автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Бумажные денежные знаки, боны как историко-экономические источники и объект бонистики (1917-1925 гг.)
Полный текст автореферата диссертации по теме "Бумажные денежные знаки, боны как историко-экономические источники и объект бонистики (1917-1925 гг.)"
ne од
- 1 RWB «в
НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРАИНИ
1НСТИТУТ УКРАГНСЬКОГ АРХЕОГРАФП ТА ДЖЕРЕЛОЗНАВСТВА IM. М. С. ГРУШЕВСЬКОГО
На правах рукопису
ТХОРЖЕВСЬКИЙ Роберт Йосипович
ПАПЕРОВ1 ГРОШОВ1 ЗНАКИ I БОНИ ЯК 1СТОРИКО-ЕКОНОМ1ЧН1 ДЖЕРЕЛА I ОБ'еКТ БОН1СТИКИ (1917—1925 pp.)
07.00.06 — 1сторюграф1я, джерелознавство та спец1альш ¡сторичш дисциплши
Автореферат дисертаци на здобуття наукового ступеня доктора ¡сторичних наук
Кшв — 1995
Дисергащею е рукопне.
Робота виконана в науково-дослшюму центр1 вивчешш icTopii грошей Терношльсько! академii народного гослодаретва.
Науковий консультант — доктор ¡сторичних наук, професор САНЦЕВИЧ Анатолий Васильович.
ОфщШш опоненти: доктор ¡сторичних наук ДАШКЕВИЧ Ярослав Гоманович,
доктор ¡сторичних наук, професор САРБЕЙ ЕНталш Григорович,
доктор eKonoMi4Hnx наук, професор САВЛУК Михайло 1ванович.
Провщна оргашзацш — КнТвськнй ушверситет ¡м. Тараса Шевченка.
Захист В1дбудеться 28 грудня 1995 р. об ¡1 годит на зааданш спеи.1ал1зовано1 вчено! ради Д, 01.43.01 по захисту дисертацш в 1нсти-Tyti украТнськоТ археографй' та джерелознавства ¡м. М, С. Грушевсь-кого HAH Укра1ни за адресою: 254050, Кшв, вул. Пугачова, 12/2.
3 дисертащею можна ознакомится у б1блютещ 1нституту укра1нсь-Koi археографй' та джерелознавства ¡м. М. С. Грушевського HAH Ук-раТни.
Автореферат роз['сланий « . W . . . 1995 р.
Вчений секретар
спец1ал|'зованоТ вченоГ ради ТОД1ЙЧУК О. В.
i. основний айст дисерпадшо! кзботи
Актуальнхсть темя. Молода Укра£нська незалежна держава переживав непересхчнгй, склздннй час. Вхдбуваеться нелегкий, незнаний ранхше переххд вхд тоталитаризму СРСР до демократичного ладу, вхдхритого суспхльотва. Переборюються полхгичнх прогистоякая, економхчнх грудноцх, фнансова система крах на зазнас знатно! хнфляцй', обезвдкпеться аащонаяьна волпта. Т5яаслхдок пього, як иепотрхонг, ввлучено з ойхгу купвра вхд одного до п"ятисот кзр-бованвдв, яга стаяв вхе надбанням бонхсгхв.
У сучасн4й обстановцг корисним е досвхд минулого у переборен« фхнансовта трудновдв, у стабхлхзащТ нащонально? валпти. Щодо цього показовим був грошовий 061Г на теряго р±У РосхГ, а зго-дом колишнього Радянськсго Сошу пхд час револпш? 1917 р., гро-мадянсько'х* вхйни та господарськох розрухи 1917-1925 рр. Тому, безперечно, актуальним у джерелознавчому планг е шл1сне, комплексна, системна та об"екгивнэ дослхдження лаперових грошових знакхв та бон як 1сторино-економ1чного джерела газнання згада-ного вище перходу.
Отже, аятуальн1сгь теми визначаеться необх1дн1сго розвиязаг-ги дану важливу наукову проблему, що мае загадьнотеоретичне I практичне значения» нагальнов потребою дата зважен1 оцхнкя нест-римно? вихс!! паперовшс грошових знакхв, (Зон у складнхй 1сторич-зхй обстановщ, внходячи з новях кондептуальких дхдходхв до винчения кардинальних питань бонхстаки, здайсннти об"ективннй анализ пронесу розвитку знань хз дано? вторично? дисцтини в основному в обсяч.'ах дослхдхуваяо? теми, необххднхста звяжено проаналхзуватн усю сукупетсть рхзнохараятерних грошових джерел з метою виявлвння спгльного га вгдмхнного в иих, важаивьста вхаз-ристання гсторичного доевхду емхтенгхв 1917-1925 рр. у.сучаенхй практтц грошового обхгу в УкраЗГнх, а також у посгупх бомстич-них дослхджень. ' ~
Т дисерташ? бомстика представлена як спехцальна хсторична дисцийлхна, що займасться вивченням палерових грошових знакхв, бон £ х'х сурогатхв як хсторячних джерел, полхтико-економхчних документхв х кудьтурких памяток минулого, осгальки в них вхдо-бражаеться тштичне, сощадБНо-екоштчне I мистепьке жеття вхдповгдно? доби.
Предметом дослздження е палероы грошоы знаки, бош I су-рогрти грошей, якх були в 06117 У коягшгах Вэсхх ¿ СРСР в 1917-1Э25 рр., а також лов*язМна з IX вшу его м та фунюцонуванням документахщп указа, декрета, постанови деркавних та мхсцввих органхв влади.
На т^риторй" Рос11 I СРСР з Г76Э по 1331 рр. перебувадо в обггу бхлыне 20 тасяч окреиих каймекувань паперових гратзй, бон I сурогатхв/шннх палерк, акцептован! чеки.тощо/. Особливо велика кг ль пясть лаяерових грошей було вилущено в период 9 1914 до 1Э24 рр. пхд час военних вюхробувань та мсподарськог роз руг к. Крхм радянськиу органхв, внпускали паг»_-ров1 грошовх знаки понад 60 б1Логвард1йськшс 1 навдонадьних уряпдв.^ У ход! гроыово'1 ре-форни 1922-1924 рога в у кра'1 нх були в об1гу двд валюта: мгцка -башйвсыа червхшд х занепадаяча "совзнаки". Тхльки на УкраУнх за цей перход було вилущено в 061Г близью 7000 найменувань паперових грошей, бон, якх .Сули в обхгу у 173 ыхстах х селах. На жаль, досх гц даерела ще недостатньо вивченх, осхцлъки про тягом тривалого часу вхдповхдщ документа перебувалн на специальному ■ зберхганнх в арххвах та иузелх I бут практично недостузшх для досдхднюав. * .
Оте, дане дослхдаення базуеться на вивтета грошозтс кхв, боа рхзних систем, до об"еднувалася одним регхоном, який перебував у досладкуваний перход здебхльшого пхд пакхвнш вшивом бхльшовицького правлгння з Москви та в умэвах сощадьного протистояння з ним.
Хпонологхчн! меят дксертащйно! роботк /1917-1925 рр./ обу-мовлега цыйсним процессы кризових явшц у фхнансовхй сферг РРФСР, 1ншшс радянськпх республхд, а згодом СРСР, виюшканих револпщею 19Г7 року, громадянською зхйною : господарською розрухоы ал до грсшовог реформи, певног стабхлхзацх! становища. Згаданх кразов1 явкща безпосередньо пов"язан1 з великою емхсхею грошових знакхв та бон I швидкою 1Хньою зЕзцпщванх ста, що спраяло накопиченкю надежного для даного дослхдаения бонхстичного матерхаду.
I. Тонкопий В.П. Сорок лет строительства и укрепления денежной системы СССР.//Труды Военной академии химической защатн.-Т.ХХП.-М.-1958.-С.51-67.
Джерельн0-л1тературна база длсертацхг. За кордоном бонхс-тика розглядаеться як розлхл нушзматики. Перевално,. складаються каталоги паперових грошей, пвдуться MOHorpaAiï з грошовгх età-cifi, розраховаш головнш'чином на колзкщонерхв.^"
Вхдомяй öohict Альберт Пхк /ФРН/ придхляе головну увагу 1люстрованому опису грошовгпс знакхв без внутрхшнього аналхзу дае-рела, без глибокого подходу до ощнки дхяльностх емхтейта.2
Та найбхльш идомостг з теми дали вхтчизшш мате piara. Автором використанх урядовх i парт: fini документа про грошовий oöir,3 зб1рники,4 монографГх,5 дурнальы5 й газетах публхкацп з iстоpiï паперових eMiciS.
1. uaor¿e. .oanknotes oí'cae ..orld. 1363—1966 U3¿, 196?.
Kaller Arnold»i)as papier^eld des ¿ratsn '.Veltkriess. Teil 1 -ü..-uerlin.-1957» "
Ssiler Arnold. Das Papiergeld des leiten v;eltJcriege3.-iiiüncaeii.-1957.
2. Pick Albert. Papier3eld.-arçunscœei£.- Ы1|).-19б7.
3. Сьезды Советов Coma ССР : Сб. документов.-M.-I959; Решения партии и правительства по хозяйственным вопросам.-М.-I967.-T.I. П i imá.
4. Юровский 1. Наше денежное обрадение.-М.-1926 i хншх.
5. Атлас З.В. Очерки по истории денежного обращения в СССР /19Г7-1925 гг./.-И.-1940; Тусаков i.Д. Очерки по денежному обращении России накануне и в период Октябрьской социалистической рево-лвции.-М.-1946; Денежное обращение и кредит СССР /под ред.Геращенко B.C./.-".-1966; Атлас З.В. Социалистическая денежная ca-creMa.-í.f.-1966; Савлук И.М. Развитие марксистско-ленинской теории денег в соцкалистаческон обществе.-К.-1982 i iraní.
6. Денежное обращение во вновь присоединенных местностях.//Извес-тия HKS.-1920.-й 5; К.О. Ваджет и финансовое положение Турка-станс.Совет.Республики и данные о состоянии денежного обращения
, //Известия НКФ.-1920.-й 6-9; П.Карский. Основные черты постановки финансового дела на Украине /снабжений ... денежными сред-ствами/.//Йзвестия НКО.-1921.-й 5-Ю; Тарасов Д. и др. Государственный банк и денежное обращение.//Известия HK9.-I92I.-Ä 19; Преображенский Е.О. Стабилизация рубля.//Вестник финансов.-1922.-й 28 та хншх; Сенкевич Д.А. Советские государственные бумажные зшшт.//Советский подле кционер.-М.-1Э63 та хншх. *
Особливо г щшп данг для нашого доашдання »а стили каталоге паперових грошових зещкхб. Лочагок систематизадп 2 кла-сксрх тш поклала пубшкашя у 1922 рощ А.Кобякова.1 У цьому ж рощ було видано каталоги А.М.Брайловськаго2 i В.Кащтадзе3. Звие-чайно, вони ще не мали яко!сь ч1гко1 система при ввдборз: паперових грошей.«-9
У 1924 рощ в Моски за редакщею Б-Г-Чуина*1 виднеться каталог, частина перша якого - "Знаки обовиязкового 06117", друга -"Тропов! знаки необов"яэкового обхгу". Автор помилкаво вважае, що до першоТ частини належать шсцев1 грош /стор.36-132/.
У 1925'рощ' вхдом! бонхсти 1ольсов Л.Ы., Байер А.Е., Белоусов В.П., Лихачев Г.1., Есгелев М.С., Редысо Т.Д. видали каталог 15 урахуванням зауважень щодо видання Чуч1на Ф.Г.5
Оскхлыш в багап>ох шстах СРСР було вщсрито спещальш магазина для обслуговування колекщонергв I л род аду паперових грошей, яет були вилучеи з -обхгу, I ними жваво горгували, ю у 1925 рощ вийшов прейскурант на папгров1 грош. I бони, який був пере-внданий у 1926 рощ.6 В ньоыу перелгчено вс1 вхдош на той час палеров! грош, що полеппувало роботу бой стан.
1. Кобяков А. Обзор бон, чеков и пр., выпущенных на территории бывшей Российской империи.//Русский коллекционер.-1922.-Л I.
2. Брайловсхий А.М. Денежные знаки русской револвции.-Тбвлкси.-1922.
3. Кяцитадзе В.' Каталог денежных знаков русской револвдии.-Тбилиси.-1922.
4. Чучин Ф.Г. Бумажные денежные знаки, выпущенные на территории бывшей Российской империи за время с 1769 по. 1924 гг.-М,— 1924. -
5. Иольсон 1.М., Байер А.П., Белоусов В.П., Лихачев Г.И., Виге-леь С.и., Редько Т.Л. Бумажные денежные знаки, выпущенные на территории бывшей Российской империи за время с Г76Э по 1924 г0ды.-М.-1925.
6. Прейскурант денежных знаков н бон.-К.- 1925. ■
Врахуванта критичих заузаження, Чучхн Ф.Г. дещо виправив,-доповнив 1 перевидав сшй каталог у 1Э27 роще» Шзн1ше ряд дотс-гхв з роб или доповненшг га виправлення до цього видання. Окремо було видано каталог кеобов"язковиг бон.2 Спещально" досапджуван лися ем1011 грошей на Укра1нх.3 Вийшли каталоги грошових знакхв окремих регхошв, республхк СРСР, зокрема видак на Уралх, в При-кам"Т, на Пхип'чному Кавказ1, Закавказзх, у Середнхй Азх!г Криыу /Радхонс^ А.М. Каталог бумажтх декекнкх знаков Крыма.-.'-.Симферо-поль.-1991/.
У 1953 роцг в БерлШ росхйськоп г шмецысою мовами опу&шео-вано валику працп з бонхетини Кадяанова МЛ»1 - найбхлыз ловний каталог вхтчизняних ггаперових гропей. В ньому подаються переклада з арабськгос гекстхв паперових грошей, випущених урядами в Середнхй Аз1».
У пхслявоенн1 роки побачили евхт й каталоги гроиовкх знакхв« Шдзначшо тхлыси виданий у Киев! каталог» який мае чисе— льн! пошипж, особливо про випуски бон в УкраГн1. Автора безпхд-ставно змхншть мхепл ешмй. Наприклад, вялуски м.Ходорова Львхв-сько! област1 вхдносять до йлельниля»! /С.434/. бона БУИЩу иста Харкова /С.283/ назвали з агальнообов"язковяыи, хоча вони були пряваткими» Помилково нваяаються мхецавими випусвами, тобто необо-
1. Сенкевич Д. Исправьте опечатки и внесите поправка в каталог бон СФА под редакцией Чучина Ф.Е. 1927 г.//!Досшвский бонист,-
"1960.- й 2; 1966.-» I; Пахшов Ю.Д. Машинописная записка с дополнениями и уточнениями к каталогу Ф.Г Лучина /3 • издание/.-Баку.-1970.
2. Соколов В.М.» Иванов М.Л. Каталог бон необязательного обращения /частных/, выпущенных на территории СССР в-1914-1925 гг.Ростов-на-Дону.-1Э27.
3. Калиновский М. Денежные знаки Украина.//Советскнй коллекционер — 1925.-й 10-12; Вайнштейн Э. Гроши Укратт.//Советский коллегия— онер.-1928.-№ 4-9; Росбер Н. Денежные знаки Украшш.//Россияа.-193о.-№ 23,24; Карданов Н.И. Денежные знаки Украины.//Россика.~ 1337.-» 25,28.-1939.-» 29 , 30»
4. Карданов Н.Сйаталог денежных знаков России и Балтийский стран Г769-1950 хт.-Берлин.-1353.
