автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему:
Лингвостилистические особенности немецкоязычной драматургии XX столетия

  • Год: 1996
  • Автор научной работы: Горонова, Марина Николаевна
  • Ученая cтепень: кандидата филологических наук
  • Место защиты диссертации: Киев
  • Код cпециальности ВАК: 10.02.04
Автореферат по филологии на тему 'Лингвостилистические особенности немецкоязычной драматургии XX столетия'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Лингвостилистические особенности немецкоязычной драматургии XX столетия"

/

кииськр нашона;ш® ушберошп' ikhhî т:г. гнвчзнка

г: - Л 4 С,Ц _-----~------

i \ <1________\,п ~ - '

•• ;•. 3...... -.....г:Т':'*;'"г - пргаем ргоолиеу

■• :........•• •

¿¿rzzzz^:--;■ •......

ПКЮВА Марыие Шкшиовна

'ШТГЪОСТШСГШ!' OOTJMBOCTI ' ШКЕШ^ЮБШ!

jpmTVPrtl хк сгошття

—Б т 0.р е ф & Р а ' -диоэртацН hô здобуття «а^вата/йчтеж

' / JSS6

) ., ■

Дисартац!есо в руколис ./,",.

. Роботу шмрмамо ча кафедр! и)меиыа* ф1лалогЯ Мшт)топшгьськрго двржавногопадугоПчного ¡мсгитуту

. НАУКОЭИЙ ХЕИЗН^К - доктор ф1лололчних нагук. ■ .■■ профвсорНаумвикоЛМ.

, ОФ1Ц1ЙН» ОПОНЕНТИ - доктор фШолслчних нпу*.

профвсорг1рокогюаа Л.1. - камд№агф1лалртних ноу*, профвеор Проромвнмо О.П.

ВЕДУЧА ОРГАН13АЦ1Я - ЗатюрйыанЯ державиий

университет ' ■

Зазовет в1дСудяться тЗ* ■ т^^ил^ 1 ээвп. о годин) на эасЩанМ сласЦалЬоваьо( ячемо! ряди Д 01.01.09 у КкГесыоомуун&йрситатТ 1мем1 Тараса Шявчемка (252000 бульаар ТГ.Шввчвнка. 14. гумаиПарымй корпус)- ,

3 диевртвцйю можна ознайоммтися у бМ&лкггвм! Ки{асысогоун1«ерсмтиту1м. Тараса Шввченка.

■ ' Автореферат роасгано ■: эве »л ".

•: '• *'".' к' - л ■■•"•'■'''.'.'.'■ ' •

- - >-: ■ \ , '

ВЧЕНИЙ СЕКРЕТЖР

чОТШДЫУ1130ВАН0ТР*ЦИ '1 - '

доктор фЬктопчннх наук УЮуУЛо

профессор ь У-^ЛУу^ САХАРЧУК /11.

Лиа?ЕТ«ц1я прислячена винчение стаяьових особливос-изеи чийцькомзвно! zp&xrr&rll xx столмтя.

Актуальн1сть робота полягес в тому, ир в -остокч:й чес во? налслегмиь 1т ьиладяс себе т«»ндани1« до .■rt.-ижгмня р:зних наук, як, нэлриклад. мо&пэнарстеа та mítb-рвтуразкз&ствй, глкгЫсгикм тексту та етия'ггикк худохньо-гс Ttc-ti- -v^ 1м, Qrvr. uv.v, ниуг; irrte, так званим "полем 1 сприяе паеднакйв р1зноиан1тних п1дход1в, wrmájs. нкп&ахенъ 1 т.д. да bhrvpkhr худеккье-зиразовик та »впил aacofíJu лЗтаратурнагс тексту. Внасл1док цьогс виюскае нсЕа raí узь досл1дх8ння твецзу 1. «его давних ади-ницъ. яку мояиа наззати худохньор стжл1стмх0ю, £бо л1нгво-шетакав. У ме*ах uíeí галуз! I зребткв дана. дксертац1я.

О б - е к т о м ахвд1зу у диёвщтаД виетупае «ова (сгихъоьэ специф1ка5 н1иецъкоизвмо1 давиггургП дведцято-гд стах'ття.

Предметом досл1дивння е функц'я д!алогу у даам1. .

М е т о с aslttCHSHoro 'диоертацШного досл1даення с ааэивченяп осноьник тенданц!й у юв! драмэтурсП АаетрП, н1м?«чики та ШэеяцарИ xx столДтгя. виходячи з припуиен-нй, да иудонн1й тз1р являе ссбою насл1дск синтезу в1д1б-раних засОб!в ях «а л1нгв1стиуному, так. i на лЗтвратур-кзуу &1вняи. _ ...

Названа изта визначас ся1яувч1 конкретн1 з "л в -j а и я я:

15 вид1ле'нкя д1алогу як категорП, щз зд]бкз«э-казати в1дм1ну драми п1д 1ншк род!в дАтератури Сепоса

та л1рики);

23 анад1з спащ«Мчнки фунилы д1гиогу у та л!риц1:

ЗУ виачення функц1я д1авогу 1 авторських ремарок у драиггургШ

43 аная!э *гш1в д!гиогу I автерсыс« ремарок у резких дамзятрпАчнии новаЦях.

Таким чиисы, иета, заггиьк! та кзнкратя! робот» об» осг та предмет виачення сбуьсваги в;жср^ст2г<-ня р1знс?дан1тн»{ и е т о д 1 а дася1ягсгкш^

- гор1аязиаво--1стсриадага:

- тагмог1чдаго£ .

- смстеыш-фу®ц1он£иа.во го.

Н а у к о а а новизна яйсергсгцИ поля пае у тоиу, ' : ■ . ■ .

I? вгззршз з л 1терг?гу1аз5»и£всто1 1 а ств1сткц1 ху~ дсшюага шаяршя ;специф1ка л1твратуршга роду розггя-даеться як н£гя1док фукхцШ. д1сдогу:

2) впзрЕз:в герш£л;стнц1 сгильсеа с2оер1да1сть Н1-

кахсго стйд1ття визиаиастьсл як нзсл1до|>. <5ушоШ дХалзгу та авторських ремгрск; ■.

3) впергз с д1нго1стиц1 худагазьога тексту тз1р рсз-глзнуго та пр6акао1ззвга!о ях-скгггеку йзбнкн та д1тЕгрз-туршш ,шх2пзр1й;

' 4)" вшргз в ггриаасьгг1й фЦаяагЦ сиетемш яссл!д-адегьса ваяигада .швкий • I л1*герзггуркий пхзст - н1шцько-мавш драматургия ц1яого стая1ття - мзяжэ 90 рак!в, три крайни, 15 пров!днш агтор1в/18.*шаизначн1Еш< п>ес.

мз^лс £3300 ¡ГГШ1КОК кудо>};ьогс тексту.

