автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Древнерусский мужской костюм X-XIII ст. (по археологическим, писменным и образотворчими джерелами)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Древнерусский мужской костюм X-XIII ст. (по археологическим, писменным и образотворчими джерелами)"

АКАДЕМ IЯ НАУК УКРА!Ш 1НСТИТУТ АРХЕОЛОГИ"

На правах рувопису УДК 930.26

БРАЙЧЕВСЬКА Олена АндрИвна

ДАВНЬОРУСЫШ ЧОЛОВ1ЧИЙ ИОСТШ Х-ХШ СТ. ' /ЗА АРХЕОЛОГ ШНИМИ, ПИСЕМНИМИ ТА ОБРАЭОТВОРЧИЩ ДВЁРЕЛАМИ/

1сторичн1 науки - 07.00.06 - врхеолог1я

Автореферат

дяоертацИ на эдобуття наукового ступеня кеэдидата 1сторичних наук '

Кн1в 1992

Робота виконана у сектор! археолог 11 Киева Iнститу^у археолог II АН Укра1ни

Науковий кер!вник - акадеы1к АН УкраТни П.П. Толочко

0ф1ц1йн1 опоненти - доктор 1сторичних наук О.В. Чернецов

кандидат 1сторичних наук Б.П. Коваленко

Пров1дна устикова - 1нститут 1сторН АН Веларуе1

Захист в 1дбудеться "9 п 993 р.

о/^годинI на вао1данн1 Спец(ал1аовано1 Ради для вахисту диоертац1й на адобуття наукового ступени доктора наук при 1нститут1 археологи АН Укра!ни 252025, м.КиТв, вул. Володимирська, 3

3 дисертац1ею мохна овнайоиитись у б1бл!отец! 1нституту археологи АН УкраТни /вул. Видубецька, 40/

Автореферат роа Iслано "ЭЭ&р,

ВчетЯ сокротар Спец1ал1аованоТ Ради кандидат 1сторичних наук

- В.О. Петрашенко

1сторичний костюм иа р1зних етапах розвитку людського сус-п!льства е предметом пост1йно! уваги археолог1в, етнограф1в, ыи-стецтвознавц^в. Така зац!кавлен!сть спричинена тим, що костюм, як складова чаетина матер!ально! культури етносу, т1сно пов"яза-ний з його !стор!ею. Не виняток у цьому план! I сх1дноевропейсь-кий костюм середньов!чноТ доби, зокреыа давнъоруський.

Акт^альн]_оть_теми. У фундаментальних досл!дженнях з 1стор1Т давньсрусько! культури питания вивчення костюму або в!дходили ьа другий план, або не роэглядалися зове 1м. Тому, неэважаючи на значний джерелознавчий матер!ал, здобутий в останн!й час в результат! археолог!чних досл!дяенъ та реставрац!йних роб1т, !сто-р!я розвитку давньоруського костюму та реконструкция його скла-дових частин все ще залишееться одним 1з маловисв!тлених питань сучасно! археолог!! та 1сторично1 етнограф!!. Св!тський костюм цього пер!оду, зокреыа чолов!чий, недостатньо вивчений 1 спец!-ального досл!дження його ще не !снуе. Кр1м того, вивчення давньоруського костюму в останн1й час стало актуальшш ще й тому, що у процес! сучасного укра!нського нац!опального в!дродкення проблема культурно! спадщини набула особливого значения.

Ме1а_1_аавдашш_ройми. Подале доол!дзсення мае своею метою на баз! використання широкого кола джерел в!дтворити ! реконст-руювати складов! частини 1 комплекс« чолов!чих костюм!в р!вних верств давньоруського населения. У в1дпов!дност! до цього форму-люються эавдання роботи:

1. Систематизувати ! уаагальннтк розр!знон1 археолог1чн! ыатер!али, писемн!, нум!зматичн! та сфраг!стичн! джерала, твори давньоруського иистецтва та досл1дження э ¡сторП чолов!чого костюму Х-Х111 ст., як1 е на сьогодн! у розпорядкенн! досл!дник!в.

2. Ввести до наукового об!гу нов! археолог1чн! матер!али та результата реставрац!йно-досл!дницьких роб!т.'

3. Встановити наявн1сть ы!сцевих традиц!й у формуванн! ! розвитку чолов!чого костюму Х-Х111 ст. та вианачити валив традиц!« 1нших етнос!в.

4. Показати соц!альний характер св!тського косткну, проотв-жити особливост! крою одягу та феномен моди а костюмах Днвньо! Рус!.

^онолог!чн!_£шки_£оботи охоплвпть пэрIод Х-Х)И СТ., тоОто час !сн,ування давньорусько! держави.

Языкова новизна роботи полягае в тому, що монограф!чне дос-л!дження ТсторП дэвньоруського чолов!чого костюму та його ре-конструкцИ, зроблеш на основ1 комплексного використання широкого кола даерел, проведено вперше. До наукового 061'гу введен! нов! знах!дки фрагмент!в давиьоруського одягу та взуття, малов!-дом! твори фрескового живопису та др!бно! пластики, як! е сутте-вим джерелом для вивчення дано! проблеми.

Дтерелознавчу базу дослЦження складають матер!али !з роэ-копок давньоруських м!ст, селищ, могильник!в, матер!али скарб!в. Використовувалися також давньоруськ1 л!топнси, церковн! жит!я, ааконодавч! акти, берестян! грамоти, твори давньорусько! л!тера-тури та !ноземних автор!в, твори монументального живопису, !ко-нопису, прикладного мистецтва, др!бно1 пластики, нум!зматичн! та сфраг!стичн! матер!али.

Практична значения роботи. Ця робота мохе бути предметом окремо! публ1кац!1. Матер!али досл!дження використовуються при написанн! фундаментальних праць а !сторЦ укра!нсько! культури та давньо! !стор1! УкраТни, а також можуть бути використан! при п1дготовц1 узагальнюючих досл!джень з археологи та 1сторично1 етнографП, 1сторН давньорусько! культури.

Ап£обац]я результатов досл!дження проводилася у форм! допо-в!дей I пов!домлень на республ!канських та рег!ональних конфе-ренц!ях, а такох статей, опубл!кованих у наукових журналах та зб!рниках.

