автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.05
диссертация на тему: Антропологические проблемы русского космизма

Полный текст автореферата диссертации по теме "Антропологические проблемы русского космизма"

ДШПРОППТРОИСЬКИИ ДЕРЖАВНИЙ.УНІВЕРСИТЕТ

, Iі ! !3 0/4

На правах рукопису

МАКОГОНОВА Владислава Володимирівна

АНТРОПОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ РОСІЙСЬКОГО

КОСМІЗМУ

(НМіО.ОГ) — історія філософії

Л и і о р і* ф е р а і

/іпоергації на здобуття наукового сіупгпя кандидата філософських наук

Дніпропетровськ — 1996

Робота виконана на.кафедрі філософії Дніпропетровського державного уні верситету. ■

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: член-кореспондент Акр лемі ї Педагогічних

наук України, доктор філософських ’наук, професор .

■ П.І. ГНАТЕНКО.

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ: доктор філософських наук, професор

* . Т.П.ЛУХАНІНА.

кандидат філософських'наук, доцент ' ВЛ.ШУБІН.

ПРОВІДНА ОРГАНІЗАЦІЯ: Український державний хіміко-технологіч

ний університет. / я* Дніпропетровськ/

Захист відбудеться " '/?)* С-М-М*1//-Л996 р. о ’/£> гоя. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 03.01.17 для захисту дисертацій ня здобуття цвуковогс ступеня доктора філософських наук при Дніпррпетровському державному університеті /м.Дніпропетровськ, пр^Науковий,ІЗ, корп.І, вуд.305/.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського державного університету.

Автореферат розісланий "9 ” С^£шсШлть р.

Вчений секретар ■ спеціалізованої вченої ради

А.Б. ФІЛЛТОВ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

• Актуяльність теми послілжяння. Характер тієї чи іншої культури, сукупність всіх її досягнень, уясіб сприйняття навколишнього світу, ЦІЄЮ культурою обраний, ЦІННОСТІ, Щч, були стверджені в.її межах, кінець кінцем визначаються тим, яке місце в світоствсренні ВІПРОПИТЬ С(бі люпина даної культури, і на яких засапях будує вона свої відносини з оточуючим світом.

Якщо подивитися під .таким кутом зору на історичний процес лкіяоького осягнення дійсності, не можна не помітити, :зс ,

стверджувалась, в першу чергу, саме така картина світсство-рення, в характеристиці котрої обов"язково містилось складове - ’’центризм" - космоцентризм, теоцентризм, антропоцентризм - ніби-то в самій психології люпини закладена схильність "сортувати." все існуюче, бо коли є цейтр, обов'язково е периферія, і чим палі вона віл центру, тим менше визнаються за нею цінності.

Розмірковуючи над виникненням та існувзштм тяк званих глобальних проблем, сучасна європейська свідомість схиляється по того, що первісна причина цих проблем закладена в не- ' природності тієї позиції, котру обрала люпина в світі.

Потрібні нові цінності, за допомогою яких можна вирішити проблеми, що виникли внаслідок домінування антропоцентризму.

Одним з феноменів, що з"явились в філософській культурі як результат цієї"переоцінки", постає російський космізм, який привертає до себе все більшу увагу, але залишається до останнього часу мало вивченим.

Звернення по антропології російського космізму, як по предмету історико-філософського дослідження, /лає особливий зміст, бо саме в антропології космізму можна знайти те, що так важливо для людства в той час, коли воно знаходиться в ситуації вибору, переоцінки цінностей -нові стимули на подальшу діяльність. . '

Об'єктом дослідження є феномен російського космізму.

.Предметом посліпження-б антропологія російського космізму. Стан наукового опрацювання проблеми. Вивчення космізму стає в сучасній вітчизняній науці тенденцією приблизно з 1988 року / І Всесоюзні Федорі вські читання у м.Боровську/. .

В російському космізмх випіляють три напрямки: природ-ничонпуковий / В.І.Вернадський, К.Е. Ціолковський, О.Л. Чи-яевський, М.Г.Холодний /, релігійно-філософський Лі.Ф. Фепо- ■ ров /, поетично-художній / В.ф. Одоевський,- О.В. Сухово-Кобилін, В.Хлебников та ін.Л . '

Найчастіше з"являеться цей феномен на сторінках дослідницької літератури саме в першому, природничонауковому своєму обліку, як вияв, як свідоцтво того, що людина почала сприймати свою цивілізацію - космоцивілізацією / так у В.Казютинського,

В. Кутирьова, В.Литкіна, В.Кінеєвя, В.Нефьодова, Е.Спіріна та ін. /.

