автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Болгарский язык в Украине: проблема функционирования и развития лексики

Полный текст автореферата диссертации по теме "Болгарский язык в Украине: проблема функционирования и развития лексики"

»1АДЮНЛЛЫ1А АКАДЕМШ НАУК УКРАДИ! '' Гнстатут монозпажства 1м. О.О.Потеба!

На правах ружопису

СТОЯНОВ IBAH АНДР1ЙОВИЧ

ВОЛГАРСЫСА MODA В УКРАДИ: ПРОБЛЕМА ФУШСЩОНУПАШШ I РОЗВИТГСУ ЛЕКСИКИ

Спеп1альп1сть: 10.02.03. - слов'яясыс! мои».

АВТОРЕФЕРАТ

дисертадЯ на адойуття ваукопого ступеоя доктора ф1лологЬтях иаук

KIÍÍB -1935

Дисортац!ею е рукопис.

РоСота впконана на кафедр! мое 1 л!гератур народ!в УкраУни КиУвського ун(верситету 1м. Тараса Шевченка та на кафедр! слоб'янськех ыов Соф!йського ун!ве'рситету 1м. Климента Ох-ридського.

0ф1ц!йя1 опоненти: член-кореснондент Нац!онально¥ Академ!'! Наук УкраТни, доктор ф!лолог!чних наук, професор

O.E. Ткаченко доктор ф!лолог1чних наук, профеаор ГЛ. Ианъко доктор ф!лолог!чних наук, професор А.К. Смольська Праведна устаиова - 1нститут украУнськог мови Кац1оняльно){

Академ!'! Наук УкраТни. Захист в!дбудеться '"IÖ" заовтня 1995 р. о "10" годин! на за-с1данн! спекал {зованоТ рада Д.01.92.01 для захисту дасер-тац!й на здобуття наукового ступеня доктора ф!лолог1чш1Х наук при IncTHTyTf мовознавства 1м. 0.0. Потебн! HAH Укра'пш.

/252001; КаКв, I, вул. Грушевського, 4/. а дпсертац1ею мозша ознайомитись в <51бл1отец! 1нституту мовознавства iM. 0.0. Потебн! НАЛ Укра!ни.

Автореферат роз!слано " вересня 1995 р.

Учений секретар снец!ал!зовано¥ рада-докгор ф(лолог!чних наук професор

Шва болгар УкраКнд отнИннЯ /остр!виий/ д!алект /1д!ом/ (JyHKUJoHye у выдрав! в1д основного /материкового/ масиву П поширвння понад 170 рок!в - з часу масових пересэлень з Бол-rapt Y, В21Ш1КШ1ИХ рос1йсько-турвцьюн« в!йнами в пвршШ половин! XIX от. Як один з р!зноввд1в болгарсько! мови вэиа мае багато одааковнх рис з П структурою /парадус{м на ыорфолого-оннтакоичному р!вн1/, оп1львий шар актуально! на час itwirpa-ц1йиого руху яаясики на позначення оойовннх понять,, пов'яза-них з1 спрайняттям навколшнього св!ту 1! д1яльн1отю лвдшга. II подальший розвиток у нових умовах нев!д'емний в!д процео!в, характэрнпх для нови болгароькогс населения Молдова: разом з нею угворився оуШлыгай д!алектний простip, на баз! якого роз-впнулооя бессарабсысе койне.

Бона на т!льки з бэре глася до кашах да1в, a St була основным знаряддгал сп!лкуваиня для шести поколШь болгар, що ошшшшся поза м1сцем перебування мажоритарного втнооу, в!д!гравала про-в!дну роль у процвсах Yx консол!дацН в нових умовах, вступала •• в активну взаемод!» ,э рос1йською, украКнською, румупською я гагаузькою мовами, зазнала в!дчутиого вплнву э боку л!тератур-них вар!ант!в обох слов'янських ков; у нов!ти1& час перэбувае у стая! «контакт{в з л!тературною формою нед1окалыю'< мови. Назначен! явища сприяли п!двкщеш1ю П функционально! наванта-яаност! /незважагачн на те, що вола реал1зувться перзваашо в усному сп!лкуванн1/, сприяли адтив!зац1¥ зм!н у П лексичн!й систем!, подалыШ отял!отичн1й диферонц!ац!1.

Актуальность обрат теми обумовлана нообх1да1ств доол{дата ptsHl аспекта функц!онування даного 1д!ому як едино? спсте-мп, визиачлшп традиц!йн! та !иновац!йн1 олемэнти в floro структур!, впклпкая! лшавими м1жыовними взаеыинеш й контактами. Важлива значения для уов!домлэння характеру даних процес!в

6 визншшя факту в!дсугност1 корэллтиваого ав'язку з л!гера-турним вар1ангом р1дао'1 мовд та поотуливашш наявяосг! яом-пенсацШшх тевденЩй, до иризводять до обнажения вар*атлв-ност! в еитропП давно! структура. Розгляду дшшх явнщ пера-, дув о пи с неоднозначной у сво?й основ! мовно* ситуацП вре-Г10н! проживания наиЮнальноТ ыаншост 1. Одержан! результата мають важлнве значения для створення об'ективио! кодел! фуакШонувашя й розвзтку мови д1аспора на шляху П зближен-ня з л1твратурнаы вар!аитом нагиокашю? швд. Аяал!з цнх процес!в висунув актуальна для досл1дауваних говор!в питания про роль фольклору 1, зокрема народно* я!сн{ як феномена са-ыобутньо? культура, що бере участь у створонн! кадд1алектно'1 форми ыови, про нсобх!дл1сть розгляду випадк!в даглосН, обу-мовлепих прагненням до Ь1телекгуал1зацП висловлення.

У русл{ завдаяь, но стоять перед болгарастиков в паи час, зробдено спросу на матор}ал! досл!дауваного фрагмента лексяч-но? система болгарсъко! кови представите рефлекса старослов'ян-ськоУ мовд, серед яких виявшшся й так!, що еиишля з ужитку в маториковШ иов!■ Зм1на геограЛ1чного ландаафту, ыарг1нальаи& характер досл!дкувааого Шому стосовно • иовного континууму квтрополН та деяк! 1нш1 чинншш спраяли посиленню контакт}в з 1шш коваыа в цьому рег1он!, що призвело до по-повнвння, а 1шюли £ оновлення лексичного складу новиаи скспо-иентача. 1сторзшо-етимолог1чний авал1з, результата якого становлять самостйннй нйуковий {нтерос /наприклад, для ваяв-лення зон "п}ДЕИ1цено1 активност!" в ы1кыовн!& лексичяШ вза-емодП/, набувае оеобливоУ актуальное?!, оскШкя уможливлюе встановлешш хронолог{чних меж ври розглгщ! деяках {поамов-них запозичеиь у Солгарськ!й мовд, пром1кнах ланок та бозпо-сареднГх дкерел запозачення у випадках, коли певний лексачний

4

олемепт наяшшй в уо1х контактукгах мовах рег!оиу. Безпосе-редн! контакт« поресоленсышх гов{рок дають ун!кальиу иок-лив1сгь для спостарекель над характером х'х впливу на т! мо-ви, з якш.ш лИературна болгарська нова метрополН знахо-дитьсл в дистантных в!дношеннях.

Предметом досл1даення в лексика бодгарсышх гов1рок Ук-раУни, яка по бутуе в усному сп1лкувшш1, компенсуюта вШр-ван!сть в!д литературного Шому активно» взаеиод!ею з ук-раУнськоп, рос1йською, 1иикми моваыи в рвг!онах проживания болгар.

Як об'ект досл{джоння лаксачпа система становить значнлй науковай 1итерос, оск!лыш дозволяв зробита споотераяеншг над функц1онуванням регионального вар!анту болгарськоУ кови з часу переселения до нашях дн!в, визпачита сутн!сть !ннова-цШгах процес!в та характер гЛ.т-човаоК взаемодП. Злачна ува-га прид!ляеться аиал1зов! стародавньо* /староболгорсысо?, старослов'ялськоУ/ за походкенням лексики, лексичнлх елемен-т!в усиоХ народно? тцорчост! /п!си1/ з огляду на Ух семанти-ко-стллЮтичн! особлнвоот! в досл!дауваному мовному континуум!.

Мета робота - зробптя опис лексика болгароьких гов!рок у Фуикц!опальному аспект! й на його основ! представим э ураху-вашим оцЬши мовноУ ситуац!? процоси, що в!дбуваються в болгароьких гов!рках п1вдня УнраУни; шсв!тлятя !снуюч! тонден-цН до субл!мац1Т досл!дауваного 1д!ому Л утворения койнэ, що в пром!жною ланкою на шляху до вегановлення корелятнвного зв'язку з лИературнш вар1антом национально! мова /I тут можпа конотатувага, що турбоги э боку осв!тн1х установ про по-крацення мовяо? снтуац!Т знаходятьоя у в1даов{днйст1 з !ма-пентними процосами в гоШрках/; на основ! всталоалеиня сутноо-

5

т! сп!вв!дношення "л!тературна ыова" : "д!алакт" на лвксико-семаятичному р!ш! назначите в загальному план! шляхи подо-ланкя трудаощ{в, пов'язщшх з поступовим заовоенням л!тера-турного вар1анту СолгарськоК мова в кол! д1аспори.

Зд!йснеиня нам!чвних план!в обуыовило постановку комплексу завдавь, що вшлагали свого р1шення в дан!й робот!:

- адзначити зояи ноишрення досл!дауваного мовного континууму, його CBoepiiHtCTb, обуиошену особливою комун!ка-тивною роллю, яку виконують болгарськ! гов!рки, функц!сну-вчл в !золяцН в!д 8агальнонац1ональяо? нош;

- визначити ыовиу ситуац!п в м1сцях проливания болгар-ськоУ д!аспори, до'сл!дпвин деяк! гытання екстрал 1 нгв!стачного зм!сту стосовио icTopi'i переселения, внутр!шньо1 м!г-рацН, деыограф!чного стану, мовноУ компетешШ ! т.д.;

- вотановлти способа реал!зац!1 досл!дауваного рег1сь-нального Шому р умовах б!л!нгв!зму /I частково пол!л1н-гв1зму/, поширеного я кол! д!аспори, а такоя в!дсутност! корзлятнвних в!дносин з л!тературндо вар!антоы та мовшш ыасивои в кордонах проживания болгарського относу;

- досл!дитн осноан! мова! процесп, що в!дбувааться в пересоленсышх /остр!вних/ гоЫрках, зокрема розвиток над- . д!алектноУ форми сп!лкування й виннкнення бессарабського

й тавр!йського койнэ; в русл!в!дзначених процес!в показати взкористашш украТнськоУ та рос!йоько! мови /ix писеиного вар!анту/ для утвореиая дзглосП; дати короткий опдс fcio-рН запровадасння mcemo'i /л!тсратурно1*/ болгарськоК мови в УкраШ;

- на фон! !нновац№шх процес!в показати наяш!сть центровках тенданд!й у roBipitax, певного консерватизму у ви-користанн! власнях ыовнах ресурс!в /перш за все в локсиц!/;

6

- застосовуюча 1оторико-атимолог1чиа{1 а пас шявити серед специф!уно¥ ль..сини гов!рох та народних п!сеш> народа!в бол-гарських переселеиШв староболгарсысай /старослов'яноышй/ шар лексики ,який не .мае прямая в!дпов!дник!в у сучасн!й л|-тературнШ бодгарськ1й нов!; досл1дати 1х стил1стична шко-ристалия в диску pot роэмоштУ шва;

- представши анал1з взаемозв'язк!в досл!дауваного 1д{-ому на лексичному р!вн! з fniBua гов!ркаш п!адня УкраУнн.

Дкарелом досл1дашшя в реПональна лексика, представлена в д!алактних словниках , або вллучеиа з науковах праць, побу-дованих на матер!ол! болгарських ;.ересоленсышх гов!рок /робота I.K. ЕуШиоУ, В. I. /ЛолтораднввоУ-/ ЗелениноУ, Т.В. ШвецовоУ, Ы.С. Держав1на, С.Б. lepumreiiua, В,Б. Четко, Г.К. Еуравльова, Г.К. Бенедиктова, Т.Н. ШколаввськоУ, Н.С, Пощади, А.Ф. Цуаиченка, Л.Ф, Еараншш, В.П, Дроздовського, A.A. Моокаленка та 1и./, в! зб1рок л!сань 11,Каус$маиа, А.Варбансь-кого, Г.Шкова, ВЛолакова.та !н. Кр1м того, чаотково внкорио-товано матер!ала болгарськомовноУ преси /з серодина XIX от. до наших да!в/, !нтерв'в I бео!ди для Болгарського рад!о /арх!ва/, власа! записи й нотаткя, зроблон! п!д пас експеди-ц!й, а такоа спостерехення над гов!ркою «ого р!дного села

/Еан!вка Болградського району ОдеськоУ обл./, що ведуться з! студентських рок1в.

