автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.03
диссертация на тему: Фонетические и словообразовательные варианты слова в говорах Нижнего Поднепровья

Полный текст автореферата диссертации по теме "Фонетические и словообразовательные варианты слова в говорах Нижнего Поднепровья"

Ч 3 ОЕВ . >• •

ДК1ПР0Г1ЕТР0ВСШЙ ДЕРШАВНИЙ ИНВЕРСИИ

На првввх рукоииеу ДЕНИСЕНКО ЛАРИСА ПЕТР1ВНА

ШШ'ИЧН! 1 СЛОБОГВОРЧ! ВАР 1АИТИ СЛиВА В Г0В1РКАХ НИЖШЛ НАДДШИРШШЦШИ

10.02.02/- укра!неька ыива

АВТОРЕ {§ В Р А Т

дисор-цщН на эдобугси науноа.н-о стуиинм кандидата фЬюлогНних наук

Дн!проиетрх'Воьк - 1995

Дисертаи1ею е рукипис

Робота «иконами на кафедр! аагального мовоэнавства Запор1эького державного ун1вероитету

Науковий кер!вник - доктор фЬологЬших наук, професир

Чабаненко В1ктор Антонович 0ф!ц1йн1 опонвнти - доктор фЬюлог!чних наук, профвсор Поповський Анатол1й Михайлович

- кандидат ф!лолог!чних наук, доцент Бухт1й Микола Володимирович

Пров{дна орган!эац!я Кривор1зькиЙ держапний пвдагог!чний {нститут

Зяхист в!дбудвться " I " о _

/ ^

нп рпс1данн! спвц1пл!эовано1 вчсно! ради Д 053. 24.04 1з яохисту дисертац!й на здобуття паукового ступеня доктора ф!лодог1чних наук при Дн1прсш«тровськ"му державному ун1вер-ситет! /320625, м. Дн!пропетровськ, просп.Гагар1на,72, фЬопоНчннй факультет/

3 дисертац1ею можна ознайомитися в науков!й б!бл1отец! ДнЬфппегровського державного ун1верситету /м.Дн1пропетрооськ, 10,просп. Гагар!на, 72, корп. I/

Автореферат роз1сляяий " /У " ' _

Вчепий секрета!) опрц[а-ч|з'1пя,цо? вчано! ради

Колсм!оць М.

АктуалMilоть проблеми. Важливт; эапдеиням сучасного повози ал : "iTfi е пшчеснп вар!ювання яексичних одиннць - одного з конкретно способ!в вияву д!алектичного характеру мови, П динан1ки 1 латики.'Цв пояснивтьст, зокрвма, там, що "яанщоропа реакц{я" в юст|йн!й трансформацП мовних р|вн|в шляхом конкуренцП Bapi-«гних форм у процео! уомо! 1 письмово! комун!кацН - основний юпвкт роэвитку мовних одиниць"^.

формаяьн! модиф!кацН яексичних одинииь базуютьея на вар!юванн1 тоаних одиниць никчого р!вня /в скяад! еяова - не вар1ювання фонем, юрфеи /госгець - остсць, коцелГть - коцояГть, кояода'н - коимГй. овиробяя'тьоя - повиро'бяюватьоя//.

Особливое продук tohIcto вар1ввання ояова характеризуется в яритор1альних д1аяектах, де виннкненнв 1 функц!онуваннв вар1ан-1в ояова сприявл так! фактори, як усна форма побутування го-1рки, Япяив на гов1рку я1тературноК мови, вяастив!оть гов!рок

0 чисяениих иовотвор!в поряд si збереженням архаУчних ся!в 1 орм. В укра¥исм<|й д1аяектоиогП фонетичн! та оховотворч! вар!ан~ и ояова *е не буяи предцетом моногрвф1ч«ого дося!дження. Загаяь-

1 в1домост1, цо • » окремих роботах в!тчизняних д!аяектояог!в,

в роакривають yole! багатоман!тност! доел!джуваного явица. М1к ш ця проблема отановить !нтерао не т!яьки з точки зору в1дпdbIiü s питания про наявн!оть у живих гов!рках фонетичних та сяовотвор-

вар1ант!в оя!в, а й з боку а"ясування причин íx виникнецня. ж ладно вивчення ваф!ксованих t систематиэованих вар!антиих единиц t )Помо*в з"йоувати окяадниЯ мвхан1ам розвигку украТноько! д!аяект->¥ яекоики я npooropl 1 час!, по-справжньому оц!нити евриотичний )тенц1а» цього явксичного матер!аяу, овреоянти вяяхи Яого даль-->го вивчення.

. Воронов АЛ. Варианты ояов в немецком языке. - Горький, 1973. - С. И.

Оботежен! нами гов1рК1ГНи1ш«1 НаддШпрянщини входять у маок ствпових говор!», як! на овогодн1ин!й день мая о *оо*1 юкеи!. Тоет, реферована ровотд « пенник внескОм у поданьвв вивчвння п)вкенко< ох!иного нар1ччя украКнпько! нови.

Предметом того доол1дкення в фонетмчн! ! сяовотворч! вар!-анти ояова > гов)рках Нижнь-о! Наддн!пряндини, 8вф1коован! нами п!д чао д1аяектолог!чних екопвциШй 19?0-1994 рр. у м! ста й сеяе Запор1яъкоК, Дн1пропетровоъко* та ХерсоноькоК областей. Кр1м тог яосл!дкено лексику, 9вф!коовану фопьккоркотичними 1 етнограф*ч»11! эаписами 2-оТ пояовини XIX - початку XX отоя!ття, як! виконано в 175 насеяенжх пунктах Катерин осяавсъко*, Тавр! йоькоК та Херооноъ губерн!Я; використано також "Словник укра1ноько! мови" Л.Яворни цького, "Словник гов)рок НижньэУ Наддн1пряннинип В.Чабаненка,окр м! д!пяектопог1чн! студП украТноькнх мовоянавц1в, У диоертацИ аная1яуетъся 987 пар /ряд!в/.

Основною негою дисертацП с во тан овявння причин I в«ях1в в ж нення фонетичних 1 сяовотворчих вар!ант!в у гов1рках Н икньо! Над' дн1пряндини, досл!дження Ух структурних особяивостей, оемантични: характеристик I одая!стичних ийжливостей.

ЗагалыИй нвт1 дося1п*вння пЦпорядкован1 наступи! аавдання: I/ по можливост! повно з1брпти, сиотематиэувати фонетичн! Й словотворч! вар!анти в гов!рках НижнюК Наадн!прянцянм; 2/ жотанс вити причини I илях и виникнення фонвсичних вар1ант1в /ФВ/ гов!рк( вого словак 1/ встпновити структурн! типи сяовотворчих вар1ант!в /ОВ/ р1зних части мови з урахуванням характеру тв!рних основ 1 сяовотворчих формант1в; 4/ визначити основн! яексико-оемантичн1 розряди дося!джуваних СБ; 5/ дати характеристику скяадник1в вар антних ряя!в /ВР/ з урахуванням Кх сеиантичних оообяивоотей, пока зати пподуктивн1сть та стия1стичн1 особпивост! функц1онування ко« момент!в ВР.

