автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.01
диссертация на тему: Структуральный анализ в социологии

Полный текст автореферата диссертации по теме "Структуральный анализ в социологии"

У/Ш«1аагКШи1ЕИКАВЦНЙ^Н1ВЕЕСИЗЕТ

?Г6 од

СВ6ЖЕНЦЕВА ГОлш Олексалдр1вяа

СТРУКТУРАЛЬНИЙ АНАЛ13 В СОЩОЛОГИ

22.00.0i Теор1Я, методолопя I ¡сторт соцюлоги

АВТОРЕФЕРАТ дисертацп на здобутгя паукового ступеия кандидата сощодопчнпх наук

ХАРКЩ -

ДисертаЩев е рнкопис.

ДисертаШ« внконано у Харк1вськоху дерлавному университет!.

Науковий кер1вник - доктор ф1лосо$ських наук, лрофесор ШНЮТТО Володинир 1лл1ч,

0«1ц1Ак1 опоненти: доктор соц1олог1чних наук, зав1ду-вчйА в1дд1лом досл!д«ення сочельник структур 1нстит.уту соц1ологП HAH НкраКнм

МАКССВ Ceprlft 0лекс1йович;

кандидат $1лософських наук, доцент ФШНСЬКА Лариса Володииир1вна.

Пров1дна орган1зац1я г Ян1верситет внцтр1«н1х справ,

ü.XapHlB.

' Захист в1дбудеться "Мг IJiMjIJL 1995 р. о на

эас1данн1 спец1ал1эоваио* вчено! радк. Д 02.02.06. Харк1вськог(1 дорлавного ун!верситетц за адресов: 310002, и.Харк!в, вдл. Млроносицька, 1. ауд. 2.29.

3 дисертац1ев полна оэнайолитися ц Центральна науков!й б1бл1отец1 XapKlncbKoro державного вн1верситети за адресов: 3100??, в,Харк1в, пл.Свобод«. 4.

Автореферат роз1сланий "4J" ^ÜiiliiL 199S р.

Вчений секретар г,пец!ал1зовано\' вченоГ ради, доцент /

Ипрсиот 1,1.

- 3 -

I. ЗЛШЬШ ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТЙ

1.!. Мтчтьн>сть првбяеии. В остани! два десятир1ччя в со1тпп1й соц1ологП" започаткуоався ионий досл!дничький п1дх!д,'йкий до цього чесу нс одержав зягплытприйнятвГ- ппэ-эи. В наукшПй л!тпратур! в!н п!донйй ж "неог.труктурал 1лн", "структуральна альтрриатива","атрцктурно-с1ткова кяицени!я\ И»йб1льв розпопевдагмтя 1, на нав погляд, каМИльи точной, е нчзна "г.труктуральний анал1з" СЯ), Виникнення пьпго

ианрямку зумоплени тин, цо траджЦйн!, атрнИутконо- статис-тичн! п1дходк з!ткнулкся при пояснешП систпиних якостсй соц1о"Л1>них авий з безл!ччй проблем, як1 ва5но оир1вити. Снройи сир1вкина них проблем обуновлиять I посялвять 1нтерес до структурального соц1олог1чного кнеления, яке з?50нцентропа~ но на поглибленн1й розробц! методй» ан<зл1зу с1ток тдносин» як1 бсзпосерсднь'о спостеримптьг.я у соц1алыгах систенах. Структуральной дог.л1д([Ицькйй нанракок, починлвчи з 70-х р.-. к1в, найув багатьох лрихйлышк1в. и основному у Ш, Канад!, ВклииойританП', Шзи1ве у рудI 1наих зах!дних кра'ш. Вагдто з них об'еднались у Шанароднц с*тку . для стрнкту-рахъио-с1тко!Н)Го анал1зу (ЩМ), Засшншн! I ниходять дна слсц1ал1эопанкх ацриаяи ("50СШ. КЕТНОЙКЗ" 1 '"ШНЕСТЮИ5")» Чор1чно проявляться наукоп1 конферешИГ. Але. иезважавчи на вяроку понулярн1сть 1 допить високий р1пст> 1истигуц.1о-пал1занП, структурадьний а»ад1з заливлеться иредкетои критики. суперечок, надто неоднозначного ставлення соц1олог1п 1 1И8НХ сац1дльн«х очених. Сгмалась ситупц1я, яка оке стала типовой для зах1дно! сочЮлогГГ. коли Ооротьба за пияншшя ноиих Iдей пов'язана з пиннкиешшьг кинфронтацШшх пропаганд дистсысях доктрин. Прихильники СА ствердауэть, цо 1'х п1дх!г( е радикально ловим I едиии шИдним, кригикувть ус! 1ия1 ня-тодолог1чн! стратеги соЩйльного п1знання як неснромсШЦ акокиатно аивчлти I поаскяпатн кусп1лы!1 структура I пронеси. Крайн! його одепти эисуиули лозунг :"'Лся соц!плаг1*ша соц1олог1я для структурального анал1зу!". ОпоисНт» ж викага-ять о1дпов5лей на запипшня; 1) ¡цо нипнго У щ>о«у п1дход1.

чи не вивчавть ус! соцЮлоги структуру соц1альних систем? И)чи не е Cft просто доб1рков с1тко»их метод!в? 3) чи снромоя-tii структуральн! 1де\* принести noue реально знания про сац1-альие ииття? Иеиа згоди 1 и визначенн! еп1стемолог1чного статусу tlboro «1дходу. Деяк1 соц!ологи характернацють його як особливц метололоМв або досл}диицьку стратег1в. 1н«1 s вба-чають у ньому не б!льи. и!х сукупн!сть витонченнх досл1днм«ьких технолог1й. Для сахих структуральиих анал1тик1в ïx 1деТ та истоди - це новий погляд на природу соц1альноУ д!йсност1, нова кетодолог«я та лоПка соц1ального пЪионня. Багато критики на адресу Cil зуиовлена тин» цо його 3MiCï в!дзначаеться надто незбалансонаним розвиткои. Ду«е багато цв^ги прид1ляетьея,ррзробц1 та удоскоиаленню конирет-иих истод1в анал!зу даних, на акоду сцттевим висновкаи i те-оретичник узагальненняи, Найчаст1«е pianl ыетоди «л1фу-вться i вдосконалняться на одних ! тих же даних про структуру взаеиозв'язк1в. цо породяце законоШрне питания: для чого потр1бн1 методи, як! не даягь 1стотного прмролення coqlo-дог Иного знания?

