автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.02
диссертация на тему: Развитие туристского краеведения в Украине (60-й - первая половина 80-х гг. ХХ в.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Развитие туристского краеведения в Украине (60-й - первая половина 80-х гг. ХХ в.)"

КШВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ¡м. ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

РГВ Ой

НА ПРАВАХ РУКОПИСУ

ПОПОВИЧ Серий 1ванович

Р03ВИТ0К ТУРИСТСЬКОГО КРА63НАВСТВА В УКРА1Н1

(60-1 — перша половина 80-х рр. XX ст.) 07.00.02 — 1стор1я УкраТни.

АВТОРЕФЕРАТ

дисертац!1 на здобуття вченого ступени кандидата ¡сторичних наук

К и V в —

1994

КиТвеький ун!верситет {м. Тараса Шевченка

• На праввх рукопису

ПОПОВИЧ Ceprift 1вановкч

'Р03ВИТ0К ТУРИСТСЬКОГО КРЛС31АВСТЗЛ В УКРАШГ /60-1 - перла половина 80-х рр. XX ст./

07.00.02 - IcTopiя УкраКни.

АВТОРЕФЕРАТ

дисортац!! на здобуття вченого ступеня кандидата fcropHvmtx Kayк

КиТ8 - 1994

Дисертац1<7ю б рукопис.

Робота виконана в 1нститут{ !стор1У УкраТни АН УкраУни. Науковий кер!вник - доктор 1сторичних наук,

профзсор В.О.ГОРШК. Оф1ц1йн! опоненти: акэдем!к АН УкраКки П.Т^ТРОНЬКО,

кандидат 1сторичних наук, доцент Г.П.НЛУШКО. ' Пров!дна орган!зац1я - Ки¥аський державний 1иститут кул&тури.

Захист в!дбудеться "_*_1994 р. о_годин(

на эас}данн1 спец!ал!зованоТ ради по захиету дисертяц!й Д.068.18.06 при Кй?вськоцу ун!верситет{ 1мен{ Тараса Шевченка /252017, м.КиГв, ■ вул. Володимирська, 60, ауд. 349/.

3 дисертвц{сп можна ознайомитись у науков!й б!бл1отец1 1Си-Увського ун18ерситвту 1мен1 Тараса'Шевчвнка.

Автореферат роз{слано "_"_1994 р.

Вчений секретар спец}ал{эованоТ вчено? ради, кандидат 1сторичних наук, доцент

Ж

М.О.РУДЬ

Лктуальн1сть досл1аженнд. В контекст! нац!опального i культурного в1дродження У кратки особливо!" актуальноет! набуеаить эав-дання вивчення ictopli piRHoro краг, залучення широких верств населения до ггёзнання величезно? !сторико-культурно'< спйдшини, эрос тання нац1онаяьно'1 св1домост1 громадяя, п!днесення 'fx духовность

В ц!й важливШ ! потр1бнШ робот! беруть активну участь гу-ман!тарн!.науков! заклади, вузи, культурно-просв!тницьк! установи, громадськ! орган!зацН, еп!лки, товариства, рухи. Д1евим эасобом нац!онально-культурного в|дродження може i повинен ствти туризм. Адже в!н в найб!льш масовою формою залучення населения дс вивчення свого минулого, повернення !сторично¥ памият!, а отже ! понесения нац1онально'{ cbi домосн.

Дотепер поняття "туризм" не мае ч!ткоГо визначення. Це пояс-нсеться тим, шо сам термин "туризм" в!дображае безл!ч функц!й су-часного туризму, як! е предметом вивчення р1зних наук. Ун!ф!ку-вати цей терм1н не эмогли i спец!ап!сти м!жнародних та в!тчизня-них туристських орган1зац!й, тому сьогодн! 1снус близ^ко 100 виз-начень туризму. Але в основному вони односторонн!, тому шо не врахогуоть комплексного характеру туризму як сопельного явиша. Дисертант визкачае туризм як вид п!знавально-культурноГ та рек- . реац!йно? д!яльност! людини в умоЕах в!льного часу.

М1ж тим, в радянський пер!од туризм роэглядався s одного 601 як сфера обслуговування, рекрвацН населения, галузь народного ' госяодарства, а з другого - використовувався !деолог!чними органами як один з механ!эм!в комун!стично? пропаганди.

Найб!лыаого розвитку 1 поширення туризм в Укра!н1 набув в 60-х - перш!й половин! 80-х pp., шо обумовлсвалося в!диосною ста б!л!зац1ею соц!ально-економ!чного жйття та наявн!ст» природних й iсторико-культурких туристських ресурс!в. 3 еп1зодичного, стих!й ного подорожування туризм перетворився 5 масовнй рух, заняття м!льйон!в людей, сформувався як галузь.

Орган!зац!ею вцутр!инього тем!«народного туризму в УкраУн! в онал!зований пер!од займалися профсп!лки, Бпро м!ккародного мо лод1жного туризму "Супутник" ЦК ЛКСМУ, Держком!тет СРСР з !иоаем ного туризму, М!н!стерство оборони СРСР, М1н!стерство осв!ти УРС М!н!степство кудьтури УРСР та ряд !шнх ы1н!стереть i в!домств колишнього СРСР та Укроти. Проте п!знавальна функц!я турнвиу, слряморйна на вивчення 1стор11 р!дного крав,~ найб!льи ефективно

- г -

фоявлялася в рамках внутр!шнього /в1тчизняного/ туризму, яки« [вребував п!д егЛдою профсп!лок. Кер!вництво профспглковою ту->истсько-екскурс!йноп системою було покладено на УкраТнську рес-[убл!канську раду з туризму та екскурс!й. Саме профсшлковий ту-шзм в 60-х -первой половин! 60-х рр. сформуваЕся як масовий |ух, т1сно пов"язаний з краезнавством. Туризм фактично став од-[им з напрям!в :сторичного краезнавства, вагомим засобом поширен-1Я !сторико-крабзнавчих знань. Це энайзшо свое в!дображення в юзширенш географ!1 туристсько-екскурс!йних маршрутов, зростантг1 [итомо'1 ваги !сторико-«раезнавчого матер!алу в усхх видах туристских подорожей, походхв, мандр!вок, ур!зноман!тненш тематики [!знавальних програм.

Попри вс| камагання парт1Йно'1 пропаганди використати гЦзна-¡альний потеш^ал туризму для реал!зацП сво!х пол1тичиих зав-;ань,. в!тчизняний туризм в умовах тотал!тарноТ систем«, став чи \& единою можлив!стп лпдей эадовольнити сво? 1нтелектуальн1 та :ультурн1 потреби, розширити знания про 1стор1» р1дного краю.

Критичний анал!з стану туризму в УкраШ в зазиачений пе-!сд, виявлення найбхлыа еф'ективних форм !сторико-краезнавчо1 ро-оти туристсько-екскурс!йних орган!зац!й набувавть эначноУ акту-льност! на сучасному етап1, допомагають в1дкииути все негативнв, о накопичилось в туристсько-краезнавч!й д1яльност! 1 використати озитивний досв!д, потр!бний для далыпого розвитку туризму як асобу духовного воскрес!ння народу..

