автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Социально-экономические процессы в западных областях Украины (сентябрь 1939 - июнь 1941 годов)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Социально-экономические процессы в западных областях Украины (сентябрь 1939 - июнь 1941 годов)"

ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ім. І.КРИП’ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ

»і *■

п\а ДО*

УДК 947.084 (477.82)+943.8.08І

ПІВОВАРЧУК ВІТАЛІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

ООЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ПРОЦЕСИ У ЗАХІДНИХ ОБЛАСТЯХ УКРАЇНИ (вересень 1939-червень 1941 років) ..

Спеціальність 07.00.(И?- Історія України

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

ЛЬВІВ - 2000

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі історії України Рівненського державного гуманітарного університету.

Науковий керівник - ГАЙБОНКЖ Володимир Дорофійович, кандидат історичних наук, професор, завідувач кафедрою історії України Рівненського державного гуманітарного університету

Офіційні опоненти - ВАСЮТА Сергій Іванович, доктор історичних наук, професор кафедри українознавства Тернопільської академії народного господарства

ЛУЦЬКИЙ Олександр Іванович, кандидат Історичних наук, старший науковий співробітник відділу новітньої історії Інституту українознавства їм. Крип’якевича НАН України

Провідна установа - Київський Національний університет ім.

Т.Шевченка, кафедра новітньої історії України

Захист відбудеться 3 жовтня 2000 р. о 15й на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.35.222'01 в Інституті українознавства імені І. Крип’якевича' НАН України та Інституті народознавства НАН України (79026, м.Львів, вул. Козельницька, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту українознавства імені І.Крип’якевича НАН України (79026, м.Львів, вул.Козельницька, 4).

Автореферат розісланий “ вересня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради '

І

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Однією з оеоблпвосіей розбудови незалежної Української держави є утвердження засад демократичного правового суспільства. У ньому процесі важливе місце належить об’єктивним знанням історичного минулого народу, зокрема за умов командно-адміністративної системи, наслідки якої значною мірою визначають витоки багатьох проблем сьогодення.

Після возз’єднання Західної України з Радянською Україною розпочалась “радянізація" усіх сфер жнтгя суспільства, а крап інтегрувався в Радянський Союз. Тривалий час її зміст подавався тільки у позитивному аспекті, спотворюючи реальну картину подій, що негативно позначилось на висвітленні цієї важливої проблеми. Актуальність роботи власне і зумовлена необхідністю виваженого і об'єктивного дослідження суперечливої соціально-економічної перебудови у Західній Україні протягом вересня 1439- червня 1941 років. Крім того, важливість теми зумовлена тим, що не був перший досвід насадження за межами СРСР радянської суспільної моделі.

Зв’язок роботи з науковими програмами. Дане дослідження є складовою тематики “Актуальні проблеми історії України XX століття”, яка розробляється кафедрою історії Рівненського державного гуманітарного університету.

Предмет дослідження - перебудова аграрного сектора, промисловості, фінансової та інших галузей господарського життя, соціально-побутової сфери протягом вересня 1939 - червня 1941 років у тодішніх шести західних областях України - Волинській, Дрогобицькій, Львівській, Ровенській, Станіславськіи ( Івано-Франківській ) і Тернопільській.

Хронологічні межі - вересень 1939 -червень 1941 років - період соціально-економічних перетворень у Західній Україні, що започаткували кардинальні зміни в житті її населення, злам звичної для краю господарсько-соціальної системи та утвердження її більшовицького різновиду. І хоча соціально-економічна політика радянської влади була короткочасною, все ж основні її тенденції та ставлення до неї західноукраїнського суспільства проявилися досить виразно.

Мета роботи - відтворити об’єктивну, виважену й цілісну картину соціально-економічних перетворень у Західній Україні па новому етапі Другої світової війни та ставлення до них різних каїегорііі населення. Відповідно до загальної мені автор поставив завдання дослідити:

-основні тенденції та специфіку перебудови економіки і соціально-побутової сфери західних областей України;

-перетворення у сільському господарстві, зокрема, напрямки ¡і методи діяльності органів влади щодо впровадження соціалістичних колективних форм господарювання та їх наслідки;

-заходи держави щодо перебудови промисловості, транспорту, фінансової галузі, шляхи впровадження радянської моделі в соціально-побутовій сфері, вплив зламу традиційної господарської інфраструктури краю на життєвий рівень населення;

-ставлення різних прошарків населення до господарських та соціально-побутових перетворень, соціально-економічні та психологічні наслідки радянізації краю.

Методологічна основа дослідження - принцип історизму, науковий та об’єктивний підхід до висвітлення теми, хронологічний та порівняльно-історичний методи аналізу, періодизації та класифікації подій. Огляд наукової літератури з досліджуваної проблеми здійснювався за хронологічним та структурно-тематичним принципами.

Наукова новизна дисертації - з сучасних наукових позицій проаналізовано основні напрямки, форми та методи перетворень у соціально-економічній сфері Західної України протягом вересня 1939 -червня 1941 років, їх економічні, соціальні та психологічні наслідки, ставлення до цього процесу різних категорій населення; грунтовно досліджено заходи радянського режиму в соціально-побутовій і почасти - фінансовій сферах. Елементом новизни є залучення до наукового обігу невідомих і невикористаних раніше джерел.

Науково-практична значимість роботи полягає в тому, що її матеріали і висновки можуть бути використані для підготовки узагальнюючих праць з історії України, видання збірок документів і матеріалів, у навчальному процесі при розробці вузівських загальноісторичних і спеціальних курсів, у подальшому дослідженні цієї проблематики.

