автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.11
диссертация на тему:
Блада: змiст, структура, функции (социально-философский анализ)

  • Год: 1992
  • Автор научной работы: Вайрачная, Лариса Кимовна
  • Ученая cтепень: кандидата философских наук
  • Место защиты диссертации: Харьков
  • Код cпециальности ВАК: 09.00.11
Автореферат по философии на тему 'Блада: змiст, структура, функции (социально-философский анализ)'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Блада: змiст, структура, функции (социально-философский анализ)"

MIÛICÏEPCÏBO OCDIÏIl УКРА'ГНИ

ХаркЦгськиЯ дер^айний педагог1чН!!Й щсгитут ím, Г,С.Сковороди

IIa прозах рукопису ' УДК 321.01

БАЙРЛЧНА -ПАРИСА KIMIR4A

Б лад а: змют, структура, функц1 í /соц1ально-ф1лософський анал!з/

Спбц1альЩать 09.00.11. соц1альна ф!лософ}я

АВТОРЕФЕРАТ дисертацП на здобуття вченого ступекя кандидата ф1лософських наук

XapstiB - IW¿

Робота викокана в ХаркЛвському пол{техн}чному 1нститут|

Пауков! кер|вник1 - док-тор ф!г.ософомшх наук, npofocop I Пяахотний 0.Ф.1 кандидат ф1лософських наук, доцент ДеЩско Л.М.

0ф>цЦ5н1 опоненти: доктор ф!лосо$ських наук, професор Якуба 0.0.

доктор ф1лософських наук, профеоор Корн!енко B.C.

Пров!дна установа - УкраКнська юридична академ!я, кафедра ф!лософН

Захист а!дО'удетьоя ЬА. грудня 1992 року о годин!

на аао!данн! спец!ап!эовано! вчено! ради К 113.24.03 Харк!вського державного псдагогвчного {нституту 1м. Г.С.Сковороди за адресов 310078, м.Харк!в, вул. Артема, 29, ауд.210 .

3 дисертац!ею можна ознайомитись у iiayKOBiil б!бл!от-зц1 Харк1в-ського державного педагог!чного {нституту 1м. Г.С.Сковороди

Автореферат роз!слано "ДА листопада 1992 року.

ВчениЙ секретар спец1ая!зовало! отено! ^ K0RKEHK0 В. В.

ЗАГАШЛ JJlPA^ÍEPiíiJXiiia

. А.:т:дзд>н!сть теми досл1джегок. Бяада як одна ts лаЯ<51лш ваюшвнх i оуттешх явкц оусшлыюго жатая, орган i-idO шлйте-иа у век лщдоыку 1отор!ю, noostüno притягуе до себе увагу кк вчеплх-TGopaT.'iKiB, пргдстяшшк'!в самих pismix галуз!в паукового зиаиач, так i mix тих, хто так чи !пакае зайшеться пра «тачал.« проблз-шш oprtHiaauiï, <Аункц{ону:*ашш i розштку суси!лхства. Ыташш меа пзктралыгоУ плоди, аротиотоашш суб'екта мшдц i ÏÏ об'екта, ^мчаих орцдачаях та tiiniix оспой nenoi;ípiiooTi того,хто .п!дв.\адниЗ, в!дыюго вабору i в!льного волввиявденвд лвдшш - us наЛшзначнЫ! ооШально^Нлосодок! пшишня, як! шр!иувалноь лвдсткс.и з тах nip, лк шшиш цивШзовшш *ориа лвдоького сп!л-ят-л.

fcorcJi.i нешаздково пердеш звирцу.£:ог до mix. ф!лосоуЛ-шс.»ш-ï ел {.проблема ооц!алыю? надо:- це пробльш ш/.рор!шя,ш» мае ряд aouiKti4,серед яких шг^ии лро ••■орг.-альн! i Оакюта! iííctcj— мент-i ооы-.аеаня верховло! дорзашоХ ыада е одним is багаткох.

Перевзгаи (Илья!сть задач, як! шр!иуе лвдетво, пов'язаиа s ршЦош-шюв ocranioaníeD састеыа влади, owxe - з cprmiisauleD лпдох-кого клття ь цЬлопу. П i л т ь ^ 1>лк о j lî lt m цъоиу г ¡сдуть бути ектшз-511 иоиуса сучс.снс» сусп!лыю-пол!тлчнов дуыкоп шлях!в органteaniï cyciiijíbciia ¡ia засадах npaEOEoï дер:»ш!оет1, csMoj-'ipumiirafi, jüíí давть MosnuEicTb 3a:aicv::ïu гро:.:ад:щськв cyaniüCTBO i окреду дюдику н!д 0ьав1лля автората^ю-бпрокрптичпоХ вдедо»визлачити взьсиои!д-носыш jKvat-i; i дарлавп з принятом nepuoï, а ко другоУ ,отворцги о'пршимнв! iisom д% розаитау особцетост! koshoÏ лвдиш.

CyynjKb созробкп пр.облецп. :¿a предоетои досл!дхе1й1Я проблема влзди водшекться до рхзпоьпду кошлекоиих, :л1здиец:шл1нарштх проблем,як! влв1еиться оаглты.'.а галузямл оут.сюто паукового зла.аш, * Ta.:, пол!тачиа соц!одог!я розглядае проблшл зь'язку п1к.владоп i пол!тдчаов владев, деравкою вдадзв i ладов,в!даов!даб на питания: яаш 1нтьресам влада служить? хто управляв? як влада sfltücüUfíTbcn? Я1шй зв'язок 1снуычих в га луз í noÂt'iiraioï влади в!д-JiocuH i3 структурой t розштлом суоп!льства. як единого ¡(¡лого?

0оц1олог!я полгтлчнлх Б1дноош1,. теоретпчну основу m;oï ота-HOBj.Tb пол}тпшт соц!олог1я, ноясшоа йоротьбу за ьлзду í з.т^онен-ня владк в ста/шх i.opi.iax оусп!лыюго ;ш'т, а такоа иказув иа об'сктиви! перэдаоы! цюс яьаи i ïx вгилш на аи'тя 0уоп1лю'гва.

iioj;tïi:4,fâ окоио:йя ьлзще проблему оп!в.ч1лио;аец;1Н клади t Bjiaoïicuïi, зв'яз-т ui:n eKCiioMíüo» t nor.im:on, я:; в!дио^схг1Я

впливають на ексноыГш! в1дносшш, ко иэр£шшо--и::оно.\пч1ге пакуваняя власност!, 4¡i пол!т;;чна вдад.а, яиш чеша пол!тпчнцй (вяадкий) <|'алтор прасутн!;! у л1даоионьях власноат! на р!зкнх от£Д1.1х ь!дтворешш. Правознавствд доол!даус оп!вв!дпошеякя владя i права, владно-правову iepapxi», оаоблиЬост! 4.уш:ц!ону-аашш публ!'пю!£ влада,-лег1тимя!оть влади.

Пол1т;:чда етакп аиал!зуе .проблема спвциф!ки морал! i ползали, оп!вг,!днолвныя ц!лой i sacocíiB, моральн! Kptirepil пол!тичш>! Д!яльиост!, сучаон! теорП оправедливост!, толорскткост!, аморален шрал!зуичих форм под!тнчного панувашш, едн!сть .мора л i i правосв!доыост!, ыоралыю-лснхолог!1!!!! сокови тотал1'гарлз;лу.

Приведший; перел!к галузей тукового знания i досл1ддувшшх ним шжшь далеко не повшш, але дозволяе в достатн!« Mtpl уов1-доштп вою гли&шу .1 складн!оть досл!дзувано!' проблема.

