автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Роль международных и региональных организаций по урегулированию ирако-кувейтского конфликта
Полный текст автореферата диссертации по теме "Роль международных и региональных организаций по урегулированию ирако-кувейтского конфликта"
КИІВСБКИІ1 УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ЛЕВЧЕНКА ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
Г5 ОЛ
На правах рукопису РВЗНІЧЖО ВІТАЛІл ІВАНОВИ
РОЛЬ МІІШАРОДНИХ ТА РЕГІОНАЛЬНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ПО ВРЕІУЛЮВАШІЮ ІРАКО-ІС7ВЕ:ІТСЬКОГО ЗОНШКЇУ
07.00.02. - Всесвітня історія
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
Дисертацією е рукопис.
Робота виконана на кафедрі міжнародних організацій та дипломатичної служби Інституту міжнародних відносин Київського університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник Офіційні опоненти:
Провідна організація -
- доктор історичних наук, професор ГЛІЕНКК Б. І. доктор історичних наук, професор ХМІЛЬ І.С.; кандидат історичних наук, доцент КОМІРЕНКО І.Д.
Інститут світової економіки та міжнародних відносин НАН України
Захист відбудеться "19" червня 1996 р. о 14.00 годині на засіданні спеціалізованої ради Д.01.01.33 при Київському університеті ім. Тараса Шевченка за адресою:
252655, м.Київ, вул. Мельникова, 36/1.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка.
Автореферат розіслано "/Лі' травня 1996 р.
Вчений секретар спеціалізованої ради
Актуальність темп. Одн;:м із наі.нзбезпзчніппх нзгптогж Нг-СЛІДКІЗ ПОСТКОЕ'їрОНТБЦІ.'ІНОГО ІОЗВПТКу у С2073.ДІ повоєнного про-тнСїояякй "Схід - Вахід" стало, безумовно, виникнення і дцвемі*-нз розповсюдження чисельних рзгіональннх гіііськово-аолітіїчн'зх,
ТЗГ.ПТОСІЯЙЬЯи;;, етнічних, КОНН.ЗСІІНИХ Тв ІИНОГО »;ОДу конфліктів.
Рк із "скриньки Пєздорп", яке в умовах "холодної вііінп" ніби 65-ла притиснута вагою аг-ж-чкано-радяяського суперяйцтга, що поділило планету, гзть до останніх пзрп£-зс іЛязх районів, на чіткі зони впливу, тек після розЕелу зкс-СРСР те руйнування соціалістичної системи, із неї висипались приховані біди. лодстаа у вигляді братовбивчій воєн, спроб захопити нугу територію чи доззстп сеоіз перевагу над народом сусідньої країни.
ї!ап;.2кіяці XX - початку Ш століть людство знову зштовхнулось із загострення:.; регіональних та субрзгіопальних конфліктів різноманітного походження, а відтак з насувною необхідністю в;:— робленкя ЕцсокоефектйБЗПх механізмів ЇХ ПОПбрзД'”ЄННЯ, подолання і ліквідації наслідків.
Актуальність запропонованого дисертаційного дослідження саме р то;.:у і полягає, що ірако-кувептоька криза 1990—ІР9І рр. була, по суті, першою кризою, цо виникла в уловах пергходу світової політичної сзстз:.;а від біполярної до поліполл_.ної ідзологіч-ної СЗ’Ткості.
Наукова новизна дисертації полягає у тому, -40 ї. гвтор ьпзс-^з в українські;, історіографії, а точніше в українському сходознавстві, ідо знаходиться у стадії нелегкого від..сдг.знкя та становлення, зр об не спробу дослідити історичні коріння ірако-кувз.1т-ських територіальних та політичних суперечностей, показати їх еволюцію, до привела до утворення гострої регіональної, а поті:;
і міжнародної кризи, а відтак до необхідності вккватй знзргійнпх заходів з боку 00Н, иікнародних регіональнах організацій,, інашх ' зовніпкіх чинників. Акцент дисертаційного дослідження на солі іліЕнародніїх організацій в процесі подолання ірако-кувзйтського конфлікту, а такок на постконфяіктяій миробудівнпчій діяльності 00Н е регіоні є новим внеском в напрямку наукової розробка близькосхідної проблемат лка.
Хронологічні рамка дослідження. Вони визначаються динамікою подій, ідо пов"язані із зародженням, розвитком та подоланням ірако-кувзйтського конфлікту та діяльністю міжнародних універсальних і регіональних організацій цодо прискорення процесу Його розблоку-вання. Безперечно, ідо головну увагу в дисертації автор приділив дослідйзнню тих явшц зовніаяьопояітичяого характеру в районі Перської затоки, які мали місце в період 1980-1991 рр. Формально конфлікт, тобто агресія Іраку проти Кувейту розпочався 2 серпня 1990 р. і завершився поексю поразкою Багдаду кавасні 1991 р., кола 2 травня 19.91 р., у відповідності із резолюцією Ради Безпека 00Н за 587, було утворено Комісію 00Н по демаркації ісако-іувейтського кордону. Откз, головні хронологічні параметр;: дії- . сертації - це трагічні події 1990—1991 рр. в районі Перської затоки, що були пов"язані із спробою президента Ірака Саддама Хусейна ліквідувати суверенітет Кувейту і приєднати останньою до своєї території, як "історичну південну провінцію Іраку", цією обставиною пояснюються пзвні "занурення" автора в історичні пласти проблеми /пзспий розділ дисертації/ з метою об"вкгивяого, нз-упзредкекого енсеітлзння історичної сутності домагань Іраку на • самостійну державність Кувейту.
Наукова псоблзмэ. яка вирішується в дисертації, полягає е дослідкзнні зростаіочої ролі нікнародних організацій, зокрема ООН,
Раді; Бззпзкл 00л, регіональних :.ііхч£родяпх організацій ь подоланні кризових язгзд в нестабільних районах шткегд. Аналізуються :-.!о:дпвос™і хігнзроднж: організації; цодо запобігання цзх кон^лік-тіе, є тако::: игсодз і сі-орілд їх діяльності у поеткоярліктних, .лл-р отг о; ч:іх пі; одз сан.