К; Те р 1 8 С К I О с I I Д 26 н и я стали пзсШлн! «асичн! тз нэвгтврсък1 дрэмгтичн! твори н1-1Ецьт1Свк;г/ ~.:с1,ь£гннкк.1в АвстрП, НХмеччики те Швейца-рП 1Ю&-1Р91 рок1в: Т. Беркнарда. 5. Ерзста. Ф. Вррфеля, Г. Гаултмана, Г. фон Гойыансталя, Т. Дорста, С. Дюррен-К- Клаусе; Т.' Н^й. Л. Огйхтаангера, П. Нендке. С. Шеяга, Ф.Т. Чокора. Е. Яндпя та 1н. Як илстргтивнип штерХал виквристовуваяися П'еси, в якии претет яослШення - Д1алог - представлении наяб1льи ярко та ц1аком достов!рно. Матер1ал анал1зувався э позицП ■шполшЧчкого п1дходу, а не 1ндив1дуально-<яш1стичного.

Теоретичне эначеяня роботи по-лягас £ тому, ш в н1й эд1йсн8нэ справа' розробиге нов 1 гюиндали анал1зу кугогяього тексту Сяк сан'лзз> л1нпв1е-тики 1 я1терзтурознааства), пота стилъово! своср1дност1 '.як насл1дка функцИ мэви, в данси/у випздку ~'я1алога) га йоге родовс! специ&1ки Сепос, л1рика, драматург1я як кзслШж р!зних функц1й «зрленля автора та пёрсоня-

Практичн.а с 1 к н 1 сть дисертацП полягае в тоьсу, ш результата, одержан 1 Е.часл1док до?-л!дження,- ыожуть бута використэн! у вии1й. шаШ п1д час читання фундамвнталъних та спец1еа!ькик курс1вэтеор1Л та ¡.стсеП л1тературк, загально! тэ пркоадно! стил1стики, в практиц! викладання н!мэцько1 юр« на рошно-герш"-ськмх факультетах ун!верситет1в те лэдвуз1в. а таком в

1нсгитутах 1н039иник ыое.

Апробац1я оснавнхх тмотаь дя1йснгвазась

в долов 1дях на наухово-кетоаоюПчних сеи1нарах мйедрм н1мецько1 ф1лояог11 МДП1 С1982-1935). на дар1чник гт1д-судаових науково-мэтодичних ¡сонФэренц1як прсфьссрсько-викладацькиго колекггиву №д1топодьського педагоПчногс 1нституту С1993.1994.1995). на Всеукре&нсъких м1жв1дом-чик каукових конференциях "Нов! п1дходи до фиядогп у виеЦя школ!" СМзхНшсыгь. 1992.1304). на 10-ому М1*нароя-ноау конгрес1 викладач1в н1медько! шви СЛейпц1г. 1993). Головина зы1ст дасертац1яного дося .чая в1д5браяено у 6 пубд1гсац1ях.

№та та завданна дссд1даення визначиди структуру робот и: вступ, чотари розд1лм. заклична частана 1 б1£Шограф1я.

На зажег виюсяться те;с! осдавн! ггшмакня та результата:

Мзвка 4аР>.'-- драим зокжпъ в1д ОунхаИ дЮстгу. родоьу спзц»:ф1ку яхого визначае йога д1счгт хграгггр.

2. Ковн1. тавдекцИ в драЦ зуьавзгнГ оссйх.ш'стп познай! автора па в'дгалзэнка до тексту

3. Спцъова. с2сгр1дн1сть дроттург! I. ьазаляггпьси синтезом фуизоЦГГ д!азогу та азторсыса1 шзи; щэ гарадагуг стаяьоа1 жзцри даа-и - кдаекчну. ш!чну .та еяспартзн-тагьну. ■ •

- гшЬвяя зшет гавота -

У в с т у п 1 сбгруггтазугться цяб1р тейг, визка-чсаться прздагг дзаидазни«', «:-исузаггъся ц!л! 1 згадеи-ня, раг:ф5!с.'аггс.с$г наш сне, баруулзгться теор2т;г-ага та

лзестнчка значим1сть робота, тгклалаэт>ся пмсяенкя. £K.i винс-сеться на захкст. нздгеться огдяд критики з теш. При аьо у у в1до1члеп>ся. as не протяз! доегого часу проблем npiopHTPTHDCTl у вивченн; стиля ! пм-пздня про "if si л ve ¡je 'Гн ? стих! сгму л1нга!стичио* тя .nítfdcrrypo-знавчо1 е чат* поет1икими у 01лолог11. Показано, щс ai i руд rio ¡ai ви*»»м*тг>, я* гт»>?ги.згс, .т/гг? тс," i, пс~х, п;— гкрсе. »¿2тер1агом восл1дження ctsc нутакч1г течет, а подруге. з'язлягтгься р1зноман1тн1 яддасдо до кьего CI.-B.Ap— ягигъд. P.A. Будзгов, Г.О. В1нокур. Н.П. Кохта'тз ÍH. ).

У " Bcrrynl п!дкр&суюеться,-.'го на сучасиоку етвл! 'завдання ¿ilmnoris. полягае es ст1льки s току, даб посл'1-

роэуэкувэта пр9Д>гт, !3ту та .ьзтода. вязчзння лво* cnalewc. «1лыси у тому, гг»5 з1явовитч вт?г;гну епад-koguhíctí те ICTi) j®sa?:-íSE4Hx тз .зг1таргггу~

соэнгзчих От1л1стичжк careropís, s тсха~ звзяти bkvtpíe-нз csKlcTb uialcHol чяукн ~ $ij»¿-rll, -як. це -вйзнвчанс у пргияк С.С. Аяманово!, JLJ'* Нгтак.. А. Г. Пп^ргцьетго, БЛ. íe-roiRíîko, B.B. Од1нцоса та 1н.

Шд час анал1зу рхзннх точок зору тпкэззно, що таку сдк1ст= «огаа shísttv у тону випздеу, лкдэ'козу i «евлен-н? не оозриЕата, а розум1ти ях д1&пегсгичку дауедч^ъ (Ó.C. Ахматова. Г.О. Biroicyp, Г.К. ГЬспелов .та «к.).

При цьому у "Зступ!" в1дзязчаеться. яр.кэаний словесник тв1р ¿туккпДоиус в1лгов1дн. до субъективного зэдууу автора, тому îsip яаазс собой нас£1дск пвбкого добору сл1в, форм, гсог:ггру7сц1й i т. I., -як1'заг>гхать як . а!д sMlciy эадуму, так i й1д-эекон1в i кигаивостей дави.

—jÇ—

1 цз на сCHOsl щт ювкнх згссб1а виянкаг сталь того чи tasara гаськнкига, ягнра. литературного нзпря«ку (АЛ. FcpKtoB, К.О. Дэд1н1н. 8.В. 0д1нцов. P.Vajussc 1 А. Уоррен).

Ала тут яэ натаскано,'ю стм-пь не в дс51р Timet мзвних зассб1в, бо ца понйття нок-чае у себе дсЗ'р як на л1нга1егтачиому. тег. I на акстрзд1нгэ1стичнону pLsni. voSto дсб.1р скиту, ксипозицЦ, штркга. айразевим засо-б!в: оаггз пр;: тахаку п!даол1. ratita вклоизе юаознавчия та л1торатурознгьч-,;я зспегггл. стае мо^-^пиы повкий та 0сс51чнип гнал!з худо»»ого тсору.

