автореферат диссертации по политологии, специальность ВАК РФ 23.00.02
диссертация на тему: Современный мировой революционный процесс и война

Полный текст автореферата диссертации по теме "Современный мировой революционный процесс и война"



O J '

L' лклданя плуге yicPAïiiii

1НСТИТУТ ДЕРШШИ I HPAIÏA ím. B.I.I. К0РЩ1К0ГО

IIa нрпспх рукопису

AI'ÎDX Ипвло 1лл1ч СУЧАСШИ ШТОВШ РЕВОЛПЦПЛШ НРОЦЕС I В1Й11А

г

Спецхалыисть' 23.00.02 - пол1тичн1 Ыститути i процеси

АВТОРЕФЕРАТ

диссртгии ï Hfi здобуття пченого ступени доктора полттичних наук

Khïb - 1993

Диссртащп викоиана на кпЛедрг гумтптпрно! гидготовки I

правд Совпстополъського тпПськоро-морсъкогс 1нституту Мштптер-

ства оборош! УкраТНИ.

Науковий консультант: доктор ф!лософських наук ,

проЛ'-юр Мокляк М.М.

МицШн опонснти: член-кор. АН Укра*т:, доктор

ф!яософських наук, лроЯссор ¡¡ЛЭСИОК У Я.

доктор юридичмих ипук, пр0(гсспр }>,б|;П: . .Л-

доктор ф!лософських наук, професор Г;;:/ГЛ.

Всдуча оргавЦ'?Д*я: Ьютитуг погЛ^Ж'-.и ' I ИСЩОНаЛЫШХ ШДНОО>:!Т

/ кргп'нн

Захист в!дбудеться " * ' 19УЗ року в' '//

годин на оасгданнг спец1алгаовано* ради Д OIG.29.C2 по захисту диссртац1Й на здобуттп вчсного ступени доктора полтшних наук при 1нститут1 дсряавл I права Ъл. В.М. Корсцького АЛ УкраИнн. 252001, 1(и1в-1, вул. Трьохсвятнтельська, 4.

цсертощся можна озкойомитисн в б1бл1отс1и 1нституту дер-ва Ш. В.М. Корецького АН УкраГн;?.

яат розхсланий "_££" /I л ¡ууз року.

й секротар ^свано! ради

ЗЛИЧУК О.В.

- I -

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБСЛИ

Актуальн1сть тема досл!дження. Сучасна впоха, особлаво II ви-ашн1й етап, поставили людство пер«д проблемой крутого злаиу ста-рах усто!в сусального .^иття i валиках рвволщ1йнах зпвршвнь. Бона стала найб!льш бурлив им 1 динам!чним в|др1лком часу в IcxopII розвитку цивШзацП - соц1альн1 ревслгцИ, .cbItobI i локальн! в!йни,- науково-техн1чний прогрес торкнулася практично вс!х сфер сусп!льного життя, кор1нниы чином зы1нили вкгляд планета. 3uiuu у св1товому розвитку наст]льки глибок1 I значн!, що сьогодн! вони потребують переосмислення i комплексного анал1зу во!х його ф>кго-р1в.

На перше м1сце серед нових питань глобального характеру вису-нулась проблема вихавання само! цавШзацН. Сама-д!алектика за-гальнолюдського розвитку наст1йно диктуе сьогодн! таке розстав-лення соц1альних сил, як1 б виходила з пр!оритету 1нтврас1в вижи-вання всього людства, бо в раз! планатарно1 катастрофа, яку б накликала ядерна Biflua, будь-який i да а л втрачае. всякий сено, оск1ль-кв ие буде кому вт!лювати lloro в хиття. В1дварнути ядерну вШну i забезпечити збережзння життя на.Земл!, - вшце ц!е! загально-людсько! задачи немав сьогодн] н1чого вахлив!шого.

Для того, иоб зв!льнитися В1д загроза ядерного зншяення, лвд-ство мае т1лыш одну альтернативу - за доломогоа розробки нового шдходу п^нятися над сбможенам розумммшм класових i нац!ональ~ аих inTepeciB, над ¡деолог!чниын та J на ими в1дм1нностяма. Дергала св¡тового сп!втовараства можуть бута суиерниками у 6opoTb6i 1деЯ, але вони поаинн! бутя партнерами у боротьб! за зборэзмшш яаттл на Заиль

У взаемов1дносинах кра!н оптового сп1втовар[!ства останнШ часом з"явалися ceBHi позатавн! танденцП, в тому числ1 i у В1йсь-KODilt галуз!. Полна зробити васновок про та, цо бззпосередия загроза cbítcboI вШш В1дсунулася. Однак гарантII назворотност! позитивна! 3míh пока що остаточно не склалися, i хоча в!йськова небиз-пека выступила, вона продовжуе у cbjtí збер1гатися. Пол1тачн1 1 соц]альн1 даерела arpecií i bí»h покп що нэ аникли.

Ильки об"еднавия сво! зусилля, вс! прогреснвн! i рвволиц!йн! сила сучасност1 boix.Kpaia можуть i повинн! в1дваста загрозу ядерного знищення. Велика роль у запоб1ганн! виникнення cbítobo! вН'ша наложить також i молодífi незалазглий держав! - Укра1н1, яка проводить активну политику, дружба t добросус!детва з! Bciua кра!нама.

Така суперечлава тенденц!я розватку сучасного св1ту надае .особливу значущ1сть I актуальн1сть проблем! сшввиношення сучасного св!тового раволщ!йного процесу 1 вШна лк суса1лыш-пол1-твчних явищ 1 потрвбуе подалшого доел I дне ння.

Сп1вв1дношр-ннл св!тового револаШного процесу i В1йна як сус-п1льно-пол1тачнах явшц, характер и взаемозв"язку, шляха револю-ц!йного оновлення св1ту в ракетно-ядерний вт особлаво ускладна-лась. У зв"язку з шею обставиноы потребуе глибокого анал!зу диалектика цах вайскладн!ших сусп1льни-пол1ткчних явшц, взаемозв"я-зок яких маа взличсзпей вплив на розв"язання сучасних глобальних проблем, як! встали у XX стол^гп перед людською цивШзашею.

Проблема сп1вв1дношання сучасного св!тового ровалющйного пропасу 1 в1йнц-е одаиею з вузлових проблем мштродно! пол!такн, в!д вар!шення яко! залегать сучасне, прийдешие 1 найбутне людства, доля сошального прогресу 1 мару. Сьогодн!, як н1коли, стае очевад-нии.'що сощальняй прогрес знаходаться у т1сному зв"язку з м!ж'на--родною обстановкою.

Сьогодн! каття потрабуе глибокого вавчення заяонолирностей'рв-волюцИшого пвретворення сусшльства не плька в Украш, але й и 1шиих кра!нах св¡ту, подалшого розетку теорП, осмысления проце-•с1в, ягЛ Б1дбуваються в сучасному свЫ, ! ¡х творчого дослишэння.

Подальпого досл1дання потребуе проблема сутнсст! сучаско! вШ-на в умовах дП новах прлггачнах шдход!в. Змша в сутносп вШш ваклакан! глибокими процесама, як! Ыдбулася у сппш1дно1';еши политичных сил на миаародн!й арен!, у розватку засоб1в, $орм ! спосо-б!в ведения збройно! боротьби, В шлях забозпочзння н'еобхдао! гла-бини I, всеб1Чност1 такого п! знания методологий повпшш удосконаля-вагася, уточцюаатася I набувата поширення теоретична ¡дея про сут-н1сть вШш, принципа, закона 1 катагорП паукового шзнания, як! в1добракають цю суийсть. У цьому полягае таоретичний аспект акту- ... &льмост! проблема дисортац!йного доел!давння в сучасних умовах.

Св!товий раволщ1йнай процес диалектично взаеиопов"язаний з р1зни»ш типами войн, як! н1дбуваються в су час ну ввоху. Дай зв"язш; супзрзчлавай, многозначный ! динам1чнай. Б1 д його характеру у.-значит шр1. .алекать результата рвволщ1йно! бороть'би народ!в 1 П форма, темпа 1 масштаба социального прогресу окремах нацШ I дар- • едв, людсько! цавШзацН в ц(лому. В сучасиах умовах необх!дно р1-шуча в!дш)витися в1д 1дволог1чиого догматизму, в!д вкор1нившагся зс десятил!ття стереотап1в у внутршнШ полшщ! ! застар1лих погляд!в

на свхтовий рсволучпГишй процос, св1товии розвиток в ц1Лому. Есе не потребуй подалытого вивчсинл взаиюзв"язку еконокичних, coui-

аЛЬНПХ, ПОЛГГИЧНИХ, НЗуКОВО-ТСХНХЧНИХ npoi'ecin.

Сьогоднг прогросишп сили лпдства nncuneni, що Т1льки в умо-вах мирного спхпгснування дер-коп св1тового спгвтоваристпа вини-капть найсприятлив1вй умови для поступального розвнтку св1тового револпцп'ного проносу. У зв"язку л ним, ачал13 rfviKTopin, як1 япли-впють на розвиток св1тового револкдайного пронесу в умовах мирного сгнвхснування, мао вадливс теоретична, пол1тичне i. практично значения для Д1ялыюст1 прогрёсивних napTitf i pyxiB.

1накпе каяучи, досл1дяення Д1алектики оучасного св1Тового ре-волпцхмного лроцесу i BiilHir в якоот! предмета спецхального дисер-тпщГмого дослхдкення не виподково. Воно обумовлено рядом об"нс-тишшх причин i в1дпов:гдас вимогам сучасностг забезпочити поворот науковйх доелтддень до клкчогих теоротичних i практичних задач, «до стоять сьогоднх перед- прогрсс.нвннми силами cyuacuocfi.

С.'уншь тут-чроУ роорп'гленностг пу.облгет. Улплсння про рхвень розргблснностг проблемк мо-;:на скласти на основх впьчення icir/Kwirx публп:"лиП, nici ¡.'Гдноспться до по1 в ti"; чи iirditf nipi.

Ü розробку мотодолог1чних ос'нов, загалыпгх i приватних питань, цо стосупться проблем« сшвягднолення св1тового революЦ1Гшого про-цесу ; глГнн, внесли суттгвий гклад класики маркслзму-лешшзму. Вонл ког>:•;»'!! пост-мш* n:trr.mm про д!олскткку вот i рсволг.цхП, пгкм:»л»\.к, ¡;о г? сг:1г:::д'"--:"[:п;г с.:л.'/,не, сунеречлипо i по не вех револти! с6ор"яп!:оро псв"лзл1!1 з вгГнотч

исдлльшП роэвиток проблема, ко розгллдосться, отрямала в трудах snemix иаао! деряагя, ftiti внесли i гнссять великий вклад у риБчення сутностг i ra.'iсту спхтового революцхПного пронесу, рхз-них типin вогн, сгиБвхднсшения втйни, миру i рейолюц1""в сучасну епоху. Одппк вииякли Hop.i умови т п.->д.?ч1, багато в иону в iirj'.rx 'с"!"':"---" гем: прег-'-с т pri':'y :v

с;, сп : л хт-чпг /,'•Irs-i'r. ; то г-• ■•■ 0с"'"слп1затк уроки г дсо-cis револшсКио-вюаолыппс pyxif ХХ-етолггтя, icropin розоитку. • лпде.ько! цивЬйзащ!, втдмовитпея гид зас.тиглих догм i oqinoK при ресглядгчий сучасного евхтового рзволгцхйного процесу.

Лналхз ürvirnoi на-1-onoi Л1тер?т;'ря по проблем!., яка деелгд;^'-',7;!ся, ггг.гтзус, i:;e , n"f "тдн^сят"."- до дано" г:':с

■¡рт-нло, з-хаг!-:;-;- с ;рсмт uinX складна" г проблеми.

Г> :.х'.-плоксх цл проблема покк г.о из рсзглядялась у fliropa-rypi.

попа до сих nip не стала предметом спсц1ялыюго доелвдяення.

Ti прпцх Д0СЛ1ДНИКХВ, ЩО маптьел, 3 T1IX VII ilffllHX acnOKTID СП1В-ВХДНОШСНИЯ сучасного СР1ТОПОГО рСВОЛЮ1ПЙНОГО процесу I BÜ'lHH, мок-на умовно розд!литн на дпкхлькп груп.

