автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.03
диссертация на тему: Социальная регуляция трудового поведения

Полный текст автореферата диссертации по теме "Социальная регуляция трудового поведения"

Г» о и«

18 ДПР 1994

АКАЛЕМ1Я НАУК УКРА1НИ .¡НСТИТУТ СОЦЮЛОГП ■

На. правах рукопису :

ГОШПЕНКО (

ВалерШ Свгеююм

сошальна регулш1я трудово! поведший

Спешашистъ 22.00.03 - економ!чна соЩолопя I соцюхопя пращ ■.'"'■

АВТОРЕФЕРАТ

дисертацп на здобуття вченого ступеня . доктора сошолэподих наук .

нй1в - 1994

Дисерташею е рукопис.

Робота виконана у вщш соцюлогп ринково! економ1ки 1нституту соцюлогп АН Укракни

0ф!Ц1йн» опоненти:

Член- кореспондент АН Украти,

доктор еконошчних наук, професор Г0Л1К0В К I.

Член-кореспондент АН Укратни,

доктор фиюсофських наук, професор СОШЬ Л.В.

Доктор фиософських наук, професор . . ГАВРЙЛЕНКО 1. И

Пров 1 дна оргаюзащя - Кафедра соцюлогп 1 психологи Черн1вецького державного умверситету.

Захист вибудетьея 1994 р. на

эасдашц спещашзовано! вчено! ради Д 01.08.01 по захисту дисерташй на эдобуття наукового ступени доктора сошолопчних наук при (нститут! соцюлотп АН Укратни за адресов: 252021, м. Ки!в, вул. Шовковична,12,

3 дисерташею можна ознайомитися у б!блютещ 1нституту. соцюлогп АН УкраКни.

Автореферат роз зданий " -2 1994 р.

Вчений секретар ■

стещгшзовано! вчено! ради Д 01.08.01 I. Е. БЕКЕШКА

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИС8РЩИ

Актуаиьтегь I шра вивченосп проблема. П1двкшення ефектив-ност1 виробництва у велик1й шр! буде залежати в!д максимального використання трудового потенциалу пращвниш, !х активности шщативност! I винах 1Дливост1. Завдання шдвищення сощальнок активносп пращ вник I в особливо актуал!зуеться в перюд переходу В1ТЧйзняног еконо'мш на ринков! рейки I, в зв'язку э циы, ство-ренням нових, ефективно дшчих механ!зм1в господарювання. Для забезпечення ж усгишного становления 1 розвитку ринкових ыдносин необханий комплекс сощодопчних дашдяень, спрямова-них на розробку системи сощально* регуляцн трудовог повед1нки, котра б створила ушви. для результативного використання людсько-го фактору, дозволила б в максимально шр1 реал!эувати пцприемницький ¡ктерес пращ вник ¡в 1 трудових колегашв. Тоб-то, необх!Дне вивчення механ!зшв формування трудово! повед!нки пращвшшв I визначаючих II фактор1В.

Традищйно трудова поЕедшка вивчалась' в рамках сощально! психолог Г1. Соцюлог1ЧН1 ж дослцхення дано} проблеми маигь шэ в^дносяо невеликий "вт", I проводилися вони в ранках широкого "понятIИного поля", коли часто' змшувалися поняття "трудова д1яльн{сть", "трудова активность", "трудова поведша". Це було наслщом недостаток розробки .проблематики трудово!" повед!Нки як у теоретичному, так 1 в практичному аспект!. I хоч зазначена проблема еытрично вивчалася, ■ описувалася в окремих наукових та публ'шистичних працях, дос! немае «одно! • специально? пращ, присвячено! систематичному'досл_1Дкенню особливостейтрудово* по-ведпжи за умов переходу економм на ринков» рейки. Але все-таки певн» результат« у виршети вказано! проблеми були досягнул, щр знайшо свое воображения у ф1лбсофсько-соцюлог1ЧН1й, сощально-економ1чшй 1 сощ альио-психолог 1 чнIй литератур:,

Досл1дженню ргзних тип »в прашвникхв Б эалежност1 в1д моти-вацп трудово! дшьиост», вшошення до пращ, ' специфгки оргентащй, що суттево В1др1зюши>ся. за характером розумшя суспиьно! 1 особисто! щкностх пращ, ирисвячеи! роботи

В. Ф. Андр1снка, IL U. Бл1Н0ва,. А. Г. Здравомислова, ' Б. IL КурашвШ, Е Г. Подмаркова, Е Г. Прошна, А. 0. Ручки, И.О. Сакади, Е 0. Ядова. Питания показнишв ефективност! трудово! Д1Яльност1 i трудово? поведши, проблемн ых оцшки дослцжувались Е6. Бойковим, Л. С, Бляхманом, В. Ч. Бронштейном, . ,Ф. Геновим,. а Я. ельшевим, НеЛлле, Б. М. Корнieвою, Б. П. Кушнарьовим,Ц I. Лай1ним, ЕФ. Шумовою, Е Б. Рюр1ковим, А. 0. Ручкою, U. 0. Сакадою, В. 0. См1рновим, А-ИОмаровим,- Г. М. Черкасовим, JL 1L Сатуновським, 0.1.11карашом, Л. А. Шэповиы t шшими вченими. Вплив на трудову повед!нку р!зних сюр»« господарського ыехшзыу вивчався Е I. Герчиковиы, П. 0. Гордоном, Е Г. Гребенщиковим, Г. 0. Наруковим, Û. С. Пчелодевиы, Н.Ф. Черншав, С. С. Шаталtним t ¡ншими. Досл*дженню р1энихвшив поведшки присвячен! пращ А. Г. Вишневського, Т. С. Вечканова, ЕБ.евтуха,' 3. l.KajyrtHOï, ЛЕКосалса, Е I. Шреведенцева, Е А. Ш дабного, I. IL Прибитковок., С. 0. Макеева, Ю. А. Розенбаума, X I Рибаковського, Е IL Шзпеля.

* . Розробш теоретико-методолог 1чних проблем дослдання тру-довоï Д1Яльност1 t поведши, понятийного апарату серйозна увага пркдшлась в працях Е К. Врублевського, !. М. Гавриленка, Т. изаславськок, Е Г. Подмаркова, Л.ЕПопош, P.В.РивкiноI,

H.ЕЧзрн1нок, JLE Сохань. Проблема щшисно-нормативна1 регу-ляцп резнях cîoptH зкиття сусшльства t особистош розроблялисъ Ы. 1. Еобневою, 8. U. Пеньковим, А. 0. Ручкою, Е JL Оссовоькш,

. ЕВ.Хмельком, К,ЕОЬрохово», ЕЯ.Ядовим i. идами. Поглибленню уавлення про шляхи саьюреал»зац1 л" особистост!, и uiHHiCHt . optcHîauii, кнттев! шляхи та перспективи сирияли роботи е, I. Го-ловахи, Е&Оссовського, е. ¡.Старкова, В. Е Черноволенка, ЕИШубмиа.

Фиософському, соцюлопчному та сощаяьно-лсихолопчному анализу внутршолективних ыдносин, Д1алектаки розвитку колекти-. ву ' t його соталькик характеристик присвяченi роботи Г.ЕБедеевоь ЕМ. 1ванова, 0. 1.3oîobqï, M. LЛшана, М.СЛ1ансуро-ва, U. Ы Мэкляка, Е !. Патрушева, к Е Петровського. В працях

I.E Бажова, €.е.Всвдрова, К. К. Грищгнка A. JL Журавльова, а И. Емельянова, А. Г. Ковальова, е.е.Кузьмша, АЛ'.Пригокша,.

' Е i Рубах!на, & t, Cyïмекка, Е 0. Тихоновича розглядаються.пробле-

ми управлпшя колективом 1 особист ют Питаниям шдвищення ефективност! упрае.тня виробництвом, становления 1 роэвитку менеджменту. П1ДГОТОВКИ спещалгспв присвячен! роботи А.1.Абрамо-во!, В. М. Ворони, В. I. Голшова.Ю, Д.Красовського, Дж.Обер-Кр!е, Л.В. ГЬтшно'*, Ю. М. Нахомова. Ю. 1.Саенка, Б.0. Шаповалова та 1нших дослшшв.

Вшаючи належне науковгй та практична значушрст! праць, в котрих рогглйдакться питания трудово! доведши пращвншав, не-обхшо зазначити, ко у втизнящй та зарубай лиератур! В1дсутн1й цшсний анал1з дано? проблема, до поеднував би в соб! висвтення методолог гчних, теоретичних 1 практичних н сторт. Так. в значшй частинт дослдань увага концентруеться сщише не на поведет, а на показниках еконошчно! ефективност! пращ (виконання норм виробту, планових завдань). Недостатня увага придшеться новин рисам у поведгнЩ пращвник1в, наприклад, !х повед!НксЕЯН реакциям на эиачщ дерхавн! г сошально-еконошчн! ' акш (скорочення ручно? пращ, вившнення 1 перерсзпод(л пращ вник ¡в), шр зачтпають особист! ¡нтерееи останн!х. Виключно р4дко види повел ¡нкипов'язуються з П сошально-економчними (в першу чергу, сощальними) регуляторами, перш за все - 3 дергав-ним механ!змом 1 1ншимй смиальними 1нститутами. Шж тим, вив-чення сощального механизму трудовоI поведши вкрай актуальне через те, шо для прискорення розвитку економ^чно! реформи не-обх!дно подолати дисфункщоналшсгь деяких соцшьних процес!в, ио • нос'ять кебаганий для сусптства характер. Прикладом таких процес1В служить послабления Д1евих стимул!в науково-техн!чного прогрееу, попршэння ставлення деяких сош ально-профес 1 йних груп: пращ вник! в до праць пшння трудово! I виробничо!'дисцшшни. Поява таких. процес!в свшитъ про дисфункцп регулюючих 1х ме-ханш1в, необх!дн!сть тх вдосконалення. Останнс потребуе науко-вих знань про сутшсть механ!зму.трудово! поведши, його будови 1 законом; рност! функщонування.

Недостатньо дослужен: роль 1 функщт, котр! виконуе трудо-ва поведша в сощалъному механизм;, сощальн1 ресулятори по. ведшки р!эних сощально-профес1йних груп пращ вник 1 в, тх взаемоди. Це стосуеться 1нтерес*в, поведши { взаевдн

- 4 - : •

сошальних труп, шр знаходяться шж' собою у в1дносинах кер} Еництва- п {длягання. Практично не до&щжувалась реальна по-ведша управл!нсьш кадр!в, слабко виьчен! ¡нтереси уц-равл1нських труп р!зних р1вн1в. Ндрешт|, абсолютно не досшджу-вались (з в1домих причин) (нтереск 1 реальна повед!нка в удавах еконотчного плюрализму, р!зних форм господарювання, В першу! чергу це стосуеться п1дприемницько$ повед(нки. Нова йде.про вив-чення . питань розвитку дшво! шшативи, реалоацп шдприемницьких талант1в, мотивацп 1 т нижних ор*енташй В1ТЧИЗНЯНИХ менеджер!в.

При цьому, досл!джуючи ' пцприемництво 1 прошарок Шдприемщв, бачиться ефективним використання катещнй! показ-ник1в, роэроблених в,зарубай соцюлош 1 сошальмй психологи. Необх1дн1 також дослиикння, спрямован! на вдосконалення роботи з кадрами, фориування потреб в шдготовц! 1 навчанш управлявших 1 проыдних спешшст виробництва, пшитення вимог до д!яльност1 остаюпх.

Актуальтеть тсмдхаит дано? проблематики на еташ переходу до сошального ринкового господарства, а також недостатня розробленють методолог¡чних, теоретичних 1 практичних пигань вивчення трудово! повещнки зумовили звернення автора до дано! теми.

Чета й завдания досЛ'Дхення. розробка концептI сошальног регуляш! трудово! повед!нки за умов переходу економки Украш на ринков! рейки та узагалькеквя результатов ешнричних досЛ1длень з дано! проблеми, проведених як автором, так 1 }ншими досшдницькими колективами. ■

Реал1зац1Я нети дисертаЩйного . досл!дження спричинила роэв' язання таких завдань: - - •-...■

- розробка концептуально! модел! та поняпйного апарату, як! дозволяють визначити специфику трудово! поведшки та и вид1в на еташ переходу до ринково'1 екожмкй; . .

- анамз сошального мехашму регудяцП" трудово! поведши, сошально-пскхолопчних регулятор!в, адекватних перюду

- 5 -

зд!йснення радикальйих еконошчних перетворень;

- досл1длення пгдприедашцьког повел 1нки, и моделей ! цшностей прошарку шдприемщв;

- ангинз проблеми тдбору, висунення 1 оновлення уп-равлшських кадргв в нових уювах господарювання, моделей плану-вання кар'ери епещашста, оц»нки ефективност! його Д1ЯЛьност1;

- узагальнення й теоретична оеыислення заруб! мог о досв!ду з питань подготовки шдприемщв t иенедмер!В в рамках в1дпов1Дних концептй остального ринкового госаодарства;

- доел!дгкення- методолог!чних 1 методичних проблем оцгнки социально? ефективност! трудово! поведши, можливостей 1 оеоб-лйвостей застосування для цього методу експертних оцшок.

