автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.04
диссертация на тему:
Политика США в Восточной Европе: анализ концепций современной американской политологии

  • Год: 1996
  • Автор научной работы: Брусиловская, Ольга Илливна
  • Ученая cтепень: кандидата политических наук
  • Место защиты диссертации: Одесса
  • Код cпециальности ВАК: 23.00.04
Автореферат по политологии на тему 'Политика США в Восточной Европе: анализ концепций современной американской политологии'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Политика США в Восточной Европе: анализ концепций современной американской политологии"

ШН1СТЕРСТЕ0 ССВ1ТИ УКРА1НИ ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНЛЙ УН IЕЕР01ТЕТ 1н. 1.1. МЕЧНИКОВА

1 6 ОД на права;-- рукопису

■Т •• с I. : . -,

ЕРУСШЮВСЬКА ОЛЬГА 1ЛЛ1ЕНА

ПОЛПИКА США 1ДОДО СХ1ДН01 5ЕР0Ш П1СЛЯ ДРУГ01 СВ1Т0В01 В1ЙНИ: анализ кокцепщн сучасно! америкзкськог политологи

Спещзлыпсть 23.00.04 - ПаИтнчн! проблемп ьпжнародних с!сгем тз глобального роэвитку

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на гдобуття наукозого ступенл кандидата по-птшши-: наук

Одета - 1396

Дисертац1ею е рукопис

Дисертащя виконана на кафедрг ново! та новхтньо! Юторп ОДУ.

Науковий кер!вник: кандидат 1сторичних наук, доцент-Коваль 1.М.

0ф!ц1йн! опоненти: доктор !сторичних наук, професор Кам!нсыадй е.е.,

кандидат ф!лософських наук, доцент Попков В.В.

Пров 1 дна орган! гац1я: ОлЛ'^лс^ ¿¡г^кАЁкигг

Захист в1дбудеться чяръна 1996 р., о "<£" гс-дин! на за-

седали! Спец!ал1зовано'1 вчено! ради К.050109 в Одеському державному ун!верснтет1 !м. I.I.Мечникова за адресою: 270058, м. Оде-са, Французький бульвар, 24/26, ауд. 60.

3 дисертац!ею можна ознакомится у б!бл!отец! Одеського державного ун!верситету 1м. I. ¡.Мечникова за адресою: 270100, м. Одеса, вул. Пресбра*енська, 24.

Автореферат роз Алании "£_" *рйвня 1996 року

Вчений секретар Спещал! зеваке! вчено! ради

д-ц5нт ) ,./

7

Предмете» дазого досл1ду.ен5я s ncsixraia (ЗЛА у Сх1дк1й espení п1сля друто'х cBiTOBoï alto: saaala канцетЦй сучасно! аквркканоыю! aoalTo-;. ¿críi. lepras "сучасно" у.конкретному контекст! даксц рсбота zisisras 4i тесто Еигнзчення: це робот акгрпкзнськпх учекгл-, цр Судн кадрукова-hí п1сля 1985. • року. •• Таке тдумачекня. сбгрунтоване ввлпвси, а© кала на auepiraHCbK.ï досл1дхс-нзя рздяксъка перебудова i стягу ль овая1 нев амАяи

-' B'KPSIS3X pSriGKy.

■ ; Голсзна кета досл1д.ченяя: прссл1дкувати евадпат ацерикаксъкях поглядев яа шмйтядг offi» у ocíjeíft espeni з друто! пкшепяи 80-х до esbbc

• -flsíB (реально досд1дяевяя схслдяв' перЮд до 1993 р. вкзочяо). До заз-. •' гзнь-. "такя входить- внгнгчгння факторгв", як1 впдигазть ка ферыувавяя ,.-;.акеракан(ако1. рвп'екзлыю! пол1тлкя:. HÓawmtl toscep¿aTopi8 i л!Сера-л1 в у пздуз i вксвои1ка, .--пвзИакя- та досзогП, трьс-'х осяазшк sccôktIb - вгаешводнес«» ' Ott а- 'Cuisses евраасв; snscssssa' ааагань СШ. у С5с1дн1й - SEponí з кентекегг 1х:гдсбазшк првгенз1й; ишченйг нових i кзйбиав ; • перспективнпх кснаепфй, ®> з'явиався -nicsa 1933-р. ; вясневкя при мск-

ЛИ31 ПбрСЯбКГИВН РРЭВЯТКУ BiflîtOC/TH d^ í Cxiдно! Бвропп. : : : При EiipiceKHi ■ пс-релшенкх bisk кснкр<?тнгс< завдакь нецикуче hgeühhí '■ "впр1вуватися завдаяня 51льп гагаакого г «етодааопчкого р!вня. Це use сссС-лпЕ-r гнзчснна в уоювач крпги сусп1льк:::< наук в uaeiü крзШ, коля '"генегвнн!прпнедпи - рсаСудовп "нстем типу ksacnS>ÍKamil гам1я?н1 паяу-вакняи эклектик:!. -у дзн1й pcöoTt В1ддаеться дашша скстемЕСыу п!дходу б sojlnivaiñ наут. Щсдэ мётедгв аналагу , то вони яакодатьоя з межах дталгкппно: леггг-:, гг1дн; г яке» класпф-кзщя 5 лсд i л оСсягу пс-клття га егкана:.:;:. до да? «сазпзЮть еиявпти под1С-н1сть та BiiwiH-

н:гть ксмпснгЯпе. Fascu г 7:2.1, ус : м а:л1тгдсгзы та гетерлкгм сл:д Плм'ятат::, 12 келка orpyüaes Д1йскхсть, s ум: тасг те гхд-

hcch-ic. из *-т~т2 ~ " - ёд11тснпл11 бплиз в»у*дтн1*х за-

- г -

УДДШК П0Д1Т0Л0Г1В, COUiOaOriB i (JiJiOCaSia, НсДОСТЗХНЬО ВНаЧеНКХ у мя-кулому, у тому 4iîC2i ïecpiï, вр безяйсередньо ьплинули на аиеряканську полХтику: теор1я конвгргенци (3». Гелбрейт, n.CcpoKiH, Р.Ароа), хео-р!я постхндусграайьногэ сусп!льства (У.Ростоу, Дл.Гелбрейт, Д.Еегг, Г.Кан, Р.Арон). Ses анал1зу поглял1В цж: вчеких важко зроаумИи ф!ло-софськ! основи фзрмуваяня америкаксько! гсвн1шньспол1тично1 души.

Акг/альн1сгь тв;.ш обуыоалена с пробок дата оЩнку того, як епливзють одна на одну йыерккгкська зовн1шньопалгт1ина кумка V реальна псиПтика держава. Це допсмогаа як теоретичшш вшук/взнкьм, iaк i практичним висновкаи яре стан сучасно! система »йжизредних в1дкссин. К1нещ> 80-х - лсчатск 90-к рр. - час кардиналыик гм!к i через те один i3 олрият-ливих момент« для вивченна еволюцЛ зовнШшопсл1Т1ечно1 думки. 1989 piK зруйнував б!лшу частану спйкак уявленъ i е ¡юл1тиЩ, i в политологи США, а гаксж б1аыаост1. знпик kcs'íh.

Псяснити нову■'sirrysitfo можна-рвволпц1яыи, щр прайшш в 19S9 р. У CxisEiй Saponi i врааиди св1т своею споятаннЮтп, пор1внйно ымрним характерен, Широков роллм народшк váo. Ei реголвцП гмИпши сустилький язд у CxíaHtft Ssponi, гпликули на нзйвахаивха! вуали лротир1ч великими дераавзии i кЛяець к1нцем cr¿ie гони прослужили початком ксйого етапу' в м1:«кгродя;!л в^дкосина.1:, на дкому пепередн! ■ рол! CFCF. ■ 1-США,. ОВД i НАТО сутаво зтнклвсь. "Рух aa.3sxia" Csísho'I Sapotia ке wir не euirarra я1даэду аиердааксък1х abaiioaertB; ао аоадовш ''ÇŒÀ в perlOHi, Со suiHiaoa сам "oö'sks" 'ir. уваги. 2м1вк s амерякзнсыйй аол1тпц1 та sayiü, яка tícho пов'язана з нею, преходить Сеапосередим сьогеднь во •а одного 601-у уекзздноб досл1даення -цього кроцесу, а зругого роСить наго гкг/альнии, осоОдиес через невивченнгсгь багзтьох аспектов теми.