Концепція аБтб-.а. Близькосхідних світ, особлгл-о ра;:оя Перської затокп із багатшії: каСїодобувнгллї: та наСтозкспор.тнпжі країнами, знаходяться в стадії помітного соціо-з::ояосл чного ге політичного руху. Неі.тодааз^п егівєлл країн:: Перської затоки в особлгшіЛ розряд "іюв:о: іядусїріельнпх країн", які, на відлік;/ від аяалогіч-якх модзлвії їїігдзнно-Східної Азії, ;.:еоть, аа дзллку азсога дисертації, изег-у ЗЕутсіс.ЕЗ зах;зггність з точвх зору їх гарантованого стабільного роззлїку в .салібутньоі'іу. Для вну?рі„ньої і зовнішньої бззпзкп тільки одного чгняпкз, тій більша слповзяного, як свідчить історичні! досвід, все-таки замало. Ось чо;лу всі процеси та тзн-дзнції політичного, зконоі'ічкох’о та віїїоьксве-стратзгічного розвитку б регіоні знаход:ітн:луться під ппдьаои увагою провідної :яітх— народних цзктрів о'іяй, СОН та регіональних ;.;і:лнародн;іх організації:.
0б"вкт дослідження. Сб"єкто:.і дослідження е історіг-іяз запо» чаткування, еволщія та транспірація в сучасних уловах ірако-кувзРтськнх територіальних супзлзчностз!!, які пр незле. до виникнення в І9Г0-І99І рр. надзвнчаРно гострої військово-політичної крязл глобального :.шс:;?обу із необхідністю залучення до її подолання :.іі;яяародіп;х та рзгіонельннх організацій.
Прзд.-зтоіуі дослідження з :.:зханіз:: та засоби подолання зіись-ково-політпянкх конфліктів, які напрацьовано в 00Н та її структуро::, зокрзха, Радою Безпеки, та іпнпх яі\:народнпх регіональних організацій, а такох: вивчення та узагальнення досвіду їх ;лнрсбу-
ДІВНЛЧ0Ї ДІЯЛЬНОСТІ Е ПОСТКОВ^ЛІІСРНПЇі період.
Мета дисертації полягав в толу, щоб Епкорнстозуккн значку джерельну базу, документі; 00Н, б персу чергу резолюції рада Безпеки, рішення Ліги арабських країн та інагле регіональних міжнародних організації, монографії та статті вітчизнаних, західнії:: та. арабських авторів вивчити дипломатичний, політико~праЕОв:~1 інструмент8сіі1 подолання бі-;:-ськоео-політ:ічн2х криз, зокрзела іра-ко-кувеПтської 1900-1991 рр., що було б певним застереженням для ЇХ НОВОГО БЛКПКНЄНЛЯ.
для реалізації цієї мети дисертант постевпв перед собою такі завдання:
- в теорзтико-методологічному плані - дати побиш підхід до поняття та визначення концепції "міжарабської єдності", показати реальну ступінь її самозахнцзності від суто декларативних гасел;
- дослідити історичні, зовнішньополітичні та дипломатичні коріння визрівання ірако-кувеНтського конрлікту, ідо розпочався з пересічних територіальних претензій, і пзрзріс у гостру військово-політичну кризу глобального масштабу;
- показати роль Організації Сб"едканих Націй, зокрема, Ради
Бззпзкп, які завдяки еисокозієктпвним політлко-лравовим заходам, що оперативко було нижи вж.лто по ході” розвитку поділ, створили необхідну правову і зовнішньополітичну атп:0<хпзр5 длл рішучого приборкання агресивних діл Багдаду; .
- дати оцінку і характеристику діяльності 00Н в напряму посткониліктного жнробудІЕікщтва в субрзгіоні, зокрема, діяльності Колі сії ООН по демаркації ірако-кувеіітського ісордону, цо, по своїН суті, створ тіло гарним прецедент в докладанні зусиль з боку в цін кадзвичаНко важливій сшері;
- розкрити ступінь реального впливу на хід подій та на подо-
лєнея кон/лікту з боку мікнародних регіональних організацій, тзкіг-с я і: ЛАК, РСАІІПЗ, ОІК, РАС, показати суму розбівносіеи те супзг.зчкостеї;, -до обтякуть їх діяльність, а відтак моіушбієть коктролюватн ситуацію е озгіояі;
- ягоаиалізузата вкзсок Сеол^зй-тх Штатів Америки, ікпзх країн-члзнів НііХО в приборканні агресора, 2 плануванні та внсо-коеГ ектнвно:,:у здійсненні опзрації "Буря в пустелі";
- виробити певні практичні рзкомендації уі^ЕїноькіГ; дипломатії цодо мордування тактичного та стратегічного зобні::ньо-полі-тхчного і^-ссу у напрямку я%?оепх гогїн Царської затоки.
Лзтодологічяоя основоп дисертаційного дослідження в істори-ко-порівняльнпн та аналітичний мзтода. Ьстзажк цпх засобів наукового поїлку дозволяю автору дисертації уникнути ідзологічно-упзрзд'изміи; підходів до висвітлення головних подій, що сюїадшгь з: ті от ірако-кувеНтськогс конйлікту, а такої: об"єктнвнс проаналізувати роль ООІ-І та регіональній: нікна^:одних організації! в справі Ного подолання.
Роргументальна база дисертації та ступінь возвобки проблеми.
У вітчизняні:! науковій літературі поки по нзмае окремого заверненого дослідження по запропоновані.і темі, ящо не враховувати окрзмівс статзі! та монографій, дг ця проблема висвітлювалась тільки частково і досить поверхнево.
Документальну базу дисертації складає пш.окз коло двзрел, пгіевагяа більшість з якпх упер:.з вводиться в науковії обіг.
Це - документи та матеріали зовнішньополітичних відомств Іраку
та їфвеііту1. їх цінність полягає в то:,ту, що вони дозеолшпі s максікальпо» історгжою достовірністю прослідкувати всі пзрппз-ті ї зєродгзнкя, ^оргдувашш та еволюції ірако-кувзртськігх зносин, зокрема, тієї їх частглп, яка зазццк. була найболючішою і торкалась питань встановлення тзпиторіальнпх кордонів ні?:: двома сусідні:/.;; країнами. Більш того, в ц;іх документах ггістктьск відпо- ' відь на головна запитання - "КуЕЗііт - самостійна, суЕзрзнно дзр-глаза, чи ит;гчко утворена за допомогою зовнішніх чаянпків /зелпко-брг-такія/ країна, яка історично бзгла південною провінцією Іраку?'.’ їх нзупзредг.енпш аналіз пзгзконливо свідчить, по сарплзві події
1990 р. - це чистої еодй агресія Іраку осоте Кувзйгу з точки зору чинного і-лізшароді:ого законодавства.
