автореферат диссертации по культурологии, специальность ВАК РФ 24.00.01
диссертация на тему: Особенности построения тренировочного процесса футболистов-ветеранов

Полный текст автореферата диссертации по теме "Особенности построения тренировочного процесса футболистов-ветеранов"

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

Перевозннк Володимир Іванович

УДК 796.092

ОСОБЛИВОСТІ ПОБУДОВИ ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ФУТБОЛІСТІВ-ВЕТЕРАНІВ

24.00.01 - Олімпійский і професійний спорт

АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту

Харків - 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківській державній академії фізичної культури, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.

Науковий керівник: доктор наук з фізичного виховання і спорту, професор

Мулик Вячеслав Володимирович

Харківська державна академія фізичної культури,

проректор з навчально-методичної роботи.

Офіційні опоиеытя: доктор біологічних наук, професор

Друзь Валерій Анатолійович

Харківська державна академія фізичної культури, професор кафедри біологічних основ фізичного виховання і спорту;

кандидат педагогічних наук, професор Шамардін Валерій Миколайович Дніпропетровський державний інститут фізичної культури і спорту, проректор з навчальної работа, завідуючий кафедрою спортивних ігор.

Провідна установа: Державний науково-дослідний інститут фізичної

культури і спорту, Державний комітет України з питань фізичної культури і спорту.

Захист відбудеться 11 червня 2004 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.862.01 у Харківській державній академії фізичної культури: м. Харків, вул. Клочківська, 99.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківської державної академії фізичної культури (61022, м. Харків, вул. Клочківська, 99).

Автореферат розіслано « 8 » травня 2004 року.

Вчений секретар /7

спеціалізованої вченої ради • В.С.Ашанін

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Актуальність роботи. Проблемам побудови багаторічної підготовки спортсменів присвячені фундаментальні праці М.Г. Озоліна, 1970; М.Я. Набатнікової, 1982; В.П. Філіна, 1987; В.М. Платанова, 1988, 1997; Л.В. Волкова, 1990, 1997; В.Г. Алабіна, 1993; К.П. Сахновського, 1997. У своїх роботах учені представляють багаторічну підготовку, що складається з 4 чи 5 етапів, останній з який завершується спортом вищих досягнень. В останні роки з’явилися роботи (Г.М. Арзютов, 2001; В.В. Мулик, 2002), у яких розглядається і подальша тренувальна і змагальна діяльність, тобто спорт ветеранів.

У багатьох видах спорту (легка атлетика, велоспорт, лижний спорт, спортивні ігри й ін.), у тому числі й у футболі, проводяться змагання серед ветеранів різного рівня, включаючи і чемпіонати континентів і світу. Проведено вже чотири чемпіонати світу з футболу серед вікових категорій спортсменів-ветеранів старше 35 і 45 років, у яких успішно брала участь і збірна команда України.

Стали традиційними міжнародні і республіканські турніри (Запоріжжя, Феодосія), а також регулярні обласні першості (Донецька, Харківська та інші області).

На матеріалі футболу виконана велика кількість дисертаційних робіт, у яких розглядається методика побудови тренувального процесу футболістів різних вікових груп: юних (Д.В. Чулибаєв, Е.В. Скоморохов, С.Ю. Тюленьков, 1986; К.П. Сах-новський, 1990), кваліфікованих (Ю.М. Арестов, М.А. Годік, 1980; С.И. Бондар, 1992; С.Ю. Тюленьков, 1998), жінок-футболісток (В.В. Соломонко, О.В. Соломонко, Г.А. Лисенчук, 1997; А. Зайцев, В. Левін, 2001).

У той же час наукових досліджень, що стосуються особливостей побудови тренувального процесу футболістів-ветеранів, немає.

Поряд з цим значна кількість футболістів не закінчують свою спортивну діяльність після 35 років, беручи участь у змаганнях команд ветеранів. Тому стає очевидним незакінченість багаторічного тренувального процесу, у зв'язку з чим виникає питання розробки системи підготовки футболістів-ветеранів.

З урахуванням цього науково-методичне обґрунтування, практична розробка і реалізація системи підготовки ветеранів-футболістів є актуальніш науковим напрямком у теорії і методиці побудови тренувального процесу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності зі Зведеним планом науково-дослідної роботи Державного комітету України з питань фізичної культури і спорту на 2001-2005 p.p. за гемою: 1.2.18 «Оптимізація навчально-тренувального процесу спортсменів різного віку і кваліфікації в спортивних іграх» (номер державної реєстрації 0101U006471).

Мета роботи: розробити науково-методичні основи побудови тренувального троцесу футболістів-ветеранів різних вікових груп.

Завдання роботи:

1. Здійснити аналіз сучасного стану системи побудови тренувального процесу :портсменів-ветеранів, визначити проблеми і методологію їхнього вирішення.

2. Виявити особливості функціонального стану організму і рівня фізичної тідготовленості футболістів-ветеранів різних вікових груп (35-40 років; 41-45 років; 16-55 років).

3. Провести порівняльний аналіз техніко-тактичних дій футболістів-ветеранів з урахуванням рівня функціонального стану організму і фізичної підготовленості.

4. Розробити проірами тренувального процесу ветеранів-футболістів різних вікових груп, експериментально перевірити їх ефективність і впровадити в практику спортивної діяльності.

Об'єкт досліджень - тренувальний процес футболістів-ветеранів.

Предмет досліджень - програми побудови тренувального процесу фуг-болісгів-ветеранів різних вікових груп.

Методологія досліджень базувалася на системному підході, що включає інтеграцію науково-методичних основ:

- побудови тренувального процесу, що враховує послідовність і взаємозв'язок основних сторін підготовленості (М.Г. Озолін, 1970; Л.П. Матвєєв, 1977; В.М. Платонов, 1980,1987, 1997; Л.В. Волков, 1990,1997);

- теорії функціональних систем (П.К. Анохін, 1975);

- вікових змін у функціонуванні систем організму (М.А. Фомін, 1986; B.C. Міщенко,1990; Дж.Х. Уілмор, Д.Л. Костілл, 1997);

- стомлення, відновлення й адаптації організму до фізичних навантажень, облік яких необхідний при побудові тренувального процесу футболістів (М.Я. Горкін, 1962; Н.В. Зімкін, 1970; Ф.З. Меерсон, 1986; В.Д. Моногаров, 1986; М.Г. Пшеннікова, 1986; В.М. Платонов, 1988);

- довгострокового впливу великих тренувальних і змагальних навантажень на організм спортсменів (В.К. Бальсевич, В.А. Запорожанов, 1987);

- спортивного довголіття (Г.М. Арзютов, 2001; В.В. Мулик, 2002).

Методи дослідження. Вибір методів визначався завданнями та існуючими

вимогами до проведення педагогічних досліджень. Були використані методи теоретичного аналізу й узагальнення науково-методичної літератури; педагогічні методи дослідження; медико-біологічні методи досліджень: методи математичної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступному: ’

- уперше визначений оптимальний режим тренувальних занять для футболістів-ветеранів різних вікових груп;

- виявлено особливості функціонального стану організму футболістів-ветеранів 35 років і більше;

- визначено рівень розвитку фізичних якостей футболістів різних вікових груг (35-40 років; 41-45 років; 46-55 років);

- виявлено кореляційну залежність між показниками функціонального стан) організму, рівня розвитку фізичних якостей, кількісними і якісними показникам» техніко-тактичних дій футболістів-ветеранів різного віку;

- розроблено зміст тренувальних занять, що передбачає комплекси} підтримку рівня рухових якостей у футболістів-ветеранів;

- виявлено різницю функціональної, фізичної і техніко-тактично' підготовленості футболістів-ветеранів різного віку.