У "Ecryni" шжрзален! заедшня дисертец!!: sr6 визн»вгеи стильсву csosplchlc'rb • hiseaibkswcaüoi драматурги XX ст., трзбз спочатху розглзнута ролозу егсш-ifííXi' гаряд 3 CHOCO tí та J IJS пояс-х-гпся ткн.

U) на прзг.:-"! гквченкя ¿йтс&згуршк tonic нзухо&а дуггез

TCUC :i К2 ЙДМНОГО KP'.rVSplC CiUlK-U) епосу, Лрики

■та драки; 6z. за осгзву браакся то касдШвзкня СПгатон. Ар1стотшь). то тнпя.художньопз зм1сгу CA". В. Шлегвяь, Ф.В. ЕаллШг?, то функцН ювлздая <M.'Fflster,K.Schald), то п1дпоа1д;ш!Л грашткчния час («акулий, тепэ?1гн1п. ШЯбута1й - J. Kialrrar). то сзжетнКггъ .(B.C. Xasiaca) .' та 1нш.

•У. "BcrytiL" показано, щз нася1дкон .р!знокан1таик п1да<од1в стала лоПчна кесднорХднДсть koxkoI hoboI систем сп!вв1дношння тръох традишл«« род!в. завдяш якШ И8р1дко осторонь залшшасъ д1рика,. а голевна увага над1ляпась аналХзу драыатичних та еп!чких род!а л!тера- .

ryDí,',, : cd в остекн1й час все 51лы£ узяги пвияитясться гатсйшктвйки nluxoaeu до созысжуз&мя л1тературних ро-

Одним ? т»*>си* п1еуоя!» <? jilarorv та pxüd

'¿r/KKXU . Í2CÍÍ4 ! ПРОПОЧУСТЬСЙ У ДИЗЮтецП. бо 3HÎH2 6утпсц1й. д1ахогу та поширэння рол! евторськхс рзнзрок у

nopyv з кдаеичноо,. ноеих вид'а дрзуу, о - enivnol, експерииэнтальна! та синтэз угчэ!..

У "BcTvni" эазначаегься, ш'ттеся £каз1зуаггься як ц1л1ен1сть, а не як-хронолоПеда структура, .викодячи з того, пр иэза як. систеип виявляе себо -содночэс у р1>-

' ii s d 5 ü p o 3 " í j! пгзихдяч:-.но гроб-"?:-:; темго я1аяогу тз а:'яв.»г-нч*: «r-wrrtw ^otí cynr-cii в enoci.anaui те .cipKuI. аьс*у si.wlswrrrbcx. îï>. н=г?йа:кг...и ш •.тег.".' г?.-яль!т1 r*2:.?. -ir

SiffíiHHOCTi. í кочя язя;-;! досл1дчяку-сд.с- звн1~ essbijI. Ts 1н.) в1яр1гчяягп> д!аясг у enoci i доак! г» 1н ícpMOJibHiíi.ai оэнекани Ç доэгина репл1к, наявн1сть

у l*33j:ehfîi перся:>зт15, «<vjkc?kkb ?че явтаосъгг-: ■■д.,-у-.,-.. ¡jp r<W> йаЗЛСТВрИСТУ».■ де-

сять у гначнШ uipi г1потетечний- иера.'ггер 1 к"1 затащи ггогздкугтьея о яудоякьов прзктасог.

Для п1ятаводяенкв uíci лу1«к и перлог*' розя1Л по-ргвнсзоться проэа!чне та драматична- BTi-sœsaœ эдкега со-£Ету йяимм i тим яе ейгорск^-п'ссэ I noclcTb "Pbssït," кзсяцзрськпго дргмэтурга~тэ-9п1кя "¿грренштта.-

Пор1вняяькия ®«л1з тексту тэор1а дав зюгу 'зробити виеновок. ш довяина peoniic у я1аотз1 не was суттезого значения. бо 1сяуе дсвжка "простором" i "нудокня". Для noalcTi характерна nepas. а для л>еси -доуга. тому ш'.в худохньоыу в1дноаенн1 д1аяог у дом! значно взвкия. и у er.ccl. бо casa в1н роззавгг Ihtpw-ry. характе риз ye nepconasiB, Ix мзалення. в1днсвгкчя один до одного.. 1нфсриуе про зовн1ш! мотааи та причи-ни пзвад1акз1 ос1б та 1н.

fefiBHlcrs s& etscyTHlcTb asrrcpc, orï ремарок тахсж ш визначез pi^nsul ы!я ди\логсм a s лее i та spam.

Стеалячи п'з су«н1в традиц!йн1 стзер^анн?; про суг-tes! езнахи дан радов;« вид1з диалогу, ке не эре-

б;;та. E^CHCöicy. up 0£-:а -формальна кгрщсгер/.стаха на crs¿ та i; r^üxepleu. я?сиа би визначиз суть pí3hísuí етосса та драюзэ.

Шго^саугться. zo tIjuk» соадгхи пор1внянкг фунхц!;*, д1«иог'1з 'досяга^ться 1х розиэжувенкя 1 стег зрозуи1л;а1. . ш спупЛнь 1к Efflyjiiaocrri в errad та дргщГ р1зниг;. Гагав-из частша б enoel Icirje у вкгдяд! розпев1д1

Сба для епоса геюакэ - списати под1е). а д!алог лица доповезх: слсаоагс-шзланневу структуру ncaicri Ф. psH'isrra поряд з авторсъкиыи вкедэвлшання&и Аде кав1ть у так. ашадаая, кали д1азог персонаж!в у encci перезивде Lhuií1 худолньо-вмразоз1 засопи* в1н-а1др1зняеться в1д д!авогу у драа!. ДХалог в enoci харагстеризуе под!!. д1 ч1 особи I т.д., aie не. сшнукае 1нтриги, тобто викпнуе харагайрнзу^

Док» sr безпосвреякьо et i же д!ю, то«у 1 д!елог ьэс характер. Прс usoiív аееться на уваз! aitbictb

са-.иго oioBi, тага багвто4)ункц1онпяъне кйьзнтздачня, в нв г i пи; як!сь кэксадзккеэ1 д11 г>ерсомЬ)?.1В. •

лая! i роздш розгаядастьея д1глог у «¡ipnuL. якка шхсркгтавуегься значно pljjas у л1рмщ, hin у епос1 те с ГрГОТЮО ТОГС».ÛÎH ¿«¿.iS»¿fcíbC* .ю-

sd îiûJK-м эору 1>чеких-ф1лзлзг1в, a нзчислекш пращ о ц1й гагуэ! досл1дданъ не в'добралквть сут! диалогу s alum! бо сбмекуттгься лйаг ягаась едки:/, -аспектом (с.н. Бройтмая).

