автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.03
диссертация на тему: Социальная защита студенческой молодежи в условиях становления рыночных отношений

Полный текст автореферата диссертации по теме "Социальная защита студенческой молодежи в условиях становления рыночных отношений"

Міністерство внутрішніх справ України Університет внутрішніх справ

РГ8 ОД ' НО Я І9Я5

На п^вах рукопису

Горбунова Світлана Олександрівна

СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ РИНКОВИХ ВІДНОСИН

Спеціальність 22.00.03. - соціальна структура, соціальні інститути і соціальні відносини

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

Харків 1995

Дисертацією є рукопис

Дисертацію виконано в Національній юридичній академії України

Науковий керівник

■ доктор філософських наук, професор Осипова Наталія Пилипівна

Офіційні опоненти:

доктор соціологічних наук, професор Подольська Єлизавета Ананіївна

кандидат філософських наук, доцент Завєтний Сергій Олександрович

Провідна організація - Український науково-дослідний

інститут проблем молоді

Захист відбудеться р. о < > годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 02.24.04 Університету внутрішніх справ за адресою: 310142, м.Харків, вул. Тимурівців, 31, ауд. 403.

V,..--,----------

внутрішніх справ за адресою: 310080, м.Харків, пр.БО-річчя СРСР, 27

Автореферат розіслано « /<£ » 995 р

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради канд. філос. наук, доцент

О.С.Мошенський

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

1.1. Актуальність теми дослідження. Вища освіта є однією з визначальних засад соціально-економічного і духовного розвитку суспільства. Становлення соціальної системи, що базується на ринкових відносинах, веде до неминучого процесу наповнювання новим змістом виконуваних вищою школою функцій. Зміни, які відбуваються в суспільстві, викликали до життя нові фактори нерівноваги системи вищої освіти і необхідність нейтралізувати їх дію. Студентська молодь є не тільки об’єктом, але й суб’єктом відтворення і використання інтелектуального потенціалу суспільства. Опанувавши відповідними знаннями, в ролі фахівців, її належить привести в рух матеріальні, соціальні й інтелектуальні сили суспільства. Для формування особистостей, здатних до цього, потрібні такі інтелектуальні і соціокультурні умови, які порівняно з середнім рівнем їх у суспільстві можна оцінювати як елітарні. Суперечність між необхідністю елітарних соціокультурних і інтелектуальних умов формування особистості у вищому навчальному закладі і тиском ринкового середовища, що намагається обмежити рівень задоволення матеріальних, соціальних і духовних потреб вузівської системи платіжними можливостями їїсуб’єктів, є джерелом необхідності особливостей соціального захисту студентської молоді в умовах існування ринкових відносин. Захист, що здійснюється в соціальному просторі цих відносин і разом з тим спрямований на оптимізацію умов відтворення загальносуспільного інтелекту, повинен мати якості всезагальності і в той же час спиратися саме на ці відносини. Пізнання субстанціональних особливостей і практичних ірорм ііролву тзкої о захисту можливе при використанні методологічних принципів і соціологічних парадигм, що мають якості загальності і в той же час адекватні умовам ринкових відносин. При реалізації потрібного підходу до соціального захисту пошуки методологічного характеру повинні поєднуватися з конкретними соціальними дослідженнями. Пізнання соціального захисту студентської молоді в умовах становлення ринкових відносин у такому контексті відіграє певну роль: по-перше, виявляються і стають зримими, тобто придатними для врахування на практиці, найбільш глибокі рушійні сили змін, що відбуваються, а по-друге, це дозволяє зі стратегічно ефективних позицій оцінити реальний зміст як конкретних соціальних процесів, так і всієї діяльності, спрямованої на подолання їх негативних аспектів. Тему дослідження актуалізує і те, що дослідження соціального захисту студентської молоді в умовах ринкових відносин є однією з наукових передумов формування виваженої і далекоглядної

з

стратегії в діяльності суспільства і його інститутів, спрямованої на соціальний захист студентства як найважливішого суб’єкта відтворення і використання інтелектуального і духовного потенціалу суспільства.

1.2. Стипінь пайкової розробки оцінюється з урахуванням того, що аналіз соціального захисту студентської молоді в умовах становлення ринкових відносин може бути плідним лише у випадку, коли він, по-перше, спирається на адекватний новим соціальним реаліям понятійний апарат, а по-друге, як головний аспект дослідження розглядає вплив ринкових перетворень, що відбуваються в суспільстві, на об’єкт і предмет дослідження.

Ринкові відносини - це відносини, що виникають як прояв само-керовоної дійсності. Виходячи з цього і на основі деяких законів і принципів теорії універсального еволюціонізму та теорії інформації, в соціологічних дослідженнях істотно розширений категоріальний апарат пізнання процесів соціального захисту. Принципово значущим є введення і широке використання, особливо при розгляді проблем соціальної дерегації, поняття «соціальна ентропія» (А.С.Ахіезер, Г.О.Гольц, Ю.М.Канигін, А.П.Назаретян, Є.О.Сєдов).