_ э -

Ндукова новизна роботи бпглто в чому зумовлена новизною юотаноиси лробяеми. В украУиськСй д1алектояог1J ® f СВ до i»»oro чаоу не буяи об"«ктом спвц!аяшого виячення, взагая! Я юкрвм« не <iy * и вони об"« том дося!д*ен»ш на матер! ая! гов!рок юикретного I ймри*о-в*юграф!чног0 рег!ону. ОриНиаяьнкЛ ! Мтйчн«* матер! ая, яки» дозвояяв по-новому nfslU« до вир1-«еиня питань, поя"*запих « пробяемо» вар!ввання гов!рковогс» зяова. Ту* впер*е »ияяявно, пр4аная1зовано 1 описано згадан! 1арапея1, проведен» 'fx оистематиааи!» ; поо*1довно зд1йснено 31руй1урно-с*овот»1рму, оемантичну J оадНотичну харак терисгоку ЗВ. Дяя 1япотрац!Т <$ункч1онувпння вар!ант1в наводятьоя к!*ьк!сн{ [»оказники. Розгяяд мовногй матвр1(иу, що в!дбивав формаяьне вар!ю-шння на р(»них етапах кексично? оиотеми гов!рок НижньоК Над-1н1прянщини та э!отавявння його з готомними язвами в 1ниих говорах, дозволив показати динам!ку I двяк! характерн! особяи-ноот! цюго явща а яе*сичн1й оиотем! украНиомсо* мови загаяом.

Методи лоо»1джання. 3<Я р явкоичного матер! аяу 9*!йснювавоя методом on ютвпвжвння /бво1 ди/ i 1нфврмангами «а питаниями "Программ дня «бирання магор!ня1в до Дикойчного атяаоу украУн-оысо! мови" Й.Дз»ндзо1!воькогО, проведен! эапиои на dohob) 9поотере*ения »а новою нооПв гбв!рки п!д чао ро»пов!дей про »э^наК, традицН, особяивоот! побуту, Iвторично минуяе й омго-дення. Ооновнин методом дня анак1зу факмчного натер!ану юсяу*мв оинхронно-опиаовий /ъ екокуроамц г д1ахрон1в/; при мяаяонн! вар!антннх явиц у р1зн! 1оторичн1 пер!оди 1онування гов!рок НwuHboY Надди!прянщини га ф1коам!1 чих параяеяьних утворень в 1нвих д1аяектах украКноысоУ мови - пор|вняямий /зIотавний/ метод. Використано прийоми я!нгв!отичного анн-

я!зу Факточного матер!аяу, а э метой «Ильи »очного вотановяення продуктжноог! ояовотворчих тип! а га виэначення отупеня вхиван-

- ц -

ня компонент!в FP ааотосовулались отатисгичи! п!драхунки.

Наукове значения роботи полчгае иасаиперец у подвятому ви»ченн1 явища лпксичноГ вар1антност!, яке дяя украГиськоУ аа-гплшонародноТ мови с оа>бя«о характерним . Ре»уяьтати дйсл1д-кения мадамуть вначення дяя таких роэд!я!я мовознавчо! науки, як фонетика, словотворення, д1алектолог1я. Зд1йсиений опио струк-1урних труп Дав м «лив! о л вюначигн f уючниги загаин! ваконо-MipHCoTl в *онетичн1й та ояовотворчШ системах нижнъонапдн!пряно гов|рок не ст!ти "черев petcTpault вар!ант!в J иоюновленпя в!ановонъ м!к ними, ск<яьки через призму причин, цо »умовиаи цв вар1антн1стьп* Дося1,дхуванЮ матер1а* мояе надати нов! докази О TDCDBHD продукт ивност! тих чи 1нших оховотворчих тип1в I форман-т1в, то иайб1яь« регулярно використовуються в деривацП.

У теоретичному вЦновени! реферована робота на« певне ана-чення 1 для такого роэд!лу мововнавства, як оемао!ояор1я , пер< уо1и тому, до сиотемним анал1аом нин! охоплено чисяенку групу го-в!ркових сп!в, як! до и юс nip спеШапьно не вивчалиоя, а також в иявлено характер i скрем! законом! риоот! Их функц! онуванкя. Анал1зован! вар!анти, явяяпчи оойою ун!хпяьне явите в систем! виразовчх зпсоб!в.живо! укра'жоькоТ мови , природно сгавть объектом отил!стики. Питания, цо розгиядаотьоч у досл!дкенн1, спря-нован! на розробку теоретичних основ яексиколог! I, тм то ре-зультати його мають неабияк!*! 1нтерео 1 дяя цlei гаяуз! мово»нав-стла.

Практична ц!нн1сть. Матер! али диеертац1йного доол!дження

ношугь бути вжориетан! при роэробц1 навчальиих поо1бник!в, спец-

куро!в ! опецсем1нар!в 1з проблем фонетики, словотвореннч, отил1о

тки, лексиколог!!, а також при чигшш! вуа!вського курсу украКн-

I. Гриценко П.Ю. Ареаяьне вар!ювання лексики,- К.! Наук, думка, - С.5.

ькоУ д1алектрлогП ти. при пронеценн! ^акульгатиьних занять у в ре гчн IП нкол!. Досп1джечня може нити пих!д у лексикограф!чну рактику. Результата, одермаи1 и дисертацН, можутъ присяужитися

час укяадання зведеного сяошика народних говор1в Укра1ни, процес! птворення Лексичного атласу укра'1ноько¥ нови, словотвор-их I сиио1|}м1чних слоаник!в. * *

Апробан!я роботи • Про ооновн] резулътцти доал1дження зроблено ов1цомлення 1 допон! д1 на:

I/ Рег)онпльн1я наукояо-;.ракгичн! Я комференцП "Феномен укра-ноького козацтва в контекст! ов!тоноТ Iстор!V I культури" (ерсон, 1992/$ 2/ Рвспубл!каноьк!й пауков!я конференц!* "Соц!о-1нгв!отичн1 аопекти оучаоноУ новноУ д1йоиоот1 в Швн1чнсму Пра-орномор"К" /Запор1ккя, 1992/; 3/ зв!тно-наукивих конфереиц!я* икладач1в I ступект1в Запор!»ького университету /Запор1жжя, 392, 1993, 1994/; 4/ ВоеукраУноьк!Я наук!>во-практичн1й кон^рен-1* "Л1тература Я 1отор1я" /Запор1жжя, 1993/; 5/ ВсеукраТн-ьк1й науково-практичн!й коиференц!* "УкраКнознавство 1 гунан1эац!я ов}ти" /Дн1 пропегрояоыс, 1993/,• б/Роопубя1каноч<1й наукопШ он<!еренц1К "Питания оинтаксису украКноько! нови" /Запор!шжя, ?93/; 7/ Рег1ональн1й наукопо-теоретичн!й I практнчн!й кон4в-экц 1"Акгивн! ивтоди I форни подготовки спвц!ап1ст1и з ун1-эрситвтоько» оовНою" /Зппор1жжя, 1г93; О/ П—Iй М1жнароцн1й аукоп!й конфереиц! * "Лроблвми укралоьк»? науково-техн! чно¥ ерм1нояогП" /Льв1в, Г993/; 9/ наукооих читанных "Акгуальн! роблеми словотиору укра^ноькоТ и они" /Тврноп1ль. 1993/; 10/ Воеукра-нськ!й науково-практичнШ конфереиц!1 "Проблем« виховноТ роботи вуз1: опапкоемн!сть, оучлок!сть, майбутнй" /Херсон, 1994/; Г/ ВсеукраУноьк!й наукппо-прнктичн1й конферениП "Мовна семантика сяонптп!р" /Льи!в,

12/ М1жиародн1й науквво-творетичи1й конференцП я$ункц1 ональпа грамагика" /Донецке, 1994/.

копекти доол!ажувано! проблеми в!добракен1 в 10 пубя1кац!ях.

Структура та об"см роботи. Диоертац1я скяадаетьоя/з, вступу, двох роздЫв, висновк1в, 616*1 ографН, списку фОНвТИЧНИ* I ояо-вотворчих вар 1ант!в, таблиць.

У вотуп1 обгрунтована важяив!етъ та актуаяьн!оть теми дисер-тац1йно! роботи, визначено II теоретична й практичне значения, зробпено огяяд я1тератури, оформуньован! завдання й мвтоди до-сл1дження, подано отися! в!домоот! з 1отор11 НИкньоК Наддн!прян-щини та з 1отор11 влвчення нк*ньонадпн1пряноьких гов|рок.

Первий розд1* приовячений аиая!»у ® олова, в"яоуванню умов та 3!ЛЯХ1в 1х виникнвння.

Иаявн1оть ФВ гов!ркового слова, зумовяених »тратою етамояо-г!чних чи нових усталених фонем /фонемоопояучень/, охопяюв п гов1рках доол!дкуваного рвг!ону р1»н! за характером фонеми /фоне мосполучення/ початку, овредши або к!нця слова. Заф!ксовано шр1антн! ряди, в одному з компонента як их втрачен! початков) .голосн! /о/ /огир^к - гирСк/, /I/ /1опанка - в пан к а/, р!дие /е/ /ея|ватор - я!ватор/, /а/ /ал|мГнь - я!м1н>/ та пригоиосн! /в / /в!льха' - 1льха/, /г/ /горох - орох/, /х/ /ховрахи -о/а/врахи/, /я/ /«карал^па - кара лупа/, /д/ /Дмитр(? - Митр^/. До появи *В приводить 1 втрати к! я жох фонем чи окремих склад1в початку слова /Iнкубаторка - куб4горка , вая!сапед - я!сапе'д/.

Наб!р пригояоених, як! вникают» у очредин1 одного!з окпадник1в ЯР, охопяюв так1 фонами: /в//эв"яэать - з"язать/. /д/ /мундвтук -мудтук/, /я/ /басейня - бао^ня/, /к/ /вкварки - ив арки/, /л'/ /т! льки - т!ки/, /т/ /нагцесерцс - нащаоерце/, /о' /пе'рв!-с тка - перв!тка /, /г/ /легче - лаве/, /г> / /иурГуля - иуру'пя/

Зр!дк* fljRúyeTfcCfí BP, » одному э компонент!в яких заов!дчуетьоя владанля гояосного й середин! сяова /баяагаК - балган/. Розви-гок вар1мвн1«, «уиовииого д1с» оинкопи , що виявяявтьоя у выпадами! труп фонек, вЦбуваетъоя у словах, як! не викон]«ть ном!-taTKBKOï фуккц!Г /иабуть - мать, оказано - окано/.

Творения параяёкькях конструкции, эумовяених д!в» апокопи, f дося1д*уванкх гов!ркпх в!дбулаетьоя те*, як правияо, у слоьах, 1к( не виконувть нормативно! функцП /одв!дк1яя - здв!дк!ль. ?аян1«о - ради!и/. В окреиих випадках процео апокопи може 1ти 1аяГ, захопяовчи к!ицевий склад снова, пор.*. 4 0P¿ - чо. Зй!н», <о в<дбуваи*ьоя в фонетичноиу офорияенн! !швомовних ся!в, иер1дко » джореком виникнення вар!ант1п, пор,: кватиран* - кватир«[н, ge-tém - реце'т.

В1дчутно модиф!кува«| структуру гов!ркового акова. а в1дтак привводити до вжикнення (foro вар!ант!в може «оява > прот&-мчних та епентетичних эвук!в, приставних 1 вотавних рояосних.

Протеаа /в/, яка мае к!яьк!сно найб!яиий вияв у никньонацпн1и-1Яноьких гоя!рках, може виникати в одному з компонент!в BP за |!зних фонояог1чнкх умов /вутсг - утюг, вооь - ось, вогурець->гуре'ць/. У мекя!й к!яькоот! функц!онують ппраяеяьн! форки з |риотавними /г/ та /й/ I форми, в яких протеза в1дсутня.

За р!зноман!тнм< фонояоНчних умов вГдбував ться процео ква-1протеэи. Заф!ксована поява в одному !э склалник!в BP приголосних в/, /о/, /п/. У роя! приотаяних рояосних вдавлено функц1онунання о/, /1/, пор.: охран - хрон,

Виникнення вар1антнопт! слова у доел!цжувоних гов!рках, як у випадках паралельного функи!онування опротезованих ! неопро-езованих форм, може вумовяювптись тнкож опночпенич 1 снутнням форм, яких э"являптъся неетииолог!чн1 эвукип середин!, р!две - в

ирка - ржа-

к1иц1 слова 1 неускяаднених форм. Заф1ксовано вар!анти э такими вотавними пригояосними; /в/ /наувниця - нввувннця/, /г/ /кукурузу- кукургуза/, /й/ / одногодка - однойгодка/ та Гк.

Оок1льки цом!нуючим у дося1джуваних гов1рках в процвс опро-вення структури слова, то ВР з неетимояог!чним пригодосним у к!нц1 одного а компоненте ф!ксуються дине я поодиноких випадках /пиван - ливаит, кардбн - кардонк/.