Матоди досл!дхбння.У дисертад!У в основному Еикориотано метод л!нгв1стичного /!нтегрального/ опису 1з засгосуванням пор!внялы<ого, !сторично»о та л inraofеограф!чного прийом!в анал!зу лексики. 1нтерпрвтац!я складного й малодосл1дженого магер!алу вшагала застосувшшя iiranx мвтод!в, эокрема со-ц!ол!нгв!отичного при виявлвнн! сутност! даного !д!ому, його функц!онуйанн!, эв'язк!в в фольклором 1 культурою д!ао-

пори, а також з контактуючама мовами, пра розгляд! олемон-т1в mobhoí ситуацШ приЯоми згставного анал1зу вакорасто-вуютьсч в досл1дж9ни1 взаемов!дношень лексики гов!рок та л1тературио'1 мови.

Роагляд окресленого в загальному план! комплексу питапь вазнача« паукову новизну npaui, адаа спробу цредставати опис функцiопальноí с1ратаф|кацП лексики болгарськах гов|-рок як еданоУ састе.ма в украУнськШ славгстццг здШсноно • впоршз. фа цьс.чу було сингазовшю дослхдаеныя з дхилокго-логП, соц1ол1нгв1ст1!кн, Teopi'í новознавства /прац! М.С. Дор;ав1да, С.Б. Еорнштейна, Ог.Сгоикова, Ы.Шаденова, Т.Бо-яддхева, и.Вндвкова, О.С. Мельначука, В.М. £усан!вського та íh./. Важлаве значения в наш час мае танок увага з боку сус-пЬхьсгва до розвитку нац1оизлымх мов, захода щодо эабеапе-чешш Ух в1талыюст! й застосувашш в багатьох сферах внут-р!шиього зшття держава. IIa цьому фон! особливо гостро в!д~-чувасться потреба не т!льки в традздНшух досл!дкеннях ре-г1оналышх особливостей окрзмих говДрок, швептаризацП лексика i т.д. /що конче необххдоо, напраклад, для выяснения i'x д!алектно\" приналежност!, подготовка словника Солгарськах гов!рок УкраУнн í Молдова/ - важлнвого значення набувакть п!дходя, з дети i вазначата сутн!сть mobhoí дй!сност1 й, зокре-' ма ступШь впкорастання pijaioY ыова /як р}зноввду нтЦональ-ho'í/ на сучасному erani,

Новам аспектом у. досл!дас1ш1 переселекськюс гов!рок в Ук-

pa'nii s 'ix розгляд як мовноУ систе*«, що обслуговуе павыай

»

соц!ум. Такай п!дхгд грунгуеться яа зроблеких спосгережоннях, як! св$дчать про прагненкя анаШованого !д!оиу до виходу за меж! побутового сп!лкувашш, розшарення його функц!й, яке значною мi рою гшявляеться в ужаванн! лекенчнах .еле,мент гв л1-

8

теритурннх мов /росШьшн, укра'УпськоУ, р!даа - румунсько!/, а такой у зал} .¿ни! у внгляд! своврШшх вкраплень фразеоло-г!зм!в та фраззодог!зовашгх сполучень, цдтацП 3 визначних твор1в худо&ньо? л1зератури.. В дН цих твндеиц!й. за нашими: спостервжешшмн, важливу роль вШграе фольклор I особливо самобутня народна п!сня, необх!дн!сть досл1днвння якоК ви-пливав не т!льки з фушп^онального, аде й зогальнокультурного погляду на мову. Сл)д зауважитн, що сдециф!члай характер лексики, П особлива сеиантична субстшщ1п в народа!М творчоот! д}аспори ще не була об'вктом уваги з боку науковд!в.

ШдповГдно до здГйснюваш-.х у 1олгар{ ¡' доал1даень, що маюгь на мэт! представнти лексику болгарських гов!рок у (I зв'язках 1з отароболгарською лексичною системою, у робот! проведано аиал!з релевантных в!дношець на иатер1ал! перэселенсь-кнх гов!рок. Таким чином одержано новг додогков! дшц, як! становлять наукошй !нтерес д. ; болгароького мовознавства та палеослав!с'тики,

Свовр1дн1сть дексачно'1 система болгарських гов1рок у типо-лоПчному план! значною ы!рою псяснвзтьоя не т!лька еволюц!й-ними процо.саш, аде й наел 1дкш.ш ьЦямовнкх контакт!в - особли-воУ проблематики, яка не була предметом паукового анал!зу, При цьому розглядаютьсн склада! вштдки лзксачяого проннкнення на фол! широкого ареалу, що охоплюе кЬчька мов у вс!й складност! взасмод1й м!ж ними /дав., напрпклад, результат анал!зу болг. харман/. У кол! ва значено* проблематики особливе Шсце займае опоотераяення над Солга; "ько-рос1йськов взавмод!ею. Постановка цього питашш в пршщип! молитва лншэ при особливому за своТм модусом побутуванн! фрагмента нац1оналыю1 мовд, який функЩо-нув поза меиами основной етЩчноК торш-орН, ! в цьому в!дно-шенн! блнзькнй за статусом з моьою рооШсышх лерос0ленц1в.

9

Под£бн! спостерэження мають теорвтичну ц!нн!сть, обуыовлеяу не т!лвки прагматичною спряыован!стю цього досл!даення -вони ваалив! для болгарского мовознавства в ц!лог.?у.

Теоретична та практично значения робота внзначаеться насаыперед тим, що в нхй. розглянуто комплекс пптань, пов'я-заних з функц1оиуванням бодгарськоУ мови в УкраШ. Вэзроб-ка ц!еУ проблематики ..абувае особливого значения тепер, коли в наш!й держав! здШсяюеться ц!лдй комплекс заход!в, по-в'язаних з реал!зац!ега прографи мовного буд!вшщтва в м!с-цях проянвашш наЩоналышх ыеншостей. Представлено досл!д-яення зыачною ы!рою стосуеться витань етнол!нгв1стики з ог-ляду на то, що в ньому широко представлений 1оторако-етимо-лог!чний аспект: результата анал!зу специф!чно'< лексики го-й!рок мокна залучата до студ!й над етнокультурниыа продеса-мя, що в1дбуваються в м!сцях проживания болгарсысоУ д!аспо-

ри. ,

Незважаючя на його переважно практичпу спрямован!сть, дане досл1да.ения в Сагатьох взпадках торкаеться взавмозв'яз-ку л!тературно¥ мови й д!алект!в, писемноУ та усноУ мое, контакт }в з генетично спор!дасгами та неспор1днепимн мошки, м!иговноУ взаемод!У, мовного розвитку, двомовност! й б1л{нгв!зму, питань функц!онування мова за межами проживания основного етносу та пших вакливнх у теоретичному план! проблем. У робот! представлено аная!а мовноУ ситуащП, на-хрослепо шляхи, направлен! на тодолання трудяощ1в при за-своенн! л!тературного вар!анта болгарсько? мови. У цьому ро-зумШн! робота мае прагматичну спрямоваШсть, пов'язаау .з турботов про в!тальн!сть !розвшок болгарськоУ ыови в Укра-Ш.

Адробац1я робота. ДисертацЫ обговорена на сильному заслони! в!ддШв загильного иовознавотва, слов'янськах ыов, нов народ!в Украина Гвстдтуту мовозпавства !м. 0.0. Лотебн!. Результата досл!даання апайшш в!дображения в 20 иубл!кац!-ях, у допов1дях на И конференц!ях /у тому часл! ? м1янарод-ндх/ в УкраШ 1 Болгар! Ii /Kais, Харк!в, Одеса, С<н>!я, йвс-тендил/.

Структура 'робота. Лдсертац!я складаеться з! вступу, п'яти роздШв, васновк!в, карта розмЬцання болгарсьного населения в УкраУн!, описку ооновноУ викорастаноУ л!тература.

IIa захает випоаяться так! поликення;

1. Констцтутавн1 оэншш болгарськоУ мова в УкраУн! у функциональному план! вазначаються YY травалою !золяц!ею в!д основного цасаву перебування мажоритарного относу Й в!дсута!стю

взаемов1дношв1шя з л!тературним /стандартизована«/ вар!антом нацЮналыюУ нова.

2. Залежно в!д остального контексту, mobhoi кошэтенц!У комуп!каят1в та прагматичноТ налравленост! васловлюзалня в умовах б1л!игв!эму широко.вяаваюгься украУнська та рос!йська мов* /а подекуда й румунська - переважно у вагляд! лексачнах вкраплень/ не т1льки для эапошвшм в!дпов!днах лакун у р!д-н!й мов! пореселешд!в, ало 1 в деяках вападках для створоиня дохлое!!. 3 ц!ею ж метою оп!эоднчно вакорастовуеться цатуван-яя э художньоУ л!тератури, народпоУ творчост!.

3.В1дадачви! явица можна розглядата як ochobhI конструк-тавн! елемрнта для тапо; г!эацИ мовноУ ситуацП.

4. У типолог!чному план! в!дм1нн1сть м!к оемантичноп на-повнэн!отю лексака гов!рок t л!тературиоУ мова обумовлена там, то утворення втораннях эначень як опоо!б ном!яацН шляхом мэтон!и!У 8 метафора представлений в доол!дкуваш>му !д|-

II

OMi б!льш редукошно в noptEiiiuuii з литературное ыовою.

5. Цром!*ну ланку Mi» л!тературноп мовою й гов!ркши займае бессарабоьке /болградське/ i тапрШське /преславське/ койне, надд1алектн! форма в мов! нащадк!в. болгарських пере-селенц1в.

6. 0рган1зац1Я ввд?чничо! справа, розповскщження преси, вивчення pijuioi" ыови в школ! та i"f застосування в д!ловодст-в! св!дчать про imaupeuicTb писешого болгарського слова в колх д1аспора i спробу вперав ввести лхтературну иову в o6ir У другШ половин! XII ст. /дзяльнзсть Болградсько! г!мназП/, в часа колектив1зац!'[ /20-30 pp./, утрете - з початку перебу-дова й демократнзацН лашого сусд!льсТБа.

. 7. 7 лшссичнзй cucreui болгарських гов!рок збер1гаамься лексичн1 елементи та apxai'4Hi значения, успадковаи! або засво-eiii через госереднацтво 1нших мов i3 старослов'янськоУ мовн; саред них - t тши, що фушсвдопують лише в остр£вних voBipnax.

8. ФуигаЦонування розглядуваного 1д1ому у в1драв! в!д л1-тературноУ мовд пов'язане з особливим статусом усноУ народно!' творчоот! /перш за все niciii/, лексичн1 елементи та фразеоло-т,1чн} сполучення i кл!ше якоi влгористовуються в розмовн!й мо-в! у вигляд! цитат.

9. Лекснчна взаеаод1я досл}даувандх переселенськах говхрок э 1ншями мовама та гов!рками та неоднаков! параметра вим1ру, характер м1аьчовлнх контактов е багатостороннЫ, впливи - вза-емняыя, хоча й иоокншсовимд за 1нтенсивн1стю.

10. Результаты 1сторнко-етимолог!чного анализу св!дчать про значн! за розы!раш !шювац!йн} процеси в локсачнШ систе-Mt, про збереження етн1чних особливостай поряд t3 засвовнням олеменг1в культури сус}дн!х народ!в /з < ляду на !зоыорф!зм в1дзначеких яввдЛ

ЭШот робой

У вступ! сегрунтовуеться ваб!р те;ли дасертацгУ, it ак-туалы^сть J новизна, вазначаються в загаяыюму iuiani проблема 1 завдання, метода анал!зу лексика, снедаф1чн1 риса мови болгарськоУ д!аспора в УнраУн! у функцJопальному план!.

У перлону роздШ "ЕОЛГАРСЬКА Д1АСН0РА НА ¿ГШЧЫП KAPII УКРАИМ* розглядавться иеобх1дн! для з'ясуванкя ков-ноУ дНюност! /сатуац!У/ в досл!дауваиому, pertuHi питашш про чао внникнення болгарських колон111 у ¡йвдеиннх /Еесара-б!я/ та niHiiiHJX районах Одещини, на терчторП Запор1зькоУ та К!ровоградсько¥ областей, у Кр му, вогнища переселения, внутр!дшя м!грац!я /зокрема засвоення безсарабцями степ!в Приазов'я в I86I-I862 pp., процеси урбан!зац1:, внасл!док яких 42,65/6 нащадк1в П0реселенц1в тепер ыешкае в м|стах/, що призвела до порушеиня едаосг! етиосу, в л1нгв1стичному план! - до подальшого руйнувался ареалышх явищ та |квар1-антних особлявостей, успадковшшх з мови метрополГУ. 3 1н-шого боку, ocTptBiiuil характер болгароьких ronipoK, Ух 1зо-льовая!сть в!д основного мовного масиву сприяли п1двщеншо Тх функц1ональноУ значущост!, прагненню до розшироння сфери ix уживашш, що проявилося в актав!зоц!У м!жмовних зв'язк!в /див. npai;i B.C. Наценка, В.Л. Дроздовського, С.Б. Ееряштей-пи/. Нров{даою тенденцию в цах провесах е вэаемод!я з ро-с!Йськов та украУнськои мовама I, зокрека,вшип ix л!тера-турних вар1ант1в через осв!ту, еасоби масовоУ комуи1кац!У, д!ловодство f т.д. На -уп1нь !нтенсивност! цих пронесJл певний в!дбатол ааялало перебупанш болгар у pfsjwx геогра-ф!чних зонах та- . Ух иеоднанова подяльша (г.торачна доля. Напряклад, до жвавях болгорсько-молдовськах м!жмовгшх в!дносип, що в{дбувалаоя одиочясно вбессорпбському psrtoni, 13

додалася ¡нтенсавн! вплавя з боку л!твратур:ю1 румунськоХ мова /в И усноыу й пасемиому вар!аят1/ протягом трьох дэ-сятал!ть 19X8-1940, I94I-IC44 pp./.