Конкретні аспекти дослідження соціального захисту студентської молоді охоплюють вплив маргіналізації економічного життя і обгрунтування необхідності захисту від неї (О.А.Антип’єв, Ж.Верже, П.О.Дуров, С.О.Завєтний, В.З.Роговін, В.М.Рожков, А.С.Рубінштейн, О.І.Ткаченко, Ф.І.Шарков), забезпечення загальносоціального та правового захисту (Гоц В.Я., Е.Гонтмахор, О.І.Макеєв, В.Сердюк, О.Н.Ярмиш), а також його соціально-психологічні проблеми (М.Л.Міщенко, В.Г.Немировський, Б.М.Пономарьова, В.Д.Сотникова, Ю.М.Якубова). Широкий аспект досліджень проблем соціального захисту студентської молоді обумовив підхіддо нього у вузькому і широкому розумінні цього питання (В.І.Астахова, В.Д.Водник, М.В.Маляров, М.І.Несмєянова, О.М.Стоян).

Взаємозв’язок соціального захисту студентської молоді і проблем становлення ринкової економіки досліджений в декількох напрямках. Вивчена залежність практичних форм захисту студентів від рівня зрілості ринкових відносин (Альб. В.Остін, П.Хейне, Ю.О.Чернецький), розроблені вихідні принципи для оцінки внеску студентської молоді у створення національного багатства, що є теоретичною і практичною передумовою наукового підходу до створення економічних умов її соціального захисту (Г.Боуен, Ю.О.Васильчук, В.А.Красильщиков, Н.П.Осипова, Д.Шустер). Визначені основні напрямки впливу падіння задоволення матеріальних потреб, суперечливого характеру становлення ринку праці, комерціалізації умов

функціонування вузів і неготовності їх до діяльності в ринкових умовах, що активізувало дослідження проблем соціального захисту студентів (М.Ф.Головатий, Н.М.Комарова, М.П.Лукашевич, В.А.Полторак, О.М.Поступний, І.П.Рущенко, В.В.Яковенко, О.О.Яременко). Поряд з дослідженнями загальних проблем негативного впливу соціального розшарування студентів в умовах ринку (М.Троу, Л.Н.Півнева, Є.М.Стариков) з’явились праці, в яких проаналізовані на матеріалах конкретних досліджень передумови, механізм і наслідки цього розшарування (В.С.Прокопенко). Вивчені ринкові і позаринкові фактори, що впливають на когнітивні потреби студентів і їх ціннісні орієнтації, а також визначають можливості подолання негативних аспектів у задоволенні цих потреб (О.Г.Здравомислов, Є.А.Подольська, Н.Й.Черниш, В.І.Чупров). Дослідження, що стосуються захисту студентської сім’ї, охопили вивчення її як середовища формування особистості майбутнього фахівця (О.В.Данчева, М.О.Ляшенко, Е.П.Симон, Л.І.Філінська), концептуальне обгрунтування вирішення її проблем (О. А.Заглада, М.В. Лавриненко, М.О.Ожеван, З.Я.Фесенко, О.О.Яременко), наукову оцінку досвіду її захисту (С.О.Завєтний, В.М.Єщенко, О.С. Матвієнко,

О.В.Нельга, І.І.Прибиткова).

Стан наукового опрацювання проблеми свідчить про те, що існує цілий комплекс методологічних, загальнотеоретичних і конкретно-соціологічних розробок, спираючись на які можна, по-перше, дослідити соціальний захист студентської молоді як об’єктивно необхідну ланку механізму підвищення ефективності системи вищої освіти в умовах становлення ринкових відносин, а по-друге, зробити це як на методологічному, так і конкретно-соціологічному рівні.

1.3. Мета та завдання дослідження.Головна мета роботи полягає в дослідженні соціального захисту студентської молоді як процесу, спрямованого на подолання кризових явищ якості її життя, що обумовлені становленням і розвитком ринкових відносин.

У відповідності з цією метою визначені такі завдання:

- дати теоретичне обгрунтування і виробити необхідний понятійний апарат з метою дослідження соціального захисту студентської молоді на підвалинах сучасних методологічних концепцій;

- дослідити гносеологічні та соціально обумовлені витоки об’єктивної необхідності соціального захисту студентства;

- визначити конкретні економічні і соціокультурні детермінанти, що впливають на соціальний захист студентської молоді як суб’єкта формування інтелектуального і духовного потенціалу суспільства;

- розкрити специфіку дії механізмів, що визначають соціальний захист студентів у суспільстві ринкових відносин;

- дати прогнози змін спрямованості і характеру соціального захисту студентства в умовах фундаментальних соціально-економічних зрушень ринкового характеру.

1.4. Об'єктом дослідження виступає студентська молодь як учасник створення інтелектуального потенціалу суспільства і специфічна соціальна спільнота, діяльні можливості якої реалізуються об'єднаними зусиллями самого студентства і всього суспільства.

1.5. Предметом дисертаційного дослідження виступає якість життя студентства, механізм і умови його соціального захисту.