Надзвичайно вежливо просл!дкувати як эд!йстовалися контакт« взаемод!я м!ж туристсько-екскурс!йним 1 краезкавчим рухом в пе-!од IX пввного шднесення, то власне обуыовило перетворення в!т-изняного туризму в один !з могутн!х засобХв поширення !сторико-раезнавчих знань. В цьому план! потр!бно дося!дити позитивний осв1д 1Сторико-кравзнавчо'< роботи туристсько-екскурс!йних орга-!защй профсп1лок, туристського краезнавства у вузах, школах, ультурно-осв!тн!х установах, учаЪть- туристських установ ! турист!в пам"яткоохоронн1й робот!. Ца допоможв пол!гагати !сторнко-крае-навчу роботу засобами туризму на сучасному етап!, коли розбудо-уються засади незалежно'1 Укради, в!дроджуеться культура ! ду-овн!СТь П народу.

В цйх умовах постае нагальна потреба в анал!з! тематики п!з-авальних туристських програм, маршрут!в, тур!в, Аджв сам? за до-* ,

... з -

помогою короткого вхдбору т&м для туристських та екскурсШшх маршрут!», наповнення 1х в1дпов1днюм хдеологхчним злотом, пар-тхйним органам вдавалося формуЕати комунхстичний св!тогляд людеС перетворювати '¡"х на слухняне знаряддя свое! политики. Цей анал1г потрхбний для створення нового повнощнного банку тем, як! б вое бхчно ! об"гктивно висах-«швали найвьжливхвц факти, явиша 1 под1 в хсторП Укра'!'нн, по-новому оцЛнювали д!яльн!сть визначних !с-торичних Д1яч!в, сприяли П1знанню правдиво'/ !сторП свого краю.

В цьому контекстх эначний кауковий !нтерес становить огляд туристсько-краезназчих видань, як! яьляють собою нев1д"емну час-тину 1сторико-краезнавчо1 л!тератури д эьевхдчують едшеть п!эна вального туризму I кравзнавства.

Актуальним е анализ форм х метод1в пхдготоеки кадрдв для туристського краезнавства, яка зд1йснивалась в 60-х - пера^й половин! 80-х рр., то дае можликЛсть створення ефективно? системи навчанкя фаххвхцв туристсько-краезнавчого проф!лю на сучасному етап1.

Осмислэння зпзначених завдань у сфер: туристсько'-екскурсий-ноЧ дхяльност! потребуе специального наукового досл!дженют, яке сприяло тднесеннв рхвкя туристсько-краззнавчо1 роботи, розкрип . нвреалхзовоних можливостей туризму в розюиренш культури населен ня, залученню його до вивчення 1 збереженкя !сторико-культурно? спадтини.

Об'^ктом1 досл1сжеиня е всебхчне вивчення сохцально-вкономхч •лих передумов появи масового туризму, природних 1 культурнух ресурсов В1тчиэкяного туризму, хнфраструктури профсп1лково'1 турист еько-екскурсхйно1 галузь тематики маршрут!в подорожей та скскур схй, форм взаемодН туристського х краеэнавчого руххв. В орб!ту досл!джеиня включено туристсько-краезнавчу лхтературу, а також систему подготовки кадр!в, як! проводили хсторико-краезнавчу роб ту соред турист!в та екскурсант1в.

ХронолоНчн! рамки доел!дження охоплшть пер1од э початку 60-х рр. до середини 80-х рр. В цей час спостер1гасться розвиток масових форм туризму, зростання туристсько-екскурс!йних поток!в, спец!вл$зац!я туристських рег!сн!в ! центр1в, роэширення маршрут но? мереж! подорожей, поход!в та екскурс!й. Все це вхдбувалося н. $он! пробудт.ення штересу населения до гианання 1стор!свого драю, визначних пам"яток культури, но Терек! певних эдобутк!в в галуэ! хсторичного краезнавства. В ц! роки формуеться туристське

сраезнавство як один з напряшв вторичного краезнавства УкраКни. С1ицэе1 рамки доел;дкення обумовлен! кардинальными coqi г»льно-еко-10м1чними i полхтичнкми эмпгами, пк1 нам!тилися в Kpai'Hf. внасл!-;ок початку "перебудови" i визначали потребу докорхнких 3MiH в reix сферах сусального життя.

Стущнь науково? розробки проблеми. Туризм як соц1олы;о яви-зе привертев увагу досл!дник1В по Mipi свого розвитку. Вивчеиня жремих його аспбкт1в актив*эувалоея в 60-80-х рр., коли в1тчиз-шний туризм набув масових форм. Робилися спроби створити уэа-'альнююч1 прац!, в яких розроблялися теоретичн1 основи туризму, сонцептуальм питания його розвитку, висв1тлювались nci непрями ■уристсько-екскурс1йно'1 д^яльност! . Перевалена б1льписть цих ро-iiT була виданэ в MockbI, Сзердловську, Новосиб1рську, CyxyMi та ;нпих местах. В Украш! теоретичнх питанпя туризму узагальнив 1.П.Крачило. В монографП "Основы туризмоведения" в!н дав визка-ien:w поняття "туризм", довхв необххднхеть комплексного вивчення туризму представниками р!зних наукових дисципл!н - географП, вко-гом1ки, подагог!ки, пскхОлог1 i,, медицина, ти^ самим заклавши ос-гави туризмознавства як окр'^мог галуз1 знань".

KpiM узагальнточих праць, видавалися роботи з окремих аспек-•is туризму. Найб1льш чисельноп групою були досл1дження економ1ч-[Oi проблематики туризму. Ix тематичний спектр був надзвичайно шрокий. Анал1зувалися питания економ!ки туристсько! 1ндустр1?, жремих П ланок /буд!вництЪо туристських o6n6KTiB, маршрутний ■ракспорт, торг!вельне обслуговування/, визначалося Micqe i роль ■уристського господарства в систем! суспхльного виробництва та кш.^. В цьому напрям1 найб1льшпл!дн0 працював В.1.Азар, перу

■ Каневский Е., Марголин Л. Формула туризма. - М., 1974; Вопросы развития туризма.— Сухуми, 1973; Алексеев С.С., Рубель Р.В. Размышления о туризме. - Свердловск, 1974; Власов A.A., Нагорный А.Г. Туризм. - М., 1977; Моргунов Б.П. Туризм. - П., 1978; Абуков А.Х. Торизм сегодня и завтра. Туристско-экскурсионная работа грофсогазов. - М., 1978; Його ж. Туризм на новом этапе. Социальные аспекты развития туризма в СССР. - М., 1983; Пасечный П.С. Туризм и экскурсии. - М., 1983. ' Крачило Н.П. Основы туризмоведения. - К., i960. ' Проблемы развития индустрии туризма. - Новосибирск, 1970; Гезгала Я. Туризм в народном хозяйстве. - М., 1974.