Ст^кт^ра_£оботи. Дисертац1я складаеться ¡8 вступу, п"яти ро8д!л1в та висновк!в, списку л!тератури, списку скорочень та 140 !люстрац!й у вигляд! риеунк!в 1 фотограф!й.

Зм!ст роботи.

У_встщ| обгрунтовуеться актуальн!сть I наукова новизна пра-ц!, визначен! мета та завдання досл1дже!гня, окреслен! його хронолог !чн! рамки,

Розд!л I. 1СТ0РЮГРАФ1Я ТА ДЖЕРЕЛА.

I. Вивченням давиьоруського костю у, почина-

вчи 8 середини XIX ст. ! до сьогодн!шнього дня ваймалися р1вн! спец!ал!сти: археологи, 1сторики, мистецтвознавц!, етнографи, ф!лологи, ! тому досл!джоння мають археолог!чне, мистецтвознавче е'гнограф!чне ябо ж ф!лолог!чне спрямування.

1нтерес до ц!е1 проблеми виник ще у середин! XIX ст. Одним

1э перших до не! звернувся 1сторик М. ApicTOB, намагаючись л1к-в!дувати нвв!дпов1Дн1сть м!ж ступеней вивчення пол!тично-адм!н!-стративних та 1сторико-культурних питань fcTopH Давньо! Рус I. Загальн! питания вивчення давньоруського костюму розглядали 1с-торики 1 археологи 1.6. Забел1н, В.О. Прохоров, М.С. Грушевсь-кий, як! ввернули увагу на велику к1льк!стъ археолог1чних мате-р!ал!в, пов"язаних э костюмом, що аалишаються неопубл1кованими та не аведеними в систему, хоч вони, одночасно а писемними та образотворчими джерелами, мають велике эначення для його досл!д-ження.

Представником ф!лолог!чного напрямку у вивченн! давньоруського костюму був П.1. Савваiтов, який ai брав 1 систематизував св!доцтва про костюм, як i зустр1чалися у писемних джерелах.

Найб1вьш яскравим представником мистецтвознавчого напрямку були Н.П. Кондаков та С.Стрекалов. Прац1 H.H. Кондакова стали своер!дною енциклопед!ею з IcTopil давньоруського княжого костюму, а С.Срекалов був одним Is перших, хто спробував вробити ху-дожн! реконструкцН костюм!в р!зних верств давньоруського населения.

Як складову частину ранньосередньов!чно! слов"янсько! куль-тури розглядав давньоруський костюм Л.Шдерле, а питания крою давньоруського одягу почав у 20-т1 роки XX ст. вивчати Б.О. Куф-т!н.

1нтенсивн! археолог1чн! досл1дження та реставрации! робо-ти, як! починають проводитися з к!нця 40-х рокi в XX ст. дають аначну к!льк!сть археолог1чних знах(док эалишк1в костюму, до на-укового oöiry вводяться невíдом i ран!ше паи"ятки фрескового ки-вопису, др!бно1 пластики, нум!аматики f сфраг(стики. Виходить ц!лий ряд публ1кац1й i онрем! загальн! роботи э lcToplI давньо-* русько! культури, де частково розглядалися питания toTopl! костюму. До проблем« floro вивчення у цей час ввертаються A.B. Арцн-ховський, С.О. IöfOMOBa, Г.Ф. Корзух!на. М.О. Новицька, КЛ. Оя-тева, М.О. Сабурова, П.П. Толочко, М.Г. Рабинович, Г.В. Штахов, P.C. Орлов, О.П. Моця.

Арха!чн1 вар!анти крою одягу, вэуття та головних убор!в, ík! вбереглися у народних костюмах укра!нц1в, рос!ян та (Нлору-)1в до початку XX ст. були вивчен! етногра^вми P.C. Масловою, СЛ. Матейко та Т.О. Школаевою.

Сл1д також в1дэначити досл!дженш Г.М. Мироново! vи Г.М. JJy-

к!но! а вторично! лексикологII давньорусько! мови, як! а!брали I систематизували предметно-побутову лексику, пов"язану 8 костюмом.

3 точки вору методики вивчення (сторичного костюму значний !нтерес становлягь прац1 Т.Д. Равдон!кас та словацьких археоло-г!в В. Фурманека та К. П!та.

2. £жерела. Чолов1чий одяг, взуття, головн! убори ! прикраси агадуються в давньоруських л!тописах, берестяних грамотах, л!те-ратурних творах.

Значна к!льк!сть залишк!в костюму зустр!чавться п!д час ар-хеолог!чних розкопок давньоруських поховань, ы!ст, поселень та у склад! скарб!в. Особливо! уваги эаслуговують фрагменти одягу та взуття, знайден! у похованнях, оск1льки вдаеться заф!ксувати 1х рози!щення, що дозволяв зробити наукову реконструкц!ю. Б!льш1сть археолор!чних матер!ал!в, пов"язаних а костюмом, в1дом1 як пер-винн! публ1кац!1, частина неопубл!кована зовс1м, в!дсутня також 1х систематизац!я.

Важливим джерелои в 1стор!1 давньоруського костюму Х-ХШ ст. в фрески давньоруських храм!в, м!н!атюри рукописних книг, вироби прикладного мистецтва, ¡конопису, др!бно? пластики, монети та актов! печатки.

Не дивлячись на !снування широкого кола даерел та зазначе-них роб!т по дан!й проблем!, до цього часу немае усталено! точки аору 1 узагаль.нюючого досл!дження чолов1чого костюму КиТвсь-ко! Рус!.

Розд!л П. Ч0Л0В1ЧИЙ КОСТИЛ Х-ХШ СТ. У ПАМ"ЯТКАХ ПИСЕМН0СТ1.

Софочка. Одним 1з головних складових елемент1в чолов!чого одягу княв!в ! феодал!в л!тописи називають сорочку. Анал!з роз-р!знених пов!домлень про багатий костюм дае п!дставу стверджува-ти,'що в князIвсько-феодальному ужитку побутували два р18новиди сорочки - верхня та иияня. Судячи а писешшх св1доцтв, ! нижия ! «ерхня сорочки 8нат1 та кня81в шилися !э дорогих пр'-в1зних тканин: поволок та оксамит!в ! по викоту горловини прикраталиоя золотим гаптуванням.

