сусп!льства, який забезпечув можлив!сть участ! у по-ящичному житт! гронадяи з р!зяимй пол1тич!1ими поглядами Й пере. конаннямя. Теоретичн! засади розбудови громадянського сусп!льст-ва I правово! двржави аавть бути в!дображен! у програмах демократично! пол!тично! осв!ти. Без створеиия тано! системи, яна !снуе в ycíx розвииеиих демовратичних державах, яеможливо забез-печити нормальниН процес пол1тично1 соц!ал!зацН й формувашш гроиадянсько! св!домоети

У четвертому розд1л! нСоц!альие самопочуття населения ! тен-денцН формувашш «{шПспо-нориативно! систени сусп1льстЕа" показано, що осЮлыш соц!альне самопочуття людини визпачаеться н!рою в!дпов!даост! реально! та нормативно! моделей способу яит-тя, то у перех!дному cycniflbCTBi з тотальним поширенняи аном!!, коли стара ц!1ш!сно-я0рмативна система зруйнована, а нова tie не сформована, соц!альне самопочуття багатьох людей, panino !нтегро-ваних у жорстку систему соц!алшис в!дносин, характеризуемся насоаперед »1дчутгки утрат стго м!сця в сусл1яьств% дедалI яир'яии па чу гтя» незатребуваност! за яовйх соц!альних умов.

Соа!альна затребуван!сть в, з пашого погляду, найб!льи уза-гальнений йокезником соц!алыюго самопочуття. Складниками Оперативного поназника соц!ольноТ затребуваност! е и1ра задоволе-кост! людчни сво!м становищем у сусп1льств1 загалом, м!ра задо-золеносг! тим, що вопа дав сусп1льству, 1 тим, цо вона в!д ньо-го отршуе,

Репрезентативне досл!д»еиня сои!альиого самопочуття населения Укра!ни, праиедеие у kbIth! 1992 року, дозволило установим, во р!веиь сод!альпо! затребуваност! був насИльки низьким, eso прэвпльн!шо говорим про изсову поширен!сть пачуття соц!ально! незатребуваност!, яка призводоть до з!дчуженост! людей в!д сус-п!льства. Близько половили дорослого населения Укра!ни tie» чи т!сй и!рои не задоволсн! сво!м становичем у сусп!льст-вН третий i /ЗЗ/V ва:ы-т визначити й поц!нувата свов становище; задоволених хе лило I6;í. Три п"ятих населения не 1адоволсн! тим, що вопи отрМмугаь в!д сусл!льства /социальною вштгородою/; задоволених - 3/L Лшае близько чверт! населения задояолен! власною соц!альнов. в!ддачею; не задоволених - 24^, а 61льйост! важко визначити игру задовбленост! тип, що вони сам! приносить сусп!ль-ству.

- 28 -

На початку сарппя 1991 року, оц!надчи систему еоц!элытх статус!в у краТн!, б!льш!сть людей бачили свое м!сце «о досить низьних щаблях соц|ально! iepapxll - середке значения о«!нки свого остального статусу дор1виювало 2,5 бала за читабельною шкалою /при серединному эначенн! шкали - 3,0/. Аиал|з отриманих даних показав, що б!льш1сть людей схильн! до завиження оц|пки свого становища у сусп!льств1 всупереч нав!ть власниа критер!ям оц!нки соц!ального статусу. Занижена оЩнка свого соц!ального становища е поб!жниы показнином нривдаення почуття соц|8льно1 аатребуваност!.

Суиарний !ндекс соц1олыю! затребуваност!, який вар!юе н!д О до 100 /де 50 бал!в - саредшша точка шкали, значения иначе П св!дчать яро незадоволен!схь соц1ольиои загребуван1ст»/, в середньому для населения Укра1яи дор1внював 36 балам. Зруйнував-ня нориативних моделей, нав!ть за Його масово! п!дтримки, при в1дсутност! иових нориативних зразк!в з гэронтоваиою !иртитуц1й-ного п!дтримкою призвело до зб!льшешш соц1ально! иезэтрсбуванос-т! представник1в практично вс!х головних сод!альнпх грул, У за-гальн!й структур! населения практично неможливЬ виявити досить велик! соц!альн! групи, б!льш!сть представник!в явих 1дентиф1ку-вали б себе а суспиьством, що переживав пррцас соц!альних tieps-творень, 1 в!дчували б себе потр!бнини И корисними перетворвва-чами сусп!льства.

