автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.03
диссертация на тему: Забастовочная борьба рабочего класса Украины на этапе буржуазно-демократических революций (1905- февраль 1917 гг.)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Забастовочная борьба рабочего класса Украины на этапе буржуазно-демократических революций (1905- февраль 1917 гг.)"

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ТКАЧЕНШ Світлана Сергіївна

СТРАЙКОВА БОРОТЬБА РОБІТНИЧОГО КЛАСУ УКРАЇНИ НА ЄГАПІ БУтЛЗНО-ДОЮКРАГИ-ШИХ РЕВОЛЮЦІЙ / 1905 - лютий І9І7Р.Р./

Спеціальність 07.00.(^. - ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

' А В Т О Р Е Ф ЕРА Т

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

ДНІПРОПЕТРОВСЬК - 1996

Дисертацібю є рукопис.

Дисертація ьиконека на кафедрі політичної Історії Харківського державного полІт?хничного університету .

- доктор Історичних наук, професор

ОЛІЙНИК МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

- доктор Історичних наук, професор .

ВЕТРОВ РАДІЙ ІВАНОВИЧ .

кандидат Історичних наук, доцент ■ ■

КНИШ ГРИГОРІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

- Харківський державний пе-дагогичний університет

Захист відбудеться "<АМ£Л>л£ір£~і99б року о Ґб годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.ОЗ.ОІ.І5 по приг судженне наукового ступеня доктора Історичних наук при Дніпропет-ровськоиу державной/ університеті за адресою. /320265, іі.Дніпропетровськ, пр.ГагарІна, 72, ауд.’307/;

. З диоертаціес иожна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровського державного університету. . .

Автореферат розісланий /А£-і996 р. '

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради, кандидат Історичних наук, доцент .

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК

ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ

ПРОВІДНА ОРГАНІЗАЦІЯ

І. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

АКТУАЛЬНІСТЬ теми дослідження. Історія кожного народу, його матеріальна І духовна спадщина становить найціннійший скарб у системі загальнолюдських цінностей. Молода суверенна українська держава розпочала свій самостійний розвиток на шляху до входження в світове демократичне співтовариство. Сьогодні відбуваються якісні зміни массової свідомості українського народу, десятки років Ізольован-ного від будь-якої Інформації, розширюються межі гласності, реальністю стаа плюралізм ідеологій.

Однією Із цікавих сторінок Історії України с Історія робітничого класу, яка складна, суперзчлива, І щоб знати I пам'ятати помилки та прорахуяки, потрібно глибоко вивчити всі II сторони. Робітничий клас нзшої країни мав багату І славну Історію. Його зародження розпочалося одночасно з розвитком елементів капіталізму в надрах

феодального суспільства. І тільки з часу промислового перевороту, в результаті створення матеріально-техничної бази капіталізму виник Індустріальний пролетаріат. Поява робітничого класу мала величезне Історичне значення Для долі всього людства - він активізував боротьбу проти соціального, політичного І національного гноблення. Робітнй кий клас України був невід'ємною складовою частиною багатонаціонального російського пролетаріату, одним Із його найбільших загонів, пройшов ті ж самі етапи розвитку I боротьби, що й увесь робітничий клас Російської Імперії. ВЇн завжди рішуче виступав на підтримку боротьби всього російського пролетаріату, підхоплював його революційний почин, розгортаючи революційний рух в Україні.

Тому вивчення І висвітлення ІсторІІ робітничого класу України, його бойових, революційних традицій, узагальнення його досвіду як активної соціальної сили нашого суспільства має велике наукове значення. •

Нині робітники багатьох галузей промисловості України знову беруть на озбровння страйк як ■айбільо активну І результативну форму боротьби в ході вирішення своїх загальних проблем, а також форму тиска на державні органи влади в рішенні загальноекономічних, політичних проблем українського народу. Ясна річ, що ми не можемо автоматично, без глибокого аналізу переносити події XX сторіччя на наш час. Але, безумовно І те, що використати досвід І взяти все цінне з того пережитого негативного І позитивного ми повинні обов'язково.

Актуальність проблеми бачиться в необхідності органічного поєднання усього, що стосується Історичного розвитку робітничого класу

та його страйкової боротьби в період двох буржуазно-демократичних революцій в Російській Імперії.

Актуальність дослідження посилюється необхіджоотю вивчити І проаналізувати тенденції І проблематику минулих та сучасних досліджень, визначити ступінь впливу їх нз використання Історичного досвіду у сучасному робітничому русі України.

ХРОНОЛОГІЧНІ МЕЖІ дослідження, обумовлені тим, що в 1905 році в Російській Імперії, в тому числі й в Україні, розпочалась перша буржуазно-демократична революція впохї імперіалізму, яка поставила перед усім суспільством злободенні завдання, від рішення яких залежало майбутнє ие лише російського, а й українського народу. Страйковий рух робітників досяг найвищого розмаху в цей період. Створення демократичних основ у суспільстві, ззкладзнкх в ході революції 1905-1907 рр., активізували страйкову боротьбу й на послі-дуючих етапах. Внаслідок виступів робітники підприємств домагалися вирішення проблем як економічного становища, так І необхідності реформування основ суспільно-політичного ладу в Російській Імперії.

Піднесення революційного руху не тількі робітників, а й солдз-тів та селян на початку 1917 року, стало яскравою ознакою наближення революції в країні.

ГЕОГРАФІЧНІ МЕЖІ дисертації охоплюють дев'ять губерній України, які входили до складу Російської Імперії в XX сторіччі: Волинська, Київська, Катеринославська, Подільська, Полтавська, Таврійська, Харківська, Херсонська та Чернігівська. .

