автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.19
диссертация на тему: Лексико-семантические трудности письменного текста и их лексикографическая интерпретация

Полный текст автореферата диссертации по теме "Лексико-семантические трудности письменного текста и их лексикографическая интерпретация"

iß

'1 -г L í

НАШОНАЛЬНА АКАДЕМ1Я НАУК УКРАТНИ 1НСТШУТ УКРАТНСЬКОТ НОВИ

На правах рукопису

МАТВЕЕВА Нзтал1я Пэтр1вна

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧН1 ТРУДНОЩ ПИСЕМНОГО ТЕКСТУ ТА ÏX ЛЕКСИКОГРАФ1ЧНА 1НТЕРПРЕТАЦ1Я

10.02~ Загалъне мовознавство

АВТОРЕФЕРАТ дисертацИ на здобуття наукового ступеня доктора ф1лолог1чник наук

Khïb - 1997

Дисертац!я е рукописом.

Роботу виконано у В1дд1л1 загального мовознавства Институту мовознавства 1м. О. О.Потебн1 HAH Укра!ш

Науковий консультант - академ!к HAH Укра1ни

РУСАШВСЬКИЙ В1твл1й Макарович. 0Ф1ц1йн1 опоненти - доктор ф!.лолог1чшх наук, проФасор,

Пров1дна орган!зац1я - УкраУнський державний педагог1чний

ун!верситет 1м. М.П.Драгоманова

Захиег дисертацП в1дбудеться 13 травня 1997 р. о 14 годин: на зас!данн! спеиДшйзована! ради Д.01.94.01 для захисту дисер-тац!й на здобутгя паукового ступеня доктора Ф1лолог1чних наук пр1 I нети тут! укра1нсъко1 мови НАМ Укради С252001, Ии1в-1, вул. Гру-шевсъкого, 4).

3 дисертац!ею можна ознайоштися в 61бл1отец1 Iн статуту мовознавства 1м. 0.0. Потебн! та I нституту укра^нсъко! мови НА! Укра1ни.

Автореферат роз1слано кв1тня 1997 р.

Учений секретар спеш.ал1зовано1 ради

член-кореспондент HAH Укра1ни АКУЛЕНКО Валерий В1кторович доктор Ф1лолог1чния наук, професор АРВАТ Н1нелъ Микола1вна

доктор Ф1лолог1чних наук, професор БР1ИИН BlKTop Михайлович

кандидат 4>1 долог! чник наук

Кожнмй народ мае певне гало обл1гаторних писемних текет1в, ознайомлення з якими е обов'язковим для вс1х, хто вивчае культуру цього народу, передус!м II носПв, оос1лъки ц1 тексти введено до программ середньоХ загальноосв1тнъо! школи. До кола обл1гаггорних текст!в належать насамперед класичн1 (у тому числ1 конФес!йн1), тому що класика - це культурна спадщина кожно! нац1оналъно! сп1лъноти.

Адекватному розум1нню наЩонально! та загальнолюдсько! писем-но! спадщини значною м1рою заважае наявнЛсть у текстах семантично затемнених лексичних одиницъ Сяк сл!в. так 1. фразеолог!зм1вЭ. як1 визначено в дисертац1йн1й робот1 як поняття лексико-семантичних труднощ1в СЛСТ).

Нео5я1дн1сть теоретичного 1 практичного анал!зу категор!I ЛСТ лисемного тексту, принцип1в в!днесення до ц1е1 категорН лексичних одиниць, а також прийом1в семантизацН роблять проблему анал!зу цього шару лексики 1 ФразеологП актуальном 1 ваюикгчп: в семас1ологП не вивчен1 лексеми, як! становлять лексико-семантичн1 труднощ1, у лексикограф!! не вироблен! засоби Ххньо! 1нтерпретацП.

Досл!дження категорН ЛСТ включаеться до таких головних розд1л1в загального мовознавства:

- спн1пл1нгв|стыка - пси анал1з1 рол! мови у розвитку культу-ри сусп!лъства:

- сры птикн. головним чином, прагматика, оск1льки центральне м!сце в робот1 належить питанию про в!дношення носПв мови до мов-них знак1в. - зокрема, про 1хне розум!ння 1 заевоення окремих сл!в та вираз1в:

- ппгя.пъиа ЛЙКСИКП.ППР1Я 1 (6радяплпг1 я - у питанн! про кате-гор1ю лексичних одиниць, як! вм1щуюгь слова 1 вирази, недостатньо зрозум1л! певному колу носНв мови:

- ЛРКГИКПГРВЙ11 я - при розв' язанн! проблеми розробки

тип!в I структура словника в лексико-семантичних труднощ1в писемного тексту - глосарИв-

Няукпвя нпвизна досл!дження полягае:

- в анал1з! каггегорП ЛСТ писемного тексту на р!внях синтагматики Св текстах) та парадигматики Св лексико-семантичн!й систем!) 1 вивченн1 и1е! категор!I в проектоваких, а частково вже створе-них автором навчалъних глосар!ях:

- в п!дход! до анал1зу зазначено! категор!1: поеднанн! теоретичного та практачного план!в мовознавчо! науки; паралельному роз-критт! специф!ки мовних явит, як1 п!длягаюггь вивченн». 1 визна-ченн1 характеру засоб1в л1ьгводидактаки, як1 маюггь бути до них застосован!.

Таким чином, у дисертацН теоретично обгрунтовано 1 практично реал!зовано нову концепту алъну систему - те о р 1 в лексико-семантичних труднощ!в писем-ного тексту, по сприятиме зближенню фундаментальна та прикладник досл1дженъ. Запропонована теор1я мае безпосередн1й вих1д в теоретачну 1 практичну лексика граф! ю, теор!ю 1 практику перекладу, л!нгводидактику. культурознавство-

Тйпойтичнй янач^цня дисертац1йно! робота, кр1м запропонована! в н1й ново! концепц!! антропоцентрмчного анал1зу лексико-фразео-лог!чного складу мови, полягае 1 в тому, що для характеристики кате гор!! ЛСТ - семантично затемнения лексем, як! функц1онуюггь у найб1льш поширених, сбл!гагторних писемних текстах, пропонуеться новий концепт г л о с а н 1 и 1 я, який понят!йно об'еднуеться в едину, розроблену автором, теоретичну ! терм1нолог!чну систему з такими в1домиш поняттями та в!дпов1дними терм1нами, як "глоса", "глосування", "глосар!й". При цъому введення нових терм!н!в "глоса лог! я", "глосон1м1я" або розширення в!домих, таких, як "глосо-гра&!я", "глосема", роз'еднання терм!ну "глоса" шляхом обгрунту-

;ання терм1н1в "глосема" та "глосограма" сприятимуть б1льш точно-1У розум!нню зазначених вище понять.

Маючи на уваз1, що практика створення глосарПв як з1бранъ (едостатнъо зрозуМ1 лих сл!в 1 вмраз!в та часттсово Ххн1й теоретич-шй опие у св!тов1й лексикограф!1 1снуе вже понад тиеячу рак!в, :л1д в1дзначити, що системного анал!зу теорП Хх виникнення та ггруктурування в лексиколог!чн1й науц! ло тепер1шнього часу ще не-лае.

В розробц! та створенн1 ефективних систем вивчення мови особлива роль належить л!нгводияа]стш1. Сформувавшисъ на меж! за-гальног. дидактики, загапъного мовознавства та методики навчання мови, вона доел!джуе, з одного боку, загальнотеоретичн! проблеми зи!сту, законом!рностей, мети ! принцип!в вивчення мови, з !ншо1, - розв'язуе практичн! питания, ор!ентован! на конкретне в!дбитгя теоретичних положень та висновк!в у в!дпов!дних Формах та засобан навчання. Нев1д'емнов частиною л1нгводидактикм е навчалъна лексикография, зокрема, теор1я ! практика створення навчалъних глосарПв.

Вважаемо, що категор1я ЛСТ писемного тексту належить до специфично! л!нгводидактично! галуз1 лексикологи, яку можна назвати г л о с о л о г 1 е ». П1д "глосолог!ею" розум!емо розд!л лексикологи, присвячений вивченню типологП ЛСТ словникового складу су-часно! л!тературно! мови в И писемному р!зновид1, анал!зу джерел породження семантично заггемнених лексичних одиницъ, а також 1х комллексн!й 1нтерпретац!1.

Мовну д!лянку у межах лексики, що м!стить ЛСТ писемного тексту 1 е об'ектом семас!олог1чних та ономас!олог1чних досл!джень.

Терм!н "глосар!й" традш!йно розум1емо як словник з до-кладним описом позамовноХ сФери позначено! словом оеалИ.

пропонуемо назвагги г л о с о н 1 и 1 £ в, а на позначення лексич-но! одиниц1 Сяк слова, так 1 фразеож>г1зму), яка функц1онуе в об-л!гаторних, соц!алъно вамивик текстах, м!стить ЛСГ í мае ц!нне культурознавче, естетичне, експресивне та дидактичне значения, вводимо терм!н г л о с е к а и

Окрему галузъ лексикограф!I, що м1стать теор!ю 1 практику укладання навчальних словниклв антропоаентричного типу, як1 скла-дакггься з семантично затемнених сл!в 1 вираз!в, що зустр!чакггься в обл!гаторних текстах 1 Зюрмуюггь кулътурну компетенц!ю носПв мови, називаемо глосограФ1еюй

Тлумачн! словники ще недоегатнъо досл!джен1 з загалъно-культурю! позицП. Тут важлив1 ! досв!д 1х створення в мину лому, 1 сучасн1 пошуки !х пост1йного удосконалення. Разом з тим поряд з 1снуючими численними та р!зноман1тними за принципом укладання лексикограф! чними працями в тигалогП словник!в, як загалъних, так ! навчалъних, в1дсутн!й нав!тъ наггяк на створення спец1алъних слов-ник!в, як1 б пост!йно представляли та описували кулътурознавчу 1нФормац1ю. Г хоча протягом минулого яесятир!ччя для 1ноземц1в в СРСР було створено чимало л1нгвокра!нознавчих словник!в, для носНв мови - практично жодного.

^ Пор.: "глосеми - слова, як! е об'ектом глосування" С Н! мчу к В. В. Давнъоукра'1нсъка лексика граф! я. - Авто реф. дис. -.. д-ра Ф!лол. наук. К., 1981.-С.6).

Пор.: "Сукупн!сть л!нгв!стичних засоб1в та техн1чних прийом!в, застосованих при створенн1 глос, а також сукупн1сть глос певного пер!оду або твору називаемо глосограФ1ею. Глосограф!я - найпрос-т!ший вид лексикограф!чно! робота" СН!мчук В. В. Та ж сама робота. - С.6).

Отже, актуально» е проблема створення серП "культуроэнавчик" словник!в, у я кии. на в!дм!ну в!д загалънонародних, подавати-муться та в!дпов!дним чином 1нтерпретуватимутъся слова та фразео-лог1зми. що мають ц!нне значения для Формування у носПв мови ком-петенц!! з таких питань нац!онально! ! загальнолюдсъко! культури, що Формукггъ людину як особист!сть.

Все зазначене спричинило необх!дн!сть водалення у рамках лексиколог! I та лексикограф!1 спец!альних об'ектних сфер анал1зу, а саме: в!докремлення гдосолог!чного та г л о с о -граф!чного аспект1в в особлив! галуз1 досл!дження 1 роз-робки в !х межах наукових засад в!дбору, систематизацП та презен-тад1! ЛСТ - глосем - у словнмках-глосар!ях.

Пб'ркт nnc.nl пжрмня: а) глосон!м1чна система мови: б) писем-ний текст, який реал!зуе цю систему; в) зм!ст, склад та структура сер!'! словник!в лексико-семантичних труднощ!в.

Голпвнд мета дисертац!йного досл!дження. що полягае в теоретичному обГрунтуванн! глосологИ як частини лексиколоПчно! науки, а також у розробц! теоретичнин ! практичних засад створення нав-чальних глосарПв, передбачае розв'язання таких иясттспинх яавпянт,:

- висв!тлення рол! л1тературно! мови у фармуванн! знанъ люди-

ни;

- введения, визначення та обГрунтування понять "глосолог!я", "глосема", "глосон!м!я":

- уточнения терм!ну "глоса" шляхом введения, обГрунтування та роз'еднання понять "глосема" та "глосограма":

- розробка типологП ЛСТ писемного тексту:

- введения, визначення та обГрунтування понятгя "глосограф!я";

- вивчення шлях!в розвитку глосарПв у заруб1жн!й та в!тчиз-нян!й лексикограф!! та м1сця словник!в ЛСТ у !х систем!;

- розробка теоретачних 1 практичних засад створення навчалъ-

ник глосарИв;

- розробка типолог!! навчалъних глосарИв:

- обгрунтування включения до системи в!тчизняних засоб!в нав-чання р1дно! мови нового л!нгводидактачного аспекту - "культурно! граштносл1", тобто грамотности осв1ченост! у сфер! культури:

- вивчення рол! глосарИв у форму ванн! "культурно! грамотност!" носПв мови;

- теоретичне обгрунтування реал1зац!й к1лъкох тип!в навчальних глосарИв.

