автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.06
диссертация на тему: Кризис современной yкраинской исторической науки: теоретический и историографический контекст

Полный текст автореферата диссертации по теме "Кризис современной yкраинской исторической науки: теоретический и историографический контекст"

"у. • ■¡rr.-i-.ri pi:í:l-T!:;¡ плцЬиальний ушперштет

№

** Голозгса Валодпмпр Шеторопгч

^ Г -

t- - 930.1 "19"(477)

Криза cy'!rc!iOÏycrnÎ!icb!:oïicTopH4iioïiiayKii: теоретичннй та IcTopiorpx^i'iiiiiil контекст

07.0Э.С5- IcTcpiorprJla, яасерелочиавстео та cneuixiMii ¡сторичи! днсцппл!:(п

Автерг»:г1)ат днссртр.цПГ на здсЗутгя наукоЕэп! ступеня кандидата (сгорнчких паук

51,и1пропгтревськ - 2030

Дисертащя е рукопис

Робота виконана на кафедр1 ¡сгорюграфй га джерелознавства Дшпропетровського нацюнального уш'версигету

Шуховий кер1вник: Доктор ¡сторичних наух, професор КОЛЕСНИК 1рина иашвиа, Дшпропетровський нацюнальний ушвсрсотст,

професор. кафедри ¡сторЙграфП та джсрслознавсгва ;

Офвдйи опонентн: Доктор ¡сторлчшсс наук,

ЧИНШ) ВггалШ СсрпйоЕНч

IiiCTiiryr 6юграф1члих досшджснь Национально! б;ашотеки Укрзми im. В.1.Верладського HAH Украшн, директор

Кандидат ¡сторичних наук, доцент ВАСИЛЕНКО ВгталШ Олекеандрбвич Нащмылька прнича «кадет УкраШя, доцент кафедри укра1нознгвства та полпшоп!

Прошдна установа: ХармвськиЯ нацюнальний угпверситсг ¡м. В.Н.Каразша, кафедра ¡спорюграфй, докергдознаастватаархеологй

Захист вадбудетьсъЗ.7- j^jbVJI- 2000 р. о 13 годиш на зааданш спешалвозано! вчгио! ради Д 08.051.14 при Дшпрспегровському национальному унтерсигеп за адресом: 49050, м. Дшпропетровськ, пр. Гагарша, 72, ауд.307

3 дисертащею иожна ознайомитнея у наукоэШ бШлотеш Дмйропетровського национального университету за адресою: 49050 м. Дшпропетровськ, вул.Казакова,8 Автореферат роз1сланий 2000 р.

Вчений секретар спешалиовано! вчено! ради, кандидат ¡сторичних наук, доцент ' У / I___Кривий I.O.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКИ РОБОТИ

Актуальшсть дослцжения. Кшець стояптя, а тим б1пьше тисячолптя, сприяе роздумам над тим, якнй досвщ здобуло людство, на якомуетага свого розвитку воно знаходигься. Вщомо, що сучасники р1дко коли задоволеш своею епохою, однак в кожний перюд icropii роз'щаючу силу критики компенсувала в!ра в ¡деали—евангельсыа ¡стини, категоричний ¡мператив, силу просвггницького розуму, uapeum в неухильний прогрес. У XX столптя цившзащя входила з оптимстичними настроями, хоча i з певними тривожниии передчугтями: майже не лошчеш сучасниками залишилися заклики Фрщриа Hiuuifc про необхадшсть перегляду цшносгей. Переошнка ц'шностей не заставила себе о«пкувати, вона обернулася свгговими вшнами i великими сощальними експериментами. Свропейська людина поступово i неухильно втрачала сво'1 ¡деали, залишаючи ix в "довоснних" перюдах Першо! i Друго! свггових воен.

Друга половина XX столгггя ознаменувалася розповсюдженням сумшву щодо ycix сторш лгадсьхого бугтя. Якщо Р.Декарт вважав, що пэд сумшвом мае знаходитися все KpiM самого сумшву,' то завдякн Ф.Нщше, К.Марксу, З.Фрейду cyMiiie був доставлений пщ сумшв1. Таким чином, людина може бути впевнена лише в тому, що вщбувасться "тут i зараз", а й минуле i майбутне знаходяться начебто в сутшках; в яю вже не вилпае сова Мшерви. Щоб бути чесними перед самими собою ми принесли в жертву Bipy у прогрес, i мова вже йде не про тимчасосу дестабЫзащю, шсля.яко! наступить пер!од стабшьносп, а про нестабшьшсть як об'ективну реальшсть людського ¡снування.

Кризовин стан суслшьсгва, протиставлення сусшльства i науки привели до розповсюдження уявлены про кризу останньо'!. Кризов! перюди наукове сшвтовариство переживало i рашше, одн»к завжди була над^я i впевнегостъ, що вихвд буде знайдений. Чим ближче до ганця XX сто/пггя, тим бшьше поняття "криза" ставалд чимось звичайним. Ненормальшсть стала нормою, криза заметь короткого й драматичного перюду а подолання стала 61льше сприйматися як перманентний стан, який, здасться, B3arani Hi коли не скшчиться2.

"Криза науки передбачае насамперед виршення дилеми: "наука—для суспшьства" або "наука—для науки". Для нооя науково-техшчних знань, яким властивз кумулятившсть, ситуация в iiayui не е трапчною до тих nip, поки поглиблюсться пЬнання закошп природи, майже не щодня вщбуваються hoei вщкриття, створюються hobi технологи, впроваджуються у виробництво винаходи i иа все не вистачае копте i pecypcie. 1нша справа у внпадку фшософських, психолопчиих, соцюлопчних, ¡сторичних, одним словом, гуматтарних наук. Ц науки об'аднуе

' РюецП. Конфликт интерпретаций. Очерки о герменевтике. М , 1995. С.231.

2 Краснодсмбськнй 3. На поет-ыодоржетсъких ротдор'икжях кулмурн. К., 2000. С. 13.

те, що вони носять рефлексивний характер. Результатом дошьносп гумаштар!я е не кмьгасть авторськлх аркушш його наукових праць i навпъ не юльюсть читач!в цих праць, a Ti думки, я и пауков! пращ у читач1в породжують, i да, до яхих вони спонукакггь. В цьому paKypci гумангтарш науки € своерщннм лакмусовии пашрцем стану сусшльсгеа. Криза суспшьства вшдзеркалюсться кризою гуманп-аристики.'

Дослщники, в тому чиан ¡сторики, намагаються взднайш вщповщга газнавальш ¡нструменти для оцшки сучасного стану. РЬномаштшсть шдходав привела до своерщнога "термшолопчного хаосу". Так, в ¡сторичщй науго сучасш зрушення визначаються як "лшгветичний поворот"3, "вщродження нарративу", "повернення лгтератури"', "постмодершстський виклик"', "занепад традицшно! icTopii"6, "доба сумшв1в", "критнчний поворот"7, найбшьш розповсюдженим с поняття "криза".

Украшськ! сусшльство i наука також охоплеш кризою. Нащональною особлимстю е те, що украшське суспшьство рЬко перейшло в1д стабшьного стилю житгя радянсько! республки до невизначеного, аморфного стану "кра!ни з перехщною економ1кою", тод як захщш сусшльства посгупово приходили до усвщомлення кризового стану.

Кризовий стан суспщьно! свщомосп в УкраЫ обумовлений* не тальки полгсичними трансформации початку 90-х pp. (розпал СРСР, утворення иеззлежHoi Укра'шсько') держави), але й продесами подальшого пошуку шлях)в вирипення економгоних та культурних проблем, яга стоять перед крашою. 1сторична наука традищйно слутувала одним з провщних чинниив конструювання национально!, сощальжм, полгтично} ¡дентичностей як окремо! людини, так i сощуму. Коли немае можливосп обпертися на сучасне, то суспшьство апелюе до минулого. Однак дискретшсть украшськм державно'! традици, надзвичайно прозор! кулиургн кордони перетворюють пошук стшко! украшсько! щентичносп в щось подбне на "химеру"8. Вдаак, спроби одноб1чного переписування icTopii, налриклад, нащоналгстичного на противагу марксистсько-леншському, лише поглиблюють вщчуження суспшьства та ¡сторично! науки. Як результат, ¡сторюграф!я не виконуе одша з свои головнях функцш—свггогляджн9.

Е украшсыий ¡сторичнш наущ вщбуваеться онтолопзащя поняття "криза", то&то воно перестае бути' метафорою i йому надасгься статус об'екгивн01 реальносп. Правда, сам1 по co6i

3 White Н. Mctahistoiy, The Historical Imagination in Nineteenth-Century Europe. Baltimore & London. 1973. ' Stone L. The Revival of Narrative: Reflection on a New Old History // Past and Present. 1979, no.85. P. 3-24.; Hobsbawn

E. J. The Revival of Narrative: Some Comments // Past and Present 1980, no.86. P. 3-8.

5 Ankers mi: F.R Historiography and Postmodernism // History and Theory. Studies in the Philosophy of History. Volume XXVIII. 19S9. P. 137-153.

