автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.06
диссертация на тему: Этнолингвистическая характеристика ... глагольных фразеологизмов в казахском языке

Полный текст автореферата диссертации по теме "Этнолингвистическая характеристика ... глагольных фразеологизмов в казахском языке"

кладеш РЕСІШЗЛИКАСИ УЛТГЫК, ГШ!Ш АКАДДШСЫ АХМЕТ БАИТУРСШОВ АТННДАГН ТІЛ БІЛІ1ІІ ИНСТИТУТЫ

РГ8 ОЛ

Кді пазба

. УнзСаева Баян Кгменк^ги

КАЗАН ТШНДЕГІ ОШТИКАЩ ЕТ1СТІК ЗРАЗЗОЛСГИЗ'ДЕРДІН, ЗЇНО ЛИНГВИСТИКАШЩ СИПАТИ

Ма/аидагн 10.02.06 - тїркі тілдєрі

Филология гншндариннн кендедати гишн дарєгяоін алу гнім даЯаидадгмі дяссертецияшн

АВТОРЕФЕРАТЫ

Ахматы, 1994 я

Хукыс Кдакетш РеЪпублик&сы Удттыц г ищи академиясшшц А.Байттрвынов атинддги Т1д С1*Ы1 институтында орындалды.

Пиши жвтэш1о1 - Н*зацстан Республикасы УГА акадеыиг!,

филология гылшдарынын докторы .профессор ; • Б. Т. Кайдаров.

Ресиа опоианттер! - филология гилшдарыныц докторы Э.Болган-баев,

- филология гшыыдаршшн кандидаты С.Сэте-

( -

, нова.

Ев теш 1 уйш - Шшхент пединституты

Дизссртсция 1994 8. кекокт1н 2^-де саг&т 40 ~%0--.... . с?-

КР УГА А.БаЯтурсшов атиидаги 71л б 1л1и 1 институты яашндагы

10.02.06. - етркх т!лдер| исмаидыги СоЛикша филология гшшмдарыныц

«жтори пиши дэрскесЫ аду уп!н диссертация коргайтын Д.53.33.01

ввиЕидендаршсгвм ксцест!ц иазШо1нде коргалади.

Кнстктуттин иекен кайи: 430021. Алиаты цаласи, Ктриангаэы

- . квшес1, 29.

Днссертацкяыен КР УГА -»и< Ортальщ гылшн кЛтапханасылда /Ахысти, Шевченко кевео{, 2в-уП/ такысуга болада.

/вторефердт 1994 ж. УАЦР'Л 'У61 таратылды.

. "КГ* Да|-|^1Р1|-Г1.^',_ п.. _1

Иаыандирылгеи кецест1ц галш хадшеы, филология гылшдары ниц докторы

0.НШСБЕКОВ

. ' гтжстш - мин сипаттаыасы _..

«разеологяи-й^р - юзу, сойлву тіліміц азарин кірНзіп, чуді-гтіи артдара «сеті»# кзиілдегі кзрікті ойда беГшедеа, иоі'.гргзп, стзрлвя, езікдік бояу-нафтаыги SRTKisbffHc хоркем соз цгдшагп;^ч сравнил, іі-оддаиуга даяш тураігш, адидата«цан туракта cos їірквсг-еріиін кунаряи бір салили.

Фразеология*дердіч корней сэз хортнад иак,а.і-мз?еддєрмзн, тецзу азшстарма орарвяидармен бір кздарда ерега» орки адип, койтегеи илыми верггеудйрдін обьектісі бояумшц себебі, бірЬшідеи. оз-хррл\ би гатдазя іг.'птігі /клзак, тіл hiде 20 ииннои аеада/, екіниі^он, Іздггі кеддл:-ыс вясииед кенді?£, тпаіндідеи, иазыуп-таффш кягннен уtwhfu акте, тертіїшіден, fta практкхг.емзда ззіі кзодэеуЬ 5ра-годогизидер ?s* соз ппгрінін гака орізія ксцейтіа *е&*аЯ» ео;?гаєії атар барса рутш cm ірвіїздіц бгЯяыгш ггк-га^ги вшаотвуда да реякв ї^зуєт аткпр’їДУ. • .

5разеологи»»де? гнбпгят турхі •гілдгріндз Чудгл <0 гал бурим зстмген урдісхв байлайістц ісадаї; їіл бідіяііідз г? /І,Ксчввбав»,

. Кадаров» Р. Сиздьпсопа, 9. Бояганбаез, X. Kosixjse~£mc С,Слте:!С-і» С.Ссреенбаэв, и.Т?-7і}іпбе'лоп, Б.Ёектургаясв» Р*ЕаЯгаісозаб К.Сиа-fsoт бір пана аерїтедгеиі гз:гэ оларда кесізінви -фрэдеазо-ісздєрдіп жшга мэееяееЬсн аекв їжтегорияяара, корчем шгарма ті-шдеі'і щ*дгнкт.»еи язксика-гржиа'гикаам*, язгикачя* їОзгара,' иа-їснттелгиги пса гйсоу гяеіщері в»б. ервксзлікгзрі еоз бояет колге-! болНлі.

АлаДгд і^гак фргяооіогиск^ерініц «паї таткам» .«ркайм взрмвуді гп«т сторін таксі; бір прггагн сойтикаящ фрк=5вяогиоідгр болка еп-ід.да. '

Ссттякаяик Фр?лко.кегикідер й’рс.есология.шї; бгЛянцгац ^уііярха isacima котуюпщ беети гебебі - сл%р, Адгмкч деко втоакврі чей

агз&йарыгт цатысты байыргы лексикадан жасалып, лексика-грашатика-su% уургвдаїї *зат есі*ію» "сни eefv*, •міогік", "vcrey“ кагешала-ршдз цолдануша, еоздаЯ«-&ц хадицтші рухали виірін лингвисгикакыц чеургвдед сипатеалуша байланиеты.

Яєрттєу обьскгімія ~ ц&зяц уіліндегі соматикальщ етістік фрааеолоридадєрдін /СЕ®/ этколкигвиотякакык. сипати. Демек, игамнап oepwey бряаеслогиамдердіц va бірдей аспєктіеін •• саяалыц фразєолс гигидердЬ^ еон&ткказик ■їарматш, соматикшащ фразеовогитпн «їіс-їік категорнасш иэнй сша?икадыц етісуік фрадеологизидердін атно-лкигсисіикадш; скп&вдн - царастарура Йагшгалади.