Апробацію дослідження здійснено на семінарі молодих науковців ( Рівне, 1997 рік), IX науковій історико-краєзиавчій міжнародній конференції “Минуле і сучасне Волині: Олександр Цинкаловський і край” (Луцьк - Володимир-Волннський, 1998 рік) та інших наукових конференціях, а також у педагогічнії! діяльності при підготовці оглядових та спеціальних курсів лекцій з історії України у Рівненському державному гуманітарному університеті.

Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, кожен з яких поділенш'і на два параграфи, висновків, списку використаних джерел та літератури. Всього - 189 сторінок. Список використаних джерел та літератури нараховує 302 найменування, в тому числі джерел - 154, літератури - 148.

з

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обгрунтовано актуальність темп, наукову новизну, предмет, хронологічні рамки дослідження, сформульовано мету, завдання та науково-практичну значимість дисертації.

У першому розділі "Історіографія та джерела” проаналізовано джерела дослідження, стан вивчення теми українськими і зарубіжними вченими. Радянські історики досить детально досліджували соціалістичне будівництво в західних областях України 1939-1941 років. Окремі з їх положень не втратили значимості й сьог одні - насильство в ході колективізації, ігнорування спадщини національної культури господарювання та ін.'. Все ж об’єктивно історія західноукраїнських земель не могла бути правдиво досліджена. Концепція радянської історіографії полягала, зокрема, у тому, що входження західноукраїнських земель до складу УРСР стимулювало розгортання внутрішньо назрілих соціально-економічних процесів, які дорівнювали соціалістичній революції; що внаслідок соціалістичних перетворень у краї розпочалось небувале піднесення усіх сторін життя, в тому числі господарської і соціально-побутової сфер.

У вітчизняній науці така концепція почала формуватися практично паралельно з самими подіями і знайшла своє висвітлення у низці тодішніх праць, що носили головним чином популярний характер 2 Остаточно оформився згаданий підхід радянської історіографії до цієї проблеми у повоєнні десятиріччя. Тоді з’являються порівняно вагомі праці, де на тлі обгрунтування історичної закономірності возз’єднання західноукраїнських земель з Українською PCP аналізувався початковий період соціалістичних перетворень з позицій апологетики радянського ладу3 Такі вади притаманні й колективним дослідженням, які переважно

' Cae І.Х. Висвітлення соціалістичного будівництва в західних областях Української PCP // Український історичний журнал,-1960.-№4.-С.102-109; Розвиток історичної науки на Україні за роки Радянської владп.-К.: Наукова думка,] 973: Санцевич A.B. Українська радянська історіографія (1945-1982).-K.: Вища школа.1984; Историография истории Украинской ССР /Редкол.: И.С.Хмель (отв.ред.) и др., АН УССР. Институт историп.-К.: Наукова думка, 1987, ін.

2 Брнль М. Освобожденная Западная Украина.-М.:Полнтгиз.1940: Як це було.-К.:Укрполітвидав, 1940: Колгоспне будівництво на Станіславщпш.-Станіслав: Внд-во Станіславського обкому КП(б)У,194І; Шлях до заможного життя.-Львів: Внд-во Львівського обкому КП(б)У, 1941. ін.

■' Бслоусов С.М. Возз'єднання українського народу в єдиній Українській Радянській державі.-К.:Вид-во АН УРСР, 1951 ; Сі ірош міський К. Перемога колгоспного ладу в західних областях Української PCP.-К..Держполітвидав УРСР, 1953; Бабій В.М. Возз’єднання Західної України з Українсько. РСР,-К.:Внд-во АН УРСР, 1954; Івасюта М.К.Нарис історії колективізації на Тернопільщині (1939-1950).-К.:Впд-во АН УРСР, 1958; Огоновський В.П. Успіхи соціалістичної індустріалізації в західних областях Української PCP // 3 історії західноукраїнських земель. Внп.Ш.-К.:Вид-во АН УРСР, 1958.-С.І31-І42, ін.

готувалися до чергових ювілеїв вон'едпання* Ллє незважаючи на ідеологічні штампи, запрограмованій!, і однобокість висвітлення геми частина згаданих прань вирізняєі ься груп товпою джерельною базою, а уважне їх прочитання дозволяє зробиш висновок*, що деякі з них не втратили своєї фактологічної ваги й сьогодні. Особливо ис стосується колективної монографії “Возз'єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною", де поруч із застарілими твердженнями гірослідковуюгься дещо нові підходи до висвітлення проблем соціально-економічної перебудови краю у 1939-1941 роках 5.

Окремі аспекти народного господарства Західної України досліджуваного періоду висвітлено у монографіях та статтях В.Варецького, М.Івасютн, Г.Ковальчака іа ін'’. Ці дослідники досип» детально проаналізували націоналізацію в усіх галузях господарсіва регіону. Водночас певні проблеми - труднощі перетворень та їх негативний вилив на соціально-побутову сферу, зміни в матеріальному становищі окремих груп та верств населення тощо практично не висвітлено.

Односторонній підхід радянської історіографії до досліджуваної проблеми прослідковується у матеріалах конференцій та дисертаційних роботах.