'Burke P. Overture: the New History, its Past and its Future//New Perspectives on Historical Writing. Pennsylvania. P. 1-20.

7 Шартье P. История сегодач: сомнения, вызовы, предложения // Одиссей. 1995. М., 1996. С. 192-205.

' von Hagcn М. Docs Ukraine Have a History? // Slavic Review 54, no. 3 (Fall 1995). V.610.

' Колесник I.I. У крашськл icropiorpa$i!i. XVIII - початок XX сголптя. К., 2000. С.27.

розмови про кризу не доказують, що криза мае мюце в реалыюсп, однак вонн е ознакою "бродшня умт"10. Одним з способш подолання "бродшня ум! в" е шлях прояснения смислу тих, понять, що використовують дослщники, в тому чнсл! поняття "криза ¡сторнчно! науки". Ще на початку 80-х рр. радянсьгай фшософ Н.Левнггов вщмгоав, що криза як особлива фшософська 1 сощолопчна категорш не видшялась 1 не вивчалася до останнього часу". Незважаючи на те, що ¡нгенсившсть використання поняття "криза ¡сторично! науки" збшьшилася, його дослщження як тзнавйльно! категори залишае бажати кращого.

3 одного боку, ¡дейне навантаження поняття "криза ¡сторнчно! науки" показуе специфшшсть то! чи ¡ншо! ¡сторгаграфино! ситуацл, з ¡ншого, в основ1 цього поняття залишаться так звага "в1чш питания" ¡сгорюграфи: проблеми об'ективносп ¡сторично! науки, ¡сторичного синтезу, методт ¡сторичного газнакня, поняття прогресу в ¡стора тощо. Таке поеднання спсциф1чних 1 загальннх аспеюпв робить категорио "криза ¡сторично! науки" привабливою в ¡сторюграфшних дослщженнях. .,

У випадку украШсько! ¡сторнчно! науки грстротн додае факт, що Г! нацюнальна та ¡дейно-оргашзацшна щентифшацш шдбувалася вже в умовах кризи свггово! ¡сторюграфи. В украшськш радянсыай ¡сторюграфи поняття "криза" застосовувалося до немарксистських нагтрямт ¡сторично! науки. 3 початку 90-х рр. украшська ¡сторична наука вщмовилась в1д монополи марксистсько-лешнсько! методологу 1 ввшшла в свгговий ¡нтелеюуальний просттр12. Сучасш укра!нсыа ¡сторшЯ отримали можлив1сть ознайомитнся з тлумаченнями поняття "кризи" захшшми, в тому числ! ем1гращйними, дослщниками. Отже нагальною проблемою е вивчення впливу ¡сгорюграфНних традицш—радянсько! та захщно!—на ¡нгерпретащю поняття "криза" в сучасшй ¡сторичшй наущ,-

Таким чином, актуальшсть вивчення феномену кризи сучасно!' ¡сторично! науки та його вщображення в науковш свщомосп обумовлена принайми! трьома арпектами: пол1тичннм, теоретичним та ¡стор'.ографмт™.

Об'ектои дисертацшного доЫдження являегься укра!нський ¡сторюграфтний процес друго! половини 1980 - 1990-х рр., розглянутий п!д кутом зору кризи свггово! ! впчизняно! ¡сторично! науки.

Предметом дослщження е феномен кризи сучасно! украшсько! ¡сторично! науки та його воображения в вггчизпяшй та зарубЬкшй ¡сторичшй лггератур1.

10 Эмар М. Образование и научная работа в профессии историка: сосрсиепиые подходы II Исторические записки. Теоретические и методологические проблемы исторических исследований. Вып. 1. М., 1995. С.7.

11 Левингов Н.Р. Социально-философскос содержание категории "кризис" // Философские науки. 1980 №1. С.39*

" Див. Жук С.1.1шдна ¡стор!Ограф|я та ешетсмолоп'чщ проблеми ¡сторично! каукя // УкраУилкнЯ ¡сгоричиий журнаЛ. 1994 №1. С.45-53, Колссуик И.И. История исторического позиапнл в постсоветском научном пространств«: методологические и соцшпышс функции II Укра!иська »сторична наука на пороз1 XXI стоит!. Харювськнй ¡стор10гр;н||1чний зб|риик. Пип 2. Хоры'в, 1997. С.71-90.

Метою дано! робота е визначення поняття "криза" на матер!алах украшсько! ¡сторично! науки 1 використання цього поняття як засобу достдження сучасного юторюграф1чного процесу. Виходячи з мети дослшження, необидно розв'язати таи дослщницьи завдання:

• з'ясувати сенс поняття кризи в науковому пинанга в шлему та ¡сторично! науки зокрема;

• охарактеризувати метйдолопчш ртвш кризи ¡сторично! науки: мгрксисгсько-леншсысо! методологи, сучасно! украшсько! ¡сгорично! науки, свггово! ¡сгорично! науки;

• розкрити сенс поняття "криза ¡сгорично? науки" в радянсьюй ¡сторюграфи;.

• простежиги еволющю розумшня поняття кризи ¡сторично!' науки ¡стариками в украшсысш шаспорц

• проанашзувати ¡нтерпретацн поняття "криза ¡сгорично! науки" сучасними украшськими ! захщними дослщниками.

ХронолоНчними межами дослщжешш виступае пер1од друго! половини 1980*х - 1990--П рр. Оскитьки в робо-п анал13уються радянська та дааспорна ¡сторюграфнш традици, то при '¡х безпосередньому розгляда нижш хронолопчт меж дослшження сгановлять в першому випадку 1950-1960-т! рр., а у другому—ганець 1920-хрр.

Наукова новизна волягае в тому, що в робел проведено лопкО-гносеолопчний анали категорй "криза", вперше подано ¡сторюграф1чний анали понять "криза украшсько! ¡сгорично! науки", "криза немарксистсько! ¡сгорично! науки", "криза-перебудова радянсько! ¡сторично! науки", "криза "вшьноГ ¡сторично! науки". Визначеш р^вга кризового становища сучасно! украЗнсько! ¡сторично! науки. Джерельна база не обиежена роботами вггчизняних ¡сториив 1 мае полшнтстичний характер. За допомогою поняття "криза" в робст зроблена спроба визначення специфши 1 основних тенденшй розвитку сучасно! ¡сгорично! науки в УкраЫ.

Теоретичне та пракгичне значения дисертаци полягае у систематизаци та узагальненш накопиченого матер1'алу щодо визначення категорш "криза наукового тзнання", "криза ¡сторично! науки", рштв кризи ¡сгорично! науки на материалах свггово!, украшсько! та захщно! украшсько! ¡сторично! науки.

Матер1али дисертацп можуть бути викорисгаш в лекщйних курсах з украшсько! 1 свггово! ¡сторюграфи, ¡сгори Украши, ¡сгори науки \ оевгги, ¡¿торн украшсько! культури, ¡стори укра!нсько! дааспори у вищих навчальних закладах гуматтарного профшю.

РеалЬацЫ та використання науковнх роэробок. Основш положения дисергацШного дослшження апробоваш на М^жрепональгай конференцй "Украша I Роем: досвад ¡сторичннх зв'язюв та перспективи сшвробггництва" (Днтропетровськ, 1995), наукових семшарах "Категорюльний апарат \ методи сучасно! ¡сторично! науки" (П1 Астаховсьга читання, Харив 1997), "Термшолопчт проблеми ¡сторично! науки" (IV Астаховсью читання, Харю в, 1998),

г

МЬкнародноиу ceMinapi "1сторична наука в .умовах демократично! трансформаци суспшьства: протир1ччя i перспективн розвитку" (Кшв, 1999), на конференцй молодих вчених "Актуальш проблеми вггчизняно!' та всесвггньо! icropil " (Харюв, 2000), на наукових читаннях/'УкраУнська ¡сторична наука: сучасний стан i перспективн розвитку" (Херсон, 2000).

Дисертащя обговорена на засшанш кафедри ¡сторюграфи та джерелознавства Дшпропетровського нащонального ушверсигету.

'Структура робота шдповщае посгавлегай мет| та розв'язанню основних ¿завдань доЫдження* Зпдно з цим дисертацш складаеться ¡3 'вступу, чотирьох роздшп (яю в свою чергу подтяються на шдроздщи), висиовюв та списку джерел i лггератури. Обсяг дисертацм—180 е., список джерел i лЬератури мкггить 248 иайменувань.

