автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.01.04
диссертация на тему: Эстетика и художественная система творчества братьев Дэ Гонкуров

Полный текст автореферата диссертации по теме "Эстетика и художественная система творчества братьев Дэ Гонкуров"

НАЦГОНАЛЬНА лклдг^ЛШ НАУК УКРАШ1 ШСТИТУТ Л1ТЕГАТУРИ 1/.г. Т.Г.ШЕБЧЕНКЛ

11а правах рукопнсу

ПОНОМАРЕВА Опапа Олексааднвпд

ЕСТЕТИКА I ХУДОЖИЯ СИСТЕМА ТВОРЧОСТ1 ВРАТ1В ДВ ГОНКУР1В

10.01.04 --- Лггературя оярубЬхннзс кра'ш

Автореферат дпсертаип на одобуття пчзпого ступеш кандидата фшологНнмх к пук

Кит ® 1994

ü.scepranien в рупопво.

Fixlora и'кснаяа im ка$зцр1 icTopi'f заруб!жяо¥ л1таротурп JT^iKt.-Koro ул!в9рс!".тету iMtvii Тараса Ыерчанка

Нпуновгй KPplBHJm:

OJhnftü! опояянти:

llpoptrow oprantaanlnr:

члон-корэспондент HAH УкраХии, . доктор лолог1чннх наук, профеоор Д.С.ШШАГКО

доктор $1лолог1чнюс наук, профеоор Ю.Л.ШАХОВСЬКЛ

кандидат ф!ло.чог1чнпх наук, доцент H.ILBOPOBÜOBA

Льв!во1кий деряавнпй ун!веронгет Г.Франка

Эйхкот эЦ^деться

Ii

груаня

1994 р.

к а i'9otit3fiFi спец1ол}эовано1' вченоУ рацл Д 01.24.01 пр' Гиг.тптуг1 л!тератург iH. Г.Г.Ыевченка HAH УкраУни f?XQ 0;)I» Khir, вуя.Груиевського, 4, 3-Я поверх/.

3 лгоертпц1вю иожня ознаЕоштлся у б!бл!отеШ Гнституту ii гчратури 1м. Т.Г.Кевченка HAH Украiни.

Авгорэ&ерат роаЮлаиьй "_" __„ 1994 р.

Ечош'й секретар /

СЛУП1Я.Ч!ЗСВЭИО\' вченаТ ОЛ.ГАЯШЧЕИ

Виб!т> теши Гворч^ть фравцузьких ииаимшииив - брат!а Едос-на та Кюля да Гонкур!в - видаете явища в европайсыий л!тератур! й миотецтв! XIX стол!мя. "С!амоък1 бра-ги худомього П'лоы.'.а" , як! самим свош житгям показали ов!тов} довериешш тип митця, почува-лися в!льнши щодо понятгя жанру: вони навкмушано в! додали вй!к а1д уоього усталаного, 1 коляиЗ ?хя!й тв!р ставав дебютом. Гонку-ри в1дмов1!лиоя в!д "стгш! в-масок", щоб зберегтн "стлль-оСличчя". Ц! автори св{домо не яалэгали до «одного з л!гературш:х угрупу-вань, баашючв залшатися "в! лигами", "оообливши", "кеповторшши".. Ут1н при вс!й сво1Й неповторносг! брати да Гонкура так само, як ! !нт! ляоьменники, булл лрадставниками овов! доби, ! Ухня твор-ч!сть б наа{д"ешюи частидаю л1тврагурного процэоу Франц! 1 друго! половили XIX отол!гтя. Яскраво виражена !ндив!дуальн!сть 1 ненов-торн(сть да Гонкур1в у повднанн! а характер! 1 сти 1Хньо'< тнорчост! для поотупу тогочаоного лисьменотва являв собою вельми ц{кавий об"вкт досл!дження.

Ацтуалън!сть обрано'1 теш зумовлвиа нвминущим значениям твор-чост! пиошешшс!в-класик!в, що зробили вэликий внвоок у роэвитод фра!щузько'1 та европайсько! л!тератури в Шлому, аначно роаширив-ши проблемно-тематичн! обр!I роману. Без поглибленого вивчания творчого доробку брат!в да Гонкур(а немолота во склаоти повнв уявле-пня про природу л!тэратурного процеоу другой половини XIX стол!г-тя /\ не т!льки у Франц!'// з його складыиыи переплетаниями романтизму, критичного рэал1зму, натурал!зму й !мпрес!он!зму. Наибольшим досягненням творчоот! Е, ! Я. т Гонкур!в в та, що в гущ! рв-вояюи1й художн!х смак!в та уподобань; серед напрямк!в 1 шс!л, як! зм!нювазшоя, запвречуючя эдобута попэредииками; оэред ванр1в, по руйнувалися, ! новац|Я, як! лроклацаля ооб! дорогу;в борэгьб! су~ перечливр.х думок, коли найкраща Й найун!версальн!ша долало 1 трч~ дпцН, й новац)У, дясьмеяникл ч!тко й уяевнено зум!ли окрведмти визНачальн! тэндэнц!? роэвитку л}тэратури й миствцтва.

Актуальн!оть теш п!дтвбрджузться багаторазовгал зввртаннял до творчого доробку брат!а де Гонкур1в доол(диик1в французик! л!т9ратури XIX егол!гтя. Ирота пооялання на роиани госьиенш!к!н були викликан! не так бажаняяи глвбпв усв!домнт0 творч!сгь де Гонкур!в, як прагненяям п(дтнврдити аналог¡1, творатулн! побуяов*, концепц!Т самих досл(дник!в. Зласне, л1твратурнз творч(е?т. сип« Гонкур!в вивчвна нвдостятньо.

1 1,гпа1г.гр J. 1.е Цугг // Пвуий В1вив, ?0 - : . ",}'-.

- г -

Негою дано!' Щ!сертац!йноТ прзп! е анал!з оствтпки (5рат!в да Гонгур!в, ргзначення П ооноенет рио та в!дбиття ше! естетики г? художн!й тпорчост1 ппсьмоннпк1в. 7 ход! раая!зад!! поставлэно! >у1птг пэредбачалося розв"язат1* так! зэвцакня:

- шзначктл характер»! ргои естетики брат!в да Гонкур!в та Н сп1сс1дноиення з хуцо!ш!(ге напрнмкэми у фрашсузьк!!! тйтерэтур! й мистйпт?! друго! половини XIX егол!ття;

- доол!дити проблематику й поотпку ромал!в пер!оду сп!льяо! творчост! у контокст! остаткчних пошук(и писъмйннкк}б;

- эгяоувати роль 1 значання творчосг! ЕЛ 2. до Гонкур!ву лигатурному лродес! Франц друго! пояошнк XIX стол!ття.

У такому п!дход! до давчення творчост! пвоьмелнш^в полягае ИИШШЛШМШ. этовртац! 1', оск!лыш в аспект!, якяй пропонуе ашорка, естетвка й прозовий дсробок брат!в да Гонкур!в ще не

ЗркчэЯко, творч!сть шгх автор!в шкликала !нтерес у Тхн!х ог*часнгк!в. Мота згадати присвячэн! цв Гонкурам розд!ют в працях !! -О.Сент-Бова "Вегж! фрянцузьк! яисьменняки >Х1Х стол!ття", а.Барбч д"Орав!ль! "Творя й люди", И.Бурже "Нов! осе на теми су-ччсно! психолог!?", крлтгко~анчл!гичн1 розв!дки Е.Золя /"Роман 1сп 1?атуряд{стй"', "Про роман" та !н./, К.Жанвна /"Критика, сучасн! п^ртроти'У. Зазначеи! автори ц!кошлнся, в основному, оообливо-

отняв дв Гонкур!в /"артистгчне шюшо"/. Пгоы.токник ! л!те~ ратурчий критик П.Еуряо вжэ тод! пвредбачав дояко зап!знаиня в п'грот!'-л»у гизпанн! пипы.1а1шик{в, нояонтаяя ов!.Ч прогноз "новиэиог! Хх'-т-о! сг!докост!"^.

У фрачпузн'ому л1тературсапаЕСта! XX стол!ття худо*н1й доро-Е. ! Р. Д9 Гонкур!в хоч ! досл!джуЕався, однак ц! дося!д*ен-нс ро мали такого багатоясгтэктного характеру, яг гграц!, присвяче-¡'¡'гвэрчост!, иапргкяяд, Г.Флобера чп Б.Золя. У монограф!ях ".''.?'(ат1.е, Р. Икчтга, Б.Кярамаск! Ычтгся пвропуоШ про жанров! тп отр-птор! характеристики роман!в брэт!в не Гонкур!п, оп!вв!лн9-•)т! з р!этдо худа*и1ми нвпрямкаиг -- роялизмом, натуральном, Ьч'г^г. !о:Мзмом.

Скрви! аспекги творчост! Е.та К. де Гонкур!в лявчав н!мепыищ • :-'Ч'Я^уг,сзкавоць Е.Ауербах /книга "ГЛнесг.о" мостить розк!я про роману "'гер?,ш;! Ласерге'У.

• *• тг.\-.';-,'.:х рс ял 1а Ое {iEyr.hclog.ie согЛежрога1пе. - РаПь:

г; о, "а - г. i«- .