Й«таальн1сть теви дисе-ртацП эцновлена т*и, «о Cfl: яо-riepee, $езуиовно с новою соц1олог1чно» парад1гиов. цо т1яькй-но форидсться 1 вииагае докладного вивчення ïï сут1. генезису,, клвчовиж понять, оемвних теоретичних 1 йетодо-догНних ,принцип1в; яо-друге, СЙ погребце грунтовноТ та ' об'ективко*' оц1ики його досягнснь Гиерспектйв розвмтку; по-трете, Сй Мстить в cofti .значний Методолог1чНий по-тенЩал, якйй стииулве пл1дн! теоретичн! повуки I спроиовний зрелтов суттево збагатитй сучасну соц1олог1чну теор1я.

Актуальн4сть дисертацП* визначаеться тако» тин, чо на в1дк1иу »1д 1наих теоретико-иетодолопчних теч!й сучасно!" соц!олог1Т структуральний аиал!з практично нев1доыий у ко-лиеньоиу Радянсмшыу Совз1. В?дсутн1 переклади роб1т йог j Прихильник1в, структуральн! Шдходи та }де!' не винористоау-вться ян в теоретичних соц1олоПчних розв)дках, та" i и досл!дах, спранованях на пдпркшша «шпричиих, результат!г».

1.2. С«;уп1нь науковоТ розробленост! проблеии. На жаль, у в!тчизнян1й соц1олог1чн1й л1тератур1 до цього часа практично неиае роб!т, присвячсних обговореннв сут! СА, його концепч1й, прикладномц значения, перспектива» розвитку. Иена й роб!т, як1 пов'язан! з використанняи структурально~с1тко~ вих нетод1в у конкретних соц!олог1чних досл1двеннях. Надто нечислешгиии е анал1тико-узагальнийч1 публ1кац!¥ по СА I за кордоном. У спеЩальному вурнал! "ЗОСЩ НЕТНОШ" дуяе р1дко зустр!чаяться роботи теоретичного плану, а статт1 з оц1нков когн1тивних иовливостей исост{>уктурал1зиу несдть на соб1 виразний в!дбиток пропагпндистсько? доктрин». Серед роб1т, як! достатньо I всеб1чно описушть иатематичн! нодеЛ! I методи СА, сл!д вяд!лити глибоку I зм!стовну ионогра")1и анериканських автор1в Д.Ноук I Да.Кукл1нськи, Як вагом! тео-ретнчн1 1 методичн1 лубл1кац11 моягна в!дзначити роботи Й.Гранонеттера, 'Р.Берта, Х.Уайта, Л,Фр1нена, Р.Еиерсопа. Ц1кав1 спроби проанал!зувати 1стор1п розвитку 1 суть структурального анал!зу зробили Б.Уелмен 1 С.Д,Берков1ц. У зак!дн1й соц1ологП" иадто багато публ1кац1й про використання с!тковкх метод1о в практичних досл1двениях. Але, як правило, у цих роботах основне завдання - лродеионструвати переваги с1ткових метод!» у лор1внянн1 з традиц1йними, у той час як обгрунтування I фориулввання концептуальних висновкЮ I по-ловень в!дсунуто на другий план.

У соцЮлог1чн1й л1тератур1 коливнього Радянського Сонэц 1 нин1вньону СИЛ роботи, спец1ально присвячен! структуральному .анал1зу, практично не зустр!чавться. Нояна назвати ливе статти Е.А.ВсселкШа, прнсвячену британсьч!й. вереи структурал1зму? I иоротк!, але дуве вагон! за своУн зи1сто* нариси а.С.Комарова? В них даеться стисла характеристик«-!

1) Веселгсин Е.й. Понятие социальной сети в британской социальной антропологии //Концепции зарубежной этнологии. - 11. 19?6.

2) Соорененназ западная социология: Словарь. - Н. 1390. с. 16-17; 335-336.

- й -

структурального анал1зу як напрямку, во носить антипсихо-лог1чний. об*ектив1стський характер, який прагне пояснити повед1нкц 1ндив1да. або групи э точки зори 1'х м1сця и соц1-альн1й структур!. як пох!дну в!д соЩальних. Деф!цит спец!-альних публ1кац!й по струтуральному анал1зу в певн!й ы1р1 компенсуеться роботами, нриквяченими як соц1олог!чн1й кла~ сиц!. так I но&1тн1м методолог1чним : тенденц!ям сучасно! зах1днр!" сощологп". Це книги 1 статт! н.С.Автономово!', О.Б.Гофмана, М.М.Грецького, I¿М.Гавриленка. В.П.Давидова, Л.Г.1он1на, К.С.Комарова, I.С.Кона, С.О.Накеева, А.0.Ручки, И.О.Победи,В.1.Пан!отто,0.1.Погорелого, В.В.Танчера, А.Ф.Ф1-лШона та Шлих. В них Шстяться ц!ни! матер 1али, теоретичн! роздуми 1 цзагальнення, як1 дономагавть прояснити !нтелекту-альн1 витоки структурального мислення в соц1олог1¥, його взаемозв'язки 1з структурно-функц1ональним анал!зом, з теор1-ев ролей, теор1еа взаемодЦ 1 теор!е» обм1ну. з структурной л1нгв1стиков 1 сем1отиков.

1.3. Мета та задач! досл1д»ецня - досл!дити методо-лог1чн1 засади 1 теоретичний потенц1ал структурального анал1зу, дати критичну оц!нку його досягнень, осмислити ре-альн!'перспектив« подальюго розвитку. Для реал!зац11" ц!сУ мети в дисертацП були сформульован1 так1 основа! завдання:

- просл1дкувати перед1стор1в 1 основн1 етапи становления СА як ново! парад1гми, яка формуеться в соц1ологП;

- експл1ц1ивати вих1дн1 *етодолог1чн1 принципи та клв-чов! поняття СА;

- описати характера риси основних шк1л та иетодо-лоПчних ор1ентац1й сучасного ыеостриктурал1зиу;

- дати критичну оц1нку досягнень СА як наукового п!дхо~ ду до вивчення соц1алыю\' д!йсност! I як «коли в ор-ган1зац!йн1й структур! сучасно* соц1олог1Г;

- оц1нити потенц!йн1 мо>ливост1 структурно-анал^тичного соц!олог1чного мислення для виходу з деяких кризових тсоре-тико-методплпг!чннх снтуац1й сучасного соц1олог1чногп «1знання:

~ осмнслнти перспектив« подалыого розвитку СА.

- ? -

1.4. Ус!ододог1а дисертац!йного досл!даения засновала на традиц1йному для д1алектичного метода поеднаин1 вторичного та лог1чного п1дход!в при теоретичнону розгляд! сут! I перспектив Cft.

1.5. Об'ект досл1двсннз - публ!кац1Г еоц1олог!в Clfl. Ианади, Великобритании як! використовувть 1деУ структурального анал!зу в емн1ричних досл1двеннях, а таков теоре-тичн1 публ1кац!У по СП.

