автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Киево-Могилянская академия в общественной жизни Украины и зарубежных славянских стран (XVII-XVIII вв.).

Полный текст автореферата диссертации по теме "Киево-Могилянская академия в общественной жизни Украины и зарубежных славянских стран (XVII-XVIII вв.)."

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА

АЛЕКСІЄВЕЦЬ Леся Миколаївна

УДК 947 (477)

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ У СУСПІЛЬНОМУ ЖИТИ УКРАЇНИ І ЗАРУБІЖНИХ СЛОВ'ЯНСЬКИХ КРАЇН (XVII-ХУІП СТ.СТ.)

07.00.05 - історія України

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук

ЧЕРНІВЦІ — 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі нової і новітньої історії та методики викладання історії Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор історичних наук, професор

Стрішенець Микола Михайлович,

Тернопільська академія народного господарств завідувач кафедри історії і філософії

Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор

Баженов Лев Васильович,

Кам'янець-Подільський державний педагогічний університет, керівник Центру дослідження Поділ Інституту історії України НАН України при Кам'янен Подільському державному педагогічному університеті

кандидат історичних наук, доцент Хижняк Зоя Іванівна,

Національний університет «Києво-Могилянсь Академія», кафедра історії, керівник науково-дослідно центру «Спадщина Києво-Могилянської академ; НаУКМА

Провідна установа - Київський національний університет 1 імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і нау

України, м. Київ

Захист відбудеться ШЛЯПОЮ 2000 року о 40 год. на засіданн

спеціалізованої вченої ради Д 76.051.03 у Чернівецькому державном] університеті імені Юрія Федьковича (58000, м. Чернівці, вул. Кафедральна, 2 14-й корпус).

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Чернівецькогі державного університету імені Юрія Федьковича (58000, м. Чернівці, вул. Лес Українки, 23).

Автореферат розіслано ««&£» ^ 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

В.Л. Ка]

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження зумовлена її науковою і теоретичною інністю, пізнавальною й практичною значущістю. Побудова незалежної і демок-атичної України можлива за поваги до національної історії та духовної культури, :ягнення вагомості втраченого, розуміння шкідливості насаджуваної псевдодер-авності, що викорінювала з вітчизняних теренів традиції українського державо-зорення.

У цьому зв'язку важливе значення для сучасного національно-культурного ідродження має досвід першої української Aima mater вищої школи - Києво-Іогилянської академії (КМА), якій судилося відіграти вагому роль у вітчизняній торії, в суспільно-політичному житті багатьох слов'янських народів. Майже чо-іри століття спливає від часу її заснування, але пам'ять про неї не тьмяніє. Ді-«це своєї епохи, КМА стала націотвірним чинником. Вона впливала на всі сфери ^спільно-політичного життя України, була пройнята ним. Її діяльність, сама сис-:ма навчально-виховного процесу тісно поєднувалися з громадсько-політичним итгям. Академія впродовж двох століть була не лише вищим освітнім й науко-ш центром, а й своєрідною кузнею підготовки визначних громадсько-злітичних та державних діячів, виразником державницьких прагнень українців, юретично і юридично оформила відродження державності України, виробила її ;еологічні засади.

Києво-Могилянська академія стала центром зосередження та употужнення повної енергії свого народу, підготовки національних кадрів. З її існуванням зв'язані імена видатних державців, філософів, істориків, письменників, архітек->рів та музикантів, діяльність яких сприяла культурному збагаченню народу, ормуванню його національної самосвідомості. В Академії вигострювався розум айбутніх гетьманів, формувалася українська еліта, без якої неможливий історич-ій поступ нації і держави. Не було жодної сфери громадсько-просвітнього та злітичного життя в Україні, де б не працювали вихованці КМА. Вони займали зсади в магістратах, канцеляріях генерального, полкового і сотенного управ-нь, вчителів, суддів, священиків, лікарів, секретарів при посольствах. Історія кадемії нерозривно пов'язана зі становленням козацтва, з перетворенням його державотворчу силу національно-визвольної боротьби українського народу, ктивна громадсько-політична діяльність києвомогшіянців мала широкий все-сраїнський характер. У цьому контексті особливо значний їх внесок у процес іціональної консолідації українських земель. Відновлена національна держав-сть, формування суспільно-політичної думки в активну патріотичну силу, ду-звну зброю українців є виявом багатоаспектної діяльності києвомогшіянців. країнське суспільство наступних століть розвивалося під впливом ідейно-юретичної спадщини Академії, и вихованців. Ідейна спадщина Київської ака-

демії, її відродження у вересні 1991 р. значною мірою сприяли відбудові наці нальної державності у 90-х роках XX ст.

Важливість дослідження посилюється необхідністю вивчення та узагаг нення досвіду взаємин Києво-Могилянської академії із зарубіжни слов'янськими країнами, її ролі в інтеграції України в європейський та світов культурні процеси. Упродовж XVII—XVIII ст.ст. КМА була окрасою і духовні центром не лише України, а й усього слов'янського світу.

Актуальність даного наукового дослідження полягає також у тому, що г при всю неперехідну цінність КМА, в українській історіографії її місце і ролі суспільно-політичному житті України, в державотворчих процесах україні XVII—XVIII ст.ст. та в єднанні українських земель, консолідації суспільства нех оцінювали, а багатогранну діяльність києвомогилянців у процесі націонали культурного відродження українського народу інколи спотворювали в радянсьі історіографії. Таким чином, науковий аналіз і осмислення досвіду діяльно' КМА в громадсько-політичній історії України і зарубіжних слов'янських край важливим й актуальним завданням історичної науки.

Хронологічні рамки дослідження визначені його тематичною спрямова стю та завданнями й охоплюють період ХУІІ-ХУШ ст.ст. — від часу заснуван (1615 р.) Києво-Могилянської академії до її закриття (1817 р.). Такий цілісн хронологічний підхід дозволяє виявити основні аспекти ролі КМА в суспільно житті України і зарубіжних слов’янських країн, у національній консоліда українських земель та створенні й зміцненні Української козацької держави, -ності слов'янських народів. Однак для того, щоб з'ясувати історичні й духо: чинники виникнення Києво-Могилянської академії, які є необхідною передут вою всебічного висвітлення проблеми, довелося вдатися до аналізу українське національно-культурного життя у кінці XVI ст. як закономірного процесу сл рення соціально-економічного і духовного грунту, на якому виникла й розвину, ся вища освіта в Україні. Враховуючи те, що історію України, зарубіжь слов'янських країн не можна розглядати ізольовано від історії інших європей ких країн, у даному дослідженні висвітлено культурні зв'язки КМА з духові освітніми Центрами Молдавії, Взлахп, Угорщини, Венеції та інших країн.

Мета і завдання праці. Авторка поставила за мету: на основі комплекси« й об'єктивного аналізу поглибити дослідження і зробити науково обґрунтов висновки щодо історичної ролі КМА у громадсько-політичному житті Україн зарубіжних слов'янських країн, визначити внесок києвомогилянців у процес на онально-культурного відродження українського народу, при цьому з'ясувати з чення Академії для вказаних процесів, дослідити її багату духовну спадщин; досвід та встановити в ній найцінніші аспекти, важливі для сучасного націона ного відродження української нації й держави.

