автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: А.Н. Потресов в общественно-политическом движении России /90-е годы XIX века - I9I7 г./

Полный текст автореферата диссертации по теме "А.Н. Потресов в общественно-политическом движении России /90-е годы XIX века - I9I7 г./"

донщькдо дерз&вшй ялтраш

\ Г

Г*

На правах ружопксу

С0Л0ЕЙСЕ\ Раїса Петріша

О М .ПОТРЕСОЗ У ГРОМАДСИЮ-тіІТИЧЮМУ РУСІ РОСІЇ /90-ті р. XIX ст. - 1917 р./

Спеціальність 07.00.С6 - всесвітня історія

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового стутіенк кандидата історичних наук

Донецьк-1996

Дисертація е рукописом.

Робота гахонша на кафедрі загальної історії Київського кздісааЕЬИОГо університету ів .Тараса Шевченка. '

Нзуйоекй керівних: доктор історичних наук, професор Ркбцев В.П.

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор Єрхоз Г.П.

- кандидат історичних наук, доцент

Іеонов С.Д.

Провідна організація: Інститут національних відносин і

політології НАН України

Захист відбудеться " /С? " 1995 р. о„. гох

на засіданні спеціалізованої вченої ради К.06.06.0І по присуддеї наукового ступеню кандидата історичних наук в Донецькому державі му університеті /240055, и.Донецьк, вух.Університетська, 24/, корпус 2, вуд.38/.

З дисертацією ысвна ознайомитися в науковій бібліотеці Донецького державного університету.

Автореферат розіслане " 1995 р.

Вчений секретар спеціалізованої ради, кандидат історичних наук,

доцент -Б -Крапі БІ н

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Історичне відновлення суспільства на сучасному етапі, його демократизація та гласність створили реальні умови для очищення історичних знань від суб’єктивізму і фальсифікації.

Розширення меж наукового пізнання істориків вимагають поглибленої розробки питань, пов'язаних з дослідженням діяльності лідерів соціал-демократії, тому що значна кількість політичних діячів, які здійснили суттєвий вплив на хід суспільно-політичного життя Росії, були представниками соціал-демократії.

Олександр Миколайович Потресов /1.09.1869-ГІ.07.1934 рр.'/ як один із лідерів соціал-демократії і як представник альтернативної думки більшовизму с своєрідною білою плямою в історії. Його особистість була сфальсифікована.

Актуальність дисертаційної роботи зизначаеться також і тин, що дана проблема не розроблена в історичній літературі України.

Дослідження обраної теми важливо для того, щоб відтворити справжню історію громадсько-політичної діяльності відомої історичної особи О.М.Потресова у всіх ракурсах , запобігти її ідеологізації і політичному спотворенню. Дими обставинами, а також відсутністю узагальнюючих праць з проблеми і зумовлений вибір зазначеної теш дисертаційної роботи.

Об’єктом дослідження є різноманітні літературні та архівні даерела, монографії, статті, написані істориками, публіцистами, збірники документів, що в тій чи іншій мірі висвітлюють громадську та літературну діяльність О.М.Потресова.

Предметам даного дослідження виступає формування ідейних погляді® і становлення О.М.Потресова як одного із лідерів російської сопі&я-демокргтї, ідейно-політична позиція його в роки першої російської буржуазно-демократичної революції /1905-1909 рр./. Окремий розділ дослідження присвячено висвіт-деншз проблеми громадсько-політичної та літературної діяльності О.М„Потресоза а період між двома буржуазно-декократичгаши револЕцікии /І907-І9І7 рр./.

Хронологічні рамки дисертації охоплюють період 90-ті роки XIX століття - 1917 рік, тобто з моменту появи.0.№Лотре-сова в революційному русі до жовтня 191? року, коли ідейне протистояння переросле в окремо взяту позицію до більшовизму з под&жьвою еміграцією за кордон.

' Стан наукової розробки теми. Громадсько-політична діяльність 0.МЛіотресова до теперішнього часу в деякій мірі відображена лише у загальних працях з історії російської соціал-демократії. На кадь, весь матеріал про 0.М.Потресова обмежується іноді лише декількома абзацами, а то й рядками.

Одна із перших згадок про 0.М.Потресова виявлена у роботі КЛевіна,^ опублікованої на початку XX століття, для якої характерний яскраво виражений публіцистичний характер. В ній ОЛ.Потре соп, як лідер соціал-демократії, характеризується в найбільш загальних рисах, що не дає можливості детально відтворити окремі епізоди його життєдіяльності. Де характерно і для

, о

робіт дещо пізнішого часу, зокрема праці М.Батуріна. Важливу

%евин К. Политические партии в России. М., 1909.