За данями осташього перзпасу, к!льк!сть болгар в Укра-THf стаяовать 233,8 тас. ос!б або 0,45$ воього населения. За цяыи покаэнякс;а вона на шоотому м!оц! - п!оля укра'1нц!в, рос}яв, евроТв, б!лорус!jj ! молдован. В!дзначиш, що це ыай-чиоельн1ша егн!чиа група аа ыежамя мажоритарного етнооу. Роальп}сть цах данях, як! 1нкола п!ддшоться кратиц! як не-об'внтавн!, Шдтвэрдауеться й демограф1чною статмотакоЬ /предсгавланою в j»<5oTt з I84S р./, до якоК для оценки ыох-ляве застосування евристнчнах п!дход!в. Болгарське населения розташоване дафузно: найчасэльн!ш! компайтн! трупа знаходять-ся в EeccapaSJY ! Тавр!?.

У кол! !ншах над!оналышх ыаниостей болгарська д!асдора' мае свое обляччя: 1'i |стор!я св!дчигь про наааявречн! доояг-нення в п!дйом! с!льського господарсгва та еконоШка в м!с-цях прокввання, в осв!т! й культур!, у вазволенн! прабагьк1вг> щини в!д османського поневолення та забудов! hoboY дерасави. I! значения й дал! зростатаме у в!даосанах м!к УкраУною й ■ Е :гар!вв.

У другому роздШ "ФУНКЦ10НУВММЯ БОДГАРСЬКО! ШВИ В УКРАЙ1" анал!эуеться статус досл!дауваного Шому, сфера застосування та його роль в опясаному coitfyMi. Зокрема, конота-тувться його пор1Вняно вузьк! параметра ваавання, обыежен! розмовло-иобутовою сферою, як1 знаходяться в протар!чч! з комун!кативни;.ш иимогама в наш чао, що змушуе його носПв як СШнгв1в у в!дпов1дн!й сатуадП аклвати !ншу шву. Зв!дем ! невасокай, ала стаб1лышй протягом трьох десятал!ть показник --69,5? ос!б, що вважаоть р!дну мову новой овоеЧ нац!ональнос-

14

т1, невизначен1сть в!дносао ступеня УУ волод1ння /такох взбита в дшшх иьрепис!в населения/.

Ся1д сказати, що на противагу сучасному станов! розгля-дуваняй !;;lou з початку floro вШрваност! в!д материкового мовного континуума ыав п!двшцэну фущщ!ональну навантажан!сгь, в!д!граван консол!дуючу роль у новому свредовищ!, почав за-стосовуватися подекуда в д!ловодств1, а невдовэ! - в систем! ocbItu. В1дкраття початковах ик!л з внкладанням р!дноУ мова, I особливо ЕолградськоТ г1мназ1У !м. Св.Св. Карала i Ызфод!я з власним ввдавпацтвом /яка протягом IU6I-I877 рр. внпустило 57 назв кнаг, газет 1 журнал1в/ слшулгаало ц! процеси; таким чином було эалровадаено л!тературну /писемиу/ мову Í нав!ть зроблено спробу П нормал!зац!У /у п!дручяаках С.Радулова/. В!дзпачиыо, що в цей перЮд i Y внутр!шня структура була най-б!льшо» м1рою адекватна т!й надд1алектн1й систем!, то надувала ч!ткого окряолання в умовах ыетропол!У, Однак в оотанн! десятал!ття XIX ст. поширелня писемного олова поступово при-пиняеться ! в1даовлювться - тнмчасово - пюля виходу в

1923 р. в!домо'< постанови про забезпечення р!вноправноот! ыов, зг!дно з яков повоюдно /£ессараб!я тод1 перебувала в склад! ТуыунН/ в!дкриваються нац!ональШ тот, пвдтехн!кум у Прес-лав!, ДержавниК болгарський театр в Одео!, розгортаеться ви-даьаича д!яльн!сть. Характерною рисов л!твратурноУ мови цього пер!оду в в!дчутний вплив з бону ооЩолэктз, ший включав не т!льки рег!онал1зми, але залеяно в!д мети виоловлення I не-олоПзми нрв!тнього чаоу украУнськоУ та рос!йськоУ мов. Зрозум!ло, що пом!тно зросла нав1дпов!да!сгь у сп!вв!дношэяа| м!ж материковим та оотр!вним !д(омами передуо!м на лексичному ptBHf, на граматичному - окор!ие в|тсл!док нормал!зац1У /стан-дартизацП/ пвршого. Цв розходиошш дехго з лисьме>шия!в Í критик!в невиправдано намагався абсолютизувати Й в дуо! того ча-

15

су було запропоновано нову орфограф}ю, дискутувалося питания про утворення регионального вар!акта болгарськоУ ыови. Зро-зум}ло, по на фон1 здобутк!в у цьому налрямх, як! мала пози-тавШ насл!дки для д!аспори, так! кроки були марними.

3!дзначен! спроба вста; лшешш корелятавнах зв'язк1в з л!тератураою новой е е"опл1цатнами проявами тенденцГУ до Титоград} У гов!рок, яка ваклмкала появу бессарабського га таврШького койке /гнтерд}алект}в/, д1алектна основа якмх та спос1б функц}онувашш описаний у загачьнах рисах в робот}. Складовам елементом шдел! досл!дауваного }д!ому е л1та-ратурна /стандартизована/ украУнська та рос!йська мовд/а та-кок Ух розмовн! вар1анта/, вживания яках регламентоване в акзоглоспН! ситуацП стил1стичною даференц4ац}ею. До того ж вони в основним каналом для одзрнання оф!ц}йноУ, загальцо-культурноУ, науковоХ та гн. пфэрмац! I. Спостерекешш над функц10налышм статусом мовних формацШ дозводяе зробиги висковок про иаявн1сть збалансованост} у си!вв1даоп9КН1 з болгарським Шоком, а наявн!сть нздиаяектнэУ форма ыови /койне/ е гарантом стаб{льпост} ¡1 р1вновагн, Певн1 розход-кення м!к формад}яма "р!дна шва" : "оф1Ц1Йна мова" спостор!-гаеться в невеликих соц!умах /типу Тера}вка МаколаУвсйюУ обл./. Зрозум1ло, що засвоення л!торатурного вар1анта р!длоУ 1.Ювя призведе до певноУ зы!нл 1снуючнх параметр!в розгляду-ваного взаемозв'язку. ВШгасна ноза'лкнен!сть } прочиклав!сть роэглянуваного тут об*екга, поза всяким суьш!вом, е виявом прагноння до розшароння комун|кативних та когнхтивних якосгей 1д1она, 1 в цьому розум}нн! можяа ствердаувати, що функц1ону-вання оф!ц1йноУ мова частково кошвнсуе в!дсутн1сть зв'язк1в з л!тературним вар!антом р!дноУ ыови.

ДеомоыИсть створюе можлавост! для включения до структури

16

болгарського речения окремих лексачлхс оданнць, а Ижоли й ц!лих синтагм /словосполучень/ при в!дсутиост! в!дпов!д!ЫХ експонецт1в у р!дн!й мов! /напрнклад: Както вече гьлчЬте, искш да изведя свид^телство о роудении за доцеря ми/. Зн-кораетшшя под!бно'У матриц! з цевпорядковаш!стю у впбор! П алеиент!п з{ сх!днослов'янських мов с таполог!чною расою в конструпванн! речень у досл!даувапому согцу:.!!. 1х валик-нения дптерм1новшю прагматичной спрямовашсть вдсловлен-ня 1 в!дсутн!стю ч(тклу. ор1ентар!в /!нпар!антимх оэназ:/ в новн!Й д!Йсност!, в той час як в материковых формац1ях по-д1бни(! зв'язок з л!тературним Шомом в!дбуваетьсн в одн!й - мбвн!й систем! /д!асистем!/. 3 !ншого боку, на йй основ! можно констатувата, цо п!сля переселения подальшип розвиток остр!шю7 та магераково'1 <}ормац!й в!дбувасться в дастантнях та !зольова!И{х ареалах, п яких посл!довна стратиграфия !н-новацШих язшд нас в!дм!нняй характер ! пязначасться неод-изковим сп1вв1киотекпяи книжного та д!апектного, нсв!дпов!д-и!стп в м1кмовикх взаашнах, тощо.

Перекодування частяни васловления на !ишу иову в дояких

до

випадках пов'язане з прошениям оновлепця ютзчовах лексичпях елемент!п, утворешш експрес!У', иадания в!дт!ику кннлшостх, вкшуканост! мов! адресанта, ио призводдть до вянашшшя дя-глос!!. Напраклад, поряд з трздацхйнкми .рмулама ирнв1тан-нл п!д чао вос1лля вкл чаяться вкраплешт тапу хай шастать Вам /даст« Вам/, у до'бру путь, рос. совет Вам да любовь, с_ законнкм браком, создать семьи ! т.д. Данкй феномен пай-б!льи пошареннй серед !нтел!генц!'1 й част^ше зустр1чсгстьоя в зразКах бв1'!лйвост!, у розмовах на професШгу тематику. /Ио-рапо не знаох народната муззка. Тя о ко-трудна чем кла-снката. И-размер, а ритм другой/ ! особливо в пуСл^тих

17

ваступах /Тук искам да напомни извастната декларадая о наде-лаыоста етой тараторам/. 3 часом под!бН1 лексеш й конструк-ц!У позбавляються стал!с-?ачно1 в!дм!чаност! ! стать фактом мова.

Одним з важлавах еспект!в досл!дження е спроба нам!та та !мов!рн! шляха засвогння фрагмента лексака болгарсьхоУ л!те-ратурно*!' нова предстаьлакаш д1аспора. 3 ц1ею метою застосу-ванням Б1дп0в!днах рубракац!й анал1эуеться- в таполог!чному план! коло лексем, до якого разом з р!дною включаетзся укра- • Унська та рос!йська мова 1, з другого бону, в!дпов!днака л!-тературно'г" болгарськоУ мова. Цра цьому посл1довно розгледа-ються тотожн! в семаитячному план! словоформа, серод яках вад!лявться м1крогрупа з нев!даов!дн!стю в анцантуацП, гра-матачному род{ 1 т.д. ПершхЛ стулЫь у градугаанд! сеыаятач-нах в!дг.пшюстей становлять лексема, цо протаставляються 'па-явн!стп в ц!льов1й л!гературн!й мов! конотатавного В1дт1нку /гьлча "говорати" : гълча "т.е.; лаята кого"/., дал! аиал!зу-вться вападка фуш:ц{знуванпя переносного значения /бележа "ставата вхдмхтку на вухах овець" : беледа "т.е.; в!дм!чатя, констатувати новай момент у розватку", бомба "бомба" : бомба "т.е.; неспод!вана новяна або под!я"/, тощо. Функц!онуван-ня в по'д1бн!й семзитичн!й модель за якою утвориготься й нао- • лог!змя с вйзначалытю расою лексака л!тературноУ мова. Дал! експонуються лексема з додатковам значениям /гьрло "горло" : гърло "т.е.; а.чПна", успех "уешх" : успех "т.е.; оц!нка"/, в колг яках ваимкла й торм!нолог!зован! /дзнасям "ваносата"> "експортувата", а зв!дса а зное "екслорт",! в1дпов1Дно внкоям "!мпортувата", внос, плоча "кам»я,ш плита, кам!нь" "платхв-ка"/, засвоення р1энах параыетр!в пол!семаптачного Iкто;,тис-го слова /купон: "грошова одкнаця; талой : купон "т.е.; ве'пр

18

танц1в 1 розваг"/, а подекуда 1 зворотн! чроцоси/кьща "д!м; квартара; к1шшга; родина" : къща "д!м; ф!рма, салон", що призвало до ваннкнзшш омон!м!Т, у тону числ1 й м!кмовно'1, паро-н1м1! та енант!осемП. У цьому ж контекст! роэглянуто продук-тавн! словотворч! модел! в л!терагурн!Я мов! на фон1 в!дсут-ност! дэриват!в з деякама форлантшиа /азвън,- она-, изно-/. оймеженай характер утворень на основ! словоскладань /напрак-лад, з першим компонентом адро-, як! зустр!чаються в материковому мовному середоващ! в 13 словах 1 В1дсутн! в остр!вно-му !д!ом!/ ! т.д. Зрозуы1ло, що в сигуац!? в!доутност! одинаць вараження мимовол! вдашься до пои,/к1в рефврент!в у схШюсло-в'янськах /л!тературнах/ мовах.