Звертасться увага на те, да кохи íüoí?3 пде про д1а-ДОГ. у zipvml, ТО, 2SK4SS*riD, ИЗСТЬСЯ ИЗ y3£3i ТЕК ЭВШ5 "SlSÖPPhä !-gDM!03Kaiíl", КЗ Ггр." 1 ВСЬС'ГО

nierx-worc твору чергусг&оя ургака, пвв*яз?н! иА'-- ссбог-лзпч.чиь: iiapajiejisKJK; !ср 1:-* £»е5«?пгЛ pííxo-

ристовуеты.* 1на*'форма «ítrary. .-да г s enoci чм у драм!, ба tït г i srrc.ocb-ti рнгарки, 1 реп— дАки nspooKK»:is. йэвжто бв'ши. vj> asa д!дхпг вккону^ is дАшу зункаАэ. у » каржгеризуяну та

опйгугчу. яг э ersel.. е gfgpig? •

Я:т поет 2í«ojxíct03ye у cîola tîcpïscti цАадсгАчну сорву. то.'т1льки тому, щ) саг? войа, а не якась imra, спро-гатз вг'лгш аэторськА пояуття, думгей, переживания, ш-ггкга тэ експо&скзкэ допок-::гг/ 1на1 д1ричн1 формк. 1н-ви сдозам. вшшриетвння нетоадицШк>1 для л1рякк ct3p;..v. дАапогу зучазвдхвться його експр5сивнэ-додагггсааок> ferecííen. . . . "

Тахим чиноц. у першиу розд1л1 рсбнтъся вмсноеак, из навежн1сть художкього твору ¿о драш. епосу та л1рикн визначаетьея родовиыи асобливастши ФункцЛ дХгдагу ( д1кна, харектзризувчд, експрестно-годаткова).

У друрйку'роэ.д! it роэгдядаеться д1а-дзг у традац1йн1я n»ecl. ям 1снуе у двох 1постасяч: як ctKHiwa шстеиовка 1 ак Л1тераггур«ия та1р С А-Г. Бмсяз-иава. А.Г. JbuaciHSB. А. А. Огрнхякко. B.C. Xaslseo та 1н. X Перспгкг/ва ад;н1.чнсго вт1люеання. безумовко, в1-дображаетъся на aiaso3l, бо в!м s*a не г'.льки драматичная, а 1 изаданкйаий С тсбто иаа пост6ноач1 яксст1).

В1ду1чаеться» вр внеся 1дох об'ективких заксн1з драматург кз мае того пирсэкого спектру худо*нъо~а-иразсвкх за-соSis, як1 лсстулн! егЛку чи л1ржу. В1н на use здага " шята на сцзну 'з»явитксъ перед публ1кпю, вислсато? бгзггсередньо csol дукагта гйрэгава«я, вирозити саШ суб»а«игкиа погл>д^на д1ю, a тнм б1аыаг яам» •

£труг,т-ся а tarupa усушка в!д базпасереьчад! яра-иатичко! д11, тому кого юза., сбмэяннатсчзгим.! рвшркаш, г.х1 носят» слук5сз>,й, дйдатакгий, 'характер.;

Гохогьх- ыЛсаэ » хяасачч1а spa«V кагоянт& д1элогу. Заздаш(. бгзперйрснШ ннзц! рзпл!к д1ачих сс1б- slsSyss-етъсц соззкток драматичного кокфлЛсгу та р1зноман1та<н шрйпсяШ. liris»sr«,.mtl» в сбои чергу. е прозХдяим за-■coSaii роэ2:ггку Kcpcttspla 1д'Л.; ■ "..'

•У другому розяШ показано, щ> розяод1л кэвентаюгн— га tils: д1е;сгои I роксркав кэмииучо в1дабра>ж-г™^ся на сгру;;тур1 тсга С: другol.

Оск1лки драматург не втручестъся у сиен1чну д1ь, то й роль азторських реиарок неэнзчна, На приклад! п'е-си евстр1йськсге драматурга Г.&сн Гофиансталя "Великий всесв1тн1й театр по-зеи!ъцбургаък1и С '922 } гюк»~ зато. sv р?кярки вводить у аггузцАп. вгсазують на Miele д!1. передапгь атмосферу очикуаання наступних под1й, ■энайомлртг. э ва 1х ы1сдазнаход«о?н-

ня абс, як у п>ес! С. Цвейга, Тире творившийся комэд1-ант" С 1812 карактергаупть ®1эичний стан д1ючик ос1б у конкретный момент розвитку д11 -та еюЩйння окрас ре-пл!к. шправдз, лиев у тих випадйак. коли ц1 авторськ.1 заувахеачя не эрозуыШ эд!алогу, але суттев1. Fte-иэрки вклгчаить у себе долатков! síiorrocri. ягс! не належать до дП гт'еси. а сприймаш-ься TlJ.bíw як вкаэ1в-кк для актора. Taca функхая мае вАдпобХдний вилив на извн у структуру ремарок. Lfe будить прост! слопосполу-чення, мзлопоширен! ¿асскладн! або ел1птичн1 речения, прксл!вники, д1еприкштамш та 1н.

У другому розд!л1 визначаетъся, го д1алог, в по-р1внянн1 з ремаркою, мас всю повдату 1нформац11 1 про дАю в ц!лому. 1 про квнкретн! под!!, 1 про характеристики персоная:1в.. Класичний д!алог вояад1е такса высокою худсхньою 1нформативн1стю, що йоиу 1нгаэли взаге;л1 не пот-р!бн1 азторськ1 ремарки, як, наприклад, у n>ecl н!мецысо-то драматурга Г. Гауятманэ "Перед заходом сония" (1932). Д1алог Mix Bsttího» i про фа сором Гаягерои на самому по— читку п'сси включас до сабе пов1гтомлення про под!!, як! сталися три роки тому, нам1чзе'психолог 1чн1 нарактериста-

км парсоная1в. зекручуе 1нтригу I п1дпотовдяе.со анугр1а-Htoclie иного хонфЛкту, якая ось-ось вираетъся иазсвн1. ' У цьому невеликому д1адоз1 з двох реал lie зовс1м а1дсутня аеторсъка мова. Тому у роэд1л1 робиться висноаок. ш не св1дчить на Пяъки про класичну 4орму 1 д1ючу функц1ю дla-логу, a i про високня crynlHb таланту драматурга. зд1бно-го вкласти всю необк1дну 1нформац1р у решйки д!гыин сс1б та еб1атися без азторсъкого коьентування.

Одкак. викдадене Binas не означав, ш спеш«51чнса особлиа1стю д1аяогу. головного давлеш^зого эасобу эи-ражання у традицШному драматичному твер!. с "ватадску-вання" ааторських ремарок., бо сбою стальову своер1д-HiCTb класичния д!алог виказуе у д!ш1й функцИ.