0£»ЕКГ0.Ц дослідження в Історія робітничого класу Україии І одна з провідних форм його боротьби - страйки. Ще напередодні .революції 1905-1907 років пролетаріат Росії, включно й України, вже мав бойові традиції, набув значного досвіду революційної боротьби, перейшов від демонстрацій, економічних страйків до політичних. Він зро-зумив, щоб поліпшити своє матеріальне та політичне становище необхідно вести активну й спільну боротьбу. В процесі страйків відбувалося все більш залучення різних загонів робітничого класу до спільної боротьби. Якщо нз початковому етапі у страйках брали участь в основному.робітники великих підприємств кам'яновугільної, гірничопромислової І машинобудівної промисловості, то згодом в економічних та політичних виступах беруть участь І працівники невеликих та дрібних підприємств. В процесі страйкової боротьби відбуваються важливі зміни в стані робітничого класу, усвідомлення його ролі в суспільстві, зростання політичної активності та свідомості.

Такий чином, страйкова боротьба робітничого класу України, його окремих загонів у період 1905-лютий 1917 рр. стада предметом даного дослідження. Якщо ми подивимось на це проблему з точки зору сьогодення, то побачимо важливість вивчення Історії та особливостей

робітничого руху в Україні.

М£ТА І ЗАВДАННЯ дослідження. Політичне, наукове І практичне значення теми, наявність великого фактичного матеріалу, створення значної кількості праць по даній проблемі, в яких висвітлюються окремі аспекти ІсторІІ робітничого класу та його страйкової боротьби роблять завдання підготовки Історичної прзці з названної проблеми нз тільки необхідним, але й можливим.

Враховуючи це, дисертант ставить перед собою такі завдання: -узагальнити процес становлення І розвитку Історичних досліджень про страйковий рух робітничого класу України на етапі двох буржуазно-демократичних революцій /1905-лютий 1917 рр./;

- роагкрити закономірності та особливості страйкової боротьби працівників в різні періоди Історії українського суспільства;

- проаналізувати причини зростання або спаду страйкового руху в окремих губерніях України та різни часи;

- показати співвідношення економічних І політичних виступів, а також вплив страйків та їх результатів на соціально-економічне стачовице робітників;

- дати характеристику соціально-політичного та економічного розвитку Російської Імперії, в тому числі українських губерній;

- показати відношення, оцінку робітничого руху України різними політичними партіями, участь та; керівництво йгнго страйковим рухом соціалістичними партіями.

МЕТОДОМ дослідження став хронологічно-проблемний І порівняльно-історичний та системний аналіз документів І літератури, логічного аналізу фактів та явищ. При вирішенні поставлений у дисертації проблем айтор намагався досягти відповідності своїх наукових пошуків осяпвпппложнии методологічним принципам наукової об'єктивності, всеспільності та Історизму. '

НАУКОВА НОВИЗНА І ПРАКТИЧНА ЦІННІСТЬ дослідження, полягає ті тому, що здійснена спроба комплексного дослідження страйкової боротьби робітничого класу України в період буржуазно-демократичних резо-

.люцїй /1905-лютий 1917 рр./ в новий політичний ситуації в Україні.

Як досягти того розважливого компромісу ніж вимогами сучасного страйкового руху і реальними можливостями нашого складного економічного І соціально-політичного становища? Чи допоможе вивчення Історії страйкового руху 90-рІчної давності знайти вихід з дуже складного становища, в якому опинилася нава молода суверена держава?

В дисертації уводиться до наукового обігу значне число нових джерел І літератури, також була зроблена спроба проаналізувати літературу по даній проблемі І узагальнити результати вивчення, намітити напрямки її на подальшого дослідження.

У науковий обіг були введені нові узагальнюючі дані про економічний розвиток України на початку XX сторіччя, а також в роки промислового піднесення ї напередодні першої світової війни, вплив української економіки на зміни у складі робітничого класу І відповідно страйкового руху. Автором був використаний новий фактичний матеріал, який доповнює уявлення про страйковий рух працівників . України на етапі буржуазно-деомкратичних революцій в Росії, зроблені повні узагальнені підрахунки про їх страйки по окремих губерніях, періодах, роках та галузях промисловості.

ДисертанЬм була проведена певна робота по вивченні) І узагальненні) особливостей та тенденцій страйкової боротьби робітників у ході революції 1905-1907 рр. та пвриої світової війни, проаналізовані причини спаду страйкового руху робітників наприкінці 1914 року, участь профспілок у страйковому русі, допомога І керівництво партій соціалістичного напрямку на різних етапах революцій.

У праці наводяться дані про числений оклад українського пролетаріату на початку XX сторіччя, узагальнені результати завоювань робітників у ході наполегливої страйкової боротьби. У дисертації автор показав перевагу економічних страйків над політичними на протязі буржуазно-демократичних революцій. Однак слід відзначити, що загальні політичні виступи на Україні, в основному відбувалися в дні річний, пролетарських святкувань, на знак протесту або солідарності з страйкуючими Інших підприємств, регіонів або губерній Російської Імперії.

СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ТЕМ. Вивчення І висвітлення Історії робітничого класу України, його бойових революційних традицій, узагальнення його як активної соціальної сили суспільства має велике наукове значення. , '

Дореволюційна українська Історіографія прчктично кс чаймалася

вивченняи Історії робітничого класу та страйкового руху. Деякі до* • * Т р і

революційні дослідники /Погожев А.В. , Варзар В.Є.-/ зібрали в сво,-Іх працях великий фзктичний иатеріал, який свідчив про кількісне зростання рядів пролетаріату та його страйковий рух, ке даючи оцінку тому чи Іншому факту.