Лжерела / емш ричж! матер!ал лрсл1дтиня: Матер1аюм, на якому базуотьея досл!дження, виступали ргзноманш! докумемто-ван! джерела, статистичнг дан!. та. соцюлопчн! до(Шдження. Впродовж 1982-1993 рога автор брав участь у численних соцюлопчних I соц^ально-психолог^чних дослщззннях.присвячених вивченню проблем трудово! д^яльностг I- трудово! поведши, сощально! ефективност! р!зних и форм, застосування еврютичних та формал13ованих методов оцши осташх. Низку досл!дкень з розроблювано* проблематики зд!Йснено шд кер^вництвон I за учаетю автора в Днститут: социологи Академ! ¡' наук Украини та ¡нших наукових установах. Результати цих досл!Дяень, а такоя узагальнення I кокцептуальне осми'слення досв!ду зарубшо{ 1 втизняжл соцюлогп у Еивченнх поставлено! проблеми 1 послу. жили теоретичною та ешпричною базою досл*дження.

Наукова новизна. У досшдяенн] розроблеяа нова в еко-Н0М1ЧН1й сощслоп! концепщя социально* регуляцп трудово'! поведши,- яка дае змогу визначити методолог I методичт особ- • ливост: вивчення останньо!. за умов переходу в!тчизняно! еко-ном1ки на ринков! рейси.

В рамках розроблено? концепт! одержан: так! нов! результата:

- концептуально ббгрунтовано, що соц!олог1чне досл^дження трудово! поведши передбачае: врахування специф!чних сощадьних

потреб р!зних сощадьно-демогра4ичних груп прашвншв, корегу-вання системи матершьного стимулювання з врахуванням особли-востей групово! "реакцп" на разного роду стимула, приведения системи стимулювання до стану, адекватного мотиващйшй сферк вивчення особливостей шивауального I колективного матер!аль-ного стимулювання, враховуючи нов! сошально-економшт реалП;

•• эроблено висновок, що серцевину социального механизму ре-гуляш I трудово! поведши утворюють чотйри групи елемент: 1) той чи 1НШИЙ «аб1р сошалмих институт даного суспиьства; 2) и чи 1нш умови життед1яльност1 груп; 3) т! чи }НШ1 сторони !х св!домоет! - шлей, 1нтерес1В, . потреб; 4) и чи ш Форш активное^ (дшльност!) груп. До складу сошальних мехашзмхв вхо-дять двоякого роду суб'екти: 1) причеш до управлшя даним сошальним процесом; 2) його учасники. В сошальних мехашзмах сшв^енують подВ1ЙН1 явища: 1) т,1, що розвиваються природно!сто-рично; 2) Т1, що створюються для досягнення визначених шлей; ' . - доведено, що функщонування социального механизму регу-ляцн трудово! поведгнки базуеться на сл!дуюч!й систем! зв"язк[в: 1) сошалш ¡нститути форнують. умови життед!яльност! сошальних груп, визначають характер I особливостх сощалького положения останшх; 2) умови { положения груп детершнуюгь характер хх.цглей та !нтерес!в; 3) цш та шерееи груп безпоее-редньо вшшвають на и поведхнку; 4) положения груп визначае . характер В1ДПоб!дних сошальних процес!в;

- показано, що ефективний сошальний механ1зм регуляцп . трудово! поведхнки повинен спиратись на нов! адекватш сьогоден-

ним вимогам до економш, стратег!л социально! политики в сферх пращ, а саме: компенсашйну стратегию (ор!ентовану на пом"як-шення та лгкв!дацгю наелдов стратегх"£ ефективност! 1 якост1 праш); стимулшчу стратег ло (що передбачае створення ! ре-ад1зацш социального мехашзму,' забезпечуючого зашкавлене став-лення до прац! рхзних сощально-прафес1йних груп прац!вник!в, врахування р1зноман!тност1 IX установок); стратег!» сошальнох адаптацп, що забезпечуеплюралш зразш трудового кимя;

- емпхрично (на основ! ■ анализу даних, отриманих у . Д0сл1Д*еннях зазначенот проблеми). обгрунтована теза про те, кр

суб'ектнвно-ошйочне сприйняття сошально! справедливом! moje виступати в якосп показника досягнутого р!вня соц!ально! спра-ведливост t, ваадивого фактору поведшки людей в Т!й чи 1нш!й конкретно труловгй ситуацп-,.

- проаналюовано пшриемяицький феномен t пшриемницьку повед1нку втизняного шдприемця; показано, що в "заст!йн!" роки пшриемниитво ¡снувало в своему "тшьовому" вар!ант!,. "про-ривалося" в дагя в р!зних вар!антах: по-лерше, часто використо-вувались комсомольсько-молодикн! í парт!йю канали;, по-друге, шдприемниитво юнувало поза межами державних. (оф1Щйних) структур' i було пов'яэане з "другим" штям (др16ка фарцовка, захоп-лення небезпечним спортом i т. íh. );

- емшрично (на. осковг анализу ттив!в i шнностей п!дприемницьк01 дгяльностО видшн! два типи шдгфиемницько! поведшки: орхентовано! на зм!ст пшриемнвдько! Д!яльност! (характер вироблювано! продушин, !новац!йна д4яльн!сть, створення нових структур) i opieHTOBaHoi, в першу чергу, на кигцеву нету -отримання прибутку безвшоена до способу II досягяенйя;

- в результат! гаиолопчного досл!дження виявлено вплив мотивfв афшацн, досягнення та влади на поведшу пшриемшв з сильною та слабкою потеншею, í успишсть шдприемницько! дшьносп; при цьому доведено, що за умов аномп значения шти-ву афшацп :зростае, тому w bih е одночасно одним 13 ■ стимул!в t MexaHt3MtB формування конеол!духмо! суспшство системи Шнностей, здатно! вивести його з заданого стану,

- влерше у досл!дженн!. пшриемництва розглядаитьея модел! пшриемницько! поведшки, сбгрунтовутеься дв! категорп де-тершнант, як! передбачаються шдприемницькимй нам!рами:

1) i ндив 1 дуали з певними характерном рисами, зд!бностями,

РОЗУМ1ННЯМ( котр! сам! ВИД!ляоться-,

2) сам процес створення п.шриеметва,. при цьому анал!зу-ються три осковн! модел! шдпркемницьких наш píe: 1) модель че-каяня, в якíй повед!нков! нам!ря е результатом особистого став-лення до сощальних корм, 2) атрибутивна (функцюнальна) модель, пов'язана з контролем за тим, в як!й Mtpt результат и сшввшосяться (чи не сшввшосяться) з чи!м6сь особиста

зусшям £ ггаведгнкою, ( як намгри -эносяться чи не зносяться з поведтнкою 1нших, 3) л!нгв!стична модель, домислжча те, як мова пов'язуе намри ! впливае на них;

- проанал1зовано.практику роботи з кадрами управлшня в зшдних кратнах,. при цьому вияашю дв! основн! тенденцп пла-нування кар'ери - вцкриту, чи американську (яка характерна для крупних корпоращй США), I закриту, що проявляемся у найбшш яскрав'1й форм} в практиш висунення чиновник ¡в в ' краунах Зах1дно1 европи. При цьому показано, го в робот! втизняних служб в1дчуваеться певне . тяхшня до , тенденцй' "закритоГ кар'ери. Саме подолання протир!ччя м!х "закритою" ! "вдаритою" моделями планування кар'ер'и, розробка на науков!й основ! системи роботи з кадрами приэведе до шдвищення ефективност! шдбору ! використання управлшських кадр!в;

- вперие у соцюлопчному досл!дженн! обгрунтована мож-лив!сть ! доц!льнють застосуваккя методу експерткзи для оцши сощально! ефективност! трудовог поведшки. Зроблено висновок, т вим(рювання соц1ашо! ефективност! повинно базуватись на такому сшввшошенн! керованих,! некерованих перешнних, коли у випадку 1х заданого сшввшошення в!дбуваеться максим¡зац!я значень керованих при'константному значеда некерованих-,

- запропокоБако теоретичну схему оценки сошально? ефектив-ност!, пр _ складасться з ряду еташв. Шрвий етап передбачае внесения ясност! в операцюнальному план! в розушння еко-комгчних ! сошальних в!дношень. На другому етап! будуеться "дерево" сощально-економ1чних шлей, в якому окрем! сферк остального розвитку будуть представлен! ! як глобалыи ( на р!вн! сусшльства), ! як частков!, диференц!йован! на б!льш низьких р!внях сошальног орган!заш. Трет!й етап передбачае систему сошальних норм, що грунтукггься на розгорнутому: формулюванн! критерив 1 ■ ешрично вишрюваних показнйк!в. йа четвертому етап! вивчаюгься питания знаходаення методичних прийом1В лри-ор(тетного пор!вняння економ!чного (.социального ефекту, перева- , ги певких м!роприсмств. На п'ятому етап! провалиться визначення сошального ефекту на р1вн! окремих мфоприемств з урахранням специфики певних сошально-профес!йних груп, ' формулювання . ло-

/

кальних критерНв, !х ранкування, побудова "дерева" шлей, що дозволясть розглянути питания сощально! ефективноси трудово)! поведши; _

- розроблено новий метод фэрмування грр експерпв, шр ба-зуеться на використанн! соцюметричного опитування з урахуванням специф[Ки доел¡джувано! проблем« (ощнки сощально! ефективносп трудово! поведши).

Теоретична ( практична значит отъ доолщжехня. Розроблена у I дисерташ концелщя, запропонована схема ощнки сощально! ефективносп трудово! поведши, анал13 шдприемництва 1 прошар-ку пгдприемщв, моделей'планрання трудово! кар'ери пращвншив, а також результата анал!зу емщричних даних з зазначених питань послугують подальшому становлению ! розвитку еконемшо? сощолош як науки. Напрацьован! загальнотеоретичщ категорП I поняття дозволять привести до одного знаменника результати окре-мих досл1дкень.

Результати дано! пращ мохугь стати основою (точкою В1длту) для зд!йснення наетупних досл1дагнь проблем трудово!

■ Д1ЯЛьност1 I трудово! поведши за умов становления 1 розвитку в Украш сощального ринкового господарства. Кр1М того, теоретична I практичн! вшювки досликэння будуть спрямоващ на суттеве тдвищення ефективност! мхроприеыств в галуз1 виробничо! педагопки, щдг'отовки 1 перещдготовки. кадргв молодих спещалютгв, профес1йно! ор^ентащ! працшчо!' молодь Результати Д0СЛ1Дя«ння використовувалися при щдготовщ аналтчних ма-тер1ал(в, призначених для . законодавчих та виконавчих органов влади, В1ДпоЕ1дальних за зджнення сощально-економ!чно! шштики. Отриман! дан1 висвдаювалися у прес!, використовуються автором для розробки спецкурсу економгчног сощолош, що чи-таеться в Ш'Вському умверейтет! ¡м. Т. Г. Шэвченка. Авторськ! методики, слрямоваш на ощнку сощально! ефективност! мгроп-риемств у' виробштй сфер! знайшш свос застосування в Д1яль-ност! промислових шдприемств мшстерства машинобудування.

Апробащя дисергзщ г. , . Дисертащя . сбговоргоалась на

зашданш В1ДД1ЛУ соцюлогп ринково; економки 1нституту соцюлогп' АН Укра1ни I була рекомендована до захисту.. II го-лоен! тези були апробоваш на таких наукових семшарах, конфе-ренц!ях 1 симпоз!умах: Всесоюзний симшхиум "Актуальш проблеми . сошальнок нсихологп" (Кострома, 1986), Всесоюзна наукоьо-прак-тична конференшя "Кардинальне зростання - ефективност I. *мво1 праш - головкий фактор прискорення соцшьно-еконот много' роз-витку" (Сверровськ, 1986), Всесоюзний теоретичний сем1нар "СВ1Тогляд 1 наукове шзнания" (Луцьк, 1986), РеспубЛ1канська науково-методична конференшя "Проблеми планування I управл!ння подготовкою спецшюив у вищхй школГ'(Рига, 1985), Крайовий каукоЕО-нрактичний сешнар "Сошальнг ! сошально-психолопчн!' процеси у внробничому колектив!.- питания вивчення,, планування I управлшня'ЧКрасноярськ, 1985), зональний семпир "Застосування програмно-цшового методу в. управлшш сошальним розвитком ви-робничого колективу" (Пенза, 1985), семцар "Сош.ально-психо-^^¿чн! аспекта колективних форм орган 1зацп праш" (Пенза, 1936), зональний семшар "Активтшя лвдського фактора 1 його роль в сошально-еконоыгчному розвитку пщриеметва" (Пенза, 1987), П { Ш,Республ1канськ1 шкбли ыолодих фшсоф1В" (Алушта, 1987,1988), Круглий ста ыолодих вчених ИДУ 1 вуз!в УРСР 1 ре-дакцп журналу "Фиософська думка" "Науково-технмний прогрес. Культура. Молодь" (Кшв, 1986), Республ1канська науково-практич-на'конференция "Проблеми сощамьиого розвитку .трудових колек-тив1в за умов перебудови" (Краматорськ, 1988), Всесоюзна наукова конференшя "Людський фактор у приекореши сощалького 1 науко-во-техн11шого прогресу" (Швосибхрськ, 1989), Всесоюзна науко-во-практична конференшя "Суетльна евгдомють 1 сошальш в!дносини в умовах перебудови" (Чершвц!, 1990), сеьинар "Служби сошального розвитку в умовах перебудови" (Пенза, 1989), сеыпгар "Практика социального планування на шдприеыетвах 1 в регюнах республики" (Кикв, 1990), Всесоюзна наукова конференшя "Пробле-Ш1 Д1Яльностд вченого I наукових колектив¡в за умов перебудови" (Ленинград, 1990), семг нар "Виробничг К0НфЛ1КТи: сошолопчний аспект" (Пенза,1990), Республгканська науково-практична конференшя "Тенденцн 1 факторй вдосконалення сошально! структури

- 11 - . радянського суспшства за умов перебудови" (Краматорськ, 1990), Бсерос1йська наново-методична конференшя "Модел! репональних систем безперевно! освети (Красноярск, 1989), Семшр "0етовн1 нащзями перебудови кадрово'! пол^ики за нових умов господарюван-ня" (Луцьк, 1990), Семинар "Про роль сощолопчних служб у виршенн! Биробничо-екояом 1 чних ! сошальних питань на шдприемствах та в орган 1зац! их м. Киева (Китв, 1990), . I' Всеук-ра!нська науковс-практична конференшя "Проблеми радикального оновлення профсп!лок Укракни в перед становления дерхавност! та рдакових В1Дносин" ДКи1В, 1992), Науково-практична конферентя "Шлода С1м'я в кризовому сошумГ (Ки!в, 1993),' I Скола молодих сощолопв Украш (Бердянськ, 1993), . симпоз!ум "Чорнобильська АБС. , Науково-т?хн!чн!, еконон1чн! 1 сощальн! нашдки шштич-яих ршень" (Ки1'в, 1993К

ОСКОВИИЙ ЗШСТ ДИСЕРТШ

У встуш мютиться виклад актуальное!! та. м!ри розробле-ноет! теми дисертащйно! роботи, формулюються мета й завдання . досл1дження, розкриваоться практична значимость 1 наукова новизна отриманих результат! в.