Нерпу групу складпють досл1дяення нг.Пб1льи пктуальних проблем couionbiiol револщН i cniTODOro г -олкадр.ного пронесу в хилому.-ВеликнП внесок у розребку uir.i теми внесли так: в1дома вченх, як К.Н. Брутс1Щ, Г.Г. Водолазов, 3.IÜ. Га^уров, Г.Е. Глгзсрман, В.М. бгоров, В.В. Загладш, K.I. Зародов, М.Ы. Хноземиев, A.M. Ко— вальов, Б.1..Коваль, Ю.А.- Kpr.cin, A.A. Псрганн, B.C. Рохмяшн, Ш.П. Салшсоев, П.О. Селезньов, O.i. Соболев, Г.Г. Сунбатян, В.Г. ТрухаиовськиП, U.M. Оедоссгв, Г.II. Франиев, В.<5. Хал1пов, Ю.С. иемчушенко, Г.X. Шахназаров, В.1. Пинкарук, А.Д. Ц/тов та iirai. В Ir.Hix працях мгститься глибокий виклад сутх, основного змхету i наПвакливших зпкономхрностой розгортання соцггльннх ре-волхийй г cßiTOBoro революц1Йного процесу. Проблема сп1вв1дношен-ня cBiTOBoro револгайй.ного процесу i вхГиш в сучасну епоху данный авторами порушуеться, в основному, в загальному плаш, лише у зв"лзку з боротьбою за мир, is з"ясувашям питань визр{вання рево-ЛПЦ1ЙН0Г СИТуацН, впливу BiT:HH на ПОЛ1ТИКу Т01Д0.

Друга rpvna джерел вклгачае npaixi, якi розкриваять соцгально-пол^ичпий змiст вогн i збройних конг;ут1кт1в сучасно! епохи i Ix вилив на суспхльний прогрес. Значну увагу доелгдженнта qiel проб-леыи придхлили У-Г.С. Алхсв, I.I. Барсуков, Li.I. Басов, В.М.Еон-даренко, Д.А. Волкогонов, B.I. Голубев, ГЛ. Дьемгн, В.II. Денисов, Т.Р. Кондратков, Ю.Я. Киршин, O.A. Миголатьев, Л.Г. Олех, В.М. Попов,- Д.М. Проектор, 6.1. Рибкхн, P.A. Савупиан, B.Q. Са-мойленко, В.В. Серебряншков. 1.1.1. Ясюков та iüini вченк В Sxuix . працях шшпзуються войни pisnnx тип г г, 3?kono;;iphocri Ix еиник-. нення, ххд i результат!!, Ix сулеречлипий еплие на суспхльннй прогрес. Показано мхеце i роль революц:Гших i демократичних сил у перерившш1 в1йськових i полхтичних провокахий реакигйних .сил су-часкостх. Однак ептввхдпоше.ння сучасного ceitoboto революц^ного процесу i вхйни як суспп;ьна-пол1тичних явшц розкривагться, в основно:,:у, у загальному плаг1, не алалхзустьея ме?одолог1я ix вза0/.05в"язку у CBirai нов::х полхтичних П1дхсд1в, ткпологхя су-часних .воен i збройних конфл1кт1в та iimi питания, якх розгляда-ються. дисертантом у дашй досл1дкицыай роботх.

Ттатл група podir праовячена досл!джешш ф1лософоько-соц!оло-ri'-iHüX i соц.!ально-пол{тичних аспокт!л сл1ввЬ~ношення пЗйни, миру i револвцП. Значнай вклад в цз внесли так! вчен1, як .С. Бобров, Б.С. Бойко, А.П. Бутенко, 6.Р. Геге'чкор1, П.К., Дедов, В. . Кантор, В.В. Колодой, .1. Лебедев, О.М. Миронанко, 1.Г. По— товалов, В.Ф. Cipaimo, .М. Сирота, K.M. Паголов, В.В. Ееляг, Ii. I. Ясгаов та iunii. В Ix працях дан ф!лосо<Т>сышй анал1з мирних 1 немарних форм револвц!Рно1 боротьба в !х т¡chomv взаемозв"яз:<у, сп1ввСношения niiina i револкцН в доядерну еру, ролi i м!сця антивоенного руху в боротьб! за мир. Разом з там треба в!дм1тяти, що в роботах названах aBTopin d1дсутн!Я глибокай теоретачний анал!з сп1вв1дноптня BiiUm i рзволгсцП в ракстно-ядерняй niK, мирного сп1в!снувашш i свЗтового револщ1йного процесу в сучасних умовах. Звачайно, не доелiдиен! перспектива роэвитку свЗтового револгцШ-пого процесу п1д час оновленмл сусп1льного устрою бувшего СРСР 1 революции ах порзтворень в державах Сх1дно1 Европа. Все ца св!д-чить про те, со дослЗдания дано! проблема е актуальною теоретичною i практичною задачею.

Бельки численна л!тзратура, '"о так ча 1накше зачхпае проблему сп1лв1дношр.ннл csiTOBoro револщ! Иного процесу 1 вШш в сучасну епоху', з1брана в ссташи рока'за кордсном. 3"явилась десятка ро-бiт, в яках резглядаэтьел рiзнI аспекта с1нвв1днс;пяш;л в Шип, миру i ревслЕгдИ. Пра цьому эахiднI пол!толсгп i сп-зц}эл1ст з проблем "револкц!оаолог! Г' намлгапгься вс 1ляко згпньбата сэме почпття рсвслгцИ, зап-зрочуэть гол овну суть рзволод! i лк форма /шляху/ • вэрахедз гид OÄüiel сусп!льно-оксаом iitioI Форш«!! до друго!. Бо-'.п из;!2гагться сютог-:пата вiiluy i peaowuljj, допазат", ко вШиа с азобх!дцси пзрздумовою ваиккиенвя рз вслед]!, шроиласта вину оа ванакпзннл всей в сучасну епоху на революции! i шззольн! рухи I там самим заиравдата полЧтпку н'л(таразм.у 1 агртс!й, яку проведать реакции сала сучасность Звортааал зах1д;шх пол1толсг!в до проблема сп1вз1дцоепшм сучасного eniionoro роволщ!5!кого процесу ■ 1 riüna продиктовано також ба.гашшн розробата еблктпвну стратег 1 тактику кснтрр-зволщпЧно! боротьба протп рополсцШпшс скл сучэс-нсст'. . <

Орле,- проблеял сп1вв!д".о.ьсн1Ш сучесного сотового рз вол гг.; ü* него ггроцесу i в!:!;»:«»-'' сувл1льво-1«ю1тзчййзс лв.гя дезл^дуотьсЯ з р1з:шх бок!в I зиал-м про не! ноепть саттльнай, С-г.неаспектнай S Р1зношшновяй характер. лОгляд наявно! науково! л1торатурл дозво-

ляв зробата висновок про is, шо розробку проездами не мома вважа-та вичерпаною. Досл1джання Д1алектики светового револгадШюго процесу i biñhii в ракетно-лдернай bík е актуальною теоретичною i практичною задачею.

Шль i задача досл|джешм. Головнею шллю дисертацгйного дос-л5даення е розгляданкя в теоретако-мгтодолоНчному аспект! chíb-в1дношення св¡тового рзволвдйного процесу i BifiHH як сусшльно-пол!тачнах явищ в cbítí нового поличного шдходу, (функционального i генатичного аспектов взаемозв"язку 1х як в доядерну еру, так i в ракетно-лдерний bík.

■ Досягненнв uíel цШ покорено ршешш сл^/дчих дослщшпь-ких задач:

- вазначитц 3MÍCT попяття сучасного евп'ового раволхлийного про-цасу, Його mícuq i роль в cbiT0B04y суспиаьному nporpeci, показа-тц його характер^ риса i особлавост! розватку в сучаснах умовах;

- проаналiзувати сут(Псть i з;.ист пзребудови в бувшому СРСР i рвволюцЛшах иаретьорець в дергсавах СхЦно! бвропа як складово! частана сучасного ев¡тоього революцийного процесу;

- розгляиута сутнíctl вИша з гензтачио-зм1стоно1 i функцшшль-но-ц1льово1 сторш в cu iтл i нових цол1твчицх 1йдход1в, взасно'Л)"я-зок aiiiaa i пелшша в ядерная i.i:;, фактор;;, tro сприяють вапакнен-ню i погир.данни вссн в сучаснах умовах;

- з"ясу1лга характер'взасыозв"яз1;у сучасного светового револи-ц1Йного процесу i bííIíju як сусп^ьио-лолЗтлчних явищ в доядарау' сру i в ядераай bík¡' '

- дата аиагЛз валапу "зиачаСаах" босн /¿аз вккористашш ракетио-ядарио! otípo!/ аа розвагок классво! 'боро-пба, 2изр1ьания рцъол?;-uiiUici cts-yaniI б вокзчех Kpaíuax, вщ»лага зегалыи по.чог.ипня вплйьу uilíiiu на рлвслщПшаи прсцес; 1

- розглзнутл вшаш светового риволщШиого процзеу иа можлав1сть зааобхгашш locü в сучасну епоху;

- дата аиал!з süíiíu сгЛгиднохешш полНачнах сил в cbítí i показан: fcoro гли:;.;.; аа ¡йскгз^сгь &inc.3iraí:un i знижвиня вреа з хпт-гя дюдсько! цавШьацН;

- прса..ал1зу1зата вала» сол1тшш ¡'.арного caí в i cuy ватт на р'озва-sok сучасного светового рзволщШного прецаеу;

- вздвата д1алзктш;у гагалыюдвдського j класового iHTepecÍB в сучасноыу cBÍTOBOfáy революцШноыу apouecí;

- обгрунтувати методологию прогнозування шлях¡в револгц! I в су-часнах умовах ! в перспектив!.

Теорбтико-методологИна основа досл!джетш. Для досягнения поставлено! цШ ! висунутих задач автор' вяходяв з широкого спзкт-ра р!знах полхтичшгх ! загальнонауковах методолог !чнах П1дх0д!в, як! склалися у сучаси1й пол!толог!чнШ л^ератури

В процес! доел¡дкення автор спирався на ф!лософськО'-пол!толо-Г1чн! ¡деI в рос1Йськ1И, украТнсыий 1 заруб1ж!Пй сусшлыШ дум-ц!. Пильна увага була прид!лена сучасн!й л!тератур1, в як!й роз-ванут1 концептуальн! аспекти розумшш сутност! 1 взаемозв"язку сучасного св!тового рзволнШного процесу 1 в Мни як сусп!льно~по-л!тачнах явищ. В дисертацП ваксркстан! також ц!нн! вадання останн!х рок!в, шо (/¡стять анал!з найб!лш загйльних положень сп1вв!дношвн'Ля сучасного сотового рзволнцМиого процесу ! в!йна. Широко впкора-стан! матер¡али сес1й народнах депутат1В Укра1ни, виступа I прац! держав них Д1яч!в нашо! краша.

Наукода новизна досл!дження. На основI теоретичного анал!зу створена цШсна социально-полгтитаа концепц!я бачення сучасного св!тового револщШного прсцвса у взаемозв"язку з возннима умовп-ми, що розкравають специф1ку, механ!змп 1 форма тр1и:зння м!жна-родних проблем глобального 1 рег¡опального характера стосовно до сучасного етацу поэтичного розватку.

Запропонована_коицепц!я вш^равае нов!:перспектива для поглиб-?ного анал!зу спзпаф!ка розватку сутаснах м1жнароднпх в!дносан з -лзицП сучасиих вМськовах протастоянь, кокфя!кт1в.