1.6. Предмет досл1двення - сутн!сть, внх!дн1 принципн, генезис CA як паради-ии, чо форыуеться в соц1одог1У, а таков пауковий потешЦал I перснективи розвитку цього напрянку*

1.7. Наукова новизна дисортац1У. Дисертац1йне досл1Д8ення е периов в НкраУн! та СНД дисертац!йнов роботоп, яка присвячена структуральному енал!зу. Новизна оснопних результат 1в, як1 виносяться на захист, полягае в тому,що:

- систенно проел!дкована перед1стор!я 1 ochobhI етапи становления Cft;

- виявлен! 1 охарактеризован! соц1альн1, когн1тивн1 I технолог1чн1 передуцови виникнення Cfl;

- зроблено пор10Нялышй анал1з структурального i атри-бутшшо-статистйчного п1дход1в;

~ проведена 1нфориац1йна оц!нка структуральних 1де-альних тип!в;

- проаиал1зован1 переваги використання структуральних !деальних тип!в соц!ального актора 1 еоц1альноУ д1¥ у вив-ченн! еиердаентних якостей соц1альних систои;

- досл!д*ена роль кетод1в Cft в м!крообгрунтуванн! соц1~ альних явиц i процес1в;

- обгрунтована перспектмвШсть поеднання структурального та 1ж?орнац1йно~ентроп1йного п!дход!в у поясненн! лпоряд-кованост1,орган1зовпност1.струнтуроваиост1 соЩальних систем;

- дана критична оцШка п1знавальних иовливостей I перспектив офоркленна СП як парад!гми тсоретичноУ ссЩолоПТ.

1.8. Нацкопо-пракгичие значения роботи пизначаеться ак-туальн1стп теми, недостатки р1внем УУ розробки ! полагай в тому, цс:

- по-перие, анал1зуеться ! пропонуеться принципово нови* для сощальних наук п1дх1д до досл1дает>, який забезпе-чуе (Илье повне 1 достатньо адекватне вЦобракення соц1-(альних явиц як систем;

- по-друге, пропонуються засоби еикористання цього п1дходу для анал1зу як 1ндив1дуальноУ, тан 1 кодективноУ дП. а тако* структурованост.1 соЩальних систем.

Наревт!, реэультати дисертацШшго досл1д»ення можуть використовуваться у збагаченн! учбових соц1олог!чних курс!в з 1сторП соЩологП, сучасних соцЮлог1чних теор1й, методо-лоПУ та метод1в соц1олог1чних досл1д«ень, у спецкурс! з структурального аиал1зу.

1.9, Апробац1я роботи. 0снови1 полокення проведеного досл|даення допов1дались та обговорювались на м1*народн!й науково-практнчШй конференцП "Проблеыи розвитку соцЮлоПУ на сучасному етап!" /КиУв, 1993 р./, на Харк1вських соц1о-логИних чятаннях /Харк1в, 1994 р./ та на м1шкафедрально*у теоретичному семПшр! сг»ц!илог 1чного факультету Харк1вського деряавного ун1версмтету. Результаты досл1двення викладен1 у ? пубя1кац1ях та наукових допов!дях. Матер1али дисертацП' використовцвались при читашЦ курсу лекц1й "Сучасн! соцЮ-лог1чн1 тсорИ" I дягяи в основу спецкурсу "Структуральний аная1з*' для студенНв соц1олог1чного факультету ХДУ.

' 1 10. Стрцктура роботи, Дисертац1я скдадаеться з нету-пу, двох роздШв, ¿»сновку та списку л1тератури.

2. ЗН1СТ РОБОТИ

а встцп! дана загальна характеристика (1) актуальност! теми дисертацП, <2> ступени розробки теми, (3) основной' мети 1 головних эавдань дисертац1йио¥ роботи, (4) методолог 11" досл1д«ення, (5) науковоУ новизни основних результате, якл виносяться на захист; (8) науково-практичноУ иагомост1 результат!»; (?) апробацП' роботи, (8) структури I зм1стц дг-сертацП.

Я розд1д! 1 (Структуральний анал1з ак иарад1гма, но

- э -

"форнуеться if'coiUíUbiioKy п!з1гмш1) обговорен! визначальн! рйг.и структурального енал!зу, викладенс досл!д*ення генезису цього иапрямиу у загальнМ систен! соЩолоПчкого знания. вид1лен! клячов! поняття ta вих1ди1 принципи. дана характеристика »к 1л Cft, чо !сторично склалнся, розглянут! методологии! вере!'/ i критично проанал!зован! п!знавальн1 кожли-вост! цього шдходу.

U параграф! i.l ( Структуралъний акал i з як одна з галу-зей г.труктурал1зму) Gfl розгладаеться як особлиаий напрямок розвитку стриктурал1стичних !дей, який иир!с з так звано! причинно i (каузально!") модел! структурал!стськог0 мислення. 50 виходить з фундаментально! хол1стсько1' ткзи: ц!ле й!льве н1е сума його части». ПЦ "структурой" у соц1альному лричин-иоиу стрцктцрал1эм1 розум!втъся сПйк! формы соц1альннх зв'язк!в. ЯК! стимцлвять i / або л!нитивть д1Y !кдив!д!в I, отяе, роблять 'деяк! под II б!льи йкоо!рними, н1к Jirnl.

У соц!олог1Т причишшй структуралкж розп!знаеться. гэ. акал1зу соц1адьннх систем у тери1иах розпод1лу характеристик Гх компонеитних одиниць, таких, напркклад, як рози!р. прос-торова локал!зац1я, дифереиц1ац!я. нев1дпов!дн!сть, нер!ви!сть, р!знор!ди1сть та 1нно» Тякий акал!з е' основой дедуктивиих bhchobkIb про потснц!йио иояднв! та найб!льи ñaoBipfií взаеиозв'азки м!я 1ндив1даки, про властивост! coyí-альноТ сястени у ц!лоиу. .

Структуральной анал1з в соц!олог!Т е одн!еп з форм причинного структурал!зму. íkc. на в1дм!ну в!д традицтйного стру1{гдрал!зйу, Cft виачае не й*ов!ри1 або гштст(!йно ксялио! соцЬглый в!дпосиии, а в!дносини реальн!, як! безиоссредньо спостср!гаиться у в!дпов1диих соц!альних системах. Оснопн! 0ДШ1ИЦ1 СЛ в соц;ологП" - в!диосини ы1я д!йчи»к особами <ак* торами). Як.лкгори. при Мьоки, зове!« по обов'азкооо розГля-дапться люди. Ниий иояуть бути форкалыи и нефоркальп1 грипп , оргаи!зещ!Г, корпорацП, и1ста,- деряавл - Йудь-як1 coül-лльн1 утворешш, як! перебуваать у craiil ctISkoÍ взаеиод!?. дсноппи кета Cíi - отвита I -зкодаливагк {¡¡езпоссреяпьр сщщ-rgpíj соц1альни:< в'!дноёии з й!доб;>агсккки & н 1 й "акторайи"

для того, *об доел1дити стримувчу I примусову д!в «leY структури на повед1нку "актор1 в".

