автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.01
диссертация на тему: Аксиология конфликта: социологический аспект

Полный текст автореферата диссертации по теме "Аксиология конфликта: социологический аспект"

МІНІСТЕРСТВО ОСПІТ1І УКРАЇНИ ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВШІЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІІа прапах рукопису

РЕДЬКО ОКСАНА ЯКІІМШИА

УДК 316.35.48

АКСІОЛОГІЯ КОНФЛІКТУ: СОЦІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ

Спеціальність 22.00,01 - Теорія і історія соціології

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата соціологічних наук

ХАРКІВ-1997

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана в Харківському державному університеті. Міністерство освіти України

Науковий керівник: кандидат філософських наук, доцент

Офіційні опоненти: доктор соціологічних наук, доцент

Шедяков Володимир Євгенович,

Харківська обласна державна адміністрація, заступник начальника управління по зв'язках з партіями та громадсько-політичними об'єднаннями громадян

кандидат філософських наук, доцент Ніколаєвський Валерій Миколайович,

Харківський державний університет, декан соціологічного факультету, доцент кафедри нрикладноі соціології

Провідна установа: Національна юридична академія Україна

ім. Ярослава Мудрого, кафедра соціології і політології, Міністерство освіти України, м. Харків

адресою: 310077, м. Харків, вул. Мирон^сицька, І, ауд. 2-25

З дисертацією можна ознайомитися у Центральній науковій бібліотеці ХДУ адресою: 310077, Харків, майд. Свободи, 4.

Автореферат розісланій с-^сг ^г^г. с±£> 1997 р.

Вчений секретар

Проценко Олександр Федорович, Харківський державний університет, доцент кафедри філософії

Захист відбудеться року

о '/‘У годині иа засіданні спеціалізованої вченої ради ч Д 02.02.0G при Харківському державному університеті за

, спеціалізованої вченої ради

Шеремет 1.1.

ЗАГАЛЬНА ХАРАІП £РИСТІІКА РОБОТИ

Акт) .ільність дисертаційного дослідження .

' Проблеми війни та миру, гармонії та дисгармонії, конкуренції та співпраці, роз'єднаності та солідарності, злагоди та конфлікту ще з давніх ч..сів знаходять своє вираження в різноманітних формах освоєння соціально» дійсності (в міфології, релігії, філософії, науці, мистецтві), становлячи найважливішу сполучну ланку діалогу культур. При цьому в традиції соціального г ’знання конфліктності (скажімо, європейській) простежується рух від переважно нераціонального (іцо передбачає проникнення, співпереживання, впочування, віру) до раціонального (де домінують аналіз і логічна обгрунтованість). Однак, не можна сказати, що раціоналізовані схеми аналізу конфліктних процесів досить адекватно і всебічно відбиоакуть їх сутність Вирішення доленосних і «смнсложипєвих» (Берлисв М. О.) проблем суспільства завжди і. кінцевому підсумку пов'язане з пошуком осноо «ссітоствердження» ніжиттсстверджешія» (Швейцер А.), які за . своєю суттю нераціональні, як і природа «людини конфліктуючої» (з усім її комплексом когнітиано-вол>,ових, емоційних, чуттєвій виявів, з її складностями рефлексії морального вибору). Ось чому вбачається доцільність і значущість застосування ціннісного підходу в осягненні складної і суперечної природи соціальних конфліктів.

Безсумнівно, проблема конфлікту є багаторівневою: вона стосується як суспільства в цілому, так і особистих аспсіпів людської і ліфліктиосгі. Цінності суспільства і ціннісні орієнтації особистості, стійкі н мінлигі » різні іегор іЧігі епохи, пропонують безліч моделей поведінки та можливих причин їх переваги. В екстремальній ситуації особлиао загострюється проблема вибору, тому що перевага певної стратегії поведімкн може викликати такі наслідки, які пов'язані з виживанням або загибеллю суспільства а цілому. Це вимагає співвідносити розв'язання конфлікту, наприклад, макрорівия, з рішенням глобальних проблем сучасності, а вивчення конфліктів взагалі у ціннісному аспекті дозволяє знайти можливість перетворення конфлікту' з руйнівної на творчу силу, У зв'язку з цим перед соціологом виникають нові завдання, пов'язані з розробкою таких методик рішення практичних завдань, які завжди співвідносяться із загальнолюдськими цінностями і, з ад’юго боку, складають важливу частину методологічних підходів, а, з іншого боку, с невід’ємними елементами побудовії.«технології поведінки» (Сісіннер Б.Ф.), Ключ до розв'язання окреслених проблем » у вивченні особливої ролі системи цінностей при зніманні конфліктів у соціумі з використанням наукових засобів соціології в дослідженні стосунків між людьми.

Рівень розроблгчості проблеми

Дослідження цінностей відмічені багатоплановістю, при цьому особливе іначення при вивченні конфліктності має розгляд їх 'як елементів культури (Бакштановськин В.І., Дробницький О.І., Малахов В.О.); їх інтегруючої та дезінтегруючої ролі (Здравомислов О.Г., Якуба О.О.); орієнтуючого впливу (Бакіров B.C., Посольська Є.А.). Інструментальний аспект пов'язаний з розробкою методів і методик вимірювання цінностей та ціннісних орієнтацій (Вардомацький А.П., Дев'ятко І.Ф., Сршов О.О., Сазонов В.В.).

Вивчення конфлікту сполучається з інтерпретацією його в різних галузях соці.шьного знання: соціології (Бачипін В.А., Головаха В.І., Желтухін АЛ, Зайцев А.К., Здравомислов О.Г., Косуха Н.І., Лг.пін Н.І., Ніколаєвський В.І!., Семенов B.C.; Танчер В.В.); філософії (Гаджиєв К.С., Золян Н.Л., Проценко О.Ф., Яжбовсыса І.С.) та ін. При цьому конфліктологія характеризується галузевою направленістю: етнічна кслфліиологія (Аксентьєв В.А., Ахіоер О., Жихарев Н.Н., Малькова В.В.); військова конфліктологія (Жежерун В.Т., Ремарчук В.М., Рибалка В.Г., Серебряшііков В.В.); юридична конфліктологія (Дмитрієв А.В., Куд-

■ рявцев В.Н., Кудрявцев С.В.); конфліктологія управління (Артемова Т.А., Зайцев А.К., Шаленко В.М., Шедяков В.Є.); конфліктологія в силових структурах (Бандурка О.'М., Друзь В.А.) та ін. Обгрунтування концепції конфліктології як науки знаходить своє підбиття в роботах Дмитрісва А.В., Здравомислова О.Г., КудряГвцева В.Н., ГІроценка О.Ф. Активно обговорюються та інтерпретуються теоретичні концепції таких відомих авторів, які розробляють проблему конфлік-ту.як Бопомор К., Дарендорф Р., Дейч М., КозерЛ., Рапопорт V та ін.