ч Для роэкраття галях!в ! застосування дано1 концепцИ до анал!зу сучасно! проблематика св!тового революцШюго процесу сформульова-Н1 сл!дуюч! нов! теоротичн! результата:

- на основ! проведаного систематичного досл!дження обгрунтовано, ио сучаснай св!товий раволюцМний процзс - ив сукушисть.шПх рвво-лгаМних I демократачнах рух!в сучасност!, як1 ведуть р1шучу 1 по-сл1довну боротьбу прота рэакцМних I мШгарастських сал, нвоколо-н!ал1змн, м^жнародно! рвакцИ, за л1кв!дац!п загроза виникнання ядерно! в!йни ! м1ждоржавнах воен, блокування локальнах воен I збройЬа конфиикт1в, за здМснення коранах демократачнах потзатво-рвнь в интересах широких народних »-ас, за гумашзм ! соц1альну. спрз-ведлпв!сть, За сво!Ф зоц!альним зм1стом сучаснай св1товйй рвволв-ийнай процес - да процзс я^сного перехода людства до ц!нностей

- й -

1'уыан1зму, сошально! справедливость свобода, громаданському сус-п1льству, правовМ держава, тобто, до загальнолюдських цшностей;

.- показано, шо сучасний св1ювий революцйший процес орга1ично пов"язаний з1 вс1ма сусн!льними процесами, а не тиьки з проблемами суспмьно-пол Личного устрою тих чи ¡нших д§ржав. Держави, як адмш!стративн1 I примусов! оргаи1зацН, не завжди збер1гають автоном!ю по в1дношенню до еконоьичних структур, як I ран1ше покоряюсь 1х своему впливу 1 використовують для досягнення ц1лей сусп1льних перетворень революцШним I еволюцШнш шляхом або в гилях зберекення позицШ експлуатуших соц^альних структур;

- встановлено, що сучасний св1товий револагшйниц процес нероз-ривно пов"язаний не т1льки з потребами 1 ¡нтересами окремих держав, але й цшностяма цШсного м1жнародного сп1втовариства. Су-часн! сощалыП революцП вшшкають перевакно внутршньопсыптич-нах конфл!кт1в I економ1чних протар1ч, ала не молить бута всеб1чно пояснен! без врахування розвитку св1тового ¡сторичного процасу ! м!жнародних структур, в тому числ! вШськових;

- виявлено, що хоча причина I х!д пол1тичних револкшй як ! ра-н!ше кор^няться в согпально-класових структурах, але 1х прискорю-вачами або стагнаторами найчастша виступають «¡жнародшйеконом1ч-ний! культурнай розвиток, що штегрують р!эн1 доркави в сдину глобальну людську цавшзац1ю;

- розкрнт-' специфика створюьакнл револыийних ситуацШ б результат! екона.ичних I пол1тико-1Ш!сьнопих криз в сучасиу епоху, яка проявлястьея в тому, що народи тотал1тарних 1 слаборозвинених держав тек не хочуть маритися з социальною несправедливою, злид-няма, вЦсутнютю свобода, з пануванням в1йськовах, бюрократичных

! в1йськово-промаслових !игерее1в, вибирають ор|ентацп на цшно-ст! безприкладного в ¡стори добробуту, яке досягнуге в разульта-т! науково-техн!чного прогреса I яке розповсюднуеться на вс! вар-ства населения 'завдаки посилешш соц1ально-рагулвичо1 рол1 дерка-в'а « св1Т0110;,1у порядку сп!Еробшжцтва, який зараз складаеться;

- показано, то годна кра!на не мола ¡снувати сама по соб1 I концентрата економ!чно! ! полтто! владч у окремих кра!н I блок1в, всесв1Тня гонка за ринки збуту I дефиитй ресурса втягуюгь дол1 -окрдмах киа!н в сферу глобалышх взаемод1йо Новий миропорядок накладно особливий вЦбпток на конкттн1 сощалыи революцП. Вони все бкчьша ун^куюгься - все мянлшй соц^альний прост!р отримуюуь ■г! з них, як} збзр!гаеть р:зн1 форми експлуатацП 1 гальмувть де~

мократичне полевинвлекия наподу, 1 б!лыаиК т1, як1 я1дкравапгь нов! можливост! б!льш гуманно? орган(зац11 ирац) 1 в»адц;

- а теоретичнП! (¡.орм! робитьсл лрогнссгичнцй виоаовок, ио ос-I! ¡льки людетво мог:е або разом вижити, ябо разом загинута, то ад альтернатива, яка не мае аналог 1 в в (оторН, потрсбус нового п!д-ходу до проблем револвдП I В1йни. ¡¿ирна пол1така признана розряд-жата кон^-пкта (/.¡ж деркапаии 1 народами, не допускати експорта

ре полки! I контрреволпп I. Ьсм система в1йського залякуаання по-ьиши бути перетворен I в система колектипно! безпека для во 1х краш 1 народ!в, ,гп того, цоб ио.т.на краГна вазнавала за ¡ииою право па ¡а-чуванпл ) эд!б!псть жиги в ицр!;

- розгллкута суппсть вМни з генетачно-зиктовои I 4ушицональ-но-гЛлепо! еторш и С!птл1 ноши полIтичнах п1дход1в, II взаеыо-зв"язои з политикою 1 доказано, шо вП!на в сучаснах учовах бЬчыаа не повинна бути ¡нструмп.цтом для пир шпиня пол1тачиах, пконоя!ч-нах I ¡псих проблем, шо ваникапть м!х державами сотового товара-ства;

- вая вляпай взаеиозп"лзок сучасного св1гового реь>олвдш!ого процесу I вШш як сусшльно-пол1 тичнах япия, якай мае суперечливяй, багатозначний 1 дикам ¡чнай. характер; в!д нього в значив м!р[ за-леулть результата револпцШио! боротьби наоод1в ! !! форма, тпыпа 1 масштаба сошального прогресу оккмах нацН! I дер.тав, лг^.сько1 цившзацП в шлегу;

- доказано, ио пиши ьик державами в доядзрну еру ¡икола спраяла прискореннп визр]вання ре во лщШапх процяс!в ! вист'упали 1х катализаторами. В сучасних умовах, кол!! дераава мають рзкегно-ядерку зброю, розв"язания в 1 йн:х мола призвеста до загибал I лсдеьно! щ;в1-Л1зацП. Сьогодн! св1товий революшйнкй процае несуышнай 1з свЬо-вою войною. В ядерная вш угловой прогресу е не в!йна, а боротьба

за справедливая, демократичной 1 всезагалышй мир;

- в результат! доел 1'даепня доказано, що т!льки в умовах мирного сп1в!снуваннл ванакають найб!лг.ш сприятлив! иоигавост! для посту-лального розвитку св!тойого раволгаийного пропасу. НайбШш дсцЬта-ний шлях соц1ального внзволення наоод1в - це шлях мирная, шо пзрад-бачае викорастання парламентских ! позапарламаитсышх засоб!в ва-ршання соц!яльних I полгтчш« коа1л1кт!в. Ядерна ера вамагав в1д револщИших 1 контррзволш; Шиах сал гранично! ваваканностч пря прийнятт! р1шень про форма пол1тично! боротьби. Проблема виберу правильная форм ц!е! боротьби пзраростас нкн! в проблему самого

1сиувашш лвдства; - дано анал1з зьина сшввшюшення пол!тачнах сгл в свЖ I по-• казана!) його вшшв на мс»ушв1сть запоб^гашш i знащешш возн з латая лкдаыю! ццвШзацП. Сп1вв1дношення пол1тичиах сал в свт здатаэ запоб^гта, а в ыайбутньоыу, по «л|р| його розватку, I зна-шата война з життя людства. В!двернута В1йну або блокувата I! -не означав ввлиьата револъщйнам. I демократична!* силам сучасност1 перш за все на правляч! круга деяках краш Заходу, для того, щоб змуснта 1х перебудувата свои зовнЗшнп пол¡тику на основ! новах по-л1тачнах П1дход1в, вазната принцип мирного сп!ь1сиутаня, ещ-юви-тися в!д лол1така снла-1 в!йськово! загроза, а токол: створата мш-Н1 пол1Тико-правов1, екоао;/лчн1, духовно-культуры, гукан1тарн1 бар"ера ка шляху розв"язаная шина' 1 насальства в сштових справах.

У В1ДП0В!ДН0СТ1 з цами основания половинами автором висува-еться теза про тр., що р1зн! вшш в манулому, в тому чаел'1 I сватов!, пра всШ 1х гласштабЕюст 1, руРливност! 1 кыькозт! зкергв, не ставала лвдство иа межу знащеная. До ядерно! ери.вони ввакалися ц!лко;,1 допустима« засобом проведения полшши. Зараз же об"ектав-ио Оудь-яка ядерна, а такой неядерна вПша м1ж велдкама дергавама ' коалиияма р1В!Шзначна всесвЫий катастроф!. Регштлый вП'.на 1 локальн! зброй!П конфд!кти такох здатн1 виклакати небззпеку роз-ростаная дг глобальннх масштаб ¡в ¡з згубнкма для лвдства насл^дка-ма.

Реальност! ядерного вп<у потребувть розумиого ! в1дпов1дально-го шдходу ес!х держав до проблема збереження мару на Ззкш, потре-буи-ь в!д державнах д)яч!в нових пол1тачних п!дход1в. Категоргяма гЛйни в ядернай в!к мохуть маслити лише т1 з' них, у яках застарШ стереотипа политичного масленая ! !деалог!чн1 упередкення перевалу шь над здоровам глуздом.

У иин х ьикнароднах умовах, кола проглядаетьел танденшя до4 еднсст! Д1й сал мару I прогресу, з"явилась реальна кол:лив1сть в!д-взртання воеа ! збройнах конфл!кт!в. Ванакла реальн1 умова пэрета-вання агресавнах д!й рзакцШшх си!й сучасност!. Для того,, щоб роа-Л1зувата можлав!сть запоб1гання воеа в д1йсн!сгь, потр!бне ршучз поселзнш1 борбтьба народ!в прота сучаснах аграсор!в, подальша акта-В1загия вс!х револющйнях ! демократична! сил мару ! сусп!льного прох>рссу, об"едааяая 1г зусаль у ц1й боротьб!, п1двищзцня пвльно-ст! парод¡в.

Науково-теоретачна 1 практична значуЕпсть досл!дженяя визаа-чаеться, в паршу чергу, II новизною 1 сукупн!стп положень, лк1 захищае автор. Иого результата дають мсжлшпсть прогресивиим полI-тачнич пар'п'.та 1 суспиьнам' рухам на науковМ основ 1 будувата стратзг1Ю I тактику свое! д!яльност!, орган¡зуватн революций«! I де?.'.скратичн1 сила сво1х краТн на боротьбу за запоб!гашш ядерко1 вь*Нт, на блокування локальнах войн 1 збройнах кон$л!кт!в.

У висновнах дисертацП формулгаться науков! роксглендацН, як! спроякть ¡пдвниеншг) рол! револвдНШах 1 демократична* сил у сучас-ному св1товону суспьчьноуу розвитку, шляхи дссягнення нами едност! у боротьбI прота будь-яках форм тийськовах д!Я, шо виникасть з вина реакгпйнах сил сучасност!.

Васновка дасертацП можуть сприлта розробц! науковпх прогиоз1э розватку свгтового революц!йного процесу 1 револвц1й сучасност! в умовах марного сп1в1снування ! зменьшення загроза ванакнення св!-тово! ядерно! в!йна.

В той же час науково-практичва значуцпсть робота виявляеться Ее 1 в тому, що матер 1ала дасертац!!. II найважлав!я! положения 1 васновка

- можу-ть скласта певну теоретако-методолог1чну базу для подаль-иах доол1Джвнь проблема сп1вв1дношення сучасного св!тового раволи-п!йного процесу 1 Б1йна як сусп!льпо-пол1тичних явсш; акцеитувчи увэгу доел¡дняк!в на дзяких актуальиих 1 недостатньо вивчаних па-таннях, вони пованн! спонуката до розшарення, поглиблення ! б1ль-шо! сп5п!ал!зап!1 науковпх доипдаень в галуз! сусп!льннх наук;

- можуть вплавата на удосконалення методолог!I, методики 1 "тех-н!ка" наукових доелгджень, що здШснвються ф!лософама ! сусп!льст-возкавцяма, на п!двищзння тэоретико-матодолог1чно1 настроенност! досл!днацы<их кадр!в, ефективност! 1 якост1 1х прац!, майстерност! ваконання науково-досл!днацьких роб!т;

- можуть бута достатньо повно ! активно впроваджен! в учбовай процзс вуз!в при вавченн! деяках тем курс!в ф!лософ!1, пол!тологП, соц!олог!1, шштачно! !сторП XX стол!ття. Це допоыоаа студентам вуз!в 1 курсантам впЧськових !нститут!в глибше ! обгрунтован!шб роз!братися в сут! сучасного св!тового револвцМного процесу ! в!2-на як сусп Iльно-нслI тичнпх я в ал, 1х взаемозв"яз1:у ! вшгаву на гло-бальн! проблема суа^нсст I;

- !, иарешт!, сслоън! катор!аля досл!джзння можуть бути вакора-стян! в ц!лях успешного впр!шзння елхоених задач серед трудяших,

- 12 -

молод!, boIhIb арм!I i флоту в сучаснах умовах.

ОсновинК зм!ст 1 висновки досл^ення апроДован! автором у дэох виданих монограф1пх на тему: "Диалектика мирового революционного пропеоса и войны: история и современность" /1989 р./ i "Совре-кзнный мировой революционный процесс и война" /19Э0 р./. Окрем! ваялив! аспекта дясертацП апробован! автором в учбових nociöiuiKax i статтях. Ряд найб!льи суттевих теорстико-мз тодол огiчних поло.т.ень отримали апробац1ю у виступах дксертанта на Шжнародних, Ьсесоюз-нах i рег1ональних наукових i науково-практичних конферешмях, як! була 0prani30BaHi Ф1лософським товарпством СРСР в його Ыосков-ському 1 Севастопольеькому в!дд!леннях у 1982-1991 роках. Дисер-тант ваступив з науковами повиомленнями на: мЫтроднШ науковШ конференцИ "Нове мислення ■! в!йськова пол ¡тика" /Иосква, 1989 i 1990 рр./ по тем1: "Д!алектика вШш, миру i револгцП в ядерний в|к" ! "Сп!вв!дношення сучасного св!Тового револвц!йного процесу i в!йнап; Всесоюзна науково-практичнМ конференцИ "Актуальн! проблема укр!плення морального духу соц1ал!стично5 арм!1" /¿осква, 1986 р./ по тем!: "Моральний дух в1йськ i проблема його формування в сучаснах умовах"; ВсесоюзнШ науков!й конференцИ "Арм¡я в сучас-ному сусп!льств!" /Москва, 1984 р./ по теми "Класики марксизму-ле-н!н!зму про завоевания армН на сторону револвцП"; Другому perio-нальаому семIнар! "Д1алзктика ! сучасний стиль мислення" /Севастополь, 198?. р./ по темг. "Д!алектичний взаемозв"язок вИМа i револю-

шг.