Численн! дан! опитувань 1990-1991 рр. св!дчили tipo наростан-ня пе6им!стичних настроТв, ян1 в1добрчжадися у пареважно нега-тивнШ ои!иц1 р!зних бок1в свого спосоъу життя й у дедая! б!яь-ше виракеному песим!зм! при прогноз! свого становища у найбут-ньому. При емп!ричному доол!даенв1 соц!ольного самопочуття населения УкраГни була застосована спец!альпа методика вин1ровання м!ри деморал!зованост!, викликансГ загзльною реакц!ею на аном!ю. Икала аноШйно! деморал!зованост! була розбудована «а баз! методики Макклоск!-Сроула, адаптовано! Н.М.Поповии ! апробовано! нами 1990 року на репрезентативн1й виб!рцi населения «.Киева. Су-нарннй !вдеке, яний репреэентуе "сирий" бал, во варШ bía 0 до 18 бал!в, перераховувався у стобальяу икалу.

Отриман! дан! дозволили зробитв вислого» яро те, що у ка!т-н! 1992 рону аном!я-гиклинала високу м!ру Д8морал|эовзкост! практично вс!х прошарк!в населения УкраГни. Середа!« !ндекс де-морал!зованост! дор!внював 75 балам} та чи та н!ра деыорал!зова-

ноет! буяа притачанною для 85% населения. Пор!вияльний анал!з р!зних категорШ населения показав, що попри певн! в!ди!нност1 /наприклад, чим молодою» е людииа 1 чим вице р1вень 1Т осв1ти, тим меншо» ulpoû aitoulft спрачинье д«иорал!зац!ю/ значения !ндек-су никчв 67 бал!в не заф!ксоваао у жодн!й демографии! a rpyri! населения.

Але нав!ть якщо не проводит» сиец{алы!) досл1даешш з впариваниям ujpit деморал!зоваиост! населения, високий р1вень цього стану можна заф!ксувати у певних проявах миеово! св!домост!, Пк один з таких поназнин!в у couloîiorl! розгладаеяься зростання апокал!птичних настро!в I висловливань /Г.Беккер/. Широка тлуыа-чення "загибол!", "катастроф«" як !иов!рних або нав!ть таних, що вке настали, може ¡нтерпретуватиоя як показник деморал!зова-ност1, яка викликае потребу нормативно! реакцИ на uhomîb. Дэн! нон!ториягу I99Û-I992 pp. показують зб!льшення частки населения, яке прогнозуе катастрофу при визначенн! перспектив еконои1чного розвитку Укра!иа.

Акал!э зв'язяу доморал!зонаиост1 лидеи з Ixntuu соц!ально-ПОЛНичшши ор!ентац!ями /як передумовами ^ориувания цЬш!сно-• нормигивних систем/ показав, «о особи, зор1еитованi на кая!та-л1стичнвЯ илях розвитку й запровадшшн риняових прш!цин!в еко-ном!ии, деморал1эоиан| иеяаою и1рою, nia il, хто зор1ектовапий на стару !деолог!чну систему /соц!ал!стичи! принципи державного устрою/ або взагал! не коже визначитв свою громадсько-лолНичну нозиц!». Draej ор!ентац!1 на нов! ц!нносг!-ц1л! певноы м1рою до-поаагаоть подолати леморал1зпцЫ, спричииену зруйнуванням попе-реди!х засад ц|йй!снО-нораативно! регуляц!!. Проте авал!з ор!ен-тац!й ца эасобй досягненпя у розбудов! 1S оСсгоюванн! нових ц!н-нос-ген «оиьэзз, що лиди, hk'i не п!ддщиться еноном!чн!й деморал!-зацН, зиачио част!ив лидн! уДатися до целег¡тшлшх aacoo'ia Со-ротьби за esoî iuïepecii /незаконииы стройкам, захоилания буд1-вель, створашш незшюнпих зброиннх ^ормувань та in./.