Наукова розробка проблей з Історії пролетаріату, як І Інших проблем Історії УкраІни, більше активізується в радянський період. Велику організаційно-наукову роботу у справах вивчення Історії робітничого класу, більшовицьких організацій України дореволюційного періоду провела створена ЦК КП/б/України ІЗ лютого 192? року Комісія по вивченню ІсторІІ партії /Істпарт/, розпочалось видання головного органу Істпарту - журналу "ЛІтопис революції". На протязі І922--1933 рр. в 57 номерах журналу було опубліковано знзчне число Історичних документів І матеріалів, спогадів учасників робітничого руху, наукових статей по окремих питаннях ІсторІІ робітничого руху, розпочинаючи а 60-х років XIX сторіччя до 1917 р.3 цінність цих публікацій була в тому, чо вони створювалися відразу після подій. Однак значна кількість з них була не позбавлена суб'єктивізму в оцінці тих чи Інших явищ, дуже часто дані страйкової боротьби розходилися з дійсними подіями, підкреслювалась особлива роль більшовиків у керівництві робітничим рухом.

Наприкінці 20-х років були опубліковані нові праці, присвячені в основному ІсторІІ страйкового руху в Україні в епоху Імперіалізму. У цей час вийшли дві узагальвючі праці з Історії робітничого класу України: К.Пажиткова "Нариси з ІсторІІ робітничого класу Ук-

^ Див.: Погожев А.В. Учет численности и состава рабочих России. -СПБ., 1906. . ■

О

Див.: Варзар В.Е. Статистические сведения о стачках рабочих ка фабриках и заводах за десятилетии 1855-1904 гг.- СПБ., 1905: Статистика стачек рабочих на фабриках и заводах за трехлетие /19061908 гг./.- СПБ., Ї9І0.

О

^ Див.: Валявка В. Из революционной деятельности екатерикосдав-ских рабочих //Летопись революции.- 1923,- 12; Магидов В. Екатерико-слзвское подполье в 1911-1912 гг.; Аверин В. Из истории страхового рабочего движения в Екатерииославв до I917 г.//Летопись революции. -1923.- 12: Басалыго К. Революционное движение в Харькове в 1935-Ї906 гг; Адамович Е.Н. Восстановление подпольной большевистской организации в Харькове в І9Ц-І9І2 гг.//Летопись революции.- 1924. —361; Борисов Н.Забастовки на Петровских заводах в нпреле 1914 г.; Роонов-ский А. Из спохи "Звезды" и "Правды" в Киеве//Летэпись революции.-1926.- 15-6 та Інш.

раїни", М.Балабанова "Нариси з Історії робітничого руху ка Україні"?

На жаль, слід відиїтити, шо ці автори користувалися обмеженою кількістю джерел, здебільшого звітами фабричних Інспекторів. Тому їх дані про чисельність робітників - учасників страйків - далеко не повні. Раніше в радянській Історіографії ці праці, особливо Ц.Балабанова, звинувачували в тому, цо в них подаються меншовицькі оцінкї робітничого руху, діяльності РСДРП. Але, на нашу душсу, окремі положення та висновки авторів актуальні й зараз. М.Балабанів розглядає робітничий рух, в тому числі й страйкову боротьбу, розпочинаючи з 70-х років XIX сторіччя до 1918 року. Він вперше систеиатизував І використав багатий фактичний , в тому числі й архівний матеріал, показав особливості страйкового руху в роки двох буржуазно-демократичних революцій. Автору вдалось показати домінуючу перевагу економічних виступів над політичними. ВІН вперше звернув увагу на відсталість робітничого руху українських робітників у порівнянні з найбільш розвинутими регіонами Російської Імперії, на перевагу керівництва меншовиків у робітничому русі на початку революції 1905-1907 рр. I в період реакції.

Пізніше з'явилися праці, де висвітлюється розвиток страйкового руху по окремих регіонах України.^ У той ке самій час були опубліко-вани перші збірники документів І матеріалів по Історії робітничого руху в Росії, в тому числі й України.

Досить довго, починаючи з другої половині 30-40-х років праць по ІсторГІ України було мало, особливо й по нашій проблемі. Нам вже відомо, якій це був чао - по країні прокотилася хвиля політичних репресій, вона тек торкнулася радянських І українських істориків. Саме

_ 1 Див.: Балабанов М. Нариси з ІсторІІ робітничого руху на Украї-

ні.- X.: Український робітник, 1928; його же. Рабочее движение в России в годы подъема І9І2-І9Н гг.г.Л.: Изд-во Ленинград.губпрофсвета, 1927: Пакитнов К. Нариси з Історії робітничого класу УкраІни. - Л.:

р

Див.: Острогорский М. Рабочее движение в Горловско-Щербинов-ском районе Донбасса//Летопись революции.- 1928.-ЛЗ; Ястребов Ф. Робітничий рух у КисвІ за часів Імперіалістичної вІйни/І9Іч-І9І6 рр.// Летопись революции.- 1929.- 14; Лооахін Н. Із ІсторІїробітничого руху у Харкові напередодні Лютневої революцЦ//Летопись революции.- 1930.-II; Яворський м. Історія боротьби класів на Україні: Начерк лекцій.-Х^ВсеукраІноьке Держвид-во, 1921; Україна в епоху капіталізму.- к.:

О

Див.: Рабочее движение в годы войны.- М.: Вопросы труда.- 1925. Линицкий И. Революционное движение военных годов /І9х4-і9і7гг./Очерки и материалы.- М.: Изд-во Коммун.академии.- 1925; 1905 год на Украине: Хроника и материалы.- X.: Пролетарий, 1926 та 1нш.