1.6. Методологічна основа дослідження зумовлена необхідністю пізнання логіки реальних фактів нової дійсності з метою виявлення закономірних зв’язків між ними. Особливе значення з цієї точки зору мають нові підходи до взаємодії особистості і соціуму (В.С.Бакіров, В.А.Бачинін,

О.А.Донченко, М.І.Михальченко, В.В.Москаленко, А.О.Ручка, В.М.Степаненко, В.В.Танчер, В.І.Шинкарук). Методологічно значущим для дослідження був погляд провідних філософсько-соціологічних шкіл України

ПІП"! ІІІЛЯЧ ГТ Т Т лд V Т/№Л»ПЛГИГП П\І/Л*ЛЛ ГТ Г\ п ППЛІ'ОЛі’ Л ГППІТІГП ЛЛлЛііПЧ'ЛЛ'ГЇ

(В.І.Волович, О.М.Кривуля, В.І.Паніотто, Є.А.Подольська, Л.В.Сохань, В.І.Шинкарук, О.О.Якуба). Одним із вихідних методологічних підходів до проблеми є ідея цілісності (О.В.Тягло). Ця ідея була провідною при обгрунтуванні автором роботи стосовно студентської молоді поняття «якість життя». Велике методологічне значення мали наукові розробки соціальних аспектів процесу пізнання іїх впливу на формування особистості (М.М.Бахтін, В.В.Глущенко, С.М.Косолапов, В.О.Лозовий, І.Ф.Надольний, В.І.Тарасенко, ГТєр Тейяр де Шарден). З методологічних позицій розглядались також наукові розробки, пов’язані з світовою кризою вищої освіти і її впливом на стан і якість життя студентства (В.І.Астахова, І.М.Гавриленко, Гарольд Е.Конвейн, М.Д.Култаєва, М.І.Сазонов, О.К.Степанова, І.О.Радіонова, Є.Л.Уварова). Як важливе джерело методологічних ідей і принципів розглядались дослідження філософського, соціологічного, соціально-

політичного та соціально-психологічного характеру, пов’язані з реалізацією соціальних функцій освіти і культури та можливістю керування їх розвитком (В.П.Андрущенко, С.А.Войтович, Г.І.Волинка, Е.Г.Головаха.М.Ф.Головатий, Л.В.Губерський, М.В.Дяченко, В.В.Євтух, О.Г.Здравомислов, Ф.М.Кирилюк,

І.С.Кон, О.М.Кривуля, В.Г.Королько, В.Т.Лисовський, О.С.Мошенський, В.М.Ніколаєвський, В.Л.Оссовський, В.І.Паніотто, Є.О.Подольська, В.О.Соболєв, Н.Й.Черниш, В.Ф.Чорноволенко, В.Е.Шукшунова). Загальним чинником відбору методологічно значущих принципів та понять була вимога несуперечності їх соціальній дійсності і здатності на теоретичному і конкретно-соціологічному рівнях установити причинно-наслідкову взаємозалежність між реальними фактами.

1.7. Емпіпична база дослідження.

Основою емпіричної базою дисертаційної роботи є три конкретно-соціологічні дослідження у 18 вузах Харкова, що здійснювались автором або з його участю. Загальна спрямованість негативних явищу житті студентської молоді, пов’язаних із супечливим характером становлення ринкових відносин, виявлялася на підставі дослідження загальних проблем стану соціального захисту студентів у вищих навчальних закладах .«.Харкова у 1993-1994 рр. Дослідження соціального розшарування студентства і впливу цього процесу на різні аспекти його соціального захисту базувалося на проведеному дисертантом дослідженні цього процесу в двох державних і двох недержавних вузах (1994 р.). Вивчення і соціологічне узагальнення проблем, що стосуються студентськоїсім’ї, здійснювалося за матеріалами дослідження молодих сімей м.Харкова (1993 р.).

При проведенні досліджень використовувались адекватні поставленим завданням методи: при збиранні первинної соціальної інформації -структуралізовані спостереження, опити за допомогою анкет, інтерв’ю, вивчення документів; при групуванні матеріалів - складання рядів розподілу, здійснення статистичного групування, емпіричної та теоретичноїтипологізації; в процесі аналізу одержаної інформації - використання коефіцієнта рангової кореляціїСпірмена, множинного коефіцієнта кореляції, графічноїінтерпретації отриманих даних, використання діаграм розсіяння і ліній репресії для розподілу рангів проблем якості життя студентів, а також отримання узагальнюючих характеристик за допомогою аналізу середніх значень.

1.8. Наикова новизна дослідження включає в себе такі моменти:

- дано визначення, емпіричну інтерпретацію поняття якості життя, проведено операціоналізацію її чинників щодо якості життя студентської молоді;

- розкрито зміст соціального захисту студентів як діяльності, що спрямована на нейтралізацію соціальних ентропійних деформацій їх якості життя;

- обгрунтовано роль студентства як одного з головних суб’єктів створення інтелектуального багатства суспільства і розкрито вимоги до його соціального захисту, що випливають з цього;

- доведено визначальну роль пізнавальної діяльності в забезпеченні структурноїусталеності якості життя студентів і необхідність в зв’язку з цим вирішувати проблеми їх соціального захисту на основі захисту обох ланок системи «студент-викладач»;

- розкрито механізм впливу соціального розшарування студентів у у процесі становлення ринкових відносин на трансформацію проблем соціального захисту якості їх життя;

- виявлено емпіричну закономірність упереджуючих темпів соціокультурних деградацій студентської сім’ї в разі погіршення умов життя при таких кризових явищах, що викликані розгортанням ринкових принципів її життєзабезпечення;

- обгрунтовано роль студентства як самостійного суб’єкта соціального захисту в умовах переходу до ринкових відносин.