з

Метою продиктовано основні завдання, які авторка намагається розв'язати ' процесі дослідження даної наукової проблеми:

• теоретично обгрунтувати основні закономірності виникнення, функціонування та впливу КМА на суспільно-політичне життя України ХУІІ-ХУІІІ ст.ст.;

• висвітлити історико-політичні та духовні передумови виникнення Києво-Могилянської академії як першого вишого навчального закладу України, показати основні напрями структури й організації навчально-виховного процесу;

• визначити вплив державно-правового статусу України на роль Академії в суспільно-політичному житті українців;

• дати цілісну оцінку участі києвомогилянців у відродженні й становленні Української держави;

• ширше і глибше дослідити зв'язки визначних діячів і вихованців КМА з українським козацтвом та гетьманською державою;

• простежити кількісний і якісний склад вихованців Академії з різних регіонів України, розкрити внесок її випускників у єднання українських земель і значення їх діяльності для національної консолідації українського народу;

• проаналізувати важливі малодосліджені питання участі києвомогилянців в інтеграції України у загальнослов'янський і світовий культурні процеси.

Об'єктом дослідження є роль Києво-Могилянської академії у суспільно-юлітичному житті України та зарубіжних слов'янських країн у XVII—XVIII ст.ст., і діяльність у контексті національно-державного будівництва в добу козацтва та нтеграції України у загальноєвропейський та світовий культурні процеси.

Предмет дослідження - закономірності та специфіка функціонування й пливу Києво-Могилянської академії на громадсько-політичне життя українсько-

о суспільства та зарубіжних слов'янських країн ХУІІ-ХУІІІ ст.ст.

Методологічною основою дисертації є історико-хронологічний, проблем-[ий, порівняльний та статистичний методи розгляду досліджуваного матеріалу, іришипи наукового пізнання: об'єктивності, історизму, взаємозв'язку внутрішніх зовнішніх чинників у розвитку науки. Теоретичною основою наукового вивчен-[Я проблеми є теорія історичного пізнання світу.

Наукова новизна дисертації полягає у комплексному визначенні ролі Ки-во-Могилянської академії у суспільно-політичному житті Української держави СУІІ-ХУІІІ ст.ст. і зарубіжних слов'янських народів. Дисертантка пропонує своє ачення раніше не охоплених увагою дослідників таких наукових проблем, як: плив державно-правового статусу України на роль Києво-Могилянської академії громадсько-політичному житті українців; зв'язок києвомогилянців із українсь-им козацтвом та значення Академії для національної консолідації і єднання країнських земель; показ цілісної картини діяльності КМА в слов'янському та агальноєвропейському контекстах, оскільки вона не була відгороджена від куль-урних процесів Європи.

Наукова новизна дослідження полягає також у визначенні на прикладі діяльності Київської академії однієї з граней загальнішої наукової проблеми - місця ролі національної еліти у громадському житті, у гартуванні національного самоусвідомлення та консолідації, у боротьбі за суверенність й незалежність, у будуванні нової Української держави республіканського типу; авторка вперше ввела і науковий обіг велику кількість важливих маловідомих й невідомих, вагомих, ра ніше недоступних дослідникам архівних джерел і фактів, що дають змогу досто вірно реконструювати малодосліджені досі аспекти громадсько-політичної діяль ності києвомогилянців, об'єктивно переглянути деякі застарілі, а то й досі непра вильні оцінки КМА у суспільно-політичному житті українського і зарубіжни: слов'янських народів.

Теоретичне значення праці полягає у поглибленні дослідження ролі КМ/ у суспільному житті України та зарубіжних слов'янських країн, у висвітленні ха рактеру й закономірностей функціонування Академії, у встановленні її впливу н всі сторони розвитку українського суспільства.

Практична цінність дисертації визначається виявленням ролі КМА у сус пільно-політичному житті України і зарубіжних слов'янських країн, що сприяти ме поглибленню вивчення історії Київської академії та використанню її досвіду сучасних умовах національного відродження.

Нагромаджений у праці фактаж, теоретичні положення та висновки можут бути використані при написанні узагальнюючих праць та навчальних посібників історії України і вітчизняної та світової культури, з історії формування націоналі ної системи освіти й науки, при проведенні практичних семінарських занять, леї ційної роботи серед широкого загалу.

Апробація результатів дослідження. Головні підсумки роботи авторки на обраною темою дисертації викладені у двох монографіях та у 20 наукових праця у всеукраїнських і регіональних виданнях. Дисертація обговорена і схвалена н спільному засіданні кафедр історії України і нової та новітньої історії й методик викладання історії Тернопільського державного педагогічного університету імеї Володимира Гнатюка, на кафедрі історії України Чернівецького державного ун: всрснтету імені Юрія ФедькоБича. Основні положення та висновки дисертації аі робовані в доповідях на звітних наукових конференціях викладачів і студентів і< торичного факультету Тернопільського державного педагогічного університет імені Володимира Гнатюка (1993-1999 рр.), на міжнародних і всеукраїнськи конференціях: Розбудова держави: духовність, екологія, бізнес. — Перша Всеуі раїнська студентська наукова конференція Фонду Т. Шевченка (Київ, 1994 р. Українське козацтво і сучасність. — Всеукраїнська наукова конференція (Терні піль, 1994 р.); Державна ідеологія в сучасній Україні. — Всеукраїнська наукове практична конференція (Київ, 1994 р.); Розбудова держави: духовність, екологі: бізнес. - Друга Всеукраїнська студентська наукова конференція (Київ, 1995 р.

иєво-Могилянська академія в історії України. - Студентська наукова конферен-я (Київ, 1995 р.); М. Грушевський — погляд із сьогодення. - Міжнародна наукова знференція, присвячена 180-річчю від дня народження М. С. Грушевського (Те-топіль, 1997 р.); 350-річчя Української держави Б. Хмельницького. - Міжнарод-і наукова конференція (Київ, 1998 р.); Українсько-польські відносини XX ст.: ;ржавність, суспільство, культура. - Міжнародна наукова конференція (Терно-ль, 1999 р.); Проблеми історії та сучасного розвитку українського козацтва, онцепція українського козацтва як державотворчої інституції. - Всеукраїнська іуково-практична конференція (Черкаси, 1999 р.); Внесок української еміграції в хзвиток національної та світової культур. - Міжнародна наукова конференція 'ернопіль, 1999 р.).

Зв'язок роботи з науковими програмами. Дослідження теми «Києво-[огилянська академія у суспільному житті України і зарубіжних слов'янських >аїн (ХУІІ-ХУІІІ ст.ст.)» було проведено згідно з програмою наукової роботи іс-»ричного факультету Тернопільського державного педагогічного університету ієні Володимира Гнатюка у напрямі комплексної проблеми «Україна в контексті іропейської історії».

Структура даного дослідження, визначена метою та завданнями, складає->ся зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел 98 найменувань) та додатків (2), викладених на 216 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовані актуальність теми, хронологічні рамки, мета і за-іання дослідження, визначені його об’єкт і предмет, охарактеризовані теорети-5-методологічна основа, наукова новизна, зв'язок з науковими планами і івчальними програмами, практичне значення, наведені дані про апробацію гриманих результатів.