^Батурин Н.К. Кто такие большевики и меньшевики. М.: Изд-во Д.М.Куиано8£, 1917. ~

сторінку в політичній біографії О.М.Потресоза відкривав робота Л.Мартова,^ в якій автор фрагментарно, але об’єктивно показує деякі аспекти його громадсько-політичної діяльності: участь у роботі "Союзу боротьби за визволення робітничого класу", ВИ7 дазкичу діяльність та ін. Ця праця є значним внеском в доробок досліджуваного питання.

Більш предметно проблема, що досліджується, розроблялась в 20-30-ті роки. Саме з цей період вийми пралі з історії меншовизму,^ в яких автори йдуть більше шляхом аналізу в цілому даної течії і менше всього звертають увагу на всебічний аналіз його лідерів, в тему числі і О.М.Потресоза. Деякі аспекти громадсько-політичної діяльності О.М.Потресова висвітлені в публікації Г.Зінов’єва,^ де на фоні боротьби В.1.Леніна за створення партії нового типу поданий короткий аналіз життєвого шляху Олександра Миколайовича. Заслуговує на, увагу робота В.Коло-колкіна,^ в якій відображені стосунки О.М.Потресоза з В.1.Леніним і П.Б.Струве. .

Необхідно визнати досить суперечливий і неоднозначний

■“■История Российской социал-демократии../ Под редЛ.М.Марто- : ва/. - Без м/и. - Книга, 1918.

о

Бардин Ил. Революция и меньшевизм.- М.-Л. Госиздат, 1925.; Дкмалштейн С.М. Кто такие меньшевики. Харьков, 1922;

Залежсккй В.И. Ликвидаторы. М.: Молодая гвардия, 193I.; Лепешинский П. С ликвидаторстве в годы реакции.// Старый большевик, 1933. - № 3.-С.30-47; Мартынов А.О меньшевизме и большевизме.// Красная новь. М., 1923. '

Зиновьев Г. История Российской Кошунистнческой партии /большевиков/: Популярный очерк.- 3-є изд.-Харьков:Пролетарий,1924. %олоколкин В. История большевизма в социал-демократическом освещении.- М.-Л.: Московский рабочий, 1927. .

характер розвідку історіографії проблеми в 20-30-ті роки. Сталінська "коротхокурсна" історіографія мала яскраво виражений класовий хар&к'їер, тому особистість О.М.Потресова була сфшіьси~ фікована і на неї було накладено ідеологічне табу. Наприклад, у працях В.Адоратського, К.Рсзенблша^ багато аспектів дослідження отриагли одностороннє, механічне висвітлення і з партійних та класових позицій. Зокрема, О.М.Потресов у авторів виступає як "ліквідатор", ідеї якого були шкідливими і небезпечними. Суттєвий недолік цих робіт полягає в їх апологетичному характері, відсутності аналітичного і критичного підходу до дійсності, що було притаманно літературі цього період-, оскільки, існуючі в наупі традиції не давали можливості вийти за рамки розроблених узагальнених схем. Але, незважаючи на це, ці праці заслуговують увагу дослідників - вони є одними із аспектів для критичного аналізу особистості О.М.Потресова.

Найбільш цікавими в контексті дисертаційного дослідження є роботи От.Івановича^ і В.Ніколаєвського.^ Досить оригінально під кутом зору психологізму показав аспекти культурно-психологічного портрету О.М.Потресова Ст.Іванович. В цій роботі цікаво відтворюється життєвий і творчий шлях видатної постаті російської духовної культури О.М.Потресова. Автор особливу уваг^

^Адоратский Б. Большевизм в годы реакции./ В борьбе с ликвидаторством, отзовизмом и троцкизмом /1908-1914 Гг./.// Московский рабочий.М.-Л., 192?.; Розенблюм К. Второй сьезд партии., Под ред.С.Аввакумова.- Л.: Ленпартиздат, 1933.

Иванович Ст. Опыт культурно-психологического портрета.- Парос. /БЛ./.- 1938.

%1отресов А.Н. Посмертный сборникТїроизв&дейий. Б.Николаевски

А.Н.Потресов. Опыт литературно-политической биографии,- Пари 1937.