Матер!ал лпслЗдхяння. Лексичною базою дисертац!йно! роботи е обл!гаторн1 те юли давньорусько! Саг!ограф!чно! 1 св!тсько1, в тому числ! публ1цистично!) л!тератури. рос!йсъких та укра!нсъких твор1в XVI1-ХУПI ст., рос!йсъка та украХнська класика XIX ст. До анал1зу залучалися також найб!лыя поширен! твори укра!нських ! рос!йських сучасних письменник!в, публ!цистика. Особливе м!сце в робот! займае досл!дження канон!чних 5!бл1йних текст!в.

У дисертацИ використовухлъся так! метпди: описово-анал!тич-ний: дистрибутивний: метод субституцП: метод л1нгв!стичного екс-перименту, а також метод самоспостереження та самореестрацП (1нтроспекцШ.

- Тепретачн! радултгтати доел!дження можуть бути використан! при п1дготовц! лекц!йних курс!в, навчалъник пос!бник!в як з теор!! та !сторП лексикологи 1 лексикограф!! Сзокрема навчально!), так ! з загального мовознавства, при розробц! зм!сту 1 форм навчаль-но-п!знавально! д!яльност! учн!в середньо! та студент1в вто! шк1л: у практиц! викладання росШсъюа! та укра!нсько! мови 1 л!те-ратури !ноземним студентам: при п!дготовц.! спецкурс!в та спеи-сем!нар!в !з загалъно! 1 навчально! лексикограф!!сторН л!тера-тури ! культури; при укладанн! та !нтерпретацП навчальних теюст1в 1 коментар!в до них, спец!альних навчальних хрестомат!й; при пе-

реклад1 писемних текст!в на !ноземн! мови, оск!лъки в глосологН анал!зуютъся саме Ti аспекта, як!, як правило, викликакггь найб1лын! труднощ! в перекладашжйй практиц!. У план1 культури мови вивчення "трудно!" лексики 1 фразеологП сприятиме подоланню вербал!зму в нос! üb мови 1 там самим выявиться корисним в теорИ та практиц1 ортолог!!, в л1нгводидактш1. Практичн! результата робота.

- У навчельний процес впшнаджян) : "Словарь лексических трудностей художественной литературы": глосар!й "Свят! 1 свята Укра!ни": книги "Свидетели истории народа", "Солнцеворот. Церков-но-народный месяцеслов"; методичн1 пос1бники "Учебные задания для самостоятельной работы по русскому языку на материале текстов художественной литературы": "Учебное пособие по переводу общетехнических текстов с русского языка на язык пушту": лекц!! при викла-данн1 рос1йсько! мови та л!тератури нос1ям мови в КиХвсысому технолог! чному !нстмтут! легко! промисловост1, 1ноземним студентам у КиХвському !нженерно-буд1велъному 1нсштут1: лекц1йний курс "1стор!я заруб!жно! та в!тчизняно! культури" СКиХвський державний техн!чний ун!верситет буд1вництва та арх1тектури>.

Матер1апи "Словника реал!й укра! нсько! культури" готукггъся до друку: фрагмента глосар!я "Библеизмы в русской словесности" дру-куюггься з 1993 р. у журнал! "Русская словесность" С див. список публ!кац1й).

Аптбян1я опбптн. Дисертац1я обговорювалася на зас!данн1 В1дш!лу загального мовознавства 1нституту мовознавства 1м. 0.0. По-тебн! HAH Укра!ни. Основн! теоретичн! положения досл!дження викла-ден! в допов!дях I пов!домленнях на М1жнародному симпоз1ум! з л1нгвокра!нознавства СОдеса, 1989): VII Конгрес! МАПРЯЛ (Москва, 1990): I М1жнародн!й конференц!! ХЛО "Сучасн! проблеми лексикограф!!" С Алушта, 1993): на загальносоюзних С Москва, 1988: Лъв!в,

1990; Симферополь, 1991) та республ!кансысих СОдеса, 1989) конференции тощо.

3 теш дисертацН nnvfi.nl ктшвна 39 роб!т загальним обсягом по-над 70 авт. арк.

СТРУКТУРА I ЗМ1СТ РОБОТИ

Дисертац1я складаеться !з вступу, трьох розд!л!в, заклшно! частини, списк1в умовних скорочень, лексикограф1чних джерел та основной л!тератури, то виюористовуеться.

У в(ггуг1 подаеться загальна характеристика дисертац!йно1 робота, викладено основн! положения, як! виносяться на захист, роз-кривакггься наукова новизна, актуальн!сть, об'ект, завдання досл!д~ ження, пов1домляегься про апробац!ю та практичн! результата робота.

У пйрипму ппяп1л1 "Лексика писемних текст! в як скарбниця культури носИв мови ! джерело II збагачення" порушушъся питания формування поняття "правильност!" слова в писемних текстах; проста хуеться пов'яэання мови з культурним р!внем лвдини в заруб 1жних л!нгв!стичних традищях минулого часу; висв1тлюються л!нгвокультуролог1чн! 1 лйнгвояидаюгичн! традицП у мовознавств! сх1дних слов'ян; досл1джуоться погляди деяких учених на питания формування людини як особистоет! мовними засобами: розглядаюггься л1нгвокра!нознавство, етнокультурознавство та "культурна гра-мотн!сть" як аспекта у викладанн! мови, 1х сп!льн! та в!дм1нн! ри-си; виробляються принципи викладання "культурно! грамотност1" нос! ям мови.

У кожного народу в св!й час, а особливо в середн! в1ки, у всьому цивШзовагаму св!т! розповсюджуються найважлив!ш1 рел!г!йн1 текста, то створишь основу канону Стак!, як Б1бл!я, Коран, конфуц1анськ! класичн! твори, !нд1йсък! Веди тощо). Ц! текста, як правило, були 1 основою вс!е! системи знань нацП, ! скла-дали !деолог1чний фундамент ц!е! системи. Так! текста по-справ-

кньому могли бути засвоен! т!льки за у мови 1хньо! максимально! зразум!лост1. тому саш практичною потребою пояснити ц! текста бу-ло зумовлене !нне тлумачення 1 коментування. Особлива увага прид!лялася правильному роэум!нню та викаристанию Слова, тому що -лово. на думку дааьих ф!ласаф!в. було "знаряддям створення ¡сультури", а головною доброчесн1стю людини в давньому св1т1 вважа-лося знания.

У середн! в!ки Слово в канон1чних творах сх!дних слов'ян значною м!рою сприймалось символ1чно. I оск!лъки в той час вважа-лося, що мета людського п!знания по л я гае в розкритт1 таемного, символ!чного значения явищ природи, зашифрованого в канон!чних текстах, правильному роэум1нню Слова в Святому Писъм! та в 1нших богослужебних книгах прид!лялася велика увага, ! це правилъне ро-зум!ння було нар!жним каменем системи осв!ти ! м!рою осв!ченост! нос!!в мови до XVII стол!ття включно.

Питания впливу мови на формування св!тогляду людини та Н ви-ховання досл!джувалося заруб1жними та в!тчизняними науковцями 1 в подальш! часи. Велику увагу ц!й проблем! прид!ляв видатний педагог та ф!лософ XVII ст. Ян Амос Коменсысий, я кий вважав, що для загально! осв!ти - "пансоФ!!" - необх1дно створити ун!версальну класиф!кац!ю предмет!в 1 явищ 1снукно! д!йсност1, знания яких принципово важливе для Формування людини як особистост!. Перепек-тивним у розробках з точки зору глосологП е поняття "матетики" -теор!! навчання, п1знавання, яка не одержала достатнього розвитку в л!нгводидактиц1. Обов'язковим пос!бником для набування необ-х!дних людству знанъ, поряд 1з текстами та граматикою, Коменський вважав такий словник» у якому б пояснквалися малозрозум!л1 слова з галуз! культури з !х граФ1чним зображенням та описом позамовно! д1йсност1, ш в!дноситься до лексем. До погляд1в Коменського близьке вчення Еразма Ротгердамського, Жан-Жака Руссо. Г.Лейбн!ца,

як! визнавали разум!пня св!ту речей единим для всього людства. 3 урахуванням наЩоналъшх особливоегей бачення св!ту та в!дбиття цього бачення в р!зних мовах створено педагог!чне вчення 1.Г.Пес-талоцц! 1 особливо теор1ю В. Фон Гумбольдта, зг!дно з якою становления особистост! звониться насамперед до самовиховання 1 самов-досконалення через засвоення культурних досягненъ людства.

Традиц! I в1тчизняно! педагоПки в найкращих И зразках заа-жди були пов'язан! з розум!нням рол1 мови у Формуванн! та вихо-ванн! молодого поюол!ння. Гак, в Укра!н! першою друкованою книгою був "Буквар" ¡.Федорова: для потреб школи були створен! ! в1дом! "Лексис" Л.3изан!я. "Лексикон" П.Беринди. В теор1ю виховання шляхом засвоення р! дно! мови особливо значний внесок зробив К. Д.Ушин-ський, який вважав, ио, вивчаючи р!дну мову, дитина засвоюе бага-то понять, кудожн1х образ!в, лог!ку та Ф!лосоФ!ю мови, тому при п!дготовц! п!дручник!в 1 при навчанн! треба прагнути до того, щоб дитина не натралляла на незрозум!л! слова, щоб 1й все було максимально ясно. В!дстоюючи необх!дн!сть початкового навчання р!дною мовою, Ушинсъкий боровся за право д!тей-укра!нц!в говорити та нав-чатися своею мовою. Пор!внюючи результата шк!льного навчання в зах1дноевропейсъких коа!нах ! в РосП, педагог вказував на в!дсутн!сть уваги рос!йсько! ижоли до всього в1тчизняного ! низькопоклонство перед Заходом. Знания ж усъого, що стосуеться в1тчизни, вважав педагог, повинно передувати вс!м !ншим знаниям. Проблема набування в1тчизнознавчо! 1нФормацП через мову зали-шаеться актуальною ! сьогодн!. Насамперед, так! знания повинн! от-римувати стуяенти-Ф!лологи в вузах, щоб нести ц1 знания в за-гальноосв1тню школу.

Май же в один 1 той самий час у сучасн!й л!нгводидактиц! заро-дилися той напрямки, як! мають як сп!льн!, так ! в!дм!нн! риси: Д1нпвокра?.нознавств0, йтнокультурпзнавстдп та культурна. ГШ-

мотШсть. Головним, шо в1дзначае л IнгвокраХнознавство Савтори Е.М.Верещаг1н та В.Г.Костомаров), е те, що аспект вивчення мови поширюеться виключно на 1ноземних студент!в у викладанн1 1м рос!йсъкоХ мови та культури. Особлив1стю етнокультурознавства, яке зародилося в Киргиз!I Содин з активних д1яч!в цъого напрямку -Л. А. Шейман), е те, що об'екти його досл!дження - особливост1 не 1ншо1 краХни. а Хншого народу у вивченн! художньоХ л1тератури цъого народу. Обидва напрямки заснован1 на викладанн! рос!йськоХ мови як нер!дноХ. На в1дм!ну в1д л! нгвокраХнознавства та етнокультурознавства, навчання "культурн1й грамотност!" Стерм!н введено вик-ладачем англ1йськоХ мови В1рджинсысаго ун!верситету проф. Дж. Х!ршем) зд!йснюеться у викладанн! р1.пно! .мпйи XX нос 1 ям. Проблема накопичення Фонду знань при навчанн! "культурн!й грамотност1" актуальна для нос1Хв мови як 1з загальномовних, так 1 з кулътуро-знавчих позиц1й. Причому "культурну грамотн1сть" южна розум1ти 1 в широкому значены! - вивчення !нтернац1онапьноХ культурознавчо ц!нноХ 1нФормац!1, в!доыоХ всъому людству, так 1 в вузькому - навчання в!тчизнознавству, набутгя знань, необх!дних для п!знання нос!ями мови культури свого народу, свое! краХни.

При навчанн 1 носИв мови "культурн!й грамотност!" необх1дне розв'язання питань, в!дпов!д! на як! ыожна одержати лише вна-сл!док сп!льних досл1джень Ф!лолог1в-теоретик!в, психолог!в та методист^. Не розв'язаною, зокрема, залишаеться проблема обмеження кола обл1гаторних твор!в та 1х ядра, без знания яких важко адекватно зрозум!ти п1дтексти мовлення. Хоча для кожного часу можуть 1снувати своХ обл!гаторн! твори, головне Ххне ядро залишаеться незм!нним протягом всього !снування будь-якоХ сп!льност! людей як один з обов'язкових елемент!в, що об'еднуе цю сп!льн!сть. Виявлен-ня списку обл!гаторних твор!в кожного народу - завдання складне 1 важливе, яке чекае своХх досл!дник!в.