Кумнсткз аядуна коРган иакеата яен иіндетгері, Ссматикагац

стіегік фразеагсгизадердін /СШ/ атазшш т/m аспектіеіне байланнста

взярв дешюты га яоп проблем аш smii-кацтн товдауда мацсат етемізі

оайрдаи бірідаі «гобинаг а/ шипы сшатизидердіц /дене мупедері ыеи

arsa атай'дармййї/ їіл С&Ъггыгшыздагы а^агш орнан аЕфшдауг е/СЮ-

діц иатішіші-таїирштач топтарші жїйелгу; б/ оаардач каллы ыогына-

дара иеи Щіштрдзш vipeK /уйитк}і/ eefeі сещ*каидзриеи етістікївр-

діч иаьіка царай тсптасїігруї в/ фразаодсгизм тіркеоін /&Т/ курзуоы

ксипснадгесрдін сашг?а, яексика-граш&тнкадш* оаера кдоиввод цен

баЯ®иш5 «еаіліна ідоаЯ вівтеу; • г/ сондаЯ-ац гаяли гура^ти саз Tip-

Kces£?fuiR /ТСТ/ ерттгрлі аволщиялык дзі’у деигеіїія /sail *іркво,фра-

; **£с«зясыц тіркев, г.десаолик vipmc, рецоу-смыеswr-warn тіркес/

Г$£ізщ?т, СЕ& -діц иаг;алчмеї«лдеріС!і озера цатиотеті сараяау жа-іадг*» Екікаї роСина: дсиа иуіаелері uast огаазардац Адтащ ?1рзШ«

G5JX®, кввіппей иутагдаііуга, дуииє «эдшга, тайиги кодеттіліктерді

®*®уін» ї.б, баЛігшсїн йї^ара-шн ідагавтгврін /іс-агекеггерін, ки-

ьаи-іхоаггшсїбрии, к*й»«айш,*і$аапда *.б./ ейфш - ueewsesspi юта-

fiu. Буя «рекопврдін Серін біз *е<вттикал.ык прсдісазтср* /ОТ/ дап

д*адк«. Проблемйиуц ушііздІ тоби СШ -дія матери; д-чк» мазмуки мвн

-5- ■.

ТІЯДІК табиг&тіш - модель дер і кен мотмвтік принциптерін, зтаоетнч . /х:аль"сгнк/ тадш, онідї руханії емірін, салт-дзстурін зтаолі чгвкето-калнц тургнсьщан сипаттвуга багшталада. .

Жуимстан теориялик язне гтрактикалнк мзиі. СЕФ -ді ариойм зертгєудіч теорияліщ мані жалпн тіл <5ідім і мен чазак тіз болім і тургиекнан айфіндалади. Баска тілдердо буд проблема :ептен зерттв» ліп, біршама ай^нндаган болва, туркі тілднрінде, оніщ ішінде vjvsax, тіл білімінде енді гана зерттеле бастадн. СЕФ -ді їй тУрлі аспзкті-де зерттеу сни щира гшшми дєректермен бойита тусетін! еозсіз.

Жумнетьщ практикалнк еалмаги басіащра^, Окн б із т* * баЯдагш Уйрену* Уйрету процестерінде, даституггардаефразеоаогия куреш os?j-туда, оцулиптар мєн одістємеліктврд'^ газуда, ар турлі свздїктер мем тіяшарлар гасауда ісязет була^тарда* бір! дзи есептейміз.

Щ’шагк.н гнізді жаншінги» Дмсезрдаряш!! гндїгзга кссзд sajja»» zum мєн улееііга ец алдоиен окщ жорарздага va евкектідзе та принцип иегізіндс зертга»Л£і, хааіітжі? /атасош/ дїн..ст8«'»ш issh вахт-дзетуріна бсйлатааїй бай матеркал Н9і>ізіада вкпаттадугзі /агф-зуга балада.

Ззрггеудін твсілдері нен здІе?емедері. CHS -дія иозі&яіти цей fetaFKH керсету маї^сатшек ауинзта дкпагтаиа тзсідін /"шисатвяь-шй метод"/, олардач'їізігіізда отцаратня щзгаїагі /вфг’мгщ?шса*/ кеи таїодштик'нод&шалвд топта$да0 аоїйвацнлшц пр:ікцштгрі иен хекси-ке.~грга<маїшаянп модельдерін айкмідауга- бпЯликиста анажотикалнк-еянтетякаляк. ■еакнстмдаа-етатиетикаямк тзоілдерді цолдаидац. Еулар-мен іу&тар CHS -діч тіздік мшіін халщтнп утш пеініктерга оуйвйз ошрш, скіат-тау ушін атнолннгвистяиишд тгсідгв кзбіреїс езиія бз-лінзді. Згшголотеяли^ ісдемістердіедв зленснті son емее.

Яиссертшиянкн ютнлнмн. Щтгис Кіріеде. уп тараудан, цоршин-

ядадн сана пайдалзнран эдебиетеер «іаіиі нон Косіьшшдзд /"Свздік-

*o«V гурад»

Дисееотзшэдда кадажрад тілдік материаягап. Тілдік Закуілер рзгіида ііогізінзн СЕї- -дэр царасгыралды. Оларда? ідімен С із тек си ті цоядвккле.'гин 83 «шадкзмнен /денз ктеелєрі иен ьвзаиярдцц а?е хар&нш/ букндамя 1000 есыагккавд етісгік Фрзголсгкзуді елш, *аадая асрягедік. Віз <гІяіиіад$Н СШ -^іч Сарін «гел пвмтуда кь еа* е*ів іїоЯгем £СфШ9я ейткені eacj;?3i «багато» «йцнвдау гвін 1000 фразаоясїйаодіії езі де я&їхіхіеті доп єєєпїєдік.

Кушвги HCrfspi каямукм, Кіріепеде де та^фулті шгциадьш* ги /ектумьдаги/, зз^деьф дар*айяі»'Рйш*и аоюшиге, орэкеикаяиц i-onl сі:.ргладал, азрї-т’діц иалзеды ыен иіцдеїррі, одіс-тгсілдері йіЗдададеда» .паЯдажвнгвн їійдік ньтерналдц* курши мсн кезу^ш еэг бшадац ... ■. . •■

і-у»р£ул% • *Сс*-.г,тик«'и&;;; етіс?|к фразесдоатдзрд* еазда уос reams»»- гіліздегі СЯ5 -де ttnmцшк, таг^рьттак їургцкан тдпмйвкрвныв, оа ^їжірдач ездра данмдоари мсн іакі джу зеодд-дшзару і^ррл?ьри©а. , .