.¡Нлосо^ськпй не п!дх!д о so i к предметом" доол!дтаккя впдйше перш за все оптолог!и влади, оубстаяц!окальп! основа владянх в!д-• коиень, 1х 1ототно-загалъп1 озкакп, як! шраааються в докиому rant або форт! влади i налагать fíi об'екшвно-законоЫртм характер.

Гкооеолог!'лтй аспект плади розкривас нам процео п!рнаннд II оутност!, веаемодН сутност! f яшщр, перех!д в!д суткост! псриого порядку до сутксст! другого порядку i дел!.

- Не меша вадашвим б Б1:с1олсг11лшй п!дх!д до дано! проблема, . якнЯ зна^шов пайб!льш поено свое в1добранглдя в !сторико-«'!ло-ooIcLi'.lii спадвуш!.

Нб зшлаючп на то, г,о методолог!чн1 основы паукового розу-м!ння ачади эакладон! щз клавшими £Ллооо1>сысо1 думки, дэвгай час* в наш!й суси!льыо-казп:ов!Д дуэд! практнчзо булл bUcjthí сорПози! досл!дисккй по даа!й проблем!. Понятая "влада" по сут! не кала сашстЫного ы!сця в слстьи! соШальао-ч^лоссцсыгх категор^ 1 Jioro часто ототояюоьали 8 ыоютхяы держава або "дерпавна глада", ílaiaiii, в ешщклоподичаЫ та доб!д1,ов!Л л!тера?ур!, до недпвнього . , часу, пе було отатт!, нрпсвячелоУ загалыгому поклттв вдад1:, 41- ■ та та Bffioanajm до стотт! "дермавна кюдг".

йшяток скдадап лнша '¿{ямЬЗоьккЗ бнцшглопеддчвдл сям ник (Kbüp.), г. якому давалось загалше по;йття влади..

1нтерэс до '¿enoMGüj влади почлнас гшшкати на початку СС-х. po¡tiE з полною ф1лоиофоышх правд АЛ. Корольоьа, A.S. f,íy!iu;laa, M.ü. КеЛзброва,. у яках оошхгя владл .було поставлане в ряд зогаль-. них соц!альао-ф!лосойсмайс категорхп. Ьую зробгаю спробу ие -; т!лыж прсацсл!зуь;тп оурчуавн! колцэпц!! вла.*-л, аде й тсвгтлнга Y. Ту!!Д!:псглвлы1! аспъкти, природу i гоясвк! зачскторасташ.

/;oKi проблегд владд с^п'ьлась в прг.ш:х Р.И. Олекс:л;а,

A.Г. Ан^евлчз, £aiisii,a, Л-i.i. L'apïiiaosa, А.К. Ылкх,. 1.Л. îол'тисигого, u.ij. Lj ризцы.огс, Д.;1. Ъунетю, A.I. Xtue, Л.Т. Кривули», I.ii. Г-апова, II.I. Осадче.нкг , 3.1. ¿арйьра та iirat, н яыэс в ïii- 4Z ia;ii.i uipi розг/хлдг.лнсл штаягш, nob'swuit з анализа:: ojrrt вдали, И голоишх h.ojovcîî i ibsr.Jtf«.' S'flsx'xixb of&Tît i M<x.orr^.iï, пр::сшчеш доол!даеншэ окрогтаг nusis wjcm (ILit. ICeSsepaB, л.-1. Kin, t.i,i. ¡.йкаров, li.ji. Зсачов), ооосл::то пол!тлч;ю'/ влаля { А.Г. /л1кевич, А.З. Григор'св,

Л.Т. Крпвушвн, r.ii. ¡Ьиов,Т. -i.iinoB), в!дноаевшш влздд i упшв-л!ння (I.JI. Ъачило, А.:;. Ылих, А.А. Л;зан, Ю.А. №::отров), ха-рактерпо'^яИ зисосИв i штод1б влади (L.ï. Easiuieu, P.il. Олек-ош, Л.Л. Смирнов, S.Li. Тиачов), концепции поэтично! виада в пол! тико-нравошх вчениях (B.I. Грач/скаш, Л.Т. Крив^шла) та iiiai. Еростае inrepec i до теоретичного обм1ркуЕаши самого беконе на влади, про що св!дчить поява моногра^чьых прачъ А.П.Ьутанка,

B.А. i/'дка рейка, докторсыскх дооертацШ Г.Г. Ф.Шпова, Ь.Г. ГрйСчзько-го, A.M. Чзрикла, кандидатсъких дисертацМ СЛ. дудника, 1.Г.Грауа, O.U. Додаево!, в якпх аншизуються pisnt аспекта ме:шн!з.му уунк-ц!онузанкя влади t розглядасться проблема оообк як суб'екту по-л1тичгш'1 влади, питания де.чократкзац! ï наиого оусп!льотва.

Ьиасл1док цього, в нашому оусп1льствознаЕСТв1 на оьогод-н!ин!Й день вне е вкзначизл теоретична доов!д в досл!да9Нл! влади t ряд затвеодые.чих напрятав ïï аиал!зу. lia каш погляд, г.ожна вид1лет;: так! напршки: по-псрше, розгляд влади як наоб-xtRuoï Г;ушсцМ всякого колеягаву ло коргвлкцтву cboïî.îb членами для налагодаення ontonoï д!яльдоет!.

Ио-друге, проводиться акцепт на "волЬвШ" сутност1 влади, Влада розглядаетьоя ado як реалыш cirpouonuilcTb здМсни-ти волю, нав'язупчи ïï 1ншы, аоо як волъове соц!альле в1дао-

ишшш, характер якого оозтловлегшй домШруючою волей одч{«'[ з

CTopiH дано* взаемодИ, що здИ)онюеться за допомогою опзц!алг>-

1шх владшх методîb. llo-трвте, влада характеризуешься як орга -

и!зована сила, задог-олы!Яптг.1 gînîctb t CTtiiimiî порядок у

с у с и i л ы 1 К" »!д'ЮСШ»ОХ.

•j.ict'-T,-/. '. т-',чпд у i-_ч 1,л.'(дк инооятт. ¡лиц!, !!л.!С!ЬЧ«:,1;Г»

критиччому усв1доылешпо дааоí проблещи в сучаснгЛ зах!ди1й лНерагур!. Тут сл!д е1дм1тйти таких автор!в, як е.Д. Араб-Сх'ли, В.Д. В1льховченко, I.A. Голосенко, Б.В. !,"шшзк1срадзе. Л.А. Нечилорепко. H.B. HobIkob, E.H. Сянгане®, А.Г. Нолк!а та íh.

Авторам вдалося показати так1 цаловивчен1 аспекта проблема влам як владних в1дноспн, основн! тенденц!У майбутньо-го пол1тичпого розвитку зах!дного сусп1льства, цепопен влади в Y Y сссбливих BiKipax /антропологiчних, пснхопналхтнчнах, куль-туралог!чних, ceníслог1чяйХ( 1 тощо/. ■

Разом з тии, масштаба t р1вонь вивченпя проблеии ив далеко не в1дпов1дае i'Y актуальное!'! i практичному значению. На ааль, перш за все в1дсутн1 робота (летодолог1чного; характеру. а такох уэагаяьншч! прац!, я i;i гЛстя гъ в соб! всеб1чши1 1 гсм/ллекенпм анул!з на соц1алы1С-ф!ласогТ-ському plBiii. Вткток складов wo-нограгМя А.Г. AnlKQBi'Wa.1

Току залишаються не розробленшш багато ^ундамантальпих питань вдзди. До Yx числа в!дносяться саг,:о понятая влзди, в п 1дходах до визначення якого спсстет-!гасться тенденц!я скор!ше* до розходження, л!ж до iüierpayii.

