автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.03
диссертация на тему: Лист и Данте: к проблеме синтеза искусств.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Лист и Данте: к проблеме синтеза искусств."

^ ••

^НАЦІОНАЛЬНА МУЗИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ 1 ^ ^ ім. П. І. ЧАЙКОВСЬКОГО

КОВАЛЬ Ганна Олександрівна

УДК 78.072 + 7.03

ЛІСТІДАНТЕ:

ДО ПРОБЛЕМИ СИНТЕЗУ МИСТЕЦТВ

17.00.03 - Музичне мистецтво

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства

Київ - 1998

Дисертацією е рукопис.

Робота виконана на кафедрі історії зарубіжної музики Національної музичі академії України ім. П. І. Чайковського.

Науковий керівник: Неболюбова Лариса Сергіївна,

кандидат мистецтвознавства, професор Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, кафедра історії зарубіжної музики

Офіційні опоненти: Пясковський Ігор Болеславович,

доктор мистецтвознавства, професор Національна музична академія України ім. П. І. Чайковського, кафедра теорії музики

Драч Ірина Степанівна,

кандидат мистецтвознавства, доцент Сумській державний педагогічний інститут ім. А. С. Макаренка, кафедра теорії та історії музики

Провідна установа: Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України, відділ музикознавства, м. Київ

Захист відбудеться " К/________________ 1998 року о 15 год. ЗО хв. на засідаї

спеціалізованої вченої ради Д 50.27.01 по захисту дисертацій на здобуї наукового ступеня кандидата наук у Національній музичній академії Украї ім. П. І. Чайковського за адресою: 252001, Київ, вул. Архітектс Городецького, 1/3, 2 ~и поверх, ауд. 36.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної музичі академії України ім. П. І. Чайковського.

Автореферат розіслано "¿3' _ ^_____________ 1998 року.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат мистецтвознавства, доцент

І. М. Коханик

Загальна характеристика дисертації

Актуальність теми. Творчість великого романтика Ференца Ліста заведи сприймалася як колосальне явище. В пам'яті поколінь він залишається податтю гігантського масштабу, прикладом стоїчного служіння вічним ідеалам мистецтва. Його творчість мала принципово пошуковий характер і була спрямована на подолання меж вузькоособистих проблем, на вихід до проблематики іагальнолюдського значення. Блискуче відкриття таких перспектив здійснилося і музиці Ліста, яка повсякчас знаходила найщиріший, живий відгук у слухачів. Сьогодні її активно виконують у всьому світі і це могутньо резонує в гайрізноманітніших сферах і, зокрема, в дослідницькій.

До теперішнього часу за право вважатися Батьківщиною Ліста змагають-:я три держави - Угорщина, Франція і Німеччина, а на необмеженому просторі (ивчення його творчості взагалі перехрещуються інтереси європейського та ііжконтинентального рівня. Це глибоко пов'язане із дивовижним розмаїттям іістівського творчого світогляду, відкритого усьому величному в житті та мис-ецтві.

На цій основі Ліст прийшов до такої найважливішої для себе творчої по-иції, як ідея синтезу мистецтв, в першу чергу - музики і поезії. Яскравим Ствердженням безмежних можливостей їх інтеграції стала для митця "Боже-твенна Комедія" Данте Аліг'єрі, незрівнянна "poema sacra". В романтичну епо-у цей твір вважали за взірець поезії вищого, трансцендентального змісту. Для Ііста, як і багатьох його сучасників, "Божественна Комедія" була могутнім ворчим імпульсом. Поступово ця книга стала для композитора найдорожчою і иступила як поетичне джерело концепції двох видатних його творів - Фан-азії-сонати "Після читання Данте" і "Симфонії до "Божественної Комедії' Дане". Сьогодні вони складають одну з найбільш відомих частин класичного му-ичного репертуару. Але їхня оцінка ще далеко не адекватна своєму дійсно ви-окому значенню. Проте без цього творча спадщина Ліста не може належно прийматися.

Отже, актуальність теми цього дослідження полягає в тому, щоб у фак-/ічному та методологічному аспектах визначити, яким був справжній вплив зожественної Комедії" на світогляд і музику Ліста. Тема цієї роботи нтеграційна", вона знаходиться на перехресті лістознавства, вельми широкої £ери музикознавства, і такої особливої наукової галузі літературознавства, як антологія. Віковічний потенціал, накопичений останньою, суттєво розширює нуючий погляд на творчий феномен Ліста і подає деякі фундаментальні для эго мистецтва особливості в дуже несподіваному, близькому "Божественній

КомедГГ ракурсі. Окрім того, тема "Ліст і Данте" безпосередньо пов'язана з V раїною: адже саме тут відродилася ідея і ключова музична тема "Дані симфонії", чим дійсно можна пишатися.

Мета і завдання дослідження. Головною метою дослідження є рс гляд творчості двох геніїв різних епох - Ліста і Данте - в різнопланової взаємозв'язку, який відкриває глибинні джерела їх творчих методів та багате чому пояснює специфіку останніх. Завдання дослідження: виявити сг цифіку лістівського відображення "Данте-теми" в аспекті романтичної ідеї си тезу мистецтв; всебічно довести, що лістівське "прочитання" "Данте-теми" монументальним, а вся вона - фундаментальною основою такого Явища в мк тецтві, як Ференц Ліст.

Теоретико-методологічна основа дисертації. Робота грунтується і методі комплексного дослідження з використанням даних музикознавстЕ літературознавства, зокрема - дантології, всесвітньої історії, філософи та кул турології. Цілісний аналіз лісгівських музичних творів, присвячених "Дант темі", спрямований на виявлення їх глибокого зв'язку з "Божественною К медією" в ракурсі проблеми синтезу мистецтв та інтеграції музики і поезії.