А питання, що їх намагається вирішувати космізм, не можна зводити лише до питань екології та опанування космічного простору, бо він, космізм, не е технофілософія, він є філософія людини, що опинилася у техносвіті. ,

Релігійно-філософський напрямок пов"язано,насамперед, з ім"ям М.Ф. Федорова / особливо плідно працювали, вивчаючи життя та ідеї цієї надзвичайної особистості, С.Г. Семенова, А.В. Гулига, Л.А. Коган, В.І.Шубін/. .

Значний внесок до "Федоровіани" здійснили закордонні колеги, серед них І російські емігранти /М.Хагемайстер, Г.Ейка-ловіч та ін. /. Вони відродили для сучасності фед'орівську школу. •

Але в дослідницькій літературі визначається, шо вивчення космізму тільки почалося, буттєві питання залишаються без відповіді.

Видання антології "Русский космизм" / укладачі С.Г. Семенова, А.Г. Гачева, 1993 р./ - значний крок вирішення проблем, що постають. .

Тексти, шо складають антологію, дають змогу визначати, космізм не апологією техноцивілізації, а спробою філософського обміркування нової дісності, що з"явилася внаслідок зміни.співвідношення сил між людиною та природою., . . •

Саме з цьго укладачі антології, підкресливши, що уявлення про сутність та принципи космізму не досить конкретні, визначили як наскрізну його ідею активноеволюційну. .

Але не всі дослідники визнають цю ідею головною, по-перше, а по-друге, за її допомогою важко пояснити, чому з численних мислителів, що звертались до тих проблем, що складають космізм, до косміетіп відносять тільки тих, прізвища яких поре,ні в антології. ■ ■

* з -

. Отже, загальноприйнятого та цілком визначеного уявлення про сугтсвс у кссмізмі не існує.

Окрім того, без уваги зилишилось питання про СІ1ІВЙІДНСШЄН-ня пенять "космізм" та "російський космізм". Якщо пгний феномен локальний, національний, то словосполучення "російський космізм" - це тяятологія. Якщо окрім російського існують інші космізми, то чим вони відрізняються один віл одного.

Напевне, ситуація, що склалась з вивченням космізму вза-ГЯЛІ , спрютя тому, то антропологічні проблеми російського космізму, як самостійний предмет дослідження у всій своїй ЦІЛІСНОСТІ, не розглядались.. ' . ' ,

"ета і гелетші завдання дослідження. Загальна мета писертв* ційнсго дослідження полягає в розкритті особливостей антропології російського космізму. .

Реалізація цієї мети передбачає постановку і розв"язання таких завдань: '

т виявити сутність космізму як феномену, який наділений самостіними характеристиками; '

- виявити співвідношення понять "космізм" і. "російський космізм* ;

- розкрити зміст концепцій, шо пов"язані з антропологічною проблематикою в російському кссмізмі.

Методологічна основа і пжерелп дослідження. Методологічно»? основою і водночас об'єктом дослідження були положення та'висновки, зроблені М.О.Берляєвим, B.C.Соловйовим, М.Г. Холодним.

Оцінюючи сучасну ситуацію та роблячи історичний огляд розвитку і трансформації антрепоцентричного світогляду та елементів антропокосмізму, автор цієї роботи значною мірою спирався на і леї Ю.Бохенського, М.М.Моісесва, М.Л.Еярга, Р. Гваряіні.

Вагомі тези, стосовно особливостей російського національного типу філософствування, містять публікації Е.В. Барабанова,

B.Г. Щукіна, С.С. Хоружего. . . '

Орієнтиром при вивчених антропології космізму були роботи

C.Г. Семенове ї, <5.1. Гіренкп, Л.В. Гулиги.

. Праці І-В. ї-лорсвського, С.Л.Франка, М.О. Лоського, Л.Шес-това, П.О. Флоренськогс, СЛ'. Булгакова, як своєрідна істдріо-

- - 4 - : • . .

графічна база, переконливо поводять, що російський космізм, як феномен, існує невідривно віп загальної традиції російської філософії. . • .

Основні результати та їх новизна. Вперше в вітчизняній філософії предметом систематичного, окремого аналізу стає антропологія російського космізму.

В ході дослідження автором отримані ряп результатів, що претендують на наукову новизну. До них дисертант відносить такі положення!

- основа, шо на ній базуються всі антропологічні розробки російського космізму, є теза про необхідність перетворення людського єстваГ

- при порівняльному аналізі антропскосмізкгу та космізму виявляється, що це практично подібні поняття;

- антропокосмізм - це світогляд, в зміст якого входить уявлення про рівноцінність всьго існуючого, про люпину, як органічну частку світостворення,- про її відповідальність за : збереження себе як виду і збереження навколишнього середовища; '

- російський космізм - форма існування антропокосмічного світогляду, Його виявлення в національній культурі, особливості якого визначаються національним стилем філософствування;

- розглядаючи філософську спадщину B.C. Соловйова та W.O.