Отже, ¡jiMcjïiiicTb деиорал1зо«шост1 сама по coo'i ад не е показ ник ou в1Дсушоет1 неконструктивного внлкву aiioall й нередко-BOtj фориувшиш. bftiiuue ц!ия1сио-цорий1вицо1 система. Ситуош'к., пка хариятеризуеться iipiuuM'ïiïu ц1нносг!-ц1л! И при цьс^у в!д-cyïiiicîM 1нстуцШих- ц1 tmoefeft-aaeoCl и, Р.аэртов ¿-озти-чй и h илаане «аоа|аиу /на пракдид! амеркишвмш о оуеп!льет^а 2й-50-х рок!в/, ¡¡ai) уявляйпоп, чо цс всьор»даг«;;яа реакц!.) ни анипь -

байдуж!сть до засоб1в досягнення мети. 1нтер!ориаована "неуде-редаен!сть" щодо засоб!в досягнення цети /влане moíp норм/ при-зводить до форыування дин!зму. П!д дин1змоы розум1вться тана рвакц1п на в!дсутн!сть норм, за яио! да в1дсутн!сть норн стае 1ндив1дуальною нормой св!домост! в Еовед1нки. Одним з найвакли-Bíuiiix складник i в дин!зму в висок a м!ра недов 1ри не лише до норм повед!нки, але й до лвдай загалом.

У досл1дееан| сод1алышго самопочупя вим|радався гало« t р!вень динiвиу./як методика вииiрювания використовувалася шкала дин!зму !з тесту ИМИ, адаптована й рестандартизован.а 1.Н.Г!лья-шево.ю та 1н./. Результати анал!зу св|дчать, ¡no upa аагальноыу досить високому pisiii дин!зцу значиме йог о п i движения характер-не для дадай, зор|ецтовангас на розбудову деряавн на-нових. д!и-н{сних засадах: кап}тал1с1ично! /за зах!дшш «разном/ або.над!о-нально-дараавно!, яка розвиваеться "на своему »лесному шляху". Дещо меншою м!рою схильн! до дин!зму особи, ян! п1дтриму»ш> ста-ру систему ц1нцоотей, i tí, xïo взагал} не може визначвти своГ ор!ентацН. Проте ц! групи людей характеризуются, як вЦанача-лосн вивд, великою uipo» аноы!йно! деморал!зованост!.

Цнн1зм як ненормативна ревкЩя на ашиш, повпязана з в1д-cyîHlcT» ор1ентед1й на лаг!тимн! методи досягнення ц!лей, у пев-ний пер!од часу loiomo уснладнюе й гальыуе продёс демократична* перетвореяь i фактично приз водить до погйиблешш аномН, яка слрияе формулами» не демократичного, а аиарх1чного сусШль-стла. .

Розвитои'аном1ино! деноршизацН /занеаад духу, розгубле-н!сть/ у к1нцевоыу |Цдсуаку наИчаст!ше породжуе нораатиьну реакд)ю на аном!м). За уиов тривало! в1доутност| норыати&них регулятор!» поведИши, коли багатьоц удаеться, вд за таких умов трапитиси ноже "все, wo завгодно", цанже автоматично, виажае Г.Геккср, постають вимоги "поьернеьня до старого доброго чаду" i иочинаються ношуки "авторитетного тлумача" - л!дера /во&дя/, янйй зиае правилыМ способа д1й 1 ноже иримусити "!никх" .fx ви-конуьати, ...