Поява в українській історіографії нових за методологічним підходом та змістом досліджень з даної проблеми припадає на період, коли відбувалися остаточний розвал Радянського Союзу та відновлення незалежної України (1990-ті роки). З урахуванням кардинальних змін в житті українського народу та необхідності заповнення "білих плям" його минулого^, досліджувана тема висвітлюється в новітніх публікаціях з

4 Торжество історичної справедливості. Закономірність возз'єднання західноукраїнських земель в єдиній Українській Радянській державі.-Львів:Впд-во Львівського університету. 1968; Рясні плоди дружби.-Львів:Каменяр. 1974: 'За щастя оновленої землі: Нариси історії колгоспного селянства західних областей УРСР. 1939-1979 (Лиг.: М.К.Івааога та ін. Відп.ред. М.К.Івасюта).-К.:Наукова думка. 1970; Ковальчак Г.1.. Сливка Ю.Ю., Чугаііов В.П. Подія великого історичного значення.-л.:ІІолігвидав України.1979;ГІо пути

социального и интернационального единения: О 50-летнем развитии западных областей

УССР в братской семье советских народов.-Львов: Вита школа, 1989. ін.

! Возз'єднання західноукраїнських земель з Радянською Україною / Ю.Ю.Слпвка. В.І.Масловськпй. М.М.Швагулякта ін. Відп.ред. ІО.Ю.Сливка.-К.: Паукова думка,1989. " Варенькпй В.Л. Соціалістичні перетворення в західних областях УРСР (в дітоїшіпп иеріод).-К.:Внд-воАН УРСР. 1960: Івасюта М.К. И арнсп кюрії колгоспною охдівниіп на в західних областях УкраїнськоїРСР.-К.:Внд-во ДІЇ УРСР.1962; Ковальчак Г.І. Розвиток промисловості в західних областях України за 20 років Радянської влади (1939-1958 рр.) Історико-економічний нарис.-К.:Наукова думка, 1965.

історії України7. Зокрема, запровадження радянської моделі господарювання в Західній Україні у 1939-1941 роках Я.Грицак показує через призму бачення цього процесу насамперед зарубіжними (західними) істориками.

Окремі грані даного процесу - особливо в аспекті функціонування у регіоні більшовицького репресивно-карального режиму - дослідили у монографіях І.Білас, Б.Ярош, М.Чоповськпи, О.Мороз, С.Злупко, ін.8. З’явилася й низка статей та дисертацій, у яких об’єктивно висвітлюю і ься окремі сторони теми'9.

У працях істориків української діаспори на тлі показу насильницького впровадження в Західній--Україні протягом 1939-1941 років радянської моделі суспільного ладу містяться цікаві оцінки загального характеру стосовно тодішніх соціально-економічних змін у регіоні, висвітлено окремі аспекти цього складного й суперечливого процесу - політика більшовицького режиму щодо західноукраїнського селянства, ставлення населення до перетворень, опір заходам радянської влади, ін.10.

Досліджувану проблему побіжно розглянуто й англо-американськими істориками " . В одній з публікацій цієї групи робіт спеціально розглядається стан сільського господарства краю12. .

’ Історія Україніі.-Львів:Світ, 1996; Грпцак Я.II. Парне історії України: Формування модерної української націїХІХ-ХХ ст.-К.:Генеза,І996; Історія України (Під ред. академіка В.А.Смолія).-К.:Альтернативн, 1998: іп.

’ Білас І.Г. Репресивно-каральна система в Україні: 1917-1953: Суспільно-політичний та історнко-правовпй аналіз: У 2 кн.-К.: Либідь-Віпсько України,1994.-Кн.1; Ярош Б.О. Тоталітарний режим на західноукраїнських землях. 30-50-ті роки XX століття (історико-політологічніш аспект).-Луцьк: Надстнр'я,1995; Чоповський М.Ю. Голгофа Західної України (Злочинна діяльність окупаційних режимів проти населення західноукраїнських земель та його боротьба за волю і незалежність 1920-1953 рр.).-Львів:Б.в.,1996: Мороз О.Г., Злупко С.М. Українське селянство першої половини XX століття: Трагедія і героїзм.-Львів: ТзОВ “Універсум",І997, іп.

9 Ковалюк В.Р. Західна Україна на початку другої світової війни //Український історичний журнал.-1991.-№9.-С.30-41: Гордієнко В. Народні збори Західної України: воля народу чи політичний фарс радянського уряду // Воля і Батьківщина.-1997,-Чнсло 2.-С.72-77; Віспи В.В. Радянський режим у Волинській області (вересень 1939 - червень 1941 pp.). Автореф.дис....канд.іст.наук.-Львів,1997, ін.

10 Український збірник. Кн. 1. Грудень.-Мюи.хен: Інститут для вивчення історії та культури СССР.1954; Dmytryshyn В. Moskowhnd the Ukraine 1918- 1953: A Study of Russian Bolshewik Nationality Policy.-New York: Uniwersity Press, 1956; Прокоп M. Україна ¡українська політика Москви. Період підготовки до Другої світової війни. 3-е вид.-Б.м.: Сучасність, 1981; Dorochenko D., GerusO. A Survey ofUkrainian History.-Winnipeg: Book Press, 1984: Субтельнпй О. Україна: Історія.-К.:Либідь,І993, ін.

11 Manning C.A. Twentieth century Ukraine.- New-York; Armstrong J.A. Ukrainian Nationalism 1939-I945.-New-York: Columbia University Press,1963; Swerd K. The Sovviet Take Over of the Polish Eastern Provinces, 1939-1941.-London: Macmillan Press, 1991, in.

12 Marples D R Western Ukraine and Western Belorussia Under Soviet Occupation: The Development of Socialist Farming, 1939- 194 [//Canadian Slawonic Papers 27.-No 2,(june 1985).-P. 158- 177.