У в*тчизияному л1тературознавотв1 таорч!сть брат{в да Гонку-р!в досл1джувалася мало, оск{лши в радянсышй дарюд панував од-ногИчний погляд на я1тературН1'й дороботс ща прсшэнник1в ятэ як на прецотвютк!в французъкого декадансу. В росШоькому л^орату-рознавств! едгноя вагомою правда в розд1л "Гонкурн" в шгаз! Б.Г. ГеТзова "Французский роман XIX века", да автор анал!зуе св1то-гляяп! осном> га худошй засади творчоот! лйс1мэшшк1в, дослЬтхуе психолоПам Ъсн1х роман!в, звертаеться до проблем« отилю. Моют Згадати також б1ограф1чио-фактограф1чн9 дооя1дж»шя Г.М.Наншикова "Гонкурн. й;знк Творчество. Эстетические взглядн", видане в 1985 роц{ в Самарканд!.

В УкраУн* значиий !нтервс до творчост! ЕЛ Я. да Гонкур'.в выявляли Лее я Украина, що называла ?х "в1ртуозами пейзажу в д1тв>-ратур!"*, та 1ван Франко, який докладав багато зусйль, щоб позна-' йомита украУнських читач1в 1з кращими эдобутками !нших л!тератур {, зокрома, э)дзначаа заояуги брат!в дв Гонкур} в у роэробц* засад нового роману. На жаль, нам!ри I.Франка щодо поглиблшгого студ!ввання л!тераоурно'/ д1ядьност! щи писъмйшшк1в та шрекла-дання Ухи1х роман 1в украУнсвков новой не зд!Яснилиоя. Тему рофзро-вана праоя, мсжна скаватя, започатковуе вивчання тясрчостг Б. { де Говкур1а в украКисъвому л1тературозновотв1. Цоправда, Ьл приовячвно оглядову статт® IЛ .Карабутенка "Гвсрч! уроки Гонку -р!в" /"Всесв1т", 1980, 7/, а такой !н$ормативну роав!дку В,Г.Матв1?шина в книз! "УкраТтоько-франяуаьк! л1тературн£ зв"яатад XIX - початку XX отолЮТя".

На погляд дкеертвитки, досл1дяэи1ш творчоот! брат!в да Гонку-р(е пэвиою м!рою бракуз систоматизацП, яаукового узагаяытгшя р!~ анвх форм втШтт остэтекп пиашент'к{в, тому в дксартац}? вк -Шнт зроблено на вивчонн! вэаемозв"язку оогэтично? кояаэпдП • Е. та Я. да Гонпур!в I íxaъoi прози, що яаа ыоюгав1отъ грунтогй1-йе зрозум1тп й витлумаадти 1дэй1ю-хуцожн!, яанров! та сгияьов1 особливоет! л!тературного доробку отх автор1в.

Прэдме.тоц цосл1дашя в ромаяк Гонкур! в пэр {оду 1860-1669 ро-к1в /до нвйб1лш повно й всразво в1дбит1 Тхн1 худота} поглядг/, партез.дро шотептпо. 1отоди?и1 й б?огиШч.ч! пшп{. "Сояйнвуг.".

I. УкраГнка Лвой. Два направления я нсвойтаЯ итальянской поэз-'е

/Лда Яагри и «"Анпуяшю/ // 3(браная твор!в у 12 т. -К.: Надтэв*з думка, 1Э< I. Т.8. - С.40.

гтсшешп-к1в - особяг.ва пан"ятка франпузько! я!тэратури минулого стоя!ття. У "Щоцештку" передан! св!дчення увашшх спостар!гач!в та вптончйнях м1!тп1в Гонкур!в, як! перебувалп в еп!цантр! культурного ярття овсе? еиохк. "Щоценнпк" Е.та К, да Гоккур!в дос! ща пг- г5уз предаетсн ретелыюго пыал1зу и! французькпх, в! заруйгтакх досд!ин1ж!в, оскхлькп перша давно отдания його э"явклосъ у Фран-п!Т т!лькп в 1989 роч!.

Методо логичною основой дисертацгг' е традиц!!' кульгурно-!сго~ р:п!!01 школа, збагаченх досягдашшми сучаспих л!т0ратурозшвчих шк!л /гчрланевгркп, "ново"/ крктткп" та !к./> Авторка сппргшася на лосв!н в!тчлзняш1х ! эаруй!яшюс цося!цхань у галуз! л!терату-рознавстяа, естетики, мистецтвознавотва, ф!лософП. У ройот! вико-рпстан!, зокрема, архгвкг матергали Фрэнпузько"! Нац!ональио1 616-л|отэ*я та специального фонду Валер! Ларбо в мун!щталън!Я б!бл!~ отоц{ и. Вш!, над яки,1!5 лксертантка правдгаала п!д чао ового нау-гового гилр^лшзння до Франц!'!' в 1992 роц!.

Наууодэ значения дано!' дисертацН подягаг в тому, цо дрздоэт 5 проблематика досл!дтшння розвврюить коло там ! аспект!в вивчен-ля впрубКчого ппсгменотва /! не т!льки фраяцузького/ в украхнсь-гшу л!терчтуро8на.вотв!. Результата дисертацП е корке ниш для з"'-'сувэння питвнъ про св!тотлядн! Я еотетглн! засади фрапцузысо! Жторптурп та 1Ч'отвг'тра пру го? половши XIX отол!ття, про л1тера-гурн! С ту и от»! напрямкг аазчаченого П9р!оду, про розвкток канру о-'мпяу у фрах-тгтуптгк!л!тератур!.

Прзкгкчпа я.1н;т!сть робота долягае в тому, що П результата мг''уть стяги и(пгт1учтям подалшюс досл!дташь у галуз! французько! 'гЬлратурп ¡1 оотатаки, можуть бути застосован! при напкоаш! п!д-ГУ?н1'к1р та при вкклаланн! !стор!1' заруб1кно! л!тератури, в п!дго-тегт{ спеш:урс!в з !сторН Француэького роману другоТ половши л 1л пгол1тгя. Лпсаргац!я створопа на основ! матер!ал!в, як! ще на горгллд.'Ш'С'т у в!тчизнякому л!тэратурознавотв!; вс! цлтування поза о?рг!зая1Нями текстами в украГнськоыу переклад! автор-гг. г.соИцчадая. Так, формою практичного виходу живчення л!терату-Р«.:ч'о доребку брат}в де Гонкур!в став переклад новяж "Парша ко->.я':!'гГ з! згЧ рта "Поп!з масок" / Всесв!т, 1905. - Л I/. До дього ггор!« глнот та Явля по Гонкур!в укра!нсъкою молов не переклада-

1ГС7,

Оскаяя? пог.о~а;тн длявртадИ обговорюваллоя на зао!даннях ка-:)агу1(-:;оУ л!тер;чтурп КиГвського ун!взрсктоту !мэн! Тараса

Шовченка, допов!далися на наукояпх конфервнп!ях факультету иноземно У ф!лолог!Т КпТвоького ун!вврситегу. Матер!али цосл!д-«э1шя знайшлп вт!лвння в п"яти публЬицгях. Цубл}кацП' в наукових вн-дан.чях, вкстуни на конференц!ях стали формами апробац!?. робота.

Структура диоергац!! зугловяэна эагшшюю чонцепд!ею, аспектами й эавда.чнями досл!дтення. Робота склацаеться !з Вступу, двох розд!л!в 1 п!дрозд!лу Основной частини, Висновк!в' та Списку вико-ристано? л!тературя.

У Во.туп!. на основ! короткого гэнал1зу науково? й критично? л!тарааурп к:св!тлаеться стулшь вявчеиоот! дано! темп у в!тчиэ-няному та заругИтноау л!тературознавотв!, ойгруитовувтюп вуб!р теш досл!дпенгт, 11 актуаль.ч!сть та новизна, йормулюються мета й завцання робота, нам!чавться проблем« вивчания естотияк й твор-чост! брат!в дэ Гонкур!в.

У Розц!л! I "Естэтична концепп!я брат!в до Гонкур!в" вид!ля-гот ься головн! чилники, як! вплинули на формування художньо! олс-тани гтсшенншс]в, дося!джупться особливом! Тхнього ов!тоспркй-«яття, йная!эуютьоя ооновн! еяеменги естетики Гонкур!в.

Св!тоглядяа основа Гонкур!в - еенсуал!зм, яанта!зм, натура-л!ем; вони "впбираля" так! вар!анта цпх св!тоглядншс систем, як! найкраце в!дпов!цали Тхньому влаоному розум1шда янтгя Й конце пц!'{ н;;стоцт£а.Оск!льки сено миотецтва - правда, то його ноша визначи-ти як п!знзшя, що зд!йснпет£ся чарея в!дчуття, тобто найдавн1пяш, найпввн!шим способом. Худогав л!знанш вкяэтаз в себе п!эшння на-укова й 1нту!тивне ! тому е вшцнм д!знаннга реальное?!, яке доступна лядинI. Биде або абсолютна п! знания у Гонкур!в паретвортат,-ся на естетпчне спрмйняття св!ту, вт!ятобться я творчиЯ акт як вяйб!лщ активлу форму духовно! ц!ялыюст!.