Иа»1же но досл1даене пигшшя про структуру влади i закоцо-Mipnocil YY fc,iinruioHiyT£innH i розЕИтку, що затрудняв вссб!ч.че i глиЗог.о розу;.:1шш ц1лого ряду питаны д!алз1гг«т i^.opp> проявления влади, окремах YY вид i в / «юном1чна. духовна, цорковна влада на р!вн! м!жособистих в1дносин, той,о/, систегш гютод1в. влади 1 принцип1в YY використання в соц!альн1й практш!, прог-нозувагля владних.Biffiiocjüi та 1ни1. I иарешт!* необх!дао все-б!чне 1 доц1лько вивчити !еторико-ф1досохську спацвджу, яка ni стать багэтий доевщ концептуалiзацi Y влапи. Вивчення лраць зазначенпх автор!в дозвол.че виявити tí аспекта ыроблепи, як! но одергали достатнього виов1тлення. i визначнтк нанрямок i паукового цошуку, а та кож постав лги дослШшды;! завдпння.

Ссногн:/ u i ль дисерталН стансвить досл!дження воображения даш,-1ки влади як попяття i як явкиа, 1сторш«)-ф!лософсьг;у, теттюензкгивну характеристик зшету остапнього, визначення YY 1. Лии.: А.Г. Апикоьлч. Политическая власть: Вопросы методология исследования. Красноярск. Изд-во Красноярского ук-то. 19ÖG.

структура 1 ЛуккцЫ.

¡■¿¡я досягкепнл поставлено!' мети анадобллось BupiiniTL" сл!дуач! дссл!дш;цьк! завданш:

- провести по1ЛЕКЯЛы:о-1сторпчне в1;св!тль:гка спадгупш ic¿aeяч-hoï wi.joco-^cj.koï дугою з ocoúm.bcu уьагоы до гшюзасу »ладно! Teoptï, ïï зв'язку з K0;u;i)eiii0-icT0^iw.!!,i ооШйлши;: ста-Huuiïi'sx.: та ïï поелОупчли тлушчеилллм, вкличающ cy^nciii;

- роз.'.ритн cyTiiicïb влади на осьсь! д^алоктачаого методу aia-fia:í¡m no;iiTiiimo'í реальности

- оогрунтувати в1дпов1да;шиоть, nie оуттеву характеристику асади;

- нплвптя ио&лту структуру ьдади, шд1лтш пеш! крнтэсП струг.ту!рук.*л.-;я;

- доол1док1 процес здЫонешл глади на аасад! д!алектлч;ого вгае;:озл'яг;:у ïï структурам: елег.ен?1в;

- eií:;b;.tií голова! ¿y.iimíï в;:ад;;,

i ;6т,;дрл0'?1чну основу аакого даебртац!йяого доол1даешк с-кладапть Д1алскт1:чн! пригвдш еяал!зу сотадьннх яввд.

В процес! росотл автор опирався на прац1 наш:рупн!шх пр£дстаЕши:1Б Âi.iiocoycbi:oï души, сучасяу рэдянську к yapyúirjry л1терату\;у. Пшата:кй автора ooBiinsa проблему в игтододог i'no-Ky I еагальнотеоресд^о.-.у аспектах, сагатсахакэвнй характер оа-aoï тэ:п ÂocsijçîtHHK вклыа-:а -¿алученпя ¡«aa-eptaaiB дос л i д..-.е i ггл не тЪи.ш no tCToptï, су!лосоФИ i пол!тологГ1, a i по Teopiï дерчави i права, $!лооофН права, coula iîhoï t. по/ЛтачкоУ пся-хологтУ, -Teopiï улравлйшя.

Ь одершнлх результатах -j род подояень, як! иають елеценти HayitoEoï !юг.::ли :

- просте;::с:;а íCTopia еволыцП та сjчаек! тлу:.ачеаля пояяття влади, вигзлоа! деяк! риси та ссоодавоот!, як! хпрактора^унть !ï постаявши розв;;то:<;

- оСгруптовашь. висновок, то pîaïuu р!Еняы погяибйошш у оутто-Bicîb глади в!дпов!дапгь р1зя! р!ьн! ïï.^eoplï: опдиовиИ, структур;;о^агкц!о::алып:'.:, суттевий, особлпвост! i прлзначьн-нк я1а.х, a oíbí'o як ! 1н:рех!д в!д одного -р1вая до !адюго, по-обхШю виаховуватл при доел!диена 1' ïeopiï клади;

- зд1йснсио поол!довне вкзедцжя понятая влади, ссиормульовано

II визначеяш, як вольовиД вираз 1нтерес!в /реал!зац1Я вольово! д!яльност!/ суб'екта глади завдяки застссування пьчкорюпчо! сила на основ! принципу сопельно!' в!дпов1даль-ност!;

- зроблено висновок, що в. основ! гноееолог1чиих труднодЦв кла-снф!кац!1 влади лежить пол5структура!стъ сусально! впади, яка випливав з багатом!рпост! са?/.о! система сусп!льних взносил; ; . . ...

- сбгрунтовуеться недоц!лья!сть вид1лення жодиого елсмента /вол!, сила тощо/ як еленентарно! кл!тици влади, доведена необх!дн!ст* розглядання ус!х елег.!ент!в влади в ц!лзг,у;

- виявлен! с;уттев1 характеристики влади: воля, п!дкорюгача сила в1даов1дальн1сть;

- визначашься глсжлив! кратер И' структу!рування влади .1 на 1х засадах пропонусться структура останнього,:

- зроблзна спроба ввд1лити законоглрност! функц!онування влади вияЕлен! 1 досл!джен! сл!дуюч! функцП влади : управл!нська, пригноблююча,комун1катиЕна, прогностична, морально-правоваГ

1еоте,уичне та практичне значения робота- визначаеться Його актуальп!стю, кауковов новипою, а такая викладенимл в гпй висяовкаш.

Досл!джен1 в дисертацП проблема цають пряма в1дношення д основних питань удосгеталювання владпих вадпосин наиого сусп1л ства. Ряд II роздШв, деяк! теоретичн! положения ! узагальнон ня ысжна, до певно! м1ри. викорасгати при реал1зацЛ кошфет-них напрямглв политично! реформ, плях!в 1 засоб1в II реал!-зацЛ.

Матер!али дисертащ! мохуть иафи значения для поглиблення теоретичного досл1даеннч. проблема ! при п!дготор.ц! узагальшз-ючих роб!т про владу.

Зраггленти дисертац¡иного доел!джсння можуть бути вико-ркстан! при розребд! тем в курсах о?!лософ!1',. ф!лосо$!1 права. пол!толог!1, теорН 1 !стор!1 дзржави ! права.