Бердяева крізь призму антропокосмічних ідей, можна дійти висновку, що В.С, Соловйов своєю філософією всеєдності створив пля російського космізму, яАий займався переважно питаннями моральності, метафізичну основу, що дозволяє російському кос-мізму стяти системою, в якій поряд з антропологією та етикою S онтологія та гносеологія. . .

- И.О. Бердяева можна вважати мислителем близьким до кос-

■мізим в першу чергу тему, шо він рішуче повстає проти натура- -■лістичного антропоцентризму, його близкість по російського космізму можна вважати генетичною, обумовленою спільністю культурно-історичної традиції, захопленістю тими ж проблемами, але вирішення цих проблем - оригінально своє. • . ' '

' Теоретичне значення дослідження. У дисертації розкриваються особливості антропокосмічного світогляду, сутність.космізму та російського космізму, аналізуються антропологічні проблеми російського КОСМІ ЗМУ ■ В цілому’. і ■ . .:

Практичне значення дослідження. Опержяні результати можуть бути використані при вивченні та розв'язанні питань, шо пов"я-зані з так званими глобальними проблемами сучасності, й також пля філософських досліджень з історії філософії. Матеріал дисертації може стати основою при підготовці спецкурсів і спец-семінярів, розробці тематики курсових і дипломних робіт з істерії філософії, може бути використаний при читанні лекцій у розділах курсу "філософія", присв"ячених істерії російської філософської думки.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційного посліп--ення було обговорено на засіданнях кафедри філософії Дніпропетровського державного університету, міжрегіональних та міжвузів-; ських конференціях у Дніпропетровську.

-Структура дисертації, випливає з мети і головних завдань посліпження. ’

Дисертація складається з трьох розпілів: "Bin антропоцентризму до антролокосмізму", "Особливості антропології російського космізму", "Ідеї космізму у філософській спадщині B.C.Соловйова і М.'О. Бердяева", а також містить "Вступ", "Висновки" і список використаної літератури з 152 позицій.

0СН0В1ІИП ЗМІСТ РОБОТИ.

У вступі розглядається актуальність проблеми, її постановка, стан розробленості.

Космізм - феномен, який знаходиться ще на тій стадії вивчення, шо не має навіть загального пля нього визначення в довідковій літературі, і кожний, хто використовує це поняття, зіткається з необхідністю пояснювати, що він мас на увазі.

Перш ніж аналізувати безпссерепньо антропологічні розробки російського космізму, необхідно розкрити сутність космізму як 4-еномену, аи має самостійні риси, визначити співвідношення понять "космізм" і "російський космізм", розкрити особливості та умови існування останнього.

Вирішення цих завпаиь присвячено перший розділ дисертації "Від антропоцентризму до антропокосмізму".

Найбільш узагальнене та узвичаєне в літературі визначення космізму складається з таких положень: людина - kocv.tчия .Істота, що має відповідати за долю Всесвіту; вона нз є кінцем еволюції, доповнення біологічних факторів соціально-технічними призведе до нового типу мислячих істот; '

людство - це опнє єства, космічне єра потребує нового планетарного мислення. •

Цілком певний висновок, що його можнії зробити, спира-вчись на таке визначення - або космізм в змозі претендувати на роль домінуючого світогляду /якщо користуватись термінологією Ю.Бохенського, на роль настрою, що його створює няука та суспільна практика, який характеризує пухов-ну ситуацію чпсу/, або для космізму, особливо в контексті того, що слово це майже завжпи вживають поряд із словом "російський", належить шукати іншого, більш конкретного визначення. , ,

Спроба подолати цю суперечність, формулюючи іпею активної еволюції як таку, шо принципово відрізняє космізм він інших філософських феноменів /С.Г. Семенова/, уявляється не достатньо конкретизуючою /активна еволюція - це усвідомлення необхідності нового етапу в історії світостворення, коли людина спрямовує її розвиток цілком.свідомо/.

. Положення, що їх було наведено, скоріш визначають явище більш значного масштабу, нагтриклэп, янтропокосмічний сві- ’• тогляп.

■ Порівнюючи антропокосмізм та космізм, можна сфгрмулюва-ти суттєві ознаки останнього. ‘

Ще за часів другої світової війни, академік М.Г. Холодний дійшов висновку, що людство позбувається поглядів, що змінювались протягом двох тисячоліть, антропоцентричних поглядів . на своє місце у створенні, що містять уяву про те, що людина за своїм походженням і за своєю природою - Така істота, що відділена від усіх інших земних істот межею, яку не можна ■ ,

подолати і не потрібно;

Неперспективність сучасного антропоцентризму виявляється і в онтологічному, і в гносеологічному, і в моральному аспектах. ' .