ЕстетиЧне спогяядання оп!ту зв!льияз лвщтну в!д оообистих п*1-реяиронь, пристрастий; чераэ по ототецтво в свобода й вгоа иасо-лода. В основ! такого споглядаяня лветть дар б а ч и т п, коля пятить, г]тсл!док бээпооврвдчього спосторохоиня, ооягав сутн!сть рячей. Б!лш!сть .людей найчаот!яе "дивиться" !нтеяоктом< а Я" очша, Зэм!сть забарЕяенгх площягн вони роэп!знавгь пчняття у рязнячанях сгетем, що удоступншть ц{:1сн!сть; число Тгн!* в[аг/шь панаред вузъко ойдахч'тэ. Сггоствреэетп.чя, яагппте, воцг> до чгел??у побачэяого, породяуячи татти чином !ндив!дуатщ! о^р.эя;*, п!ч~ бк Я9ЮТ1СЧ в П0м"ят1. ТаиэчовстиЯ отот1?р1га'? уяо'л,;очвчт1ч 'чр'."

1 ноже понп'ргачтя яз «пя б!л»пу к!.ч(Исл!ь П}*1!р»»т!? пг-ррм! власгяр^ст!, исстят». з п«гг?р«!г»1х, у гк.»«-«^-»

сгмствреж"нь. ВЦ) ложе склацатй або руйнувати набутI вракеяня, в'июйкэтг. в свгдомост! найр!зкоиан!тн1Е! комб1нац!'1. Вреит!-рошт, нйтедь досягае гакего ргвня, колл за дэнюш фрагментами певног порерхнэво? площкнг- в!н здатнпй улвнти невкдш? сукупностг.

Ут!м, зобрааукяя Д1йсн!сть, Гонкурм вдаються до "бесяишшх" рчал!Я, пк! в 1x111эстетки! означен! лоняттям нюано!в: рш думку т-сшённг.кгв, це вайб!льи адвкватшш метод в^биття спрпйнятого чуттими. Нтпанс - це найтониа подробная, деталь, схоплана на льоту передана б руховг, не $!ксап1Я наймемте I ан!ни, найнепом!тн!шого явгехопу з одного стану п !нший; нюанс - блкскавично в!дбите в!д-чуття, гт!лена юття, що долае иапрониюНсть оболонкк видгалос-гей ! доводки- !снувяиня глнбитюго вогию, ы!откчно! рэальноот!. С'Тога спркйняття у Гонкур!в дедол! витончуеться, все б!льш гост -гт отае в!пчуття простору й часу, пронлкнэння в сутн!ст1', здаегь с", неыгнуче - оболонка вгдгмоотей не вктримуе {нтеноивнос-г! на-гроштценлх врч«9нь. На цьому етап} з ус!еи очевкдн!стю вгявяяе: ь оя парадоксалья!сть яототики брат!в де Гонкур!в: визначавчи ияотв-итво як "ув1чь*й:шя у впщ!й ! абсолптШй, остаточн!й форм! якогось М'.дапгу, Я1!01сь мпттевоТ ящоисо! особяивоаг!вози тим самим зупкнтть в1дчуття. Позбавлвний руху, прпкутсй.до Форш, нюанс гида. Слова в1дн{каигь зм{ст. Ставлячи соб! за мату подолам суле-гэтн!сть м(ч; хпмерн1стю невисловпеного й мертвою формою, Гонкурк рпк1бадч>ть оообякв«!! стпкь - артистична, або хуяояие го:ошо, цо «=•« зг5"р!гатп чхгття в сдое!. Пр!рва, проте, ввцаетюя яездоланвоо: я»!-»чсг вчхиТтлээпоя сама завдякп 'йш!й роэма!тоот!, р!знор1дност1, Я' чк ?<?в{цп1гадч1 аош!ляц!1Е, !зс немокишо охопг.тя оцшш поглядои. ^-■гтп'ггрт: гид золочу видимого, Гонкурк в!дкрш! дм себе роп"ед-гв1т з ¡юзбагке'и^стю прг.чпн ! .яасл1дк!в, абсурд матер!аят— '».•"¡•1, пп пе ица?*гтя ооягнутк сукупносЛ й людсъкоцу сприйнятт» •»чддчаптк*« прго'.:упчг,ли т!яькк патая!. ••

~рч7и до .Гг-н?урк виэзвчаоть дг.скрвтШсть ев! ту т гояовяу бутгт 8 груитучте на и!Й свое мустен-тво. Гроцос п1знзн:'Я ппч !•>•% яопта« в подп1<1кйнп! д!:"сноот{. За к'рнуванншг писшен-''•!?■'[.?, дта того ?!сгйгрся до сут! речей, треба, нлешпаряд, дтщо ксхчпЯ фрагют д!йсност1 роаклаотк на чао'.то, як! здаги! оаргйяятл ладоьк! чутзя, то двокрот-''^т; 1 гмо дс '-омэтчаого, резпороггаио утворпэатлш сп{льн1сть.

v Pt J. Journal. "Mémoirs de "là "vie littéraire. - Psris:

■ : .-■ . ,t, 79>;>. _ v. ;>, p. 32.

- ? -

Ца веда до такого стану речей, ком кожна is сприйнятвх часточок реального св!ту перестав !снувати в св!домоет! сама по codf, й чуття в!дбивають ужо не образ яхого-нойудь предмета - зороачй, олуховпй 41! якяйоь !нпий - ала, як ца сталосп з художником Kopto-л!сои у роман! "Манат Саломон" п!!д час прогулянки в Фонтенбло, "щось таемнэ в змахов! пташшого крила, в иелвстг оерод трави". Оте "щеоь", розтаиоване позв меже» найменших величин, влаенэ, досягав потойб!чного "н!що", ацке прокласти межу означав пвраступи-ти И. "Щось" - ца крайня межа спркйняття, да чуття розчмшвться в потойб!чнрму. Коли руйнугаться' рвч!, то якуоь едину мить аитгя !снуз в чистому стан!. Траг1зм лпдегко! вкзистенцП аолягае в тому, що nteY чкоготи немоыиво осягиути: найдосконал!ш! !стоти з найгоншям сприйняттям мояутъ лшэ наблмзвткся до не*. 'Гака природа речей, життя вт!лх>еться й губиться в них; сутн!сть роэлита в предметах ! явщах матар!алыюго св!ту. Яшцо мнгець прагна в!дтво: рпти сутн!оть, нехай шукае П в найшшшх часточках д!йсност! на was! ^хнього не-йуття. S два способа такого в!дбиття:

- схопяти обрион образу, пэрв!он! еломанти на стад!? фрагавдтар-яоет!, зародження, по ц е й diit ejepra;

- вик!нчоний образ розчинити в CBtдомоет!, розщепкти ня элемента, щоб вкявити його тазмншю, оутн!оть.

Обидва споооби паредбачагать отан ов!доност! перед думкою, об!тш'ця ненародяених думок, ов!т до створвшщ, хаос, який эмушуе парвдчувати. Однак для Гонкур!в б!льиу ествтпчну вагу маз поез!я к!ндя, н!я поэз!я народженш; у вибор! м!ж образами, зав-мврлЕмя по пой б!к д!йсяого, й реалыйстю, що руйнугться, вони влаютьоя до оотшшьоГ; увага митц!в зварнена до стад!? вмма й п.; онаження, сама п!д таким кутом зору ол1д розглядата пэвну "хьоро-блив!стьп естатпки брат!в де Гонкур!в, наНиенш эрозум! т<П ¡£еномэи. • яхнй эдоб!лъиого ! оприймався однобоко, зав.кди вккликав еупорсч-ки, ало так 1 не д!отав адекватного грактування.

Власнэ, еотатика Срат!в де Гонкур1в - цэ продукт роокцЦ? на грубу матер!алыйоть життя. Чутлив! натури з !нстииктавиш праг-неннлм досконалост! хворобляво реагупть на бридку назавагйчн!ст4; безперорвнэ повторения иогатеяних пражень вптгавэе т первопу отстану, вводччй темперамент у стан беэкад!Рного неврозу. Релит в!дчутнкй такс* впяив ппохи. Сучшт добя спопвлпз ы.чыкв гсгно. Евзл!ч нових, складнгх врпяэнь, {птвнокана гоэко^а п{.Л:ьм!сть гоотрюять спрнЯпяетя, епричй.чшчг патопог!чн! й 'кглегн:?.1

пойхти!: "Одно з ттщ телер!ышого отаиу розтотку цивШзацН -втручання в псрв!сну сутчпсгь лтотко! свхдомост!, перенесения ф!з1-чт;х в!дчутт!в у сенсор!уы моральнгй, коли духовна спрнйняття cías такпл тонким i гс-стрш, як;ч.г.: бу.ч.ч слух, нюх -ra fumi tIkcchí чуття г дарн!х тпде"", - в1дз]'ачаить писшапнгеп в роман: "Ц'арлъ Леиаг". Гягбгят прсш'киргшя рсзуму в чуттвв!стъ - одна з на8ва*~ лтв1И"х характеристик тнтелектугьтыюго стану добн. Св!дом!сть мк-тял plnrenap естотично в я к р к в л в и a, ít в!н розумово В1дчу--вяе та, що inraí eí цдурзшть фтзгчно. У вкладку пи силе ¡шик i в Гонку-pi б мои про г!пергрсфовану спшшнятлш^стъ: ïxiii aooatautï спгЛтаютт-с.я з i'93bi!4q(íiíoio шв1;цк!стю, вракшшя порегворгаться бяи-спавлчно - ледь в!пш< образ, ! yin уже слово; в той самий момент, коли Го;;кург шребувяють п!д враяаиням, вон;; вта бачатъ cnoei6, як зройгтр його спрлйнятппвш для !нш:х, в ïxiiiij уяв! готовий, так б'л новктк, литературной зшмок в дьЧсноот!.