приділяє характеристиці його складного, суперечливої^, драматичного образу. Досить переконлизо розкриває значення теоретичної спадщини О.М.Потресова по самій суті суспільного прогресу.

Дуже широкий матеріал з проблеми, ідо розглядається, міститься в книзі Б.Кіколаєвського, в якій-автор здійснив' досить повний комплексний аналіз літературно-політичної біографії О.М.Потресова, вірно визначна мотиви переходу його в опозицію по відношенню до В.1.Леніна і більшовиків, продемонстрував можливу ступінь об’єктивності при аналізі досліджуваної проблеми, грунтовно показав процес формування суспільно-політичних поглядів О.М.Потресова і становлення його в російському’суспільно-політичному русі. Певне,місце в роботі займає висвітлення "суті проблем, розробкою яких займався О.М.Потрєсов. Це перша серйозна, .своєрідна спроба заповнити досить суттєву прогалину в історії соціал-демократії. Наталь, обидві роботи були опубліковані за кордоном. Подібних змістовних і цікавих праць з цей період у нашій країні не з’явилось.

Визначну цінність мають наукові првці, опубліковані в 50-80-ті роки, зокрема В.Степанова* і В.П.Рябцева.^ В.Степанов об’єктивно розкривай роль О.М.Потресова в історії створення газети "Іскра". Викладений в цій праці матеріал являє собою суттєве логічне дСпоэнення дослідження радянських вченій, особливо при абсолютній відсутності сучасних узагальяшчих деідеологізованих

^Степанов В.Н. и да. Ленинская "Искра". История создания и распространения. 1900-102 гг./ В.Стєпенов, К.Тєрковскпй, .Карл Вигель.: М..: Книга, Лейпциг Феб Фаухбухфердаг,- 1984. '

*Тябцёв В.П. Историческое значение опыта борьбы БЛЛенина, против ликвидаторства;К.: Вща школа: Изд-во при К::зз.упзверси-тете.- 1988. ’

робіт з цієї проблеми. В монографії В.П.Рябцева вперше аналізуються теоретичні аспекти політичної діяльності О.М.Потресова, показується його керівна роль в боротьбі меншовиків проти В.І.Ле ніна. Іксі дослідження: Л.і.Добродомової, В.Тюріна* не позбавлені традиційних апологетичних стереотипів, викликаних часом їх опублікування. Автори навіть не намагаються вийти за рамки ідеологічних догматів і характеризують О.М.Потресова лише як представника ідейної течії ліквідаторства. Але, не дивлячись на упереджені ідеологічними замовленнями висновки, ці роботи мають певний науковий інтерес з огляду на фактологічний матеріал.

В цілому пошук і утвердження нових підходів, відмова від стереотипів здійснюється поки що недостатньо швидко. При аналізі політичної боротьби серед російської соціал-демократії, на наив погляд, непробачно мало в історичній літературі відводилося місця оцінці особи О.М.Потресова, який, відігравав одну з керівних ролей в історії російської соціал-демократії. Аналіз опублікованих праць дає змогу зробити висновок, що оцінка політичного протиборства в російській соціал-демократії програє від того, що в ній, по суті, відсутній О.М.Потрєсов, як політичний діяч, чиї погляди з більшості питань були вирішальними для меншовиків. До нинішнього часу відсутні і в Україні спеціальні історичні дослідження суспільно-політичної діяльності С.М.Потрєсо-ва. Немає сумніву, що необхідні наукові роботи з даної проблеми.

^Добродомова Д.£. Борьба большевиков в годы столыпинской реакции за сохранение и укрепление нелегальной революционной партии. Изд-во МГУ, - 1955; Халипов А.С.Борьба В.И.Ленина против ликвидаторства /1908-1914 гг./ - Минск.- 1982; Тюрин В.И.Борьба большевиков во главе с Лениным за партию против ликвидаторов, отзовистов и примиренцев /1907-1910 гг./.- Пенза. - 1970.

Джерельна база дослідження дуже широка і різноманітна. Головним джерелом дослідження є епістолярна спадаша О.М.Потре-сова.* Дисертантом виявлено понад 300 статей, брошур, рецензій, написаних О.М.Потресовим, які даять змогу розглянути його теоретичні погляди з цілого ряду проблем суспільного руху і об’єктивно відобразити повну картину складних етапів всієї його діяльності як політичного діяча. Для його праць були характерні широта постановки проблем, строга перевіреність фактичного матеріалу, чітка логіка роздумів, яскрава і образна манера викладу. Спектр питань, які розглядав 0.М.Потресов був досить Екрокий: про розстановку політичних сил в країні, про гегемона і союзників в буржуазно-демократичній революції, про парламентську діяльність, про розвиток культури, про джерела розвитку російської суспільної думки, питання війни і миру, створення правової держави і т.д.