У першому розділі - «Історіографічний огляд та джерельна база дослі-чсення» — здійснено історіографічний аналіз літератури з обраної теми та охара-геризовано джерела, які авторка використала для виконання поставлених за-іань. Тема даного дисертаційного дослідження не була в українській історіогра-ії безпосереднім об'єктом вивчення. Певною мірою вона представлена в україн-.кій та зарубіжній літературі.

Наукова думка впродовж віків поступово нагромаджувала потенціал івчення історії виникнення і розвитку Києво-Могилянської академії, її місця і іачення в історії українського та зарубіжних слов'янських народів. Діяльність ієвомогилянців цікавила багатьох як вітчизняних, так і зарубіжних учених. Усе ілежало від мети й доступності джерел, новизни підходів дослідників. Перші ві-змості про КМА знаходимо у працях відомих церковних діячів першої половини IX ст. - київського митрополита Євгенія (Болховітінова) та вихованця Київської повної академії, згодом московського митрополита Макарія (Булгакова), які

оцінювали її діяльність суто з позицій православної церкви. Значно ширша дже рельна база і конкретніший фактичний матеріал зібрано , у праця В. Аскоченського, М. Лінчевського та професора Київського університету і Киїе ської духовної академії С. Голубєва. Дослідження останнього побудовані в осное ному на архівних матеріалах, що дозволило йому по-новому розкрити деякі пі тання устрою та діяльності Академії.

Значне місце в історіографії історії КМА належить науковим працям профї сора Київської духовної академії М. Петрова. З огляду на досліджувану проблем особливий інтерес викликають його праці з питань політичного становища Ак< демії у XVIII ст., її зв'язків із зарубіжними слов'янськими країнами.

Певний внесок у дослідження історії Києво-Могилянської академії зробил Д. Вишневський, В. Серебренніков, К. Харлампович, М. Сумцов, П. Пекарськиі В. Ейнгорн та ін. їхні праці відзначаються неоднозначністю оцінок характеру спрямування навчально-виховного процесу та ролі Академії у розвитку культур України, зв'язків києвомогилянців з Росією, з'ясування їх впливу на російськ освіту і науку. Для більшості дослідників КМА, праці яких вийшли у XIX — на пі чатку XX ст., характерні відсутність критичного аналізу матеріалу, наголос на ці рковно-схоластичній спрямованості навчання, надмірності польських впливі] «мертвій» латині. Більшість названих авторів не зуміла уникнути впливу церкої ної ідеології, зводячи роль Академії лише до осередку боротьби з наступаючи католицизмом, кваліфікуючи перший вищий заклад освіти України як суто духі вний. Такий підхід до Київської академії приводив до ігнорування ролі міщансті й козацтва, яким належало вирішальне значення в її заснуванні та становленні. I-варто також забувати, що низка суспільно-політичних явищ, які відбувалися п гаслами релігійної боротьби, в основі мали змагання за соціальне і націонали визволення.

Різноманітні аспекти діяльності КМА, її вихованців висвітлені у праця

A. Савича, П. Кудрявцева, Ф. Шевченка, М. Штранге, Я. Штернберг

B. Литвинова та ін. Серед робіт 30-х років XX ст. виокремимо статті М. Грушевського «Три академії», у якій він підкреслив світський характер знай Академії, розвив думку наступництва: Академія Ярослава Мудрого - Київсьі ХУІІ-ХУІІІ ст.ст. — Всеукраїнська Академія наук. Однак теза про «три київсь: академії» не знайшла підтримки і продовження. Погляди славетного історика щ до КМА були, на нашу думку, неоднозначними та суперечливими. Думі М. Грушевського про її відірваність від суспільно-політичного життя виклик певні сумніви. Адже Академія була народжена потребами українського громадяї ства того періоду, внутрішньо відбивала їх. Із заниженою оцінкою вченого важ» погодитися також з огляду на діяльність КМА в суспільному житті, зокрема, у т; ких його важливих напрямках, як творення української державності, підготов]

національних кадрів, зв'язків з козацтвом, єднання українських земель, забезпечення фахівцями інших народів і країн.

Про окремі аспекти (передусім філософсько-естетичні) діяльності києвомо-гилянців йдеться у працях В. Нічик, І. Іваня, М. Кашуби, М. Роговича, В. Бишовця, І. Захари, І. Білодіда, М. Грицая, Г. Сивоконя, Ф. Шолома, В. Євдокименка, Г. Мойсеевої, В. Крекотня, Я. Стратій, В. Шевчука, Л. Баженова,

В. Русанівського, Ю. Мицика, Д. Степовика. Проблемам виникнення українських зратств, їх соціальної структури та культурної діяльності присвячена книга Я. Ісаєвича. Вагомим внеском у вивчення історії Києво-Могилянської академії є іраці 3. Хижняк, у яких дослідниця вперше в українській історіографії комплексно проаналізувала її діяльність як першого і протягом тривалого часу єдиного вилого навчального закладу в Україні й у всій Східній Європі. У контексті теми, іку ми досліджуємо, значний інтерес викликають порушені 3. Хижняк питання розвитку києвомогилянцями історичної і суспільно-політичної думки, їх участі у ромадському житті України та зарубіжних слов'янських країн. Високий рівень узагальнення нею багатого фактичного матеріалу сприяв об' єктивному розкриттю ¡начення Академії як вітчизняного центру освіти й науки.

На початку 90-х рр. із здобуттям Україною незалежності й особливо із відродженням у 1991 р. університету «Києво-Могилянська Академія» інтерес до історії КМА посилився. Чимало сторінок періодики рясніли інформацією про її відродження, про викладачів та студентів. Водночас з'явилися нові дослідження, трисвячені окремим аспектам історії Академії. На жаль, ця хвиля публікацій мала ідебільшого популярний характер, була розрахована на масового читача. В конте-<сті досліджуваної проблеми значний інтерес становлять праці О. Апанович,

Ч. Ісаєвича, В. Микитася, С. Кагамлика, О. Дзюби, Т. Дороніної, Ю. Гаєцького, Торбакова, М. Сенченка, Н. Тер-Григорян-Дем'янюк, О. Пахльовської. Особли-зу цінність мають розділи, у яких йдеться про визначення ролі КМА в суспільно-юлітичному житті. До 380-річчя заснування Академії у вже відродженому Націо-іальному університеті «Києво-Могилянська Академія» відбулися дві міжнародні тукові конференції, до яких було підготовлено два збірники тез доповідей «Киє-зо-Могилянська академія в історії України». У них порушені питання становлен-ія Академії, її внеску в розвиток освіти, науки, поезії, мистецтва України та ін-них країн, формування в її стінах державних та церковних діячів.

Історія Києво-Могилянської академії цікавить і зарубіжних дослідників. За-;луговуготь на увагу праці Ю. Лукашевича, О. Яблоновського, Р. Лужного, ї. Вінтера, М. Іовановича, Г. Нешева та ін., у яких зроблена спроба з'ясувати значення КМА у поширенні зв'язків України із зарубіжними країнами.

Як бачимо, Києво-Могилянська академія продовжує становити значний інтерес для дослідників. Однак аналіз літератури засвідчив, що проблема, яку досліджує авторка, ще не знайшла спеціального висвітлення в українській історич-

ній науці. Нема праць, у яких би була цілісно висвітлена роль києвомогилянців у громадсько-політичному житті України та зарубіжних слов'янських країн. Закономірності та специфіка функціонування КМА, її впливу на суспільне життя українців даного періоду ще й досі не стали предметом окремого дослідження.