Наступним етагам п1сля визначення обл!татарник текст!в е виявлення в них глосем та 1х пояснения. При презентацП нос!ям мови глосем необх!дне додержания головних приниип!в 1х семантизацП: врахування в1кових та осв!тн!х особливостей адресата: поетапне введения !нФормац!1 та II концентрична повторюван!сть. Значну роль у навчанн! "кулътурн!й грамотност!" з урахуванням зазначених прин-цип!в в1д!грае створення серП глосарПв, як! можуть стати нев!д'емним додатюзм до сбл!татарник писемних текет!в.

Таким чином, - "культурна грамотн!сть" - новий у в!тчизнян!й л1нгводидактиц! аспект» який не вид!лявся ран!ше при навчанн! р1дно! мови II носПв, потребуе детального анап!зу та вивчення.

У прутму родд1д1 "Науково-теоретичне обгрунтування глосологП як частини ле ксикв до г!чноI науки" анал!зуеться кате-гор!я ЛСТ: вводяться 1 обгрунтовуються терм!ни "глосолог!я", "гло-еон!м!я", "глосема". Розглядатъся так! проблеми, як шва ! культура в аспект! глосологП, проблема л1нгв1стично1 в1дносност1 (вплив лексики на "бачення св!ту"Х досл!джушъся екстра- та 1нтрал!нгв1стичн! Фактори, ш.о породжуклгь глосеми, анал!зукггься власне глосеми в р!зних, переважно в рос!йськ!й та укра!нськ1й мо-вах.

Поняття ЛСТ, хоча 1 не в1докремлене в особливу мовну кате-гор!ю, в св!домост1 носПв мови !снувапо здавна. По сут1 це саме т! глоси, як! традиц1йно вид!лялиеь та пояснювались у найдавн!ших текстах майже у вс!х народ!в. Досл!дники р!зних галузей знань звернули увагу на ктвгор!ю ЛСТ, сприймаючи II як вираження супе-речних властивостей мови. Так, 1-Кант, який спец!алъно не займав-ся питаниями мовознавства, в робот! "Антрополог!я з прагматичного погляду" в!дзначив, що т!, хто може говорити ! слухати, не завжди розум1кггь себе або 1нших: саме в1дсуш!стю здатност! позначення або И помилковим використанням пояснюеться те, що люди, якг гово-

рять одн1ею мовою, безмежко далек! один в!д одного за розум!нням. Це положения Канта, як в!домо, стало основою гумбольдт!всько! ан-тиномП розум!ння та нерозум!ння, зг1дно з якою слова набуваоть к!нцево$ визначеност! т!льки в мовленн! окремого !ндив!да. Разом з тим особлив!сть сп1лкування полягае, за Гумбольдтом, у тому, що той, кто говорить, 1 той, кто слукас, сприймакггь один предмет з р1зних бок!в 1 вкладакггь !ндив1дуальний зм!ст у те саме слово. Антоном!я розум1ння 1 нерозум1ння знайшла св!й самост!йний розви-ток у 0.0. Потебн!, який, проте, вважав. що тут треба бачити не "недорозум!ння" як обов'язкове в!дхилення в!д думок, висловлених тим, хто пов1домляе. а розум!ння по-своему, як творчий процес того, хто сприймае. АнаМзуючи вчення 0.0.Потебн! про внутр1шню Форму, В.М.Русан!всъкий в1дзначаЕ, що нев!дпов!дн!сть м!ж зм!стом ви-раженого та зм!стом сприйнятого д!йсно 1снуе, коли виразник думки та И сприймач по-р!зному розум!ють внутр!шню форму слова. При цъому В.М. Русан!всъкий вважае, що найчаст!ше нев!дпов!дн!сть у ро-зум!нн! залежить в!д соц1ального сприйняття слова, а 1нод! й в!д певного психолог!чного настрою слухача. Погоджуючисъ в ц1лому з зазначеними досл!дниками, сл!д додати, що у багатьох випадках на р!вень адекватност! розум!ння лексеми впливае як р!венЪ загально! культурознавчо!, так ! Ф1лолог1чно1 п!дготовленост! того, хто сприймае.

Неодноразово виникало питания про належн!сть категорН ЛСТ до складу л1тературно1 мови, сучасно! для певного 1сторичного пер!о-ду. Так, Д.М.Шмелъов зауважуе: "... можна ц!лком впевнено ствер-джувати, що аорист та 1мперфект не належать до системи д!есл!вних форм сучено! рос!йсъко1 мови, але чи входять до II С мови! складу так! слова, як ланиты, втуне, вельми 1 под.? Або так!, як _кейф, кейфоватЬг ^ыитак, бомонд, бонмо, ^дансинг, сомбресю, вигвам та багато !нших?"

Вважаемо, що розв'язати проблему Функц!онування незрозум!лих сл1в у будь-як1й сучасн1й мов! допоможе г л о с о д о г 1 я. Введения 1 розробка цъого понятгя сприятиме уточнению !сторичних меж та зм1сту терм!ну "сучасна л1тературна шва", аск!лъки функи!оную-чи в соц1алъно важливих текстах 1 маючи ц!нне культурознавче, ес-тетичне та дидактичне значения, глосеми, на наш погляд, в!дно-сяться не до периферИ сучасио! л1терагурио! мови. а до И центрально! частини, разом з цим сл1д зазначити, то оксем! з глосем потребуют, активного засвоення, а деяк.! - пасивного.

Як окрема галузь лексиколог!I глосслог!я досл!джуе шляхи по-повиення та розвитку словникового складу мови, розр!зияючи три за-соби створення ном!нац1й, два з яких базуюггься на використанн!

внутр!шн!х ресурс!в мови - старения нших ел1в, Фпщування_новик

аншань. а трет1м засобом е запп.чичрння. У межах глосологН доел! джуюггься фактори та Форш !нтеграц11 запозичених сл1в; пояе-нююггься !стар! я семантики, етимолог!я незрозум1лих лексем, рекон-струюеться найдавн!шй стаи сп!вв!дношення мовних Форм з позамов-ною д1йсн1стю, аиал1зуюгься !сторичне минуле, досв!д, культура народу.

Глосолог!ю як спеииФ1чну галузь лексиколог!! за р1зними кри-тер!яш иожна поя!лити на загалъну, чвсткпву. 1сторичну, з1,<ггапну 1 ппиклалну. Загадьна глосолог!я встановлюе загальн! зако-ном!рност1 Функц!онування семантично затемнении лексем в р!зних мовах: часткова - досл!джуе ЛСТ одн1е! мови; 1 с т о р и ч-н а - дае опис динам1ки ЛСТ. Предмэтом досл1джения можуть бути ок-реме слово аба лексичиа система (понят!йне поле), 1стор!я сл!в аба форми семантачних зм!н (звуження або розширення значения тощо). За сво!м спрямуванням 1сторико-лексиколог1чн1 досл!дження ЛСТ можуть бути <~рмаг1пппг1цними Свивчаюггься зм!ни значень сл!в чи груп сл!в), або г^нпцао^ л ппг1ин^цц Сзм!ни способу найменування об'екта).

3 1 с та в н а глосолог!я доел 1даде ЛСТ з метою виявдення 1х стильного й в!дм1нного в окремих мовах, а також з метою виявлення загальних семантичних законом! рносгей. 31ставлятися можуть окрем! слова та групи сл!в (семантичн! поля), ш покаже, як - однотипно чи по-р1зному - членуеться поле позначення Соб'екггивна реалън!сть) лексичними заеобами р1зних мов, як! аспекта об'ект!в як "трудн1" Ф1ксуються в значениях сл!в р1зними новами. Результата з!ставноХ глосологП можуть використовуватися в прикладник розд!лах мовоз-навства С лексикограф! I та переклад!), а також в етнографН. Як частина лексиколог! Ï прикладна глосолог!я охоплюе пере-важно чотири сфери: лексикограф!ю, л1нгводидактику, переклад та культуру мови.

Для глосологП особливо вежлив! три ФункцП мови: крмун!к£ь-ти^на - як зас!б передач! 1нФормац11 одного учасника акту кому н!кацИ !ншому: кумулятивна - накопичувальна фунюйя, яка вира-жаеться в здатност! мови в!дтворшата, ф!ксувати ! збер!гати !нФормац!ю про п1знану д!йсн1сть: лиоективнз, функц!я впливу, яка скеровуе 1 Формуе особист!сть. Разом з там головною функц!ею для uleï галуз1 мовознавства е кумулятивна, ille В.Гумбольдт вважав, то мова виникае не як "зовн1шн!й зас!б сп1лкування людей в сусп1льств!", а як зас!б п!знання св!ту, як !нструмент "розвитку ïx Слюдей) духовник сил 1 створення св!тогляду".

Глосон!м1яяк система, ¡цо вклтае ЛСТ писемного тексту, пов'язана з! вс!ею сукупн1стю книжних функц!ональних стил!в мови, хоча за р1внем наявност! в них глосем и! стал! пом!тно роз-р!зняються Сдив. схему):

Досл!дження показали, шо найширшим шаром глосем характери-зуеться стиль художнъсХ л!тературм, який взаемод!е з !ншими стилями у напрямку, з одного боку, використання в ньому лексичних елемент1в 1ншик стал!в 1 впливу на художне семантико-стил!стичне переосмислення ши елемент1в образно! системи як мови одного тво-ру або одного автора, так 1 л!тературноХ мови в ц1лому. Найб!льша к1льк1сть глосем у склад! мови худода!х твор!в пояснюеться тим, що в силу свое! специФ1ки вона - "в!дкрита система", н1чим не обмеже-на у використант найр!зноман!тн!ших мовних можливостей, характер-них для кожного з 1нших стил1в. Крш цъого, 1 особливост! по-зал1таратурного мовлення, так!, як д!алектизми, простор1ччя, жар-гон!зыи, - таксж можуть бути орган!чно прийнят! 1 засвоен! ху-дожн1м текстом, якщо !х використання художньо важливе, вмразне та естетично виправдане.

Зм!ни. формування 1 розвиток кожно! нащоналъно! л1тературно! мови в1дбуваоться в трьох вим!рах: нас, прост!р 1 стЛальна пиФя-пвшиап1я. У цих же напрямкаи простежуеться 1 становления глосем у мов! писемних текст!в.

Структура словникового складу глосон1м!1 розглядаеться в двох аспектах: 1) г-игтрмуН пигшрнмя м1ж лякеичними ппмнинями 1 2) (ггратуй1к-аи1я с.ппвник-пвпго гк.палу ГлосолоПя як частина лексикологИ вивчае глосон!м!ю як систему. Групи сл!в, що створить систему, можуть розр!знятися за обсягом, за рисами, як! лежать в основ! Хх сп!льност!, лексичним складом тощо. Сукупн!сть синтагма-тичних 1 парадигматичних пол1в створке тематичне поле, яке в1дби-вае певну ускладнену для розуы!ння сферу позамовноХ д!йсност! Снаприклад, застар!л! засоби пересування, навчалън! заклади мину-лих епох, народи! звича! та обряди, церковна атрибутика тощо).

До кола глосем, як1 необх!дно засвоХти при навчанн1 "культурн!й грамотност!" сл!д в!днести й найб!льш актуальн! в

мовн!й практиц! осв1чено! людини питом1 лексеми високоабстрактно! неспец!ально! семантики типу: зм1ст, висновок, положения, ^спЬлку^ ^вання. залесий, в1дпов1^н1сть, штотл, досюзналий тоню.

0ск1льки лексичний склад мови неоднор!дшй, стратаф!кований, це також знаходить в!дображення в глосологП. В н!й в!докрем-люотъся категор!1 лексичния одишць за р1зними ознаками: 13 за сферою використання - лексика загалъновжмвана 1 локал!зевана;

2) за 1сторичною перспективою - неолог1зми, арха!зми, !еюризми;

3) за походженням сл!в або позначуваних ниш реал!й - запозичення, екзотизми, варваризми; 4) за в!дношенням до мовно! системи ! Фун-кц!онування - активна та пасивна лексика, оказ!онал!зми.

Корпус глосем у писемних текстах за сферою !х використання досить р!зноман!тний, що схематично позначено на стор. 13.

На першому р!вн1 в ньому вид!ляотъся дв1 групи глосем: А) загальнонасшного використання. В) локального використання. На другому р!вн! членування одиниц! групи А д!ляться на: 1) кшжн!, 2) рпзмпвн1. Книжна лексика, на в!дм!ну в!д розмовно!, представлена б!льш розгалуженою системою, яку умовно на третьему р!вн! можна уявити у вигляд! у: лексика духовно ? ку^угури 1 лексика ыатр»1ял1ьипТ кулътурм. Лексика духовно! ! матер1ально! культури на четвертому р!вн! схеми розд!-лена на сг^тську та цешдвну, ¡сожна з яких, у свою чергу, на п ' я т о м у р!вн! розпод!ляеться на питому ! зялпзичену. а на ш о с т о м у р!вн! - на застзг^лу та сучэсну. що дозволяе в!до-бразити лексичний склад мови 1 в1дбиту в ньому !стор!ю культури в процес! багатов!ково! еволюцП. У сфер! застар!ло! лексики потен-ц!йним джерелом глосем с япхвТ гщц та 1сторизми. у сфер! сучасно! лексики - наолог1зми, спеи1 алън1..тем1ни, ] ндив!луальнп-автпрськ.1 використання. питом^ пексями висок-лабстоактнп! нрспен1ально!—ее=

МЙНТИКИ тощо.