ОСНОВНПП ЗМГСТДИСЕРТАЦЙ

У встуш обгрунтовуеться Bn6ip тем» дисертацй', а актуальность, характеризуешься стан та стугань' розробки проблеми, визначега мета i задач1 роботи, й наукова новизна та практичне значения.

Роздал 1 "Криза ¡сторнчиоГ науки: проблеми методологи та джерелознавства"

присвячений эналиу методолопчних засад i джерельно! бази досл'щження.

В щдроздЫ "МетодопогЫ доаадження" формулюються методолопчш принципи дален роботи. Нар1жним каменей дисертацшного дослщження е м!ждисциплшарний пдаод, осгальки KpiM метода, властивих ¡сторичнШ наущ, були залучен! фшософсыа i наукознавч1 метода.

В вгтчизнянш гумангтаристш» вже icнуе певна традиция вивчення поняття криза як пвнавального шетрументу. ФЬософський анал1з поняття кризи в радянськш науц[ був проведений в 70-80-х pp. дослщниками М.Селезньовим та М.Л^нтовим13. Вони, знаходячись на марксистсько-лешнських позищях, ставили наголос на тому, що криза долаеться за рахунок стрибка в яисно новий стан, тобто за рахунок револющйних змш. На нашу думку, криза може розр1шитися ■ еволюцШним шляхом, кр!м цього, сама система, в якн! виникла криза, може зникнути. Таким чином, фшософську категор!Ю "криза" можна визначити як таку фазу розвитку певно! системи, коли мае мкце найбшьший ступшь nporapin Mi ж елементами дано! системи або М1ж елементами ta структурою, вирпаення протир1ч вщбуваеться шляхом еволющйно'1 або революцшно'1 перебудовн системи, невиршешеть протпр1ч приводить до розпаду системи.

В наукознавеш ¡снують як мЫмум три тлумачення поняття кризи науки: 1) криза як

■ " Лсеинтои Н Г. Социально-философское содержание категории "кртие" II Научные доклады высшей школы. Философские науки. 19К0№ 1. С.39-49; СслсшевМ.А. Социальная революция. М., 1971.

занепад"; 2) криза як перехщний перюд вщ одшй парадигми до шшо!15; 3) криза зростания, яка, проявляешься в постшному вщкиданш одних методав, теорш, концепци та пошуках шших, бшып адекватних для виршення актуалышх проблем".

Головна увага в данш робот! придшяеться ¡нтедектуальши ¡стори науки. Особлив>спо використання поняття "криза" в ¡сторичнш наущ е те, що ¡сторик застосовуе його до власно! дшльносп тод1, коли вщчувае тривогу з приводу метода ¡сторичного дослщження або ж з приводу схем, концепцШ, теорий, за допомогою яких вш намагасться узагальнити конкретно-гсторичний материл. Тому на перший план виходить теоретико-методолопчний аспект поняття "криза ¡сторнчно'1 науки". Криза ж сощальних основ науки залишасться дещо на другому плаш.

В сучаснш ¡сторичнш наущ мають мсце переважно там концептуальш пщходи до ¡нтерпретацн поняття "криза":

1) криза як наслщок занепаду ¡деолоп!, "великих фшософш" (налриклад, "криза марксисгсько-леншських засад", "криза буржуазно? фЪюсофн*', "криза буржуазно']' науки", "криза буржуазно! ¡деологй")";

2) криза як лриродний стан науки";

3) криза як конфл1кт старого 1 нового".

Осюльки дане дисертащйне дослщження носить ¡сторико-юторюграфиний та теоретичний характер, методолопчною основою стала ¡нтерпретащя поняття криза сучасно! укра1нсько! ¡сгорично! науки як системи, що утворюсться рядом понять: "криза немарксистсько! ¡сторичнр! науки", "криза-перебудова радянсько! ¡сторюграфй", " криза-перебудова укра$нсько1 радянсько! ¡сторюграфй", "криза "вшьноГ укра!нсько! ¡сгорично! иауш", "криза украшсько! радянсько! ¡сгорично! науки" (¡нтерпретащя укра!нськими емй-ращйними дослщниками), "криза украшсько! ¡сгорично! науки" в тлумаченш сучасних впчизняних 1 захвдних дослщшшв.

В дагай робот! використаш загальнонауков'1 методи: дедукгивний, ¡ндуктивний, методи класиф!кацй i перюдизацц, аналЬу 1 синтезу. Серед спещальнонаукових метода в булн використаш ¡сторико-генетичний, ¡сторико-пор1вняльнний, проблемно-хронолопчний, ¡сторико-системний20. В дисертац!йному дослщженга чщьне мюце займають ¡сторюграф1чний метод 1 метод бюграф!чний. 1сторюграф1чний метод передбачае аналц рциих, часто суперечлнвих точок зору

м Современная мировая историческая наука. Информацнбнно-аналитическиб обзор (по материалам XVIII Международного конгреса историков и X Меэадународной конференции "История и компьютер"—Монреаль, август-сентябрь 1995 г.). Минск, 1996. 1' Кун Т Структура научных революций. М., 1975.

16 Див. напр. Онищснко В. Наукове сгавтоаариство: вступ до соцюлогп науки. К., 1998.

17 Гуревнч А.Я. О кризисе современной исторической науки// Вопросы истории. 1989 №2-3. С.21-36.

,8БродельФ. Динамика капитализма. Смоленск, 1993.

"Ишгрвыос Жаком Лс Гоффом // Arbor mundi. 1993 №2. C.)60-i67.

Днв. Зевелсв А И Историографическое исследование: методологический аспект. М., 1987. С.35-48.

дослщниюв в контекст! конкретно! ¡сгорюграфшно! ситуацн, що i дозволяе сконструювати загальний образ поняття "криза ¡старинно! науки". Бюграф!чний метод передбачае дослщження "видатно! особи,, яка ¡снувала або ¡снуе реально та залишнла помтшй слш в ¡сторп i культур! сустльства (в нашому випадку ¡сгоричшй наущ—В Г.), не зважаючи на щеолопчну, тштичну спрямовашсть та позитивну або негативну оцшку цього внеску, як сощальне явище в його рцноманггних зв'язках з суспитьством та у едносп В ¡ндивщуального i сощального"21.

' Серед метода ¡сгорюграфшного синтезу (друга сукупшсть ¡сторюграф!чних метод!в) в данш робот!* домшуе сщентистський (науковий) метбд, тобго наголос ставиться на "усвщомленш внутршньо! лопки науки, механЬьив виникнення та змши ¡сторичних ¡дей i концепщй"22.

Дане дисертащйне доолшження базуеться на двох фундаменгальних принципах ¡сторичних дослщжень: системному i принциш ¡сторизму.

В пщроздш "Принципы класифхкацНджерел " була визначена своерщшсть джерельно! бази,

»

основу яко! становлять пращ науковщв, всяких так чи шакше висвгглюються кризовии стан ¡сторично! науки (немарксистсько!, радянсько!, украЗнсько! радянсько!,' даспорно!, сучасно! укра!нсько!). Отже в. данш роботт основннм !стор"юграф!чним джерелом виступае сукупшсть науковнх текслв, в яких зафжсовага йракгерш для дослщжувано! !стор!ограф!чно! ситуаци, уявлення про стан ¡сторично! науки, засади профес!йно! дишьносп ¡сторика.

Осильки джевела, в тому числ! ¡сторюграфшш, виникають в npoueci щлеспрямовано! людсько! даяльносп як засоби досягнення то! чи шшо! мети, задоволення тих чи шших суспшьних, людських потреб, в основу класйфжацн повинш бути покладега мета та спрямован!сть наукових гграць23. Тому в робот! використано два класиф!кац!йннх KpHrepii: формально-функцюнальний та за принципом походженцям.

За формально-функцюнальний критер!см джерела роздодщяються на тай групп: « ,колективн! npaui ("Очерки истории исторической науки в СССР". М., 1955; "Историческая наука и идеологическая борьба: (советская историография 1970 - 1980-х годов)". М., 1986; "Историческая наука. Вопросы методологии". М., 1986; "Историография истории Украинской ССР". К., 1986; Современная зарубежная немарксистская историография. Критический анализ". М., 1989; "Историография истории нового времени стран Европы и Америки". М., . 1990;

• монографи (Кон И. "Философский идеализм и криЛгс буржуазной исторической мысли". М., 1959; Мерцалов А Н. "В поисках исторической истины". М., 1984; Согрнн ВВ. "Критические

_t_

21 Чншко B.C. Бюграф1стика як галузь ¡сторично! науки: ¡сгорюграфи та ыетодолоп*. Автореферат днеерташ! на здобутЛ иаукового ступсия доктор! ¡сторичних наук. К., 1997. С.39, ■22 Колесник 1.1. Украшськд icropiorpaipi*. XVIII - початок XX cro.iirri К., 2000. С.ЗЗ. 23 Источниковедение. Теория. История. Метод. М., 1998. С.145.