Джерельною базою дисертаційного дослідження є сукупність документів і матеріалів державних архівів України. В процесі дослідження теми авторка вивчила 10 фондів Центрального державного історичного архіву (ЦДІА) України у м. Києві. Вагомі матеріали почерпнуто з фондів Генеральної військової канцелярії (ф. 51), Другої Малоросійської колегії (ф. 54), Київської губернської канцелярії (ф. 59), Київської духовної консисторії (ф. 127), Київського намісницького правління (ф. 193), Київської археографічної комісії (ф. 220), Колекції документа «Нова серія» (ф. 221), Колекції документів Київського історичного товариства «Нестора Літописця» (ф. 222), Київського військового губернатора (ф. 533), Київської академії (ф. 1711). Цікаві відомості про випускників КМА використано : фонду Київського губернського дворянського депутатського зібрання (ф. 782 Центрального державного обласного архіву м. Києва. Багатий фактичний матеріал віднайдено в Інституті рукописів Національної бібліотеки України імен:

В. І. Вернадського, зокрема, у фондах «Колекція рукописів Київської духовно: семінарії» (ф. 305), «Колекція рукописів Києво-Софійського собору» (ф. 312). «Колекція рукописів Київської духовної академії» (ф. 160). Значну наукову цінність становлять рідкісні видання, історико-літературні твори, рукописи Братського монастиря, підручники й навчальні посібники, академічні тези різних рокії (1691, 1713, 1738, 1739, 1741 і т. д.) до диспутів, які проводили в Київській академії, гравюри-панегірики, словники, путівники, окремі актові матеріали, листи пре Академію, її вихованців тощо. Значні обсяги цінного конкретного історичногс матеріалу містяться у фондах наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська Академія».

Багатий матеріал для аналізу ролі Києво-Могилянської академії в трансформації України у загальнослов'янський і європейський процеси, діяльності києвомогилянців за межами України зберігається у фондах Російського державногс архіву давніх актів (РДАДА, м. Москва), зокрема, таких, як: «Малороссийские дела» (ф. 124), «Дела Малороссийского приказа» (ф. 229), «Дела об Украине» (ф. 13), «Дела Сибирского приказа» (ф. 141), «Дела канцелярии синодального правления» (ф. 390), «Сношения России с Сербией и Черногорией» (ф. 86, 95), «Канцелярия сената» (ф. 248) та ін. Матеріали цих фондів свідчать про вагомий внесок КМА у розвиток культурних зв'язків із зарубіжними слов'янськими народами.

Важливими першоджерелами для вивчення історії найстарішої Київської академії є опубліковані документи й матеріали, які М. Петров і Ф. Тітов зібрали та систематизували в 5-ти томах (6 книгах) 2-го випуску зі вступом і примітками М. Петрова та в 4-х томах 3-го випуску під редакцією Ф. Тітова. Незважаючи на

певну тенденційність у доборі документів, «Акты» висвітлюють найрізноманітніші аспекти діяльності КМА та її вихованців.

Для написання дисертації використано також матеріали із «Актов исторических, собранных и изданных Археографическою комиссией», «Памятников, изданных временной комиссией для разбора древних актов», «Архива ЮгоЗападной России», «Актов, относящихся к истории Западной России», «Актов, относящихся к истории Южной и Западной Россию), а також «Актов, относящихся к делу о подчинении Киевской митрополии Московскому патриарху». Важливим матеріалом послужили також документа, які опублікував О. Андрієвський. Авторка використала й окремі документи, що з коментарями дослідників вміщені в різний час у таких часописах, як «Киевская старина», «Чтения в Императорском обществе истории и древностей российских при Московском университете», «Труды Киевской духовной академии», «Чтения в историческом обществе Нестора Летописца». Це, як правило, списки студентів, листа їх наставників, скарги Зурсаків, укази Київської консисторії, розпорядження генерал-губернатора Києва тощо.

Допоміжним матеріалом послужили також документи-додатки серії «Памятники русской старины в западных губерниях» П. Батюшкова (1811-1892), зокрема: «Холмская Русь» (1887 р.), «Волынь» (1888 р.), «Белоруссия и Литва» ',1890 р.), «Подолия» (1891 р.), «Бессарабия» (1892 р.), у яких містяться відомості про діяльність її вихованців не лише в Україні, а й поза її межами. У процесі до-:лідження використано спогади про КМА, листи й щоденники її вихованців та викладачів, а також документальні матеріали, які опублікували як «додатки»

С. Голубев, Є. Голубинський, І. Малишевський та інші дослідники у своїх працях. Цінні факти подані у роботах, присвячених ювілейним датам Київської духовної ікадемії, яка неправомірно привласнила собі всю попередню історію Києво-УІогилянської академії. Певне значення мають роботи загального характеру та видання, що висвітлюють період історії України за часів існування Київської академії, зокрема, козацькі літописи Самійла Величка, Григорія Грабянки, Самовидця, їіаріуші, щоденники, спогади відомих діячів КМА, її випускників, спеціальні видання вітчизняних та зарубіжних авторів, у яких відображено вплив києвомогиля-щів на суспільне життя України і зарубіжних слов'янських країн.

На наш погляд, сукупність вищеназваних джерел і матеріалів у поєднанні з э кресленою теоретико-методологічною базою дисертації дозволяє об'єктивно і в іовиому обсязі підійти до дослідження теми, яку обрала авторка.

У другому розділі - «Виникнення вищої освіти в Україні» - проаналізо-зано історичні та культурно-освітні передумови виникнення, виділено головні папи становлення Києво-Могилянської академії, розкрито структуру й організацію навчально-виховного процесу. На широкому тлі історичних матеріалів доведено, що зародження вищої освіти в Україні в кінці XVI - на початку XVII ст.

було закономірним виявом об'єктивного суспільно-політичного розвитку українського суспільства, піднесення культурно-національного руху, прагнення й волі свідомих громадян до відродження Української держави. Потреба українців згуртуватися для захисту своїх соціальних і національних інтересів в умовах наступу шляхетсько-католицької Польщі зумовила виникнення братств, розгортання книгодрукування, заснування широкої мережі нових шкіл, які грунтувалися на традиційній вітчизняній основі і враховували вимоги свого часу. Почесне місце серед них належить Київській братській і Лаврській школам, а згодом, після їх об'єднання, колегіуму і Києво-Могилянській академії, яка була органічною частиною українського культурного, а також історичного процесу XVII—XVIII ст.ст.