1нтерконсонантн1 го$осн1, видозм1нюючи формапьну структуру яек-семи, теж ппизводять до виникнення вар!ант!в /баиман - бацаман. банк - банок/.

Поява вар|инт!в прогнозу«ться 1 д!с» метатези, яка у доол1I жуваних гов!рках пов"язу«лся / не пов"язуеться в проблемою евфонП, пор.: закарвао - аакавр^в, свирГпа - оривГпа.

Найб1лъву за обЧмом групу /379 ряд!», 75В яекоем/ окпадають цо виникяи внасл!док повного вас^упяення у конкретн!й словоформ! одн!е1' фонеми 1ниов. Так1 эам1ни можуть в1дбуватися в р!зних позиц!ях на початку Л к1но1 слова, на к!ки1 складу, перед гояосними I р1знотипними пригояосними. Вони под|ляоться на: а/ пвосторонн) /пор.: /в/ : /л/1 /я/ : /в/; /в/ : /т/ I /т/:/в/; /а/:/1/ \ /1/:/а/; /а/:/и/ ! /и/-./о/ / I односторонн! / /1/:/и/, /I/:/у/. /и/:/у/ /; б/ високочасготн! / /т/:/н/; /р/:/р V / I р!нк!ск1 / /я'/:/р'/; /н/:/б/ /. Базов1 фонами можуть в!др!з— нятнся набором субсгитут!в як к!льк!сно, так 1 за основними дифе-ренц(йними ознакпми: а/ ступеней участ! голосу 1 куну; б/ способом творения; в/ м!сцем творения; г/ тсерд!стю/мвяк!стю,

1снування ФВ у говорах Нижньо! Наддн!прян1дини мпже эумовяю-пптноь в!дхиленням Шд законом! рн их фонетичних пронес!»: чергуван-ням /о/ з /!/, в!дхиленням л 1д нього у деяких випядках /зб)й -збой/ I, навпаки, невмотивовании переходом /о/ в /\/ /ки поть -

« «11 гь, свекор - свек! р/; непося!довн! ств переходу /е/ в /1/ в новозйкритйс складах /чела - чГпа. зале'па-зап^па/ та в повно-гопосомуспопученн! -ере /березка- бср!зка/, поруоенням рефлек-оац!! /а/ в 1н«омовних словах /ембар - /в/ииба'р/, зам1нпл "ока-вчв!11 вимовина "укавчу" /габор - т^бур, ковйря - кувиря/ 1 навпаки /кучнА - кочман, рундук - рондук/,

У другому розд!я! анал1зуюгюя СВ гов!ркового слова. Багатствоы параяельних утвореиь в1дэначаитьоя гак! розряди сп!в, як /мзнник, гсрикметнйк, а1вояов0, прися1вкик. Виникнеиня СВ в1 дбувасться 1авдяки: Т/синон1н1чноот1 сдовотворчих засоб!в; 2/ цесемантизац!¥ »времих аф1ко!в; 3/ вжористанню р!зних за морфемним окладом гя!рних основ; V паралея!змов1 окремих способ1в словотворення. 1врерахован! чинники витворення СВ не однаково активн! I прояв-1Явгьоя у межах окремих яекоико-граматичних розряд!в по-р!зному.

СВ 1иаянтс1в утворюоться в1д д!«оя1виих, 1менникових, при>-жгнмковнх основ. Значно р1две дяя утворелмя параяельних форм («ясориотовуються оснев« прноп1в«ик1в та чИся1вник!в. У б!яыост! |ипадк1вце вар!анти, виннкнення яких зуиовлено параяельним ункц! онуваниям р1вноаначних оуф1хо!в.

Здагн1оть дн$!коа "анаходити" ооб! альтернант не т!льки вред ко!«, эад!яних при »орвнн! одн1«К я т!в* к категорП аэв, а Я оеред |нинх «екоиво-семантичких труп 1менник1в, вияви-аоь неоднаковоп.так, оу$1ко -к- вступав у вар1антн1 в1днвяй1!ня суф1коами СВ !иеннмк1в »1 значениям оооби чолов1чоК, ж!ночо¥ тат! , кивих 1етот, конкретих предмет1в, узагаяьнених 1 абот-актних назв, дубяювання и окремих суф!кс1в в1дбуваб!ъся лиие еред 1менник!в одн1еУ яексико-секантично? групп, нпприклад, уф1кси -от/а/, -!сть, -неч/а/ взавмод1вть т!льки при творенн! пенник!в - узагаяьнених ! абстрактних назв.

- то -

Ступ1нь активноог! суф!ко1в прш творенн! параяедьних форк р!зна. Найб1яьп поииреними « вар1антн! дерилати: серед 1меи-ник!а sI значениям особи чояов1чо? orar! fs суф!коани: i, -ак -анЛ/, -ач, -9Щ, -к-, -ун; серен !менник!в 1з значенням оо *1ночо1 отат1 » суф!ксами: -иц/я/, -ииц/я/, -к/а/, -очк/ь/, -щиц/л/, -ух/в/{ серед JmohhmkIb I» значениям кивих 1отот le оуф1кеами: -ак/як/: -ецъ/tnv/, -ик, -к; серед 1менник1в la а ченням конкретнее предмет!в: -ак/як/, -арь, -вик, -ик, -иц/я -к, -ник, -он, -ець; серед !менник!в уэаганьнених J абстракт! назв 1з оуф!ксами: ~1сть, -от/а/, -неч/а/. Р!дпв »ус1р1чають вар1антн! утворення 8 оуф!коами -а«, -овж, -ои/а/, -ияь , -ман, -ор, -ено! /йа/,-н/я/.

Парахеяьи! оповотворч1 утворення (менника в1др!вняютюя в межах ВР; I/ в! доутн!отю/иаявн1от» оуф!кса, наприк лад: -ун /репвтя - репет^гн/» 0:-ух/а/ /кои^за - конизуха/s 2/ р!зними еуф1коами, пор.! -ач : ~1й /колодач * колодой/, -яр s -«ик /пчоя^р * пчояш^к/. Ця оаобкив!сть у pisHttx явкой ко-ое шнтк» рих трупах 1мениик1в виявяяетьоя не однаково: I/ дяя <5! ямою яексико-аемантичнюс труп !менник!в властив! обидв1 описан! ni групи; ВР; 2/ СВ !менник1в - узагаякнених 1 аботрактних иазв в1пр1зняютьоя в межах ВР пине р1»ними оуф!коами.