В науковій літературі Пропонуються різні підстави для розрізненая мето-долипчних підходів до аналізу соціальних взаємодій: відношення до проблеми ■ насильства, при»1 чн його формування й можливостей подолання руйнівних наслідків конфліктів (Рапопорт А ); ставлення до революцій их і еволюційних змін у суспільстві (Штомпка В.;; розмежування діалектичної та функціональної теорії конфлікту (Тернер Дж.). Суттєвим для ціннісного осягнення конфліетно-екстрем"ш>них ситуацій є також обфунтування поліфонії методологічних підходів в освоєнні конфліктної проблематики (Проценко О,Ф.), що визначає .пошук можливостей пбудови багатовимірової моделі, яка-б дозволила оцінювати .конфлікт у різних «системах відліку». ■

. . В окремих, дослідженнях здійснюються намагання прослідкувати взаємозв'язок цінностей та конфліктів: визначаються в жрему групу ціннісні

■ конфлікти, при цьому цінності розглядаються як один з головних факторів виникнення конфліктів. (Здравомислов О.Г.), конфлікт цінностеґ аналізується як . проблема розвитку (Матвеева С.М.); виьчається взаємозв’язок між соціальними конфліктами та домінуючими цінностями суспільства (Мусхелішвілі М.П., Сер-

-з-

гсєв В.М., Шрейдер Ю.А.); розгляд'ється механізм вітливу ціннісної детермінанти на побудову ділових відносин (Артемова Т.А., Гречишников С.Є., Зайцев АЛО; ашілізусгися роль цінностей як фактора стримування і провокування руйнівних соціальних конфліктів,-наприклад, війн (Гаджиєв К.С.); розглядаються передумови виникнення «конфлікту цивілізацій» ‘іерез кдмішійсгі цінностей різних світових культур (Сич Ф )

Методики врегулювання та вирішення конф.,,ктт охоплюють різні вияви людської конфліктності і пов'язані насамперед з оптпмпаціею міжо юооих відносин (Дена Д., Канпоні В., Ков; С.. Корнеліус X., Новак Т., Праїіор К., Роджер К.В., Сксг Дж.Г., Шостром Е.), з переборюванням иплішу стресогенинх факторів (Ьан Хувік Р., Вюстенберг І., Сел'с Г.), практико-терапевтичною діяльністю по вирішенню так званих «пиутрішньоособнстих» конфліктів з використанням психоаналізу (Фрейд 3), логотерапії (Франкл Л.), ігрових моделей (Берн Е.Х успішним плануванням і організаціао бізнесу (Деріиг IV. ІІаркінсон Р., Паркіпсои С.Н.), оволодінням навичками успішного ведення переговорів (Ван де Флірт Е., Мастекбрук В., Фішер Р., Юрі У.), вивченням властивостей особистості (Крегер О., Леоінард Г., Т'юсон Дж.М.), вимірюваннях' конфліктності через відображення пемшх проблем у суспільній думні (Пажее Ж.-П.) та ін.

Незважаючи на активне опрацьовування ціннісної і конфлі ,тної нробле-іатнкн, а також сучасний стан соціологічної науки в дослідженні соціальних взаємодій, потрібна подальша розробко зазначених проблем в таких напрямках.

По-перше, не ьнявленц особлива сутність гносеолс ічної та онтолч лчної єдності аксіології та конфліктології, у зв'язку з чим з'їниіасг с к не виріше. .їм питання визначення особливої екзисіенційної ролі цінностей в моделях вивчення і вирішення соціальних конфлікті» стосовно ситуації екстремальної і не розглядаю .ся можливості структурного аналізу конфлікту через призму аксіології Ці проблеми потребують спеціального дослідження.

По-друге, яі: у теоретичних, так і в практичних моделях аналізу конфліктів немає таких клс(сііфі;с..<дійних підходів, які б повного мірою враховували специфіку вибору методи їси в екстремальній ситуації як у ситуації морального вибору. Крім того, нема єдиної основи як ознаки, яка б дозволила співвідносити . різноманітні класифікації методик. Відсутність єдиного системного «поля методик» не дає можливості гнучкого Гі оперативного їх підбору, виявлення меж «пересічення» і «непересічшия» сфери їх застосування, визначення ситуацій, для яких не підходить жодна з «тиражованих» методик, а навпаки до них потрібне застосування особливих і виключних методик. Необхідна розробка такої класифікаційної ознаки, котра дозволяла б розглядати методики вивчення та вирішення конфліктних ситуацій в їх єдності та взаємодоповненні.

По-трегс, потрібне подальше розроблення понять конфлікту переважно у плані емоційних, копіітивно-водьобих, особистих характеристик міжлюдських' відносин (сграх, хитрість, ризик), які завжди супроводжують конфліктну взаємодію, але особливо визначальними постають в екстремальній ситуації, складаючи екзистеїтційну сутгсвість нераціональних поведінкових переваг. Ця проблема недостатньо розглядається у сучасних конфліктологічних дослідженнях. Окреслені проблеми та ступінь їхньої розробленості визначають мету та завдання дисертаційного дослідження. '

Мета роботи

Розробка системно-структурного підходу до соціальної взаємодії па снопі єдності аксіологічної тл конфліктологічної проблематики: визначення суттєвих форм включеності аксіології у динаміку комунікативних процесів шляхом віш -лення ціннісної морфології конфлікту як основи побудови моделей гармонізації .міжлюдських відносин.