СЕ& «ді sas& ияздуни **ен зурвздщьлі уйии^і /«Ірак/ иївевер Р.ІИ дзксяк&яіц магішвсиш, rjjsuc?f(rs карай т&^рштин тштарга бе-дія» .{apscsvpy ар*игм віз дене нїеелері мел агоаларга ідоквіи ео-^»та.ддаі{ пвоцвегемин /ягни іе-ареют, фшыл-црзг&дис, кай-кхй, кгрш-цвїімае т.б./ 6apjaiif чїрін голиц цайтуге, ояардаї тіл да ті,

eSpSK ^ОЯДЩЫДУШ ЬЁКМНдауГА ЧЇШСІЦДІІС 6Л8КЦЗ. С05йї.;С!і І^МСр, ербії

сеуьтмгмніїї СЕ® -ге цапйвуыид і^ірай он іуд і, еиікеіз болуші да аЛ-цщздвуга tapuetan* Ійвздєн, біздін начераивззузда /1С<ЧС CBD/ бір іш "»»»* двген еоаатизкнен ІШ СЕ® туаддауїта ^рагіида орбір уя* даты СЕ® -дій ав-кеы бох$и бая*агз. сиее, «тек воя уяга Y^utku бадиь-«аі ©саіатизкніц «габкгйтшів, кскс еоініи, не басціаараеи катыеа сти-

, - - 7 -

рип, апарата і і^піетіна байдаушеты екенді^і ї^растириладаї.

Длссєртаці'лда бір гана есматкзмніц иегізіндз п&Яда болглн тіліміодегі "ссматикалнц уяхес 'гіркеетердін" бір чск»ее0 озара іа(-гяйлас та» ар тэктес, озара кррсма-карси егаатик&яыц процрстерді білдіруінз байлаикетн синонимдік» глгонимдік хзне смоншдік мапаїа-лсры да кармтырилду. Мэседсн, "тісе" ссматисмЬіен тчдадагаи: jri3e-сін^бгїлііру, т і зо карсету, тгзесЬі огаізу» тіоесін бУктіру cimtvra маршал йз С ЕФ -дер ігатарм осикыц айгагн.

СЫ -діц алуші -гїрлі маганадо ^одіддаїщун т«к ііддін зор по^зн-цюшщ ьпгмкішілігіи гана смес, ссккдсн біргз «даркем сээ пашеыныц кєвдірі:! де ісореегеді.

СЕ) -ді дгетїрлї тгсіл бойдала ©зара таїтастьіру ср^им біз олард'.’гі, &уимщрнадгуц /дена мїЕвяері гдаотп^міц «ілдзгі сжатан/, тагаштгак гзне иятыналлс* тштир» енв:с?ая, аддеи» аясш карасти-

РУДЩ* ' . .

Оса маграг-міидетгерді гч^ягдзу гаіи б із труєндзгі та нзсвгсс?-го арнзйн то^талдац.

Дзнз мяаелврі Г!сл arsasaga дсгеяйііа яз зскз «орта тем есаа-глгллшс процес, тер ?іл Лактізврі лрізіш ігдггЛ «аіатеалада.? "Дзвв ат-пг^рі” ;іс« "ггвзяар? осгра «ззгтазааа сэзйз? бола ?її*я р, біа гїіїгі?яЗ!’ гартта ди-існ!?! ггггз коріпія турагаї статті бэ.~:с:-:-д:?з» п;:?ггз rs?hnJa3?ln fcrtj -’^лнсж-рі”' ^сп rsbw-

ді”» . ' .

Дs:::i мг~с;ярііг]:{ :-?дг~г;'!~а -’гс^птя-а'’ ~::і еа^^гл ба?^с:пя>-V* rn;r^:.;sr:^«v"« зрЯ-'-п.^:r-л scp-ihi ^:2v;rj 60"

:.:m з r.r/r?,’?p':t:ц r.zay'vz'f’ , m 'яссп!тзт:"!'"іі?

ггтцпог:::" ~:та' ~ч; v. з j ;гл.аг.р*;.-;, ~.д ::?!-* Л//* -_•>»

г;:; .Is—ip-;,: ;г3 •;:-"г.-;.р..ллис,

- в -

наогарда белгідодіх. . .

Аяайда, б is дасс*.> »... СЕ® -го уЛыткы /тірек/ болатын да-

не мушелеріиіц недкцішагац атауларш еуес, хсящ санаешда цалып-vas^sH байырга да гэя» "к^шацр" атауларда гола цараотырш, ccwap-нбгізіндє га&еелган дзсгїрлі CEsS -ді їоадап, оларга отнохмнгвяс-тикаяіц сипатїша бердік. •

Длсеертазцияда - .’мзидсрдіи ссиадашишц процестерсз тіколей іуіїізоу.-чатьіеп«уііна, од прсцесїєрдіч нацтши» ьбстраяти мапшаяари-іга байлал&ета CEJ -дії) геиендсйі 10 рурлі ?одданада, ирраетіїршіада!

і/,Бір гш еааатмзин 1ц хртисушвн аасалгсн С®: бає, юз, кол 5?3 52£.І5ЗДЇ» цагнс tffiuiy» нуртннон .кулу т.б.

2/ Ені депо иїцізсініи /екі сси&ткзмнін/ езв.уа цатизчиги арк^і-jcj гигодгаї CIS: «?іг.імсн кзгына суЙену. r^ao-^бегкиа уарау» цуяац-шнн say.» ї.б.

З/ Бір дена иїшес іне тген бірнага процесті сипаттвйтш иагьша-jsas, ^spcsj мплзішш нассе \пябО'/ц&тардад/ СК: еокєєі,ірюу» ио-аеді шл.ху, неаеяііюн. вербен а?цизу, шокееінен карау g.6.

4/ Деле мїснхгеріїїіц /есматисмдердіи/ басца саг, кубашетармен Лкцулариеи/ катиеуы opigturu іска ссстин цубішіСтгр неп ггрсцостсрді сштаттаЯтет СЕЗ: кедіна кок иибан ¥i^jy*o?y, мщадаї бадта^квапеу, с^акаеіі орац ору. козіив гкн коріну ?.б.