л"язковдаш емхы? -всхх радянських регаубдйк, оскхльки жисна дянськ$ республхка випускала з ага.1ькообовяязковх грсшюй знаки для сво'1Х крш'н. ВхдоуийЬЙ. коментврНв, хсторичнюс дпв^док кож принижуе рхвень ввдання.1
У Москы олублхковако труякзвну -книгу про 1стор1та випуску паперових ^шей .в Росх! та СРСР з •часу £х виншснення.2 Розгля-даеиься колевдоцування лаперовах грошей. В дсдятку тащено хлест рований каталог загалънообов"язхових I необов"язкових бон. Не дотршукгась чгткоТ кяасифхкацЫ, автори вм паперош грош, шшщ-ково називають "бонами";
До найкращих належитъ каталог ¿.Власова, що складаегьод а трьох частин. Перша з третя частини присвячещ загальнообов"язко~ вим грашвш знакам, винущених з 17Б9 по 1945 рр»; друга - шсце-вш I привагким випускаи. Автор лодае ¿сгорвчнг картина, показуе ьйсга х ' -райони, де дхяли паперавх гронй I хто 1х випуекав. До кожного ретаону випуску грошей подае невеличкх коыентар1, асто-ричнх довхдки, тощо. Але гак сада, як 1 в хнших авторов, у ката- . лш! допущено рад гомилок.** Отже, шяка зробют загааьний висно- ! вок про вет розглянут1 каталоги, що IX авторам часто бракус знань терыанодогГ!, класифгкадтI I методике допомхжна'1 дисцшшни боте? гики. _
Як вазшга даерела автор використав паперовх грош з власнох колекцх!' I 31 б рання Мооковського, С.-Пегербурзького, Кшвсышго, Одесвкого хсторичних, Шжннського & хншх х егорако-краезиашш. музех в крах'н а також особистих ндг^ань бон хслешдонерхв-боетстхв. .
Залучено несшублхкован! материала з денгральних та обласних арх1вхв Украхни про грсяи та хх обхг. Де декрета, постанова про емхеп' урясив РРФСР, УНР, тез нив СРСР. Оскхльки з I червня 1919 року Украгна раз ом з ¿шиш радянсысиил респубшкаыи ушйдиа.до
1. Рябчевко П.Ф., Еибак В.И. Полный каталог бумажных денежных @иаков и бон России и СССР /Г769-1990/.-К.-19Э1.
2. Мшшев В.И., Гарангов В.И., Смиренный Н.И. Бумажные , денежные атаки России и СССР.-М.-1951.
3. Власов В.А. Каталог Отечественных: беж.-Ростов-на-Дону^-1922.
вгйськово-пошпгшого союзу з EFSCP, pocificjKi "совзнаки", niafti-шв банкнота стали единрп валютою для всхх рёспублхк згодом утво-рейого Союзу РСР. В apxiBax зберхгаеться багато документхв про функцхонування цих гроповях знакхв» Надршслая, у Микола2вському облдеряарххв! выявили одержат вхд Нартазмфхну з Киева численнх циркуляра, один з яких вхд 20.08.1920 року хнструкгував про порядок обмгну нерадянських грошей. Обмхнтевала тгльки з дозволу мхсде-Ä Рад васамперед для червовоармхйнгв Л":: cir.-eit/ та бхдноти на суму в "прожиточний мхигмум на мхсяць" /ДАМО; ф;893, оп.1, ар.4/, рёпту кврадшських гроше* акулввагш.
Адв в час 1нфлжй'1г рхзкого падхння кутвгй&нЬ? спроможностх грошей» нестачх Гг у мхсщевих Радах для оплати за робота i послу-гсг такт дёкрети та постанови уряду, звичайно, не виконувались. Так , на"; початку 1Э2Г року Mi слева преса в Украхнх надрукувала по-вхдомленнй Наркомфхяу' про офхщйний курс рубля до хноземно! вагго-пг станш на- b0fvI92I р., яка ще знаходилась в oöiry. "I фунт стерлхнг1В1235 руб» I долвр США = 358 руб, I турецька лхра -115 руб,- авЬтргйська крона = 1,50 руб." Були вказанх rpomi, ят
залийшия у населения-,-"" да-" хтавйеька лгра /15 руб/, лез болгарской- /7 руб/, фрапк /24" руб/, рдаунський дай /7 руб/, подьсь-ка мартй А, 50 руб/.- Ал&у пр щкаво» циркуляр Карксмфхну серед перелхченшс: гроней- подай' i; военаг грояг нЬюцького ко андування -"Wiwiyöax" /Ш руб/ г "осямирш** /5 руб/ майже стхдаки, сгальки ййт то курсу HiMetcbKa-KaipkS-- G pyö /2ШЮ,' Ф.В-П7, оп.1, сп.33; ар.77/.-
Сумной ■ е доля ряду mireртлгв; про фгнансову даяльшс® урэ-дгв'-ЦейТргдайоТ Гадая, тетьмана та Директор!! JHF. Ескхзк пшеро-вях грошей,' якг подавались на конкурс у резях- пёрходи панування УНР,* перейувйги' у: Експедтд! заготхвлх державшее nanepis. Пхд чагН авакуагдГ напдойальттх властей булн вивезенх частково в Тарной' Нёнстохов /Йояьща/. У Тарновх знаазодився укра!нський урвд в eraßiiiv У 1Э28- poiä: частину малвнкхв пвп&рових грошей було ви-везено д«г Jö^^ntföixi'BHHKajrä-HaykÖBürb" товариства Т»Г.Шевченна, як1 у J932* рощ вшсрили вяставку украхнськоТ графхки, де експо-нувазшся орихтнадьн! ескхзя паперових грошей Георгся Нарбута /45 екз/, а рента — 250 ешазхв належали хншм художникам. Експо-нувалнед також книги з мйстецтва /645 назд/» екгапбрисн /109/
га ih. Всього рааом було бдизвко 1392 екшонати.1 Уже за радян-ського часу 1957 року дарекгор Украгнського музею у Львош, -¡суде потравили ескхзи nanep№rac грошей, наказав екшонати спалииь Так загинули оригхнали-есшзи паперових трашей вхдомих корифехз укра"1Нсько'1 графхки Георгхя Нарбута, Григория Болотова, Александра Красовсьуого та хнших.2
Бхлышсть документов фхнаноових уставов JHP знаходилась у Ченстоховх /Польша/ i зберхгалися у буданку на вул-Ш^е woinosc 18. Нхмецьк! окупанти вел apxisBi штертали вшвезли, дадъша доля Ix неведома.3 "
У Центральному державному apxiBi вищих органов влади,дераав-ного управтння УкраУни зберхгаеться невеличка гальисть документов та альбом ескхзхв трошових знашв у фощц Мхшстерства фгнан-сгв Украгнсысо1 Держави 1918 р. /ураду гетьмана/.
Альбом 13 кшхями еск131В паперових грошей /ф.1509, оп.2, спр.31, 32, 33, 34/, эикованих Г.Нарбутом, Т-Золотовиы, Г.Рома-новськшл, О.Красовськам та ihwarn шгцяьг: графики,. дае'можлив1СЕЬ побачити, яким шлихом irom вони до вхдображення понять едностх народу, hctaii» державностх.
Шд час другох евгтовог вхйна багато документов з нашох-. тематики заткнуло. Лише деяпа збереглися в облаенкх та шсыжх : арххвах.4 При використаннх арххвних документав.тз газетних публх-кавдях можна знайти постанови про випуск мхецеБИх грошей. Наприк-лад," П1дтвердження випуску гпецевих Чернхвецысих крон, ям кали вхдбигок штампу з падписом "Вакансхе", автору здал^сь вегановити -за матерхалаш преса перходу анаходкекня росхйсыоэ/ армхх в Чер-Н1вцях1914 р.5 Щодо пошуку необххдних аривних матерхажв з да-
1. Дев. Каталог виставхи сучасно'1" yxpaiHCbKoi графхки./Пхд ред. Павла Колгука/./Аервень 1932.-Льв1в.-32 с. В каталозх внпцено 94 ескхзи паперових грошей Украхни.
2. Гнатитак М. Дергшьш троил Украгкк I9I7-I920 рр.—Кшьяенд,Огайо.-1Э73.-С.243.
3. Тнатишак Ы. Вказана лраця.-С.-178.
4. Тхорасвсышй Р. Пробный денежный знак УССР в 50 :карбованцев 1919 года.//Советский каллекционер.-1979.-й ¿7.
5. Чернхвепький Держобларххв /ЦИО/ ф.283.гоп.Г.-од.сб.56, а також вшил фонду "Газети".
но! проблематики 1сторикш.м5он1стам доведаться ще багато попра-щтата. *
Мета i заляання дослхдяення. Враховуата актуальность» наукс-во-практичне значения порушувано? проблем:!, автор поставив codi за мету на остит теоретичного та кошсретно-i: сто ричного аналхзу pcidiT часткового характеру cboix попередкикхв, велико! кхлькостх паперово-грошових та хнших дяерел, пов"лзапих з темоп гсгоричяих докумзн'^в, об"ск,гивно, комплексно i системно зробити пауков! висновки та узагальнення про роль i значения паперових грошових знахсхв, бон як хсторико-економхчного даерела.
У зв"язку хз ним висувавться так! завдання:
_ —стисло охарактеризуватп становления та розвиток вхтчнзвя-ноТ бонхстяки на $oni вивчення грошових знаыв, бон в мххнарод— ному кисптабi;
— уточнити i конкретизувати ochoehi визначення понятийного апарату з <5онхстикн /поняття ,г?бов"язковий гропювий знал"» "не— одов"язковий грошовий знак"', "бона", "ег.атзнт", "емхсхя" та in./;
— внаслхдок З1ставлення pianmc точок зору бонхст1в на класи— $iKani0 дослзддуваних паперово-грошових да рея зробити власнх висновки з цього кардинального питания» що внзначае яшсно-сутнхст— hi. параметри. даних да ре л;
-дослхдитя взаемозв"язок бонхотики з i пптаи допомханими ¿сто-ричниии диспшшнами». простегшти застосування ix метода в при анализ! паперових грошових зшагав, бон. Узагальнено розглянути геральдичн1, пганографхчнй, орнаментальна, метрологхчнх та imai ознаки;
-■представите ггаперов! гроиовх знаки як комплексне дгерело про певнх найваяливхш1 риси полхтачного та ековогачного яитта дерхази;
-зробити вясновкя про особлгоостх паперових грошових зHaitiз у зв"язку з належнхстю ещтента до левно! соцхадьнох систеш;
провести порхвнялъний анатаз паперових грошових заахав /обов"язковях/ з бонами /необов"язковиз/, як нхсцевими, дриват-ними грошвима документами;
— виз начата щсце паперових грошових зкакгв, бон серед is-ших дкеред з соцхально-еконотчноГ icTopi'i.
Характер предмету, мета 1 завдання дисертавд! ббумовили ло-гаку викладу I методолог!та оскотпт дослхдження. У сво!й робой автор керувався загальнонауковшк принципами 1сторизму г об"ек-тивностх. Широко заотосовувалися порхвняльно-хсторичкий га сио-те.'.тыкй метода. Це дозволило вквчати задученх даерела та литературу у комплексному шгаы, лростедувати у взаемозалежностх та взаемообумовленостх окремх елементи дослхдауваних дкерел. Засто-сування всьом цього наукового хнструментархю сприядо кшбшоиу розкригтю проблема, новому трактуванню ряду ваклившс пктань, щр раннпе хгнорувалися або•спотворввалися.
Каткова новизна дисертатайног робот?: визначаеться постановкою х реал1зацхев авторськох концепцп дослияення лаперових грошових знакхв, <5он, що гошрввалися в 1917-1925 рр. на тера-торй' РРФСР, хнших радянських республхк, згодом СРС? як хстори-ко-економхчно го даерела. Початка вил етапом здхйснення цього заедания була пхдгоговка автором кавдвдатськох дисертацп про пале-ровх грошовг знаки як джерело з хсторп Украхни перходхв грома-дянськог вхйни та вхдбудови кардного господарства /1918-1925 рр^ Автор був обмеяений у використашп даерел та лхтератури, значна частина яких була на специальному зберхганнх в арххвах, а отхе, х недоступною для нього. ,
Для докт'орсьизх' дисертавд? об рано незрхвнянно вшрау тему за рахукок великого досдхдауваного реи о ну. Крхм того, автор Ехдай-шов В1Д одновшпрного класово-партхйного пхдходу у вивченнх хсто-ричних джерел, користувчксь перевагами наукового плюрализму, що дозволило розшрити дхапазон дослхднення.
Залучення матерхалхв спецсховищ дало ыогливхсть авторов1 рхзнобхчно локазати не тхльки ешсх1 радянських властей та IX цошренкя в Укра1'к1, а й хсторхв украхнськох национально! валвти. Отже, автор прагнув до етворення гцл1сно1 картини грошового обх-ГУ /часом суперечлпвого/ в Укра1'ш протягом досдхджуваного перх-оду. " ' "" "
.1, Тхоржевский Р.И. Бумажные денежные.знаки как источник по истории Украинской ССР периодов' гражданской войны и восстановления народного хозяйства 1916^1925 гг. Автореферат канд.дкссертаг-ЮТ.-К.-1975. ~ ' " " " '
Щлком оригхналышм I пр;соритетним було вивчення паперових грошовшс знаыв, бон республхк Закавказзя, Прибалтики та держав Середньо1 Азп, а гакож рхзких бхлогвардхйських режишв та оку-пащйних властей. Це вивчёння дало падстави дисергантовх, спира-пчись на рхзноманхтну дкерэльну основу, зробитн узагальнккга ви- " сновки та рекокендада? з найважлив1шх загальних проблем бонхс— тики - понятхйного апарату, класиф1каци паперових грошових знаыв, бон полхтнчних позицхй ем1тектхв та хп.
Практичне значения дисертахщ полягае в тому, що автором зроблено певний вклад у вивчення теори г методики спецхадьно? хсторично? диодиплхни бонхстики, введено до наукового обхгу по-над 20 тисяч джерел, якх випадали з поля зору хсторякхв. Методична часгина робота мае спрняти ширшому використатш паперозо-грошовг- днерел ид час викладання на хсторичних факультетах ву-31В крахнк курсу "Допошкнх хсторичнх дисциплхшг* /Ди&'програму иього курсу, М.-1987.-С.28-29/, на кредитно-еконошчких - "Грошо-вий обхг х кредит" /Див.програг.у, М.-1992.-С.22-26/. Матерхали про паперов1 грошх х ?х 1сторхп можуть бути вшсористанх такоя пвд час тшслздання курсхв хсторхх Ук раита, полхтеконо:.ц1 й хнших ди-сцешлхн у вузах.
Праятичне значения щс1 роботи полягае в тому, що вона може бути використана для роботи наукових правдвнимв музе!в х архх-вхв.
. Залучивши числених палеровх грошов1 знаки, вхдповхдн1 доку-менти та довхдкову лхтературу, автор створив при Торнопхльськхй акадеетГ народного государства Центр з 1СторхГ вивчення грошей /металевих г паперових/ - единий осередок в Унра1т, що займа-еться вивченням грошей як гсторичного джерела. Використовузтъ у своГй виклддацькхй роботх науков1 здобутки дисертанта /зокрека, учбовий пос1бник "Отечественная бонистика".-К.-1983/ в Украхнх ~ Черк1вецьхому университет!, за кордоном - в Саранському, Ярославскому уйверситетах /РосМська Федеравдя/, у Щнсысому унхвер-ситет1 /Бхлорусь/ та ¿н.