Завдання

1. Пока'іти значення параметра «ціни конфлікту» в різних галузях

соціогуманітарного пізнання й обгрунтувати критерії багатсви...ірової моделі знімання конфлікту, а також можливості оцінки латентної, потенційної конфліктності. ' 1

2. Зазначити роль і місце екзистенційних факторів у динамічній моделі

конфліктно-екстремаль' нх ситуацій та проаналізувати характер включеності особистісно-нераціональних факторів у соціальний контекст і можливості екст-рапаляції особистісного на соціум через реалізацію системно-структурного підходу. * •

. 3. Визначити і дослідити роль ієрархії цінностей у сценаріях виникнення, розвитку та врегулювання конфліктів, модуси їх проявлення, і>'0 змінюються на різних рівнях соціальної взаємод"' ‘

4. Побудувати ціннісний типологічний ряд методик на основі аналізу різних класифікаційних підходів до розмежування варіантів реагування на конфлікт.

5. Розробити типову, «ідеальну» модель конфліктологічного аналізу

.соціальних комунікацій стосовно досліджень конфліктів регіонального рівня. Показати можливості використання «шкал цінностей» при розробці інструментарію соціологічного виміру конфліктності. ■

. _ Об'єкт дослідження - явища та процеси в суспільс/ві, які за сукупністю ' ознак можуть бути розглянуті як конфліктні.

1 1 Предмет дослідження - прояв конфліктних процесів у Фокусі аксіологічної проблематики. . •

Тесреіичіюю та методологічною орловою дослідження с праці Розанова В.В.. і Дильтея В. (розуміння як проникнення, вживання, співпереживання, зпочу-ваїшя), Швейцера А. (пераціопально-етн'їне пізнання реальності), ПІюца А. (дослідження соціальної реальності як дссиіду повсякденного життя людей), Злммеля Г. (включепність ціннісного змісту в конфлікт різних'форм культури) та ін. У пошуку можливостей струкгуралізації, формалізації та раціоналізації конфліктних процесів використовуються праці Проппа В.Я. (структура казки), Неймана Дж. та Моргенштерна О. (математичні моделі і;онфлікту з точки зору теорії ігор). Методологію системного аналізу соціальних взаємодій надає концепція Парсонса Т.

. Новизна дисертаційного дослідження

1. Автором своєрідно вирішена проблема аксіологічного підходу в соціології конфлікту як основи системно-структурмего аналізу, то дозволяє пиячити основні структурні елемент, які складають сутність аксіології конфлікту: бага-топпміровість моделей знімання конфліктно-екстремальних ситуацій, врахування екзистеиційних основ кс іфлікту, застосування ціннісних параметрів класифікації під час розмежування й вибору методик, а також гнучка схема аналізу та експертна оцінка образів конфлікту при соціологічному инмірюі лині.

2. Вперше запропоновані та обгрунтовані такі критерії багатовпмірової

моделі знімання конфліктно-екстре.малишх ситуацій, які при переході від методів до методик виступають основними принципами створення соціальні:. технологій як технологій людської поведінки, а саме: знімання як єдність вш.че. ля та вирішення, ситуатіївність, врахування «ціни конфлікту» та екзнетенційних факторів на всіх рівнях соціальної взаємодії. При цьому головний сенс авторської по" тії - доведення особливої ролі ціннісного підходу при створенні цих соціальних технологій на масиві варіантів вирішення соціального конфлікту, де орієнтуюче значення аксіології проявляється в спрямованості впливу методик па запобігання руйнівних і використання творчих можливостей конфліктних процесів. ■

3. Нетрадиційний підхід автора до розробки понятійного апарату конфлік-

ту міститься в акцентуації на особистіено-нераціональних (когнітивно-вольових, емоційних) проявах міжлюдських стосунків. Розроблені критерії класифікації понять, що дозволяють всю множинність супровідних факторів конфлікту (ризик, хитрість, ревнощі, любов, повсякденність) розмежувати за певними ознаками, які відображають їх смислові відтінки, а також виявити ціннісну нейтральність або полярність схованих за ними явищ. Обгрунтована можливість використа’ ня запропонованих класифікаційних ознак (аксіологічної, стратегічної, екзистенціііної, «балансу-дисбалансу», ситуаційних умов і обставин) як параметрів оцінки потенційної конфліктності. .

4. Виявлена низка специфічних моделей конфлікту, в яких ураховуються еізистенційм основи міжлюдських стосунків (проГ іема морального вибору, особлітості ціннісної інтерпретації конфліктній ситуацій і пов'язані з цим бар'єри спілкування та взаєморозуміння). Це дозволило автору по-новому пояснити стратегічні варіанти розвитку конфлікту., виявити низку особливих моделей конфліктних процесів (циклічність, негативний цикл) і включити до них як найсуттєвіший елемент, що обумовлює динаміку конфлікту, бар'єри ціннісної інтерпретації. При цьому знайдені шляхи подолання негативних наслідків конфлікту через модифікацію «циклічних моделей» і застосування нетра-

, диці!іних методик, роль яких виконують варіанти реагування на конфлікт звер-. тати до творчості, заглиблення в релігійно-культові системи та знімання конфлікту через річ, - вони розглянуті як такі, що язляють собою різні варіанти акцентуації певних ціннісних орієнтацій.

5. Обгрунтована можливість аналізу текстів як соціокультурних моделей

' конфлікту. Розкриті особливі переваги розгляду фольклору (зокрема, текстів чарівної казки) як такої соціокультурної моделі, яка сприяє гармонізації міжлюд-ських відносим, завдяки наявності в казці гармонійної «шкали цінностей». Своєрідно проаналізована структурна близькість у розвитку кок рлікгу і казки, виявлено ціннісну єдність структурно-композиційних елементів культурологічної моделі казки та динамічної моделі конфлікту. ■ .

. $. Знайдений новин підхід до розробки ціннісного класифікатора методик

вивчення та вирішенню соціальних конфліктів, суть якого полягає в інтеграції

■ різних класифікаційних підходів і використанні багатофакторної оцінки: мето, дик, конфліктів та умов і обставин конфліктних ситуацій. Це дозволило ; .ітору

розробити специфічний алгоритм ситуативного вибору оптимальної методики -пошук варіанта реагування на конфлікт здійснюється через виявлення ключових аксіологічних елементів стратегії поведінки та їх комбінаторики, яка враховує мінливу природу проявів людської конфліктності. :г ■

7. Розроблена типова моделе знімання конфлікту регіонального рівня в . галузі політичного управління, відмінною особливістю якої є урахування образу конфліїсіу та перевага експертних оцінок і багатофакторноіо аналізу в процесі соціологічного вимірювання. При цьому показана молушвість використання -взаємозв'язку конфліктів та цінностей при розробці інструментарію

■ соціологічнЬго вимірювання конфліктності. Зокрема, обірунтована моясливість дослідження текстів як носіїв конфлікту та запролоновзн* індикатори виявлення конфліктних структур у текста; на основі поглибленого якісного контеїгг-аналізу (співвідношення з «гармонійною шкалою» цінностей, наявність деструктивних тенденцій, емоційна насиченість і її знак та ін.).