Практичне значення отриманих результатів полягає в можливості широкого використання теоретичних положень дисертації, що стосуються спорту ветеранії і запропонованих методичних розробок у процесі спортивної підготовки.

з

Фактичний матеріал, висновки і практичні рекомендації, отримані в результаті досліджень, можуть використовуватися при роботі з ветеранамн-футболістами, а також при читанні лекцій з теорії спорту і футболу у вузах спортивного профілю.

Особистий внесок здобувана полягає в постановці проблеми, визначенні мети і задач досліджень, а також методичних підходів для їхнього вирішення. Автор безпосередньо брав участь у тренувальному процесі (як тренер і гравець) і проведенні досліджень, що дало можливість повного мірою вивчити проблему підготовки ветеранів у футболі.

У розробці окремих фрагментів досліджень брали участь студенти-дипломники. У спільних публікаціях здобувачу належить пріоритет в організації, проведенні та аналізі результатів досліджень.

Апробація результатів досліджепь дисертації здійснювалася в процесі практичної підготовки футболістів-ветеранів команд «Металіст» і «АВЕК» м. Харків, «Авангард» м. Дергачі, що брали участь у республіканській і обласній першостях, а також у виді викладу теорії на II, III, IV і V Міжнародних наукових конференціях студентів, аспірантів і молодих викладачів вищих навчальних закладів «Фізична культура, спорт та здоров'я» (2000, 2001, 2002, 2003 p.p., и. Харків), у доповідях на обласних курсах підвищення кваліфікації тренерів з футболу (2000, 2001, 2002, 2003 p.p., м. Харків).

Висновки і практичні рекомендації впроваджені в тренувальний процес футболістів-ветеранів і навчальний процес Харківської державної академії фізичної культури, про що свідчать представлені акти впровадження.

Публікації. Здобувачем опубліковано 12 робіт за темою дисертації, з яких 5 статей у виданнях, затверджених ВАК України, 4 навчально-методичних рекомендацій у співавторстві, 3 статті і тези в збірниках наукових праць.

Структура й обсяг дисертаційної роботи. Робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку джерел, додатків і актів упровадження. Викладена на 209 л-орінках тексту, ілюстрована 90 таблицями і 15 малюнками. У бібліографії приведено 246 джерел, з них 23 іноземні публікації. *

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

. У вступі обгрунтована актуальність досліджуваної проблеми, визначено мету, здачі, об'єкт, предмет і методологію досліджень; показаний зв'язок дослідження з їауковими темами; розкриті наукова новизна і практична значимість, особистий знесок здобувача; представлена сфера апробації результатів дослідження і кількість іублікацій, структура та обсяг дисертації.

У першому розділі «Стан і перспективи розвитку спорту ветеранів у футболі» троаналізовані й узагальнені наукові праці, присвячені віковим змінам функцій і систем організму людини, впливу фізичних вправ на функціонування систем організму і регулюванню режимів рухової діяльності людей у зрілому віці. Представлено характеристику видів підготовленості футболістів і узагальнені дані побудови тренувального процесу ї різних структурних утвореннях річної підготовки.

Аналіз спеціальних літературних джерел і узагальнення досвіду тренувальної шльносгі футболістів-ветеранів дозволили визначити методологію досліджень, в

якій необхідною умовою при побудові тренувального процесу є збереження спортивного довголіття й активної рухової діяльності.

У другому розділі «Методи й організація досліджень» представлений комплекс методів, які використовуються в спортивній науці: методи теоретичного аналізу й узагальнення науково-методичної літератури; педагогічні методи досліджень (інтерв'ювання й опитування футболістів-ветеранів, педагогічні спостереження, контроль змагальної діяльності, спеціальні педагогічні іспити й експерименти); медико-біологічні методи досліджень (частота серцевих скорочень, артеріальний тиск, електрокардіографія, антропометрія); методи математичної статистики.

Методологія досліджень передбачала поетапність педагогічних експериментів Дослідженій проводилися на фуіболістах-ветеранах трьох вікових груп (І група - 35-4С років; II група 41-45 років; Ш група - 46-55 років) протягом 1988-2004 p.p. Основне частина досліджень здійснювалася під час спеціальних тестувань, проведених у м. Харкові в лабораторних і польових умовах.

На першому етапі (1988-1992 р.м.) відбувалося формування предмете досліджень. У ці роки нами проводилися спостереження за тренувальною і змагальною діяльністю гравців команд майстрів «Металіст» м. Харків, «ОСКОЛх м. Куп’янськ і команд футболістів-ветеранів, що беруть участь у першості Харківської області «Авангард» Дергачі і «Авангард» Мерефа, які були провідними в даній першості.

На другому етапі (1993-2000 p.p.) дослідження були присвячені виявленнк вікових змін фізичної, функціональної і техніко-такгачної підготовленості фут-болістів-ветеранів. Дослідження проводилися на футболісгах-ветеранах у трьол вікових групах. У старшій групі (46-55 років) дослідження охоплювали чотири вікові періоди: до 35 років (у період активних занять), 35-40 років, 41-45 років і 4655 років. У віковій групі 41-45 років дослідження проводилися в період їхнього виступу в комаїщах майстрів, у 35-40 років і 41-45 років. У групі ветеранів спорту 35-4С років дослідження здійснювалися в період завершення активних занять футболом.

Дослідження (2001-2004 р.м.) були спрямовані на розробку системі підготовки в різних структурних утвореннях (макро-, мезо-, і мікроциклах) футболістів-ветеранів різного віку й експериментальне виявлення. їхньої ефективності. 2 цією метою проводилися три серії досліджень за участю експериментальних груп складених з 10 чоловік у кожній з них. У цей же період здійснювалося теоретичне математичне і прикладне узагальнення результатів, а також систематизувалися показники всіх експериментів. На підставі досліджень розроблені програми, засоби : методи підтримки фізичної і функціональної підготовленості, а також виявлене взаємозв'язок їх із техніко-тактичними діями футболістів-ветеранів різних віковш ФУП.

У третьому розділі «Дослідження основних сторін підготовленості футболістів-ветеранів різного віку» проведена порівняльна характеристик; функціональних показників, рівня прояву фізичних якостей і техніко-тактичних діі футболістів-ветеранів у різні вікові періоди.

Виявлено, що протягом досліджуваних вікових періодів змінюються показники функціонального стану організму футболістів-ветеранів (рис. 1).

Так, показники стану серцево-судинної системи футболі стів-ветеранів знижуються після активних виступів у змаганнях, починаючи з 35-40 років, однак достовірні зрушення (р<0,05) відбуваються у віці після 41 року.

Найбільші зміни відзначені в даних ЧСС (35-40 років - ^-2,99, р<0,05; 41-45 років - 12=4,55, р<0,01; 46-55 років - Із=5,15, р<0,001), АТ сист. (^=2,77, р<0,05; 12=3,94; і3-4,45; р<0,01), АНАМЄ (1,=2,90, р<0,05; Ь=3,71; 13=4,19; р<0,01) і АМЄ (1,=3,44; 12=4,40; Ь=4,57; р<0,01).