тому в той час було опубліковано лише кілька праць присвячених страйковому руху в Україні.1

І лише наприкінці 40-х-початку 50-х років знозу зростає Інтерес до революційного руху в Україні на етапі буржуазно-демократичних революцій. Так, у 1949 році був опублікований збірник документі* та матеріалів, в якому висвітлювалась страйкова боротьба в українських губерніях в роки революції 1905-1907 рр,- З’являються перші наукові дослідження, присвячені Історії більшовицьких організацій та робітничого руху в період нового революційного піднесення. Деякі аспекти досліджуваної проблеми були розглянуті в працях Л.Ц. Іванова, Ф,Е, Лося, П.М.Шморгука та Інших авторів.^

В середині 50-х років у зв'язку Із святкуванням 50.-І річниці російської революції 1905-1907 рр. з’явилась велика кількість документів, присвячених цим подіям. Головним чином публікація їх здійснювалась у збірниках документів І матреіалів про революцію 1905— 1907 рр. в Росії, Україні та окремих ІІ регіонах. У цчй період ми спостерігаємо два напрямки у вивченні даної проблеми. Перший - з'являється значна кількість праць, в яких висвітлюється страйкова бо-

^ Див. :Цветков-і1росвеіценский А.К. Подъем рабочего движения в России І9І2-І9І4 гг. - М.: ОГИЗ, 1939; Гвсприцький М.М. Революційний рух на Київщині в роки першої світової війни /1914-І916рр.- К.: Канд...дис.Істор.наук, 1944; Лось Ф.Е. Україна в роки столипіиської реакції.- К.: Вид-ю АН УРСР, 1944.

р

* Див.: Премислер І., Руднсв В. Революція 1905-1907 рр. на Україні: Збірник док. та мат. -К.: 1949; Романов Ф.А. Рабочее и профессиональное движение в годы перовй мировой войны и второй русской революции /1914-февраль 1917 гг./- М.: Профиздат, 1949.

Див.: Варгатпк П.Л. Екатеринославская больсевисткая организация в годы нового революционного подъема /1912-1914 гг./. - Днепропетровск.- Дис. канд... истор.наук.; Яковлев С.А. Харьковскчп нелегальная организация РСДРП в период подъема революционного движения в I912-1914 гг.- Дис. канд.. истор.наук.- К.- 19^9; БолясниЯ І.Л. Рабочее движение в Екатеринославской губернии в годы революционного подъема /І9І2-І9І4 гг./- Днепропетровск, 1951.

** Див. :Иванов Л.М. Революция 1905-1907 гг. на Украине//Револю-ция 1905-1907 гг. в национальных районах России: Сб.статей,- Ч.: Госполитиздат, 1955; Шморгун П. Большевистские осган/зации Украины в годы первой русской революции 1905-1907 гг.- П.: Ггсголигиздат, 1955; Кравчук М.I., Шморгун П.М. Спільна боротьба українського І російського пролетаріату в революції 1905-190? років.- К. : ;.їржпо-дітвидав, 1955. ‘

ю.

ротьба робітників України в окремі періоди Історії Російської Ім-перІІ.1

Другій напрямок - дослідження страйкового руху робітників ок-реиих галузей промисловості, губерній, повітів, мі^-т України на етапі буржуазно-демократичних революцій.~

Великий вклад в Історію вивчення робітничого руху в Україні внесли грунтовні праці О.І.Кошика, й.Т.Щербини, П.А.Лавровз, Ф.Е.ЛО-ся. В них надається ке тільки новий фактичний матеріал, але й робиться спроба більп глибоко розкрити вплив страйкової боротьби на розвиток революційних подій в Україні. Але, як І раніше, недоліком усіх цих праць було те, що вони аналізують І висвітлюють страйкову боротьбу через призму керівної ролі більшовицької партії. В багатьох працях І статях загальні дані про страйковий рух перебільшені; ососбливо чисельність учасників політичних виступів, І вони далеко не відповідають дійсності. Слабо або зовсім не висвітлюються питання, як участь профспілок в організації та проведенні страйків, допомога страйкуючим з боку робітників Інших підприємств, роль політичних партій України в робітничому русі.

На протязі 60-70 років проблеми страйкової боротьби робітничого класу України в тій чи Іншій мірі розглядались у багатьох працях, присвячених вивченню цих питань у загальноросійському масштабі, в

Див.: Спиридонов И.В. Всероссийская политическая стачка в октябре 1905 г.- М.: Госполитиздат, 1955; Большевики в главе Всероссийской политической стачкк г октябре 1905 г.: Сб.жэк-тов.- и.: Госпо-политиздат, 1955: Начало первой русской ркволюиии.Январь-мэрт 1905г.

- М.: Изд-во АН СССР, 1955; Революция на Украине: Сб.док-тов и нат-лов: В 2-х томах,- Киев: Госполитиздат УССР, 1955; Революционные события 1905-1907 гг. на Полтавцине: Док-ты и материалы.- X.: Обл.изд-во, 1957.

Див.'.Лавров П.А. Рабочее движение на Украине в І9ІЗ-І9І4 гг.-К.: Изд-во КГУ, 1957; Рабочее движение ка Украине в период нового революционного подъема. 1910-1914 гг.- К.: Политиздат, 1966; Микц И.И. Революционная борьба пролетариата России в 1914-1916 годах//Вопросы истории.- М.: 1959.- І Ц; Харитонов З.Л. Большевистские организации Украины в годы первой мировой войны /июль Ш^февраль 1917гг./.- X: Изд-во ХГУ, 1959; Астзхов В.И., Кондуфор С.В. Пролетаріат Харкова в трьох революціях, - X.: Ккижк. вид-во, 1959: Ваогатвк П.А. В роки реакції та нового революційного піднесення / 1907-1914 рр Г/.- Дніпропетровськ, 1959; Кирьянов С.И. Стачечная борьба рабочих Екатеринославской губернії в‘годы первой российской революции.- М.: Политиздат, 1961:, Історія робітничого класу Української РСР: У 2-х томах.-Т.І.- К.: Наукова думка, 1967.