До другой за к1льк1отп групи належать вар1анти 1менник1в, що виникяи внасл!док деоемантизаиП оуф!ко!в -к /кукуруза - я рузка/, -ик /п!дя^щ - пЬЫщик/, -ок /вбяок - вояочок/. -ещ /пригон - пригун^щ/, -иц/я//банта - бантйця/. -чик /баран -баранчик/, -як/а/ /оявзь - слюз^ка/ та деяких !ниих.

Третя за к1льк1стю група охоппсе вар!анти, поява яких зум лена паралеяъним використанням р!зних за морфемним окладом тв1рних основ /дохляк - здрхя^к, натягач - натягувачА

Невелику,четвергу, специф!чно !менникову трупу СБ окладають параден!, то винг:яи внасл!док синон1м!чност! способ1в оловотво-рення /морфолог!чного ! морфолого-сингаксичного/. Сп1вв1дносн1 пари лексем 1з оуф!ксальиого 1меннича та оуботнтивованого прик-метника чид!«прихметника ре презентован! 1манниками чолов!чого 1 *!ночого род! в /с!тник - о1тт/чий, верховщК'к - верховничий. ночн^ака - иочн£, модоч^рня - ноя¿»на/.

Вар!анти:у б!яьвост1 випадк!в вбер!гавп> м!оце наголосу тв!р-них основ. У тих випадках, коли акцентуац!я тв!рних основ не эбер!гав лея, наголоо переоуваеться до к1нця слова на од« /част!-ве/два скяади, або до початку слова - на один /чаот!ие/ - два склади. Пуф1кси -ак/як/, -ай, -ан/ь/, -аи, -ил/о/, -!й, -няк, -уоь, -ук, -як/а/, -пр/а/, -уя/я/ у дериватах завжди наголоиеи!, а -ень, -ель, -иль, -!нь, -!оть, -чик - ненаголоиен!.

1нтенсивн!оть виникнення параяеяьних оловотворчих отруктур зроотав пропорц1йно оил! емоц!йно-оц!нних коннотац!й деривата, пор.: добрс'га - добрило - добран; пузеГч - пузань - пузько;

• , 'г

глуипа - гяуяпет - гпуип!й - гяувпак.

Прикметников1 СП, «о !онук>ть у нижньонаддн!прянських гопаках, сп!вв!дносн1 з основами 1менник!в, прикн9тиик1в, д!со*!в, Поява перевакноК б1яыюот! ¥х викликана паралел!эмом оловотворчих аф1ко!в. Вища, н!ж в 1мвннику, абстрактн1оть прикметникошх оуф1ко1в зумовила м@нву строкам оть вар1антних утворенъ, эите вижу регулярн!сть оловотворчих тип!в. Абсопвтна нейтралы)! еть оуф!кса -н у смиоловому в!дновенн! дозволяв йому виступати в рол! форманта не ливе в!дносних, а й як1сних прикиетник1в , зунон яюв паралельне викориотання його поряд з !ниими суф!ксани. У оло-вотвор! як1оних прикметник!в суф1ко -н взавмод!е з оуф1ксами -к, -йот, -лив /нудний - нудкий, ок! сн 1<й - скос и; тип. заевший -

заоусяивий/. у в!диосн*х - » суф1ксами -он/ян/, -ов /кукур-гузния - кукургузяний, кооячн нй - кооякодий/.

Т творенн! вар!ант1в р!зних сенамтичнкх груп берв участь також суф!ко -уч/км/. 7 як!сних прикметниках в1н оп!вв!дносний

3 вф{ксои -к /неговорвчий - иегов!ркий/, а в в!днооних - з оу-ф!ксом -ач /гащгчий - гад ячий/.

У вар!антах як1сних прикметнис!в суф1кс -у /в, я/ват р!вно-значний оу31ксаи -ав/яв/, -аот /яст/, -йот /гикуватий - гикавий. д!р'Г/п^тий - д!рчастий, крэмяянкуватиЯ - крам"янйотиЯ/.

Суф1кс -ов при творенч! в!дносних прикметник1в сто!ть в одному оинок1м1чпоиу ряду не пиве з оуф!ксом -к, айв оуф!к-оами -ан, -ач /р^совий - риояиий, гарбуз овий - гарбуз^чий/,

Кр1м в1цзначених, у словотворенк! як1оних прикметник1в взае-иод1ють оуф!кси -аст : -ат /коробчастий - коробчатий. рубчатий • рубчастий/. а в словотвор! в!дносних прикметнис!в—ач/яч/ : -ж /сорочачий - сорочйний, чмеяячий - ч изпиний/.

К1пьк1сть вар!антних пар, то виникли внасп!док десемантиаа-ц!Т окреиих суф!кс!в, у сфер! прикметника значно менва, н1ж у сфер1 !меннша. Здатн1оть втрачати свое значения влаотива су-ф1ксу присв1йно¥ семантики -ач.В утеореких в!д наэв тварин присв1йно-в!дносних гов!ркових прикметниках ознака, оформлена суф1коом -ач, ЮВИДЮ8 стосуетьоя во!в! породи тварин, ан!ж о,дн!«Т суф!ко виража« значения эагальноТ в!дносност1. Завдяки такому эпне паду давнього !ндив!дуально-присв!йного значения цього су-ф1кса то переходом його п розряд суф!кс1в в!дносних -прикметник1в вдаикли паралея! вбвчиЦ - вовчпчий, паи^чий - паиюцячий, гинди-

4 (А ~ гинцичачий. Чао тина ппрале лей поп"язана з десемантизац! ею суф!кса -н, функцИ як ого досить вирок!, а значения найб1льв

- T'J -

звгалъне, пор.: дпойголо'пия - дпойголовний, однокри'ляй - одяокричь-ний.

Вар!анти гов1ркових прикметник1в з р!зними тв!рними основами склада» гь невелику за к1льк!стю утворень та числом слоротпорчих 1ип1в групу. Наявн!стю/в!доутн!стп преф!кса р1эняться вар1анг'.!, у творен! в!д спреф1 ксованих та безпреф!ксних основ /мирццпий -эамирдавий, б 1 жн ий - забЬтий/. Паралол1 з cyi !ксальнон та беэоуф!ксною тв!рними основами nlдр1зняються суф!ксал1н on мор;*е-мою /грувовНтий - грувковатий, заступний - заступитсяьний/.

Словотворча вар1 антк! с ть зайнеиника - яви по в н'.:жньонг»ддч1 п-ряноьких гов|рках р!дк!сне I репрезснтоване.личе к 1 ль:сома парами, наприкяад: сей - отсёй, ця - оц4, к^нпип - ха'хннл, час п!гн;:к■•>i к паралел! не эа£>1ксован1.