У пермИ глав! "Трудова повед!нка як сошолопчна проблема" зд!йснххться анал!з основних понять, необх!дних для вивчеинй трудовоу поведши прац!вний{в, розглядаються види останньо!,' особливост! н сошолспчного дослциеняя за умов : переходу до ринковихвшосин. '•. ;

При цьому повед!нка розглидаеться як суб'ективна ' сторона . д!яльности а сане сукутпсть вчгошв ( д 1й, щз в(дображавть внутр1шн£ ставлення пра!ивник1в до умов, зшету 1 результат1в трудово'! д!яльност1. Термт "поведша" част!ше за все позначае фактичну, реальну лгю. . Категоргя "повеяша" по своему обсягу ' вужче категергг "дшьнють" через те, да остання мае. як реально перетворюючий, так 1 морально перетворюючий характер; а тому не

завжди доступна зовнидньому спостёреженню. Разом з тим, у нау-KOBiñ Л1тератур1 терм1ни "поведша" [ "д1яльшеть" вживаються' i в аналог iчних значениях, коли остання розглядаеться як система поведшки. А деяк* автори вважають, шз' "Д1яльн!сть" 1 "по-ведша" е складовими б1льш широко! категорп "сощально-еко-шмчна ефективн!сть труп". При цьоуу "д1яльн!сть" t "поведгнка" : розгортаються на безл1ч окремих. вшив.

В науков!й Л1тератур:, трудова поведшка нершо ототок-■ н'юеться тиьки з виробничою повед1нкою (виробничога Д1яльн1стк;}. В такому випадку поза рагою залишаються особист í hkoctí працшшив (сошалыю-психолопчн}, лсихофшолопчнО,' як) е суттевим фактором ix трудового потеншалу. Йэва йде про те, до треба приймати. до уваги не тшки економ1*ч.н1,але й сошально-по-ведшков! етороии трудовог шшносп праиавника. Тому суть тру-Д0Б01 повед!нки прашвника лолягае як у створеши суспшно не-обх!дного продукту, так i в особистому вмтворешп i розвитку, тобто, у вшвореши ф!зичних t духовник сйл прашвника,' зростатн йога знань, розвитку навиклв, ум!ш>, зд$бностей до, са-дареал!зац|? I творчост!. ■ ■

1снуе багато р^новшив трудовог, поведшки. toma говорити про демограф! чну поведшу, лов'язануз! зберезйзнням i вцтво-ренням ття. Мггрзшйно-мобшна поведшка виявляеться в про-диктованих 'особистиыи штересаш перемшшш прашвншв míís. сферами зайнятост!, галузяш, п(дприемстваш, профессии, регюнами, , населешш .пунктами. Поведтка людей в сфер! освот знаходить CEtñ прояв у вибор! npo®ectfl, форм специального нав-чання, ефектквноетг засвоення знань. Цэ фактор формування про-фес!йно-квал{ф1кащйно1 структура t "сощалькот якост! кадр1в. Профес1йна повшнка прашвникгв безпосередньо па робочих шсцях характеризуется ставленням до. прац!, дисциплиною, rkícw íipaut, •вшов1дальн!стю, старашпстю, творчою шшашою. Суб'ективну сторону Д1яльност{ .населения у приватному сектор! економш в!Дображае особисто-господарська поведшка. Вахлкве-значения для' розвитку екокшки мае i епоживча поведша npaüiBHiKiaB як у виробнич!й, так i у с1мейнгй .сферах.'

На думку автора, досл!дзкення поведши np-miEHiKiB' в

сшейн^й сфер1 набувае нин! ваяишвого значения в контекст! роз-витку фермерських господарств. При цьому необххдно враховувати, що "прообразом" с!мейного фермерского господарства в певн:й 1.11 р 1 е особисте пгдсобне господарство. Особисте пшобне госпо-дарство с одн!ею з сфер еконошчного ¡эдття суспиьства, де по-вед1Нковий фактор (суб'ективний аспект дшьносп пратвник^в) В!Д1Грае дуяе важливу роль. Це дов'язано з тим, шр праця в осо-бистому шдсобному господарств1 не була громадянським обов'язком населения (як ■ праця в суспшному виробництвО, ! тому адм1н!стративнимк органами влади не регламентувалася. Бона рег.у-лювадась поб!чяо, за допомогою екошшчнлх стимулов.

Суб'том поведши в сфер: особистого пцсобного господарства е-с!м*я. Шхта видшти три типи поведши. Перший тип -активна поведша, для якоз характерна наявшсть крупних пгдсоб-них господарств-з високим ршем товарное? I I прибутку. Друтий тип - нейтральна-поведша, що характеризуеться шиирним став-лешшм до особистого господарства I ведениям останнього в розшрах, то.гадоводьштаь потребам сш' I. Третьому типу поведши властиве негативне ставлення до особистого шдсобного господарства. Його ведения в даному Еиладку носить лише вимуие-ний характер, -розмгри господарства мшшальн!. НайбШи "пристосован!" до ведения фермерского. господарства прашвники периого типу, в певн!й Мф1 - другого. -

В реальному .тати нема торстких кордонгв ми видами трудо-во! поведши, ¡снують певн! !х. сполучення, комплекси. До числа ' в^дносно мало розповсюданих . Ещив комплексно! поведши взноситься "господзрський", що характеризуеться не тшки практичною участю в процесг без'посередньо! трудоног д;яльност!,але й залученням прашвншав до роз поря ддашя фондом робочого часу ! 1 засобами виробництва, розподиом матер!альних благ у виробничих колективахч • 1ншй комплекс вид^в поведши реал^зуйть пращвни-ки, ор1ентован1,'головним чином, на досягненнядеяко! .социально!; норми зароб!тно! плати (для них характерне прагнення дододатко-во! -зайнятост!, социально невиправдано!- мобмьностН. . Спе-циф1чним комплексом поведши вшначаеться молодь,. ор!€нтована на сощальну мобиыисть,- просування. Цщом допустимо, левна':

категор$я пращ вник! в зд^сннюе поведшку, керуиочись I ' ппемчнши мотивами, прагненнями зберегти здоров' я. .

; За умов переходу до сошального ринкового господарства ак- . туашуклься ' дослдання мдлриемницько! повед1Нки (шдприеыницькдй повед!нш, враховуючи и важливють, присвячеиа окрема глава, дисертацп), м!гращйно* та шоващйно! поведши прад1вник)В.' Досл1дзкення шгр&ц1йно'1 поведши передбачае не-обхадютъ знания ! розумння ыггращйних процесс, що проходили в "доринковий" час. Нова'йде про те, що переважна 6 шипеть пе--реселень проходила в рамках колшшх союзнних республик, особли- : во у великих 1 багатолюдних. Щр ж стосуеться зовщшньо! М1грацп, то до недавнього часу вона з ваомих причин, не мала , значних розЫ1р1в. Складшсть анализу дано! проблема в.тому, що вхдсутн! Закони, шр регулювали б щгращю населения! 1снуе лише безл!ч лцзаконних ашв, регулюючих внутршю 1 зовншню шгращю.

'. '* . Перехц до ринково? економш 1стотно змднюе 1 характер дабшност! працездагного населения. Шбшшсть пращвшшв в£дзначаеться комплексом взаемопов'язаних факщив, котр: подшиться-на внутршп (щр ддаь в межах шдприеыства) \ .зовн1шн1 (Д1Юч: поза межами щдприемства). В "доринковий" час в колективах пгдприемств форыувались дв; групи пращвншив: 1). сгабгдьне .ядро (т1, що отримали жгло I мавдь вищу за середню : зарплату) I 2) рухливу периферий. За останн1 ж роки ситуащя .' радикально помшлася. Ш-перше, зростаннящн на епоживч! това-. ри I продукти харчування шдхльоснуло запити пращ вник I в стосов-но р!вня заробино!' плати. По-друге, з'явилася можлив^сть працю-вати за межами державного сектору. Бшш того, високий р!вень зароб1Тно! плати в кооперативах I арендних щдприемствах став сам по соб! фактором стимулювання. плинност! кадр!в. По-трете, \ серед ■ пращвншв лосилшшся настро! "зараз- або шош" -щннтсть В!Дстрочених благ 31йшла до куля. Пращвники стали ви-магати ви кер1вництва негайних змхн, спонукаючи зростання за-роб!тно'! плати й забезпеченють житлом.. В результат! трудов!- коде ктиви почали Д!литись на безуювно стабшш, умовно стабши! .. потенщйно моб!Льн1. , ¡-

1новац1йна повел¡нка пращвншв являе собою систему д!й та вчинкгв, внконуваних ними в процес! зд!йснених нововведень' 5 висловлюючих IX реактю на удави !новашйно!' д!яльност!, а також на п Р1зн0нан1тн1 складов!. 3 точки зору впливу !новац!йно! поведши на-спливання пговацШшх процес!в модна видшгги сл!ду-юч» н прояви, По-перие, вибIр за певними кретер!ями (цо зале-жать в(д ставлення до"1новац1йнои дшьностО тих чи !нших нововведень для IX вт!лення у виробництво чи в!дмова вц впровад-ження; па-друге, вкбхр вар!анту реал!зацп нововведения 1 його зд!йснення; по-трете, демонстрашя того чи 1ншого р!бня шшативи при зд!йсненш нововведения; по-четверте, зд!йснення тих чи 1нших дп1 з !х ланцюга, створвючого "технолог но впровад-ження"; по-п'яте, активность або пасивмсть в процес! впровад-ження. В дисертацп видшються п'ять основних стратегии шо-ващйно! поведшки, щр нають сво! особливостг для певних сошальних груп. •

Трудова поведша прац.гвник!в впливае практично на вс! сто-рони економгки, представляючи одне з найбшших дмэрел п роз-витку. При цьому роль нерегульованого поведшового Фактору в економщ! неоднозначна. ОднГтипи повед!нки пращвник1в спричи-няють виникнення диспропоршй, зниження загального темпу розвит-ку, 1на! св!дчать про прояв творчо! шц!ативи 1 трудово! активности самост!йного пошуку резерв!в зростання ефектиЕноси ви-робництва. ' Тому регуляшя трудово'! поведшки е складною проблемою - в склад1 п мозсна видшти дв! пшроблеми: 1) визначення рашональнот з точки зору сусшльних. ¡нтерешв облает! свсбоди поведшки прашвншпв в козон й сфер! сошально-економ1чног Д1ЯЛЬкост!; 2) обгрунтування можливостей поб!чного стимулювання таких способ!в поведши, як! в!дповгдали б сусшльним !нте-ресам.

Перае завдання пов'язане з тим, то мела шж дшьшетю як такою I п суб' ективним аспектом (поведшою) досить рухомз ! заяехить В!Д того,' наскаьки тгено регламентуеться д!яльн!сть. Адже чим биьш.яорстко регламентуеться д!яльн!сть, тим вузкча область свобод« ссобисто! повед:нки прашвкиглв. Разом з тим,, короткий контроль вирэбничот дгяяьностг прац!еник!е не загхдя

шдвишуе результати останньо!. пов'язано з шлим рядом причин.

■ По-перше, адмшетративне регулювання екожшчно! д!яль~ ност} не заввди враховуе конкретн! умови П прот!кання. Ш-дру? ге, венке посилення адшн1стративного управл!ння соц!ально-еко-ном1чною Д1яльн1стю збмыпуе потребу'в контроле 1 веде до попршення н результатов. Тому нз практищ багато норм 4 правйд не контролтгься 1 1х дотримунгься доемть. приблизно. Внасл1док цього реальна область свободи 1ндив!д:/ально! поведши не ильки не скорочуеться, ■ а навгть розшиирюетьеж Ш-трете, перетинаоти негативн! способи поведши, жэрстка регламентам Д1яльност! обов'язково веде до обмеження II творчих елемент!в, . 1нЩ1атквц •прашвниш. Тому сушльство зац!кавлене в регламента^! лише ключових сторш сошально-економ1чно! д1яльност! пращвнкв1в при збереженш досить широко! области свободи особисто! поведшки..

Радикальн! змши, щэ вцбуваютьея в систем: господарювання, виставляюггь нов!, пцвщен! вимоги до поведши пращшшв, де-монструкть неефективн!сть адмшетративних ■ метод!в управления трудовою. поведшею. Склавшись в "доринковий" .период, адм1й!стративн! метод« недостатньо, д!ево регулююгь тюведшу сотально розвинутих ! економ!чно вшних прашвниш, не забез-печують н! ефективного використання 1х трудового потенщалу, Н! необх^ЕНого ршя диецшшни, н! потр!бно1 якост! прац!. ■ .'