Матеріалом дослідження є творчість Ліста, зокрема, Фантазія-сона "Після читання Данте" і "Симфонія до "Божественної КомедГГ' Данте". Особлиі увага приділяється також альбому для фортепіано "Роки паломництва. Другі рік: Італія" та деяким п'єсам з циклу "Поетичні та релігійні гармонії". Цінні джерелом необхідних відомостей стає лісгівський епістолярій кінця 1830-х роь - періоду першої зустрічі композитора з Італією і часу відкриття "Божествень КомедГГ'. Цей поетичний шедевр вивчається на основі італійського текс оригіналу та його найкращих перекладів російською та українською мовами, ракурсі визначних досягнень світового літературознавства і дантологм. Осної творчого світогляду Ліста, пов'язані з "Божественною Комедією" та ідеєю си тезу мистецтв, досліджуються у широкому спектрі філософсько-естетичних п глядів видатних романтиків, - зокрема, Г. Форстера, Новаліс Ф. Шлейєрмахера, Ф. Шеллінга. Вивчення епохальної праці останнього - "Си теми трансцендентального ідеалізму" - надає можливість поринути у пробле ну ауру творчості Ліста і поглибити уявлення про специфічний для нього уз гальнено-філософічний програмний метод.

Наукова новизна результатів дослідження полягає у комплексної розкритті та узагальненні специфіки відображення "Данте-теми" в творчо« Ліста. Ця специфіка вперше досліджується на перетині музикознавства і дант логії - особливої науково-інтеграційної сфери літературознавства. В роб< вперше обгрунтовується думка про виключну важливість "Божественної К

з

:дії” для Ліста, про "Данте-тему" як основний пласт його творчості та ітогляду, глибоко пов'язаний з романтичною ідеєю синтезу мистецтв.

Практичне значення роботи. Результати дослідження можуть бути користані в курсах музично-історичних та теоретичних дисциплін (наприк-д, музичної літератури зарубіжних країн, історії зарубіжної музики, аналізу ■зичних творів), а також зацікавлять диригентів, композиторів і виконавців зики Ліста. Спостереження та висновки роботи можуть привернути увагу пологів, зокрема дантологів, та спеціалістів у галузях культурології і лософії.

На захист винесено такі положення:

1. Специфіка "Божественної Комедії" як інтеграційної художньої цілісності йвищого порядку обумовлює творчий вихід Ліста на синтез мистецтв.

2. Відображення ідеї синтезу мистецтв в музиці Ліста здійснювалося під пивом таких факторів:

творчої потреби композитора у константній апеляції до однієї глобальної концепції космічного рівня;

оелігійності та філософічності лістівського підходу до проблеми синтезу мистецтв;

зсобливої філософсько-естетичної орієнтації творчого світогляду Ліста на 'Спілку Геніїв" різних епох і велику єдність мистецтв; погляду не єдність музики і поези як на наймогутніший з усіх можливих заріантів художнього синтезу, всебічно пристосованого до відображення трансцендентальних концепцій.

3. Фантазія-соната "Після читання Данте” і "Данте-симфонія" - це основи знте-теми" в творчості Ліста. Кожен із творів своєрідно підтверджує те, що іжественна Комедія" отримала блискучу романтичну репрезентацію в мисові Ліста, загальними рисами якої є:

готальна музично-драматургічна зосередженість на грунтовній суперечності Божественної Комедії1' - "Пекло - Рай", та конфлікті Долі і Людини;

•рагедійне заломлення провідної концепційної лінії "Божественної Комедії”, юв’язаної з ідеєю Сходження Поета до Ідеалу;

кпівування сакральної сили Кохання як найвищого, завжди найпрє-:рзснішого з людських почуттів.

Апробація дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданнях [іедри історії зарубіжної музики Національної музичної академії України імені

П. І. Чайковського і здобула позитивні відгуки. Основні положення дисерті були апробовані в наукових доповідях, - на всеукраїнській конференції, п свяченій жанрово-стильовим проблемам західноєвропейської музичної культу XVII - XIX століть "Музика Західної Європи XVII - XIX століть. Творчість. Ви навство. Педагогіка" (м. Суми, 1994 рік), науковій конференції ’’Пробле соціальних і гуманітарних наук" (м. Миколаїв, 1996 рік), а також конфереї "Ференц Лісг і українська музична культура" (м. Київ, 1998 рік).

Структура дисертації. Робота складається з Вступу, трьох глаї Закінчення, забезпечена примітками до кожної глави та списком використаг джерел. Обсяг праці складає 167 сторінок. Список використаних джерел - 1 найменування, 17 сторінок.

Основний зміст дисертації

У Вступі послідовно, у ракурсі феноменальності романтичного сти Ференца Ліста, обгрунтовується вибір теми дослідження. В аспекті її принциі вої актуальності і наукової новизни визначаються головна мета і завдання | боти, її структура, відкривається перспектива практичного застосування | зультатів дослідження. Акцентується, що в цілому воно знаходиться на мі музикознавства (лістознавства) і дантології, а це значно розширює коло 1 проблем, які у даному випадку опиняються у сфері особливої уваги. Вони і стають у контексті інтеграції найважливіших тенденцій творчості та світогл? композитора, які висвітлюються у зв'язку з сучасним музикознавчим баченн його творчого обличчя.

Особлива увага привертається до такої фундаментальної риси сти Ліста, як тяжіння до сольного висловлювання. Підкреслюється, що ця ри притаманна Лісту як піаністу-віртуозу, значно вплинула на його музи«-творчість. Все в ній, - і вибір жанрів, задуми, принципи (програмний, моно матичний) - було спрямовано на розкриття глобальних героїчних концепі Наголошується, що найграндіознішими серед них сталі ті, які були пов'язан "Божественною Комедією" Данте Аліг'єрі та "Фаустом" І. В. Гете.