Значний масив зарубіжної історіографії представлений польськими дослідниками. У їх поглядах на проблему запровадження і функціонування у 1939-1941 роках радянської влади на Західній Україні відбулася певна еволюція: віддомінування у 1940-і 960-ті роки концепції про виключно негативний характер цих процесів до визнання у 19801990-х роках, щоправда, у загальних рисах, об’єктивної потреби в низці перетворень, які здійснював більшовицький режим в господарському житті регіону. З кола вищезгаданих праць виділяються дослідження Я.Гросса15. Автор - очевидець подій - зумів загалом правдиво змалювати соціально-психологічну атмосферу встановлення нової влади, зробив цікаві висновки щодо її суті.

Огже, соціально-економічні перетворення в Західній Україні протягом вересня 1939-червня 1941 років мають широку історіографію. Однак багато складних і суперечливих процесів у господарському та соціально-побутовому житті населення краю ще не досліджено з позицій сучасного рівня вивчення історії України загалом і зазначеного періоду зокрема. Не вивченими залишається політика тоталітарної системи у галузі фінансів і торгівлі, впровадження радянської моделі у соціально-побутовій сфері та неоднозначний вплив цих процесів на населення краю, зокрема, участь різних груп і прошарків у соціально-економічних перетвореннях.

Основний масив першоджерел дисертації становлять архівні документи, значна частина яких вперше залучається до наукового обігу. Це, насамперед, фонд Центрального комітету Комуністичної партії України у Центральному державному архіві громадських об’єднань України 14. Тут зосереджені розпорядження, доповідні записки, плани, звіти та інші документи КП(б)У, її місцевих партійних організацій. У Центральному державному архіві вищих органів влади та управління України опрацьовано фонд 2 - Рада Міністрів та фонд 582 - Центральне статистичне управління при Раді Міністрів УРСР. Тут зберігаються документи, які розкривають діяльність відповідних державних органів щодо реалізації накреслень партійного керівництва СРСР та УРСР,. спрямованих на прискорене входження економіки та соціально-побутової сфери життя у радянську систему.

Дисертаційне дослідження суттєво збагатили документи з фондів державних архівів західних областей України. При цьому акцент зроблено на використання документів і матеріалів, що відносяться

Gross J.T., Grudzinska-Gross I. VV czterdziestym nas Matko na Sybir zeslali. Polska a Rosja 1939 - l942.-Londyn:Polska Fundacja Kulturalna, 19S3; Gross J. T. Revolution from Abroad. The Soviet Conquest of Poland’s Western Ukraine and Western Belorussia.- New Jersey: Princeton University Press, 1988, ін. .

14 Центральний державний архів громадських об'єднань України.-Ф.І.-Оп.1.І6,ін.

головним чином до Волинської та Рівненської областей. Всі вони загалом відтворюють картину втілення радянізації краю, деталізують загальнореспубліканські матеріали та характеризують осіб, які були провідниками цих процесів.

Всього у дисертації використано документи 20 фондів восьми архівів України: опубліковані збірники документів і матеріалів15, спогади, статистичні збірники, тогочасна періодика. Загалом наявні джерела дозволяють відтворити непросту й драматичну картину соціально-економічних змін в західноукраїнському суспільстві на початку Другої світової війни.

У другому розділі "Сільське господарство” охарактеризовано політику радянського режиму щодо аграрного сектора Західної України. Підкреслюється, що головна її суть - насадити в селі властиву командно-адміністративній системі модель господарського ладу, стрижнем якоїбула колективізація. Однак у ході реалізації аграрної політики тоталітарний режим вжив незначні тактичні кроки для привернення па свій бік селян, у першу чергу його бідняцькі та середняцькі верстви. Першочерговою з них стала ліквідація крупного землеволодіння, якими виступали поміщицькі, чиновницькі, монастирсько-церковні, осадницькі та інші великі приватні маєтки. Нищення крупного землеволодіння після рішення Народних Зборів Західної України супроводжувалося передачею землі через селянські комітети біднішому та середньому селянству, з метою завоювати у сільських мешканців симпатію та домогтися гнучкого пропагандистського ефекту. Одна з причин розподілу конфіскованої землі полягала і в тому щоб, залучивши селян до цього протизаконного з точки зору усталених традицій акту, змусити їх психологічно порвати зминулим і пов’язати свою долю з новіш режимом. Можливо саме небажання робити такий крок зумовило появу в Західній Україні непоодиноких випадків, коли частина місцевого селянства відмовлялася брати у своє користування землю з конфіскованих наділів.

Щодо конфіскованої у крупних землевласників землі, яка не потрапила до селянських рук, то значну частину її відводили державним установам, іншу залишали під майбутні колгоспи і радгоспи, а також для додаткового перерозподілу.

15 Радянський Львів. 1939-1955. Документи й матсріалп.-Львів: Книжково-журнальне внд-во,І956; Радянська Ровсншина. 1939-1959. Документи і матеріали.-Львів:Кннжково-журнальне віщ-во,1962: Russian Oppression in Ukraine: Reports and Dokuments.- London: Beekman House, 1962; Соціалістичні перетворення в західних областях Української PCP. 1939-1979: Збірник документів і матеріалів,- К.:Наукова думка, 1980; Літопис нескореної України. Документи.матеріали.спогади. Кн.1,- Львів: Просвіта, 1993: Кн.2,-Львів: Тов. “Галицька видавнича спілка", 1997; Рівненщина репресована, депортована, мордована 1939-1941. Матеріали громадських історнко-правових слухань у Рівному 9 червня 1996 року.- Рівне: Азалія, 1997.