Наукова апробахдя дисертазш проводилась на засхданнях вхд-дхлу джерелознавства га допом1жних гсторичних дисдишпн 1нститу-ту хсторх! АН УРСР'у 1985,3990 рр. Тему затвердаено науковою радой
s дсторй" /дав.Укр. 1ст.гурнал.-1Э8в.-.'£ 3.-С.161/. 3 деякими зых-нами тема була прийнята до захксту на засхданш шецради хнсги-туту укра'1'нсько1 археогра|£п i даерелознавства ¿м.И.С.Грушевсько-го HAH Украхки в травш 1995 року.
Окреш питания дисертадайног теш автор порушував на реснуб-лхкансысих #раезнаэтих .конференция /Полтава, 1980; Bimimw,I982/, на конферешдях-зльотах бонгстхв Украх'ки i краха СШД /Донецыц 1993; Кихв, 1995/ та хн.
Бхддовхдно до кониртадГ та методологи досдидоекня обрано структуру дисергаий" яка складазться хз встуцу, в якощу розкри-вааться актуальность теми, новизна та iuai основнх компоненте до-слхдеення, п"яти роздхяхв, висновгав, списку викоркстаких д&ерел, та лхтературк, дсдаткхв хлюстрагивного грошового мате рх аду. ,
У першому розд1д! "Паперов! грошовх знаки, бона як об"ект бомсгики" стисяо розглядаються основнх питания icTopii та Teopii uie'i хсторкчнох диспшшни^ визначення понять, класифхкавдя до-слхдкуваних джерел та ia."
" Вперше паперовх грош як замхннтс металввих з "явились в обх-гу в стародавньому Китах близысо 2700 року до н.е. Убврош "беэ-г строковх векселх" були виготовлвнх в Стокгольм! /5Пващя/ в 1664 роцх. Згодом-"nanepoBi грош з"явилися у Взлккобриганхх, ФранцЯ х пошрЕлися в усьому свгтх. 3 ехнцк Х7П ст. паперовх гродовх даерела бонхстики стали накошгчуватись в арххвах, музеях, приват-вих З1браннях колешцонергв. Це тому, да ход час вхйн, ревсшлдй, господарськох' рйзрухи внпущенх у велики- юлькостх аситнащх обез-щншалися i оголошувалися нед1йсншк так само, ж i Ееобов"йзко-Bi бони. Iii nanepoBi дкерела ставали надбанням калещцонерхэ-бо-бхсгхв. ч
У Pociü nanepoBi rponti, разшннх на кхдш, вперше з^явилися 1769 року, коли вона вела чертову ийну i П уряду noipiÖBi буди "з ручк1 гролй".
Особливо великим був розыах emcii пахшрових грошей лхд час I i П свхтових в1йн.1в$ляц1я досягала величезвих розыхрхв, гро-mi тяжко обезцгшовашсгх i пхсля грошових реформ ставали бошо-тичним матерхалом. Це певнов ыхров стосуеться хюрушенох нами теми та дослодуваного лерходг. "
Назва допомхжно? 1СТоричноТ днсцяийнв бой стеки походить вхд французького слова "воле ", що означав додрх, шрахтй- грога; Цкм тершном користувалися у ¿¡днансовому правх для позначен-ня окрёмого грошового документа, до його ввдаваля на короткий тёрйв»1 Пбраа свгтбвА вхЗна внесла певй корбктиви в повитая "вот* як гровгайях докумзнтхв, да випускадися: а/ мзхцевоо вла?т. дою* са!.юуправдаанш-, кооператившвдй великими шдприемствами, банками; б/ девяти йдроздхлами народного гселодарства* приватной особами^2 Серед каташцонер1в=ботскв термсн "бони" стосу-етвся всхх без ¿инятну палерових• грошовюс знанхз, що буж в обх-гу* а пхзнше тяучеи х стали предметом юолеийонування гак само як пхд тершном "монета" нужзмати розумхвть усх металев1 грош /з0Л0Т1, Ср1бН1 , м1дкх, тощо/.
У чаихй краШ на початку 20-х рокхв XX ст;. Сонхстика зи-Д1лилася вхд нумхзмапши На з"1"здах Всесоюзного товариства фх-лателхотв /ВТФ/ лорушувалися питания теор11 I методики вхтчиз-няно'1 бощетяги; Широко провод^вся пошук гроиових знай в, бон х опис IX хсторп*, схгладалися кaтaлoги¿ Щ першг дсслхдаення х праг* поклали початок скстеиагпзадй матерхайв радянсько'1 бо-нхстккя.
У 1924 pi на I з"Тздг ВТО йзалося про вироблення науково? сястай класифхгацхх гроаових знакхв та бон» Частина бонхсмв пропонувала за 11 основу браги емггента, тобто уряд, лЪщрвгис«^ во, устанозу чи якусь юрядичну особую що здхйснювали енцсхп'. их пропонували вйсодити тхлькя з територхадако^геагрофхчного функ-щонувзт^групуючй талеров!. грошх за хвографйшш принципом. Тре-тх брали за основу 5УШс'6то=формавгйну ознаху, зокрема видхлянта тага роздали* як "Буржуазна решяйця 1917 р.", "Пролетарсыса ре-вояядя 1917 р." Але цх сэсёт були пбзначёй пёввга обмеясенхста.
В 1926 ровд Центральна бюро сбгаш бонхстхв ВТ<5 над руку ваяо проект В.Вязелызикова, за яким паперовх грош под!лалися на
1. Эншклопедйческий словарь под редакцией Андрёевского.-^СШ;-18Э1.-?.У1.-С;ЗШ;
2. Местные деньги.//Экономическая газ¡&;-1919;-22;Х2;
. . 14/
"загальнооб овпязкобх" i "кеобов"язков1".^ Але, на жаль, не було чгткого х точною визначешя коано! з ни категорхй. Де саме сто-суеться вхдгпнностей грошового знаку вгд бонк.
В сере.пкнх 30-х рога;в добровхльне товариство бонхстхв /ШБ/, як х багаг.-. {Нших, вимуиеие було в умовах утведавння гогалх гарного ладу прихиниги свою дхяльнхсть I тхдьки окреш ентузхаоти гродовгували пощукову роботу, вивчаючи гроповх ешсП. Так, В.Соколов у 1938 рощ склав повний каталог грошовнх знай в, бон, вк-пущених на територ11 СРСР.2
Не кралц слр,ави були вдодо кпасиф1кг-Д1 знахав х в каталогах, вцданях за кордоном. Звичайно, упорядники хгкорували сощально-еконоьйчну налегшей. еш тента. Здеб1льиого паперов1 грошх Росах" I СРСР перелхчуються в алйавхтноцу порядку за республиками СРСР або х мхстама випуску. До недолхкхв налеяить пдутаника з питань-визначення знакхв, часом порушення хропологх:, пропуски багатьох ем1схй,. годо.
Значив врушення шодо популяр из ащ1 вхгтазняких паперових грошовнх знаюв сталося хз середити 80-х рохав у зв"язку з деюкра-тизащев наиого сусшльства. Стали ввдаватпсь новх журнале, газета, бюлетеш ,в яких широко представлено матер!алн з бонхстшси.3
Таким чином, настав час для грунтовного дослхдаення теорхх, методики бонхстеки.
Ба основх аналхзу паперових грошвих знакхв г бон, а такон розробок сво'хх нопередншав автор хцдайаив до виснощу про те, що необидно уточните понягтя "гроповий знак". /загальнообовяязко~ зий вшуск/ I "бона" /кеобов"язкоБЗй вшуск грошей/.
До грошовкх знакхв дощльно вхдкесот гакх грошовх документа, як банковх, кредитш,. розрахунковх паперовх грошов1 знаки, вппу-щенх урядами РМЗР, пхзнше СРСР, яю пали загальнообов"язковий, державний правовой обхг, а також грсшовх знаки, вапущенх окремиш
1. Всем секциям боЕистов ВОК /Обращение секции с проектом В.Вязе-лыцйкова.//СоБетский филателист-Советский коллекшкшер.-1926,й 6.
2. Соколов В.М. Полный каталог бон,' выпущенных на территории СССР в период с 1914-25 гг.-Ростов-на-Дону.-1933.-/ва ротапринта/.
3. Журнал "Вестник нумазмата".-Калишнград.-1989.-газета "Вестник коллекционера" ,/орган Всесоюзном товариства колекйонерхвЛ-Нижний Новгород.-1989.-баллетень "Нумбони.-?остов-ка-Дону.~1990, МишхагараУС-Петербург з 1991 р/, "Грошхи.-ЛЬБ1В._1994 г «вн./
радя&ысими республиками, що маж пеьаий час з агаль но об ов" яз кете право сбггу; ewicii- до- радянського ладу опозищйних урядовях структур, 1нтервент1в, окупанпв, вкличаючи ix "воснях грош", сурога-ти загальнообов'*язковйх грошовях зншав /обЛ1гавд! внутрхшнхх позик, купони Ц1нних палергв, чеки,тощо/, що були в oöiry BpiBHi з зага-льнообов"язковими грошовпми знаками.
До об"ектхв бонхетичного дослхдження налезать також ix суро-гати /облхдтацп", uiimi палера, тощо/; иезакхттченх виробництвом загальноос5ов"язковх грошовх знаки, бланки, а також запропонованх випуски' загальнообов"язкових грошей.1
У понятт-' "боки" /необов"язковх гроиовх документа/ вкдача-ються мгедевх i приватнх /знутрхшга/ випуски гропей. Шсцевх випуски зд1йснюваляся м1ськями, повхтовтли, волосними, схльськпми самоуправлхннями / думают, управами, виконкомами, ревкомами та in./; м1сцевими 31ДД1летшя1 Державтпс i Народтах банкхв, ощад-. них кас, кредитних уставов; Центральная кооперативами, невними согоакн кооператив!в, великими об"еднанняш, позико-ощадшши то-вариствами, тощо. Подхбщ грошх /документа/ вкпуекзли велик! пхд-приемства, установи. Щннх палери, купони, тощо, вистушшт i як суригаги мхецевих грошей.
До М1сцевих випускхв налегать таза палеровх rpoai - бони, якх мали бути зайезпечещ матерхальними щнностями, майном мхеь— ких, волосних, схльських управ, валютою, що збер^гаеться в банках, касах, товарами кооперативхв, установ, пхдприемств.
1нода ?яспрвх rpomi npitpi впивались i до загальнообов°язко-вих - указами, постановами центральных урядхв, i тодх вони пере-бувадяг в odiry як MicxjeBi i загальнообов"лзков1 /1:1/.
До понятая приватних /внутрхшнхх/ бон належать випуски грошей др1бких пщприемств /кеххв, майстерекь, кооперативов, ресторана, отрксв, гхмназ!й, кафе, булочнпх, ковдиторських, тощо/; невеликих уставов /контор, отасл, театрхв, тощо/; в1йськових час-тин, шгал, Гдалень, тощо; громадських зборхв, приватних oci6,
I. Автор подхляс точку зору А.Са§онова, який ще в I92S рощ писав: "треба вивчатя i rpomoBi знаки невшущенх, осксдьки вони $iit-супть подх! Hanroi револвщГ". //Див.Советский филателист - Советский коллекционер.-I92S.-й 6.
власникхв невеликих торговелмшх заклад1В I фхрм, тощо. Сурогата-мк приватннх /внутрпшх/ вилускхв впступали знаки казино, лото, лотерейнх бхлети, квяташц1г,' позиковх листи, розпискв та хн., хцо оули в об1гу як приваты троил для розмхну, здач1.
Приватнх /внутрхшнх/ боки з"явилися в обггу в результат! роз-М1НН01 криз^або грошового голоду й ходили'на взаемному довхр"1 без будь-якох гарант!? I забезпечення.
Спевдально для колекц1онер1в випускадися так званх "сдантао-тичнх бови". Цх бони викликають у бонхотав неабиякий ¿нтерее.
Отже, пояснюючи првроду, суть, характер випуску паперових грошей, автор дисертацй' пропонуе своп класифхкацхю, в основу яко! покладена сохцальЬо-економ1чна овднка кожного окремого загакьнсь-обов"язкового грошового знаку, мхсцевого або приватного випуску бон,
Для полэгшення роботи з паперовиш грхшьга при складаннх 1х у колешд1 автор прсшонуе розмщувата хх в альбомах за районами ко-лшинього СРСР. Територ:хя Росхйськох Фгдерацй' розподтляеться на Э райогав /Пхвн1чний /1-1/, Заххдкий /1-5/, Йентральний /1-3/, Щвнхт чно-Кавказький /1-4/, ПовалзькгП /1-5/, Пряуральськкй /2-6/, Заххд^ но-Сиб1рський /1-7/, Сххдно-Сибхрський /1-8/ 1 Далекосххдний /1-9/, а решга паперових гроией вкяадаються в клейсери за щсцем хх всь-пусхцг, в кордонах колепшх радянськшС республик /Украшсько! • Бхлорусько! -3, УзбецькоУ -4, Казахсько'1 ч5, Грузиндькох «6, Азерт-байджансько1 - 7, Литовсвког -8, МодцавськоУ - 9, Лщтвхйськох г-10, КиргкзькоГ -II, Таджшссько1 -12, Вхрыенськох -13, Туркыенськох ^14, Естонськог -15/ I за адмхнхстративниы лодхлом на 1983 р1к,-
Карта територтальногс районуваннл СРСР
I. Райэнування територ11 Росхйсько! ферерадо взято з"Екокодач-нох географ« СРСР1'^!.-1983.-С.230, 245 , 253 , 269 , 280, 290, 303, 316, 332, 345.
У кожному з впдхлених нага регхонхв у 1918-1925 рр. були центря самостийно? ei.rf.cii, решта випусгав гасдевих1! приватних (Зон, як правило, тягало до певного центру.
У другому роздхлх "Методика дослхдяення паперовгос гроиових знак!в, боя як об"екта бонхстпки" автор узагалькено охарактеризуют 1х за основними ознакаш-елементами, Вперше засгосовано для вивчення палеровпх грошей, методику хтапх допоиганих ¡ссторич-НПХ ДИСЦШШН ШЛЯХОМ 30ЕНХПШБ01 х внутрхшньо1 критики цих длерел.
Зовнхиня критика /стгалхз/ палеровпх грошей В1дрхзняеться ВХД ВХДПОВХДР^Т критики будь-якого 1ПИОГО письмового документу ■пол, що тут т маемо справу з дернавнгол грошовшл документом, який е засобом платежу й об1гу I несе на собх чпмало рхзншс спехдайч-них ознак.
Емблематичний або геталытчиий лхдххд допомагае на основ! гербхв, екблем х хнших сшволхчнпх знагав встановкти характер® риси емхтента. Тому насамперед необх1Дно виявкти на оснокг зобра-жеяого на знаку герба державну приналежнхсть еттента.
Вивчавчи гербя як ознаку на паперовгос грошах, треба врахо-вувати, що незначяа змйа в герб1 або в Iшламу символхчпому знаку вказуе на змхни емхтента. "Герб,— писав В.Лукомсъки2,- е осо-бливим видом хсторичного джерела, дав шхяхом. визначення його ко-вх цхтя даш, а гербова; еклертиза, як необхьдна склацова частика комплексного I сто ротного дослздження, може даги новх розв"язан-ня проблеми соцхально-економхчно'х хсторй'."1
Крхм гербхв, якх хяшдено на палеровпх грошах, зедлку роль вхдхгршоть тает елементи, як геральдичнх х негеральдичнх знаки, що мають рхзнх символхчнх значения х вхдображають певну хдеоло-гга. До кегеральдпчних знакхв належать: природнх зображення -лвдини, тварин, птаххв, ряб, сокця, зхрок, рослин I т.д. Кажний 13 цнх скмволхв передав певне. понятие. Наприклад, з об разе ння .танки на паперовгос грошовпх знаках означав республхку; орла - зладу, панування; бика — скотарство, прахда, терпи:,деть; медведя - силу,
I. Лукомський В. Гербовая экспертиза. // Архивное дело.- М.-1929.-Й I.
гзредбаченхоть; лева - владу, силу, хоробрхстъ, Бхдааху; сокола — xopoöpicTb, красу, розум. Штучнх предмета /зроблеш: людськши руками/ - меч, лук i стрхлк. цкт, шолом, серп i молот та хшй танок капть свою скмьолхку: меч означае Biitey, серп i молот — союз ро-бхтникхв i селнн i т.д.