направления немарксистской историографии США XX века". М., 1987; Крупницький Б. "Украйгська ¡сторична наука гпд Советами". Мюнхен, 1957; Оглоблин О. "Думки про сучасну украшську советську ¡сторюграфно", Нью-Йорк, 1963; White H. Metahistory. The Historical Imagination in Nineteenth-Century Europe. Baltimore & London. 1973; Сарбей В.Г. "Очерки по методологии и историографии истории Украины (период капитализма)". К., 1989;

» статп (Ковальченко И.Д., Шикло А.Е. "Кризис русской буржуазной исторической науки в конце XX - начале XX века"24; Кунина АЕ. "В плену субъективизма: о методологических тенденциях в современной буржуазной историографии США)"25; Гуревич А. "О кризисе современной исторической науки"26;'Вжозек В. "Историография как игра метафор: судьбы "новой исторической науки""27; Krupnycyj В. "Die Ukrainische Geschichtswissenschaft in der Sowjetunion 1921-1941"28; О. Оглоблин О. Завдання украшськ-oï ¡сторюграфи на ем1гращ1И; Dinap Л. "Сучасний стан украшсько! в1льно'( ¡сторично1 науки"30; Subtelny О. The» Current State of Ukrainian Historiography31; Реент О.П. "Сучасна ¡сторична наука в Украли: шляхи поступу"32; Таран Л.В. "Провщш тенденцп свггово! ¡сторюграфи в XX ст. та проблема кризи сучасноТ ¡сторично! науки"33;

» матер1али конференцш, конгресс (наприклад, Ukrainian Studies irf the West: Problems and Prospects (конференадя проходила в жовтш 1974 в ушверситеп' Макмастер, США3'1, Четвертий микнародний конгрес украшспв (Одеса, 26-29 серпня 1999 р.)35; "круглих сголт", дискусш (наприклад, "Современная немарксистская историография и советская историческая наука" ("круглый стол" на сторшках журналу "История СССР", 1987)36, "Круглый стол" советских и

54 Коыльчснко И. Д, Шикло А.Е. Кризис русской буржуазной исторической ваукв в конце XX - начале XX века // Вопросы истории. 1982 Ха 1. С.

33 Куюша А.Е. В плену субъективизма: о методологических тенденциях а современной буржуазной историографии

США// Новая и новейшая история №3,1986.

56 Гуревич А. О кризисе современной исторической науки // Вопросы истории. 1991 Jfe 2-3. С.21-36. 37 Вжозек В. Историография как игра метафор: судьбы "новой исторической науки"// Одиссей. 1991. М , 1991. С.60-74.

а Kmpnycyj В. Die Ukrainische Geschichtsvrissenschafl in der ¡knvjetunion 1921-1941 // Jahibuch lur Geschichte Ostenropas. Jahrg. 6, Heft 2/4,1941. S.135-151.

"ОглоблинО. Завданняукрашсько!¡стсрюграфпиаeuirpnaii//Угрш'нский ¡сторнк J61. 1963.С.1-4.

30 Eiiiap Л. Сучасний стан украшсько! виьно! ¡сторичио! науки II Календар "Новою шляху" иг 1957 pi*. Bimmer, Матгоба. С.119-138.

" Subtelny О. The Current Slate of Ukrainian Historiography // Journal of Ukrainian Studies, nos.1-2, Summer-Winter, 1993. P.33-54.

32 Рестп О.П. Сучасна ¡сторична наука в У крапп: ш.тяхн поступу/У Укра1нсыош Ёсторнчннй журнал. 1999 №3. С.3-22.

53 Таран Л.В. Провшш тенденцЦ сшгово! ¡сторюграфИ в XX ст. та проблема кризи сучасно! ¡сторично! науки //

УграГнськяй ¡сторичний журнал. 1998 №5. С.30-39. 1999 № 1. С.85-91.

" Ukrainian Studies in the West: Problems and Prospects //Ukraine in the Seventies. Paper and Proceedings of the McMaster Conference on Contemporary Ukraine, October 1974. Oakville, Ontario. 197J. P.337-355. ■

35 Гстор1я. Частица 2.XX столгпя //Четвертий микнародний кшгресукрайпспв. Одеса, 26-29 серпня 1999 р. Доповцв та повгдомлення. Одеса - Кшв - Львгв, 1999.

к Современная немарксистская историография и советская историческая наука ("круглый стол") // История СССР №1, 1988.

американских историков (на сторшках журналу "Вопросы истории", 1989 р,)37, Problems of Terminology and Periodization in the Teaching of Ukrainian History (матер!али дискуси видага в зб1рнику "Rethinking Ukrainian History")'8, У_ пошуках ¡сторичноУ правди ("круглий сгпл" на сторшках "Украшського ¡сторичного журналу"39); "Does Ukraine Have a History?" (днскусш, в якШ прийняли участь тага дослщники як фон Хаген, Г.Грабович, А.Каппелер, ЯЛсаевич, С.Плохш, Ю.Сльозюн на сторшках "Slavic .Review", 1995 р.)40, "1сторюграф!я як наукова та учбова дисциплша: матер1али "круглого стол/', 1995 р.41; • пубшцистичш замггки, рецензи', критичш зауваження (Афанасьев Ю. "Перестройка и историческое знание"42; .Кузнецов П. "Вопросы историку. О статье ГО.Н.Афанасьева "Перестройка и историческое знание""43; Винар Л. "Наукова рада при СКВУ i i'i завдання"44; Цуркан В. "Проти течи"45; Бшоюнь С. "Чи маемо ми ¡сторичну науку"46, Сарбей В. "Проти войовничого nirijii3My в ¡сторичшй наущ час1в перебудови")4'.

Класифшащя джерел за формально-функцюнальним критерием зумовлена наступною особлийсгю поняття "криза ¡сгорично! науки": воно застосовуеться, насамперед, для фиссацй сучасних i актуальних для того чи ¡ншого дослщника негативних явищ в liayui, тому носить полеммне забарвлення. Тому виступ на' конференци або газетна зам1тка мають, мовляв, б1льш оперативний i в той же час бшьш емощйний i, можливо, не суворо лопчний характер, тж стаття в науковому часопису або монограф1я, не говорячи вже про колективш npaui. Останш, наприклад, були особливо популярш в радянсыай ¡сторюграфи (в тому числ! украГнськш) в 70- 80-х роках i готувалися впродокж довгого перюду часу та проходили кшька юл цензури.

За критерии походйсення джерела можна роздшити на nayKOBi тексти, що були вцроблеш:

" "Круглый стол" советских и американских историков II Вопросы истории. 1989 №4. С.97-117.

3! Problems of Terminology and Periodization in the Teaching of Ukrainian History // Rethinking Ukrainian History.

Edmonton, 1981. P.233-268.

39 У пошуках ¡сгорично! правди ("круглий спл") // Укра1нський ¡сторичнкй журнал. 1992 №2.

40 von Hagen М, Does Ukraine Have a History? // Slavic Review 54, no. 3 (Fall 1995), Grabowicz O. Ukrainian Studies: Framing the Context // Ibid.. Isaievych I. Ukrainian Studies-Exceptional or Merely Exemplary? // Ibid. Kappeler A. Ukrainian History from a German Perspective //Ibid. Plokhy S. The History of a "Non-historical" Nation: Notes on the Natyre and Current Problems of Ukrainian Historiography" // Ibid. Slezkine Y. Can We Have Our Nation State and Eat it Too ?// Ibid.

411сгоршграфи як наукова та учбова дисциплша: матер1алн "круглого столу" // Украшська ¡сторкчиа наука на пороз! XXI столптя. Харивсышй ¡сгорюгрлфгший збфник. Вил. 2. ХаркЛ, 1997. С.163-188.

42 Афанасьев Ю. Перестройка и историческое знание // Иного не дано. М., 1998.

43 Кузнецов П. Вопросы историку. О статье Ю Н.Афанасьева "Перестройка и историческое знание"// Правда. 1988, 25 июня . л

44 Винар Л Наукова рада при СКВУ ill запиши//Новий шлях. Pix LV. 4.13. 31 березня 1984.

45 Цуркан В. Проти течп // Лгсературга Укра\иа. 21.01.1983.

46БиоганьС. Чи иасмо ии ¡сторичнунау«у//Лп-ературна УкраГиа. 1991,№1.

41 Сарбей В. Проти войовничого нтлпму в ¡сгоричшй науц! sacin псрсбулози // Укра1нська ¡сторичиа наука ка пороз! XXI столптя. Харивський ¡сторюграфтий збфник. Вип.2, Харюа, 1997. С.55-69.