А1тобац!я роботи.Лвяк! ма.тер!адш, положения ! виенсэки ■ диссртацП знаияиш в!дсбражепня в вистуаах автора на слхдукь чах науковб-тёсретичпих 1 практичних ко»5еревд!ях: республ!-каноько! науково-практичло! конференцИ "Пути перестройка науч-но-праггичаской" работа в высшей школе", проведено! 24 вереска 19Е9 рокуна баз! Валодиыирсыгаго педагог!чного 1нституту;-

П1жреслубл1кансыкЯ конфзренцЛ "лЬтодологичесгле оспеви разработки концепции аереогролкм висссЗ шаалн", проеедеиоу 21 -27 вересня itfei року на Ca3í Ухсра'/нськсл ¡орплично! aiíxw^ií; рсс!1,;0л11:ансы;о1 иауксЕО-штодячно! копсТеренцН "Новое мшче-нлз ц проблеш перестройка преподавался ссдххзльно-гпанкптарнах наук", проведено! "23-31 грздця 19Э1 рок^ наеаз! ¡нстптуту niA-bu'isühh кеэл!й ÍKaui'i ейи'1адач1в г^.'.анггарнох дцсц!шл1н при Б1-лорусъло.'-у де^кавнс-,]} YHÍEepcxivevi. Основа! положения дисерта-aií в1Д00р,х;:ен1 у секса Ha¿ кових публ1:ац!ях.

Стщ гдт-гл дисегтрл1У.:.1ста í завдаиия дослгдаешш, його зглст та концептуальна основа визначшш струкг.,ру дисертацй': встун, .ubi 1'лави, в.'.сновок i список л1тератури.

ОСЯЮВТ.'Л GUICT ДЙСЕРТАЩ!

j встун i пш.пчено акт„алыпсть теки, сХорм^льсв.'лю г.-зту та заЕдашш досл1диеш1я, noisoanl гсловн1 ддерела i тесрзтшсо-петодологччн! осноби дослгдаепня, охарактеризовано стан, ету-niHb розроЗ:» п^.сйлсхи, розкуита паухэва новхгаа, veope-гичав та практкчнв значения.

У nepuiii глав i - "1стор,п-о-5.1лосо-гсыа пегед'-мевп ачслгау улагт" p03.cp.vva дпна:яка рлади'ш; попят 1-я i як апнгза и опад;;;'.-ni класлкхв T/íjigcoj ськох д^.ня.1 Особлива у вага щл»1ляетьс8 досл1д.":ог1:пэ цроблсглио-зк! етовиого в1дсбрс.кення (Млосо;( ською душ:о.а соцхлльпого i пол!тинного кг.ття в1Дпоешшх спех, влади их в1днол!ень, як рсж&них явша !стсрично'1 дь!сност1.

В 5 1 - "Влада, як об'яуг п!зиач.;я: вхд nicVa до логоса" зд1»;ей'3п.л шел ta ф1лосо*ськях ¿лвлонъ про впнхьнення i cjT-HicTb глади -j етарсдаппьо.м^ Кита? та стагодэтнхй гтеци.

Автор е ид i ляс тг/.i годе.?.-!!} г г он конлепцхй сусп1лыю~пол1-т'ч;;о'1 влади в стародавпьо/ллспщип (^лософаькМ дзздп мМо-лог1чн1, р2Л1Г1!1но-хдеол!ст11ЧН1 i pcaiicrirani. Доо^одочи ;л-толог1чн! коицепцИ глада в старости'.ськШ

1. Дача iifo6-:c,":a надула доолгдаения в иряцях Гра^ського В Л.. Крмрушаяз Л.Г., 11л:1пог.а Г.Г. Але, понятая влади, ял; епх..о-cri:!п!'[ сб'сг.т дося1дожшя не зн&Чшсв достзтнього розрсбл-ш ня. Так. Гп:Г'оь:::111 В.Г. дослШус влгяу в w)nvaj.cfri значн", Крит шин К.Т. - n :«kycxci-í ;ра>.=1?п, <J.|.tíi:ob Г. Г.-сец!аль-иоГ ufKwiajufí. У га'язк, 3 пв»л автор г.вгжао 1№сбх1дш(М ¿yn.s-нитпс \í\ 2t.BH¿i!>»í нонллкя ;уэди в пробле: и о- ic-íoy ас-

г.е ¡г.-i oijibn дск.халао.

г^лософН, автор зробпв стробу проаналлзувати р1зн1 штерпре-тацП кокЬуц{апсько1 традиц!!, як стверджуюч!, що китайська культура пронизана д^хо:; тяталРгариэму 1 в нЫ в1дсутне "дис-кретне ¡зачьозане Я" /традицЬ!, яга сходить до Гегеля и продов-жуеться Маасом, X. Фгнгаретом Д. Жиро, ?. Едвардсом та 111./, так 1 розглядаюч! взаомов1дйосшп лкдюш э сусл1льством, як в№-биття благотворного для 1вдйЕ1да "коле ¡дивного Духу" /копцепцхя еу.ерякапського 01 полога Р. ЕЙмса/. На казг погляд, визначен1 пап-рямки страздаюгь одн<хЯчн1стп. Конфу«4анськ!а теорП влаот1гаий 1 дух тотал!таризг.:у 1 1«лектив1эг.<. Наявн!сть же коле .чтив 1стських традиц!й ще не св}дчнть про В1дсутн1сть тоталхтарнюс тенденцхй б розвитку сусп!льства.

Одщ 13 нгц1яскраЕ1тих зразк!в систег/агичного пол1тичного мислешш ми бачи:,:о в ат'ичгЛй Грей 15. Хронолог хчно першими впни-кають взал1стцчн1 кояиемп'*. В ранках сторновано! 1.;атер!ал1стич-ноХ л!нП в §Ллософ,Н /До::.о|ф!т, Ар!стотсль, Ел1 кур, Пол16ш/. ■

На думку автора, в рамках дано! тввдепцП. теорхя влада --збагатилася рядом щей, котр! зпайшлк своя в1дсбрежс1шя в дальшо-му розвитку ф!лоео(|'СЬкоУ думки: зв'язки влади з пег, ноя орггн!за-Ц1ею сусп!льства, розглядашя "форгл держит як ведучого начала еволкц!! державност! /Лр1стотель/, призначешш деряавно! влади для захкст; 1 забезпечоння природного кграва па свободу /ЕлIкур/, внутргаш закопок!рн1оть вцуюсдо саг-гостМного розвитку (¡орми державно! влзди /ЛагЛбы/ 1 тощо.

В контекст! даного досл!джсннл автор оеобдазу увагу звертая на д1алектичну 1дею Демокр1та про суверечнз снолучешш сильно! глади 1 влади з шзгоогкпи де:;ократич1Ш."и основам, бачучи в п!Я не непосл!дови1сть 1 супергчн!оть теоретично! поэнш! ф1лосо(Та /в!дм1нно в!д ряду автор1в, зокре-.а Асг.уса В.Ф./, а зародок !деУ складност! структури пол1тично! влади.

Поступим опонентои роал1стичнвд тенденшй в розум1нк1 по.таткчно! влади з налпершох еташв !х розвитку були гелпмозно-IД'лалIствчк 1 кониогщ!!.головнI 1де! якж були наведен! в ф!ло-со^ськнх поглялах Платона.

Гозглядаючи IX, автор сиробував проанал!зувати протир!ччя ,')1ж деду ктквнигл (^лосо.^ським п1дходом 1 конкретно-нракткчнпи ироек-туг.анням |деальшос моделей дераави.

5 2- "Зтатпзм 1 демоктотгя як голова! хашкто.очстики рлада в впоху Ьового чэоу" прнсвяченаа досл!дкешш проблема влади в Ш1-ПХ стол!ттях, колп фк-шоо'Тюька полЬ'нчна думга щлйшла до необх!диост! демократичного нраборкувглшя влади, з одного боку, з другого - з'явились етатастськ! теор!1 п!дкорен-ля ¡ндивадуалыюст!.