Переважна. 61 лъч1сть вар!ант1в го»!ркового д)есл&на :пжяпкапа до життя дубшованиям р1внознпчних словотлорчих аф i к сI я. Синэн!-м!чними у творенн! д!есл1вних пар1ант!в е су4>1кси -а-, ~уна-,-и-. В yctx дублетах д1еслова параде льне використшня цих oy^ixohi означав водночас поеднання л одному слов! струк-гурних ос облип о с то.'! двох клас1в.

Паралел! з суф1ксами -а-: -ува, що вид1 ляю т>ся регуляри! стп. серед д!всл1вних вар1ант1в, поеднуоть особлипост! 7 та П струк-турних клао1в д1всл1в. Цей тип вар!ювання охопнюе общи! л идо:з! форми д!есяова. Ус! вар!анти доконаного виду, на ni дк!ну ni д пухнет! в недоконаного виду, с преф1ксально-су1>1ксйяъни.1ги утяэрснняч". /намахггя'ть - намахлюп^п>/. Частина з них мае подв!ину' прзф!ксп:п в /повиробя^ться - повиро'блдааться/.

Поступаптьоп своей к!льк!сиа перед попередн!ми влр!а!иш"1 ч:.радея! .9 аф!хсами -а-: -и- та -и- : -ура-. Вони т:-.кож пр^дстпплсч! д!воловами обох вид!в /нпнять - нинить. внпитгать - шЬа-пюи г»,

копярйться - копяруватъся/. Явище десемантизац! Г словмшорчих аф!к, щв спричи!яп вар!штння д1есд!в, охоплюе пери за вое про Г;! кои: у- /в ^рпзг ь - уд фвагь/, с/э/- /похватать - сгсохва-ту'!ть/, со- /стр! ть - соотр! ть/. Р!цие аар1к>:воння д!воп!в ум окяиялве гьоя десемантиэац1б» оуф1кса -ну- /наоп!ть - насп!нутъ/ /есенпятизузатись, пикликаячи появу СВ у систем! гов1ркового д1есяона, моче ! поотф1кс -оя /ко'вкнуть - кавкнуться. крикнуть

бр'.'кнуться/,

2р1дка д!есл!вн! СВ виникапп унаоп!двк вшориотаннл неодна-коьпх за морфеинии складом та!рн'.« основ I роэр!зняютьоя эа на-явн!сту)/в1дсутн!стр прикметникових /захиреть - захиряв! ть/ чи !монникових /мопоту(ть - мопотьбить/ оуф1кс!в.

Серед д1есл1вних форм вар1а»тн!отв утворень в!дзначаетьоя т!яьки п!сприкиетник . Виникнення СВ д1еприкме$шка пов"язане з пэралепЫюм окремих оловотворчих суф1ко1в. Вар1антн1 деривати паси.чнях д1сприкмехник1в утворююяься а допомогою <уф!кс!в -и- : -/побьют«! - побанитий/. Параде льне використання оуф!ко1в ая-■кяиих д!бприкметник!л трапляетьоя у досл1д!*уваних гов1рках р)дко ! спрп'жняетьоя р!вноэначн1стю суф!кс1в -я- : -в«- /вибу-ЯИГ! - ркбупшип/.

Стро1!ат1сть будвви приоя!вника у Г0в1ркаХ НижньоК Наддн1-ьриниини зумонлена як р1зиотипн1стю тв1рних основ, так 1 чиоеяь-!(5стл спешгЦчних способ!в та засоб1в творения. Тому ! СВ при-с<т1ииик1в у досл!дкуланих го»1рках в!дзначаються СЬгатотвом та роз*»?ттям форм.

Дос.'.ть активними а ПВ як!сних присл1 вник!в, утворених в!д П['1'.!:ЧйТ!( СI в зп дипоиого» конф!ко1в по- ... -1, по- ... -ому /по-тч'ч - по-д1цгкону, пс западеноьк! - по-запад^нсько ну/.

*>! ль« иктипне пэпошеиня вар!антних форм присл!вника в!дбупос1

внаол!док адвгрб!ал1 souIY. За особливостями структурно'!' будови так! 03 под!ляптьск ни к!лъка тип!в: I/ С®, що роэр1зняються кояиин! ми флексию 1менника, як! виражали р!зн1 значения числа /кря'чкою - крячком^. галопом - гапоггки/; 2/ CR, що походять в.{д 1менник!в чолоШчого роду у форм! родового, а т«ко* орудного в1дм!нк!в однини на означения способу дП /бока - боком, ви'стри-ба - вистрибом/; 3/ 03, що походять в!д р!зних в!а'и1нкових форм !менник!в родового 1 знах!дного в!дм1нк!вг одними та прийменни-ка на-/наприпосл!док - наприпоол!дку. надурилк - надурняка/.

Зуотр!чапться пэодинок! приол1внжов! вар1антн, що поопнупть опреф|коовану форму називного - знах!дного в1дм!нка з прикиетии-ковов, оформлено» су^!ксом -о /за'оп! ль - за'сп! л mi о/.

7ек!лька вар!ант!в угворено в!д основ !мени«к!я, як1 в)др1з~ няю тьоя наявн!стю/в!дсутн!стю суф1 к с1в -к, -ичк /поп!друки -поп/дручки, утром - у'тричкои/.

Нечислениими с приол1вников1 дублети, утворен! ni д прикметни-кових основ 1э синон1м!чними суф!ксами -оч, -ськ /по-ж!ноч! -по-ж^нськоиу/. В1д основ прикметникоиих вар!ант!в, як! розр1зня-ятюя иаявн1от»/в! дсутн! стю десемантизОваного (уф!кса, утворен! приол1вников1 дублети, як! мають тику ж в1дм1ш1сть у ix структурах. У б! ль«ост! з них кейтрал!зованим виступаз суф!кс -«ч /по-хлоп"^ч! - по-хлопчач1/.

Винкккенни. (В присп!вника пов"язуе тъся а десетнтизиц5з» окремих словотворчих засоб1н. Здатн1сть нтрачати слояотоорч! яна,-чення иавхь не т!вьки оуф!кси, а Я преф!кси. ¿еоемонткзиц!я останн1х.в1дбуваеться 4aoTliie в словах 1з подвЫною пре^кса-ц!е» /навпрошки- напроакИ. навпарекос^к - наперекосяк/. Зп1дка трапяяютьоя й присп1вников1 вар1анти з десоиантиэованими суф!к~ оами / тут - т£жи, нпць - нипьки/. Присл1вники тут, тая, он, ось,

- и .

^ди_/е/, свди/а/ часто зазнають обрамдеиня а чао ток -о, -во, —очки ( -оаочки, и о призводить до появи СВ /ооьо' - ос! сы(-ос!сьовб, ос!сьочки - ос!сьов6чки/.

Параяельн! форми мають лише к1 лька прийменник!в / в/у/м!о-12 " зам!ото, прот!в - напро^в - навпрот!в/ та вигук!в / тпрус - тпруски» ц! бе - ц! бе-на/.