Спостереження над лексако-семантачними процесама наатов-хують на думку про п8рспективн!сть розгляду досл!джуваного об'екта з точка зору ономас!ологГ/ ! спосо<51в утворення дара-вативноТ семаитака, яку називаоть танок вторанною ном1нац!ею. Зроблена зв!рка значного фрагмента лекоикя в труп! !меннак!в з семантиконом1пац1Ш(ими моделями, описашши В.Перн!шкою, по-казув, налриклад,- що утвореши втораннах значень метон!м!ч-нам шляхом зб!гаеться эаналог1чниш яващама в л1тературн!й мо-в! 1, навпаки, значн! розходження опостер!гаються у випадках метафоричного переносу, внасл!док чого, за нашими спостережен- > ня.<и, дана лакуна /"метафорична 1стнг.а"/ легко заповнюетьоя при засвоенн! писемпоТ нова.

Визначоння основнах характеристик уливаяня лексака, роз. гляд И у галолог!чному ллан! по вШшшенню до л!тературного Еар!анта дало можчмв!оть повн1ше опнсати окладну модель функ-ц!оиування досл!джуваного !д1ома, що важливо в теоретичному план1 Й мае першорядне значения для виройлвння загалыых ре-комендад!!!. 1 методаки викладання, усунення д!алектних рио при

19

вакорастшш! стандартизовано'! мова.

У роздШ 3 " ЛаС&ЗСА ;1АРОДШ Л1СЛ1Б Е-вССАРАЕСЫйИ. ТА ТАВНАСЬХИХ ЕОЛГАР " розглядаеться спецаф!чнай характер слова в текстах уснах поетачнах творив, зв!дка воио у вагляд! цитат нер1дко ф^гуруо 1 в роз:.:овн1й ;,юв1. Особливий статус поетачпсго слова 1 взагал1 п!сн! в болгарському coniyt.it по-яснюеться його кезаперечлаваш художньо-естетачннма якостя-ыа /до яках додаеться иелод!йна орган 1зац!я , манера пако-г папня п!сн{/, а такой в!дсутн1стю конкуренцП з Соку пасем-ноУ над1онально1 мова / У! худо;шьо-поетачного шару/. Поварен! в анклав! п!сн! значно» м!рою позбавлен! Д1алектнах особдавостой, иона по утворюють за певнима ознакаш суц!ль-нах ре^опальнах ;.:асав!в /зон/, як це нае м!сце в метропо-

Л11.

3 огляду на надд1алектнай характер та естетачн! функц'ГУ цах творзв мояна погодотася з там, що вони иаоть деяк! раса, властав! л$тяратурн1й мов! /особлаво в !зольованах сопунах/. Б1льш того, в Ух текстах Ф1гуруе певна к1льк!сть лакеем, що маг в!дпов!дникл в л}тсротурно;,!у Шом!, а значить !снуе в св!до;.;ост{ нащадаив переселенЩв у вагляд1 на-савного запасу сл!в, япай мояна ванорастовувати пра заово-еин! шсемпоУ мова. Урахування цах обставан вяклакало иеоб-х!дн1сть представати огляд осношах зС1рок народннх п!сень, почанаюча з нам!р!в Ю.Венел1на вадати 31бран1 нам серед м}сцевнх болгар в Одес1 твора. Еажливою иод!вю для подаль-шоУ робота в цъому напрям! стала иадрукована в 1868 р. у Еолград! "Програма для збарання зразк!в усиог народно г ело-весност! ! м!сцевах гов!рок", в явИ густиться ваклаве в концептуальному план! узагальнення про значения таках ма-тер!ал!в "для минуло!' дол! шва на всьому простор!" ще до

20

оформления I дей про ареальну л!нгв!стаку. В к!лькох номерах журналу "Общ труд", да було надруковано програму, з'явалася Й пери! публ!кацП з!браних п!сень за п!дпасом 1.1ванова, а в 1872 р. окремою кнажкою у Еолград! вайиов "Ёьлгарска народен оборнак" В.Чолакова. В часа, кола активно в!дбувилася нормал!эац!я л!таратурно! мова, автор паше, що граыатаку сд!д будувата на основ} анал!зу под!бнах поегачних текст!». Серед 1нших публ!кац111 в!дзначимо в!дом! зб!рка Г.Янкова, А. Вярбанського, кап!талы1у пращо Н.Кауфмана "Народна песни на българате от Украанска а ¡Лзлдовска ССР", матер хала яках поолужала основой для наших спост^режень.

В1дзначимо, що як одиниця анал!зованих текст!в слово меншою м!рою заэнае зм!н, оск1лька його функц!онування ра-гламентована мелод!йною орган1зац!ею та художньою ткананоо твору в ц!лому. Внасл!док цього, в багатьох вападках значения сл!в розмаваються, лозбавляються ч!ткого окреслешш, в1д-буваеться десвмантазац!я, що зрештою приводить до утворшшя постШяах еп!тет!в та фразеолог!зованах сполучень тапу отуд-на вода, сур/а/ елен/а/, врана коня, и(М011__бог_, вацэн господ та !н. У прародн!Й рвакц!? рецеп!ента на реконструкд1ю 1м-пл!цатнах за зм!стом елеменг!в з огяяду на сутн!сть дискурса ланакав експрас!я - в .слов! наче неспод!вано вривасться в!д-творонай зм!от. Це стосуеться "ередус!м локсем, що но мають прямах в!дпов!днак!в у мов!. Наприклад, стал!стачна в!до!че-и!сть оотани!х двох сполучень заоезпечуеться прикметнаком, який мамовол! асоц!ветьсл 'з! словом ласок "васокай", шо ва-ступав в ном1натавному значени!. Лексема вишен за походаеп-пя'Л - рефлекс ст.-ол. йЫиинг, одне |з эначень якого реал!-зувалося в сполученнях з богъ ,госпо&к , жизнь, слоьс 1 стало основою для вннакнекпя шляхом субстантавацй' !мошшка

ВШкИии "бог" /характерно, що його семантику збер!гав укр.

21

виан!й/. До в)дзначзиах старослов'янських спадученнь, що збе-р1гаються до нашого часу в п}сн}, додалося й нова - вдшо вебе. Немав сумн!ву, що перлий компонент фразоолог!чноУ ода-няц! студаа вода з яскравам поетичним забарвленням; якай зна-хбдаться в корелятавнах зв'язках з студен "холодний", здат-пкм утворюватя низку слолучвнь /у тому часл! й.студена вода/, . так само е коптинуантом итарослов'янськоУ нова: стыдна /а ви-садяйд/ толостп/ стоудЬ И а: стоудьнъ, паралельного словоформ! стоул(Н1> . Пзказовам е й той факт, що сферой вкаванкя рудиментарно"! словоформа е п!'сн1 з б!льп абстрактна зм!стом /колядка/: Яз поисках студаа вода, тдй ш вода не дадаа /Ка-уф,, I, 434/. Серед лексем, що зустр!ча»ться переважно в ана-л!оованих текстах, окреслюагься павнсколо утворень з суф. -до: баграло, белило, венчало, женило, купило, кървило, кър-мило, носило, поило, солило, черпало, чървало, саред яках зй-ф!ксован! в отарослрв'янськ!й мов! лшв носи/о "носило" та . солило "отрава, Ужа", що св!дчнть про те, що в данону ви-падку ми маемо справу з.даввьою словотворчон моделлю, яка в 1Х-Х1 ст. була реальнам фактом пасемноУ мова /пор. наявя! ва-х!дн! д}сслова типу £пгриги"червон!та, баграга", Рёлнти "с^лита", вЬньЧ&ти»в1нчатн, ушнчувати", Н^нити , . коупити, кърмити "годуватн", носити , солит и та 1н./. Частина лексем - утворення п!зн!щого часу, що з'явалася в. ■ русл} тих словотворчах та семадтачних процес!в, Як1 .розпоча-. лися в мов! ще в серэдньов}чну добу. Властявх Ум новизна ! по-етачне забарвлення,обумовлен! в!дсутп!атю ч!тках сомактачнах контур!в у текст! п!сн! асоц!атнвядми зв'язкаш /!нкола далеким 1 непрозррами/, що вона вакликають у св}доыост! слухач^. Иаприклад,- значения лексема белило ваыальовуеться на. основ! синон!м!чного вякористання в текстах сл!в бял "б!лдй",

22 '

черв&и "червоний", хубаз "красавай, хороши«", при чому. <31— ляй кол1р у болгарськоыу фольклор! асоц!юеться з поняттям "краоавай" сгосовно «¡ночах образ!в /характерно, що данай в!дт!нок упарив в!дзначав новай болгарсысай словпак /РБЕ . I, 906/, кодаф!куюча лексему блл з пом!тою "народио-шетач-не"/, 1 цей факт мае глабоке п!дгрунтя: •пор. ст.-сл. /зашла *е Аоушл мхг л ы .../. Иеыав сумШву, що походаення другого компонента сполучешш стрела белопела иеобх!дно шуката в морфолог(чному вир1внювапн! лексема ба-лопар /пор. стрела белопера, птица белопера в п!снях п!в-деннослов'янського рег!ону/ п!д вишвом значиоУ трупа сл!в, 150 фулкц!онув в описан!й морфолог!чн!й модел!.

В1 да сачимо також наяви!сть свовр!дно оформлвиахатрабу-тивних ополучепь з !мвннакама чол. р. типу млада Бога, добра дара, врана коня, дребна лова, бяла Дукава та 1н., як! в релеванткама по в!дношешга до Ух в!дпов!диак!в у роз-мовн!Я мов!. Принайми! частана з нах /млада 1ога, врана коня/, на нашу думку, а рудиментами отародавл!х п1сносп!в!в I збер!газ морфолог!чниН показнак родового - знах!дного в!д-м!яку. До того к пераай компонент сполучення врана коня "к1нь вороний" /що ф!гурув в мов1 лапе у вагляд! вкрапления з народно? п!си1/, як показав !сторако-етамолог!чнай алал1з, окор!ае 1меннак, ужатый метафорично для утворення образу нестраманого скакуна, н(я пракметнак на позначення кольору| в!дзначамо наявЩсть в старослов'янськШ мов! омон!м1У словоформ вран* "вороний", вронл "ворон", а також сполучення на конг &ран% у Манас!ев!й хрон!ц!. Можлаво в цьому я значат: 1 ф! гурув 1 укр. во^он /пор. праклад з нар. п1он! "Козак конака о!длае, з коначаныюм ррзмовляв:

~Б!жа к, копи, б!яш ворон ая до тахото Д/нак" та в!д-23

MlHiiy кодиф!кац1П в СШ I, 740/.

Анал!з засв!дчуе, що в лексиц! ntcHl pi3iia:.iu гранта ви-св!чуеться окре«! явяща, характерн! для середаьоболгароького i давньоболгарського пер!оду в icTopíY болгарськох ыовя, а розглядуван! лексема мають глябанн! основа; пор., напраклад, ужявання слова санко як звернення також i до молодо Y особа xiao4oi сгат!, яке наивно е семантичним архаУзмом'з огляду на масштаба його поширення в п!вденнослой'янськогу мовному простор!.

Значит! !нтерес стаповять функц!онування топон!м!в у сфер! нарсдно¥ творчост!. Бона р!знопланов! за складом, не-однор!да! за частотою вживания. Зокреыа, в кал!гальному ви-данн! Н.Кауфмана, судячя з !ндексу до ц!е'£ прац!, 74 топо-hímh, серед яких, напряклад,- Дунай, що в pi3unx фонетики-морфолог!чних вар!антах зустр1чаеться 57 раз!в, та ¡зааУд /у няжн!2 теч!У ц.!еТ р!чкн/ - I раз. Йадем!чн! назви мають невелнку частотн!сть, ещже п!сня - не !сторячна хрон!ка з достов!рними географ!чними та !сторячняьш в!до:.юстяыи. I все я серед гак званах трапэзних п!сень траплягаься поода-hokí м1сцев! назва, оск!льки в нях часом розпов!даэться кон-кретщ под!* /Какъв е помин стаиало в .Търъклии село голямо-Кауй. 2, 137/.