Важливу групу джерел складають архівні документи Центрального державного історичного архіву і Архіву Російського центру зберігання і вивчення документів новітньої історії. Але в них здебільшого подані лише короткі біографічні відомості про їїс-тресова О.Ы. і відбиті деякі аспекти громадсько-політичної діяльності його. Не всі матеріали є рівноцінними, току до більшості з них необхідно підходити з позицій об’єктивності.. Доцільно зазначити, що сукупність використаних документів фондів забезпечує наукове вивчення проблеми.

*11 отресов А.Н. Этюды о русской интеллигенции.- 1907; Его же. Критические наброски.// Нашя заря.- І9ІІ. - № 3. - С.71-78; Потресов А.Н., П.Б.Аксельрод /45 лет общественной деятельности/. - Спб. - 1914; Потресов А.Н. Интернационализм и космополитизм.- Изд-во "Книга". П.-М., 1916.

Без сумніву, суттєвим джерелом для дослідження була періодична преса,^ в якій з своїми статтями виступав О.М.Потресов.

Це перш за все, меншовицькі видання, легальні і нелегальні більшовицькі газети і журнали, які дають уявлення про політичну діяльність О.М.Потресова.

Необхідним джерелом для вивчення проблеми є резолюції П-У

з’їздів РСДРП та резолюції партійних форумів меншовиків, де об-

• • 2 грунтовувадась оцінка політичної позиції О.М.Потресова.

Визначне значення для освітлення теми мають документальні

збірники,' енциклопедичні словники, в яких містяться короткі

біографічні дані про О.М.Потресова і алфавітні покажчики його

псевдонімів.^

Цінним джерелом є листування О.М.Потресова з В.1.Засулич, Ю.О.Мартовим, Г'.В.Плехановим, П.Е.Струве, М.1.Туган-Баранов-ським, А.Парвусом і ін.лідерами соціал-демократії, в якій ‘ висвітлюється опінка поглядів О.М.Потресова з різних проблем

^Заря.- 190І. - № 1-3; Звезда. - 1930. - № ПО; Искра. - 1905.-№ 34; Наша заря. - 1914. - * 7; Наше дело. - 1915. - № 15;

Речь. - 191;. - .V 10.

2

Резолюция группы оборонцев, предложенная на съезде по докладу А.Н.Потресова.// День. - 1917. - 27 августа.

°Масанов И.і.Словарь псевдонимов русских писателей, ученых и общественных деятелей. Т.4. Новые дополнения к алфавитному указателю псевдонимов. Алфавитный указатель авторов. Издательство Всесоюзной палаты. М., 1960; Первая русская*революция. Указатель литературы. М.: Изд-во Коммунистической академик, 1930. 4Ііенін В.І. О.М.Потресову.- 26 січня 1899 р.- Повн.зібр.творів.-Т.46. - С.18-22; Потресов А.Н. Письма к П.Б.Струве /1898-1899/ Вестник МУ. Серия 6. История. 1922. - № 6.-С.37-53.

російського суспільного руху. З поправкою на суб’єктивні спінки

' . . ' і судяення однодумців і опонентів О.М.Потресова, переписка дозволяє зрозуміти причини, що зумовили перехід О.М.Потресова в опозицію по відношенню до В.1.Леніна.

листування є у вищій мірі цінним і важливим документом, тому шо не лише дас основний матеріал для точного встановлення фактичної і хронологічної канви подій, але й знайомить з дійсним, іноді не відображеним в пресі, ставленням історичних діячів до тих подій, учасниками яких вони були, - з тили внутрішніми розбіжностями і поглядами , які пізніше, при .внесенні суперечок в літературу, були згладжені і стерті, але точне вияснення яких надзвичайно ватлизе для історика, що камагазть-ся показати індивідуальну роль кожного окремого діяча в ланцюгу історичних подій, зокрема О.М.Потресова.

В негативному плані впливає на дослідження однобічність листування, відсутність іноді відповідних листів, - і цей факт неповноти матеріалів автор змушений був. враховувати. Але, не-зЕвяаючи на це, в переписуі є багато цікавих матеріалів для розкриття теми дисертаційного дослідження.