І. Обмеженість людського існування у часі і в .просторі ■ на фоні нескінченності всесвіту, загальнокосмічн?, а не пла-. нетярна природа; живої речовини - ось які аргументы на користь того уявлення, що людина - лише фрагмент, .' ■

пііин з варіантів всесвітнього життя, а не його центр.

2. Нодна класична гносеологічна система, збупоппнз на розриві суб'єкту та об"єкту, не п змозі забезпечити пізнання світу у всіх його вимірах.

Розрив, новіть протистояння, між люпинцю, як суб”ектсм, шо пізнає, і навколишнім світом, як об'єктом пізнання, стал перешкодою на шляху подальшого глибинного осягнення дійсності . ■ ■

Новітня наука пропонує і нею "співучасті замість спостереження".

3. Історія XX століття спростовує уяву про те, шо на-

уково-технічний прогрес повною мірою здатний забезпечити прог-' рас соціальний, що в приропі людини•вілсутнє безпідставне прагнення ло зла, або, в усякому разі, сила розуму спроможна перемогти його. "

4. Могутність людини зрівнялась з силами природи і

досягла тієї стадії, шо в змозі знищити і саму люпину як вид, і середовище її існування.

Висловлювання сучасних вчених про кризу наукової

картини світу, про необхідність змиритися із втратою ролі

сяйного визначаючого су5"єкта історії, про повеления вже

квантовою механікою, а не філософією неприпустимості принципу "зовнішнього наглядача", про необхідність розробки стратегії людства, шо спроможна забезпечити стан коевслюції

природи і суспільства, підтверюкують висновок М.Г. Холодного про те, що потрібним стає світогляд, який будується на інших принципах, світогляд, основи якого вже 38КЛЯДЄН0.

М.Г. Холодний сформулював тільки самі загальні риси цього світогляду, відзначив неможливість пати антропокос-

мізму вичерпану характеристику, бо він знаходиться ще в процесі становлення, підкреслив, що протягом століть ве-

лась робота, яка спонукала по виявлення суттєвих його рис.

Отже, елементи антропокосмічного світогляду можна відшукати в культурно-історичній спадщині минулого. Саме така робота є одним із Завдань даного дослідження.

Пошуки елементів антропскосмізму змушують, в першу чергу, звертатися до східної азіатської релігійної традиції,

по не було місця Антропоцентризму. Останній ніяким чином но міг бути сумісним з уявленням про органічне прилучення . люпини по життя світу як його елементу, з відчуттям олно- . рідкості її з. природою, що притаманні світогляду, буддизму, паосизму. '

В індуїзмі усвідомлення цілісності світу, невизнавання окремості людського існування є обов'язковою умовою визволення від пут карми. Зв"язаність' кармою, в свою чергу, це перепона по послгнення нірвани, тобто, по посягнення такого стану, коли осягнена і досягнена ціль буття. .

Стже, бажаннп досягти нірвани, спільне і для інпуістів, і для буддистіві, є ні шо інше, як визнання дійсності того,

що люпське "я" в своїй автономності є тільки ілюзія, інте-

лектуяльний термін. . , ■

В збереженні гармонійних відносин з навколишнім сере- і

довишем бачили мислителі-даоси умову проникнення в сутність речей.

В історії європейської думки елементи антропокосміз-

му можна відшукати в міфологічних уявленнях,, притаманних, на- ' приклап, античності, змушуючих люпину сприймати всі полії зовні та в самому "я” такими, шо причетні по єпиної всесвітньої драми Л’.Л.Барг/. • .

Світогляд епохи- Віпропження містить ідею віпповіп-ності структури мікро- і макрокосмосу /будова людського

тіла віпповіпає структурі ■* всесвіту, життя люпини піппоряд-

ковується впливу планет/, що свідчило про концепцію природи

як гармонійного цілого, ■в якоцу людина взаємно пов"язана з іншими елементами, що її природу, складають.

В межах європейського світогляпу, однак, існує свій Схід і Захід.

Східноєвропейський антропоцентризм бачиться сучасним . дослідникам ’’пом"якщеним'', що пов"язано з деякими особливостями православ"я, традиційного для цього регіону. •.

. Східна теологія завжди була бі^ьга інтелектуалі стична,

споглядальна, ніж західне, црирода сприймалася як сб"скт не стільки наукового, скільки художнього дослідження, як система символів, 'за • допомогою якої бог спілкується з людьми.

Прявоелав"я ніколи не було досить вільним ВІЯ Т’ПЛИПу попередніх язичницьких традицій. Збереження елементій язичницького анімізму в побутовій свідомості населення, робило відносини останнього з навколишнім середовищем більш гпрмо-ніяними.