У праці обґрунтовано концептуальні основи становлення української вищої школи, її функціонування і побудови системи навчально-виховного процесу в тісному взаємозв'язку з громадсько-політичним життям країни, показано методи й принципи освіти і виховання києвомогилянців. Підґрунтям навчально-виховно' діяльності КМА були демократичні принципи вітчизняної педагогіки, зорієнтованої на збереження слов'янської духовної спадщини, що знайшло втілення у шанобливому ставленні до рідної мови, національної історії та культури. Демократизм всестановість, гуманізм, виховання людської гідності — такі організаційні засади навчання студентів в Академії, які, крім безпосередньої мети - навчати молодь служили патріотичним цілям, конче потрібним для утвердження національної свідомості, свободи особистості й свободи нації. В основі академічної системи освіти і виховання пріоритетне місце займали також такі духовні підвалини, як: свобода та державна незалежність України, народовладдя, суверенітет колективу і особистості тощо. Заклавши в українській освіті міцний фундамент вищої школи Києво-Могилянська академія зосередила в собі енергію самостійницького, національного духу. В навчальних програмах, історичних, художніх, публіцистичнії) творах києвомогилянців з'явились українська проблематика, описи минулоп життя народу, його звичаїв, рідної природи і т. п. Актуальними у даному контекс ті є їх твердження, згідно з яким чуття єдності з рідним краєм започатковується з ставлення до рідного краю як до унікального з притаманними лише йому «свя

ТТТОиіт»ст\ »«іЛття»»ті тітонл^т» •то ооулппвіит г» л«поііітпгл»п; тт^опі т г іглпгглтітл

тися ресурсами і плодами власної землі, а окремі історичні об'єкти перетворюю ться у символи героїзму власного народу. Зокрема, Хотин розглядається як сим вол українсько-козацької «слави», «відважного серця». Символічного значенш набули також Жовті Води, Корсунь — як знаки перших перемог у національно визвольній війні українського народу. У дисертації наголошується, що в результа ті такої системи навчання і виховання КМА не тільки піднесла загальний рівені освіченості українського народу, а й створила його церковну, інтелектуальну мистецьку еліту, те культурно-освітнє середовище, в якому виникали твори нау ки, красного письменства, забезпечувалося їх функціонування в суспільстві. Киє

омогилянці не були пасивними спостерігачами історичних подій свого часу. Ильшість із них брала активну участь у суспільно-політичному житті, і не лише іером та словом, а нерідко зі зброєю в руках.

Шляхом комплексного аналізу історичної практики Києво-Могилянської ікадемії встановлено, що її суспільно-політична роль залежала від державно-іравового статусу України протягом XVI [-XVIII ст.ст. як у межах тих держав, до ¡кладу яких вона входила (Польща, Росія), так і в загальноєвропейських вимірах, враховуючи історико-політичні, соціально-економічні та духовні умови України > досліджуваний період, в історії КМА, на думку дисертантки, можна виділити ри функціонально відмінних, політично зумовлених періоди, які, відповідно, >хоплюють: І — початок XVII — другу половину 50-х років XVII ст.; II — середину {VII — 60-і роки XVIII ст.; III - 70-і роки XVIII - 20-і роки XIX ст. Хронологічно ц періоди окреслені умовно, бо історико-політичні події виступають пізніше або >аніше на кілька десятиліть. Аналіз державно-правових основ України дає змогу ю-новому підійти до визначення місця Академії в житті українського суспільст-іа, показати непростий шлях її становлення в умовах панування іноземних держав і Україні, розкрити залежність її статусу й ролі як вищої школи від політичних »бставин, що визначили кілька історичних етапів КМА, тісно пов'язаних із подіяли політичної й державної ваги. Саме такий підхід сприяв показу тієї важливої >олі, яку відіграла Києво-Могилянська академія в суспільно-політичному житті /країни протягом досліджуваного періоду.

У третьому розділі - «Києво-Могилянська академія та її значення в історії українського народу» — показано історичне місце та роль києвомогилянців у іаціонально-державній і духовній розбудові й суспільному поступові України в <\ЛІ—XVIII ст.ст. Феномен Академії в історії українства є результатом і водночас функцією української історії та культури в розглядуваний час. Активна громадсь-со-просвітницька діяльність могилянців набула характеру націотвірного чинника. Найголовніші події, що передували утворенню нової Української держави, - під-'отовка національних кадрів, формування збройних сил, згуртування різних соці-шьних груп населення навколо ідеї національного визволення, будівництво все-

'КрсїІНСЬКОі КаЦІОНЗЛЬНОі ШКОЛИ И КаЦіОНаЛЬНОі ЦсрКВй, ЄДНАННЯ уКраіНСЬКИХ 36-

¿ель, перетворення козацтва на державотворчу силу - відбувалися за безпосеред-іьої участі діячів Києво-Могилянської академії. Загалом, відроджена українська іержавність у XVII ст. значною мірою була результатом багатогранної праці киє-юмогилянців, їх теоретичної і практичної діяльності. Завдяки цьому' Україна зробила важливі кроки у своєму державницькому будівництві. Показано, що саме в ой час на руїнах княжої доби піднялася Українська демократична держава, полі-ика і діяльність якої були спрямовані на захист українського народу.

У цьому зв'язку в дисертації акцентується увага на ролі КМА як центру, іавколо якого гуртувалися кращі освітні й наукові сили, котрі головну мету своєї

діяльності вбачали у просвітництві народу, в служінні інтересам суспільства. З іс торією Академії пов'язаний прогресивний напрям у розвитку суспільно політичної думки в Україні у XVII—XVIII ст.ст. Численні літописи, хроніки, уза гальнюючі історико-філософські праці києвомогилянців сприяли поширенню се ред народу історичних знань, пробудженню інтересу до вітчизняної історії і культури, піднесенню патріотизму. КМА мала загальнонаціональний характер охоплюючи всі стани України, але насамперед у ній формувалися кадри українсь кої провідної верстви. На основі архівних матеріалів розкрито роль Академії у ви хованні української інтелігенції за зразками західної культури. Серед вихованці] Києво-Могилянської академії — історики І. Г алятовський, Ф. Софонович А. Радивиловський, П. Симоновський, В. Рубан, М. Бантиш-Каменський

М. Берлінський, філософи В. Ясинський, С. Яворський, Ф. Прокопович, гетьмані України І. Виговський, І. Самойлович, І. Мазепа, П. Орлик, П. Полуботок та бага то інших визначних українських діячів. У ії стінах був виплеканий геній видатно го мислителя і вченого Г. Сковороди. КМА стала постачальницею кадрів дш державних і церковних, військових та господарських потреб України. Не булі жодної сфери культурної чи практичної діяльності, де б не працювали її вихован ці. З Академії вийшла та знаменита верства військових канцеляристів, що підго тувала національне українське відродження XIX ст., тобто та армія урядовців по лкових та генеральних канцелярій, серед яких були письменники, вчені, диплома ти, а головне - українські патріоти-автономісти з розвинутою національною сві домістю і демократичними поглядами. Це були непересічні діячі, які висловлюва ли аргументовані думки щодо вдосконалення державного устрою, плекали іде свободи і незалежності України, її національного суверенітету і відігравали важ ливу роль у формуванні громадсько-політичної національної свідомості в україн ському суспільстві XVIII ст.

Києвомогилянці відіграли важливу роль у становленні українського козацт ва і перетворенні його на нову аристократичну еліту, в основну рушійну силу на ціонально-визвольної боротьби українського народу. Розглядаючи особливе місц в історії України КМА та козацтва, помічаємо взаємозумовленість їх виникненні й розвитку, постійну співпрацю. XVII—XVIII ст.ст. - доба народної боротьби зі незалежність Української держави. Характерно, що саме на цей час припадає роз квіт КМА як загальноукраїнського осередку найтісніших взаємин із борцями з волю рідного народу. Доведено, що існували тісні взаємозв'язок і взаємодопомог між цими двома феноменами (КМА — козацтво) української національної історі протягом усього періоду їх існування. Підтримували свою Aima mater гетьмани і старшини, гордилися нею свідомі громадяни України - козаки, бо всім вона слу гувала й широко відчиняла двері до освіти й знань, віддавала свій творчий потен ціал, виховувала кадри для Козацької України.