)!i«oro належить к1яька серйозних наукових доыиджень*.

Кконом1чн1й проблемати^ пписвячена також ц1ла низка статеР

в наукобих зб1рниках 1 журналах . Серед них були i п^бЛ1кацП,

якх торкалися питань туристсько'х економ!ки в УкраШ .

PioHl питання eKOHOMiки туризму в загальносоюзному масштаб!

були доел!длен! в ряд! кандидатських дисертавдй4. Серед них cnii

* Азар В.И. Экономика и организация туризма. /Методологические вопросы/. - M., 1976; Азар В.И., Поляк М,В. Транспорт и туризм

- M., 1973; Азар В.И. Туристская рейта и рациональное использо вание природных ресурсов // Экономические проблемы оптимизация природопользования. - M., 1973. - C.I38-I44; Його ж. Туризм -специфическая форма потребления // Известия АН СССР. Серия экономика. - 1975. - № I. - С.84-96.

о

" Олдак П.Г. Индустрия туризма - одно из ведущих направлений сов ременной экономики // Проблемы развития индустрии туризма. -Новосибирск, 1970. - С.3-30; Кибальчич O.A. Туризм как отрасль хозяйства экономических районов СССР // Вопросы географии. -1973. - Сборник 93. - С.40-43; Кириллов А.Т. Туристское хозяйство как звено в системе общественного производства // Пути по вышения эффективности общественного производства. - 1981. -Bun.6. - С.172-177; Богомолов В.А. Экономика туризма // Вопрос экономики. - 1980. - » 7. - С.88-99; та 1нш.

3

Волошук М.Ю., Березюк А.И. Создание и развитие курортно-оздоро вительного и туристского комплекса в Карпатском регионе // Ин-теграфия науки и производства в условиях развитого социализма.

- К., 1979. - С.196-202; Волобой П.В., Бек1рова Г.О. Системно-структурний анал!з при досл!дженн1 рекреацН // Bîchhk АН Ук-païHCbKoï PCP. - 1984. - № 2. - С.68-75; та 1нш.

^ Богомолов В.А. Методологические проблемы экономики туризма. -M., 1975; Бирюков Е.С. Развитие туризма в СССР и его влияния на экономику. - М., 1975; Рогозинская Е.А. Экономические проблемы организации и управления туризмом в СССР. - M., 1976; Ива шенко А.П. Экономические проблемы управления туризмом в развитом социалистическом обществе. - M., 1978; Шульгин П.М. Туризм в составе территориального хозяйственного комплекса союзной. республики. - M., I9GI; Башкатова И.В. Планирование туристско-экекурсионной деятельности в СССР. - M., 1988; та im.

- б -

назвати роботу С.П.Кузика, яка висв!тлювала сои1ально-економ1чн1 проблемк розвитку туризму Карпатського рег!ону .

Значна увага придыялась розробщ географ! чно'г проблематики туризму. Чимало праць мали вкономхко—географ!чний характер. В них вивчалися економ1чна доц!льн!сть розмшення туристських комплек-с!в i центр1в в певних географ1чних рег!онах, питания туристського районування i формування територгально-рекреацхйних систем, тошо . Ряд Д0СЛ1Джень торкалися природно-географ!чних pecypciB, як1 обу-мовлювали розвиток окремих туристських perioHiB, зокрема в /крахи!3.

В досл!джуваний пер1од робилися спроби осмислити розвиток в!тчизняного туризму в iсторичному план!. В деяких працях охоплп-валися широк! хронолоНчн! рамки, починаючи вхд моменту эароджен-ня туризму i до сьогодення , в iramx - висв!тлсвався пер1од з

* Кузык С.П. Социально-экономические проблемы развития туризма /на примере Карпатского региона УССР/. - Львов, 1986. Котляров Е.А. География отдыха и туризма. Формирование и развитие территориальных рекреационных комплексов. - М., 1978; Клоч-ковский Л.П. Вопросы экономико-географического изучения и районирования туризма // Вопросы преподавания экономической географии. - М., 1967. - С.48-57. Герасимов И.П., Преображенский B.C. Территориальные аспекты организации индустрии отдыха и туризма // Проблемы развития индустрии туризма - Новосибирск, -1970. - C.3I-4I; Путрик Ю.С. Территориальные проблемы формирования и развития системы туристско-экскурсионного обслуживания в СССР: Автореферат дис. на соиск. уч.степ.канд.геогр.наук. -Минск, 1983; Крачило Н.П. Экономико-географические проблемы туризма и его эффективность /вопросы теории, методики и практики/: Автореферат дис. йа соиск. уч.степ.докт.геогр.наук. - К., 1992. ^ Багров Н.В. Тенденции развития индустрии отдыха /на примере рекреационной системы Крыма/ // Вопросы географии. - 1979. - Сборник 112. - С.67-76; Бондарчук И.Т. Перспективы развития и размещения курортного хозяйства и туризма юго-восточной части Советских Карпат: Автореферат дис. на соиск. уч.степ.кавд.геогр. ; наук. - М., 1979.

I Квартальное В.А., Федорченко В.К. Туризм социальный: история и i современность: Учебное пособие. - К., 1989. •

Kirnw ХУШ ст. до 80-х pp. XX ст.*, в pemTi - розглядався розви-ток туризму за радянськоУ доби . ¡сторхя туризму в УкраШ в цих роботах висвхтлювалася лише частково ! торкаляся т!льки тих perl он! в, як! мали загальносоюзне значения /Крим, Карпати, Закар-пяття/. Спец1ального дослхдження з icTOpii украТнського туризму так i не було створено.

Окрему групу становлять прац! з питань оргашэацП управл!и-ня туристсько-екскурсхйною системою, спортивно-оздоровчо? роботи установ туризму, методичних i педагог!чних аспектiв д1яльност1 туристських opraHioauifl, як1 до даного дисертащйного досл!дження не мають безпосереднього вхдношення.

Отже, як показуе анал1з л1тератури з туризму, досить широко досл!джувались прикладш проблеми, пов"язан!, насамперед, з функ-ц!онуванням галузх, И економ1чними засадами, матер!ально-техн!ч-ною базою 1 виробництвом туристсько-екскурс1йних послуг. Натомить, незр1вняно менте досл!дники зверталися до вивчення пхзнв-валько-просвхтницького потенциалу туризму, його конкретного вквск; у справу п!днесення культурного р!вия народу, peaniaaqi'i виховних завдань. Ильки окрем1 досл!дясення наближувались до розкриття ц!ех проблеми, але вир!шувались у ф!лософському, аба педагог!чно-му план!. До того я, ц! прац! були нац!лен! головним чином на фор-мування культурних ц1нностей соц!ал!зму у св!домост! людей, а та-кож на виховання рьдянського патр!отизму ! соц!ал!стичного 1нтер-

I —.•ЩШ.* I ■ *Ш . I /

* Кудипов Б.Ф. Из истории развития туризма. - М., 1986; Логинов Л.М. Рухлов Ю.В. История развития туристско-экскурсионного дела: Учебное пособие. - М., 1989. ® Федеев.Б.Г. Деятельность советских профсоюзов по развитию туризма и экскурсий в стране в период развернутого строительства коммунизма в СССР /1959-1970 гг./: Автореферат дис. на соиск. уч. степ.канд.ист.наук. - М., 1974; Дворниченко В.В. Развитие туризма в СССР /1917-1983 гг./. - М., 1985; Слободян П.И. Деятельность КПСС по совершенствованию работы туристско-экскурсионных учреждений в условиях перестройки советского общества. /На материалах партийных организаций Украины /80-е годы/: Автореферат дис. на соиск.уч.степ.канд.ист.наук. - К., 1989.