На відміну від розповсюдженого в радянському музикознавстві погл? на пріоритетне положення Тете-теми" в мистецтві Ліста, в роботі ствеї жується думка про те, що "Божественна Комедія" і "Фауст" знайшли однакс велике відображення в його музиці. Сам Ліст присвятив таким поетичним мам твори доволі близької жанрової орієнтації: Сонату сі мінор - і Фантаз сонату "Після читання Данте", "Фауст-симфонію” - і "Данте-симфонії Підкреслюється, що в Західній Європі ці твори ще у минулому вивчалися

івновеликі і ця тенденція зберігається там і до теперішнього часу.

У зв'язку з цим розглядається доволі широке коло світових досягнень у фері вивчення творчості і світогляду Ліста та всебічно обгрунтовується не-бхідність фундаментального дослідження "Данте-теми" в його мистецтві. Ком-лексний науковий підхід до дослідження цієї теми сформувався завдяки таким істознавцям, як А. Амброс, Р. Поль, Ф. Брендель, Ф. Дрейзеке, А. Ст-адаль, П. Раабе, В. Ленц, А. Мармонтель. їх започаткування значно ізніше підтримали такі музикознавці, як Ж. Харашані, Б. Сабольчи (Угорщи-а), Б. Асафьев, Н. Ніколаєва, В. Цуккерман, М. Воронова (Росія), Н. Горюхіна /країна), та ін. В таких видатних наукових працях, як "Еволюція сонатної юрми" Н. Горюхіної, "Соната сі мінор" В. Цуккермана піднімалися деякі ас-екти, пов'язані з творчістю Ліста у Веймарський період і, зокрема, Фантазією-энатою "Після читання Данте" і "Данте-симфонією". Доречі, В. Цуккерман ровів думку про глибоку релігійність лістівського підходу до поняття ідеї, іеалу, виключно важливу для Фантазії-сонати та Симфонії, поетичним джере-ом яких була "Божественна Комедія". Але на даному етапі наголошується, що зогодні необхідно запровадити новий, науково-інтеграційний підхід до вив-ення "теми Данте" в творчості Ліста. Акцентується, що Фантазія-соната і "Дан-з-симфонія" з'явилися під час розквіту європейської дантології і стали продов-єнням традицій монументальних творчих апеляцій до "Божественної Комедії'.

Відзначається, що головні відкриття у дантології були зроблені в 30-4081 зки минулого століття, - в той час, коли Ліст теж активно розробляв "Данте-;му" в музиці. Тоді особливо розповсюджувалися теорії дантологів Німеччини, досвідом яких познайомився і Ліст. Йому стали близькими деякі дантологічні іеї німецьких романтиків - зокрема, про трансцендентальність, сакральність южественної Комедії", її орієнтацію на міф. Можливо, що все це, а, також, :обисте знайомство Ліста з відомим російським дантологом С. Шевирьовим, ірияло становленню лістівських поглядів на "Божественну Комедію". Данте дкрив композитору дивні можливості інтеграції двох мистецтв - музики та по-Іії. Роль музики Ліст завжди вважав найвидатнішою. У його розумінні, як і у знтовому, тільки це мистецтво було спроможним спрямовувати поетичне сло-) до Божественного і перебувати з ним в безмежному просторі.

Глава 1. "Божественна Комедія" Данте ї Ліст. У цій главі "Божест-анна Комедія" Данте розглядається в широкому історико-культурологічному >нтексті, який підводить до розуміння деяких суттєвих для композитора по-іядів, принципів творчості та світогляду. Звертається увага на те, що "Божесг-їнна Комедія" підкорила Ліста ще під час його першого перебування в Італії 837 - 1839 роки) і змінила в його житті захоплення поемою Дж. Г. Байрона

"Паломництво Чайльд-Гарольда". Данте вказав Лісгу на необхідність нове погляду на світ і місце Поета в ньому.

У першому розділі цієї глави - Signor del altissimo canto1 Дан Аліг'єрі і його "Божественна Комедія" - вивчаються ті аспекти цього г етичного твору, якими у свій час захоплювався Ліст. Серед них - цілкови присвяченість твору Коханню і образ самого Поета Данте, його центральне персонажу. Характеристика цього образу тісно пов'язується з історичним по[ ретом Данте Аліг'єрі (1265 -1321 роки) - винятково обдарованої людини, знг ця багатьох мистецтв та наук, геніального поета, великого громадянина rraj видатного політика межі XIII - XIV століть. Він увійшов в історію на переле двох епох - Середньовіччя та Відродження, і творив у жорстокіший періс пам'ять про який зберіглася на сторінках "Божественної Комедії". Вона сг рається на сюжети популярних зразків середньовічної літератури жан Видіння (опису мандрів людини по світу мерців), у якому головна дійова осо виконувала роль Ясновидця, чиє слово було сакрально могутнім. Зверненні до Видіння Данте відкрив великі можливості впливу на читача, якому під ч кривавого конфлікту між духовною та світською владою, в тяжких умовах : неладу більшості духовних та громадянських цінностей запропонував свс концепцію Рятування Світу.

У зв'язку з цим вказується на особливу орієнтацію "Божественної К медії" на Біблію. Подібно до останньої, твір Данте має дуже глибокий заду* складається з чотирьох Ступенів: Буквального (або Фактологічного), Алегори ного, Морального та Анагогічного (Спрямованого до Ідеалу), В ракурсі оста нього ступеня вивчаються концепція, віршовий склад, жанр, деякі особливої драматургії та поетично-музичної інтеграції цього твору. Наголошується, що е пронизаний думкою про Сходження Поета до Ідеалу, яка, по Данте, є глибо пов'язаною з ідеєю Трьох Служінь Христа (Цар, Першосвященник, Пророк).