1 О Т 1 /ч « /ч АІЛ 4 • І М А* * л л л /V п л м •

і ,і>. і 1 ГХПЛ . Ціи ГНі >311Л, ІА.О III .

- ринкові відносини є простором такої соціальної дійсності, що самоорганізується і передбачає використання відповідних цій реальності понять і методологічних принципів;

- при дослідженні соціального захисту у суспільстві ринкових відносин, які виникають, важливу роль набувають принципи і поняття теорії універсального еволюціонізму;

- сутність і необхідність соціального захисту студентської молоді не може бути з’ясована лише її конкретними функціями в умовах певного часу; соціальний захист - це форма забезпечення стабільності і належного рівня якості життя у всіх її проявах, він є об’єктивно необхідною ланкою соціального механізму оптимізації діяльності системи вищої освіти як соціального інституту;

- соціальний захист студентської молоді є системою відносин між: а) студентством як соціальною спільністю і суспільством; б) студентством і суспільством; в) викладачем і студентом; г) студентською сім’єю і суспільством. У процесі реалізації кожної ланки цієї системи відносин захист якості життя студентської молоді має свою визначеність і свої специфічні закономірності, які в своїй сукупності визначають зміст і спрямованість соціального захисту;

- розвиток ринкових відносин, поглиблення під його впливом соціальної

неоднорідності, розшарування студентської молоді призводить до того, що її соціальний захист також втрачає характер однорідності і за своєю кінцевою спрямованістю стосовно студентів-представників різних соціальних прошарків виступає в різних соціальних формах і щодо різних завдань; соціальне розшарування студентів не веде до зникнення необхідності захисту будь-якого її прошарку, змінюються лише предмети захисту; '

- основні напрямки вдосконалення соціального захисту студентської молоді в умовах становлення ринкових відносин пов’язані з розвитком її ініціативи як суб’єкта соціального захисту, а також з розвитком форм закріплення цієї ініціативи;

- під впливом специфіки вищої освіти як соціального інституту соціальний захист якості життя студентської молоді в умовах формування ринкових відносин повинен включати в себе використання як ринкових, так і позаринкових принципів і стимулів.

1.10. Теоретичне і практичне значення дослідження. Теоретичне значення дослідження полягає в тому, що воно може правити за основу для подальшої розробки питань, пов'язаних з новими підходами до соціальної и захисту студентської молоді, а також при обгрунтуванні принципів і методики конкретних досліджень цього захисту. Висновки з дисертаційного дослідження можуть бути використані при розробці програм та організаційних заходів щодо соціального захисту студентської молоді, а також при прогнозуванні змін у соціальному становищі студентства і необхідних у зв'язку з ними практичних дій для його соціального захисту.

Результати дослідження можуть також використовуватися в курсах соціології, соціальноїфілософії, в спецкурсах з соціальних відносин, інститутів, соціальної структури, а також соціології культури, науки, освіти.

1.11 Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки з дисертаційного дослідження знайшли відображення в 14

опублікованих працях дисертанта, загальним обсягом 9,5 др. арк. - в розділах двох монографій, брошурі, в 11 інших публікаціях.

Різні аспекти проблеми висвітлювалися в доповідях на міжнародній науково-практичній конференції (1994 р.), трьох всеукраїнських (1993-1995 рр.) і трьох регіональних конференціях (1991, 1992, 1995 рр.), на двох регіональних політологічних читаннях (1994, 1995), а також на методологічному семінарі кафедри соціології Національної юридичної академії України. Апробація деяких принципів і понять, необхідних при дослідженні соціального захисту, була здійснена під час перебування в США і участі дисертанта в Програмах: у 1991 р. - в позаурядовій Програмі «Проекти міжнародного розвитку і навчання» (м.Цинциннаті, США), в 1994 р. - в Програмі агентства Міжнародного співробітництва, що проводилася Урядом США (м.Вашингтон),

Більшість теоретичних положень і практичних висновків дисертації були апробовані автором під час викладання курсу соціології на факультеті соціального менеджменту в Народній Українській Академії (м.Харків).

' 1.12. Обсяг і сриктира дисертації. Структура роботи обумовлена логікою дослідження і необхідністю методологічного та соціологічного обгрунтування положень, що підлягають захисту. Дисертація обсягом

<_____> сторінки складається із вступу, трьох глав, включаючи 14 таблиць

і 10 малюнків, висновки, списку літератури із 211 джерел, додатка. В додатку вміщено 13 таблиць і 2 малюнки.

ЗМІСТ РОБОТИ

У встипі обгрунтовується актуальність теми дослідження, показаний ступіньїї розробленості, сформульовано мету дослідження, а також викладено основні положення, які розкривають новизну і практичну цінність дисертаційного дослідження.

У першій главі «Методологічні основи дослідження соціального захисту студентської молоді» досліджується соціальний захист студентської молоді як соціологічне поняття, тобто проводиться аналіз теоретико-методологічних підходів та уточнюється система категорій, у відповідальності з якою необхідно аналізувати соціальний захист студентської молоді. Основоположною в цій системі є категорія «якість життя», використання якої цілком відповідає світовій думці і сучасним поглядам новітньої

Ю

соціологічної думки в Україні. Під якістю життя розуміється рівень відповідальності життєвого процесу людини у всіх його проявах рівню вимог, обумовлених якісними характеристиками суспільства і особистості, тобто тим, що суспільство і особисті зусилля людини дають одне одному і що вони можуть дати. Соціальний захист студентської молоді у цьому контексті розуміється як соціальний захист якості її життя.