ûr*e, ни баз! аномЬшо! деморалГаац! í дрсить ÍMOBipiintí е +орЬ)Ування Дийх'.тйп|ь UÍUHÍCÜO~IIUPJI-ÚTBBÜ¿IX д!дс1)с*ем: градидЫ-ва-арха1чао| /п«о груиуетьсн на imu.osi повернута стар у систему •цЬ.носгг,!/ та übTüpiu-aptäCTCbKOi /яка грунтуетьси на потреб! ири-аадеш.я да ьдьДй сильно! ocoö»c$oei'i, Kospa зыожз eoianuái«»

"новий м1цний порядок"/* Янов м!рою для Укра!ни у пер!од станов-леиня ново! деряавност! характерна поиирення цих двох ц!нн!сно-норматввних п!действа?

Потреба повернутися до старо! системи ц!нносгей виявляеться лередовС!и у виникненн! досить невизначеного почуття ностальг!! "за старим добрим часом". В Одному з oпиíyвaнь, прове деному на-пряк!нц! 1991 рояу, на эапитання "Чи эгодн! Ви, що рав!ше люди «или нравд?" понад двох третин опитаних дали ствердиу в!дпов!дь, попри те, що у запитанк! наваиснв не конкретизувався в!дтинок часу "ран^е". Таи! ¡,езульгати виявлтзть загальне почуття соц!-альпо! ностальг!!, а не ионкретву вивакену пор|вняльну оц!няу.

Ностальг!чн! настро! сам! по соб! - че На ц1нн!сно-норматив-на п!дсистема /позаяк не конкретизуоться ц!тюст!-ц!л1, й п!д минули» иокуть иатися ва уваз] р!зн! його !сторичя! етапи та сусп!льно-пол{тичп! систеви/, але,ностальг!я по якомусь нину-доау, "коли у сусп!льств1 буа гавний порядок", е досить серйоз-ной емоц!йяою базою п1дтримки коикретних пол!тичних програм по-верноння до будь-яко! з попередн.!х пол^.чних систе", якао вони будуть заявлен! достатньо авторитетвиии пол^тичними силами.

Одн!еп з найвазсдив!ших умов переходу в!д сусп1льств закрито-го типу /традицШо-общинних, тотал!тарних/ до-в!дкритого демократичного су сп!льства е пэрех!д в!д !золпц!он!стськях приици-п!в /територ!альних, соц1альиих, ментальних/ функц!пвапня еоц1-ально! системи до приндип!в доступиост! £1 сп!вроб!тництва. Пси-холо^чною засадою соц1ального сп!врй<51тництва з толорантй1сть -терпим!сть до представкик!в р!зних соц!альних труп, до явих сам !пдив!дуум не налехить. Дасл!даення нацЬяально! толерантност! населения Укра!ни дозволило вмявити низку особливоетей, як! свЦчать.про досить широку розповсюдаен!сть !золяц!он!стськгос уставовок,

У досл!даепп1, проведеному в нв!тн! 1992 року, була викорис-*4ана методика Богардуса - шкала соц!альноГ дистанцИ, апробова-на нами 1991 року на ->епрвзеитпгявн!й виб!рц! нетканц!в И.Киева. Ця методика дае змогу визначити соц!альну лнстапц!ю, на яку людина згодна наблизити лредставник!в р!знйх вац!оняльпоотей. Отриман! дан! св!дчать про то, цо на досггь близьку дкстакц!ю /родич!в,. друз!в, суе1д1в/ б!лх-и!сть яештанц!» Укра!ни готов! допустиги перзважно представник!в тих нац!оиалы!остей, як! тра-дяц!йио кевшають на гериторН Унра!ни /украГнц1в, рос!ян, б!ло-

рус1в, евре!в, поляк!в/, Б!лы8!сть нац1ональнос1ей, включених да опитувального перел!ку, масова св!дом!сть в1дсувае за liest близьких контакт!в I допускав перевахно як гостей Укра!ни /у гону чиод1 й представник!в тих економ!чно розвинених кра!н, спо-с!б I р1вень життя яких оц1нсоться значно вида, н!к св!й влас-ний,- анериканц1в, француз1в, н!мц!в/,