Теоретичне та практичіи значення дослідження ,

Ціннісний підхід іо конфліктної проблематики сприяє реалізації нових можливостей при створенні соціальних технологій як технологій людської поведінки, а саме: _

1) оперативному ви бору оптимальних варіантів зніманім конфліктів різних рівнів і формуванню їх комп'ютерного банку спршс використання ціннісного типологічного ряду методик;

2) проводити діагностику та розв'язувати конфлікти п галузі управління регіонального рівня дозволяє розроблена типова модель конфлікте-логі .ного дослідження;

3) прогнозуиати вияв потенційної конфліктності дозволяє мелодика якісного контент-аналізу конфліктних структур у текстах;

4) у навчальному процесі доцільно використовувати класифікаційні та понятійні схеми, масив розроблених і проаналізованих методик знімання конфліктно-екстремальних ситуацій, а також результати роботи-з текстами.

Апробація роботи • •

Основні результати дисертаційного дослідження допоаідалі"'я та обговорювалися: на наукових конференціях (Харків, ХДУ, «Харківські Сгсовородинів-ські читання», 1992 р.; Бердянськ, БДПІ, «Мінливий свіг і проблеми гуманітарної освіти у вищій школі», 1992 р. ; Харкж, ХАІ, «Іижегерна оевпа - пність технічної та гуманітарної освіти», 1993 р.; Харків, ХДУ. «Знання, кульїурд, па-да: проблеми філософського осмислення», 1993 р.; Харків, ХДУ, «Харківські соціологічні читання», 1994 р.; Київ, КП!, «Культурологічні читання: культура на злг'і тисячоліть», 1994 р.; Київ, ІіТУУ «КПІ», «Творчість як предмет міждисциплінарних досліджень і навчання», 1997 р.); на методичних семінарах кафедри соціології ХДУ (1994 - 1997 рр.) і використані при розробці учбово-’ методичного посібник. «Нетрадиційні методи викладання соціології», який було відмічено грандом першого ступеня за результатами участі в 2-му турі конкурсу Міжнародного фонду «Відродження» програми «Трансформація гуманітарної освіти в Україні» (199) р.) Я надруковано на соціологічному факультеті ХДУ. Крім того, окремі результати досліджень використовувались у навчальному процесі на соціологічному факультеті ХДУ. ' .

Результати дисертаційного дослідження надруковані в розділі монографії «Точна конфліктологія: діалогіка раціонального й ірраціонального» (1993 р.), у трьох розділах учбового посібиика «Нетрадиційні методи викладання соціології» (1997 у семи статтях, а також у матеріалах і тезах конференцій.

^исертаційне дослідження нов'ягіне з темою кафедри соціології ХДУ «Трансформація українського суспільства та зміни с 'ціально-класової структури» № 1-10-95. ' . .

_ Структура й обсяг роботи

Дисертація загальним обсягом 19-4 сторінки складається зі вступу, чотирьох розділ іи і висновків, пикладеїшх на 165 сторінках машииописі'огс тексту, містить 19 ілюстрацій і три таблиці на 14 сторінках, а також список літератури на 15 сторінках із 171 найменувань. .

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

•. У вступі обгрунтовується актуальність теми дисертаційного дослідження,

визначається ступінь розробленості даної проблеми, формулюються мета і завдання, позначаються елементи наукової новизни, теоретико-методологічна основа дослідження, • можливості практи"ного застосування запропонованої • дослідницької концепції.

У першому розділі «Єагатовіїмірова модель знімання конфлікту в соціології» англізуються різноманітні підходи до проблеми конфлікту і виявля-, ються форми вшочсності аксіологічного компоненту в досліждє.тя соціальних , взаємодій різних рівнів, завдяки зверненню до такої характеристики, як «ціна .конфлікту». Розглядається можливість побудови багатовимірової моделі знімання конфліїстно-екстремачьиих ситуацій і обгрунтовуються її критерії.

. Розглядаюгься р^номанітні варіанти включеності ціннісної проблематики

в аналіз конфліктів (у психології, філософії, культурології та соціології).. Кожен з підходів до конфлікту дає специфічний набір параметрів оцінки співьіді зшен-ня < чіиність-антицінкість» конфлікту. Соціологія надає особливі можливості , для визначення цього співвідношення, Оо моделі знімання конфлікгу адаптовані до різних рівнів соціальної взаємодії, а також параметр ціни конфлікту може виступати як стратегічний фактор (зокрема, в роботі це розглянуто на прикладі порівняння оцінок різними авторами стратегічних засобів урегулювання міжнародних відвосин). . ‘

При аналізі літератури з проблеми конфліету виявлено, що, в моделях знімання конфліктно-екстремальних ситуацій не враховуються достатньою мірою параметр ціни конфлікту (особливо його моральний аспект) і вплив екзи- . стеншйішх факторів на різноманітних рівнях соціальної взаємодії. При цьому визначаються варіанти інтерпретації поняття цінності та моделі аналізу конфліктів, які дозволяють найб'льш повно розкрити ціннісний підхід до знімання конфліктно-екстремальних ситуацій. •

Аксіологічний * аспект багатоплагово наявний у соціогуманітарному пізнанні взагалі й конфлікту зокрема Розмежування різних рівнів соціальної

взаємодії, виділення систем і підсистем, а також визначення «системи відліку» дозволяє вияві.лі особливості інтерпретації проблеми ціни конфлікгу. З огляду на методологічний плюралізм автором обгрунтовано перевагу методологічного підходу Парсонса Т., шо дозволяє співвідносити різні підходи в ціннісному аспекті, а також дано інтерпретацію парсонсізської інтегративної моделі стосовно аналізу конфліктних процесів. Доведено методологічне значення концепції Парсонса Т. як основи системно-струкгурного підходу до аналізу конфлікт нові •лремальннх ситуацій.