Свита. Цей вид верхнього одягу неодноразово згадуеться в джерелах в перел!ку багатого вбрання. Свиту шили !з товотих шер-итяних тканин /"сукна свиточного"/. Що являла собою свита у кон-

структивному план!, по писемних пов!домленнях залишавться до к!н-ця неясним, але достеменно в!домо, що цэ був верхшй теплий одяг з рукавами, в!дм!нний в!д плаща.

Плащ. Плащ!, як вид верхнього одягу знат! й княз!в, згаду-ються~в~л1тописах досить часто, але назван! по-р!зному: "корзно", "мятль", "луда", "скут". Зг!дно Тх опис!в, плащ! давньоруського часу являли собою досить великий шматок тканиии, в1дпов!дно оз-доблено! ! певного кольору, який накидали на плеч!.

Кожух. ВерхнЫ одягом княз!в ! бояр у холодцу пору року був кожух7~Цей одяг шили !з хутра та 1нод1 покривали зверху шовкови-ыи тканинами, але про його конструкц!» писемних св!дчень немае.

Поясняй чолов1чий_одяг в пам"ятках давньоруськоТ писемност1 не мав спец1ально! казви, слово "порти" означало одночасно 1 одяг взагалк

Взуття. Чоботи бояр та княз1в шили !з добре вичинеио! та фарбовано! шк!ри "хьза" ! розшивали колъоровиыи нитками, часто золотими. За писемними св!дченлми в!домий кол!р чоб!т - червоний та зелений.

Голоений уб 1 р. Складовою частиною княз!вського костюму ! костюму "знатного мужа" був головний уб!р. У давньоруських текстах княз!всыи та боярськ! головн! убори назван! клобуками.

Пояс. Обов"язковим та функционально необх!дним компонентой чолов!чого одягу феодальнях верств давньоруського сусп1льства був пояс. В!н був своерЦним символом доблест! I багатства, входив до складу родових скарб!в, передавався у спадок. Але конкретних дамх про аовн 1ен1й вигляд та конструкщю чолов1чих пояс!в у писемних джерелах немае.

Прикраси. Чолов!чиии прикрасами в даний пер!од, судячн з л!-тописних повТдомлень, були "сустуги"-ф!були, шийн! гривни, ланцю-жки-"чепи", персн!. Найб1льш поширеною чолов1чою.прикрасою була шийна гривна.

2. Складон]__чаптини_костюи^в_м]оьки та селян. Кос-

тгоми городян згадан1 у ряд! берестяних грамотТ~НайчостТшё~мова йде про кожухи, свити, сорочки, чоботи, шапки. Головн! убори ы1-щан назван! "тяпками". Як одяг городян згадуетьоя також плащ-"ыятль". Кожухи та свити городян шили ¡з дешевого хутра /ведыеди-ни, козини/ та грубих шерстяних тканин домашнього виробницгва. До складу чолов!чого м!ськбго костюму входили такоя шк!рян! рукавиц! та плетен! з вовни шкарпетки-"копитця".

Про костюми давньоруських селян в л!тописних текстах в лише поодинок! згадки загального характеру. Це "белыа порты" I "пор-тища", як! означають лляний одяг, сорочки й штани простолюдин^ -найб!дн!ших городян 1 селян. Р!зновидом верхнього одягу була во-тола. Вотолою навивалась 1 суконна тканина найнижчоТ якост!, а яко! шили цей одяг. В ряд! джерел селянський одяг названо "рубищем". Судячи з текст!в це був не конкретний вид одягу, а б!дний одяг взагал! -"власяниця", "сукняная одежда" та кожухи (а коэи-ного хутра. 1нод! "рубом" писемн! дхерела називають сорочку се-лян-б!дняк!в. Сзлянським вэуттям були личаки,як! плели 18 лика та тонких смужок шк!ри. Згадуються також онуч! - полотнян! об-ыотки для н!р у холодну пору року.

3. Мате£1али давньо£^ського костюму. Зг!дно л!тописних текстов у князТвсько-феодальному побут! використовувалися шовков! ыатерН р!зного гатунку - "паволоки", "аксамити", "оловир грЬц-кий, як! входили нвв!ть до складу кня8!вських скарб!в.

Рядове м!ське 1 с!льське населения шило одяг !з тканин м!с-цевого виробництва - лляних, шерстяних, конопляних. Ллян! ткани-ни були двох гатунк!в - груб! "тьлстины" 1 тонк! "частины". Коноплям! тканини назван! в писемних джерелах ряднинами. Теплий одяг виготовляли з хутра. Княэ!, бояри ! купц! шили кожухи !а хутра б!лки, куниц! горностая, а м!ський простолюд та селяни -1з овечо!, коаино! та ведмежоГшк!ри.

Розд!л 111. КОСТКЙЙ Р13НИХ С0Ц1АЛБНИХ ВЕРСТВ ЗА АРХЕ0Л0Г1ЧНИМИ МАТЕР1АШИ.

I. Княа1вський_костом_Х:ХЩ_й1л. ЗнахЦки 8влишк1в княз!всько-го костюму походять !з в!домого черн!г!вського кургану Чорна Могила та ряду княз!вських поховань у давньоруських храмах.

В!д одягу типу плаща збереглися фрагменти аотл!ло! шарстя-но! тканини, анайдено! поверх к!сток скелету у поховани1, роако-паному М.К.Каргером у Десятинн1й церкв!. 1снування у княжому по-бут! шк!ряних поясIв, прикрашених аолотими 1 ср!бними орнаменто-ваними бляшками, 8 пряжкою ! наконечником, п!дтверджуеться вна-х!дкою фрагмент1в такого пояса у курган! Чорна Могпа. Поряд 8 шк!ряними поясами княэ!вський одяг п!дперезувався також поясами !з шовку. Залишки такого пояса були знайден! у похованн! князя Володинира Ярославича у Новгород!. У двох випадках /Десятинна церква у Киев! та собор Р!эдва Богородиц! у Сувдал! / у княжих похованнях були аустр!нут! фрагменти шк!ряних черевик!в. Обгор!-

ла княз1вська шапка, тул!й якоТ був зшитий 1э шовково! тканини, походить !з княжого кургану Чорна Могила.