нащонал!зму^.

3 поля зору дооидиикхв в1тчирняного туризму зовс1м випали питания рол! i м1сця туризму в п1знанш iCTopi'i р!дного краю, по[зирекн1 хсторико-краезнавчих знань, збереженнх 1сторико-куль-■rypHO'f спадаини. Не анал!эувалися зв"язки м!ж туристсько-екскур-с1йним i краезнавчим рухом, якх об"ективно 1снували в 60-х -перпий половин! 80-х рр.

В гaлyзí туристського краезнавства був створений дуже скром-ний доробок. Причому роботи цього напрямку носили в основному методичний характер . В них надавалися поради, як використовувати краезнавчий матер1ал в рЛзного типу екскурс!ях: 1сторико-револп-цхйних, в!йськово-1сторичних, археолог!чних, етнограф!чних, мис-тецькознавчих, арх!тектурно-м1отобуд!вних, лхтературних та im. Розроблялися рекомендацхГ шОдо cniвробхтництва м!ських бюро подорожай, та екскурс!й з державними i громадськими краезнавчими орга-

* Лойко Э.В. Возрастание роли туризма в приобщении трудящихся к культурным ценностям социализма: Автореферат дис. на соиск.уч. степ.канд.философ.наук. -Харьков, 1989; Федорченко В.К. Туризм как средство патриотического и интернационального воспитания: Автореферат дис. на соиск.уч.степ.канд.философ.наук. - К., 1988; Саджая И.Ф. Туризм как сфера культурно-просветительной работы: Автореферат дис. на соиск,уч.степ.канд.пед.наук. - Л., 1981; Глякова М.Д. Учебные экскурсии как средство развития познавательной активности подростков: Автореферат дис. на соиск.уч.степ. . кшд.пед.наук. - Минск, 1981; Кочегарин В.В. Пути и формы включения туризма в систему учебно-воспитательной работы общеобразовательной школы: Автореферат дис. на соиск.уч.степ.канд.пед. наук. - M.f 1973.

Юньев И.С. Краеведение и туризм. - М., 1974; Методические разработки по курсу "Туризм с основами краеведения, музееведения и экскурсоведения" для студентов ¡1 и Ш курсов туристско-экскур-сионной специализации. - М., 1979; Краеведение и туризм. - Л., 1972; Костриця М.Ю. Туристсько-краезнавча робота в школ]. - К., 1985; Зелен1н С.М. Краезнавча п!дготовка туриста. - К., 1972; ! Осгапец A.A. На маршруте туристы-следопыты. - М., 1987; Методи-j ческйе рекомендации по проведении краеведческих экскурсий. - М., I 1973; Использование краеведческих материалов в экскурсиях. - М., I 1985; Использование памятников истории и культуры в экскурсиях: / Методические рекомендации/. - М., 1976; та im.

н1эац!ями - музеями, б!бл!отехами, в1дд1леннями тивариства охо-рони пам"яток icîopiï та кульгури, тояо. КонкретниА досв^д вэае-мозв"яэк!в Mis цими установами не дослхджувався.

Таким чином, анал!з л!трратури з Ытчизняното туризму пока-зуе, то в украТнськхй !стор!ографП немае «одного узагальниючогс досл!дження, в якому б всеб!чко вивчалися питатоя поширення !стс рико-краезнавчих знань засобами туризму та екскурс!й, анал!зува-лися форми i мвтоди туристсько-краезнавчо'< роботи, як! склалися в УкраМ в пер!од п!днесення масового туристського руху, роз-кривалася система п!дготовки туристських кадрхв для проведения !сторико-краезнавчоУ роботи.

3 урахуванням актуальноctî ! недостатньоу розробленост! теми визначено ïï виб!р для дисертац{йного дося!дкення.

Мета 1 основн! завдания досл!дження. 3 огляду на актуаль-HiCTb теми i недостатки ïï розробку ставиться мета:

- проанал!зувати розвиток в1тчизняного туризму в контекст1 актив!зацП !сторико-краезнавчого руху в Украш! в 60-х - nepmlR половин1 60-х pp., розкрити форми 1 методи ïx вэаемодП, визначи-ти роль 1 wlcqe туризму в поширенн! i сторико-краезнавчих энаиь серед населения, пoпyляpизaцíï культурно! спадшини.

Зд1йснення щ eï мети потребуе вир1шення таких завдань:

- показати соц!ально-економ!чн! передумови розгортання масового туристсько-екскурс!йного руху в УкраШ, наявн1сть лриродни! та !сторико-культурних ресурс!в для розвитку туризму}

- проанал!эувати процес створення !нфраструктури туристсько1 галуз!, формування туристських рег!он!в, зон, центр!в, комплекс!» розширення мереж! маршрут!в подороже», поход!в та екскурс!й;

- вивчити динам!ку туристсько-екскурс!йних поток!в, ïx те-ритор!альие спрямуванля у в!дпов!дност! з розм!шенням !сторико-культурник об"ект!в',

- досл!дити форми вэаемодП туристсько~екскурс!йного та !с-торико-красзнавчого руху у вивченн! icTopiï р!дного краю, вис-в!тлити участь прац!вник!в туризму ! турист!в у найважлив!ших краезнавчих заходах, иш зд!йснпваяись у республ!ц! - написанн! "Icropiï м!ст i с!л yxpaïHCbKOï PCP", памг'яткоохоронн1й робот! та !нш.}

- проанал!зувати тематику туристських маршрут!в та екскурс!й з метою визначення в н!й hhtomoï ваги !сторико-краезнавчих ыате-р!ая!в, виявити ступ!иь за!деолог!зованост! текст!в маршрутиих

!нформац!й та екскурс!й в умовах засилля парт!йно-комун!стично¥ пропаганди;

- вианачити внесок туристсько-храсэнавчо¥ л!тератури у роэ-виток 1сторичного краезнавства;.

- розкрити.систему шдготовки туристсько-краезиавчих кадр!в;

- роэробити практичн! рекомендацП для ефективного викорис-тання п!знавальних можливостей туризму у п!днесенн! культурного р!вня, духовност! народу, його нац{онально1 св1домоет!.