11срел!к нац1ональносхей, як1 у иашому досл!даенн! потропили до найб!льш в1дторгпепих /грузини, кримсьн? татары, нигани/, лозиолпе припустити, ио причиною, такого в1дторгнення е зв"язок у св!домоет! населения Укра!ни цих нац!окалыюстей 1з эагрозою м1янзц1онэльиих з!ткнень. I якщо в!дторгне1ШЯ представниНв Hanl пнадшшетей, як! у масов!й св!ломост! так чи так асоц!юються . з ч!жнац!ональииыи конфл!ктами, шв мокна пбисяити певиов обереж-иiсхю, сформовано» за умов загострення м!явац!ональнвд чвар у р!зних рег!онах нолшанього Радянсьного Союзу, то в!дособле|шя г 1 л представник1в нац|ональностеЙ, чи!1 спос!б життя ! йол!тичяа система уявляються досгатньо привабливими як модель власного способу життя, може знайти пояснения ливе у загальних установках на в!дособлен!сть в!д yclx "чуких".

Отже, азгельна обережнГсть та обачлив!сть, що дозволила збе-репи б!льш-мснш аривкий мир в Унра!н!, мае й зворотний б!к -<?огмуЕання 1 зм1цнешш безперспективного, 8 точки зору розбудо-ви оконоШчно розвинено! цив1л!зоваио! держави, феномена психологичного в1дособлення практично в!д yelx иац1оиальностей, сто-гонпо яких в!дсутн!й тривалий Мсторичний досвГд сп¡льного замеш-7»чня. Загалом у соц!олог!чн1И теорП установки на !золяц!он!зм розглядапгься як передуиовв формування традиц!ояал{стських ор{-ппац!й, тобто ор!ента«1й на збереження аамкнено! еистсми ц!н-г'пегай, нке перешнодаае розвитков! демократичного сусп!льства.

Одним проявiß традиц!0нал1с1ськцх ор!енгэц111 е патерва-'¡■•пськ! установки населсгшя. Соц!олгстпчна система, яка нин! гзгт-аротигно в¡дкидасться б1лш!ств населения, сфориувала до--•■хь вирахениЗ соц1ально-психолог!чний (¡«номен, який мае р!зн! клтсгор1£льн1 визначеннп у р!зиих науках /"натериал!зм" - у со-:;-лагП, "виучепа безпорадп)сть" - у психолог!!, "политична не-•-.;-?т1'ян!сть" - у поя11ологн/ 1 головною суттю яиого е в!дсут-■■!"гт-. ,v. лкдини особисто! в!дпов1далыюс1! на ливе за долю сус-•! -ьгтяа зпгалои, еле Я за власиу долю..

Äoosi^semm вияшшть оироке розпогевшзння пахернал! стсышх

установок t носьогодн!. Так, иаприклад, • на запитаннн apa tu, xio s noiHiHëu перебрати на ceöa в!дпов!дальн!сть за матер1алыш становище людей, лише 17ft в1днов|ли, цо людина персдовс!м иае роз-раховувати на власк! сили, решта ж покладала ь!дпов!дадьм1сть ва держаыЦ структура plaitoro pi пня. Так! традицЫно-патернал!стсь-к1 оч!кувашш ян один з моалиних тип!в иодоланпн аноы!! можуть призлести до ловернення соц!ал!стичиих принцип i и влашаування сусп!льства,

У результат! аиал!зу р!зиих !нтегральних показник!в соц!аль-ного саиопочуття населения УкраЬш у перех!дний лер!од розвитку сусп!л1стаа и четвертому розд1л1 зроблен! так! головн! висновки.

I« За уиов зруйнування старо! та несфорыоаиност! нови! ц!и— н!еио-иорыативно| сисхеыи сусп!льства еоц1альие самопочуттн населения хараитаризуе-ться вкрай високии píвне« ьномШш!'демора-л1зоВаност! як емоц|йно| реакцП па дмал! ширшу соц!альиу неза-•гребуван!сть, яка !н1ц1юе соц!альну в1дчужен1схь i песшПстичн! оц!нки перспектив розвитку сусп!льства. .