îl naparpaol 1.2 ( Генезис структурального анал!зу як особливо!' соц!олог1чно1' дпсл1дницько!" стратеги ) проакал!зо-зан1 КОГНИТИВН1, соц!альн! та технолог!чн1 фактора, як! сприяли генезису структурального анал1зу як особливо!' соц!о-лоПчно! досл!дницько!" стратеги", lia в1ди1ну в!д лриродничих наук, у науках соц!альних мокуть одночасно ужииатися дек!лька пров!дних парад1гж, як! кшоть р!зн! "фундижен-тальк1 образи" соц!алы<оТ реальиост!, р!зн! стил! теоретизи-вання ! методи емп!ричних досл1двень, икни надаеться перевага. Причиной мульт1парад1Гм<ш>ност.1 к нейиов!рна скдцдн!сть opraïUsaulï 1 р1энонаштн1сть сощально!' реальности Для складних соц1алъних систем, з ïx величезнов к1льк!етв сту-{1еи!в свободи, як остями иинереджавчого в1добра*е.ння, з характеристиками, «о важно фориал1зувться 1 вии1рввться, р!зновектврниии детерШнаитаии розвитку, за навого часу практично некоеливо пай б 1л1-.» поино виявити законом1рност! ФУНк(|1онуваш1Я та зк!ни, однозначно передбачити хайбутн1 стани. Про створення "тёорИ"" в традиц!йноиу природничо-нау-ковому значенн! локи во не коже бути й нови. Част 1 же за все пролонувться достатньо уиоглядн! схеми та 1нту!ти&и! здогад-ки про те. як влаятоваи! соц1альн! «вица 1 якии регулярности* п!дпорядковане ïx функц!оиування. Виходячи а цього,одночасно 1снуе дек1лька парад1ги, ковиа з яких описуе р!зн1 ас-пекти соц1ального життя.як! часто леребувадть на р!эних р1внях його структурно!' оргаи1зац!1. В параграф! показана, «о nepil 1деГ, сп1взвучн1 структуральному аная!зу, зустр1чаяться вше в роботах К.Маркса, який в1дж1чав залеян1сть ло-вед1нки лвдських агрегац!й в!д ïx и!сця в структур! соЩ-альнихв1дносин, в роботах Г.31ммеля, який ствердвував, що форма соц!альних в1дносин багато в чому евзначае ïx зн!ст ' динаи!ку. В дисертацП розглянут! погляди Дв.Морено, показано, во соц1оиетр1я е безпосередньон нонередницев сучасиого структурального апал!зу. Але в передкоип'втерну еру неост-руктурал!стськ! }де!' стикалися з нерозв'язаиою технологично»

проблемой оГф'обки даних. У той ае час розинток теорЦ" йнов!риостей I математя'ШоТ статистики сприяэ икрокону роз-повсидяенню касоонх аикетинх опитупань, як! базувдлися на розук1нн1 респондент^ як незалсжних одиниць, детериПкшаииХ у своУй повед1нц1 оласнння атркС'утивнини характеристиками. 3 параграф! п!дкрсслсно, «о ивкдкозроставчйй 1нтерес до структурального анал!зу пкннк на початку ?0-х рок1в. Частика со-ц!олог1в почала приходити до розуи1ння того* цо пркпучення про статистичну незалеян1сть вирнвае респондент^ э 1'х ст1йких структур соц1альиих в1дносин I спонукае розглядатя коц1альн1 сп1льност1 та групи як неструктурован! маси. Не не дозволяло поясиити зиачну частнну вар1ац!й о повед!нц! лв-дей, як1 зиичайно наносились до нод!й пипадкового характеру, до "повод!нкового аумун.Вкиикла необх!дн1сть вклячати до ана-л!зу додатков! якост!, спроиоан! краще пояснити вар1ац11 в иовед1нц1. а отас,' створавати нов! лог1чн1 образи соц!алынгё реальности Фупкц1онал1стська нарад!гма на той час булл-п1ддана гостр!й критиц! за лоПчно иекоректне пояснения процесс виникнення соц!ально? впорядкованност1. 7еор1я обиШу перевивала конфроитац!ю дяох йк1л: психолоПчиоУ (Да.Хоианс) 1 структурно!' (П.Плац). Йле обйдва ц! п!дходи,' по-ре-дукц1он!стськону розбиоаачн соц!альний св1т на д!ади суб'ект1в, вклаченнх в обк1нн! п!дносини, не могли подолатИ явннй психологии та 1ндив!дуал1зк п поясненн1 попед!нки соц!альиих систем. Под1бно функц1онал1эму. алий не зн1г дати задоз1льне н1крообгрунтуваш!я соц1альних явка. теор1я оОн!ну заливалась поясненняи социального ¡шття на р!вн1 1ндив!ду~ альних д!й 1 не зногла подолати розрив «1« и1иро-, 1 илк-рорШняии соц1олог1чного анал!зу. В параграф1 показано, цо ийвдоцолсшсть П1д1бнини формами пояснения i онису явиц сажального св1ту. прошения перейти в!д 1ндип1ду~'' ал1стсько-атоы1стичиого пояснения соц1ально1 поаед1нки до теоретичних моделей системного характеру, а також достатня розроблен1г.ть необх!дного яатеиатичного апарату Г нов! технолог! чн{ мов5ливост1 каништ!" обробки даних сприяля фориу-яакпю структурального знал1зу ян теоретично!' ольтернативй

еоцюлопчиому аток!аму. ДалI в параграф! 172"проанал1зоьан1 арган!зац1йн! особливост! розвитку социолог!'!, як! покликали до киття пропагаидистську доктрину Cft, дана характеристика сцчасного стану ц!е\' соц1олог1чноУ вколи.

Я параграф! 1,3 ( Основи! шншття, прилучення, методо-лог1чн! припципи i досл1дницьк! р1*ення структурального анал!зу) вид1лен! клвчьов1 ноняття, оихГди! теоретичн! при-пухення 1 методолог!чн! принципи Cft. Структуральний анад!з, як показано в даному параграф!, базуеться, по-перие, на при-пщснн! того, чо будь-який "актор" е частиков системи. яка складаеться з деякоУ к!лькост1 "актор!в". ст!йк1 зв'язки Mix котриии значно впливають на виб!р р!иень 1, нарехт!, на по-вед!нку. Природа ! конкретна форма в!дносин "актора" з uibh-ми "акторами" couiasbHoi системи вплииавть на його "эакриту"

I "в!дкркту" повед1нку, як на суб'сктивну сферу його Д1й, так 1 на практичн! поведНшш! акти. По-друге. структу-ральний анал1з виходит.ь з нрипучснь про те, ко соц!альна д1йсн1сть не коке бути зрозум!лов без вивчення р!зних р1вн1в