Аналіз різноманітних моделей знімання конфлікту показав необхідність робот» над поняттєвим апаратом конфліктології в напрямку врахування іге-раціональнігх (когнітивно-еольобих, ..моціґших) проявів людської конфліктності, що є істотним доповненням багатовнмірової моделі конфлікту. Як параметри оцінки супровідних факторів конфлікту автором запропоновані такі: 1) аксіологі :іий («добро - зло», «толерантність - нетесгтмість», «альтруїзм - егоїзм»,. «духовність - бездуховність»); 2) стратегічний (ризик, хитрість, спритність, спонтанність); 3) екзистенційннн (любов, свобода, відповідальність, творчість, занедбаність, бунт), 4) фактор «балансу-дисбалансу» (пропорційність, домірність, ритмічність), 5) ситуаційний фактор умов і обставин (удача, адоптація, окука, повсякденність). Саме таким чином своєрідно здійснюється ран-жирування супровідних факторів конфлікту за ціннісним критерієм. Латентно-структурний аналіз супровідних факторів конфлікту допомагає оцінити співвідношення «цінність конфлікту-ціна конфлікту» у кожній конкретній си.у-ації, і ці фактори виступають як основні Тіараметри оцінки потенційної конфліктності. ' .

На основі ціннісного аналізу різноманітних підходів до конфлікту автором запропонов: іі й обгрунтовані • такі критерії багатовимірової моделі зніманім конфліктно-екстремальних ситуацій: 1) розгляд у єдності вивчення, врегулювання й розв'язання конфліктів; 2) ситуативність: сполучення поліфонії методологічних підходів з можливістю ситуа явного підбору метод;в і методик;

3) облік ціни конфлікту через розроблення параметрів оцінки різноманітних ситуацій; 4) врахування єкзистенційних' Пасторів на всіх рівнях соціальної взаємодії. Порівняльний айаліз різних варіантів урегулювання конфліктів показав, ще гармонізації міжлгодських стосунків сприяють ті моделі, в яких найбільш повно відображені вказані вищі критеріі. .

Зроблено висновок про те, що аксіологія є тим мірилом, яке визначає руйнівну чи творчу дію багатовимірових моделей знімання конфлікту та їхню роль як стратегії гармонізації міжлюдських стосунків.

У другому розділі «Екзнсте»іцшпі підстави конфлікт но-екстремі’льпих ситуацій» обґрунтовано особливу роль екзистенціГших характеристик конфлік-

гу (ціннісної інтерпретації та відображення конфліктів у свідомості, морального вибору, супровідних факторів конфлікту, що формують комплекс «морал -них емоцій») при пошуку неруйнійних шляхів виходу з екстремальної ситуації. Основний метод, що при цьому використовується, - кснтент-аналіз текстів. Проаналізовано роль екзистенційних підстав конфлікту й особливості їх вияву у виникненні, розвипсу іі урегулюванні конфліктів.

Показані можливості та переваги пикорнс.ання культурної спадщини (перш за все, текстів чарівної казки й художньо; прози) лрн багатовиміровому динамічному с.іалізі соціальних конфліктів: виявлено низку струстурно-комлозиційних особливостей конфлікту, що відбивають його екзистеиційні характеристики, зокрема, бар'єри ціннісної інтерпретації, циклічна модель конфлікту, негативний цикл.

Зазначено можливість розгляду текстів як соціокультурних моделей знімання конфлікту. Проаналізовано деякі аспекти зіткнення цінностей особистості й цінностей суспільства, різноманітні «сценаріі» розвитку подій при зіткненні носіїв різних ціннісних орієнтацій, вплив особливостей нераціональних цінніс-н.г переваг на розв’язання проблеми морального вибору. З'ясовано, шо на вихід з конфлікту впливає не лише те, яких людина дотримується цінностей, але й те, наскільки вона в них упевнена,- що найбільш яскраво виявляться при зіткненні творчої й авторитарної особистостей. Розглянуто роман Кафки Ф. «Замок» як багатовимірову соціокультурну юдель конфлікту, де наведено різні ситуативні моделі поведінки, в художній формі відбито в,.лив екзистенційних факторів на виникнення конфліктів і вибір певних «сценаріїв» розвитку подій. Показано, що при осягненні «конфліктних моделей», які пропонуються у текстах, аналізується проблема морального вибору (найоїльш чітко це ілдно на пршеладі творів Досгоєвського Ф.М.): це вибір героя твору, який здійснює певні вчинки й осмислює їх, автора, який дає моральну оцінку цим вчинкам, і читача, який співпереживає героям твору і формуй свою оцінку ситуації. Таким ччном здійснюється зв'яз'х різних «культурних світів» через розв’язаній проблеми морального вибору й спадкоємність загальнолюдських цінностей, що дозволяють суспільству вижити в ситуації екстремальній.

Проаналізовано ступінь і форму впливу цінностей на конфлікт на різних рівнях соціальних взаємодій, що дозволило автору помітити таке: 1) зміну с: іввідношення «цінності особистості - цінності суспільства» за ступенем їх впливу на ситуацію; 2) різноманітні ключові проблеми, що опиняються у фокусі перетину ціннісної та конфліктної прє Злематики, а саме: при розгляді явища конфлікту в свідомості домінуючою.є проблема морального вибору, при засвоєнні міжособистісних конфліктів - вплив супровідних факторів й особистіших моральних емоцій, при аналіз і організаційних конфліктів - стратегія

успіху або сам організації, при зверненні до аналізу конфліктів міждержавних, міжнаціональи .х, тещо - вплив соціокультурнчх факторі»; 3) просліджуеться зміна набору супровідних факторів конфлікту на кожному ріпні: гнів, страх, пристрасть та інші екзиетенційні характеристики домінують у міь.особистісних взаємодіях, стратегічні фактори (р.чзше, хитрість) - на макрорісні, на мегарівні -криза, революція, катастрофа й інші глобальні характеристики соціальної взаємодії, •

Ціннісний г'дхід до конфлікту дют'ляе виявити нижу пичамічних соціокультурних моделей, що мають більший ступінь адекватності порівняно з іншими моделями при аналізі умов виходу з екстремальних ситуацій, і розглядати проблему вибору та формування оптнг альної стратегії виживіиіня як проблему морального вибору.