У розділі простежено кількісний і якісний склад вихованців Академії з усіх егіонів України, розкрито значення її випускників для єднання українських зе-¡ель і національної консолідації українського народу. Як свідчать джерела, у Ки-во-Могилянській академії навчалася молодь з усіх українських земель — Лівобе-ежної й Слобідської України, Київщини, Запоріжжя, Волині, Поділля, Галичини, уковини і Закарпаття. Підготовка кадрів для усієї України, найрізноманітніші в'язки вихованців КМА зі своєю Aima mater перетворили її у символ національ-ої єдності українців, в духовний центр всеукраїнського масштабу. Це мало виня-ково важливе значення в умовах боротьби народу за відновлення і зміцнення циної Української держави і морального відродження здоров'я нації.

У четвертому розділі — «Вклад Києво-Могилянської академії в інтеграцію країни у світовий культурний процес» - розглянуто основні тенденції та особ-ивості інтеграційного процесу України в загальнослов'янський і світовий куль-урні процеси, при цьому визначено вклад києвомогилянців у розширення куль-урних зв'язків із зарубіжними країнами, розкрито різноманітні напрями і форми их взаємин, їх ролі у розвитку національних культур. У значній мірі КМА була іституцією інтернаціональною, вплив якої сягав далеко за межі України. У Київ,

0 Академії, «за наукою і мудрістю», на навчання, можливість якого підтверджу-

али царські грамоти від 1694 і 1701 pp., йшли сотні й тисячі юнаків з різних зе-іель Росії, Білорусі, Сербії, Болгарії, Македонії, Польщі та інших зарубіжних, пе-еважно слов’янських, країн. '

У праці на основі багатого фактичного матеріалу показано, що впродовж осліджуваного періоду в КМА розвивався і поглиблювався інтерес до зарубіж-их слов'янських країн. Його зумовлювали суспільно-політичні події в Європі, агальні зрушення у духовному житті українського суспільства, його культурні в'язки зі слов'янським світом, сама специфіка навчального процесу, його висо-ий рівень та авторитет київських вчених. Зв'язки Києво-Могилянської академії зі лов'янськими країнами інтегрували Україну в загальноєвропейський культурний роцес, сприяли залученню її до культурних традицій Заходу. Вони були різнобі-ними: по-перше, в її аудиторіях навчалися вихідці з цих країн; по-друге, за коропом активну наукову та освітню роботу проводили її посланці; по-третє, науко-

1 й публіцистичні праці вчених Академії, її випускників набували поширення у лов'янському світі. З погляду досліджуваного питання важливе значення для по-пиблення взаємин КМА зі слов'янськими народами мали традиційні освітні за-убіжні подорожі її вихованців та залучення їх для виконання літературно-ерекладацьких завдань. Розширенню українсько-слов'янських контактів також прияли такі чинники, як спільність походження, мовна спорідненість, безпосере-нє сусідство. Діячі і випускники Києво-Могилянської академії стали провідинами просвіти і культурного руху в багатьох зарубіжних слов'янських країнах, же в 1649-1652 pp. у Москві працювало 32 київських учених (не рахуючи при-

булих до Московського Андріївського монастиря ЗО київських учених-монахів ь запрошення боярина Ф. Ртищева на початку 40-х рр. XVII ст.). Із 1701 по 1762 { до Московської академії на викладацьку роботу було запрошено або виїхало : наказами Синоду 95 викладачів і студентів КМА. За час з 1721 по 1750 р. не меі ше як 200 вихованців Академії займали громадські посади в Росії. Велика рол належить Києво-Могилянській академії у підготовці кваліфікованих фахівців аг Білорусі, Болгарії, Македонії, Сербії, Далмації, Чорногорії та інших країн Східне та Південно-Східної Європи. Її наукова й культурно-просвітницька діяльнісі відповідала інтересам слов'янських народів і підводила духовну базу під ідеолс гію національної консолідації і піднесення самосвідомості слов'ян: вона відобрг зила та пришвидшила суттєві зміни в їх духовному житті, сприяла синтезу наукс вих та культурних надбань Заходу і Сходу Європи, відіграла важливу роль як з; сіб прилучення духовного життя східних і південних слов'ян до кращих надбан людської цивілізації, здійснювала синтез західноєвропейської освіченості, широк використовуючи духовні традиції українців та інших православних слов'ян. їді патріотизму, розвитку культур, самосвідомості, єдності народу, які спиралися н вивчення історії, спадкоємності традицій, вихованці КМА підносили та поширк вали серед слов'янських народів.

Міжнародні культурні зв'язки Академії збагатили вітчизняну духовну скар бницю й допомагали духовному поступові інших народів, у першу чергу, як у* було зазначено, слов'янських, налагодженню між ними співробітництва. Істори1 ний досвід стосунків та духовного збагачення народів в ХУІІ-ХУІІІ ст.ст. сприя подальшому розвиткові співпраці України і слов'янських країн у наш складни час національно-державного відродження.

У дисертації на основі конкретного історичного матеріалу простежено кулі турні зв'язки КМА з духовно-освітніми центрами і народами Молдавії, Валахі Угорщини, Венеції та інших країн. Доведено, що діяльність Київської академії, вихованців сприяла взаємообміну духовними цінностями з іншими народами, 63 ла своєрідним трансформатором спадку європейської цивілізації, збагачуючи ти; самим культуру України і роблячи свій внесок у світову. Такий підхід є особлиЕ актуальним сьогодні, у контексті намагань незалежної України відійти від одноб чної орієнтації у своєму розвитку і відновити штучно перервані зв'язки з країнам європейського світу.

Феномен Київської академії невіддільний не лише від історичного контекі ту України як політичного суб'єкта історії, а й від культурних домінант епох: КМА стала лабораторією нової культури, в якій сформувалося не лише оновлек мислення, а й нова індивідуальність — «людина Бароко», чий критичний допитлі вий розум поступово долає обмеження теоцентричної культури і забезпечить зг< дом народження світської ментальності, без якої була б неможлива новітня кулі тура XIX—XX ст.ст.

У висновках подано основні результати та узагальнюючі положення прове-ценого дослідження, сформульовано рекомендації науково-практичного характе-уу, а саме:

Багатоаспектна роль Києво-Могилянської академії в суспільному житті українців і зарубіжних слов'янських народів визначалася соціально-політичним зозвитком України та її державно-правовим статусом у ХУІІ-ХУПІ ст.ст., форму-занням козацтва як особливого стану українського суспільства і його вирішальною роллю у створенні національної держави, а також високим рівнем організації яавчально-виховного процесу в Академії й тісними зв'язками києвомогилянців з культурно-освітніми закладами інших країн.

Києво-Могилянська академія була дітищем. свого часу і своєї епохи. Її виникнення було викликане об'єктивними тогочасними історико-суспільними, соціально-економічними й культурними умовами загального розвитку України, розгортанням культурно-національного руху в кінці XVI — на початку XVII ст. Народжена потребами реального національного життя народу та волею українців, КМА увібрала їхній дух, прагнення, сподівання і віру.