Метополог!чно дисертац!я побудована на д!алектичних принципах наукового п!знання. В Н основу покладено пьоблемно-тематичний иетод. Основну увагу автор звертае, насамперед, на конкретн! результата /як позитивн!, так ! негативн!/, яких досягло туристське краезнавство в досл!джуваний перход, без перенесения 1деолог!чних установок на оц!нку под!й ! факт!в 1стор1.

Наукова новизна дисертацП обумовлена новое постановою проб-леми, яка розглядае туризм як один !з напрямк!в !сторичного крае-энавства, зас1б поширення !сторико-красзнавчих знанъ серед населения.

Вперше в украхнськ!й !стор!ографШ

- здхйснена спроба створити комплексне досл!дження-, в якому зроблено !сторичний анал!з розвитку туризму як галуз! обслугову-вання населения, показано процес зростання туристсько-екскурс!й-ного руху ! набуття ним.масового характеру;

- досл!джено !сторико-краезнавч!- аспекта д!яльност! турист-сько-екскурс!йних установ, шо проявлялося в орган!зац!Т кравзнав-чих туристських маршрут!в та екскурс!й, участ! в краезнг.вчому рус! республ!ки, сп!впрац! з Украхнським товариством охорони пам"яток • !стор!¥ та культури, тошо;

- проанал!зовано тематику подорожей, поход!в та екскурс!й, дано оц!нку хх зм!сту, розкрито намагання партнеменклатури перет-ворити туризм та екскурсН в !нструмент комун!стично¥ пропаганди;

- розроблен! практичн! рекомендацП для б!льш ефективного використання туризму як засобу задоволення !нтелектуальних та духовних потреб народу, п!днесення його культурного р!вня, в!д-родженвя !сторично¥ пам"ят1.

Автором введен! в науковий об!г ран!ше нев!дом! матер!али, як! допомагають визначити роль ! м!сце туризму в розвитку !сто-ричного кравзнавства.

- II -

■Рдерельну базу росл^ження становлять документальн! матв-р!али украхнських державних арххвов. Насамперед це документи Центрального державного арх1ву виконш лх орган!в /ЦДАВО/ УкраК-ни, Центрального державного арх!ву Республ!ки Крим /ЦДАРК/, Одеського обласного державного арх!ву /ООДА/, Державного арх!ву М.Киева /ДАМК/. В ОДАВО Украони використано матер!али фонд!в УкраУнськох ради з туризму та екокуре1й /Ф.5079/, Центральна! дитячо'х екскурс!йно-туристськсо станцП /Ф.4715/ ! Укра'/нського. товариства охорони пам"яток !стор!У та культури /Ф.4760/. В них м1стяться стенограми пленум!в, р!чн! зв!ти про результат госпо-дарвько-фонансово'1 д!яльност!, допов!дн! записки, листування, як! даоть можливость проанал1зувати зростання 1нфраструктури вотчиз-няного туризму, ро'зширення мереж! маршрут!в подорожей, поход!в та екскурс!й, эробити п!драхунки чисельност! учасни^в турист-сько-екскурс!йного руху, розкрити систему туристського району-вання.

Значний науковий !нтерес являють фонди ЦДАРК /1.3776/, ООДА /Ф.7943/, ДАМК /ф.1549/, в яких знаходяться описи м!сцевих ту-ристськс экскурс!йних маршрут!в, в!домост! про гротов! перекази туристських орган!зац!й ! п!дприемств на збереження ! реставрац!п !сторико-культурних пам"яток, документа про п!дготовку туристсько-екскурс!йних кадр!в.

Проте, для дано'/ теми найб!льш важливим джерелом стали матв-р!али поточних арх!в!в туристсько-екскурс!йних орган!зац!й ! закладов. 3 дисертац!'/ використано матер!али 15 поточних арх1в!в: Акцхонерного товариства з туризму та екскурс!й "Укрпрофтур", Укра'(нського 1нституту туризму, Республнсансько'{ станцП юаих ту-рист!в, Кримсько'1 республ1канськоХ станц!У юних турист1в, Крим-ського акц!онерного товариства з туризму та екскурс!й "Кримтур", . Б!лгород-Дн!стровського, евпаторШського, КиТвського, Очак!всь-кого, Севастопольского, Ужгородського, Черн!г!вського бюро подорожей та екскурс!й, Кримського республ!канського, Ки'/вського та Одеського м!ських туристських клуб!в. Сама ыатероали цкх арх!в!в розкривають форми ! методи взасмодотуристського 1 краезнавчого руху, св!дчать про участь обласних рад э туризму та екскурс!й, бюро подорожей та екскурс!й в !сторико-красэнавч!й робота, яка проводилась в республ!ц! в 60-х - периЦй половин! 80-х рр. Мате-р!али поточних арх!в!в дали можлив!сть автору проанал!зувати !сто-рико-красзнавчу тематику туристських маршрутов та екскурсой, робо-

ту методичних вдддШв i каб!нат1в, тематичних ceKqift, екскурсо-вод!в.

KpiM того, дисертантом використан! опубл!кован1 документаль-Hi дкерела, а саме - постанови державних i профсшлкових органов GPCP, Укра'1Нськох PCP, эб1рники офхц!йних матер1ал1в i нормативах акт1в з туристсько-екскурс!йно'1 роботи, виданих ВЦРПС, Центральною радою з туризму та екскурс!й, Украг'нськоп республ*кан-ською радою з туризму та екскурсхй, статистичн! шорхчники та ijm.

Окрему групу опубл!кованих дяерел становлять туристськх до-в!дники, як! дають уяву про мережу маршрут1в i тематику екскур-сЛй. Також використана центральна, республ1канська, обласна nepio-дика, яка клшувала 1нформац1ю про туристсько-краезнавчу д!яль-HÏCTb.

Залучення вс!х зазначених джерел, арх1вних i опубл!кованих документ1в, пер!одики дозволило проанал!зувати розвиток турист-сько-краезнавчо'1 роботи в УкраУн! в 60-х - перш!й половинх 80-х pp. i зробити науково обгрунтован1 висновки з дано! проблеми.

Практичне значения дисерташйного досл!дження. Положения, висновки, а також введен! в науковий o6ir документи i матерхали, можуть бути використан! при розробц! й читанн! KypciB 1сторичного краезнавства в ушверситетах, педагог1чних Институтах республ!ки, . проведенш !сторико-краезнавчо'1 роботи у виших навчальних закладах, школах, культурно~просв1Тн1х установах. Узагальнений досв!д 1сторико-краезнавчо"1 роботи туристсы£0-екскурс!йних установ до-ц!льно використати при орган!зацх'1 роботи методичних в!дд1л1в, каб1нет1в, тематичних секцхй екскурсоводхв бюро подорожай та екскурсхй, розробц1 ноеих краезнавчих маршрут1в, п!дготовцх огля-: дових i тематичних екскурс1й.