В ракурсі романтичних поглядів на "Божественну Комедію" як відбиток Універсуму акцентується, що цей твір пронизує різноманітна релігій символіка. Це проявляється на самих різних рівнях "Божественної Комедії особливо позначається на складній системі її віршоутворення. Так, вже с принцип трьохстрокової структури провідної поетичної строфи "Божествен Комедії' - терцини - своєрідно співвідноситься з ідеєю Святої Трійці, симво великої триєдності Бога-отця, Сина і Святого Духу. Підкреслюється те, що Да те обрав для свого твору найскладніший вірш - терцину ендекасилабічно (одинадцятискладного) розміру, який вважав поетично неперевершеним

1. "Володар вищої поезїґ. Так Данте називав Гомера, а Ліст - самого Данте.

єдино спроможним сприяти концепційному взаємозв'язкові з Біблією.

На рівні найвищого анагогічного Ступеня концепції "Божественної Комедії" вивчається питання про її жанрову специфіку. Підкреслюється, що дотепер це питання є дискусійним. В ракурсі сучасних досліджень "Божественна Комедія" уявляється жанрово синтетичною, органічно поєднуючою в собі ознаки видіння, комедії, трагедії, драми, поеми, епопеї. Найчастіше цей твір розглядається під знаком якогось одного з таких жанрів, але при цьому, все ж таки, залишається жанрово унікальним. Це неодноразово підкреслювали такі авто-зитетні знавці творчості Данте, як Август і Вільгельм Шлегелі, Новаліс, D. Шеллінг, які взагалі сприймали "Божественну Комедію" як міф. Це було іов'язано з такою дуже давньою і доволі відомою жанровою характеристикою 'Божественної Комедії', як "poema sacra".

Провідними категоріями "Божественної Комедії" виступають такі, як Summa, середньовічний символ Універсуму, та Miracula (Диво). Вони впливають на художній образ самого Поета, формують склад його світосприйняття, знутрішніх конфліктів, становлення яких здійснюється на перехресті різних зимірів часу і головного серед них - Вічного.

Виключно важливу роль відіграє в "Божественній Комедії” музика. Під її ¡пливом сформувалася сама естетична оцінка дантової "Комедії" - "Божественна", і, також, дивовижна пісенна структура цього твору. В ньому поезія тісно юв'язана з музикою і оспівує мудрість Творця.

У другому розділі першої глави - Світогляд Ліста в аспекті ізаємозв'язку з "Божественною Комедією" Данте і романтичної ідеї :интезу мистецтв - відзначається, що у романтичну епоху інтерес до цієї "сакральної поеми" був найвищим. Ліст, як і Данте, вважав силу Слова наймо-утнішою і в музиці почував себе оратором, мріяв всебічно сприяти духовному багаченню суспільства. Завдяки "Божественній Комедії' Лісту відкрився як либокий взаємозв'язок мистецтв, так і велика, пророча роль самого митця. Іідходи Ліста і Данте до Ідеалу базувалися на католицьких цінностях, але, на :ідміну від Данте, Ліст вважав Кохання справедливим у будь-яких його проявах • як Божественному, так і земному. Проте обидва митці творили на славу Ко-ання і, кожний на свій лад, оспівували це велике почуття.

Слово "поезія" Ліст, як і Данте, завжди вживав у вищому значенні, а чу-овий зразок синтезу поезії і музики на глибоко релігійній основі знаходив не ільки в "Божественній Комедії', але й мистецтві Палестріни. Лістівська ацікавленість творчістю великого майстра взагалі була дуже високою і межу-ала з такою особливою течією в музиці XIX століття, як "Caecilianismus" - "Це-иліанство". Однак принциповим послідовником цього напрямку, заснованого

на доволі суворому культі стилю Палестріни і самого мистецтва музики, Ліс все ж таки, ніколи не був. Він незмінно дотримувався позиції синтезу мисгецті на цій основі створив жанр симфонічної поеми. Ліст взагалі не творив за як мось єдиним "рецептом" літературної поемності. Отже, на специфічно сакрал ну, релігійно символічну поемнісгь "Божественної Комедії” він орієнтував) перш за все в тих музичних творах, які програмно спиралися на цю книгу. Фаі тазія-соната "Після читання Данте" і "Данте-симфонія" вступили в багатозна ний взаємозв'язок з "Божественною Комедією" і дивовижно відобразили ш нобливе ставлення Ліста до останньої та її автора.

Глава 2. - Фантазія-соната "Після читання Данте" - присвячеі єдиному фортепіанному лістівському твору ракурсу "Данте-теми". Послідові-розкриваються питання історії його походження, формування поетичної пр грами, концепції, музичної драматургії. Всебічно окреслюється тенденція пре, ставити Фантазію-сонату подвійно: по-перше, як самоцінний твір, пов'язаний "Божественною Комедією"; по-друге, як окремий номер збірки "Annees с Pelerinage. Suite de compositions pour le piano. Deuxieme Annee: Italie" - "Рон паломництва. Сюїта композицій для фортепіано. Другий рік: Італія”. В проце комплексного вивчення Фантазії-сонати з'ясовується, що її зв’язок з ¡hluhn п'єсами цього альбому є багаторівневим, а сама вона, як і увесь альбом, цілеспрямованою до святої ідеї Паломництва.