Княз!вськ! прикраси знайден1 як в похованнях, так I в склад! багатих скарб!в. В1дбиток шийно! гривни був вэ^ксований при досл!дженн1 дна саркофага Ярослава Мудрого, а масивн! золот! ланцшки-"чепи" тргшлялися у ряд! давньоруських скарб1в. Кайдов-ший /173 сц/ I найважчий ланцюг ¡з золото /277,29 г/ був энайде-ний у черн!г1всько«у скарб! 1965 року.

Золот! та ср!бн! перси1-печатки з гербовими знаками були виявлен! у ряд! скарб!в. У двох випадках /скарби 1з Сахшвки та Киева/ в!дом! княз!вськ! д!адеми.

2. Костю'Д_д2узинник [в. Залишки дружинного костюму в ¡доки серед матер!ал1в нурганних могильник1в Киева, Чер^гова, Шесто-ннц(, Седнева, Гкездова, Таба!вки. Шд час розкопок ц!лого вбра-ння та великих його фрагмент:в теж не виязлоно. На присутн!сть р!8ких вид^в л!тнього та зшового одягу вказують р1зноман!тн1 супути! кеталев! детал1 - гудэмки, ф!були, прялки, р1зних вид!в заст!бки, а такок незначн1 фрагменти нювкорих, лляиях та шорстя-них тканин, хутра, повет! та декоративного оздобленш у вигляд! псвумантних стр!чок або смужок шовку.

Гудзики й фрагмента поэуиентних стр1чок е заллшкаыи чолов!-чих сорочек, як! кали неглибокий округляй вир!а горлозмш, сбсш-тий шовковою або позументною стр)чкою. Великий фрагмент чолов!-по! шовково! сорочки був знайдений п!д час розкопок дзвньорусь-кого городища б!ля с.Городище Хмелышцько! облает!. Бона мала квадратний вир!з горловини /каре/, довг! рукави та в!др!зний по л!н!1 тал!! под!л.

В ряд1 випадк!в у чолов!чих дружинних похованнях в облает! грудей увдовж хребта було за£!ксовано до к¡лькох десяти!в маленьких бронзових гудаик¡в /Шестовиця, Седн!в, Черн!г!з, Гиездово/. Очевидно, це залишки верхн!х чолов!чих сорочок в глибокиы, при-близно до пояса, розр!зом посереди»! грудей.

Теплий верхн!й одяг /кожух 1 свита/ повн!стю тех не зберег-лися. На Тх ¡снування вказують р1зн! знах|дки металевих ааст!бок та великих к!стяних гуд8ик!в /курган Гульбище та кургани б|ля с.Левинки колишньо? Черн!г!всько! губернИ/.

3 плащей в дружинних похованнях пов"язан! знах!дки к!льцо-вия ф!бул, як! були знайден! т!льки в чолов!чих похованнях на

- 10 -

грудях або на правому плеч! похованих.

К!льк!сть внах1док залишк!в взуття у чолов1чих похованнях вначно поступаеться к!лькост1 знах!док одягу. В ряд! випадк!в взуття вбереглося наст1льки добре, що ыожна говорити про його тип 1 кр!й.

Знайден1 сл!ди декору шк!ряного взуття. В курган! 6 Тро1ць-ко! групи чернЬЧвських курган!в на ногах у похованого заф1ксо-ван! фрагмента шк!ряного взуття, оббитого спереду бронзовим дротом.

В курган! 36 Шестовиц! б!ля стопи були энайден! шматочки шк!ри з пришитими до не! маленькими бронэовими гудзиками з вуш-ком.

Залишки головних убор!в дружинник¡в за археолог!чними мате-р!алами в¡дом! у поодиноких випадках. Рештки хутряного тл'шу, Т0В1ДИН0Ю 4 см було виявлено на головах чолов1кгв, похованих у курганах N56 та ЯГ/ б!ля с. М!нпт, як! по форм! нагадували шапки. Важлив1 дан! про кр!й та зовн!шн1й вигляд головних убор!в дало вивчення глиняних ¡грашок, як! зображають давньоруських дружин-нкк!в ! були знайдеш у Киев!, Вишгород!, Во!ш, Галич1, Волко-вийську ! т.д. Ус! анайден! ¡грашков! во!ни мають на головах висок! клобуки з високими каголовками ! опушкою по нижньому краю, . як1 передан! рельефними валиками. Тул!!, судячи по зображеннях, були сшит! з чотирьох часткн.

Пояси дружинник!в серед археолог1чних матер!ал!в представлен! найб!льшою к!льк!стю знах!док. В1д них збереглися металев! бляшки-накладки, наконечники, К1льця. В1дои1 також ши^ерн! формочки для в1дливу поясних бляшок.

Серед археолог!чних матер!ал1в зустр1чаються залишки шпряних сумок, прикрашених бронзовими 1 ср!бними орнаментованный бляшками, як! жодного разу не згадан! у писемних джерелах.

Прикраси в багатих похованнях дружинник!в зустр!чаються у поодиноких випадках. Лише один раз у чолов!чому похованн! Л(и1в-ський некрополь на Староки1вськ!й гор!, к.106/ була знайдена гривна !з витого ср!бного дроту. Ц! чолов!ч! прикрг и представлен! , головням чином, у склад! скарб!в.

с|льського населения. Чоло-

в1ч! костюма городян Х-ХШ ст. в!дом! за розр!зненими 8Нах1дками, що походять у переважн!й б^ьшост! !з розкопок культурного шару давньоруських м!ст 1 городищ. Про !сн.ування р!зноман!тного одя-

гу, вгаданого в берестяних грамотах, св!дчать лише окрем! мета-лев! та к!стян! детал! в!д нього, зокрема гудзики та залишки . шовкових ком!р!в, як! прикрашали вир!з горловини сорочок. Знах!-дки шовкових ком!р!в р!зно! конструкцН, заотебнутих на 1-2 бронзових гудзики, вказують на !снування чолов(чих сорочок в р!зним кроем горловини - "голошийка","каре" та "стойка".

Про теплий верхн!Й одяг св!дчать велик! к!стян! гудзики па-личковидио! та кругло! форми, а такоя фрагмент« товстих шерстя-них тканин. Ун1кальною е знах1дка великого фрагмента теплого одягу 13 культурного шару давньорузького В!тебська /розкопки Л.В. Колединського/, який можна ототожнювати з давньоруською свитою.