Результати дисерташйного досл1дження знайшли в!дображення в практичних рекомендациях BceyKpaïHCbKOï науково-практично1 кон-ференцП "Туризм i завдання нац1онально-культурного вхдродження Украхни" /травень 1992 р., м.Черкаси/ Jt рег!окаяьно{ науково-прак-тично'1 туристсько-крясзнавчо! конференц!'* " 1сторико-культурна спадшина Р!вненшини: виявлення i використання пам"яток засобами туризму" /грудень 1992 р., м.Piвне/.

Матерхали досл!даення використовуються в навчальному процес! Украхнського 1нституту туризму п1д час читання курсу "Крвсзнав-ство", а також в робот! ц1льових !сторико-краезнавчих сем!нар!в для прац1вник!в туристсько-екскурс!йно'( галуз!.

Апробдц1я дисертацГ( проведена на зас!данк! ВченоУ ради Ук~ рагнського Институту туризму. 0сновн1 положения 1 висновки досл]д-кення знайшли в!дображення в авторсьхи публ1кац1ях, допов1дях 1 пов!домленнях на 1-й Всесоюзн1й /жовтень 1987 р., м.Полтава/, 1У-й ! У-й республиканских /ксовтень 1989 р., м.МиколаУв*, жовтень 1991 р., м.Кам"янець-Под1льський/ наукових конференц!ях з !сторичного краезнавства, а також на ВсеукраУнськ!й /травень. 1992 р., м.Черкаси/ I рег!ональн!й /грудень 1992 р., м.Р1вне/ конференц!ях з тури'стського красзнавства.

Мета I эавдання досл!дження обумовили структуру дисертац!У, яка складаеться з вступу, трьох роздШв, висновк1в 1 списку ви-користаних джерел 1 л1тератури.

Осно^ний зм!ст ! висновки досл!дження

У вступ! обгрунтовуеться октуалы^сть теми, Н новизна, хро-нолог!чн! рамки досл!джсння, визначаеться мета 1 завдання, сту-п!нь иауковоУ розробки, подаеться огляд джерел 1 л!тератури, показана практична значим!сть досл!дкення.

Перший розд!л - "Становления масрвого туризму в УкраУн! I розширення його !нфраструктури в 60-х - первой половин! 80-х рр." •■ присвячено анализу соц!ально-економ!чних передумов розвитку туризму в УкраУн! ! розбудов! туристсько-екскурс!йноУ галуз! в до-сл!дауваний пер!од.

Туризм в УкраУн! - продукт тривалого вторичного розвитку. Однак, т!льки в.п!слявоенниЙ пер!од, э 50-х рр. з"являються оз-наки переростання туристського руху в масовий. Цей процес з особливое силою прискорився починаючи з 60-х рр., коли в1дбувалася в!дносна стаб!л!эац!я соц!ально-економ!чного становиша краУня. Пор!вняно з попередн!ми десятил!ттями, багатими на так! соц!альн! катакл!зми як в!йни, розруха, голодомор, репрес!У, в 60-х - пер-ш!й половин! 80-х рр. як!сть життя,людей, Ух матер!альний добробут. эм!нилися дешо на краше. Це проявйлося в певному эростанн! заро-б!тноУ плати, реальних доход!в населения, зб!льшенн! в1льного часу, тошо.

Важливою первдумовов роэгортання туристсько-екскурс!йного руху стало зростання культурно-осв!ткього р1вня населения, ломаний потяг його до энань, !стор!У р!дного краю, культурно/ спад-шини. Кр!м того, в туризм! люди вбачали здоровий в!дпочинок, мож-лив!сть уникнути с!раУ буденност!,. позбутися надм!рноУ за!деолог!-

зовакосг! життя.

У роэдШ також проанал!зовано ресурсну базу туризму, пня поддалась на 2 групи.- природн! ресурси /кл!мат, ландшафти, на-ц!ональн! парки та залов!дники, дендропарки, печери, тошо/ та культурно-!сторичн! ресурси /археолог!чн!, !сторичн!, прх!тек-г.'урн1 пам"ятки, монументальна мистецтво, музеУ, виставки, театри, тошо/.

Поеднання соцхально-економхчних, культурно-осв!тн!х фактор!в з чудовими природниыи умовами, ушквльнмми хсторико-культурними пам"ятками обумовило зростання посиленого !нтересу людей до туризму, '"прияло розвитку його масовост!.

По м1р1 розвитку в республхцх туристсько-екскурсГйнйго руху формувалася туристська !ндустр!я, яка забезпечувала виробництво товар1в ! послуг в туризм!. В досл!дауваний период майяе в 16 ра-з1в зросла к!льк!сть м1сць проживания в туристських готелях, базах, комплексах, кемшнгах, приютах. Саме в 60-х - первой половин! 80-х рр. сформувалася система харчування турист1в та екскур-сант1в. Так, якшо в 1960 р. харчування туркст!в забезпечували лишо II Удалень, то в 1985 р. т1льки в систем! профспхлкового туризму нал!чувалось 482 ресторани, кафе, 1дальн! та!нших пунк-т1в харчування, як! одночасно могли обслужити понад 68 тис.ту-ристхв. Помхтн! змхни в!дбулися х в транспортному обслуговуванн! турист!в. 3"явилися спец1ал!зован! туристськ! автобази та гараж!, значно зросла к1льк!сть туристських автобус!в, в систем! туристських перевеэень залочаткован1 нов! форми обслуговування, а саме в практику роботи зал1зничного, морського, р!чкового, ав!ац!йного транспорту були запроваджен! спец!алхзова!(! туристськ! рейси та • маршрута. Розширилась мереяа планових I самод!яльних туристських маршрут!в, яких в 1985 р. налхчувалось майже 3 тисяч!, в 7 раз!в зросло обслуговування екскурс!ями. Все це дало кожливхсть турист-сько-екскурс!йним орган1зац!ям обслужити в 1Э85 р. понад б млн. турист!в ! мпйже 44 млн.екскурсант!в.

Однак, незважаючи на досить значн! темпи зростання потужнос-тей туристсько-екскурс!йн01 1ндустр!'1 в 60-х - перш!й половин! 80-х рр. вона не задовольняла потреб зростаючих туристських потоков. Про це св!дчить, наприклад, забеэпечен!сть населения Украпш м!сцями в туристських готелях, базах, кемп!нгах, яка становила в середин! 80-х рр. лише 1,4 м!сця на 1000 жител!в, при норм! 18

Micub. Значно в!дставала в!тчианяна туристська !лдустрхя i в1д турис7'сько1' галуз! роэвинених крахн Заходу. Якшс в Украх'н! на початку 80-х pp. було близько 70 тис.мхе • для проживания турист!в, то в Лвсïpiï - 561 тис.v ФранцП - 1,6 млн., 1талй" - 1,5 млн., Icnaniï - близько I млн.м1сць.

Теку вхдетавання укра1'ноького туризму обумоклювалось загаль-ним соцхалько-еkohomîчним станапишем Укра'хни в склад! СРСР, тобто туризм вхддзеркадовев економ!чний стан кра'хни в ц!лому.