Сх1дковвролейськ1 досл!длення эааади ааймали осооливе мюце в стратеги наддержав до реэпаду Радянськога Союзу i ззлшзшъсн одн1ев з головких проблей у cTEGpsKH.i нового GBiTQEoro порядку. Тему ■вивчеяяа

кснцт&й. гаадноевроиейсько! пол1голоп: дозволяв глибие усе1домити процес формувачкя зо5н:ояьопол1тично1 стратеги США, дати оЩккг/ факторам, шр а Т1Я 411 1кш1й Шр1 ыишваоть на ньаго. Нгреет!, у гатадъно-методолоПчному аспекп, досл1дкення вгдносш США - Сх1дна европз в частиков глобалънпх дссл1д*еяь природи татах1тас!виу 1 демократ!I, 1х Ос-ротьби,- що тривае на тлнэродн1й арек!.

Основной багсо дхерел даного досЛдяеняя б роботи амерякаяськпх 1с-торикав 1 паИтолоПЕ, як1 прпсвячен1 питаниям сх1днсевропейсако1 та се1тоео1 полНики США; документи, осаблпзо ыатер!али слухана р!штх . ксм!сп! конгресу США з М1днарсдюк питань, аемуари америкакських дер-дагнн:'. 1 пол1гичн;1>: д!яч1в. Материи слухань п1дком1тету конгресу во 5ерс-П1 та Бдиэьксму Су.сду впкянкавть осебливвй 1нтерег;, бо векк вай-61.т1п яскраво в1!св1тл!и0т1 реальннй зе'эск амерпкансако! наугаво! ел!ти з фсрмуванняц говнигкю! пол!тикл дерлази. КрШ того, гони дгять иоя-лпвЮть побачити, якж саме експгрт!в залучазть амедкканс&к! нод1тикя. ТзкШ ч!нсц, нзв1ть яшзд .зздевалыашгся вначенняи тхльге! ¡¿атер!ал1в ксягресу, исжна дпгги яевних виснонк1з стоссвло того, яка група вчзнпзс кс-рпстуеться кз даний момент найб!лшас вплкеом на урядл Друга вааиш-ва чзстнна джеред - урядов 1 впдання. Мзтер1ази, вт:одять тд гр!фсм "ЕГО",. дСвЕолявп Скорегсг/Бзтп уяЕлекня про те, як саие спршЪовть у Егчяшгтск: рексмекдацп аыерикансьюсс поз1тоасг1в,?

156 р.; Wash.- 1989. -

- Wash.- lfl90.~

- '»'ash. - 1383.

1 Congress згЛ Fcreign Policy. - Wash.- 1585. Uvslcpwr.ts in-East Europe. June, 1SSS: Hearing-... -"0 p.; Ueislation on Foreign Helaticns throush 19-59. Yd. 2 - 11E1 p. V--1. 4 - S3S p.

* Anericsn Forr;jn Policy: Current Ссс-пег.*.;. 151" - 994 p.; flatlcnal Security strategy th- •.':-.:-.• • 3*-i

Оск!льк1 третьей í гслсвнеэ частике« даврел s роботи 'агерикавсывк' пайходоПв та íctofkkíb.íx Mc;«fà клат^иг/вагл га двсиа принципами. По-иерса-, га хронслопчням принципом аонп легко под1ля»ться на пуйз.1--, кац11 до i п1сдя 1SSS року, природного асдорогдхлу для праць, щз прас-вячёк! С;-:1дн1п SEpcmí. Тут несб>:1дно в1дм1тст:1, ао гЛсля 1959 р. к!лъ-KicTb зызриваясшк стах«й i '«osorpajiñ гб1дывклась i стада суттево iKsc-ß. Пс-друг5, йЛ2сяф!кэдая дяьврел «esse бута псоа«деаа за принципом apiffisásaHccri ï:-: saropiB до одного з оскогык напргик1з' в амврдазнсь-. К1й полх-ологн, a cauí: до консергативнсгс чя лхСералького.При виз-4SHHi д»5р«д ï&sOa враковуватв под!тичк! погляди та пркстраст! ан-о-; pis, як: нёизнуче кзкдалаюта' в'Хдбиток на i:< .науков! пер-гкояаякя, кск- ■ Hí-nail i KSEiTt вряиий Ндб!р фактичного матер1алу,-

Ус« Цг деземогае 2 свез черг/ ápeayuiTíi, чоиу а дзнс«у. доойдаеян! .. pisœiu прааям придХляепся н~сднаксЕа увага. В ouism праць aaípn-«аягьких itcJiTcacris та icTopœcia газа рель sisirpaao' т*> -як кенкретке . поа'язан! аатсря а ре«ра5ксв асЕн!ийьопдд!тичка!£ стратеги США. Егдпо- \ в!дно велика увага пржцлялась "трздицхскзлхстач" - . кс'нсгрватзрагл, hkí, на наву думку, ; трздкШйко грасп.бхлбя значку роль у фор$г,'.ван8!': коацезщ.й р;-г£йтку еидиосин mí» СЯА та Ся1лнсе -Збропс». :

Сгупхкь наук-ес) регсебк» проблсш.-_FasasctKS та пострадякська ic- .

тср!огра$!я assaí темп мая свой $впд»ц<» -та чкналу к!'яьк1сть npcí-iéu. . Кадто глылькь $»sraia на г»пкн, .гр • тркваат» s /»ir! .••'прздейкстрьгааа у прада:-: З.Г.Еанксна, С.г.Луиенгса. Н!льг .оЗЧктквним був • зсглйД -из анриканську пол1тшг/ у CxUHiíf бврсп! SC-:'. г.сч. âO-x-pp. так:::' аг-тс-рхв як С.Б.Потралг-яг. П.Т.Поллгсшй. : Ал* .яайбглыг а! язвима гдзкться яогляда таках видагик фак!вц!в-з иинарсаяих прсблгм як О.Т.Ьогжс-лое, е.З.Ёолкева, в.п.Давидов, e.f.KaúirtcirsuV д.1.утк:к. д..о.Ягы-гвз. ¥ csolx статьям ta коногрзфАах веш дсводдп и!лкй ряд батальна:-:-. а»к-hc'bkib про структуры/ кригу м::«ь=рсдк;к Еглнсс::к те аархзятв

полашпого рогзгстку.'

Влаеяа lCTcpi огрф1чнз:х правд на дану тепу небагато. НайЛльш ранн! належать пору С.Я.Алпатова í е.1.Попово1. Шнограф1я С.Й.Алпатова "СЗПА i Бзсспа: загальн! проблеш амгрккансько! контикенталъно! шштнки", кздруковачз у 1579 р., оэкамгнувзла суттево ковш": П1дх1д до досл1даен-нй гыерикаксько! icTopiorpaJií. Автор дав власиу, глпбоко обгрунтоаапу класкф!кац1к> piaHHx пк1л,- теч1й, налряык1в в гмерикансьгай ICTopiorpa-фП. Bis прссшды/ваз escrnnin погляд1а П найС1льв вагоызк представшая , гакю: як А.Шле51кджер, Г-Моргектау, Да.Волл, У.Ростоу, У.Гриф-ф1тс,Г.К1сс1ндлер, Л*.Кеянан i Загат? imacc. Поряд г уватоп до загаль-нгк завдань политики CEA a Sspcni, С.Й.Аппатов роэребкв i деяк1 perlo-нальК! пптання, псв'язан! з америкзкськими концепшлш: еЕропеисько! Сезпеки шелл другэ! cbîtcïïo'î bíiíkíi. У исксграфп e.I.rtonoEoi "ЗовнШ-нв пол!тика США в америк2к»к1й пелз толеп:" кадзетьея к2ал1ф1кований aaaaía трьеы кззраыкгм гмврикааськс$ ooaiToscril. títscrpa$ie в:дзязчзз ей ' çr.TitiKïin той , далекий 31л гвича&шх для того часу га1део2СГ1гозаши вида®. Але власяе сх1Дкеевропейських штгала у кииз! изло, ¿ска sa перифер г i уваги £.I.Попово!.

Виключняй íKrepec викликае робота О.М.Ил1това лре холедну эп'ну. де s докладна пераодигаагя одного з изйваьзшйак stseib тсляЕогнвс! lctcpi i. ■ Але ¿i г/т не ыежка не iïcmi тяти вгточносп. через як: лгСерэл Д.*.Л.Гелд1с апинився серел "праве: центрист«" (зиову аа;;зз др13н1стг тершкелеги}.-" а:кзве зауваження язде прза: С.Ы.Залатсва гроСкг у рв-це.чги на Heí С.П.Аппзгэв. «втер ке згэдний а Зъитоеш, es Hecpeaiai-CK1C7SÎ (У.ЛафхСер. Л.Гзрлнер. Т.Макксршк, Е.Калка та 1нгх5 nlsasi з!