р!6ень

¡V pi&eHb

Погпенцшш бжерела глосем писемного тексту

vi

piöeHb

■——— —

лексика аихйЬ-HOJ кg.ibimjpu лексика магоер1аль-HOI культу pu соШальк! локШзпи чбласн! сло&а (ЗШлекютпи)

етогрй-

ifîîMLi

со I

Одиниц! групп В на другому р!вн! схеми мають таку стратиф!кац1ю: г.пч1апъцл-тярмтпр!ально локал!зована лексика та лексика э нап1 г)налт,нп-кульгупнпм семантикою: етнограФ!зми, сло-ва-символи тощо. ГЬ сут! не т! слова, як! е спеииФ!чними для пев-но* нац!1 Снайменування свят, обряд!в, м!Ф!чних образ!в. назв нац!онального одягу, 1ж! тощо). Ло сл1в-символ1в национально* культури в1дносяться так! слова, як ^береза у рос!ян, кашна, ^три-зуб в укра1нц!в тощо. Натретъому р!вн! лексика групи В д!литься на тп1.алън! локап1дш ! пбласн!. слова Сд!алектизми). Соц!альн1 локал!зми на четвертому р!вн! розпод1лякггься на лексику семесел. прпмиг?.р1р тощо. Нап'ятому 1 мостом у р!внях кожний з вид!в лексики групи В, також, як ! лексика групи А, розпод!ляеться на питому ! дапп.^ыияну. а пот1м -на застар1лу ! ручагну лексику.

Таким чином, потенц!йн1 труднощ!г на як! неп!дготовлен1 чи-тач! Сяк 1ноземн!, так ! нос11 мови) натрапляоть при читанн! ху-дожнього твору, так1: 1) слова та вирази, як1 виходять за меж! 1х лексичного запасу - маловкиван! 1 перифер!йн! для еучасно! л1тера-турно! мови Сспец1алън1, д1алектн!. жаргонн!, застар!л!) або так!, що в!др1зняюггься за своею семантикою в1д звичайного використання Ссемантичн! архаХзми): 2) питом1 слова та вирази з неспец!алъною найб1льш абстрактною семантикою типу: ^зм!ст. висновшс, полшшння, ^/загальнення, ^залежний, питомий тощо; 3) певн! слова та вирази з нац1онально-культурною семантикою або лексеми, ыр позначають ре ал II минулого. Якщо поява першо! групи сл!в, глосем цього типу, головним чином, пов'язана !з внутр1шнъомовними тенденШями, то ви-никнення глосем другого та третього тип1в зумовлене екстрал!гв!с-тичними Факторами, позамовною д1йсн!стю.

Лосл!дження внутр!шньомовних фактор1в семантичних зм!н, як! виникають у мов!, не можна зд!йснити, не з'ясувавши того, чим вза-

rani можуть бути викликан! ui эм!ни, тобто без урахування 3 зовн!шн1х по в1дношенню до системи мови екстрал1нгв!с-тичних фактор! в. Перший тип зм!н, як! виникаюгь ^ словниковому склад! мови, що спричиняюггься екстрал!нгв!стичним* Факторами, пов'язаний з наявн!стю в мов! як !сторизм!в, так 1 н б о j о г 1 з и 1 в.

Тстппизми становлять значний !нтерес для глосологП, тому що, по-перше, б!льш!стъ з них, позначаючи застар1л! реалП, можуть бути незрозум!лими нос!ю сучасно! мови, а по-друге, розум1ння знач-но! к!лькост1 цих сл!в практично необх1дне для п!знання 1сторП культури народу. Адже !сторизми е смисловим центром будь-якого п!дручника з icropll, без них не можна уявити жодного художнього твору на !сторичну тему. Протилежним процесом у пор1внянн1 з за-стар1лими словами с поява в мов! мйп.лпг1Вид1лення глосем у ц!й сфер! - завдання майбутн!« досл!дшк1в, як! обов'язково по-винн! враховувати принцип в!дносност!: те, що е новим зараз, може бути ц1лком зрозум!лим через деякмй час.

Наявн1сть глосем другого типу, на наш погляд, яскраво !люс-труе "теор!я мовних код1в" Б. Бернстайна, який стверджуе, що !снуюч! Форш користування мовою значною м1рою обумовлен! певними соц1альними структурами, критер!ями вид!лення яких Б.Бернстайн вважае так! ознаки носПв мови, як осв!тн1й р!вень, ступ!нь квал!ф1кац!1 тощо. Свого часу теор!ю Бернстайна в СРСР критикува-ли, л роте житгева практика св!дчить, що д!йсно 1снуе певне коло носПв мови з недостатн!м р!внем загально! та мовно! культури, як! досить неадекватно сприймаюггь нав!ть питому лексику з найб!льш абстрактною неспец!альною семантикою.

До екстрал!нгв!стичних фактор!в, як! пораджуюгь глосеми третьего типу, в!дносять з к ! н и, ш. о виникають у склад! н о с i I в мови, а також у Ххньому

св i то г л я д i. Порушеиня адекватного розум1ння культурного компонента зм!сту писемного, зокрема художиього, тексту в!дбу-ваетьея тод1, коли читач натрапляе на незнайому позамовну д!йсн1сть, в!дбиту у слов1. Значною м!рою це положения стосуеться лексем з нац1онально-кулътурною семантикою. Наприклад: "Ждите, на Крарнуи rnracv приеду невесту сватать" СА.Н.Толстой. Петр Первый). Той, кто не зиайомий з назвою весняного свята Красна П гжд, навряд чи зрозум!е, про що йдеться, проте i знания одн1е! назви вияв-ляеться недостати!м для адекватного сприйняття контексту, ос-к!льки без ознайомлення з обрядов1стю, пов'язаною з цим святом, багато чого залишаегься незрозум!лим. За назвами таких лексем стоХть не т1льки ц1лий св1т обрядовост!, звича!в, традиц!й, але й конкретний пер!од часу, що було абсолютно зрозум!лим читачам те на початку нашго стол1тгя i тому широко використовувалось писъменни-ками. Напр.: "Коли було настане час, м1ж Зеленими гдятями i святом Купайла. Захар Беркут... 1де на к1мька нед!ль v гори за з!ллям 1 л!ками" СI.Я.Франко. Захар Беркут).

У слов1 заф1ксовано 1 минуле сусп1льства, 1 зв'язок минулого з сучасним, в!дбито сам процес розвитку, формування кулътури. М1ж мовою I культурою 1снуотъ склади! дЮпектичт взаемозв'язки: мова як вербальний компонент кулътури запежить в!д не!, реагуе на зм1ни культури, зм1нюеться разом !з зм1нами I! елемент1в та форм: водно-час i культура, а особливо елементи духовно! культури, сп!вв1дно-ситься з Формами мовного вираження ! певною м!рою запежить в!д них.

Вплив мови на формування р!зних стор!н культури часто вира-жасться у прагненн! мовного колективу встаиовити нов! мотивац!йн! зв'язки м!ж денотатом та його назвою, що часто в1дбуваеться п1д впливом народно! етимологП. Це показово як один 1з прояв1в за-гально! законом1риост!: прагнення мовц!в у першу чергу знайти "зм!ст", тобто мотивацДю, !мен!-иазви. Чим иезвичи!ше слово для

носПв мови, там пом1тн1шим стае його звуковий склад, там част!1жэ незвичне слово сп!вв1дносигься з 1ншими саме за звуковою под1бн!стю, причому це слово розкладаеться на звуков1 "в!др1зки", як1 асоц!юються 1з знайомими одиницями мови.

У глосологП як приклад можна навести деяк! найменування церковник та народник свят 1 про1лкструваги, як неэрозум!л! лексеми в мовн!й св!домоет! переосмислюються через зрозум!л!. Наприклад, в укра5нц!в слово обрет!ння_у склад! свята "06рет!ння голови 1оанна Хрестителя" С 24 люгого/9 березня) асоц1шалося з! словом ^обер-т!ння. тобто "повернення", в1д слова обертатмся, у зв'язку з чим говорили, що в цей денъ чолов!к до ж1нки "обертаеться", ! "повертеться птахи з теплих кра£н". Назву церковного свята "Введения" С"Введения Богородиц! в храм", !накше "Введ1ння"5 укра!нц! пов'я-зували з! словом вид!ння, тому з'явилася легенда, н!бито в цей день Бог в!дпускае праведн1 душ! подивитись на свое т!ло. "Душа шшпъ. свое т!ло, тому й Вид1ша". Внасл!док легенди свято ^Введен-ня. Ввей1шя^ в деяких м!сцевостях Укра1ни називакггь ие Вид1ння. В цъому випадку можна говорити про подерем!нний вплив культури на шву, пот!м - мови на культуру, а пот!м - знову культури на мову. Приклад!в такого роду взаемодП мови 1 культури можна навести ду-же багато (див, Н.П.Матвеева. Солнцеворот. К.,1995: Н.Матвеева, А. Голобородько. Свят! ! свята Укра1ни. К. ,1995). Це означае, що мова може виступати не т!льки в рол! акумулятора р!зних стор!н культури, а в певних умовах - 1 викликати 1х динам!ку.

До кола ЛСТ, викликаних !нтрел!нгв!стичнмш факторами, належать, насамперед, застар1л! слова, що в мов! утворкжлъ систему, структура яюоЗЕ визначаеться р!зною м!рою застар!лост! лексики, р1 зними причинами П арха!зацП та характером використання.

Вид1лякггъ два типи арха!зм!в: 1) лексичн1 та 2) семантичн!. Лексичн! ариаХзми розпод!ляються на а) безпосередньо лексичн1:

б) лексико-ФонетичнГ, в) лексико-словотв!рн!: г) лексико-морфо-лог!чн!.

Можна вважати, то, як правило, вс! безпосередньо лякдичн) ар-ка1зми Спор, дия, лан1ти, олесную. перст тощо), потенц!йно марко-ван! ЛСТ, хоча 1 в неоднаюов1й м!р1, що потребуе 1х спец!алъного досл!дження 1 диференцШованаго п!дходу.

Для розум!ння значения б1льшост1 лекпикп-Дпнйтичних ар-ха'1зм1в (таких, як^суд1я, зм!й, блато» _глас» злато, нумер, Феатр С театр), аглицький, б1бл1отака тощо) не треба користуватися словниками. 3 ц!е! причини Фонетичн! арха1зми част!ше в!д 1нших тип!в використовукггься письменниками та поетами: вони Л зрозум!л!, 1 разом з тим вносять в авторську мову 1 ...в шву геро!в певний

стил1стичний колорит; ' ' ~

Досл1дження показало, що серед лягамкп-с-ппйп'пПпних ар-ха'1зм!в, як1 в!др!зняються в!д сво!х сучасних вар!ант!в . суф!ксами або преф!ксами С рос. рыбаръ-рыбак, содейстто-содействие, нервический-нервный, всколъга-поскольку), найб!льш! семантачн! труднощ.1 викликаиггь преф!ксаяьн! С напр., восстань, зам!стъ у - вставь: исполнись, зам1сть наполнись у Пушк1на) тощо. ' " - \ ' ■ '

Лрк-гмк-п-мпрФолпг! чн1 арха!зми потребуют» диференц!йованого п1дходу: якщо деяк! з них сл!д вважати глосемами Спор. рос. ^карьер у знач. карьера: ниш. у знач. ^нмиа: проста у знач. , то

!нш!, так!, як портфель, бисквита, гардероба, каскада, ботинка, як! ран"!'ша вживалися в ж!ночому род!, або форма род. в.одн.ж!н.р. прикметника мудрыя, на наш погляд, пояснения не потребують.

Особливе м!сце за ступеней семантачно! затемненост! серед ар-ха!зм!в займають семантичн! япха^зми. оск!льки 1х звуковий вигляд з плином часу не зм!нився, а застар!ла семантика. Так, у пов!ст! "Выстрел" Пушк!на написано: "Еассаяшше. жители столицы не имеют понятия о многих впечатлениях, столь известных жителям деревень

или городков". Виявити в слов! шссеянный застар!ле значения важ-ко не т1лъки 1 но земному читачев!, тому то на л!нгв1стичне ро-зум!ння цъого слова накладаеться сучасне значения: "неуважний". Про те рассеянн^ за час1в Пушк!на мало зовс!м 1нше значения: "на-повнений розвагами, задоволенням; той, кто веде життя, сповнене розваг та задоволень". Ще в середин! XIX ст. це значения було до-сить по шире ним. У той же час 1снували 1 слова ^рассеяние та рассеянность - "приемне проводження часу", "розваги".