Соцюлопчне лослишш трудово! поведши прашвшшв пе-редбачзе: • 1) врахування специф!'чних соц!альних потреб р!зних соц!ально-демограф!чних груп працшик1в; 2) коригування системи матер!ального стимулювання з врахуванням особливосгей груповог "реакцп" на'р!зного роду стимули;' 3) приведения системи стиму-лювання до стану, адекватного Мотивашйий сфер!; 4) вивчзння особливостей ]ндив!дуального ! колективного материального сткму-лювання з врахуванням нових сошалыю-тешюшчиих реал!й.Сучасне доодданкя проблематики трудовог поведши повинне груктуватись на розум!нн1 того факту, до. по мгр1 переходу до цившзованого (ринкового) господарства роль особистост! у виробничому процесс буд? зоостати. Час "автоматичного" прбгресу безповоротно вцхо-лить у минуле, . людська 1стор1я е суто людським пшриемством.

Супер 1ндустр1альна праця "третьо? хвши" (О.Тофлер) грунтуеться • на розвинупй технолог^', -вм1нн1 1 квал1ф!кащг, в основ1 яких лекить серйозне систематичне навчання, ум$ння маншулювати символами, що необхшо в- доелгдницшй д!яльноет1, конструюванн!, програмуваннь Ця праця передбачае трьохр!вневу освда 1) про-феС1йне навчання, 2) формальне навчання (коледж, иола), 3) культурну осв!ту - ця осв!та повинна стати базою I навчити люди-ну адекватно функцшнрати в П социальному г культурному ото-ченш.

В супер1ндустр!альному суетльств! головними е шформащя I творч!сть. I це змшюе все: вдазняеться сам характер праш, вимагашй зовеш шшого типу, пращвшшв. Пращвник "третьог хвил!"'баьш незалеккий, бшш винах ¡дливий ! не е придатком машина. Типовим е пращвник, володшчий спещальшстю. або профессиям знаниям. Подано ремгснику дотдустр1ально)! епохи, що волод^в ручним ¡нструиентом, нов1 ¡нтелектуальн! пращвники во-лод!ють майстернютю 1 тформащсю.

Для усшиного дослшення проблематики трудово! повед1Нки з уясненням рис майбутнього сустльства, як1 в усе бшпай шр1 пшреслшгьея в сощологгчнш I прогкостачнгй ¿¡терахурь не-обхдае I розумшня ыинулого, вменения причин недосконалост! штчизняного економ!чного життя. I в першу чергу, необх!дно говорите про трудову етику, тобто про ставлення людей до пращ, вт!леке .в категор!Ях 1. зразках культури I виражене в людсыий повед!нщ, в першу чергу, в сфер! трудово! Д1Яльност!. Вих1дним для традищйно! втизняно! . трудово! етики стало вцчудаення пращвника, ср з свою чергу призвело до втрати гоеподарсько! мотивацп 1 еамощнностг- праць В самому "усусшльненому" господарствг почали домтувати позаек6номхчн1 мотиви трудовоI активносп,' таки. як ентуз^азм 1 слухнян1сть, страх 1 пряме придания, а спонукальняй П стимул змютився в сферу влади, бюрократизму 1 т1ньового розпод1лу, де забезпе-чуеться доступ до благ.

Традишйнл лШ! трудово! повед$нки також переломилися в наш час: залеаопсть В1Д пана, влади, . начальства вилилася в безштативжеть, утриманетво, балання жити за казеяий рахунок,

не сшветавллючи "в1дчикримену" частку 31 свош трудовим вкладом, байдулнсть до чужого майна * заздрош до бшш здхбно! I забеэпечено! людаш. Подгбнх люмпенськ! риси сошально! психологи все в Сильвий мци виявляються в трудоЕ1й мораль При цьо-иу головка культуролог¿чна проблема полягае в тому, що вона сп1ВВ1Дноситься з категоричним ¡мперативом переходу до ринково! економ!ки. Останнн, що б не говорили про змшаний, плюралютич-ний л характер, заснована на приваттй Еласноси I прйвашй шщатиш, конкурент вшному п!дприсмництв£ I виьн!й пращ. Сучасна ж вичйзняна трудова етика, як вона юнуе в ыасов1й св1Домош I проявляеться в трудовШ поведднт, погано стикуеться з цими основами майже по БС1М зазначеним вищэ лшям.

■ Друга глава "Сощальний мехатзм регуляцп трудово! поведши: зм!ст ! проблемивдосконалення" присвячена розгляду ме-'тодолотних 1 теоретичних проблем регуляц{ г трудово{ поведши, елемешв ыехамзыу социально'! регулящ!. Анал1зуеться взаемов!дношення, понять "економ1Чне" I "сощальне", "еконокична сфера" [ "сощалька сфера".

! Дослдаэння проблем сотально! регуляцп трудово! поЕедши пращвниш 1 сощально-професгйних груп передбачае використання категорп "сощальний механизм" через те, цр трудова поведша •являе собою доетатньо соадний процес, на який впливае взаемод1Я ек0Н0М1ЧН01 сфери I людського фактору. Сощальш ыехатзма -складш сощальн] системи. 3 одного боку, до !х складу входять вс* елементи сует льет, його головн! регулятори, а з шого -вх1ДН1 в- склад механ!зм1в регулятори всередши кожного з них "переконетруйовуються", набуваючи того чи 1ншого специф!чного зм:сту. Р4зн1 мехашзми "працшгь" на досягнення специфично! мети: _ регулювати певний сощальний процес. До складу сощальних механ!'зм1В входять двоякого роду суб'екти: 1) причетт до управляя даним сощальним процесом; 2) його учасники. В сощальних механхзмах ствюнують подв!йн( я.вища: 1) п, щр розвиаа-ЮТЪСЯ Природно-вторично; 2) Т1, шр створвються для досягнення визначених тлей. Нерва виникають в процес! еволкцп суспшюго - жтта, маяться повгльно I не тддаються прямому управлению. ;

1ш вяникають- в npoueci пошук!в piinenb,. прямих перетворень. Наприклад, до складу сошального мехашзму розвитку еконошкц входять, з одного боку, господарський механ!зм. ею фэрмуеться з визначеною метою i носить перевакно планово-унравл!нський характер, а з другого - ¡нтерееи í поведша прашвниюв, що склада-ються вторично i не пшаоться прямому управлшю.

Головним елементом ядра социального мехашзму е Д1яльн{сгь i поведшка сошальних груп. Саме завдяки дШ1ност! i поведнщ! груп функщонують i розвиваються сощалыл шститути, формуоться умови хиттед!Яльност1. Тому найвамив!шого значения набувас проблема дослданкя сошального мехашзму трудово? поведшки прашвтшв i ссшально-профес!йних груп. Сощальний механ!зм регуляцп трудовоí поведшки - це система взаемодп социально-* npo'í?ec 1 йтшх груп прашвтшв, на . котр! зд!йснюють в!дпов1дний вплив потреби i штереси цих груп, -а також умови 1х фуякшону-вання i результати трудового процесу. Поведшка сошальних груп е головним двигуном як соцшьного механ!зму розвитку економ1ки взагалг, так (i тим б!льше) í часткового мэхан!зму регуляцп трудово'! поЕедшки. Сощальний мехашзм регуляцп трудово! по-вед!нки включае декллька сошальних груп, що функшонуоть на р!зних його р)внях. Умовно можна видшти два види груп: 1) гру-ПИ, причетн! ДО упрЭВЛШНЯ трудовою повед!нкою; 2) рядов! учасники сошального процёсу регуляш! трудово!. повед!нки -прац!В!шки р!зних сощально-проФесШих груп.

Таким чином. функшонування соц!ального мехашзму регуляцп', трудово! поведшки е система зв'язк!в м!х системами, що входять до його складу. Ця система зв'язк!в полягае в сл!дуючому: 1) сошальш шститути формуоть умови життед!яльност! сошальних груп, визначаеть характер 1 особливост! соц!ального полодення останнгх; 2) умоеи t положения груп детермшують характер i;x тлей t 1нтерес!в; 3) шл! i ¡нтереси груп безпосередньо вплива-сть на гх ' поединку;. 4) положения груп- визначае характер в!дпов!дних сошальних процесхв. Соцольний мэхан!зм спираеться на систему регулятор1В (часткових мехшзм^в), дья. котрих_залежь в!д циого ряду фактор!в: системи планування, фшаксувзння, стшудаання i т. !н. •

В дисертаци анал!зуш>ся 1снуюч1 в науков!й л!тератур! тв-пологп мотивацп трудовот поведши. Разом з тим,. дисертант зазначае, да структурування сусшльства на основ! "класичадг тр!ади" не моле служите доетатньою основою для виявлення струк-турних потреб, а, отже, ! специф1ки повед!нки. Зпдно розробле-ноу ЕЯдовим шщешш диспозишйно) регуляцп сошально! актив-' ноет 1, потреби лкшини класиф!кухяься в залежност! в!д !ерарх!чно супшдрядних сфер сошального середомш, в яке включена людина По-перше, це найближче с!мейне оточеяня; по-друге, система зна-чимих для особистост! малих труп, в, тому числ!, трудових колек-тив!в; по-трете, середовише професШкн Д1Яльност! I дозв!лля; по-четверте, сфера формування основних.¡деолопчних ! культурних шнностей (належн!сть до певшл крупно! сошально* верстви чи групи, да визначаегься типом суспмьства). Кожна сфера формуе свою !ерарх!ю потреб, котр! не- виключаеть . одна одну, а взаемодиоть.

Останн!м часом . вцбулась серйозна. перетруска щннюно-ор1ентац!йно1 системи. Стався в!дносно швидкий. перегляд статусу окремих сошальних труп. В якост! структуроутворюючих основ те-пер потргбно розглядати: форыи власность котр! ран!ше не мали значения,-зважаючи на повне одержавлення останньо!; стушнь зай-нятост!, яка е бшшост! реиомв не !снувала як реальна пробле-. ма; сошокультурн! характеристики, шр, безумовно, !снували завж-ди, але д!я яких носила латентний характер. З'явився (чи усВ!до-мився) фактор люмлешзацп левно? частини суспшства, а з ним -необхшМсть розробки икали ! методики вим!рювання, Перерахован! фактори вшграли виршальну роль у формуЕанн! мотив!в трудово! поведпки. I кода прогкоэувати. ш за умов переходу до ринкових вшюсин буде актуал!зуватясь поб1чна мотивашя трудовогповедши, яка найб!льи адекватна сощальним регуляторам останньоК в нових ешюшчних удавах. ;

Разом з тим, для регуляцП трудово? поведши н^достатньо •вивчення щнн!сно* ! соцшьно-еконсм1чно'1 свгдомост!, необх!дне зьернення до соц!альних шетитутхь, впливаючих на трудову повел шу.. Суть регуляии полягае в такому "йалагскжг^нц" сизтеми упрашння, при. як!й сошахш ! ешкшчн». ;нтереси грутт

- 21 - .

працхвтшв максимально вхдповхдали б даересам сусшльства.

Ефективний сощальний механ!зм регуляцп трудово! поведхнки повинен слиратися на нов!,адекватн1 сьогоденним, вимогам до еко-Н0М1КИ,. стратеп« сощально! шштики в сфер! пращ. В нових ушвах господарювання необхшх не. тшки якшн! змш тра-дищйно виконраних функщй сощально! полники в сфер! прац! (СПСП), аде й формування та реалхзащя нових стратегий:.

- компенсащйно! стратег!I, орхентованоу на пом'якшення та . лгкв!дащю наслдав стратеги ефективност! I якост! пращ. I! об'ектом виступають пращвники, ар еив!льняоться, потребують пе-рерозаодхлу ! переподготовки. Ця стратегия повинна вцповдати вимогам сощально! захищеностх трудящих;

- стимулюючо! стратег!?, передбачаючо! створення ! ое-алгзацш такого сощального ыеханхзму, який забезпечував би вхдповхдальне, защкавлене ставлення до пращ р!зних социально- профес!йних груп прац!вник!в !, як наслшк, максимально вра-ховував р!зн0ман1тн1сть ,!х установок х трудово! поведши (функщ! адаптацп сощального ыехатзиу);

- стратеги сощально! адавтацн, що забезпечуе плюрализм зразк!В трудового житгя. •

В ситуаш!, коли поряд з традищйними господарськими формами розвив&оться ! нов1 (кооперативн!, фермерськ!, орендн!, акщонерщ. товариства, спшн! шдприемства), IX специфхка по-родгкуе I в!дповгдн! !х особливостям завдання ! способи !х вирхшення, особливост! управлнмя трудовой1 поведхнкою. Спе-циф!чнх суб'екти управления, що з'являться в р1зних господарсь-ких формах, повиши бути представлен! в органах управл!ння рхзного рхвня. Реалхзащя вйщевказаних стратег!й СПСП повинна регулюватись в!дпов!дяим сшввхдношенням М1Ж ■ державною, • регхональною пол!тикою г полткою окремих шдприемств та ор-ганхзащй.

Актугшзащя оновлення соЦ!ально! шштики, в.першу чергу, \ стратегхй управлшя людьми в уиовах становления нового госпо-' дарського мехащзму пояснюеться також х . новими- вимогами, щр ; предъявляться як до учасник!в трудового, процесу, так х до тру- ; дяших,' до оуб'екта I зыхсту сощально!' полпики. Ц! вимоги е

Б1дображенням зростаючо! цтносп самосийноси I !н!щативност1 трудово! поведтки пращ вник гв, гострог потреби сушльства в активхзацп дхяльностх пращ вник 1в по розробщ 1 впровадгкешш дссягнень науково-техшчного прогресу, гарантп сощально! захи-шэностI людей, реал1зацп принципу сощально! справедливое^ в оплат! пращ, створення ефективного механизму трудово! кар'ери пращвника.