Ремарки автора мохуть 1нод1 ¡2ормадьно дом1нувати над д!алогом. aie цз не озяачае. но в1н втрачае езоа функцйо. Цгя'влпадок розглядаеться на приклад1 п'есм аастр1йсысого.драматурга Ф.Т. Чэюора "Знах на ст1я1" . CÍ287). У npouecl аяал1зу тексту твору стае зрозуы1лии^ id авторськ1 ремарки е.лизв вказ1вкою-ахгтору. режисеру, бо .еош не впливааггь на розвитск. драмаггург!чно1 ail, а tí льют доповнююгъ II. црб не перевгнтаяуэату i не зшл1-кати caí© д1алог. . "

. При знадХз! показано. во региИкм персзкяОв у тра-дкц!йн1а драм1 явдязеггь собою единия зм1стовий худс*н1а ряд, тому во д!ючи особи опухать один одного тв адекватно раагупгь на решаю-,. Тобто це екстравертнип тип д1аяогу. . -,

' За Форш». л!алог скледаеться за класичним зразксы:

pemlKM reccnwa^.:5 K^po-sl. ^-Dyxr-Hi. експрясивн!, п$з

аосягастьсй зч допомогоп гзкгйчник. с-зг^тальни». ел'птач-чия ррчень, а як як заБДЯк-и крепка* 1 таре спрэвлв^ться НВЕСЫСБГ^ННОСТ! ТП ГПябоКИН внутр1шн1и г.ег*>ш-

зань.

HsnpWtiWil добиться ВИСНОВСК. fflQ у традиции ярз-jI пзлзьна г-оль мг»я*>*1»г!> niari-y, ба з1н мае класичну ir/чкШ» дрзуатичнопо роду 'л1.т»ратури - д!вчу. Тому такий д1адог названо з дисертацИ к л а с и ч и и м: ааторське мозхе~ня н» всгивав на розвитс.* дП у ¡reel, а Яого мова обкегена сяиьзсгауи. як1 виксьуютъ яда» додаттссву функцию.

У Т Ь ч т ь с и у. р О -J Л I J! 1 Д0С^1.ДМУЕГГЬСЯ

-¡г^ики гдсгугсго! этрати ciajurcu кого ¿iswol «ЭуккцИ.

Вкаду--ггьст= чз , 1г; потреба без'осередньо зис-ловити сзоо дуи*у сгрияха 8~руигнип ззторэ драи-мтм'-одз--о тасру у сэ!й текст, из була ряиХше отхякро. з1д-чласичним закснам л1"??ратури. лиге enlr.y та jii—

Г'-'!СУ. ...

♦ Таху зд!бн1сть дрзнатупга продакяги у т?ггст. ячииеь -чшом зяяалята про огбо та свое стгазеняя до под in та персокая1в Счаст1ш - шляхов коментування. ер було ка-, рактернрз piiccn егичкогс' роду. л1терягури1, визкачи-

т.« «к.'тапгс "зтИзпцП" драматичного роду Мтс-ратури.

"пи taouy зазначаеться. зз дача цая- проще еиник яг у XX crwiTri. are "зп1зац1я" е його в1дм1таап особлив tens. So сада църму гер!оду налемгп» глибинне рефориувзшя драматург!*. • "

У .третьему розд1л! наголсиусться на те. щг> йикр-риствння enlWHûJ борыи Смонтах, Пдтекст. "не!гров1" ррмарки, эвертання до пу5л1ки, аатэрськ! ге?р«>диоаи або' Шслямови. кокрнтування та 1н.> 1 причц/п'лз 11 вгииау на публ1ку у. рдаклк драматичного твару значно розяири-ijf мэквивост! драни. Taxa форме дала ветру зиогу ктру-чатися у под11. направлять 1м. давати сво! ouIhkk та и&-рактеристики, тобто каыентувата д1р.

У розд1 л Дробиться висновок. ni внасл1вок втручаннк автора у худозвдю тканину ^драматург 1чного твору не Плъкм ремарки, а 1 сам д1алог нейувае якост: не ст1льки "просу-вати" д1ю драми. ск1лыш коиектувата 11.

Одним з першк у.XX ста&1тт1 теку егтробу здХРсние шроко в!доиий н1мецькиа письменные Томес Канн. lie показано на приклад! його дозми "51сречуз" С1906';. яка нагадуе не п'есу для оцени, а скор ire "драму Для ч;гган-ня". хоча "дримос" ией TBip rakox вахко нгззата. Гро-м1эдк1 д1алогк, довг1 репл1ки персонажДв не т1лъ>ш не. просувапть дЮ. а 1нколй 11 зовс!и в1д«5нягть. Яч№>. класичниа'вид д!аюгу розвивае д!ю. наблихаюч»*. 11 до. розв'язки KOH&nircry п»ееи шляхом беэпосереднього этаж— Еання под 11. то Т. Манн у " Ф1рренШ " показуе-чае-Tliue над усе ц! подП як вке завершен!, або розпо-в!дае про ник наче у проза!чному твор!. Репл1ки персо-наж!в являють собою м!ргування, як! складакггься э ц1-дого ряду душк на ф1лософськ1, рел!г1йн1 та 1нш1 проб-лемм. Це - розьюви, завдяки яким чамагасггься знайти 1с-тину.абооц1нити та прокоментувати ту чи 1ншу шд!и.

;<i zcnoMorr.n Mlj'i г.схазяне. щ> пы1на ;£ункц!1 aia-яогу я1гбгш«ггь-:я »? т!луаи «а зм1стсаному. «ле L на >»р-«аденсыу Di?wl. V реплика* емирйсгъоя д1€сл1вк! г;риcyz~ <и у имнулому waci. эуо^стезучтгъся екяадн1 речения з с!хь.<сма г-'.д-ядними. ихгуитъся уриркл з íldiXíCbSitó та 51лоссссыся'|< текст!в. по надзе ысэленню

Зззначает^ся. so у лея к их ешад?сах автор наваг д1а-лзгу драмзтичну рксггрес1ю л а дспсмогсп хсротхяк кегю-

ремень, схдичних 1нтон«*;.1й. розмовнс-ексгресив-ного порядку сл1з. п1дкресляе еисц1Яи1сть i üí-vt-р'.жв нагру?ен1.стъ мсвлгнкя персонамLa. ел1пг.г,-н1гл pi»—

•кпб. "c-i ггтзг.г.гздтъ лсд-этгх='.1й i;-rpwrys5«*.i?t -•-;-:.-;*.•.