В плані історії створення Фантазії-сонати відзначається, що вона ма; дві редакції. Перша з них виникла в Белладжо (Італія) у 1837 - 1838 роках 5 "Данте-соната". Робота над другою редакцією була закінчена у Веймарі в 18г році. Останнім варіантом назви твору став такий, відомий і дотепер як "Арп une Lecture du Dante" fantasia quasi sonata - "Після читання Данте" фантазі; соната. Під цим заголовком остання увійшла до збірки п'єс "Роки паломництв Другий рік: Італія" і стала сьомим, заключним номером його основної частини.

В цілому Фантазію-сонату, як і всі інші п'єси цієї збірки, спіткала прі близно однакова доля. Усі вони з'явилися як достатньо самостійні ("Данті соната", "Заручини", “Мислитель" і перші версії трьох "Сонетів Петрарки" -1837 - 1839 роках, "Канцонетта Сальватора Рози" і Фантазія-соната "Після чі тання Данте" - у 1849 році) і таким чином існували доволі довго. Відтоді ві никла вельми стійка традиція їх виконання як окремих, не пов'язаних у цин п'єс. Дійсно, ступінь їх програмної і музично-драматургічної самостійності настільки великою, що кожна з цих п'єс може бути представлена як самоцінн Проте неможливо не помітити того, який глибокий зв'язок існує між ними і ч це скріплюється Фантазією-сонатою "Після читання Данте".

Окрім останньої, в другому томі "Років паломництва" немає такого твор

зограма якого б так природно асоціювалася з загальним титулом альбому, эетична назва Фантазії-сонати найкраще відповідає загальній спрямованості зограми всієї збірки до ідеї Паломництва і, за прикладом літописно-ундаментального заголовку "Роки паломництва. Другий рік: Італія", фіксує *ну з узагальнених характеристик часу ("Після читання Данте").

У зв’язку зі специфічною трактовкою головної поетичної теми альбому -шомництва до святинь Мистецтва, в центр особливої уваги потрапляє одне іибоке спостереження Ліста: "Данте знайшов свій відголосок в образотворчо/ мистецтві - у Орканья та Мікеланджело; може бути, що колись він знайде )го і в музиці якогось Бетховена майбутнього"1. Несподівано це припущення ало пророчим для самого Ліста. В жанрі фантазії-сонати була "закодована" ¡м'ять про велику бетховенську Sonata quasi una Fantasia, широко відому під іразно-поетичним епітетом "Місячна". Зв'язок лістівської ФантазГі'-сонати з осінньою є дійсно глибоким і проявляється на різних рівнях, аж до інтонаційних іалогій. Все це породжувалось своєрідною "пам'яттю серця" Ліста, для якого 'я Бетховен було святим. В "Місячній" Сонаті-фантазїї Ліст почув ччайдушний поклик туги за "безсмертною коханою", який заново пережив під іс читання "Божественної Комедії' і екстатично відтворив у Фантазм-сонаті. ;й поклик зазвучав у ній вже не з драматичним, як в бетховенській Іісячній", а з трагедійним пафосом і з силою іншого фантазійного ітовідчуття - лістівсько-романтичного, близького до дантового. Під впливом ожественної Комедії' у Ліста сформувався погляд на ту поетичну концепцію, а колись стала основою для бетховенської Сонати-фантазії №142.

Самобутність Фантазії-сонати Ф. Ліста пов'язується зі специфікою гпвського програмного методу, який відзначається вражаюче-чутливою, ембранною" музичною реакцією на поетичне джерело, у даному разі - "Бо-зственну Комедію". Фантазія-соната своєрідно відбиває значну частину її лософсько-космологічних проблем. Одна з них, антиномія "Пекло - Рай", пе-творюється на особливий ідейно-субстанційний фундамент музично-етичного замислу Фантазії-сонати.

Центральну частину глави становить цілісний аналіз Фантазії-сонати як мантичного відображення "Данте-теми". В плані композиції цього твору ізначається, що він є одночастинним і заснованим на синтезі двох контраст-іх формотворчих принципів - фантазійного і сонатного. При цьому опорною

1. Цит. в перекладі за: Лист Ф. К Гектору Берлиозу. Сан-Россоре, 2 октября 39 // Лист Ф. Избранные статьи. - М.: Госмузиздат. - 1959. - С. 159.

2. Може бути, що тому лістівський твір і став Фантазією-сонатою.

стає вільно розгорнута сонатна форма з крупномасштабно вступом, екс зицією без заключної партії, розробкою з великим ліричним епізодом і дз кальною репризою-кодою. Фантазія-соната розвивається в атмосфері особлк напруженості та акцентованого співчуття герою "Божественної Комедії". І зично-поетична концепція Фантазїї-сонати пов'язується з деякими провідні-філософськими проблемами поетичного джерела: зокрема, антитеза "Пеклі Рай" в музиці Ліста переростає в трагедійний конфлікт Долі і Людини.

Взаємозв'язки Фантазїї-сонати з іншими музичними п'єсами італійсь збірки "Років паломництва" досліджуються на рівні інтонаційного 3anoMflet ідеї Гімну. Кульмінацією розкриття цієї ідеї стає Побічна партія Фантазії-сона де гімн синтезується з магніфікатом і служить концепції Кохання. В раку відображення цієї великої теми Ліст поступово проводить ідею Мрії про наз жди втрачену Кохану - основоположну для і концепції "Божественної Комедії для бетховенської Сонати-фантазіі № 14. Ліст пропускає цю думку крізь ромі тичне загострення трагедійного відчуття розриву між Ідеальним та Дійсни болісно відображає в Фантазії-сонаті специфічну концепцію 'Трагедії Року".