Одяг м1ських жител!в зобрагкений ! на граф!чних ыалюнках на цеглинах-пл1нфах, знайдених п!д час роэкопок Iоанно-Предтеченсь-коТ церкви та Золотих вор!т у Киев!: коротка, до кол!н, п'.дпере-зана сорочка та верхн!й одяг э розр!зом на грудях, застебнутий на 5 великих круглих гудзик!в.

Головн! убори м!ських жител!в в1дом! по знах!дках фрагмен-т!в шапок та по !х вображекнях на ряд1 др!бних побутових виро-б1 в !з к!сткн та керам!чних !грашках. Щла чолов!ча шапка !з повет! знайдена в культурному шар! давньоруського Берестя /розкопки П.Ф. Лисенко/.

Найкраще в археолог¡чних матер!алах представлене взуття жн-тол!в давньорусышх и!ст. Ц!л! екземпляри, окреы! фрагменти ! заготовки деталей знайден! у велик!й к!лькосг! у Новгород!, Псков!, Стар!й Ладоз!, Б1лоозер!, Полоцьку, Шнську, Берест!, Стар!й Рязан!. У 1962-1985 рр. залишки шк!ряного взуття були ви-явлен! ! в Звенигород! Галицькому. К!льк!сть фрагменте взуття, знайдених у Звенигород!, поки що незначна. Знайдено 4 ц!лих екземпляри та 125 фрагмент¡в. Це детальнокрееш чоботи з високиим халявами ! без п!дбор!в, детальнокроен! черевики, туфл!, поршн!. В одному випадку знайден! фрагменти пари чоб1т, головки ! задники яких були прикрашен! гаптованим хвилепод!бнии орнаментом.

В холодцу пору року жител! м!ст носили рукавиц! та швдрпэт-ки. Шк1ряи! рукавиц! знайден! в Новгород! та М!нську, а вив"яза-. н! в вовни в техи1ц! толкового плет!ння - у Борест! та В!тобсь-ку. Чолов!ча шерстяна шкарпетка, анайдена у жилому вруб! Б1лооэв- " ра, теж була вив"язана в так!й техн^.

Костюми давньоруських селян, неавахаючи на велику к!льк!оть

досл!джених поселень та супутних 1и могильник1в, в археолог!чно-му матер!ал! представлен! дуже скромно. На 1снування сорочок вка-вують знах1дки 1-2 м!дних кулястих гудзик!в з вушком, як1 трапля-ються в похованнях 1 житлових буд!влях с1льоьких поселень.

Про верхнМ теплий одяг св!дчать знах1дки великих к!стяних гудзик!в р!зномая1тшх форм та сл1ди майстерень по 1х виготовлен-ню на с!льських поселениях.

Взуттям селян були детальнокроен! чоботи та личаки, сплетен! 1з лика або вузьких смужок шк!ри.

Святковий одяг селян та м!щан эображений на ср!бнмх браслетах-наручах. В!н складався !з тун!ковидноТ сорочки з довгими пря-миыи рукавами, штан!в, шапок, чоб!т. Основним декоративним еле-ментом у святковому чолов!чому костюм! була вишивка. Бона прикра-шае вир!з горловини, коы!р, розр!зи та подоли чолов1чих сорочок.'

Розд!л 1У. Ч0Л0В1Ч1 КОСТШИ X - ХШ СТ. ЗА 0БРА30ТВ0РЧИМИ ДЖЕРЕЛАМИ.

I. Квдз^ськи^пазадно-цереш Перш! зобра-

яення давньоруських княз!в у таких костюмах з"являються в к!нц! X ст. на волотих та ср1бних монетах князя Володимира Святославича та Святополка Окаянного. Оф!ц!йне прийняття християнства на Рус! призвело до того, що КиТвська Русь стала частиною християн-. ського св!ту, а одруження князя Володимира а в!зант!йською прин-цесою Анною эр!вняло в!зант!йських !мператор!в та киТвських кня-э1в. У зв"язку а цим.у княа!вському побут! в ней час з"являються церемон!альн! костюми для виход!в у храм, прийому посл!в. Це про-явилося ! в эображэннях княз!вських костюм!в не т!льки на монетах, але й на актових печатках, в храмових розписах та на !конах.

На печатках княз!в, патронами яких були княз!-мученики Борис ! Рл!б, парадно-цоремошальн! костюми складаються !з довгоТ верхньо! сорочки, п!дперезано1 поясом, плаща-корзна та високоТ шапки з хутряною опушкою, яка !нод!, як на печатц! Давида Рости-олавича 1з Вишгорода, прикрашалася перлинними п1дв!сками-перпен-дулами. Так! ж костюми зображен! I на ряд! давньоруських 1кон, де представлен! Борис та Гл!б /кам"ян! Iконки !з Те- чноького п!в-острова, Новгорода та !кона !з Музею укра!нського мистецтва/.

В парадно-церемон1альнкх костюмах зображен! сини Ярослава Мудрого на ктиторськ!й фресц! СофП Ки1вськоТ.

Г'рескове зображенпя давньоруського князя в парадно-церемон!-алыюму костюм! було також в церкв! Спаса-на-Нередиц! у Новгоро-

д1. Засновник храму, князь Ярослав Всеволодович, був показаний у шапц!, плащ!, довг!й верхн!й сорочц!, штанах та чоботях. Парадно-церемон1альн! костюми зображен! ! у фрескових розписах Кирил!всь-ко! церкви у Киев!. У сцен! "Х!д княз!в на Страшний суд" члени княз!всько! родини, очевидно, представники династ!! Ольгович!в, одягнен! у довгий основний одяг, прикрашений по подолу червоною облям!вкою, та плвщ!-корзна. В син!й, озлоблений золотим гапту-ванням та дорогоц!нними каменный основний одет та рожевий плащ, эастебнутий на правому плеч! ф!булою, одягнений ! нев!домий князь на одн!й 1з стор!н опорного стовпа цього ж храму.'