Зростово-вагові показішки футболістів-ветеранів мають достовірні (р<0,05) зміни в частині ваги тіла спортсменів, що підвищується стосовно оптимального: у 35-40 років (1=2,44, р<0,05), 41-45 років (1=2,95, р<0,05) і 46-55 років (1=2,38, р<0,05); у той же час зріст ветеранів вірогідно (р>0,05) не зменшується.

Установлено закономірність зниження рівня показників фізичних якостей у різні періоди спорту ветеранів (рис. 2). Результати тестування показали, що після припинення активних занять футболом, поступово знижується рівень фізичних якостей, однак у досліджуваних вікових періодах він відбувається нерівномірно.

У перший віковий період (35-40 років) значно знижуються результати, пов’язані з проявом швидкісно-силових якостей (р<0,05) і спеціальної швидкісної витривалості (р<0,01), що більшою мірою обумовлюється припиненням активної тренувальної діяльності і різким збільшенням маси тіла спортсменів. Проведений кореляційний аналіз також показує тісний взаємозв'язок ваги тіла і показників стрибка в довжину (гі), висоту (г2) і п’ятикратного (г3), а також бігу па 200 м (Г4) (г,=-0,59; іу=-0,60; г3=-0,75; г4=0,56).

Виявлено зниження результатів у віковому періоді 41-45 років у порівнянні з попереднім (35-40 років) в стрибку у висоту з місця (р<0,05), у той час як в інших показниках вони вірогідно не значні (р>0,05). У той же час відзначена кореляційна залежність між окремими показниками фізичної підготовленості і даними тестів функціонального стану організму футболістів-ветеранів.

Негативна кореляційна залежність установлена між частотою серцевих скорочень і бігом на дистанції 30 м (г=-0,63) і 200 м (г=-0,58), а також діастолічним артеріальним тиском і біговими тестами - тестом Купера (г=-0,55) і бігом на 200 м (г=-0,72), анаеробною метаболічною ємністю серцевого м'яза і бігом на 30 м (г=-0,55) і 200 м (г=-0,64). Середню кореляційну залежність також мають показники сістолічного артеріального тиску і тестів із виявом швидкісно-силових якостей -бігу на ЗО м (г=0,63) і п'ятикратного стрибка (г=0,61). Аеробна метаболічна ємність серця має тісний взаємозв'язок з тестом Купера (г=0,64).

Результати старшої вікової групи (46-55 років) вірогідно не змінилися (р<0,05) стосовно попереднього тесіуванпя (41-45 років), що може свідчігпі про стабілізацію рівня прояву рухових якосгей.

Зміни в показниках функціонального стану серцево-судинної системи спричинили за собою і погіршення результатів тестування рівня прояву фізичних якостей. Частота серцевих скороченьмає середній кореляційний зв’язок з бігом на ЗО м (г=-0,60) і на 200 м (г=-0,63); сістолічний артеріальний тиск із бігом на ЗО м (г=0,57), п’ятикратним стрибком (г-0,54) і бігом на 200 м (г=0,59); діастолічний артеріальний тиск із тестом Купера (г=-0,67); анаеробна метаболічна ємність серця з

Рис. 1. Числові значення ^критерію і достовірні рівні (р) зміни показників функціонального стану футболістів-ветеранів 46-55 років

у період активних занять і на етапах спорту ветеранів (п = 10)

94

9

8.5 -8

7.5 7

6.5

6 -

5.5 -5

4.5 • 4 -

3.5 -З ■

2.5 -2 -

1.5 • 1

0,5 ■ 0

р<0,001

р<0,01

р<0,05

-ПЗПш

ІІ

до 3 5 ¡35-40

35-40 і 41-45

41-45 і 46-55

до 35 і 41-45

1 35-40 і 46-55 Г

до 35 і 46-55

□ тест Купера

Обіг 30 м

Вбіг 200 м

И стрибки у довжину

□ стрибки у висоту

0 п'ятикратний стрибок

Вік

Рис. 2. Числові значення І-критерію і достовірні рівні (р) зміни рівня вияву фізичних якостей у футболістів-ветеранів 46-55 років

у період активних занять на етапах спорту ветеранів (п=10)

бігом на ЗО м (г=-0,65), стрибком у довжину (т=-0,64) і бігом на 200 м (г=-0,53); ае робна метаболічна ємність з тестом Кулера (г=0,65) і бігом на 200 м (г=-0,50). Кріл цього результати педагогічного тестування фізичних якостей в усі вікові періоди ко релюють з вагою тіла спортсменів-ветеранів, яка підвищується особливо відразу я після закінчення активної тренувальної діяльності, що позначається на зниженні ре зультатів тестування рухових якостей. Таким чином, нами встановлено, що зміні функціонального стану футболістів-вегеранів спричиняє зниження рівня прояву фізичних якостей.

Основою змагальної діяльності в командних ігрових видах спорту є техніко тактичні дії, тому фахівці футболу велику увагу приділяють визначенню їхньоп кількісного і якісного показників (С.Г. Бакшин, 1987; Н.В. Яружний, 1993).

У проведених нами дослідженнях техніко-тактичних дій установлені ї; кількісні і якісні зміни в залежності від віку футболістів-вегеранів (рис. 3). Так, і основних компонентах технічних прийомів спостерігається тенденція до зниженні кількісних і якісних показників, що вказує на погіршення динаміки ігрово діяльності.

У першому віковому періоді спорту ветеранів (35-40 років) вірогідш збільшується кількість передач «поперек» (р<0,05), у той же час відзначається не значне збільшення помилок при передачах «вперед» (р>0,05). В інших компонента; техніки достовірних змін не виявлено (р>0,05). Даному віковому періоду властиві кореляційна залежність показників, що характеризують зниження фізичних якостей переважно швидкісно-силового характеру, і тестів, які відображають функціональний стан серцево-судинної системи з техніко-тактичними діями, щ< обумовлюють їхні кількісні параметри.

У футболістів-ветеранів у 41-45 років вірогідно зменшується кількість переда1 м’яча «вперед» (р<0,05) за рахунок збільшення передач «поперек» (р<0,01), зни жується і кількість обведень і прийомів м’яча (р<0,05). Поряд з цим у даний віковиі період збільшується кількість помилок при передачах «вперед» і «поперек», а тако> у прийомі м’яча і* якості «обведення» (р<0,01). Кореляційна залежність тестів, щі характеризують прояв фізичних якостей, а також тестів, що відображают функціональний стан серцево-судинної системи, переважно виражена в збільшенн кількості помилок.при виконанні техніко-тактичних дій футболістів-ветеранів.

Вірогідно більш значне зниження досліджуваних показників відзначено ; футболістів-ветеранів у віці 46-55 років. У порівнянні з вихідними даними, отрима ними під час активних занять, зменшилася кількість передач «вперед» (р<0,01) «поперек» (р<0,05), при цьому знизилася їхня якість (р<0,05), скоротилася кількіст прийомів м’яча (р<0,001) і збільшилася кількість помилок (р<0,01), а також на за гальному зниженні кількості «обведення» (1=2,04; р>0,05) збільшилася кількість по милок при їхньому виконанні (р<0,01). Аналіз також показує збільшення коре ляційної залежності тестів, що відображають фізичну підготовленість функціональний стан серцево-судинної системи футболістів-ветеранів 46-55 років кількістю помилок, які виникають при передачах «вперед» і прийомах м’яча. Дай положення свідчить про те, що зниження фізичних і функціональних можливосте негативно позначається на атакуючому потенціалі футболістів-ветеранів.