У другоу.у розя1л? "Лоширепня 1сторико-краеанавчих знань за-собами туризму та екскурс!й" показано, шо в!тчизняний туризм у реал!захдП esoeï шзназально!' функцП був tîcho пов"язаний з роз-витком !сторичного краезнавства, яке в'цей пер!од перебувало в стад!!' пеяно'х актив!зацП, являв собою один i3 засоб!в вивчення 1сырП р!дного краю. Для доказу цьохчэ. положения проанал!зоваио форми взаемодП !сторико-краезнавчого i туристсько-екскурсхйного руххв. Туризм noEHiCTio залежав вхд результата краезнавчих до-сл!джего>, пояби нових матер!ал]в i факт!в MicyeBOï icToptï, як! • були основою для створення маршрутних хнформахЦй та екскурс!й. Тому туристсько-екскурсШх! орган!зацП об"ектиэно були зацхкав-лен1 в роэробцх краезнавчо¥ тематики. 3 другого боку, саме за допомогою туризму результата багатор1чних досл!джекь краезнавц!в ставали надбанням широких верств населения. Це створювало грунт для взасмод!ï 'i-уризму та !сторичного красзнавства.

Б досл!дкуваний пер!од в вторичному краернавств! сформува-лися основа! його форми: пауков!, громадськ1, шк!льн!. До kokhoï з цих форм орган1чно входив ! туризм. Так в середин! 60-х pp. по-над 600 фах!вц!в галуз! i предст«лник!в туристсысого громадського активу взяли безпосередгоо участь в п!дготовц! двадцятишеститомноу "IcTopiï mîct ! cifl Укра1'нсько'1 PCP". Матер!али, напрацьован! в результат! xjieï роботи вв!йшли згодом ! в тексти екскурсхй -"Вхнниця давня ! сучасна", "Трускавець за 150 рок!в", "Не той тепер Миргород", "Пам"ятн! mîcxxh м!ста Одеси" та багато !нших. Проте, сл!д зазначити, шо туризм ! його /ематико-краезнавч! проб-леми не завжди знаходили належне Шсце в планах роботи наукових та осв!тн!х установ, як! займались краезнавством. Цьому в значн!й Mip! эаважав "!м!дас" туризму, який ототожюовався, насамперед з в!дпочинком ! оздоровлениям.

В ход! туристських подорожей ! екскурс!й широко використову-вались результата наукових досл!ггень IcTopiï промислових i с!ль-

ськогоспсдарсьннх пхдприсмств. Вони знайаити свою аудитор! ю при проведепш екскурс!й - "Вхдкрита розробка задхзнкх руд"» "Гхгзит чорноТ мегалург!1 - стан 3600", "Полтавський тепловоэоремонтний завод", "Корабели Батые!впиши" та !нш. Хоч цх екскурсхг в основному були нацхлен! на виконання соцгального замопдення правлячох партхйно-радянськог верх1вки, -ала, разом з там, пони знайомили IX учасник!в з хсторхею фабрик ! за1»од!в, колгосшв I радгосп!в, памятниками виробничоУ д1яльност1. За 1970-1985 рр. на чиробки-чих екскурсхях в Укра'гнх побувало ноиад 40 млн.чол. Вквченндм !сторхх промислозих ! с!льськогосподарських п!дприемств эаймались I туристсько-екскурехйнх орган!зац!'1. Так, в 1985 р. в 74-х биро подерожей та екскурс1й республЬш д1яли виробнич! секщ'и як1 •эаймались дослхджекням !стор!х"м1сцевпх п!дприсмств, розробляли нов! теми окскурсхй.

Тхсноо виявилася взаемод!я !сторичного краезнавства ! туризму в навчальному процес! вишот школи. У вузах створювались ту-ристськ! клуби ! секцП, як1 на п!дстав1 мхецевих !сторико-крае-знавчих матер1ал!в розробляли маршрути подерожей, поход!в та екскурс!й. Однак, в досл!дкуваний перход едина система турист-сько-краезнавчо'1 робота у вузах республхки так ! не склалася.

Найбхльи пл1дно зэасмод!яли м!ж собою шкхльне краеанавство ! пшльнкй туризм. Туристсько-краезнавча робота школяр!в особливо активхзувалась саме з 60-х - перк!й половин! 80-х рр. Так, якшо в 1961 р. в походах та екскурс!ях взяли участь понад 3,5 млн. школяр!в, то через 20 рок!в - утке майже 14 млн. ТУриоти - школяр! розгорнули пошуково-дослхдницьку роботу, налагодкли т!ск! контакта з ученими-!сториками, археологами, етнографами, мхецевими краезнавцями, виконували завдання нэуково-досл!дпих установ, ву-з!в, створювали авдльн! краезнавч! музе'/, кхмнати, куточки.

Ефективною була також взасмодхя туристсько-екскурс!йннх ор-ган!захЦй з музеями республ!ки. Досить ч!тко вона просл!дковуеть-ся ! в сфер! охорони, збереження ! вивчення пям"яток !сторх'х ! культури. Позитивний досв!д вивчешя ! популяризац!х !сторико-культурно'1 спадгоини засобамн туризму та екскурсЛй ипкопичено в Переяслав-Хмельницькому, Полтавському, Льв!вському, Чорн!г!всь-кому та !нших бюро подорожей та екскурс1й. Туристсько-екекурс!йн! установи надавали с.уттеву ф!нансову допомогу пам"яткоохоронн1й робот!, яку проводили орган!зац!г УЮТ1К. Лише за гг тход 19721905 рр. ¡ш охорону пам"яток було вид!л<?но близько 40 или.крб.

Проте, величеэн1 прорахунки в пампяткоохороншИ спрак! нохчтшю позначилися 1 на орган1зац!1 тематичних туристських подорожей та екскурс!й.

В цхлому анал1з матер!ал!в про взасмод!ю !сторико-краеэнав-чого ! туристсько-екскурс!Иного рух1в дозволяв зробити'висновок, шо в1тчизнян11й туризм-виступав не тхльки як !нструмент поширення хсторико-краеэнавчих знань, а Й практично у сво'1'й П1знавальшй функцх'1 перетворився на один э напрям!в !еторичного краезнавства.

В роздхл! також визначено основш форми поширення хсторико-красзнавчих знань засобами туризму, показано розпирення мерекх туристсысо-екскурс!йних маршрут!в, проанал!зовано Ух тематику. Маршрути поднялись на оглядов!, шо, як правило, охоплювали цШ рег!они республ!ки /"Дн1провсько-Чорноморський", "По п!вдню Укра'хни"/ ! тематичн1, як! присвячувались конкретн!й темх /"По шевченк!вських м!сцях", "Партиэанськими стежками г1рського Крим у"/.

Детальний анал!з тематики туристсько-екскурс!йних маршрут!в св!дчить про УУ надм!рну эа1деолог1зован!сть, перенасичен1сть темами ! матер!алами радянського периоду. 0ф1ц1йна партийна пропаганда активно використовувала ыожливост! туризму для пропаганди постулат!в КГ1РС, правильност! сохЦ ал!стачного вибору, переваг радянського способу життя, тошо.