Своєрідно обгрунтовано можливість розгляду текстів чарівної казки як соціокультурної - юделі встановлення міжособистісної гармонії: ^ ній розкривається екзистенційне підгруп гя міжлюдських стосунків; «шкала цінностей», шо закладена в казці, сприяє мінімізації ціпч конфлікту; за різноманітністю її сюжетів криється безліч можливих варіантів реагування на конфлікт, освоєння казки як «полотна» иам.одення ціннісних інтерпретацій дозволяє розглядати в ^дночті вивчення та розв'язання соціальних конфліктів і співвіднести вибір певного сценарію як оптимального з конкретною епохою й особливостями її цінностей. При цьому модель казі-л буде позитивно-ціннісною, бо вена задає гармонійну систему цінностей і для особистості, і для суспільства. Це дозволило автору вня и-ти низку специфічних варіанті" реагування.на складні тупикові форми конфлікту у казці, наприклад,"як вихід із негативного циклу розглянуто: 1) рознесення конфліктуючих сторін у різні світи; 2) «на авось»; 3) «сміхове» розв'язання;

4) здійснен-я несподіваного вчинку, що змінює думку про героя; 5) знімання конфлікту через «козла відпущення». Інтерпретація їх у термінах соціології на-V дає можливість використання цих моделей при врегулюванні реальних соціальних конфліїстів різних рівнів, у яких ієраргія цінностей відіграє особливу роль.

Таким чином, визначені переваги. динамічних моделей конфлікту (зокрема, соціокультурних моделей, виявлених на основі аналізу чарівної казки та різноманітних художніх текстів) стосовно статичних при аналізі екзис-тенційиих характеристик конфлікту. При цьому вкдюченість цінностей у ди-. намічну модель аналізу соціальних конфліктів підтверджує наявність як прямо '* го зв'язку - вплив цінностей і бар'єрів ціннісної інтерпретації На конфлікт, так і зворотного зв'язку - найважливішу функцію конфлікту як відправної точки змінн цінностей і ціннісних орієнтацій (вироблення конформних або конфліктних цінностей чи загальної зміни в ієрархії цінностей), що створює пе редумови для. .іінн цінностей через конфлікт і конфлікт через ЦІННОСТІ;

Доведено, що найбільш стінкою детермінантою, поведінки в екстремальній ' ситуації с цінності особистості, тому розв'язання проблеми ціни конфлікту як проблеми морального вибору дас можливість осягнення екзис-тенц “тої сутності «життєствердження» соціуму. Урахування екзистенційних підстав конфліктно-екстремальних ситуацій с невід'ємною умовою формування неруґшівної стратегії виходу з конфлікту, тому що саме вонм становлять найбільш глибинну, с'-тнісну основу гармонізації міжліодських стосунків.

У третьому розділі «Ціннісні параметри класифікації методик розв'язаний коїіфлік.них ситуацій» аналізуються методики засвоєння конфліктних ситуацій на предмет різноманітних цінностей і ціпііісі.лх орієнтацій, що становлять сутність і механізм впливу методик, та оцінюються їх можливості для переходу від конфлікту як «антицішюсті» до цінності конфлікту як шляху встановлення міжлюдської гармонії. Визначені можливості розмежування різноманітних методик, побудови типологічного ряду, зазначаються перевага ціннісних параметрів м тоді ж засвоєння конфлікту для екстремальних ситуацій.

На основі аі.олізу масиву методик утулювання конфліктів (наприклад, «і-.і іереджувапьпого планування» Паркінсона Дж.Р., «4-крокового Методу» Дена Д., <'раціональпо-інтутіігної моделі» Скот Дж.Г., «асертивних методик» Каппоні В., Ковака Т., «методу принципових переговорів» Фішера Р. і Юрі У., «аитиманілуля швкої методики» Шосгрома Е.) автором виявлені ключові елементи методик, комбінаторика „ких дозволяє операціоналізувати пошук неруй-іпвної стратегії: 1) діалогіка (різноманітні форми ведення переговорів); 2) опти-мізація. сприйняття ситуації (подолання стресових станів, блокування негативного циклу); 3) оптимізашя реакції поведінки; 4) керування зовнішніми факторами ((гворення сприятливих обставин, пом'якшення наслідків конфлікту);

5) зміна ситуації (знімання підґрунтя конфлікту, рознесення конфліктуючих сторін). У робої» показано, як у кожному з означених елементів методик по-різному виявл* ть'.і вплив ціннісної детермінанти конфліктної иочедінкн. Один із ас; гктів цього був своєрідно проаналізований автором шляхом ранжування методик за ступенем раціоналізації. Це дозволило виявити, що чим сильніше виражений ціннісний аспект, тим менше раціоналізована методика, а також, переміщуючись умовною шкалою «раціональність-нераціональність», помітити, що яри наближені до «нераціонального» всс більше домінує поняття «гармонія)/, а при все більшій раціоналізації акценте зміщуються до поняття «конфлікт». •

На основі аналізу різних варіантів розв'язання конфліктів (зокрема, вивчення спроб урегулювання конфлікту у колишній Югославії) показано необхідність адекватної оцінки конфлікту при виборі методик його врегулювання. Розроблено алгоритм вибору методик на основі ціннісної типологізації конфліктів.

’ Для систематизації методик знімання конфлікту та їх оптиматигої о вибору автором ро- тоблеиа й обгрунтована така «двовнмірова» кллспфі..ліія. За вертикаллю - різноманітні рівні соціальної взаємодії (мікрс-, маїсро-, могарізс-нь і конфлікти, відбиті в свідомості), за горизонталлю - параметри оц.нкн: методик як засобів досягнення мети (наприклад, ціннісні орієнтації, покладені в основу методики, механізм впливу, мета впливу); оцінка самого конфлікту та його особливостей, що впливають на вибір методики (спрямованість конфлікту, передбачувані наслідки конфлікту, стан, причини)' оцінка об'єктивних і ппуанітшх факторів і умов (кількість учасників, стан учасників стосовно ситуації). Це дозволяє систематизувати різні класифікаційні ряди методик через параметри оцінки. '

Зроблено такі внснепки про переваги ціннісного підходу до класифікації методик. По-перше, він дозволяє простежити ступінь відбитка ціннісного аспекту в різних метопиках і виявити оптимальні для екстремальної і.ггуацп методики з урахуванням аксіологічного аспекту спіев!дію;ц)точіі конкретне рішення з його наслідками, з соціокультурішми факторами, а також виявляючи конкретні умови, що сприяють чи перешкоджають просуненню від конфлікту до гармонії. По-друге, така кл; :ифікація надає можливість ситуаційного вибору і конструювання гнучких методик за наданими параметрами з вибором найбільш придатних технік й оптимальної комбінаторики ключових елементів методик. Потрете, об'єднання різних типологічних рядів за ціннісним критерієм розв’язує проблему переходу від безсистемності численних класифікацій до єдиної с с-теми параметричних оцінок, віт розрізненості методик до їх взаємозв'язку і вза- . ємодоповнюваності в ґнучкоадаптуємій системі методів і методик.