Наука і культура останнього століття збагачує внтропо-космічний світогляд ідеєю активні еволюції. Сучасний погляд на еволюційний процес має свої .особливості, які пов"язані в першу чергу з прізвищами В.І. Верналського та П. ТеЙяра де Шардена, віпчинивгаими людству неосферні завдання, тобто, завдання досягнення такого стану, в якому воно спроможне регулювати усі прир.сдні процеси - це має зняти протиріччя не тільки економічного, соціального,, але й природного, метафізичного гатунку.

• Значним внеском в внтрспокосмізм можна вважати ідею

"універсальної мудрості" Шепарля, сутність якої в прямопро-

порційній залежності мі:т глибиною і складністю внутрішнього

життя людини та багатомірністю навколишнього світу.

Яскравою ілюстрацією принципів антропскосміз^» в тому вигляді, в яко^’іх сформулював академік Холодний, постають думки вчених, що працюють в просторі екологічної етики /Б. Кал-лікот, Л. УаПт, К. Інелп та гн./, пропонуючих принцип ’’рівноцінності всього, цо існує". Це стосується також теорії біфуркацій академіка і.'.М. І'оісеєва - якісно зміна характеру розпитку людства, що її ми зараз переживаємо, яка потребує нової стратегії людства.

Саме через цю необхідність мас розвиток екологічна етика, вивчаються ноосферні процеси, переглядаються принципи

традиційного світогляду. . ■

’ Намагання підтвердити цей факт було зроблено в цій роботі. НеобхіПНІСТп розробки нової "стратегії людства" зумовлені пошуки елементів антропокосмізму в минулому. Найважливіші принципи цього світогляду можна сформулювати в наступному

варіанті;

- людина - <рг-анічна частка світсстворення, світ люпини

і світ природи неможливо протиставити; '

- розум людини, по з"явився внаслідок несвідомої еволюції, В нпстуино’л' матиме -змогу цілком .свідомо керували нею; -

. - глибина і складність внутрішнього світу людини зеле-

жать від багатомірності навколишнього середовище, шо містить не тільки планету Земля, але і космос в цілому; , зруйнування макрокосмосу завдасть шкояи мікрокосму; .

' - все, що існує, рівноцінно, і має право на захист; .

- людство на порозі якісної зміни характеру свого розвитку; це потребує політики компромісів між різними світоглядами, політичними та економічними структурами, особисто між людьми.

Порівняльний аналіз антропокосмізму і космізму свідчить, що ці явища складаються з одних і тих імен, ідей, принципів, отже, можна зробити висновок, що це практичне подібні феномени. , '

. Але, якщо це так, не зрозуміло, як поєднати явище такого

масштабу як світогляд з визначенням "російський". '

Слушно запропонувати таку тезу: російський космізм - це форма існування антропокосмічного світогляду, його виявлення в наці ональні й культурі, особливості якого визначаються національним стилем філософствування. І якщо це так, визначаючою тут є не національність філософа, а національна забарвленість самої філософії, національна "інтонація", що її змушує бриніти /зо висловом МЛ.’етерлінка/ та німотність, в яку вона заглиблена. .

Філософія російського космізму зобсв"язана появою на світ тієї риси в інтелекті людини, яку, певно, можна вважати антропокосмічною, бо вона пов”язаня з гострим перевиванням протиріч між могутністю людського духу та інтелекту,з одного боку, та тлінністю його оболонки, з іншого. Це змушує людину бажати змінити особисту природу, щоб вирішити ті завдання, які вона вважає можливим собі лоставити.Ця риса поєдналася з такими особливостями російської думки, як прагнення до цілісності, ба- . жанням передбачити і прийняти участь у втіленні кінцевої долі людини і світу, відчуттям.відповідальності за цей кінець.

Осереддя російського космізму складає філософія "загальної справи"М.Ф.Федорова. Вона пропонує людству проект всесвітньої справи - всебічне регулювання природи силами науки І техніки, а також- засобів до загального воскресіння.

Федоров вважав, що безпорадність людини перед законами природи і космосу це головний аргумент проти антропоцентризму,

ЗаГаЛЬНО ВІПОМС, шо російське філософія МЄТ-ПІ рвЦІСНГЛЬНа ніж західноєвропейська, а політичні тя економічні системи на Захолі більш стійкі. Вони крПІієні не те, шоб звбезпечити співіснування та незалежність чукяків.

' Космізм народився від зацікавленості, протилежної незалежному співіснуванню, піл, можливо, підсвідомого почуття єішості з іншими, віл бажання перебороти відчуження, розлад між люльми. Все цс притаманна для самобутньої російської пучки.