Зобраяення таких костюм!в зустр!чаються ! в ы!шатюрах дав-ньоруських рукописних книг. На м!н!атюр! Тр!рського псалтиря князь Ярополк одягнений у костюм одного з вищих в!зант!йських придворних чин!в, в!рог!дно, деспота. У трапец!евидн1й в!зант!й-ськ!й хламид! та дивитис!! зобраяено такоя нев!домого княая на м1н1атюр! рукопису "Слова 1полита про Антихриста". Але на голой! у нього намальозана княз!вська папка !з впсокиу наголовком та широкою опушкою.

2. ¡1оБСЯкденн2_княз^вськ^_костюми. Кр!м парадно-церемон!аль-них в ужитку давньоруських княз!в були й багат! повсякденн! кос-тюыи. В такий костюм одягнутий "цесар" на одшй !з фресок п!вден-но! апсиди Кирил!всько1 церкви, його костюм складаеться з коротко! сорочки з округлим вир!зом горловини, штан!в та чоб!т. Сорочка та штани прикрашен! складники елеыентами рослинного орнаменту. Чоботи детальнокроен! 1 оздоблен! др!бними перлами або рудзиками. На голов! у "цесаря"зображений трапецевидно! форми а!нець, з трьома пластинками к1отцямк над чолом.

Значний !нтерес становлять I костюми князя Святослава та йо-'0 син!в на м!н!атюр! "¡эборника" 1073 р. Князь одягнутий в плащ-сорзно, эастебнутий на правому плеч!, та довгий основний одяг, (!дперезаний вузьким рем!нцеы.' Княжич! зображен1 без плащ!в у 1ерхньому одяз1 з розр!зом на грудях, який доходить до тал!! 1 аст!бнутий на к!лька великих гудзик!в. Можливо, сини Святослава оказан! у кожухах. Характерною деталлю костюм!в княжич!в на да-!й м!н!атюр| с пояс, який мае по два звисаюч! а бок!в рем!нц!.' е дозволяв ототожнювати його з поясами княз!в та"дружинник(в, к! знайден! п!д час розкопок. На головах Святослава ! син!в на-альован! шапки з навушниками.

На м!н!атюрах давньоруських скааань та л!тописних вводень -

"Сказания про Бориса I Гл1ба" та Радз1в1лловського л!топису -княз! зображен! в довгих I коротких сорочках, штанах, шапках, плащах, чоботях, черевиках.

3.'Костюми боя£_та_бегатих_го2одян. В творах монументального зшвопйсу~та~на"и!нТатюрах показан! також костюми бояр та ва-иокнмх городян. Багат1 чолов1ч! костюми зображен! в ряд1 сцен фрескового розпису СофН Ки1всько1, як! 1люстругать прийом княги-н! Ольги в!эант!йським Оператором. Чолов!ки 1в свити Ольги одягнуг! у довг! верхн! сорочки, п!дперезан! поясом та нап!всфе-рично! форми шапки 8 хутряною опушкою по нижньому краю. В так!й ае сорочц!, але з дуже довгями рукавами, як! опускаються значно нижче кистей рук, стоять юнаки, що слухають пропов!дь св.Кирила на фресц! 1з п!вденно! апсиди Кирил!всько1 церкви. Св!тський чо-лов!чий одяг вображений також ! в сцен! 'ТЧздво Христове" на п1в-денн!й ст!н! трансепту. Волхви, як1 Тдуть на конях, одягнут! у коротк! сорочки, штани, чоботи та висок1 шапки. Пыльно облягаюч! голови шапки, !з скошеними назад закотани, наыальован! на головах волхв!в 1з аналог¡чноТ сцени у розписах новгородського собору Антон!евого монастиря.

Костюми придворних та представник!в княэ1вськоТ адм!н!стра-ц!Т представлен! ! в пам"ятках м!н!атюри. На м1н!атюрах "Сказания про Бориса ! Гл1ба" та Радз!в!лловського л!топису, знати! люди одягнен! в плап^, довг! верхн! сорочки, чобоги.

4. Костюми рядових м!ських жител!в. Городяни та реы!сники 80бражен! на ряд! ы!н!атюр Радз!в!лловського л!топису.' Вони 8а-вади одягкут! в коротк! п!дперезан! сорочки, чоботи та черевики. Роловн! убори та плащ! в!дсутн1.

На м!н!атюр! про закладення Новгорода иайстри-тесляр! одягнен! у довг! верхн1 сорочки, як1 н!чим не в!др!аняються в!д одя-гу феодал!в. Але на малюнку, який {лнструе текст про еакладення церкви Богородиц! у Тмутаракан!буд!вельники одягнен! у коротк! ^дпереэан! сорочки та чоботи. В коротких сорочках ! черевиках аобракено у двох випадках ковал!в, як! эаклепують кайдани на ногах полонених княа!в.

5* ^дяг та взуття селян покаван! на иМ-

атерах Типогра|ського~уставу. На иЫатюр! "ДЬлатедь троудися" смерд одягноний у коротку п1дпереэану сорочку, штани та чоботи; В такий же костюм вбраний ! прочанин на !ншоцу ыалюнку ц!е! паи"ятки. Сорочка гр!шника на мЫатюр! "Ох мнЬ грьшникоу" мае

- 15 -

довг!, сягакш нижче кистей рук, рукави.

На мЫатюрах Радз1вглловського л!топису сыердiв эображоно в коротких сорочках, звправлених в чоботи вузышх штанах I без головних yöopiB.

Розд1л У. РЕКОНСТРУГСЦ1Я ДАВНЮРУСНСОГО ЧОЛОВ1ЧОГО

одягу та взуття.

I. Сорочка, штани-порти. Чолов1ча сорочка у Х-ХШ ст. була тун!кошдного крою. Тснувало дв! його р1зновидност!. Перша, б!льш проста, полягае в тому, що дв! п!лки полотна перекидаються через плеч1 f, залишивши в1дпов!Дно! глибини розр^з для головн, зшиваються м1ж собою так, що з"еднувальн! шви проходять посоро-дин! тулуба ззаду i спереду та по боках, де не ашитими залиша-ються лише отвори для рук. До них пришиваються рукави, як! у розгорнутому вигляд1 мають форму ввдовженого пршокутника. Якщо ширина полотна була невелика, то в 6i4Hf шви вшивалися ще дв! aiлки полотна, як1 не доходили до р1вня плечей piBHO на ширину рукав1в.