Иосл1Доию I ч!тке обгрунтуваш'Л 1ДЕ1 нев1дчу;луваноог1 мриродно! свобода I прародних прав лидшш знашша в твоучоса! Е.Сппгози. }и ¿¡окна, Ш, Монтеск'с, I. Канта.

ЕПдно Ух оЛлосо^ськах погляд1в !дея пев!дчужуваноУ природ-"но!" свобода 1 прпроднпх прав людпнп знакила свое в!досракеам в визначенах ыен1 дер.глвно! влади в II взаемов!дкооенцях з громя-дянлном, розпод!лу влади I обов'язковост! зекмйв для вс!х боз Еинятку член!в суеп!льства, стЕореып система "стрклакноетеЛ I протаваг" для обмекешш влади кошюго органу.

Лоряд з хдеяш демократично? побудовн владнах з^ноыель в ХУП-ХСХ стол1ттях одержали теоретичпе обгрунтування в '£!лосол.-ськах теор!ях етатнстськ! 1де'1 (Т. ГоСбо, Ж,-К. Русо, 1'. Гегель)

В контекст! даного досл!д.'кення автор вважае необхтдиш б1льш докладно зупиниткся на псглядах К.-^,'. Руссо, так як оупе-речн1сть и ого позиц1'1 (з одного боку - л!серально-де.иократ1гш! погляди, а з другого - етатастськО шло доол!дке1и в лггср^тур!. Дпсертант звертаеться до оц1нкц .числителя эах!дшши I рос^'сь-кнш йллосо.^аш (Г. Рассел, И. Бердяев), проводить сакост!Шш11 акал:1э хоицепцИ' "загально! вол!" Руссо, Ь ход! досл!д-:кешя доводиться необХ1д:псть д!а,'1<звдчного догляду на с^лооо-Ь-ську опздпдау шюлитоля, яшь; дозволяв цй«1б}лаа глибоко ! ба-гатогранно розглядати лог!ку праиусово? "щи^вдзацЛ" лйщуш в !сторцчн1Н пранткцх реального тоталитаризму (.даипам в Шмеччи-н!, бЬтьыовазм в Радянськоыу .Союз!),

Особлглвиа !нтерео, з точки зору автора, мае уев!дс!шзння геголгвеъкого отатизму, овоер|дп!еть якого ваяьляетьоя в протар!^ чг М1Ж правовою захаяешПсти лвдшш, начвн1сть у не! прав ? авобод ! полокенпя про те, ш,о дертава передав !ндив!дов! як п!ле-частак!. Своср!дн!сть гегел?вського етатизму, якнн мае правоыь! дапртаок, породила р1зн[ плгляди па'розгляд ц!е'1 темп, до а:;з-л!зу яках ( у Маркса !'марксаст!в з одного боку, Шиша ! ¡¡ого посл*довнак!в з !ниого, в сучаон!а зах!да!П у!лсс©£!1{ та

- 12 -

радянськону суслКпьстЕозг-авств!) звертаеться автор.

На |Ндотав1 досяйдкенпя автор приходить до висигдку про д1алектишу сдн1сть погляддв Гегеля на дереву, де з одного боку механ!зм наопльстш 1 прнгн1чення приборканип правом, з хишого боку, 1дея дер^ави, то п!дЬшасться над 1ндив1дои, запорете л^еральну концепцхю автономп людцнк.

Гзман!етичн1 1д<Л И1сллтол}в Нового часу, так чи хьт.киб, одержали св!и розвкток в сучаснЫ оах1дно-европеИеьк1и фхлоео-

На ду.мку автора, значна к1лт,к}сть проблем, як! влвчааться в захйиШ"! фхлоаофи, не втратили ового соц1алыгого 1 духовного значения 1 сьогодл!. До них сл!д в!днести: впвчення середньо'1 людшш, "людшш-наси" 1 II взашов1дкосин з дергаавною владои О'лсо Ортега -!-Гассет, В. -_'ромм ); сн1ВВ{дноиепня свобода { цбнтрал1зацп влади, проблема коордикацН знань 1 вгаемозв'язок влади ! знань (Ф. йшек); влшашення влади, ¡снування дер'яави, що посднус стаб1льн1сть з свободою "прсборкуханш" влади (Ь. Гассел).

В 1сторяко-ф1лосо'Ьсы'.оиу контекстх ш пробле;.ш мало розгля-двлпся в радпкськлй л1тератур1 з причини пезатрсбуваност! мэоовога пол1тпчною св!дом!сты 1 практичною иолхтнков, що 1 зугловило автора звериутпся до цього досл{даошм.

сп1вд!днссення глади ! лилини" 'прасБЯчешу! освггленаа внеску росЫсышх та украхпських (Тилосо.'Лв в розвиток ковдепцП в,тад-нпх вхдноснн, опгввхдноыешш деталей г ладлш:.

,Ь;дсертант пИдкрюслюе в1да!иу 1сторпчпого иляху РосП та Ук-раЧш; г!д зах1дного, жазуе на ргв::Л причшт цього прочесу. Од-н^ю з таких причин с тг>, по РосЫська доргава па прстпз1 багг-тьох стол!тть буяа едшшм ьз раитом вклеивания наци I голоьнш Ьютруикнтоп побудовп 1шср!¥. Тону г1портрот1рогака детспв^оть, лка була оточена ореолом сшгост! I витгада В1Д еддшш елгпого птдкорчпня, була особлшлстю рос!йського поличного рози;тку.

И дисортацН проводиться пор!в;илысш гщал!з р!глшх напряц-к!в 1 й'.вШю-тоорсгачпих повицШ: в|дм1на погляд!в лхограл 1з.му { клаеичяого л1бера;:!шу ( В. Соловьев х Ъ.Н. 1&чорпн) на проблему са1ив1дкошо1шя пра.1>а 1 моральное?!, р!ешщя в позициях позити-иIстIъ (М.И. Ковале*ський ,Г.Ф. И<?шевич, Н.М. Ко окулов) \ при-

- 13 -•

Xü.uHffilCÍB ПРПрОДНО-ПртЗОЕО'! KOHCTHTyïliï ДС {РЭ1Я (E. Iii С ТЯКОВ—

cbiaiil, Ii. Новгородцоз, Л. Петрззлпдааи ) на слпввщнсислггя r-r¿:-о - дераава-лпдпна.

Автор пхдкреслюс, вд, не давлячиаь на рхзтщю хх <5}лософ-obioix погляд1я, pieiie в1дксиеияя до релхгП, до car.;oï ОхлсссаН нрава, сб1тогляд них .улслител1в харе мерпзуеться рядом схогшх рис. Sei вонл прлзнаЕа.ш, эдо право пост-то бути автономией опорою, незаледпо:Э в}д дерглавпо! влади i В1Д ц!лей проводило! дер-/•■tacHoï полiтики. Результате;! такох теоретлчце! установки був принцип лог1чного та а :с1олог*чного приоритету право:;акэнност! над yoica сферой полхтшен, велющп'и владну д!ялья!стх.

Вгхаглт в зверпеивя до дедакратичиих традпцхн Уяра!на, тому ед ця проблема (сп!вв1дношення влада-деретва-Лвдкна)' у у1лоеофськ1£ спадули Украхпл i.iaiise не одержала сг-ого эдичешш, хоча i заслуговус canoï пильно! увзгя.