Еконозки ! 1де I дисеотацП викорпстовуоться автором в ход! учбо-вс-евховного процесу в Севастопольскому в^ськово-морському !нста-Tyii Шн!стерства оборони Укра!ни прп вивченн1 з курсантами ряду таи з проблем в!йци, мару i роволкийного процпсу в курсах полхто-ЛогИ ! фЬтссофИ. '¡!атг>.р!алп досл'дяеиня широко вакорастовуються деезртантом в ход! учбового процесу у вс!х формах ocbith в!йськово-cxyrüoEaiD ЬМС Укра!ни ! Севастопольского BMI. 3 окремих проблем дпсэртац!! автор впетупав на ка&едр! фьтссофП Московского ¡нстп-туту пряладобуд!внйцтБЗ, на кафедр! ф!лософП Симферопсшьського дзр-глвного университету ¡мен! Ы.В. Фрунзе, на кафедр! пол!тологП Севастопольского приладобуд!Еельного .{встктуту, на кафедр! гуманитарно! п!дготоекц 1 прзва Севастопольского в!йськово-морського !истс-туту Ы1н1стерстБа оборони Украши в 1952-1933 реках, пзред молодимы ваяладачамц i ад"к!кта?.ы Севастопольского шпськово-морського

¡нституту ипистерства обороии Украшн, а та кож по Л1нП бувшого Фиософського товариства СРСР \ Всесоюзного тсвариства "Знания". ОкремI где! дисеитацП ликористан! курсантами I ад"юнктами училища для подготовки ними реферат 1П, допои1дей 1 конкурсных роб 1т.

Дисертаци! обголорювалась па кафедр! (1члосбф11 Московського (нституту приладобудування ! на ка(|*др1 сусп1льних наук Севастопольского МШУ, отримала позитивиу оцпшу 3 рекомендована до эа-хисту. в сппц1ал!зонан1й Рад! по полгтичиим наукам.

Структура диср.ртацИ. Мя доснгноння поставлених ц(лей I задач дослГдямння пеобх!дно було п русл| нових пол1тичних п1дход!в проаиал1зувати суть сучасного оптового рсволвд1йного процесу I в1йни як сусп1лы10-пал{тичних явищ, 1х м1сцп. I роль в св!товому сусшльному лрогрес!, характер 1х взаемозв"язиу /частина 1/, що допомогло перейти до досл1дженнл дП светового революц1йного пронесу на можлип!сть запоби'ашш воен I збройних конфл!кт1в э хиття лгдсько! цивЫзацП 1 проанал¡зувати перспектива розвитку сучасного сп1топого революц1йного процесу в умовах мирного сп1в!сну-вання /частина П/. Такий тпдхЗд визначив структуру роботи. Бона складасться з вступу, дпох частиц /5 роздШв/, зак1нчения 1 л!ографН.

П. ОСНОШИИ ЗМ1СТ ДШЕРТАШ {.

У »ступ! обгрунтовусться висЯр теки дисертацН, !! актуаль-и 1сть I ступшь паукопо! розробленост!, формулюгаться ц!ль 1 зада* ч| доел ¡Джонни, наукова новизна 1 положения, як1 автор виноевть на захист, яикладаеться науково-теоретична I практична значущ1сть дисерташйного досл1джешш I результати його апробацН.

В первой части» 1 - "Методолог 1я досл!джвння взаемозв"язку сучасного енотового раволщ1йного процесу 1 в!йни як сусп1льно-пав1-тичних явищ" - розглядаеться сутн!сть 1 зм1ст сучасного св!тового рвволюцШного процесу, сутн1сть в!йни в св1тл! нових пол!тичннх . раалН!, характер !х взаемозв"язку.

В перлону роздЫ "Сутн1сть I зм1ст сучасного св!тового рево-лгаНйного процесу" розглядаеться взаемозв"язок св!тового револю-ц|йного пронесу з ся1товим сусиольним прогресом, анал!зуеться св1-товий револщшшй процес як сусп 1 льно-полIтичне явища.

Як л ¡дом о, В.1. Ленон прогрес людства пов"язував 1з зд1йсненням св1толо! релолщп, про яку до нього говорили ще К. Маркс I Ф. Ен-

гельс. Jl.Д. ТроцькиЯ, МЛ. Eyxaplii та i mu i револпионери лен!нсь-ко! плояди також буля прихилышками 1до1 1 практики cbItoboI ро-ваягцП.

Шд впливом перемоги Еоитиево! рсполшИ в 1917 роп!_ у бага-тьох кра!нах бвеопи склалася револвдМна <и?уаи1я. У зв"нзку з цими обстаьинами Ъ.1. JIauiii вважав, то в багатьох краЬих европейского континенту повинна перемогти револад1я. Однак п1сля по-разки револгаШ я Шмеччип!, Угордин!, Ф1нляндП i 1шлих крМнах, кола став очввидним спад революцию! хвил! в Зах1дн1Й Бвроп!, знижвння напруга в:;звольних рух!в в кш1нах Аз11, Ь.1. Лен 1 н вн!с необх!ди1 корективи у сво1 погляда на tropin I практику cbItoboI револгцП. В1н коьегатував, що перемога Еовтнево! революцП в Pool I - це лише початок складного 1 в1дносно тривалого процвсу, складова частина cbItoboI револпцН. яка, за його думкою, Суде продомуватпея багато рок1в i вимагатиме багато зусиль.

Не виславдались надН Ком1нтерну на ясв1тову пролетарську диктатуру" у зв"язку з процесом стп"1л1зац11 кап1тал1зма в f ;э-дин1 20-х рок1в. Пояснвтн це протирпчя допомогла концепц1я 'аврально! криза. кап1тал!зму", в розробц! яко1 прийняли активну. участь Е. Варга, Л. Троцький 1 А. Риков. Суть концепцН выявлялась в сл1дуючоаду: хоч як би кап i тал i зм не стаб1л1зувався, але floro загальна криза поглиблюеться, ио рано чи п!зно все одно приз-веде кап!тал1зм до "розкладу" i загибел!. А св!тс^ва революц1я, дк1 б пораэки не терп!ли револщ1йн1 рухи, все одно розвиваеться I в к!нц!-к!нц1в переможе. Теор1я "загально! кризи кап1тал1зму" ваявилась дужв "живучою"; вона про 1с ну рала до недавнього часу, хоча розвиток кап!тал1зму углиб 1 уиар, його пеоехЦ до науково-технолог!чного виробництва остаточно 1! спростували.

В дисертацН в 1сторичному i соц1ально-пол1тичному аспектах критично розглянут! сутн1сть i зм1ст концеплИ cbítoboI революцП, показана I! теоретична i практична неспроможн1сть.

Сл1д п1дкреслати, шо В.1. JJihíh свою концепц!ю cbítoboI революцП базував на уявлеин! про }.ч(;мов1дносини загальнодемократич-них i соц1ал1стачних рух!в, яке и1дпов1да'ло розьлтку кап1тал1зму початку XX стол!ття, його вступу в 1мпер1а.Лстичку стад!ю. При всьому значена! загальнодемократичних задач i загальнолюдських та-кож св!товий рвволш1йний процве по своему зм1сту, no cboIm веду-чим твнданц1ям розглядався як- процес переходу до нового сусального устрою у .всвсв!тньому масштаб!. Нова бачення улаштування сучас-

ного с в i ту, нисуваюча up i ор i тет загальнолвдсыак ¡нтекс In, спи— ciHiw i збереження цинЫзацП, потребуе суттспого перегляду такого розумпшя. Головне сьогодн! - и о;лук пах оду :j к раза, лка за-хопала всю планету, лшйдшия загроза виннкнепня ядерно! i)i;iaa, становления бе пя дерн ого i ненасилышцького миру, ниршеннл домо-граф1Чно1, продоиольчо!, сирошшно!, еколог!чно1 проолем, петаборе ннл розрану Mix розшшутими i н1дсталама краЫами.

Ь них умова'х !it!обх¡дно по-новому уявати ксчценцiю се!тоього реполгаиИного пронесу, на зм|ст яко1 суттсно шшяп вось комплекс сошалыю-оконог.мчних i культурнах ijaKTOpiu сучасного суспиьиого розвитку. Крi:/. того, нсобх|дно рiтуч<; Ыдмоиитисн П1д ы'.ор!ниюс- . гося за дссятилггтя ¡д"илог¡много догматизму, ¡ид ыдаидих стойло-тип ¡в у внутрiü^iiiй i пони¡¡¡¡iiiü нолгпии, 1мд иастлр1л.1х погл.чд!Г| на CHiToiiiiii рииолшНшай процес, на сиiтоииП розьаток н »¡лому, Ьiд усього, шо вело до ¡золяцП бушюго Радянського Союзу i держав Cxi дно i ввсопа и загально.у.у noToui сп!тоио1 иипшзац! I, ¡ид розумiпил еллхп) прогресу n ijopmi nocTiJliioI kohijjiohiani t з coui- . ально ¡ншам ciuTOM, -

Сучаснш: cuiTOBii;! ренолпийний пронес - не сукуыисть ccix ря-волщнших i демократичних pyxiu сучаснсст!, hki ыдуть ршучу i \ послиюнну боротьбу прота реакшйиих i мЫтаристськах сил, нео-коло!пал1зма, мшшг;одио! psamii за лпЫдацт загроза линикне.1-ня ядерно! Diiina i «¡ждер'г.аннах doch, блокувашш ."окальнах восн i збройпих кон¡ктiв, за здПюнення Kopinuax демократичних перетво-рень в ¡нтерасах широках народнах мае, за гуман1зм i соц!альну справедлив¡сть. За cuoIm сошальним листом сумаснай сн!тонай рзво-лкягпший процее - це пропес яккного переходу лпдетв: до ц!нноствй. гуманизму, смиалыю! справедливости свобод), громадянському сус-П1льству, правовШ держав!, тебто до загальнолвдських цшностей.

В дисертацП шдкресляеться, що cniTonnii револщппшй процве -не не механична сума окремих иацшшльних революцИ;, а дшлектично взаемопоп"язане цШсне ¡сторачне явищв. В широкому смисл! слова сучаснай св!товий револвдйний пронес являе собой всезагальне рево-лю'Чйне оновлення CBiTy i охоплюе сво!м виливом вен систе?лу р!зно~ ман¡тних галузей розвитку людства. В самому широкому смисл! вш сп1впадае ¡з св!товам сусп!льним прогресом. Однак соц!алышй прог-рес варшуе не т^ька'задачу переходу людотва до ващо1 форма цав!-л1зацН. BiH вapiшy0 i шлий ряд ¡нших, конкретних, поточних соц1-ально-еконоиНчних, пшптачних, культурних, моральнах проблем, як!

маютв певну ступшь catuocTiiiHocTi. В сиктозоиакiй, комплексной форМ1 св1товий сусгпльниа нрогрес включис и сабе bei сторона жит-тя Bcix народ ¡в, уявляаться сьогодн1 як прений, але такай, що йде по багатвом напрямам, проце.с.

Головною умовою сощалышго прогрнсу в сучаснах реал!ях сус- ' шльного розватку е занобпчшня ядернш вши, еколог!чн1и катастроф)!, що загрожують ¡снуванню людства. В самому ^сОшальному nporpaci головним напрямком буи i залашаеться законогаiрнiiii перех1Д людства до вищо! форма розватку цилШзацм.

По своШ с01йально-класо1нй структур! сучасний тнтовай рево-лххийнай процес - явище дуже складна, pi3iioMauiTnc i супсречлаве. BiH мае багато cTopiH, зв"язкп) i опосередкуиань - основнах i часткових, головних i другоряднах,. суттевйх i несуттсвих. Далеко не piBH03Ha4lii за своею роллю, гилям ociionni iioro рушШп сила, • . кожна з яках по enoiä структур! являе собою досить складну систему. Пра всiß р1зноман1тност1, розчленуванн! i складност1 сучасний cBiTOBaii револхлийний процес являе собою шлепай процес. Bin складасться з цародно-демократачнах, нацшиии.но-демократичних роволкяий i iHiuax революцПшо-вазволышх pyxia. Хоча причини i Х1Д полкичнах революцШ як i ранima корншться в сощально-класо-вих структурах, шдкреслюеться в дасертацп, однак ¡х стагнатора-ми або пркскорювачама ваступають г.пжнароднай економ1чниа i куль-турний розвиток, що штегрують piэнi краиш в сдану людську цив1-л1зац1ю.