Друга р1зновидн1сть такого крою полягае в тому, що в одн!й п!лц1 полотна прор1зуеться отв i р для голови, вона згинаеться i проходить по серединi тулуба. До не! з бок¡в пришиваються що два полотнища, верхш кра! яких не доходять до згину на плечах першоТ п!лки. Рукави у цьому випадку пришивалнсд не до б!чних п(лок, а до середньо!.

В!домий також випадок знгшдки чолов1чо! сорочки з в!др!з-ним подолом. 3 дружинних поховань BiflOMi чолов1Ч1 сорочки, як1 мали глибокий /36-40 см/ розр!з посередиш грудей, який заст!-бався на 30-40 маленьких гудзик1в.

Штани-порти шили ¡з двох п!лок полотна, заиваючи Тх вздовх ниток основи. Ззаду, у верхн1й частин!, холош! а"еднувались прямокутною вставкою. Трималися вони на вузысму ром шц! або шнурков 1.

2.Вер^й_тези?_одяг. Кожух у давиьоруський час ток був тун!ковидного крою, мав прям! рукави та глибокий розр!з на грудях, який заст!бався на велик! к!стян! або металов! гудзики. Шили кожухи як 1з ц!нного хутра, так ! а овчини, ведмедини, ко-зини. Кожухи знат! зверху покривали !нод! кольоровими в!зант!й-ськими шовками та обшивали позументними стр!чк0ми. Кожухн обо-в"язково п!дперезувалися. У простолюдин!в це був вузький шк!ря-ний рем!нець, а ji княз!в I феодал!в шк!рян! пояси !в ср!бними

або бронзовими орнаментованими бляшками.

Давньоруська свита також мала тун!ковидний кр!й 1 одягалася через голову. Розр!з на грудях сягав л!н!1 талII I ааст1бався на велик!-к!стян! гудэики. Шили свити 1з товстих шерстяних тканин. Як 1 кожух, свиту обов"язково п!дперезували поясом.

3. Головн! убори. "Клобуки княз1в 1 феодал!в являли собою нап!всферйчно!"формй"шапки з високим тул1еы, нижня частина якого була обшита ц1нним хутром. Тул!й и!г бути ашитий як а хутра, так I' а цупких шовкових тканин.

В1домий 1 другий тип княз!всько! шапки - а високим тул!ем, хутряною опушкою та навушниками.

Шапки незоможних городян та селян виготовлялися !з повет!. Вони ыали суц!льний, щ!льно облягаючий голову тул1й. Нижн!й край таких шапок аагинався назови! ! утворював широкий закот навколо голови.

4. £зуття. Давньоруськ! чоботи були детальнокроен!. Вони ыаяи гостронос! головки, тверд! аадники, висок! халяви, зшит1 а двох частин, та п!дошви без п1дбор1в. 1нод! чоботи прикрашалися вишивкою, бронзов'им дротом та маленькими бронзовими гудзиками. Черевики у Х-ХЛ1 ст. теж були детальнокроеними. ¡снувало три р!з-новиди крою цього взуття.

Перша р!вновидн!сть полягала в тому, що ейли черевики 8 чо-тирьох частин: деох нижн!х I двох верхн!х. Як верхня, так ! ние-ня частини а"еднувались м!н собою швами, як! проходили по вэрх-н!Й та нижн!й частин! стопи, а пог!м верх 1 низ зшивалися а бок! в. Детальнокровно! п!дошви так! черевики не мали.

Черэрики.друго! р!зновидност! крою мали ашитий а двох частин верх та п1дошву 1в ваокругленою п"яткою та гострим носком.

Для черевик!в третьо! р!8новидност! крою був характерний оуц!льнокроений верх !э швом 8боку, який пришивався до п!дошви. До ноги так! черевики кр!пилися при допомоэ! вуаького шк!ряного рем!нця.

Поршн1 були и"якии вауттям !з тонко! шк!ри. Шили !х !э ва-готовки чотирикутноТ форыи, згинаючи I зшиваючн !! поверх стопи те вовн1шньо! сторони п"яти. До ноги вони кр!пилися при допомо-в! вуаького шк!ряного рем!нця, протягнутого кр!зь отвори у верх-н!й частин!.

5- Конструктивно вона являла собою сорочку

тунIковидного крою а довгими прямими рукавами. Довжина !1 могла

бути р1знок>7 в!д середини гом1лки до к!оточки. Бона також прикра-шалася вишивкою, обшивалася смугами кольорового шовку, п!дпере8у-валася. Шли так! сорочки !з шерстяних та шовкових тканин.

6. Плад. Давньоруський плащ являв собою зшите з к!лькох п!-лок тканини квадратно або прямокутне полотнище. Шили так! плащ! 1э шерст! або цупкого шовку. Шовков! плащ! мали, як правило, п1д-кладку з utHHoro хутра - горностая, куниц!, соболя. КраТ зовн!ш-ньоТ сторони таких плащ!в обшивалися золототканими стр!чками, на-шивними металевими бляшками, а поле прикрашала вишивка.

7. Феномен_моди_в_чолов|чих_костш В давньорусь-кому сусп!льств! мода на р!вн! 1ндив!дуально1 св!домост! висту-пав як система соц!ального символ!зму, в рамках якоТ в!дбувавть-ся виникнення, використання ! поширення знак!в соц!ального стону, як! регулюють м!ястанов! стосунки.

Соц!ально-економ!чний розвиток давньорусько! держави эумовив появу б!льш престижних, пор!вняно з плем!нною аристократ!ею ста-нових груп - княэ!в 1 феодэльно-дружинноТ внат!, що приводить до виникнення потреби у нових формах костюму, через як! конкретна лядина могла усв!домлювати свою належн!сть до повного сусп!лыю-• го середовища.

В сусп!льств!, яке ще нз усв!домлюе !снування.ыоди як явищч сусп!льного життя, TI оволюц1я в!дбуваеться надзвичайно пов!льно. I пов"язана 1з эначниил сусп1льгаыя под!ями, як! приводять до по-яви нових престижних труп I зм!н в !снуюч!й систем! ц!нностей.