Методологічна, теоретична основа дисертації базуються на принципі науковості, об’єктивності та історизму. Автор послуговувався переважно суттєво-змістовним методом при дослідженні даної проблеми. . .

Мета дослідження. Виходячи із стану наукової розробки проблеми метою дисертаційного дослідження є комплексний і об’єктивний аналіз' особистості О.М.Потресова, розгляд найбільш важливих періодів його політичної і суспільної діяльності, висвітлення його .особистої позиції при вирішенні глобальних проблем російського визвольного руху.

Дня реалізації цієї мети визначаються такі завдання:

- відновити історичну справедливість і дати об’єктивну оцінку особистості О.М.Потресова, який відіграв значну роль в історії російської соціал-демократі І і робітничого руху;

- систематизувати все, що напрацьовано історичною наукою по відношенню до історичної особи О.М.Потресова і критично проаналізувати публікації з позицій історизму і об’єктивності;

- дослідити процес становлення О.М.Потресова як одного із лідерів соціал-демократії і виявити причини еволюції його теоретичних поглядів і мотиви переходу в опозицію більшовиків;

- ознайомитися з наявністю впливу ідей О.М.Потресова на позиції меншовиків і ліберальної течії України к.ХІХ- початку XX століття;

- розкрити суть поглядів і позицій О.М.Потресова, його політичної і суспільної діяльності в період між двома буржуазно-демократичними революціями; _

- вивчити сторінки політичної біографії О.М.Потресова, пов’язані з революцією 1917 року, виявити його ставлення до Лютневої та Жовтневої революцій 1917 року і взагалі до ідей соціалізму;

- провести широкий аналіз всієї маси виявлених праць

О.М.Потресова. З’ясувати коло проблем, розробкою яких він займався;

- ввести до наукового обігу маловідомі факти про О.М.Гіо-тресова; _

- обгрунтувати деякі нові підходи подальшого вивчення теми, визначити і конкретизувати ряд аспектів проблеми, що мають наукову значимість для відтворення історичної правди.

ІЗ

Результати, одержані автором у процесі вирішення дослідницьких завдань, виносяться на захист: ©

1. О.М.Потресов був представником нової генерації російської інтелігенції: глибоко освічена, всебічно розвинена ладана, прекрасний політик і суспільний діяч, блискучий публіцист і видавець, соціал-демократ за переконанням і літератор за покликанням.

2. О.М.Потресов свідомо і цілеспрямовано проводив значну громадсько-політичну та літературну роботу: приймав активну участь у керівництві органами партійної преси; був у постійних пошуках нетрадиційних форм суспільного прогресу; приділяв велику увагу механізму думської діяльності; виступав у ролі опонента

В.І.Леніна. Концептуальні відмінності у сприйманні каркстзму, інтелектуальна чесність сприяли еволюції поглядів 0.М.Потрвсова і були основною причиною ідейних розбіжностей В.І.Леніна і 0.М.Потресова.

2. О.М.Потресов був неординарною людиною, повнокровною ■ особистістю, індивідуальністю, наділеного неповторною людяністю.

З іншого боку це складний, суперечливий і драматичний образ.

4. Надзвичайно велике значення ідей О.МЛотресова за самою суттю політичного і соціального прогресу. Теоретичні положення його пре необхідність розвитку національної культури, про важливе значення самодіяльності мас, про виховну роль інтелігенції, про необхідність розвитку продуктивних сил і створення правової держави-мають актуальність і на сучасному етапі національного відродження України. ' '

Наукова новизна дисертаційної роботи полягає в тої^г, що автор робить спробу вперше в Україні -на основі -широкого кола джерел і літератури відтворити історичну справедливість в -оцінці

громадсько-політичної діяльності 0.Ь!.Потресова і його ролі е ■російському визвольному русі. В дослідженні на основі введення до- наукового обігу нового фактичного матеріалу аналізуються не вивчені аспекти проблеми. В роботі розкривається значна кількість невідомих сторінок життсвсї біографії О.М.Потресова. Де перше комплексне дослідження в Україні, ще охоплює в цілісному вигляді узагальнюючий аналіз громадсько-політичної діяльності О.М.Потресова.

Практичне значення розробки теми полягає в току, що основні полонення і висновки дисертації можуть бути використані в наукових цілях при написанні узагальнюючих праць з історії розвитку російського визвольного руху і суспільної думки і в контексті навчально-виховного процесу вузів. Біографічне дослідження історичних постатей у навчальному процесі сприяє формуванню у молоді свідомих переконань, заснованих на глибоких наукових знаннях, а в виховному процесі є діючим педагогічним засобам виховання прогресивно думаючого, духовно збагаченого молодого покоління.