ДосгЛдження отруктури, умол ! пнях! в витворенмя ® ! СВ дозволило зробити наступи! вионовки:

Лексична в«р!антн!оть на фонегичному 1 сяовотаорчому р!вн! в гов!рках Нижньо'/ Наддн!прянцжи дав п1дотаву ввакатц И явищем, яка супроподжуе процеси становления д!адектноК системи в ц!воиу. Вона складае резерв, що забезпечу« гнучк!сть, моб!яьн!оть ! роэчаТття форм виоловяення певного лексичного вначення,

НаяБн!сть ФЗ 1 СВ у доол!джуваних гов!рках зумовяена переплв-т1нняи !нграл!нгв1стичних, екотрал1нгв!отичних та психод!нг-в!отичних причин, найгояовн1«1 серед яких так1: I/ поот1йн!й роэвиток мови ! удосконалення Yi' отруктури; 2/ входшення в доел! дку в ану гов!ркову систему елемент!в р!вного *еритвр1аяьног» лоходкення, що зуиовиено особливосгями заселения »а дозаселек-ня дан ого рег!ону; 3/ менча обов"язков!оть, !мперативн!оть гов1ркс»вих норм на в1дн!ну в!д норм я!тературно¥ мови; взаж-мод!я 1 нзасиозв"язки гоп1рок а н!тературною мовоп; 5/ веяик! словотлорч.! ножливост! грв1рйово? мови; б/ конкурентно функц!о-нупшшя багатьох р!зних йормант1в, як! виражають однотипн! опово» творч! значения; 7/ лотенц!йна здатШсть гов!ркових мовних систем утворювэти структурно р1зночан1тн1 одиниц!; 8/ збереження в народидаа! сиокотворчих тал!в минуяих чпс!в 1 формування новях деривещ1Гших засоб!в;9/ неЯтрая!зац!я емоц!йно-ексПре-сивного значения; ТО/ прагнечня мобШл до образноот! та емоц!йност

висловяювання; II/ !ндив1дуальна словотаорч!сгь.

При фонетичному ! оловотворчому вар!юванн1 гон! ркового слови ВР можуть скяадатися э одноэначних лексем /драк - прок, кострп -к!стриия. чмел^ний - чмелячий/, багатозначних лексгм /коце-лГть - коцоп!ть, бпзарник - базарянин/. однозначних ! бага то-эначних лексем /дичок - дикун, яупп^к - дуп»!й/. Характер оемантичних »1дновень м1ж компонентами ВР окладмий, неодно-р!дний. Наведений матер1ая дозволяя вид!лити лоснть велику К1яък!сть ВР, м1ж складниками яких опостер1Рас ться полна се-мантична тото*н!сгь. Не робить мождивою Тх квпл1ф1к.и[! ю як семпнтичних дублет!в /чацак - чах лак . цкарма - »¡кармина, махяя'ть - махлювать/. Члени ж 1нпих ВР огають вар!актами пиве в одному або док1лькох значениях ! роэхо.дяться п !нтих /динарь -диновик, куцак - куиик - куцман/, виходячи за меж! впр!антних зв"яэк1в.

Стил!стичнв забарвлення -'33 та СВ дозволяв згрупумти таким чжом: I/ вар!антн! утворення, цо складаються !з стил1о-тично нейтральиих компонент!в /н^тапь - нет!ль, пол1_М - поп!'ль-иик. гяизявий - гпи'зюватий/; 2/ вар1антн! конструкц!, утворан! ов1я1стично нейтраяьними I стил1стично маркованими одиницями /яисун - лисовин, калдун - калдовщик. с!тник - с^таи'иш/; 3/ паралеяьн! утворення, в склад! як их функи!онують т!льки стл!стично эабарвлен! одиниц! /карао - караси к, гуня — гунька, верхол& - верхояйк/. Р1зноман!тне 1 емоц!йчо-експресинне эабарв-яення $5 та СВ сл1в. У межах одн!б? вар!антноУ конструки!* воно може бути однор1дним 1 р!знор1дним. Експресипне эпбарилення доол!джуваних вар!ант!л може бути як позитив ним, тик ! негмтив-ним: д! то люб - д!тояпбеиь, доброта - добрая о - добрун, др^цеяь -дрицик, башканка - балакня, блудень - блудько. СВ виявлипть б!яьй!, упор!внянн! з фонетичними модиф!кац!ями, можлииост!

с

- Tfí - ■■•-

ïx стип!стичного »икористання. Заообои створення таких Bipl-аит1в-вкопрцовм в оиноц{м!я ouîhhoï &ф!ксац11, пор.: потертi потсруха, сажа - оакучка, бомакяке - бомажяра.окац!Унка - ока-ц!йочка.

Аная1з фактичного матер!плу показав, що одн! трахеям! у творения мапть тривялу традиц1ю вживання. Вони заф1кооваи1 як у фо*ьклорно-в!нограф1чних запиоах Я.Новицького, Í.Beooapatíw та 1н. /пруга половина XIX - початок XX ст./, тек I в мовяеин! тепер!ьн!х hociïb дооя1д*уванлх гов1рок у нан чао, пор»: ят|р-в "ят i р, яз - в "яз. базарянин - базарник. 1н«1 к яексеми отступают» >у якоот) вар1ант1в як в!днооно нов!, пор, t дирчак - дирчи про'хв!яь -прэхвЫро'вка, пеноГя - п^нда!я, !нкубаторка - Kvtá-торка. Трапяяютъод й так! параяеяьн1 конотрукиИ, обидва icom-поненти яких не абереглиоя у rosipu! 1 $1ксуютьоя яйце в ваписах «ичуяого, наприк.яад: винодавка - винОд&вая, кивкйиь - кии-кун, кучпан - Кучмой, гая до вник - гаядун. свободно - сяободно, басурмй'ни - буоурмёни.

ЫямИоть вар1ант1в мають р1зну частоту вжиаання, аяе ие дивлячись ни ие, вони знахоцяться у пирокоиу користуаанн1, не виявяяючи тенденц|У н! до семанти.чного, н! до стия!стичного розкежування.

Знаходячи воображения в сшхронН, вар!анти ся!в формуютьоя !сторично i пов"язан1 з пост!Яник розвитком нови та вдосконаяен ням П сгруктури.

- Г9 - .

3 теми дисертац1У опубл1 кован! роботи:

Т. Роль запорозькоУ козацькоУ колон1зацП у процес! формулання украТнських гов1рок Нижиьо! Наддн!прянщини //Тенонен укра'1н-оького козацгла в контекст! св!товоК !стор1К I культури: Тез. допов|дей науковоГ конферонц!I.-Херсон, 1992.- СЛОТ-ТО?.