Документальну базу дисертації складають такс-,.: цавзріалп і рі-шзняя Організації Об"едканих Наді;*, рззсдщії Ради Безпеки 001-?,
1 Текст протоколу Договору міг: Дз^шво® КувзРт псі Республікою Ірак. Багдад. 4 новітня І?63 ;.
A Letter from Nuri Pasha /Nuri Es-Said/ to Sir F.Humphry.
Office of the Council of Ministers Baghdad. July @1,1932// Kuvait-Irag Borden History. Kuwait, 1991.
A Letter from the Ruler of Kuwait to the Political Agent, Kuwait-Irag Borden History. Kuwait, 1991.
Demarcation of the international Boundary between the State of Kuwait and the Republic of Irag by the Center for Research and Studies on Kuwait. Al-khat-Kuwait, 1994. .
2 .
United Nations Resolutions Adopted by the Security Council from N 660 to N 678.
Resolutions N773/1992/ Adopted by the Security Council at its meeting on August 26, 1992.
Resolution N833 /1993/ Adopted by the Security Council at its meeting on Nay 27, 1993.
Commission reports to the Secretary-General. (INBDC/Rep.2,
Rep.6 and Rep.8), 1993.
.'•жге^іелз і р і:;зшк Ліг:; єрабськзх країн, Ради співробітництва арабських країн, Гад::. співробітництва арабських країн Перської затоки, іегізс сзгіолельзж нішародшзс організацій1, урокові документи провідних звхідзах країн, зокрзиа, протокол;: засідань
Коягрзсу СПОйу*ЄН£Х 1ІТагії: АМЗСЛіа " Congressional Records ",
слухання конгресу СТА в період ірєко-кувзПтської кризи та віПнн .
2 Перські;: затоці /"Буря в пустелі"/, матеріали дергавного дзпзр-
Та.МЄНТу " Department of State Bulletin ", збІрЛИК OpІЦІІІІіШС
ЦСОИОБ " vital Speeches of the Day ", ДОКуМЄНТИ МІНІСТЗр CTEE
оборок:: (LA*.
Лк уг.е зазначалось, в дано:.:у дпсзртаціРкому дослідженні вперпе як е українськії';, -так і закордонні;: історіографії е~:іто спробу дослідити характер та сдзцпріку, основні напрямки та розвиток ірако-кувз'їтськік відносин протягом тривалого історичного періоду, тобто з моменту утЕорзння деряавг. КувзРт і до еннпкнзк-кя гострої еіиськово-політпнної криз:: б раРоні Перської затоки на початку ?0-х соків. Така постановка питання ніколи ракіне нз була об"сктом окремого епечєння ні у вітчизняній, ні в західні;, і, як нз давно, ні в арабськіР історіографії.
1 Ліга Арабських країн та криза у Перській затоці. Квітень 1591 р. "декларація Дохн”, Наради голів дзршв ГСАКПЗ. - Зр-Ріяд, 1990. Комюніке 19—ї консізрзкції міністрів закордонній: справ країк-илзніз ОІК. - Каїр, 1990.
о
Foreign contributions to the costs of the Persian Gulf war. Hearings, Corn, on ways and means. House, July 31, 1991.Wash.
1992.
Review of Persian Gulf burden sharing. Heardings, Committee of Foreign Affairs, House, May 14, 1991. Wash. 1992.
Conduct of the Persian Gulf War. Final Report to Congress. Department of Defense. United States of America. April, 1992.
- о -
Протз, певні аспзктй цізї щ^облеш: б црацкх оьейяпх авторів сеоє висвітлення, ЗЕИчаІРчо, мали. До н^г в парну чаргу необхідно відкзсти роботи відомого українського сходознавцю Коп-пзль О.А. "Кувзйтськз питання в міжарабських відносинах” та "До поломзння на Близькому Сході■
Бсо літзратуг.у, в які:І досліджуються ті чи інкі аспзкти запропонованої науі;ової проблеми, на ,Щумі;у автора дисертації, цосаа спстзматнзувгтп по такі:;.: оскавнт напрямкам;
І. Дослідг.аніія: по історії та зовнішнії політиці країн Близького Сході' та Перської заток;;, зокрз:ла, Іраку і Кувейту.
За останні 10-15 років в світі з"яеилось чамело публікацій, в якпх дослідг-унться різноманітні аспекти зовнішньої та внутріа-НЬОЇ ПОЛІТИКИ ЦІЇХ двох бХПЗЬКОСХІДНЯХ дергав. ОСОбЛПЕИЛ інтзрзс в наукових колах викликала .лонограсрія відомого російського сходознавця ^злкуаян О.С. "Кувзіїт в '30-а - 80-2 года" та праця, цо
О
була Еідготовлана колективом авторів "Государство Хугзйг"*’. Пзв-ну цінність представляє собой таком книга Л.ЗверзвоД "КувзЛт"0. Проте, всі ці дослідкзння обпенупться, принаймні, максівіумом кікцз.л 80-х років і лрсблз;лп і^ако-кувз.ітськпх стосунків розглядаються в Н7іх лпіл.з фрагментарно. Хоча, безперечно, вони складають
* Коппзль О.А. "До положення на Бл::зько:іу Сході". вісник Київського університету. Серія "Мігяародкі відносини". -К., ЇР2І; Коппзль О.А. "Кувз?:тськз питання в иігарабськпх відносинах". ціввідомчні; науковпн збірник. Випуск 33. -К., 1992; Коппзль О.А. "Западная Европа и кризис б района Персидского Залива". Материалы научной конференции. - Киев,
1оо2. '
іаЗЛКуі-ЛЯЯ З.С. "луБЭРТ б оО-ЗО-е года". - 1939. Государство КувзЛт. 1990.
г Звзрзва д. :;рвз;.т. - і?54.