Апробація роботи. Ссновкі положення та зисновки'дослідження обговорювались на теоретичних та методичних семінарах, засіданнях кафедри загальної історії гуманітарних факультетів Київського національного університету ім.Тараса і.єечєнко. Окремі результати дослідження викладалися автором у доповідях на науково-теоретичних і науково-методичних конференціях Донецького технічного університету і Донецького комерційного інституту.

Структура дисертації. Мета, завдання і методологічна основа дослідження зумовили її структуру. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і рекомендацій,списку використаної літератури і джерел. . , .

П. ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовується актуальність теш, подається історіографічний огляд літератури і короткий аналіз джерел, формулюються мета і завдання дослідження, визначається його наукова новизна.

У першому розділі - "Формування ідейних поглядів і становлення С.МЛІотрєсова як одного із;лідерів російської соціал-демократії" аналізуються джерела формування суспільно-політичних поглядів О.М.Потресева і досліджується процес самовизначення його у російському соціал-демократичному русі. '

Результати досліджень свідчать, що в кінці XIX - на початку XX століття важливе місце в плеяді відомих і сторичних фігур займав Олександр Миколайович Потресов. Розумний, талановитий, неординарний в почуттях і теоретичних поглядах "він ще зовсім молодою людиною дуже сильно вразив представників високої культурної еліти Росії. Якась надзвичайна винятковість його інтелектуальної суті відчувалась у ньому навіть тоді, коли ніяких офіційних суспільно-політичних реалій за ним ще не було".^

Необхідно зазначити, що змістом його ідейного орієнтиру було прагнення до високих ідеалів, звернених у майбутнє. Суть його життєвої поведінки полягала в активній співучасті у всіх змінах в суспільстві. Особистості якості цього діяча високо оцінювали однодумці і політичні противники.

Автор звертає увагу на те, що О.М.Потресов ще замолоду виробив основні принципи життєдіяльності, в оснозі яких були загальнолюдські цінності і якими він незламно і непорушно керувався цілий СВІЙ вік. .

■^Іванович Ст. Опит культурно-психологического портрета.- С.ІЗ.

В розділі на основі аналітичних роздумів зроблено висновок, що цій людині через духовні і розумові передумови, самою природою була призначена роль професійного політика і літературного борця.

Проведене в дисертації дослідження дає підстави стверджувати, що О.М.Потресов дотримувався еволюційної концепції суспільного розвитку. Він визнавав, що революційний клас - це двигун прогресу, а молодь орієнтував на ціннісні відносини, його дуже цікавила проблема історії російської суспільної думки, внаслідок чого він'цінував ідейні традиції революційних діячів попередніх поколінь.

В розділі підкреслюється, що з кінця 80-х на початку 90-х років моральна свідомість привела 0.М.Потресова до лав соціал-демократичного руху, і з того часу він відірвався від основного свого духовного покликання - літератора.

Автор приходить до висновку-; що сімейне виховання, громадсько-політична діяльність О.М.Потресова, участь у студентських гуртках і рухах, "Союзі боротьби за визволення робітничого класу", знайомство з революційною літературою, доставка і розповсюдження в Росії нелегальної соціал-демократичної літератури, встановлення контакту із західно-європейською соціал-демократією сприяли становленню О.М.Потресова як незвичайної особистості і майбутнього лідера соціал-демократіІ. В дослідженні наголошується, що прийняття П з’їздом РСДН1 резолюції О.МЛІотресова про ставлення'до ліберальної буржуазії свідчило про те, що він уже сформувався як один із лідерів соціал-демократії Росії.

В дисертації зазначено, що О.К.Потресов відіграв значну

17 '

роль у розповсюдженні ідей марксизму в Росії. На протязі тривалого періоду він стояв на чолі марксистських виданьЗ І цій справі О.М.Потресов віддав не лише багато енергії і сил, а й всі власні матеріальні кошти. • .

Результати дослідження свідчать, що Олександр Миколайович був зачинателем іскрівського періоду в історії російської соціал-демократії, одним із засновників цієї партії, її моральною і інтелектуальною гордістю.