5/ Ссга^кхаавд- крсцсетіч тікєзей дддіюц езінз /оз іжиціютк-Efisjarj/ байлаиаии іско с.суші сипаттайтин CES: тілін торту» тісін

lyulpay, ROOiy^rirjf, ЦОЛШ ДУГІрТУ» МуМЫН ЕПГЙJpy, Ср^ЕСЫ j$JOy т.б.

б/ ДсїіО мїсзсініц га^тши aw asaraaaa да оган датеста про-цсеті біадіргтін СЕФ: цар^илдап кїду, ецхіддеп вшау, сир?-сар? •ггк^чу, лзд складав іу-"у <г.б. , ■

7/ Настила бір деие досвсінг г^тыста екенін аШфшдауга 6од-каЯтын, япи іграцестерді білдіретін CES: бедгіді Сір не екі мушеге

. « в -

мгугз бошаЯтен етрдолі працеегер: гдрСсятал гл.ъу, шнгацуга а&уу, етеетіизн.кату, 0йЛї?ігш5!і пату» бір typsatati gayy, тірїрлея ошру, аурсаінен отру, ыоддгс эдрш отыру» дтін босіш owpy *?.б.

З/ Тілімізде ати бвлгіді бока да, зааи белгісіз "шгаадерга® катисти ссматикалащ процветерді скпатгсЧїин CES; .коігеЗ; какеПін ?соу, кокейінен їеиу; cryfпін: сигуїрін білдірув екауїрін тсштуі сиетпя//еяеітй: еиеотойи елзіргуі теїбаЗ: вцхбейыиа fiaijr г.б.

' 9/ Адакга ггм абегрзк? иакді прсцсятарді снпатеайяш. CHS :_ofii

o!|u боаіцуі тнія: кокілі даху» кенЫн аусду» узщ!$: кеуіум басу v.6. '

10/ Деиз MYE2iepilla Т5Н ПрСЦЄСТГ;рДІН «.-іДІЬТбУІШ, fc£SC?eyiat о'сПкехїу{ц єїісїіктер^ сргзші сипаттаауч: е^ід ^агп сисіа)', ^.гару jgr’igsgag, Ева/.и «лпшя^тату, мурнь аксмлдау, изяя-сагаеоинду«

К/фК,~1;ГрГ, КЇЛу т.б.

Пул ?оп¥£2йгруран байїфгатунч: кзкв сбстракты процев-

їврдіц кобіеі уРл:?!%> icfy ccvатнг.чдстз нагізіндо пкДда бояа/?і екси* Оки орзДда І.К, Кеиезбаевтац "уйигдо создердін тсбигатші» сгбеп-сал-дсрци, гсмагнкшад юптаран» о з оддана дара тсвсеруд-.:. ; -* зорв^ деуі„ тарсєууі осн ^арауркк оядадіа к,ойгкн иіндетін айцын»; tsesTtn силі^ги. Буя пікір.іі бдсца погорлар^ да колдаЛды.

2, ГГі • піц такырьцтык у олтаря

Тіл білій інде фляпчехзкрм десгїр боЯкша к&аац «гіліндврі -СЕЭ-ді бгдгілі кор??ЬіЕлспен б із 3 чурлі тащиіптац /tw-wksiqтк/ топгр боліп,іїаршгтарганда опарди* 8 турі айфіндалдеч

І/ &!!™ї££ІОНІШсн КОгташ»і кйгі^-і;г.г^вска баЛ?;піП!-^і ОРД: даіа ом дссэ .бао^алу, бегіна яотіинав белі сріу, бзгтіц арда^Ссз ,

1. Пул тврминдерді. О.КяЛдаровтнн усынасы боПыада цолдшлі отормно.

2. І.!:,Гецесб£ев.1!дза!5 тгілгиін йрааеодогнявш; езэдШ.Агаата,&Гыя£Г

3. О.Болганбаев.Анатшиплы!', атэу-яарга байланимы фразеолорнпгдзр.// Кдза* тіліьін тУсіндіваа создііїн влову re^tpaoerepі.Аматы,йГы-лым", І9.і9, ЇІО б. - '

. 1 „ г ю -

уістсвзшін суац;да« устйташдн ^одцдо кету т.6,

Zf Аядмддрлын оа басына. езард каоьш-катынасина байлаяисти CES: ка сзягінс *уусу, t^^r^c&ry, бУйрегі буру» >;ол ^a^aiijsM-

Г££У Р.б. .

^ Саят~яастУр. здет-рушпкд. наним-сенімге бсйлснысты CF)?: Mofltaaia ала.j-дп /к(орнын/ салу, иойшма бурлак салу, бз?1н ашедей іфігу,,.ауиз баеядааи; бару; ecfijtMny; іщбші jteaiiw яіоріїїу т.б.

tj Ха дик иятацинясцна баЯпкнисчи CF№: коз тию, %ум жЦік болу, wvjj'iaS \иу» басышц^сакдашд устау т.б.

^ Ад"иивд пеихикалнкч Диакологкяпик т. б. куй-кадгшнв касето СЕФ: цабррр&сь. куИіису, бУйрег} буру» xircpi_:t№ бону, даатглч вд&іш _г,а»У, иош цаба^.таииту, cysa: вдеа, nrpsri коріиу таб.

6/ .Одасмге Ate троп см ия яд/ Сайлшшс^ы CFg>: г^хс ^о.раюа <3 rp_jgmt он_баду0 K33j®Ka3_c^^jye шуге «аду т„б.

7/ Тдбиго кшгєттідікрі awge .катмата СГО: ак ауыз кдцув ас оуыз «оа» едзына. су ^омыау. акгя аягцца_гді&ау# белінеи^^л^,, gyga-

іітвя* *т±ш.*'6> ’

8/ Адрыс-урорис. тілеккс катысты СВ?; гіді^хееідгір ! jrta-cycwi-reago. f &гвд^^гскенае шжшііік, кетяе 1 т.б.

. з* 01Ё.=2Жмттвлшш« ' '

Казяц їШлдсгі С ED -ді ааардац єн елдаїеи саседуше. уГшті^ бйіуші «аім-сонатизмрер ион етісгіктердін геке-дара яеквикаод; ма-ГШ&сіі мвн тірхестегі s&snu /cfpaacOi.ormuun/ нагкн&сьат г^рай esi тояць Содіп одавтардац. иэселен, мойныкв. су кету дегон СІЇ; ~ніц шт ыапа&ааши кураыыидаги ксапоивиттердіц /майьш* су» very/ £й£ск*ядш; магшишры «щгирош чур&ш ьоц.