У розділі підкреслюється, що в результаті проведених восени- на початку зими 1939-1940 років радянською владою заходів у сфері землекористування значно змінилося обличчя західноукраїнського села. Було знищене поміщицьке та інше крупне землеволодіння. Скоротилося число великих господарств. Хоча значна частина наділів ще не зовсім “дотягувала" до статусу середняка, тим не менше він поступово ставав основною фігурою у західноукраїнському селі. Зменшилась кількість малоземельних і безземельних селян.

Дисертант звертає увагу на те, що проблема малоземелля у сільській місцевості Західної України залишалася. Нова влада не прагнула остаточно розв’язати таке болюче питання. І, напевно, в цьому був свій сенс. Адже справжня стратегічна мета перетворень сталінської тоталітарної системи в аграрному секторі Західної України полягала в якнайшвидшому переводі його на колективні рейки господарювання. А велика кільксть малоземельних і безземельних господарств саме і забезпечувала соціальну базу колективізації. Крім того, радянський досвід передбачав здійснення колективізації в умовах гострої класової боротьби на селі, яка могла спалахнути тільки за помітного соціального розшарувння. Тому-то радянська держава ставила своєю метою збереження такого становища у сільській місцевості регіону і навмисне, всупереч офіційно проголошеній політиці, не використовувала всіх наявних можливостей для вирішення цієї проблеми.

Кроком держави щодо завоювання симпатій західноукраїнських селян були й такі акції, як виділення господарствам на пільгових умовах коней, а також надання кредиту .насамперед для придбання худоби. Що правда, невдовзі ці гроші були з надлишком стягнуті партійно-державними органами у селян через різноманітні державні поставки, примусові закупки, обов’язкову підписку на позику та інше. Здійснювалась допомога і шляхом надання насіннєвої позики, сільськогосподарського інвентаря та ремонту наявного, очистка насіння для посівів. Створювалися ветеринарні лікарні, контрольно-насіннєві, бактеріологічні пункти, сільськогосподарські станції, бази і контори постачання господарства машинами і мінеральними добривами. Радянський режим дав можливість населенню Західної України здійснювати підготовку з власного середовища спеціалістів сільського господарства різного профілю, створивши мережу вищих і середніх спеціальних сільськогосподарських закладів.

Певний позитивний вплив на селянство регіону мала і діяльність машино-тракторпих станцій (МТС), що поліпшило забезпечення сільськогосподарського виробництва, дало можливість надати насамперед бідняцьким селянським господарствам допомогу в обробітку землі, зборі та обмолоті хліба. При цьому не слід, однак, забувати, що МТС

виконували в західно-українському селі набагато важливіші завдання: вони, по суті, були створені для того, щоб грати роль політичного наглядача селянства, а також, щоб сконцетрувати та монополізувати конфісковані знаряддя праці і поставити селянські господарства в залежність, а в подальшому сприяти їх масовій колективізації.

Одним з найважливіших тактичних кроків влади стала підтримка супряжних груп та супряжної форми організації праці селян. Це була одна з простих форм колективного господарювання, коли земля, залишаючись у приватній власності селян, оброблялася їх спільними зусиллями, сільськогосподарським реманентом та тяглом. Супряги допомагали обсіятись і зібрати урожай навіть тоді, коли не вистачало коней і реманенту. А в Західній Україні у 1939-1940 роках чимало бідняцьких селянських господарств, незважаючи нате, що отримали від комуністичного режиму землю і матеріальну допомогу, не могли ще працювати самостійно. Річ у тім, що вони не мали ні живого, пі мертвого інвентаря. Частина з них змушена була звертатись за допомогою до заможних селян, що неминуче породжувало відповідну форму економічної залежності одного прошарку від іншого. Щоб уникнути цієї небажаної тенденції, радянська влада підтримувала таку форму організації праці. Окрім того, супряжна форма роботи не випадково заохочувалась владою: це був один з найважливіших засобів виховання селян в дусі колективізму та взаємодопомоги. Шляхом супряжної праці, а в подальшому, і створенням стійкіших об’єднань селян влада готувала останніх до переходу на колективні засади господарювання.

Але паралельно з цим більшовицька влада на першому етапі аграрного реформаторства широко розгорнула визиск села за допомогою різних поставок, закупок, позик тощо. Все ж найбільшим трагізмом для сільських трудівників стало масове застосування проти них брутальних насильницьких дій. Вони супроводжувалися моральними та фізичними стражданнями, а нерідко й людськими втратами, і тому зумовлювали неоднозначне ставлення селян до чужої влади та швидке падіння авторитету режиму.

Центральною подією господарського життя села на зламі 1930-1940-х років стала колективізація. Селянство регіону сприймало її загалом скептично. Найвагомішою причиною цього була непопулярність колгоспного ладу, зумовлена інформацією про радянську дійсність та незавидною практичною діяльністю абсолютної більшості створених у регіоні колгоспів. Проте більшовицька влада настирливо намагалася нав’язати селянам радянську модель господарювання і тому у своїх діях не зупинялася ні перед якими засобами. Колективізація носила, за досить незначним винятком, насильницький характер, супроводжувалася

масовими порушеннями громадянських прав селянства, зловживаннями партійно-державних органів, заграванням з одними групами селян та репресіями щодо інших. Особливо жорстокі і різнобічні репресії застосовувалися щодо заможної верстви. Цс мало служити повчальним уроком для всіх селян, які чинили опір колективізації. Запровадження колгоспного ладу здійснювалося руками відряджених сюди активістів із східних регіонів республіки. Разом з тим помилковим було б заперечувати участь у цьому процесі й певної частини місцевого сільського населення.