II с*руктури, цо в1добрахувть законом1рност!, регулярное?! в зразках в1дносин Mix конкрстниыи специф1чними "акторами" (не обов'язково 1ндив1дуальшши). Cft розглядае "кохлкоГ, способи орган1зац1У в1дносин 1 з них виводить р!зн! структур»! якоет! соц1ального контексту повед!нки, анал1зуе взаемоза-де*н1сть структурних 1 неструктурних якостей системи,

< досл!дхуе емердхентн! соц!альн1 яви«а, як! породхен! цими якостяки. -

¡J параграф! експл1ц1йован1 клвчов! поняття, якими опе-руе структуральний анал!з. Не "в!дносини". п!д акими хаяться^ на уваэТ дП^або якостТ, що 1снувть т1льки при наявност1 двох або б1льхе об'ект1в. На в1дх!нц в1д атрибутнвних характеристик, в!дносини - це специ$!чннй контекст, цо з*1нюеться, виникае або зникае в залехност! в!д того, де ! зг ким в1дбуваються взаемодП'. Сй ствердхуе, цо . багато якостей соц!альних об'ект!в, як1 традиц!йно розглядаатся як атрибу ти,сл!д розглядати cnoplsn як якост! в1д«осин, в як1ч об'екти е залучен!, н!к суттев1 характеристики саимх об'ект1в.

В1дносини характеризуются спрянован1ста I силоа, ака задевать в1д тривалост! зв'язку, частоти контакт!в, обсягц уза-гальиених pecypcle при обм!н1. У параграф! наведена кла-сиф!кац!я в1дносин , чо звичайио використовувтьса в СА. |Цв-човии поняттяи структурального анал1зу е "с1тка". ос«1льки в1н е ор1ентований на вивчення не окремих вЦносин, а ство-рених ними cItok. Р1зн1 тили в!дносин визначавть р1зн) с1тки, HaBiTb якдо в!дносини задан! на идн1й i т1й se ыно~ вин1 актор!в, як1 розглядааться як вузлк с1тни. В с!тках Ф1ксувться як 1снунч1, так I в)дсутн} зв'язки, то доэвûJine зобразити загальну картину соц1альних в1дносин в систем!» яка називаеться "с!тковоа структурой". Pipo добре роэроблену теор!в с1ткових структур говорити че передчасно, осн1льки СА робить nepal кроки в поясненн1 i описувани! тин!в структур. В практичних досл!даеннях в рамках цього п!дходу ашШзу-вться еия1ричн1 cItkobí дан! для пиявлення р!зних тин!в конф1гурац!й, Тх причин 1 насл!дк!р. Але СА навряд чи викли-кав би такий великий !нтерес, якво б займ/шса Плькн повукоы конф1гурац!й в1дносин та ïx визченняк. Головне теоретичне припуцения СА в Тону, во структури »Цносии uli акторами 1 cItkobí позицИ' останн!х значков м1ров вкливавть на сприй-няття, установки. повед!нку як окреиих елемент1в соц1ально!" системи, так i системи в Щлону. Це, на дуику дксертанта, е вааливии засобои в подоланн1 розриву м1а и!крО- 1 мак-popÍBHCH соц!ального Шзнання.

Kpia того, в СА сл1д розр!зняти два досл1дницьких нап-ряыи: реляц!йний I позиц1йний. Перинй вивчае itpauí cItkobí з'еднанна nia двоыа чи к1лькома акторами, лерехрецення двох або к!лькох персональних с!ток 1ндив!д1в. Позиц!йний иапря-нок спряиований на вивчення актор1в. як1 зайыавть структур-но-екв!валентн! позиц!!', i ïx статусник якост^й. При цьоиу вииорнстовувтьсз р1зн! способи визначення структурно!" екв!валентност!, як! заснован1 на р1зних р!внях наблнненост! та схоаост! структурних зразк1в в!дноеин. Нета таких досл1д8снь - í динîfî^lKyваги блоки Г статуей. подицШ, зв'яи-ки uià ними I. тэкин чином, согЦальну структуру систеии, По-

- и -

зицШгий I релячШшй Шдкоди взаеиодоповивяться, але не зводяться один до одного. Рслац1йна традиц!я корисна у вип-ченн! снстеа, цв «рориуиться, иозиц!Йна б!ль8 подходить для досл!д«еиня СТ1ЙКИХ структур, як! иве зфориуоалиса.

Дал! у параграф! вид1жсн1 методолог!чн1 принциии Сй: И структур»? соц!альних в!дносин е б!лы» нотуяник дгерелои соЦ1олог)чного нояснення, и1х !ндив!дуалыг1 характеристики еяенект!в глщ)альних систем; 2> нории виниигшть 1з структурного розтааувакня в систем! в!дносин; 3) сЬц1альн! структури виэнача»п> обк1й > д!адах в!диосин; 4) соц1альний св1т скла-доеться !з с!ток, а не 1з труп; 5) структури! иетоди е альтеркативн! 1ндив1дуая!стичник.

И параграф! Ы, ( 1стор1я розвитку основних ик1л структурального анал!зу! роэглядаиться основн1 нколи 1 вар!анти СА. Структуральиий анал1з як досл1дницька стратег!я е неод-. Иор1дн»й. У иьоиу ¡«окна вид1лити три вколи. ; чо 1сторично скяалися: британську, аиприкансъку ! канадську. Кояна з них иае сво!' традицП ! инреваги: британська застосовуе струк-турн! нетоди » антрополоПчних досл!д5пниях. аиерикансьиа ; б!дьа схильиа до розвитку к1льк1сних кетод1в I с1ткових моделей, канадеька эпсередиена на поясненн! пол!тичних процесс як пох!дних в!д яв'язкШ обы1ну 1 залеяност!.

. Ц параграф! 1.5 ( Критичиий анал!з основних !дсй ! иош-' яииог.^сй неоструктурал!зму) СЛ розглядаеться як наукова па-р«д!гиа» що форыусться. Дисертант сикористаа чотири запропо-йопви! Д*.Р1тцерок характера! риси иауковоУ иарад1гки в со: <|!ологП': И фундпхеитальнкй образ предмета; 2) теор!!'; 'Я метод»; 4) прикладн роб5т пчених ("екэеинляри"). Виходячн э цих чогирьох показиикю, и параграф! оц!аветься р!вень зфор-иовекост! СА як саиост!йно1 соц!олог!чноУ парад!гии, дана критична.ощяка докагаць цього нанряику. 0ц1нка конкретно! иетодолоПчноУ парад!гни о г.оц1олпгИ" не иоле зд!йг.ншватися 1» уи!версилы(ах позитизиих чи негатишшх акс!олог!чних ойэ-йачегшях. боПчинй образ предмета 1 дпог»!дн! йоиу иетоди е «айтрядыг!., поганив ыоге бути лнйе 1'х ийдоречие эастосуяан-я:;. В одних В1шадках конкретинй парад!гналып;Я п}дх!д мохе

— IS' —

бути найкрахим серед могливих, в 1ниих - ливе корисним порад з 1няиыи, в трет!х - неефектипним або ыетодолог1чно незд1йснениа. КояниА парад!гкалышй п1дх!д мае обкеяен1 моя- ' ливаст1 в п1знаин! рсальност!» «ее! використання, корне-iiocTi. зд1йсие»пост!. Кр1м того, завяди залимаеться неск!нчонний обсяг соц!ально1 реальност!. 1Вформац1я, яка не береться до уваги в ранках конкретноТ методолиПчноТ доктри-ни. Те, наск!льки ця неврахована част.ина 1ифориац11 е Ictot- : на I наск!льки вона детерм!нус фцнданёнталин! якост! сопельного явища, чо вивчаеться, саке 1 визначае ulpy ефектио-ност! використання ц!е)" доктрина.