з í;ui:tce a.m. "Холодная Историографические дискуссии на За"

пале.- Дпсс.- м.- 1ЭЭ1. - С. 11.

сцекн; скор!ше вони лше зазнали граасформацП.4 '

Hapesïi наЙПльш предстзвнийка 1стор1ограф1чна праця останн!х ро-к1в - колектнвна монограф1а вчеких, якг групуються назкодо Одеського центру винчения зовн1вшьопсд1тичних кскдептн - "США: сучасна зсв-хпеейопол! гачна думка. AHaaia кондапд1й аыерикансгко! псштологП 80-х poKiB". У глав!, ш присвячена новому волИкчнсму *исленяю i радявсь-кэ-змер5а<анським BigiïocKHay у 80-х pp. С.Й. Алпатов дстр1шувався кла-скчного розд!лу аыерикаясько! 1стор!ОгрэфГ: на провскснсервативне, по-MipscKüHcepBSTíUHe í л!ве крала неиархсистсько'1 полз, галоп ï. Ця схема, яку легко яобачити на píbhí глобадъних питань, що дослгдхухзтася авторам, потребуе уточнения на píbhí рег!окальному.

Так/ класиф1кац!в аадропонував I.M.Коваль, говорячи про крайни cxîshoï вврош! '/ кшщ8пц1ях зсвнхиньо! гш1тики сша. bíh подхляе консервативно крило на три чаатпни: правих, "1деслог1в" 1 "прзгматшаз" (ncMípHsnO.5 При 3Ciñ npasoMipKocTl такого п!дходу мела mía "!деоло-rsm" З.Ежегияськпм, Дяс. К!р*затр1к, С.Венсом i "прагматиками" У.Хай-леяксм, ' М.Еанд1 i М.Мзндельбаушы здазться аельми tohkcs: i зрааливою, во перш! ке визтупзли проти примату ста01льност1 у зовшшкьгпо-л1тичн1и д!яльнсста сша, а другим аажко закинута подо зайво! íoqCobI до радянегько! системи,' а езме так!, як гдавтгея, кратер í'i псд!лу.Поряд з у прац1 I.м. Кс-валя даеться рлд ваяшш!« заувачень шрдо концепЩй змерпкансъко'! зсвк1еньо1 псл1тики. BIh bbaxas валикм в;гачення аыерк-r^ij.'bKoï псд1тслог!чно1 думки, таг: як з SijsaccTi проблем per i оку зме-рикаь-ськ! ЕЧ6Н1 випередили радянсьык. Але парадокс, на ¡того думку,

4 Апаатоа С.К. A.M. финтов. "Холодная война".историографические дискуссия на Западе.(Рец.) // Еопросы исторгай- 1933. - « 4. - с. Í81.

8 Алпатов СЛ., Глебов В.В., Коазль И.Н., Рапкоа п.Я. США: созре" пенная внешнеполитическая мысль.- Одесса.- 1992. - С. 76"'3.

полягзз в тсй^у , ер практично ycl агериканськ1 кояцегтцП схцпоевро-репська! пел!тики США ке роздаднувзли, а консервували сусШлькс-еконо-(Лч:г/ ситуац1ю у Сх1дн1й ©Epoal. Тёкзм чином, "внесок" американец га! подИодогП s демонтаж соц1алстично1 систеыи вельыи сОмехегагй. Початок вводят'i традгацйних П1дхсд1в I.M.Коваль датуб середгаао 80-х pp. i до цього л nspiofly заносить дкферекЩац1п гонсбрзатор1в на "пра-в!к", "1деодог1в" 1 "ярзплаткйв". Здаеться необл1днпи уточнитя тезу, во "peaaicTiml Шдходя у "Ерггиатичнкх" консерватор!в дута часто ве отримуать певкого логичного розвику. Як праапяо, на певнему etsnl во-• к:: Олокуються 1деозог1чнимп стереотипами, вр сформувадися в «joscîm 1н-Bift icTopspiHiâ обстаясЕШ".® Не можка не погодитись ъ зисяовксм I.M.Коваля, ао в друг!« лоховин! ВО-к pp. прюритет у схшсэвропейсь-кш: деедгдаенна:: та у позку jîcbie:, нетрздщигшг-: тдхсд:в яс-р-йгов дс вчёних-"р5пскальшкав". Азэ вони як i ранюг зюсористовуваги як основу доктрину "2!прксго залучекнл", пэ В1дри<ш?етъся 'эсоблзасо гнучкюто 1 спвтеяпнгста. Автор ваажэв, со за оегаакГ к1дька рск1в яиризгкська псд1тодсг1я ваэнала *волэиП а уяпляшх про прюрдтети, цш, u*Ai МСЖДНЕОСТ'гП СЕА, ТЗКГИЧН! Г стратегий}. ЗаЗДЕЯЕЯ. Аде ново! довгоотро-koeoï тендёндИ по>ш 5р нёна£, дм И формузаннл яео(Шдик1 чао. У манСутньоыу I. M. Коваль перекСачзЕ'консенсус л10ерал!в i zcuip-iv: ион-cepEsrcpjE на Osai стримаяост!, пршата ата01л5>кост1 та Зегпегт. ©гроза в шлему.

Тагсм чином, не дизлячись на систеиаяглту розрееку гроблял, вса*-.агакик з' змерикааськсо подхтнкев у Оидшй Cepoai, ряд екккг!::-, оооЗ-л;ио в газузг «еодзсц1'1 говнггяьоволтгшо! дуккп, aasssŒcs assoo-татщо в«св1тдетз1. . •

По-перЕэ, це ся1ВЕ1днсЕЗнкя к2аскф1кш1ЁШ1х оэгас, es. жшвзтгютъ

6 Апяатса-С.И.,Глебов B.S..Kosass И.К.,Райней П.Я. Утз.ссч. - С.81.

надежн1сгъ автора до одн1е"1 з осксвши теч!й у паг!тадогП на глобальному 1 репокальксмуу píbkkx. °

Ш-друге, виэначеяня и!сця пи фактор!а, якх в най01льщ1и uipí впливаютъ ва формування сучасяо! политик;: ОНА.

По-трете, вичленузання власне ¡дейного аспект/ американськох зов-hlshbol пол!тики.

По-четверте, усзхдомдення змхн, внесения у ы!днароднх вХдносини сглднобвропейськшк революциями 1S89 р. та виходом ai Слднсл бвроди СРСР.

По-п'яте, оШнка нових зач1дних доктрин шрдо маибутнгого Бврогш 1 деяк! iEffli.

Наукова новизна дисертзхш подягаз насамперед у cnpoöi уаагальнитн налу уяву про hobithí текденцП a caj:lTQitoriï та icxapiGrpajjii сучас-ких м1'жнародних вхднссик на баа! нови:; джерел. У робorí також здшсне-ка спроСа псказаги складшш i неоднозначней эв'лэок пол!тики i пел!толст il в США у кентекетх сучасних мхлшародних в!днссин. у дак1й рсбот! awiKcHí (по вхдкешенкю до традшцкйих) критерП клас;з51кац!1 амери-какськлх дсклгдх&яь з новних напрямклв зыерикансько! пол!тодог!1. Es эумовлено этнов реально! картина и!жнародагес в!днссин. Шелл антиио-i.r/HícT¡r-tH:*j-: ревслвщй у Сххдкхй бвроп! ке мелка вважати р1зшчсю (при ■гл1зн!днояекн! ¡гсгдядхв tie чи ¿hhqe загорав з л1берал1змоы чи консер-ватвгмон) ïx оцхнку ксмуиэму. Яиаз дс 138Э реку правимп консерваторами аважази неприыеренних знтиксмунхстхв, пстркпыи - прагматикха t дх-Серадаыи - тда, хто вкступав за рхвнопрззкнп дхадог з комунхетпчними кронами, то Шсля 1933 р. .нежна, зСерХгзючи подхд на цх три групп, обгрунтувати його по-новому, а!дпов!дно до загадьйшс с!дход!2 SExopla до вирЮгння аовк!аньопол1тячк1сс проблем. На аза погляд, аразшп ксн-серваторааи чаяна ввагкатп тп<, хто впетупае за збер!гакня пелхтики "кнута и пряника" , у тдштевхуванн! Сйдно! Бвропи до ривучих рефери.