Сучасний CBiTOBaii революцИШай прогрес иерозрашо пов"язанай не т!льки з потребами i ¡нтересама великих держав, але J цшно-стяма мштродного сп1втовараства. Сучаснх сошалыи революцп ванакають пераважно з внутрпгаьополтпнах конфлп;т1в i економ!ч-них протир^ч. Однак вони не мокуть бута всеб1ЧНо пояснен! без урахування розватку cBiTOBoro ¡сторичного процесу i ьпжнародних структур, в тому часлi BiiicbKOBax.

В дасертацП пш'.реслюеться, що повай св1топорядок вплавае на складання револкщйно! ситуац1I i накладае особливий в1Дбаток на KOHKpcTfii соц1альн1 револвдП сучасность Вона все б1лыие yni-ф!куюгься - все мзншай сошальнай npocTip отримують Ti з них, як1 збер!гають piзнi форми експлуатацП i гальмують демократична во-леваявлення народу, i б1льшай ti, як1 в1дкравають hobi моклавост! б!льш гуманно! opraaisaniI npaui 1,влада.

До руипйиих сил сучасиого оптового ре под ¡miИного прициса належать: краши, inci до иедашпх nip начинались сипкшстичнимн; демокштачн i до ржа n u, inti виетупаить за t.mp i согЛилишй пригрсс; соц1'ал-Д1!мократич|и, ренолгаиПно-д'мокиатичи! та inuii nporpicaiiiii паптп i руха; народи, шо бороться за снос ниц1он:ш.не I соц!аль-не визнолшшя, за самоспйниЛ шлях рознитку; млсоп! Д':мокгитичн1 рухи. Ьони ведуть боротьоу проти (>;акцН1них i мттарастськах сил будь-якого цанрлму, пол ¡тика яках с в наш Час дгерелом иоси, на— сильства, pcaKui î i ноне полепил. При цьому норлд :i itouit¡ж:*гнhî.ih за-дачами/найближчами i перспектинними/, шо tiuрfшуьугbcii ко.гною ¡юлю-лвцП'.иов силон, ut;fv.д лсif/a ними ctoîti> глобальна проблема сучас-huctï - i/<■ дозволит!« ]*1акц i ¡¡иим i «гресншшм силам шши.пити люд-стио у ядсрнП1. Hii'.Hi, затпердата принцип мирного cninicnvnaini.4 в якостi норма мишародиого жпття.

Сучасному си¡тоиогду революцпшому проносу пластина налип¡сть гилого ряду характерних рис i особенности!!. Хацакте рними рисами його розпитку с його исссл i та I it, псохошшочи!!, глобалытй xajuK-тср, разкчип динамiзм, crpit/iiuli розпаток под!il( круп повороти в розпитку класоних ¡идмосан, неймивipno шпадк! ..3MiHH обстановки, bin характеь-иаустьсл ]>i зиоиаи i та i ctw i|o|w i метод!н боротьбн, П ¡нтернацЫшимг^лисю. IcTopia iloro розпитку п сучасну с.поху сп1д-чать про те, що пр. рс х i д нлиодп) с в ¡ту до загалыюлидси'.их Uiimo-стс.1 -'не арамолittiiiHO ьисхшти, а складний, диалектично супиреч-' линий лроцнс. bin проходать i чарпз opraiiiway взасмодн? держав, в лиiïi протлборстьо tîciio пореплггасться ¡з сл ¡вробглшптвом, ' 1 через постацаi демократична перетиорешш у р1зних краlimx у бага-тьох BapiaiiTax в залп«ност i нiд pinmi Ix соц!ально-еконо!,ичного розпитку i шших jnivTopiu, i через глабоку перебудопу cniTOnoro еконог.ичного i политичного порядку, i через рополщ1Яно-демокра-тичпi перетиорешш у крапшх светового сгивтоваристка, i через, звичайно к, pirns пня глобалышх загчльнолюдських проблем.

Сучасний евiтопай револкцПшай пронес характеразуеться великою склад1пстю, наявнicTio трудности, з якима стакаються протибор-ствукш сила, рiзноманiTH1стю протир1ч объективного i суб"ектив-ного порядку. Для нього характераай розвиток в умовах, кола ие остаточко не зникла загроза ядерно! вШна, м1здаржавних в!йсько-вих протистояаь.

В дасертацП шдкраслюеться, що сучасний св!товай раволюцШ-ний процес - ца епиний, взаемопов"лзаний t взаемо'обумовленай про-

цес революшИного переходу людства до ваиох форма щшл1эацп, до гуманизму, социально! справедливосп, до загалыюлвдських хцн-ностей. Разного' типа револкцП, широк! демократичн! i селянсыи рухи, боротьба народних мае за повалення фошастсышх i ¡нших раакхийних режим ¡в - все не законом[рно злнваеться в единий прочее, направлений г рог; реакцр'чшх сил сучасност! i Ix агресивао! полкики.

Другий розд1л - "Сутн1сть BiiiHH i специф!ка П доелдаення в сучаснах умовах" - прасвяченай анал1зу niiian як cycnijibuo-пол¡тачного яваша, II в плаву на суспиьний прогрес i св!товай розвиток.

' GyTiiic'fb Е1Йни полягас б тому, що вона е продолжениям пол ¡тика насалышцькими засобама. Б цьоцу вазиачешм влражаеться головке, основне в пауковому розумпий сутност; nimm як сусшлыш-по-лкичного явила: г.о-перше, впша в продолжениям пол ¡тики клас ¡в i держав; по-друге, niiiaa разом з там е застосування наоилышць-к&х засоб!в в ¡нтересах полкики.

BiMna мае два нерозри1,,-п поь"язаних »¡ж собою боки": внутр!ш-н!й /сутн^сть/ i зовншп.; /явиаю/. Суткictl Biiiau i II явиае зна;-0дяться в дЛалектичнь' здшеть Суппсть Biitua виступае як визначаль'не, а И прояв /збройна боротьба, паребудова економлки на BiiicbKOBaii лад^ змшн в ¡деолог1ЧнН1, дипломатична cilepax'та Sa./ - як похшт. CymicTb захована в!д безпосореднього спрай-няття; вона виявлясться опосарадковаио, голоышм чаном через абройну боротьбу i п1знае.ты:я а.бстрактним маслешшы. Явища впша виступають безпосередньо.

Причини ваиикнакня кежло! конкретно! еШш неможлаво зрозуы1-ти хПдокремлено В1Д полкаки класiB i дергав, без глабокого i BCP-6i4Horo вавчваня внутрпаньо! i зовпшньо! пол ¿тики Tic I ча $н-шо! держава задовго до початку виникненнл Eiiina. Полкана е те головне, основне, всезагальнв, що вазначае природу, сутнкть Bcix баз ванятку воеи, в тому числ! i ракетно-ядерно!.

В дасертацП аналхзуеться взаемози"язок евкових, м)вдержав-них i локалышх воеи, збройних кон^пктхв сучасно! епохи, пока-зуеться 1х вплив на сусшльний прогрес, на розвитсн сучасного esi-тового революцШюго .-роцесу.

У зв"язку з появою в cBiii час ракетно-ядерно! збро!, багато хто 1з зах!днах полколоНв оголос.ди застар1лим.1 втратившам свое значения основоположная пршп ал про вiйну як продовження по-Л1така насильницкшми засобами. Ыкотно-я дерну в¡йну вони почали

зображата як якесь позапол1тичне явище, шо не пЦдаеться впливу •

I регулюванню з боку навить найб1льших держав, як р1зновид пра-родно!, еколог1чно1 св1тово! катастрофи, яка в дакремлена в!д по-л!тика I ¡нших соц!альних в!дносин. Б приклада заперечення вазна-чення в!йни як продовження пол1тики 1 серед наших ф)лосс!1в I по-л1то;;ог1в. Звичайна в1йна, без застосування ракетно-ядерг!о1 збро!, на !х думку, в сучаснах умовах збер]гае вс! ознаки в!йни доядвр-ного часу, 1, отже, до нэ1 в повн!й м!р! можна застосовувата положения про взаемозв"язок в!йни I пол!тики. Ракетно-ядерна в!йна

в !х розум{нн! е вжс не вШною, а просто катастрофою, в як!й формула ив1йна - продовження пол {тики" васильки деформована реальностями ядерного в1ку, що в сутнюному, зм!стовому I функц!ональ-ному в!дношеннях вонз вияр.-.ьггься непридатною для розум!ння того, шо прийнято називати ракет г -I ^ерчою в!йною. В той жв час вони визнаоть, шо абсолютно раке^г.о-ядерну катастрофу в!дд!лити в!д полпики не можна, шо глибинн1 джерела ядерно1 1 звичайно1 в!йни !дентичн!.

Точка зору дисертанта з цього питання полягае в сл!дуючому. 3 'дного боку, якщо у в!дношенн! до звачайно1 в!йни формултаання

II сутност! як продовження пол!таки насильницьками засобами може бути застосована в повн!й м!р! /як ствердяують двяк! ф!лософи I соц!олога/, а сама звачайна в!йна л г -часних умовах стае сп!вв!д-носною з ядерною за сво!мн насл1дкал.а /як показують розрахунки/, то або 1 до ядерно! в!йна може бути застосована пе Фородлювання. або ! звичайна в!йна не е продовженням пол!тикй насильницькима засобами.

А ? ¡ншого боку, якшо ядерна катастрофа г!потетичяо може ви-никнутл з ткх же причин, що й гвичайн! война, тобто збер!гаеться 1х генетичний зв"язок, то чом/ дакетко-ядерна в1йна перестала бути в!йною? По сут1 ядерна ; атастр^фа, або ракетно-ядерна в!йиа./справа ж бо не в тврм!нологН, я в сут! яваша/, породжуеться пол!ти-кою. 2нша справа, що х!д ! насл!док такоГ катастрофи, в к1кцввоцу рахунку, призведуть дг- загибел! людську цавШзац!».

Отже, п!дкреслюегься в дисертац!!, ракетно-ядерна зброя знач-кз ускладнила взаемозв"язок в!йни ! пол!тики, перетворила в!йну у виключно небезпечнай 1 ризикований зас!б поя!тики. Тому, питання про те, чи справедлива сьогодн! положения "в!йна в продовження полкики", не можна розглядати I вир!шувата опрощено, равно як 1 питания про перемогу у ракетно-ядернШ в!йн!. Необх1дно розр1зняти

два бдаа сутаост! niiltia: гепетично-зм1стриу /виникнешш/класо-imü эм1ст/ i iJyiiKiiiонилыт-пiльону /uaciú досягнения перелога/. Пора поин1стг) збср1гласл, друга - серйозно обме.жеиа-в сучасиих умолзх, кол11.г1потстично ще мо.т.л бути заптоеопана ракетно-лдер-на зброя. Тому 30HCÍK i iiuaii. аспект мае нитаннл про те, наск1льки ciJnKTumio i доц|льио шшористовупати таку зброи для дослгнення ТИХ ЧИ ilIWlX ПОЛ1тИЧННХ п1лг:й.

lie'означая, шо п сучасиих уморах ракг.тио-лдериа вь':на норе стала бут.1 доц1лы1И.м IncTpyi.T нтом пропадания пол i ти к и. Иона Ш11'.::1ла за }ч)!.щи ролумцих засоб!н досягнення пол1тичних п|лей. Бсзх'луз-д!сть ядерно! díüíiii лк засибу проведения пол1тики характеризусть-ся не т1льяц II згубними насл!дками для лпдеп а, але ¡: iiecyMicui-стп I в суто вШсъкопому л i дно::" нн i, бо стяс номижливам IÎ нри-родниЯ, лог!чний результат, яаради якого заг.жди ила ну вались, го-тупились 1 пелись войии.

Ь дисегтацП ннал1зустьсл со'йальио-полтчиий характер двох род1в »осп: спривпдлшшх, законна*, прогресаннах i н'-сиранедли-вих, незаконнах реакнП'.них. До сираведливих иоен сучасно! епоха-дисегтант в1дносить: войни на захает Штчизни; громадчнсыи война вс1х прогресивних сил суспмьстна нроти ре акц i аних сил; и1онально-визвольн1 война нроти колон i затор i в i неоколшизатор1в; войни па захист_сувг.рен!тету i тсритор1алыю1 iiuíchoctí держави р!д зовн1инього егрссора; война строках пародиях мае проти рсак-ц!Йних сил за демократ In та i ни i. Такого роди войни пистунагть ИIpon У п!дпол!дь на агресинисть ворог i в сюбоди, nporpeca I миру. До вид!п несправедлива* поен п!дноеяться: юйни ¡xaKiiiiiiiax сил сучасност1 нроти сувсренних i иезаложних де;.г.с!в; колон!альн| I неоколо1»1альн1 войни pcaKiiiíimix сил сучасност! прота вольиолю-бивих народ i в i десжав; войни !мпср1ал!стичних держав /несправедлив! з обох Сок1в/, шо недуться за перед!л cBiTy, ранки сировани, захоплення нових багатств, за скопом i чип;! i пол!тичнай в л лип; войни peaKUittiiBX сил проти наооду за установления або збер|гання антидемократичних режим i в, колон!ал1з:ла i i н:п i. Такого рода война в тормозом сустлыюго прогресу, сигового револщпшого пронесу.