На середину 1941 року ціною величезних зусиль більшовицькому режимові вдалося охопити колективною формою власності лише десяту частину селянських господарств. Це було досить мізерним досягненням порівняно з поставленим стратегічним завданням. Однак набагато страшнішим наслідком цих соціально-економічних змін у сільському господарстві Західної України став процес позбавлення селянина почуття господаря-хлібороба і перетворення його в політично безправного та економічно залежного від тоталітарної системи безплатного виробника сільськогосподарської продукції в одержавлених господарствах, якими виявилися колгоспи.

У третьому розділі “Промисловість і фінансова система” висвітлюється радянізація у цих галузях економіки краю. Протягом кінця 1939 - середини 1941 років радяї іська влада здійснила значні перетворення у промисловості та транспорті західних областей України. Ці галузі господарського життя відразу були націоналізовані та переводилися на державні рейки і передавалися під керівництво партійного і радянського адміністративного апарату. Націоналізація стала наступним кроком у справі підпорядкування індустрії краю'соціалістичному укладові господарювання в Радянському Союзі. Вона служила методом зміни відносин власності, підриву економічної сили приватного виробника, організації “соціалістичного народного господарства”, тобто підпорядкування усіх сторін економіки Західної України тотальному контролеві держави. Націоналізація означала перехід до державного управління виробництвом і зосередження в руках більшовицького режиму панівних важелів у господарському житті західних областей України.

Проводячи певну структурну перебудову економіки і впроваджуючи соціалістичні відносини власності, більшовицька влада одночасно здійснювала запізнілу модернізацію промисловості краю, що відповідало об’єктивним потребам його розвитку. Вона у зв’язку з економічною відст алістю Західної України не сприймалась так болісно, як в інших сферах життя (насамперед в політичній та духовній). Промисловість, як і інші галузі економічного життя (транспорт, зв’язок і т.п.) включалася у загальносоюзний господарський комплекс й

тисячами виробничих та технологічних процесів прив’язувалася до імперської економіки. Щодо дрібних товаровиробників, то вони, під тиском місцевих органів влади, були об’єднані у часто неефективні промислові артілі.

Ці заходи дозволили створювати у регіоні нові галузі промисловості, збільшувати обсяги виробництва, домогтися зростання чисельності робітничих колективів, що було одним з головних завдань нової влади.

Однак соціально-економічна перебудова більшовицькою владою західноукраїнської промисловості переслідувала й іншу мету. Річ у тім. що підготовку кадрів промислових робітників та місцевої інтелегенції, залучення їх до соціалістичного будівництва створювало б ширшу соціальну базу для зміцнення радянського режиму. Крім того, пов’язування індустрії Західної України багатьма узами з індустрією СРСР дозволяло тісніше та швидше інтегрувати економіку краю до соціально-економічного ладу СРСР. а шляхом спрямування сюди промислових кадрів - створити у регіоні надійнішу політичну опору для нової влади.

Водночас насадження радянських методів господарювання зумовило такі явища, які за попереднього суспільного укладу в Західній Україні практично не зустрічалися: марнотратство, приписки, низька ефективність виробництва, зневажливе ставлення до матеріальних цінностей, використання позаекономічного примусу (соціалістичне змагання, трудові ударні вахти, декадники і т.д.) у виробничій діяльності, ін. Все це негативно сприймалося населенням і викликало сумніви щодо спроможності більшовицької влади швидко реалізувати проголошені нею гасла стосовно стрімкого економічного піднесення регіону.

Вагоме місце у соціально-економічних перетвореннях посідало реформування банківсько-фінансової системи. Як і інші галузі економіки, спочатку вона за допомогою націоналізації була підпорядкована інтересам радянської держави. Паралельно розпочалася швидка організація банківсько-фінансових установ за радянським зразком» Вони виступали надійним провідником політики радянізації: стягували з населення обтяжливі податки, нав’язані йому зобов’язання з державних позик, контролювали діяльність промислових підприємств та артілей, вилучали вільні кошти у населення через мережу недосконалих ощадних кас, і при необхідності давали інформацію про фінансовий стан різних груп населення, що в майбутньому нерідко служило підставою для здійснення проти багатьох їх представників репресивних акцій.

На новостворену фінансово-банківську систему радянської влади у Західній Україні ліг основний тягар проведення грошової реформи. Після офіційного включення західноукраїнських земель до складу

Радянського Союзу постало питання про вилучення з обігу польських злотих, що і було здійснено в ході вищезгаданої грошової реформи.

Загалом діяльність цих установ була органічною складовою частиною курсу більшовицького режиму щодо впровадження соціалістичної моделі господарювання у соціально-економічне життя Західної України.

У четвертому розділі “Соціальна політика” охарактеризовано заходи тоталітарної системи у соціально-побутовій галузі. У цій ділянці першочергова увага спрямовувалася на запровадження такого елементу радянської моделі, як націоналізація житла - процесу, який на практиці супроводжувався масовими зловживаннями партійно-державних урядовців. Тому суперечливим виявився і вплив па життєвий рівень частини громадян Західної України такого елементу політики тоталітарної держави, як вирішення житлового питання. З одного боку, прикриваючись лозунгом соціальної справедливості і констатуючи відповідно до цього відсутність належннх житлових умов насамперед у робітництва, яке мало стати його соціальною опорою, більшовицький режим за рахунок націоналізаціїжитла зміг забезпечити квартирами певну кількість представників цієї категорії населення. Окрім того радянська влада асигнувала певні кошти на будівництво нових житлових будинків. Однак слід зауважити, що велося воно у досить незначних масштабах і практично повністю у містах, залишаючи поза своєю увагою сільську місцевість. Квартирна плата була встановлена відповідно до існуючих в усьому Радянському Союзі норм і відзначалася помітно меншими розмірами, ніж в міжвоєнній Польщі. З іншого боку, виділення житла для так званих неімуїцих верств населення супроводжувалося значними зловживаннями і навіть правопорушеннями, що їх не могли замовчувати місцеві органи влади.