Якість життя студентської молоді характеризується трьома блоками показників:

а) рівнем забезпечення матеріальних життєвих умов;

б) діяльно-когнітивним;

в) соціально-психологічним.

Специфіка цієї якості полягає в тому, що її цільова функція реалізується через діяльно-когнітивний аспект. Отже, збереження його оптимальних характеристик є кінцевою інтегруючою метою соціального захисту студентської молоді як специфічної соціальної спільності.

Процес переходу до суспільства ринкових відносин вимагає нових методологічних підходів до аналізу всіх соціальних явищ, в тому числі і до питань соціального захисту. Це випливає з того, що ринок і його принципи є соціальною формою прояву дійсності, що характеризується самоорганізацією як фундаментальною атрибутивною рисою її існування.

Це, в свою чергу, створює виникнення в ній соціально ентропійних тенденцій, тобто відхилення від соціально нормального і бажаного стану. З точки зору змісту соціального захисту студентської молоді в умовах ринкової економіки, то він у кінцевому рахунку зводиться до захисту від різних форм соціальної ентропії. Цей захист повинен, з идниго бику, лиеріі'аіи якість життя студентства від деградації, а з другого - захищати цю якість від надмірної детермінації, бо в цьому випадку втрачається здатність реагування на зміни навколишнього середовища, а зовнішня захищеність переростає у внутрішню незахищеність.

В умовах становлення ринкових відносин, тобто при такій відповідальності за свої дії, яка не може бути перекладена ні на кого, вирішальним чином змінюються суб’єкт-об’єктні відносини в процесі соціального захисту студентської молоді. Головним принципом цих змін є визнання за студентською молоддю якостей не тільки об’єкта, але й суб’єкта соціального захисту. Необхідність цього визнання обумовлена такими обставинами. З діяльнісної точки зору, студентство не є спільність соціально знедолених, воно уособлює в собі одного з найважливіших учасників створення інтелектуального багатства суспільства, учасника, який реалізує при цьому також і власні

інтереси. З організаційної, - це випливає із необхідності самоврядування в процесі соціального захисту, бо тільки через нього можна регулювати такі процеси, які щодо окремої особи або невеликої спільності набувають нестандартної форми і вимагають максимального урахування їх соціальних можливостей і особистих інтересів.

Студентство як об’єкт і суб’єкт соціального захисту не є чимось одномірним. Воно може виступати, по-перше, в ролі інтегрованої соціальної спільності, по-друге, як сукупність об’єднаних певними колективо-створюваними зв’язками студентів, по-третє, як сукупність окремих особистостей. Із цієї неодномірності випливає, що існують різні рівні соціального захисту: загальнонаціональний, що регулюється загальнодержавними та загальносоціальними нормативами; колективний, тобто пов’язаний з реалізацією інтересів певного студентського колективу або особистостей, котрі взаємодіють з ним; індивідуальний, тобто обумовлений необхідністю реалізації відокремлених інтересів конкретної особистості. Фактично студентство є системою різних суб’єктів і об’єктів соціального захисту. Щодо організаційних форм, які передбачають реалізацію можливостей студентства як суб’єкта соціального захисту, то всі вони в кінцевому результаті виступають як форми самоврядування, оскільки ніхто не може захистити інтереси певного суб’єкта краще, ніж він сам.

Зазначені аспекти методологічного аналізу соціального захисту студентської молоді стали передумовою конкретних досліджень у відповідності з метою і завданнями дисертаційного дослідження.

у СЛ&иІ уЯаіСТц ЖИТТЯ СТуДСЇІТСиКСІ Г»*0«Л0Ді При переході до

ринкових відносин та її соціальний захист» аналізуються різні аспекти соціальної ентропії в якості життя студентства, а також виявляються в процесі конкретних соціологічних досліджень еспіричні закономірності, спираючись на пізнання яких можна протистояти негативним змінам якості життя. В процесі аналізу враховувалося те, що перехід до ринкових відносин несе принципові зміни в сферу формування особистості майбутнього фахівця, які можуть бути охарактеризовані таким чином:

- радикально змінюється статус особистості, вона набуває поряд з реальною соціальною свободою при визначенні своєї життєвої долі таку ж саму реальну відповідальність на неї;

- набувають перетвореннь відносини між людьми, вони здійснюються не згідно з принципом випадкових соціально-психологічних впливів, а на основі діяльнісно визначених вимог ринку;

- всі соціальні відносини між людьми набувають динамічної, гнучкої і саморегульованої форми, в зв’язку з чим зростає значення особистої ініціативи і втілюваних за її допомогою індивідуальних і соціальних якостей особистості.