~í;lhí г** •Ъаъи-'.'АРйьУз' р: ьи-. ч? ^ьах'-ягп: дссяг-

:"j ?'rnv з; ■* гу ? л,^ v ^¡t::: is.:

сокай1о. а для хаоапрршг"««* —rr—m"

рс<чн1 еп1тата C";aar trübe- Ъгатщпс-э- Blick "3 та 1н. Tact ремарки ве э1грзта.ггтгр7 Со зрн.5

1 --ZT—.Ï.U. ««ai uutrailWUUl «¡.'»«Mill

трздаЩяно! реигрки. ЗнйсдЛясх usoro рег^ркя гап^зпсу^ть

©

парсона*;:. подП," а сам д1алзг не ст1дьн< просуаас д!ю, ск1лъки 11 коментуе,-

б1лыа ш> тенденц1я виявлясться у езс^>1асьгагэ драматурга К. Краусл V трдгедП "йст^нкi дн1 лвдстм* С 1918-1919

Tîixj чос 11 îs)&j,Lsy показано, из ввторськиа вшмв у ц!й П*СС1 не Oß.äiPSVETbCR т1яъки нетрадиШйними, HPÎrpo-виьм peuapîtsu«., Îb5 охогг.ггя велику к1льк1сть пад!п. пер-сокь*;Ш. i'icub д11, К. Краус використовуе контаж cuph то еаодить *гек заан! "стсркньов!" пэрсонаж1. Ал? i цъого aas йвторз недзстатньо. яхип йде дал!. His Т. (-'¿ни. К. Краус прагне проникнута у caw д1влог драизтичксгс чвору. С*!Очстеу в1н робить'це кз р1вн! Щдтексту, Шдетсв-кувчи читача хс роздуи1Ё. А чки дал1, ш 61лы» висловлэг BiH сеы& сео» точку зэру по в1дноиечню до головно! те*и . трагедИ. I. ifspesri, у дййких еп1зодак вустааи '-пйреонак'В дааматург сы!лкзо зг.яадяг про себе як автор. У читача на' в!ть не згаи^аетъся сумк1ву, шр &епл1ка' такого персоналу .да дугжо саьаго К. Крауса. '

У результат! цъого, як показано у роздШ, зиХню-етьса èyHKUlH cQioro íúaxori. яккй тепер„Бяп? не повинен т1лъки BTlxaasT»'та розьивэти дИз. а наэувзе рис. наго л laxo гу - харагстеризузати те отасувзта til nasll. 1ншш словами, д1алзг не стХльки рознжас' д1с. скьсый-. 11 коиэнтуе. передала чгттшу свое!-то&вкиШкз! кла-сично! функцП peuspm. -

У третьому раздШ звартазтьсЕ уазга нв те, ко внасд1дск :зростання рол i автора у куданньому текст! в!д-

зумятьс» :v-*ul¡* я1аясгу те рнмао*и. IhwL us

гоивооп* зо ts«*o, п«»?'л1 стаять ыямп нчгрид.т*ими sjя тантру, нгс'пам 1 г.г^'л* т. ча^но i к. Ирау-

са. Ai» »r5»!3%*ti<a лраматичюгр псзу -i и а

тпму î rc.-rarw. ш ас го трпри noaawi ó ути призначян1 для Такого niдиоду лптп™^3""

гтя m;cbish-hhk. spwaryp- та ро*ио(>р xx <люл»тгз б.срехт. в1н ствсрг&ев m<?cit сане для театру, s якин smíjtd з>ед-нувгя >?п1чн1 та драгатачн! прмнципи ат1лшання С25Я7ТУ.

у грсцэс1 ?нал!зу на привад! п'сси с. ьргнта "тит-тя Пал1я?я" с 1939-1543 3 стзг зрозуч18ииг pte«h% cnl-vhl'î игггт*■snfwa у ^cavf., ■-.о r~zz ■.'■■■■■' ►;1.«r c«

.т."-этгу "C^PCl CTS"* VOSVT"j .-"¿T.: r_«í~í» .ici: 0¿j.

«л .л'.ч-лгпстрес.цу p'.a'L • 'uz, 2B-

с .-s .ig ^ivíví ..... - j;-.

-г '.y»«y. г«л1дей tpc.cr:«!vs<j зеяигг.;;';? ^ay.^z-ù, о я '-.'зсггг.'-згглз',«? йсго як „тагану. ддя яко! наука — кайеаж— я© i ja иад усе.). гь-воуг?', ~t-c,í vkrhosc

;/'л1алпгэ ttoro -пэодшлну ¿i,:-.у íy-^-ii« i на câiîv, ¡¿лАчния. дад сприяють розвитху д11. дюлог, в!я-жв1дяо. втрачггочи дЮТуфункцШ, шбувгя маргктгроло-г1чнин ряс- '

V .р0эд1л1 эгартоеться тахря упага на те. да *■ tscpmlcrs' s.ïïçèh-ra .яку авахакггь вершиною "ап1зац!1". сгтрняла пода.тыхзиу розвитку дагыаггургИ- у. цьоыу кап— рякку. п'еса сучаского н!мецького драматурга 7. Дзрста

"Кбр-Яос" '—i'г_гow тоге. иг? perinifiv*

CTiJïbKi* porîÔHBÏftTrb iHTJM'ry« Cl^i.ltílí' II. ,

ые при Libni/y к? втрвчагп- сро1>; псгтачпьчих якогти*,

Голоьний fócHOfiQK цього рсл-:„-у nas-yrae & току, eü в еп!чн1й драм1 altano г частково елрачас свог. клзгиччу д!счу функцию, пергдаччи 11 рицарЩ. ь ка5ува^. зноа >£• чзстгсовс, карзггеркзушу тк комннтуячу ¿y>»a!íc.

Четвертой р о з д 1 л дисестацП прмевяч?-ко ана.л1эу екслгрикектального д1вяогу та аого етильово! CBoepiÄKOCTl. ГЪи цъому эввртагты:» увага на те. is? ка цьому етап! роззктку ни<2иьг„окэвко1 драматург!! автор намагаеться впдиаати на д1ю кудокнього драматичного твору. к? рануючисъ з драчзтург1й»ааг f: театральнккй законами.

Зкаходячнеь у постгяному поыуку. драка поручуг зь-гсони роду, а худокня rpô за словом пряводгтп часто до чистого егсспериыгяту, «езвичайния сормаи, далгким al~ cyri юстецтва як особливо! йормк п!значнл та коиуч!-кацП.

Одна з пэршж ексоерикгнтадьник спроб & н1ыецько-кзвнХй драматург!! XX стоЛтгя калекитъ н!кэцькоиу пнсъ-кэннику Л. Сейктвангеру. У драм! "Towdc Вепдт" .C192Gj автор зя1ксниа спробу з'едката еп!чн! та драматичнI начатки 1 дге теору нззвичн? *<анрове впэначення "драуз-тичний. роман" , ю вк буио.експерккйктом.

Поыуки но гик южли&оетей продов^в австр^ський драматург С. Bspfejîb у драм! "Ыдян до зеши cjíüíhd!" С1936), текст яко! перевантажекий б^блейоькь-.ь'и цитата*^

тз Гд^и hü tíjúkk ijcp-

•äjjswc íí.Ttat и* я негозданну витисху*т> алаено ¡ü:ог, ала * va етб? йог-; -ivKKUÍa.

"üitoISho г1дареслити. гп эия^счигл cr.i-ûcsy свае—

дХалогу н^.ггтс, тс»*у цс весь ".v-HHrt -жст ¿» так!д я'сс; а.дчупвв ¿ньчн! эм1ни

на гм1сггзбному та _^.ося »

1 s.