Дагвівівн, ярбір уйытци сонедаггжік СШ £йеауда,ззікд1к пмен-£>tmsu /"і»8в~дви - ІШ» “C&cVmt - tiii, "чаа"-ч8« - <67 -sv6. едгШ” ^' ' аргалг* бьйцвдады. Ссндшстин да С© -ді и*шіа шш тоатва-

• • - II - .

тырудд ескврілген бір ерекшвлігі - компоквнтт®ВДІЧ взшра тіркесу ^білеті. Сны темендегі кесте-схемадян керугеде в о лады:

j~ айырмау /.*- марту ' • алдаеу б&Ялау - ж&дбау

Ці//г згеткізу h///- жуму

ХЇГІрту

К93 / і t

кимау т.б.

• . - 12 -

Диесартоцияда СЕ2 -ді к&я отіетік евздердіи бадаиасы Сола ші&тш /<aat<CKQs яуцдке даны каЬаннаига кетті, isfgeri ма^гі то^і ВИ gss t3jp№HHjbgyg ентігуtrкыганал ден any т.б./ гзне ис

гьшагш Йір сзабе;! Егткізу щаш /слацакша тукіру. гьиш ^абагын.б ру т.б./ їіркеотврді де $араотирдщ. Солдай-г;^ синонки уясиїдаги С© -ді "біт? техтеа* бір уйнтіди сомагизынен туиїдаган: Сеті бїлк етпоу // беті иімірікпеу, бетіив саиа^ белу // бстінв шіркеу болр жанз "Эр ’гектее" вр Тїрл і ytikTtgj есматигинен туындаган: ыойнына су кету If еисесі тусуі/ жуні жыгмлу деп те карастирдан. Осыган бвйланызты хумиетА воке етістіктер йен СВЇ -діц озара нагинали* тслтара Дагарларш/ квн уялас СЕФ -дер де царастырылды.

II ТЛРАУ ЕСдцатикаяьік, етістіх фразеологизмдердін /СЕФ/ декс ка-гршматккадьпс ерекілеліктврін" сипаггвуга багшталди. Осыган oj тар гуда CBS -дер иен уйьггки со&іагиапдзрдіц аалпы саїш мен еандак цаяшесы, «онпонвнттердін цураш /саны, твркіні/ йен олардиц сраї чартІСі, гракыатикадык /демек лсгикалик/ взара СаДлашсу тзсілдвр лекеика-грамиатикадык модельдердіц типтері, олардьщ жасалу колдар СОНД£Я-ак шпы турздты сез тіркестері «йесіндегі СЕ® -діц орны, ыа^ал-мате яда рмвн цатыстигы царастырыяады.

Нялтш фразеология ли і; тіркестер сплати СВ5 -де, адеттв, жаД воЯяеи квиесе сойлшніц бір мушєсі ретінде цолданылады. СЕФ -дін *фразеодогиятк тіркес", "идаомавы^ тір»ес", "турацти тіркес",кєЯ де "«йін тіркео*, "туЯдвк тіркес" деп хіктелуі *улга ватинам емг мвбЬюсе одардын иагиналын ерекшеліктеріне байлвмысты.

U Ш.гД8В.,Л»Е«ЫК ?1№1М5г1птев1Н£^Ш1Ш£1Д-£йШЦа. aafBMfti. еэод-Е1ш;шцшБ_£Шшш£Щ1^.ш&8 екі кон DOtiSMrti /ІС00 С ЕС -и ii( 665 единицасы/, via кснпонентті /ЗЗЭ ед./, тдот компонент*! /65 ед./, бес компонент?} /23 ед./ хане одам кап иомпоненуті /Сарлигы в од./ болип бір кіктелси, оларіда озара грій

■ - 13 -

катикадцц байлвныс TVptne нррал тары ж1ктей тусуив болады екен. Мэселен, eni компонент*! СВ? уйЧ'ГФ1 сом&тизмдер мау, тауелд!к, септгк, копт1к тулгаяарьзща турип, оз!кгн кгй}нг! /иартты/ туйыц рай гурхнде ет1с?!ктермен 9 тУрл! байд&иис арюшш <Нркес алади екен. Ya компонент^ СРЛ -де б у л рреиалтккглкк ысдельд!ц 13 rvpi, торт кжпонентт1лердв - 25 rYpi айцьмдалды. Баулыги - 47 модель-

2. СЕЯ ~Д1 уйытвд ecfM - сшатизмдецге карай тоггтастыру-дыц да ыэн! sop. СНФ -дег! ссашгиувлыц процестер!н!н б&р!н еныцтай-Г.Л1, нацтылвй TYce?tn-vRijTKH /eciv/ еоматч"идвр емее*. эде^е, олар-дцц сылщ'инда курсе де - Cfio.TiK к с, '■ жснттер бола турса дав уйитф! саматилмдерд1ц рол in ксада ингаругя болчаЯ.^ы. (!ицдаган соиатикадык процесгерд1 вЯциндггу ertflwi квлгеидв» eoiM соматигмдерве бсЯлакисты. Еумиста С is 62 cciu осмагизмиен гушдаган СЕ® -д1 /1000 вд./ талдап, кяйтаяанпдаидпры» цоспвгаида, ГГ70 е?1от1к компонент цолдакрандырын айцяндадац. Еул км а к; *г!я f нлег i erfcriK втауларыиыц 3/1 рана. Ал 3?0 erferhtrt иыру тег!но кяраЯ ^арвстырсак* де»еу, г^-уалву сняк;?ы б!рер араб, парси тектео туынди «itcriKTep болмаеа, vrt Koaai-

лШ байиргы Typifi, ярни цазаи; соэдер! /цег!з<| 7Y6ip, туынды тУб!р/ екен. Dtp ctIctik fiipHcme уйыпсм ожатизмдврмеи tipKece алади. Ев1м компоиенттер тулгаларкиа и;арай жаЯ соэ, дос соз, цайталауа кос евэ болт ж1ктеледЬ

?. Макал-матсллсо мен (Трааеологиялык тНркестепдш озара

Кай т!ркестерд1ц тур&К'гы т!ркес*ерге айналу аацдылигына сэП~

хес /М.М.Кшмленко, Д. 3, Полова/* ota "кеч кезцаралты" цслдвЛ отыра

I'jpf.EtoBorHSMf.ep wsh |лвчалн*втелдерд!ц озара астарлас» б ip-б iptне

цатысты екенгн, тура^ты свз т!ркестер1н1ч eprypai еатыеинда, двц-

I. У.М.Копшекко.Д. ^.Попоъа.Сгад- градуирования идесыатиноотн rf-рвзео-сочетании.//Актуальные проблемы лексикологии.Минск, 1970.