5,5

5

4,5

4

3,5

З

2,5

2

1,5

1

0,5

О

Рис. 3. Числові значення І-критсрію і достовірні рівні (р) зміни показників ігрової діяльності футболістів-ветеранів 46-55 років

у період активних занять і на етапах спорту ветеранів (п=10)

У четвертому розділі «Планування тренувального процесу футболістів-ветеранів різного віку» представлене обгрунтування тренувальних програм мікроциклів і занять, спрямованих на підтримку рівня прояву рухових якостей ) футболістів-ветеранів різного віку.

Для визначення оптимального режиму тренувань у тижневому мікроцикл змагального періоду нами проводилися дослідження на футболістах-ветерана? трьох вікових груп (35-40 років; 41-45 років; 46-55 років) протягом трьох мезо-циклів, кожний з яких містить чотири мікроцикли.

У першому мезоциклі тренування складалися з двох занять на тиждень, у дру гому - із трьох, у третьому - з чотирьох. До початку досліджень було проведене контрольне тестування на визначення рівня прояву фізичних якостей і стан) функціональної системи організму футболістів-ветеранів, а потім, після наступнії:» мезоциклів, іспити повторювалися. У якості тестів використовувалися загально прийняті у футболі вправи, що відображають спеціальну фізичну підготовленість Крім цього постійно (щодня) проводився контроль за самопочуттям футболістів з; допомогою ведення щоденника самоконтролю, у якому фіксуватися - ЧСС, сон апетит, бажання тренуватися, характеристика реакції організму на фізичні наванта ження. Усі тренувальні заняття складалися з традиційної розминки, двосторонньо гри і заключної частини, що є загальноприйнятим у тренуванні футболістів ветеранів. Тривалість заняття складала 90 хвилин.

Результати тестування футболістів-ветеранів 35-40 років показали, що прі дворазових тренуваннях у тижневому мікроциклі вірогідно знижуються результаті всіх тестів рівня прояву фізичних якостей, використаних у дослідженнях, що мож< свідчити про недостатню кількість тренувальних впливів на функціональну систем} футболістів; триразові тренування за багатьма показниками приводять до повторен ня вихідних результатів, а в окремих тестах (біг на 30 м і 200 м, стрибки в довжину : місця) і перевершують; збільшення кількості тренувань до чотирьох у тижневою мікроциклі позитивно впливає на поліпшення переважно результатів тестів пов'язаних з бігом (тест Купера, біг на ЗО і' 200м) і окремих стрибкових впраї (п'ятикратний стрибок, стрибок у довжину з місця). Так само після першого мезо циклу на 9,7 ум.од. зменшилися середньо групові показники аеробної метаболічно ємності серця (р<0,05), у той час як анаеробна продуктивність серцевого м'яза ско ротилася на 4,5 ум.од. (р>0,05). Збільшення кількості тренувальних занять до трьо; на тиждень привело до достовірного (р<0,05) підвищення як анаеробної, так і аероб ної складових метаболізму серця в порівнянні з попереднім мезоциклом. Наступниі мезоцикл, у якому збільшилася кількість тренувань до чотирьох, вплинув на по дальше підвищення показників аеробної метаболічної ємності серцевого м'яз; (р<0,05), у той час як анаеробна складова має тенденцію зниження (р>0,05).

Таким чином, проведені дослідження показують, що для підтримки рівні фізичних якостей і функціонального стану організму у футболістів-ветеранів першо вікової групи (35-40 років) необхідні чотириразові тренувальні заняття в тижневому мікроциклі, крім календарної гри. Це дає можливість перед кожним тренувальнії» заняттям мати позитивні «сліди» від попередніх, що є гарною передумовою адап тації до наступних фізичних навантажень.

У футболістів-ветеранів 41-45 років відзначена та ж закономірність зміни результатів тестування, що була відзначена у спортсменів першої групи (35-40 років). У бігу на 30 м гірші результати показані при чотирьох тренуваннях на тиждень (р<0,05). Це може свідчити про те, що швидкісні якості меншою мірою виявляються при чотириразовому тренувальному режимі, який створює стан утоми, на фоні якої падає швидкість.

Результати бігу на 200 м, який вимагає прояву швидкісної витривалості, виявилися найбільш низькими при дворазових заняттях на тиждень у порівнянні з іншими тренувальними режимами (р<0,05). У той же час результати тесту Купера вірогідно знизилися після першого мезощіклу стосовно вихідного (р<0,05), а поліпшення їх відбулося після другого і третього мезоциклів тільки в порівнянні з першим мезоциклом (р<0,05). Разом з тим, після другого мезоциклу вони повертаються до вихідного і навіть перевершують їх (р>0,05). Збільшення тренувальних занять до чотирьох у тижневому мікроциклі не дозволило надалі підвищити результати стрибкових тестувань (р>0,05), що може свідчити про рівнозначний вплив три- і чотириразових тренувань для підтримки або ж підвищення рівня фізичних якостей футболістів-ветеранів 41-45 років.

Тестування впливу тренувальних навантажень на функціональну систему організму футболістів-ветеранів середньої вікової групи виявило, що найбільш підтримуючим фізичним навантаженням для роботи серцевого м’яза є триразовий тренувальний режим. Протікання метаболічних процесів, що відбуваються в організмі спортсменів-ветеранів, у визначеній мірі змінюється під впливом тренувальних навантажень. Так, зниження анаеробної метаболічної ємності серця має тенденцію до підвищення після дво- і триразових тренувань у тижневому мікроциклі (р>0,05), у той час як у мезоциклі з використанням чотирьох тренувань вірогідно погіршилися показники АНАМЄ в порівнянні з іншими тренувальними режимами (р<0,05). Аеробна метаболічна ємність серцевого м’яза футболістів-ветеранів навпаки вірогідно підвищується в залежності від кількості тренувань (р<0,05).

' Таким чином, використання різних тренувальних режимів у футболістів-ветеранів 41-45 років показує, що найбільш доцільними в змагальному періоді є триразові, а в базових мезоциклах підготовчого періоду - чотириразові тренувальні заняття в тижневому мікроциклі. Даний режим дозволяє підтримувати необхідний рівень прояву фізичних якостей, а також не допускати стомлення, яке накопичується, що дуже важливо в спорті ветеранів.

У футболістів-ветеранів 46-55 років після першого мезоциклу, у тренувальному процесі якого використовувалися два тренувальних заняття на тиждень, не відзначено достовірних змін у жодному з тестів, які відображають рівень прояву фізичних якостей (р>0,05). У результаті застосування другого мезоциклу з трьома тренувальними заняттями на тиждень також не виявлено достовірних змін (р>0,05), як стосовно вихідних результатів, так і даним, отриманим після першого етапу експерименту. Однак намітилася певна тенденція до підвищення результатів тестів, що відображають фізичну підготовленість футболістів, пов’язану з проявом витривалості (тест Купера, біг 200 м) і швидкісно-силових якостей (п’ятикратний стрибок, стрибки в довжину і висоту з місця). У той же час трохи погіршилися результати у прояві швидкості (біг 30 м).