Вятончвн! Mi'.TUi, Гоикури прагнуть нэзвячайнг.х в!дчутт!в i гш~ ротлтань, особливо таких, що пов"язан! а певнкм зламом у св!домоет! fi здатн! задоволь.чктп вкбагливпй, яереекчений звкчайнют. вра-яенчток смак. Власняй темперамент стае для пкешенникгв надчутли-ВКМ {НОТруШНТОМ, 33 ДОПОМОГОЮ ЯКОГО Ш'.ТЦ! ОГШСУЮТЪ НЭЙМеНИ! 3MÍ-не псих!чного стану; яа терезах сприйнятлквих нерв!в будь-яккп чганс, що ладь BÍdpve i! для iHEffiX захований у гллбмах св!домос-т í, гтрегворюетьоя на невшовнв страждання - кортнь зла й во дно-час Koplub ген1алыю! адатност! до ouiнки: "Вони досл!дкували хворобу, яко1 сам! ooôï завдэля, з точн!стю й безпристрасн!стю ф!з!~ олог!в... Коли читает ïxhî твори, здаеться, н!би прпсутн!й при пЫсеклН, до вони водночас ката й катованг".1 Хвороблив!сть за-гострюе чутлив!сть, а значить, сдрияе г/дота tôt,ту осягненни св!ту. rmiíartbiítcrb, за м!ркуваинями T'oiiKyptB, е формой яиттево! силе, що втшкае з хворобг, творить s хвороби й, власне, завдята хворо-rtt стае творчою. У всякому раз!, брати да Гоикури проголошують corto "neproîw госшошшками нерв!в", вважзючл, що така деф!н!ц!я на^б1лш точно передав ïxim л f тара турну сутн!стъ. Е. 1 Я. де Гон-курр п!лгом ггзнапгь той факт, що !снують ген!ï "здорового духу" /Гете, Гюго/, проте в сучасноиу шетецтв! необх!дно знайти м!сде для вразотрих, хворобтавгтх художник1в, як! е немпнучкм породжен-ням д-зби.

Так! погляди в!д.тов!ди&г tühom познатели вев л!тера'гурну творч!стъ Е.! !.. де Гонкур!й. 7 cboïx романах ПЕСьмвлникн всеб!чно

Г" •■

Dalrart Д. ¡.«s Ocr.oo-jrt:. - Parlas Charpentier, IB89. - P. 5.

- о -

BvcBtTflHÄK ^дярмйн ослабления вол!, однieY з ооновних фушш!й люде М'оТ пс:"х!ю\ якнй веде до ураяоння духовного начала особи.стос-Tt. Так, tcKyBaHH.4 гонкур!всхкях и8рсонаж!в з.авчди п!дпорндкова-но ншгпучост! чогосп небезпччного, прикрого, гягиого - впснатен-НЯ, хроробг, бо^0в1лля чи сыорт!. Нидануч!сть о уловою и, власно, пргчгноп !епувзднч; без пэ! особисЛст-ъ неножлгва, вона втрачав о о т я т и ч н !•! Я сепс.

Епяуиошо", схож! янища вжй цос«!дяувалгся попврвдниками й су-часннками Гонкур!я. Захворюваш'я вот/t, напркклад, покладенсгв основу багатюх твор!в Е Золя, пргта автор "Ругон-Шккар!в" Шдво-дт:ть п1д uj.oro базу, слираючгст. на внутр!пн1й зв"язок, що еднав людину з i'Y долей. Еиснатапня й ру.'шувзння людсько! сутнос'Л niд впливом варколипгаъо'Г д!йсяоот! прг.оугне i в творях Г.Флобера, од-нак 8ого !де'1 мають ч!тку просторов/ й часов у вкзначвн!сть. №щ!п--ннй вплпв вол! на особисЛсть внал!зуе О.де Бальзак, але да люд-съка воля, що налетать яюдин! та походить в!д на!'.

D романах Гонкур!в дол! людей вкзначае щось над-яюдспю, абсолютно чуто ÍXHiñ пврв!сп!й сутносг!. НайчаотГлэ таким чипчпком виотупае хвороба, опосяредкована фатальн!сть, яка спричиние заги-боль repo'ÍB. Незважаючи на те, що хвороба вражае вса естяо, вона на наложить людян!, цо неопроможиа аскм!люзати вияв вт'щоУ сели, привласнити Гюго соб! як перожктей досв!д, гНдгрунтя для висноп-п!в i вчяшйв. Причуна 1снування зовнгтая, вона знэходиться п о -з а дядино®, Й через не лпдська поля ходнов н!рои не зцатна вплявати на х!д под!Я; людина повн!стю позбавляня участ! у вл-ю-н!Й дол!, П жлття вводиться до низки нервовпх 1?риз двонч нп-буттями, - ось Bi'cnoBotf брат!п до Гонкур!в. Tanrít акцепт у 7>р,чн-цузыиЯ ni тора тур! звучав упэрто.

У розд!л! 2 "Пробломатпка й поятика роман!в брзт!в до Гонку-р!в" досл1дхуиться творп пергоду сп!лыюУ д!плыюот{ /Т8()0_1?6Г>/: РЕвтавться проблематика роман!в у конгекат! остптпчт:х шхпгИв т:сьмпшик!в; шзначамъоя й анал!зуютьсяг ссновн! русп поетикн ЕЛ I. де Гонкур!в.

Впзначальноп рисов поатипг брат!в до Гонкур!в е гц:> лона повянув в соб! сц1ентгчнгй I магвр!чч!отячнгй ermtpHW? з цоглр?» ною млсгептва для мг.стецтва. За Тхпъою ко><дагсц!ея, p^wiifrr ро nopraiíl стад!! творчосг! - це спг>стер!гач-5"»у!совпп!:, по por^nt""' вивчае д!.^сн!сть; н« другому »real в!н мчв П'-явитя пч'^ оск!гак« tfo.ro остаточнв мота - xjäSSJS в!г.'1птт'' nll'ft'i'^'rj. *•;-,rr?f вид Mrctottrsn »<ач cnottrUn»! в'тяэпч! saoo"?;!,в th- r«

олово. Cyrillen л!трратурно! ^яльпосп, на думку Гонкурхв, поля-¡■'■в р олоЕэсному вирапенн! вракень, окв!валентному з естетачно"! точ-гя зору спрнйнятону в пропоет!; справкн!й писшешшк мае подо лап;

що !снув »¡к спр;йиятов чуттями р!ччю Я словаспим вДОстеям па^.г-'яня; в!п was знайте так! мовн! засобп виражшня в!дчутт!в, як} рщсплг, чптача йачг.ти, торкагшя, вцихагн раалмтстъ, опостарете--мт глгтпом, i перэтаватк П так, начебго в данлй момент часу в!н сам

0 ¡'Ы ionye. Бгшх!д Гонкур!в - "артистична гшешо", художн!й стиль, за лопемогою як ого вояг в!дбквають д!йся!сть ! який водночас s заоо-(Зом, що П! дносгтт-. д!йси!сть до р!впя довершеност!, роблячи Н падениям миотецтва.

F.. i де Генкурп прийшлп в я!тературу з доев!дом 1сторичнгх щт>, «го зяачиов м!ров мшпяуло на Ixiro шошешншьку д1яльи!огь. '¿s ргзначонкям Гонкур!в, роман - цэ яяомога точшпа !стор!я сучаоно» сг!. Бэз шроб1лш8Нкя мояна ствэрд^увата, що за романами брат1в де Tot'KyplB Moeia вгвчатя XIX отол!гтя, беручг. до уваги Тхнв справэд-

й обгрунговаку onimcy власних isopiß: "Одна а найваяллв!ш:х rcoriwüocTßfi натпх powaniE та, що bohr будуть най!сторпчн!гаши рома-••^я- сучпсяост!, пк! даггь пай0!льшв факт!п реально! правди, рэаль-JcTcplI какого часу"1. Цв з точки зору iCTopii, а з боку мисте-

чтр-> "{дрплдаш я такгй роман, ко за його допомогою мистедтво ство-

?

ргч в*йо!Шм!пэ в!дчуття правки про лищшу, яков б вона на буяа . Г.гпянв Р серчяовгще окладатоь нероэривну едн!стъ; щоб збагну-''уль-яку гонгретяу ncnciny, треба знати !стор!ю i'i контакт!в !з -V--_ тпкп! Праги дои коруптюя пиошанннки Гонкури, ство-;/г»-чп с-гс? р-члпг. Здаяюеане в глх жеття персонап!в, яке розкривай n -nnnios ixh! ятоот!, зд!бноот! й можливосг!, е водночас !стор!ею "рг'ЫГонкури пряевячуют. сво! твори вквчанню конфя!кту з!тк-лщгпп э свроцощщям ! г!п^воршть драму, опричпнону ш;м в!-•пгпччням, у ход! пко! ггне слабша сторона, тобто особисгчсть-

Вт:йччння п!sТ гомап:кк стало иаЯяскрав1пим пер!одом у творчо-г:г? im,юно 5 Ятяя да Гонкур1в, Протягом одного десятал!ття вони на-нюялт*. сво1 .крящ! рсматк "Шарль ЛомаГ' /1860/, "Сестра Ф!ломана" /1В01/, "Feuo Моиран" ! "5'ирм!н! Лаоартв" /106-1/, "Манет Саломон" /1СЛ7/, "Падай лорвезв" /1868/. Кожен в роман!в характеризуеться |-1«гс<!1ЖвТ(Ш 1 становкть час тину вагального звдуиу - створкти сер!ю '1-<гпнх сои!oj!8!олог!чнгх тви!в у л!тератур!, "зкальовалгх правдгво, з nf поигтоп в\глв^т1отг>". Головин 1дея твор1в долягае в тотлу, що

1 c;,-;tii'.>u£4 К. «t . Journal. - V. I, р. 662

• * -. ,\ч- t р-н. ' - _

------- v ' * vo«msJ. - V. I, р. ¿67.