2. 1оторико-л1нгв1отична характеристика центральних запор1зьких гов!рок // Тез.допов!де(1 наугових конференцШ ликладач!в ¡ студент! в ун!перситету /випуок П/.- Запор!жжя, 1992.- С.ЗП-39.

3. Словотворче вар1ювання назв прооторового суботриту в гов!р-ках НижньоУ Наддн1прянщини // Соц1 ол!нгв1стичн1 аспекта сучасно! мовно! д1йоиост1 в П1вн1чному Причорномор"?: Тез. допов!деП 1 • пов1домлень реопубл1коноъко1 науково!" конференцП'.- Запор1жжя, 1*592.- С. 27-29.

Фояьклорно-етнограф1чна спадщина Я-П.Новицького як джярело дося1.дження вар1антност! олова у гов1рках НижньоК !1аддн1прянщи-ни*// УкраТнознавство I гуман!зпи!я осл!ти: Тез. дппов1дей Псе-украТнсько¥ наукпво-практичноУ конференц!¥, прислячено'/ 75~р!ччю Цн!пропетровського державного ун!верситету. - Ч.Ш.- Р.ид-во ДДУ. Г993.- С.164.

5.Вар!антн!сть м!сцевих гол!рок - ефективний мптер1ал на эанят-гях з украУнсько* д!алектолог!I // Активн! методи 1 форми п!дготовки 5пеи1ап1от!в з ун!верситетськов осв1тоя: Тез. допов!ией ! пов1дом-ген» реНонаяьно! науково-теоретично¥ I практично!' конференц! -$апор!жжя : ЭД!Т,Т993.- С. 92-91*.

6. ^онетичне вар!юпання в оформленн! епнального эв"язку /на 1атер!ал1 гов!рок НижньоК Наддн!прянщини/ // Питания сичтак-!ису украКнсько? моли: Тез. допов!дей 1 пов!домл>:нъ республ!кан-!Ько1 науковоК конференцИ до 100-р1ччя в1п дня народження Сярг1я Змеречинського.- Запор!жжя,1993.- С.Р5-А7.

7. Вар1ювання формальной структури слова у гов!рках НижньоК Надда! прянщини //Tea. допов1дей aayKoim'f КонференмН викяадач1в 1 студент1в ун1вбрситету /вшуск I"/. -Зааор1*кя, 1093.- С. 49-50.

б- 1сторико-етнограф1чн1 npaul Я-П.НоВИцькоро - скарбниця для вивчення модиф|кац!й украКнськоК нови та П одиниць на Никн1й НаддШпрянщин! в к!нц! XIX - початку XX ст. // Цтература й 1стор!я: Тез. догтов1дей J пов!домввнь ВоеукраКноькоУ науково-практично* конферекц!*.- Запор!ж*я, 1593.- С. 102-104.

9. Вар{ювання формально! структур» тари1н!в у гов!рках Нижньо? НаддШпрянщини // Проблеми украХнсько! науково-тохн1чноТ терм!нолвг1Г: Тез. П-of М1*народно? науково* конферени!Y.- Льв1в, 1993.-0.153-155.

10. Шдяхи виникнення сяовотворчих вар1ант1в 1менник1в з1 виа-ченням особи чолов!чого роду в гов|рках НиянюХ Наддн!прянщини // Функи!онаяьна рраматика; Тез. допов!дей М1*народно¥ науково-теоретичноУ конференцИ. - Донецьк, 1994.- С.44.

Synopsis

Cenisenko L.P. Phonetic and derivative variants in the Low Sniper dialeckts. Dissertation submitted for a degree of Candidate of Fbilologlcal Bcience /■ PhD (Philology)/ In speciality 10.02.02 - Ukrainian language, Dnipropetrovsk State University, Dnipropetrovek, 1995»

The diaaertation is u coeplex investigation of a word variation in the Low Dniper dialects, including formal modifications based on the variety of phonena and morpheas of the word structure

A multi-acpect study of the dialect vocabulary variety made it possible to single out, syetomatiie and describe the main

etructural types of 1Lphonetic end derivative vnriantr, to Investigate the геаяопа and the ways of their appearance, semantic peculiarities and stylistic potentions. The analysis hss shown that the word variety on phonetlo end derivative levels in the studied dialeot follows the formation of the dialect eystea in general. It ie a reserve which provides a flexibility, nobility and form variety in eeaantio expression, On the basis of the analysed phonetic and derivative variants in the dialect their existenoe can be explained by the fiction of more than 11 intralinguletio, extrslinguietie and peycholinguistio reasons. .

The naterials of the re»each give some new facta for the investigation of the functional cbangee in the Ukrainian speech and of the productivity of the derivative typed and formnnts in Ukranian language.

They can be applied in the practice of lexicography nnd in the compiling of the text-booke on the phonetics, derivatology, etylietics, lexicology.

Денисенко Л.П. Фонетические и слопообразовательнУе »аримнш плова в ronopnx Нижнего Годнегропья.

Диссертация нп соискание ученой' степени кандидата филологически/, наук го специальности 10.Ой.02.- украинский язык, Днепропетримский госуцаритпсиный униперситет, Днепропетропсн, lv-35.

Диссертация пропствпляет собой комплексное исслг'дов/н.но яарьиропаиия слоп п говорах Нижнего Голнегролья, чключип ¡формальные модификации, базирующиеся на чарьиропянии фонем и морфам, составлявших слопо.

Многоаспектное'изучение варьированил диалектной лексики гоатш-лило чыцелить, системптизиропать и описать оснопнно структурные ти • ПН ее фонетических и слопообрпзопателмшх париантоп, изучить причины .и пути их позиикноченил, семантические особенности и стилке»

'¡нчсские и амида'ста.

В хиде анализа установлено, что варьирование лексемы-М фонетическом и с;к;а^обра.т)вательном :уроьке ь исследуемых г.В'.рах С! про В'-ждает становление' диалектной системы s целом. Оно- систашшет. резерв, 1 беспочиваклций гибкость, мобильность и раэнюбрааие форм выражения лексического значения. . ' '

lia основе анализа фонетических и словиобраэзвательных вариантов ь пвсрах их существование' мотаю обьяснить действием бзлее I! интрвлингвнстичееких, акстралингвиетических и псих-,лингвистичес причин.

ксслед.,винный материал представляет мовъ'е доказательства для и функциональных изменений в украинский речи, а танке приду кто сти сл..ц.'образовательных типов и формантов в языке. Они могу* быть испольэ.ваны в лексикографической практике, а также при подготовке учебнгх п« с^ бий по фонетике, cju в образованию, стилистике, лексш.. логин.

Ключоп! слова: фонетичн!» слонотворч{ иар}анти ел-, на, eaptan ниИ ряд, вар1антнтеть.