У щетц глат "Сощадьно-психолопчн! регулятори трудово! поведтки в нових еконотчних умовах" розглядаюгься питания социального захисту пращвмшв в умовах ринково! економиш, дщ принципу сощально! справедливое^ в сфер! трудово! дальность

,'Взв'язку з безроб!ттям в кра!нах Заходу проводиться полтжа введения виб1ркових сощальних гаранта. Наприклад, у .Великобритаяп на початку 80-х-рок1В було биьше 60 рхзних державник схем безвшлатких сощадьних виплат. основу здмснення принципу елективност! складають тести бшоет!, прибутв 1 здатност1 до пращ. Останнш часом у вичизшшй наущ ! прак-тищ наштився новий пдад до проблеми сощального захисту населения, вироблення конкретних його моделей, щр базуюгься на об'ективних критериях ощнки.

Дня вироблення конкретних моделей сощального захисту населения важливо визначитися в принципових питаниях, вцмовитись вхд прямолшйного, .одномхрного трактування самого поняття "сощальний захист" як односторонньо! В1дпов1дальност!, обов'яз-ку сушльства 1 держави забезпечувати, захишати пращвнйш. В . умовах ринково! економш, правоьо! демократично! держави гоштика по забезпеченню сощально! захищеност! пращвншив може 1 повинна базуватись на основ! взаемно! вхдшшдальносп, вза£А(них зобов' язань двох сторт. Це повинна бути "вулиця з ДВ0б!ЧНИМ РУХОМ". Головню,! в сощальюй П0Л1ТИЦ! повинен бути , обов'язок держави гарантувати законодавчо, социально ! еко-ном1Чно нормальн! для даного вторичного пер¡оду умови для са-• мостового аиття, свободу вибору датевого шляху, сфери Д1яль-ност 1, свободу нести повну в!дпов!дальность за сво! да', "пдати-ти". за них р1внем особистого благололуччя . ! положения в;

сусщльствк П:д сощалъною захиишстю ш розум^емо систему захода, забезпечуючих за умов переходу до сощального ринкового господарства "достатнгй" р!вень гаття, щр знаходить свое вира-зкення в певн!Й киькош 1 якост! споживаних благ I послуг, по-чинаючи з первинних 1 аж до самих складних, "шднесених" потреб (пов'язаних з задоволенням духовних, моральних, естетичних запита). Щ)и цьому розробка ефективно! системи сощального за-хисту потребуе. врахування сощально-економ1чного поломэння р(з-них.груп населения.

Як св!дчать результати наших дослцгхень, у бшшосп лращвниш захишен!сть- не асощгеться з гараннею зайнятоси. Превалюе шструментальна, спохивча мотнващя пращ, щр е, ма-буть, наслшом тривалого обмейдая "стел!" продртивност! пращ. Кр1М того, в масовш св!домост1 ще далеко не сформований нидж прозкиткового мшмуму, а мшншьна ( а пгдчас 1 середня) зарплата цей мшмум реально не• мог®.гарантувати. Тому споживч! установки в пращ в биьппй шр! ор^еитован! на максимум. Мота тагах зробити вксновок, ар в розушнш стандарту сощально! за-хищенош у зайнятого населения первшю стаяося серйозне змицення в б 1К максимальних споживчих установок, що повинно бути характерним для непрацездатних категорий населения. В той ¡кэ час розумгння структури сощально! захкщеносп групою експерт!в Б1Дпов1дае пророкран!й 1деалыий модель

Б1льш1сть респондента (54,9%) ввахае, да в умовах переходу до ртомангтност} форм господарюваяня питания сощально! допо-моги I сощального забезпечення не знайшли свого позитивного виридення. При цьому на думку 37,5% опитаних стабиьнють, захи-щещсть, впевнен1сть в завтрашньому д«1 зменыились. При вс^й песим(стичнойт1 в. щлому прогнозно!" ощнки пращвниками можли-вост! працевлаштування в умовах ринку, вона не е единою для вс}х сощально-профес1йнйх груп зайнятого населения. • Так, у 33,3% ос 16 з неповною середньсю освгтою нема щяко! впевненост: в тому, пр вони отримакггь хоча б яку-небудь роботу, а 46,77. опитаних Ше! категорг/ не зовсхм впевяен! в такш можливость Биьш оп-тишстично настроен! респонденти з вищоы освиою: 50% з них щжом впевнен! в сво'(х можливостях, а 29,42 впевнен! частково ■

{вибiр альтернативи "немае поено! впевненосгч"). Разом з тим, лише 12,U пращвншв з вищрю освтю абсолютно 'впевнен!, шр зможуть отркмати роботу згцнэ ocbith t кваЛ1ф1кацп'. Найбиыа же "незахшценими" виглядають в цьоыу вшошеши швдер-но-техн1чш прашвники (1ТП) t службовт. ■ Лише10,27. з них П0ВН1СТЮ ьпевнен! в тому, шр зможуть отримати роботу зпдно освга i квал1ф1кацп,. 10,47. В1рнть, шр зможуть мати роботу, щр. ыдповЦае ix Д0св1Ду i зд1бностям. ■

■ Таким чином, найбшшу стурбован1сть Bctx сощально-про-фес1йних груп прац1вник!в викликае проблема зайнятость виршен-. ня , я ко ! до недавнього ' часу , вважадось' одним з найважлшвш в^тчизняних здобушв. Ситуатя ускладнюеться 1 тим (окргм самого факту переходу до ринку)' , . шр сошально-екожшчна криза останн!м часом загострила проблеми в еферх трудових вгдцосин, щр знайшло свое воображения i -в страйковому pyct, ¿в вкрай . низькШ трудов!й i виробничгй ДИСЦШШН1.

' 0дн1ею з форм сощального захисту пращвншв-е'страйк. Як рв1дчать результата нашого дослцкення, 37,22 1ТП i: 55,22 робшюив мать нам1р за умов погдршення сотально-екошшчного становища в УкраШ вдатись до тако! формй захисту сво!х прав як .забастовка, страйк. &щ сказати, що довгий час вважалось, мби- . то в ровах TiHbQBof екожшки Hi причин для страйк^, ан! самих, страйк!в 'бути не, може. Така точка зору- уявляеться вкрай нев!рною. Гй-перше, в.колишньому СРСР страйки були, ¿нша справа, щр вони замовчувались. По-друге, невелика к1льк1сть страйклв у ■ роки застою "компенсувалась" широким використанням ¡ншх метод1в тиску трудящих на адышстрацш. До того ж страйкувати проти cBoix привие!в було невшчдно. Сам же страйковий рух (як J мобшна повед1нка]. суть сощальн! насл!дки еконоьцчно! реформи. BiflcyTHtcTb Jfie' ефективного правового ыехашзму регуляЩ! вироб-ничих шнфл1кт tB , створюе грунт для страйК1В. '. ,

' За умов переходу до нових форм госгюдаршання великого зна- .}. чення '.. набувае наявмсть продумано! системи профес!йно! > op.tcHTaui i пращвншив, адекватно! реалiям сучасного екожшчно- i го. хиття, шформуючоГ (в першу чергу молодь) про tcHyxwi види ; профеай, • адэ дозволить, в концевому рахунку, бгльи повно. t

■шлеспрямовано реал1зувати зд1бност! трудящих з.врахуванням рин-КйБО! кон'юнктури.

Одним з найважливших регулятор!в трудово! поведши е принцип сощалько! справедливость До недавнього часу поняття "сощальна справедливють" трактувалося в досить широкому смисловому Д1апазон1. Hep ¡дко сощальна справедлшсть ототомш-валась, наприклад, з загальною ршистю клас!в i сощальних труп. Але таке розумшя п не ствзвучне завданням. часу. Для . нашого суспгльсгва актуальною е проблема вир4внювання не р!зня споживання вс(х груп, а, по-перше, мо.жливостей саморозвитку 1, по-друге, винпгородження за ршошсну працю.

Поняття сотзльно! справедливой! вшбрадае суперечливу еднють обЧктквного 1 суб'ективного по ставленню суб'ешв дб сощально! практики. 3 одного боку, ставлення до Д!йсносп з по-зишй "справедливое . - несправедливое I" завади виступають як оц(нка, тобто суб'ективна. характеристика. 3 питого боку, змют щст суб'ективно} . ощнки в головному j суттевому завэди визна-чаеться об'ектиЕНими факторами, в першу чергу, системою вирсбни-: ■чих вщюсин-Того чи ¡ншого сусп!льства.

3 точки зору !ндивида сощальна справедлив¡сть означае те.' що суспшство здатне адекватно ощнити i визначити результат« його д!яльност!., Генуе взасмозв'язок м!к розумшням особистютю загальнонародкого интересу, мети виробничого процесу 1 п активности в сфер! пращ. Зароб1тна плата уевцомлпеться пратвни-ками в якост! суспшног ощшш трудового вкладу. Але Mix само-ощнкою розшру зарплатн i-результатами трудовот д!яльност! не .завязи мае Micue достатяя узпдаенють. Ця оц!нка не заввди основана на результатах трудово! дтяльност!.

1снуе тенденщя ошнювати ptseHb сощально! справедливост! в тюному зв'язку 3J ступеней'сотзльно! одноршост! суспшст-ва, ссшальног piBHocTt.. Сильна ор:ентащя пратвниш на Реешсть сформувзлась пзд впливсм не т!льки сотальних вщосин 1 ¡дголощ соцшту, зле й практики стимулювання на' Щдпдемств! в попередщ роки. Зр»еняльн1 тэндёнцП сформували певк? ставлення до -пращ - i тип пращвняка, котрий не .гвик поепйчо i жоргтко етьставляги свою трудову вгддачу з винатб-

родязнням ' 1 став в певному розушнш "несприйнятним" до ма-тер!ального стимулювання як в позитивному смисл! (безко-рисливють, трудовий ентуз!азм), так ! в негативному (небажання !нтенсиф1кувати свою працю).

Лрагнення до шдвищення р]вня життя, покращення його якоет! в рамках дано! тендешш розглядасться як правом!рне лише для прац1вник1в, що показують найб!льш високу продугашмсть пращ, проявляють актившсть. Мотиващя просування-часто пов'язана з уявленням, до зд!бност! людини с критер!ем не тшки для визначення вимог до пращвника, але 1 для визначення винагороди. Роз-под^л по пращ передбачае, то деям сошальм вимоги людини за-довольняються в залеляосп вц и трудового вкладу, тобто в!д конкретно! киькост! 1 якост! пращ. Визначення сощально! справедливое 1 з дано! точки зору пов"язуеться з категор1ями 1 кри-. тер!ями еквт валентности. вшосносп внеску 1 винагороди. Разом з тим, ця вцповишсть складна, 1 людина часто вшае перевагу аПЕставленн» не сзого вкладу з отриманою винагородою, а свого положения в сфер1 трудово! д!яльност! з положениям !нших (тобто проводить сощальне поршяння ! на його основ! робить виснобок про сутнють сощально! справедливости. Ней посийно Д1ючий сощалыю-психолощчний мехашзм регулюе ощнки I трудову по-вед!нку пращ вник ¡е.

Социально порхвняння - не шивцуальний, а груповий про-цес. Адже шивгд ор!ектуеться не на особист! ошнки, а на'деяк! групоы "корми", як! "Щдказують" йому , як необхшо ощнювати сбою працю, виходячи з аналог!чно! прац! на аналог¡чних пшриемствах, В результат! пор!вняння пращ в "сво!й" про-$ес1йН1й груш ! в !нших трупах у прашвнига складасться в(дносна ощкка сощального станоЕиша свое! групи ( в термнш "краше - прше"). Емощйний едемент пср1вняння, як правило, звернений ! "догори" ! "вниз", тобто, в ньому представлен! одно-часно 1 почугтя сощально! справедливо«! (як тур'лота про групи, яким вшаеться перевага в м&ншгй мгрг), I тлольш додагання (як ор1ентац!я на пр-о^ес$йн! групи, яким вшзетьея персвгга).

На сприйняття '• сощально!' справедливссп поьний вплие

зд!йсноть особист! фОКТОрИ, В1ДОбр;жч1счи. СВОСрШПСТЬ М1СЦЯ,

яке фактично посдае людина в систем1 суспшних в!дносин, спря-мовамсть П 1нтерес1в 1 щнягсних ор1ентащй, а також шдив!ду-альн!, т!лькя !й притаманн!'особливосг! реакщй на явища оточукь чого середовиша. Тальки у взаемозв'язку видшних груп фш;тор1в Ч5Тко виявляетьея 1 замик&еться ланцюг детерщнацп суб'ективно-го сприйняття: зовйшш умови життедшьност1 - внутриш умови ( система особистих якостей) - д^яльшсть, в результат! яко! ! утворюеться зм!ст сприйняття.

Справедлива ощнка трудового ■ вкладу пращвника не тальки важлива з точки зору оплати пращ, але ! е основою посадового просування пращвника. Правом1рко говорити про його види: про-фес:йно-квал1ф£кащйне, статусне I загальнохиттсве, пов"язане з покращенням матер!альних ров, якоен життя в щлому. В реальному процесг вони нерозривно пов'язань тобто виступаюь в едност! для б'иьшост! члетв сусш.льства, однак в силу рших причин мо-куть в!др!знятися один в!д одного.