Тератологхчнх зображення — да предмета, якх не хснують у прирадх; ^апретяад, двоголовий орел, дракон, ваптан та iE. Дракон - символ могутное^, силе, божества, води. Крилатий зшй — зло, неспокхй та ïh.
Нешловахну роль при. вивченнх герадьдичних ознак на палеро-вих грошових .знаках, бонах ждагравть фарби, hkî повита досто- ■ Bipso BiflddpasàTH кольорову сшлволхку певних знайв, затвещаену шдповадними законодавчими актами.
Кожен кол1р меже бути переданий на repöi» щим палерових грошей не фарбами, а чорно-бхлими графхчними лпнхями» Червоне — вхдображапться вертикаль ними лШами, годубе— горизонталь шага, чорне — взашно пересгчниш лШяии i т.д.1
- Bei горелхчеет геральдкчет i негеральдкчш .символе несусь зшетове вавактахення, Bin розшфровки яких залетать правидьний аналхз грошового знаку, а з ним i-правшзьне розум ння задуму емх тента. -
Через брак грошей шддалекх зад центру мхсцеЕх Ради гикорис-товували зяайденх в банках, касах naneposi грош, на яких були емблеми попереднхх ещтгентхв. Бипускаачи ïx в oöir, самоулравлхн-ня ставшш на-них cboï штампи, ввддругя, чим пояеншвали причини ïx випуску, термхни oöiry i тарантхх. Тому, аналхзуючи таш бони, слзд звертати увагу не на гербк попереднхх ешхтентхв, а на тавх лозначення, з допошгоо яют мокна зстановати, хто i кот ïx випустив /суперскршщхйна ознака/. ^
Еа керадянських обов"язкови палерових грошах найбхлып пошире кили символхчними знаками були дво голо вей орел /рхзних sapia»-тхв/ з царськими регалхями або без них, а такок атрибути Pociüca— koï iMnepiï - ГеоргизсысЕй хрест, мечх, списи, орденсьы строчки й 1нше. Тимчасовий бурацгазний урад Pocï'f не вхдмовився вхд
I. Каменцева ЕЛ., Усгагоз Н.В. Русская сфрагистика и геральдика.-M.-I963.
двоголового орла яй герба, ала зкяв монарххчщ реташ.
На грошовюс знаках, надгсланих хз США адмхралу Колчаков!, був зоб ратаний герб Росхх'-без корони. Верховтлй правитель "всея России" був ним не задоволешй г замовпв ковкй герб. На грошовах знаках, яхх були не вяпущенх, бачгало герб - орел, на грудях орла, замхсть Теория Еереможця, клщено герб Сибхру - два соболг, двх стр1ли, списа. На крялах орла зпбрззекх гегби мхст — завойованих вхйськагли аднхрала - Оренбурга, Уфи, Пермх, Челябхнська, Екатеринбурга.
На гроиоБЯХ знаках генерала Дегакхпа етхцеко двоголового орла, в лапах якого. були: в лхз1й — блискавка, в правхй -лавровий В1нок I Гсоргпзсъетй хрест, х все це обрамлено Георгпвськов стрхчкоп, яка була також характерною для гроиових знакхв, винуще-нкх азлнхстращсв Врангеля.
На гршових знаках генерала Юденича - одноголовий орел, який гагатуе змто, зверху орла — портрет Мигели П 1 його дружини.
Отже, ск.гшлхка паперових грошей бхлогзардхйських режимов воображала Тх монарх1ЧИ1, войовничх традици.
Утворега год час грокадянсько1 вхйни нацхональнх уряди зобра-жали на своТх паперових грошах символа национального I релхгхй-ного значения. Так, на украУнсышх паперових хвощах було нлщено "тризуб", ща зображався ще на' перлах монетах КиГзсько? Рус! - Укра-1на. На паперових /шовкових/ грошах середньоазгагськиз державних угворень розмщали шбмхсяць як хсламеышй символ. На початку 1920 року з ""явилась г юах чзченського хмама Узун-Хаджх - туманн з характерными для мусульмая Сходу геральдячними символами. В центр! знакхв - те рези, па тальках яких лежать злхваг вхдпрттттй Коран, справа - зелений прапор, внизу - пхилхсяф 1 три зхрки, що симво— лхзувть три народаоси, якг входили до ем рагу, зверху - корона монарх!'!.1
На грошовях знаках ГрузхТ був зображений Св.Гаорйй на бхло-ОД кегх, що вбивае дракона, або ж правите лька Тамара на царсыюму
I. Пахомов Ю.Д. Денежное обращение и денежные знает Северо-Кавказского эмирата в 1919-1320 гг.- Тбяляси.-1965.
престола. На паперових грошах Вгриенх! вашпан /чудовисько/ взя-■ге з народного елосу.
КайзероЕСыа: окупантйу 1317-1918 рр. на зоенних грошах /"ост-марки"/ вгл стили фггури робхтникхв /гастк&кацхя йлизько-стх до трудхвншав/. ЯПоЕСыа хнтервонти на свохх паперових гро- . пах, якх бу^я в обхгу на Далекому Схпдх, пометили легендарного дракона-'божестю вода 1 традшдйну хризантему. •
■ Таким чином, дослхдження геральдпчних знакхв при зовншкьо- ' му аналхз1 паперових грошей дае нам шалив1сть точно встановяти державну пркналежнхсть ешсх?.
Ваяливг вхдемостх про еыхтента дае иатеогрзсйчний аналхз гро-шових знакхв, який слрияв розшфруваяню рхзноманхкшх написав на грошових знаках. ¿дае ход час гро.чадянсько! ыйви 1918-1322 рр. той самий гроповий знак их г бути використаний рхзш&ш ещ тентами, яы вносили-дорого певш зглхни - в ■текст!, номхналах, номерах сэр11, шдписах I т.д. Будь-яка змхна в текста паперових ""рошей однох' г тог ж емхсх! вимагаё нового кдхпе, -а цевже певна рхзно- : взднхсть айо ковкй випуск.- Помалки в' текст!-з вини друкарнх не шяуть бути визнай рхзновиднхстю знака.
Бойсгам 'шдомий випуск, кож тхльки за розмхром номера на грошовому знаку був встановлений новий емхгент. Довалений у листопад! 1920 року Крнмський Крайовий уряд залиаив незакхнченх ку-: шзри свогх грошей нокхналаш вхд 5 до 25 рублхв. Мхсцев1 радян-сыа органи вирхшшш хх використати як розмхннх троих." Лумера-тором вхд руки булл проставлен! нош ри купюр. Вияе::лось, що роз-мхр ралянських номергв вище попереднхх на 3, 5-6 ш. Тхльки шсв ознакою вхдрхзняються радянсыа знаки ввд знайв Кримського Крайового уряду.
Вгшускаша в об1г -наперов1 грошх, ештент розподдлне 1'х за номерами х се&яш.
2агальнообов"язковх паперовх .трошх х частица,мхсцевгсх згхд-но з декретом НЕНК РРйСР В1Д 10 жовтня 1918 року "О,введении нового правописания" д руку вались без лхтер"!", " ь" -ер, "в" — т-
I. Снежкин u.U. Дензнаки Крыма. //Крымский кодлекционер.-»1923.-№ I. '
та, - шщя, " - ять. Деяи ваддалерх вхд центру радянсь-кх випуски у I9I9-I92Q рр. ще друкували за правилах^ старо? офор-rpaáix. Але майзе вех нерадянськг nanepoBÍ гроих друкували сь у 1918 ровд за правилами старо? орфограйя?. Ця ознака разом хз хн-шими дапомагас встановитя полхтичний характер емхтента.
Аналхз пхдписхв на галерових грошах е одним 13 засобгв вста-новдення емхтента назх та. в тому вкладку, голи bcí iraní озпаки залшаигься без з:ян. Налриклад, радянеькии уряд Poci? через рхз-ккй спад ринкового обхгу i падхння реально? цхнностх грошей зму-шений був впкористовувати грошовх знаки, заготовлен! ще Тимчасо-вам урядом. Ьа них паперових грошах герб, тексти, малоткя i inai ознаки булл ще дореволвщйно? Pocii. Зияв;ишсь вони в o6iry у тразнх 1919 року, хоча На них поставлена дата "I9IS", з отдзтасом керуточ~го /комхеара/ Народного банку РР5СР Г.1Г'ятакова. Кльки за дхсга ознаютв /пхдписоц/ встановлаеться при зовншкьому аналхзх " радянськкй випуск гроией.1
Дослхдиення tskctíb на паперових гроаах допомагае внявяти фальшивий знак. Яг: правило, рхзночитакця наштовхуе досладника на дум^у, що знак фалыквяй, проте, ханцевяй вясновок про пвдробку встановлаеться липе при комплексному аналхзi фЬтхграней, маляпав, орнаменту, пхдпикв та Лпшх ознак.
Таким чином, палеографхчшгй анадхз спрняз при чэтаннх ecíx текстхв на знаку встановити дернавну приналегнхеть, виявити час i mices eMicií, тергяна o6iry та xhuí бакти.якх характеризуюсь соцхальний характер емхтента.
На багатьол пашрових грошах X9I4-I925 рр., .вгоущених в обхг на територН колшгнього СРСР, маемо вибитки печаток, конгрзвхв /тиснен! яечаткз/, а такоз перфоращ!, яза вявчаються за »итодц-кои допомхжга? !сторично? дясцшмхни — cftpari ст.пэт. До nepaoí групп печаток належать tí , якх зобрадувалися на вшговшшх знаках за задумом художника в процесх íx друкування» Не печатки Даргбан-ку, адецевих Рад, шхеьюа i схласышх управ i т.д. До друго! - ваг-лежите печатки, проставлен! на паперовх rpoai вгэ niara íx надру-
I. СУ РСФСР 1919 г. й 16, сг.179, а кш» Карданов Н. Бхазашй каталвг.-СЛЮ.
кування. Заходивши чуй eMicií, нова влада ставила печатки для ix "пущей крепости", як тэдх писали i говорили про таи бони, i ix випускали в otíir. -г<
Наведено приклад печаток на грьох випусках чекгв у tócti Житомир!.. На перлону знаку-чеку — печатка з двоголовш орлом, з регадаями ío^tapcbKoa короною. На другому - на печатвд орел, але Озз коронв ± царсвких регалхй. На третьему — печатка з тризубоы украхнськгос властей. Висковэк: перший чек Еитомирськох мхсько! управи до лютого 1ЭГ7 року, другий - Тимчасового буржуазного уряду Poci'i, третхй - Укра!нсько1 Центрально! Радо.1
До бонЬстичфэ'г сфрагхстики належать i конгрева /тиснена печатка/. íx найчасише зустрхчаемо на випусках паперових грошей JHP на номиналах; в 100 i 1000 крб. Перфоравдею, особливом пробив-ним знаком, користувались у двох вкладках: коли ewiтент залучав запаси чужих папе рових грошей, проставляв перфорацию i вшускав в oöir як свою eMicíD, а також у тому разi, коли анулювались гро- . шовх знака.
Напрюслад, захопиша «.Архангельск, англо-американськх 1н~ тервенти у I9I8-I9I9 рр. створили мархонеткову владну структуру, так зване Верховне Управл1вня Hi»HÍ4tíoi области, яке перйорувало • знайденх -задаси дарських грошей ■ ai те paira TECO" /Государственный Банк Северной Области/ i випустияо i'x б oöir як свою емхейз. Перфорацхею корпстувались у багатьох районах у роки громад янсь-
КОХ ЙЙНК.
Щд час вилучення палерових грошей з oóiry 3i лргчалась перфорацгя— "Уплачено" або зеликх, круглх вирхз и ножицями, могли бути й ifflni ввди вир131в на знаках.
Проводячй хронодогхчкий анашз папе рових грошей, важшгоэ встановигк рхк, дату, мгсяць, a iнколк i день ix випуску. Особливо це важлкво, коли на самому грошовому знаку немае дати випуску. EMicif грошей у ходх гршадякськог вхйни вхдзначалася не-лост1йнхстю íx емгтентхв. Встановлення точно'! дати — це i вста- . вовлекая власпика eracii. Часто ндькя дата випуску, mí сядь, а хнколи i день або ж термхн rx otíiry, погашенияе .'виршадьними фасто-рами при встановлвннх еыхтента.
I. Чучин Ф, Каталог бон и дензнаков России, РСФСР, СССР, окраин и образований 1769-1927.-М.-1927.-С.38-39.•
Неойххдно враховуватя cnociö нанесения дат, терг.инхв o6iry. Вони '.ложусь бути проставлен: друкарським або рукопйсним способами. Це допомагае виявити рхзшвиднхсть знашв, а також i змхну ewi-тента.
Дослхдкшсовх паперових грошей потрхбно звертати особлшзу ува-гу при встановленн1 дат на той факт, гцо Радянська дерзава пере-йшга на кове лхточислення. Згхдно декрету PF3CP тд 24 схчня 1918 року "Про заяровадяеншх заххдноевропейського календаря", перпяй день пхсля 31 мчня 1918 року став взататися 14 лютого. Дериава перейнла з кшанського на бгльа точнкй, григорханський калевдар i рхзниця вхдставання на 13 днхв була втравлена.
У той яе час продовзувалп користуватись старим юлханськм календарем вех нерадянськ1 емхтентя. Старим ке деяний час користу-валясь зхддален1 вхд центру мхенэвх ради, якх не булн ознакомлен з переходом на григорханський календар.
На загаяьнообовпязкових радянських i нерадянськях емхсхях дати, звичайно, проставлялись,* iHoni вкаэувались i тзрмхня oöiry ado погашения /обмну/. Напркклад, генерал . Мали сон, готова Ве-ликибритансышх военно? miciI в Ашхабаях, випустив свох 500-руб- ■ левх nanepoBi грошх 12 грудня Г918 року, на якпх оголосив "Лмеиегл Великобританского правительства я обязуюсь заплатить через три месяца с сего числа предьявителю пятсот рублей". У лигах 1919 року генерал noenimio btik, забув про свою обххщнку, а 500-рубле-Bi "квллесонки" залиппшхеь на руках у населения.
Багато мхедевих i приватшх випускхв взагалх не мавть дат. Ix друкузали як -rcraacosi rponi, сподхваючись скоро зам1нити на загальнообов" язков1. Про такий випуск, звичайно, пов1Домлялось населен™ в оголотеннях, наклесних у шетх або надруковаких у MiciipBiö npeci. В таких вяпацках, щоб встановита приблизяу дату, потрхбно звернутпсь до каталогхв, органхв преси, документхв apxi-зхв.
Велякх трудяоих пхд час хронолоичного анайзу паперових грошей для дослхдника становлять eräcii правителхв i урядхв Се-редньо? АзхГ. Щоправда, за допомогоп ката-тогу Кардакова М», де вхдповвдях написи подано в пере клад i росхйськоо мовоп, мскна вгя-вити власника.