Цю концепцію символічно відбиває тема-джерело ФантазГї-сонати, ді знаковій формі вперше натякається на конфлікт. Він тісно пов'язаний з т| гедійною сентенцією дантової Франчески, однієї з головних дійових осіб Пері кантики "Божественної Комедії” - "Пекла’’. Ідею "Злого Кохання" Ліст пропусі крізь своє романтичне світосприйняття та відбиває в трагедійному ріше конфлікту, - такому, де загибель героя, Поета, є єдиним способом наближеь до Ідеалу.

На цьому вищому концепційному рівні Фантазїї-сонати проявляєгьа глибокий взаємозв'язок з загальною поетичною ідеєю збірки Другого тс "Років паломництва". Це ідея Служіння Мистецтву та Коханню, релігійна у св основі, невід'ємна від Гімну та Магніфікату. В цій величній жанрої інтонаційній єдності Ліст узагальнює ідею Фантазії-сонати і пов'язує її з і кральною концепцією італійського тому "Років паломництва" та з "Божеств« ною Комедією" Данте Аліг'єрі.

Глава 3. Симфонія до "Божественної Комедії" Данте. Тут кс плексно досліджується шедевр ракурсу лістівського "прочитання" "Данте-тем Піднімаються питання про перспективу змого задуму цього твору, етапи йс здійснення. Особлива увага приділяється тій визначній ролі, яку зіграло пе[ бування Ліста на Україні та його знайомство з княгинею Кароліною Саі Вітгенштейн у відродженні концепції "Данте-симфонії", реалізованій вже у Вс марі. Акцентується те, яким суттєвим був вплив Р. Вагнера на розробку заду твору та його композицію. Стверджується думка про мудре рішення осганнь

са, двочастинна, стала відкритою до перспектив Третьої кантики "Божественні Комедії1' - "Рай". Всебічно обгрунтовується те, що саме глибина кондиційного взаємозв'язку, а не розходження з "Божественною Комедією", стала :новою своєрідності Симфонії. В її основі лежить музична форма, побудована істом по принципу чіткого співвідношення з поетичною програмою, джерелом утрої була, у даному випадку, "Божественна Комедія".

Симфонія аналізується цілісно, в ракурсі проблеми синтезу мистецтв та зовідної для поетичного джерела інтеграції музики і поезії. До такої інтеграції іст звертається вже на початку Симфонії, де послідовно експонуються два тонаційно-тематичних джерела твору. В зв'язку з першим із них, моно-згічною темою, звертається увага на доволі специфічну музичну форму -їріод особливої сгрофічно-терцинної структури, характерної для віршового ладу "Божественної Комедії". Не менш тісний взаємозв'язок з нею юспіджусться також і на рівні другої теми Симфонії, яка відбиває останню злісно-безнадійну строку дантового "Напису" над Входом до Пекла. Взагалі цзначається, що джерело концепції Симфонії пов'язане не тільки з ідеєю Пек), але й "Божественною Комедією" в цілому, яка спирається на віршовий зинцип "терцина - строка".

У взаємозв'язку з "Божественною Комедією" вивчаються оригінальні :обливості композиції, концепції, музичної драматургії "Данте-симфонії". Хоро-і трактовка Коди "Магніфікат" досліджується в аспекті деяких проявів течії Іециліансгва", зокрема, шанобливого ставлення до манери хорового письма злестріни. В цілому ж Кода "Данте-симфонії'" повністю відповідає анагогічному іісту "Божественної Комедїґ'.

На основі інтегративної музично-поетичної форми Симфонії ісвітлюється позиція самого композитора, його відношення до ідеалу та шля-його досягнення. Цей шлях співпадає з романтичною 'Трагедію Року", яка не кінчується разом із загибеллю героя, а переноситься в зовсім інші, космічні іміри. Конфлікт Долі і Людини в Симфонії гіперболізований, загострений, роздається з різними несподіваними переключеннями. Це впливає і на трактовку ювідних тем Симфонії: наприклад, друга з них стверджується одночасно і як гонаційно-тематичне джерело твору, і як лейттема - символ самого Року.

Рішення конфлікту Симфонії виноситься на філософсько-космологічний зень. Кожна частина твору наближається до розв'язки своїм музично-аматургічним шляхом: перша, "Inferno" - напружено, дуже активно, друга, urgatorio" - перенесеною в інший, медитативний вимір часу. На цьому рівні зв'язується конфлікт, що несподівано відбувається в Розробці другої частини імфонії, у розділі Фуги. Поступово, на шляху до розв'язки конфлікту, частини

"Inferno" i "Purgatorio" все більше віддаляються одна від одної, що наприкі твору блискуче підтверджує велику антиномію "Божественної Комедії' "Пекл Рай", а саме двочастинна композиція Симфонії сприймається як геніальна.

Закінчення. Тут узагальнюються результати, отримані у досліджеі підводяться підсумки. Найважливіші з них стверджують ідею про глибі єдність творчості та світоглядів Ліста і Данте. Підкреслюється те, що вплин' на становлення такої єдності, обумовило її принципову можливість. Відкри "Божественної Комедії" як цілісності трансцендентального порядку відбулі ще в епоху Відродження, а у ранній та середній періоди Романтизму отрим; своє естетично-філософське обгрунтування. В епоху Романтизму сформував глобальна концепція про погляди Данте на Мистецтво, яка і дотепер за. шається однією з найвпливовіших в дантології. Ця концепція полягала в то що аналогом Мистецтва Данте вважав Поезію, яка йде від самого Творця Його святого Слова. Велику ідею християнської Любові Данте відчував і розу як істину, яку треба обов'язково оспівувати, задля чого Поезія і Музика пови були возз'єднатися. Втілений у "Божественній Комедії" синтез двох мистеї став великою інтеграцією на релігійній основі.