За методолог 1чну основу под!лу воен на типа дасертаит бе ре протир1ччя, що вторично вир1шувалися у войнах, систему економ!ч-них ! пол!тичиих в!дносин Mix державами, класами, в л Kit; Buapinae та ча !нша в1йна. Типовими войнами сучасно! епоха були: войни мгж гсап!тал1стичними i соц!ал1стачниии державами. Ьони мала Micne в

XX отол1тт i. В наш час i в маПбутиьому такого роду война не г.сван-ui б!льае ваникати, бо в св iT i склалась зсвс!м ¡нша розстановка сииальних i пол1та'ш;;х сал. 3 пол1г.1чно! арона зникла бЬтылсть' дер.?яа, у яках раншз насадаувалось буд1вшщтво адм1н1стративно-командно!, казармено! моделI соц1ал!зму; война Mis кап£тал1сгич-нпмя крашамд; война м!я 1мпер1ал1стичнимл державами i народами, що бороться за свое нацЗоаальнз вазволешш або як! вступили на илях суверенного розвитку. В рамках цього тану сл1д розр!зшгга тра р1зновада воен. До первого В1д:юсяться война Mis народами колени й i папiвколон ¡й, з одного боку, i ir.'.nep ¡ал ¡стачнами держава-ма, колонiзаторами., з шшого. До другого р!зновиду сл1д в1дпвстя война Mis 1мпер1ал1стач1Г,;'.и1 державами i про i t.-nc р i а л i ci нчнимп ма-р{онеточнимя режимами, з одного боку, i народами, цо бороться за свсс национальна i ссшальне вазволення, з liworo. До трстього • pi зное иду в iдпосятьсл война м i st 1г.,.пер)ал1стичнама дорлсавама, як! прагнуть затвердатн неоколтпал!зм, i молодима сувереннкмп imuio-нальнамя державами. Найб1льша розповевдженнл в ocrauni рока отражала война м!ж дер.тавама, «»о звиьналися i грсгдадпнськ! война в окремах кра!нах. Доя того, шоб акцвнтувата увагу на полкачному sMicTi восн Mis державами, ио зв1льналася i пепэредата 1х стотсж-нення з войнами iiiiuax таа!в i п1дтап!в, в дасертацИ пропонусться вадшпа ix в особлаву групу, яка не являв собой ще единого типа. Ко.-на з такЕ:х-воЕ(1 потребуй специального кснкретно-класовсго анализу. Загальнам для такшс поен е те, по вони гпйчастЬга вшшкакта з-noMia тератор]алышх суперзчок i roi вопя за делкпм виклшанилм iacnipyoTbcn реак!п"н;:ма силами сучасност!. Як придал в дисерта-uil проанал:зозан1 война i збро&п ксгфикта Mis ¡раной i 1раком, Mis Ссмад! i S'Jioniea, Mi:r. Мал! i Буркана lac о, м!з 1раком i Ky-веЛтем i показаний ix складнаП i супзречлнвай ззземозв"язок i j сз!тсвам i рзг1о!Шльиа.м раволнцШиод процооама сучасасстЬ

Б дасвотацП рсбаться вясновс;;, цо сьогода!, як нп<олп, изеб-х!дн1 наетiiiHi i playui дИ soix релолглШнах i дзмскратятспх сал планет дгя того, цоб можлаэ1схь запссИгання csirosol i дзряшшх bosh i збройнах конфл!кт!в стала реалыНстю.

В третьому доздМ - "Характер взаемозв"яэку су час ног о св Нового рзволюцШюго процзоу i в!йш1 як сусп1льио-нол1тачнпх Я.ТЗГ.т5"- -снал!зуеться cniDB&Hcnrfuuw BifiHa i револ5йд11, розкрцвасться ;;in~ хек тик a cBitoaoro р^волкийного процесс i воеа суюсно! епохи»

В дасеотацП п!дкреслюеться, шо в1йна 1 револвц!я не ¡Ьольо-ван! одкн в !д одного суспыьно-пол^ичн! явшда, ао вони мають деях! загальн! раси. По-перше, причини винакнення воен 1 револю-ц!й кор!няться у сусп!льно-пол1тичному устро!; по-друге, война 1 революцИ носять класовий хасактер, зд1йснгаться в штересах певних клас!в; по-трете, войни 1 революцИ - явшца !сторично ско-роминуч!; по-чзтверте, зд!йснсння ц!лей у В1ЙН1 « революцИ дося-гаеться методами насильства у р1зних формах; по-п"яте, сучасн! войни, як I револсцИ, ведуться народами.

Войни I революцИ, хоча й породжуються загальними умовами сусп1льно-пол1тичного устрою, являють собою р1эн! соц1альн1 яви-ка, породжуються р1зними причинами 1 вир!шують далеко не однаков! сусп!льн! задач!. По-перше, в1йна ! революц1я мають р!зн! джерела Еаникнення. По-друге, в!йна I револад!я в!др!зняються за руш Мнима силами. По-трете, в!Йна 1 революц!я в1др1зняоться за сво!м по-л!тичнич зм1стом, к!нцевою метою 1 сусп1льним насл1дкам. По-чет-ворто, в!йна I революц!я не сп!впадають за засобама 1 формами эдШснення пол!тачнах ц!лей. По-п"яте, як в!йн1, так 1 революцИ, иластяв! сво! спепиф!чн1 законом¡рность

В дисертацП в критичному план! розглянут! погляди деяких за-х!днах пол!толог!в, як1 стверджують, шо нЮато К. Маркс, Ф. Энгельс I В.1. Лен1н завждп ваходили з необхшюст! в!йни як пере-дуыови соц!ал1стично1 роволюцН ! розглядали революц1ю виключно як акт збройного насильства. На основ1 науково-критичного анал!зу роб!т класик!в марксизм-лен Ызму, як1 опубл1кован! у в1дкрат!й прес!, I факт!в !стор!1, дисертант доказуе, що вони не ставала питання про ванакнення I успшний розвиток револвцП у пряму за-леян!сть в!д в!йни. Лозунг насильнацько! л1кв1дацН кап!тал1зму й!кола не ототожнсвався ними з в1йноа. В.1. Лен1н виступав проти св!домого використання воен для штучного "п^дотовхування" революцИ, до якого прагнула "Л1в1 комуШста".

В патанн! про взаемозв"язок воен I рзволюцШ дисертант вахо-дать 1з загальнометодолог!.чного положена про визр^вання переду-мов соц!альних революц!й в результат! д!алактично1 взаемодИ внутр!ш1х 1 эобц1шн!х протар!ч, кола переважае роль внутр1шн!х. РеволщИ, як в!домо, не робляться за замовленням, за бажашшм окромах вожд!в ча парт!й, нз пристосовуються до того ча пклого моменту, а вазр!Бають в процес! вторичного розвитку I розрядка-ються в момент, обумовленай комплексом ш.^ого ряду вну.тр!шн!х !

зовнш1!х г.рачан. ¡Шна не е обов"язковам «лвментом цього коил-лаксу. Лрогресавн! сала-сучасно! евохи н!коли но ставали в ману-ло.»ду, а тим бЬчьие тапер визр!вання рсволщ1йних сатуац!Й в за-лежн1сть в1д в!йна, щукали причини революц!й не в умовах в!йна ча мару, а в 1шяеиост1 внутр1шн1х об"ектппнах 1 суб"ектавнах пз-редумов. Досв1д революц Итого руху П1слл жоатня 1917 року показав, що ¡з 58 революгий 36, -тобто б!лы.псть, розвавались в умовах мару, а не е!й!ш. Сьогодн! немае н1якнх вагсмах п1дстав вва-жата, шо ця закош<йрн1сть перестала д1ята.

Длсертант п1дктесл!ое, що в ход! розватку сучасного свкового револкшйного пропасу май м!сце "експорт" револщП. Запарзчув-Ч'л в цичому саму "експорту" раволкцП, в пол!тачн!Й практоц! з нею не раз загравала, допускала поступка дзн!ш:!й "равошШ-Е11П ({раз!". На раз йшла в манулому пол ¡тока бувлого Радянського Союзу по пллху ¡мдерськах амб!цп(. "Ильки в наш час отражали пранлапову сашку (¡акта "експорту" рзволсцН. Паташш вабору шш-ху соц1ально-еконо(д1чного розватку - справа самих народ!в.

На П1дстап1 проведеного аивл!зу сп1пв!днокення в!йиа ! рево-лсцН в сучасну елеху в дасертацп робатьел писновок про те, ко в деяках конкретио-!сторачних умовах вШш прискорсвала внэр1ван-ия об"скташшх I суо"ективнах перодушв реполицП. Такай васнс-вок в яко'цг рая! из означпе тего, но ревелгаийн! сала сучаспи-с?[ пва.тасть вП!ну необх!днсп паоедумовов револщП, Навпака, для роб1тначого класу, ^¡х трудящих бажлно прайти до влада з «1-н!мумом гергв ! стрчждзнь, для г ого, аоб сгворатя спраятлип! улс-ва для оудшшцтва нового суопльетва. БН1на праскоривала фортлу-вання об"ект1!Внах пзредумов ! суб"ектавнах фактор!в липе год!, кола в краии або в груп! кра!н були для пього наобх1дн1, внут-ршн] умова. Револкпл - законом!рний результат сусп!льного розватку, внутр!шнього сиЛалыю-пол ¡тачного протвборства в кожнШ дан!й крапп. Тому в!йна виступала I впступас "катал¡затором" рсволецП лаяз тод!, кола до не! законом1рно П1дх0дав внутр!шн!й розваток дано! кра!нн або групп кра!н. Звичайно, "катал!затором", "прискорювачем" револщП, св!тового раволпц!йного процесу и1 в якому раз1 не моха бута ракетно-ядерна в!йна. Свкова ядерна В13-на несум!сна з ревелвдйним процесс«. Тому зараз, як н!коли, пот-р!бн1 практачн1 крока - прашшепня гонка озброень з подалызою л1кв1дац!бя збро1 масового ураюшня. Каме'такого курсу дотриму-еться ! наиа дерева, молода, незалажна, маролюбна Укра1на. Ефек-

тнен1сть цього курсу парш за все в тому, шо в ньому знайшла в1-добракення травоги I над!I людства.

Вплив в 111на на розпаток революц|йного процесу в кра!н1, яка воеюс, не вачерпуеться лише стимулюачою д!ею. БП'ша, в певнМ м1-р! 1 пра певцах умовах праскорвюча перемогу ре волгам I в краШ, мозг створювата I великI трудноии доя Н здШснення. Бона не т!ль-ки П1дн!мае широк! народи! маса на боротьбу за революционна в их ¡д з Б1йна, але п снроможна тимчасово затрамати розвиток революшй-пого провесу в т1й чи 1й краши Вшпа вносить дезорган!зацп) в еконсмгчиа жаття держав, шо воюють, ламае структуру материального впробаацтва, яка склалася в мирний час, рпко звуку е вапуск продукт I мирного призначеиня. Особлиио тяхии удара вЬ1на В1дчу-ваь на соб! сиаське господарство. Велачезнах розм!р1в досягають вятрати на вадешш вНши. На полях битв гина дшльна частица тру-дяших мае. Вгйна знищуе результата пращ багатьох поколшь. Бона в1двол1кае десятки м!льйо1ив людей в!Д виробничо! д!яльност1, в результат! чего сусшльство нздоотрамуе значку гЛлыисть матер!аяь-нзх благ, як! б могла бути створенI людьми, яких мой!л1зувала на в!£ну. В!йна змшве ! соц!альн1 процеса у суспиьств!, св1Д0м!сть ! вдачу людей, привчае !х виршугата ЕС! питания силою. Иол^ичн! репресП, в{йськовнй деспотизм, безправ"к, вакористання каральнах д|й проти пароду в значгпй г/.IрI ускладнюють револимйну д!яль-и!сть в кр. шах, як1 праймають участь у в 1 йнI.

Гсзв"язупчи В1Йну, реакции уряди пригнуть в1двернути увагу народнпх мае хпд вну1ршн1х иолкичннх криз в крапп, роз"едиати !х,-розпалатн нац!онал!зм I шовш!зм, а головне - знвиати авангард гля^ьиого населения 1 в кшцевому п!дсумку послабати накал революцШно! боротьбн. У в{Шм вони бачать один !з виршальних засоб^в прядушання революцШного руху.

В дасертац!1 розглянуте латания про вплив в1йни на форму про-вздення роволюцПшого перевороту у войти краши Вона цадае Ьсму особливо гострого характеру..В умовах вШт единою формою завоевания политично! влада револщШним класом у воюхшй краш! с збройна боротьба, громадянська вМна. Революц!я п!д час в!йни -е громадянська в!йна.