Не знаючи нории вживання словадшрожное в XIX ст. ("солодка страва у к!нц! об!ду," десерт"), сучасний читач навряд чи правильно зрозум!е, про що говорять Наташа Ростова та Л мати: "- Мама! Какое пуг)пжмг)р будет? - еще решительнее, не срываясь, прозвучал голосок Наташ... - Мороженое, только тебе не дадут, - сказала Марья Дмитриевна" (ЛЛолстой. Война и мир). С Про слова Д1рига№-_ный, прозябанъе, обаятельный, гтодоплека, вериги, бушжный, сообразить, соревнование, щепетальный, пашШ, вокзал, гражданин, ^лело, та !н. див. Н. П. Матвеева. Наследие пращуров. - М.: 1993).

У межах глосологИ - 1 зокрема до сФери семантичних ар-ха!зм1в можна в!днести 1 явище рнант1 пррм1 у , Пор. рос. дгрелестаый -^заст. "той, що спокушуе, обманюе" Спор. прелестаые^исьма} I часн. "чар1вний. прекрасний": пресловутый - заст. "дуже в1домий" 1 ^сучасн. "той, хто мае в!дому погану репутац1ю" тощо.

Арха1зми можна об'еднати в р!зноман1тн1 тематичн! групи. Так, наприклад, в о крему тематичну групу можна вид1лити стар! назви букв рос!йсъкого алфав!ту. Б!льш!сть 1з цих назв - арха!зми, р1зн1 за ступеней свое! застар!лост!. Ягаао слова аз, 6\пш, глаголь, дже^ рцы, ять, ^та, июща - лексичн! арха!зми, ! !х звуков! комплекси не використовуллъся зараз в будъ-якому значенн1, то назви букв ^добро, есть, живете, земля, люди, мыслете, наш, он, покой, слово, твердо - семантичн! арха!зми. Застар!л! назви букв широко викорис-

товуються в л1терэтурних творах з художньою метою.

Число семантичних арха!зм!в у л!тератур! минулих час1в нас-т!льки велике, то читата деяк1 твори класично! л!теретури, не три-маючи поруч словника або енциоопедичного дов1дника, 1нколи просто неможливо, тому що це може празвести до нерозум1ння тексту, а внасл!док цього - до вульгаризацП його зм!сту. В такому випадку неминуче перекручення !дейно! та художньо! концепц1й, яку заклав автор. Таким чином, семантичн! арха!зми сл!д обов'язково включагги до складу глосем та в1дпов1диим чином !х коментувагги.

До вдаених. 1мен в1дносяться: антгаппн<ми. тотц!ш, теон!ш Свласн1 1мена божеств), зооМш, кпсмпн^мм (власн! назви зон кос-м!чнога простору та суз!р'1в). <Ытпн<ми Свласн! назви рослин), уплнпн^мм Свласн1 назви в1др1зк1в часу, пов'язаних з 1сторичними под1яшО, I лег>н1ми Свласн1 назви об*ект1в духовно! культури). хря-матпц1ми (власн! назви об1 ект1в материально! культури) та 1н. Кож-ний з цих тап1в лексики мае значний культуролоПчний потенц1ал, 1 оск!льки он1ми е складовою частиною комун1кативно! та кумулятивно! системи, в !х сфер! можна виявити велику к1льк1сть глосем. Га-даемо, що у кожного народа в певний час повинн! !снувати сво! гло-сар!!, з!брання глосем-он!м1в, з докладним енциклопедичним пояснениям 1х понят!йно! сфери. Прикладом цього можуть бути давньо-руськ! ономастикони. Таким чином, можна зробити висновок, що власн! !мена е одн!ею з найзначн1шх кате гор! й глосон1м11.

Велика к1льк1сть глосем серед чяппзичрнпУ лексики, у сфер! яко! чимаяий Штерес для глосолог!! становлять р!зного роду тема-тичн1 групи екаотиам!в та варвешзм!в. Важливу естетичну роль за-позичено! лексики в творах укра!нсько! художньо! л!терагури можна про!люструвати, зокрема численними прикладами з поезИ Л. Костенко: "1 солов'!, пташин! мрнрстоелП. всю н1ч доводять яблун! до сл!з": "Я йду, 1 одуд стежкою !де, мо!х пол!в маленький чичероне": "I

все, mo мае на зешй вагу, осталось, як мертв! 1мжгал1'': "Ctoï-гь зима, юошгата, як СиШллз" га !н.

Утворенню глосем сприяе ! явите м!жетнокультур-hoï 1нт8рференц!!. яка виникае внасл1док впливу piдно! мови та культури на сприйняття !ншомовно! лексики. При цьо-му до тако! лексики сл!д п1дходити диференц1йовано: те, що е "трудним" для HociïB сх!днослов'янських мов, може бути зрозум!лим tkjpko-, Франко-, англомовним читачам 1 навпаки.

Так, певн1 труднощ! Сособливо у тюркомовних читач!в) викликае слово колпак, тому то тут можлива семантична та м!жетнокультурна 1нтерферени1я: у казах!в та киргиз!в, зокрема, колпак - "в!йсьюо-вий головний уб!р, папаха; нац1ональний головний уб!р". Пор. у Пушк!на в "ЕвгенН 0нег1н!": "И хлебник, немец аккуратный, В бумажном кплпакр. не раз Уж отворял свой в а с и с д а с". Для вс!х. кр!м Франкомовних, читач1в незрозум!лим буде значения слова васис-дас, яке за час1в Пушк!на означало: "кватирка, в!конце в дверях або в в!кн1, через яке купц! в невеликих хл!бних магазинах на околиц! Петербурга продавали хл1б". Запозичене слово з французъко! мови, де vasistas - "кватирка": у французьку, в свою чергу, слово прийшло з н1мецъко! мови, де вираз Was 1st das? означае "Що це?".

Сл1д в!дзначити, що найб!льшою гостротою в!др!зняеться м!жетнокультурна 1нтерференц1я у сферах акс!олог1чного характеру: в галуз1 традиц!йних етичних уявленъ, нац1оналъних стереотип!в та самооц!нок, а також в м1зосонфес1йн!й сфер!. Досл!джень у ц!й га-луз! май же немае. Тут 1снуе широке поле д!яльност1 для майбутн!» досл1дник1в, як! обов'язково повинн1 будуть враховувати як 1нтрал1нгв!стичн1 фактари, що породжують глосеми цього типу, так ! екстрал!нгв1стичн!, в !хнъому взаемозв'язку та взаемозалежност!.

Особливе м!сце серед запозичень займакпъ тррм! мп.лпгШн! лек-rm»s плинтн- як! функц!онують в обл!гаторних текстах як глосеми.

Напр.: - б5.ол.: anpiopL. ^nocreplopl - Ф1лос., лог.:

астролябия - астроном., застар. : гелиотроп - бот. тошо. Под1бн1 слова звичайно тлумачатьея в словниках 1ноземних сл!в, частина з них входить до складу загалъномовних словник1в. Разом з цим noTPi6Hi спеи1альн1 rnocapLï, як1 виШуватишть глосвии 1ншоиовно-го походження.

Д^аляктиямц - незначне, неосновне, але досить складне джере-ло породження глосем, оск!льки, з одного боку» характеризуючись локальним використанням, вони не входятъ до загапънонародно! мови, з 1ншого боку, функц1онуючи в писемних, найчаст!ше художн1х текстах, можуть виоикати певний inrepec у hocIïb мови. Кр1м того, в деяких моментах ця лексика стикаеться з л!тературною мовою. Спос-тереження св1дчать. ао найб!льше значения для глосологП макггь езь нпгржЫ зми С напр., рос. дюнева, ^туес^тощо: укр. верзуни, вегеря. гуня тощо): безппсяпрпньп пйкгичн! п1апрктизми - синон1ми в!дпов1дних сл!в л1тературно! мови С рос. кочет - "петух", баской -"красивый", укр. гостеиь - "ревматизм"» - "юнак", ^энцибол^

^анииболот - "водяний д!дько, водяник" тошо) : та г^мантичн\ д\ а.пек-змами, як1 маютъ 1нше, н!ж в л1тературн!й мов1, значения Спор, рос. ^мост - "сени", дюгода_- "ненастье", "плохой" тошо).

Глосемами можуть виявитися i д1алектизми, що входять до складу глосем-фразеолог1зм1в С напр.. ^андрони^^дуть_ - "брехня, фан-таз1я"). UiHHe значения д1апектизму як глосеми посилюе його переносив вживання, яке може стати в!домим i в загалънонародн1й mqb! С напр., рос. _бирис - "вовк-одинак" - в художн!й л!тератур! вико-ристовуеться як позначення с-амотньо! людини).

Не менш складною галуззю, н!ж д1апектизми, для виявлення глосем е i дек,емка р1зних r-oul апт.нмк жаргон! r. Незважаючи на те, що песеважно в художн^х текстах вона сприймаеться досить "трудною", у склад глосон!мП цю лексику треба включати дуже обережно з

в!дп0в1дними стил!стичними позначеннями, оск!льки в б!льшост! ви-падк!в вона неблагозвучна, в!др!зняетъся зниженою маркован1стю 1 не сприяе фоомуванню культурно! компетенцП носИв мови.

Нпда лексика, яка входить разом !з самими реал!ями, поняття-ми в загальнонародну мову, - невичерпне джерело породження глосем, через те що неолог!зми на початку свого шляху входження до мови, називаючи нов! для певно! етнокультурно! сШльиост! людей лоняття, як правило, виявляються малозрозум!лими нос!ям мови. Разом з тим, иоб вир!шити, чи сл!д в!дносити неолог!зм до розряду глосем, кр!м визначення його виразност! та культурознавчо! ц!нност!, важливим виявляеться також фактор часу для закр1плення слова 1 понятгя в

мов!. 1ншого п!дходу потребуют. !нгшн! дуалт.но-авторськ!_окт!о-

нпнпутг<ппрння. Вони хоча ! незвичайн!, функц!онукггь лише в певн!й ситуацИ ! в загальнонародну мову, як правило, не входять. Кр!м того, 1х значения виявляеться нер!дко зрозум!лим завдяки асоц!ативн!й сп!вв1днесеност1, взаемозв'язку системних та антисис-темиих в!дношень у мов!. Якшо глосарИ загальномовних неолог!зм!в, на наш погляд, створювати доц!лъно, то для пояснения авторських оказ!онал!зм1в достаггньо п1дрядково! виноски.

Поряд з окремими словами у сферу глосон!м!Х входять також йпяярплпг! зми. Наш1 спостереження св1дчать про те, що найб!льш

ц!нний культурознавчий зм!ет маюгь >т>рячрп ппг^чн!_дршйння. Пор.

рос. бить баклуши, укр. байдики С баглаХ) ^бити: рос. точит^^ДйНИг укр. точита^ляси Сбаляндраси, баляси), точшт^геревшч!: рос. пдп^-ча^во^зшех, ве^т^кодоменская, турусм^на^лесах, укр. надава-■ш^дсниш!в, вер^!кмт!днят^ С зафутата) тощо. Под1бн! вирази харак-терн! там, що в!др!зияшъся повною немотмвован!стю свого значения, в!дсутн1стю у них "внутр!шньо1 форми", зв!дси й недостатке разум! ння або повне нерозум!ння в сучасиому вжитку.

До кола глосем можуть належати також <йра^рплпг1ин! рцнпст!.

Пор. рос. гадетъ_на_^обах, пригво^^ укр. до

нових^в!ник!в там' ятати, смаленого вовка^ачити. лоба э^рмти_Сло-би голитиЗ тощо.

Семантично неясними у багатьох випадках выявляться фразео-лог1зми, як! походять з б!бл!йних текст!в. а також вирази з об-л1гаторник художн!х твор!в. 3 погляду глосологП, в першу чергу, добору п!длягають фразеолоПзми, до складу яких входить безекв!валентна лексика, а також застар1л! слова, як! знайомлять з !стор1ею краХни, звичаями народу, його культурою. Особливий 1нтерес для глосологИ маюгь також фразеолог!зми, в яких в!дбито елементи культури, що мають велика значения для всього людства, зокрема вирази. пов'язан! з античною м!Фолог1ею.

Вважаемо за доц!льне створення спец!алъних глосарИв, до яких ув1йдуть Фразеолог!зми зазначених тип!в.

У тпетьпму рпзп1.л< "Глосограф1я як галузь лексикограф!I в П 1сторП та сучасному стан!" розглядаиться генезис та основн! ета-пи розвитку загально! глосограФП: II становления в заруб!жноиу давньому св!т!, в середнъов!чч1, у сх!дних слов'ян; розвиток рос!йсько1 глосограФИ в ХУГ11 - поч. XX ст.: II стан на сучасному етап!. На п1дстав1 цього анал!зу викладено теоретичн! засади глосограФП: розроблено типолоПю глосарИв: вироблено теоретичн! принципи 1х створення," з'яеовано м!сце цих словник!в у кол1 ф!ло-лог1чних та енциклопедичних 1 внасл!док цього запропоновано дек!лька найб1льш оптималъних. на наш погляд, з розроблених та тих, що розробляиться, фрагмент!в навчальних глосарИв.