2, Рйц1онал!зац!я раакцН на анои!» вияшшеться у виникненн! 8 коняуренцН nlHHicjio-nûpuaTHBHHx п!дсйотем, .(ожна з яких по-тшщ!йно вианачае шлнх соц{ш1Ьно-нолк'«чногр розвитку суса1льст-ва. Проведен! досл!д«еш1Я дали эыогу окреслити моза!чну картину ларалельного cui в(снувцния взаемовиключиих ц ! н u 1 с н о -u о р ы а т и ьн их п!дсистем, ко*ца з яйих за певн'их умов моке стати n¿mlbiiojù: де-монратичн! ор!ентац.П та установи традиц!онал13м /звертанья

до жщулого "взагал}"/» соц!альнйй !золяц!он1зи /хьрактарннй дан арха!чних суоШльств/; патернал|за /ц1ш»1сний складник îo-iani-тарного cycnlflbcîna/} соц!альний цин!аа /ц!нн{сна основа апар-х!чного суспШства/.

3. йк для !идив!дуальних соц! алыт-по л i мчи их ор!внтац1й, так 1 для ц|ин1сно-нормативних п!дсистеа р!зних соц!йльних труп за умов нестайhibuoro сусп!льства характерной рисом е а.м<51ва-лентн1с?ь, Лшз! я алеим leib иинвляеться, по-перш, в тому, «о до-сить пошнренимй е взаешшйкздачй! uíji'iiíchu—норцативн! «¡деистами, ио-друге, в тому, то еупврочлиа! Систеаи цИшосуей харакгерн!

не для р!знах соцтышх груд, конкурента mía якиаи могла 3 нризвасти eptíiiiTl-peira до уставдалешя !ерарх!чно| системи, а ^антично дли koühoí з великих еоц!алышх rpyn, !, Hapeaii, потрете, амб!вален1п1сгъ явдшлнеться у суперечливих поеднаинях ' ц!нкостеи-д!леи { ц|нносгвй'-ага«»0|в.

У. закончен и! подан i загальн! вионовки, aai визначакяь перспективу розвитку досл!джень, пав"язану передовс!« з «оыив|с!ю на основ! виокреилених зга апробованих показник!в здШснввати мон!тйринг психолог!чного стану й соц!алыюго самопочуття населения за умов динам)чних за!н сушйльно! системи.

Головний 3«ici дисертац!! редрезентовании у таких публ!ка-ц!ях:

■ I. Киев - IS30-I99I. Социологические репортажи.- Киев: Наукой дуииа, 1992.- 129 с. /у си!вавторств! а бЛ.Головахою та И.В.Чурияовиы/.

2, Психология человеческого взаимопонимания,--Киев: Политиздат Украины, 1989,- 189 с.' /у сп!вавторств! з бД.Годовахою/.

3. Отношение к политике, властный структурам и политический лидерыа .// Политическая культура населения Украиш.- Киев! Нау-кова дуика, 1993.- С.29-41.

- 4. Готовность населения к различнш» формам социального протеста // Таи ае.- С.42-52.

5. Социально-демографические и дичностио-иотивациотше ректоры психологического состонния- // Человек s экстремальной про-изуодв1-»ейной ситуации /опыт социологического исследования лик-вйдиции цвследстй аварии на Чернобыльской АЭС/.- Киев: Науно-ва думка, 1990.- C.I0S-I20. ' • :

6. Обоснование четодини исследования // Tau же.- С«87-94 /у сп!яавторств! э еД,Головах*®/.

V. Социальный статус и стиль жизни личности-// Стиль жизни яичкосла.- Киев: .Цаукова дуииа, ISö2.-.С.286-306.

Ь. <С построению систеии аоиьзы'еяей стиля жизни личности // Там ¡te.- С.268-2В6 /у сгнвовторств! з 6.1 .Годовахои/.

дритерии и принципы разумной организации жизни // Разумная организация киэни личности,- Киев: Наукова дуика, I9Ü9.-Q.86-104 /у с«!вавгорсгг! з £.1.Голодахои/,

10. Иа^ориациошшб потребности ученых.- Киев: Ип-т Философий ¿И УСС1', 1990,- 90 с» ' _ .