У текстах перевакають ойкон!ш, цо з'явиллсь пря засну-ванн! населених пункт1в /серед них вяд!ляються успадковап! з батьк1вщ1ни, т.зв. перенесена топон!м!я, субстратн! i но-воутворен!/ як найб!лыа ст!йк! назви, поширен! ! в кдв!й мо-в!. Нер!дко вонд супроводауються пост!йнад еп!тетом голе село, який уживаеться i но в!дношеннв до болгарських м!ст /к];1М Соф! т/. Не о Ч1тки.м i сполучення голяма града. Ззага-. л!, топои!м!чнл? матер1ал народно! niciii дае багато приклад!в

того, як бл!дн!шають контура багатьох гэограф!чна! назв прабатькГвщан /Запаляло оа й, мала мауо. голя'ло сало Уьр^ НОВО, ТърНОБО, иамо Каиново — Кауф. I, 296/, Пов!тн! /оф!— ц'йн!/ назва, населених пункт!в зустр!чаються оп!зодччпо, нор!дао в сполучуваност! з традиц!йним. 1нкола другай то-пон!м залучаеться дов!льно або утворюсться штучно за фо-пагачною под1Сн!стю, чам розс!к>вться !нфорг.:ац!йна концентрата, порушуеться 1деитаф!кац!йт особлив1сть гласного !ман1. В окромаз^ вападках цю роль ваконумь 1 топон!ми, що ..айшла з актавпого вштку, пор. снолучоння Цуваловд - Гру-вловд /Кауф. I, 214/, друга част та якого - стара назва румунського м{"та Брегли.

Сказане значною м!рою стосувться 11 макротопон!м!в, цо характеразуються ц!лгм рядом додатковах ознак 1 орган!чно ' вкличаються в токстову кань,/ Шсн!. Бона часг!ше трапляють-ся в усн!Я народа1й творчост!, I це зуковлте ?х шаршу вгси-ван!сть, лронакненн!сть у сферу розыовно! нова. На в!до!ну в1д гЛсцевих найменувань вона нэ мають ч!тко окресленах контур!в: формування уявлоць про так! м1крсоб'екта, як Еап-кана, П!ран, Цараград, Одраи /Адр!аноиоль/ вгдбуваеться спочатку п!д вплавом пароддо'' творчост! й п!зн!ше збагачу-еться нового !иформац!ею, внасл!док чого вони залашаються для багатьох людеП фольклорнига символами. Ше ця обстав а-на дае н!дставу говората про сталютачне вакорастанкя- в!д-злаченого класу толон!м!в,. про оношпоетзку. Зрозу;.;!ло, цо твора, в яках зусгр!чагаться так! влосн! назва, належать до давн!шо? верства народно! л!с1Ц, вона мають спали ареал, а значать 1 умова дач здШснрння "авторськах правок" з боку ва-конавц1в. Па цьому шляху в{дбувалося узагачьне.шя деяк^х деталей, звуненпя реальнах ваы!р!в иароко.маситабнах геогрсф!ч-нах понять /»Ьраскало^олървод^и^ ... срвд_Чсрно люро -

КауфД, 417/усунення тх терм!нолог!чно¥ однозначность поиа-рення взпада!в фупнц1онувапня в атрабутавнах ополучепнях, по— р!виювальнах конструкциях - процэса, виклакан! вямогам» до утворення художиього тексту.

На фон! цах цроцес!в в!дзначамо як типолог!чну ознаку функц!онування деяках г1дрон1ы1в, орон!м!в, ойкон!м!в у сфв-р! народно)" п!сн| в Ух лоедналня /сп!вв!днесеност 1/ з апеля-тявама. Якщо ца лпще в б!лыаост! вададк!в - факт мовлення, то в лоетачноыу текст! воно вякорастовуеться для створання подвШюго плану, образност! /пор. бакадкик ип!дващано ы!с-це в горах": Еакадкак, Ешодаа, Еакаджа - п!сени! вар!анти реально! географ1чноУ назва Еакзджщиге/. Цровеста даферен-ц!ац!ю нав!ть з огляду на контекст вакко, Еа в!дц!ну в!д д!-ючоУ нодел! "апалятав"'> птопон!м", яка мае характер аагаль-копов реноУ ун!версал1'<, !нкода спостер!гаеться из так'ч!тко. варажена тенденд!я до створання под1бного сп1вв!даоша1шя в ■ зворотному напрям!. Внасл1док цього в1дбуваеться семант-чний перерозклад /своер!дна деетаыолоПзаШя/, що неоднаковою ы!-рою торкнувся розглядуванах нажче сл!в. Укв вдивання г!дро-н1ма йгнай у форм! мнояаня е кроши на шиху руйнуваяня йо-го сутност! ян власнси£г !мен!: Дунав , бастр!, студена, като тб.ете,Дуна_вд,от врьх от Стара Планяна... - Кауф. I, 31. Це яваще знаходать п!дгвердаенш1 в наявност! в розмовн!й ыов! праклад!в тапу Дунавате "Дунай та його надр!ччя", фразеоло-г!зыу данав вода "батато вода /звячайно п!сля дощу/", туна я сава "у велак!й к!лькоот! /в!д Туна.» турецькоУ назва Дунаю, 1 Савя/. Характерно, цо под!бна конверо!я розгледуваного г!д-рон!ма в украУнськШ та рос!йськ!й мовах в!дбуваеться в ме~ яах окрасланого самантачного потенц!алу, однак напряыя роз-вятку секундарнвх зкачень кожуть бута *>1дм!нними . .

26

Спецаф!ка анал!зовалах лексем накладав св!й в!дблок на Кх лексикограф!чну 1птэраратад1и: хоча 1снув р!зисб!й у ко-даф1кацИ словоформ' загорие, для 1люстрацИ' в словшсках 3ib^¿j наводиться праклада з! сфера народнох творчост!-, з яках видно, що в одних контекстах {деться про власну назву, в 1ншях - про. загальну. Остання виникае в ситуап! 'i, коли в реченп! вйлючавться, налриклад, iнав слово /експресавне як стил!стачний неолоПзм/ з пои^натишин значениям у фуцкцП' протаставлення /Бодухнзло й атгър, вот^£__от_загора, руса т задолз - Кауф. I, GI2/, що виклвчав !мов!рне виникпення уявлення про голсн!м, ц!лком можлаве в i тих внпадках через йогег прозору в'тутр1сн!0 мотнвац!га; Саме контекстуальна обу-мовленЮть змусила укладач!в нового багатотомпого словника ц!лком слушно вид!лати додаткопий в!дтхнок "ихсцо, цо зна-' ходятьия на гор!" -/ИЗй 5, Z'-W. 'Иапевно,протаставлення апе-лятив. : TononiM не с результатом 1!Ыовад№их процес!в. Скор!ше воно' санкретнчне, здатне пошзргаватася при по:ЛнацН р!знзх географ!чнах об'ект!в ! нефвати ч!ткост!' залезаю в!д обранях ор:енгар!в. На цо дукку наштовхуе Гснуюча даференц!-ац!я в !нилх слов'янських швах, а такок у давн!х запозичен-нях 'В грецьк1й, албанськ!й, !ншхыовах.

Прикладом дощо в!до!нлого"способу граисфор.чац!'! е слого-сполучения Дряно поле, до функцЮнуз як топон!м взключно в сфер! народно'/ д!сн! !, зв!сно, В1дчутне в онокастакон! кра-Тиа. Воко перебувае в р!зноман!тнах зв'кзкахÍ3 соредньов!ч-нок> назвои ведомого и!ста Цараграда/Константннополя/, ocni-вапого в п!снях. ¡.'южна стверднуватл, що топоним Дряно поле м!г вянакнути безпосередньо вяасл!док перерозкладу назви Адр!а»опояь, яке niauiuie ефорналося й як Одрак. Пра цьоыу не мскна не враховувагя й факту ¡снувания реального, в¡дорого

27

1 б п!снях ойкон!ма Дряново /< Д£ЛД "дерен, казал"/ та !н-ших Г0г!0н!мгчлах угьорэнь з ц1ею к могивац1ею. Власл1док дього, в поетичнах текстах установалася симетр!я щодо вако-растшаш тошш!м1в, яка в деяках вападках празвела до ва-' накйення атрабутавного сполучення в першому член! опозицН /В-Цэрш град обедовала, в Дреном поле мадпувала - Кауф, I, 212/. До реч1, само через наявн!сть ц!е! ж опозяцН ваыальо-вуоться п'евдай конструкт: !накше Дршополе - невазначвнай об'ект.

Саг,!ост1йиай 1нтервс становать фушщ!онувашш ойкоя!ыа Бодая /Бадана, Годама, Бодан града/, в якочу, судяча э ака-л!зу текст 1в /переважно !стордчного плану^ поедналася давня назва м!ста Вадана в Швн!чн!й Болгар!!' та Будапешта в УгорщанЬ _ «'

Гроблена!! анал!з представав фрагмент опасу функц! онуван-ня лексака народно? п!сн1...Поза увагою залашаллся.!ншомов-н! за походженнш лексичн! елемента типу касабата, назлъм, гврдаак -/преияла/, ыер^ер -/каыък/, ма-

лакен, доступ та 1нш! групи сл!в, анал!з яках сприятаме пог-лаблено.чу вавченшо ц!ех проблематика. Немае оумн!ву, що час-тана з нах поступово внд!лилася як осколков! на фон! удоско-&.лепня тексту. Згодом воян могла брата участь у створенн! тексту у вкгляд! ключовах сл!в,' штамп1в, експресавнах вара-з!в а5о п!дключатася п!зн1ше у вагляд! своер1днах цатац!й з в!домих твор!в: власне под!бндма ознакаш характеризуются в!сн! ново? доба, в яках спостер!гаеться вживания як на-олог!зм!в, так ! арха!'зм!в для надання експресП /пор. ура-вск, в якому опасуються под!1 Гроыадянсько? в1йнл: Гьоргю-вата пръвна пргвнина тя_^ш_пв11дад^а_погледна - ДЕ0£а__и^пъ-лон с тачанка... - Кауф. 2, 315/.

28

. За поширешПстю й характером щункц1оиувашш розгляду-ван! лексема - 5нтерд1алектн} й за ц!ею ознакою включаються в м!сцез1 койке, а такоя в королятавн} зв'язка э новою худож-ньоТ.'л!тературл.

. Розд1л 4 "СТАРОСЛОВ.'ЯИСЬК! ЛДКСКЧН1 ИШьг£ТП В БОДГАР-СЬКИХ ГОВШСАХ" прасвяченай актуальн!й для болгарастака пробломатац}, пов'язанШ з ваявлежшм давпього кару лекса-ки розглядуваиого Шому як ыаргпшлыюго /осгр1вного/по в1дношенип до нац!оналыюТ' мови. Цо св}дчить, що значка к}лъ-к!сгь лексем,яка мае форкалъну I сеыантичну в1ддоз}дц}сть у л1гературн!й нов!, для з|ставлення на залучаеться. Внасл1дзк попередньоТ селекцП в1;д!лено корпус лексики, представлений у виг ляд 1 реестровых /вихШшх, ураховупчи пор1вияльнп;1 характер словника/ та г'х старослов'янських в1доов1дш1к}в. У ' багатьох випадках установления _под}бного !золорФ1зму зпма-гало проведения спец!ального анал1зу, нер!дко 1з застосуван-шад !сторпко-етпколог1чного п!дходу. Цю трупу лексгоа роз-глянуто в окреыоиу п!дрозд!л1.

На основ} зроблепого з1ставлення мокла констатувати иа-явн!стьу. марг!нальи1й зон} зпачпо! к}лькост1 лексем -пря-мих контлнуант1в старослов'янсько1 мови, що збйр}гають ста-родавн! словофор.ми, архагчн! значения й в1дт1нки, в той час як у л}твратурн}п мов! внасл!док !шювац}Яи::х процес}в, збага-чения синоя!м!чш1Х засоб!в, дН тенденц!й до унормування ¡н-коли здобули актуал!зад}1 }нш! лекспчн} елсмектд, цо вкт!спили з активного углтку в}дзначен! старослов'япськ} рефлекса, пор. Гфешен_ "попередн}й, передни!" /щрЪжьнъ , л1т. предо-пен/, причпта "порерахувати" /: прочие г и , причь тД "зарахувати, зачислити", л!т. причисли, зачисля/, «некроз "наскр1зь, навпл!т" /: на с/<рол£ /з формантом 1нтенснвнос-

т}/ : на ск&о^-Ь ; з Л}Т, л,ов1 в1дсутн1й олвосл1вц;иЧ акв!-

29

валент/, дпхание (екснрес.) /: 46/ха rtnte ( л!т. иива душа/ та !н. Напевно, появу осташ&оК лексвш сл!д пояснити гпливом церковнослов* ячськоУ нова з огляду на Функц!онуван-ня деяккх лексем та сполучень тапу отец, плоть от плоти, doge с охрам "н! в якоыу раз!", во время оно та in. Знач -ний iHTepec становять семантичн! арха¥зма типу седа "сид!-тп; жити" /: с"сид!тн; перебувати, жити, залиша-тися"/. Е!дзначшо широкий ареал ц!е? самантично? модал!, поширено1 такой у розмовнШ мов! ыетропол!Т, а такой на великому балканському простор! - в румуноьк!й /рум. ^edes» гаoedea la taro '"¿tiíTn в сел!" з огляду на латин-

ське походаенпя мозша квал1ф!кувати як !мов!рну кальку з! староболгарського д!еслова/, а також у новогр. /кквоклt /, турецьк!й / otuxmaJc /, албанськ!й / гг1 / мовах.