Х&вчаюча чпелеяний ¡стордко-ф^ссоч'сышй t icTopiorpa$i4-nnil катор!ал, автор праИшоз довпеновку, до украхлська ф!лосо$-ська ду;.:ка збагатила дослхдяешхя дано! пробле.чп по ц!лсму ряду питаль. Так, б{доулл украхиськш! рел1г111ннй ф1лосои)-лол<эм1ст I. Вишенсыеы ç^.e в 31 ctoííttí писав, но шлоросхяшх досягнуть добросуту тхлькп тод!, -коля за особой селянина буде впзкага-тпея 'право на cauocTiiiiiy свободу (двома стол!ттяш 1пзн!ше ц! хде! ляглп в основу дхяльност! i/ллорос,ського тоырлства на Чер-HfriBiyiiii). 11рогресиБНою'для того часу , на наш погляд, стала ¡дея Кдр;;лс-Ш1;одГ/зц!в I 1£45-1846рр.) про створепня усдерэтлв-ного союзу доцократичнйх"рвспубл1к ус ix слайхнськпх народ!в. Iíg— ликии вплив на <1юрмування прогреспвялх погляд i в вчзних 'i розвп-тск соц1ально-;01лосо5с1-ко'1 думки того часу шла твори плсъмен-нак!в-$!лоооф1в - Т.Г. ьевчзпко, Лес i Укра'тш, 1.Я. Франка, I.II. Котдяревського, M.M. Коцгобинського та iiimix.

IIa наш погляд, спхвзвучна 1деям нового часу точка зору представш-jciB натурал1ст14чного напрямку. в укра1нсыс1Я Члосо-î'iï (I.'i'. Тпмковсъкий, tî. M. Лангв, П. Д. Лод|й та íh.) про i дев прг.роднот piBHocTi i свобода вехх 'лядеи. Для ф1яосо£ськ;1х тре-диц1В yitpaïacbKzx мислител1в XX стол!ття (3. Антонович, M. шоеськей, драгсшнов) властива 1дея нацгоналыхого р1к!опраи'я украхнсьхого народу. В ТЕорчост!" цих ф!лосо'з!в особливо м!.сцэ зай!.ав укра!:юы(9 питания, суть якого нов' я за на з нггзлвзаш кайбутнхи j.^aïuii.

Таким чином, в pooiícbKiü i укра!неы<1й $Ltogo'í>íí проблема сп1вв1дношбши лвдьна-влада (дернава) одераала cBiíi оригйшль-нпй-розватри. Перш за все, сл!д в{делтити !дею гармонН лвди-ни í оуоп!льства, примата права над деркавов, збагачоння. fдо2 оолхдарност! як основи оп1вжиття нетрадицШош рел1гШю-мета-фiзичккм обгручтуванаям, пов'язаниы з 1дее:э всеедносП i початками православного в!ровчення про соборн1сть, ¡дою шНввадю-шэння центрально! влади i влади на piBiii фактичио! национально! автоном!!.

У друг1Й глав! - "1угада як орц1альнр-;НлосоФоька категор!я' увага зосередкена на анал!з! ргэних точек зору на понятая "влада". як в радянськй, так i в захгднп; д!тегатур1, дале fíoro саыодтШна визначе1шя, досл!даена структура i £>ункцП останньо-го.

В § I - "Ф1лооофоькии зм1от влади" - ашл!зуютьоя ptBHowa-híthí точки зору на поняття влада у раданськ1й i зах!днЫ Л1те-ратур!, утбчнюеться категор!алышй апарат в!дносно дано! теш, сп1вв1дношенкя понять: влада. - деряавна влэда, влада - полхтич-на влада, пол^ичка влада - державна влада, •

оформульоване саыоотИше Еизиачення влади.

Jla п!дстав! вивчено! радянсько! науково! л!тератури автор приходить, до шсновку, що склалось три головних напряиш у виз— яачзнн! влади. Автора пераого напрямку розглядають владу яд пеобх1дну функц!ю всякого колективу по кер1вшщтву сво!ш чле-nai.ni по налагодженни суг.пстпо! д1ялълоот1.^ друга трупа ьнзна-чень уявляе "вольову" концепц!ю влади. йгада в нп- впступае асо як реальна с прогложи i о ть зд1йснити волю, нав'язуючи ií 1шкы,або як вольове ооц!альне шдноашния, характер якого обумовлешй до-¿инуючою волею оды le i 13 сторщ дано! взашодП, u\o зд1йснкзть-ся оа допомогою сиец{альшас владних ыетодгв.^

I. ípb.í Фарбор И»Ь'„, Rietciaiii ЬВопросы теории советского конституционного права, ш. I. Саратов, ISG7.

2* Днв»: Алексюк р. 11. Аппарат управления и власти как ооаесоцпо-логическая категория, хоронен. 1974. дудник C.i.í. Методологическое значение категории "общественное отношения" для ашли-еа. понятия власти. Веомшк Ленинградского ун-та. 1£Ч34. JJ II; Кеизероа ü.M. £ласть и авторитет: Критика бурауазнкх теории. iL, Iy7S; !(1агон1ерадза d.ii, Очер»; современной политической Философа ¿глада, ы. 13Ь9; Рахова Е.З. 1аастъ как воля/' ¿.пасть в социаластячбском оодест'ве: теория, история, пеюсаек-тивн. ¿i. ibb'Oi U'MocoiiiH и политика в совьеминнои шрй.'м. íüíia, тощо.

Третя трупа конпспц!*) ио- цього чаоу вона звичайяо пе внд!ля-лась як сашстйнип напрямик ) харяктеризуе владу як орган!ва-Ц1йну силу, яка забезпечус едн1сть д!й г сПйюш порядок в сус-п!льних в1дносинах.^

Не !снуе якого-небудь единого загальновизпаного вазкаменяя влади в сучасн!и зах!дн!й ооц1алыю-ф!лософоьк!й дувд!. Ка-в!ть б!гле описанля точек зору резнях автортв (Б.Рассел, М. йебер, 1,1. '¿уко, Р. Даль, X. Арондт, Ю. Хабермао та 1н.) дозволило уЯБПти моза'1'чн1сть загально? картига I р!зномаи!тн!сть п!д-ход!в.

На думку дисертанта, спраяють путашш! деяк! протир!ччп в розум1.чп1 влади, де главно! влади, политично! влади.- ЗДйспветь-ся отото/тнювагам цих погять, що породяуе зпачп! методология! трудиощ1 IX анал!зу. Обгрунтовано проапал1зувавши а! категорН", р!зи! п!дходи 1 то'пш зору по да лому питанию, автор прншов до" висновку про немошшв!сть 1х ототоинпвапня, а такоа пхю пеобх>д-п!сть IX впвчешш за допомогою-таких категор!й д1алектлгл, як " форма 1 зм!ст", "окреме 1 загальнэ", "частина 1 ц!ле". При цьо-Ну Са:гано розглядати ц! проблем! з точки зору категор!й лог1чна та' ¡сторпчпе, тобто з то шеи .зору сп1вв1дно1пешш даних явпщ в р1зш;х сусп!лышх форгац!ях.

1йцэ викладепе спонукало автора звэрнутися до пошуку ового внзначеннп влади. ^ ход} доелгдаення дисертант приншов до гли-бойого перекснанкя, що впд1лення одного з елемекттв (вол!, опли, Топ'.о) як еленентарно! кл!тикп влади е нвдоц!льнш.!. Необх!дно розглядати ес! елементи влади в ц!лому.