Якщо так ваявлявся вплив попередн!х воен ¡з звичайнами засоба-иа вадаиня збройно! боротьба на револимйний процае, то що к мок-на сказати про вплив на нього ракетно-ядзрно! в!йни? Така В1йна взагал! поставила б гад загрозу сама ¡снування людства. По-перае,

вона прмзвела 0 до касовото ванащення людей ! до небазпзки ф!зич-ного виродження тих, хто залишився в жавих. По-друге,,вона означала б повне зруйнуваннл продуктивних сил сусп!льства, знищення вс1х матор^альних I духовних цшностой, як1 створило лвдстно в процеЫ свого историчного розвитку.

Б дисертацП робитьсл васновок про те, шо р!зн1 в!йна в ми-.нулому, в тому числ1 1 св!тов1, при вс ¡Я !х масштабност1, руйн!в-ност1 1 к1лькост1 жертв, не ставили людську цнвШзац!» на грань знищення." До ядерно! ери вони ввижались ц!лком допустимим засо-бом проведения пол1тики. Топор же, об"ектавно будь-яка ядерна, а такод 1 неядерна вН!на м1ж великими державами I коал!ц!ями равнозначна всесв!тн1й катастроф!. Рег!ональн! войни ! локальн! зброй-1И конфл1кти здат!П пикликата небезпеку розростання до глобальнах масштаб¡в ¡з згубними для всього людства насл1дкама.

В паи час, коли вперше в ¡сторП ванакла можлив1сть знищошш людсько! цавшз.ии!, потеншал реполпц!йних ! миролюбних сил в боротьб! прота розв"язашш св1тово1 ядерно! вШи вир!с, значно розширилась можлавост!" визр!вашш ревсхлиШнб! ситуацП ще до початку В1йськоиих д!й. Революц!я послужила б не покарапням реан-ц1йним силам сучасност! за розв"язаннн в!йни, а засобом II запо-б^гання. Такай принципово новий момент в питанн! про сп!пв!дно-шання вШш I революцИ, но вноситься сучасиоэ розстановиоп под!-тичних сил на м!кнаоодн¡¡I арен! I ¡снуванням раттно-лдерно! збро! 1 ¡ниих засобп) масового знищення.

Ось чог.'^у не -пльки М1ркупаннл гумшшост!, алз й 1нторе-

си революцНИю! беротьба прогреиивних сил споаукають основн! революций сила сучасност! ор!ентуватпся на запоб1ганнн п1дкратах шйськових сутичок м!ж державами св1тового сп^втовзристпа. Тому сьогоднI боротьба за мир, прота авантюристичних в!йськових пла-н¡в рзакшйних 1 м!л!таристськах сил сучасност! е голозним зав-данням вс!х прогресивнах соц^альних груп нашо! планета.

Друга частана дисертацП - "Вплав ".вдового револгаШного процесу на можлив^сть запоб!гашш воен в сучасну епоху" - нрас-вячена анал!зу характера зм!ни сп!вв!дношення пол!тичних сил в св1тI I його вплаву на можлав!сть запоо!гання в!йни, проблем розвитку сучасного св¡тового революшйного процаеу в умовах мирного сп!в!снування.

В першому розд!л! - "Характер зм!на сп!вв!дношання пол!тачнах

сал в cbítí i lloro валив на моклив!сть запоб!гання вППш'Ч>- дан анал1з зм!ни сп!вв!днсошш пол(тичних сил на ¡лжнзгоднН! арен! н1д наливом сучасного св1тового роволшН'Ного пропасу, показа- -ний його вплил на можлив1сть запоб1гання поен в сучасних умовах 1 в майбутньому. '

Сучаснi соц1ально-пол!тичн! процлеи в державах бувирго Союзу PCP внесли суттев! корективи у розваток те op i I про св1товий ре-волвц1йниЙ процес, в обгрунтування проблем переходу людства до ващо! йорми цивШзацП. Сьогодн! ней персх!д бачиться но як пря-мэл1н!йне сходаешш в1д нвдого до вищого i не просто як "перетя-гання" Kpalu з одно1 система в 1ншу. а як взасмопов"язаний бага-том!рний процес. Держава св1тового са1втовариства, якшо вони ба-лаоть яита в мир! i добросус1дстви повинн! i зобов"язан1 взасмо-д1яти в ракшах едано1 цивШзацП. В i д ефективиост! i результа-тнвност'1 tükoI взаемодП багато в чому, якшо не в основному, за-лекать 3M¡ct í динам1ка прогресивного розвитку людстБа.

Процес становления взаемопов"лзаиого i ц!л1сного св!ту, рух лвдетва до нового св1топорядку внесли суттсв1 зм1на i в наш! уявлання про в!йськову загрозу, яка продовкуе зберогатися. Остан-hím часом вдалося дещо знизити ликнародну напрукенЬть, высунута безпосерздню загрозу виникнення cbítobo! bíAhh, зробити íi в 1снувчих умовах менш 1мов1рноо. Однак твердах гарантШ незворот-НостI позвтибнйх 3míh, що в^буваються в cbítí, пока що немае. Реальна в1йськова загроза для людства продовкуе. реально ¡снувати. США I 1х союзники поки-що не в1д»овились в1д cboîx попередюх стратег!чних установок, продовжують розробки новах вад1в озбровн-ня í бойовоî техн1ки. Сьогодн! на наш!й планет! ведеться 16 воен. 26 м1льйон1в чолов1к слукать в армП.'ще 40 м1льйО!Ив входять в армМськ! резорва, в державах cBÍTy р1змщана 51 тисяча ядерних боеприпасов, 66 держав активно зайнят! продажам збро!, в 64 державах !снуе в Т1й чи 1нШ1й Форм! в!йськове правлИпш.

На основ! анал1за сучасного св1тового розватку дисертант п!д-креслюе, що при слробах ouiнити можливу в1йськову загрозу необ-х!дно враховувати не т!льки 30bhíidhí, але й внутр1шиi фактора И формування. 1снуюч1 в cbítí реальна i потеншйна в1йсьхова загроза формуеться у в iдпов¡дностi 1з глобальнам балансом сил, що склався зараз, i п!ддаються зм1нам по Mipi еволюцп цього балансу'.. Формування нового сп!вв1дношання сил в cbítí супроводауеться ви-дозм!ною структура в!йськово! загрози, яка, без сумн^ву, повинна

- ?.? -

збгльшуватася для тих держав, котр! стаеть слабхкма.

В дасертацп шдкреслтсться, шо потонцНшу зягрозу ванакиен-ня св1гопо! I ¿нждержашшх воен в сучасннх умовах метать в со- . б! гонка озброень, особливо в кга!нах "третього св1ту". В св!т! нагромадаено багато смертоносно! збро!, лка "ченае" свого засто-сування. Активно розловс.дауетьсл по свггу ядерна зброя, вароб-нацтво яко1 з кожним роком стас псе мена, складни.м 1 доступним. Ядерцу зброю .иже сьогодн! можуть виробляти б1лыиз 20 кгд1н сп!ту. Не менту загрозу яиляе тенданц!я "розповзання"" по сп!ту х!м!чно-го, бактер1олог 1чного,ракетного та пшшх вид1в озброень, якам обзаводиться 1 т1, кого нередко вшюоять до розрлду кра!и-з. "нппередбаченимн режимами". В загроза "самовозгорания" в1йна з-за збо!в в тех!пц1 1 з "ванн" коми"тер!п.

В дисирши I робатг,сч васноаок, по ваклшеиня всей з гчттл людства - справа далекого майбутнього, а проблема запсб1ган>!л -в наш! дн! гостро назрела патаннл. В ядпрнай в!к боротьба за зи-поб1ганн.я вп!на 1 вахиваная людства в своему роз^атку пошита пройти ряд досать травалах етан!в: досягиеннл пнкглннл в1йсп.коео1 небезлекн; створнннл кад1Яного «¡¡».народного махай1зму олс.чувашш воен ! збройних кон^-лИтл; л!кв)ддц1я яд<:рно1 збро!, а нот 1м материально! база нI;'нл в шлему /роззбровшы/; шиаикшая в трспоига-в! с оц I ально-б к оном! чнах 1 полллчяих умов для вмшиания веси, Кст.нсму ехапу аластаь!' со! конкр.ти! и!л1, з:ист, свсерЦи! «|ор-ма I засооа д!й раолгсиинах I дахсч ратинах с ал плане гй, паре-групуваши !х складу ! т.1.

Заасб1гаш!л знйна - пя пЬ'^зирлмг.ьзи!,- плиясм!гн!, багатосто-роин! 1 однобган а'ц-п, то эдМсайг-уг-с;» дэрллиа/т як пол штат /йе^Ыоьколкм.!/. « в1?сьноза».:й зисоОа».:! з ц!лли £:«клг/:пта асг-лав!с?ь и шизшшл, ЗзкобЦпл а I йн I або блоку вата П - цо езна-час так в ¡штата пера за все на иривллч! круга да як ах кра!н Заходу, щеб прамусата 1х пгребудувата свою зоыпинп пол!таку на основ! сучаснах загальнол^дськах цптостей, ягзкання пранпапу мирного сй{а1оаузаши, п1д:ива в1д пол! так и сала I бШськово! загроза, а такс.* мп;и! пХ)л!т!и:о-пр:'г.оз!, екеас/Лчк!, дууояяо-иуль-

уурч!, гуч.и1гаг.н1 блр"вра на ¡зляху роэз*яззкпя эШза 1 .нчоальст- • ва в ейповах справах. До еленен'пв механ!з:.'.а блскуг.апяя вШт вшюсяться: м!янародна политична система, яка включав в себэ но-в1 пол1тич1П п!дхода в ядарний в ¡к; пол!тико-правов! 1 моральн! норма, глобальны рег!ональн1 орган1зац!1, як! позанн! рзгулювата

в!йськово-пол1тичн! в!дносини держав з гилли недопущения г!йни I збройнах конфл!кт1в 1 будНшицтва надшш! всезэгально! безпеки; сукупн!сть пол!тичних, економ!чних I культурних зв"язк1в кра1н 1 народ!в; д!яльн!сть миролюбних сусшлышх рух^в 1 орган!зац1й. В ефективне функцЮнування механ1зму запобкання б!йни внооять св!й внесок основа! револсц1йн1 1 демократиям! сили сучасност}, -як! представлен1 р!зними п рог ре с ив ни ми пол!тичними рухама епоха.

В дисертаи!! робаться висновок про те, що в сучасних умовах фатально! неманучост! ново! св!тово1 виши не кнуе. Для цього сьогодн! в необх!дн1 сили 1 засоби. Ней вирноЕок грунтуеться на врахуванн! сп1вв!дно;11ення полкачних сил на м1кнародн!й арен1, зац!кавленост! ц!лах держав ! народ!в кати в мир!, иарна пол!тика повинна розрядкати конфл!кта м1ж кра1нами ! народами, не допуска-ти експорту револш11 1 контрреволюц! I. 13с! система вГйськового залякування повинн! бути перетворен! в система спмьно! безпоки вс1х кра!н 1 народ!в.

Отже, для того, шоб ,реал!зувати можлив!сть запоб!гашш свко-во1 в1йни в д1йсн!сть, необх!дн1 р!шуче посилення боротьби наро-д1в ироти сучасних агресор!в, подальща актив¡зашя вс!х револю-ц!йних ! демократичних сил миру ! сусп1льного прогресу, об"еднан-ня 1х зусиль в цШ боротьб!, п1двалення пильност! карод!в. У зв"яз-ку з цам могна говората про комплексной характер боротьби за кар 1 запоб1ганн! мозглнвах воен як законом1рпост! сучасного етапу суеп1льного розвитку.

Другпй розд!л - "Розвиток сучасного свиового рвволюцШного вроцзсу в умовах мирного сп!в!с.нування" - присвячений дослхджаннп вшшву политики мирного сп!в!снуванпя на розвиток сучасного св!-тового роволюШного процесу в наш час ! в перспектив!, що визна-чаеться поставлзнами дослшшцькима задачами.

В дясертацП шдкреслюзться, шо мнрне сп!в!снування - пе особлива форма м1здзрг.авнах в!дносин м!к кра!нами св!товсго сглвтова-рпства, як! направлен! .на утвердзоння м1н ними дьтового, взаемо-веоЧдного сп!вроб!тнацтБа_! змагання, абсолютно виклсчагчих зброй-нз наспльство як зас!б варшення ваникакчих сп1рних питань. Марне сп!в!сиування - едино рсзумна основа м!жнароднпх вдассии в ядврикй эи;. Есао сьогодн! пере творилось в умову. яаяавання лидства ! в!дпоз1дас {нтересам вс!х народ!в, во!х крат незалзжно в!д со-ц!ального устрою. Для того, шоб сп1вроб!тнацтво ! змаганая м!г.