фактологічну ?а методологічну основу для енечзнїїя сдзцафіічннх особлааостгР ірако-кугзіїтськнл стосунків на початку С0-х років.
Авторок. дасзртації Еакорастозувалась праці, з як:;:: зааіікла відображання головні тенденції .;.ор:.'уваянй зознішгьопод ітачного курсу Іраку не сучасно, у зтапі1. ;:ота, слід відразу зазначав,
:.",о в саду цілого сяду o6"siEC;iBHnx прачан ця ?г:.:г залишалась "білои плямою" 2 колелкіі; радянській історіографії. 0со6л;іео ца торкалось період}' початку поточного дзсятаЛччя. То;.:у автор о:.: дисертації е основному вакорнстовувг.дась праці західна:: дослід-
п
какІЕ^'. _
2. Ззлаку кількість гграць присвячено аналізу :ді;.;народннх Бідносак в регіоні Пгіської затока б 7С-х - 90-х pp., па Влазь-
С
коку Сході взагалі0. Проте, з точка зору автора дасзртації, для
1 Герасимов 0. Иракская нефть. 1939; ^здчзнко А.*. Праї: е
борьбе за кззависимость. 1970; Оганесян H.G. Отнокзння
Пракско:! Распублгка со странами арабского Ростока, - ,1985.
о
Axelgard F. New Irag? The Gulf war and implications for US Polity. K-Y., 1988.
Noneman Y. Irag, the Gulf States and the War. A Changing relationships. London. 1986.
Tvipp Ch. The cousegnsnces of the Iran-Irag war for Irag's Politics. Tel-Aviv. 1989.
r*.
c Агэршев A.A. Baaum:; восток: терроризм а гго покрошат ель.
. - !■;!., 1933.
Арабские страны, цсторая. Экономика. Сб.стетзФ. Отв.ред.
Е.А.Беляев. -М., Х983.
Араслк Э.Г. мзкарабскаа экояомцчзскпз отнокзкая. /Обье;.:,
Сорш, дроблз!ш а перспективы/. - І.І., 1985.
Васильев А.І.-І. Іїерслдскиіі заліз б эпицентра бут-п. - :Л. ,ї93Є. Вальков Л.В. СаудоЕская Аравдя в мзг.толіар. одних отнокзнаях.
- Н., 1079.
Знзовяя политика стран Ваагнзго а Орзднзго Востока.'-М.,1984.
пзсзБсГЯОЇ більшості цих праць характерной в аедц:існг заідеологізованість, яке пзреккодг.ала об"єкг:івно:.іу зідоб£єг.зило історич-кої рзадьЕості. Цз в логкііі ::ііл стосується класг.чдої тззіі, цо склалась е колпгньому редансько:^ сходознавстві. Всі біди не Близькому Сході бід ”єг;.зсненої політик:: СТА та Ізра'їлз", від їх саг.об закріплт:: "сзо;о військову присутність в регіоні", ? складні продаси :.:іідзр;иавн:їх відносне в раЗоні Пзрської зато::;:, залигались практиино поза увагои.
3. В арабських країнах, в ті;.: числі в монархіях, цо розташовані в зоні Перської затоки, за останні соки з'явилось ряд досить серйозних та цікава:: досліджень з проблей історії гліцна-родких відносин б регіоні, зволзції :ліцдзр;:;аЕі::и: стосукігід. Розробки п,:и' та іпипх аналогійних тз;л ведуться в спеціальних кауково-дослідниіцькнх центрах щ:н університетах в Каїрі, 2яь-Кувзііті, Баїїруті, Амлані тоцо. Насаипзрад необхідно виділити дослідження таких еідо:.::в: ^тзитськпх політологів, як :.і.гуііз:Ьса,
Гіеєііоб II.А. Ос.іанскоз завоевание арабских стран. 1515-1570.
- , ІР84.
Ислам: проблзмл идзелогии, права, политик:;, и зксноілики. Сб. статей. - І:!., 1935.
їіслагл в современно;! политике стран Востоке /конец 7С-х - напало 30-г годов XX в./. Отв.рзд. Я.р.Полонская. - і;!., 1533. Налаизнко А.5. 3 поисках альтернативы. Арабские концепции путзЗ развития. 1991.
Нгдвздкс Л.ії. 1і Востоку а Баладу от Суоцз. - ІЛ., 1930.
Мгдвздко Л.И. Этот Бли"нн:і б;-Грлядг-І Зосток. - л., 1935. Нзртздолларії и соцнально-эконолвчзскоз развитие стран Ближнего и Среднего Востока. - Ы., 1975.
Новей .ая история арабских стран. - 1933.
изриикоЕ и.^. Развиваадиеся страны Азии и AC3.uk:: в борьбе
проти*, неоколониализма. - К., 1934.
Хворостяній. Л.і;. Персидски*; залив. Политика. Нзрть. доллары.
т
Х.Бехбанк, А.Насігаї, А .Курі та інших .
Проблемам міжарабського співробітництва було присвячено монографію ідухашеда Лабіба Щукейра "Арабське економічне співробітництво: його опроби та прогнози". З цій праці досліджується розвиток арабського близькосхідного регіону з часів османського панування над арабськими країнами, їх економічну роздробленість, що було пов"язано із політичніш розподілом регіону європейськими колонізаторами, в основному акгліі'цяші та французами. МЛ.ІіІукейр дослідив негативні та позитивні сторони діяльності міжарабських регіональних організацій на шляху створення стабільної системи політичної та військової безпеки в регіоні. Він такок дав оцінку зовнішнім Факторам, що, на його думку, гальмують соціальний прогрес на Близькому Сході^.
Проте, в усіх цих дослідженнях наголошується перш за все на нагальній зацікавленості Багдаду в отриманні фінансової та будь-якого іншого ро-у економічної допомоги від багатих, нафто-доларових монархій Перської затоки, що не дозволило авторам зробити вірні висновки про тенденції розвитку цих відносин, а відтак передбачити їх загострення та переростання в ірако-ку-вейтську військову кризу.