Фізичні навантаження, отримані футболістами-ветеранамн 46-55 років в ре зультаті використання чотирьох занять у тижневому мікроциклі, завдали гнітючо дії на рівень прояву рухових якостей. Так, у порівнянні з вихідними, вірогідні (р<0,05) погіршилися результати тесту Купера, бігу на ЗО м і 200 м. Результати ци: тестів знизилися також і в порівнянні з показаними футболістів після другого мезо циклу (р<0,05). У тестах із застосуванням стрибків вірогідно погіршилися результа ти після третього мезоциклу в порівнянні з даними другого мезоциклу з триразови ми тренувальними заняттями в тижневому мікроциклі (р<0,05).

Результати тестування функціонального стану серцево-судинної системи фут болістів-ветеранів у старшій віковій групі показали, що для підтримки рівн; фізичних якостей найбільш оптимальними є два тренувальні заняття в тижневом; мікроциклі, крім календарної гри. Так, частота серцевих скорочень у спокої післ: першого мезоциклу склала 65,8 ударів за хвилину, у той час, як після третього мезо циклу вона підвищилася на 3,4 удари за хвилину (р<0,05). Артеріальний тиск у фут болістів-ветеранів у мезоциклі з чотирма тренувальними заняттями на тиждень та кож підвищився стосовно результатів після першого тренувального мезоцикл; (р<0,05). Анаеробна і аеробна метаболічна ємність серцевого м’яза вірогідно змен шилася (р<0,05) після третього мезоциклу в порівнянні з даними інших мезоциклів Дані зміни показників серцево-судинної системи футболістів-ветеранів 46-55 рокії свідчать про те, що чотириразові тренувальні заняття більш істотно впливають ні організм спортсменів і приводять до стану стомлення. Тому найбільш оптимальній варіантом для футболістів-ветеранів старшого віку є 2-3 тренування в тижневом; мікроциклі, крім однієї календарної гри. Збільшення кількості тренувальних заняп буде негативно впливати на функціональну систему організму футболістів-ветеранії старшої вікової групи, що спричинить за собою зниження рівня прояву фізички; якостей і появи стану перетренованості.

Дуже важливим у тренувальному процесі епортсменів-встеранів є підгримк; визначеного рівня розвитку фізичних якостей, що є основою при виконанні змагаль них вправ. Дослідженнями встановлено, що зниження рівня прояву фізичних яко стей - аеробної і швидкісної витривалості, швидкості, швидкісно-силових якостей -спричиняє погіршення якості виконання технічних прийомів і тактики їхнього за стосування. Тому під час проведення тренувальних занять необхідно приділяті особливу увагу підтримці такого рівня розвитку фізичних якостей, який дозволиті повною мірою ефективно застосовувати всі технічні елементи гри у футболі.

Проведений аналіз тренувальної діяльності футболістів-ветеранів (анкетуван ня, опитування) дозволив нам виявити, що для підтримки необхідного рівня розвит ку фізичних якостей використовуються два основних варіанти побудови занять Перший складається з включення в тренувальний цикл окремих занять із загально фізичної підготовки: переважно тривалий біг (40-50 хвилин), спеціальні бігові стрибкові вправи, вправи силового характеру та інші тренувальні засоби загально розвиваючого характеру. Другий передбачає введення в кожне заняття, у підготовч; її частину, вправ, спрямованих як на розминку, так і на розвиток фізичних якостей Крім цього в заключній частині заняття футболістами-ветеранами використовують ся також вправи силового характеру і вправи для розвитку гнучкості.

Для визначення ефективності використання різних варіантів підтримки рівня прояву рухових якостей нами проведені дослідження в трьох вікових групах: 35-40 років; 41-45 років; 46-55 років, по 10 чоловік у кожній. У цих групах протягом першого мезоциклу в тренувальних заняттях у підготовчій і заключній частині застосовувався комплекс вправ, спрямованих на підтримку необхідного рівня фізичних якостей. У другому мезоциклі виділялося одне тренувальне заняття в тижневому мікроциклі, спрямоване на підтримку рівня розвитку фізичних якостей. До початку експерименту і після закінчення кожного мезоциклу нами було проведене тестування, результати якого піддягали математичній обробці.

Результати дослідження показали, що для підтримки необхідного рівня фізичних якостей у футболістів-ветеранів можуть використовуватися різні варіанти, основними з який є як окремо плановані тренувальні заняття, так і заняття із застосуванням спеціально спрямованих вправ. Використання кожного з них залежить від віку спортсменів, розвитку фізичних якостей, періоду річної підготовки та ін.

Так, футболістам-ветеранам першої (35-40 років) і другої (41-45 років) вікових груп для розвитку видів витривалості доцільно використовувати окремі тренувальні заняття в тижневому мікроциклі. Оскільки розвиток витривалості є однією з основних задач підготовчого періоду, то саме в цей період варто виділяти спеціальні заняття із загаль-нофізичної підготовки. Окремі тренувальні заняття в основному необхідно використовувати для розвитку фізичних якостей, що вимагають прояву видів витривалості, як аеробної, так і анаеробно-аеробної спрямованості. Ці заняття ефективно застосовувати насамперед у підготовчому періоді, а також в окремих мікроциклах змагального періоду, коли необхідно підвищиш рівень загальної фізичної працездатності.

Для футболістів-ветеранів старшої вікової групи (46-55 років) не доцільно виділяти окремі тренувальні заняття для підтримки рівня розвитку рухових якостей.

Вправи швидкісно-силового характеру необхідно використовувати футболістам-ветеранам усіх вікових періодів у підготовчій частині тренувальних занять, у якій можна застосовувати спеціальні бігові і стрибкові вправи, які сприяють підтримці рівня їхнього’прояву в ігровій діяльності. •

У п'ятому розділі «Аналіз і узагальнення результатів досліджень» представлені результати визначення кореляційної залежності рівня прояву рухових якостей, функціонального стану організму і техніко-тактичних дій футболістів-ветеранів різних вікових груп.

Виявлено, що в перші роки спорту ветеранів (35-40 років) існує тісний взаємозв’язок між показниками: вага тіла і п'ятикратний стрибок (г—0,68); АНАМЄ і біг 200 м (г=-0,68); АМЄ і тест Купера (г=0,68); «обведення» і біг 200 м (і=0,67); помилки при «обведенні» і біг 200 м (г=0,68); тест Купера і помилки при прийомі м'яча (г=-0,70).

У футболістів-ветеранів 41-45 років сильна кореляційна залежність виявлена між даними досліджень: тест Купера і АМЄ (г=0,74); біг ЗО м і АНАМЄ (т—-0,75); біг 200 м і АНАМЄ (г=-0,74), і АТ діаст. (р=-0,72); стрибок у висоту і вага тіла (г=-0,68); біг 30 м і помилки при «обведенні» (г=0,69).

Особливості кореляційної залежності техніко-тактичних дій від рівня розвитку фізичних якостей і функціонального стану футболістів-ветеранів 46-55 років представлені на рис. 4, на якому видно, що в даній віковій групі більш виражена кореляційна залежність техніко-тактичних дій від функціональних можливостей ор-

ганізму спортсменів. Особливо простежується взаємозв’язок помилок при виконанн передач, «обведенні» і прийомі м’яча, від аеробної метаболічної ємності серцевогс м’яза. Це свідчить про те, що на фоні зниження працездатності футболістами допускається більше помилок при виконанні техніко-тактичних прийомів.