У четвертому роздЬИ, виходячи з аиснозку, зробленому у -опс-оедкьсну penл', г.скдз^ко. ш сей проиес псчинэета-ctî з тргз , аз ремарки .псступоао набараюгь еп!чиу силу,

нггрмк.":8д. у хочедП азстр1яського драматурга Г. Бернкарда "Перед з1дста'Екоп" CI973Ï. 8 цШ l'çcL,

-"--JZ ТС Ь.:,>'T böCHpCii^ Viu^'n) ' :,..4¿ , ТО Д1~

y езгд '-?рг7, позбупаетеся Г.г>эе." д&аитургivnocri. Li; зд?,"!о хаьснетруе- .meca- «зидатного -даейцарсь^

raro драматурга, en 1ка та театрального лГячь Ф. рекьэтта *Сл1вучаси(<к" С1973.).

, У npoueci II анал1з'у стаг зрозуы1дам, ш в ц1й п'ес! реыада» дом!нузлъ над репл1каш персона»1в., щз не було ■злзставо hL класичному. я1 леп1чнону" • драматичному д!алогу. Lb ке традиц1ан1 автсреъгс! аказ1вхи. корота! за формою та стисл! за з«1стсм. як! зэертали увагу на мает, м!м1ку,. 1нтонац1». Ре пар ли у Ф. • Дюрренматта мая-

же самост1йн1. вони нр залекать репл1к., зозс1ы lv. не дублтоть 1 ке в1добрахзгтгь д1ю.. мэ в1дбувастьея нл сцен!. Тому так! ррыарки треба читяти. бо всни макггь значка б!лыцу стуШнь драматург1чкост1. и1* реплХкк пер-сонаж1в. Без знания таких ремарок »сне- стетися п~р~.кру-чення зи1сту самого д1глоге.

У ¡»зд!л1 показано, шореьгзрка пркзначена вк~ глядзчу, а читечу. Азтррськ1 ремарки в екстериме«та."ьн{й к!«ецькомоен1й драматург! 1 зам1няготь зк!ст мзйяе усього . д1алог1чного тексту драми. тому ер сам? з них чигеч отри-муе всю необх1днУ 1нфоркац1с. до topo к б!льш оперативно, н1*с з д la.no г у. На прикл&д! п>еси н1м?цъко! пиеменншИ-драматурга Е. йел!нак Тотенауберг" .С 1981) стае зро-зуиХлш. ш на авторськ! ремарки покладагться подзШне навантажвння: з одного боку, характеризувати та опксуве-та под11, персонаж! 1 таке íhuis. а з 1 низ го бога', рухе-•ш д1в .драми. ш притеианно драматург1чному д!алогу.

ТЪи цьоиу псступово простежуеться тенденц!я до того, но ремарки займавть пров!аке положения.' перетвсрсь-чиеъ у своер!дну опозии1ю з швлённяи персонах1в, ш-родяуичи ювий тал диалогу'С автор-персонах -Э.налриклад, у шее i аастр1Ееького драматурга Т.Бернкардэ "Сила зви-чкк" C1S74). "

Перэймбичи на себе д!ючу ФушШв у драи1, ремарка на тЛльки перетвориоться на своер!дний. д1адэг з реш:1ка-ми, як у Т. Берн карда, а 1нод1 й зовс1ы 1х за^няютъ, . як. у п>ес1 вЫоыого австрхйського еп'ка та драизтурга-- новатора П. ;Хшже "Каспар" C19S3). .Ильки у чэт-

Артему акт*. 11 ~ . гооосмак еимсвляе своп пррцу реп-

л1ку. до -rr.ro х 5»--глу"зску. У персик трьох та" слдулчих сдикадцятд астан Кяс-ар -^о ч'чсг^ н<? говорить, або зсэс!м э!д»:1тм1я ьа -что ."сот-.р»? ••дь-т 1 те«

■--ення. В остэнньоху випадху ustcd наз!тъ к« йгадys ^дину репл!яу CBCTTJ з г.г1."",^. з ч'^ог) iu-ruai;'по ТОЙ "11 вимоз^яе.

У розд1л' з!д)феслпстъся. isc автору недостатньо еказ1гюк стссовно репл1к персонажу. ГТ- Хзндке ево-зггь у п'есу " голос за сценою якия безпосередньо-сгвямоеаний до д1юно1 особи. Про це сэ1дчитъ формальна структура: звер«ення на "ти" . тобто автор звертеетъ-■гя до -Гасгара. Т<кг*м чрисч. гитпр лод'Мйио этручаетъся ,-^.у: ;г< "голос за cj^hcc" 1. ж -гвторсъке гссменту—

""сhüp-ого типу ^"осгу?7}í^тьсп у

tcsto ВС1 атрибута драмвп-ур.Ччн^ дИ. щи Гггнвчвьри:

"Вии1д" автора --■а сцену Z a перекосному, a из a

'^.MJTL. 11. Ú:--- . --.--— 4-w ~_________

сШэучасником hv«v, a кз отруадъчич, со i-шюри ел р-и-

.:1К2ми ?.ОУУ н!нггс '.«.чгапсеtí но давез. Г ось з Торуз!

пу5л1ки".П. Хандюе вйюдкть Автора 1 Т^;сзнаха як партнера бес!ли. ройлячи весь текст ремаркоп (тэбто кжог автора). а репл1ки персонак1в Стобто сам д5авог} в^ддатчи на розсуд пуСл2.кй. яка Сякшг. не ¿крыальна, то про се6<?) буд° в1дпсв1дзти на зашггання автора.

Таким чином. автор см'.ливг эруянуваа бар>ер "м!х публ1кэю та сшно», д!йск1стю та грею. Тсбто г1алог перестое бути гсловким вдрагздии эасабам у сучаск!?. ►»!-

>' довод»тп>с>1. слрдау П. ХанД'и:. с-Г.г-

як!ско номму ступе-нI. г.реюехив драматург

екегтериыектс^пь>ь;га налрямку Е. Екдгь. У п'ес! чу-жики" С188С) гктор зеертаетъея до синтезу ремарок Т2 реагДк за дспошгос не власне- прямо"! «зви. ' ' ■

Зазначаетьск. да дая вид мовлеккл е 51льш "тонким", пряма та нг пряна мова.. заеобом пер^л^ч^ душ к .та нов;: перезнахХв. Еокз виса'тли: сỈктивкиг автсремсиг-. план та суб>ектавкий план персонажу щзи 1х в!дноск1й р1в-коваз!, а 11 вихористшня У драматичному д1шоз1 надае йоиу еп!чний характер.-

У четвертому'розд1л: показано, ню Е. Яндль Вкале-з»еднуе у драшггичноиу д1£хоз! автореьку шву через рел-л1ки персонак!в за допомзгов граиаткчне* форми кэк'юн'*-"гива. во надае драк!, стильзэу сврср1дк1еть. Ия л'геа наче эверта?тьсл до. свое! класичкс* т^ ФункцП,

тону '^о синтез ремарок -та реггл1к позначас повернеин* до -яраматург1чнсст1 самого диалогу, ала за дрпоиэго» нетрадиц1йно1 для драми борми не власне пряш! шзи.