4. Особливий інтерес представляє різноманітна .література західних авторів, особливо той її сегмент, в якому аналізується
^ Зукар Шукейр. Американская политика в Арабском заливе. -Бейрут, 1982. Яхъя Хельми Раднат. Совет сотрудничества Зализа. Взгляд на будущее. - Кувейт, 1983. Абдалла Аль-Касифи. Плоды сотрудничества в Арабском заливе. - Кувейт,
1985. І.Іухамед Рашид Аль-фал. Стратегическое значение Арабского залива. - Кувейт, 1988.
^ :;І Л .Шукейр. "Арабское экономическое единство: его попытки к прогнозы". - Бейрут, 1989.
розвиток ірако-кувейтської кризи, її вплив на регіональні та міжнародні стосунки глобального масштабу*.
Вплив кризи в Перській затоці на ірако-кувеіітські відносини та на ситуацію в регіоні буяй предметом обговорення на ці-лоілу ряді міжнародних конференцій, зокрема, у Великобританії в 1993 р. та в Кувейті в 1994 р. Було зроблено висновок, що існує реальна загроза подальшого загострення ілігдервавних стосунків в регіоні за уйов відсутності ефективної системи безпе-
9
КИ~ .
Практична значимість дисертації передбачає можливість її використання в навчальному процесі - під час викладання курсів історії та зовнішньої політики арабських країн та історії і зовнішньої політики взагалі в другій половині XX сторіччя; дисертація може бути використана такояс практичними органами виконавчої влади, в першу чергу, Міністерством закордонних справ України для вироблення стратегії і тактики зовнішньополітичного курсу нашої держави щодо країн Близького Сходу, і, зокрема, раГюну Перської затоки. •
Структура дисеота.тнї обумовлена особливостями досліджуваної проблеми та характером питань, що в ній розглядаються.
І
After the Storm: Lessons from the Gulf War.//Ed. by Nye.
Ranham /M.D./., 1992.
The Middle East after Irag invesion of Kuwait. Cainesville,
1993.
Scott W. Conrad. Moving the Force: Desert Strcm and Beyond.
Washington. 1994.
Warand Peace in the Gulf: olomestics pnSitics and regional
relations into the 1990's. Ithaca Press. 1991.
Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків та бібліографії.
У вступі обумовлюється наукова актуальність теж, визначаються хронологічні мені дослідження, ціль та завдання, наукова новизна проблеми, розкривається ступінь її розробки.
Перший розділ - "Причини ірако-кувейтської кризи та її вплив на міжнародні відносини" присвячено дослідженню історичних, економічних та зовнішньополітичних джерел ірако-кувейтських суперечностей, що привели до кризи І990-І99І рр. Зокрема, проаналізовано міжнародні аспекти ірако-кувейтської кризи під час війни /"Буря в пустелі"/ в Перській затоці.
Безперечно, що вирішальну роль в приборканні агресора відіграли Сполучені Штати Америки. Проте, очевидно, ідо через обмеженість матеріальних та фінансових ресурсів вони не змогли б обійтись без допомоги інших країн, касаетеред, Західної Європи і Японії, а такой без взаємодії з 00Н, Радою Безпеки, керівними органами НАТО. Однією із найважливіших причин швидкої військової поразки, яку було завдано Іраку, є та обставина, що йому протистояла солідна міжнародна коаліція. її було сформовано в гранично короткий термін і незаперечною серцевиною в механізмі її формування та успішної діяльності була зовнішньополітична діяльність СПА.
Агресія Іраку завдала відчутного удару по позиціям провідних західних деркав в районі Близького Сходу. Вибухонебезпечні події розгорнулись в регіоні, який є одним із головних "нафтових та газових світових сховищ". Там зосереджено приблизно 70 відсотків світових запасів нахти, що прирівнюється в кількісному висловленні І трильйону барелгв. Ірак володіє 10 відсотками світових розвіданих запасів н&їітп, -аайг.е такою в кіль-
кістю володіє і йУвейт. Б 1989 р. цей регіон вдовольняв чверть світоьих потреб нафти. Нафта із країн Перської затоки складала 26,1 відсотку імпорту СІНА- Сукупний нафтовкй експорт Іраку та Кувейту забезпечував 00 відсотків енергетичних потреб країн Західної Європи і до 40 відсотків Японії.
Таким чином, навіть роблячи наголос на власні силові можливості, США проявляли зацікавленість у тоглу, щоб надати своїм діям норму ілішародних зусиль. Пропозиції колишнього Радянського Союзу про використання в повній мірі мокливостей 00Н, зокрема Військово-штабного комітету Ради Безпеки, не отримали підтримки у Башінгтона. Такок к невдалою була спроба створити тимчасові збройні сили ООІЇ для приборкання Іраку. Як згодом з'ясувалось, Сполучені Штати чітко прорахували найбільш припустимі для себе "мехіі коГієктввних зусиль", що були необхідні для розблокування конфлікту з їлаксшлально вигідними для своїх національних інтересів наслідками.
Другий розділ - "Роль 00Н в урегулюванні ірако-кувейтської кризи”. З цьому розділі автор здійснив спробу узагальнити головні результати в прагненні 00Н поновити "мир під оливами" в досліджуваний період.
Оцінки діяльності 00И, зокрема, Ради Безпеки, по розблоку-ванню ірако-кувейтського конфлікту різноманітні. Якщо аналізувати саму періщ* реакцію політичних діячів та науковців на події в Перській затоці в .період І990/І99І років, то мокна виділити два підходи. Перший із підходів автор дисертації умовно називає оптимістичним, другій помірковано критичним. Прихильники першого підходу підкреслюють швидкі та рішучі дії Рада Безпеки ООІЇ, безпрецедентну у повоєнній дипломатії єдність постійних членів Ради Безпеки в зв"язку із оцінкою агресії, ефективність дій
РБ ООН, яка нэ тільки змогла прийнята понад два десятки чітких і конкретних резолюцій, аде і створила механізм їх імплементації у вигляді системи санкцій, Комітета по контролю за здійсненням зазначених санкцій тощо.