Окрім того, складання різноманітних типологічних рядів і класифікаційних схем дозволяє: 1) охопити всю різноманітність через конкретний тип; 2) виявити взаємозв’язки між методиками, ступінь загального й унікального; 3) виявити найбільш яскраві грані, що характеризують ту чи іншу методику, зв'язок із загальними типами ч^пе.з виявлення найбільш загальних характерологічних ознак; 4) систематизувати методики, що полегшує вибір оптимальної; 5) простежити рух від більш поодинокого до більш загального і навпаки. * ' .

Ціннісний підхід до класифікації є кращим при виборі методики в екстремальній ситуації, бо в екстремальній ситуації саме звернення до цінностей ви-

■ живаиня є підставою виберу і формування оптимальної стратегії, рішення ж «позаціниісні» призводять до необоротних руйнівних наслідків.

Розмежування різних рівнів соціальної взаємодії, виділення систем і підсистем і визначеная.системи відліку є вихідним елементом не лише "тя методологічного смислення конфліктно-екстремальних ситуацій, але й для пооу-

дойи системи гнучкоадалтусг.'нх методів і методик і іх ситуаційного підбору че-.рез оцінку' ситуації і визначення меж їх застосування.

Звернення до гармонійно? «шкалі: цінностей», співвідношення стратегії вихтду з конфлікту і ії наслідків із загальним соціокультурним контекстом сприяє формуванню оптимальної стратегії виживання і € підставою опе-рацюналізації її на рівні методів і методик.

У четвертому позділі «Експерта ціпка ибразів конфлікту при соціологічному шімірюпяіші» розглядається проблема соціологічного вимірювання конфліктів, яр., якому істотним є урахування всієї сукупності характеристик, що виливають на ситуацію (не тільки раціональних, ал й нераціональних, які не завжди піддаються переведению в кількісні показники). Це вимагає гнучких методик і наявності арсеналу засобів, спроможних виміряти різноманітні властивості конфлікту.

Визначено можливості Й мгжі застосування методів і методик, у яких при вимірюванні використовується ціннісний підхід (зокрема, аналіз проблемних суджень експерті.., біографічний, «аксеобюграфічний» методи, вимірювання .очозих проблем у громадській думці, дослідження комунікативних установок) стосовно проблеми соціальних конфліктів.

У модель конфліктологі-шого аналізу включено варіант типової програми соціологічного дослідження’конфліктних процесів регіонального рівня. Побудова «ідеальної моделі» конфлік. алогічного дослідження відбиває пошук можливостей формування адекватного бачення конфліктної взаємодії.

Автором показано, іцо на ■ формування образу конфлікту впливають різноманітні раціональні й нераціональні фактори (аксюлогічний, емоцЦіпо-афекті тний, інформаційний, ситуаційний, компетентності, умов і обставин), причому в екстремальній ситуації вплив нераціональних факторів стає домінуючим. Для осягнення нераціональної сутності конфлікту пропонується використати методи, що включають в себе нераціонал .ні елементи. Для вив' їння раціонального ь конфлікті (або того, що піддається раціоналізації) доцільно застосовувати раціональні методи. Відокремити раціональне від на-раціональї эго у конфлікті дуже важко, воно сполучається, зливається, переплітається, тому необхідно гнучко підбирати методики вимірювання з урахуванням сполучення усіх компонентів, уміло сполучати переваги раціонального й нерадісна шюго підходів. Раціональне й нераціональне змикаються в аксіологічнії, грані бачення екстремальних ситуацій. Аксіологія - лінія перетину площин раціонального й нераціонального, тоыу ціннісний підхід є ефективним при осягненні багатогранної природи конфліктних процесів.

На основі розробки моделі знімання конфлікту регіонального рівня доведено, до при соціологічному вимірюванні конфліктності необхідно розширюва-

пі можливості застосування якісних методів (адаптувати до соціології різноманітні проективні методики, використовувати поглиблений ЯКІСНИЙ кои-тепт-аналіз текстів, тощо) і розв'язувати проблему класифікацій через залучення різноманітних параметрів оцінки. Розроблена процедура проведеная поглибленого якісного контент-аналізу конфліктних структур у текстах через реалізацію ціннісного підходу і запропонована система індикаторів для їх виявлення.

Таким чином, автором показано, що зведення до однієї схеми дгслідження всієї багатоплановості виявленню конфліктності створює серйозні обмеження й викривлення у вимірюваннях (особливо стосовно екстремальних ситуацій). Необхідна свобода вибору як у визначенні засобів вимірювання, так і в інтерпретації результатів, яка передбачає достатню кількість різноманітних, співвідносній одне з одним методів і методик, що відбивають різноманітні грані явища і ціннісні інтерпретації конфлікту. Доведено, що доцільно віддавати перевагу методу е сперти«х оцінок, бо він дозволяє співвідносити різноманітні оцінки й різнобічну інформацію про конфлікт. На основі аналізу можливостей знімання типового для України регіонального конфлікту у галузі управління, пов’язаного з відсутністю законодавчого розмежування владних повноважень при здійсненні місцевого самоврядування, розроблені принципи побудови «ідеальної моделі» кгнфліктологічного аналізу: ціннісний підхід, гнучко адаптуєм а система методів і методик та використання експертних оцінок, яким слід надавати перевагу а соціологічному дослідженні. Це надає можливість не тільки багатовимірового вигчення конфліктності й адекватного бачення конфлікт! их процесів, але і є втіленням багатовіГмірової моделі знімання конфліктно-екстремальних ситуацій на рівні соціологічного вимірювання. .