будь-який !ндкв}д hoco на cotí! печать доби,,в як!й bíh этве. Сопельно оточення вязначае cnootö мпслення й наи}тъ здатнв вплг.ва-ти на ф!вкчн;;Й та ф1з!олог{чни.1 стан лстюня.

Ягсщо спочатку Гонкур!в вабила лер8вакно ф!з!олог!я, i в ран-н!х романах письме шшгси досл!дяувэлл виклотно матер!альн! цотал!, намагзотись якомога б!льга вурэзно гшредатн ф1зпчн! стрпядопня, коттентрувчш увагу на р!зноман1тнкх жестах, зоенШПзс виявах характеру, то в п!зн!иих творах вояк звартаиться до визчешш явгсц внутрЬшього порядку, торкавчпсъ [пз!олог11 тгльки т!ею м1ров, яков pona здатна рплгватп на мгслення ft св!дои!сть,

У роман! "~ерм}н! Ласерто" лпсьмекникн, слираючись на пафос реал!стичного мг.стецтва, поступсто SMtnyiaTb пккентк: ?хнп repoí-ня пше пназягяок контакту з спрэдокяцчм, ало при пьому сон^пль-ттнй yoTpií но рвступаз як оС'ект анял!зу; головне для Гонкур!в -по зя"язок м!я ф!з!ологJen Я зслтям. Такт чином, rcToptn слуя-нин! ЕерлШ Ласортя зводнться, загалом, до íciopiT Ii' т!ла, яке руйнувтт.ся Я гкна внасл{док негативного впливу серецовпцз.

Ставяячк я!нку з народу в центр onoatHi, Е. i П. до Гонкури виходнлл з мгркувапня, що дуиевне жигтя простих людей, безпосвре-дн!ших у впраженн! овоТх почуттхв, найлегше пяя ш:вчення. 3 пюго приводу сл!ц згадати, ио у французы?^ л!торатур{ н!хто до Гонку-р!в не робяв нют! Евротви народу предает он глибглшого художньо-наукового акал!зу. Про правильн!сть Тхнього вкбору сэ!дчкть по-дальшй розвпток реал1сткчного шсстеятва, вкнякнення школи нату-рал!зглу I т.д. Ут!м, постаз лог!чнв питания: чалу cave брата до Гонкурк, аристократа за походжэшшм, способом яиття, поглядамл й !нтвресамп, ввели в серйозну л!таратуру народи! низи, зрсбивин ix об"сктом ретэлъного алал!зу? Пояснения цього явща, парадоксального лииэ на порикй догляд, треба щукатл в м::ствиы:!й концелц!? Гонкур!в, згадапши деяк} YY лринпипи. Головней з ппх еототпчннй: основой творчосг! Ш!ск19янпк1в в ф!хсяц!я чуттгвкх вражань, поз-начених повезпов, передача незвкчайних остотнчнух пврекквань. Семе з níoí прглгни "нпэтяй люд" видявться авторам "£ерм!н! Ласе-рте" nlxam.t предало тем, г!дням худотаього отображения. 1пгий аспект .- соп!алыго-поихолог!ч1шй; Bin вшшвяв з перекояання га;сь~ меннгк!в, що номохтаво вивчати лгадкку лоза та» евредовмцем, де во-иа етве, а сусп!яьство - поза природниж потребили його член!в. У Франп}? вге !сйував пауковий метод "психолог!чнпх потреб", лов"-язаний з прогреспвикмя твняонд1ями впохк. За пги котодом, тло*~ лпв1сть задовольнитг в коякротнпх умовях природн! потребл орга-

¡Изму з^урюе чуггя К думки 1нщ',в1да га^оти 1снугогас рорм життя, !.торая!, пойугу Р сусл! яъсгеэ. При <эчому станов! рочой психоло-г!я, Мппойкяо до пш' георН, пврг'хлдигь у пспх!лтр!й, з одного <10*?, 1 в оог!олог1», з другого. :М Я. дэ Гонкугя' и!лковито еярг.Якрлг «а рчончя, заск/иавш1. но мому свою творч!стъ, оск!ль~ ур сам? во'ю якяалкращ»3 пояонпвадо Ух ¡К власний стан духу.

Порше !з сказали?,1 ьарто п1лкрвол::ти, що в романах Гонкур1в б{лга в!пчу?нк!: уев-таки естатичи::^, и но соц!алып:й Ь.шульо, ! це нриродно, тому що вот-, насанпервд п;;тц!. Зокрепа, при змалю-рэнк! дол! бтдноУ слуккг.ц! в роман! ''Марши! Ласерто" пкошенни-гу корукжея естегячнтм !нте>рвсом до потворного К патолог¡чного. Предмет Ухнього эобракення не пов"язаний з розкриттям сутност! сусального устрою; Гонкур« в!цтворюють кетипове, незвкча-й и е явкще.

Як ужа зазкачалося, за п!ркуванняш Е.та К. да Гонкур!в, як особтстгсть, так ! вся маса дано!' соц1ольноТ групп вкзиачашьоя серецовкщвм, алч контакт з нш зовс!м р!зн! в первому й другому вгпацках. Особлива, зумовлона властивостяш конкретного орган!з-щ ре якиI я на вгглкп середовища визначаз !ндив!дуальн!сть образу й разом з тгм ¡¡ого тппов!сть, тому що письманники вктлумачуютъ типов !сгь не -ппьт як охож!сть повноУ психолог!'! з психолог!его натовпу, эле як ! в!дм!нн!сть в!д не!. На думку Гонкур!в, будь-яка реакп!я на середовища, пргетосуоання до нього або нэможлг-в!сть такого пристосування, згода чи протест споияють створенню т г. п о в о г о образу, якщо ця реакд!я обгрунтована й ввявляе глябпнШ 8аконом1рноог! розвитку 1ндпв!да й сусп!люгва.

Сама з таких позиц!й треба розглядатн образ головно? героУ-н! роману "Ране Мопрен", де предметом зображання е середовще замой«"! буркуаз!?. За словами автор!в, у цьому твор! вон« ставили соб! за мету "змалювати яхомога мвиш вигацаний тип оучасноУ дгвчкнк, такоУ, якою П за останн! триднять рок!в зробило мисгв-цьке, наблкжена до внадького вкховання". Нзсправц! Рене Мопрен швпдше виняток, жива, справтая й р!дк!сна д!вчма у французскому ронян! т!е'У доби. АДже з яиоьмвннгк!в другоУ т ре тяни XIX стол!-ття, повив, т!дьки А.до Мяссе, О.де Бальзаков! й Стендалев! вяа-лося створити правдив!, ц!кав! й самобутн! обраан молодкх к{нок. У зв"язку з икм дорачно навести що одна спос.тереженпя: Бальзак ! Стендаль часто иая!ляють сво!х молодих героУнь рисам? характеру й морапьнкмя якоотямя, як! б!лызр влаотмв! чоюв!га.м,

жпшам. Arti< переев!лчитяся в ш-nuy, пооить згадати д!ев!сть, еке-prtanícTi., pimyqfCTb Модест;' МЬ'ьлон чя Дхякл Cancenepiim, яе 'Iohtoh arto Лам"вль. Головня гаро1'ня Гонкур!в постае п-эред чя-тачш вгтоичекоет, híkhof) д{вчийоо, яка з ycix чояов!к!в яюбкяя Tiлькя баты« * померла, яяган.эпясъ ивзайманою.

йтаю початок роману беэпогатшо вктргаанпй у прспоршях жанру I його кулъшкгшгя - досить тяпозз драма, то зоп!нчусться тв!р трагтчно, ос^плтки Гонкуря вмтають, ио моральна кишеть, з^тсут-rit ira тяхвтк í г:п !х почутт!в, груба в лада матэр!аяьт(!:г 1нтврос!в над людтш*, яка Bí'TioHqs духопнгй зм!ст Ухнъсго ¡снуаэнчя, но прязво-дятт. hí до чого ii'noro, кр!м плц1иия. Ччраз цч repo'f непохитнях MopanicTiB Гонкур!г> сялачують страпгну шну за а м о р а л ь -н } с т 7* зрого ¡счураш'я, ту п!ку, що Н мала 0 сплатятя воя су-чясна яггоха. Протя, як в!дсмэ, доля сл!па, й на.Чтяжчэ кара вяпа-даз вразяяркм i вятончопям натурам, бо вони несуи!си! з! своею до-бою. Тому таг траг!чно зак1нчуеться жяття Ране Иопрен, "артистично! нв тглькг в музян! й л!тератур!, ало й духом, серпам".