Д!исло, при вкздаченн! влада ваяко в!д!йти в!д поняття вол1, одпак влзначити II як сдолу суттеву характеристику не вн-являсться ко.танвпм тому, цо: до-лоте. абсолютпзац!я вольового фактору мохе привести до "психолог{зад!!" проблеш влада; п,о-друге. воля завждп суб'ектна I якою б "сильною" вона не була, но мояе бути нав'язана ¡ниому суб'екту' (об'екту влади) без олосо-редкуванкя впзкачоними засобаш.

Отже,- розкриття сут! влади вимагас введения додаткових роз'яеншчих т,:ент!в.

I. Див.: Лсд^.^а 0.;«. Понятие власти/ Класть в социалистически.; обществе: теория, история, перспектива, ¡л. 1309

- ib -

Соц!альшы подхл npaní, об'сктиьа! потреби еоц1акькох ciicTüíffl i наявнхсть üasuaveiuix &уккц!2 социального удрав-Шия слиадпвхь фундамент, утЕоршть "потокцхал" влади, якай дом реадлзуватпсл а со в п!дкорена! (сели), або - в залежноеTi в}д копкретнлх обстаьин - в 1ншх нормах, вялющючы i елелент доб-р0в1льн0ст1, згоди.

Тому понятая влади, яке ихстить в coöt як i будъ-яг.е понятая, дхалектичну едн!сть всезагальност! i oooóihloctí , r.pii.i суттевох харзактердстикл вол{, повинно вклшчати в себе силу (пхд-корения) як ococjüiBicTb, ' t ni;yieraicTb кк ьсезагалыЦсть.

На Думку диеертанта, Kpii.i вол! í пхдкорюючо* силы, одц{е;о Í3 суттевих характеристик влади е сощалъна-" вщшв1далыйсгь ( в тому ч;;ол! полхтична вхдиовхдалыйсть). • Автор вказуб, то, при досл!д.таин1 полп'Ичпо'1 вхдпов1далыюст1, необххдно враховувати те, ¡до реальна система в 1ДПоъхдалышх за-леглсстей мхж суб'сктоа та об'ектои влады i.!o::œ установлкшатнся лиши при наявност! в{днешень субордллахШ Mia полШидюю i правовой вОповОалыпстю, а такок основу, завдаки як1п внзначаеть-ск пол1тична в1дпов1дальн!сть, и 4ítkí kpuTepiï t Mi.:¡íí.

¿.оа'пдкеннл влади, яка е utsocoCiioum в!дкошснням, неподливе без снал1зу суб'сктно-об'сктних в!днощень, котрх з самому завальному шгляд{ míctwtl в co6i м!ру спхввхдшшеаня сил, як! проявляаться в upotieci ïx взаемод!х через повн! засебк владп,

Суть д1алег.ткчно1' взаемодП оуб'скта та об'екта влади ио-лягае в тому, п\о ïx В1днешення як i в^ноыешш двоХ вся1шх вза-еыодЫчих KourioneHTiB, хара.деризумься Езадаспапраышхши пронесем. Е одного соку, об'ект влади такоя в!дносно сылост!йнпЛ, як суо'ект, з ihiiioro - суб'ект í об'ект владн хнод! сшвпадаать в шгляд! сукугшого П1д:;в1да ибо одн!е£ суспШнох групп. il,e сшнлацанлл дозволле'не вноеитд об'ект в внзпачсаня влади.

Ирахоьуичи вице сказана, не претендзточи на уахвереалъне ьийначошш, автор зазиачае, щэ влада е вольове шракенш! iHTepu-с1в (реалхзаци* вольозо!' д!йльноот!) суб'екта ьлади за допомогов застосувапня снлн на хйдсташ при: шипу соцхальпох' вхдловхдальаоетх.

У <} 2 - "ClP?,'-ступа влади як iHTerpa-ама; ипкаипш Гг nvi'i" oOrpyKTOiycTLOii npi;BOMip;:icTb анал!зу структура влади, гдзнащ-втьея ïï oi3Hi ооксш, пска^-етызя ïx ди"<;;ектнчш1и взапкозв'язек.

ироо.ж.й структура влада не монш iiina nix одjanчелал

ïï имшття. ъ ^-.сэ'ртгщП" зроблена сирсба оог.црг.уштн pisuí и!дхода

до влвчеш:я цього питания, як в зах!дн!Я фхлософ!ï, так i серед радячськкх досл1дннк1в.

Як ввзкае днсертант, позитивна оторона цпх теореотчллх псшук1в полагав в тоау, ко в ппх ыгявлясгьоя обгруятовайкй кр-Mip в комплекс!, у взаемному зв'язку рсзглянутл ряд важигих сгаадових елемент!в структуря ьладп.' На ockcbî цих зуслль був зроблешы досконально,праЕпльний влоновок, що влада, да. окладкз яеищо, колод!в !нтегратпвкои влаотив!сты, яка не згодиться до якостеа тих елекект}в, як! tï скяадаать. Aie щш вас ловком • проблема структуры влади ц!лком не охоплюетьоя. Так, деяк! дос-л!дникл намагалися вир!шитл проблему структура влади ¿юриально-лог!чшш методом, вид!ляючи ту ^а !ниуознаку tï класиу1кацГ1, i сплраючись на Heï,-будува.тл систему (Аи!кевич А.Г., за основу бере Бласн1сть, Ледяева О.М. - л1дкорюшу силу).

.Автор перекояанлй, що влбранин Ïi.ih шлях не похз привести , до позитивного рЮешш, так як форшльно-лог!чнш;-критер!!! структу!рувапня не ноле забезпечнтл вияаленЕЯ вза'емовв'язку цих основ iii^ собою, ïx в заемного переходу один в одного i в свою протилзлн1сть, незалекно' в!д того, яким бя 1стотйим ne б уз цей критер!й. •

Основи структура влади'поеинл! бути об'ективними, взашо-зв'язалими i суп1дрлдшп.си по принципу зв'язку категор!и загально-го, особливого i одиночного. Не ыекш валслпвов умовоя повлнна бути i вшогп того, щоб оснози були органично пов'язан! з субъектами i об*актами■ влада.

йпх1днш; початком побудови структура влади, на душу автора, виотупае система коипонент!в, як! складають людську д1яльн!сть. Це обушв.таю тип, що 'з Судь-якнх соцгалышх системах, лвдшш зд1псн!ое зв'язок з суоп!льогзом насашьред i голоёжд чином гласном д!яльн!стм. Тому, через сукупл!сть форм oyr.iicTHoï д!кльнсот! люден, як1 склалися вторично, е моялпв1сть проотеяити структуру солГальних в1дносш1, а, зкачить,- структуру !оторично сформовано'! влади.

¿лссртант розглядас pt3HoraniTHi п!дходи до розуъфше д1-яльност!, як соц!ального яЬища, алал!3уе И еломентл, проводить системяе дплгЛдшняя соШалшо? д!яльност!, отд!ляс pîsrii piBHi, як! виявляять р!зну ступ!пь загалькрст! осташш>1":

- соц^альну д!яльн!сть е ц!ло?1у:;

- глатерЛалглу i духовку flia/ir-:ifcTb поза эалегаюст! втд ïx ссоСГ-лявах каьргл-Лв;.

- IB -

- привата! проявления в pi зилх аспектах штор!алышх i духов-

ш1х ш.д!в д1ялвк0ст1.

Иокному р1вню ооц!ально"1 д1ялы;ост1 пластав! cboï характер» Hi компонента: !ï вада, форма, зв'язки 1 вхдношення (sfjihuoï або wauaoï загальност!, доц1лъпу характеристику якпх здЫснме автор. Вна'ся!док проведеного доол1даення роситься васновок, цо в основ! формуЕаиня i (¿у1пщ!онуван1ш владц i пладтих вдаосин, ле::шть сама система соц!альнох" д{ялыюст!.