державами розгорталось в нивШзованих формах, необх1дне нове пол!тичне бачення, треба иодолати напрям думок, стереотипа 1 дог. мп, як1 дгсталисл у спадаину в!д минулого. Треба проводити м!ж-державие сп1лкуванпя, поволоку уряд!в I держав у в!дпов!дностями э реальностями ядерного в1ку.

В дасертац! Г-в критичному план! розглянуто тезу про мирна сп1в!снування як специф!Чно1 форма класово1 боротьба, реал!зац!я якого на практиц! негативно вплинула на уявлення св1тово1 гро-мадськост1 про бувший Радянський Союз, його пол!тиц! на м^жнарод-Н1Й арен!. В1дмова в!д ц!еI тези в пол!тиц!.зовс1м не означав, що пол1тика держав перестала бути класовою, визначатися интересами пануючих клас1В, соц!альних прошарк1в ! труп. Не "в!дм!няються" заксног>ишост! класово1 боротьба, протиборство ¡нтере^в держав на св1тов!й арен!. На перше м!сце сьог'одн! серед !нтерес!в дер- • жав, клас^в, про:г;аРк!в, груп, окромих особистостей 1 т.1. ставиться загальнолюдський !нтерзс. У пор1внпнн1 з класовам в!н - визна-чальний.

Загальнолпдськ! проблема досягли тако! гостроти, що, якби в!д-моватася в!д 1х варшення в наш час, то пот!м можа бути просто п!зно. Лог1ка 1стор11 "спрацювала" так, шо в наш'час за ршення яагальнолюдськпх проблем потр!бно боротися негайно, п;е до того, як людство виршать сво1 со1иаль!и задач!, визволитися тчд ус1х вид!в гноблешш ! оксолуатац! I. Б1лы:е того, по сут1, боротьба за зпр!Еання загальнолгдськях проблем стала I боротьбою за ство-рення сприятливих умов вир!шання проблем соц1альнпх.

ПолIтика мирного сп'.й!снування I св!товий револвцШний процес знаходяться у суппречл&в1й едности "Розваток св!тового рвволиШ-пого процесу робать марне сп1в!снування б1льш усталенам, а роз-ряд!;у м!жнзродпо1 напруженосзч б^льа послдавною. В свою чергу, марне спЫснувашш спринт вакористанна б1льш снраятливах, мириах форм вирггення прэтарИ сучасно! епохи, створте найбиташ спраят-лпв! умови для рсзва-тку сучасного св!?ового револкц^йного процесу.

По-пераз, мирно "сп1в!снування створке спраятлип! умови для мирного розвитку кра!н св!топо! сшльностЬ В умовах миру, опорочения в!йськових нитрат народа 1 краТни здобувають можлив!сть розвиватиеп б!лва. ¡нтенсивно, в бКяьгми мIрI ваявляти сво! корЬш! югг.п'а, постП!но посилгвата свШ вплйэ на св1товий розваток.

По-другч, мирна сп1в1снувания спрпяс налагодженнп т1снш зв"яз-к!в м!ж робшшчша, молодшшми, я!ночимй та !натми орган!зац!ями

р,1зних nnfilH. Воно сприяе стпорснню таких умой. як1 дають .;южли-B;lcT¿ .трудящим масам б¡льа е(].сктивно боротися за ccoi соц1алыи ..i под1тичн1 права ! ¡итереси.

$о-трете, в умовах мирного сп1в1сн,ування посилксзться тенден-ц1я до прогрпсишюго сусп1льного розвитку молодих низводившихся кра.!н. Воно створюе ссрйозн] перепони реакцНшим силам сучасно-ст1, шо намагниться за допомогою "скспорта контрреволвцМ" вино-вши втрачен! позицМ в коа1нах, як! завоюпади нацшшьну неза-лсжн1сть. Мирна сп1в1снуланнл сприяс розвитку револгаийного про-цесу в цих кра!нах в шрних формах, без bü'.h.

По-чатверте, мирно спinicHVBaiuw являг собою бмьш сприятла-в! умови для розвитку масових демократичных рух!в, як i об"ектпв~ но направлен! проти резки Н'них-сил i ix пол ¡тики arpecii i вН;ни. Д1алектика п!днесення масових демократичних pyxiu в свiтi така, то 1з зростанням агресивност! рсакц1й1гах сил сучасноет! особливо ч!тко прогллдасться тснденц1я б1льи широкого втя-гнення народних мае в борот.ьбу проти гонки'озброень. за aanofiiramm cbítoboí aift— ня.

По-п"ято. мирне сшв1снування створюе спраятлав! умови для розвитку широкого 1 пл1дного сп1вроб1тиицтва pisiiax сусп1льно-по-л1тичних opraHlsaftif св!ту, як! прагнуть встановита двусторонн! i багатосторонн! эв"язки 1з эаруб1жнами орган iзац¡яки трудящих.

По-шосте, розваток культурних та iпиих зв"язк!в М1ж кражами в умовах мирного сп1п1снування сприяе духовному збпгаченнс особи ¡двалами миру, демократ i I i гуман!зма, поваги i взасмодопемога у BiflHocaHax м!и представниками нат>од!в рiэних краТн. CniBTocapn-ств о не залезших суверенних держав, а тако Украша стоять га шпро-кп8_ обм!н справжн1ма культурными пшностями mík во ir/a державами сп ¡ту, тому шо воно служить гуманним Ц1дчм: духовному збагаченню наоод1в, змШненню мару i добросус¡детва.

Otes, сьогодн! ycni'UHo будуьати-мшттодгл »¡дносини не мот.па, якяо us ралуватиея з реальностями ядерного, а ту. Буде долга i завзята боротьба bcíx рзволщп'шах, демокштичнах i каролвбних свд эа те. иоб протиборство mík кражами светового сп1ятовариства в1дбувалося т1льки i вдклич'но в формах мирного змагакня. Бо мир, мирне cniBicHyEüHíui - пеобхшт умова успешного еконоьичного i остального прогресу, поступального розвитку сигового револппйно-го ncs::;cy. Альтернатива мирному cniBic'.iymmiB в паи час немце.

В дисертащ! гпдкреслюеться, що можна i потргбно з'аборонптк В1йну як oaci6 виршення мгжнародних i Ы1адержавних суперечСк. Але не можна"заборонити" громадянську або нащонально-пизволбну Bitlity, не можна взагалГ "заборонити" револющп як 3aci6 змии сощального статус-кво. .'охиалыи змхни в cniTi в!дбувают£ся не тому, що цього хочуть прогресипн1 сили сучпсяостг. А тому', ио такх закони суапльного розвитку.

Сощальт револющ! зд1йснввться нирними i немирпими шЛяхами. Важлиним полхтичнимн фпктором у вибору шлиху револедх! с рНспь розвитку дсмократичних свобод, ярхл1сть револющйних парт!й i т.д., стан пащонпльного пнтаннл, оыальки розпиток револщМно-■го процесу може i посилити нащопальний рух лк союзника реаоли-цхi, i в1Д1рпати !:ого в1д револетй!. У зд1йсненш мирно! Ч1< немирно! альторнативи п1дхграк>ть роль соц1яльно-Пол!тичи1 i ¿део-Л0!ЧЧН1 фактори, мгашродна- обстановка, ыожливхсть пюлсмиоХ 1нтервснц1i, допсмора контрреволюции 3omii.

Н дисертащ! падкреслюеться, що найбхльш.дощльний шлях со-щального х Haniскального внзволення народтв - ие шлях миркий, який псредбачае використаннл парламентских i позапарламеНтсксих 3aco6in виршення сощальних i поЛ1тичних кснфл1кт1в. Ракетйо-пдерний вIK потребуе в1Д реьолюцхйних i контрреволюции«» сил су-часносм гранично! nmweHocTi при uitCopi ситимллышх ¿Гори бороть-би. Проблема вибору ifор?.. иоротьби пороростас нинг в проблему 1снування лвдсько! цигпл1защ!.

1Пнець XX столiття з новой силон гпдтверджуе вср1атипн1сть сусгальних процесгв, рухомгсть грилей uiac ргэнимн по свошу омгс-ту реформами, м1ж реформою i роволг;ц1гя, м1ж.револкЩпмЙ piniioro типу. !'iipa взасмопереходу, його форма в кожному конкретному вй-падку визначаються конкретно-хсторичноп обстановкою, творчхетю революцпЧних i демократнчних сил.

В дисертащ! розкрита специфхка складання револццпших ситуаций в результат! еконо.чгчних i пол1тнко-о1йськових криз, яка виявляеться в тему, що народи тоталхтарннх i слаборозшшеннх держав не хочуть миритися хз соцхалышю не'справедливхсто, злиден-. Н1стю, вхдеутшетю сЕободи, з пануванням вЫськово-прошелових XHTepeciB, вибиравть орхштащ* на цхшюстг сусп1Льного устрою, в якому в результат: науково-техщчного nporpscy досягнуто без-прчклздний в icTopil добробут, якш'1 поинрюсться на Bci верстви населения.

- 32 - ~

Особливост1 св1тового ррзвитку потребують сьогодн1 внесения певних зм!н в стратеггю 1 тактику револкщйно! боротьби, обумол-люють необх1дн1сть вироблення I впровадження в життя нових пол1- , тичних ршень.■Суть 1х для революц1йних I демократичних сил по-лягае у вшнн1 правильно, науково виробляти свою стратегию I тактику, у здатност1 в1Дмовитися в1Д застар1лих догм, проводити пол1Тику з врахуванням як1сно нових 1сторичних умов. В1д пробле-ыи вибору правильних форм революц1йно* боротьби багато в чому залежить майбутне не тхльки тхе! чи :ншо1 конкретно! держави, але ыожливо й всього лвдства, тому що в наш час пол1тика сили у вс!х П формах I проявах зжила себе.

заключен^ дисертацЛ пвдводяться основн1 шдсумки досл1д-нення, вказуються напрями подальшоК розробки проблеми сшввхдно-шсш1я св1тового револкшйного процесу I вхйни як сусп1льно-пол1-тичних явищ, пропонуються деяк1 практичнг рекомевдац! I, направлен! на активгэащю науково-дослхдницько! I учбово-виховно* робота.

Основ! положения дисертацН вздображенх в слхдутачих роботах:

1. Современный мировой революционный процесс и война. - Севастополь: Изд-во СВВМИУ, 1990. - 18,5 п.л. /монография/.

2. Диалектика мирового революционного процесса и войны: история и современность. - Севастополь: Изд-во СВВМИУ, .1909. -13,95 п.л. /монография/.

3. Альтернатива современности: "звездные войны" или "звездный мир". - Севастополь: Изд-во СВВМИУ, 1989. - 5,0 п.л.

4. Диалектика войны, мира и революции в ядерный век // Новое мышление и военная политика: Материалы докладов на Мендународной научной конференции, состоявшейся в Москве 14-16 ноября 1989 г. -Ы.: Ф0 СССР', 1989. - 0,Ь п.л. .

5.. Диалектическая взаимосвязь войны и революции // Диалектика и современный стиль мышления. К итогам П регионального семинара,' г. Севастополь, 1У82. '- Севастополь: £'0 СССР /Севастопольское отделение/, 1983. - 0,5 п.л.

6. Война и революция. - Севастополь: Изр-во СВВМИУ, 1965. -3 п.л.

"V. Современный мировой революционный процесс: структура, движущие силы и закономерности его развития. - Севастополь: Изд-во ■ СВВМИУ, 1985.-

8. Война как общественно-политическое явление. - Севастополь: Изд-во СВВМИУ, 1985. - 4,74 п.л.

9. Мировой революционный процесс и проблемы борьбы с военной опасностью в современную эпоху. - Севастополь: Изд-во СВВМИУ, 1987. - 4,5 п.л.

10. Проблемы войны и мира.и современный революционный процесс. Севастополь: Изд-во СВВМИУ,>1987. - 3,25 п.л.

11. Моральный дух войск и проблемы его формирования в современных условиях // Актуальные проблемы укрепления морального духа армии: Материалы Всесоюзной научно-практической конференции. -М.: Ф0 СССР, 1909. - 0,5'п.л. '

12. Контрреволюционное вооруженное насилие: проблемы его предотвращения и преодоления в современных условиях. - Севастополь: Изд-во СВВМИУ, 1991. - 2,0 п.л. /в соавт./.

13. Место к роль армии в революционном процессе. - Севастополь: Изд-во СВВМИУ, 1991. - 2,0 п.л.

14. Современный мировой революционный процесс и закономерности его развития. - Севастополь: Изд-во СВЕМИУ,- 1987. - 3,0 п.л. -/в соавт./.

Зам. 1« 477. тир. 100. Пмдг^чичо- пол1грлф1чний центр *Ки1псыснЯ ун]веремтет*. Кн1в, Б. Шевчо?'ка, !