Уся св!това лексикограф!я по сут! почалася !з тлумачення текст!в, пояснения в них малозрозум!лик сл!в, глос 1 створення глосарИв, з!брань таких сл1в, розташованих певним чином. У шу-мер!в, наприклад. початок ц!е! традицП в1дноситься до ХХУ ст. до н.е., в Кита! - до XX ст. до н.е., в Зах!дн!й Европ! - до УШ ст.

н.е., у сх1дних слов'ян - до КГ ст. Як правило, тлумаченню п!для-гали канон1чн! текста. Разом з там серед давн!х глосарПв були 1 словники незрозум1лих сл!в, як1 траплялися у класичних автор1в, з1брання д1алектно! лексики. Характерною особлив1стю б1лъшост! давн1х глосарПв була !х комплексн!стъ: сукупний ор-Фограф1чний, енциклопедичний та 1деолог!чний зв!д знань юожного з народ1в. Кр1м алфав!тного, глосар!! мали темаггмчний принцип укла-дання. У китайц!в вид1лення тем та 1х посл!довн1сть створшали н!би ембр1олог1чну картину походження та диференц!ац11 Всесв1ту. Темаггичн1 "словнички" в араб!в повинн1 були розширювати п1знання про саму людину. тварин, комах та рослин. Глосуванню п1длягали ан-тропон!|<и,. топон!ми, етнон!ыи тощо.

Систематична поява словник1в "трудно!" лексики в кра!нах центрально! Европи в1дноситься до ХУ1-ХУ11 ст. Тх створення пов'яза-не з суто, практичним завданням - пояснити малозрозум!л1 слова С в поширених текстах) 1 зробити 1х доступними для розум!ння та ос-в!ти широка го кола людей. Пери! давн1 сх1днослов'янськ! словники, появу яких в1дносять до к!ния XIII ст., також були присвячен! тлумаченню малозрозум1лих сл!в в найб!лыи поширених б1бл1йних текстах. зокрема Псалтар!, Евангел11, Апостол!, Пророках. Ц! лекси-кограф!чн1 джерела под!лялися на пнрмястикоми. слпвникц-симвпл1ки Сприточники), г-ипднмум ггппи'янп-ругьк! та д-^уковники. У кожному з цих тип1в словник!в т!ею чи 1ншою м!рою, кр1м пояснения сл!в, вм1щувапися 1 пояснения предмет!в.

Перевазкно осв!тн1 та виховн! завдання виконували й давньо-укра!нськ! словники ХУ1-ХУ11 ст. Як зазначае В.В.Шмчук, "Лексис" Л.3изан1я в!домий як додаток до шк!льного букваря, за допомогою якого д!ти повинн! були навчатася читати найважлив!ш! текста, а за допомогою "Лекейса" - правильно !х розум!ти. Головним стимулом створення "Лексикона" П. Беринди також була патр!отична та осв!тня

мета - зробити церковнослов'янсъку мову доступною та зрозум!лою широкому колу читач!в, пояснивши в цьому словников! "теми!" слова 1 тим самим зм!цнити престиж та значения не т1льки церковнослов' янсько! мови, але й само! християнсько! церкви. Лексикограф ч!тко усв1домлював важлив!сть словника для п!двмщення р!вня ос-в!та та кулътури свого народу. Всл1д за Л.Зизан1ем П. Беринда в своему словнику широко використав комплексний метод !нтерпретац!1 лексики, багато в чому удосконаливши його, що дозволило сучасни-кам лексикографа охарактеризувати його працю як книгу для самоос-в!ти, як пос!бник для читання не т!льки конфес!йно!, але й св!тсько! л1тератури.

Глосування як зас!б п!дамщення кулътури читач!в було пошире-не в Укра!н1 1 в Рос!! протягом усього ХУП та ХУШ ст. До тек-стових пояснень сво!х твор!в зверталися письменники, поети, гро-мадськ! д1яч1, а також автор л!топису, в!домий як Самовидець. По-ряд з текстовим глосуванням подарен! були й прикнижн! словнички "трудно!" лексики. Для ознайомлення широкого кола читач1в з незро-зум!лою лексикою !! списки з тлумаченнями часто вм!щувалися в по-пулярних л!тературних журналах. Продовжували видаватися окрем1 словники, присвячен1 тлумаченню незрозумхлих сл!в у Святому Письм! та 1нших церковник книгах. Розроблялися проекта та створювалися спец!альн! "ручн!", тобто навчальн!, словники, в яких передбачало-ся з!брати вс1 слова, необх!дн1 для правильно! 1 виразно! мови. ГкШбн! словники можна розглядати як перш1 спроби створення словника "культурно! та мовно! грамотност!".

Теоретичне обгрунтування словника "культурно! грамотност!" по сут! виклав I.I.Срезневський, анал!зуючи "найв1дом!ш!" з сучасних для того часу словник!в. Д!йсною реал!зац!ею цих теоретичних поло-жень с "Тлумачний словник" ВЛ.Даля - "своер!дна енииклопед!я народного рос!йського житгя першо! половини XIX ст." СВ.В.Виногра-

дов), який за задумом хоча 1 е тезаурусом, в лексикограф!чн!й 1нтерпретацП сл!в багато в чому мае риси глосар!!в.

У Рос!! 1 в Укра!н! ХУШ - поч. XX ст. були створен! глосар!! з уракуванням функц!ональних стил!в мови: наукового, оф!ц!йно-д1лового, публ!цистачного. На рубеж! Х1Х-ХХ ст. у в!тчиз-нян!й лексикограф!! з'явився новий напрямок - словниковий опис мови писъменник1в-клаеик!в. Показово, що 1 цей напрямок зародився в русл! гласаграфП - як тип словник!в, реестр яких вмхщуе незви-чайн!, в!дм!нн! в!д загалъновживаних слова 1 вирази Сабо !х вико-ристання), як1 зустр1чаюггься в творах класик!в.

ТрадицП укладання глосарИв у р!зних Формах продовжушъ роз-виватися ! в наш час. В!домий, наприклад, глосар!й до твор!в Пушена, укладений В. В.Виноградовим. В 60-т! роки в деяких респуб-л!ках СРСР СМолдав!!, В1рмен!1, Б!лорус!!, Рос!!) з'явилися нав-чальн! тлумачн! словники р!дно! мови, метою яких було роз' яснення "трудних" сл!в, но зустр1чаотъся головним чином в л!тературних текстах п!дручник!в середньо! шкали. Незважаючи на !х безсумн!вну ц!нн!сть, слова в таких словниках-дов!дниках не створюкггь едино! виразно! системи. Питания про створення навчального словника, який вм!щувэтиме сеыантично затемнену лексику р!дно! мови в систем!, в сучасн!й укра!н!стиц! та русистиц! все ще залишаеться в!дкритим.

Деякою м!рою глосар! яш з1 своер1дним розташуванням лексики е 1 численн1 коментар1 до текст!в художнъо! л!тератури, хоча в них представлена переважно л1тературознавчо-енциклопедична 1нФормац1я про слова, шо позначаюгь реал!! минулого. Принципи зведення под!бних коментар!в в один словник-глосар!й у сучасн1й в!тчизнян!й лексикограф!! не розроблено, хоча потреба в цьому в!дчуваеться.

Продовженням традиц!йних глосарНв минулих в!к!в е невеличк! прикнижн1 словнички - з!брання незрозум!лих або малозрозум!лих широкому колу читач!в сл!в та вираз!в, що трапляються в текстах.

Незважаючи на те, що нер!дко в таких словничках застосовуеться комплексна !нтерпретац!я лексики, оптимальна структура 1х словни-ково* статт! те не опрацьована.

Важливе м1сце серед сучасних глосарПв можуть зайняти в ! т -чизнознавч1 словники, лексика яких акумулюе в семан-тиШ своер1дн!сть кулътурно-1сторичного досв1ду народу в 1сто-ричн!й динам!ц1. Створення в1тчизнознавчих словник1в також потре-буе вир1шення ряду проблем. Основа цього словника - лексика, яка мае нац!онально-культурну марковен!сть та поширена в художн!й кла-сиц! певного народу.

Поряд з глосар1ями р1зного роду застар!ло! лексики перспек-тивне створення словник! в "трудних" сл1в у сфер! неограФП - роз-робка серП глосарПв неолог!зм!в.

До своер1дних тематичних глосарПв можна в!днести ! тип культурознавчо ц!нних словник!в, щ.0 в1дносяться до сфери природи, яку запропонував К. Паустовський у сво!х нотатках "Золота роза", що св!дчить про актуалъну потребу створення серП на-вчальних глосарПв, як! Формуватимуть кулътурну компетенц1ю ноеПв мови в р!зних галузях навколишнъо! д!йсност1.

Отже, типолог!» навчальних глосарПв можна предста-вити таким чином: 1) словник одного тематичного типу глосем окре-мого твору: 2) словник низки тематичних тип!в глосем одного твору: 3) словник одного тематичного типу глосем низки твор1в: 4) словник низки тематичних тип!в глосем обл!гаторних твор!в: 5) словник потенц!йно вс!х можливих тип!в глосем одного твору: 6) словник по-тенц^но можгивих тип!в глосем ус!х або частини твор!в одного автора (дек!лькох автор!в) певного хронолог1чного зр!зу: 7) зведе-ний словник ус!х титв глосем обл!гаторних художн!х текст!в певного народу в д1ахрон!чному аспект1.

Через те, що глосарН виконують насамперед осв!тне завдання.

маюгь мету п!двшення 1 формування як загалъно! культурно! компе-тенцН 1ндив!да, так 1 його культури моей, словники такого типу повинн! ор!ентуватися на певний культурний р1вень потенц!йного споживача, а кожний словник сер1! - в!дбивати лише ту частину лексики глосон!м1Х, яка п! д силу окрем!й людин! певного р1вня 1 обме-жена колом його знань та культурник запит1в.

Розташування лексичних одиницъ в глосар!ях може бути або алфав!тним, або тематичним. Важливим практич-ним принципом глосограФ1! е принцип зорово! наочно-с т 1, який п1дключаеться до вербального ряду Стобто використання зображенъ реал!й, що описуюггься).

Стуктура словниково! с тагт! гло-сарПв, як правило, складаеться з 7 зон: лексична одиниця в IX вих!дн!й форм!: 2) система граматичних, стал1стичних 1 т.п. позна-чок; 3) Ф1лолог1чна деФ!н!и!я лексично! одиницК 45 1люстративний матер!ал писемного тексту у вигляд! розгорнутого контексту: 55 можливий перел1к творив, у яких функц1онуе заголовна лексична одиниця: 6) зона етимологП, де ф!ксуеться посл!довний перех1д слова з мови в мову ! час його запозичення певною мовою: тут же представлен! основн! гн!зда сп1льнокореневих сл!в, спор!днених як з погляду синхрон!!, так 1 д!ахрон11: 7) дов1дковий в!дд!л, у яко-му подано необххдну додаткову !нформац1ю про лексичну одиницю. У комл'югерному вар!ант! словника доц1льно в!докремлювати спец!альним знаком кожну зону.

В дисертацП представлен! фрагмента дек!лькох глосарПв, проекта деяких з них уже реал1зован1. При добор! матерХалу для глосарХХв зд!йснювалася експериментальна перев!рка "трудних" ви-падк!в, яка проводилася серед студент!в-Ф1лолог1в, учител1в-сло-вйсник!в, видавничих редактор!в, також анюетне опитування, а е ряд! випадк!в анал!з та класиф!кац!я матер! ал у зд!йснювались нг

>снов! 1нту1цП автора.

"Сргтаоь лексически« тпулыпстей художественной_жштпгш"

!див. "Словарь лексических трудностей художественной литературы". - К., 19893 е р!эновидом тлумачного словника рос1йських письмен-ник!в, твори яких входить до программ эагалъноосв1тн!х навчалъних заклад!в РосП та Укра1ни". це навчалъний антропоцентричний зведе-ний словник мови письменник!в ди4ерени1йованого типу, тому то до нього вв1йшли лише т1 слова, форма чи значения яких може виклика-ти неадекватне тлумачення читачем. Да реестру внесено книжн!, розмовн!, простор!чн! слова та значения сл1В, 1сторизми, арха5зми, терм1ни науки, профес!й, ремесел, проммсл!в, д!алектн! слова, нео-лог13ми. Словник мае як рецептивну, так 1 продуктивну мету, оск!льки т1, кто читае обл1гаторн1 твори, в!дчувакггь семантичн! труднощ1 не т!лъки при натраплянн! на пасивну лексику, але й нер!дко при оволод!нн1 актавним сучасним складом мови.