• в радянсьый ¡сторичнш наущ (пращ радянських досладшшв. C.TixBiHCbKoro "О задачах советских, историков (ответы на вопросы редакции журнала)"4', А.Гуревича " О кризисе современной исторической науки "4®, Ю.АфакасьевЛ "Прошлое и мы"50, В.Согрша "Критические направления немарксистской историографии США XX века"51, Сарбея В.Г. Очерки по методологии и историографии истории Украины (период капитализма®2);

• в укршнсыай дааспоршй наущ (npaui- Dorosenko D. "Die Entwicklung der Geschichtsforshung in der Sowjetukraine in den letzten Jahren".53, Krupnycyj ,B. "Die Ukrainische Geschichtswissenschaft in der Sowjetunion 1921-1941"54, О.Мезька (О.Оглоблин) "Укра1нська ¡сторична наука на Советсьмй УкраМ «¡ж'двома вшнами"53, Н.Полонсько'1-Василенко "1сгорична наука в Украш! за советськоЧ доби та доля ¡сгориив"54, ЛВинара "Сучасний стан украшсько! вшьно! ¡сторичноЧ науки"57, ГЛисяка-Рудннцького "Проблеми в навчанш укра!нсько( icropir58);

• в сучасшй украшсыай наущ (ЯЛсаевича "Ukrainian Studies—Exceptional or Merely Exemplary?"59; Я.Дашкевича "Шляхами украшсьюм Клю"60, О.Реент. "Сучасна ¡сторична наука в УкраГш: шляхи поступу"й1, Л.Таран Провщш тенденцп CBiTOBoi ¡сторюграфн в XX ст. та проблема кризи сучасно'1 ¡сторично1 науки62);

• в сучаснш зах1ДЦ)й ¡сторгаграфи (Ukrainian Studies in the West: Problems and Prospects by John A. Armstrong"; von Hagen M. "Does Ukraine Have a History?"64;. Kappeler A. "Ukrainian History from a German Perspective"65)

48 Тихвинский С Л. О задачах советских историков (ответ на вопросы редакции журнала) // Новая и новейшая история., №5,1986.

49 Гуревич А.Я. О кризисе современно» исторической науки // Вопросы истории. 1991 Ла 2-3. С.21-36.

50 Афанасьев Ю. Прошлое и мы // Коммунист. 1985 № 14. С.105-116.

51; Согрин В.В. Критические направления немарксисткой историографии США XX йека. М., 1987.

Сарбей В.Г. Очерки по методологии и историографии истории Украины (период капитализма). К., 1989.

53 Dorosenko D. Die Entwicklung der Geschichtsforshung in der Sowjetukraine in den letzten Jahren // Mitteilungen des

Ukrainischen Wisssenschaftichen Institut in Berlin. Heft 2. August 1928. Berlin-Leipzig. S.35-56. и Krupnycyj B. Die Ukrainische Geschichtswissenschaft in der Sowjetunion 1921-1941 // Jahrbuch fur Geschichte Osteuropas. Jahrg. 6, Heft 2/4,1941. S.135-151.

" Мезько О.Украшська ¡сторична наука на Совсгсыай УкраТш шж двома вШнамн // Визволытй шлях. Ч. 4-5/ 43-44. С.36-41.

56 Полонська-Василенхо Н. 1сторична наука > Украш за совстсько! доби та доля ¡сгориив // Запуски НГШ. Т. CLXXIII. Пращ 1Сторично-ф1лософсько1 секцй. З&риик на лошану ухраптсышх учених зншцених бшыловицькою Москвою. Париж-Чикаго, 1962. С. 7-62.

57 Binap Л. Сучасний стан украшсько! вшыю! ¡сторично! науки // Калевдар "Нового шляху" на 1967 piK. Biiwner, Маштоба. С.119-138.

58 Лисяк-Рудницький Шроблеми в навчанш украЛнсью! icropir // Укра1нсьый icropmt, 1-2 (45-46). PiK XII. 1975.

59 Isaievych I. Ukrainian Studies—Exceptional or Merely Exemplary? // Slavic Review 54, no. 3 (Fall 1995).

60 Дашкевич Я. Шляхами ухрашсько! K.iio // Украша в минулому. Вип.8. Кшв-Льжв. 1996. С.54-63.

" Рееяг О.П. Сучасна ¡сторична наука в Украш: шляхи посгупу// Укра1нсышй ¡сторичнин журнал. 1999 №3. С.3-22.

и; Таран Л В. Провшт тенденщ! евпово! 1сторюграфИ в XX ст. та проблема кризи сучасно! ¡сторично! науки // Украшський юторичикй журнал. 1998 J65. С.30-39. 1999 №1. С.85-91.

и Ukrainian Studies in the West: Problems and Prospects by John A. Armstrong //Ukraine in the Seventies. Paper and

Proceedings of the McMaster Conference on Contemporary Ukraine, October 1974. Oakville, Ontario. 1975. P.341-343.

" von Hagen M. Does Ukraine Have a History? // Slavic Review 54, no. 3 (Fall 1995). " . Kappelcr A. Ukrainian History from a German Perspective// Slavic Review 54, no. 3 (Fall 1995).

и .

Критерш класиф1кацп джерел за походженням ткно пов'язаний з понятгям дискурсивних практик. Дискурсивна практика передбачае, що будь-яка наукова праця е частиного бшьш широкого ¡сторичного тексту, або контексту. I вшповщно з цим кожей текст неодмшно несе на co6i вщбиток то! дискурсивной практики, до яко! BiH належить. Наприклад, радянськнй дослщник гадходив до вивчення немарксистских напрям!в ¡сторично! науки, маючи засадничим положениям тезу про "кризу буржуазно! ¡сторюграфИ", таким же чином прннциповим положениям для украЧнського радянського ¡сторгографа було те, що укра!нська д1аспорна ¡сторюграф1я е гачим ¡ншим як "буржуазно-нацюнал!стичною фальсиф!кашею", в той же час credo дщспорного ¡сторика становило уявлення про "марксистсько-леншське фальшування славного укра!нського минулого", захадш дослдашкн часто-густо впевнеш в нелептимносп укршнсько! icropi! як тако! i т.д.

Роздш 2, "Поняття крти ¡сторично! науки в рядянськж ¡сторюграфн" присвячено аналву радянсько! ¡сторюграф1чно! традицй щодо тлумачення поняття "криза".

В тдроздш "Криза буржуазно! iсторичноI пауки" в радянсъкш icmoptnmO лШератург (1980-mi pp.)" було проанашзовано яким чином використовувалося поняття "криза немарксистсько! ¡сторично! науки" радянськими дослщникамн. Радянська ¡сторюграфЫ розглядала 3 ах ¡дну ¡сторичну науку як пронес неухнльного занепаду i загнивания i! "немарксистсько! парадигми" по аналоги з понятгям "загально! кризи катталЬму"64. 3 середини 80-х pp. погляд радянських ¡сториив на кризу немарксистсько! ¡сторично! науки зазнав кардинальних 3MiH. Акцент зм1стнгся з критики ¡деолопчних аспекттв до вивчення внутр1шньонаукових чинннгав кризи i розгляду umaxia виходу з не1. Серед "улюблених" сюже-пв радянсько! ¡сторюграфн була школа "Анналт'ХА.Гуревич1"), тенденцЫ сшентизаци в захадгай ¡сторюграфи (А.Кушна", В.Согрш") тощо. Розгляд цих феномешв назт з точки зору ix кр1гтики створював позитивний образ в очах радянських 1сторик1в окремих йлянок немарксистсько! ¡сторично! науки.

На то цих змш вщбувся посгуповий перехад вщ трактування кризи як занепаду немгрксистсько! ¡сторично! науки до концепцй кризи И зростання (АХуревич70).

Звернемо увагу на той очевидний факт, що при встй вщмшносп в пщходах, методах, оцшках i висновках, радянсьи дослдашки погоджувалися з захщними в тому, що свггова ¡сторична наука в Kpn3i (природно, радянська ¡сторична наука було "поза пщозрою"). Бшьше того,

66 Дяв., нанргаслэд, Историография нозой в новейшей истории стран Европы и Америки, М., 1977. С.9.

67 Гуревич А.Я. Марк Блок и "Апология истории" // Блок М Апология истории или ремесло историка. М., 1986. С. 182-231.

я Кушша А.Е. В плену субъсктитизш: о методологических тевдепцнях в современной буржуазной историографии США// Новая и новейшая история №3, 1985.

69 Согрин В.В. Критические направления пеыаркенстхой историографии США XX века. М., 1987.

70 Гуревич А.Я. О крнСлсс современной исторической науки // Вопросы истории. 1991 № 2-З.С.21-36.