н-э ддагячиз ва torn* еатроа, cca'roaèax а кр!гст. с» gbcïîèso пкга-

|S3Tscs.iS3fipHt кстсэрзатарз - s» с^н-кагст:, asi ncssa усэ зхЁзгта

i ст£51лгн1сть етстай uinsrpasais ШдакЛв. На изчзга? еп-я г.'~:-из гса ¡¡итск? saírsnacs у его!:: шглпйзс а zsuipssis» îxe-

огрвзтгягж. ЦсС дп*эir вегдз~а, esäSsJeei eœkjx:стажа йс-кркгерИ» sasä, cataet ssspaescajax isoessocteS F perieaa. (гадай isssassootl бгл-ггъ acstípal кавзергахорд, гкачно lígssi - д1бера-га); з1д1:СП5кя-~ до rojirre: зу?££К£есьнек ггДйстрзща Çssadpza йре-така у шайрявж KCHcspssrepíe, .коряка - у «Сзрзгав). Тшта чею, ^■-■çEwsasy aasisxcria а кИщ! SO-r - кг гпяаис/ SG-зс pp. тгяга. vnssaç кокка ¡рогдията па трат еззсвшзс нзгрэжа; срзвсягзссргзхзтй, ■ пайрнеагсегзагагеай i .siespaaEöL Е£гда cKicry, gssisi e sccsijç-жггга «Sanctis, qp вжзшугя m «Зериувгзгя sîspsœkcskqï nwiîKca, ш-îS3-îs сзецп&чгесп. гейта atanoî рай sssas фзкхсгаг, гк егга гиз-рггэза-ржкзськах zis&zssa, кгдзет CEI si ггшлнеегревгйгааг-а саза-пкзнп crecerá шгйтегп s Cau-siJi çspcsi i тех дал. Погуди œscep-вазерха i jlCsçaiia дг/ral tasssssssa 2Q~s pp. дсста чги» cjsrîcnszs-ai. г^сСлаагп ггезезек про сягад у езш* i шалгу вашего г гах ваа-Pâuzaa. Дан аявгазг ерэттанна peal Gossel Eäpcaa а 'спсгегй ггз-. (Ш га аечапт/ SO-:-: рр, ; дата ssssis' ,*Ц-

ягяк» та i à aaeswKïs, cssscssssaa нвввх сз ялтззяи-

ла «ocasicn : гг-n гшгцтга Cscay i Заказу a espera у tsftSyrsciíy. Kp:a rere-, гоагзяг гшня зоглядха дссалшзаа на Схздпу fiscasy як as-piîîspifœy гену, es саузвдгь шгиггеа.assssssm у аэзеисвадносшах аад-zíярэдекснстгевзаэ. пк £=се i продсsjsye ira прсцес псступ'ового е*л."2ДУ sis cncTs-frr зх^лгргкнл репегзльнйл гандань глсйагьЕки у cík ¿.: 2¡ZE.~ rEpxxaii'scî гтдк-гст.

taxi г.еддкеист.

- У друггй педгги! SO-x pp. га фсрг/Езнна аигргасзасагаз! пач1т!ка у

- 10 -

Сх1де1й барохп особдшгий вплив ШЖ '30вн1шн1 фактори.

- В цбк чес конце шШ коЕсервгхор1в 1 л1Сйрал1в у галуз! еконоШки, пэд1ткга1, 1деологП в1др1анядись бхльшоа к!льк1сте! покаакикхв.

- Шелл 1389 р. накреслилась тенденция до зближення погляд!в лгбе-рал!в та помхрних консераатор!в.

- На початку 90-х рр. зааданкя США у С>;1дк1й 5врип1 зы1нклися, а. роль Сххдно! еврошх у систем! зове1шньопол1т5-:чн1:< пр!сритет1в США

- У цен чга з'язилися ноех, 61мы перспектива! концепц11, щр даать цоялив1сть для сл 1 ароб 1 тквдгва Сходу 1 Заходу в бвроп!.

- У перспектив! головну роль 1 в науц!, 1 в пол!тищ зОережутъ по-и!рн1 консерватори.

Специфика даного досл!дженкя п!дсштетъся ще й за р&чунок пор!вня-кс невеликих хронолог1чних меж. Ее потребуй додаткового пояснения. За-гаааноприйнята схема представляв таю/ пер1сдиэзц1я ;т~л!ттш США у С:идк1й Европ1 1, в1дпоЫдно, перЮд1в 11 досл!дженкя: 1) г пол. 40-х - 50-11 рр.; 2) 60 - 80-11 рр.; 3) з 1985 року до съогодекня. Однак, не беручк п!д сумпв справедливють такого розкладу, хочеться пгдкрес-лити, ар другий пер!од ведай нееднородний 1 потреСуе подальию! розроб-ки. Достатньс скааати, що 1 ! 2 пол. 80-х - рок1в "консервативно! хьи--31-" - ДУже р1знятьса. Ягаю 1 пел. ВО-у. характеригуетьсн виключкою пе~ ревагоа правю: ксксерватор1Е в 'й-: коротким. склоним п1да:одсы, щр зне-взкае ВС1ЛЯК1 компроыЮя з С?СР 1 розглядае еда! ни С:<1дко! европи Пльге: як "сате.з!?1в", то з 2 под. 80-х рр. починаеться процес перегляду отзрих доктрин, щр формувалися протягом усаого Шсляноенного часу, 1 перш! спроби гнайти новшг, б!льш позитивней п1д;-:1д до рег!окаль-нюс проблем. Ось чому ншцеприведений аналхз американсыда! полхтологП починаеться не а початку, а з середини 80-к рр.

Практпчне значения дисертаыЛ. НаслШки прсведеного дсслхдяеяня до-

помагаягь значка ггиСше зрозугйтк bktûwï cv4sceoï пол!тики 1 дишизма-Tiï США. Рлобадьнпй характер г«1я у систем! тжкародяих BiaEDcira у нал час вшагае ретельного шшчення природа говн1япьспол1ткчного процэсу. Показ еволюцп аовкииньополхтячко! думки Q3A отособео одного з вайп-рс^леиатичн1тх psrioHia св1г/ дав машш1сть ценного проиюзувшня msiicytkboï noïitîs-ji едино! яаддернави.Гадовя! положения й вксновки дн-сергздП иежутъ буен вяяористан! при даппсаяя! узагааьввачах 1 casni-альних праць стосовко загадает: проблем та гдобазьних npiopsrae?iB зов-HiEHboï mainnai США, при пгдгогавЩ аэгальшгх 1 cnsulamssss ;îypei3 a ,под1толоШ та icTopiï шяяародяих в1дяосин. Оайдькв роОога подаз исипора'пшнпй анализ сучасно! америкаясько! полхтккз а кра1пах Сх 1дет1 енропи, зона мохе бути використана i для сп1льякх ньукоаих розробок э вчешки европейських i змерикзнсышх кра5н„ i для пол1гкс1з. Ер кнэта в1дксрення дадо роаробкя эовн1шншгол1тачного курса УкрзДнн,

Структура роботи оОумовдена реаланки роааяткоа йод!й 1 екгядаэтъея з двох глав, пстуяу i bkcîioekîb.

Глава г - "СхЩюБВропейсь:-» под!твкз Q2A у правдх гиеркгшюакшс icTopjfKiB i псл1тслог1в 2 лол. 80-х pp." У н1й досд1дауаться хдк! проблема.

В середин: 80-:-: pp. ■ амерлк_гксм-;1- вчен1, яредставники ycix напрян-kîb, буди одкостайа! у виехшенн: проблема переаажзючого авдиву акеря-како-радянсъкпя вхдноспя нз схгдноевропейсаку пол!ткку США. Caia пого-дптись з думкою келетньего дипломата Н.Евдрссз, иэ"яротягом octshhîx 40 pcKiB лелтгкз çiilA не тддзвзла сумн!ву радянську перезагу я Сх1д-Hii'i SEponi", тому вена не могла бути стзб1льнса.7 У друг1й колоаиа! 80-х pp. проблема вэаемин США - Сх1дна бвропз - СРСР не буда sapineisa