"ifliCiuiM архаУзмом в також уживання лексеми одно /ино/ як присл!в1шка 1з значениям "iioctIíího" /едно_ вали " поспйно йде до1г,7, не за^ксоване в рег!ональн1й лексикограф1 í, а!д-сутне в новому словнику болгарськоУ мови /РБД/. Певне прояснения в семантичшму план! при розгляд! переходу числ!вника в присл!вник можуть датл вживания д!ал. едноман "безперерв-ио, постШно", едностивен "однаковий у вс!х частянах, пост!й-ни"", адиостайно "безперзрвно", партий кошонёнт яких мае семантлчну в!дпов1дн!сть э укр. одно "весь час, постШш, безперервно", в одно "одностайно, однаково". Наведен! приклада знаходяться у в!дпов!дному сп!вв!дношенн! з!ст.-сл. (¿чнг , кььш "один, одишшй" та ккг "якийсь, деякий", проте останне в скледних утвореннях реал!зувало сеиантичний дуал!ям /пор. uHoetpkHur, ъ "!нозераць" I, з другого боку ииорчгп. "однор!гий", иногласин "одноголосн!сть" та tu./. Про те, ао значения обох сл!в перехрещуватся,

св!дч1:ть прлкяад паралельного /сшшп1ы!чноА J вживания:

30

пни же от* нихъ рЪш^ /Сав. книга/ та (¿,ини х< от я мухз^</^/;»1ар1Тн. ев./. I це зрозум!ло, адав о Си дна слова

функц!олують разом /у пел. * еИш перша частила / ей-/

/

г доходаенням за31ченшшова проклитика, друга -1пь ^'Зьп* "1нший; о дли"- -ЭССЯ -6, 11-13/, а рефлекс останнього представлений у старослов'янсыдах складних утвопеннях, мотивова-нйх значениям "один": иностат, цностяньно "пост!йно" /- болт, елгосталпо// съинЪ /- укр. в одно "посгНшо"/, вгингн "пос£¡йний", вхиннп "т.е.". Сш,(антична модель „ереходу "один"> "пост^но",-.що мае обгрунтування чполеннн-мй прикладами що з давнього часу, збер^гасться в болгарських гов!рках та в ;"сраУнськ1й мов!. В цШ аргу^ентацИ ми залита емо осторонь /ро^м./ лно /яке могло виникнути як енрощена в!д члсл}вн:л:а,/;1ор. ши: една, инд: един/ 1 не ставимо в один ряд 31 ст.-сл. ино , пня. , инъ , що, напевно,в неза-леяннмп утвореянямп в короляцп з кдинъ,

У русл! розглдцуваних явищ характерны:! для стих!У роз-мов'.юУ мовн процес спрощенля окремих словоформ, як' мають аналоги в л1тературнгй мор!, не е.унгверсальнш 1 завкдя !нновац!Шшм явищем. 1нтерпратац1Я наторгалу показуе, зокре-ма, то братучед "двоюрШшй брат" не можо бути результатом в!дозм1ни л!тературного братовчед, а виступае безпосеродн1м континуантом ст.-сл. Братоучаа-Ь- Виникнення паралольноУ словоформи братовчед, стандартизовано'/ г шпроковживаноУ, напевно, пов'язано з гшеркорек^зю у зв'яаку з унориуваннлм мови, яке за часом в!дбувалося вжч и!сля вшшкнення остр1в-ного 1д10му. Дещо под1бнэ явлще спостер1гаетьс.1 з! словом отсъде "зв!дси" /та вар!атлвшш отц'ьде/, якз е рефлексов ст.-сл. огеядй , спропепоУ словофор.;;н в|д отъ&Ь* кдй

"зв!дус!ль". Еагвк1сть у материков!!! мов! ре^лэкса пех.з!с-

31

ноУ словофор:.ш /огвсьде/ цожв св1дчити, що снрощешш в!дбу-лося в п1зи!ший .час, але з огляду на дистантный характер ареал!в це вке на прннципово. Важлива для ареальних характеристик дистрябуц!я зьмя "зы!я" /остр!вн! та материков! гов)ркя/ : змия /материков! гов1рки, л!тературна шва/ обуыоплена наявн1стю дублетноУ словоформ;; в старослов'янсь-к!й мов! /зълиа: змтл/. Но с вторипною, як св!дчать фают, 1 трупа 1метшк!в з почагковнм формантом пря-, що'вступае в сполученнл з лексе.маии баба, дядо, баща, майка, вн^к, внучка, родители/. Под!бн! утвороння ф!гурують част!ие в мо-в! людей старлого покол1ння гас тр1ативн! з розмовним колоритом но в!дноиеиню до Ух. в!днов!дш1к!в з ира- та нтучних утпорень типу прабългарп, пр'аисторнчеп та.1н. Под1бний на-ралел1зм мае давне п!дгрунтя, пор. ст.-сл. л/>аеа£в Iпр^яеа, праотЬу1>:пр^г1ц1, прародитель: прЪродитсль. та 1п>> в яких представлений давн!й аблаут.

Серед лексон, цо мали б зайняти належло м!сцв в словнику староболгарязм!в рег1олекта, в!дноситься [ правиле "правда", заф!ксоване ног.ц; в чпйшийських гов!рнох паралельдо э правдина, що вв!йшо 1 в л!тературну мову. Не мохна вважати, цо в даному випадку ми маемо справу з ус!ченою словоформою в!д правдпна : розглядувана лексема заф!ксован'а в старослов'ян-ськ!й мов! /ст.-сл. пра е, к на "прямота, в!дверт!сть" мае про-зору шутр!шню форму, е пох1дяою в!д праьг "прями]!, р!в~ ний; правилышй, справедливий". Напевно, в ход! УУ подачьшо? сешптпчноУ еволюцГУ вона зазнала впливу з боку семантики близького за фопетико-мор1)олог!чною будовов слова правдшщ ! поступово почала вгаватися як його синоп1м.

Тематична ! стил1стична сцряж>ван!сть, обыежен!сть дяе-

рел, на шву якдх вплявали й локальн! особливост!, наклада- .

ли свШ в!дбиток на ступ1нь презонтац!У лексики в старослов'ян-

38

ськлх текстах. Иад!йнш джерелом у поиуках передбачуваного п!д-пон1 дпика можуть бути дан! про-наявн1сть лексичних еле;'.1ент!в, з якиш в !мов!рШ!х зв'язках /фопетичних, спнтагматкчних, си-нол!м!чнпх та 1н./ знаходилася лексема, а також Maicpian з tn-пшх слов'янських мов. При iHTeptiperauii лексз.мя напола,'.] "наполовину" з огляду па BincyTiiicTb паралол! в г^терлковпх гов!р-ках npocriuio прнпустлти, що в даному яипадку йдсться про стяг-пану форму в!д напополам "навп1л" '/iMCEipnoro pociücbKoro за-

I -----

позичепня/. ййд'-гаког.: урахувлтн t ст.-сл.логгма "на половину, на дв! частит", що витало ;п;- застигла форма орудного вШ-йн-ка словоформи попч. "половина" /пор. однотпшп утворонпя: ¿•гхг/ча "ц!._;ом", «оудьма "насилу", ралМЛ"зарадп" та !н./. Однак фушщ!онувапня окрзмих еломспг1в розглядузаного кола в деяких випадках з результатом mLtoobhoi взашодН': слово кумъ-т%р "сип /онук/ кумin", кумъгца "Дпчка /онучка/ кум!в", да ф!-гуруе доспть обметано в досл!даува!;ому континуум!, в!доме га-кож у сус!дн!х гагаузьких та иолдовських гов1рках /де воно ф!-гуруе у вуячому значенн!, цо дае п!дставп ввакатп ''езпосеред-н!ы ддорелом запозиченпя румунсысу- мову/ в рефлексом ст.-сл. кгмотръ "кум", к г люг/>а"кума".

До розглядуваного кола наложить значка к!льк!сть лекОич-них елемент!в, найпрнродн!ша сфера функц!онувщшл якпх - народна п!сня'/при Yx солекцГг дчя анал!зу ми в!ддавалз поревагу сама тлм, по част!шо цитупться ь розмовн!й мов!/. До впзначенпх у цьому розд!л! рефлекс!в старослов'япськоТ мови дода/.го : без цен /безцян/ "дорогоцЬ;шп1п, вес "увесь", давно, злат, мал "маленький", иестокрлл /ужяте ! в Аботков!й молитв!/, ппрг "баня, MOKiBita" та !н. Останнс слово, в1длов!дгожи якого полирен! па злачному простор1/ кр!м п!здо;п;ослов. - у pv»;., ауу.>., алб., тур., новогр. мовсх/, представлена в-назв! ц-рта Богородиц! Ппрогощо!" в Киев! /згадкоо г.ро iie'fв1до:.-о, зак!нчусться

33

"Слово о полку 1горев1м"Л

Одержан! внасл!док анал1зу дан! про стародавн!й шар лексики, якиИ ъклтае ! в?с?ы{орег1ональн} елементн, мають важ-.ливе значения не т{льки для опису оотр!вних гов1рок. - вони е частиною розробки словникового складу болгароъкпх д!алек-т!в п!д ним кутом зору, започаткованого свого часу Б.Цоне-вим.

У розд!л! 5 "ЛДКСЖА ЕОЛГАРСЫСКХ Г0В1Р0К У ИШМОШИГ ЗВ'ЯЗКДХ" основна увага придШеться анал!зов1 запозичень, що утворюють отН!кий /1нвар1штшй/ шар словникового окладу, а також впливам на суо!дн! росШськ! гов!рки. Значка актив-' н1сть переселенсышх гов1рок пов'язуеться в д!ев багатьохчин-ник!в, перед уо!м, екстрал!нгв!стичного плану, однак влр!.-шальну роль • в!д!грае мовна система, властива Ш комун!катиа-на /фг-ичпа/ функц!я, яка.набувае специф1чноГ реал!зад1! в умовах в!дсутноот! зв'язк!в з над!опальною /материковою/ мо-вою, Визначальними в вдх процеоах в впливи з боку л!тератур-них вар!ант!в у ох!днослов*янських /украУнеько! та роо!йсько1/ ыов, усн! контакт а м!оцевим украУнсьшм, рос!Мсышм, ыолдов-ськиы та гагаузькиы населениям. Катал!затором у цоширенн! й • дист'рибуцН лексачних злеменг1в, як 1 1нновац1йних явшд, в бесарабське та тавр!йське койне. Завдяки цьому викристал!зову ют ься семантичн! параметра неолог!ам1в, '(х функцЮнвльний статус, окрвслсються явица дастинктивкого характеру в сиотвм1 . 1снухчих протиставлень, !нф1льтрацНш1 процеси на тл! д!К багатьох чините! в у Шяыовнмх явищах.

Анал!з украУнсько-болгарських лекоичнах взаемия вшагав »рахування проблем лекспчних пара лелей, виклякшшх наявн!с~ тю генегичпо опор!днено1 споконв!чноУ лексики, сп!льних запозичень, однотипних явящ у словотвор!, семантично* орган!-зац!Г лексики обох мов. 3 !нпого боку, досл!даення украКнсько'У

рог!ональноУ лексики, mIxmobhux контакт!в та immix вахдивих питань номокливэ без залучення даних з <5олгарських гов|рок. Певним гарантом у визначенн! украУнськоУ лексики в Солгарсь-пх/гов!рках е в!дсутн'{оть 'ГУ в1дпов!дник1в у мат!рн1й мов1, а такоя у контактуючих {ниомовних системах. Тому до розгля-дуваноУ групп можна в1днестп без застережеиня так! лексеми, як байтом, дачка "дшшй виноград, до якого прищеплювть куль-турн! сорти", купица "купка, коппця", задурно "марно,*дарем-но", орчлк "баргч" та lu., як! органично вв1»1шш в m овну сио-¿ему досл1дауваного !д!о»г/. Але в дояких випадках можна гово-ритп про сп!льн! укряУнсысо-рос!йськ! запозичення типу бестарка "в!зок для перавезення зерна", враз "раптом", лом "тов-стий зал!зний стржень", маитачка ''брусок для гостр!ння косе" та Jh. Туг доречпо нагадати про 1снувашш ст!йкоУ групи лексики, серед яко! бордей, коф1ба, харман, чам^£, шаран, що ф1'гуруе в ycix гов!рках П1вдня УкраУни i .','олдови. Тому вста-новленая першодаорела нер!дко пов'язане 1з залученням над!й-hoï аргументацГх. Наприклад, походкепня лакеем,! ганч "вада, дефект", що мае стил1стячпу конотац!ю, в 1иов1рним украУнсышм запозиченням з огляду на наявну вар!ативн!сть та дарлвацП у тбй час як у сус!дн!х молдсвсышх гов!рках вона мае обмеяену поширеи!сть, Засвовння лексема лашач "ие'обйалена цегла" i ïï швидка поширення в ycix болгарських гов1рках пов'язанз з !иваз!ею реалГх: у зв'язку !з застосуваншта з к!нця XIX ст. глиняних бруск1в i3 соломою для прискореного споруджапня будян-к!в. Паралельпо волася традиц!йна забудова капiтальнлх чамур-них споруд /чшурное отроение giKcys Даль 4, ' II/.