До мегролоттчног ознаст в бонхстшд належать назви валют та подхл IX на частики, НаприкДад, 1 грлвня = IDO шагам, I рубель = 100 копхккам, I марка = 3D0 пфеhíErais, I хена = ЕЮ сенам i т.д. , а такок назви грошових знакхв /"банкнота", "розрагунковкй знак", "кредитний бхлет", "зобовилзання", *tíoaa", "марка", "талон" i т.д./, що виз на! чеь вартхсний аспект вхдаовхдних грошей.
Метрологхчнгй акалхз палеровшс грошей допомагае встановиги дериавну належнхсть знака, а з ним i район його otíiry.
На теригорхх СРС? в I9I7-I325 рр. в 06x17 зваходшшь, нрхм . традкцйного рубля, piaai за назвою грошх. В Украхнх запускались грквни. П1Ьнхч«>-Кавказький eMíp Узун-Хаджа випустив тумана. В Eyxapi ходили емхрсыи теньги i т.д. Особливо багато рхзновадга було в перхад хноземно! ваенвох 1нтервенщ1. 1з втаргненняы у 1918 рощ ймецысах i авсгро-угорсышх окудант1в з"явшшсь в обхгу ншепыа марки i boshhí rponi "остчларки", аветро-угорсыы крони, пхзнхше вольськх марки, румунсыа лех, турецьет хйастри. V а також ангшйсыа фунта сгерлхкгхв, французый франки, японськх i об и, вмерикансыа долари й imn.
Багато шсдевнх i приватних бон хнсд впливом окупанТ1В вшуо-кались за назвоо i'x валага. Так, у Зах±двх:й Украхш юдкла шсце-bí кроки, марки.
Випускаши шшероы грсш, емхтент старався застерегта емхгаю В1Д фальсифхкадхх. Однш i3 захюб1жних засобгв с викорзстання лапе ру з сйлхгоанями — особливиии водяники знаками. "
Засйлхгранями моава встановити eui тента, pík i mí еде випуо-. ку. На nanip, приз начений для друкування грошей, нашеять також Г1льошировану cincy з тонхсих i хитромудрих лхнгй, яга покривавтъ • всю кухгору р1знобарвнима вхзерунками. Щдробити таку еггяу дуже важко. •
У перход гроыадянсько1 вхйни багато аагалыюобов"язкових i, в основнхй tóaci, веобов"язковкг - мхедевих, лраватних /внутрхш-híx/ бон не мали фхлхграней. HanepoBi грсш друкувались на хцд-собних засобах, дли лього веко рис товували обгортковий nanip, бляху, шкхру, картон, фанеру, шовк- У Якутсьгай АРСР загалънообоз&з-ковх грош, взхрш 1922 року, були надруковаш навхть на етшеет-ках вхд вина.1
I. Розенбург Л. Истории рассказнвяпт деньга.//Ьаука и жизнь.-1964.-й 5.
На обов^язкових грошових знаках РРФСР водянши знаками були квадрата, гриби, трукутники, зхрки, ромби, цифра ношналу й ттит.
На паперових грошах радянських республик ведай знаки знахо-' димо на великих купюрах вдц IDO ïhc» до 5 млн,руб.Азерб Дцжану.
Грошвх знаки BipsœircbKoI, Грузинсько'1 PCP I22I-I923 рокхв вяяускаяи з фхл! гранями i без них. Утворена в га год 1922 року Заганказька РЮР вппускала cboï палеровх rpcmi у IS23-I924 роках з водяними катанками на великих homíналах вхд 25 млн. до i млрд. рублхв» ijehí радянска республики Дхвнхчного Кавказу i Закавказзя фхлхграней на csoïx валерових гропах не мали. •
У Середетй Asi! на валерових грспг;: були фпцгранх: в Бухар-ськхй Еародшй- Радязськхй реслублхцх гхльки на 10 тис. руб. 1921 року i на 20 тис. руб. 1922. року, а таког про глодались юдянх знаки на запуску 1922 року ношналами вхд I до 25 рублхв. '
Хорезмська Народна Радянсьда республика опечатку випустила csoï rpcrai ка совку. Дхзнхсе у 1921-1922 роках фхлхгр^лх вхдмх-чевх на 25 i 100 тис.рублях.
Еа гроиових знаках.йхлогвардгйсышх урядхв генераив Детина, Врангеля фхяхгранями були: моза!ка, З1рет, трикутники, хвиля-ctí лхнх!, полоски, гриби. Адахрал Колчак i генерал Юценич випуо-кали палеровх rponi без водянке знай в. Батало "евхтлх полоски" на "ост-рублях" i .Ea японських военних хенах 1918 року.
На лаперовах грошах часто зустрхчавться портретах зобращения як хсторичнпх", Tafe i алегоричних oci6 /абстрактних/. Для визна-чення особи на троиових знаках слхд зробити хгоногсайхчний аналхз.*
Так, на гроиовпх знаках уряду генерала Денхкхна поряд хз за-кликом за "Россив единую,. великую и неделимую" був розмхценкй пам"ятник Мхнхну гПояарськомУ, на'хнпих знаках - портрета донсь-кого отамана Платова, героя Егтчизняно! Biftra 1812 року i генерала Скоблеза. На "крилатках* реляму Охенича розгацено мхнхатюрнх портрета царя Миколи ЛI царидх Олександрг з мучекадькими нхмб&-ии над головами /до того часу жгли use були розстрхляяхД 1ково~ графхчка азиата тхено лергшгхтасться з орнаментальною. Ильш
I. Иконография Б исторической катке.//!!-1972.- ТЛО. -C.I22.
там, де зображено вхдомого хсторичного дхяча /монарха, полководца, художника або писькенни-л, тощо/, ки вщцляемо ней елемент на паперових грошах у самосййну, гконографхчну ознаку. В :нших випад-ках зоб ранения лвдських «Jiryp, наприклад, жхнка як символ республик, налезать до орнаментально"! ознаки на паперовях грошових знаках.1
Важливо анал1зувати nanepoBÍ rpomi за орнаментальною озкакою. Оркаглектальнх прикраси i код i бувавть настхдька Еирази, що, поба-чивеи один раз килкмовяй орнамент &а грошах народ1в Середкьо1 Ази, погхм легко íx В1др1зняем0 вад хнпгпх.
Порхвняння орнаментальних прикрас допомагае встановити рхзно-вкднхсть грошових знак!в, Так, за орнаментальною рамкою, що пра-краиас nanepoBÍ грош! Зака~казько'1 MCP вз1рця 1923 року, мозна вгдггзнита перший втхуск грошей вхд другого.
Орнамент на паперовях грошах бувас таких ввдхв: геометркчний-ламанх, аигзагошдабнх, ciтчаст!, nepecÍ4Hi лхнхТ, кола, 3Ípit:;, ромби, хрести, спхралх, крадкй i т.д.; рослившй — кшти, плоди, PÍ3HÍ рослини; тваринний - вида худоби, деяхих тварин i т.д. До' орнаменту на паперовях грошах яалеяать зображення арххтектурких споруд та ix фрахменпв, зброя, тоцо. Орнамент, як прикраси, вхо- . дкть у smíctobc понягтя геральдичног i сфрагхстичко! ознаки иа паперовях грошових знаках. В1н яшось mí рою св1дчить про соцха-льно-полхтичну дхяльнхсть лвдини, П нащональну приналеанхсть. Яп самое?!йка оенака /елемент/ орнамент допоыагае розкрити зага-льнкй хденкий змхст, встановити налезстасть eMicii конкретному емх тенту /дераавх/.
До оформления паперових грошей зсзгчаюп. няйтала овитшшс художнике г-. Для створення есгазхв yr.paí нських i-рошей були запрошен! художшки Г.Нарбут, Г.Золотов, А.Краовськяк, 1.15азалевсь~ кий, Б.Романовський, А.Середа та :нш..2 На початку 1918 року Нар-комосвхти РР5СР оголосив конкурс на найкращий малюнок печатки Раднаркому, поштовкх марок, паперових грошей i моделх cpiöBoro
Г. Див. Орнамент //Большая Сов.знциклопедая.-^1.-1Э74.-Т.1а.— С. 524.
2. Гнатипак Д. Держави rpoini УкраТки I9I7-I920 рр.-Клхвленз.-OUA.-I973.-G.235.
рубля. В конкурс! брали участь Чухонхн, Пунх, Лебедев i iKoi si-домх художники того часу.^ Але военна хнгервенвдя i громадлнська вхйна перешшдши вшуску якхенкх гроиових эназив. Перих радян-® cbici rponi не вхдо начались висогм художнхм ргвнем.
Паперов1 rpomi РКСР, СРСР до 1325 року прикрашено орнаментом простим. Переваааютъ росливнх прикраса, картуш, MiHiaropn, портрета роб1тника, селянина, червоноармнщя. На знаку, взхрця 1923 року, на 25 Tic.pyö. в овал1, огоченому колоекают, лавра.'.::*, поверх серпа i молота, перехрэщеких мечхз, зобрагсенкй чэрвокоар-шець у будъонхкд. На знаках, взхрця 1938 року, на 3 руб. - чер-воногрм1ещ.~шхогинець,"на 5 руб. - льотчик. Шдому скульптуру 1.Д.Шадра "Голова poöiгайка" бачимо на платхннюс зобов"язаннях взхрця 1923-1524 pp., а такса на 5 руб. взхрця 1925 року. Друга скульптура 1.Д.Еадра "Селянин-стяг " була на банкнотах номхналом у 3 черв1тд 1924 року.
На пробному знаку Украхнсько!". PCP в 50 крб. Драве 13. 1э19р./ невхдомий художник пометив зобраяення робхтника з hl.iotom на йонх завода в i фабрик.2 Грош рздянського Азербайджану /Баку/, Да-лекоеххдкох Республгга вяпуску 1918 року зобрзхали труд1вник1в заводхв î полхв^ На.гроиовкх знаках радянськгос республхк Лхенхч-ного Кавказу i Закавказзя зображекх ранки, роелкнний орнамент. Па-перовх rpomi середньоазхагських радянських pecny&öjc оформлекх традшдйнш орнаментом — квлимовеки дорттвами, кольоровшп bmtïh-ками, стародавнхми свитками, колонами. ,
Орнаментадьне оформления паперових грошей, бон радянсыгах, мхецевих, лриватяих випускхв вхдзначаетъея схематизмом, стюнза-1цею, спроденнш. Ее ре зажат гь рослинвх, арххтектурет елементи, картуш, рамки, вхньетка.
На йагатьох украхясьяих гротах аасобши орнаменту шдобрага-лась спецкЬхка життя народу. Наприклад, на паперових украхнських грошах, взхрда I9I8-I920 pp., зображенх вхзерушш вшштих рушга-KÏB, писанок, килимхв, розписхв хат, шрифтхв давшх кнпкок; §iry-
1. Киселев Г.Ф., Сперансов H.H. Эмблемы мира и труда.-M.-I9S8.
2. Тхоржевский Р.И. Пробный денежный знак УССР в 50 карбованцев 1919 т.//Советсетй коллекцкопер.-1979.-й 17.
ptr селянина i селянки в украгнсысому вбргнкх. Орнамент, MZHiars>-ри, а також казви паяерошх грошей /"гривнх"/ - всо це. було кок-кретизагяев надхональЕОГ где!, символом незалежностг, своерхдно— стх Украхни.
Паперовх rpoiai уряду адапрала Колчака офэрмлей в стшйзова— ному церковно-слов"явсвкому шганх. Орнамент i мадвнки пхдкресла-ють монаричну хдеп - "за веру, царя к отечество", в "истинно русском духе".^ Все це вхдображало великодер.тавну шовхнгстичну хдеологхв.' s
Орнамент на грошових знаках режимхв генералхв ДенШна i Врангеля, випущених в I9I9-I920 pp., кодьоровий, BiH висловлюе головну думку "fx творщв: показам себе "визволителяш" вхд бхльшовицько-го панування, прихи&.никагп°ия1ерського шслеккя. На деяких гро— шовггх знаках зображеих двх жхкочх nocrari, що нагадують вхдоме зобраяення Кате рига П в об раз i Шнерви, поруч - двоголовий орел, пхд ним - Георги'вський хрест, на якому розмхщений надпис: "Единая неделимая Россия". На одерааних з Адаш градавях знаках, в;е-даних для генерала Врангеля, .красуеться жхноча голова в иоломх, ар, напевно, символхзуе експанс1.нхстську по лх тику Pocii; з другого бону, в кутку знака - мхнхатюрне зображення Георгхя Перемолсця, а серед надпвдхв ввд1дяеться текст: "Государство Российское4.2
Грошовх знака, вивущенх Miедево» конгрреволвдею на Дону для так званого Всевелисого вхйська Донського, а такса Ростовсь— кою-ка-Доку конторою Дернбанку, багаго в чому нагадують дапереднх царсыа rpociii. Це була под1бн1сть за тшхои, характеров вхзерушав, фарб. Робилося да з розрахунку привабата до запуску провхкщаяа, викликати у кього "доверие" до грошей. Кхсля гого, як бхлогвард±й-ський Дог пхдкорився генералу Денхкхну, xapci. > грошових знаксв змхнився. Про це говорить купюра в 100 руб. mi рад 1919 року.3 На знаку зобращений росгйський витязь з хоругвою, йам"яткак Ыхнхну i Пожарсысому, в алонжх /бхлоиу пол£/ розмхщено двоголового орла без корони i надпис: "Россия единая, великая, неделимая". Це над-шгс зробленкйшд водяний знак /прота свхтла надпису не видно/,.
1. Карданов Н.И.. Вказаний каталог,-С.21Э.
2. Чучин в. Вказаний каталог,-1927,-C.SI.
3. Таи само,-С.4Э.
як звичайна фхлхгрань.
Орнамент-— один хз прикрас на грошових знаках. Проте, як видно з наведених фактхв, вхн шдбивае не. ильки нахц о нальну, але й державну налегапсть. У едн^сп з хншами ознякамя орнамент допомагае зроззгсяти полтичну, сопхальну спрямованхиь вхдповхд-ншс властей.
У öoHicrEni доситв пошренп.1 е Ф1лагел1стичний аналхз. по-з"язаний хз застосуванням поштових та гврбових'марок в грошовому oöiry.
Використанкя марок .як засобу платежу явище верша сне у вхт-чизшшхй icfopii. Так вони застосовувались, коли бракувало розшн-пих, дрхбних монет. ТоД1 емхтент випускав в oöir марки хз спеща-льккш наддруками про ix правомочность як гропей. Так, мШстер-отво й1нано1в Pooii в складнях умовах nepnoi свхтовоТ В1йни у I9I5-I9IB роках змушено було вапусгити поштов1 марки як сурогати дрхбних монет. На марках номиналами у I, 2 i 3 коп. на зворотному боцх були зробленх наддруки: "Имеет хсшение наравне с медной ко-, негой". На марках у 10,15 i 20 коп. - "Иглеет хождение наравне с разменной серебряной монетой".
В перход грШадянсько! вхйни через Еесгачу паперу, фарб, спе-щальних машга для друкування грошей емхтент випускав розганш гропх, якх сво1М.вигладоа i розкхрами нагадували псзтовх або гербов! марки.'*' Отзсе, нерико використовували марку як замхнника монет чи паперових грошей, або z вшгускйли в oöir nanepoBi гропо-вх знают за розмхром i на зразок марки. Так, на.зразок марок були випущеш паперовх грсшп в 50 коп. Крамським Крайовим урядом в и.ймфвропсш у 1918 ровд. Бхлогвавдхйський генерал Вэдзянко у 19Г9 роцх вппустив знак у 5Q коп., подхбний до гербово: марки.