7 US - East European Relations In the ISSQs. Ed. by R.F.Stasr. II. Y. - 1989. - P. 104.

sasKEäFSSb у рэ®2л errspsx доктрин, '¿.i могла дат:; незеге, 51льи ефнгшЕзта игаке&ч Essssä да кши SO-x pp. espss амерккзнських дсс-aiassda secs asmoa розугоенн тага, se síxto кр!м с::1днсеврсяе*:ш.з es з Eüssi exism: гезуачу cirr/axils. Про це писали Г.Тревертак, 2*.2Эрзун, А.Речусгд, C.Teppi.3 Дссип новей про5лемшс для американей-* vol acarnos» у csigstê Езраз! стала проблема координат д!й у р&повх г ссззннкаа, ге-ред scia г Шмгччикаа, яка, на а!дм1ну bía СЕЛ, а середина ее-?, pp. £c$3i4SQ роавЕзала ettoHcaivni нхднссини ai Сходом, его ssssœesss Cassai tstieu? 2 та. 80-х pp., .кеав&аашк на те, ср п!к KcacepastEEiiy в Ш* Суг sss аезаду, консерватора виевнено лхдкрувзли у алзтх та а сусгплгнхк свгдсмост! краши. У Ш раки лрогазауззза зкзяаво ЕуСйкуватись так1 bísomi Юторики i иолхто-5» зж S.BasasciKEtñ, Д.£зг®рт1, Р.Пфальцграфф, В.Тхсманяну, А. Воль-reo, A.K¡cp£ose¿K¿, У.Васяг/, Р.Ульман та íkhí, концептï яких мази СГГТЗЗКИ £2222 ES S!£&p3KSSCbKS кврхвкицтво останках 30 pp. Разом с ТИМ ïjc. верен» вокаца «s» 'ea^ataasr • не. пригвела, да вввдкюс наслхдкхв I ses alara яйеявазаав едяпай нзаХть усередин! консервативного табору э йску ïjesiîsssTis í E.JSsBiaa, C.Teppi, А.Стент, С.ЛзррайХ,

У,Гр1фф1?са» ILMssspa» Îi-Baîssèpa та iK3K). Посилились суперечки нав-иоло еисгайчая ctpsreril CSk -у. Çxfcasiû •• .6apcst, _ щр стали особднве зк-ргтагааз у гва'-зг-г в ргитакша-кш тадиксо соккщй. Дклема - санк-«41 аЗз еяйрогахниагво - 'рвгкзаваа каакраагерхв на два тасори.. .

Надта jgssy, . в1дстсщвали Дя..Доггерт1,

».Híasbcrpaiw. • ЗЛЗжеагшсдай. C.,C0üe®®. йгна взажади, да нкби саякцП

0 ТгагэтЮп G. iîakins Ite. miañes 'Work. - teäiUs' - L.- isas. -P. 83; Terry S,: The Soviet Union and Eastern .'■ Europe. //Sagtet International Behaviour and Ш Policy Options.. ES. by Q.Saïck&ll. -Lexington. - 19âS.-'К 32. : ; V

бу.пг продолен:, спд. гигля б досягяути повгггплзп р-гул^татхэ v Есль-щ. .рупз noMipHas яа^рэзтор1в-рег1онал1сг1э ( P.Ftssyeâ, с.Тер-р:>, нзвягка, ' ввазазз сззкШ велшто асшсгаа, гаа заказала бимг/ аамнйсть Пагкй а!д Шжйи. isai актакня, ' зав дгектсеазася в тс;, ■час, - ¡¡¡issues i {феддагя, борги Ос1дно1 espona Заходу, aU«Kt й аут-сайдерп з reprisai Сед - Зак!д, i. napeaii. кяязпзая гдаяа на 90-Ti рока. Пэретааааня кравах ксвсерватор1в були аезьад акиШсягаш-шг.Вони аев«з5гааш яоглпбгенкя еновоШчжя крнзи та сосзазлгнкг рад! СКА з пере&разаш «вдвое проблей, tailpsi. пвецаицв sa васупул» cboï;- контргргдаюхв, але аагаавпй гон 1зс прзць Оуз зза®э швийс-тичн1впы.

Проблема, дз ЕЕкдикала зелкку полешку у 2 пол. аьк pp. - i^f-вага те едягшслсь итттезве iarepesia СШ. »СОДА esporn. ifrrw» кснсерватср д.гутач безвпелвдйго проголосив, "Шдкз европа s таза мэжадг нагйсазанис inrepecis ŒA1'.10 падтай консерватор axaaa пс-11шс!г,: двоаса sa s» проблему: Пнгереск шаягазя з аду, ееЗ пе-решидаек. на етгшшент! перезавнво одн1в1 езшг." ади г-кпиа, Ч5р5Э HHV ^ не галшити-Ойдяу ©»разу гога езееа увагоо, -

пстеншадана ««lafiLabsic» perissy, вка asrpwyasaa ssifl S&poni ( C.reppi, c.xonsp та'1аЛЛ2.сазнк дои!«шго хвсрсблав Яговвв об-мехенхста ceci.- psaaacs иэшвссгей С гйвйв, а.Дзз1с, Д.Пер-рЦ. ■. Ода* a 1ияю»амв asspàaнгыет œcisass у psrtosî - НАТО -

9 DQ'osfcsrty J., Pfalteaff a.- teicàBa Fcmgn Folicy, m? to Reagsn. : - - »SES. - p.. 34a.

Ш ^ tteertata Future. Ed. fcy H. Mttrie, I. Tclg^s, -ЭТ. -1S83. stl.

"îisstey v.arrqpe in îfeÎ5tt®s.//Sr.GÎC^-ie38.-îî Î.-P.1S.

' ■Тегтт S . Op.cit.- p.- зэ.; Bayer S. ЗЗ55 из and Esstern Ешдо ш ' H». Дат Ftour. •T®ars.//ibé' 1*№гЗ».-мвэ.- Vol.î2.-S 2.

тддзбться н цей nepicд крктшд, тому' до доктрини НАТО эагромушь го-лоЕНсму европейськ1й стабильности ( К.Давхаз.).13 Такнм чином, кpin ускдзднеяь у в1днсс;шэх США - Сххдна Sapons, гсштика США обумовдеяа величезнос к1льк!сти проблем. У них медах гыершансъкому кер1вшщтву доводилось пссийко маневрувати, тому незмИгнши зздишались т1ш>кп кзйб1л1ш аагадьн! принципа сх1днобВршейсшз1 политики ( система Шде-ршки акрешк Kpaïs, дой1р"ф£зсрит1в" i "аутсайдергв" на п!дстзв1 1х аевадеякох зоенхеньо! î лЮерально! знутр1шньо'1 полхтики). Зв1дсж ува-га аиериканськнх ученкх до ЕгослзвП та Р/мунП ( Дж.Ценная, З.Еже-аянський, Р.К1нг, С.Солар^). Остання проблема, яка викяикада великий iKispec у американских вчених - хдеолоПчЕ! аспекта американсъко! soEHinEboI пол1тики у Сх1дк1й евроШ. Це 1 озднка негативно! рода ыарксиэыу-лен1н1аыу (З.Е*егикський, B.KoBpir) , i дослхдиення арааая-чих комунАстнчних pe.MMiE (Д.Лукач) , i оЩкка боротьОи а тоталхта-риэыоы у CxiSEiK esponl (Ч.Pari).14 Один la найввдатв1ших аыерккансь-ккх футурологов З.Бжевинсьюш дов1в, щз "до наступЕого стсд!ття Юто-ричнс беэповоротний заиепад комуЕ1зыу Зуде завершено..." 15 Аде така постанова пятакня тгльки додала вових проблем, гологна з яких - шлях С::1дкс1 бвропп в иайбутньм1/. . .

В.ТЮмакяну, А.КорСоксьгап"! налагались анайти паростки парламентаризму i плюрализму в Юторичко яедемократкчн1й 1 авторитар н!й Сх1дк1й SECcni.15 'А.Еодьгес, наапаки, був впевнений, щр над! и на Ъозитивиш

15 Davisha К. "Eastern Europe, Gorbachev and Reform." The Treat Challenge. - Cambridge - !<T.r 1S83. - P. 202.

14 Gati Ch. Iinra Нзг/ ônd Moscow. 1SS3- 19£б. //PC.- 1985.- M 3. -P.49.

is Brzezlnski Z. The Srand Failure.- - Ы.У.- 19S9.- P. 2S5.

i- tisn^nesnu V. The Crisis cf. Marxist Ideology in Fastem Europe.

- H.Y. - 19Й8. - P. 122.

• роавигох мало.1' Реагмйвш Зуа вяйузс'.нац1оная1гму (У.гр1фф1тв» с.Ко-пер та is. ).1а За цйх умов иайВутя1м дазрпкансакюс пагйпясам одгй дсс-л1днкки рздили "не робити Kinoro" (М.Шэец), íhhí (З.Екегигсъкзй, C.Teppi).19- проводкти зктивну, скоордшговзЕу под!тику, не шизигал!: ссЛазьния BíiSyxíB у psríoKi Ч.Гаят1, С.ЛарраШ., М.Х1ленбракд aima se дал!, 1 закликали ваагад! переглянути папткку "ДЕференц1ацН" як шк1дднву для ecu кра!н. Однак у шт1 цього не сталось,i "диферен-ц1ац1я"залияадасъ пров1дним яаяряыкам в амершсанськгй зоек1пппй полх-

tiiuí.