За концеmiiew брат!в дэ Гонкур!в, вяечятя роль в!дчутг!в у ио'тт! лвдяни - значить зрозум!тк законв п!знання, а разом з тям i характер середовяща. 3 такого погляду найб!дкя п1кавга предметом досл!джання « натура мктця, оск{лькя в мятая витончен!сть в!дчут-т!в особливо вопт,на. Два тзори !з cepti 60-х рок!в арисвячая1 тпям: роман "Шарль Дема!" - пнсьмеяяяков!, ромзв "Манет Саломон" -художников!. У цих творах в!дкрявагткзя ц!ляй cbít р!зних, багато-ман1тикх в!дчутт!в. luofli вони викликан! точно впзначениш по-дразниками; в iнятих випадках цй неяси! потоки в!дчутт!в, як! без-перестату и!ня»ться, ввелизають э-л!д контролю розуму. РозмаТт! враквння й насгроУ нашгавать, огортаоти св!дом!сть якимось маревом, що з нього, як одкроввння розуму, врникають образ i лужа. Брати д» Гоялурп ставлять соб! за иету змаляватя ц! стани св!до-мост!, тому що саме вони, на думку ппсьмчннгк!в, визначають огмии-ф!ку зеудожньог творчост!. ,

Зобратаний у роман! лкешенник Оарль Нема! - да, власне, л!-терэтурний двШик самях Гонкур1в. Яого в!дзначають особлива чут-ливЮТь, уразяив!сть, естэтнчна витончен!сть. Пнсьменняк с при л,: аз Д1йсн!сть як безладний пот!к в!дчутт!в, вражепь, емоц!й, коловорот р!знор!дшгх, яесиолучтах м!ж собою чаеточок бу ;тя. По pe ver вт ст!льки вратень, дута не наспчуеться, а т!ш?я псдразнюеться, по-требуоти все б!льи сгльнях в!дчутт!в. Екстатичн! зусилля св!домоот!

приводить Г!ардя Двыа'1" на межу <1ожев1лля, ут!м floro спроби в!дтво~ ргти в cbo'íx романах бакану едн!ать t в такий спос!б осягнути сут-KicTb буття шон!, tío лврадуыовою худогаього синтезу б внутр!ишя иШсн!сть самого митця, яку, sa переконаннями Гонкур1в, утрачено назавжвд-

КомпозицШо роман "Шарль Дема!" розбитай на дв! частник, що в1др1зняиться мiз собою га ханрем I силен. Якщо перша половина твору - гостра сатира иа л!тературн1 й журнал1стськ1 кола того часу, то друга, де мова йцэ виклычно про !нткше киття Шарля, -не топкий психолог1чниЗ етюд, один в перших зразк{в л!тературно! 1нгроспекпН в роман! XIX стол!ття.

За Гонкурами, в основ! св!тобачення митяя летать естетазова-ве снрийияття kíüchoctí - у цъоиу полягае його опециф1чн1сть, йо-го "вколоть". Пад!ннл писшвниика Шарля Дема? пояснювться не со-ц1вльнм4н, а психолог1чн»ыи причинами: його знищув кохаиня до ес-теткч.чо нечутливо! е1нки. Це почуття призводить до "розладу ест-ва" Шарля, й анал!з ф1з!олог1чного, псих1чного, !нтелектуального, естегпчного аспект!в пього процеоу та його насл!дк!в в центром •гврру. Уратанв вство Шарля Дека? - метафора еучасно? добв, колв розпад, по1ф£бнення ni лого на чаотини стають основою, принципом, умокои жуття. 3 tиного боку, хвороба пксшаннмш е результатом такого стану речей.

У роман! "Манет Саломон" брате де Гонкури продовжуоть роави-вати тему про эгубну роль sino для творчост!. Доля художника На-ва Кор!оя1еа мае св!дчитл про правяльи1сть думки цодо фатальних насл!дк!в втручання н1нки в киття корня Прекрасного: за рад и кохан ки митепь продае св!й талант, зр!кшся шляхетних прагнань - тво-рецъ вирод15уеться в рам!сника. Взагал!, "резкомi" сильного жития перчшкодявютъ аосередданию ¡I самозрачепнв, якнх вшлагае культ мистептва, адга пэредумовою ñ основною вшогою творчост! б есте-тична г1г!зна мятца., вважають Е.1 К. да Гонкури.

Прото пш нэ обмежуеться проблематика роману "Манат Саломон". Тв!р Шкавий там, ко в ньому в!дтворено миетвцьке середовще 1840 - 1865 рок!в, b!e6htí напряшш й'течН срраицузъкого яивопи-су того пвре!ову. Пишучи про творч! пошуки й вагания доби, П тендениН й супвречност!, ф^супчм ам!ни в сфер! художньоК св!до-moctI, брат'г да Тонкури по оут! формуяюютъ принципи нового мпсте-цтвэ, як! лягли в оснояу !трес!он!сТ5!Чно'!' аствтякп. 'Гачен чином, овторв "Манет Саломон" s Тхнгою естептоп о!етуття буян поперед-нгкаик й гров!сяквдш' >ш;*>сЬ-;к{зму.

1млрео!ои1зм Гонкур}в всходить за иеж!;миотецтва; не но сума шгатепьтах правил, не поотика; }мпрес}оч1зм - Ухпс св1гобачвння, особлгве спр1'Гшлття д}йсноот! й особллвий метод Ут досл1дтаиня. В я}торатурн$И д}я.тъноот! брат} в де Гонкур!в - не результат ст!'-дьових поиук'в, стимульовштих елоотфИнш худотпм спрайняттям, На в ищи 8 этап творчзст! птсш".нник!в. ¡иичм слопав;, тмпрос!» -н!зм Гонкур1в грунтуеться на зпотооуванн! оуб"вктитаого цоав!яу витончвтпс худож»кк1в при в}дтворе?ш! оСвктивчоУ реальное?}, що в сукупност! дав незпкчяйнв, ествтично ра]Мновчне Го'стпцтво.

Разтов особлгв!ств п!торатуряого }мпрев!о:1!?му брат! в дч Гонп,ур!в е комплекс на передача в{дчуттл, рзасмопог»"яза:!1оть уо!х спрр.^няттЧв - зоровчх образ!в, заппх!в, зву?:1й, одксчасн!сть вб-оотогяо р!эчор!д:«гх рратонь, ях! опедоМчно в!дбнвавтг.ся в св!до-мост! , вггслпкзють повччй стан, настрогать на в!япов!щгу тонпдь-н!сть лвдську лупг/. Такги чрном, ¡мпрес!эн!зм у Гонкур}п о такои особл!'?оп, поглиб/геноп формою психолог!зму, що дося}дт;у<з нор}, п1дсв1дом1 стани, ¡ш'дкогш'нн! настроТ та в!дчуття сучасноУ лпди-ня, й, рг'холггчи {з слЬтегостг ф!з}ологП та погхгкп, обгрунтовуз зв"язок духошггх процвс'ц з гЬтоснпмг: за Го;тура;,с, душевна лън!сть - яэ загэльна супа всъого чуттевого орган 1 эму, ов:до;.исть вгиикас з п!ксп!домого I е особ.тавов формою ускладноного !нстгнкту.

На таких засадах постав роман "Мадам Еэрвазо" - остшш!й тв!и, иго ¡;ого брат» до Гоякурл па писали разом35, I в як стлу з па!1-41яошоа стоа тгятяася '(хни здатн1сть до топкого псяхолог!ч1;ого ая0д{зу. Ш-ого розу прсьмекяики дося!д:кую':гь феномен нгшэрнзння в ратолипкзм, стазлячп в центр опов!д! шалювання особливого стану св!домост! головно'У героУн!.

Братя до Гонкур? !нетпнктаано приЛили до вгзчоикя рел!г!йно~ го м!ст;ш.кзму як явэтца, протнлааюго Шсшкомоги остотичиому. Будь-як! !дэУ вшчсавть з чутт}з, - з тапого погляду Е.! К. до Гонпури, поел!лознякн КонцЬльяка, знал{зувть р»л!г!йну псгхоло-г!» гвроТн! роману, чиз коралыге пэротворэння вптлумачузться як н.эсл!лок урзтення норзово? систем? й розлэду а орган1Ем1. Чуттв-гий м!стянизм пан г 2ерг>озо порэдечться яг; стлп I? луп}. Особлапхсть такого дупавного стану в тему, до иайпалиЮ! баялння Я чуттевий потяг лареносятюя в сферу свяцелко! прзютраст!, оубл1мувгься ¡3 духотпу тугу за бдзггапням.

Наворненпя в рол1г!п сучасноУ вар^гликп - "йкщо?" я!нки-в розу>л!.чп! Гонтгур}в - зображуспся лгошэичикеми взд вкотра як

п Ею.ть до Гоккур по?:ор 20 червня 1570 року.

tciopirt пад!кня плат!. Д1я в роман! розвмаеться таким чином, аби п!ео1<лик врпжвшш, що певна частина еотва пан! Еервезе !нстинк-■ri'i'.iio ft нвпереборно прэгиэ знкщення. Головннй чянник, якг.К зумо-и?в х!д под!:1., частЕна, що прагне знкщення, - цо т!ло, плоть, Mic-тгл.' ще негат;<внкх властивоотеЯ людського еотва, хвороб ! onepri. У своему романг брата да Гонкурл прагнуть довооти, ¡до за пэвиих обставки 'г!лесн!сть, чутч;ев! Ьлпульси здатн! здолати ясиий розум. Вгиукана пан}, вктв!р паргзько? iwbí л!зац! í' ц!лковито гина як ососЧ:ст!сть, коли гид впливом чуттевюс вракэнь розкршзаеться химерна сутн1стЕ д1почого ества. Два чяшшкк, один пютитуц!йний,-втручаннв церкви в cjepy лвдсько! св!домост!, другий. -1нд1ш!дуадь-üiííí - морально паретвороння ж!нкг,, яка до цього не в!дчувала cbosí KÍH04HQCTÍ, обидев чглшткд п9ропл1тавться, взаемодгвть, посилш-чк одгн одного, Я у сукупиост! прязводять до траг!чного к!иця.