Критична оц!нка Cft проведена у даному парагрф1 по трьох напряиках: 1) мояливость I застосовн!сть структурного уцв-лення предмета: 2) р!вень зфориопаност! теор!й; 3) ступ!нь розвинутост!, обгрунтованост! 1 над!йност! метод1в.

Використання структурного зобраяення соц!алькоТ д!йсност! - безперечно прогресивнкй крок до реального системного вивчення соц!ума. Але не воина не бачити суттев! не-дол1ки, як1 вяастив1 цьомц подходу. Чйстина о них е прямий насл1док принцнпово обиеяених иояливостей Сй„ Деяк! иохна в!днести до "хвороб росту", абсодатизацЯ структцрнкх акос-тей соц!ально¥ д 1 йскост 1.

U параграф! показано, цо Cft акцентуе увагу на ре-ляц!йних властивостях на збиток атрибутивна« характеристикам. Йле багато аспект!в соц!ально1 повед!нки иояуть вивча-тися як з точки зору в1дносин, так 1 з точки зору атрибцт!в. Нав!ть коли остановлено, до деяка характеристика системи мае структурну природу, рац!ональн1аиы бувае нивчати П~ як атрибут, йдяе структура системи е в1дносно ст!йка в деякнх неяах часу, i це забезпечуе стаб1льн!сть атрибутнвких характеристик. Н параграф! звернвио увагу 1 на те, цо СА недос-татньо враховуе вплнв культури, враховуе лияе т! нормн, якГ зародаувться або вае вшшкли для регулевання 1сиупчик обы!нннх вЦносин, При цьоиу, як правило, не Йерутьпя до упаги норватшш! нриписи, як1 с к ла лися у_ хинулону,, ctISij! стереотипи д!й, традицП", забобони, рел!кти "в1дяивйих: культур". {рацГональн! сторони лщсько! поеед!нкн.

- 1S -

До числа недол!кГв взнесена I надм!рна схематичн!сть структурального анал!зу. Иеобх1дн1сть вклпчати в анал1з велики к!льк1сть даних про конкретн! в1дног:ини у систем! стае на псреякод! багатому зк1стовному опису ситуацП' вибора д1Т 1 приводить до над.м1рно абстрактного 1 нспо&ного опису сис-теки. 01льв схожего на застиглу схему, н1я на фрагмент яиэо\" реальности

Структуральний анал1з, як показано, в робот!, тяж!е до абсолвтизацИ фории в1дносин, Вивчення р!зних конф!гурац1й . структур в1дносин нсзалеяно в!д 1х зи!стц 1нод! приводить досл!дник!в до рад1каяьного форкал!зму - ототокиення форми i зм1глу, до розглядання форми як единоТ детсрк1нанти сут! СоцЮльного яеица.

Иореит!, фстивиэа|Ця поняття "структура" приводить до того, мо в СП зыенвусться роль особистого початку, осо-бист1сть перетвориеться в "н!цо", "д!ркц в буттГ.

Якцо оЩнинати г.туп!нь розвитку неоструктурал1стських теор!й и ц1лому, ти сл1д еизнати явний деф1иит сцттевих висиовк!в 1 роягорнутих теоретичних узагальнень.Хоча 1снуич1 reoplT, иапрнклад, теор!я слаГжих зв'язк!в Н.Грановеттера, вке знайвли достатньо енроке використання в нрактичиих дослЦвеннях.

нстодичноТ озброеннпст! структурального анол!зу »[)нг>1в автора дисертацИ' до виснопкю про те, структу-рйльи! анал1тики повинн!: П б!лья уваги прид1ляти проблемой ви(Нрки i ofírpyiiTOBOHOCTí Mes! досл1дницьких сукупностей; Й)п1двия.увати як!сть с!ткових даних 1 враховувати вплив б!льм нирокаУ соц1аяьноТ ситуацП нлвколо cItkobhx даних, як! гби-раягься; розвивати б!льа ефсктквн! методи збору даних.

У диг.сртац!Г п1д!феслено, 553 персл1чеи! недол!ки но с фаТальн! для Cá. Використання його !деп у сполученн! з !нии-«и творетичиими 1 кптодолог!чнн>ги пШодаки дозволяй подола-ти слабк! сторона структурально!" альтернатив«, збер1гавчи при цьоад П беянеречи! позитив»! якост!.

В роздШ ?. С Перспектив» розвитку та використаняа .iдпй структурального анал1зу> аОгозоршться перспектив« викорис-

тання 1дей СЙ и reoplï I методолог!!' сдчасноГ соц!олог1!'.Тут проанал1зовано низку теоретико-иетодолог1чних проблем, актуальных для соц!олог1чного п1знання, i запропонован1 мляхи ïx розв'язаиня. як1 пов'язан1 з подальвим розвиткоы структурально! парад1г«и.

Я параграф! 2.1 (Перспективи використання структурних образ!в при вивченн! соц1альних систем) розглянут! потенции! иохливост1 використання структурно-с!ткового образу соц1ально!" д!йсиост1 для теоретичного та практичного нодела-вання соЩалышх систем, а таков для вии!рвнання ïx якостей.

В основу цього параграфа покладене поняття "фундаментального образу предмету", яке виступае, «а думку Дв,Р1тце-ра, визначалышв рисов будь-яко!' со1Полог!чно! парад!гии. Фундаментальний образ предмета досл!даення с, по cyTi, вебе-ровський 'Чдеальний тип", який в!дтворие об'ект в. тих його якостях. як! достатньо дов!льпо 1 суб'ективно вид1ляе або акцентуе соц!альний вчений для того, щоб иати необх1дн1 точ-* ки в1дл1ку при пор1внянн1 р!зних стан1в 1 прояв1в цього об'екту. Концепц1я !деальних тип!в леяить в основ! теоретичного та практичного моделввання соц1альних систем, типо-лог1чного анал1зу ïx аоаливих стан1в, У параграф! 2.1 проа-нал1зовано зв'язок ala теор1ев, теоретичное моделла конкретного явица та вим1рвваинам якостей систем» з точки зору за-гально!" систеиологП' та Teopiï моделей.