Суспільно-політична роль Київської академії в історії українського та зару-зіжних слов'янських народів та її значення залежали від змін державно-правового статусу України як у межах тих держав, до складу яких вона входила, так і в загальноєвропейській суспільно-політичній ситуації у досліджуваний період.

Києво-Могилянська академія мала винятково важливе значення для духовної історії українського народу, для його суспільно-політичного життя впродовж XVІIX VI11 ст.ст. Могилянці відіграші значну роль у відродженні і становленні Української держави, у розгортанні сталих відносин з козацтвом, у боротьбі за єдність українських земель й національну консолідацію українського населення. Активна громадсько-політична діяльність Академії мала широкий всеукраїнський характер. Крім того, розквіт КМА припадає на час зміцнення Української Козацько-Гетьманської держави. Українське суспільство наступних століть розвивалося під впливом ідейно-теоретичної спадщини києвомогилянців. Це простежується у ціях українських автономістів XVIII ст., а також у час наступного національного зідродження. Державно-правова діяльність визначних діячів Академії, незважаючи на інтенсивний вплив Польщі й Росії на початку XVIII ст., піднялася до рівня створення Першої у світі демократичної Конституції.

Тісний зв'язок КМА з громадсько-політичним життям України сприяв піднесенню націоншіьної самосвідомості та народновизвольних прагнень українців, "соє завдання києвомогилянці вбачали у вихованні громадян, які усвідомлюють значення вітчизняної історії й почувають відповідальність за майбутнє народу і фаїни. Завдяки їх прогресивній науковій праці суспільно-політична думка того часу формувалась як активна національно-патріотична сила, котра ставала духовною їброєю у національно-визвольній боротьбі українського народу.

Києво-Могилянська академія значною мірою була інституцією інтернаціональною, вплив якої сягав далеко за межі України. їй належить визначне місце в історії культурних зв’язків України з Росією, Білоруссю та іншими слов'янськими країнами. Історичний досвід стосунків та духовного взаємозбагачення слов'янських народів ще й досі належно не досліджений. А він може сприяти пошукові шляхів успішного співробітництва України і слов'янських країн у час українського державотворення.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях:

1. Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія у суспільному житті України (ХУІІ-ХУШ ст.ст.). - Тернопіль: Лілея, 1997. - 160 с. Рец.. Алексієвець Леся. Києво-Могилянська академія у суспільному житті України (XVII-XVIII ст.ст.)// Тернопіль вечірній. — 1997. - 10 вересня; Борисенко В. Про минуле з погляду сучасності//Вільне життя. — 1997. - 21 жовтня; Борисенко В. Києво-Могилянська академія у суспільному житті України//Наукові записки Тернопільського державного педагогічного інституту. - Серія: Історія. -Вип. VI. - Тернопіль, 1997. - С. 342-344.

2. Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія у суспільному житті України і зарубіжних країн (ХУІІ-ХУІІІ ст.ст.). - Тернопіль: Збруч, 1999. - 263 с. Рец.: Ліберний О. Що ви знаєте про Києво-Могилянську академію?//Свобода. -1999.-23 грудня.

3. Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія в історії України і зарубіжних слов'янських країн. До 380-річчя академії. - Тернопіль, 1995. - 56 с.

4. Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія і європейський світ. — Тернопіль, 1999. - 68 с.

5. Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія та її роль у розвитку культури України // Тези доповідей II звітної наук. конф. викладачів та студентів географічного факультету Тернопільського державного педагогічного інституту зг 1991 р. — Тернопіль, 1992.-С. 17.

6. Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія та її роль у формуванні української державності//Науковий збірник історичного факультету Тернопільськоп державного педагогічного інституту.—Вип. І, — Тернопіль, 1994. — С. 17-19.

7. Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія та її роль у формуванн української державності // Розбудова держави: духовність, екологія, бізнес. Збір ник матеріалів Першої Всеукраїнської студ. наук. конф. Фонду Тараса Шевчен ка.-К., 1994.-С. 34-37.

8. Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія та її роль у підготовці наці ональних кадрів//Науковий збірник історичного факультету Тернопільськоп державного педагогічного інституту. — Вип. II. - Част. І. - Тернопіль, 1995. -

С. 56-60.

9. Алексієвець Л. Роль Києво-Могилянської академії у підготовці націо нальних кадрів // Державна ідеологія в сучасній Україні. Матеріали наук.-практ

онф. 20.05.94. - К.: Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка,

995.-С. 66-68.

10. Алексієвець JI. Києво-Могилянська академія в духовній історії Украї-и // Науково-творчий альманах Тернопільського державного педагогічного ін-штуту. - Вип. І. - Тернопіль, 1995. — С. 5.

11. Алексієвець Л. Діяльність Києво-Могшіянської академії по підготовці адрів для України й інших зарубіжних слов'янських країн//Україна і світ. Іс-орія: минуле і сучасність. Наук. зб. праць студ. і аспірантів історичного факуль-ету Тернопільського державного педагогічного інституту. - Тернопіль, 1995. -:. 56-62.

12. Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія та її роль в українському аціонально-державному будівництві // Києво-Могилянська академія в історії 'країни. Тези доповідей студ. наук. конф. — К., 1995. - С. 53-55.

13. Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія і слов'янський віт // Розбудова держави: духовність, екологія, бізнес. Збірник матеріалів другої агальноукраїнської студ. наук. конф. - К., 1996. —С. 148-151.

14. Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія та українське козацтво (до 00-річчя від дня народження Б. Хмельницького) // Науково-творчий альманах ернопільського державного педагогічного інституту. - Вип. II. - Тернопіль,

996.-С. 4.

15. Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія та її традиції в контексті учасного національного культурно-державного будівництва в Україні // Україна іа шляху до незалежності і демократії. Тематичний збірник праць викладачів, тудентів і аспірантів історичного факультету Тернопільського державного педа-огічного інституту. — Тернопіль, 1996. - С. 21-23.

16. Алексієвець Л. Погляд Михайла Грушевського на Києво-Могилянську кадемію // Русалка Дністрова. - 1996. - Вересень. - Число 16 (86)-17 (87). - С. 6.

17. Алексієвець Л. Оцінка Михайлом Грушевським Києво-Могилянської кадемії// Михайло Грушевський - погляд із сьогодення. Наукові записки Терно-іільського державного педагогічного інституту. - Серія: Історія. — Вип. У. —Тер-гопіль, 1997.-С. 157-163.

18. Алексієвець М., Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія у загаль-юслов'янському і світовому культурному процесі // Наукові записки Тернопіль-ького державного педагогічного університету. — Серія: Історія. — Вип. VI. - Тер-юпіль, 1997. - С. 16-26.

19. Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія в суспільному житті Україні і зарубіжних слов'янських народів (Історіографічний огляд) // Наукові записки ернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гна-юка. - Серія: Історія. - Віш. VII. - Тернопіль, 1998. - С. 338-349.

20. Алексієвець Л. Києво-Могилянська академія в контексті культурних в'язків України із зарубіжними слов'янськими країнами (XVII-

XVIII ст.ст.) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного уні верситету імені Володимира Гнатюка. - Серія: Історія. — Вип. VIII. - Тернопіль 1999. -С. 153-166.

21. Алексієвець Л. Культурні зв'язки києвомогилянців із зарубіжними кра нами (XVII-XVIII ст.ст.) // Українська наука: минуле, сучасне, майбутнє. — Тер нопіль: Економічна думка, 1999. - С. 45-55.