'Де не е ф1лателхстична ознала. Коли .ж .марку вякористовувть як один хз основних коипонентгв дай виготовлекня паперових грошових з нага в, бон, тодх це ейлателхсткчна ознака. Марки наклеваться на невеличкх листки паперу х як грошх з оголошенням ix праводхх, з печаткою, текстами, номхналаш вартостх вялускають в oöir, а
I. 'Чушя Ф. Вкаэаняй каталог,-1927,-0.19,27,31,48.
rairas вони можуть наклеюватись на грошов! знаки попереднхх вицус-kíb i вже як нова емхсгя вшускаються в обхг.. Налриклад, навеснх 1918 року Читинська рада робхтиичих, селянськах i козацьких депутатов випустила гроковг сурогаги з наклеенида гербовиш або конт-рольними марками на бхлому папе pi розмх ром П х 9 ем, номиналами у 1,2,3,5,10,20 i 100 руб. .Для перекошшвоста на знаках були проставлен! печатки старого зразка, рздянськкх ще не було. У no-pi од грсмадянсысо! вхйни в м.Лепс^чську у 1918 роцд були випуще-Hí MicneBi rponi з використанняи гербових марок, запаса шшх були знайденх в itobí товону казначейств!. Однокопхечна марка накле> ювалась на листок коричневою обгоргкового паперу, трьохкопхечна, -на листок зеленого рердого^палеру i т.д. У нижнхй частинх цпх грошей ставили печатку <$ic ютового або зеленого кольору, де курсивил було написано: "Депсинское" /1епс1нське Казначейство/, на oöopoii - ще одна печатка, кругла, з царськш гербом i текстом: "Депсинское Уездное Казначейство". Над маркою i по боках перфоратором пробивались цкфри но mí калу вхд I 'до Ю руб. Вззжр чистох паперовоГ прокладки у bcíx випадках був 45 х 60 мм.1
Уряд Првдщстровськох Ыолдавсысо'х Республики у 1993 ровд такох вякористав цей cnociö. На радянськх рублх э разка 3BSI року були наклез'нх марки Í3 зоб pase кням Суворова i з ним вони були в ' обхгу як et,iicia Придн1стров"я. Без наклееншс марок радянсыа гро-шх до оплати не приймалйсь.
Наклоенх йоатовх або гербовх марки на rpoaosi знаки atío на хншу основу Í3 ствердженням того, що вони вякористовувться в o6ir як rpomí,- яввще досить рхдйсне в фхнансовхй даяльностх ештен-tíb, звичайно в увдвах серйозних военаих випробувань га госпо-дарських «рудновдв.
2
До суперскрятштйно?ознакя належать рхзного роду наддруки на паперових грошах пхсля того, як Ix вяну стиля в odir. Це спе— щальнх штампи з текстами, шшесе&с ручним або друкарськш спо-сббом. До суперскритдйно! оанаки належать тажож пхдробки, ímí-гукта оригхнали хшперових грошей, але вже з 1ншим текстом, тср-бом, малшком та гн.
1. Гришов* знаки а кояакцгГ автора.
2. Суперскршщхйний /дивЛагинсько-росхйський словник. M.-I976.-С.983/ вхн означав "Ъадгшсовкй?
Bei кгдош наддруки на гропових знаках, бонах имена класий-кувати за такими отдают: ноштичн1 /агхтацхйт/, еконамхчщ, ди-рэктивях, пам"ятах /рекламнх/, курйознх.
У перхал вхйни, револвцхй наддруки на паперовях грошових знаках стгкпп!,. звггчайгго, як з меркантвиьнюс шркувань, гак i в ariranührax, пропагандистсышх, пол1тичто: цхлях. Там: надцруки мй зустрхчаемо на бонах /на зразок марок/ царсько! Pocii 1915-J9I6 рр.~номиналами у ID,I5 i 20 коп. Налеаагь щ нащгруки до гро-пбй-марок початку литнево! демократично! револювд! в Pocii". На не-рбзхрваних блоках по 8 марок /по чотири в два ряди/ Г.-'трогрздська рада надрукувала заюшг до народу: "...Отречение от престола. Депутат Караулов явился в Думу и сообщил, что государь Николай П отрекся от престола в пользу Михаила Александровича, Михаил ' Александрович в своп очередь, отрекся от престола в пользу народа. В Думе происходит гравдиознейшие штанги и овадии. Восторг не поддается описанию. Типография "Совета Рабочих и Солдатских Депутатов".1
Цей наддрух на грошаз-иарках дозволяв вегановит^ час напкеан-ня заклику, ставлення до подхй у Pocii Петроградсьяо! ради poöir-ничихг солдатських депутатх в.
На таких самих трошах-марках.в березнх-квхтй 1917 року завились ндадрукл з малюнкаш, що зобраяаюгь фригхйський ковпан на перехрещених мечех, етя мечами зверху тексту "Братство, равенство, свобода", ^се де було езнаков республхканоького характеру емхтента.
Шд час соцхальнкх зхткнень, захопивши запаси чу&их гропей, нова злада налагалась хх вшюристаги, проставивши сво! наддруки. Алэ 1нодх через розлад.екошяякп, 1НфлящГ,.цо затрицувалась, па-nepoBi грош з нвдцруяами знаходились в oöiry разом хз загально-обов"язковими i вхдхгравали хстотну роль у грошовой системх Tie! чи хншо! деркави.
По ряд хз заггда.нообов"язкоБИЫн грешовимя знаками центрально! влади.вапускалисьв oöir р1зното роду заглншшг грошей - цхшй па-пера, облхгахдГ позик i купони до них, чеки та-iH.
1. Карданов Н.И. Вказвний каталог,-C.3S2-333.
2. Там само.-С.Зб5.
Один Í3 перших наддруксв на грошових сурогатах з"явився в Уфх на купонах "Займа свободы" homíналами в1д 20 до 100 руб. i свхдчив про те, що ni грошовг документа вппущено Уйхмським Еглдмекня.'. Народного банку з дозволу бхепоехдногз раднаркому, для обхгу по ряд з кредитними 6i летали.^
Радянсыа наддруки просгавлялися i на грошових знаках бхло-гвардШдв. Де робилось mai, коли з Центру радянсый rpomi надхо-дяли з перебояш. Так, у 1919.роцх0Акмолинський Ревком постановив пропгашувати короткострокавх зобов"язання Колчака у 250 , 500 i 1000 руб. i випустити íx в o6i-r BpiBHi хз загальнообов"язковшя'а радянсысими rpiin.ia - з наддруком: "По постановлению Ревкома имеет хогдение в пределах Акмолинской области наразне с дензнаками
A fc> О •
РСФСР по номинальной стоимости".1*
В Якут через брак дхючих загальнслбов"язкових грошей míc-цева влада виршила використати вилучеш з odiry rpomi. РРЗСР взхр-ця 1921 року, користуючись штампом: "Имеет временное хождение в пределах ЯАССР наравне с дензнаками-1922т.". Таких прикладхв мож— на навести чимало. - .
До лерхсщу громадянсько!' В1йни налезать таколс надцруки кур-йозного характерру. Так, на донських "трьохрубльовках" зустрхча- . ються наддруки такого змхсту; "Топ, куме, не яурись, у ¡Лахна rpomi завелись, хто щ грсш не братине», того Махно дратиме".^ Таким' чином, таи знаки мали розповскднення в районах, контрольованих . :BÍ5cbXüiÍ5ra газонами Н.Махна.
Пхсля громадянсько!" вхйни в KpaiHi не вистачало паперу, i туг nanepoBi rpomi, вилученх з обхгу, знайшли свое застосування. На недодрукованих'знаках з чистого б о*.у н-ищу^тляся д.фективнх. вказхвки, розпорядження мхсцевох влади, ними стали користуватись. для бухгалтерских записхв i т.д.4
Отже, наддруки допомагають дослхдити подальшу долю, emciü, уявити icTopÍB паперових грошових знакхв, бон, цим самим доповно-вчи свгдчення, отримаш з хшшх даерел.
1. Кардаков Н.И. Вказаний каталог,-С.216.
2. Там само.-С.223.
3. Дубинський И. Трубачи трубят тpebox?.-М.-1961.-С.78. '
4. Кардаков Н.И. Вказаний каталог,-С.366-370.
Взагалх к суперскртпххйна озкаха розкривае деякх сторона по-лхтичного, економ1чного лжття деркави, е хстотннм показником для вивчення. сощальних руххв.
Внутрхшня критика грошового знаку - це продовжзння дослад-ження дяерела теля зовн1пньо1. Без внутршш>01 критики ми не монет визначпти деяга вамивх факти з хсторхУ палерових гроией. Це ■£хн; р|зновиди, тиракшеть, наявнхеть хнших шйнапв I докладна 1ото$я ещезп, % 1пй дхлятц дрелхдницько! робота ванливо залу-чити снещальну, довудкову лхтературу, окреш лублхкагх:, каталоги, документа арх1вхв.
Оаалъхи кожна еще'хя с знарадш еконошчних 1 полхтйчких 1нтересхв окремих сощальних верств, груп, класхв, то ознаки, яга е на палерових грошах, можуть вивчатися, анадазуватися ильки на основх звагеного, обпективно'го вхдбору. Сама природа грошового знаку полягае в тому, що грош! нерозривно пов"язаК1 з емхтентом, фуншронують в исному зв"язку хз дергавою або мхецевои влагою. Тому будь-яка змхна в текст!, малшку, дат! або хншит показ никах знаку св!дчить про зрушення у полхтичшй позшш егя тента. Вавча-ючи цх "змхшг, встзновлтчи ¿'х законом!рностх, хсторик-бойст за допомокш палерот-гропового даерела вносить доповнення ! уточнения в ¿сторЕгчну науку.
7 третьему розд!л1 "Загальнообов"язковх грошовх знаки. РРЗСР. СРСР х Рздянських республхк як джерело г бонхетикя /1917-1925 рр./" робиться спроба дати загальну характеристику найважливхпим грошо-вщ джерэлам з хс^орх? громадянськог вх&ш х часу вхдбудови народною господарегва в Радянськхй деряавх.
Внаслхдок 2овтневого перевороту ± створення радяасыюх держава бхльшовякп.адрбули шштичну перемогу. Однак, ним- вони не обмежилися, забезпечутачи собх панування г в галуз1 екошшки. Особливо -етлыдаг уда ром по еконощчнхй могутностх буряуазхУ була на-гйоналхзашя банетв, цього основного нерва господарсыоэго жигтя. Б1лызовики вкрваля з рук бугвсуазп" емхсхи гроией I стали викорио-товувати фхнанси у свогх ¿нтересах.
Шсяя револпдй' та грокадянськох В1йни господарство було вкрай зруйнованим. Купхвельна спромоягасть рубля впала до 6-7 коп.*
I. Финансы и кредит СССР. Под ред.В.Лаврова.-1954.-С.63.
В odiry знаходшшсь pi3Hi гропош сурогати /цхннх паяери - odrá-raitix, чеки й íh./, а такок йсщев1 i приватт /вяутршшс/ бота. Тхльки обов"язкових сурогатхв, дозволених урядом до odiry, було бхльш як 200 назв.1 На bcíx цих сурогатах i грошових знаках, бонах залишились попереднх герби, текста, малюнки. Потрхбна була грошо-ва реформа." Нанеси 1918 року уряд РРФСР розробив план rpomoBoï ресорми, який передбачив не тхльгаг зai.fiну старше грошових знает в, але й створення ciaöiльнах,- радянсько*' валюта, л!квхдадхю хнфшщхх, породаено! 1Мпер1азйстичною вхйною. Tponsi, nanípnj..., писав ВЛ.Лейн,- ми повиннх'забёзпечити %айсувор1ший облхк тих, má маемо, папхрщв для повно'1 замхни вехх старих грошей новими..»"2 Проведению грошовоТ реформа перешкодили 1юземна военна хнтервен-цхя i громадянська вхйна.
Радянська eiácisi папер~шх грошей почалася винускоп "расчетных знаков" номхкалами у 1,2,3 рубля декретом ШК РРЗСР вхд 4 лнэ-того 1919 року. Ui перпц радянськх гршовх знаки з"явились в oöiry в березнх 1919 року. На грошових знаках I-oï радянськох qmící'í зо-брааенх були емблеми - "серп Умолот", герб РЮСР, пркйнятий Все— рос1йським з"?здом Рад ï0 лип1ш 1918 року, i гасло:•"Пролетарх вехх крахн, еднайтеся!" Форма знакхв невеликий 34 х 34 мм. Вштус-кали ÏX без дата i без nituracíB. В.знаках бачшо фхлхграет "квад- "
рати". Друкувались по 20 штук в аркушх.3 *
Вхдр1зан1 вхд центру далекх района крах на вимуиенх були вда-тися до друкування cbó'íx грошових знаотв. Не отртлуючи довгий час дкжового ттхдко^тлення з центру, Пхвкхчно-Кавказька Радянська Co-niará стичн'а Республика, проголошена Перлов Радою Квнхчного Кавказу у вкатеринодар1 6 липня 1918 року, випустнла свох rpoiai. До П складу ввхйпш деетдака Радянських Республхк, яга тея випускали cboï rpomi - о
Кубано-Чорноморська Радянська Республ? ?л - складова часткна Швнхчно-Кавказько? PCP - випускала з гравня до липня 1918 року rpofflosi знаки homíналами в 3,5,10,25,50,75,100 руб.; Терська Радянська Республхка /також входила до складу Пхвшчно-КавказыкЯ/ випускала свЬт знаки в!д 10 коп. до 10 руб.
1. Шдрахунок автора.
2. ВЛ.Ленхн.-.Повне зхбрання твор1в.-Т.36.-С.354.
3. C.y.-PCSCP,-1919,-15 10-П.-ст.Ю2.
•Початок туркестанських грошових знаков було покладено декретом ГНК РРФСР вхд 3.09.I9I8 року. Туркбони мали право o6iry на- « píBHi з загаиьнообов"язковпми знаками PPôCP по bcíü Середнхй A3iï. Напускали cboï гронкш знаки Biрютська PCP у I92I-I923 pp., Азер-байджанська PCP - У 1920-1923 pp., Грузинська PCP - у I92I-I924 роках, Бухарська Народна Радянська Республика - 1920-1922 pp., Хо-резиська Народна Радянська Республика - у 1920-1923 pp., Якутеька Автономна Радянська Республика у X92I-I922 pp. та íh.
На I схчня 1921 року урядом PPSCP було валущено в oúir грошових знакхв нз суму у 2338,3 млрд.рублхв, без включения випущених грошових знакхв immra- ■радянськиг.та республиками.
Назви й оформления грошових знакхв радянських райошв були дуке р1зноманхтнх, зле бхльшовицьза хдеологхя е вхдчутною в огаор-млекнх ycix випущених i пробких грошових знашв, бошв. Са.толхка залежно вхд нащональних традищй i мхсцевих обставин союзу ро~ бхтншав i селян була рхзноп. Це "кетмень i молот" н*. знаках Се- . редньо! A3iï, "молот i коса* - крахн Прибалтики /Рига/, "плуг i молот" - Далекосх1ДНо"1 Республхки та íkhíí.
Радянська символхка передавалася за доподагою pis них елемен-tíb на паперових грошових знаках. Так, на пробних бонах Вхсунсь-Koï РадянськоГ /ПартизанськоГ/ Республхки 1919 року зображено йв-чину - яй символ* свобода i республхки - зх скутима дакдагом руками, в декхлькох шсцях вони розхрванх.2
Утворення СКЗР знайшло вхдображення в нових радянських паперових грошових знаках. На периому знаку, який з"явився 23 грудня 1923 року кош калом у 10 тис. рублхв /хз cepiï "совзнаков"/, па лицевхй сторонх- герб СРСР з шхстьма стрхчками, що сшшшзують сошях республхки, в дейт pi - Кремль, внизу пхдписи наркома i ка-сира. На ззоротнхй сторонх цифра ношналу i текст: "Государственный денежный знак Совза Советских Социалистических Республик" . pocificbKDD, б1Лоруськоп, украхнськов, грузинською, вхрменською i тпрськов мовами. Розщри 114 х 57 мм. Бодяний знак - тхньов1 квадрата. 3
1. Кредитно-денежная система СОСР. . // К 50-летшэ Великой Октябрьской револации .-ÍÍ.-I967.-C.27.