Виходячи з вимог, які випливають із зазначених змін, якість життя студентської молоді аналізувалася за трьома основними блоками: за показниками життєвого рівня, діяльнісними характеристиками (якість навчального процесу і участь у ньому), соціокультурним і психологічним станом особистості. Проведене конкретно-соціологічне дослідження умов життя студентів засвідчило, що найболючішою проблемою є якість харчування і стан медичного обслуговування, при ранжируванні оцінок гостроти вони посіли однакове місце (1,5). Серед причин такого стану головною студенти назвали їх повну безпорадність щодо впливу на ці сфери. Матеріальному стану студентів відповідають і можливості реалізації культурних запитів - не було жодної відповіді, згідно з якою вони б задовольнялися повністю, і лише 35% відмітили задоволення в основному.

Дослідження оцінок якості навчального процесу показали високий позитивний рівень відносин з викладачами і досить високу оцінку якості викладання (ранги 1,2 по блоку якості навчального процесу і участі в ньому). Для оцінок соціокультурного і психологічного аспектів якості студентів характерна надзвичайно низька оцінка використання вільного часу і особливо умов самостійної пізнавальної діяльності. Як виявили дослідження, величезна частка відповідальності за такий стан пов’язана з реалізацією можливостей, які мають вищі навчальні заклади: 60% студентів зазначили, що вони не мають досіупу ди финдів навчальнім і науливиі ЛіІср^Т^рИ Ь СЬОїл учбових закладах. Дані дослідження свідчать, що студенти основні причини виникнення труднощів з пізнавальною діяльністю і соціокультурними умовами життя пов’язують з недоліками організаційної роботи: 65% респондентів відзначили як одну з головних причин труднощів у навчанні відсутність заохочення за успіхи в навчанні і прояви самостійності та ініціативи. Таким чином, труднощі у пізнавальній діяльності вони пов’язують зі станом особистості і соціально-психологічними умовами реалізації її внутрішнього потенціалу. Порівняння рангів різних проблем якості життя і зміни цих рангів відносно різних груп студентів показало, що стабілізуючим фактором всієї системи якості життя студентськох молоді є зміст навчального процесу і рівень ставлення до нього студентів. З точки зору соціального захисту студентів як специфічної молодіжної спільності ця емпірична закономірність має принципове значення.

Студентська сім’я, дослідження якості життя якої зайняло значне місце в главі, розглядалася як вираз особистості у всій різноманітності її природних зв’язків. Проблема соціального захисту студентської сім’ї - це одна з найболючіших проблем майже 50% студентства, що навчається на старших курсах, і тому ми не згодні з поглядом, що проблеми її соціального захисту повинні розглядатися лише в контексті інших об’єктів соціального захисту. Дослідження виявило, що студентська сім’я підпадає під дію тих самих процесів соціальної ентропії і вимог її подолання, що й окремий індивід. Але тут є і принципові відмінності. Якщо при захисті якості життя окремої особистості стабілізуючим блоком виступає пізнавальна діяльність, то при захисті студентської сім’ї такі стабілізуючі функції виконують ті ланки матеріального і соціально-психологічного блоків якості життя, що пов’язані з захистом і вихованням дітей. З цього випливає, що центральним напрямком захисту сімейного студентства є не безадресна матеріальна і соціальна підтримка, а перш за все цілеспрямований захист дітей і створення оптимальних умов їх фізичного і духовного розвитку. Матеріали дослідження свідчать також, що соціокультурні аспекти якості життя студентської сім’ї, тобто сімейних студентів, по-перше, прямо і безпосердньо пов’язані з матеріальним забезпеченням загальносімейних потреб, і по-друге, при деградації матеріальних умов життя сім’ї деградація її соціокультурної сфери протікає випереджуючими темпами. Оскільки сім’я при негативних умовах життя може стати фактором, що прискорює падіння соціокультурних якостей особистості, вона за деякими аспектам повинна мати певні пріоритети в соціальному захисті порівняно з захистом окремої особи (несімейної).

Найважливішою особливістю дослідження діяльності аспекту якості життя, студентської молоді є визнання абсолютного пріоритету процесу пізнання. В той же час не можна захистити по-справжньому цей аспект, не захищаючи обидві ланки відношення «викладач-студент». Ні теоретично, ні практично не можливо обгрунтувати уявлення, що студент як пізнаюча особистість, буде захищений, не зважаючи на те, що його викладач має жалюгідний статус. Виявлені в процесі дисертаційного дослідження факти свідчать, що становище вузівських викладачів є передоднем можливої катастрофи всієї системи вищої освіти. В купівлі побутових предметів і проведенні нормальної відпустки собі відмовляють 100% респондентів-викладачів, у придбанні одягу і взуття - 98,1%, в передплаті газет і журналів

- 96,4%, в відвідуванні кінотеатрів і театрів - 96,3%, винятком є лише придбання книг: у ньому себе обмежують лише 15,5%. Більша частина респондентів-викладачів (62,7%) свій вільний час витрачають на черги, відвідування магазинів і на працю на земельних ділянках. Відповідно, лише

32,5% читають у вільний час спеціальну і художню літературу. Важкі обставини поки що не привели викладачів до повної моральної деградації: 54,5% викладачів вважають вимогу бути корисними людям надзвичайно важливою, 45,5% - важливою. Жоден з респондентів у будь-якій формі не поставив ці вимоги під сумнів. Загострення суперечностей між вимогами до викладацької праці і можливостями реалізації цих вимог проявляється не тільки в нехтуванні тими, хто працює, а також і в тому, що майже припинився приплив у вузи талановитої викладацької молоді. Цей факт, що виявився при дослідженні, може стати визначальним при реалізації стратегічних цілей вищої школи, а значить і при захисті пізнавальної діяльності майбутніх фахівців.