У третьому роздЩ "Туристсько-!нформац!йн! вндання та п!д-готовка краезнавчих кадр!в для туризму - фактори сприяння розвит-ку !сторичного краезнавства" зроблено огляд туристсько-краезнав-чоУ л!тератури, яка видавалась в 60-х - перш!й половин!. 80-х рр. Туристсько-красзнавч! нариси, зб!рники, пут!вники, дов!дники, буклети, проспекта, фотовидання, туристськ! карти ! схеми, шд-ручники, методичн! поради та рекомендац!У забезпечувяли не т!льки потреби туристов, а Й широко використовувалися краезнавцями ! буди для широкого загалу ц!кавим джерелом вивчоння !стор!У р!дного . края. Для ц!е¥ групи краезнавчих видань характерною була прив"яз-ка яаиш, !сторичних под!й, пам"яток !с*ор!х та культури до конкретно'/ територ!:, через яку прокладалися туристсько-екскурс!йн! маршрути.

В умовах тотал!тарно? системи туристсько-краезнавча литература мала т! ж хиби, шо й вся радянська !стор!ограф!я ! краезнав-ство. Але попри вс! >г.;дол!ки, вона не могла обминути основного

масиву !сторико-культурно'/ спадлини народу i об".ективно сприяла зрост.ашго 1нтересу людей до ICTopiï свого краю.

В роздШ тзкож проанал1зовано систему подготовки кадр!в для туристсько-краезнапчо'/ д!яльност1. Bona пройшла певний еволгац1й-ний шлях в!д курсово/ системи до вузтвського навчання ! остаточно сформувалася тгльки на початку 80-х pp. Реал!зэц!ю п!знавальних !сторико-краезнавчих функц!й туризму забезпечували насамлеред так! фах1вп{ галуз! як екскурсоводи, г!ди, !нструктори, кер1ы-гикч туристських груп та trail. Працюючи на нив! туризму, вони фактччно вливалися в ряди краезнавц!в, поширювяли !сторико-краезнавч1 знания серед турист!в, брали участь в досл!дденн! iCTopiï крао, збе-•реженш ^сторико-культурно/ спадшини.

Ьивчення i науковий анал!з розвитку туризму та його крае-гжавчо'/ д!яльност! у €0-х - перш!й половин! 80-х pp. дозволяв зробити так! висновки.

60-i - перша половина 80-х pp. були стаб!л!зац!йним пер!о-дом в iCTopiï укра'/нського туризму. Сама в цей час створились пев-н! соц!ально~економ!чн! передумови для становления його масових форм, розбудови !нфраструктури, розширення мереж! туристсько-екскурс!йних марарут!в. Розвитку туризма сприяли також багат! природн! та !сторико-культурн! ресурси Укра'/ни.

• 2?ах!вц! туристсько-екскурс!йних орган!зац!й, а також числен-ний туристсыдай актив, шо об"еднувався у туристсьKi клуби, сек-Wï, гуртки, включилися в краезнавчий рух, який в досл!дауваний пер!од перебував у стад!"/ актив!зац!'/. Вони збирали матер!али ! писали нариси до багатотомко'/ "IcTopiï м!ст ! с!л Укра'/нсько'/ PCP", п!дкявчалися до роботи вуз!вського, шк!льного, музейного краезнап-ства, пам"яткоохоронно'/ роботи, в!драховували кошти на реставра- ' ц!й пам"яток iCTopiï та культури.

Отже, в!тчнзняний туризм у реал!зац!*/ свое'/ п!энавально'/ функц!'/ був т!сно пов"язаний з розвитком !сторичного краезнавства. Проте взаемод!я туристсько-екскурс!йних орган!зац!й э науковими закладани, культурно~осв!тн!ми установами ! громадськими обеднениями, як! займались красзнавством, мала в основному стихШшй характер, н!як но координувалася. Незважаючи на значний розвиток туристсьно-екскурс!йного руху, вчен!-нраезнавц! в той пер!од из ив Ебачали в нъому сйрйозного засобу поширегош !сторнко-краезнав-чих знань. Однак, попри вс! ц! недод!ки, и!тчизнянип туризм, хоч ! з ¡даниим yçnixoM, продотасувап попудяризуэати 1сторйшэ-нрвдс*нптиЦ

знания, пам"ятки минулого, niдн)мати культуру населения.

Анал!э матер1ал1в про конкретну досл1дннцько-пошукоьу робоуу туристсько-екскурсШних орган!эацхй н° герен! краезнавства, ïx беэпосередню участь в основних 1сторияо-красзнавчих заходах того пер!оду, покаэуе, то туризм виступьв не тхльки 1нструментом передач! результат!в 1сторико-краезнавчих досл!дкень до широких верстх населения, эасобом поширення ! популяризацП 1сторичних анань, a й фактичко перетворквся на один з наарям1В !сторичного краезнавства.

Таким чином, с вс! п!дстави твердити, шо в 60-х - порш!й половин! 80-х pp. в УкраУн! поряд з науковим, громадським, шк!лышм краезнавством визначився ше один його напрям - туристське крае- . знавстьо.

Основн! положения дисертац! X викладен! в наступних публхка-ц!ях автора:

1. Туризм як зас!б розвитку хсторико-краезнавчих знань трудя-ших УкраУнськоУ PCP // Перша Всесоюзна наукова конферешия з !с-торячного краезнавства ./м.Полтава, жовтень 1987 року/: Тези допо-в!дей ! пов!домлень. - К., 1987. - С.39-40 /0,15 др.арк.,рос.моб./

2. Використання !сторико-краезнавчого матер!алу при розробц1 " туристсько-екскурсхйних маршрут!в п!вдня Укра'ши // 1У Республ!-

канська наукова конференц!я э !сторичного краезнавства: Тези допов!дей ! пов!домлень. -К., 1989. - С.566-567 /0,15 др.арк., рос.мов./.

3. Вивчення Дсторико-культурноУ спадщини засобами туризму та екскурс!й // У ВсеукраУнська наукова конференц!я з вторичного краезнавства: Тези допов!дей та пов!домлень. К. - Кам"янець-Под!льський, 1991. - С.458-460 /0,15 др.арк./.

4. Зростання п1знавальних функц!Й туризму в контекст! нац!о-нально-культурного в!дродження УкраУни // ВсеукраУнська науково-практична конференц!я "Туризм ! завдання нац!онально-культурного в1дродаетшя УкраУни" /12-14 травня 1992 р./: Тези допов!дей ! пов!домлень. - К., 1992. - С.23-28 /0,4 др.арк./.

5. Взаемод!я туризму ! краезнавства як передумова п!энашш !сторико-культурноУ спадшини УкраУни // 1сторико-культурна спад-шина Р!вненшини: виявлення ! використання пам"яток засобами туризму: /Матер!али реПональноУ науково-практичноУ туристсько-краезнавчоУ конференц!У/. - К., 1993. г С.8-17 /0,5 др.арк./.