Виргвнювання трудових'. вкладов - важливе пристосування вшшностей в зароб!Тй1й платгдо в!дМ1ННостей в трудов1й активное^ пращвника, що вже склалиея. ."Зр1внял1вськ1" ж тен-денщ'1 породжн! переватанням статусннх. форм ощнки трудового вкладу : диферекщащ"! заробгшв (що визначаються апршр:, до отримання результату) в залежност! В1Д налеяюст1 пращЕника до Т1е! чи ¡НШ01 галузево!, прорве¡йног,- квал1ф1кащйно1, посадово! категоргг. Переватання статуснкх методов не т[льки породкуе зр1Бнял1вку, алей створюе умови, коли сама зщвкял^ка сприй-маеться як справедлива, така, що вдаовда сустльним уявленням про сустльний ¡деал. Збереження статусно'! дифгренщащ! за умов, коли вона. перестае в!дбивати реальнг В1ДМШност1 трудового вкладу, зменшуе , приваблив1сть тнностей рхвно!' оплати за р1вну працю I неминуче посилюе вшосну роль щнностей буквально! ргвност 1.. Саме ж "зргвнял^ка" призводить до серйозних сощаль- , них насл1дклв,' зшданНя престикост!. квал[ф1Ковано'1 пращ, згуб-но впливае на трудову повед!Нку пращвш1К1в.

В социально справедливому тдход! до вир!шення протир(ч в сфер! пращ закладений величезний внутргшн1й 1мпульс розвитку т рудо во! активность спонукальний мотив виеокопродуктивно! пращ

- 28 - ' • як . природного прагнення людини до самовиралюння г забезпечення 81Дпов1дногэ piBHa зароб1Тку. 3 [ншого боку, справедлив1сть: в сфер! в1дносин розподиу е найвахливиш регулятором трудово! роведшки працсвникгв ! соцшьно-профес1йних труп.

■У четверпй глш "Шдприемшщька поведшка пращвник!в" досиджщъся суть шдприемницького феномену,- мотиви t щнностг ытчизняних пшриемщв, модели шдприемницьког поведши. Терм!н "п!дприемець" (entrepreneur) - французського походкення, вперше був введений в науковий oâtr аншйським економгстом Р.Кашльоном. В подальшому вивченню пщриемщв i шдприемницт-ва присвятили cbo'î роботи 0. Тюрго, A:Cmit, Д,Р1кардо, 1-е Сей, А. Иаршалл, ЕВебер, . ЕЗомбарт, 1.Шушетер, Ф..Найт, Ф.фон Хайек та !НШ1 вченг. Нин! бшшють эахгдних дослдашв вважають, шр BifiMiHHOB рисою еучасного тдпр.иемця .е шщювання.ним б!знесу, об'еднання трьох фактор! в виробництва в одне цие для випуску товаров i надання послуг з метою ' здобуття прибутку. Шдариекшицька д!яльн!сть, як правило, ототожнюеться з актившш впровадженням !новац!й i нових технолог!й, з творчим пошуком нових комб!нащй, масовим випуском нових товар!в i наданням нових послуг.

В!тчизняне ж пшриемництво в "застгйн!" роки !снувало в ■своему "Т!ньовому" EapiaHT!,' п!дприемницька Д1яль!исть "прорива-лась" в шття в ргзних вариантах. îto-nepise, часто використозува-лись кошошльеько-шлоД!жн! i napîifiHi каналм, по-друге, . шдприеиництЕо !скрало поза рамками деркавних (офщших) структур i бую пов"язане з "другим" життям (др!бна фарцовка, дисидентство, захоплення небезпечниы спортом). Разом з там, були î профес!йН1 сфери, в рамках котрих з'являлись можливост! для прояву. тдприемливост!. До них' можна взнести матергаль-HO-TexHi4He постачання . , де (нехай i в викривленому виглядО проривалась деяка подоба ринкових вгдносин.

Наперекор розповсвджен!й думц! npq профес1йну непригоднють , в1тчизняних пгдприемшв, виявляеться, щр вони досить легко адап-туетьея на Заход1 i кер!дао роблять кар'еру в б!знес1. В першу чергу це.стосуеться керцрх npauiBHHKiB , ®> пройшли серйозну

школу в "ралянських" удавах. Адмэ щоб управляги в плановШ систем!. ш доводилось т "вивертат'ись"', го кашташзм з його "стихгею" сприймагться ними як рай упорядкованость рашональ-НОСТ!. У ЕГТЧИЗНЯНр К П1ДПриеМНН1СГВО найбиыа успгшно входять молод) люди, у яких свдаисть не "зашорена" "цшностями соЦ!ал!зму"; Саме останне полегшуе ¡м входиэння.в ринкову- еко-ношку.

В пооцес! наяого досл!дження ми ставили за мету виявити сотальнкй портрет В!тчизнянйго пшриемця. Як св!дчать отриман! результати, ■ ошнки шдприемшв-власншив чи управляю в пшриемств з великим прибутком помтга в!дршяються в!д ошнок ' тени вдачлида колег. Виражен!сть нэгативних якостей пшриемц1Е вони отншгь-виае, а бшвисть сошально-баганих якостей - ниж-че,. к!д респонденте з низьким прибутком. едина социально бахана як!сть, вирамшсть яко! високо ощнюеться шдприемщш здашеть до ризику.' Ней результат пшвердкуе досл!дкення захиних сощолопв, щз вид!ляють серед особистах якостей здатшсть до ризику як як!сть найб!льш сприяоту усшху' шщжемницько! д!яльност!. Але в украгнських. п!д'приемц!в, № досягли найб!льиого ушху, ця якють поеднуеться з "М1зант~ ро^чним" сприйняттям «шального от'очення, . ею породжуе, в!дпов!дкий характер взаемоди з ним. Оск!льки пдариевд, досягли найбшших усп!Х!в, с трансляторами цшнкостей для вс!Х-сощальних труп п!дприемц!в, то можна чекати, да аном!чн1 явищ в Н1й будуть розповсюджуватись.

Дшбний результат отримано при досл!дй»нн! пшриемщв з використанням пссенського тесту. 3! зростанням сошально? по-' тенш знщкуеться ощнка вирахеност! у колег сощально-б&таних якостей ! швшцуеться ошнка виражност1 негативних якостей.. Конкурентность як особист юна як!сть е "повторною"'! може роэви-ватмсь тыьки на пев^й шнн!сно-ор!ентащйн!й основ1. У "силь- : них", респондент!в бтше,.кик у "слабких" виракена ор!ентац!я на самост!йн!сть, отрицания високих прибуткгв, стабшшсть гро-мадського стану, молшшсть впливання на людей. "Слабких"'б!лыяе. приваблке в пшриемницьк!й д!яльност! мшивють. займатись шкавою справою (таку в!дпов!дь дали 88.7%, тод! як серед "силь-

- .30 - .

них" - 44%), можлив!сть прояву зд!бностей, момив!сть бути ко-рисним суспшсгву. Тобто виеока конкурентоздашсть у п!дприемц!в формуеться на основ! щнностей !ндив!дуальнога успеху, самост!йност!, престижу, вдади. Низька конкурентоздашсть сполучена з ' шнностяки особиспсного розвитку, сошоцентричними ! афшативними цшостями (зшно. Х-Хекхаузе-ну, зм!сг афшац!? полягае в спшушпи з !ншими людьми ! таке . його шдтримання, котре приносить задоволення, захоплюе ! збага-чуе обидв! сторони).

Нин1 на вс!х р!внях господарювання вдауваеться гострий не-дол!к п!дприсмницько! активност! прац!вниик!в, пшриемницько! мотивацн трудоео! поведши. За минул! десяишття в краш не просто В!Дбулась ероэ!я пшриемництва, але було викорчуване його кор!ння, Становления гпдприемництва в!дбуваеться в ситуацп аномп, тобто такого стану суспшства, коли помта частика його член!в, знаючи про ¡снування зобов'язуючих IX моральних норм, ставиться до них' негативно або байдуже (на думку опитаних п!дприемц!в, громадсшсть Украгни скоргше не схвалюе розвиток приватного тдприемниптва (35,4%), лише 1,5% респондент!в дотри-муються протилеию! думки. Розвиток пшриемництва пов'язаний з виникненням практично-поведшово! аиттево! орхентацп, в рамках яко'! основний акцент робиться на саыоцшп'сть ¡нлив!да, на його свободу I автономно, на його право-! реальну можливють самому Еизначити сво'1 ¡ктереси г капрямки -свое'! дхяльност!, на здашсть особистост! активно виявляти сам0ст!йн1сть, 1КЩ!ати-ву, п!дприемлив!сть. Виникнення такот ор^ентацп, перетворення П в масово-визнану. практично-працюючу ! активно впливаючу на долю суспиьства (це.тралилось в Захдай еврот ! США в Нобий час), було пов'ягане зг склад ною багатошрною сукутшстю сощальпих процес^б.

СОЦ1?.ВЬИ1 ПСИХОЛОГИ ВШЦЛЯКТЬ три ОСНОВА ТИПИ М0ТИВ1В, ре-Г7ЛЮЮЧИХ Е1ДНОСИНИ ОСОбИСТОСТ! з сощальним . оточенням афшаш'т, дооягнс-ння. -вдади. . .Заруб шими гчеиими пл:дио г.02Л!Лхуваься еплне певиого мотиву на уеппингеть швгришииько!

д!яльнг:ст1. При цьо(/у буЛО ВСТаНОВЛбНО,. ЩО еКОНС'М.'чному усшхов1

спркче ьи:ош: коткз доеягнення (у кер!ЕНУ.к;в) I низший мотив

афшащк, вплив же мотиву влади виявляеться несуттевим. 1нш1 дослшики ввакають оптимальним е.ередн!й р!вень мотиву влади С X. Хекхаузек) або , високий (Р.Стршгер). разом з тим, ве! спещалюти В1дэначаюгь велже значения вираженоси мотиву досягнення у тдприемцгв для усшшно! економ!чно1 Д1Яльност! г його негативну кореляцио з мотивом афшацЛ. Було також вста-новлено, що в слаборозвинутих кракнах пращвники з високим ршем мотиву досягнення зустр1чаються значно рдае, Н1Ж у висо-корозвинутих. Алеякщо роль мотиву досягнення еумн!В1В не викли-кае, то роль мотива влади'! аф1Л1ащ 1! визначаеться, мабуть, соц^альними умовами конкретного суепиьства.

Зовом 1нша ситуация склалась у висохорозвинуш зах^дних крагнах. Дослдаення Г.Вайнера, М.-Р^'бта, Т. Литвина, Р.'Стршг^ра показали,, що економ!чному усп1ху ф!рми сприяе високий мотив досягнення.I низький мотив афшацн. Це зайвий раз доводить, щр соц!ально-психолог 1Чйа обстановка в серёдовищ тдприемшв I навколо шдприемництва в наяюму сусшльств! коршим' чином

В1ДР13НЯЮТЬСЯ.

. 0собливост1 розвитку п!дприемництва в-Украш так!, шр воно проходить в основному в метах державних структур, всередши кот-рих мотиви влади- мають для сошального просування биьшу значимость, на мотиви досягнення. В таким умовах умения Д1яти в межах владних структур може, стати в нагод! птдприемцю в быьшхй М!р!, ник ум!ння вести справа по "класичшй" 'захдай схем! шдприемницько! д!яльност1.. Тому молша передб^чити, що вйсока виражешсть мотиву влади-у тдприемцгв за вгтчизняних умов буде мати биыне значения для ушху тдприемництва, ник мотив досягнення. Цэ може створити специф!чний обрис соцгального тдприемництва, Т1Сно пов'язаного. з державним апаратом,- що,. в свою чергу, буде сприяги посиленню рол! останнього. в еуспиьному

ХИТ? I. '.;','■.

У П!ДПРИСМЦ1В, то ДОСЯГЛИ НвЙбШШИХ УСП!Х5В, "висок! при-

бутки" в структур! шнностей пос!дають одне з' найнижчих М1сць (лише 28,5% респондента вшначили !'х значимость для себе), .але високе'м^сце посгдае "стабшмсть сошального становища" (42,82 опитаних це вшначили),- дшшисть. , ,6шт .характерна для

представишь управляемой структур. При цьому респонденти, дошнуючим мотивом шдприемницько! поведшки котрих е "мож-лив!сть впливати на людей" ввде, Н1ж хнш1, ощнюють наявншть у сео(х колег моральних якостей i нижче - позитивних, що в значнй М1р» характеризуй 1х ставлення до сотального оточення. Якщо ж говорити взагал! про "щнност! життя", то у тдприемщв на первому шеш столь свобода (самостШють, незалешеть в суджен-рях 1 вчинках) - на це вказукль 53,8% респондента. Дал! йдуть так! цшюсть як здоров'я (47,'77.), щасливе сшейне життя, (46,2%).' наяшеть добрйх ,1 в}рних друз^в (44,6%), актив-но-дшшне життя (41,5%). Яда говорити про щнност! безпосе-редньо тдприемницько? дгяльнош, ■ то вони складають ел!дуючий 1ерарх1чний ряд: можливють Д|яти самостийно, можливгеть прояви-ти сво1 зд!бност1, можливють займатись щкавою.улюбленою роботов, високi прибутки, мошшсть ПрИНОСИТИ користь сусшльству, можлив1сть впливати на д^ялшеть людей I органгэацт, мож-ли'в1сть допомагати людям, вдауття стабиьност1 свого сощалько-го положзння, стлкрання на рхвних з . представниками елпи сусшльства. .