можна стверджувати, що поняття криза ¡сторично! науки було одним з небагатьох ланок, яи з'еднували радянську ¡сторюграфио з свгговою. Ця зв'язуюча ланка вдаграла важливу рол£ в ¡сгорюграф1чних процесах, що мали мюце в добу перебудови.

1} тдроздЫ "Криза-пгребудова " в роботах радянських ¡сторишв" дослщжено осягаення радянськими ¡сториками негативних явищ в вггчизнянш ¡сторюграфи. Перебудова радянсько! ¡сторично1 науки розпочалася з твердження про наявшсть лише окремих негативних явищ, що добре видно на приклада вистушв одного з "офщшних" л1дер1в радянсько! науки С.Кхвшського71. Наголос ставився на вщхщ вш "справжшх" лешнських принципов 1 концепцш ¡сторичного шзнання шд впливом сталппзму, а шзшше перюду "застою". Пёредбачалось, якщо радянсьи ¡сторики звшьнягься вш наслшив статному 1 "застою", то радянська ¡сторична наука знову стане зразковою.

В ходи "крупнее стол1в" юнця 80-х рр.72 були сформоваш чотири пщходи до виевгглення негативних явищ радянсько? ¡стортграфн:

1) . радянська ¡сторична наука не знаходигься в криз1 (О.Ржешевський);

2) . радянська ¡сторична наука виходить з кризи, яка торкнулася як методолопчних 1 теоретичних основ, так I проблематики та джерельно! бази (П:Волобусв);

3) радянська ¡сторюграфш .знаходиться в глибоюй криз1, инця яко! не видно (Ю.Афанасьсв);

4) криза радянсько! ¡сторюграфи е окремим випадком кризи евггово! ¡сторично! думки (А.Гуревич).

Лодальший розвиток отримали два осташа пщходи, знаковими ф1гурами, яких е Ю.Афанасьев I А.Гуревич. Початок 90-х рр. ознаменувався роботами, в яких дослшники визначають насгальки В1тчизняна наука повинна залишатися на марксистсько-лешнських позициях 1 чи взагаш кеобхшно Ш залишатися на цих позищях або якихось ¡нших фщософськомсторичних позицШ73. 3 другого боку, дослшники намагалися вписати розвиток радянсько! ¡сторично! науки в евгговий ¡сторюграфшний процес, таким чином ототожнюючи кризу марксистсько-леншсько! ¡сторюграфЦ та кризу евггово! ¡сторично! науки'4..

Роздш 3. "Поняття кризи науки в дтспорш'й ¡сторшграфтчнш традицй™ присвячено аналЬу пщходЬ украшсысихдаспорних ¡сторишв щодо тлумачення поняття "криза". В параграф!

" Тихвинский СЛ. О задачах советских историков (ответы ш вопросы редакции журнала) И Новая и новейшая история, J6J, 1986; Тихвинский С Л. Январский (1987 г.) пленум ЦК КПСС и историческая шука // Вопросы истории. 1987 №6.

" Див. напр. Современная немарксистская историография в советская историческая наука ("круглый стол") // История СССР №1, 1988, Круглый стол советских н американских историков // Вопросы истории. 1989 N»4. 11 Актуальные теоретические проблемы современной исторической науки // Вопросы истории. 1992 №8-9. и Гуревич А.Я. О кризисе современной исторической науки//Вопросы истории. 1991 Ка 2-3. С.21-36.

"Криза "coeemcbKoi" ¡сторично! науки в працях diacr.opmtx docitidmme" показано як погляди д1аспорних дослщшшв на розвиток украшськсн радянсыго! icTopinnoï науки еволюцганували в!д пом!рковано оптим1стичних ощнок в друпн половши 20-х pp. (Д.Дорошенко75, Б.Крупшщький)76 до повного неприйняття в 70-80-ii pp. (Л.Винар71, Т.Мацьетв71). Викликано це трансформащею само"] украгасько! радянсъко! ¡сторютрафи. Погляди дтспорних дослщниюв збкаютъся в тому, шо 20-tî pp. були перюдом розквпу icTopirinoï науки в УРСР. Исля 30-го р., комушстичний режим проявив свое "справжне обличчя" в стап!нському полгшчноиу xypci, який супроводжувався розгромом наукових установ i репреаями проти провщних украшських вчених. Украшська ¡сторюграф1я стала неухильно втрачати cboï "нащоналып основи". Идеться про те, що украшська ¡сгорю ставала локальною або проблемною icropieio в рамках icropiï, СРСР. KpiM цього, для дкспориих дослщшшв ознакою занепаду украшсько'1 ¡сторюграфп в УРСР був вщхщ останньоЧ вщ концепцн окремшносп украшського ¡сторичного процесу вщ росшського.

Класичною працею, яка демонструе .игспорну ¡сторюграф1чну традищю тлумачення кризи радянсько! ¡сторично! науки, е монографш Олександра Оглоблина "Думки про сучасну укрш'нську советську ¡сгоргаграфто"79. В шй показана методолопчна слабюсть украшсько'1 радянсько'1 ¡сторюграфи, низькнй ртень внутршньо! i зовшшньоУ критики ¡сгоричних джерел, нерозвинупсть загально! ерудици украшських дослвдниыв, засилля марксисгсько-ленщських догм, стереотишв i штамшв.

3 70-х pp. в fliacnopnifi ¡сгорюграфй утвердилася думка, що в УРСР криза ¡сторично!' науки поглиблюсться i немае надШ на покрашання и стану в майбутньоиу (Л.Винар). Цей пцотд збер1гся до юнця 80-х pp.

В пграгргф1 "3дх0т iсторики про кризу "вйьно!" украШсъкоГ ¡сторично! науки" показаш ri ознаки кризи, яи видшяли сам! иаспорш дослщнихи в свой) професн. По-перше, це небезпека перервапня украшсько! науково! традицц ( Б.Крупницъкий80, Л.Винар81) . По-друге, вщсугшсгь координацй дяльносп наукових установ в xùacnopi, шо приводить до розпорошення i так незначних матер!альних i ¡нтелектуальиих pecypcie даспорно!' стльноти (Л. Винар'2). По-трете,

75 Dorcvsenko D. Die Entwicklung der Geschicfctsforshung in derSowjetukraine in den letzten Jahren // Mitteilungen des Ukrainfcchcn Wisssenschaftichen Institut in Berlin. Heft 2. August 1928. Berlin-Leipzig. S.35-56/

76 Krapnycyj B. Die Ukrainische Geschichtswissenschaft in der Sowjetunion 1921-1941 //Jahrbuch fur Geschichte Osteuropas. Jahrg. 6, Heft 2/4,1941. S.135-131.

77 Впняр Л. Сучзеиий стан украТнсько! в1льно1 ¡старинно! науки // Каленцар "Нового шляху" на 1967 piic. BÎHHner, Машгоба. С.119-138.

71 Mackiw Tit. The Development of Ukrainian Historiography // The Ukrainian Review. Vol. XXXIV. 1986 N2. Summer. Г.30-40.

79 Оглоблтш О.'Думки про сучасну украшську совсгську ¡сторюграфно. Нью-Йорк, 1963.

80 Крутшцьг-ий Б. Украшська ¡сгорична нгука тд Советами. Мюнхеп,'1957.

81 Викар Л. Сучасняй стан украшсько! витыго! ¡стсрично! науки // Каленлар "Нового шляху" на 1967 pin. BÎHHner, Магатоба. C.119-I38.

п Bmiap Л.Наукова рСда при СКВУ ¡Пзавдакня//НовийП1лях. PULV. 4.13. 31 березня 1984.

надьирна пол1ткзовашстъ ¡сторичних дослщжень, коли методом слугують не HayKOBi шдходи, а псштичш уподобання (О.Оглоблин13). Зазначимо, що до индя 80-х pp. частково було вир!шено лише nepuii дв! проблем», bcî iHiui продовжували оказувати негативний вплив на розвиток дааспорно! ¡сторюграфи.

'Окремо серед ознак кризи видшшо пошуки ¡дентичносп дааспорною ¡сторюграфкю. Йдеться про роздуми дааспорних дослщниив щодо сшввщношення укра!нських ем1грацшно! та радянсько! ¡сторюграфи84. Велика увага також придалялася пошукам мюця, яхе можуть зайняти yKpaïHCbKi дослщження на Захода."

Роздш 4. "Криза сучасно! украУнськоГ ¡сторнчно! науки" присвячено тлумаченням поняття "криза" сучасними влчизняними i захщшми дослщниками.