V з а к я в V н ! í mí тан f резшу*гг>ся грсдашнега accíi Л*рння та hhv tзадаться 'троопнк-twshí нарсудам собсти.

ЗСКПЙМЯ. л: сгт'&кп я1!д»иькомон*о-Т! л'. ~!сгу зал^яитъ в!д РСГП £унк:!.я. Я «WO 'л->ргу,

ЗУ««ТЙЛСГГЪ стадъсву "«нI '.•'V ••~пд:ття.

7 «та?-av. i й лз«»,; "ТИДаЦлйну Д1КЧУ .^учкцЮ.

Ал* PTSyWäHHfl âBTCp-3-iî*v;i*ÏTVi;i rt-у Иуд«*»;?

текст твогу б!^«*?**-^.* nr>c:*c «лз«:!!. 'лс яра-китупП-^йй я1а»сг втрача» choï:- ;üe~y «Sywui», -.лгзазда, че ncäwicr». , i гйбуэж нсэо! - угр^ктерязугис !. ксм*н-rvweï. У тему зипадку. ¡са.гл si&scr повн1спо атрмчве сзоп драматург 1чн1ст1> < тсбто просучати д!ю, ропвиявти штригу j. переделки ti мсаяеки» аатара, sin «ж'^« диэе додатксш! фуккцп.

Зт»". aiïwa кирактчриа для клбододогс aía-

хгу : ~ '"сз^дне ¡огслина* дрй?«, крмчнтукчя -

I;-<>• ,; ГУ Î Драми, '3 ^яаТКОРв - «•»ГДТ-'О«"**'—

ri:;--!'.-: д1лгсгу - -о вмснг^А: ггляг.сьу с^с«-

:>•'vrt 1 veSKCI д^чатур"*-. ¿Í>CT";ÍÍ.

Ochobhí положения диовртацИ в1лаб{мзмен1 у сл1ду*>-' чих публ1кац1ях:

1. Новый подход к анализу художественного текста // Нэв1 пШоди до ф1яодогП у вмиЦй xkojü. Нзт. всеукр. м1кв1до1мо1 наук. конф. Тези допав1деи. - Над1топодь. 1992. - СМ. ' ■

2. Synthetlsche Beharidlung von TexLen // X. Internationale Deutadilehnertegang: Thesen. - Leipzig: Ш,

'1983. - S.410. •

3. Родова cnewdilica кудажкього д1апогу // Нав! п1дкоди до ф1лолог13 у вищ1й юсол!. Hsrr. всеухр. и1«в1-JBUMOÎ неук. конф. ~ КиХв, 1994. -CLIS.

4. Белетристнка як текст // Hast подхода.да виь-чення я визсладакня dimnorll у виа1я «вшл1: МзнограФАя /За ред. АЛСНауменкв . - Ки1в:1СДЭ.19Э4. -С;Ш-116.

5* (Ьильовийексдаринект у н1шцькощ№н1й j&auerry-priï XX стол1ття // Педвуз сьогвденйя. - МвяМополь, 1995. - C.12?-128. •

6. Драма як функция диалогу // Нэв! гйдкадо до внвчення й викладання (ЫлологИ у вищ1й школ!'. Мзногра-Ф1я /За ред. А-k. Нвумвюса .-.МеЛтополь, 1096. - .

'Г; 'Ап-йггазпсгг v"";;r ..",'^'„v-y л- ......-

' }/дг;г.з N'.Gcry'ircv-. ' "r " .....' ...... '

- ci .bspar^spesktfti cranati: -ci ,

АЧ.-.*з:з far г r-astsr's desr?* iä £пг1сГсет"

field 1Q.C2.C-; - ^rranic 1 эг.гизгез ■ - ' "::':.•!;.- гeviv.азгегаяакггакicrisi- :imvarsity-1333-........................

zv'< of -art- is.-a. .synthesis-aslectsd г,е=г,з 'pcth •

is a iialrr^; • ir-'furcticn/is'агГ^-со-'зН!*.

: _Л:-.:сг. zt r.rv* crsrä lane-si»1» fefW.ds'cr. th? auttor*s position ;n resz~cz 'cf the :'icticn' text-. -.The- synthesis pr.dinlcgus and sctrir's i_"c-.icr.3 ifn-iraiis-'nct "nly new fyntetxcns of 'the

— pfr::--::--1 ал f.^cr^sl-ral,. *n:~hdetermines. astyie pe-C'-i;3Tit!y if ■ tri isr.^iias® cf -tr.s ЭгтгггА-резкшдг dramatic art of

'" л —Ti—i-^-i?.-—•sii-est-l^e-'fAihctiorucfl

•-hi iislcsüsi .ccrr-rntir.« ttxsticfl "fir dialogs,* additional

:cn cf the iialc-jueu syntnasizinj function'cr the dialogue.

1 .

- • Аннотаотг '''.■„

• : • -Viapjffis КикплаеВЕа.ГорЕЕова - * _

'^гЕгзсстт^сглздсгс-е- ссг;Секпсстз. •■зе-медксяаычаой драматургии' КС столетия." ',';.., -' . ■ ' Диссертгцшг на ссксканке- ученой- стрясен- ' ■ ' , .. канзазата ¡{нлпгсгичкжих нау.-с _ . -—; г', _ языки7 - ••: ' • Ул&зааА ущяавфя^ее. ¿¿/ """" 2' раСохТ'^пслёдуесгя"'яэзгг^стшэвзг тагезяфка-)-драматургии Австрии, Гер/анки и ¡Лзе^парта двадцатого столетия, исходя из' то~ ;FOv; что—

' ciJHxeaa •окбравннк.' средств- как;--на лингшсл^есксм,,*'тас""и на:дитвт -ратурзсм уровнях., Глазным предметом »кследозаЕкя яздаетсаг диалог,

sit г par,

драмы газисит от пгзяцги алтсра.яс '^стнссеаип к художественнзму -тексту и-чга. савжваилгаяяз я;.адгсрокси ^йчи^по^шдает" не тсдзко нс-енэ •фyEKIiй:'щaг»a^ípпя6!iкora'.,. дадстзт, *'•• но:' сй^га¥:г''*" яакрг дрйиы - классгческуэ, ./зшгазскуп,■'Знсперидантааьнуа и неок-¿ЕссическуЕз- iL сгргдедзЕг- асшгедоэ„ своеобразие,языка неыецкс-

аэычЕО* драмаг/ргии.Ж столетия.. \ ■" ■ . ......

К^зсч5ВЫ9 слонам. аатсрскал .речь, дкащсг', дейстзенкаа функция диалога, _кс1а<5зт:!рук®^'.фуз:"Щ2Я.диалога,■ дспслеяеезя функция дхд-ЛОГЗ, ~ДНТ55Кр>~ЛЯ ф'/ЕКПИЕ ДИЭДОГа. -:1 - ' ^ ^ ^ »

\ ' ' /