Становления 1 розвиток молодих пшриемщв в!дбуваеться у велика мфI в рамках преф1гуративно1 культури. В зв'язку з цим виникае проблема рол1 мотиву афшацп вцносно Шдприемницько! поведши. • За умов аноми значения афшацп зростае через те, . шр служить одним ¡з стимулов I мехашзщв одночасного^формування -консол!дуючо1 сусшльство системи щнностей, здатнот вивести йо-. го з даного стану. Нереал|защя ж сфоршваних-у молод! мотивов • досягнення приведе до висунення на перший план афшативнкх мо-', тив!в. Аналог 1чна картина спостер!галась. в кшщ 60-х рок1В в , Зах1дн1й европ! I США. В так!й ситуацгп афшативШ мотиви спрямован! на об' едкання якоьнебудь частини сусшльства (нал-риклад,'молодО проти сусшльства в целому, розпочинадася спро-би створення альтернативно! ; системи ценностей, контркультури, сусшльство сприймаеться як безнад! йдо-.реакш йне, авторитарнё/ „ регресивне. При створена ж умов решзацн. молоддю потреби досягнення ( в П1Длриемницьк1й Д1ЯЛЬН0СТ1) , зникае основа для V '■протиетавлення мотиващг афшацп I досягнення. Тому уявляеться

можливим передбачити, . що у . молодi, яка ■ ор1ентуеться на тдприемницьку дгяльтсть, . розвинута поряд з мотивацию досяг-нення i мотиващя афшацп.

Яда Ж ОЦГНЮВЗТИ ЦИШОСТ! ШДПрИеиНИЦЬКОТ Д(ЯЛЫЮСТ! по

шкал! "штернашост! -екстернальностг" (Д. Роттер), то-у iHTep-налгв у ncpiBKRHHi з екстерналами б!льа вирадан!. ор!ентацп на свободу (53,37. ¡ 42.8% ыдповино вил i лили ив Ц1нн1сть), впев-. кен!сть в соб; (?8,77. ¡ 23,8%), забезпечене .таття (35,5% t 28,6%) , продуктивне ■ життя (26,7% 135%), громадське виэнання (19,3% í 9,5%). У екстернал1В.биьш виралюн! opteHTáitfг на активно-Д1ядше життя (.вцпов!дно 47,6% i 32,2%), Шкзву роботу (47,67, i 32,2%), наявн!сть ЛРУЗ i Б (52,4% t 35,4%), саморозвиток (33,3% -j 16,1%). Спостер!гаеться зростання шернальност! по Mips збшшеяня.иста*у" пшриемницько! дальность Якод ■ серед працюючих в сфер! лшриемництва мение року штернали складають 33,3%, то серед тих, хто-займаеться шдприемницькою д!яльн!ст'ю 3-4 роки, таких 80%. Зростае ¡нтернальнють t з в том: серед тих, .кому bíд 18 до 25 pokíb ¡нтернали создать 40%, серед 30-40-лíTHix - 64,3%.

Якщэ захгдн! дослдоки вдаачають високу моральну нормативной 1нтеряал1в, то в нашому дослгджнн! отримано, ка перший погляд, протекций результат. Лише 4,7% екстерналлв вцзначши, . пр ум доводилось дуге'часто давати хабар!, 42,8% - ир 5шш доводилось, 52,4% - нжоли;' в той же час. штерншв таких вшов!дно 18,7%, 62,5% i 12,5%. При цьому 23,8% екстерналв вдоначюш, щЬ ím часто доводиться зраджувати своим принципам, ' серед 1нтернал(в таку в!дпов!дь дат лише 6,4%., В даяоыу випад-ку, на кашу думку, мова йде про те, що тдприемщ-штернали в б1льш1й Mipi' сприйняли корми свого сошалыюго середовиша, в котрому дати- хабаря не ввадаеться в^дступом в!д моральних норм, а також бачиться вимушеною Mípow.

П' яга глава. ■ "Шшування трудово! кар'ери cneutanicra" присвячена розгляду сощального ыехан!зму управл!ння, анал1зу' специфгки iHxsHepHoi t управл!нсько! пращ, проблемам ощнки уп-равл1нських'кадр!в, висвяленню захгдного досв!ду Шдготовки ' i '•'

перешдготовки менеджер!в, основних концептй планування трудо- . во г кар'ери. Акалоуеться система подготовки кер!вних кадр! в в-США. ФРН, Япони, ВеликобритайП, 1тал12.

I В1тчизнян4, 1 заруб ¡ш дос,паники вказують на важливе мюце оцшки роботи з кадрами,- В поняття ошнки д)ядьносп прашвника входять як сощолопчн» I соишьно-пстолопчш дослцження груп прашвнюпв, так 1 атесташя в п класичному ■ вигляд!. Сощолопчш досл!Дження ще використовусться не- . достатньо широко для оцшки роботи кер!викк!в I ¡нженер!в.! цьо-му'е пояснения. ' Як тиьки результата сошолопчних доедджень • починаоть використовувати для висунення в резерв, перестановок, шдвшщня оклад!в I так дал1, аноншнгсть з!бракоГ ¡нформацН • стае серйозним недолитом. При досл^дженн! сощальних груп аношмне опитування дае можливють отримати точну ! повну 1нфор-мащю, однак висутшсть вшовддальноет! за висловлення стае етично недопустимою тод!, коли результата. досл!дження. мэжуть вплинути на долю доел1джуваного. 1ншим. недолгом сошолопчних , доощжень е' IX дороговизна, до того к IX результата не визнача-ютьея трудовим законодадс'твом в якост! тдетави для перемещения прашвника.

Важливим методом вивчення ефективност! д!яльност! 1ТП 1 кер(вник!в е атесташя. Атесташя ьиПдно Б1Др1зняеться в!д сошолопчного досл)дження тим, щр обов'язковють I перюдичшеть цього м!роприемства встановлена законодавчо,. 1 на шдстав! висн0вк!в атесташйно! ком!сп пращвник моте бути звшненийабо переведений на менш вшов!дальну.роботу. Прове- . дення атесташ*.ке вимагае великих затрат часу I кошт 1 в. Уже в тому вигляд!, в якому атесташя 1снуе сьогоднь - вона багато Ь чому нагадуе сощоло^чне доопдження, I можна припустити, шо подальше п .використання шде по шляху все биыв широкого використання метод¡в останнього. •

ошнка трудово! поведшки . упрашншв, 1ТП ,1 службовщв . "працюс"на шдвишйння ефективност! IX д)яльност1 лише в межах пшено! еистеми шдбору, висунення I виховання, планування кар'ери, створення резерву. Тобто, ке мот покрзщити просте, не покрэдуючи складне. Розглядакш практику роботи з кадрами

працшшв управления в зах!дних крахах, можна виявити дв! основн! тендешш планування кар'ери - вшриту чи американську (яка характерна для крупних корпорашй США), 1 закриту, да про-являеться в найбиьш яскрав!й форм! в практик висунення чинов-ник!в в кра!нах Захано! бвропи.

Американська модель, передбачаячи максимальну спец$ал!3ацт при п!ДготовЦ1 I перешдготовц! • спешалюта, ор1ентована на прийняття "з! сторони" на будь-який р!вень кергвництва. При цьо-му прашвник так само швидко моде лозбутися своеУ посади 1 опи-нитись за воротами. Амерккакський слумбовець, як правило, на протяз! свого гаття багаторазово змшюе мюце свого проживания 1 роботу. Шдвищення б посади навт у рамках одй1£5 ф!рми, зви-чайно призводить до переводу в ¡ншё м!сто, на !нше виробництло. Такий П1ДХ1Д до планування кар'ери для просування враховуе, перш за все, дшв! яшлч ! виключае автоматичне шдвишення в посад! : оклад1 залекно В1Д стажу робота

Концептя "закрито!" кар'ери передбачае тдготовку епещагист максимально широкого профда, спец!альн! знания кер!вник отркмуе в процесх роботи. Звлчайно працшгак впевнений в тому,. шр до вяходу на пенено не буде звшнений. Перестановка кериншв ведеться без врахування спешаяъних знань, отриманих на попередньому шсщ роботи I багато в чому визначаеться стажем. Замкнутой характер ц!е! модел! ■ особливо яскраво прояв-ляеться в тому, го на крути посади призначаються головним чином особи, як! трявалий час пропрацювали в дани! установ!. Хоч такий пдод I дозволяе уникнути профес^йно? вузькост! 1 полегшуе перестановку кер!вник!в, однак просування найб!льш талановитих мо-лодих пращвник¡в сильно ускладнрегься, вони тонуть у повсяк-денндй рутинк "Закрита" кар'ера культивуе дух корпбративност!, закрита для пращвтшв "л сторони".

Б робот! В1ТЧИЗНЯКИХ слуаб в!дчуваеться певне тяжшня до теиденшт "закриток" кар'ери. Призначення людей "31 сторони" на значн! посади зустр1чаеться досить рщо, п!дготовка керадиюв-спещшиет не ведеться. Кер^вником стае Звичайно !н.гйнер за осв!тою, який вивчив методи кер!вництва в процесс роботи» , .'•■,... -

. , - 36 -

Лмериканська модель планування кар'ери передбачае конкурсне зашщення аакактних посад.. Це доэволяе, завдяки широки! реклам!, 31брати значне число претендента i вибратй з них кращого. При цьоыу шшшисть кадр!В пращвншов розумово! пращ розглядаеться як позитизне явите, оскшки робота на дешькох шдприеыетвах дае можлирлсть отримати pi3Hoót4Hi знання, навики й досыд,. що допомагае шише зорхентуватись в нових обставинах.

Шдолання протир^ччя ми "закритою" i "вшритою" моделями планування ккар'ери, розробка на науков1Й ochobi системи роботи з кадрами прюведе до широкого використання шдбсру i виборев при призкаченн! на керíвнí ¡ 1нлсенерн0-техн!чн1 посади.' Широке.. використання даних наукових доследжень в робот! з кадрами (i в Першу чергу з кадрами розумово! пращ) - духе ваэдивий резерв шдвищенняЧнтенсивност! i ефективкосп виробництва.

Разом з тим, шдвищення ефективност1 .роботи спецшюзчв у велйкей Mipi залетать В1Д вдосконалення сотального механ!зму управлшня. Низька ефективн1сть 1снуючого соцгально-управл*нсь-' кого механ1зму багато в чому поясняться тим, що надшрна' вцоы-ча цент'рад|защя розпорядчо! влар, в^дсушсть економхчних ва-¡вел1в впляву на пращвншив, номенклатурная пгд&хр кершикгв, адм1н!стративний стиль управления призвели.до великих дисфункщй ' в управлшськш систем!. . В результат!, склалась така технологíя управлшня; при котрШ вся повнота влади винесена на верхм piBHi управления. Спещалхсти'пёдприемств стали лише передаточ-■ ними ланками технико-контрольного проф!Лхх Таку роль в якош - основно! для головних спец1ал1ст!В В1дзначают'ь 89% головних cneuiaKiCTiB господарств, котрь. в свою чергу, е аналог 1чнов ланкою для бельшост( (74%) enemaíiCTíB середньо! ланки.

1снуючий сощально-управлшський ыехашзм не тиьки .нав'чзуе спещгшстам певну роль, аде гвшшвас на'формування ix соц1'ально-профес1йних якостей, тому' що будь-який сощальн'ий ые-xaHi3M мо*е, функщонувати лише при певних.соцшьних типах поса-дових gci6. Тому, в процес! ведбору формуються типи специалист ib, KoTpi за своим сощально-профещйними якостями сприяють Б1ДТво-.ренню сощально-профес! иного мехашзму,, шр склався.. Невипадково 74?. спец!ал|'ст1в в сво!й сфер! дгяльност! частнве ор1ентуюгься

на бюрократичной опии. роЬоти, а не на те, чого вимагають профессий с-бов'язок I {.-тика. В нових же умовах господарювання стае не'обшним розрсбити 1 -впровалити комплекс ор-ган1зашйно-право1П!х заход I в в облает I розподиу посадових прав I обов'язк1в ъ систем! упрашння,. принцип» ефективно! кадрово! пол!тики. . систему оплати ! стимулювання пращ, критерп ощнки /¡¡яльносп груп ошниалюяв, приймаючих участь в управлтн! ви-робництвом.

За умов переходу до ринково! ексном1ки необхдао в повмй М1р! врзховуыти як В1ТЧИЗНЯНИЙ, так I заруб1жний доевц подготовки управл:нсьш кадрхв, зд!йснювати программ кадрового за-безпечення ре »ори. При цьому сл)д вшначити, щ.о бмъшеть кер!вник1в ке готом до робота за умов конкурент Ь ' плюрал1зму ферм власност! I господарювання.. Тому найважлившвю удавою, во забезпечуе переход до багатоукладног екожшки, е Шдготовка нового поколения кер1вник(в-менедг(®р1в шляхом створення широкоI мереж! б1знес-!шл, центр!в подготовки менеджер^: Тобто, мова йде про те, що необхцне формування нового типу кертика. социальна роль якого, цш дшьност! 1 метод» взаемоди з тру-довим колектквом, структура функщй 1 особистих якостей адек-ватш вимогам система сошального ринкового господарства.

У мсти! глав1 "Експертиза сошально!' ефективност! трудовог повед(нки" розглядаються методолопчн! ! .методичн! . проблеми ощнки сощально! ефективност!, форми експертного ощнювання, методи формування екслертних груп, питания фэрмування групового ршення в процес; експертизи.