Tait само проникне;и!яы iioboï реал!У пояснюеться в болгарських гов!рках слово сирник /сириики/, фонетпчна будора якого

св!дчигь, що воно запозичене безпосередяьо з укратнськоУ мови

35

у значена! "с!рчаиа ок!пка" зключоне до словника в 1843 р. /Е1лацы«1й-Носенко 327/ при наявкост1 на тон час паралелей у <3}лоруськ1й, рос!йсг.к1й 1 польськ!!: иовах. Л1знШв з'являют ься нов! десигната, як! залиааються в ме&ах рег!ональ-ного функгиснування в украшськ!;'; ыов1, а Пшульс в!д пер-е!сноV назви, кр!м болгарських.охопив рос!йоьк! /доиськ!/, молдовськ!, гагаузы;! й дал! ру|лунськ! турецьк! гов!рки. Картина (ллшовних-вв'язк!в виявляеться каст!льки р!знопла-иовою, то для з'ясування походхендя, лапркклад, лекоеш харман потр!бн! не т 1льки л!нгв!сгичн! й ареалог!чн1, але й етнокультурн! дан! з великого ареалу У! функд!онувашш для-з'ясування вплнв!в на фонатнчпоау ! сеыантичному р!вн!. Стаб!льний характер взаемод!У викликав появу сталих спо-лучень Tept.itполог!чного характеру, в яких один з компонент!в -залогтченлй елемект. 0г1йн!сть сполучень рлптю дъад "неспод!-ваний ! сильний дощ" 1 чумадки дызд Ядр!бяий дощ, який !де де-к!лька дхб" забезпечуеться там, що Ух компоненти - прикметнихи, оформлен! за морфолог!чкою будовсю болгарськоУ нови, при цьоыу укр. раптовий Фонетично 1 морфолог1чно було зблжене з болт, рипвам "п!дскакуватп", а друге сполучення могло вшшкыутц як часткова калька з укг. чуиацькгй дощ, зарееотрованогО на Оде-щ. £! /Коек. 76/. Осшслюши характер ыШ,:овш;х взаемин, мота зробигп узагальнення не т!лькл про наявШсть в!дкритих еле-мент!в структура, як! задовниоться при запозиченн!, ало й про здагп!сть деяких лексем прошкатн в !нш1 моен! система /зок-рема, радтсГвий - у ыолдовськ!, чуцац^кий - у рос!гськ! хгов!р км/ для створензя експрес!'!.

Пород з прямим запозичениы лекепчних оданиць в лексико-семантичн!й систем! гов!рок в1дбуввлнся л б!лыл глибок!,' а то на пероил погллд мени погЛти! явшца. Лдеться про розвшрення

&6

семантичного диапазону деязгах болгарськлх локсем п!д вгштом Ух украУноьких в1дпов!дник!в,. що маюгь надлшдов! значения у пор!внянн! з болгарськими, в во1 п1дстави ввакатн, ио д!ал. ,.овак "новосел" /чийш./ з'явилося в данолу значонн1 ян результат л!зн!шо? !ниовац!1\- викликаши сзмантичнпм впливом з боку укр, ношж. "отдана, яка недавно вступила куци-небудь, посали-лася десь 1 т. 1н." /СУМ, 5, 432/, оск1льки в мат1рП1Й мов1 болгарськпй в!дпов!дллк новая "новачок; новохретешй;- новобра- , иець; сп!вучаснс:0 компаньон" /Геров 3, 277/ позбаплеппй по-д!бного значения. Згичап;ю, певпу роль у ц1й семантичн!й трано-формацН в!д!грав проэорий зв'язок !з словом нов "новий", ала 1мпульс для псд!бноУ 'зм!ии, а такоя "й" напрямок визначнла укра-Тпська нова. Згодом цо додаткове значения заШшло дом!иуп-че положения'в семаптичнИ! !ерархН ¡1 надало лексем! в!д-• т!пку иовоутворешш. -

1нгерфэрокц1йними процесамп, вгшвшаниш впливом з боку лексико-семантичног система укра?нсько1 га рос1исько! нов, СЛ1Д пояснпти й перегрупування'в десигнатах семеми "батько дружина": це до недавнього часу в болгарських го-в!рках, як ! на вс1Й етнИн1Й територП, унивалися лсксеми баба "бабка, бабуся: (розм.)теща" /РЕЕ I, 360/ I дядо "д1д: (розм.) тесть". На наших очах в}дбулося пересунешгя другого ' елемента семантики па 1нш1 десигната мама ! таги /тате/ за т!сю ж моделях), що й в укроУнськ!й та рос!йськ!й мсвах: мати, мать "мати: теща", тато, отец "батько; тесть", друге значения яких нэ завзди ф!ксукть словники. До споконв!чнкх зпачень д!есл!в гуляя "яити-гу.хяти", играя ".анцювати" /чийш./ внасл1док вшшву э боку семантики укр. гуляш, ¿.ос.

гулять, укр. грати, рос. играть додалися нов!,в1дпо01д;ш -

37

"гуляти, прогулюватпся", "грати". У свою марту, це викли-кало звужвнш семантичного обсягу таких сл!в, як раахощщм са 1 свяря, що служили для ио.чШацП остана1х значань. В1д-ы!чен! оемантичн! згЛни в наведенпх назЕах спор1диеност1 та д!есловах спостер!гаюгься в моЕдеин! ы1сцевоУ 1нтдл!генц!У, найчаст!ша серад молод!.

У русл! конвергантннх зм!н в!дбуваегься <£онатичне Й морфолог !чи а вир!внюванНя дохших словоформ, викллкане, напевно, прагненням паблисити Ух вяыову до украУнськоУ та рос!йськоУ л!торатуршх нов, на як1 п!дсв1до..ю ор1ентуютьоя п!д час сп!лкування нос!'! д1алекту, пор. осей > во с ем /болт. л1т. осам/.

' При розгляд! лексичноУ взаемод!У доол!дауваного 1д1ому з молдо^ськиш гов!ркш.ш та румунЕысОю мовов необх!дно денотату: дти,. цо дана питания в частиноп б!льш загальноУ проблематики болгарсько-румуноьких взавшл, як! маеть багатов!кову !стор!ю, почпнаючп з перших контакт!в слов'янського етносу а авт хтоннш населениям на Балканах. Ввристична оц!нка роыансь-кцх запозичень, установлена на основ! застооуваиня 1оторшо-етимолог1чного, патолог1чного та араального п!дход!в, дае моклнв!сть вид!лити певпу групу лексики, що була запозичена в илгарсыШ мов! щэ до початку !м.11грац!йних процес!в 1 переселения за Дуна!!;. Упас л! до к !в.ф1льтрад!У з!брансго мате-р!алу моана ввд!лпти так! слова, як каруца "в!з, Шдвода" /< рум. сагтд-Ьа /, 'мамагшга /<таи511еа • /, гранде "велдка ви-т!сана балка", зЪотра "придана, пооаг" /«с ЕввЪго /, м^са "ст1л" /^ пава /, шиш / во^е / та 1ь., що вкнваються й тепер у мов! нащадк!в пареселенд!в.

' 3 парпоУ половши XIX ст. болгароьк! гов!рки, що опкннли-ся в !ншоку географ!чноыу серадоввщ!, вступали в активн! м!к-

38

шви! стосунки з молдовськимм гов1ривми на р1вн! усних кон-такт!в, а цел рег!оН зазнав п!сля прпедпанпя Е-ессарабГУ до РумунГУ впливу з боку л1тературно1 мови. В п1слявоегпшй час У новях умСвах в!дбуваються зворотн! л;оцеси, пов'яза--н! /з зам!ною й оновлешшм лексичного окладу: багато понять пабуло нового зм!сту, I для Ух ном!нац!'У почали вхиватися нов! слова. У б!льшост! випадк!в, як показу._гь пршсладп, мярно шукаги соц!альну обумовлеп!сть дипоДбних зм!н. Практично б!лып!сть руиунських запозичень поступиласл IX бивалентам з! сх!даоолов'янських елемент1в /¿эк - лЬлпочка, трон - поезд, кодгабил - бухгалтер, баска - бе^гат/. Утворю-валися нов! синонШчн! в!дношеиня, компонента яких через певнпй час здобували нов! диферопц1йн! .ознаки /чаот!шо за протиставленнямп неолог!зми: нейтральна лексика: архаУзми/-. Ц! вну"р1шн1 зм!ни опосёредчовано стимулювалися соц!альни-ыя перетвореннями !, головне, в'пходом на арену активно! д!-яльност! нового покол!ш1Я, що мало середа зй вшцу оев!ту, зростаннжл пресишюст! сх!днсслов'янськнх мов. Ыдзначен! процеси не в!дбувалися р!вно[«рно: в окремих трупах лексики накогачення неолог!зм!в прлзвело до утворення розгаяу-жено.У мерен! синон!м1в, р як!й пов!льно розгорталося проти-ставлення. В нов! людей старшого покол!ння - на наших очах-зменшувалася к!лыс!сть герм!н!в, засвоених нгаа з1 школи /включит'и чакаш да направя годя.*:; внгеза /- скорост/: бях убава. ученичка и подти.сявга си_зпаех_ур_ока ле^дз.Р£51 /= на память/. Найб!льшу ст!йк!сть виявила пор!вняно невелика група запозичень, серед яких сарак/ул/ "б1долаха", гола!! "босяк, хул!ган" /< рун, Бо1лп , стягнепоУ словоуор-ми в!д незаов!дченого ЧюХоеи™^ , що згнадо инасл!док транс^ортацГУ запозиченого укр. голодранець - Сгаиг л НИ 55/,

39

гата "усе, к!нець", Фулул "бундючлии", небун "наг!даик" та !н., яка мае експрасивно-емоцШа забарвлення 1 прогнетеКхь fiariTL синон1ыам-наолог1змам п!слявоенного часу /напр., гата-всь'о - Kafjeu - кончено - баста До ст!йкого шару лексики на-лежигь повна к!дьк1сть запозичвиих еламент!в, що виконуе ном!-нативну функц!ю, зокрама назви кукурудзи - папур, мамули, папу шой, гълъбц /десигнат царевица, ношаренай на всьому мовному контчнуум! метрополi Y, анайоыий прэдсгалникам д!аспори лише ta засоб!в масовоУ к'омун!кац1¥ i практично в повсякденному спЫкувапн! не використовуеться/. Той факт, що назва кукурудзи в багатьох мовах с запозичешш лексичним еламантом, пояоть еться тим, що ця зарцова культура з'явилася в европейоьких Kpa'inax niara в!дкриття Америки /в ЕолгарН - з ХУ1 ст./. 11а-явний матер!ад св!дчить, що на час переселения в моь! болгар були "!до1,;1 папур / гр. násxüpos ¡ [ rnyyjü / рум. та-rcul/, засв!дчан! в п!дручниках з ботан!ки /з 1882 р./, в пере-л!ку зернових культур, якими торгувала кра'ию /газ. "Царьградски вастаик" в!д 21.02.1853/. За даними атлаоу болгароь-ких переселенських гов1рок, 1шовац!1ший даней'шай елеыеят папушой - иайуяиван!ишй у досл1лжуваному континуум! /в!н за-ф!ксованш'1 в 42 насеяе..лх'пунктах, мамули - в 10, папур -в I*/. Ьшульс його поширення 1шов на п!ыйч в!д 1змагла, а також в!д розтшзювашх на заход! сус!дн!х молдовоьких гов!рок. Експане!я лексеми /папушой < рун. pápufoi < papuda "ляля; ку-курудзяний початок"/ напевно пов'дзана !з запровадженняы нового сорту кукурудзи що в перш! десятил!ття н!сля переселения. Про це св!дчпть той факт", цо вона здобула пошираная танок серед тавр!йських болгар, функц!рнуе в рос!йських /Даль 3, 147/, ук-paiHCLKiix та !нших гов1рках п!вдня ще з минулого отол!ття. Шж.»

tiOBHi ксптакта ! вщшви, неоднаков! шляхи проникнеиня деяких

40

лексем з румунськоУ мови призвели до в!сутностг !зодарф!з-ма в IX семантичнГй оргая!зац!1 в переселенсьйих говгрках 1 метрополП /маса, парал я, частка май/.