НА ЗАХИСТ ВИНОСЯТЬСЯ ТАКІ ПОЛОНЕННЯ:

- напочатку XX століття українські губернії займали провідне місце у російській Імперії, аналіз економічного розвитку Укрзіии на протязі 1900-1917 рр.;

- економічне та політичне становище робітничого клзсу України на етапі двох буржуазно-демократичних революцій, якісні зміни у складі робітників у цей час;

- вплив економічного та політичного становища в російському суспільстві на робітничий рух Російської Імперії, в тому числі й українських губерній;

- особливості страйкового руху робітників України в роки першої російської революції, нового революційного піднесення, напочатку першої світової війни;

східноукраїнські губернії мали велике значення в економіці України тут зосуреджувалась питома вага великих підприємств з високою концентрацією робітників, які брали активну участь у страйковому русі;

- більшість економічних виступів була результативна, закінчувалась на користь страйкуючих або компромісом Із власниками підприємств, місцевою лладоп;

- страйковий рух робітників України відбувався хвилеподібно, нерав-номірно, з загальною тенденцісю до спаду.

АПРОБАЦІЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ. Головні висновки І положення дисертації обговорювались на ззсіданні кафедри політичної Історії Харківського державного політехничного університету І одержали позитивну оцінку. Результати дослідження були покладені в основу при написанні 5 статей. Окремі II положення I фактичний матеріал були використані при розробці спецкурсу "Історія громадянських рухів І політичних партій в Україні", "Робочий план І тематика написання рефератів по Історії України". Також окремі результати дослідження дисертантом доповідались на наукових конференціях "Проблемы преподавания истории нзродов Украины в техническом вузе" /Одесса, сентябрь 1991 г./, "Актуальні питання Історії України" /Харків, листопад 1992 р., ХДПІ /.

II. СТРУКТУРА Й ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація складається Із вступу, трьох розділів, заключвиня, додатків, списку використаннях джерел І літератури. Така структура иа думку автора, найбільп повно відповідав поставленій меті дослідження.

У вступі обгрунтовується актуальність теми, Ії хронологічні та географічні межі, мета І основні завдання дослідження, аналізується стан наукової розробки І джерельна база проблеми, розкривається наукова новизна І практичне X значення дисертації.

У першому розділі "Революційний рух робітників України в роки першої російської революції 1905-1907 рр." розглядаються питання економічного розвитку російської, в тому числі й української еконо-микї на початку XX сторїччЙ. Розкривається становище І розвиток окремих галузей промисловості в період економічної кризи, спада промислового виробництва. В Україні, в цей час, проходив процес кон-цетрацІІ промисловості , тоді виникли відомі синдикати - "Продамету "Продвугїлля," "Урожай" та Інш.

Незважаючи на загальну економічну відсталість царської Росії в країні вже склався сучасний промисловий пролетаріат. Робітничий клас України формувався І розвивався як складова частина загально-російського пролетаріату. Якщо Росія по концентрації робітників на великих підприємствах займала перше місце серед усіх капіталістичних країн, то українські губернії - провідне місце в Російській Імперії. Тяжке економічне, матеріальне становище, нізка заробітна плата працівників, відсутність будь-яких політичних прав складало умови для активізації боротьби робітників за поліпшення о^ого становища.

На розстріл петербурзьких робітників 9 січня 1905 року відгукнулися трудящі різних регіоніч Російської Імперії. Робітничий клас, піднявшись на боротьбу проти царизму, був зацікавлений в ліквидацїї залишків крепостництва, в доведенні буржуазно-демократичної революції до кінця. Робітники України брали активну участь у страйковому русі за вирішення основних соціально-економічних ї політичних проблем. Страйкову боротьбу пролетаріат поєднував з вуличними політичними демонстраціями, які широкою хвилею прокотилися в різні періоди першої російської революції. Динаміка страйкового руху в цей час мала хвилеподібний характер Із загальною тенденцією до спаду.

Страйкова боротьба українського та російського пролетаріату мала нерозривний зв'язок, мали місце спільні виступи багатонаціо-

роботах, у яких досліджувалась діяльність більшовицьких організаЦІЙ. В них робітничий рух в Україні висвітлюється фрагментарно або вибірково по окремих регіонах, різних галузях промисловості. Головним недоліком цих праць в те, що матеріал в них використовується для Ілюстративних цілей.1

Як відомо, раніше багато досліджень виходили в світ у дні ювілеїв, присвячених Жовтневій або першій російській революцій, де прикрашалась "керівна І спрямовуюча роль" РСДРП у робітничому русі..

З того часу були опубліковані чисельні Історичні документи, а також нові дослідження по проблемах революції 1905-1907 рр.3 У багатьох монографіях цього періоду використані найновіші досягнення радянської Історіографії, вони будувалися на проблемно-хронологічному принципі. їх автори вводять в науковий обіг новий фактичний матеріал, більш широко розкривають роль робітничого класу України в революційному русі Російської Імперії, велика увага приділяється проблемі переходу від економічної до політичної боротьби, вводяться нові статистичні дані про кількість страйків та їх учасників у різні періоди трьох революцій, висвітлюється діяльність Рад робітничих депутатів та багато Інших проблем.

Цікаві дані про розвиток страйкової боротьби в Україні у період, що вивчається, подаються у працях Істориків української діаспори, використання яких стало можливим липе в останні роки.*1

' ^ Див.: Бурмистова Г.Ю. Национальный вопрос и рабочее движение в России.- М.: мысль, 1969; Кирьянов С.И. Рабочие Сга России: 1914-февраль 1917 гг.- М.: Мысль, I971; Шморгун П.К. Більшовицькі організації України в 1905-1907 рр. - К.: Політвидав України,.1975; . .