2. Раппопорт Г. BicyscbKa Народна Республхка.//Всесвхт.-Харкхв.-I927.-J5 45.-C.I2.
3. С.У. CCCP.-I924.-S 23.-СТ.П6.
На основ: директив парт!? х уряду, в результат! комплексу екошшчних заходхв yнiфiкaщя I стабхлгзащя грошо^ох .система в СРСР у 1924 рога була завершена.
7 час обмхну величёзна йлбк1Сть грошових знша! зшшшкась у населения. Рубль 1924 року дорхвнював 50 мярд^рубях! ранхёе вй-пущених, тому так богато грошових знакхв залишилось на руках. Так» налриклад, випуск грошових зкакхв, зразка 1919 року, який прово' дився у 1919, 1920 х 1921 роках, не весь був обмхнений на новх гро~ ш. 3 15073090 млн.руб на руках заЗишилось 568663Э млн. рублхв;1 Подхбна картина була з кожнйм випуском звакхв-
У 17 ооздхлх "0бот)"язюв1 -паяехювх- грошовг .зхот.^ш.тдянсы'гос е>ятент!в. що були тимчасово д-обхгу.лш_те.тторЛ-11РСР у 19171922 рп. як.дкерела.а .бов1'",'ИЮ5'' розгляцаються екхсп нащональних, бхло"тзавД1йських урядхв та окупацхйних режиглв.
Ще на початку перин свхтовох вхйни з"явились мхсцевх х при- ' ватнх бони. Тимчасовяй уряд офхщйно довзолив вйпусхати мхсыа гроиовх знаки. Але загальнооббв"язковх ¿"явились лише з винккнеи-ням навдональних, бхлогвардхйських урягцв. '
0дн1ев 13 перших стала на шлях випуску свох'х грошей Украх'на. Центральна Рада, використавши запаси росхйських руйлхв, г, не дао-' талчи бхльше тдкрхпленкя, у Киевх кадрукувала грошовх знаки у 100 карбованщв, як1 з"Явились в об1гу 6.1Л918 року; На лицевхй сторонх в картушх з рослкннш орнаментом е герб^трйзуб; По боках V овалх -, лук -остарий герб Киева на основх стародруйз ХУЛ с?; На зворотнхй сторонх - вазон, узятий хз старих кклЬлв; Текст укра-1'нський, а назва номхналу трьома мовами - росхйською; польськой I еврейською. .'За гетьмануванкя Скоропадс-хого иовивш 6:.лй вс! укра= Унсыа грсш1 ~обм1Няти на нов1, але подалыи псйН не доли моялй-востх це зробити.
На Пхвнхчному Кавказi винкели теокритичво-цонарххчнх урдци. Один 13 них у Те рсько-Дагестанськх й областх очолкв муфтхй /духовней керхвник мхсдевих мусульман/ Гохцнський Н., уряд якого ви-пустив "грошовх знаки" 25.01.1918 р. у вкглядх наклеених контроль-них марок на шматочках б!лого паперу. 1ниий - Пхвйчт-Кавнаэький
I. Юровский Л. Наше денежное обращение 1914-1925 гг.-М.-1926.-С.ЮЗ.
емхрат очолив хмам i ешр Узун Хаджх, якей випустив сто! павероsi грош- — тумани.
На Закшшз! випустив 5.02.1918 року сво! грошх Л1д назвою "бот" урлд Закавказского кошсс.р1ату, ша дхялп до вэ~есня 1919 року. Звичайяо я, загальнообов"язков1 rpomi так не називають, прийнамнх "бандхвсыа б i лети" або "гроиовх знаки". Цолиа прштус-тити, що ÍZ назвали бокатят, маючи на увазх скору замхну на i них дергавнх грошовх знаки. Азербайджанський уряд випустив сво! rpomi без назви, цо були в ctíiry у I9I9-I920 рр. Уряд Bip.veniJ найменуваз сво! грошх "чета!/.;;", а незабаром з Лондона привезли hobí грошовх знаки. Текст на них був' вхрменськоа, росхйськов i французьков мо-вамя. Урот Груз i! випустив IS.0I.I9I9 ¿оку грошх пи назвоп "бота". У 1925 рощ, шдводячи шдсумки фхнансово! дхяшюстх уряд1в Закавказзя, Юровсысий JL .назвав !х "бонами", а, щоб тдрхзнита один вийуск в1д 1Ниого, додав назву дергави - "азбони", "армбони", "грузбони"Л
У СереднхЗ Aaií випусхсав сво! грошх урзд Бухарского еирату, /19X8-1920 рр./ пхд назвов "теньгх" /з датой 1337-1338 по Хгджрх/, в обхгу вони були до 1922 року. У- народа наззагй вхд мусульмансь-ко! емблеми "айщдузкаки" /М - шсяць, гадуз' - 31рка/. Ххвхнське ханство випусгшго паперовх rpomi з датою 1337 рхк /ынець 1918-хгочаток 1919 рр./ пхд1Назвою "TÍHbri", слочатку на janepi варистю вхд 200 до 2500,*а у 1919 porti, коли не стало паперу,- на шовку IDO i 2500 рублхв, snd в oSiry були'до ¿922' р., коли була введена едина ромйська валюта —'рубль.
У Прибатйських республЬ:ах, яш одержали свою незалеянхсть, були введет нацхональй валети. Спочатку в o6iry були pociíicbKi рублг, а пойм за традицхйними назвали: з 1922 року у Латвхх - лат, що дорхвнгавав 100 савтамам, в Лит - лхтас = ЮО центам, в Есто-híi - з 1922-1923 рр. - крона = 100 сентаи.
Протягом громадянсысо!. вхйни бхлогвардйськх уряди випускали чимало паперових хорошей, ®ci у рхзнх пер10ди були в oíiry бхльпе, HÍ2E у 80туберН1ях Pocií- Kpiw вппусгав урядхв генерала ДенШна, Врангеля i ЗЗцевича, адмхрала Колчака та хнших, до них .налегать i багаточислеша мхсцевх та приватах випуски, ежтенти яких шдтри-глували бхлогварийсБхх уряци. Вся т величезна mea грошей
Г. Юровский JL Вказана праця.-С.268.
породила небачену раяше спекулящю х ашотая. На ринках, у тор-Г1взп кожний хз ветх в бмогвард1йсышх грошей мав съою нестхйку купхвельну хдну, яка залежала найперше вад району обхг;- х стану справ на фронта, вхд короткачасного авторитету егдтента, В1Д товарного эабезпечення, темшв дорожнеч! й хкфляцп. Випускаючн сво! паперовх грошх, уряди бхдюгвардхйдв, звичайно, прагнули IX забез-печиги якиыись матерхальшми щнностями. Це мхг зробити уряд ади-рала Колчака, який мав ешелон хз золотом вхд хмператорськох Рогах, хоча й його грошовх зобов"язання тааож выдавалась хнфляцп. Решта випускали сво! паперов1 грошх без всякого забезпечення "дад гене ральсышй погон".
1з звхльненням територх! вщ бхлогвардхйщв Хх грога ануотвались I за актами етйлювалисй, а також передавались на паперовх фабрики для переробки, а и, що були виздруковаш: з однхе'х" сторо-ни, використовували на рхзнх потреби. Найбхльша частика зашшилась на руках у населения, звхдки вони потратит в музе?, до бошстхв.
Ще в ход! перин' свхтовоТ-ов1Йни /1914-1918 рр./ на територп , к0лишнь01 росх1 з"явились 0б0виязк0в1 грошх Австро-Угорщкни - кро-• ни, Нхмеччини - марки, $уреччиж - пхастри, лхри. Вже в хода хнтер-вегад'х в обхгу з"явились яиокськх хени, румунськх ле'£, польсыа марки та 1нгервентхв - долара ОНА, франки - Францп", фунти стер-Л1нгхв - АнглхХ. Серед щрТ маси хноземно! валюти були так зваш "военнх" й "окупавдйй" грошх, яы вппускало вхйськове команду-вання на захоплекхй теориторй' з ткм, щоб не вводити свои дериавну валюту. Тага гропц мали казву залекно в!д окупактхв. НаприклэдрЪпУг ¡а "ост-марки", хеки х сени, якими користувались японськх окупантц на Далекому Схода у 1918-1922 рр. х т.д.
0купаг*.йн1 грош, як правило, випускали й Зи» створенх оку-пантами, пхд назвою мхсцево! валюта, 1нколи щс з визкаченням мо-вов окупанкв. Наприклад, ммедыа "ост-марки" 1918 року.
У п"ятому роздхлт "Кеобов"язковх випуски игсдевих 1 приват-них /внутрхпшх/ бон на тереторг! колшнього СРСР 1917-1925 пг>. як джерело боетстики" розхяядаються причини появи бон на терктор1Х колишкього СРСР у дослдасувана.: перход, а також показано, чш в1дрхзшготься радянськх випуски шд нерадянських. Аналхзувться мхсцэвх I приватга /впутрхшнх/ бони за районами випускхв, 1х мета I характер, '
Шсцева "грошотворчхсть" виникла як еамостхйнв емхсхйне яввде ще в роки перко! свхтово? вхйни, коли рубль обезхднивався i iH&m— вдя захопила екошшку Pooix. Уже в nepni дац вхйни золой i cpici-Hi грош гезаврувались державою т населениям. Загродувзпа розшн-на криза. Тому багато шсышх управ, особливо прифронтово! полоси /Львхв, 4epHiBni та хнш/, змушенх були випускати своТ розшннх грошх /незначно! вартосй/. Постанова Тимчасового буржуазного уряду Pocii, задана влхтку 1917 року про обхг р1знюе хцншпс nanepiB /облхгащй, купон1в до низе/ як cyporaiiB грошей, шдш^овхнула ■ далеет вхд центру ста до випуску свохх грошей.
Поява мхецевих радянськях бон була викликана тим, що рхзко знизились податков1 надходженюх. Це позбавило MieneBi ради днерел прибуткхв, в ^ому чиста i гродгових, ваник "грошовяй голод" /19181922/. Коля закхнчення громадянсько? вхйни i в час переходу до вепу ig введениям твердо! вашзти - черв!нвдв - шслева "гроше-творчхеть" спалахнула з новою силою через "розмхнну кризу" /1923 -початок 1924 рр./
. MicneBi грош випуекали на пхдручному штерхалх, часто при-мхтивним засобом. -
. Bei мхсиев1- i привагш /внутрхпшх/ бони мсяна роздхлити на такх умовнх групи: 1/ випуски самоуправлхнь; 2/ випуски организаций; 3/ випуски цхдприемств; 4/ випуски добровхлбних товариств. Серед них буля в oöiry .численнх щннх п_дери, якх не шдпонгдаж уиовам декларацп уряду РРЗСР про право»oöiry, як сурогати грошей. Але з силу об"ектйвних причин мхецевх органа влади звдшенх були в критичних сятуацхях випускати в oöir щ грошовх документа, зва-чайно, з наддруками про ix право, oöiry як мхецевих грошей або повхдомлення населения-про це в npeci. Автор дисертавд? на числен-них фактах документально дов1в, Шо щ' гроповх документа були в oöiry як грош-бона в роки громадянсько? вхйни i належать до об"ек-ту бонхСТЕКИ.
Курс М1сцевих грошей щодо загадьнообов*язкових був рхзний. Все залегало вхд военно-шмйтично? обстановки. У час тимчасового захоплення радянськоТ Tepprropii окупанти.х бхлогващцйцх пхднхмали лая /надбавка/ на свою валюту й_анулпвали радянсьм троих i, навпаки.
Багато бон не мавть наши, назв, осмльхи випуекали ix тим-часово, егятент сподхвався скоро 1х викунити шляхом обмхну на за-гальнообов"язков1. 3 1000 самостхйних випуекгв необов'язкових бон в УкраТш у I9I8-I924 рр. близько ЭОО не мали назв. На бага-тьох бонах' не проставлен дати. Все це утруднш встановлення íx власника.
Серед Н2обов"язкових бон не було единого пхдходу до хх назв. Наприыад, в Одесх 34 емхтенти выпускали ьпецевх i пркватнх бонн. Кояен Í3 них.назквав сво? nanepoEi'троих по-р1зному. Серед одесь-ких випускхв мсапа зустрхти такх назвиг "квитанвдя", "талон", "ордер", "разменные деньги", "товарный чек" й iumi. Найб1льш по-ииреною назвою щецевях i приватних бон буда "марка" i жяодне вхд Heí - "авансова £арка" 'Йолтава/, "розьинна марка" /Житомир , Керч й i нот/, "кредитна марка" /KhÍb, Кременчуг Й i них/, "хграль-на марка" /Херсон/, "церковна марка" /Черкаси/ г т.д. Марков называли сво'! боки 91 ещтент у 30 мхетах Украхни. Tepráu "бона" зай-мае Í3 ycix випущених необов'язкових папорових грошей на Укра'1'Hi /1918-1924/ друге Miraje. .
До реч1, теряном'"марка' або "контрыарка" користувались не Т1льки на УкраТнх. Ми зустрхчаемо дей термин у назвх приватних бон Москва i- Владивостока, Мурома i Канська, Кострома i багатьох iнших mi ст. Таким чином,„ теpmíh "марка* виник i закрхпився в евх-домостх лвдей як назва /внутрхшнхх/ грошей задовго до нхмецыю? окупацхг УкраТнд. В результата створеног традицх! марками i контрамарками стали називати тимчасовх грошх — бонк..,
Необов"язкокс, тимчасов1 rpomí мала й i mi назви. На Укра2щ ми зустрх чаемо: "знак", "временный зна-" /Иеднхбон/, "внутренний расчетный вак"Ааркх1у\ "кредитний знак" /Ту&чиц/, "разменный знак" /Глуххв й irani/," "расчетный знак" /Севастополь й хшл/. 61 емхтент в 44 mictax УкраТни назвали cbo'i тимчасов1 бо;ш "знаками".1 Дата хде "чек" i поххдний вхд нього г— "заемный чек", "кредитный чек", "временный чек", потхм "ордер" i похвдне — "кредитный овдер*, "товарный ордер",* "кассовый ордер" й imni.
Необов"язков1 грошх носам i тага назви, як "талон", "квитанция", "сдача", "расписка", "обязательство", "заметка", "билет", "заемное письмо", "карточка". Серед них були i такх назви — "банкнота", "ассигновка", "фонд".
I. Шдрахунок автора.
Коли вшгакла роз ¡ляпа криза в результат! введения в обхг "червхнвдв" розмхнних на золото, спалахнула нова, "грошетзорчхсть". Щоб обтйти ' 'закони i декрета про заборону випуску шсцевих i пряватних бон, ештенти стаж "fx називати чисто бухгалтерськкш! термхнаии - "талон", "ордер","карточка" i т.д. .....
Залииились майжа не вивченвки грош-бони, якх були випущенх паргизанськими /радянсышмг/ республ1яами. Наприклад, ильки в УкраШ було б1льше десяти таких утворень i дета з них випускали або ггхдготовляли до випуску свох бони /Вхсунськ, Галревком, Крим-сыса PC?, imn/. ......