В ціло>/у, особливості російського космізму визначаються національним стилем філософствування, прагненням по цілісності, П0ВмЯЗаНІСТЮ теоретичних побуяон 3 ПраКТИ’ШИМИ ■ЗІ’ВПРННЯ-ми, особливою вагою пля національного самовизначення питань про призначення Росії, есхатологічністю, значністю впливу оригінальних феноменів російської філософії - вчення про собср-нінть та філософії всеєдності - та пов"язаність цьвго всього з Національними психологічними рисами, радикалізмом, зверненням по прийдешнього, шо перетворюється в.зневаження сьогодення.

Завдання другого розділ1/' "Особливості рнтропології рссій ського космізму? полягають в то><у, шоб з"ясувати конкретний зміст антропологічних розробок російського космізму, знайти відповіді, що рік дає на спвічні питання буття, визначити їх вагомість в контексті глобальних проблем сучасності.

Російський космізм стверджує: виявлення сенсу людського

існування, псбудсва морального суспільства, ліквідування всілякої ворожнечі, відчуження між людьми не змогло по цих пір відбутися тому,- шо не було ідеалу настільки цілісного, шоб надихнути всіх. Справи настільки несбсяжної, шоб поглинути нер всіляку І Нілу діяльність.

Що може стяти такою справою - не більше, не менше, як справв перетворення власної природи, організації загального регулювання та загального воскресіння.

Визнач,Г'ЛЧИ перетворення людської природи кінцевим ідеалом, російський КОСМІЗМ вкладай в розуміння перетворення, по-перие, загальна воскресіння /ідея М.Ф.Федорово, який розумів піл цим не тільки пошук засобів пля забезпечення невми-рущнссті тих, то живуть, але, головним чином, засобів воскресити всі минулі генерпції/. По-друге, переборювання' стстеь'ого роз-

.колу/B.C. Соловйов бачив однією з умов надання існуванню людини абсолютного сенсу відродження людської форми в своїй ЦІЛІСН9СТІ: цілісність закладена в єдлості чоловічої та жіно-

чої індивідуальності - в цьому сенс статевого кохання: взагалі, надати існуванню люлини зміст спроможне тільки кохання, а не якась інша діяльність, нехай навіть дуже значна/.

Приналежна космізму установка на те, шо коли б можливо було, врятуватися, то тільки з усіма і для всіх, якщо і можливо було б посягнути особистої довершеності, то тільки через загальну повершеність, обумовлюється подвійно: фізичною неспроможністю наодинці упоратися з подібним завданням, та моральною неможливістю наодинці користуватися благами, котрі дасть вирішення цього завдання. . , .

Космізм визнає рівноцінність ясьго існуючого, всіх елементів світострорення. З цього виникає необхідність пошуку засобів пля забезпечення автотрофності людського існування /тобто незалежності від сторонніх джерел годування/. '

Все це разом - автотрофність, подолання статевого розколу, воскресіння - найтіснішим чином пов"язані складові "загальної справи", в якій втілюється цілісний ідеал, здатний, кінець кінцем, заповнити людське існування абсолютним змістом, змінити напрямок людської діяльності, виправити скривлені уявлення про сутність культури. .

Ідеал визначений, необхідно обгрунтувати його принципову виправданість. Інакше кажучи, відповісти на питання, звідки у людини цей ідеал, ці завдання, його складаючі, яким чином можна пояснити не стільки йоно доцільність, скільки його походження.

В релігійному космізмі, як це постає у B.C. Соловйова,

М.Ф. Федорова, O.K.Горського, Н.О.Сетницького, найголовнішим питанням всілякої антропології, особливо християнської, визнається питання про міру і завдання людської активності.

Принципове для послідуючих висновків положення про нічим не обмежену людську активність космізм цілком приймає всупереч іншому, про те, шо довершеність або взагалі неможлива, або залежить тільки від божественної благодаті.

Активна еволюція, активне християнство, активне люпство-актипність тут одне з головніших понять. Людина - це те, на що

вона відважується. 'Все, що вона має, повинно'бути зароблено, •

. тимбільш, шо мопя йпе про баггтспопність буття, про життя без смерті - щоб їх мати, необхідно переродитися. Найвнжли- . віше - люпина СРМОСТІЙНС повинна пі йти лумки про необхіп-

- ність створювати себе саму,- свій світ,, своз життя.

Щоб втіленню іпеяля не заважала притаманна люпині гіис-гармонійність, необхідно змінити природу ЛЮПИНИ,' і знищити внутрішні перепони по досягнення мети, я топі вже зникнуть і зовнішні.

: Коли мово 'йпе про загальний ідеал, прагнення по якого

повинно обпелнати суспільство, виникає проблема співвіпносин особистості і суспільства, особистості з іншою особистістю, права особистості на вільне самовираження. .