Аналогічний характер носили перетворення у галузі торгівлі. Вже у першій половині жовтня 1939 року окремі тимчасові управління передавали до мережі радянської торгівлі, що організувалася у регіоні, ті крамниці, власники яких втекли за кордон . Згодом дедалі ширше розгортається процес зміни форм власності торгівлі: наприкінці 1939 -у першій половині 1940 років йшла стрімка націоналізація торгівельних об’єктів та закладів харчування. Паралельно величезна увага зверталася на ліквідацію самодіяльних організацій чи об’єднань українських торгівельно-промислових представників, які діяли ще у міжвоєнній Польщі. Найвпливовішою серед них вважалася спілка українських купців і промисловців. Загалом політика тоталітарного режиму у торгівельній сфері Західної України сприймалася місцевим населенням негативно і у значній мірі викликала сумніви щодо спроможності влади на ділі реалізувати проголошені нею гасла.

Радянськім"! режим -звертав особливу увагу на якнайшвидшу ліквідацію іакої вагомої сили українського економічної о і суспільно-політичної о жііггя, як українська кооперація, очолювана своїм Ревізійним союзом українських кооперативів. 1 саме та обставина, то кооперація залишалася досить поважним та впливовим (¡¡актором організованої української національної сплн, власне тому більшовицький режим прашув якнайшвидше усунути з арени суспільного житія.

Соціалістична система охорони здоров’я вигідно відрізнялася від недоступної для простого населення системи медичного обслуговування у II Речі Посполитій. Вона впроваджувала деякі нові елемент соціальних гарантій іромадян - система оплати та розміри окладів робітників, інженерно-технічних працівників та службовців, порядок оплат чергових відпусюк, роботи в нічний час, пенсії, ліквідовано безробп ія, надавалася державна допомога багатодітним матерям, і т.п.. ІІшло налагодження та розширення діяльності комунальної о госгюдарсі ва.

Ці та інші зміни Істотно не впливали па життєвий рівень західноукраїнського суспільства. Все ж заходи щодо розв'язання складної для Західної України проблемі! безробіття, надання частіші робітництва житла, користування радянською системою охорони здоров’я га соціального забезпечення сприймалося загалом позитивно.

Разом з тим господарська політика нової влади псгаїпвно позначилась па соціально-побутовій сфері життя суспільства. Після витіснення з місцевого ринку дрібного виробника, прпвапюї сфери обслуї овуваиня більшовицькому режимові так і не вдалося вирішити проблеми побу твого життя. Централізоване соціалістичне виробництво та сфера обслуговування не встигали за повсякденнимішо требами населення. Тому рівень його забезпечення найнеобхідніиіимн продовольчими та промисловими товарами, якість обслуговування сюялп на вкрай низькому рівні. Загалом руйнування традиційної інфраструктури західноукраїнського суспільства, основу якої складали економічно незалежні кооперативи, зумовило розбалансування споживчого ринку, сфери побу ту і призвело до падіння життєвого рівня населення.

У висновках узагальнено результати дисертаційного дослідження, викладено основні положення, що виносяться на захист.

’ І. Перетворення у соціально-економічній сфері західних областей України після всіановлсння тут восени 1939 року радянської влади здійснювалися у руслі усталених більшовицьких теоретичних догм. Зміни носили насильницький характер, зумовлювалися не внутрішнім розви тком краю, а спрямовувалися зовнішньою жорсткою сплою.

2. Полі піка радянського тоталітарного режиму у господарському та соціально-побутовому житті західноукраїнського суспільства носила неоднозначний характер. У багатьох випадках перетворення, що проводилися протягом вересня 1939 червня 194! років, співпадали з об’єктивними потребами розвитку цих областей. Найбільше це стосувалося модернізації промисловості, ліквідації безробіття, налагодження, щоправда за радянським зразком, різних сторін соціально-побу тової сфери - охорони здоров’я, матеріальної допомоги багатодітним сім’ям, організації системи пенсійного забезпечення та ін. Однак загалом ці позитивні процеси в умовах більшовицької системи носили відносний, обмежений характер і більше служили пропагандистським цілям нової влади.

3. Значний вплив на темпи і методи радянізації соціально-господарського життя західних областей України щодо прискорення перших і надання більшої жорсткості другим мало намагання радянського тоталітарного режиму якнайшвидше зробиш регіон складовою частиною панівної в СРСР суспільної системи. Його мета полягала в тому, щоб ліквідувати визначальну роль західноукраїнського суспільства як вагомого чинника тодішнього українського національно-визвольного руху.