Лицо не враховувати 1ншомовних вкраплемь у виглядЦ, на/ __ _

приклад, сполучення воги¥ тапа "ц!лую ручку", яке, треба ви-

знати, дедалг рдае зустр!чаеться в мов! бессарабсышх болгар, го мозша констатувати, що иофтясвам "люб'язно запрошу-ватй до столу" - чн на еднний випадок запозичення д!чслола /чГрум. роШ "запршуваги", I ос. одн. ро«ввс /, яке при здаптацП було зблияеце з групою попиреннх у словотв}р;юму плпнг лексем !з суф. - аса /и/, -яс'а/м/. доречно додати, По румунсыса лексема в I ос. мнок. здатна виступати в значен^ запиталыгого займеннпка_що, який у вигляд! калыш I одночасно запозичення у вв!члив!й форгл 1 паиалусга? /то ви-поклясться з плталыюв 1нтонац1'ею I ф!гуруе приблизно в значенн! "Чп не могли б Ва повторити?"/ функц!онуе в ус!х мовах /гов!рках/ бессарабського рог!ону.

Возгляд лексичних елемент!в болгарсько'г мови в росМ'съких гов1рках Одеиини як напрям досл1даення становить значки!! !н-герос як моюшвгсть показати явкще зворотнъого впливу зшгчай-но в меяах рег!оналыгах !д!ок!в, оск!льки па р1вн! л1тератур-ннх иов воно из мае ч1ткого окреслення. Зпачна к!льк1сть зэ-позичень у сусШЛ переселенськ! рос1йськ1 гов!ркп потрагоша ще в середин! мипулого стоЛ!ття, про цо св!дчить той факт, що деяк! з них хпзнхиа зазнали трансуормацН в мо'в!-даерз-Л, Наприклод, при розгляд! рос. буджяк "частина дикаря" иожна констатувати, що ¡мов1рна вих!даа словоформа ¿удяак ф! гуру с в боссарабсышх гов!рках з яскравяа конот&тивнки забарвлен-ням ! в ном!нативному значенн! представлена лшла в ма.тврино-

вих /баткачських/ гов1рках. I навпакл лексема кука в ;,:оа!

41 -

рибалок Дунаю набула терм!нодог!чнрго значения "жердина а гострам к!нцем для ловя! раби" /дожливо, в даному випадку спостер!гаеться лише санантичнай вшшв з ооку болг. кука "клйок з гачком"/. Але особливо багато лексичиих запозичень, пов'язаних з городництвом /градина "город", градин ар "город-ник", градинарка "городниця", датладжаны "помидори", синие патладканы "баклажани", каба" "б г да солодка цибуля" / з! спол. каба лук/, дулап."водоп!дйомне колесо для поливания город!в", пане'ра "широка плетена корзина" та 1н./. Деяк! а них мають ширший ареал: останне, наприклад, зустр]чаетьоя в ыов1 укра¥нц1в цього к реПону, а також у доноьких гов!р-ках /Слов. рус. дон. ров. 2, 220/, да воно , напевно, в!д-носно нозий елемент в мов! козамв. До реч!, сама тут ужи-ваетьоя як загальний ном!иант булгарка на нозначоння певних сорт!в перцо 1 пшениц! /Слов. руо. дои. гов. I, 47; СРНГ 3, 268/, а тлумачення сп!вв!дносного етнои!ыа булгар в д!слект-ному словнику 1929 р. /Миртов 30/ оупроводяувться пояснениям: "На Дэну багато болгар-город»шк!в" /Iдеться про вих!дц!в 1з ЕолгарЦ, що орендувала землю в пэрш! деоятил!ття XX от. за межами кра'<ни для вирощування овоч!в ! нар!дко залит алися на постШт проживания, -:к, наприклад, група болгар Закарпаття, Угпрцкнц/. Застосування араального та !сторичного п!дходу дав п!дставн допустити, що 1мяульсом для нроникнення слова таран "короп" в рос!йськ!, украУнськ! та !нлП гов!рки, розташован! в нижн!й теч11 р!чок чороморського басейну, була болгароька мова. Результата анал!зу сутноот! м!жмовних явищ стали ваяли-виш ор!ентирада при осьшсленн! складних нроцео!в, що в!дбу-заються в лексичн!й систем! болгарських гов!рок УкраУни та гнших проблем, що вир!шувалися в робот!.

У влсновках представлено результат« досл!дасення, сконден-

42

ооваио сформульовал! складов!, цо визначагаь сутн1сть мовноУ ситуацП в аiсцях проживания болгарсько* д}аспори в УкраТнЬ В KfBUi рукопису EMfqeuo карту розм1щення болгарськогв населения УкраУни. ч

/ Основн! положения дисертацН висв!тлено в таких публ1ка-ц!ях:

1. Болгарська мова в УкраУн!: Honi Ьчпульси розвитку // УкраУпська мова i сучаон!сть. КиУв, 1991. - С. 146-153.

2. Еьлгарсгацз говори на ториторалта на Съватския съюз // ^Апоставително езикознанпа, № 3-5. София, 1981. - С. 237-247.

3. Езикът на българпте в Украйна и Молдова в социологичен аспект //Соцао;.4нгвисгика, 1> I. София, 1994. - С. I63-I7I.

4. Изикът на българите в Украйна и Ь'олдова в социологичен аспект //Выгарито в' Севорно Причерноморие,. Велико Търново, . 1994. - С. 295-304. ,' .

5. УкраУнсько-}нослов>янськг лекоико-семантичн! м!кзональ-н! паралел! //X Шхнародний з>1'зд слав{ст!в. Слов'янське мово-знавство. ДоповУдЬ КиУв, 1988. - С. IOI-124 /у сп:вавторств*/.

6. Украинско-инославякские лексико-семантические мехзо-налыше параллели //X Международен конгрес на славпстите. Fu-зше' на докладите. София; 1Эь8. - С. 13 /у оп1вавторств1/.

7. 31 ставне досл1дкення лексико-семантнчпих в^цношень у слов'янських мовах/К'МI кн аро дн л й з•iзд слав!ст!в. йюв'янське мовознавство. ДоповШ. КиУв, 1983. - С. I60-IÖ4/у cnfBaBTop-ств!/.

8. Konfrontative Untersuchung der lexikaliooh-eemantiech^n Beaiehuagon In den elawisohen Sprachen //IX Мевдународный съезд славистов. Резюме докладов и письменных сообщений. Киев, 19Нэ.

- С. IIS - 119 /у спi вавторствi/.

43

9. К типологии лексических соответствий болгарского и украинского языков //Болгарская русистика, ■№ 6. София, 1984. -С. 60-63.

10. К типологии лексических соответствий болгарского и украинского языков //1У Международный симпозиум ЫА11РЯЛ. Тезисы докладов и сообщений. Велико Търново, 1984. - С. 154-155.

11. Непресъхващ извор за развитието на българския книиовен език //Сьпоставятелно езикознание, й 4-5. София, 1990. - С. 268272. ...

12. Д1алекти як даарело розвитку сучаоноУ болгарськоУ мо-ви'//Мовознавство, № 5. КиУв, 1986. - С. 27-32.

13. Дави! лексичн! елеманти в народн!й п!сн! болгар УкраУ-на 1 Колдови //Еолгариотика в системе общественных наук: опыт, уроки, перспективы. / Тезисы докл. и сообщ. Второй Бсео. конференции по болгаристике. Харьков, 1991. - С. 143-144.

14. Старобигарски лексични елемента в бхлгарските говори в Украина //Международна конференция "Диалектология и лингиис-тична география" /В памет на проф. д-р Ст. Стойков/. София, 1995 /у друШ/. . .

15. За някои устойчиви аламанти в духовния кивот на бълга- ' '•1те в Украйна и Молдова //Славянска взаимност - минало и оъв-ремеыост. София, 1995 /у друга/.

16. Мыслекова /.!. Речник на староболгарски душ в днешните български говори рецен31Я/Д!овознавство, № 3. КаУв, 1992. -С. 70-72.

17. 1з спостерелень над системою чксл 1вника в болгарОышх гов!рках Одешини /Довознавсгьо, >« 4. КиУв, 1983. - С. 27-33.

18. Назви сорт!в вшюграду в болгарських гов{рках Одещини //Мовознавство, И 6. ¡СпУб, 1979. - С. 40-48.

44

19. Еолград. Сьщио'ст па семантичната мотивация на топонима //Еолградската гимназия. Сборник по случай.135 годами от основанието и. София, 1993. - С. 99-105.

.20. 1нноваП1йн1 процеси в болгарських гов!рках на'п1вди1 Укра'пш //IX Республ{канська слав1стична конфзренц!я "Великий йовтень Г розвиток духовно 1 культури слов'янських народ!в". Твзи допов!дей 1 повгдомлень • I. Одеса, 1987. - С. 125-126.

21. Лексическое взаимодействие болгарских говоров-о русскими, украшюкгс'ц и молдовсккли говорами //Пьрвл международен ..онгрзс по българистика. Доклада. Исторически развой на бъл-гарски език. Т.З. Сравнително озикознание. Диалектология. Нре-вод. - София, "Г983. - С. 249-254.

22. УкраТнсько-болгарськ! моги} контакти /на аатер}ал! болгарских гов!рок в УкраУн!/ .//Украп1ськ0-Й0лгарськ1 культу рн) взаемини XX ст. ¡Си1'в, 1938. - С. 72-86.

23. Словарь русских донских гоэоров, 1-3 /реценз!я/ //Мовознавогво, № 4. Ки1в, 1978. - С. 80-82.

24. Болгарские элементы в русских говорах Одесской области //Русские говоры на Украине. Киев, 1982. - С. 99-115.

25. Китойското евангелие на народа /п!сляиова/ //Късмет-ливата Неда: Български народни приказки от 1асарабия и Таврия. София, 1994. - С. 117-125 /у сп?вавторств! з К.Стояновою/.

26. Болгарсько-укра1'нський словник. Кл'1'в, 1988. - 776 с. /сп}вавтор О.Р. Чглир/.

27. йгимолог1чиий словник украТнсько'1 мови. Т.З. /частина в1д кригнати до лаж/ . Шв, 1989. - С. 89-182.

28. Късметливата Неда: Български народни приказки от Ееса-рабия и Таврия. София, 1994. - 128 с./укладашя у сп!вавторств1 з Е.П. Стояновою/.

Стоянов И.А. Болгарский язык в Украине: Дроблена функционирования ц развития лексики.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальгаоти 10.02.03 - славянские языки. Институт языковедения им. А.А.Иотабии ¡¡АН Украины, Киев, 1995.

Защищается рукопись, в которой впервые на основе изучения лексики в функциональном и исторической аспекте сделана попытка показать процессы, происходящие в болгарских говорах Украины. Последние занимают островное положение по отношению к языку мажоритарного этноса в Болгарии и отличаются повышенной функциональной нагрузкой, что привело к активизации межъязыковых контактов, образованию бессарабского и таврического койна, проник-' новешго лексем и эллиптических конструкций из русского и украинского языков в устную речь двуязычного насалония. Последовательно анализируется феномен слова в народной песне, староболгар-еккй пласт лексики в говорах, устанавливаются хронологические рамки отдельных заимствований.

Работа касается проблем этнолингвистики, автономного функционирования идиома, имеет прагматическую направленность, связанную с забот й о витальности и развитии болгарского языка в Украине.

IOno40Bi слова: бШшчИзм, диглоо1я, д!аспора, 1дЮм, койне, лексика, лЬературна мова, mIkkobh! контакти, мова п|сн1, мовна ентуащл, мовн! контакти, розвиток мови, старослов'янська лексика, Сункцхонування мови.

. Stoyanov I.A. Bulgarian In Ukraine: A Problem of Functioning end Development of УосаЪи? ату.- A Tile si в for e Dootor'a Degree in Philology. Speciality 10.02. 03.- Slavonic Languageo. - national Acaderny of Sciences of Ukraine 0.0. Potebnya Inetitute of Liaguioticu.- ICyiv, 1995.

The thesis being defended is the first' attempt to ehow the processes taking place in Bulgariah dialects in Ukraine од the baeia of -vocabulary research in functional and historical aspects. The latterc occupy an insular position with reopeot to the majoritary etlrnoo in Bulgaria and aro notable for heightened functional load that haa led to octivization of interlingual contacts, to formation of ВеввагаЪувд and Tourian koine, to spread of Imceaoe end elliptical constructions from Russian end Ukrainian in bilinffunl population's oral epeeoh.

4й

In the thesis a word phenomenon In folk oong la imalyeed consistently. Old Bulgarian layer of vooahulary in dialects io studied too. the chronological limits of some loan-words are determined«

The work touchen on the problems of othnolinguiotlca, auto-nomouo funotloning of idiom. It has a pragmatic orientation that la olosely associated with core of vitalltj and development of the Bulgarian languaga la Ukraine,

Key wprdot MlinguallBn, development of language, diaspora, . digloonin, exoglonnal sooiollng- "stlo situation, folk song language, functioning of language, Idiom, interlingual oontaotu, koine, Old Church Slavonic vocabulary, standart language, vocabulary.

tare. IIK IK. 3aM. ZiO. Tup./00.