11. io/.ъ еоцЦишш // Укра!яська Радннсъяа ЕнцшишпедЬз.-lsbi.- Т.Э.- С.ччб.

. 12. Свдкгурла-Фуияц!оишьиии а»ьл!з // 'Таи же,- intь, I9Ö4-.-Т.И.- 4.1.- С.31. ■ .

13. Соц!олог}чи:г.: ¡ндуЛд до iKiploAiiaanif дштеяого шшху .•■ оейьи // ¿У«кь,- ЪйЗ.- к I,- О.Ь7-58. '

- 55 -

14. Подготовка к выходу на пенсию над условие адаптации к статусу пенсионера // Социологические исследования,- 1979.» 3,- С.Ш-107.

15. Социально-психологические особенности адаптации личности к статусу пенсионера // Старение и адаптация.- Киев: ВКМСГиГ, I960,- C.XI2-II5.

16. Роль семьи г проведении досуга пенсионеров в их социальной адаптации // Геронтология а гериатрия. Ежегодник,- Киев: ВКМСГИГ, 1982, 1982.- C.I56-I60.

17. Старшее поколение в современной семье // Семи и общество.- it.: Наука» J982.- С.39-58 /у сп{вавторств{ а Н.Н.Сачук/.

18» РгоЫечв of the aging family lo modern society: sociological aspect // Beteriaie of Interregional Beainsr ООН "Changing families! relevant social welfare strategioe*. - Moscow,-I<?84.- 6J p.

19. Die eocisl-hygietUsehe Begriindtuig dcr Vorbereiluag ачГ due Eenteoslter // Z.Alterneforecli.- I9BI.- Я 5-' S.K7-"}«

/у cnlеавтерств! э Н.Н.Сачуя/.

20. Духовн! потреби людей похилого в!ку: особливост1 форму-вання I зздоволення // Ф1лософсьна думка,- 1964.- t 5,- С.22-23.

21. Возрастите особенности динамик» образа яизни после прекращения трудовой деятельности Ц Современные проблемы прикладной социолог™ и социальной психологии в трудовых коллектив*.-Л.: Изд-во ЛГУ, 1984.- C.7I-73,

22. Особенности отпооения к жизни яа поздних этапах жизненного пути // жизненный путь личности.- Киев: Науяова думяа, 1987,- С.216-247.

23. Легенда а радиофобии // Философская и социологическая мнсль,- 1989.- £ I.- С.51-59.

24. Круги общения и уровни понимания Ц Философская и сопло-логическая мысль.- 1989,- ft 3.- СЛ02-1G9 /у сп!вавторств1 з е.1.Головахов/,

25. Разум, эмоции и регуляция поведения // ФилосоФскря и социологическая йнсль,- 1989.- К СЛ08-117 /у сп1вавгарстИ з

6Л.Голояахою/,

26. Психологические правила обиеиия // философская и '¡онкологическая кнель,- 1989.- Й 5.- С.97-10'4 /у сп1впвторстг»! з бЛ.Головахоя/.

27. Индекс жизненной удовлетворенности: прямеченае

измерения психологического состояния личности в социологических исследованиях // Методы социологических исс.юдовяний. Тезисы 3 Всесоюзной конференции,- М.: Институт социологии АН СССР,-

1989,- С.37-40.

28. Съезд глазами избирателей // Философская и социологическая мысль,- 1989.- й С.50-53 /у сп|вавторств! з И.М.Чурило-вим/.

29. Возраст социальный // Социологический словарь.- Киев: Политиздат Украины, 1990.- С.315-316.

30. Возрастно-ролевые ожидания Ц Там же.- С.316-317.

31. Социология медицины // Гам же.- 0,281-282»

32. Тесты // Там ке.- 0.260-263.

33. Роль социальная // Там же.- С.92-93 /у сп{вавгорс1в| з А.0.Ручкою/,

34. В условиях.социальной напряженности // Под знаменем ленинизма,- 1990,- й 16,- С.59-63 /у сп!вавторств1 а ЁЛ.Голова-хою/,

35. Киев: демократия с тоталитарным подсознанием. Результаты социологических исследований // Вестник информационного агентства Ргх^аскит.- 1990,- 13.- С.9-13 /у сп1вавторетв! 8 е.Г.Головахою/.