другий підхід містить більа критичну направленість щодо оцінки дій 00Н та Ради Безпеки безпосередньо з районі Перської затоки під час ірако-кувейтського конфлікту. Ті, хто поділяє дану точку зору, ввакали і вважають, що ООП та її спеціалізовані установи досить обметені у здатності попереджати та гасити міжнародні ноаблікиї. Така позиція підриває авторитет 00Н та ставить під сумнів взагалі доцільність її існування та діяльності . Прихильники цього підході' акцентують свою увагу на току, що резолюції Ради Безпеки 00Н, безумовно, відіграли свою позитивну роль, без них Сполученням Штатам Америки було б набагато важче сформувати багатонаціональну військову коаліцію, проте, згодом РБ усунулась від керівництва бойовики операціями, передавши їх під повний контроль Заїлінгтона. Тому говорити, на їх душу, про повне відродження 00Н та створення глобальної скстеші міжнародної безпеки є поки що передчаснії;!.
Автор дисертації ввакає, що істина міститься десь посередині, а в своїй динаміці тяготі є більш до прьхнльндків першого підходу. Було б досить наївніш очікувати якихось надзвичайно ефективних і завершених у своїх можливостях Дій з боку Ради Безпеки 00Н. Тин паче в існуючих політичних, військово-стратегічних реаліях, при наявності НАТО, військово-прогявслового комплексу СИА, їх фінансових, економічних, геополітзчнпх інтересів в районі Близького Сходу взагалі і, зокреіда Перської затоки, Рада Безпеки 00Н і так зробила все ио;;:яиве, щоб вогнище війни не перекинулось на інші країни, щоб були утворені всі правові засаді
для ліквідації конфлікту. Де одним надзвичайно вагашвкд кроком в діяльності 00Н в зазначеному напрямку, на думку автора дисертації, було те, '<до 00Н hs обіяекнлась тільки припиненням агресії, а доклала багато надзвичайно важливих зусиль для облаштування повоєнного і,щ>у. Це, зокрема, виявилось в утворенні та діяльності Комісії 00Н по дедіаркації ірако-кузейтського кордону. Даній аспект досліджуваної теш дуже пало висвітлений в світовій науковій літературі, а в українській історіографії вперше знаходить своє відображення на сторінках запропонованого длсертаційпого дослідження.
У тиетьом? розділі - "Підходи до врегулювання ірако-кувейтської кризи арабськими регіональная організаціями" розглядаються роль та місце таких регіональних міжнародних організацій, як Ліга арабських країн /ЛАК/. Рада співробітництва арабських країн Перської затоки /РСЖІЗ/, Організація ісламська конференція /ОІК/, Рада арабського співробітництва /РАС/ в процесі облаштування регіональної та субрегіональної сне теш безпеки, зокрема під час ірако-кувейтської війни в Перській затоці в 1990/199I pp.
Головний висновок, якого доходить автор дисертації в результаті дослідження документального і монографічного матеріалу по проблемі, яка розглядалась в третьому розділі, полягає в тому, що підходам врегулювання ірако-кувейтської кризи таким регіональним організаціям, як Лізі арабських країн /ЛАК/, Раді співробітництва арабських країн Перської затоки /РСАКПЗ/, Організації ісламська конференція /ОІК/, Раді арабського співробітництва /РАС/ була притаманні як спільні, так і в певній мірі зідаінні риси. Спільність полягала в тому, що практично всі вони прагнули якомога швидше покласти край братовбивчій війні
в регіоні, пояоелї:: суьзрглітет Р^взРту, зол’аліз/вж: подітгл-, зкснолічк; та віРсьдогу стабільність і і'є:Іоі-:і Пзрсьвої за?о-і:й. ЬІЕ-ліккоет-і прсйВЕллсь нзсаллс^гд у виборі засобів .4 одо до-сегкзпнл посїавлзкої і.іет::. Та::, лкцо Саудівська Аравіл, -тл^
:і5че з:удз:Іт, івггі лонагхії Перської зеяокп голоьнлЗ. засіб бач::— лч у зовні:пьог.і Піннішу 35:1.60; кєнкс агр з соре, насалпзрзд з боку а.-А, то такі ілеїеіі-члзгпі ОІК я?покйГбла, лі: відомо, на спроба:: ЕласнГі!.:;:, посзрздн:щькц:.и с::лэ:;:; врегулювати конфлікт в рз-гіоні.
г'єзо;,: з дослідження наукової дроблзлд в запропонованому розділі засвідчило, -до бззпека і рзальна с?пбільаісхь близькосхідного рзгіону це - далзко нз гнутті::.*» справа тількя „ого суб"єг:тіЕ; де питання високого стратегічного рівня цігле^одного ласотабу і Г.ого евечзння бзз врахувакнл ьтручскн» і:р£їя-'ілз-кіб НАТО, зокрема США, яз моез розглядавсь лк об"єг.?:і:х-:з та повноцінне .
Основні полонення та висновки. які виносяться на захист:
І. Криза у ПзА сьі:іч затоці спалахнула в ду',-;:з відповідаль-
переломнії." період сучасної історії. Відхід від атмосрери "холодної еіляг." до поліполярного світу диктує необхідність ионструювання нового світ-опорядку, як£ ді.’існо був б:: побудований на засадах справедливості те нзнасильствг. Іреко-кугзіітсь-клкон^лікг ІР50-ІГ9І рр. з усізо пзрзкокливісга засгідчлв, до конаа подібно відкинути егоїстичні інгзрзсл за в:р.об:ітн колзкгпзкі підходе до Еирімення проблем постачання зброї в Країни "третього світу" та військового спізробітнпщгге із країнами, 7,о розЕЛвааіься. Стгосеккя по всьому сеіту регіональних систем безпеки і стабільності з однл\; із самих головних
завдань перехідного періоду до нового світопорядку. Загальні п^шзрж підг^ймєняй і:г;г т? розвитку співробітництва зафіксовано 2 Статуті 00':. Ззенх: позптягяіга досвідом володіє Європа, Неступно'о ланкою, безперечно, повинен стати Близький Слід, зокрема, регіон Папської заток;:. Проте цю роботу, на думку автора дисертації, необхідно проводити не поетапно, а паралельно, ке допускати утворення зон вакуум тг. спалахів напруги то в одні..:, то інмім районі планети.