Дослідник доводить, що усвідомлення необхідності реформ у марксизмі, ідейна незгода з теоретичною концепцією В.1.Леніна з питань суспільного прогресу, інтелектуальна чесність штовхнули О.М.Потресова в ряди меншовизму. Цим був зумовлений його поступовий перехід на позиції опонента В.І Леніна і представника альтернативної думки більшовиків та поява його на політичній арені в період революційних штурмів І9С5-І907 рр. як провіденціальної людини патріотичного синтезу, що прагне до прогресу .

У другому розділі - "Ідейно-політичні погляди і діяльність

О.М.Потресова в роки першої російської буржуазно-демократичної революції /1905-1907 рр./* з’ясовуються зміст, форми і методи діяльності О.М.Потресова, визначаються і аналізуються проблеми, розробкою яких він займався.

Проведене в дисертації дослідження дає право стверджувати, що в 1905-1907 роках почався новий етап діяльності О.М.Потресова, на змісті якого безпосередньо відбилось подальше піднесення революційного руху в Росії, загострення боротьби в суспільстві, вплив передових ідей. .

На основі аналізу літературних, джерел автор підкреслює, що виходячи із-законів об’єктивного розвитку, О.М.Потрессв розробляв свою теоретично-критичну концепцію соціального прогресу по-

ступово, діалектично. Які б питання він не порушував - соціальні, економічні, історичні, правові, політичні, - завжди в центрі уваги їх-були народи Росії, з їх історичним минулим, з їх вірою і надією на власну незалежність. В роботі особливо наголошується, ще національна ідея була провідною ниткою всієї громадсько-політичної діяльності О.М.Потресова. Усе, що почерпнув Олександр Миколайович із духовної скарбниці народу,, він переробляв своїм невтомним талантом у щоденній натхненній діяльності

і повертав людям у нові}* якості .

Автор зазначає, що в 'буремні революційні роки О.М.Потрессв досліджував діалектику взаємозв’язку матеріального і духовного, виходячи з того,що-моральність усіх прошарків і груп гарантуватиме просування вперед до правової держави. Таким Чином, він порушував широке коло питань духовної сфери життя.

В розділі значна увага приділяється позиції О.М.Потресова ' відносне про6ле)формування свії-огляду народних кас. Аналізується його парламентський, реформаторський шлях боротьби народу •Росії. Одночасно звертається увага на те., що внаслідок характеру і стилю своєї літературної діяЛьнссті, він здебільшого звертався до інтелігентської еліти, ніж до народних мас.

В роботі розглядається відносеккя С Лй.По’гресова до марксизму. Марксизм С.М.Пстресов розглядай як нову Течію, що має праве на гегемонію е революційному русі V Але одн&чйсно виступав за необхідність проведення реформ у марксизмі. 4м були зумовлені його теоретична розробка ідеології меншовизму■, Принципово нової моделі соціал-демократичної партії і виступ О.М.Потресова у ролі опонента В.1.Леніна і більшовиків.

Грунтовний аналіз епістолярної спадщини О.М.Потресова і архівних матеріалів дає підстави стверджувати, що прекрасний

суспільний діяч, один із найкращих стилістів Росії О.Н.Потресов вів велику революційну діяльність, в основі якої були покладені принципи акумулкційності /можливості кваліфіковано і адекватно

*

виражати в своїй діяльності інтереси народу/і інновнційності ' /здатності постійно висувати нові ідеї, або їх комбінувати і удосконалювати/.

Автор зазначає, що в 1905-1907 рр. О.МЛІотресов був полі-тизованою людиною ноеого типу: активний учасник і творець політики, представник вибору демократичної альтернативи, борець з партократією і політичними амбіціями.

Результати дослідження свідчать, що О.М.Потресов під чао , подій першої російської революції був яскравою фігурою, в якій слово і діло, ідеал і втілення завжди йшли поруч. Ці якості допомагали йому жити і добиватись своїх цілей, але, одночасно ускладнювали його стосунки з політичними противниками і однодумцями , особливо в період між двома буржуазно-деиократнйййки революціями.

У третьому розділі - "Громадсько-політична та літературна діяльність О.М.Потресова в І907-І9І7 рр." "висвітлюється громадська, політична та літературна діяльність О.М.Потресова.