Більшовицькі організації України,в боротьбі за гегемонію.пролетаріату в трьох революціях.- К.: Політвидав України, 1976; Більшовики України в період реакції /1907-1910 рр./.- К.: Вица школа, 1978.

з

Див. :Варгатюк П.Л. В.І.Ленін І більшовицькі організації Ук-

?аІни /1894-початок 1918рр./ //Український Історичний журнал.- К.: 980.- 14; Революційна боротьба трудячих України в 1905-1907 рр.-К.: Наукова думка.- 1980; Шморгун П.М. 1905 рік на Україні.- К.:По-літвидав України.- 1980; Воскобойникова Л.К. Революційні події 1905 року в Одесі: За документами Державного архіву Одеської області.// Архіви України.- 1900,- Л5; Максимов О.М., Сарбей В.Г. Революційна боротьба пролетаріату Донбасу в 1905 р.// Український Історичний журнал.- К.: 1980.- ІІ2; Олійник Л.В. Революція 1905-1907 рр. на Ук-^аіні^в^радянській Історіографії// Український Історичний журнал.-

3* Див.: Історія Української РСР: У 8-ми томах.- К.: Політвидав України, 1978.

Див.: Полонська-Василенко Н. Історія України: У 2-х томах. Т.2.- Мюнхен. 1972-1976; Революція 1917 року. Спогади//УкраІнський Історик.- 1988.- «1-4; 1989.- ЇЛ 1-3; 1905 рік на Україні //Український самостійник.- 1960- Ч.З; Груиевський М.С. ілюстрована Історія України.- Мюнхен.- 1989.

Аналіз літератури з ІоторІІ робітничого класу України, яка Існує на сьогоднішній день, свідчить про те, що в даній проблемі були досягнуті певні успіхи, однак було б невірний вважати,що вона вивчена повністю. З початку 90-х років в українській Історіографії все иенше уваги приділяється проблемам з Історії робітничого класу, його боротьби в дожовтневий період.1

ДЖЕРЕЛЬНОЮ БАЗОЮ дисертаиІІ е не тільки Історичні документи різного характеру /статистичні хроніки, документи Міністерства торгівлі І промисловості, внутрішних справ Російської Імперії, документи політичних партій, звіти фабричних ІспекторІв та їнш./, використання яких, безперечно, сприяло висвітленню проблем, що вивчаються, але й мемуарна література, праці видатних Істориків минулого та сучасного, які містять дуже цінний материіал, дають змогу глибше проаналізувати реалії досліджуванного періоду.

Важливим джерелом для отримання Інформації е статистичні звіти І збірники документів. Вони містять у собі дані, присвячені страйковому рухові робітників у різні періоди Історії України.^ відмічаючи велику цінність фактичного матеріалу, що знаходяться в цих збірниках документів, треба визначити, що вони не дають повної картини робітничого руху в Україні в період І905-лютого 1917 рр. Тому авторові довелося звернутися до вивчення архівних матіріалів, які й стали основною ^ джерельною базою для написання дисертації. Дисертантом були вивчені І використані фонди 9 центральних І обласних державних архівів.

* Див. :Леііекко М.Н. Робітничий клас - гегемон юеволюціт /19051907 рр./ //Український Історичний журнал.- К.: 1968,- 12: Сарбей В.Г. Місце 1905-1907 рр. в Історії загальноросійського революційно-визволь ного руху //Український Історичний журнал.- 1985.- 112: Крестовська Н. До питання про статистику страйків робітників України// Український Історичний журнал.- К.: 1985.- 112; Реформы или революция? Россия І86І-І9І7: Материалы международного коллоквиума историков.- СПБ,1992; Тютюкин А. Россия 1905-й//Свободная мысль.- У.: 1995.- 15.

^ Див.: Материалы по истории Екатеринославской социал-демохрати-ческой организации большевиков и революционных событий І904-І905-І906 годов.- Катеринослав, 1924; Потемкинские дня 1905 года на Черном море.- Харків, 1925; На баррикадах 1905 г. в Алексаядровеке. - Запоріжжя, 1925; Більшовицькі організації України в революції 1905-1907 рр.-К.: 1940; Революція 1905-1907 рр. на Україні.- К.: 1949; Листовки большевиков Украины периода первой русской революции /1905-1907 гг./К.: Политиздат Украины.- 1955; Більшовики України в період між першою

І другою буржуазно-демократичними революціями: 36. документів. - К.: Держполітвидав України, 1956; Робітничий рух на Україні в роки реакції /І907-І9І0 рр./.- К.- 1965: Рабочее движение на Украине в годы нового революционного подъема. І9І0-І9І4 гг.: Сб.док-тов.- К.: Госполит-издат УССР, 1955; Стачечная борьба рабочих России на начальном этапе нового революционного пэдъема.1910-март 1912 гг.:Хроника событий.- М.: Ин-т истории СССР, 1980.

нальних загонів російського пролетаріату на початку 1906-1907 рр.

З цей же час ми бачимо перевагу політичних виступів над економічними. Однак страйковий рух пішов на спад, виступи робітників закінчувалися не на користь страйкуючих. Загалом, на протязі 1905-червня 1907 рр. робітники України брали активну участь у страйковому русі. Страйки відбувалися в усіх 9 українських губерніях. Накал страйкової боротьби наочно Ілюструют табліці та діаграми, які знаходяться в додатках. Робітничий рух зростав з кожним днем і місяцсм, він охоплював перш за все великі промислові підприємства, де була зайнята значна частина робітників.