Ліст, як і Данте, теж тяжів до синтезу музики і поезії. Цей синтез комі зитор розумів у найвищому, трансцендентальному значенні, у зв'язку з аі гогічним рівнем концепції "Божественної Комедії'. Цей твір вказав Ліспу особливий спосіб концепційного сходження до Ідеалу, що стало однією з осі-програмного методу композитора. Анагогічний параметр лістівської оцінки І та Ідеалу завжди перехрещувався з фактичним і був пов'язаний з конкретн відтворенням у музиці інтеграції з поезією. В інструментальних творах Ліс більшість яких мали узагальнено-філософічну програму, це завдання отримг особливо ускладнене вирішення.

Фантазія-соната "Після читання Данте" і "Данте-симфонія" - це творі доволі чіткими програмами. Ці твори, кожен по-своєму, звернені до "Дан теми", вони відображають її монументально. Специфіка заломлення останньо Фантазії-сонаті визначилась у зв'язку з такою особливістю процесу її створені як віддалення композитора від поетичного джерела - тексту "Божественної І медГГ'. Таким чином, Фантазія-соната стала, водночас, і відображенням деяк суттєвих рис твору Данте, і спрямованою подалі від нього, у широкі духові творчі простори. На рівні програми Фантазії-сонати це позначилося особлі/ яскраво - як фіксація однієї з узагальнених характеристик часу і внутріш спрямованість назви цього твору на перспективу виходу до ще більшого у: гальнення задуму композитора. Останнє реалізувалося включенням Фанта: сонати до альбому "Роки паломництва. Другий рік: Італія".

Саме у цьому альбомі Фантазія-соната вступила до сфери широких ду-овно-творчих контактів, що було обумовлене особливою фантазійністю цього вору, пов'язаною з таким жанровим типом "Божественної Комедії", як Видіння, іст дуже вільно трактував сувору структуру образної послідовності трьох кан-ик "Божественної Комедії'. Він стиснув цю структуру фактично в одну частину »антазії-сонати, зберігши при цьому космологічну філософічність концепції Божественної Комедії'.

Ліст відобразив у Фантазії-сонаті глобальну концепцію поетичного дже-ела, пов'язану з ідеєю Подвигу заради Кохання, і відтворив її в героїко-загедійному аспекті романтичної 'Трагедії Року". Скрізь усю Фантазію-сонату іст проніс глибоке відчуття туги за Коханням, що було пов'язано не тільки з зожественною Комедією", а з цілим рядом творів мистецтва, які надихнула юбов. Серед них були і Соната-фантазія № 14 Бетховена, і картина Рафаеля Заручини", і Сонети Петрарки, ... Духовне світло цих великих творів осіяло і антазію-сонату "Після читання Данте", яка стала однією з музичних перлин стівського альбому "Роки паломництва".

У зв'язку з цим відзначається, зокрема, інтонаційно-жанрова апеляція іт Побічної партії Фантазії-сонати до провідного наспіву першої п'єси алійської збірки - "Заручини". Тісний взаємозв'язок цих символічних за знанням тем скріпив музично-поетичну концепцію основної збірки Другого тому ’оків паломництва". У кожному з творів цього альбому Ліст особливо добразив інтонаційно-жанрові риси наспіву "Заручини".

В останньому номері збірки, Фантазії-сонаті "Після читання Данте", коментар узагальнив два принципово різних, специфічних для альбому підходи з втілення жанрово-інтонаційних особливостей наспіву п'єси "Заручини": пов-г трансформацію цих особливостей та максимальне наближення до них. Ці дходи проявляються в процесі своєрідної ланцюгової дії принципу монотема-ізму в основній частині Другого тому "Років паломництва". Цей своєрідний інцюг починається наспівом п’єси "Заручини", інтонації якого поступово пере-іються від одного номеру альбому до іншого, поки не досягають теми збічної партії Фантазії-сонати. Тут ланцюг замикається, а тому назва першої еси альбому - "Заручини" - сприймається як символічна.

Такий принцип поєднання музичних номерів глибоко пов'язаний з ідеєю інцюгового зв'язку строф "Божественної Комедії', філософічним фундаментом поемності. Все це дозволяє висловити гіпотезу про те, що в цьому альбомі зрмується нова музично-драматургічна трактовка сюїти, циклічність якої гегрується з поемністю особливого типу, створеного для втілення концепцій іагогічного рівня, до яких відносилася і сама ідея Паломництва.

Суттєві особливості поетики "Божественної КомедГї" були основополо; ними і для "Данте-симфонії". Вже на її початку утворюється величний обр "Божественної Комедії" - Книги. Двотемне джерело "Данте-симфонії" є спрям ваним до поетичного стилю твору та зверненням до сфери трансцендентальн го. В цій концепційній перспективі розвивається вся Симфонія. Підкреслюєтьс що її задум грунтується на фундаментальних ідеях трьох кантик "Божествень Комедії'. Найважливіші аспекти проблематики Симфонії пов'язані з глобальн ми питаннями про цілий світ і людську особистість, яка завойовує своє місце ньому.

Музична концепція і драматургія "Данте-симфонії" грунтується і конфлікті, який виростає з глобальної суперечності між Особистістю та Долеї Ліст, піднімаючи цю тему в музиці, виступає істинним послідовником Бетхов на, однак заломлює її в ракурсі, близькому "Божественній Комедії'. Творц< Долі, по Лісту і Данте, виступає не Людина, а Божественне Провидіння. Те саме акцентує і романтична "Трагедія Року" і, разом з нею, "Данте-симфоні; на концепційному макрорівні конфлікт залишається трансцендентальним. З ці вершин Симфонія уявляється величним монументом, створеним Лістом І честь Данте і "Божественної КомедГї".