?.. Криза у Перській затоці та її і озблокувані-ій пер-екои-лпео засвідчили про зростання значення ^.о^’гшшя та розвитку превентивного механізму ООІ-І по попер єднання регіональних конфліктів. Проведений в дисертації аналіз наукової проблем::, показав, цо не кокне регіональна кризова ситуація об0£”лзково повинна перерости у збройний конфлікт або військове протистояння. Цілеспрямовані багатосторонні зусилля момуть багато в чо:.:у забезпечити "зв'язування" конфліктності, її "обволікання" коконом піпіеродяого співробітництва з ілзтоа спраоння мир.ному врагул'дзаннп спірних проблем. Безумовно, ідо оптшдаль-еі форми превентивних механізмів на базі спільна;: цілей і принципів, з урахуванням місцзеих умов кощрлікгшіЕ ситуацій, вимагатимуть власного покуку та власних підходів. Очевидно, до в деяких випадках доведеться застосувати засоби примусу, геть до військово-силових методів-. Поки до такий вар: і акт повні стп виключати не могна. І саме криза у Перськім затоці показала, до такі дії варто Емиватп під егідою 00Л; залучати подітико-дппломатичниіі інструмента^.і.,, інмих ліглієроднім: та регіональних організеді;., до в кінцево.му результаті сеалько :ло;:.е мінімізувати необхідність застосування військової сили.
3. biz ncs??Kj ІБ сторіччя x по сьогоднішній день каил’з зйлгпсягьсй одкдн із воловими світових дззрад зззргії. Біль: того, згідно із п±огнозгми зксігзг.їіз, обсяг вмивання сирої кг.;,ти за п з> і од із ІР90 по 2СІ0 pp. повинен зростати ке 1,3 відсотка цорітао. Б ІР93 х-* із х-еіоиу Пз;.сь:;ої зєїоеіі Сполучанні Ггєгз лмзх стримали 23 відсотки від загальної кількості намги, qo з необхідною для руху її економічного ілехснізму, ксеїпй йвеопаіїського Союзу - 50 відсотків, .доні я - 38. - йомливо, цо ці циумі е реально навіть більиими, поскільки дві тратики хозвіданнх світов:н: родовмц >:алтд містяться сама в р,єБояі Пзх.ської затоки. За своз.-о технологічною структурою вони в наРдапавмилп та наРзручпі;:иімп для видобутку. Без ца сумарно означає ллиз та, цо промислово розвинені ::раї-нл світу, яасампзргд, такі як Ллоніл, Сполучзкі мтат-и Амгрпкл
з кз.ібільи уразливими з точки зору яідтсхіггшя стабільності
та зміцнення системи _:ггіональної бззпзки в зоні Папської затоки і Близького Сход;/' в цілому.
4. Б ноьзх ісїоікяхх уловах у Баиіигтсні уевідоіїлиоть,
::\о настав час докоріккого перзосмасдзнкл багатьох понять, які сформувались г рокл "холодної війни" в умовах короткої конфронтації із цр.оталзп:оо ідеологічною та соціельно-еконо-мічноп сіісгзмою. /Лка існувала до початку 9 0-х ср.. - Б.Р./. Настав час привести ці поняття у відповідність з ловлмл реаліями мі главодного диття. Б період :ллнулого протпстояпил по лінії "Схід - Захід" країни "третього світу" могли собі дозволити тз, цоб пітл на пзвнз урагаї-пія своїх ваасюзе інтересів на користь однієї із каддариав в її протиборстві із "спільним ворогом", хоча і робили ца, як правило, із великои
нзохотоз. Сьогодні цй :лотп£єція зое:іі_лгьоііоліті:чної позздік-к;: і:;.£?к "третього світу" остаточно ETx.a?nxs. cbod спл^.
Не парний шкк виходить кг зябазпачачня бззпзки "зід і;о.~ччіс-чпчзої експансії та піненої діллькосїі”, а співробітництво, песета: ед, зкозолічнз та еззєлопліднз.
5. Ось чо:."’ наступн;іл логічна.; вненовкол від зкузело,.-пудьозрних таз дисертант бач.чть гекни. Нвкі-пзльнс опгсація О..А в Kj-B3;l2i -Є на території Іраку /’’Буря е пустелі"/ пройнле для Сполучених Uтатів А:.із^.сг?:л;з,: спргаїїлзка: чиноа. ТІергьсога була ст;,ілкоіз, а втрати енлволічннли. СйА насправді Д03ЄЛИ СЕОа ЛІЦЬ, СВОЮ здатність добпзетдсь ВІЙСЬКОВОГО успіху в протиборстві із енльнил суііз:ппкол, тігл пачз, г,о віра
з цр здатність підалггла сгрйознолу сумніву изЕдачалі: останніх дзаятчріч, Кр.дзе з Парськіії затоці у внгллді ірако-ігувайтської війні; надала CLA унікальний і сто: згай лане і вони блискуча нзл скорасталнсь. Президент Т;с.Бул із гордість проголосив 2 березня Ї99І і'., 'до в’'єтналсьі:пй енндрол нагін:: поховано' ь лісках Аравійської пустелі. От-з, Сполучені Ьтетн Апе^икч зробили реальний нгоцінчлий без сої; г поноелзкня н:ру і стабільності е районі Перської затоки і вліло скористались із наслідків пзрелоги над Іракол ь плані народузаннл свого sob-. нілньополітлчного азтоуитзту.
3. Рг'зол з тпл, дослідження запропонованої наукової проблеми показало помітна зникнення місця і ролі регіональна лілнародннх організацій таких, як £іга арабських і;; аїн /ЛАГУ, і-'ада спіЕсебітніїцтьа арабських країн Перської заток;: /Г-САЙйо/, Організація іслалська кокларанція /ОІК/, Іада арабського співробітництва /?Ас/ з процзсі облалтузання регіональної та
субузгіональної светзли бззпзки, впливу на їх ^суи^ванни та Нс^іпльлз дог.,іи;гнкл, змогу узально ,т с?7.с?сгі?:і будь-л::о.-у зовнішньому ггизс.-зно:'' ивннп:;у. ;1о суті, 7 к;.;;зі 2 Езу.сьі.!,. затоці е угикаи і;:ако-Еувз;..?ського конфлікту в пзсіод ICS0-І?9І і оку еіддзз,;:-:сдилась глибока крізе скхх •■.їіг.а,,. гбсьісих, лігісламськн:: ~згіональн;іх організацій. Зона, на дулку авто-уа даоЗі-гедії, засзідчглз лівінність ідзї міжарабсько: солі-
Дс^-НОС’ТІ j Т О.лу ЕЛГ^іЙДІ , £ Я КОв.іу В CHS СК.М’,' ZcJiaCb IIS Ь~*
кому Сході у погозенліі період. Г.яучкіссь ді:у:'::іх стосунків та нзмвміеть у дипломатичних’ акціях під лаикароа "єдності та спільності діл", 4Z в стууктусх Л&іс, чи FAQ, тузитіння з на-дізз не допомогу ззовні, наеаипзузд, від CLA, щз раз зєсьід-ч;з дг4г:;зкцііхОВ£кість і баватовзкто;;ність арабського соціо-нолітвчного та зконо..іічкох>о п:осто:у, насувну нзобхідність са.лш радикальним чпео..; пзрзбудуватн снсгз..:у гліпхзгіонзльнпх стосункіь, в тім числі і регіональних організації! у відповідності з якісно новими історичними гзаліяш, в ослові яких лз-піть ЕІдо:.;а тріада: скла, рзаЛізм, діалог.