Концепцп onoHeHTiB консериаторав - лЮераИн - у 2 пол. 80-.ч pp. эалкшазпсь на периферп науково! та громадсьkcï увага. Бонн роаглядала Ti ж сам! питания, аде найагато критичниге ставились до д1яльност1 &чернкзнськгг>: адацтсграЩй, а такса до оц1ккя ысаиивостек США в perl-У ц: pcrai вгашли прзвд М. Мак Каулг, Г.Тревертона, Г.Ск1лл1нга, Л.Гаррета, А.Речуолда, дх.ХаррШгтона таБ'.Коргн!, С. Булгака,20-в яках Шддааалась критиц1 пол!тика економ1чния саякЩй. 0ц1кетчи pisHl к!:трацп, лЮерали 51льш яозитлпно поставит» до д!яльеост! Ф.Д.Руз-зелыз,к1л Г. Трумека, а такая до Л. Джонсона i Д. Картера, н!я Р.Рейга-

11 '.'alr/es I. Parlamentarían and Pluralism in Eastern Europe // East European Quarterly. - 1987. - Vol. 21. - M 3. - P. 265.

13 Central and Eastern Europe: The Opening Curtain? Ed. by У.E.Griffith. - Eoulder - L. - 1989. - F. 4.

19 Srsesinski Z. America's New Gecstrategy. // Foreign Affairs.-- Vol 55.- N 4. - P. es? - 6S9.

20 Mc.Cauley u. The Origins of the Cold War. - L. -N.Y.- 13S5. -125 p.; Garrett S. Fren; Potsdam to Poland. - NY.- 1986. - 237 p.; Harrington J., Courtney B. Romanian - American Relations during the Johnson Administration.//EEC.. - 1988.- Vol. 22.- N 2. - P. 213 - 222.

на. Еря зьоху л!йерагьн2й шмнк на чдзйбутнв psriony вй буа шзог«-шм, tas«» crçasEisa кваса вугькЮТв в"аагазьЕ*к sis-

Глаза g ggssesgega дасаЗдаазао грсстшнз peal Cxixgoî б&разп a caso Tcääi acBHiasbcEcslSESSŒt • Bpiopsaesla ША sa cassisy SO-s pp.

Ha вечазку 90-x pp. icsyaaEK sxa кзегп грунгеенг jsssrpa^iî, spse-вячен! дрегйдаевнз' прянва дс1явощдз58в»ю ршятаий ( У.Дуера, ф*.Гедд1с. ©иКЗфкгаерйс." ¡LBesúsa) îx ccoCtaBosseá y ЦеетрааьЕ16 i Ш.вденЕ1Й Sspoiiz Q.L ¡»йд,Е.Mirra,В. Тгскзншгу} £г, де одна rpysa KpaîE рукагться paacsi s егроиа^кик-капизенюм да демократ!! та lErerpa-mI, a Kpaimi ка Балканах, навпакс, ув'нали в HauioHasiaui. йайЗ!дыг/ увагу привернула проблема роях Захода Ci Ö2A аскреыз) у вгояда CîîshqI Sspoffii з радянська! сфери вплшу (Ч-Гай. Р.Удьмзн.йс.Ераун).23 Cïps-иан!сть США сШнюетьсе 1нод1 дДэметрадьЕа пратилеяно.

АмерИКЭНСЬК! E4êHi ОДНОСТЕИНi Е току, ДО СХ Í ДНОБЕрОПеКСЬК! peaaSD-цП завершил еру "холодна! в!йнк"» зруннували и!санвоенну структуру ы!жнароднах.в1дносин. Негативка цей факт оцДкеоть С.Бауерс, Д.Свайд&р» Дя.Орм, як! псбсштьса "шзаерненнг Ссхдшз! европи до нащвыу", наа!ть дещэ траксформовансму. GE&, як припускаать дослЩшки, ке акожга

21 Laers W. Czechoslovakia: Eaad to Revolution!// FA. - 1SSG-- Ycl. 69,- N 2. - P. 91. j Saddls J.L. Tosard the Pcst-Cbld Уаг World.// FA. - 19Э1.- Vol.70.- К 2. - P. 103.; LiberalIzatim and"Desoersiization. Ed. by H.Seraeo. - Ealt.inore and L.- lSSl/S. - P. . 52.

■ 22 Michta A. East-Central Ecrape in the Search of Security.// SAIS .Review.- 1991.- Yol. 11.- ï! 1. - P. 60.

23 satí Ch. East-Central Europe: The йзгохпе After; ¿' Fa.. - 2332.-

Val- 63.- »5. - P. 123.; Ulsan P.. Socjtîkî t'-глре. - rrar.~ai.ai.-■1881. - F- 1S2.

бзятл яа сес-э нею а1дпо21дадак1сть' за ситу aula а с-епен!. Нл зыхна з американськп"! стратег:! псэ'язана э ЯсдередЗаченш аникненням эвшнеге г.ьртаера-с/протиЕника - СРСР. • Для бгдьшосИ це аула asczcsisasKo: (Н.Бермео, Дж.К1рказтр1к, Р.Ульман). Перед ншя достала пробдеиз: вигначлтл, xrc i як зайые :псце СРСР у Сххдкмй Сзропг. Гслсняу узету гут прзшлялссь Нгмеччпн! та внутр1ивьорег1ональним сснэаи. Перед (Ж поедало такс:* завдання рефорлувати с вез глас ну страт&гг» (Г.У.1с1ндхер, Д.Нельсон, 3*.Гедз1с),24 пристоеувага II до колеккшях 1ятерес1э.

Мсхлиагсть поступового а1дходу США з звроп&йсьно! аренп зыерякансь-kí дссл1днпк1 розгдядавть як небаязну. 3 одк1к це шкликаз дзн1ку (С.Уолт),25 у зз'лзку а мохшвиы збиыгезням кснфа1кг1а у sbpoi$, ^а isaœx - стримзну надш, щр с;адноевопейськ1 кокфл1кти не сягкуть за cBo'i кердокн Р.Ульман). Третг не мелеть змиритися з. таков перспективою i лукаат! нову роль ддя CQA - роль гаранта зврспейсъкс! беаяеж (З.Еяеэннськпй:,26 роль apSiipa, якпй sancSiras утворенЕЮ hceicc всро-гуечш: bifkbkohik Слоив (З.Лылс) ,27 роль сторонньсго спсстерхгача (Р.Ульман) таЛн.Досягнення Заходу на цел день comípkí, проблем на-íarsto 5ii¿ae. Гслсвке - це зхдчуття h^s'hcobshccti i несталсст! ноао-г. дня, ар пршавло на з.м1яу жерсткпы i ч1ткии нермагазаи "холодно".

Кпссанджер Г. Еврспа снсва центр меэиг/взреаной аапряяеннсстл. /--' •21U: экономика, политика, идеология . • - 1930. - M 3. - С. 2-1. ; Meisen

0. Europe'з Unstable East. :/ Foreign Policy. - P. 153.

Kirkpatrik J. Bsycnd the Cold War. // FA. - 193C.- Vol. 63.- N

1. - P. IS.

26 Enrrsinski Z. Selective Global CoOTnitnent./' FA. - 1ЭЭ1.- Vol. ГО.- N - P. is.

2- Lewis F. Bringing1 m the East. // FA. - 1390.- Vol. 6Э.- Я 4. -P. 24.

- at)

oifiHK" Ci.Ta-l, 2k.resale).za ICHycn flea EapiaHiH noaaataoro poaBHT-:</: nspEiii, c-rxia:ash"ai - npcnspijiijHe .nocaaBHsa eKCHoulmrt lHTerpaittl i aojiiTinfflsro cniBpciiTtKffiTEa Mi« cxuhoo ts SaxiaHco SEpoaoo, apyraft, wfKo Gsnsmn"! ftss C2IA 1 Olatn garposaitE»n"i oBiioBCMy ' nopaaKy - nepexia CxukoI espona b ciepy biuhbv' himcWjikji, b lsict hobo 'Heeaae*8ol 1 bis Cxosy, i Bis SfiKoay.

gacHPBKH. AHaaia noaluiKii C2IA ooao Cxiasol SBpomi nican apyrot cbi-TQEoi BiiiKii noKaaau, ®p paa npHtar.« y Hsyui KOHueirriB Mae Oym yxoi-hehiim. Cala no^ara a neplcanaaiiH Tewn. SpyoeuHs y 2 nos. 80-;-: pp. bk-waraioti /Eawiinoro poarjH^y cswe utoro nepieay.