У роман! "Мадам Кервеэе" з метой наГнИ лып повного розкриття внутр!ш>1Ь01 драми rapoÍHi письменники роблять спробу пхдцати ана-л!зов! иаЙпрнхован|щ1 ироцеск, що в!дбуваються в свгдомост!. В!д-бквавти. "рух" cbIkomootí пан! Кервезэ г!д рац!онал!отичного пла-тои!зму через "в!дкриття" власних а!дчутт!в до рея!г!йного míc-тшгпзму, до того ж у сшцр$!чн!Я форд!, брати де Гонкури по cyTi вперив в ввропэйськ!!! л!герагур! торкнулися таТнл п!дсв!домого в Дюдс1к!й ncrachii.

Прг во!!! уваз! E.i К. де Гонкур!в до cboíx персонаж$в та най ыаншгх подройиць íxiitoro киття, роиани цкх авторхв не иожна на-авати б!огрв$!чнимн; я! за композите», HÍ за зы!стом твори Гонкур iр не налетать до б!ограф!чного яанру. Роман-<Нограф!я, як правило, поредбачае !дею розввтку, еводвцН героя або серэдоввдэ. Вратп до Гонкури гцкавляться т!лыш казусгок, э!ткиенням лпдини й середовщ». Б!ограф!я потр!бна пяоьмвнникам лита на пэриому eran! оновШ; цо !отор!я, що перадуе катастроф!, яке нводм1иво мае в!дбутяся. По загЛнченн! роману, ni с ля катастроф;!, цо його зовар-вуе, нгчого нэ м!няеться; все галяпгаетъая на cboíx í.iiсгцях. Порва-дгоя зеГязкл, загннулп repoí, в«а вкотр Париж погликув зшр!я-1шх ! неслухкянц!в - драна, яка втцбулася, т!лькк демонетруе закон bí4!ioro коловороту. ГГопри всю' р!знотан1тн1сть под!Я i веляку к!льк!сть деталей ромини Гоккур!в' апровляють вротоняя шодо не заепглост!; то яорухомоот!; в так!й пеодм!огдчн!й отатнц! шгоь-мапнккн ебячалп мету п1внаняя, а отяе, Й нету миотецтва.

Твк само, як Бальзак, Гонкури довго й ретольно готупть драку, ferp7n«Tb обогановку, псбут, сереловиде, провгупгть у психолог?»

героя, спост0р1гають, як у комплекс! в!дчут'Лв та життввнх умов формуетмя незбагнвнна людська сутн!сть Ут1м висновки в Гонку-р!а зовс!м но Т1, що в Бальзака, геро!' якого знають, чего оаг-тэ во-нк хочуть: войн беруть учзсть у гр! оил, як! епрпявть розвитков! сусп!льства чп, навпаки, Кого руЛнуванию; ставлять соб! кету, якоИ добиваться б!ль;я чм копи продуманный засобаот.

Герог Гонкур}в пасквя!, оск!лькп соротися марно й принизш'зо. 7 них нема б н!якйх здттевях плапгв, вони пукають щзотя " п!змшшя, йдучк папмзннч, блукавчи в хащах п!дсп!домого. Д1я в романах Гон-кур!в в!дстулае з авянсценв, оск!льки иона в!дбпвав тьчькя насл1д-кя прячиня, а прлчпта полягае в исков! серодовпща на !идгв{да. Через го в сучаснЫ л!т<;ратур! центральна ыхсцо займзс аяалЕз, два-таить браги де Гонкуря. Еурхлява д1я в!двол1кав увагу в!д головного й мота знкщига художня Я п!зналалыт значения роману. Кргм того, Зовн!ганЬ1 драматизм - це фальи, тему що справгля драна захована гдибоко п!д поверхнев, вона кпве в та!нах лщсьпоТ дул!. 5а таких углов головне заздання сучасного роман!ста - топкий псяхологгчня;; ягал!з. Д!и в роман! становкть пое9д!нгш людей, яка в свою чергу впзначаетюя тли, що в!дбуваеться в л!дсв!цоиосг1. 3 цге'/ причина аналГз под!й 1 лвдоькгос вчшпс!в мае не от! льют лог!чшШ, ск1ль-ки 1тсихолог1чиий вм!ст.

В!дчуття й !мпуяьси неп!двладн! коятролев! розуму, п!дсв!до-и1 радкц!? на подразненая серадовища на я!ддаюгься точно?.!у з"ясу-®8н.ч»; алог!зм почует!в, яхлй сушречлгь у бхлызост! випадк!в ло-г!д! понять, руйнуз рац!ональний розвпгон под!Я ! доскть спедифхч-но орган!зовуе д!п а роман!. Це вводить у твора ЕЛ Ж. де Гоику-р!в поз!рну напосл!довн!стъ, нху критики безп!дставно ввакалп пв-посл!довн!оти автор!в.

Шдготовка д!Г, формування характеру,' псяхолог1игай анал!з у романах Гонкур!в эд!йснивтьсл эа допомогоя олису. ОпясовиЯ еле-мэнт розкиданий по всьому творов! для того, щоб, зм!пгочи обстановку, ф!з!оном!ю горо!в, зшлъовуючи нов! форми перэзазаггая д!Л-сност!, яадагк коет!й сцен! /Яяьт! перекошшвост!. У цьоиу шсъ-меинкки не ст!лыга насл!дували Бальзака, ок!лкяи вступали з ним у. явну супйречн!стъ.

От»сл брат!в до Гопкур!в за сво1м характером 1 методом в л!-твратурням в!дкрлттям. Вони перебувавть в очевидному зв"язку з ' зшвопясом: остетяка Гонкур!в, що тлутлачнла в!дчуття як метод п!э-нання, а людей ! реч! розглядала в 1хн!Л нэрозрявн!й едност! з сервдовищем, торедувала естэтид! !мдрес!ов!з!,ту.

У ршачах Тардь Дема'Г та "Манат Салошн", творах, да вшзв!-тлиютюя яробяеми л!тератури, ты-воппсу, мкстецтоа кзагал! ваалг.ве мгопе г! дводггюя д!алог1ч:':ому давлению. У впсловлюнаннях персона-к!л Ипбгряшчся думк'.' а приводу абстрактннх продмв'Нв, Не нав1ТЬ не д}я логу, а п!да оер1я монолог!в, щось на зразок пр;:страсних, емопШю забарвлеиг.х ргсгупН' на теш миотацтва. У cyi.il них монолог! в вгалальовуепся загадьна карткна стану мкстецтва, иеск!нчвнна р1зпсплан!тн!сть думок 1 потлив, шюшй з якнх здатнкй перекона-тк Р> зяхопяти.

Ус! ц! ЗДрш ~ монолог, д!алог, одно, опов!дь п!дпорядковую-т1.ся загальИЯ проблом! роману Я часто внконують тусаму функц!ю. Вот-, г1сно пиреплетен! м!ж собою, * при анал!з1 творчого методу брат!в да Гснкур!в сл!д йрати до уваги такий нерозривний зв"язок: оп/с переркваеттся коротким д!алогом або монологом, фразою, вигу-ком, як! дають аавариалъний штрг.х у картинI; в потоц! речей вгаду-ються думки героя. 31д м1кро логичного методу, опиоу письыашшки пяреходггь до показу: ад же очевидно кокка бачкти не все, а т!лыш децо, й цо дещо мае в!цбкватк решу, бути вт!лення>.1 1 символом картгкп. Мистептво.эа естетикои брат!в де Гонкур!в, но е н! "ьира-кеннятл", н! "зобракекням" у прямое ровумИш): шютецтво -в к т в ! р 5 показ ново! реальност!.

В п}дгпзд!д?, "Роль 1 значения творчоот! брат!в де Гонкур1в", яки? аавершуе Осиовну часткну, внзначаетъся сп!вв1цношення встети-гк 8 творчоот! ш:сил9нник1в э худоян!шт напршками у французьк!й л!тепатур1 цруго! половши XIX птол1ття» з'ясовуетьоя 1хн1й вплив на л!тервтуряпй пропое того пер!оду Й на наступну епоху.

Як правило, го;оьменш'к!в вважаыть поперодшжаш яатурал!стпч-но! школ!!. Однак де далеко неповне визиачзння ¡ХньоТ л!твратурноУ сутновт!, яке,.певно, заперечклн б сам! Гопкури, оск!лъки вони прагнули 1ншого !деалу й споц1ваяися мати посл!довник!в не т!льки серед нагурал!ст!в.