Якщо досконале буття не дарованість, не благодать, коли Його потрібно створювати самій людині, то вона мас право ставити собі та іншим запитання, чи потрібно їй нескінченне існування, що з ним робити?

• Перед тим, як тукати віпповіпі, треба з"ясувати, шо таке оце конкретне, особисте "я". ' , .

Космізм стверджує, шс з фізичної точки зору, наше тіло - хмаринка електронів, шо з'єднуються притяганням нп відстані, і між тими частками та усім зовнішнім світом не існує кордонів. Кордони особистості не слід шукати в фізичному тілі.

[Це більш сумнівно, шо мас кордони моральне, пухсвне, інтектуальне "я", бо якщо вилучити з нього все, ио принесено

• зовні, .не залишиться навіть форми, бо вона не існує без змісту /В.М. Куравйов/. ■ . ,

і Як найсуттєвішу характеристику особистості, космізм вилучає довільність її, особистості, меж.

Росія'стоїть між Заходом і Сходом не лише географічно, вона займає серединне місце між культурою, в якій людина прагне до автономії, і культурою, в якій людина намагається позбутися себе.

' В філософії російського космізму притаманне прагнення зняти протиріччя західної та східної культур філософією все. єдності, вченням при. соборність. •

. ' ■. Найбільш цінним уявляється, що космізм, хоча б тільки в теорії, намагається подолати те, що Солсвйов.назвав '"непрс-

•никливістю егоїзмуГ , ■ . ,

Іпея особистості і всього, що з. нею пов"лзано, належить до тих,1 мабуть, котрі принципово неможливо продумати по кінця. •

' Не можна стверджувати, що в російському космізмі, особистість, як філософська категорія, визначена чітко та опно-згашіо. Якщо використовувати образи, що виникали у самих представників цього напрямку, вони пропонують вирушити по плавен— ня в пошуках величезних нових берегів, хоча із чіткими контурами /В.М. Г’урявйсв/.

Як висновок, можна сказати наступне: повноту ліонського

буття, його сенс традиційно пов"язують з самовизначенням особистості як автономної одиниці, яка здатна сама себе формувати, яка індивідуально відповідальна за себе і за сенс свого існування. .

Напевно, для людини існує багато можливостей і форм для самовтілення, не обов'язково пов"язаних з особистістю, 'вірніш, . з розумінням особистості як чогось такого, шо кінцево визначено, шо має принципову здатність по кінцевого оформлення.

Взагалі, антропологію російського космізму характеризують такі положення: - - „ ■ . •

- визначення меж людської активності як безкрайних,

принципове; не маючих кордонів; ■.

- знаходження та обгрунтування кінцевого всесвітнього

ідеалу "загальної спрвви", що спроможна поглинути всіляку діяльність; '

- розуміння людської особистості як явща, що має довільні межі. . '

Оскільки про антропокосмічний світогляд можна .говорити як про такий, що є в стадії становлення, його принципи та ідеї далекі ще від закінченого оформлення. Наслідком цього явища є факт "неправомірного розширення кордонів" космізму /С.Г. Семенова/.

Дослідники космізму відносять до когорти коемгетів таких різних мислителів як Н.Ф.Федоров та О.П.Еламцька, М.Г.Холодний, та І'.О.Бердяев. . . .

Підставою для того, щоб позитивно або негативно оцінювати їх приналежність космізму, може бути лише цілісний аналіз

КОЖНОЇ особистої" філософської системи крізь призму І ПЭЙ космізму. •

Необхідність цього ыаочна, тему в третьому розпілі

"Ідеї космізму п філософській спадщині В.С.Соловйова і К.О. Бердяева" постає завдання, по-перше, визначити, яксю мірою виправданий висновок про причетність видатних філософів до мислителів-космістів, по-друге, яким чинсм ідеї, шо вони їх розробляли, сприяють формуванню принципів космізму.

Такий персоналі стичний підхід до вивчення російського космізму сприяв конкретизації цього феномену не стільки за рахунок звуження його обсягу, скільки за рахунок його поглиб- ■ лення.

В.С.Соловйова можна віднести по кола космістів, не лякаючись різноманітності його філософського обліку, займаного ним становища чи не першого російського філософа.

Визнаючи свою захопленість ідеями "загальної справи", у фундаментальних працях "Виправпання добра" тя "Сенс любові", Соловйов пап обгрунтування необхідності існування кінцевого ідеалу в його триєдності /загальне воскресіння, переборювання статевого розколу, досягнення автотрофності/.

Вирішення Соловйовим проблеми особа-суспільство / суспільство для ньго не межа особистості, а її внутрішнє поповнення/, впевненість філософа в тему, що особистості притаманне прагнення до кращого, а через це вона спроможна приймати участь і забеспечувати перехід від нижчих форм суспільного життя до вищих, оптимістичний погляд нр можливість досягнення загальне згоди - все це луже близьке космізму, тобто, це і є космізм.