Автор показує, що поразка першої російської ревшзщії, епоха реакції обумовили радикалізацію поглядів О.МЛотресова і прискорили остаточний перехід його в опозицію по віднтенню до більшовизму. Дослідник підкреслює, що в цей період Олександр Миколайович займає керівні позиції в меншовизмі. Він виступає проти марксизму як світогляду і політичної доктрини більшовиків. В розділі наголошується, що для пропаганди своїх поглядів в Украї-

ні ОЛЛотресов використовував різні форми і методи. Автор за-аначаг, що практичне втілення ідей О.М.Потресова мало позитивна результат: зони успішно засвопвались соціал-демократами і представниками ліберальної течії України.

В роботі звертається увага на те, що усвідомлюючи необхідність реформ у марксизмі, ОЛЛЇотресов пояснював лише суспільно-політичне значення їх і акцентував увагу здебільшого лише на проблемі реформування партії.

Автор показує, що О.Н.Потресов був постійно у пошуках нетрадиційних форм суспільного прогресу, що сприймалось багатьма, як "опортунізм" і "ліквідаторство". Ідеї конституціоналізму, реформування і парламентаризму, що складали основу політичного світогляду початкового періоду його революційної діяльності, продовяували залишатись основними орієнтирами поведінки О.М.Но-тресова до останнього подиху життя-.

В роботі підкреслюється, що демократію О.М.Потресов розглядав як похідну принципів гуманізму і універсалізму.. Велику увагу приділяв механізму думської діяльності. Продовжував відстоювати ідею реформування партії. Виступав як публіцист в соці ал-демократичних виданнях "На очереди”, "Наді мир", "Привет", "Возрождение", "Наша заря", "Луч", "Дело", та ін. Брав участь у збірниках "Отклики современности", "На рубеже", "Общественное движение в России в начале XX века", "Самозащита".^

Дослідник наголошує, що не всі праці О.М.Потресова були рівнозначні за формою і змістом, глибині викладання матеріалу. Серед них були роботи наукові і популярні, невеликі за змістом

^Первая русская революция. Указатель литературы.- М.: Изд-во Кда.акад.- 1930. - с.678 •

рецензії і публіцистика, де історичні фанти іноді піднімавться на пошук наукової істини. Не загягагаочись на будь-якій сфері пізнання, він глибоко і всебічно досліджував коло проблем не лише вітчизняної, але і світової історії. Таким чином, О.М.Потресов по праву займає одне із центральних місць серед передових кіл інтелігенції.

У висновках зикладені підсумки, зроблені узагальнення з головних проблем дослідження, висловлені деякі пропозиції.

Основні результати дисертації викладені в публікаціях автора: '

1. Маловідомі сторінки історії: О.М.Потресов./ Рябцев В.Л.,

Соловйова Р.П.; - Деп.ст. в ДНТБ України 17.10.94 № 2024-УКІ94-15 с.

2. О.М.Потресов/ До питання про загальнолюдські цінності і моральність особистості/.// Материалы региональной научно-методической конференции.- Донецк, 1994. - С.68-70,

3. Ринкові відносини і емансипація колоді.// Торгівля і ринок України.- Донецьк, 1994. - С.70-71.

4. Історична особа в контексті навчально-виховного процесу/методичний аспект/.// Актуальні проблеми методичної роботи в зищіГ: школі./ Тези доповідей/. Донецьк, 1994. - С.І2.

. АННОТАЦИЯ

Соловьева Р.П. "А.Н.Потресов в общественно-политическом движении России /90-е годы XIX века - 1917 г./". Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.03 - всемирная история, Донецкий университет. -' Донецк, 1995. ’

В работе рассматривается процесс самоопределения А.Н.Потре-сова как одного из лидеров сопиал-демократии, раскрывается сущность его общественной, политической и литературной деятельности, нсследуптся проблемы, разработкой которых он занимался.

' ■ АШЮТАТІОа

Solovyova balsa Petrovna. "Potresov А.ЇІ. in public and political activity of Eussia fron 90-th years of the XIX century till 1317". 'Theais for competition for a scientific decree of a candidate in history in speciality C7.00.03 - She u'orld Histoiy, Donetsk University, - lonetsk, 1935.

The process of self-determination of Potresov A.li. as one of the leaders of the social-democracy is analysed in the work, also the essence of his public, political and literary activity is lightened and the probleas which he worked out axe аіво Investigated.

Ключові слова: громадсько-політична діяльність, опонент, соціал-демократія, загальнолюдські цінності.

іпп.ло потну ,£3 //,$УФоомат 60х84А/І6. Папір йр?к..\г2. Офсетний ярув. «osH.npvK.apK. Умонн.іарб.-віпб. Облік.-вин.ярк. І Тзшах 103 тірим. змс^лвння У 14-882