22. Алексієвець Л. Зв'язки Києво-Могилянської академії та її випускників українським козацтвом // Наукові записки Тернопільського державного педагог: чного університету імені Володимира Гнатюка. - Серія: Історія. — Вил. IX. - Тер нопіль, 1999. — С. 3-8.

Алексієвець Л.М. Києво-Могилянська академія у суспільному житі України і зарубіжних слов'янських країн (XVII-XVIII ст.ст.). - Дисертаці (рукопис) на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за ent ціальністю 07.00.01 - історія України. - Тернопільський державний педагс гічний університет імені Володимира Гнатюка, Тернопіль, 1999.

Дисертація присвячена обґрунтуванню ролі Києво-Могилянської академії суспільному житті України і зарубіжних слов'янських країн у XVII-XVIII ст.ст.' праці висвітлено історичні передумови її виникнення та розвитку, досліджен проблеми участі києвомогилянців у відродженні Української держави, проетеже но їх зв'язки з козацтвом, гетьманською державою, розкрито характер і значенн КМА в єднанні українських земель. Особлива увага приділена показу ролі моги лянців в інтеграції України у загальнослов'янський і світовий культурні процеси.

Матеріали дослідження можуть бути використані при вивченні істор України, історії вітчизняної і зарубіжної культури, історії педагогіки, у практич ній діяльності вчителів загальноосвітніх шкіл, викладачів, студентів, державнії службовців.

Ключові слова: Києво-Могилянська академія, суспільне життя, зарубіжі слов’янські країни, навчально-виховний процес, державно-правовий статус Українська держава, козацтво, єднання українських земель, інтеграція.

Алексиевец Л.Н. Киево-Могилянская академия в общественной жи зни Украины и зарубежных славянских стран (XVII-XVIII вв.). - Диссер тацня (рукопись) на соискание ученой степени кандидата исторически наук по специальности 07.00.01 - история Украины. - Тернопольский го сударственный педагогический университет имени Владимира Гнатюкг Тернополь, 1999.

Диссертация посвящена обоснованию роли Киево-Могилянской академии общественной жизни Украины и зарубежных славянских стран в XVII-XVIII ві В работе освещены исторические предпосылки её возникновения и развития, исс ледованы проблемы участия киевомогилянцев в возрождении Украинского гос> дарства, прослежены их связи с украинским казачеством, гетьманским государст вом, раскрыты характер и значение КМА в единении украинских земель. Особен

ное внимание уделено роли могилянцев в интеграции Украины в общеславянский и мировой культурные процессы.

Материалы исследования могут быть использованы при изучении истории Украины, истории отечественной и зарубежной культуры, истории педагогики, в практической деятельности учителей общеобразовательных школ, преподавателей, студентов, государственных деятелей.

Ключевые слова: Киево-Мопшянская академия, общественная жизнь, зарубежные славянские страны, учебно-воспитательный процесс, государственноправовой статус, Украинское государство, казачество, единение украинских земель, интеграция.

Alexiyevets L.M. Kyiv-Mohyla Academy in Social Life of Ukraine and Foreign Slavonic Countries (17th-18th centuries). - The dissertation (manuscript) for the Candidate Degree in History, Speciality 07.00.01 - History of Ukraine. - Ternopil Volodymyr Hnatyuk State Pedagogical University, Ternopil, 1999.

The dissertation presented deals with the investigation of the Kyiv-Mohyla Academy's role in social life of Ukraine and foreign Slavonic countries in the 17th—18th centuries. The work is one of the first attempts in the Ukrainian historiography to reproduce the integral situation of the Kyiv-Mohyla Academy origin and development, to show its influence on the sociopolitical life of Ukraine, to examine its significance both for the Ukrainian national statehood revival and for the national personell training, to observe the Academy's relations with the Cossacks and the Ukrainian Hetman State as well as to elucidate its character and importance in the unification of the Ukrainian lands.

The historiography of the theme investigated as well as its source base is analyzed in the first chapter, «The historiographical survey and the source base of the research». It is emphasized that the carried out analysis of the literature proved that the problem is not specially elucidated in the Ukrainian Historical Science.

The historical, cultural, as well as educational preconditions of the Kyiv-Mohyla Academy origin are analyzed in the second chapter, «Developing of higher education

in Tt ic cbrmm in tbic rnntpvt thot flip cnoirvrwlitii'al /■‘itv*nrnctor»/-*ac of tb»

*•* V 2i"w Л ii <}i uiikj luub uiw kivvivpwitwvut vu vvuuaiuiiwvj Ui uiw

awakening of the spiritual life and Ukrainians' will for the struggle and liberation from the foreigners at the end of the 17th — at the beginning of the 18th centuries served the national, cultural, and state revival of Ukraine. Its logical exposure is the emergence of the Kyiv-Mohyla Academy at the beginning of the 17th century, the Ukrainian Alma mater of higher education which played a decisive role in the national history as well as in the sociopolitical life of many Slavonic peoples.

The Kyiv-Mohyla Academy's historical practice indicates that its sociopolitical role depended on the state-and-legal status of Ukraine according to the country it

belonged to as well as according to the European sociopolitical situation during th< 17th—18th centuries.

The Academy's students and staff involvement in the process of the Ukrainiai State rebirth and development as well as in training of national personell, and its plac( and role in the state creation processes are examined in the third chapter, «The Kyiv Mohyla Academy and its significance in the history of the Ukrainian people». It i: also emphasized that the names of famous public figures, philosophers, historians writers, architects, and musicians are connected with the Kyiv Academy's existence Their activity served the people’s spiritual enrichment and the formation of the nationa self-consciousness. On the wide background of the historical materials the Academy': and its student relations with the Ukrainian Cossacks are revealed and their role in the unification of the Ukrainian lands is cleared up, especially the considerable contributioi of the Academy's students to the process of the national consolidation of the Ukrainiai people. The Kyiv Academy students' impact on the strengthening of the feeling o national dignity and self-consciousness among the Ukrainian people is observed in the dissertation.

The historical picture of the processes and tendencies of the integration o: Ukraine into the general Slavonic and European cultural process is shown in the fourtl: chapter, «The Kyiv-Mohyla Academy contribution to the integration of Ukrain« into the world cultural process». Much attention is given to the peculiarities of th< cultural relations of Ukraine with foreign Slavonic and other countries.

The international relations of the Academy enriched the national spiritual treasury and helped the spiritual development of other countries, first of all, Slavonic ones. Ir this context it is mentioned that this international measurement of the Academy' presence in the Ukrainian culture represented Ukraine in the general Slavonic and worlt cultural processes.

The Kyiv-Mohyla Academy, the politics and activity of the Ukrainian Cossacks and-Hetman Christian-and-democratic State gave a powerful incentive to the reviva and development of the Ukrainian statehood during the modem period of Ukrainiai histoiy.

The materials of the investigation may be used in teaching History of Ukraine Histoiy of National and World Culture, History of Pedagogics, in the practical activit; of the secondary school teachers, in professors', students' and public figures' work.

Key words: Kyiv-Mohyla Academy, social life, foreign Slavonic countries teaching-and-educational process, state-and-legal status, Ukrainian State, Cossacks unification of the Ukrainian lands, integration, consolidation.