4. Входження економічного та соціально-побутового життя населення західних областей України протягом вересня 1939 - червня 1941 років до радянської соціально-економічної системи викликало його неоднозначну реакцію. Для цього процесу характерними були участь або сприяння йому деякої частини місцевого населення. Це пояснювалося як наявністю низкігособливих внутрішніх факторів розвитку західноукраїнського суспільства, так і окремими соціально-економічними заходами радянської влади, що були позитивно зустрінуті ними. Одночасно подальше поглиблення радянізації наштовхувалося на зростаючий опір народної маси, що знаходило свій вияв у різних формах протесту проти політики радянської влади. Особливо негативним було ставлення до колективізації, яке нещадно придушувалося репресивно-каральними органами тоталітарного режиму.

5. Незважаючи на насильницький характер, все ж соціально-економічні зміни в західних областях України на початковому етапі Другої світової війни стали важливою складовою процесу реальної консолідації української нації, що відбувався у той період, сприяли об’єднанню двох її частин в межах однієї державної спільноти і створенню умов для їх існування в однаковій, хоч і несприятливій, соціально-економічній системі.

Основний іміст дисертації відображений автором у наступних публікаціях:

1. Податкова політика радянського режиму у західноукраїнському селі (вересень 1939- червень 1941 рр.)//Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету ВДУ. Випуск 3. -Луцьк: Внд-во ВДУ,- 1998. - С. 15-17.

2. Запровадження радянської моделі у соціально-побутове жіптя населення Західної України (вересень 1939-червень 1941 рр.)//Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету ВДУ. Випуск 4. - Луцьк: Внд-во ВДУ.- 1999. - С.49-54.

3. Волинь і Рівненщина на початку Другої світової війни // Збірник навчально-методичних матеріалів і наукових статей історичного факультету ВДУ. Випуск 5. - Луцьк: Внд-во ВДУ,- 2000. - С. 111-113.

4. Соціально-економічні перетворення радянської влади у містіВолодимнрі-Волннському (вересень 1939 - червень 1941 рр.) І/ “Минуле і сучасне Волині: Олександр Циикаловськш'і і кран". Матеріали IX науковоїісторико-краєзнавчоїміжнародної конференції20-23січня 1998 року . - Луцьк: Надстир’я,- 1998.-С. І12-113.

5. Соціально-економічне і культурологічне становище західних областей України (1939-1941 рр.)// Історичне краєзнавство і культура (Наукові доповіді та повідомлення): Тези VIII Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції (22-24 вересня 1997 р.). У 2 ч. - К,-Харків: Рідний край,- 1997. - С.63-68.

6. Україно-Польський кордон: історія його створення та легітимність// Нова педагогічна думка. Випуск З.-Рівне: Світанкова зоря,-1996.- С.52-56.

АНОТАЦІЯ

Гіівоварчук В.М. Соціально-економічні процеси в західних областях України (вересень 1939-червень 1941 років). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 - Історія України. - Інститут українознавства ім. І.Крип’якевнча НАН України, Львів, 2000.

У дисертації досліджено встановлення радянсько-більшовицької тоталітарної системи у західних областях України на початковому етапі Другої світової війни, політику органів партійно-державної влади щодо промисловості та сільського господарства, у соціально-побутовій галузі. З’ясовано становище різних прошарків населення, вплив політичних га соціально-економічних перетворень на формування меппиіііеіу громадськості цього регіону України щодо радянської влади.

Ключові слова: західні землі України, тоталітарний режим, промисловість, сільське господарс гво, соціально-побутові процеси.

Л И НОТАЦИЯ

Пивоварчук B.I I. Социально-экономические процессы в западных областях Украины (сешябрь 1939 июнь 1941 годов).- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата псюрпческих наук по специальноеш 07.00.01 История Украины. - Институт украииоведеиня им.И.Крнпякевпча НАН Украины, Львов, 2000.

В диссертации исследовано аановлспис совстско-болыневптской тоталшарнои системы в западных областях Украины па начальном этапе Второй мировой войны, интегрирование региона в сосишпую часть существующей в СССР общественно-политической системы с целью ликвидации домиинрующей роли западно-украинского общества в национально-освободительном движении. Изменения носили насильственный характер, проводились в русле установленных болыпевптских догм. Политика советского тоталитарного режима в хозяйс! венной и бытовой сферах имела противоречивый характер, по во многих случаях совпадала с объективными потребностями развит ия этих областей: модернизация промышленности, ликвидация безработицы, организация системы пенсионного бсспечепня. охрана здоровья. Но от положительные процессы были относительными, ограниченными и больше служили пропагандистским целям. Углубление советизации крп тичеекп воспринималось местным населением, особенно в отношении коллективизации, были проявления разных форм протеста, которые подавлялись репрессивными органами. Несмотря на силовые методы, социально-экономические преобразования в западных областях Украины стали важной частью реальной консолидации украинской нации в составе единого государст ва.

Ключевые слова: западные земли Украины, тоталитарный режим, промышленность, сельское хозяйство, социально-бытовые процессы.

ANNOTATION

Pivovarchuek B.N. social and Economik Processes in the Western Regions of Ukraine (September 1939-june 1941)-typescript.

Dissertation for a Candidate’s degree of historical science on profession 07.00.01 - History of Ukraine. The I. Kripiakevich Institute of Ukrainian studies of the National Academy of sciences of Ukraine. Lviv, 2000.

In the dissertation establishment of the Soviet-Bolshevik totalitarian system in the western regions of Ukraine on the initial stage of the second Word War, polisy of Party and State goverment bodies in industrty, agriculture and social conditions were investigated. Coudions of different strata of population, influence of political and social and economic transformations on forming of mentality of the people of this region of Ukraine relative to Soviet power were cleared up.

Key won/s: western regions of Ukreine, totalitarian regime, industry, agi ¡culture, social conditions.