Моделшвання системи е не цо !нае, як побудова совокуп-hoctI 1деальних конструкт1в, як! лог!чно в1дтворввть структуру системи, цо иоделветься, 1 дина«1ку певних ÏÏ стан!в. У параграф! показано, цо структуральний анал!з в!дкривае ви-рок! иовливост! для ноделавання структурних якостей свц1-альних систем, абстрагунчись а!д ïx конкретного субстрату. Соц!альн1 систеии. як правило, зобрааувться атрибутинно-ста-тистично (як сукушЦсть 1ндив!д!н, як1 волод1вть дсякийи характеристиками - атрибутами). Законом1рност1 системного функц1ввания при цьому доводиться виводити з анал1зу коре-ляц!й «!а влостийостяни складаючих систему частин индии!ду* альних або агрвгооаних у групп). СП !стотньо збагачуе творе-

тичн! модел! систекних об*ект1в, завдяки запровадяеннв в ¥х зи1ст добре формал!зованих !деалышх тип!в еип1ричних структур, йле для того, «об визначити, як1 властивост! соц!алышх апиц с "сйстемними", а як1 вит!кавть з атрибутивних характеристик еяемент1в, необх!дно поеднувати атрибутивно-статис -тичнс 1 стрцктурне зобравення предмета. Чисто структур^ 1де-альн1 типи ковуть виводити досл!дника ливе на законои1рност1 форм В1ДИОСИН 1 класиф1кувати \"х найб!льв розповсвдяен! конф!гурац 11'. Для б1яь® повиого в!добравсння соц!альннх об'ект!в як систем необх1днб «укати засоби взаенодоповнення структуральних I атрибутивно-статистичних ¡деалышх тип!в. Таке конб!новане иоделввання дозволяе, як показано у параграф! 2.1, 1стотно розннритн !нфорнац1йну базу анал1зу об'ект!в, як! коделввться. Дал1 у параграф! даеться оц1нка к1лькост1 !нфорйац1?> яка потенц!йно охоплветься атрибутив-но-статистичнини, структурами 1 конб!иованими 1деальними типами, Б параграф! ствсрдкуеться, чо використання поеднаних структурно-атрибутивиих образ!в соц1альних яви« в!дкрнвае нов! мовливост! у створенн! теоретнчних 1 нрактичних моделей, а таион у вии!{1иванн! систенних якостей д1йсност!, «о Еивчаеться.

Н параграф! 2.2 (До структурального розвитку тоорИ' дП) простевено генезис альтернативных теоретичних моделей "актора" ! "со«1ально¥ дН" I проанал!зован! переваги використання структурных моделей л1Х" I актора.

Створення теоретично!" ыодел1 "актора'ЧыиПальмр! д!У)-це не самоц1ль, я зас!б теоретичного осыислеиня соц!альних явиц ! процес!в, Уодель актора повинна бути !нструментом нроник-нскня у таемннц! системно!' орган^зацП' сусп!льст»а. вивчсння ехердвентних какроявиц ! макронроцес!в соц!ального яитття, як! зумонявн! стих1ев одиничних д!й лвдей. Отве, !деальний тип актора або дП повини! конструвватися з урахуванням сту-пеня I конкретного характеру структурованост! система. У цьому параграф! проанал!зован! загальн! риси сучасних теоре-тнчних моделей актора. Перв за все вони в1лр1зиаоты:ы за крктер!ек вибору акторок найб!льш виг!дного курсу Д1й.

1снувть два класичних полярних припу^ення в!дносно про-цесу вибора альтернатив д!\': атоШстичне 1 норыативне. йтоы1етична перспектива припускав, чо альтернатива! д11* оц1нваться окремиыи акторанн незалеяно в!д 1нних антор1в, як! входять в цв со[(1альну систему. Норнатизний зе п!дх1д припцскае, цо суб'ектои оцПнш вар!ант1в I насл!дк!в д1У е не окрек! аитори, а соц1альна система, цо така оц!нка е функц1ев в!д процес1в соц!ал!зацП'. як! 1нтегрувтъ 1ндив!д!в у соЩальну систему.

Соц1альн1 ичен1 неодноразово нааагалися синтезувати ц1 напряики. Багато соц!олог!чних аи1л ввааавть, цо сони знахо-дяться и!а атоаЮтичнин 1 нораативним полнсави пояснения соц1ально'1 д1Г. Т.Парсонс нав1ть внказав дуыку, цо сучасна соц1олог!я народшена 1з "алвбу" цих двох антагон!стичнин традиц!й. Йле вс! спроби поеднати атом1стичну модель рац!о-нальност! 1 нориативну ор1ентац1в у вибор! альтернатив зак!нчувались невдачев. Проте, незваааачи ла явну проти-леан!сть, ц1 п!дходи мавть сп!льну як1сть велиноТ теоретич-ноУ значучост!: обидва вони 1ндив1дуал1стичн1 за своей сут-тв, обидва заснован! на атом1зац!Х актора, в1дрив! йога в1д соц!альних в1дносин. В атон!стичних побудовах це в1дбу~ ваеться на баз! утштаристських 1дей пересл!дуванна суб'ектоа 1ндив1дуальних 1нтерес!в; в норнативних пояснениях-на основ! переионання, яо повед1нков! зразии в 1нтер1-ор!зованиаи 1 перетворилися в характеристики особнстост! 1ндив1да, як1 зсередини детеры!нувть його вчинки. йтом!йтич-ний ! нориативний 1деальн! типи актора 1 соц1альиоУ д!Х практично не сум1сн! 1з запитаии иакросоц1олог1чних теор1й, приречен! бути засобани и!кросоц1олог1чного анал!Эу. Б!льв перспективной у цьому в1дновенн1 е теоретична стратег1я по-вериення актора у систену повед!нкових соц1альних в!дноснн, повуку засоб1в Тх фориал1зац!1, вивчення повед!нки 1ндив1ду~ альних та колектшших актор!» з урахуванняа дктери1нувчого, каузального вплиоу цкУ систеии. Таиу моалнв!сть надавть 1деУ СЙ, ян! гжмагаить враховувати вплив с!тои в1дносии. На в!дн)ну в!д нормативного п!дходу, структурна позиЩЯ . Сабв

статус) 1 рол1, як! з нею пов'язан!, визначавться не суб'сктивним баченняк досл1дника, а на «ляху покрокового абстрагування систем конкретних в1дносин м!в акторами.