Tozobhm amspeaoM aoa aaho'i poOcm s npaui cyiacHJK avepiikakc&KHX . noaiTD^crlE. y 1s65 - 19s9 pp., kojjk y KpalHax CxiRHCi eBpcnn Bnapiaa-aa raoeasKi cmihu, Hi aMepiacaactKi KOHipBaTopa, Hi aiGepasa he aKorjitt sue noa&aaTK sara-UHi HeaaaiK« b niaxoaax ao pericny.

AKSJiia KOH^enm« cyuacHoi awepjtraHCiKoi noairoacri'l bhhbiib cyneBy eBoauuc b ncraaaas s^enax as bobhIekb noaiTracy CIUA b CxiaHifi Saponi. Hkep b £ noa. 80-x pp. aOepirassci BsaiiKa piauiuw b aorosaex kckcspbs-toplB t siCepaaia, to aa no^axic/ 3C-x eoks ttowHae nocr/nrsc , ctapa-Tnci. y 2 no J. SO-x pp. KOHuenuil KQHCepBaTopiB nponcar/sara 2 lapiaHTH eKCKOMi'JHOl nojiTHKii CfflA: cjivTW/ caHKUiis hm noaamooro pcesimcy Bla-hc-"iih y raayai nlanpaeMmmrBa, .KpeauTiB ia iiHSHciB. npi iacMy, xaus Bci kohoepsaxopu BttcTynsaa b ueaax "aHiwpeHiUaun", npaBi oCcTc»Baau eisia *cpcTws4 luaxxs ae cxia»iQSBpcneScicj!x KpaiH, "np.Maan swasKnft eoBHiSHin Oopr aSc BHCTyaaaa aa «uutapoaHlft «»Hi npcmi '.'aMepiaiaHctic»: iHTepeciB. JJouipHt ROHsepBarcpn, ocoeanso la lacaa "psrioHaatHaKiB",'. no-iKEOMy ysBJHJW coSi ajsjepesuuftoaaHHii niaxia .ao KpatH Dusks t eepo-

88 Gati Ch. The Bloc that Failed. - Eloaninjtcr; Indianapolis.-1990. - P. E02.j Gacidis J.L- Op.cit.- P. IK. .

яи. '/ r&syel еконсмШз вони в 1 тали бсеб!чке поширення двосторонк1х ксзтакт1В, s окремих вннздкзх нзв1ть закл$:кэли Шгл на екояоьйчй! поступки ъ cí'.álü яэ майбутк1 пол!тичк1 впгоди. Блиэъкима до цьсго сп:ап-лись у cao зисневках 1 представшш лЮерааьного напрямку з гиэр:: каяськ1й ясл1толсг1ï. Хоча вяе у 2 под. SO-x pp. амерлкакськ! доел!;;-адая булл еднеcrsïmi у впгнанн! оймэжеяксст! нсллиэостей СЭД э perio-Н1, вони лс-р1зяс).г/ бачили ззадаикя США в галуэ1 пол! nscr. Прав1 коа--ерзатсри Зуди cxiuihí зменаунати значения Ск1дко1 Sapcmt для CSA 1 З1дпо81дко не Сачили кесбх1днсст1 з посилс-кя1 активнее« америкаксько! г.сл1т«хи; йкяз;й1лгше вони гакзккали вб1лътувггл могутя1сть НАТО 1 ви-ксрнстсауватя исто як 1кструмент америказськс! полiтики a perioHi.lîc-uipsl кснсгрвзтсри. були б1лыа обервжнями 1 мена оптистячяши з esoíx siicHCSKá:-:. Еснп вказувалп ка кеминуче пад1шя зшшву США в psnesí, а с:козгЮыу за рахукск зоан1инзк фактор!з: "приеутясст!" CFCP i внливу кра!я Ззх1днo'í егропи, ср псстШо посшаегься, особливо *2?H. Несбх1д-но 31Д!.цтитл, шо m консорватори, al л1берали, ¡цр а шлаку млата б!лгш крпт'.г-шш: пегляд на кевдач1 еиерикаисько! стратеги а деякк сх1днснз-

рсззйсььзж красна::, из псбачилп шайшк '8м1й в periCHi, у чему чиса!

t

ыкоду 3 uí3í zicï-z срср.

Оа викзвченняы однсго-двс>: аатор1в, сх1дноеаропейсък1 ревоящП isS'á р. стали сюрпризом як для американсьюи под1талог1в, так! пол!ги-KiB. э цьсго моменту суспшна думка почннае шзидко гм1Еввзтяса. Концепт i стсссгно завдань сад а Сх1дя1й Ssponi достатаьо ун1ф1куогася. Не al где"! це доенть $рагментарн1, зле всяа вахгшз1 як. частила ново! структур» мЪшзрадно'* öearterai, ara зпахаднться s npoueel резбудови. Злч Kir. ::ap=KTíp!u пезука ново! схийогвропейсько! н1ш для CEA чи тс у ролх "бегстроксаого пслщгйськсго", як у правих консс-рваторХз, чл! то Е рол1 гаранта миру й арбитра при вир1шеяк! суперечливкх mnssb, як у ZÍ.UÍряих консерватора та л1Серал1в.

Таким чшсм, • ва пор!вняно короткий nepíos s 2 пол. 80-х pp. модна Ч1ТКС прсслхдкуватк зрутення у погдядах аыернкакських вчених на основ-Hi проСлеш: американськох пол!тики у Сх1днхй SEpc-ni. По-яерае, в!д впзнашга правоьИрностх санкЩй як полШгсного хкструиента до практично! в1днови ь!д них. По-друге, визкання неЪбххдкост: участх сх1дновв-ропейських KpaíH в Шхнародних оргзкхэагцях 1 поширенкя рол! США в якает! гаранта гахисту ïx хнтересхв. По-трете, наСагато значнхпа. од-ностайнЮть у питаниях роэвитку еконетлчких зв'яэкхе США з сх1дноевро-пейськими кра!нами, серед ímioro поява рекомендац:й урядовш органа.) падавати допомогу америка^ському приватному капиталу у Сх1дк1й CEponi. Парадокеазьнш Ч1ШОм, Сх1дна европа, то вийшла з радянсъко! сфери впливу, не ътратила оного значения для США; П роль у системх зов-Я1шньспйл1тичких пр1орятетхв навхтъ деио зросла. Е уявленкх амери-канських ученкх СхХдка вгропа стала показкиком успхшноз дхядькост! аыерикакськох подписи у cbítí: невдач! у С>пдн1й Свропх яег.охктнр вед-уть до яад1К5я престиж-/ США i навлаки. Статус США як едино 1 наддержа-вп auepictâHciiKiJî едхтх вдаеться як нхкоди нест1йкиы, со Загаднхй Свponí С1дь2е не пстр-ХСна американська вхйськова ста як прсткЕага рз-дянськсму блоку. У цих умовах проходить деяке зСликення nosiaiii яредс-тавндахв ас i л налрямкхг американськох полхходогх! на грунт! псзуку Hesel, Схлш дхеедатно! i бхлыа загальнох кснцепцх'1 гевкханю! яолхтикн СНА.

Вквчекня амернвзасько! noaiicaoríí '. кхнцз ео-х - початку 30-х PP. довело es-sjk1 грушення в логдядах Оагатьох полхтолсгхе. Всни виезхтлв-сть оС'ектквнпй пр-сцес змхн у иХ/жародкш: Bisuocasax. í овхтовхй полх-Traí. Наявков е тендекшя росыивавкя иея «1ж помхршаш кснсерватог-амк та л-.^ерадагли. Es чхткс покаэуе евсдш1н псгляд1г цхлого ряду автора. Кгдрпааг, г.Злевянський а:д антирадякських, прагашасбрватавюк пег-; гкд!в их taises на яочаго/ У-х до бхльл пратигтичнах i .пааркяк.' Те л

семе- шгшз сказали яра с.Векса, А;Корбсяського, Дк,Х4ршэгр1к. Це

'öiüsn язнша'сгалп зтяя у поглядах м.маяделзбаума, М.Еазд!» y:Xäätsa-

да. Зрувзннг. до. центру. acMiraí i в середовши поы1рнж кснсергатор1э.