Але особливо важливим е той факт, що В.С.Соловйов своєю метафізикою всеєдності, лає основу не тільки своєму вченню про моральність, але етиці космізму в цілому. Заміна Соловйовим категорії буття категорією .сущого, в якій основа єдності себе' та свого заперечення є любов як самозаперечення істоти і ствердження нею іншої, як,найбільше відповідає етиці всеєдності, цілісності, коеволюції та іншим принципам світогляду космізму. Російський космізм прийняв Сога-лвбов як безумовну можливість перебороти непроникливість егоїзму, що є головної) переш-' колою до здійснення ідеалу.

Московський Сократ, як звали М.В. Федорова, заразив великою

моральною ідеєю геніального російського філософа, шо розробив

метафізику, - це дозволяє говорити не-тільки про АНТРОПОЛОГІЮ, але й про онтологію російського космізму та ЙОГО І'НОСе-' ОЛОГІЮ. . • • .

■ 3 точки зору дисертанта,М.О. Бердяева можна вважати філософом, близьким по космістів..

Есхатологічність його філософії, усвідомлення ним того, що кінець світу залежить він творчості людини, спрямованої на перевтілювання і просвітлення людства і веісї матеріальної природи, визнання можливості і необхідності лише загального спасіння, робить картину світогляду філософа руже схожою на ту, котрр. вимальовується в російському космізмі. Але така картина досить типова для російської релігійної філософії.

Що стосується особистісної оригінальної філософії Бердяева, то

саме його ідея об'єктивізації розлучає його з космістами з ряду принципових положень. Принциповість розбіжностей виявляється в тезі про те, що все, що не б особистим, все, ще відчужується по загального, то в зваблення і рабство, людини. Ні суспільство, ні прогрес, ні світова злагода не мають дійсного значення, як його має особистість. .

Можна вважати, що хоча, російські космісти і Бердяев прагнуть перетворення та просвітлення людської природи, але на шляху до мети вони вибрали протилежні орієнтири. Космісти взяли за основу своєї теорії всеєдність і любов, Бердязв -особистість і свободу.

Отже, можна говорити, що близкість Бердяева до космізму обумовлена . спільністю культурно-історичної традиції, генетичною спорідненістю філософії космізму і філссофії Бердяева.

У Висновках підкреслено, що російський космізм не вичерпує антропокосмічний світогляд. Дуже цікава і зовсім не ррзкрита проблема - існування антропокосмізму в інших національних культурах, наприклад, українській. ' ■

Основні положення дисертації викладені в наступних публікаціях:

І. Антропологические проблемы русского космизма ^Философия . в современном мире. Тезисы докладов и выступлений на межрегиональной научно-технической конференции. - Днепропетровск, 1991. -С. 105-107. •

2. Тема'России в философском наследии Н.Ф.Фздоропа // Национальная психология. Тозисц докладов и вистуалониЛ на межрегиональной научно-теоретической конференции. - Днепропетровск,ЛГУ. - 1992. - С. 100-103.

3. "Сьсрхчеловек" п "о6mie дело" /II. Ф. &дороъ об учении МЬкдо // Рилосо ;;ия как .(еномен культуры. Сборник научных труден. - .Днепропетровск,ДГ7. - 1993. - С.206-211.

АННОТАЦИЯ ' '

Макогонова В.В. Антропологические проблемы русского космизма. Диссертация на соискание .ученой степени кандидата философских нчук по специальности 09.00.05, - история философии, Днепропетровский государственный университет,1996. Защищается рукопись диссертации.

Исследуются особенности антропологии русского космизма. Сформулированы основные принципы антропокосмического мировоззрения, определены сущность космизма и отличительные черты русского космизма. .

• SUMMABY '

MukogunuVck V. V. Antropological problems of thel.Russian oosnism.Tne thesia оЛшу at itier' aU'Cca.iiimen't of &he a.epidemic degrie of Candidate of Sciences / Philosophy / according to speciality 09. OO. Ob. the; History of PhLiasophy. Dnepropetrovsk State University, Dnieproputrovsk,1996. xhe nujiuacript of the taesia has been presented tor the defence .

The peculiarities of anthropology of the Russian uoa-miam in under scientific; research. The basic principles of the «nthropouoauic world outlook h~s been formulated. The евяепое of coamiam and distinguishing features baa been defined,

Ключові слові: косм (:>м, чнтропокосмізч, рос і'ііськиіі кос-мізм, антропологія, кінцоьиЛ ідеал, ак.г,:.іпа еаа.чісція, особистість. J