Автор показуе ушербшеть домшуючого в лтратур! "затрат-ноеконом!ЧНого шдходу" при вшрюванш сощалъно"! ефективност!. Аджн в такому випадку еконошчн! !нтереси обмежэних господарсь-ких систем не завжди сшвпадають. Тому часто прагнення до досяг- , кекия максимального екояом!чного ефэкту в рамках певкот системи може знизити 1нтерес до, ц!лей бшш загального характеру, .що не мають для дано! сйстеми безпосереднього ек0Н0М1ЧН0Г0 виразу. Це проявляемся в ситуацгях, коли п!дприемству виг1дно витрачати кошти на щдввдш р!вня освш 1 квгшфгкацн пращвтшв лише :

- 33 - '

в т)й шрь в ямй вони задовольндють сьогодн) вимоги виробницт-ва, а суспиьство защкавлене у всеб)Чному и розвитку. Виэна-чення сошально! ефективност) пэтребуе нового метододопчного шдходу, враховуючого складний взаемозв'язок 1 економшнок, I сощально') сфер. • Взаемозв'язок 1 вэаемозалежн)сть еконош много 1 соцгаяьного ефешв висувають проблему знаходження способ)в ошнки затрат ) результат)в. При цьэму головна складшсть поля-гас у вцсугност) юльюсно! шри сощальних затрат I результате. В ' максимально М1Р1 ця складшсть проявляемся в раз) спроби виявлення ефективност) сощальних затрат для доеягкення соцшьних результат)в.

Вагливою проблемою в план) оШнки:сощально!.ефективност) е пошук п критерпв, показншв. Аналгзуючи основн) щдходи до цгек проблеми в нэуков!й Л)тератур{, диоертанг робить висновок, щр кратерш побинн! .в)дпов)дати каступним вимогам: в)дображати результати суспиьного вшворенкя, .. .фжсувати 1. вим)рювати ступшь певних (сформульованих) шлей; бути статистично бездо-ганними ) мати широк) ¡нформативш можливо№. Для встановлення-ц)лей сл) д розглядати функщонування } розвиток конкретних )сто-ричних сус'шльств як цшсний процес в)дтворення. Глобальний критерШ сощально! ефективност) (оптимальне економ)чне ) сощальне вдаворення) мае розчленовуватись на ряд складових (локальних) критерпв, "працюючих" на р1вн1 пцприемства. Форму-лювання локальних критерпв, !х ранжування, побудова. "дерева" щлей дозволяить розглянути питания ошнки сощально! ефектив-ност) трудово! поведмки. Цш 1 задач) формулюсться ) раниться, адмшстращсю з застосуванням експертних оценок. При цьо-му сошаяьна ефектившсть може визначатись як досягненням тих чи (нийх результата, ио ошнюються яюсно чи юльюсно за установлений в)др)зск часу.

Проблема ошнки ссшалько! ефективност) трудово! поведжки ропроблялась в основному в рамках економ)чно! науки. При цьому £'дшщй п)дх)д до питания про показники социально) ефекттносп трудово ! позедшки В1дсутн)й, загальновизнано! системи показ-ник'В взагаи не створено. Вшушсть .спеш&чьних методик, тпрювання сощально! ефективност) трудово? поведши призвела

.- 39 - "

до того, шо в Р1ЗНИХ публикациях вказуються р13н! и критерп. Це не дае моадивостг застосовувати и як ушверсалыи, в умовах будь-якого конкретного пшриемства, конкретного виду трудово! дгялькостI (звичайно, враховуючи их специф!ку). Дисертант вва-жае, 1до вим1рювання социально! ефективност1 трудово'! поведши повинно базуватнсь на врахуваши ступени досягненнн "ринкових" цаей конкретними мдприеыетваыи та '¡х п IдроздIлани 1 вкладу всIX досягнень пращвнимв цих колективгв. Ощнка социально! ефективност: трудово! повед!НКИ прзщвншив мусить базуватксь на таких критершх: стутнь участ! пращвншав в формуванн! уп-равлшсьш ршзнь; ргвень и квал:ф1кащ1 [ квалгфхкацгйний рют); задоволенють трудом; ставлення до пращ; освоения сумших професIй; трудова, виробщча I технолопчна дисциплина; июващйна активность; адаптованють; наявшсть тдприемницько? мотивацп.

При дослгдкенн! ефективност! трудово! поведши пращвмшв можна використовувати ряд метода аккетування: ютерв'ю, анализ документа, сощально-пеихолог!чне тестування, соцюметричн! тести, експертизу. Найбши ефективним при цьому нам бачиться застосування методу експертних ощнок. 1снуе ряд форм експертно-го ощнювання.

Це узгодження проекту, формування спещальних тимчасових робочих груп, "мозкова атака" (брейнстормгнг), метод Дельфи. При внршент завдань, лов'язаних з вимгрввакням сощально'1 ефективност I (незалежно В1Д форми експертного ощнювання) найбхльш застосовшши I "зручкими" процедурами е ранжування 1 безпосеред-ня оцша.

Одним з найваыивших етап1В експерткзи, самим першим кро-ком до Г! проведения е вибгр груп експер-пв. Враховуючи, що прогноз I ощнка ефективност! трудово: поведши пращ вник! в ви-магае глибокого знания тдприемства (специфш! конкретно! дгяль-ност!),. уявляеться доциьним використовувати експерпв !з само! оргащзацп. Розглядаючи методи формуьанчя експертних груп (метод самоощнки, ощнка компетентное?1 сяещал!ст1В, метод "снютого кому", шляхом довгдшшв "хто е хто" ! т. д.), автор вважае найбиьш строгим, ефективним I перспективним розробленйй

- 40 - '

ним - формуваиня'труп експерТ1В за допомогою соцюметрично! про- : цедури. В диеертацп даеться ретельний опис того методу, розг- . •лядаються питания узгодження дрок експерпв, формування групо- , вого ршення в процесг експертиэи. . ..'..'

В заштенш поданt ochobhi загадыи висновки, якг пгдсумо-вують зрэблений в диеертацп анаЛ13 сощальшя регуляцп. трудо-Boï поведши. визначають перспективу розвитку дослдень, спря-мованих на подальше вивчення дано! проблематики.

1 Головний 3MiCT диеертацп ,репрезентований. у таких.'. пубЛ1кац1ЯХ;

1. Социальная регуляция трудового поведения (социологический

анализ). -Киев: Наукова думка, 1993.128 с. % Организация. Труд. Эффективность. - Киев: Наукова думка,1991. - 132 с.

3. Верификация социальных прогнозов. - Киев: Наукова думкад992. -116 с. (у сшваторств! з С. Б. Кримським та 1й В.Салютом). .

4. Социальный морфогенез: эволюция и катастрофы (синергетичес-кий подход). - Киев: Наукова думка, 1993 (у сп!ваторств1 . з R А. Шддубним та I. R Черненком). - 128с.

Б.. Молодежь Украины: ожидания, ориентации, поведение. - Киев:. Наукова думка, 1993. - 160 с. (вшов!дальний редактор). 6. Пути формирования навыков организатора производства, воспитателя трудового коллектива у студентов технического вуза //Проблемы планирования и'управления подготовкой специалистов в высшей школе. - Рига: РШД985.-. - С. 49-51 (у сшвавторств! з М. Ф. Карпенком)... ?. Коллективная деятельность: проблема оценки индивидуального трдового вклада //Активизация человеческого, фактора и его роль в социально-экономическом развитии предприятия. - Пенза: ОДНТП, 198?. - С. 36-33. ' . . . .

8. Бригадна праця:'реал!зац1 я потенщалу колективносп //Фио-софська думка.'-. 1988. -,Н 3.- С. 32-42. ■

9. Оценка индивидуального, трудового вклада в условиях коллек-

- -я -

- тивией деятельности //Проблемы философии. - 1988. - Еьш. 76.

- С. 13-18. ■

. 10. Экспертиза социальной эффективности коллективной Форш трудовой деятельности // Социологические аспекты исследования , социальной сферы, - М: ИСИ АН СССР," 1988. - С. 7-8..

11. Етапи становления внутрлиньоколэктивних вшосйн в бригадой оргшизацп пращ //<Шософська думка. - 1988.- N'5.- С. 22-23.

12. Социально-экономический, потенциал бригадного труда //Прсб-, лемы социального развития трудовых коллективов в условиях

перестройки. - Краматорск:. КИЙ, 1988.,- ( у сшвавторств1 э Б. R Нехоцою та Ю. В. Салюком). - С. 31-33.

■ 13. Социальная экспертиза экологических проблем //Экология и культура. - Луцк-. ЛПЯ, ■ 19G8. - С. 54-55.

14. О социологическом статусе метода экспертизы //Службы социального развития в условиях перестройки и демократизации.' -Пенза: ДГОКГП, 1989. -.С. 79-80.. '

15. Коллективный подряд: социально-экономические противоречия развития и. их влияние На. организационно-воспитательную работу в 6pHraáx //Молодой рабочий в бригаде: проблемы воспитания. - Киев: Каукова думка, 1989. - С. 206-226.*

16. Проблемы бригадного самоуправления // Человеческий фактор в ускорении социального'и научно-технического прогресса - Йэ-восибирск: Ин-г истории,■ филологии и философии, 1989.

. - С. 59- 63.

17. Самоуправление' как' фактор социализации собственности // Социально-экономическая активность трудовых коллективов в условиях демократизации. - Владимир: Дом науки, и техники, 1989.

- С,- 141-144.

18. Влияние ценностных ориентация молодых рабочих на уровень конфликтности. V/ Производственные , конфликты: социологический аспект. - Пенза: ЛЛНТП'1990. - С. 28-30 (у ствавторств! 3 ЯЛ.Шщенком).' .

19. Шнн1ено-ор1снтац1йна зумовленють адаптаци молодих роб1тни-Kíb // ф}лософська i сошолопчна" думка - 1990. -N3. - С. 7784 (у сшвавторств! з М. Д. Шщенком),

20. Воспитательный аспект распределительных отношений. // Bocmrta-

- 42 -тельный потенциал трудового коллектива. - Киев: Наукова дужа. 1990. - С. 185-196.

21. Социологический опрос в формировании экспертных групп //Экспертные оценки в социологических исследованиях. - Киев: Наукова думка, 1990. - С. 100-109.

22. Формирование группового решения в процессе экспертизы // Там же.. - С. 117-125.

23. Прогнозирование развития нравственной культуры //Духовное творчество: процесс, эффективность. - Ужгород: УдГУ, 1990.

- С.226-228 (у сшвавторств! з 0. А. Донченко та Ю. В. Салюком). -

24. Экономическая реформа в свете концепции обновления социализма. // Обновление общества: проблемы и перспективы. - Уфа-Башкирский республиканский общественно-политический центр, 1990, - С. /85-89 (у ШЕавторств; з I. Л Демченко).

. 25. Социализация собственности как фактор совершенствования социальной структуры советского общества // Тенденции и факторы совершенствования социальной структуры советского общества в условиях перестройки. - Краматорск: КИЙ, 1990. - С, 5-7 (у сп!вавторств1 з МД. Мщенком та Ю. В. Салюком) /

26. Экономическая реформа в свете нового мышления //Общественное сознание и общественные отношения в условиях перестройки,

- Москва - Черновцы-. РДНТП, 1990 - С. 163-167.

27. Перебудова ) -кадрова пслцика. // фшсофська : соцюлопчна думка. - 1990. - N 7. - С. 116-118. .'

28. Проблема исследования // Социологический справочник. - Киев: Политиздат Украины, 1991, - 0:166-16?.

29. Социальный факт //Там зке. - С. 116-117. ■

30. Объект и предмет исследования // Там же. ' - С. 154-152.,

31. Наука I перебудова //фиософська 1 сои¡олопчна думка. - 1990.

- N 9. - С, 121-123 ( у сп1вавторств! з С. Я Оксамитною).

32. Социально- правовые и экономические проблемы занятости населения Украины //Философская и социологическая мысль, - 1931.

- N2. - С. 93-39.

33. Сошадьна чергов!сть чи сошальна справедлив!сть? //Пропере-будог-.у кадровой полижи в академ!ЧН1й наущ и фиософська I сошолопчнаа душа - 1991. - N 3. - С. .39-43,-

34. Штенциал бригадных форм труда // Социальные аспекты экономической реформы.- Киев: Наукова думка, 1991. - С. 111-125.

35. Эгиоэмиграционные Процессы в условиях рыночной экономики // Межнациональные проблема и конфликты: Поиски путей их решения. - Бишкек: КырГУ, 1991. - С. 152-154.

36. Ем1гращйш'-.'пронеси за умов переходу до ринково! еконошки . //Сучасн! сощолого-правов! та економ!чн! аспекти стану не-

зайнятост! економ:чно активного населения Укра!ки. - Льв!в:-ЛДУ,'1991.. - С. 29-33. . - ; 3?. Совершенствование социальных отношений в условиях коллектив. ной деятельности //Человек: перестройка мышления и поведения.

- Киев: Наукова думка, 1991, - С. 179-191. .

38.. Академическая наука: проблемы; оценки труда ученых // Проблемы • деятельности, ученого и научных коллективов. - Ленинград: Ле-. нинградский научный центр АН СССР, 1990. - С. 140-143.

39. Человеческая деятельность: оптимизация, рационализация, эффективность. //Философская и социологическая мысль. - 1992.

- Н4. - С. 160-163 (у сп1вавторств1 з Е 1.Вировим).

40. Мотивация-организационно-управленческой самодеятельности уча.' щихся и студентов //Учащаяся молодежь: социальные проблемы

самоуправления. - Киев: Наукова душа, 1992. - С. 122-133 ( у '' ствавторств! з 1 П. Нельгою).

41. Верификация в социальном прогнозировании // Социальные отношения: проблемы и перспективы развития. - Киев: Наукова думка, .1993. - С. 22-35.

'42. Трудова повеД1Нка за умов ринково! економхки: проблеми сощо-логичного досл^ження // Ф!лософська ! сощолопчна думка

- 1993. - N 6. - С. 70-80. -

К^ЗЪ-^ОО.