Таким чином, очевидно, що зниження кількості і якості техніко-тактичних дії; футболістами-ветеранами тісно взаємопов’зане з рівнем прояву рухових якостей : станом функціонування систем організму.

Рис. 4. Кореляційні зв'язки техніко-тактичних дій і показників функціонального стану і тестів рівня прояву фізичних якостей футболістів ветеранії

46-55 років

Умовні позначки: 1-предачі вперед, 2-предачі назад, 3-передачі поперек 4-помилки при передачах вперед, 5-помшгки при передачах назад, 6-помилки прі передачах поперек, 7-обведення, 8-помилки при’обведенні, 9-прийом м’яча 10-помилки при прийомі м’яча, 11-тест Купера, 12-біг 30м, 13-стрибок у довжину: місця, 14-п’ятикратний стрибок, 15-біг 200м, 16-стрибок у висоту з місця, 17-вага 18-.ЧСС, 19-АД сіст., 20-АД діаст., 21-АНАМЄ, 22-АМЄ

ВИСНОВКИ

1. Аналіз літературних джерел і узагальнення практичного досвіду тренування футболістів-ветеранів виявили відсутність наукових розробок, які стосуються побудови тренувального процесу з урахуванням вікових змін функціонального стан} організму спортсменів, що дозволило визначити методологію досліджень, заснован} на обліку: послідовності і взаємозв’язку основних сторін підготовленості; теорї функціональних систем; закономірностей процесів стомлення, відновлення й адаптації організму до фізичних навантажень; довгострокового впливу великих тренувальних і змагальних навантажень на організм спортсменів; спортивного довголіття.

2. Проведені Педагогічні ДОСЛІДЖеННЯ ДОЗВОЛИЛИ ВИЯВИТИ, ЩО ПІСЛ5

закінчення активних виступів у спорті багато хто з футболістів (75-80%) не припиняють тренувальну і змагальну діяльність, при цьому кількість спортивних занять нг

тиждень складає від 2 до 5, тривалістю 70-90 хвилин. Поряд з цим респонденти відзначають, що на заняттях, в основному, використовується ігрове двостороннє тренування, яке не дає можливості підтримувати необхідний рівень розвитку фізичних якостей, що після 41 року приводить до різкого зігиження спеціальної фізичної працездатності, для підтримки якої вимагаються розробки адаптованої методики тренування з урахуванням віку футболістів-ветеранів.

3. Функціональний стан організму футболістів-ветеранів знижується після активних виступів у спорті нерівномірно. Найбільші зміни показників серцево-:удинної системи футболістів стосовно даних, отриманих у період активних занять, зідзначені в ЧСС (35-40 років - tt=2,99, р<0,05; 41-45 років - t2=4,55, р<0,01; 16-55 років - t3=5,15, р<0,001), АТ сіст. (t[=2,77, р<0,05; t2=3,94, р<0,01; t3=4,45, з<0,01), АНАМЄ (t[=2,90, р<0,05; t2=3,71, р<0,01; t3=4,19, р<0,01) і АМЄ (t,=3,44, з<0,01; t2=4,40, р<0,01; t3=4,57, р<0,01).

4. Визначено, що показники тестування рівня фізичної підготовленості фут-Золістів-ветеранів різні в окремі вікові періоди. У перший віковий період (35-40 юків) більшою мірою знижуються результати, пов’язані з проявом швидкісно-:илових якостей (біг 30 м; стрибок у висоту з місця; п’ятикратний стрибок - р<0,05), і також спеціальної і швидкісної витривалості (тест Купера - р<0,05; біг 200 м -з<0,01). У другий віковий період (41-45 років) відзначене достовірне зниження всіх юсліджуваних показників фізичної підготовленості в порівнянні з вихідними р<0,05), у той час, як з попередніми результатами (35-40 років) достовірних зідмінностей, за винятком стрибка у висоту з місця, не виявлено (р<0,05). Показники результатів тестування старшої вікової групи (46-55 років) вірогідно не змінилися стосовно віку 41-45 років (р>0,05), що свідчить про стабілізацію рівня прояву фізичних якостей.

5. Установлено кореляційну залежність результатів тестів рівня прояву

Ьізичних якостей і морфо-функ-ціонального стану організму футболістів-ветеранів у гізному віці. У перші роки споріу ветеранів (35-40 років) виявлений взаємозв’язок 5аги тіла і показників: стрибка в довжину з місця (г=-0,59), стрибка в висоту з місця г=-0,60), п’ятикратного стрибка (г=-0,75) і бігу на 200 м (г=0,56). У футболістів-іетеранів 41-45 років визначена кореляційна залежність результатів стрибкових тестів, тестів швидкісно-силового характеру і показників серцево-судинної системи ЧСС, АТ сіст., АНАМЄ). Показники АНАМЄ (г(), АТ сіст. (г2) і ЧСС (г3) у футболістів старшої вікової групи (46-55 років) корелюють з бігом на 30 м (г,=0,65; ■2=0,57; г3=-0,60) і 200 м (Г|=0,53; г2=-0,59; г3=-0,63), тест Купера з АТ діаст.

г=-0,67) і АМЄ (г=0,65).

6. Дослідження техніко-тактичних дій футболістів-ветеранів виявили різницю сількісних і якісних характеристик у футболістів-ветеранів різного віку. У фут-юлістів-ветеранів 35-40 років вірогідно збільшується кількість передач «поперек» р<0,05), при незначному збільшенні помилок при передачах “вперед” (р>0,05). футболісти 41-45 років вірогідно скорочують кількість передач м’яча «вперед» р<0,05) за рахунок збільшення передач «поперек» (р<0,01), знижується кількість )бведень і прийомів м’яча (р<0,05), при ньому збільшується кількість помилок у пе->едачах «вперед» і «поперек», а також у прийомі м’яча і якості «обведення» р<0,01). Вірогідно більш значиме зниження досліджуваних показників відзначено у

футболістів-ветеранів старшої вікової групи (46-55 років). У порівнянні з вихідним даними, отриманими під час активних занять, зменшилася кількість передач «ви ред» (р<0,01) і «поперек» (р<0,05), при цьому знизилася їхня якість (р<0,05), скорі тилася кількість прийому м’яча (р<0,001) і збільшилася кількість помилок (р<0,01 а також на загальному фоні зниження кількості «обведень» (t=2,04; р>0,0: збільшилася кількість помилок при їхньому виконанні (р<0,01).

7. Виявлено кореляційну залежність показників, що відображають діяльність се] цевосудинної системи і техніко-тактичні дії у фуіболістів-ветеранів усіх вікових груп:

- у першій (35-40 років) - кількість помилок при «обведенні» і ЧСС (г=0,56 АТ сіст. (r=0,82), АТ діаст. (г=0,53); АНАМЄ і кількістю передач «вперед» (г=0,6І і «обведень» (г=0,56);

- у другій (41-45 років) - кількість передач «вперед» і ЧСС (г=0,62), АТ сіс (г=0,63), АНАМЄ (г=0,68); помилки при «обведеннях» і АТ сіст. (г=0,65), АНАМ (г=-0,67);

- у третій (46-55 років) - помилки при передачах «вперед» і ЧСС (г=0,60), А сіст. (г=0,68), АТ діаст. (г=0,64), АНАМЄ (г=0,53); АНАМЄ і кількість прийом: (г=0,62) і «помилок» при прийомах (г=-0,66) м’яча.