Структурадьний'п!дх1д до теорП' дИ', з одного боку, е удосконаденняи утШтаристських традиц!й, яке дае иовлив1сть 61ль» точно зобравувати соц!альну д1йс»нсть, ураховушчи сис-темний вплив на повед!нку 1ндив1да. и той ве час в1н дае Ковлив1сть формал1зувати 1 концентуал!зувати т1 1деГ нормативного п1дходу, завдяки яким в!н став понулярним при рив-ченн! 1 зобравеин! соц!альних явив. Структурний п!дх1д е спромовний поеднати альтернативн! погляди на д!в актора, не вдавчись до еклектичного зк!вування конфл!ктуичих парад1гми, а пропонувчн узагальнввчий погляд на д1ю з вичого р!вня, з р1вня соц1ально1' системи. .

И параграф! 2.3 (Структуральний анал!з та проблеми в!крообгрунтування соц1альних явив) показано.цо за допоногоо структурних !деальних тип!в мовна подолати методолог!чний !ндив!дуал!зм при к!крообгрунтуванн1 соц1альних явив. Тут розглядавться прннцини та характера риси !ндив1дуал!стських лояснень, причини виникнення под1бно1" методолоПчно!' стратеги 1 обгрунтовуеться лог!ка досл1двень, яка дозволяе усу-нути розрив и!в анал!зом повед!нки иоодиноких актор!в I со-ц1алыгоТ ситеми в ц1лому.

У параграф! 2.4 (Структуральний анал1э як зас!б представления соц!альних структур систек) досл1двуеться по-тенц!йна моилив1сть вивчення ! вим1ривання на баз] структурального анал1зц структури соц1пльних систем. В теоретичн!й сац!ояогИ' зустр1чаються три засоби представления структури соц!альних систем, як! р1зняться за р!внеи абстрактности ешйричний, !д!ограф!чний та номотетичиий. Я параграф! зроб-лено висновок про те, «о сане 1д!ограф1чний р!вень представления структури б1льм п!дходить для вивчення структурних якостей у зв'азку з мовливостями, як! в!дкривавться структу-радьним аная!зом.

Параграф 2.5 С Структцральн 1 1деУ та "проблема порядку") е присиачеяий янал!зу причин птшннепна орган1зованост1 { конкретно!' структурованост! сусп1льства. Проблема "порядку" розглядаеться тут з точки зору ентроп1йно-!пфорилц1йнога niдходу. Зб!льаення орган!зораност1 е екв1валентнии эростан-нв !ифорнацП", ака накопкчсна о систеи1, 1 зиенасннв ентрц-п!¥. На р1вн! !ндив!дуального актора це пЦбинаеться и pi3-них йыов!рностях вибору альтернатив д!Y. При аакг.и»альн1й ентроп!1' (неупорядкованостН во! д!Х е р1внойков1рпиыи. Гэ зростанняы орган1зованост! системи одн1 д!У етавть б!льв пе-реважними, а деак1 майае завхди вЦхиляиться. Ч цьову параграф! обгрунтовуетвея необх!дн1сть досл!даення структур в1диосин як ванливого засобу для п!дтринкк соц|алытго порядку, Розглядаеться рад проблем, як! активно обговорввтьса зараз в соц!олог!чн1й л!тератур1 (таких, як "д1лема н'язни-ка", проблема "free riders", проблема вбудованост! д!У a соц!альн1 Идносиик) 1 нам1чувться заепби Ух розв'дзання. Ян один !з перспектионих напрлмк1в рпзвитку Oft рекоиендуеться синтез його !дей з 1дсзни 1кф0ркац!йно-ен1ро!1!йного н1дходу, В зак!яченн1 сфорыульован1 основн! висновки I рекомен~ дац1У «одо розглянутих у дисертац!йному дослЦшенн! проблей.

Основн! лолоаення дисертац!У в!добрааен! в таких публ1кац!ях автора:

!. Подели згосетей в социологических исследованиях: Сборник научных работ аспирантов Харьковского гос. ун-та.-X.: Из-во "Основа" при ХГа. 1332.-с.58-52.

2. Внборочние метода в сетевых исследованиях: Сборник научных paflüT аспирантов Харьковского гос. ун-та.-Х.: Нз-во "Основа" при ХГУ, 1993.-е.$93-196.

3. От индивидуализма к анализу структур отноиений// . Харьковские социологические чтения- 94: Доклада и сообщения участников.-X.: Из-во Харьковского отделения Cft'J,

1334.-с.212-218.

4. Структирний ан.Шз в социологП7/ПроблеЫн рознит«!] • соц1олог1'1 на сучзеному ßrani: Катер!али к!внародноУ

- '¿к. -

наукови-практич. конф.-Ки1'а:Вил-во 1нститцту соц1олог1Г КАЯ Украйни.1994.-е.157-160.

5. Фундаментальные яизненнне ценности-цели И социальная активность личности: Вестник Харьковского ун-та.-X.: Изд-во "Вн*а якола", К 342, ШЭ.-с.З-lfl. (в соавторстве).

6. Построение комплексных показателей посредством анализа взаимодействий признаков: Вестник Харьковского ун-та.-X.: Кз-во "Рта «кола". N 351, 1931.-C.63-64.

Снеяенцева В.ft. Структуральный анализ в социологических исследованиях. Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.01 - теория, методология и история социологии. Харьковский государственный университет. Харьков, 1995.

Зачитается научная работа, которая содераит исследование методологических оснований и теоретического потенциала структурального анализа. Иросленен генезис этого направления, эксплицированы исходные методологические принципы и понятия, дана критическая оценка достижений структурального

анализа, оценены потенциальные возможности структурно-аналитического социологического мьшления для выхода из некоторых

кризисных теоретико-методологических ситуаций современной

социологии, осмыслена перспективы дальнейнего развития этого

направления.

Осуществлено внедрение результатов исследования в учебный процесс на социологическом факультете Харьковского госу-нвверситета.

Кдачос! слова: струкгурадьиий анал1з, структурно-аналИйчне мислення, соц1альна с1тка, с!тковий образ предмета, clTKoimft анал1з.

Svo^hentzcva Yiiliya ft. Structural Analysis in Sociological Investigations.

The dissertation Is sutmilted for an acarlealc degree of Candidate of sociological science in specialiti' 22.00.01 -

theory, Methodology and history of sociology. The Kharklv State University. Kharklv, 1935.

This work contains the Investigation of methodological basis and theoretical potential of structural analysis. The author observed genesis of this approach, distinguished basic conceptions and methodological principles, cave a critical estimation of its advantages, coaprehended perspectives of Its future development.

The results of the investigation are utilized In the training process of the sociological faculty of the Kharklv State University.

0(5'eM 1,25 jua.

Thpsk 100 np.

WflrmcaHO flo flpyKy 13*04.95 p. iopwaT nopepy 64x80 0(5jiIk.-dh,h. a. I _3an. 22/29

XlpyKapHH XBy, nji. CBO<5OAH»6