ГЦцроздол "Кризамарксистсъко-лентсыаазасадухраЫсъкоИ¡сторичноИпауки" висв'1тлюе змши,яю вадбулися в украшсыод ¡сторюграфи в другш половини 80 - на початку 90-х pp. Украшсью ¡сторики в крнтицг стану радянсько! ктгорично! науки в поршнянш з науковими центрами СРСР—Москвою i Лешнградом —"взяли шзшй старт". Однак вони бшьш жорстко роздшилися на два табори: на консервативний, який вщстоював думку, що в радяиськш наущ магать Micue лише окрем1 негативш явища (наприклад, пращ В.Сарбея84), та на радикальний (яскравим представником цього табору е С.Бшокшь87), який у крайшх cboïx лроявах намагався доказати навггь не суцшьний кризовий стан украшсько! радянсько! ¡сгорюграфи, а и повну прострацио. Ми також видшилн офшйний напрямок, який балансував м!ж консерваторами i радикалами. Иого. прикладом с "Республканська програма розвитку ¡сторичних дослщжень, полшщення вивчення i пропаганда! icropiï Украшсько! PCP18, яка, до pe4i, виконувалася i в 90-х pp., коли перестала бути директивним документом, зокрема у видавничш даяльносп89.

Звертае увагу, що поняття кризи не застосорувалося жодною b зазначених сторш. На наш погляд, причини цього полагали в тому, що дискуси, Korpi проходили серед украКнських ¡сторикш

" Оглоблин О. Завдаши украшсько! ¡сторюграфи на емгграци // Украгнсышй ¡сгорих. №1.1963. С. 1-4. " Оглоблин О. Заадання украшсько! ¡сторюграфи на eMiipa«ii // Укра1нсышй ¡сторик. Ш. 1963. Оглоблин О. 3 Шфспективи 15 poKÎB.//УкраШський ¡сторик. №4, 1978.

^Ukrainian Studies in the West: Problems and Prospects //Ukraine in the Seventies. Paper and Proceedings of the McMaster Conference on Contemporary Ukraine, October 1974. Oakville, Ontario. 1975. P. 237-255; Problems of Terminology and Periodization in the Teaching of Ukrainian History // Rethinking Ukrainian History. Edmonton, 1981. к Сарбсй В. Як нам ставится до М.Грушевського 7 // Радянська Украша. 27.08.88. Сарбсй В. Проти войозничого Biruhwy в ¡сторкчнШ каущ час» перебудави II Украшська ¡сторичиа наука на ncpoii XXI сгсшття. Харнвсышй ¡сторюграфгчний збфник. Вал 2. Харнв, 1997. С.55-69.

" Ы.ююш, С. Про становище ¡сторнчно! науки в УкраМ // Украшський ¡сторик. 1990, №1-4. Бшоинь С. Чи маемо ми . ¡сторичну науку Н Лггературна Украгна. 1991, №1

и Ресггублгшшська програма розвитку ¡сторичних дослщжень, romimitciuu вивчення i пропаганда icropii Украшсько! PCP//Украшсысий ¡сторнчнийжурнал, 1990№11. С. 3-9.

Кульчнцькяй C.B. "Програма ротвитку ¡сторичних доелдакень, полшшення внвчення i пропаганда icropit УРСР на 1991-2000 pp." ж ¡сторюграф1чнс яьище // 1сторична наукл ira nopoii XXI столгпя. шдсумки га псрспсетиви. Материала BceyupaiHcmoi нлуково! конферсищГ (м. Харыв, 15-17 листопада 1995 р.) Харыа. 1995. С. 138-142.

is

в добу перебудови, носили переважно ¡деолопчний характер, а не методолопчний. Ми ж вказували, що пошптя "криза ¡сторично! науки" передбачае насамперед теоретичну площину.

В параграф! "Укра1'нська кторюграфгя в контекстi кризи ceimoeoi icmopmuoi пауки" показано як входження Укра'йш у свповий ¡нтелектуальний npocrip супроводжувалося активном введениям до o6iry понятгя "криза укра!нсько! ¡сторично! науки". Кризов'| явища укралнськс! ¡сторюграфн обговорювали не лише вггчнзняш дослщннки50, аде й захдам, в тому чиш Д1аспорш". Деяка часгина ¡сторигав продовжувала основну увагу концентрувати на криз) марксистсько-леншсько! ¡деологй (наприклад,' Я.Дашкевич92, В.Ткаченко93)! 1нпн дослщники, згадугочи кризу марксизму-лештзму, наголошували на методолопчнш xpiui украшсько! ¡сторично! науки в нових умовах (наприклад, 0.1'еснг", Л.Таран", I.Колесник96). Причому бшьша часгина дослшниюв—як захвдних, так i вггчизняних—сходилася на тому, в украЗнсъкш ¡сторичшй наущ мае Micue криза зросгання.

Щдсумкощ' внсновкн. Проведет дослщження дозволяють дати таке визначення самого поняття "криза": це фаза розвитку певно! системи, котра характеризуеться найбшьшим ступенем npoTupin мгж елементами дано! системи або Mi ж елементами та структурою. Внршення них nponipi4 може вщбуватися за рахунок перебудови (шляхом еволюцп чи революцй) або розпаду системи. В спевдльшй ¡сторичнш л'ггсратур! сформульоваш принаймш три eapiairrn тлумачення поюття кризи ¡сторично! науки: 1) криза як занепад; 2) криза як перехщ ид одше! парадигми до initio!; 3) криза зростання.

В вггчизнянШ науш криза висгупае в трьох ¡постасях: 1) криза марксистсько-леншсько! методологи (криза парадигмального характеру); 2) власне криза сучасно! украшсько! ¡сторюграфй (цей pioeHb кризи в спещалыий лггератур1 характеризуеться як криза зростання), яка проявляешься з одного боку, в пошуках методолопчно! ¡дентичносп, 3 ¡ншого, в криз! сощальних основ науки; 3) криза свггово! ¡сторюграфн проявлясгься в наявкосп так званих "в1чшос пнтань" пнтань

90 Дю. напр. У пощухах iсторично! праздя С"ф>тлий ст:л") //УкраГнський ¡сторичний журнал. 1991 №10.

91 Subtelny О. The Current State of Ukrainian Historiography // Journal of Ukrainian Studies, nos.1-2, Summer-Winter, 1993. P.53; von Hagen M. Docs Ukraine Have a History? // Slavic Review 54, no. 3 (Fall 1995), Grabowicz G. Ukrainian Studies: Framing the Context // Ibid.. Isaievych I. Ukrainian Studies-Exceptional or Merely Exemplary? // Ibid. Kappeler A.

Ukrainian History from a Geman perspective II Ibid. Plokhy£. The History of a "Non-historical" Nation: Notes on the Nature and Current Problems of Ukrainian Historiography" // Ibid. Slezkine Y, Can We Have Our Nation Slate and Eai il Too 7//Ibid.

91 Дагскевнч Я. Шляхами украТпсъко! Клю // Уграта в минулому. Вил.8. Ктв-ЛЫв, 1996. С.54-63. 91 Ткаченко В.М. УкраГна i Рос«: проблеет гацюиаяыгого самовизначення (1стор!ософськнй ана-то поточного момапу) К., 1993.

94 Рескт О.Криза сучасноТ утсратнсько! ¡сторюграфн // Icropia. Часгкна 2.ХХ сю:пття Четвергий М1жнародкий контрсс

украТюспв. Одесп, 26-29 серпня 1999р. Доповгдт таповиточлення. Одеса-Хи?в -Льв1в, 1999. С.9-22.

9i Таран Л. Про кризу сучас.-кЯ уграисысо! icropiorpatpil li Icropi». Чалкна 2.XX сталптя. Четвсргий мтжтгародний коягрес украЫспв. Одеса, 26-29 серпня 1999 р. Доловил та повЦюмленяя. Одеса-Кгав - Льв1в, 1999. С.23-27.

¡сторюграфп (проблеми ¡сторичного синтезу, об'ективносп ¡сторично! науки, методе тзнання минулого тощо). *

Поняття "криза ¡старинно! науки" в радянсьий ¡сторюграфи застосовувалося для ощнки розвитку немарксистських напряшв ¡сторично! думки. Криза тлумачилась як неухильний процес занепадУ 1 загнивания "буржуазно! ¡сторюграфи". ГВд впливом политики перебудови радянсью ¡старики звернулися до критичного розгяяду негативних явищ марксистсько-лешнсько! ¡сторюграфи. Було сформульовано чотири концептуальш пщходи до тлумачення поняття "криза": 1) радянська ¡сторюграфи не знаходиться в крин; 2) радянська ¡сторична наука виходить з стану кризи; 3) радянська ¡сторшграф^я знаходиться в глибоюй криз!; -4) криза радансько! науки е окремим випадком кризи свггово! ¡сторично! науки.