Наприкінці 1906 І особливо 1907 рр. страйки все частіше відбуваються в сільськогосподарських губерніях- Подільській, Полтавській, Таврійській та Чернігівській. В основному вони мали місце на серед-них та дрібних підприеемствах, а звідси І незначна чисельність страйкарів. Всього за період революції 1905-1907 рр. було проведено 1799 страйків, революція в РосІІ зазнала поразки. Однак попри все це робітничий клас України, як І всїеі Російської Імперії, домігся значного поліпшення економічного І політичного становища.

У другому розділі "Робітничий рух в Україні в роки столипінсь-коі реакції І нового революційного піднесення" аналізується політичне становище в Російській Імперії, в тому числі й українських губерній. Політична ситуація в країні була дуже складною. Всім губернаторам була надіслана шифрована телеграма, в якій наказувалось мобілізувати всі сили для забзспечення порядку у відповідних регіонах. Після придушення революційних подій 1905-1907 рр. царський уряд, підприємці почали активній наступ на завоювзння робітничого класу.

Послідовне співставлення різних джерел, дзних Інших дослідників, авторський аналіз дозволяє узагальнити розвиток страйкової боротьби на протязі 1907-1914 рр. Слід зазначити , ЩО у післяреволюційний період спостерігається спад страйкової боротьби робітників України. Страйки цього часу відбуваються в основному на середніх та дрібних підприємствах. За І907-І9Ю рр. в Україні було проведено 332 виступи, в них за підрахунками автора, взяли участь 53247 робітників підприємства, які знаходились під наглядом фабричної Інспекції. Страйки не були масовими, як раніше, за винятком днів пролетарських святкувань. Основна частина носила оборонний характер, робітники головним чином боролись проти погіршення умов праці, життя, зменшення заробітної плати, відстоювали завойовані раніше політичні свободи.

Після 1910 року зміветься характер страйкової боротьби в Укрі-ІнІ, вона стала носити безкомпромісний характер. Аналіз страйкового руху в Україні свідчить про зростання політичної свідомості місцевих робітників, про класову солідарність та підтримку пролетарїата Інших ре'гіонів царської РосІІ. Такі страйки підтримку в основному відбувалися на великих підприємствах в східних промислових регіонах України. В результаті страйкової боротьби робітничий клас змусив царський уряд підготувати закон про страхування робітників, який був прийнятий Державною Думою 23 червня 1912 року.

За період 1910-липень 1914 рр. в Україні пройшло 1242 виступів з 365728 учасниками. У цей час відбувалась майже однакова кількість політичних та економічних виступів робітників. Найбільша кількість страйків припадав на 1912 рік - 456 /з 167279 учасниками/. Страйки проходили кілька разів на одних І тих самих підприємствах Київської, Катеринославської, Харківської та Херсонської губерній. Робітники вели організовану напружену боротьбу під керівництвом профспілок або місцевих організацій соціалістичних партій.

У третьому розділі "Робітники України в страйкове му русі в період першої світової війни та Лютневої буржуазної революції", розглядаються питання соціально-економічного та політичного розвитку України напередодні периої світової війни, непідготовленість РосІІ до війни, вплив її на розвиток промислвостї та робітничий клас.

Вступаючи у війну, царський уряд, як Й уряди Інших країн, цо брали участь в ній, посилив воекно-поліцейські репресії проти робітників. Майже вся Україна була оголоиена на воєнному становищі, цо це більш ускладнило умови Існування робітників та їх суспільно-полїти* них організацій.

Як І по всій країні, в українських губерніях були проведени "патріотичні" маніфестації на підтримку російської армії, в яких подекуди брали участь також й робітники. Однак тоді відбувались й економічні та політичні страйки протесту. В розділі аналізуються причини, які сприяли такому становищу, роль профспілок в той час.

ВІЙьа І мілітаризація Істотно вплинули на зміну форм І методів робітничого руху. Замість вимог иа перше місце вийшли клопотання, бажання не доводити справу до кінця /припинення робіт/. РІзко зменшилась тривалість страйків, питома вага з них були економічними. Загалом, Із серпня 1914-грудень 1915 рр. в Україні було проведено 126 страйків, в яких ,<3рали участь 49243 чол., з них - 106 були економічними І тільки 20-полІтичними.

Продовження війни тяжко відбувалося на економічному становищі РосІІ, яке з кожним днем погіршувало положення трудящих. В розділі розкриваються дінаміка зростання страйкового руху наприкінці 1916-напочатку 1917 рр., вплив його із Інші демократичні верстви населення по воій країні. Небачені жахи війни, розорення, злигодні, голод привели до поглиблення усіх протиріч суспільного розвитку, загострення революційної ситуації, яка в лютому 1917 року привела до звернення буржуазно-демокрзтичиої революції в Російській Імперії.

У заклсчеині резюмовані результати дослідження, сформульовані висновки І рекомендації, які, на думку дисертанта, могли б сприяти активизації зусиль дослідників зі створення нових прчць, присвячен-них ІсторІІ страйкового руху в Україні, підвииенню їх науковості, джерельній обгрунтованості. Як свідчать результати проведенного дослідження, страйкова боротьба робітників промислових підприємств відбувалась хвилеподібно, неравяомірно, висвітлюється взаємозв'язок проииславого розвитку України та страйкового руху у цей період. Східноукраїнські губернІІ в економічному відношенні були найбільш розвинутими, тут концентрувалась основна маса робітничого класу, яка брала активну участі у страйковому русі.