В!дшсята брат!в де Гошур!в виключно до ровряду натурал!ст!в значить не здаватп соб! справа в комплексное)?! 1! ор;!г!налыюат! 5хнъоТ естетакн. Бевпэречно, дхераяом творчоот! Ш!скл9нник!в е безпосередне спостерекеннч д1йсност1, 1 складники ?хньо! конпепц!?-ретельне збгранпя документальних матер!ал!в 5 св!дчеиь, правдк-в!сть ! каукова точн!сть у в1дтворенн1 наймеяшнх подробкць сучас-ного даттч, змаотвання лщикк в колавному К серздовпщ! шляхом вн-г.в^тапия соп!ал1.но-б!олог1ч1шх законом!ркос"э1 ГУ буття та !н. -ь!дпэв!да»ть положениям доктрпид' нагурал!вг.1у. По ряд п.га, в

основ! еотетчг.и Гонкур!в леяо^ь Ишрвс !сн!с.Т|;ч;'о ов!т<<бачг>;т, коля упэга мгтпл оконцчнтровапа на } п ц it л f д у а л ь ч о - н е-повторному, о с о б л и в о м у, в у. р а з и о м у Я опрятлована на худоянв вЦтвореннч ц!лс;юст!. Застссовугчп_вотетнч-ивй дог!!р по в!д:!"шт® до матер!влу, братл де Говори иадзв-.-ь rte— рявату реал!ян, як! яаЯблкжчо стоять до Тхнього !даалу плчхотного >я:стйптва.

Еплгв Гочкур?в тч'Х^дить далеко за раттсп oîhIoï Е.те-н::";;апевт") за ргг'рткои В!л1* до Л1лъ \двгдз, во! тт. ви«м!яукг м!* 18Ç3 ! 123Э рокада в'цчутг "ог<> яа с об!; ск! потрем Тхпього пану ваши <5ув стиль"-'". Еарто, ут!м, заувпякти, що звоцгта зпачочяя творчост! То-mtypif ло bt'cokoï orîuKH стиля - но знолу-такя обг.южуватп ï:;;-:f."; вплпр. Еозперэчно, особлквай стиль твори!в "артготгчнето ш:скта" значков м!рою розшгргв пал!тру вгразових зэсоб!в франяуз1ко'/ л!те-ратури. Портя !з цгм на багатг-ох мгтп!в справила оплынэ врач^нгп вптончэна лутлив!сть Гонкур!в, Тхнв спеш'?!чне, еотеткзовзко спрп-йняття д!йсиост1. 1нш! ю!цзначалп гнучк!сть таланту n;iciMe:v;:K!n, як! почергово могли змальовуватз н::н1 дркгоди Яерм!и! Лпсорто, ияо-тлнв!ст1 сестра ЗНломета, м!стуч;т томл!ння nani Тервэзе, вгбаглк-ву чуттсв!сть акторк:; Фосген. Ппсьмонягки Гонкурн, як! боздоганно волоц!лг CBOïi.i мпстоцтвом, кал? здатн!сть в!ртуозпо в!дтворвватп всп гаму ллцешае тз!дчутт!в.

Такта чином, естетика Я творч!оть брат!в до Гонкур!в справа-лг. jaarrait в длив на покол!ння прс»лонягк!в 1870-1900 рок!в. Kose и в них васгоУв ту чи !илу лк!сть творчост! ЕЛ Я. до Гоякур!в заданно в!д гласного темпераменту, умонасгрою, худояш!х уподобань ! см0к!в; самэ по псяскис тоЛ факт, шо до посл!довник!в брат!в лч ToHKypiB в!дкосятюя р!зн!, нер!дко прогилахч! за поглядогж автора

У п!дрозд!л! длсортяи!Т 'Роль ! значения творчост! брат!в де Гонкур!в" детально проанал!зовапо впж:в ествтккл й худохиъоТ систем Го'.!гур!в на творч!сть З.Золя, Г! де Мопассана, А.Доде, Й.-К. Гю!сманса, Г. д"Аннунд!о, П.Лот!.

ЕШ!2Ш1 Шцеумовувть доел! дет тшпг.

Захоплен! иаиуваяыпчпт Бальзака, брагп дя Гонкуре продовчшл!! в crojfx романах глибинне десл!дтення оучясяого Тм суся!льстка. 1и-лк венк, однйя, сосбливш шляхом, вгко'ркстовувчи власн! худоан! засобп й прлйомп. Орган!чно пов"язая'! з! свое« епохоп, до Гонкур« ч!тко уов!домлвваяг необх!лн!сть застосувяиия иовях форм эображен-

1 Сочгшог.'Д R. Г..a prose contcirporatne // Revue Hivues, I /оОt

и396. - f. 207.

ня ц!йсност{. Результатом мистецьких вощук1в Гонкур1в стала осо-йл'лоа по в тика, яке дозволила Км реал!зувата власну л}тературну програму. Творк Е. ! де Гонкур!в, шо в!даначаються комшюксн!с-tv ii орпг}нальн1стш, и!стять естатнчн! !де'! й погляди, як} передувала нов:<и я}тературнгм напрямкам, школам, художн!м танденц!ям i ropynain пляху. подалыпого розвитку франпузько! л1тератури й шютеп-тра. Заоношт; натурал!зт/у, попередники !мпрес!он!зму й матичного сенсуап!а1/у, га.сьменнккн-новатори Гонкурп s властивою 1£м ген!-альноп здатн!стю до точного спостеракання й тонкого воображения амалюрялп в cBoix творах тогочасну добу, роакриля "if тавмнид! Й в1дтворкля HaMptanoManlTntrnt гран! жкгтя. Роман« 6paTiB де Гонку-pt® - эразки доваршного пг.сшеиотва; ixiiifi худокн!й доробок -один з наЯскладн!ш:х 1 найпр;шаблив1ших вияв!в "нады!рно!" цивШ-aani'f, ра£1нована1 культурн XIX стол1ття, в як!й зр!лм нов! тенден-ul'i розвигку Й формувалася наогупна впоха.

Основной зы1от дясортацП в1дбвто в таких публ!кац!ях;

1. Братп де Гонкури та естетика нов!тнього сенсуал!8му. - К.: Пресове Агентство Новин, 1394.

2. Невроз як концептуальна понятая еотетики брат!в це Гонкур!в // В!снгк Ки¥вського ун!версятету. Свр!й: 1нозеша ф!лолог!я. - К.,

1993. - С. 96-105.

3. Рсмантнчя! вктокк творчост! брат!в де Гонкур!в // Слово ! час. -

1994. - Я 4-5. - С. 107-109.

4. Про ииотецьку контто!») братIв де Гоикур!в // Дн!про. - 1994. -Л 5-6. - С. £8-45.

5. Тгнолог!я естет.'кн Едмона та Гшя де Гонкур!в //5dtp»i-K праць схудр:!т}в та асп!рант!в КиУвського ук!верснте?у 1ме,ч! Тараса Юев-ченка /гушн}тэрн! наукп/. - К. - 1994. Дм. в Д1ГГБ УкраТни 20.07.1994 .* 1301. - С. 68-80.

8 u н м а к у

Olena О. Ponomareva. The^ aesthetics and artistic system of works written by brothers de Ooncourt.

Thesis to apply tot a degree of a Candidate of Science in Philology speciality number 10.01 .lA - Foreign Literature, iaras Shevctenko Institute of Literature of the Ukrainian National Academy of Science, Kiev, I99*t. .

Tp be defended in public 1e en investigation of prosaic works written by £drrorid and Jules de Ocricowt as correlated to their artistic philosophy. It is ascertained that the aesthetic insight of the doncourt

resulted in a specific poetical .-system that gr.abled thsm to tnuiJu-te their literary programme into reality. The thesis discloses theji peculiar aesthetic values featuring on the background of new .ideas and trends in the French literature and art of the second half of the I9th century. It looks into the novels writ-ten jointly in 16601069 especially as the plot and ideas ns \уг\И as poetical principles are concerned and both writers sought for new aesthetic criteria. Also their role in the French literary process of their time is ^leu-red out as prominent.

А И H 0 T A I! Я Я

Пономарева E.A. Эстетика в художественная оготвма творчостзо

(5рат1еч до Гонуурор.

Л'ссертацт'я на сокстанио научной отапенг кандидата фгьлологпоегх * наук по спяш'алт-ноо'п: 10.01.04 - Литература зарубежно: стран, Игстгтут лгтяратурч км. Т.Г, Шевченко ЧАН Укракнн, Кг.ев, 1994. Защлцавтоя рукопись, содержащая анализ творчества Э. г Л. до Гонкуре я на основе взашосвязг их эстетической конпвпппк к худояис-TroHiioft прозн. Установлено, что результатом эстетических поисков Гонкуров стала их особая полглка, позволившая писателям реолизонат! собственную литературную программу. Определены характерные чзртн эстетики братьев де Гонкуров в их соотяотвнгг с худотаствошида ивпрярямгсщ!* во франпузогоР лгтвра'турв-и докуострв второй по до и: -им .\1'Х в ; гсследояяия проблематика г поэтика романов пергода со-ьгео.тного тцорчестга /1860-1859/ р контексте эстоткческгх поисков писателей: тн"спенч роль и знатен;*в трорчестра Э. v. К. де Гонкуров в литературной процессе Франпги второй полл'ринн XIX в-

Клпчов! слова: естетвка в!дчуття; л1тературний жнвопис; еяродо- . вито t характер; психологИний анал!з.