?. Уарзиті, останніЛ злскоеок. Аналіз запропонованої Т8:.;г. наукового дослідизиня виводить на глибокі роздзл.иі цодо о^ієатисіЕ зовнімньополітнчного кууеу сувзрзкної України в її стосунках з країнами "^гтього світу", зокрзма, з наЛблим-чим гзонолітичнии оточенням, якиї самз і є ранок їїзрськсї затоки, увзсь близькосхідної рзгіон. Бнечзння ірако-кувеитсько-го конфлікту, гзнззису ііого koj знів, регіонального та :.:і:да-содпого мзхг.нізму розблокування та подолання наслідків даз привід замислитись над УО;жування:л конструкції зовніиньонолі-тичної бззпзки н&зої дзм::авв. Уникали сигматичного гка,.Елзліз-
:лу, автос длсзртГ'.ції ввавае, цо дзяі:і ^ск- ірако-к/ЕЄ„тської крлз': і, ксск:.:пеггд, досвід її гдріггннті за допомого;: міжнародна: організації! - СОП, Радд Б.ззпзкд, • згіокрлькк:; кку.ар-ГЛБШЇ5С ікотлтуціР можуть бути когдсепгл для застосування у влробхаккі зовкіічіьополіїкчної стгагагії і тактдкл яевої дзр-га22. До таї^: уроків автор., ь пзсічу чгріу, відиосцть в:.;ілг застосугаянл "гхгнізуу подолання криз, якій :.йс?птьел е Статуті ОСІ! та кокх:рзтнпх щактачіпх Н5Я..рдюейкь головної літаарод-кої організації в її кіївотворчі.: діяльності; цз - таког. ::з-ухлільнз дотрлкакня норд і принципів сласного лі^лєродкого права, бззпогіплковдр вибір зоеніпні:: союзників у ві:гллді окрз-:лкраїн -їй :їі?здзр:&іжх об"еднаяь універсального та регіонального характеру, слІЕП_:ац,; з де^Гі дозволить досягти оч'і-іуааного результату в справі зг.сіцнзння та ’тр-г-дання :іа калзг-ко:.у рівні зовнішньої бззпзкп. Урок і г ако-їува:-.тської кр\з.': полягає не Р в тому, по тільїса об’Чдкаяигі зуспллл;.*л цлвілі-зованп;: «ілзеіе світоеого сліЕтонЕпастпа :.ютяе ргеновуват:; спалах:: зкспансії та агресії, -які, на :::аль, прлтагіЕНЗі в нутрі..ньо. у світогляду- окремих лідерів еконолічно недостатньо розвинутих країн.
Йріст.дпсертарії ввкладзно у. т:?квх публідзцірх ре?о:р:
ї. Го елтохів !}ср„уЕпннл взаслодії колд.лкі:: колоніальній: країн по подоланні} гідстаїссті // .Р іонні: київського уяівзрсдтсту. .;і;-народні відносини. - Рнїн, ІР?4. - .7 2. - и,іЗ д.а.
2. Роль СЮР в урегулюванні ірако-іувзктського конфлікту га Зміцненні СПСТЗІЕ. бззязкн в золі перської затоки // Ріснпк київського університету. Рівнародні відносини. - Київ,
ІСР5. - Є. - 0,4 д.а.
3. Участь арабських регіональних організацій в урегулюванні Ірако-кувейтського конфлікту 1990-199Ір.р.//Брошура. Київ. -1995р., 1,5 д.а.
4. Історичні корені формування Ірако-кувейтського військового конфлікту Г990-Г99ірр. //Актуальні проблеми міанарод -них відносин. Матеріали наукової конференції студентів та аспірантів, присвяченої 50-рІччю 00Н. - Київ, 1995р. ,0,5д.а.
Reznichenko V. The Role of International and regional organizations in regulation of Irag-Kuwait conflict.
The dissertation is an application for the degree of candidate of history. Speciality number - 07.00.02 -The Universal History - the modern period, Taras Shevchenko Kiev University, 1996.
This dissertation studies tbe main historical, socioeconomic and diplonstic roots of Irag-Km/eit conflict which blusted in ifar in 1990-1991 in the Persian Gulf.
The main purpose of the manuscript,which is goingto be defended, is to analyse the role of the international organisations, first of all UN, and the regional organisations in the process of solving this conflict between two neighbouring countries.
Г'. '
L£ *—
Разклчзнко Б.II. Роль международных и региональны;: орга-;:пзаціііі по урзіудпі-оззнпз ирако-куЕзіІтского конфликта.
Диссертация ка соискание уїзної! стзпзки кандидата исторических каук по специальности 07.ОС.02 - зсзобцая история.
Кпзбскнн укшззр ситзт шани Тара с а Шевченко, 199-3 г.
В диссертации изучаются главныз асторетескпз, соцпалыю-эконоьшескце г. дппломатическпз корни прако-кувзіїтского конфликта, которые пп:ьзли к БОІінз в Пзр-сидсксл заливз Е 1990-
1991 гг. Главная цель, представлзнкоД г. защитз рукописи, проанализировать роль мзздународнвх организации, прежде всзго ООН, а таксз региональных организации в процессе разсзизння этого конфликта мегду хву-’-я соседшила странами.
і-Сяючобі слова: Царська затока, конфлікт, міжнародні універсальні та регіональні організації.