Поряд !з загальнослов'янськими, сх!днослов'янськмми та рос!йськими за походженням словами, велику частину лексичного Фонду словника складаюггь слова, запозичен! в р!зн! епохи 1стор11 слов'ян з р1зних мов св!ту С напр., авангард, аллопат, булша, ввн= зель, канпилат тоща). У словнику вм!шено чималий шар лексики, який називае сутгев! для рос1йсъкого народу поняття побуту, культури, соц!алъного та !сторичного розвитку: назви народних розваг, 1гор

Слогежи, свайка, кулачки. козны), звича!в Сшшканье_на . цветы.

пплблмлные песни). образ!в м!фолог11 (лукавый, водяной, домовой), лексика народного мистецтва СаехдЕП, дибок), найменування тканин с пестрядинаг шшс, паволока). одягу Спанава, летник, опашень, она= бань), головних убор1в (повойник., клпбук, кдкамник). навчальних заклад!в (пажйгша корпус, пансион), грошових одинииь Слобанчик, пппучткя. арабчик) та багато 1нших. Чимала культурознавча !нфор-мац!я е й у фразеолоПчному Фонд! словника (пор. бить..баклуш". во.

В^кч Ивановскую тоща).

Зазначена спешФ!ка словника обумовила структуру як лексико-графично! прац! в ц!лому, так 1 його окремих словниковик статей, як!, як правило, складаються з 7-ми зазначених зон. Глумачення лексеми Сяк слова, так 1 фразеологизму) в!дбивае И "найближче" значения 1 становить Ф1лолог1чну деФ1н1цш, яка дае основну !нФор-мац!ю про лексему. Кр1м основно!, у словников!« етатт! е 1 додат-кова, фонова !нформац1я, винесена в окрему дов!дкову зону, в як1й дашься енциклопедичн!. !сторико-культурн! в! домоет! з ек-страл!нгв!стично1 сфери представлено! реалП. У ц!й зон! наводиться також !нФормац!я про початкову семантику слова, якщо заго-ловне слово позначае його вторинне, переносне значения. Навпаки, якщо в заголовному слов! Ф1ксуеться б!лыл ранне та вже застар!ле значения слова, у дов!дков!й частин! статт! наводиться його сучас-не значения. Такий прийом, хоча 1 схематично представляе !стор!ю слова в мов!, певною м!рою дозволяе вир!шити в!дому лексиког-раф!чну проблему: поеднання в одному словнику принцип!в словника писъменника та загалъномовного тлумачного словника. Адже ф!ксашя в словников! т!льки тих значень, як1 в!дзначен! в використаних текстах, можуть зруйнувати у св!домост! користувача 1нту1тивне в1дчутгя систецност1 мови ! викликати у нього перекручене ро-зум!ння слова в 1нших контекстах.

Доц!лън!стъ створення л!нгвов!тчизнознавчих глосарПв "Сжшг.

ник реал!й укра!нськп! культури" 1 "История и_культура_Еоссии_в

хулпжргтврннпм голове" (робота над якими провалиться автором) зу-мовлена тим, що в останн! десятир!ччя життя нашого сусп!льства його !стор!я та культура нер1дко описувалися одноб!чно, тенденц1йно, у зв'язку з чим виникае необх!дн!сть глибшого ознайомлення з наШональною !стор!ею народ1в, що входили до складу СРСР, 1х культурою в аспект! в!тчизнознавства.

Реал!зац1ею ц!е! мети в деяк1й м!р! можуть бути зазначен! словники, то представлятимуть р!зн! принципи побудови нац!о-нально-культурних словник! в: а л 4 а в 1 тний та тема-т и ч н и й.

Шдготовлюваний "Словник гаа.п < й украТнсько? кудугупи" вперда в лексикограф!чн1й практац! не т!лъки Укра!ни зможе реал!зувати новий лексикограф1чний жанр - поеднання в однаков!й м!р! Ф ! л о-ло г 1 ч но ! (про слово) та енциклапедично! С про поняття та реап1ю) 1нФормац!1, що повн!спо зумовлене вказаною ви-ще метою словника як твору ф!лолого-культуро-знавчого. Словник в!дбиватиме широкий спектр тем: книжно! культури, л!тературних жанр!в, 1сторИ осв!ти Сабетка. авшхсш, в!ша, вокаЬша): соц1ально! !ерархП сусп!льства та соц!альних в!дносин Сёееш:, вйшшс, ваш, вибоший, воаыий, во доений), народ-них СКшзада. Радунипя, Колод! Ю та церюовних СЕ1здш. йаешення. Пасха) свят з найдавн!ш1х час!в: звича!в, пов!р'!в Гп1лнрсти гао-буза, даына), м!Фолог!1 Сантипко, д1дыш, швка, в!й, вовкулак, аншбол): укра!нсько! нац1онально! символ!ки Скшина. трияуб): найменування тканин Святатк., алгабас): хж! (кааша, мама пи га. са-дамаха, вареники, веогуни): танц!в Саишн, сошк, вегега): !гор С"н_паи1"): музичних !нструмент!в СтроУс-т1 музыки. бандура, яап-шн, ¡сайза, шибали, волинка) тощо.

Глосар!й реал!зуе 4-й тип словника наведено! вище типолог!! глосар!!в, реестр якого поеднуе тематичний доб!р лексики, що системно представляет найменування укра1нсько! нац!онально! культури, з розташуванням П в алфав!тному порядку. Ро-зум!ння найменуванъ реал!й духовно! та матер!ально! культури знач-ною м1рою сприятиме поглибленню знань та удосконаленню вм1нъ у га-луз! р1дно! мови, п!явитенню культурно! компетенц!! !! носПв ! !хньо! мовно! культури.

Глосар1й "Истшя и культупд России й_художественном_слова"

також реал!зуе 4-й тип типологН глосарНв, але в!н буде побудова-ний за тематичним принципом, що дозволить чи-тачев! уявити Факти ic-TOpiï i культури Pociï не атомарно, а знач-ною Mipoto системно. У межах тематичних груп, що включать назви предметов, явищ, процес!в, ознак, матер!ал розташований в ал-фав!тному порядку. В словнику представлен! р1зноман1тн! тематачн1 групи сл!в, кожна з яких, у свою чергу, мае велику к!лък1стъ лек-сичних п!дгруп. Назвемо деяк1 з ции груп: 1) сусп1лъно-пол!тична лексика: 2) лексика шсемно! культури: 3) лексика л!тератури: 4) лексика музичного та образотворчого мистецтва: 53 лексика ар-х!тектури; 6) лексика осв!ти: 7) лексика народно! медицини: 8) найменування Irop i розваг: 9) м1ри довжини та ваги: 10) астро-лоПчна лексика: 11) найменування одягу та головних убор!в; 12) найменування взуття тош.о.

Особливе значения створення тематичного глосар!я матиме для методики викладання мови взагал!, тому що це дасть можлив!сть у готовому комплексному вигляд! подавагги лексику Tie'i чи Imioï теми i полегшувати ï'i розум1ння, залам' ятовування в межах семантичних м1кросистем. Створення тематичного глосар1я матиме велике значения для лексикографП, оск1льки стане одним i3 можливих шлях1в створення словников цъого типу: надасть суттеву допомогу при вид!ленн! базисно! лексики мови наведених тематичних груп, а також допоможе точн1ше та глибше визначати семантику сл!в у тлумач-них словниках.

Доц1льн1сть створення словника б1блеУзм1й. зокрема рос1йсько! мови, зумовлене тим, що, кр!м визначного духовного потенц1апу, який Б1бл1я дала усьому людству, тексти Святого Письма стали неви-черпним джерелом л!нгв1стичних pecypciB ycix мов, на як1 перекла-дена ця книга. Разом з тим багато чого в б!бле'£змах, маючи неви-

lepraiy uiHHicTb, в силу р!зних причин залишаеться незрозум!лим $еп!дготовленому читачев1. Незважаючи на числены! 1снуюч1 лекси-сограф1Чн! твори, що з р1зних позиц!й описують текста Б!б'л!1, 5!бле!зми з точки зору глосологП те не були предметом лексикограф! чно! !нтерпретац!1.

Експеримент, проведений серед етудент!в-Ф1лолог!в, показав, до далеко не вс! з ник розум1ють значения таких, наприклад, ви-раз!в, як калаампва осдиия, вадтасас1в пир. зв1ряче чир.пп, недос-татньо знають про внутр!шню форму вираз!в rn.nvfi миру. кпр1 нт, г?ла_ козел в! лпутнрння та багатьох 1нших: б!бл!йн! !мена Авессалом. ¿eso, Lob, Сшюшн, Понт1й ГН.пат тпшпт як! стали символ!чними, не викликакггь у них в!дпов1дних асоц1ац!й.

Глосар!й "Киблецзмы R русекдй г-лпре-рнпстц" (див. матер!али словника в ж. "Русская словесность" за 1993-96 рр) реал!зуе 3-й тип типологП глосарПв; значною м!рою в!н сприятаме п!двищенню культури мови, загально! "культурно! грамотност!" носПв мови; представления лексем б!бл1йного походження прояснить численн! ма-лозрозум!л1 м1сця в художн!х творах, в обл!гаторних аг!ограФ!чних та св1тських текстах, починаючи з XII ст. ! зак!нчуючи сучасними, а також певною м!рою сприятаме розв'язанню завдання популяризац!! Святого Письма шляхом тлумачення багатьох б!блехзм1в, як! вв1йши в рос!йську латературну мову на р!зних етапах И функц!онування. Матер!али словника дадуть можлив1сть простежити, як! переноси! пе-реосмислення д!стали б!бл1йн! слова та вирази, яких семантачних конотац!й набули вони протягом стол!ть.

Реестр глосар!я 1 сията УкоаТни" Сдив. слов-ник-дов!дник "Свят1 ! свята Укра!ни".-К.,1995) екладаеться з гло-сем-назв свят рхзного типу: загальних церковних (Дванадасях!_свята) ! народних (Вешшиш., Ослалчина. Вудтя тоню), конкретних, присвячених тому чи !ншому святому християнсько! церкви САнлр1я,

Вашаш, Сави, Кате вини, Спишжша) або присвячених одн!й з под1й християнсьюо! !стор!! СВвЕдениа, ЕлашМшыня, СтрЗ теннз, ШеехШш) . Навадяться назви окремих дн!в тижня с Чистий четвер,.

ГУпаг-иа п'ятничя. Еесбна НеШЛЯ, Святой понял3 док. ЖИЛЭВИЙ_ПО=

нрп1ппк.) 1 самих тажн !в тцжлйнь, Вт! дний_тажденъ). У

дов!днику присутн! 1 назви суто язичницъких свят С Рапуниия, Красна Прка. Масляна). При цъому назви свят даються з! вс!ма 1снуючи-

ми вар1 антами: ЗЬШш, Тшйия, Залнн!_сваха Сеааяш), Зелена

нехйля". Купайла, Купай да. Кшала. Ошань, Впгоявлйння тощо.

Глосар!й "Свят! ! свята Украхни", реал!зуючи в загалъних рисах 3-й тип, пос!дае свое м!сце в систем! глосарНв. Як нав-чальний словник в!н допоможе л1кв!дувати прогалини в осв!т! нос!!в укра!нсъко! мови, поеднавши в собх системну !нФормац1ю про ук-ра!нсыс1 церковн! свята, народы! обряди. традицП, пов!р'яУ пов'я-зан! з цими святами, найменування яких широко зустр!чаються в тво-рах укра!нських класик!в як глосеми.

Под!бн! типи глосарПв. створен! на матер1ал! нац!оналъно! класично! л!тератури, включено! до програми середнъо! ! вито! шко-ли, г1мназ!й та л1це!в, виявилися б корисними дов!дковими пос1бни-ками для викладач!в ! для учн!в, допомагаючи !м роз!братися в р!зноман!тност1 "трудно!" лексики та фразеолог!!, поясншчи поход-ження численних сл!в, !х спор1днен! зв'язки, стил!стичну еволш!ю, розпов1даючи про над1оналън! традиц!! тощо.

Настав час створення ун1версалъного глосар!я "культурно! гра-мотност!" для носНв мэви, в якому будуть з!бран! лексеми, то представляють значну культурознавчу ц!нн!сть !з сфери !нтернац!о-налъно! культури, знати як1 необх!дно представникам будь-яко! нац!ональност1, шо сприятиме усв!домленню 1ндив!дом свое! причет-ност! не т!льки до будь-яко! нац!оналъно! сп!лъност1 людей, але ( до всъого людства.

У дак.тпчн1й частин 1 виюадено еисновкм га узагалънення, як! зиносяться на захист:

1. Г л о со л о г 1 я як наука про правильна розум!ння ;лова в обл!гаторних текстах зародилася практично у вс!х народ!в разом з початком тлумачення та ко менту вання найважлив!шх кон-Бес!йних текстов. Одн!ею з найважлив!ших категор!й глосологП -л!нгводидактично! галуз! лексиколог!! - е категор!я лексико-семан-тичних труднощ!в писемного тексту Сглосеми). Вивчення ц!е! кате-гор!1 спричинило необх1дн!сть вид!лення нового у в!тчизнян!й л!нгводидактиц! аспекту навчання мови II носИв - "культурно! гра-мотност!", який можна визначити як загалъне культурознавство та в!тчизнознавство, що засвоююггься шляхом вивчення р!дно! мови.