Значне «асда серед шспрвих бон займають випуски ревкошв, виконксмхв, совдепгв, а також випуски бон вхйсськовими гарнизонами, 31йсыошматами, частинами. Вдош також бони Амурсько!, Чорно-шрськоТ, Владикавказько'1 залхзниць та хн. Ця проблема чеказ ще свохх дослШйкхв,
Найбхльше бон випускали коотеративи, кредитах товаристьа, шсцевх водйлення банкхв, ощадкас 2 хнших кредитних установ. :*а-* ло -вивченх i бони табор1в в1йсысовополонених nepraoi свх обо! вхй-ни, яга були розташванх по' всхй Pocii га особливо в Сибхру.
Шсцева "гроготворчхсть" припинилася пхсля бпещальнох пос- ' танови НЩ СРСР зхд 29 лютого 1924 року i остаточно'х унхфхкадх! i стабЬпзащУ гроново? система СРСР.
Отже, nanepoBi грошовх знаки, як загаяьнообов"язков1 i не-обов"язковх, е зннчними хсторичними пам"ятна>.я i джерелами епо-хи, що вивчаеться.
Паперов1 грошовг джерела можуть бути правильно зрозуьалх i тдумачен1 тодх, коли вони будуть розглядатися як визначещ факти минулого, що виникли у конкретншс 1Сторичних умовах. На конкрет-них . .прикладах у дссертащГ доведено значення паперових гро-шових знакгв, бон гад час вгвчення icropii суспхльства, шляхи i методи досл1Лження i внкористання паперових грошей як ь'лтерхайв специально! хсторичнох дисдштни - бошстеки. Вони доповншть вхдо!.тастх про подхтичне, сощально-економхчгз i культурне життя дослхджуваного перходу. Комплексний анаяхз ycix ознак-елеменпв дае нагл додатков1 вхдомостх про емхтента, його дхяльйсть i роз-кривають said сторони хсторичного процесу, якх часом не можемо знайти в хшшх джерелах.
У списку джерел г л!т'ератури вйзавЬ залучейгдо дослхдкёнМЯ' рхзвшагатй матерхали.
У додатку зхбрает хйеровп- гройовЬ знакиу бонй: рхдкгснйг г пробнгос емхсхй. ' .
Обсяг дисертавд? 400 машйнописШпс сто'рхйсй /бёз додатку/.-
У шдсумку на захист виноСяЕься'-так^-осковВ! -ноложекая^дв--сертадх?:
,1. Коротка характеристика хстарН бовхст'ики та мхсця' в: нхй роз робок з дослхджуваного перходу як вступ до- рЬзхрпяа теми.-
2. Вйзначення основного понятийного апарату бонгстики /"гро-~ шовий знак", "бона" та хв/ з метою чхткого г точного рЬзкриття дослхдкувано! проблематики. °
3. Класиф1куючи паперовх грошов1 знаки, враховувались таха обставини, як подхтична позещхя ещтента,- географхчнй фактор, нарештх, фушацональнх особливостх певного грошового знака;- Щодо останнього положения, то грошевх паперов1 знаки подхлялися'на обов"язковх та необов|*язковх,- а такох,; вкзкачалися ¡.ысцевх та при~ ватн1 боки. Дояснгочи природ , сугнхсть, характер вкпуску паперо-вих грошей, автор пропонуе власну клаЬифхкащю",* в основу якЫ поклеено сощально-економ1чну ощнку кажного окремого. грошового знаку,- бонн.
У зв*яйу з рхзнрманхтгаст» 1 чисельюста емгехй паперо-вах гр'отовюс'зяйгв у дослхднуваний перход автор подаляе величез- . ний п'ро'стхр колишнього Радянського Союзу на 9 рейошв у Росхй-" ськхй Федерацп- та 15 рёйонхв ¡¿ншюс колиинхх республхк. У ксиыому з щцхлекй-рейЬнхв'буот-дантри самос^хйно'1 ещ-сй^ решта вапус-етв »йсщв* пг:г приватних бон,- як правило,- зтхйа-до пёвного регионального дентру,- Загалом'теографхчний-фаэтор досить широко предоставлений'в'дисерталхх.
. 5. Методика'кошлёксного вивченнк':пштеровйх;гртшей як 1сторич-ного даерела: га'-бой отшей- розсшздави^'за-бсновв®®- еяе«*-мантами-ознаками цих даёрел.• Вперше- застосовано''дйг вивчення па-перових грошей штбдики хншюс' дойоьйлсних хсторичних дасщшлхн — геральдики, офрайсшсв^ 1конограТяТ, ь-етрояогх? та хн, Тамга таном, забезта<с^1Ь<а--вга<ашоайвШ{^- койпдеЬснЕй даерелотнавчий анадхз'папёрових'г^шбвЁа'знакхв'х'- бон;на великому фактичному
Tepiajri рхзних ешсхй. Такий ангийз лас моаливхсть вшгоити raid данхг'щсце i час вкпуску грошових знаш в, деркавну налешасть га nojiimny поз ищи емхтента, мету i .характер вштуску, тергяня обхгу i погашения, гаранта емхсЛ, правову достов1рн1^ть знаку, подальшу долю eiixcii".
6. Радянськх ei.ti.cii грошових знакхв були одним is проязхз тштично! перемоги бхльшовшжв у револющ! 1917 року i в грома-дансысхй вхйях. Сшлволзка "совзнаков"-адобраяала експансхонхст-сыя дхлх бхльшовяцького кергвництва, ,що прагнуло до "csiTOBOi пролетарсько1 резолоцп". Вона знайшга драктичне. згхлення в колиш-Hix радянсъках республхках, яга шввдко хгареходили на валюту EPSCP. Тому в дисертащ! цьоцу питаннп выводиться значнё мхсце. • - ■
7. -На сучасному erani звачний хнтерес викликаать паперовх rpomoBi .знаки .яадонаяьних дераав, що давний час 1скували на роз-глядуватай нами територх! як icropirantii досвхд для молодпх неза-лекних держав, що уйзорилися пхсля розпаду CPGP. Значна увага лррхляеться анашзу яага©нообов"язковнх -грсшових зьшв SHP, Гкра?нсько1 деркава ¿<2коропадського .га Дв. '
8. Протягом громздянськоГ вгйвз бхлогваЕсцйсыа урлди, що ттатасово фушацонували, випускали чишло паперових грошей, вели-чезна маса яких городаувала небаченх ранхше спеку лягай та aaio-тах. Подхбним бу^о становище овупадайних -грошей, що.видаважся 1нтервенташ. На окугованих територхях такса функцх'онували rponi BiOTTOBtaHnx дергав - toc-трогУгорщоти, Ншеччзни, США., Францх'х, Великобритайй, jbtrntf та i;H. -Пхсля ввдвоввання Червоною Дрисп заходленгас бхлогшрвцйцямя та Интервентами repraopifl запровадке-на ними валюта анулпвалася» .знвдувалася або ставала надбанням колешцонерхв. Певний-гктерес для бонхстав та i сто prod в мае вив-чвння всхх цих грошових знакхв як додаткових даерел хсторичних дослхдкень та .узагальнень у боетсткцх.
9. Необов"язковх бони дхяяи на мхсцевому pisHi ще з часу nepaoi CBiroBoY вхйня, коли вибухнула хнфяшдя. Шсцввх органи влади прифронтово1 голоси змуш.нх були випутати сво! розмхнш бот. А влхтку 1917 року Тшгчаоовий уряд запровадив до обхгу обл^ гадхх» купони до них як сурогат грошей, це .шдшговхнуло щсцеву "грошотворчхсть". Тршовий голод" /1918-1922 pp./ обутювкв появу радянсйквх бон. Усх щсдавх i прнвагнх /внутрххш/ бони манна
подхлити на там умовнх грухш 1/ випуски самоуправшнь; 2/ випуски органхзадхй; 3/ випуски шдлриемств; 4/ випуски добровхль-них товариств. Курс шсцевих грощей щодо эагальнообой"язкових був рхзним эалежйо в1д воешго-полхткчшн обстановка.- Мхсдавг боки мали р1зн6ман1твх назви /"квитанцЬх", "талон", "ордер", "кредитка марка", "церковка марка" та хн./.
Мхсцева "грошотворчхст^" пршпшилася шсля видання спецхаяь-но! постанови РНК СРСР вхд 29.02.1^24 р. про И заборону х внас-лхдок остаточно'1 укхйхкащ! 1 стабхлхзацп грошово? системи СРСР.
9. Можна зробити загальний висвовок про те, що паперовх тро-шов1 знаки усхх видхв е корисними хсторичними пам"ятками та дае-релаыи вдаовхдно* добк. Во^л мояуть правильно тлумачтаися тодх, коли розглядатимуться як с-едчекня шшулого, ¡цо вяникли в конкрет-них хсторачних умовах.
Основнх положения докторсько! дисертадп вякладенх в таких ваукових уоыпдуеинях х праднх:
I. МонограШ' /депонованх/
1. Зародження и отановл-ние бонистики, вспомогательной исторической дисциплины /Теория к методика бонистики. Часть первая'', Монография. Т-К.-1994 .депонировано 16.09.94,» 1888,Ук-94 6,1 д.а.
2. Общеобязательны^ эмиссии денежных знаков, обращавшихся на территории бывшего СССР в 19Т7-1Э25 гг. как источник бонистики /Ксторпя бонтазп®. Часть вторая/, Цонограф ая.-К.-1994, депонирована II.II.94, Й 2125, Ук 94 9,5 д.а.
3. Необязательные выпуски бон местными и частными /внутренними/ эмитентами на территории бхшпегс СССР в :5 гг. как источник бонистики. /История бонистики. Часть "лвтьд/, Монография, -К.-1994, депонирована 03.01.95, В 32, Ук 95 ;; 7,5 д.а.
П. Брошури. словники, калекдарх
4. Паперовх грошх Украхни. Брошура видавництва газети "Вхль-не життя".-Тернопхль.-1991 3,2 д.а.
5. Нахйональнх паперовх -рога Укра'/ни 1918-1920.-Донеиьк.~ 1992 /рос.,укр. I англ.мовами/ 4,0 д.а,
6. Наспдьний календар "Паперовх грошх Укра!ни".-Видавыицгво "Укр! нбанк". -К. -<1993 3,1 д.а.
7. Словарь б о кис та. //Билле г е нь "Кумбок", Ростов-на-Дону.-
1992.-й I-I2.-I993.-S 1-12.-1994.-№ 1-12.-1995.-'» 1-3 2,5 Д. а.
«
К. Учбовх. методичнх посхбипки
8. Методическое пособие по изучению бумажных денег как исто-ршсо-экономический источник по курсу "Денежное обращение и кредит СССР" /Для финансово-кредитных такультетов/.-Тернополь.-1Э82
3,0 д.а.
9. Методическое пособие по изучению бумажных дег т капиталистических стран как ясторико-экокомнческий источник по курсу г "Денежное сбрашряее и кредит-капиталистических стран" /Для финансово-экономических факультетов и техникумов/.-Тернополь.-1983 1,5 д.а.
10. Отечественная бонистика /учебное пособие/.-Киев.-
1988 г. . 4,0 д.а.
IV. Тези наукових конйерентой
11. дальний музей г його роль в 1сторяко-краез"авчхй робот! /Й1дготовка учн1В серздньо! школи до доаллкень иегалевих х папе-рових грошей/.//Респубгаканська наукова конференция з вторичного красзнавства. Тези доповздей.-К.-1980.-С.2Ю 0,1 д.а.
12. КраезназЧ1 матерхала /Еушзмаэтш, бонхстютц/ як зас1б поглиблення знан% cтyдeнтiв.//Pecпyблiкaнcькa наукова конференция з 1сторичного красзнавства.-К.-1982.-С.."08 * 0,1 д.а.
13. Грош I грошовий обхг на Запор;зыий 2У1-ХУШ ст. /Тези на науков1й«ковферешц1/.-Терношль.-1994 . 0,4 д.а.
V. Статт!
14. Методика комплексного изучения денежных знаков, бон.// Вестник Киевского университета./серия история/.-1975.-й 17 0,5 д.а.
15.' Паперовх грошовх знаки, (¿они як хсторнчне дяерело вивчення радянського сусшльства переду 1917-1925 рр. //Украхнсысий хсто-ричниЗ яурная.-1971.-й 12 0,5 д.а.
16. До питання про радянську бонхстЕжг./Дкр.хст.вдрнал.-1974.II °>3 д'а'
17. Крем, р1к 1919.//Укра1На.-1974.-}ё -44 0,1 д.а.
18. Пробный денеяннй знак Украинской ССР в 50 руб. 1919 го-да.//Советский кодлекцаонер.-1979.-Л Г? 0,5 д.а.
19. Бовистика.//Вопросы истории.-!.!.-1985.-й 6
1,0 д.а.
20. Гровц. лроти алкоголи.//Украхна.-1986.-й 44 0,1 д.а.
21. Що таке бонхстика.//Йаука I cycnxjrbOTBO.-ISa7.-J5 7 0,5 д.а.
22. Стары ли бумажные деньги?//Филателия CCCP.-I990.-JS 2
1,0 д. а.
23. Надпечатки анархистов Махно.//Оклателия СССР.-1590.-Я- II
1,0 д.а.
24. Грошх Галревкому.//Арххвк ^кра1'ш.-1991.-й 5-6 0,1 д.а.
25. Краткое введение в бошстш(у.//Всп.ист^дисцишшны.-Е'ЩЬЬ-Т.ХХ1У.-С-П.-АН Россрш.-1994 2,0 д.а.
. 26. Еще раз о Т<ронштадогюй загадке".//Бвшютень "йумбон".-Ростов-ка-Дону.-1995.-.>е 4 1,5 д.а.
TKhorzevsKT Robert Yosipovich. paper money notes, private money as historic-economic sources and object of bonistics <191T-19E5>. f
A thesis submitted for a "doctor of history aKademlc denree with the specialization 07.00. 06. - Historiography, source study and historical research methods and special historic subjects. Institute of CKraiman Archaeosraphr and source studies named after H. s. HrushevsKy of the national AKaderay of sciences of UKraine. Kiev. 1995.
Bonistic3 a? ¿separate historic discipline that invtstieates paper tooner notes, private money its emission history and basins on the material of paper fcanKnotes issued into territory of the former soviet. Union in 191T-1925. there has been slven the characterists of principal conseptual apparatus, bonistics. methods of study of banKnotes their classification.- Elements of different emissions have been drawn m - Soviet, national. Hose of Vhlte ?uard. interventionist.
Тхоряввский_Робэр5.Иосифович. Бумажные денежные знаки, бона как исторйко-экономичесхие источники и объект бонистики /19171925 гг./. ■' . - . • ^
Диссертация на соискание'ученой степени доктора исторических наук йо специальности 07.00.0S Историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. Институт украинской археографии и источниковедении им.!Л.С.Грушевского HAH Украины. Киев, 1995.
Бонистика'рассматривается как отдельная историческая дисциплина, которая исследует бумажные денежные знаки, боны, историю их эмиссий. На материале бумажные денежных знаков, выпущенных на тер-, ритораи бывшего Советского Союза ВД917-1925 годах, характеризуется основной понятийный аппарат бонистики, методика исследования денежных знаков, их классификация. Привлечены эмиссии различных эмитентов - советских, национальных, белогвардейских, интервентских.
Кличовх словаг бонхетика, класифхкацхя, методика i хсторхя ешехх лаперових грошей.
Здано в набор 3.x1.95р. Щдпиеано до друку о.XI.95 р. __Зотазд 60x84/16. Зам. 2034. Тираж 120______
ОН ТВГИ "Звруч" м.Терноп1ль, вул.Живова,К