36. Накануне выборов //.философская и социологическая мысль.-

1990.- № 8.- С.21-2^ /у сп1 вавторств1 о бЛ.Головахою та М.М.Чу-рилоеим/.

37. Отношение к привилегиям // Философская и социологическая Е1НСЛБ.- 1990.-» 9.- С.19-22 /у сп1вавторств1 з 6,1 .Годовалою/.

38. Методический эксперимент в изучении общественного мнения // Проблемы изучения и использования 'общественного мнения в условиях демократизации советского общества.- Горький: Горьк. ун-т, 1990.- С.24-27.

59. Доверие к правительству // Философская и социологически мысль.- 1990.- » 7,- С.30-32.

<|С. Проблема двуязычия: межличностное и социальное обшение " 5илосо4'ская и социологическая мысль,- 1991.- К? 3.- С.43-46.

ч1. общественное мнение о современном состоянии и перспекти-рлз-'утия атомной энергетики // Социологические исследования.-Г."ЛТ„- У- 8.- С.51-55 /у сП1ваЕТорс1в! 3 е.ЬГоловахою та М.М.Чу-г •мо»";.'/'.

1)2. Inter-Ethnic Relatione and Ethnic Tolerance in Ukraine // "Jews end Jewish Topics in the Soviet Union and Eastern Europe", Jerusalem.- 1991.- V.U.- Р.Г7-50 /у еи1вивтирств1 3 ti.I .ГшшвохОь/.

45. Технология социологического исследовании // Унраинсинй обозреватель.- 1992*- № 4-7, 9-12} 1993.- k-fe 1-2.

44. Ннения и оценки врачей-психиатров Украины по актуальном вопросам психиатрической службы // Обозрение психиатрии и медицинской психологии ииеии В.М.Бехтерева,- 1992.- fc 2.- С.41-50 /у cntBuBTopcTBl з €,1.Голоьахои) та С.Ф.Глузианоа/,

i»5, fc'irst U4raine Pejchiatrj Poll releeeed /'/ The Peyehiat-rio Time«,- 199?.- i.tB-^O /у сн1ванторотв) з е.I.Голованов, С.Ф.ГлузванОм/,

46. Леиоиратмзация » правовая культура личности // философский » социологическая ыисль.- 1992.- lis 8.- С.3-11 /у сШваыор-ств! з fc.I.Головахот/.

47. Готови!сть населения УкраПш до остального протесту // Пол5толог1чн$ читання.- 1992.- fe 2.- С.28-38.

48. Интерес населении Унратш к деятельности Верховного Совета Ц Украинский вестник агентства Postfaci. m 1992,- te I,-С.8-9 /у cniBaBTOpcTBt з £.1.Гояовэхою/. •

4У. тЬе development оГ Jewish national-cultural autonomy in'Ukraine» public opinion end the attitudee of local authorities // Jews and Jewish topics in the Soviet Union and Eastern Europe.- 199?.- Я г.- P.

/у сп1ваьторств1 з €Л .Гояовахо»/.

50. Political aoneciousneee, le^itinacy, and personality; transit inn from totalitarianism to ctetmscracj ia the Ukraine // li.?arnca /id»/ Keconceptualliing politics, socialization, a^d education: international perspective«! for the ."l-et century.-Oldenturg; Univereitet, /У CittiSUS'iOpCMi о ti.i .FoJiO.: i4 ;ш/.

■Л, Йвтздлп .ЧйЗиеииоЬ удзвлв^во^внийСг» //

"Lifeline" и другие вовне неталы поихолого-биогрзфическоги ис-илел^мийя.- U,! Прогресс, .1993,- С.97-105.

Ь2» ¡¡¡.oSiiv^ii. im.tSOttiwHioe toacpaaisocta «* Укри*ив // Ты» St). - £993,- fa 3.- с л Me.

Ct<fM t> IOC',