, Впливав на еволюц!ю иоди ! сус!дство !нших етнопол!тич1шх систем, особливо тих, як! в нос!ями 61льш передово! культури. У Х-ХШ ст. таким передовим культурниы центром була В1зант!я, пере-дова культура яко! впливала на формування моди в серодовищ! вищих сусп!льних верств ДавньоТ Рус!. Вплив п!эденннх кочових сус!д!в проявляеться у появ! нових конетруктивних форм у давньоруському одяэ! /мавться на уваз! перхн!й розст!бний одят/, що 8"являються в к!нц! ХШ - на початку XIУ ст. •

ВИСНОВКИ.

В робот! з!бран!, систематизован! 1 увагальнен! розр18нен! писемн! згадки, археолог!чн! знах!дки та аображення дввньорусько-го чолов!чого костшу. На Тх основ! вроблен! • неуков! реконструк-ц!1 як окремих його частин, так I ц!лих комплекс!в.

Вивчення широкого кола джерел показало, що чолов!ч1 костюма цього часу мали ч!тко виражений становий характер ! в!дпов!доля

пенному соц1альному рангу 1х власник!в. Станова р1зниця М1ж костюмами р!вних верств давньоруського сусп1льства виявляеться перш ва все через як!сть тканин 1 матер!ал!в, а також в конструк^Т окремих складових час тин, зокрема головних уборгв.'

В результат! вивчення княз!вських косткшв стало ыожливиы умовно вид1лити серед них два типи: парадно-церемон!алышй та повсякденний. В парадно-церемонIальних костюмах княз! приймали посл1в, виходили на урочцст1 богослужения в храми. В таких костюмах 1х зображено на ктиторських фресках, !конах, актових печатках. До складу цих косткшв входили довга верхня,сорочка, плащ-корзно, кольоров1 чоботи. Обов"язково доповнювала цей костюм ви-оока шапка 8 опушкою !в ц!нного хутра, прикрашена в особливо урочистих випадках, ще й д!адемою. -До складу церемошальних косткшв княа!в !.нод! входило ! в!зант!йське вбрання - дивитис!!, скараманг!! та хламиди, як1 давньоруськ1 княз!, починаючи в Воло-димира Святославича, могли одернувати як подарунки в!д в!зант1й-ських 1мператор!в.*

. Повсякденний .княз1вський костюм складався з елемент1в, ха-рактерних для м!сцевого народного костюму.' Це були коротка ! довг! верхн! сорочки, вузьк! штани-порти, кожухи, плащх, чоботи або черевики,-шапка з опушкою або навушниками. Княз^вськими прикрасами були золот!_ та ср!бн! гривии, шийн1 ланцкдаси, персн!-пе-чатки.

До складу дружинно-фоодального костюму входили сорочки, штани-порти, плащ!, свити, кожухи, клобуки, черевики, чоботи, шк!рян! пояси, бздоблен! ср!бними 1 бронзовими бляшками, наконечниками, к'!льцями. До пояс!в у багатих дружинник!в П1дв!щувалися шк!рян! сумки,^тек прикрашен! р!зними за формою орнаментоватши ср обними 1 бронзовими бляшками..

■ Костюми м1щан та селян за своГми складовими частинами дещо в!др1анялися в1д косткшв феодал!в та княз!в, хоч до !х складу тек входили сорочки, свити, кожухи, штани, шапки, рукавиц! ! т.п.' Р1внидя проявляеться у в!дсутност! дорогих прикрас !в золота та ор!бла - шиЯних гривен, ф!бул, персн!в, поясни набор!в: Святков! сорочки мщан та селкн прикрашалися вишивкою.

Анал!в 1 сп!вставления р!8них категор!й джерел, ароблен! в дисертацИ, дозволяють стверджувати, що давньоруський чолов!чий одяг був нероапашнии.' Нав!ть верхн! Й теплий одяг /свити I кожухи/ иав розр!а т!льки до пояса ! одягавоя через голову." РоапашниЙ

одяг а"являвться у давньоруському чолов!чому костюм! приблизно в Х1У ст. В першу, чергу ровпашними стають кожух I овита.'

Характерною ознакою давньорусытого одягу в його тун!ковид-ний кр!й.' Шсцевими видами одягу, характерними для традиц!йного народного костюму, були сорочки, свити, кожухи, деталыюкровн1 черевики та чоботи, личаки, постоли та шапка в хутряною опушкою, яка агодом стала у княв1вському побут! символом св!тськоТ влади, а прикрашена д!адемою в!д!гравала роль княжо! корони.'

По тем! дисертац!! опубл!кован! статт!:

1. Фрески Кирил!вськоТ церкви як джервло для внвчення дав-' ньоруського одягу// Археолог1я, 42, 1983. - С.65-73.

2. Летописше данные о древнерусском мужском костюме X-ХШ вв./Дкнорусские эемли в 1Х-Х1У вв. - К., Наук.думка, 1985.-СЛ19-124.

3. До питания про смисловий 8м1ст композиц!й на брасле?!-наруч! !а с. Городище Хмельницько! облает! // Теэи У1 Под!льсь-коТ 1сторико-краеэнавчо! конференцН - Кам"янець-Под1льський,. 1985. - С.74-75.

4. Кожаная обувь древнего Звенигорода.// Хозяйство и культура доклассових и раннеклассових обществ. Тезисы докладов Ш конференции молодых ученых ИА АН СССР. - Н., Наука, 1986. - С.23-24.

5. Изделия древнерусского прикладного искусства как источник для изучения народного костюма // Актуальные проблеми асто-рико-археологических исследований. Тезисы докладов У1 республиканской конференции молодых археологов.' - К., Наук.думка, 1957.-С. 24-25.

6. О содержании изображений на браслете из клада у с.Городища Хмельницкой области // СА, М2, 1938. - С.185-193.

7. Шк1ряне взуття !з Звенигорода Галицького /оа матер!алами роэкопок 1983-1985 рр./, /у сп!вавторств! о 1.К. Свзшн!ковим/ Археолог!я, Ш, 1990. - С. 122-129'.

8. Изделия мелкой пластики и монеты как источник для изучения головных уборов древнерусского времени // Тезисы Ш псторгто-археологического семинара "Чернигов и его округа а Х1-Х1Л вв." -Чернигов, 1990. - С.89-90.