Внутрішня музика твору Данте особливо впливає і на Симфонію. Канц на, псалом, гімн, магніфікат - усі ці високі жанри своєрідно відбилися в ні Жанр канцони виконує в Симфонії функцію узагальнення глобальної для "Б жественної Комедії' ідеї Лиха. Ліст зобразив цю ідею спираючись на досе відображення цієї теми в опері Россіні "Отелло", де натякається на аналог трагедійних доль Франчески і Дездемони. Ліст сприймав цю аналогію в ракуі: таких геніїв, як Россіні, Шекспір і Данте. Взагалі тема Лиха Франчески знайіш фундаментальне відображення в музиці Лісга і в мистецтві XIX століття.

В цілому вплив "Божественної Комедії" на світову культуру був кол сальним. Лісгівські Фантазія-соната "Після читання Данте" і "Данте-симфоні стали музичними шедеврами у сфері відображення "Данте-теми". Між Фа тазією-сонатою "Після читання Данте” і "Данте-симфонією" Ференца Лісга є б гато розбіжностей, але існує і дещо спільне. Це твори трагедійні, концепційі трансцендентальні, відбивають поетично-музичну інтеграцію " Божествен н КомедГГ та монументально "прочитують" "тему Данте".

В ракурсі її загальної величі відкривається перспектива можливого н прямку дослідження фундаментальної паралелі між творами Лісга по Данте і і Гете. Така перспектива є неосяжною, як і "Божественна Комедія", "Фауст" та лісгівські "прочитання".

Основні положення дисертації знайшли відображення в таких блікаціях:

Коваль А. Творческое мировоззрение Ф. Листа в контексте идей немецкого романтизма // Музыка западной Европы XVII - XIX веков: творчество, исполнительство, педагогика: Сб. науч. трудов. - Сумы: СГПИ им, А. С. Макаренко. - 1994. - С. 81-85.

Коваль А. Ф. Лист и "Божественная Комедия" Данте: становление творче-:ких взглядов композитора-романтика // Музыка западной Европы - классика и современность (творчество, исполнительство, педагогика): Сб. науч. грудов. - Киев: КГК им. П. И. Чайковского. - 1994. - С. 40-47.

Коваль А. Ференц Лист: творческое осмысление Данте и Гете (специфика $>илософско-художесгвенной интеграции контрастных тенденций в романтическом моностиле) И Проблемная аура Австро-Германского романтизма: Сб. науч. трудов. - Киев: Госконсерватория. - 1993. - С. 59-70.

<оваль А. Ф. Лист о взаимодействии музыки и литературы (к проблемам :интеза искусств) // Проблеми соціальних і гуманітарних наук. Матеріали наукової конференції. - Миколаїв: УДМТУ - МРЦСД. - 1996. - С. 41-44.

Коваль Г. О. Лісг і Данте: до проблеми синтезу мистецтв. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства спеціальністю 17.00.03 - Музичне мистецтво. - Національна музична акація України ім. П. І. Чайковського, Київ, 1998.

Дисертація присвячена "темі Данте" в творчості Ліста та проблемі синте-мистецтв. Вперше розроблена концепція "Данте-теми" в її романтичній мо-фкації, як одного з фундаментів творчості та світогляду Ф. Ліста. Розкриться ідея про виключно важливе значення "Божественної Комедії" для Ліста. >ри, присвячені їй, - Фантазія-соната "Після читання Данте" і "Данте-іфонія" - аналізуються цілісно, в ракурсі проблеми синтезу мистецтв, голов-■1 чином - музики і поезії. Специфіка лістівського відображення "Данте-теми" віджується на перехресті музикознавства і дантології.

Ключові слова: синтез, аналіз, мистецтво, поезія, музика, інтонація, мо-■ематизм, симфонія, фантазія, "poema sacra", дантологія, трансцендентність, трагедія, конфлікт.

Коваль А. А. Лист и Данте: к проблеме синтеза искусств. - Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата искусствоведения

по специальности 17.00.03. - Музыкальное искусство. - Национальная м' кальная академия Украины им. П. И. Чайковского, Киев, 1998.

Диссертация посвящена "теме Данте" в творчестве Листа и пробг синтеза искусств. Впервые разработана концепция "Данте-темы" в её рома1 ческой модификации, как одного из фундаментов творчества и мировоззре Ф. Листа. Раскрывается идея об исключительно важном значении "Божесп ной Комедии" для Листа. Произведения, посвящённые ей - Фантазия-cot "После чтения Данте" и "Данте-симфония" - анализируются целостно, в pai се проблемы синтеза искусств, главным образом - музыки и поэзии. Специ ка лисговского отражения "Данте-теми" исследуются на пересечении музк ведения и дантологии.

Ключевые слова: синтез, анализ, искусство, поэзия, музыка, интона! монотематизм, симфония, фантазия, "poema sacra", дантология, трансцен; тальность, трагедия, конфликт.

Koval Ann. Liszt and Dante: to the problem of Arts synthesis. Thesis candidate's of musical art degree by speciality 17.00.03 - Musical art. - Ukraii National P. Tchaikovsky Academy of Music. Kyiv, 1998.

The thesis is dedicated to the "Dante theme" in Liszt's works and to problem of Arts synthesis. For the first time the conception of "Dante theme worked out in the romantical modification, as one of the foundations of F. Li: works and outlook. The idea of exceptional meaning of "The Divine Comedy" Liszt is cleared. Phantasy-sonata "After reading Dante" and "Dante symphony” analysed in a wholeness and the aspect of the problem of Arts synthesis, me those - of Music and Poetry. F. Liszt's reflection of "Dante theme" is exami thoroughly the crossing of musicology and dantology in every detail.

The key words: synthesis, analyses, art, poetry, music, tc monothemetism, symphony, phantasy, "poema sacra", dantology, transcendenta tragedy, conflict.