2. Вид1ляемо 1 н т р а- та екстрал1нгв!стич-н 1 джерела виникнення глосем: вони взаемопов'язан!, тому що, до-сл1джуючи !нтрал!нгв1стичн! Фактори, особливо при д1ахрон!чному опис! лексики, доводиться пост!йно враховувати 1 позамовн!, соц1альн! фактори, зумовлен! 1стор!ею само! культури народу. Вва-жаемо, що до кола глосем художнього тексту, пов'язаних з !нтрал1нгв!стичними Факторами 1 вид!лених з погляду загалъновживаност! та локал!зованост!, !сторично! перспек-тиви належать: застар!ла лексика, зокрема арха!зми, власн! назви, запозичена лексика, науков! терм!ни, д!алектизми, жаргон!зми, нео-лоПзми, Фразеолог1чний склад мови.

3. Екстрал!нгв!стичн! фактори, що породжушъ глосеми, пов'язуються з трьома причинами: а) 1з зм!на-ми в словниковому склад! мови через зм!ни в реальному житт1» тоб-то з появою та зникненням предмет!в ! явищ. У мов! це пов'язано з наявн!стю !сторизм1в та неолог!зм!в; б) 1з зм!нами, що в!дбу-ваються у склад! нос!!в мови, а також в !нньому св1тогляд!. Внас-л!док ц!е! причини у мов! з'явилися глосеми з нац!онально-культур-

ною семантикою: в) э досить низькою осв!чен!стю 1 загальнокультурною об!знан!стю певного кола носПв мови, як! нав1ть питом! лексе-ми з неспец!алъною висоюоабстрактною семантикою в б1льшост1 ви-падк1в сприйиають неадекватно.

4. При навчанн! "кулътурн1й грамотност!" та для адекватного засвоення обл1гаторних текст!в необх!дне створення сер!! нав-чальних глосарПв з урахуванням в!кових особливостай адресата. Теоретичне обГрунтування створення серП глосарНв передбачае вид1лення у сфер! лексикограф! I особливо! галуз! - г л о с о -граф! I, у межах яко! досл1джушъся та розробляшъся теоре-тичн! ! практичн! засади створення навчальних словник!в лекси-ко-семантичних труднощ!в писемного тексту.

5. ГлосограФ!я - найдавн!ш галузь лексикограф!чно! науки, в!д яко! по сут1 зародилася вся св!това лексикограф!я. I! виник-нення найт3.сн!шим чином пов'язане з 1 стар!ею народу, його осв1тою 1 культурою. Весь дословниковий, п!дготовчий етап - це, як правило, глосування - пояснения малозрозум!лих або незрозум!лих широкому колу читач!в лексичних одиниць у найпоширен!ших, переважно канон! чних, текстах.

6. Протюнуемо так! найголовн1ш! теоретичн! принципи укладан-ня навчальних глосарНв: а) в глосар!ях орган!чно синтезуютьея оз-наки Ф1лолог1чних та енциклопедичних словник!в як св!дома лекси-кограф!чна установка: разом з цим глосагЛI, включаючи в себе "ма-лов!дому" та "нев!дому" лексику, в!др1зняються як вгд енциклопедичних словник!в Су яких вм1щено 1 "в1дому" лексику), так 1 в1д Ф1лолог1чних (в яких "в!дома" лексика представлена ширше, н1ж два 1нших П типи): б) доц!льне створення градуйованих глосар!!в, у яких обсяг реестру та глибина енциклопедичного тлумачення реал!й може описуватись за принципом висх!дно!, розширювано! концентрич-ност! залежно в!д вхку 1 ступеня волод!ння мовою, мети вивченн*

матер!алу Сзагальне ознайомлення з !стор!ею та культурою: п!дго-товка Фах!вц!в з цих галузей 1 т.п.).

7. Вважаемо, що створення серП навчальних глосарПв вия-виться одним 1з засоб!в п!двищ.ення "культурно! грамотност!" носНв мови.

Голпян! положения лигрртапИ т лпбражян< п таких пцбтп кйп1 стх: Книги, боонурм:

1. Свидетели истории народа. Наследие пращуров. - Москва: Просвещение, 1993. - 223 с.

2. Словарь лексических трудностей художественной литературы: у сп!вавт. з В. I. Макаровны.- Ки1в: Радянеька школа, 1989. - 367 с.

3. От Ромула до наших дней___": Словарь лексических трудностей художественной литературы: у сп!вавт. з В.1.Мака-ровим. - Москва: Былина-Подиум, 1993. - 365 с.

4. Свят! ! свята Украйни. Словник-дов!дник. Календар церков-них свят 1 народних традиц1й: у сп!вавт. з А.Р.Голобо-родъком.. - Ки!в: Укра!нський центр духовной кулътури, 1995. - 240 с.

5. Солнцеворот. Церковно-народный месяцеслов. Киев: Украинский центр духовной культуры, 1995. - 240 с.

6. Учебное пособие по переводу общетехнических текстов с русского языка на язык пушту: у сп!вавт. з Гуламом Мо-хиуддином Катавази. - Ки1в: КПЛП, 1987. - 96 с.

7. Учебные задания для самостоятельной работы по русскому языку на материале текстов художественной литературы С Л. Толстой). - Киев: УМК ВО, 1990. - 34 с.

сшхеь'

8. Лексические трудности романа А. С. Пушкина "Евгений Онегин": у сгивавт. з В. Г. Макаровым. // "Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР", 1987, N10. - С. 37-41.

9. Басенное слово И.А.Крылова: у сп!вавт. з Г.П.Вишневсъкою та В.КМакаровим. //"Русский язык и литература в средних учебных заведениях УССР", 1988, N9.-С. 70-76.

10.Лингвострановедческий потенциал "Словаря лексических трудностей художественной литературы" // Тезисы докладов и сообщений. III Международный симпозиум по лингвострано-ведению. - Одесса, 1989. - С. 190-191.

11."Словарь лексических трудностей художественной литературы" - новый тип лексикографического пособия: у ствавт. з В.1-Макаровим. // Вопросы обучения иностранцев русскому языку. Лингвистика и методика. Сб. науч. трудов. - Киев, 1990. - С. 155-159.

12. Приемы использования учебного "Словаря лексических трудностей художественной литературы" на занятиях по русскому языку и литературе: у сп1вавт. з B.I.Макаровим.// Русский язык и литература в общении народов мира: проблемы функционирования и преподавания. Тезисы докл. и сообщ. YII Конгресс МАПРЯЛ-М. 1990.- С. 354-355.

13.Ушедшей жизни след//"Русский язык в СССР", 1991,N5.-С.19-22.

14."Сокровищница жизни нашей" // "Русский язык в СССР', 1991, N11. - С. 19-22.

15."Там чудеса, там леший бродит..."//"Русский язык и литература в средних учебных заведениях Украины", 1992, N1. -С. 78-80.

16. Из истории слов. СУДАРЬга-МСЛЕНША//"Русский язык и литература в средник учебных заведениях Украины", 1932, N1. - С. 78-80.

17.Из истории слов. БЛАГОВЕЩЕНЬЕ. ВЕРБНОЕ ВОСКРЕСЕНЬЕ. ЮРЬЕВ ДЕНЬ // "Русский язык и литература в средних учебных заведениях Украины", 1992, М2. - С. 72-74.

18.Глоссографические словари в аспекте "культурной грамотности" // Современные проблемы лексикографии. Изд-во ХГМ,

1993. - С. 202-206.

19.Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. АВЕЛЬ-АДАМ//"Русская словесность", 1993,N2.-С.83-86.

20.Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. АЗАЗЕЛ-АРЕД //"Русская словесность", 1993.N3. -С.75-78.

21.Библеизмы в русской словесности- Словарь-справочник. АРЕОПАГ-БЛУДНША ВАВИЛОНСКАЯ //"Русская словесность",1993, N4. - С. 80-83.

22. Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. БЛУДНЫЙ СЫН // "Русская словесность", 1993, N5. - С. 91.

23.Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. БРАТЬЯ НАШ МЕНЬШИЕ - ВЕНИАМИН // "Русская словесность",

1994. N1.-С. 62-65.

24.Словарь-справочник "Библия в нашем лексиконе" в свете традиций древней лексикографии // Вестник Харьковского политехнического ун-та, 1994, С. 108-114.

25.Словник-дов!дник "Свят! та свята украшського народу" ! традицП давньо! укра1нсько1 лексикограф!V. у сп!вавт. з А. Р. Голобородьком.// "Дивослово". 1994, N3. - С. 47-51.

26.Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. ТАЙНАЯ ВЕЧЕРЯ - ВХОД ГОСПОДЕН В ИЕРУСАЛИМ //"Русская словесность" , 1994, М2.-С. 88-91.

27.Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. ГАВРИИЛ - ВКУШАТЬ ОТ ДРЕВА ПОЗНАНИЯ ДОБРА И ЗЛА // "Русская словесность", 1994, N3.-С. 78-83.

28.Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. ЕВА-КАК ЗЕНИЦУ ОКА // "Русская словесность", 1994, N4.

- С. 78-83.

29.Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. ЗЛАТОЙ ТЕЛЕЦ - ЗЛАЧНОЕ МЕСТО // "Русская словесность",

1994, N5. - С. 53.

30.Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. ЗЛОБА ДНЯ - ИЛИЯ // "Русская словесность", 1994, N6.

- С. 77-79.

31.Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. ИЛЬИНСКАЯ ПЯТНИЛА - ИУДИН ПОЦЕЛУЙ//"Русская словесность",

1995, N2.-0.86-89.

32. Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. КАИН - НЕСТИ СВОЙ КРЕСТ // "Русская словесность",1995,N3.

- С. 87-91.

33.Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. ИДТИ НА КРЕСТ - ЛЮБИТЕ ВРАГОВ ВАШИХ // "Русская словесность", 1995, N4. -С. 85-89.

34.Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. КАЮЩАЯСЯ МАГДАЛИНА - КИМВАЛ ЗВЕНЯЩИЙ // "Русская словесность" , 1995, N5. -С. 86-88.

35.Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. МЕРЗОСТЬ ЗАПУСТЕНИЯ - НИЧТОЖЕ СУМНЯШЕСЯ // "Русская словесность", 1995,№. - С.86-89.

36.Словники. Наука 1 культура: у сп1вавт. з В.1.Макаровим // Програми поглибленого вивчення словесност! у середн1й за-галъноосв!тн1й школ!. - Ки1в: 1СДО, 1995. - С.14-22.

37.Русская классика со словарем. Лексические трудности комедии А.С.Грибоедова "Горе от ума": у сп!вавт. з В.I.Макаровым //"В1дроджекня", 1995, НЮ.-С. 77-79

38.Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. ОБЕТОВАННАЯ ЗЕМЛЯ - ПЕСНЬ ПЕСНЕЙ//"Русская словесность". 1996, N1. - С. 81-85.

39.Библеизмы в русской словесности. Словарь-справочник. ПОНТИЙ ПИЛАТ - ПРИТЧА О ВИНОГРАДНИКЕ // "Русская словесность", 1996, N2. - С. 88-90.

Matveyeva N. P. Lexical and semantic difficulties of a urltten text and their lexicographic interpretation.

Thesis on competition for the doctor's degree of phylological sciences in speciality 10.02.19 - general linguistics, in the Institute of the Ukrainian Language under National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 1997.

The thesis provides scientific and theoretical substantiation of glossology as linguodldactic field of the lexicological science of which the main category is lexical and semantic difficulties Cglosseroas) of obligatory written texts. Wiereby a new in domestic linguodidactics aspect of mother tongue teaching to its bearers - "cultural literacy" is found. Glossography is analysed as educational lexicography section in its history and modem state: Its theoretical fundamentals are worked out: experience and perspectives of educational glossographic dictionaries creation are described as practical realization of glossology and glossography theoretical principles with regard for "cultural literacy" language bearers teaching.

Матвеева H. П. Лексика-семантические трудности письменного текста и их лексикографическая интерпретация.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.19 - общее языкознание, Институт украинского языка НАН Украины, Киев, 1997 г.

В диссертации дано научно-теоретическое обоснование глоссо-логии - лингводидактической области лексикологии, основной категорией которой являются лексика-семантические трудности Сглоссе-мы) облигаторных письменных текстов. Выделяется новый в отечественной лингводидактике аспект преподавания родного языка его носителям - "культурная грамотность". Анализируется глоссограФия в качестве раздела учебной лексикографии в ее истории и современном состоянии: разрабатываются теоретические основы глоссографии, описывается опыт и перспективы создания учебных глоссариев как практическая реализация теоретических принципов глоссологии и глоссографии с учетом обучения носителей языка "культурной грамотности".

KjvmnRi c.noRa: глосар!й, лексико-семантична трудн!сть, гло-солог1я, глосограФ1я, "культурна грамотн!сть".