U. Мак-Kaii i C.Siaîssp на багато питаяь в1дяов1даэт» як либерала, ал--

ке'ЛСерали грагку 80-х, з як Феврали ери, ®э почагася п1сля эаая-

. ченн?.-'"холодно! altea", кк'дХберали, - sskí стали б!л&ш оОережяяшг ердо

'■сЩкк:1.'сх1дкЬ?зропепськах:ре«иы1в 1 рол! США в perioHl.Hl згузення

м:-'*:ка пояснита.-. насашеред там аплиасм ncsiâ на сход! Sapona, ягой всва

'мала на аигрккзкгъках- вчеак. Тстсрики 'i поя1тозоги зрсэум1за кеобх!д-

hv-'ttí. глобадькс-И nepeoplевтацП-'заеракаксьго! зоак1гаьо1 пол1тикк. Як-

•a¿- реник'-всяа базуваяась' на 'знтасоз1тизи1, SP а деякШ Mipí 1 не без

û -Л

гасну ; ыа^ристовувалось обсмз стсрояагяг,. то- aleja сх1дЕозвроаейськах ■;регрлюцхй,. п.сля краху радянськсх гегемон!! в perica!, -змерюсашц булл э:.г/1гК!,заэката, ер стптккулися з.ие мани,«иаднш i небезпечнев ярсб-■лемом:/иацхонзлхгисм. У цхй 'ситуадЛ зченх, ша'иаоть здоровий гдузд i ncpiSHJîHo 'велаку делю прагматизму, яз иску» вэ в1дмоаитиса а!д спроЗ "niairpir:i" KpîtDcâi спг/ац!!, не ыояуп'не перейти a ctsa.'ncuipanx, m

г.^тупадт^п-рл га sc-:- га безпеку 1 с?з51л1н!сть. .

- »

Сведаеться, -а Щлому на сьогс-дя! критерии зкакачення праназеа-«с--:-х.аатс-ра- до тего ч« хншго-напрамку змерикаксько! под1толсгП s ' пелзта'ша. нап?а2ден81ст*'; ïx праць. будь то безврсередньо .рекеиендацП уг«лу.. аз булк аодзяг на слуханнях в кс-нгрес! США, чя це знкдечнс нау-r:-:Bi «cHCTpa-îl i , я:-:! .-друкуютаса ооя1дшмя'Вндазяедгаами. Додегкеву •'•ткзздк1сте у' Еквдгагнзчеяу- проблему • вносить необх1дн1сть эбереденая зданс-гз 'крагерю у. рсзглядаян1 праць яол1толог!в, як! займаат&ся гло-í5.hh:lu:i гаяанкямй'зсвк1еньо!' под1тики США, у прзця:-: янях сх!днсевро-пе;гс;:кз. ;те«а s як сразило еа1феноненааьноя, i'npa резгаяданн! праць -ж '.'"pericH£niHHKi3",; то. псзнЮтю арасвяткзп себе с:<1днсезрс-

нейськзг c¿<eTS24. У дэй1й ребо?! гроблена. Ъпроба дата ароасрщйау за-

борку cjk деох píeeib ссягнення проблеыи. Прикладом пращ- "глобалЮ-

т1в" 5 cTaiTi i мзвографИ З.Влеэинського, м.Банд!, Д».Гедд!са, У.ХаЙ-

л-гнда, Дх.Кеннана, Г. ¡йссшджера, А.Корбокськогс, А.Шлез1кд»ера; "ре-

гюкальниглв" - К.ДаЕЛша, Ч.Гат1, У.Луерса, П.Марера, Д.Нельсона,

С. leppi, А.Еолъгеоа.

У досл1дженн1 сучасно! амерпкаясько! пслхтологИ сл1дноеЕропейсько1

политики США е, на наг/ дуику, ряд прогалин. Ягадо говоритн про конк-

регк! аспекти проблем::, тс до ни:-: треба ахднести неоСх!дк1стъ поглиб-

ленкя роэробки проблем« вгаемов1днсаень США s гахХдкоеЕропейсъмшя сс~

югинкаьш стосовно полНики е Сх1дн!и SEponí-, проблему схгдЕоеЕроиейсь-

о

кото ло5С1 в США; проблему рал! конгреса в пол:тли: США у Су.:дн:й 5в-poai ; проблему рол! масс-мед1а в аыеракзнськ!й пслхтпш ; рсл: спецслужб США У С/аднхй SBpani; рогииреяня гавдань, то пов'яган! в поясненном роа! 1Деолопчного аспекту амёрпкзксько! bobhísbüoí полНикя, ос öS либо у гв'язку г эародженняы парламентарное i плюралистично! моде-Л1 сустльства у Сг.1дк1й баропь 1 Hapenrri, sei . питания щсдо оЩнки перспектив пол1тики США у CxífiHiñ еврот те* ще чекастъ сеого досл1д-ника.

Апробац1я дисерташи. Основе! еисновки i положения диоердзц!йного;' доелгдження доповгдалкся в Одеському державному ун!верситет1- на аерхч-. Hift BBiTHiá конференцп виклада'-ав ОЛУ у 15Э2 р. у Д0П0В1Д1 "Суч^снз доз!тсзог!2 п0л1тики США ДРДО С;:1Дно'1 европи", та у 159-1 р. у дспсв:д1 "Сучаска ncairiwa США у Сидни! SEponi та деакх прогневи на 2j-ti pp." Матер!ааи дисертац:: такс» вйксристсвуйться автором у рссотх на кзфед-р! ноге': га acalmo! 1сторг'1. ОЛУ.

OcHGBHi полежеиая дисертац!! вхдоЗражен' ь таких яуСлгкацШ автора:

I. Врусаговскзг O.K. Перемены 2 политике CEA в Еосточкой Егрохн

после 1Э£Э г. и некоторые прогнозы ка ЭО-ьге гг. (по материалам амери-кансг-яй печати) // Евразш:скш> курьер. - 1954. - N 24. - С. 3-5.

2. Ерусплозская О.И. .Советская историография анепней яолптакн СТА з Еестсчксй Европе во 2 пол. 80-:-: - кач. 90-:< гг.// Дел. в УкрЕНТЗ. Одесса. - .1392.- 21 с.

3. Бруглловська 0.1. Рецензия на мсногрэфк) S.Kospira "1э ctîh та к!->"т1з. Спслучен! Штаги та С;адка Европа"// Укрз1нськай Юторичний .чурназ. - V3H. - !! 3. - елзз - 140.

Теэи дспглпдей.

4. Еру:илевсьна 0.1. Дссв1д ох1днсевролвйсььзас реаолш!й для склад-пня ••KpaiscbKcï держзакссть /.' Скгадення укра1ЕСько1 septsaRCcTi:

о 3

Tesu £:icr/nib. - Одеса, ОДЕ'. - 1S94.

г. Srusilovskaya О. Eastern Europe and the New World Order.,'/ The Future zi East-Central Europe: International Conference's Thesis. -Lublin, Г334.

5. Еруснлсвсгзл о. II. Вудуцее Восточной Езрсдк я gos> OSA в регионе; по материалам современной американской политологии.//AKiyaabEi проблема' icrcpl'i. «1днародн1к 21днссля нового i нозхгньсго час/. Теэи вкс-

Брусааовская О.И. Шяятика ША в Восточной Европе: анализ «сяадгаднй современной американской певитоаогш.

_Диссертация на соискание ученой степени кандидата политических наук до спеападаосга 2S.C30.04. - Политические проблеш «ендукарод.та.систем и глобального развития.Одесский государственный университет... Одесса, 1S9S. '

Е исследовании раскрыты врогпворечпя до основаны .проблеыай политики США в Восточной Европе ыезд- двумя главными направлениями политологии £ пол. ВО-к гг. (консерваторами и либералами). Их труды нач. 30-х гг.

показал;.*: 1) возрастание роли данного региона в системе знезнелолатк-

о

«всюис приоритетов США; 2) постепенное стирание • рааншш ео /взглядах умеренных консерваторов и либералов;• 3} влияние региональной политики.. США на гло"элькке проблемы американской "стратегии.

Erusilovskaya Olga I. The US Policy in Eastern Europe: Analysis of Conceptions of Modern American Politalocy. The dissertatltcn is submitted tor an academics degree of Candidate of political science in. speciality 23.00.04. - Political problera of international systems and global development. Odessa State University. 0dessa,19S3. :

This investleations Slave been shown; the contradictions on the occasion of principal prcblens of American policy in Eastern Europe between two main directions the 2 half of. SO's (liberals and conservatives).Their works at the beeinning 30'з demonstrate l) the increase of the role ■ of "this region ir> a aystem of the U3 international priorities; 2) eradfcial rapprochement of the visas of sxrferate concervatives and literals; 3; the influense East European policy of USA on the global American eeostrategy.

•KsRsai слова: сучасва америкзкська ясл1толспя, л1Сегадп. ¡е.:яс*р-Еахорк, еьоаиця кскцепшй nealToaorll, гсвшшш вздгаэ» С2А, СЕА та С-:1днз Sep-oaa.