ВИСНОВКИ

У роботі доведено перспективність розгляду конфліктних процесів як структурних комунікацій. При цьому показано принци пову силу ціннісного підходу в аналізі конфліктів, тому що аксіологія задає таке , спрямування (стратегію) виходу з конфліктно-екстремальних ситуацій, лке сприяє попередженню руйнівних наслідків соціальних конфліктів й укріпленню та гармонізації соціальних зв'язків і стосунків у суспільстві в цілому. Основні принципи цієї стратегії виявляються у використанні багатовимірової м оделі знімання конфліктних ситуацій, що дозволяє враховувати.параметр ціни конфлікту, звернення до екзистенційних підстав конфлікту, ціннісний підхід До класифікації й вибору методів' і методик і, гнучкоадаптована система методів і методик соціологічного вимірювання, складаючи морфологію конфлікту в ракурсі ціннісної проблематики.

, Ціннісний підхід і звернення до загальнолюдських цінностей при аналізі конфлікту ^ екстремальній ситуації є не тільки важливим, але й більш науково

обгрунтоваким, порівняно з іншими підходами. Саме завдяки аксіологічному •підходу конфліктологія може здійснювати свою гуманістичну функцію в ситуації кризи, в ситуації виживання, в будь-яких небезпечних для людини і людства екстремальних ситуаціях.

СПИСОК ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Редько О.А. Гармония души іі челої . ческая шнфлпктносп. // Процента А.Ф.,

Проненко О.П., Редько О.А. Точная конфликтология: диалогика рационального и иррационального. - Харьков; ХГУ, 1993. - С.81-111. . '

2. Редько О.А. Контент-анализ в конфликтолог ш // Социологические чтения-94: Доклады и сообщения участников. - Харьков: ХГУ. - 1994. - С. 244.

3. Редько О.А. Проблема ценностной интерпретации социальных конфликтов // Культура и жизненный мир человека. - Харьков: Харьк. авиац. ин-т. -1996. - С.65-69.

4. Редько О.А. Аксиология и праксиология конфликта: от альтернативных оненок к незаинегмой экспертизе экстремальных ситуаций // Вісник Харківсь-.с "о державного університету, № 388: Актуальні проблеми філософії науки і сучасних технологій. - Харків: ХДУ. - 1997. - С. 149-152.

5. Редько О.А. Волшебі-.ая сказка как модель гармонизации межчеловече-ских отношений (постановка, проблемы) /У Харьковские социологические чтения -97: Научно-методическое обес ’ечснис преподавания социологических дисциплин. - Харков: Основа. - 1997. - С. 58-63

6. Редько О.А. Проблема творчества и социальная конфликтность //

Вісник Харківського державного університету, Ка 393: Соціологічне

дослідження сучасного суспільства. - Харків: ХДУ. - ІС97. - С. 123-127. ‘

7. Редько О.А. Творчество как выход из негативного цикла социальных

конфликтов // Вісник Харківського державного університету, № 397: Філософія

і культура. * Харків: ХДУ. - 1997. - С.27-29. •

8. Редько О.А. Волшебная сказка как-модель установления межличностной гармонии II Вісник Харківського державного університету, № 397: Філософія і культура. - Харків: ХДУ. - 1997. - С.54-58.

9. Редько О.А. Проблема социальных конфликтов в искусстве // Тезисы докладов философского симпозиума струдентов, аспирантов, молодых преподаватели - Харьков: ХГУ. - 1993. -С.214-217.

10. Процен ко О.Ф., Редько О.А. До інхерпретаиіі культурних символів // Тези доповідей харківських Сковородинівськ-’х читань, присвячених 270-річчю з дня народження Григорія Савича Сковороди. - Харків: ХДУ, 1992. - С.81 - 84

11. Редько О.А. Возрождение религиозности как социальная проблема // Изменяющийся мир и проблема образования в высшей школе. Тезисы украинской научно-практической конференции. - Бердянск: БГПИ. - 1992. - С.105 - 106.

АНОТАЦІЯ

Редько О Я. Аксіологія конфлікту: соціологічний аспект. - Рукопис. Дисертація на здобуття вченого ступеню кандидата соціологічних наук зі спеціальності 22.00.01 - теорія н історія соціології. - Харківський державний університет, Харків, 1997. •

У дисертації наведено результати розробки і і застосування системноструктурного підходу до аналізу конфліктів. Розкрито сутність основних структурних елементів конфлікту, що виявлені через ціннісне його осмислення, де аксіологія задаг чапрямок пошуку таких варіантів знімання конфліктно-екстремальних ситуацій, які сприяють зміцненню та гармонізації соціальних зв’язків і стосунків, попередженню руйнівних наслідків соціальних конфлікті».

' КЛЮЧОВІ С10ВА Аксіологія конфлікту, системно-структурний підхід, багатовимірот моделі, ціна конфлікту.

АННОТАЦИЯ .

. Редько О.А. Аксиология конфликта: социологический аспект. - Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата социологических наук по специальности 22.00.01 - теория и история социологии. -Харьковкий государственный университет, Харьков. 1997.

В диссертации представлены результаты разработки и применения ілс: > мно-'труктурного похода к анализу конфликтов. Раскрыта сущность основных структурных элементов конфликта, выявленных через ценностное его осмысление, где аксиология задает направление поиска таких вариантов снятия конфликтно-экстремальных ситуаций, которые способствуют укреплению и гармонизации социальных связей и от юшений,’предупреждению разрушительных последствий социальных конфликтов.

КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА Аксис.югня конфликта, системно-структурный подход, многомерные модели, цена конфликта.

ABSTRACT . "

Re’idko О.А. Conflict acsiology: socic jgical aspect. - Manuscript.

Thesis for a candidate’s degree in Sociology, speciality is 22.00.01 - the theory and the history of sociology. - Kharkov St-ie University, Kharkov, 1997

The results of the development and using the system-structural approach to the conflicts analysis are considered in the thesis. The essence of th„ conflict main structural elements revealed through its value basis, where the acsiology sets up the ' search direction of such varients of conflict-extreme situations removal which promote the strengthening and harmonization of the social connections and relations, the prevention of the social conflicts destroying consequences, has been determined.

KEYWORDS

Conflict ?osiology, system-structural approach, polymetric models, conflict cost