рейінде турган категория окенін делелдеуве тырыстыц.

Біпдііі зерттєуіиіз бойыкша кептевен мацал-мэтелдер /т/ гТ.ра-зеологизмдер негізінде дк*Шган. Ыэоелси, у^аэяк тіліндегі "аузшен орац ору"» "біреуге op казу" деген фразаолorизмдер емір тажірибесі-нв сэйкес дами келе, "Ауанмен оран органным Селі ауырмаЯды% "ЕІ-реуяе ор казба, езіц ту сесій" дзген -ге айтылып отыр. _

Буд куб»и«іс СИ -дер саласннда да барк-тыц: сакя-ган car у > Сакалыи ьаткан азріден ецбегін саткпн бала артык;; Тілінен бал таму.. Бал тамгяи тілден, у да тамсдщ Басина тусу >Басцй туссе - Саспац-шыл і Аукз жаппау>9шейіиде ауыз яаппас. то Г; дееенде олец таппас т. С Бул кзселе во алдина зєрттєй г/суді цахет стеді.

Ш-ТАРАУ - "Ссматикелик стістік Д-р&дє-ошу.змдєрпін /Cfflf этно-хингвиетнкадык сшагтвры* - дене мїаелеріке ба:,;ланысты касалган со-м&тмкашк етістіх фраэеологизыдврге этнос тын /халыктац/ ез кезімен царап бага Серу, ез Содаисьл такуга арналгаи. CFS -ці этнолингвистика тургксннші зерттоу - слардшї катсриалдик; мазмукын* тілдік та-Сигатын, пайда болуїш, цолдаиукн ХЕЛыцтиц взіидік дуниетакыыы, салт дзетУрі, рухани-мздени емірі, здет-гурпм кегізінде сикаттау дегєн еез.

Осы ігаї^сат^а о рай, СЕї- -дер томендсгі, торт тургцдан царіхтьі-рЫДДМ. '

бигати нен езіндік врекшеліктєрін сипаттайтын соматикалыц процес-тврдіч барінде де єн яядтен сич» взі /жахи мен гені, дене мушвле-рі мен агзалары, хан дуниєсі т.t.f «^атисада. Адам осы ереккеліктері-мен К8п вагд&йда езіне у крас км-жэнуарлардан паркцтакады. Соншєн цатар, олармен ортах;, уцсас йол огидла’*, гсихслогиялик, аиатомия-

лык касиєттері де аз ewec.

Осыган орай, біз Адамнын тек взіне гана тан тел цасиєттерін

. . - іь -

Зїддіратін СЕ® -дар /нра Соду, гчго кору, г5ксн_ко£У *»б./ «єн !\деяга да, «имииувряару* л* ерга»? еое»«г»каи*иц е»Іо**гї»р нвн Ж ~дг /я^У» »53ЖІ2У» язтелус тег^гпі^аузші^а, усга-

генкщ колиндд кету/, сондяй-ат* ?ен кст-якуарларга гена яя ест-гикатк етістікторді /меціроу, і щцр.ау„ куйіо каЛиру *.б./ З ’•оп»

<а боліп, отиоліштисттсаяизс ттрга^зн сі’чаттаура дарімтац. <"ої»>уЩ-!«; бул сшатизмдердіц ауі® маптасігідз цогдгчшлу /кзіздзу - иаса-•а. дп, 4д«нга дл, оттау - иалра да» адялгл да, боздзу - «т^егз до, істкдмГі боздау адетга^дгїщ - огізгз- огіз^й^вяілу - одя4"". ?.б. іаідалш'тарн карзвтіфьада» Бул зидаїлигугар^і тож зтаол:;н?ЕКетаха-шк їтргщкїїтзр г.'сн мотятіщиллгр рагізікд» рада дурьзд тїзіщтв боха-•кип доявлдвдік.

Я‘‘ Лвяв кгегеледЬі хпластих гуоінЕк ■гутігаакмсн сткчгяууа ?вго-івртацпядд кап оріїн берілді. {ЗЯтезкі б?д мзездо Адєшзд кїррзлі ?а-!иратігнв йреїсщз щжгвскн оям* іс-орсксїтері аркдш ї-.ту»»іре'к тшіура гакіидік береді, Оіяч баста езбебібірікзілен. СЕ5 . чгапі сяатималиц всім кзке ст£с?іг№вр /бірлі-жартаа боздага/ г«» дай п1*крга лвксикаянц а;орга тз?і8 екйікаіден, муівв-агзаяарцлюга цатасти с-арелзттерН'іаділ мат;яси ке’н скр-сиппто ата-бабаларізагадщ аа-'«гнда гацтялипі гаоирлар атгал бізгв езтіп от?} Уаііиіден» грбір ' ,еи9 мушїоімін, халнч д-зеггрікд® казиптае^яя угш Ь'ен сипати Сг,п~ Ілі /Сїселвк, цет^ек ~ еезім, уаша, ргміз» батарлнк, ер5ХІ8 т.б. ?радг«теврдіч виавсгц іспгггсї/; гзр7Ііпідаи* таптаген Е5 -діц рліктеуіп. влестеуіа, бвйиелеуія еоздордіц щадаунивн гамуй Адйлкїщ табнгатпен, табигат зубіїяаетараед ,ш*:дз байгагаетти кчніи кврсатод!. Бул ийз&пзяарі’О дйвсерт«цкяда явціквн тогсїолдч^.

з' Mйl^ИLJЖgнД^egfBII-¥PH .хайу«щаутдя-яяа»^1н8 .«ИШИ £0. Табиратткц боліибее бір бояиог! Сонші ешш^ш Адснккн барза з-граїті /вшадіка-’л? їтрсце<зтзр/ взін ?сорзарая табй?а:гтгз(г /р»

saii-sajiytpsap дїшкієіііси дз Лшч ішінда иаа, «абайи кцдрзеи др їьтііз ббЙаиадагшшри СЕФ -дэрдсн ьЛщш кэріноді. Лдетга їзн накш-еиніі.ід2р, эдеу-руриптар, «рыи-еиткидсрдич капзілігі еол табкредтц игцгеруга* еол ортда емір суруеге, ецбек отуге, эрекеггенуге $ь«. та. Одардкн кебі еуиз ыагжогиида Аденго цатысти ^олдшгилада. Мэос-ссн, 6YfigaitteHjii!pa4_m>*apy, бсстгш^ідлак; садара, уизшда жарьасу p.ti.