Кр!м соц!алььо! д!яльност!, як друхчЯ основа побудова шда-л! структури влада, автор пропонуе.прапщття ооц!альнс! в!дпов1-дальнСрт! cvû'eKTa в;шдп sa характер ! наол!дки оотанньох.

В дисертацН' шхал!зутотьсл р!ьн! вида соцхальноУ в!дпов1-дадыхост! ( В тому числ! псл!тлчно! в!дпов!даль:юст! ), ïx структура! еле«юнтк, а такоп ватвердкусться эв'язок пол!тачно1 в!д-пов1дальност! з правовою, цав!льною в !дпов i дальнею тю, Со будъ-HKuii суб'ект д!яльност! повинен нести в!дпов!дальн!сть в сфер! права, якщо iioro д!яльи!сть по поретворанню дШсноот! аухх&речить ооц1альн;ш ! правовая норшш, ваыогам дергава.

Ваклквпм ^актором усв!домлеш1Я оуб'ех;том свое! вхдповхдаль-ност!, в тому числ! в c£apt пол!тики, е р!вень прс£ес!онал!зму,. РОЗГЛЯД ЯКОГО ПРОХОДИТЬ В IiOIITeKCTt проолеш прк1шяття поличного piueiaui ! сп1вв!дношешш похить влада - провесioH&uisM-знакня,

. Таким чином, соц!альна д!яльн!сть,. соц!альна в!дпов!даль-htctb, иро*1ес!онал!ш, е теш основами, м!к яками фушиЦоиують так! елемэнти структура влада ях; воля, п!дкорююча сала, суб'ект ! об'ект влада.

Дасертант докладно розгдядае взаемод!ю отруктурхшх лавок влада, загначае ïx взаемнхш зв'язок ! залежн!сть один в!д одного, {атогратиишЯ характер цих вв»язк!в, вхшзуе на мсшшвх про-тир!ччя воередихх! uleï структура t lia кеобх!дн!сть координад!! в розвитку владк, в пронес! яко! проходить узгодаещш р!зшхх елемеит!в структур!, приведения ïx в в!доов!дп!сть одан до одного,

В к {вдовому ni до умку роблться шеновок, до структура владк е aaciû орган taaixtï, (¿аут об'.едпашш елемецт1::, час тин вдади ! Их 8В'язк!б в едиггаа комплекс; ка основ! васокого рхвня профе-о!скал!зцу, яхш! фушщ!онуе ! розшваеться п!д впливом ового ям! с ту.

- 19 - •

Хтд наступного досд!д:;ення, I в1дпов1дно структуру ди-оьртацГх, визнэ'-ис прагношш автора виявити од!ш хз ыо.хтавзх алях!в теоретичного анал!зу механ1з»лу'функц1онуваши влади. Цьо:д7 нрисвячешхи тоетШ параграф - "Функту?? вдали як в!дойра-. .'яеяня 11 пол!пар Уантност{". -

Автор влзкачае допустш!сть р{згс:х засосав акал!зу д-нш*-онут.ання влади. Могла, напрлклад, п!тп по шляху оптимального !нтегрувэшк фуккц!;! 1 вид1лити дв! групп спункцН!; управл!псь-/:у 1 пригноблвачу. Але х:алб!льа праваблшчим при анал1з! о;унк-п1л влади вяявляеться шлях б1лъшо! !Хчди^еренц{ац11, врахоьугь чи специфику реального поличного аиття, багат0вар}антн1сть 1 багатопланов!сть влади. до числа доол!джуючкх фупхщЬ'! влади ян пропонуеко в}дностп сл!дувч!: управл1нсысу, прпгнбблшчу, копу-н1катив:-1у, прогяостлчну 1 люрально-правову.

¿'упкц!ю упраБл{ш1Я дксертант розглядее за допомогоп анал!-зу сп!вз1дноше1ШЯ таких категор!й як влада-1ктерес-управл1н:1Я, управлЬпш 1 концеатрапхя, пентрал1ггц1я влади. ?ункц!я прнгноб-лбння досл!д;хуеться в контекст! Л правового оиосередг.уБаняя ! оп1Ев!дноазш1Я пригнобленпя \ в1дпоз!дальноот!. Комун!катпв;:а ¿уккц!я влади розкрквасться за допо;.югою та-клх '^¡орл д!яльност! як 11ол!тнчнии д!алог 1 ¡¡ого р!з;юмап!ти{сть, м{.-2юроднз сп!лкування, сбгЛн р!зного роду 1нгор;лац1Е1э. Пеобх!д-кхеть розробгл пол!ткчно! г.юдел! сусп!льства пое'язелэ з прог-нссггшою £уа:ц1ею влади. Автор здаеться до анал!зу р!зш!х :.;ето-дпх: прогкозухзання. Лорально-правова $унх:ц1я, Як вяраз боц1альпо1 в!дпов1дольност1 за владну д!яльн!сть, розгллдаеться шляхом сп1в-в1дкошо!Хзя понять влада-мораль-право, о<5м1ркуванкя проблема зловтшванкя владоп 1 .проблема морально! д!леми в пел{тип 1.

¿Лалекткчне сполу^енля, взземод!я гс!х розглядаачкх $унх:-ттхйвхдобрс.тае одну 1э 1стотнпх сТор!н глади 1 б значив м!р! п!двхгдус с1бктквл1сть д!Т вледних в1дпоскн.

Л/зл! п!деодлться гьсноег.н, Еисначаються перспактиш по-далыого досл!дчанкя.

Сскэвней з:;.1ст дисертацП вих'ладелш! у сл!дуючпх працях:

1. Пут:; укрепления соцкалъюй справедливости. Спкт псследо-еалия в йшорокскол области. Выи.2 (ковдекхпвшя иояогргфая.

В соавторства). Депонирована в ЙШШ. 2.08.198Э. м 22121. и п.л.

2. Роль полг.тпческой культуры в воспитании специалиста. Тезисы вистул.чеяий на иаучно-прагаическол конс/еркапш: "Путл

- -

перестройка научно-пра^.тпческой рабочг в ввсшей околе"- Шадд-ыпр, 12оу, 0.6 п.л.

{3. Осуществление социально« справедливости в распредели «ль-ивх отношениях (историография вопроса.) ^ескшк ХДЛ. -^ ¿'/С.-1050 р. О.ь Н.л.

4. ;йилосодс!£ая проблема власти в ¿'ормярованих политической культуры студента, 'л'езиси ресдуслпкаискоь научно-методпчооьоа конференции " Новое шшленне а проблем; перестройки преподавшая социально-гуманитарных наук" - Ылнск, 1901. - 0,6 п.л.

5. Цоэрасташе методологической н мировоззренческой роли категория власти в щоришроваши политических убездеюй студента.

Тезнсн республиканской' научно-практической' конференции "Социальные и правовые проблемы деятельности внсыей школы в условиях обновления". Харьков, 1991, - 0,8 п.л.

С. От этатизма к тоталитаризму: историко-Лплосодсше истоки. Аспирантский оборнкк. Харьков.; Изд-во ХГУ, 1552, 0,0 п.л.

7. Ллаоть шк ЯЕленио общественной-жизни. Очерки политологии. Учебное пособие. Издание Харьковского пединститута им. Г.С. Сковороды. -1£92 г. ( В .соавторстве) 1,5 п.л.