8. Визначено кореляційний взаємозв’язок кількості і якості техніко-тактични прийомів і показників рівня розвитку фізичних якостей футболістів-ветеран: різного віку:

- бігу на ЗО м (гі), стрибка у довжину з місця (г2), п’ятикратного стрибка (г3)

кількості «обведень» (гі=0,70; Г2=-0,68; г3—0,57), а також саме помилок при їхньому ві конанні (г,=0,68; г2=-0,56; г3=-0,64); швидкісної витривалості (біг 200 м) і кількості пі

редач «вперед» (г=0,65) і помилок при них (г=0,65) у футболістів 35-40 років;

- кількість помилок при передачах «вперед» і бігу на 30 м (г=0,63), стрибка довжину з місця (г=-0,60), бігу на 200 м (г=0,65), тесту Купера (г=-0,53), а також го милок при прийомі м’яча і тесту Купера (г=-0,67), п’ятикратного стрибка (г=-0,66 бігу на 200 м (г=0,63), стрибка у висоту з місця (г=-0,67) у футболістів 41-45 років;

- кількість помилок при передачах «вперед» і тесту Купера (г=-0,67), бігуна 30

(г=0,65), стрибка в довжину з місця (г=-0,60), п’ятикратного стрибка (г=-0,68), бігу на 2С м (г=0,64); п’ятикратного стрибка (її) і бігу на 200 м (г2) з кількістю (гі=0,62; г2=0,60) помилками (гі—0,64; г2=0,60) при передачах у футболістів 46-55 років. .

9. Проведені дослідження дозволили розробити тренувальні програми ді футболістів-ветеранів різного віку. Для підтримки рівня фізичних якостей функціонального стану футболістів 35-40 років необхідні чотириразові тренували заняття в тижневому мікроциклі, крім календарної гри. У футболістів 41-45 рокі доцільно в змагальному періоді використовувати триразові, а в базових мезоцикла підготовчого періоду - чотириразові тренувальні заняття в тижневому мікроцикл Для футболістів 46-55 років найбільш оптимальними є 2-3 тренування в тижневом мікроциклі без урахування однієї календарної гри.

10. При складанні тренувальних програм для футболістів-ветеранів доцільн використовувати різні варіанти побудови занять, що передбачають підтримку рівк фізичних якостей, функціональних можливостей організму і техніко-тактични прийомів гри. Тренувальні заняття можуть бути комплексної чи вибіркової спрямс ваності, використання яких залежить від віку футболістів, періоду річної підготовк

: застосовуваних засобів тренування. Використання окремих занять для розвитку фізичних якостей, особливо видів витривалості, є доцільним у підготовчому періоді, і також в окремих розвиваючих мікроциклах змагального періоду, переважно у футболістів 35-40 років. Заняття комплексної спрямованості необхідно використо-їувати для футболістів-ветеранів усіх вікових періодів, у яких у підготовчій частині ефективно застосовувати вправи для розвитку швидкісних якостей, в основний - засоби техніко-тактичної підготовки ігрової спрямованості, а в заключній - вправи ае-зобно-поновлювального характеру.

11. Отримані результати досліджень можуть широко використовуватися при юбудові тренувального процесу спортсменів-ветеранів в ігрових видах спорту, а та-сож відкривають перспективний напрямок наукових розробок, що дають мож-іивість підтримки визначеного рівня фізичної, функціональної і техніко-тактичної іідготовленості спортсменів без порушень їх здоров’я.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Брошури

1. Сычев Б.В., Каштанов Н.С., Зуб В.Н., Перевозник В.И. Модельные характеристики мастеров футбола: Метод, реком. для студентов и тренеров. - Харьков: КаГИФК, 1994.-25 с.

2. Алабин В.Г., Малахов М.И, Барская Н.П., Перевозник В.И. Координация и летодика ее совершенствования / Материалы для чтения лекций. - Харьков: Ха-"ИФК, 1998.-40 с.

3. Шаленко В.В., Перевозник В.І. Підготовка арбітрів у футболі: Метод, ре-сом. для студентів спеціалізації футбол. - Харків: ХДАФК, 2001. - 92 с.

4. Шаленко В.В., Перевозник В.І. Організація проведення занять та змагань з фут-юлу в загальноосвітній школі та за місцем проживання. - Навчальний посібник. - Харків: нЗДАФК, 2003. -189 с.

Статті

5. Корсун С.М., Перевозник В.І., Пятисоцький Д.В., Шапошнікова І.І. Вплив ідаптогенів та вітамінів на розвиток швидкісних здібностей і функціональний стан »рганізму юних футболістів // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: <ДАФК, 2001. - Вип.4. - С. 85-87.

6. Перевозник В.И. Сравнительная характеристика уровня физических ка-іеств футболистов-ветеранов различных возрастных групп // Педагогіка, психологія а медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - Харків: ХХПІ, 2003. -№13. -С. 77-83.

7. Перевозник В.И., Мулик В.В. Сравнительная характеристика антропометриче-:ких и функциональных показателей фуіболистов-ветеранов 35 лет и старше // Слобожанський науково-спортивний вісник. - Харків: ХДАФК, 2003. - Вип.б. - С. 91-94.

8. Перевозник В.И. Исследование эффективности использования количества ренировочных занятий в недельном микроцикле соревновательного периода у фугбо-мстов-ветеранов 35-40 лет // Физическое воспитание студентов творческих специаль-гостей. — Харьков: 2004 -№1. - С. 51-58.

9. Перевозник В.И. Сравнительная характеристика показателей игровой дея-ельности футболистов-ветеранов различных возрастных групп // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. — Харків:

ХХПІ, 2004. - Xsl. - C. 344-350.

Тези

10. Ашанин B.C., Перевозник В.И. Обеспечение учебно-тренировочного про цесса современными информационными технологиями // Матер. II Всеукраїнсько конференції (Практикум з футболу “Науково-методичні аспекти тренування фут болістів”). - К:. 2001. - С. 29-30.

И. Марченко В.А., Перевозник В.И., Абдула А.Б., Корсун С.Н., Шапошников! И.И. Оценка физической работоспособности и иммунного статуса футболистов / Матер. III всеукраїнської науково-практичної конференції (Практикум з футбол; “Актуальне питання розвитку футболу”). -К:. 2003. - С. 79-80.

12. Перевозник В.И. Пути оптимизации учебно-тренировочного процесс; юных футболистов (16-18 лет) // Матер. III всеукраїнської науково-практичної кон ференції (Практикум з футболу “Актуальне питання розвитку футболу”). - К:. 2003 -C. 112-114.

АНОТАЦІЇ

Перевозник В.І. Особливості побудови тренувального процесу фут болістів-ветеранів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного вихо вання і спорту за спеціальністю 24.00.01 - Олімпійський і професійний спорт. -Харківська державна академія фізичної культури, Харків, 2004.