Третю глави «Тенденції розвитку соціального захисту студентської молоді в суспільстві виникаючих ринкових відносин» присвячено проблемам соціальної неоднорідності студентської молоді і пов’язаними з цим питаннями її соціального захисту. Дослідження соціального розшарування студентів велося відносно таких соціальних спільнот: інтелігенції, ділових та

підприємницьких кіл, селян, колгоспників і працівників сільськогосподарських товариств, працівників у приватизованому секторі економіки та робітників державного сектору економіки.

У зв’язку з зростанням вимог до професіоналізму і формування інтелектуальної власності підвищується соціальний статус інтелігенції. В той же час, якщо брати не її елітні прошарки, а інтелігенцію в цілому, то, як показали дослідження студентів - вихідців з неї, зростання освітніх можливостей її представників не відповідає соціальному статусу. Виявляється це, перш за все; у приниженій реалізації можливостей навчання у вищих

У’ібоВ1'!''! 22К по 17 2У п'гит',у ти пір Гпміз гтиимй заумгт г т'ипрмтгькпгг» пплтгтя пк\/

пов’язаного своїм походженням з інтелігенцією, стосується перш за все діяльнісних і соціально-психологічних аспектів якості життя.

Становлення ринкових відносин супроводжується зростанням ролі приватно-підприємницької трудової діяльності. Пропорційно зростанню її значення росте і потреба представників цього прошарку в вищій освіті. Але під впливом розвитку ринкових відносин погляди представників цього прошарку на вищу освіту характеризуються дещо обмеженим підходом до неї. Оскільки до якості життя студентської молоді відноситься реалізація пізнавальних принципів, а також можливостей соціокультурного і соціально-психологічного розвитку, соціальний захист цього прошарку студентів має йти в напрямках, що нейтралізують цю обмеженість. Специфічними є процеси, що відбуваються у вихідців із сімей ділових кіл. Усвідомлення цінностей вищої освіти у цього прошарку випереджує навіть зростання його

соціального впливу. Зокрема, це виявилося в тому, що з перших же кроків їх формування почалося масове навчання вихідців із ділових кіл у зарубіжних вищих навчальних закладах і що розвиток елітарних форм платної освіти за темпами свого розвитку випередив розвиток інших форм підприємництва. Як свідчать дослідження, студенти - представники цього прошарку також потребують соціального захисту, але не матеріальних умов життя, а шляхом розвитку діяльності, що формує трудову мораль і здоровий спосіб життя.

На сучасному етапі становлення ринкових відносин самостійне селянство (фермерство) як прошарок, що знаходиться на початковій стадії виникнення, уяву про статус вищої освіти бере зі свого попереднього досвіду. Внаслідок цього, а також під впливом труднощів своєї діяльності воно не використовує існуючих можливостей отримання вищої освіти. Враховуючи зростаюче значення цього прошарку, а також менталітет працівника на землі, соціальний захист його представників повинен стосуватися як розширення матеріальної допомоги, так і подолання соціально-психологічної невпевненості шляхом надання спеціальної освітньої допомоги, як це практикується щодо фермерів в інших країнах.

Зміна соціального статусу колгоспників і працівників сільськогосподарських товариств дуже суперечлива. З одного боку, він знижується, оскільки колгоспна форма господарства трансформується в інші форми, а з другого - під впливом зубожіння інших прошарків, підвищується. В зв’язку з цим суперечлива для нього і цінність вищої освіти. Це з’ясовується не тільки практичною відсутністю можливості отримати її за рахунок господарства або індивідуальних коштів для сплати за навчання, але й неясністю соціальних перспектив фахівців, що вийшли з цього прошарку, після отримання ними освіти. Враховуючи світові тенденції, згідно з якими значення фахівців у сільськогосподарській діяльності неухильно зростає, соціальний захист їх представників має йти тим же шляхом, що і вихідців із селянських (фермерських) сімей.

■ Що стосується змін у статусі робітників державних підприємств, то для них притаманне його падіння. Разом з тим зв’язок їх з державним сектором або ще не сформованим приватним обмежує перспективи отримання вищої освіти. Звужені можливості доступу вихідців з цього прошарку до вищої освіти будуть ще не визначено довго, а тому першочерговим завданням соціального захисту його представників-студентів є надання можливостей безкоштовного отримання вищої освіти для найбільш талановитої частини робітничої молоді. Про плідність такого захисту свідчить і світовий досвід -Німеччини, Франції, Японії та ін.

Ці висновки, зроблені на підставі аналізу типологічних характеристик студентів - вихідців з різних прошарків суспільства, свідчать про те, що динаміка змін цінності і доступу вищої освіти для їх представників різна і що проблема соціального захисту студентів набуває біфуркаційного (розгалуженого) характеру. Врахування цього є необхідною передумовою ефективного соціального захисту студентської молоді як складової частини механізму функціонування системи вищої освіти.

Враховуючи потреби життя і зміни в системі вищої освіти, що пов’язані з розвитком платної освіти, в главі проаналізовані головні проблеми й обгрунтовані принципи цієї платності з урахуванням того, щоб вони відбивали інтереси незаможних верств населення. Визначені також підходи до створення відповідної соціальної технології.