Всього за період 1905-лютий 1917 рр. в УкрЕІЯІ'вІібуЕчлось 3635 страйків, в яких брали участь І.ІІ2.ІІ0 чоловік. Тривалий час як в радянській, так І українській Історичній науці Існувала думка про перевагу політичних виступів робітників на етапі буржузг-нз-деиокра-тичних революцій. Однак дослідження свідчить, цо все-таки страйкова боротьба була спрямована на вирішення насуциих соиїально-екокоміч-них проблем робітників, зокрема: в цей час відбулось економічних страйків з 721505 учасників /або 64,9І/, політичних, відповідно

- 1211 з 390605 учасниками /або 35,ї%/ від загального числа страйкуючих.

В результати дослідження, на нашу думку, можно зробити такі висновки:

- основними центрами страйкової боротьби були східноукраїнські губернІІ, тому цо тут зосереджувалась найбільша кількість великих підприємств з високою концентраціє» робітників;

- страйковий рух українських робітників відбувався хвилеподібно; неравномірно, з загальною тендениіео до спаду;

- бідьвість економічних страйків була результативна, закінчувалась перемогою або компромісом Із власниками підприємств, місцевою вла-

. Дою;

- політичні страйки на Україні в основному відбувалися на знак про або солідарності з Іншими страйкуючими робітниками України й РосІІ. Після першої революції вони почали відбуваться в дні пролетарських святкувань, в річницю революційних подій в Російській Імперії. Пізніше політичні виступи набули загального характеру.

- нерозривний зв'язок боротьби українського та російського пролетаріату;

- під впливом наполегливої страйкової боротьби російського й українського пролетаріату зміцнилися позиції робітників, соціалістичних партій країн Західної Європи, спостерігалося зростання національно-визвольного руху в азіатських країнах світу.

Виходячи з цього, пропонуються такі практичні рекомендації, які дисертант вважає слушними І доречними відповідно до мети підвищення ефективності розробки питань страйкової боротьби робітничого класу України:

- матеріали дисертації, на нашу думку, можуть бути використані при створенні загальних праць по Історії України, робітничого руху; результати дисертацІІ можуть бути використані при підготовці курсів лекцій І спецкурсів з Історії України у навчальному процесі, написанні хроніки страйкового руху по кремих регіонах України; матеріали дисертації можливо використати в Історіографічному аналізі по вивченню окремих проблем страйкового руху робітничого класу України в дожовтневий період, про цо вже вказувалось у праці;

нз наш погляд, результати дослідження дають змогу керівникам робітничого руху страйковим комітетам використати їх для організації та успішного проведення страйків на ручасному етапі.

Основний зміст дисертації викладено автором в публікаціях:

1. Забастовочное движение рабочих Украины в 1912г1914 годах // Некоторые вопросы Отечественной истории.- Вестник Харьковского политехнического института.- Харьков: ХПИ, 1992.- Вып.6.- С.18-28 Л др.арк./

2. Забастовки рабочего класса Украины в 1907-1909 годах // Спільно з Даніленко Л.I./- Некоторые вопросы Отечественной истории.-Вестник ^рьксвского политехнического института,- Харьков: ХПИ, 1992.- Выг..6.- С.3-9 /0,6 др.арк./

3. Страйкова боротьба робітничого класу України у другій половині І9І4-І9Т5 років //Деякі питання ІсторІІ Української держави.-ВІсник Харківського державного політехничного інституту,- Харків: ХПІ, 1993.- Вип.іе,- С.2І-ЗІ / І др.арк./

4. Стачечное движение рабочих Украины в годы первой российской революции // Вестник Харьковского государственного университета.-

■ Харьков: ХГУ. - Вып. 375. - С. 14-25 /1,1 др.арк./

5. До питання про промисловий розвиток Харкова в працях Багалія// Актуальні питания Історії України. Тези доповідей перших Бага-лІІвських читань, присвяченних 135-річчю з дня народження, 60-рІччю з дня сперти акад.Д.І.Багалія.- Харків: ХДПІ, 1992.-

С.26-28 /0,2 др.арк./

Ткаченко. С.С. Стачечная борьба рабочего класса Украины на этапе двух буржуазно-демократических революций /1905-февраль 1917гг./.

Диссертация ка соискание ученой степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 - История Украины. Днепропетровский государственный университет.- Днепропетровск, 1996.

Защищается диссертация /рукопись/, основные положения которой изложенв в 5 научных публикациях. В ней комплексно исследуется проблематика стачечного движения рабочего класса Украины в период двух буржуазно-демократических революций, подвергнуто тщательному анализу значительное количество новых источников и литературы. В диссертации разработаны проблемы соииально-економического и политического развития украинских губерний в составе Российской империи, показано качественное изменение рабочих входе стачечной борьбы, составлены таблицы и диагрчммы, характеризующие активизацию стачечной борьбы в определенные периоды.

Tkachenko S.d. Strike action of the Ukrianjs workinq class on the staqe of bourqeoi■s-demokratic revolutions /19o5-ferbruary 1917 years/. Manuscript. The thesis for recei.inq the candidate deqree of historical scicnc?s in snRntaHtv W-Vio/CI - the History of Ukrains, Dnipropetrovsk States University, Dnipropetrova*., ■IWK The thesis deals with the probleas of strike action of the ukrain*s workinq class in the bourqeois-deaocratic revolutions.

An attenpt of studinq the above-mentioned problea in all aspects was oade. A qreat number of new sources and literature have been analyzed thorouqhly. The thesis devotes to the probleas of the se-cial-econonical and political development ukrain ptovinces ,0 be a part of Russian erapire. The inverstiqator showed-that the participation of the proletariat in the fiqhtinq caused its qualititati -ve chanqe. It*s illustrated by ■•ajles and diaqrans.

Юїсчові слова: робітничий клас, страйковий рух, загальний страйк, революційна боротьба. /