Серед украшських захщних дослщниыв сформувалась точка зору, що украшська радянська ¡сторична наука знаходиться в занепада: кризов! явища мали мшце у вах сферах дослщницького процесу—методблопчшй, ¡сторюграфйшй, джерелознавчШ. Однак головною В' вадою вважалось надмфна щеолопзащ! I вдаод в[д концепци своеришосп укращського ¡сторичного процесу.

Укра!нсьи захщш досл'щники засгосували поняття криза 1 до так звано! украшсько! "вшьноГ ¡стор^ограф». В цьому випадку тлумачення кризи зводилося до консгатування нсбсзнеки перервання науково! традицй! до сприйшптя укра!нських дослщжень на Заход! як нелептимних.

В' украшсыий радянсьий спещальнш Я1тератур1 доби перебудови поняття криза до радянсько! ¡сторюграфп не використовувалося. Дискусн навколо ощнки стану украшсько! радянсько! ¡сторюграфп носили радше ¡деолопчний, шж методолопчний характер.

Входження укра'шсько! ¡сторично! науки у свгговий ¡нтелектуальний проспр знаменувалося поширенням викорисгання поняття "криза". Крща сучасно! укра!нсько! ¡сторично! науки тлумачилась як криза марксистсько-лешнських засад, з ¡ншого боку, як криза методолопчних'та сощальних основ науки. До приводить до думки, що змкггом поняття криза виступае своерщний розрив сучасно! украУнсько! ¡сторично! науки з ¡сторюграф1чними традициями (як з марксистсько-леншською, так! украшською захщною), атакож збереження вщчуження вщ свггово! ¡сторюграфп. Бшышсть сучасних дослщниыв схильш вважати, що криза украшсько! ¡сторюграфи е явищгм законом1рним. •

Головы! положения дисертаца викладеио у таких публЫащях автора: ♦ Укра!нська ¡сторична наука 1990-х рр: Пошуки власного обличчя// Граш. - 1999. - 6 (8) листопад-грудень'. - С.23-33. - 1 авт. арк.

86 Колесник I. Укра)нська ¡сторюграф^я з псрспсктнви концептуального синтезу // 1стср[Я Частина 2 XX сголптя. Чствертий м!жнародний коигрсс украшигпв. Одсса, 26-29 серлня 1999 р. ДоновЫ та шдадомлення. Одсса - Ки!в -Л1В11, 1999.С 2Ю2.

♦ Витоки украшсько! нацганально! ¡дентичносп: на пщступах до пробдеми // Проблеми ¡стори та методологи ¡сторично! науки. Харювський ¡сторгаграф1чний зб1рник. - 1998. - С.44-55. - 1 авт.арк.

♦ Поняття "криза немарксистсько! ¡сторично? науки": радянська ¡сторюграф^чна традицЫ // Бористен - 2000. - №10. - С.9. - 0,4 авт. арк.

♦ Криза украшсько! ¡сторично! науки: саморефлекЫя д1аспорн // ГПвденний арх1в. Зб!рник наукових лраць. 1сторнчш науки. Вип.4. - Херсон. - Айлант, 2000. - С. 14-24,- 0,7 авт.арк.

АНОТАЦ1Я

Головко В В. Криза сучасно! укра!нсько! ¡сторично!' науки: теоретичний та ¡сторюграф1чннй контекст. - Рукопис.

Дисертащя на здобуття иаукового ступеня кандидата ¡сгоричних наук за спещальшспо 07.00.06. - ¡сторюграфш, джерелознавство та спещалын ¡сторичш дисциплши. Дншропетровськин нацюнальний университет.

Дисертащя присвячена теоретичному та ¡сторгаграф1чному дослщженню кризи сучасно! украшсько! ¡сторично! науки та його вщображення в вггчизнянш та заруб!жшй ¡сторичшй лггератур!. Дослщжеиня феномену кризи проводилося на осногм вивчення марксистсько-лешнсько!, дааспорно! ¡сторюграф1чшгх традицШ та праць сучасних дослщниюв. Понятгя "криза сучасно! украшсько! ¡сторично! науки" представлене як система понять "криза немарксистсько! ¡сторично! науки", "криза радянсько! ¡сторично! науки", "криза "вшьноГ украшсько! ¡сторюграфй", "криза украшсько! ¡сторично! науки" в штерпретаци сучасних вггчизняних 1 заруб! жних дослщниюв.

Ключов1 слова: криза сучасно! укра!нсько! ¡сторично! науки, криза немарксистсько! ¡сторично! науки, криза радянсько! ¡сторично! науки, криза "вшьно'Г украшсько! ¡сторюграфй, укра!нська ¡сторюграфм.

АННОТАЦИЯ

Головко В.В. Кризис современной украинской исторической науки: теоретический и историографический контекст.-Рукопись,

Диссертация на соискание ученой^степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.06. - историография, источниковедение и специальные исторические дисциплины. -Днепропетровский национальный университет.'

Диссертация посвящена теоретическому и историографическому исследованию кризиса современной украинской исторической науки и его отражения в отечественной и зарубежной

исторической литературе. Исследование феномена кризиса проводилось' на основе изучения марксистско-ленинской, диаспорной, историографических традиций и работ современных исследователей, Понятие "кризис современной украинской исторической науки" представлено как система понятий "кризис немарксистской исторической науки", "кризис советской исторической науки1", "кризис "свободной" украинской историографии", "кризис украинской исторической науки" в интерпретации современных отечественных и зарубежных исследователей.

Юпочечые слова: кризис современной украинской исторической науки, кризис немарксистской исторической науки, кризис советской исторической науки, кризис "свободной" украинской историографии", украинская историография.

ABSTRACT

Holovko V.V. Crises of Current Ukrainian Historical Science: Theoretical and Historiographical Context. - Manuscript.

Dissertation is presented for a candidate's degree of historical sciences in the speciality 07.00.06. -historiography, source study and special historical sciences. - Dnepropetrovsk National University, Dnepropetrovsk, 2000.

This Thesis are devoted to theoretical and historiographical studies of crises of current Ukrainian historical science. This problem is actual in political, theoretical and historiographical aspects.

Methodological base of investigation is polydisciplinarian approach. Except Methods of Historiography, Methods of Philosophy and Science Studies are used in the Thesis.

There are general scientific methods (deduction, induction, methods of classification and periodisation, analyze, synthesis) special-scientific methods (historical-genetic, historical-comparative, . problem-chronological, historical-system ) in methodological base.

Among historical methods biographical and historiographical one's take main place.

Source base of the Thesis is presented by totality of published texts of historians: Soviet, Ukrainian Soviet, Diaspora, Current Ukrainian and Western researchers. Two classifications are used— by Formal-Functional and Discourse Practices Criterions. In the first case sources are divided into collective works, monographs, articles, reports on "round table", conferences, congresses and publicity. In the second case sources are divided into-Soviet (including Ukrainian Soviet) Discourse Practice, Ukrainian Diaspora Discourse Practice, Current Discourse Practice. . '

Concept of "crises of current Ukrainian historical science " is presented as system of concepts "crises of Non-Marxist historical science", " crises of Soviet historical science ", * crises of Free Ukrainian historical science", interpretations of concept "crises of Ukrainian historical science" in works of modern researchers were also investigated.

According above-mentioned approach, first of all, Maixist-Leninist historiographical tradition was analyzed. On one hand, concept of "crises of Non-Marxist hfstorica! science" was investigated, on other hand—concept of "crises of Soviet historical science ", which was formulated during period of Perestroika.

Secondly, Ukrainian Emigration historiographical tradition was analyzed, especially concepts of "crises of Soviet historical science" and " crises of Ukrainian Free historical science" itself.

Interpretations of concept "crises of Ukrainian historical science" in work of modern researcher was investigated in two points: "crises of Marxist-Leninist bases of Ukrainian Soviet Historiography" and Changes, which took place in using concept of "crises Ukrainian historical science", after Ukraine entering in world intellectual area.

In the current Ukrainian Historiography there are three main interpretations, whish arise to Marxist-Leninism and Ukrainian Emigration historiographical tradition of concept "crises": 1) crises as increase; 2) crises as decadence; 3) crises as transition from one paradigm to another.

Key words: crises of current Ukrainian historical science, crises of Non-Marxist historical science, crises of Soviet historical science, crises of Free Ukrainian historical science, Ukrainian Historiography.

ITianiicnno no 21.11.»('. <T»opMFrc riOíW 16. Hunip ^jyi-jpci.Msit. /IpyK TIjiockhA. r:ipniiypaTiii)t>!.-Nv'W Roitmri Cyr YMOa .'ipyK apK. 0,9, Tiip.TK 100 jipinu. 'taMoiuieinia №¿/^

PotanpCsu MlV. W<Ô. «.¿OtmpotreipoHCfcK-JO. tv)t. Kokik-'m. 16

Tup'.rjc I Ml iipHMipHKMtl