^ -Двр ticCivna втнолингвнетчкол^к оуарк'гер. СЕФ -дер оуііохинрвіїстнка «ургисинен бурын-ссвуш оертеа.таегеидктан б із Сул терцуда Адсаііщ бзг-глпзтіна іухчисти бе\\ кзз, кгаа^ сшатнвмкзрі-во г.ако-сака &«иол<і!;ш:?'тадщ очерк ари&дак;.

Очзрк «ягісіквм їаінді.

К§5» “Казвдз - бе? аумагкндаги, валпи Адбм денгсіпдзгі ец безиг итааязрінін Сірі. Соидацгьн да болар, *коз" сивизні йен °юэв угісшнан туиндеган СЕФ к&зац тілікде&і фразеологиямик байхніС’ етн оц цунарли, ері е.іінді, ковддоие кецбері кец і;~.йатвдрина катедї к1!азв упзЕйіа яатазш пайда болгші СЕФ /"Свздіктвгі" саны - І08од./ Kosaf; їідіндз цоядєіпй! ntiriri sstuhem бfpfнші оршіга ке,

ТіяІиіздз сбдегі і^аиазі',ан: ^Kogj^y, іюз^м ^ар^, каа-еДь бодг, коа^їкю, caaj варас» газі^срару, коз tectay, октц созімеи і^&-goy( кафіио.шдп салу, ^оргенікаи кеа ада алу, ешкі коздеку» кааін поз, газгс г/с^о корі іуііу, воз|.¥оАмау, оі; козіксн карау т.6. доле Пі отіотік фразеолотазыдорго уйизф /тіреіі/ баші тургая “кзз* ео-WGii небір вурделі до, мвнді бєйиелеу тасіліиін цайнар ко а і болып •г^рраіпаї дэлеадзу і?ш емес.

Ониц багги себебі - *каа" мушєйініч Лдпм ьііірін^о ат^аратин фишегіно баіїшйісш болій, екіші ообебі - сол коадіц врСір адаш-іай( ояінз гоїіа тон цайтаванбас цасиетгерінім скрткь) uipiiiiet неп іьаі ван дїкисоініи ай»:аеы билуымда. Маеглен, Afavmm еырчч?.: <еііне-

а!п сургтпзусз ц&тизтн цадац тШндзг! саздгрд1ч лзксияа-$ё!?М5И7Н-каяан тобын арнайы зертгеген II. Еркснов'гыц <гнбег1кдз^ коз,”1н 123 г/р1и сипаттаДтын соматизм Tiob.it келт!р1лед1: адацаи коэ,^]аралы коз, бадыран; из,тургеда хвркем здгОиет пен фольклорда: тасырайгаи гоз, шатынаг&н кэз» адиран коз» а&пд^кеэ» иа^а.а каз, е^рек кэз, т.б.

Ш»км1да дэ- Лд-л бейнео!н сургэтеугс бяйланыстн коркем сяо цозынисында журггн оеыгаша коздэд тур! нен! кэрсетед! ? Ен алда-яен (‘удал 61зд1Ц баЯкаЯтшгзшз; срб!р ?кэзд1ц" ерпядо ор рдсчяещ оэтно ген мхясз-цулцн, е^'л-парссати, бстчНпЬН» ,т"~л}гер1, ба-тзлднц-баторшча, гэдгоирым лен тарзксацтнгУэ г^талдигы иен яум-«шсгвги, мен пяоддога ?.б. цасулгтер! Сайк.злягч. Буг^р™^

бар! - кей}пкерье{*!н соэ нср7ре?1и сасауда, «пардач бояу-нафвзп Езлт1руго тапткрмайтнл 7|д материалы»

АлаЯда, "кзаго* СэЯлгяивты сс»гтяг»дэр,а£|{ кэп ёолуи бар да, слардич ^р-скрь-н, мзя-мз!ао«{, тереч этв1нз б!лу тага Сар. Рл'х т1д№1зд1 га^сы ому, шне, ссы густа б!р байцалатаа шш^ы. Кпл?1-рЬн'вн Ии-деи еотк.1 "гээд!" сппаттаЛтын ®1ркоотсрд1 ешбхр КОНТ02К»” «1з иоя-лзЛкл ту а шдгре е!ду елд1ц бэр1н1ч цоладни авло йоркЗд*,

Аа осы "кзз" есиа?»а»лзр1нен ?ушдап аатцан СЕ.. д-р иеч мацадою» ?вл т.б. турацта соэ т1рксетар{шц сырим оду, у тл’ун&сыи ■геешд1ру, сы}рдс к.олдаиа бер^ - тгдкен он'гр,

Иэзлзк яаукн ал;/ - ягинз ер1кс13 карату» есемд1г1аен» с?лу~ лапдаем гсилдтиру". Б}р:щ бул - г?раоЗолсг1!тан1ч згшш магешаса. Аз, "дпу* дэген сэгдхц бул т!рксс;;е цаЯ магкипда н?л1и, ^зйс.чп яургэял б1зга бтолгм, Е!зд!ц тогшшауныиз СоП’.лкп: бул арадагн "глуя лэй-б!р терк! тШндз кээдеест4и ЯГ//ДО "май* Лассло, та”/ иитярякн» ддгы сэз. Ноя отирып /инз-с^ппв»*/ 1с цалган, ахгал о^рси,'гргаэ

тауисип..." дгпт1н!.бар, Соидаш 1.Нрагшов и.Леусикс-семантичзскоя группа слов оапеывакцях Екгшюоть чeлoвeкa./'/Anтopeф.д!!Cc.кaнд.филoл.нayкiA. ,1988,0.23-28 .

- 18 -

• . . .

кай вед ЯT//say - озера сиксьидар. ' • ’.* . •

Осыдайша дигссртгцішда "коаге"» *661x0", "чулавда* бсйлгныс та этеслингвистикалыц сипамшадар берілді.

Кормшідцца аєрттєу жумксьнші тараудяр бойыша нсгізгі нзти-яелзрі гуаьфшдалда. Сларг • , . .