У висновки в стислій формі додаються загальні підсумки дослідження і формулюються основні висновки щодо розвитку соціального захисту студентської молоді в умовах становлення ринкових відносин із урахуванням особливостей цього захисту.

Основні положення дисертації викладено у публікаціях:

1. Студент и общество: проблемы социальной защищенности студенчества. (Минвуз Украины. - Харьков, 1991. - 48 с. (співавт. Астахова В.І.).

2. Красный крест и проблемы социальной защиты женщины в сфере быта //Роль женсоветов в улучшении производственного и семейного быта женщин. - Харьков: Облрада, 1991. - С. 14-17.

3. Студенческая семья в рыночных отношениях /Роль семьи и образования в предотвращении противоправного поведения несовершеннолетних.

- Харьков: Облрада, 1992. С. 71-73.

4. Социальная защита студентов как научная проблема / /Образование

- интеллигенция - культура. М., НИИВО. 1994. С. 378-419.

5. Высшее образование как социокультурная система воспроизводства интеллекта нации. -М., НИИВО, 1995. С. 403. Деп. per. N 105-95. /Співавт. Астахова В.І., Розенфельд Ю.М., ін.

6. Социальная защита качества жизни студенческой молодежи при переходе к рыночным отношениям /Ученые записки Народной укр. академии. -Харьков: 1995, с. 117-139. /Співавт. Осипова Н.П./.

7. Особенности реализации социальных функций высшей школы. / / Социальн. правовые проблемы деятельности высшей школы в условиях обновления. - Харьков, 1991. С. 77-81.

8. Социальная защита студентов как объект изучения / /Высшая школа в социально-экономической и политической системе общества (Тезисы докладов). - Харьков, 1992, С. 19-21.

9. Проблемы развития организационного механизма социальной защиты студентов / /Социальная защита молодежи: состояние; проблемы и пути решения. - Харьков: Региональный центр социальной службы «Довіра»,

1994. - С. 42-44.

10. Качественные характеристики критических состояний студенческой семьи / /Семья в кризисном социуме. - Харьков, 1994. - 0,2. С. 69-71.

11. Особливості реалізації принципа соціальної справедливості в соціальному захисті студентів //Соціальні проблеми регіону. -Харків, 1994. С. 27-28.

12. Соціальний захист студентів в реалізації політики національного відродження / / Другі харківські політологічні читання. - Харків, 1994. С. 12.

13. Соціальний захист студентів як форма соціального партнерства суспільства і держави / /Треті Харківські політологічні читання. -Харків,

1995. С. 18.

14. Нетрадиційні проблеми соціального захисту студентів в альтернативних вузах / /Удосконалення концепції приватної освіти в Україні та проблеми організації науково-дослідної роботи в приватних вузах: Тези Всеукраїнської науково-практичної конференції. -Харків, 1995. -С. 107-111.

Горбунова С.А. Социальная защита студенческой молодежи в условиях становления рыночных отношений. Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.03 -социальная структура, социальные институты, социальные отношения. Университет внутренних дел. 1995.

Защищается научная работа и 15 научных публикаций, которые содержат анализ методологических принципов и проблем социальной защиты студенческой молодежи. Доказано, что социальная защита студенческой молодежи в условиях становления рыночных отношений требует пересмотра принципов экономического и социального обеспечения системы социальной защиты на основе использования понятия «качество жизни». В зависимости от конкретных объектов социальной защиты должны изменяться механизм ее осуществления, источники и их целевое назначение. Критерием эффективности социальной защиты студенческой молодежи является качество процесса познания. ■

Осуществлено внедрение результатов исследования в чтении курса социологии для специалистов по социальному менеджменту в Народной украинской академии (Харьков).

Gorbunova S. A. Social defence of students during the making of market relations. The thesis for a candidat's degree on the speciality 22.00.03 - social of structure, social institution and social relation. University of Internal affairs, Kharkow, Ukraine, 1995.

The scientific work and 15 scientific publications, comprising the alalysis of metodological principles and the problems of social defence of students during the making of market relations is defended. It is proved that the social defence of students during the making of market relations reguires the revision of principles of economic and social security of social defence system.

PMlnAAfr ûà OrtOlrtl ^оГд1Л/-1й tKa til О Л 1l О Л1 Г m <-\f -ttc

Uli 111V JUUJVVkO JV4WIU1 UV1V11VV tuv HlVWIluiiiLiiii 4/1 A. V

relization, sources and their aim must be changed. The criterian of the effectiveness of social defence of students in the quality of knowledge process.

The adoption of research results is carried out in the deliwering of course of sociology for the specialists on social management in the Ukrainian People's Academy ( Kharkow ).

Ключові слова: якість життя, ринкові відносини, соціальний захист, об’єкт соціального захисту, суб’єкт соціального захисту, критерії ефективності соціального захисту студентської молоді.

Відповідальний за випуск проф. Осипова Н.Ф.

Підп. до друку 21.09.95. папір офсет., надруковано на ризографІ, ум.-друк. арк. 1.0 Тираж 100 прим., зам № 12/54

Фірма "Нейлон", Україна, 310078, м. Харків, вул. Сумська, 76-а