Дисертація присвячена розробці науково-методичних основ побудови трену вального процесу футболістів-ветеранів різних вікових груп. У роботі розкрито ме тодологію побудови тренувального процесу футболістів-ветеранів. Проведен дослідження особливостей функціонального стану організму і рівня фізично підготовленості футболістів-ветеранів різних вікових груп (35-40 років; 41-45 років 46-55 років). Проведено порівняльний і кореляційний аналіз техніко-тактичних дії футболістів-ветеранів з урахуванням рівня функціонального стану організму фізичної підготовленості у різні вікові періоди спорту ветеранів.

Розроблені програми тренувального процесу з урахуванням навантажень і за стосування засобів тренувань для футболістів різних вікових груп.

Ключові слова: футболісти-ветерани, тренувальний процес, функіональниі стан, фізична підготовка, техніко-тактичні дії, вікові періоди, кореляційна за лежність, достовірність. •

Перевозник В.И. Особенности построения тренировочного процесса фут болистов-ветеранов. - Рукопись.

Диссертационная работа на соискание научной степени кандидата наук по фи зической культуре и спорту по специальности 24.00.01 - Олимпийский и профес сиональный спорт. - Харьковская государственная академия физической культуры Харьков, 2004.

Диссертация посвящена актуальной проблеме построения тренировочноп процесса футболистов-ветеранов.

Цель исследовашія - разработать научно-методігческие основы построснк; тренировочного процесса футболистов-ветеранов различных возрастных групп.

Методология исследований основана на учете последовательности и взаимо связи основных сторон подготовленности, теории функциональных систем, законо

[ерностей процессов утомления, восстановления и адаптации организма к физиче-ким нагрузкам, долговременного воздействия больших тренировочных и соревно-ательных нагрузок на организм спортсменов, спортивного долголетия.

Методы исследования: теоретический анализ и обобщение научно-

гетодической литературы; педагогические методы исследования; медико-иологические методы исследований; методы математической статистики.

Научная новизна состоит в том, что впервые определен оптимальный режим ренировочных занятий для футболистов-ветеранов различных возрастных групп; ыявлены особенности функционального состояния организма футболистов-етеранов 35 лет и старше; определен уровень развития физических качеств футбо-истов различных возрастных групп (35 -40 лет; 41-45 лег; 46-55 лет); выявлена орреляционная зависимость между показателями функционального состояния ор-анизма, уровня развития физических качеств, количественными и качественными оказателями технико-тактических действий футболистов-ветеранов различного озраста; разработано содержание тренировочных занятий, предусматривающее омплексное поддержание уровня двигательных качеств у футболистов-ветеранов; ыявлены различия функциональной, физической и технико-тактической подготов-енности футболистов-ветеранов различного возраста.

В работе обобщены и проанализированы научные достижения и практический пыт планирования и проведения тренировочного процесса футболистов-ветеранов.

Проведенные исследования выявили, что функциональное состояние организ-[а, уровень проявления физических качеств и уровень технико-тактических дейст-ий у футболистов-ветеранов снижается после активных выступлений в спорте не-авномерно. Наибольшие изменения показателей сердечно-сосудистой системы по тношению к данным, полученным в период активных занятий отмечены в ЧСС, АД ист., АНАМЕ и АМЕ.

В первой возрастной группе (35-40 лет) в большей степени снижаются результа-ы, связанные с проявлением скоростно-силовых качеств, а так же специальной и скоро-тной выносливости. Достоверно увеличивается количество передач «поперек» (р<0,05), ри незначительном увеличении их ошибок (р>0,05) при передачах «вперед».

Во второй возрастной период (41-45 лет) отмечено достоверное снижение всех сследуемых показателей физической подготовленности по сравнению с исходными р<0,05), в то время, как с предыдущими результатами (35-40 лет) достоверных от-ичий, за исключением прыжка в высоту с места, не выявлено (р<0,05). Однако дос-оверно сокращается количество передач мяча «вперед» (р<0,05) за счет увеличения ередач «поперек» (р<0,01), снижается количество обводок и приемов мяча р<0,05), при этом увеличивается количество ошибок в передачах «вперед» и «попе-ек», а так же в приеме мяча и качестве «обводки» (р<0,01).

Показатели результатов тестирования старшей возрастной группы (46-55 лет) остоверно не изменилось по отношению к возрасту 41-45 лет (р>0,05), что свиде-ельствует о стабилизации уровня проявления физических качеств.

В то же время по сравнению с исходными данными, полученными во время ктивных занятий, уменьшилось количество передач «вперед» (р<0,01) и «поперек» р<0,05), при этом снизилось их качество (р<0,05), сократилось количество приема ича (р<0,001) и увеличилось количество ошибок (р<0,01), а также на общем фоне нижения количества «обводок» 0=2,04; р>0,05) увеличилось количество ошибок ри их выполнении (р<0.01).

Определена корреляционная зависимость у футболистов первой (35-40 лет) второй (41-45 лет) возрастных групп преимущественно между тестами, отражак щими функциональное состояние организма и уровня проявления двигательных кг честв. У футболистов-ветеранов 46-55 лет выявлена в большей степени коррелящ о иная зависимость технико-тактических действий от функциональных возможно стей организма спортсменов.

Проведенные педагогические исследования позволили разработать тренирс вочные программы для футболистов ветеранов различного возраста. Так, для по; держания уровня физических качеств и функционального состояния футболисто 35-40 лет необходимы четырехразовые тренировочные занятия в недельном микрс цикле, кроме календарной игры. У футболистов 41-45 лет целесообразно в соревнс вательном периоде использовать трехразовые, а в базовых мезоцгаслах подготовь тельного периода - четырехразовые тренировочные занятия в недельном микроцга ле. Для футболистов 46-55 лет наиболее оптимальными являются 2-3 тренировки недельном микроцикле, без учета одной календарной игры.

Также установлено, что использование отдельных занятий для развития физт ческих качеств, особенно видов выносливости, является целесообразным в подготс вительном периоде, а также в отдельных развивающих микроциклах соревновател! ного периода, преимущественно у футболистов 35-40 лет. Занятия комплексной ш правленности необходимо использовать для футболистов-ветеранов всех возрас тных периодов, в которых в подготовительной части эффективно применять упра» нения для развития скоростных качеств, в основной - средства технико-тактическо подготовки игровой направленности, а в заключительной - упражнения аэробне восстановительного характера.

Основные положения разработанных тренировочных программ внедрены подготовку ведущих команд-ветеранов Харьковской области и сборную команду i Харькова, победителя чемпионата Украины 2003 года.

Ключевые слова: футболисты-ветераны, тренировочный процесс, функцис нальное состояние, физическая подготовка, технико-тактические действия, возрас тные периоды, корреляционная зависимость, достоверность. ,

Perevoznick V.I. Peculiarities of the training process activities for the vetera football-players. - Manuscript.

The thesis is presented for candidate of science in Physical Culture and Sport, sp< cialty 24.00.01 - Olympic and professional Sport. - Kharkov State Academy of Physic: Culture, Kharkov, 2004.

The thesis is devoted to devising scientific-methodical basis of the training proces working out for veteran football-players of different aged groups. It deals wit methodologies of creating the veteran football-players training process.

The research of the organism functional state features of veteran football-players с different aged groups (35-40, 41-45, 46-55 years). We carried out correlative an comparative analysis of veteran football-players taking into organism and physical skill i different aged periods of sports veterans.

The programs of training process with an account of loads and realization of th training methods for the different aged football-players are worked out.

Key words: veteran football-players, training process, physical preparednes: tactical-technical activities, aged periods, correlative dependence, authenticity.