І/ ftasai( тіліндсгі СЕШ -діц ашшы тіл іуїзин&сьниц саГшргыиа &а вдн&рлы і^ьбатана, коркы-i сой к.оринкц су бел і с&лгжына нататын Сфы мол, м&амуньї терец, цоддсдас еясы кец нуСшыс екендігі корсе-<БІ£ДІ» . ' ’

2/ Садалиц фразеолсгилнщ ец 'Злії тармаге - ссыатикшшч фра-еоологигмдердін етістік категоркксш таза лкишісгикшощ їургвдан йрнайи зерттолуі нотияесінде СШ -діц ыа-П’надыц, ты^рштщ.топ'гар кок дексик£~гри-г‘,а«ікалиц едрамн зуаи-кацты ьйіішдалда.

с/ СЕ® -дер ідаааі; тілі менізіиде surma отнодингвистикалиц тургидан щястьршш, ошатазмдер ыси ссматшиишц єтісуік ?>рааео-яоггшдер улгте’і /зтішсшп/ дїниєтания, салт-дестїр» адет-гуркии£.е тісшілік ерєюаелїгіне байлдшасій еитштталып, отнолингвистшшлиц ечерктер Пфіидр берілді.

Лиссептацияднк кумисткн зшриядщнжы» ЗЛукыстн негізгі ыоселе-лері томендзгі та ма^агэда харішланш. Cap чезисте баяндолда; і/ йразеологмяшц тіркзе-тер иен ма^ал-ыэтеддзр арасындагы т?ігасга^.//Н? VFA -чііщ Хаберларц» Тіз, эдебиет сєрияси.

• 1*33, Я З* 5S-59 б.б. о

2І Afifiimm бет-йлп^інб гдгїият ссматакаликетіетік ^раззого» Ш5ад8р./Лфзац кен «яабиегі" гг/рпаян. 1994, J? <<?. Е/ їїазац тілініц сс:»;стісті к фрааеалогкзмдер! .//HP YFA -кич каСаржси’Ч^ліайи» 1394» № І, с57-б£ б.б.

*ї/ Ссіїіі'/ккалин; с;гї<іїік ^рааеологигадіірдіїї иатвдзд «и&ара //її’ YFA ОКО ’’Сілім гане їєхіюдогюі" нккаги,іііі:лк8нїі,1993г ’ 743-752 б.б.

Уызвсэва Баян Кс^кксзи*

Зтиолннгвкви-тхекал херагтэрягтака соия.*г:~£ах2х ;

’ глагольных фразссяогкзмов ь казазакш езчжэ, ■ Диссертация позаецена лкнгэкстктескояу йдупгака а атасягчгакв-■да;еекей хврактвряитаке одаей вз над$оязе продукзкзнсЗ к егасбч-ладЯ еб**»гтя отраслевой. ^раввологгз-всь'атг'-.гвккх гхагозызв: ф^осамюгиг-ков та казахском язиха. . ■

- сЧа облезть в каэгдекш; нзчка спецш^т.^о кз кФ^дг^зггзь* хотя ома с тпта-т зр^гая теория фраэе'чег*». к ясааовзЭ теагдажи ет»д-

'У

стакивт еобоя пскгЕчитедьнэ боды»* ютетэс» .

Сешигчсгхжа матошп» ^рвг^вюигагы /СГ?/ грг^з кзго' ха-раивризуются_ исвонг*»*|>ю &скяпек№го егздгод» р£~?гХ'р^"-'.а< вод»-«эй образования и прагртоэ г^огмецга, изретой сферн я преевотеекноЗ связью с досовдой и яатвр^ак&нсЗ вудоэдгл еглс#* /казахов/,особенностями его образа хват к ввроедуа^та, ■ ■

Его эти аспекта СГФ, подробно рзгемоа-рзнда» в еоз^ояуп! явдшгеь оСв(ио п чжатккг зажогсмернос'гн ойраяоз&*;?л и функционирования ссматичес их глагольных фр&зеодогасмоз я погребка СЙИ-ткть псе основнкэ семянтико-татвтичэсша группы,лзкя К5Сав>7р££€&?3("" <рз«екв ыорели и особенности их бытовают в неровней ппогга* •

Ноболав вак:!Ш еепэктгк исследования гсятоетея Еияаггнкя ч®» аове«:'звко?о фактора, /т. с. е*чст*о чэловба» вря учаётет его ца&таЭ ч?зла/, выр&зшюго в стойрж,-г нема 83 /из 500 воэюгхг^/ кгяЙокаэ употребительных нменних сом&тигках к образевеггяых ка кя основа 10С0 Ьсватичееких гхазольных Фразеологизмов. В работ® е!?аЕйСй^8?,гя т Наугапю А/чртхискка анатомические/ тершны, а кенокяая гзксяка а морали СГФ казахского языка, что представляет ввес-кшяуЯ ««у'й'я-практический интерес.

• ' Uyzbayeva Bayun ICamenotna^ f w • ‘

Ethnollngulatlc Characteristic of Somatic Verbal ' threee ologi sraa In Kazakh. , .

The theaia la devoted to-the linguistic study and. ethnolin-. ‘ 1 ■’ ' . guistlo characteristic of one the mosth productive end original

tranches of praseology - that of somatic verbal phaseologlnns in' the Kazakh language. ■ . ; .

I This branch of praseology in the Kazakh language has not 1)80]) g subject of any special study, though It is of great interest from the viewpoint of phraseological theory and language practice. .

Sonatlo vertex phraaeologisBB(SVPh) are characterized fjrst ' • *. ; ' c£ ell ty their primordial lexical composition, peculiarity of

forestion models ‘ and motivation principles and material culture

of the ethnosOcasakhs), peculiarities of.its node of life and

world outlook.

All these aspeots of SVPh dealt with In details in the thesis enabled the author to reveral both general and particular rules of formation and functioning of sooatio verbal phraseologiens and to deaoribs all nain senantico-thematio groups, lexico-gran-matical models and peoullaraties of their occurence in people1b raenory. ■ .

The dost Important aspeot of the present study°le bringi&g

‘ .

to light human faotox (I.e. human being through his of body)s reflected in 83 nominal eonstlE^T in current use selected by the author (out of 500 available1000 somatic verbal phraseolo-gisrns formed on the basis of the nominal eomatfaas mentioned above. '

ДЛЯ ЗАМЕТОК