автореферат диссертации по философии, специальность ВАК РФ 09.00.01
диссертация на тему: Принцип саморазвития в системе социальных взаимодействий

Полный текст автореферата диссертации по теме "Принцип саморазвития в системе социальных взаимодействий"

na

АКАДЕЙЯ НАУК УКРАТНЙ încr-nrr SÎTOCOTÎT

На правах дукопксу МЕГШОВА Тетяна Олексаядр!вна

Прнпцйп саморозгатку в сигзтем! вокальны: ®эаемод1$

CiraqlareHioTB 09,00.01. - д1алектнка i Teopifl niзнания

Автораферат дяоертацН на адодуття вчзного стуяакя гавдадата фхлоеофськкх наук

Ки?з - 1993

Дисертац!ю еикошно у. в!дд1л1 ф!лософсько£ антрополог!! 1ногатуту ф1лссоф!? АН Укра!нк

Науиоянй кер1внхк: доктор ф!лософськит наук

Иол!щуя Н.П.

O^iqtgul опокентк! доктор ф!лософсыотх неук,

професор Лой A.M. кандидат ф!лософсыгнх наук Хам!тов Н.В.

Пров1даа органiaantfl: Державна академ!я легкоJ прошоловост! Укра!ия, кафедра ф!лософ!Х 1 культуролог!!

Захяот в1дбудеться 1994 р. о "_" годин!

на 8ас!данн! Ссец!ал!зовано! ради Д 01.25.03 при 1нотитут! ф!лоооф!2 АН ЗГкра!ни »а адресов: 252001 КиХв-1, Чул. Трьохсвягтительська, 4.

3 диоертац!во ыохна ознайокатвся в dldaioreni 1кституту.

Автореферат poatслано " " 1994 р.

Вчений оекрэтар Спац!ал!аованоХ ради доктор ф!лооофоьхях наук

1,В.Бойченко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСОТАЦИ

Актуалън1оть теми досл1джспня. Пад1шш тотал!тарних рчжта^в, насамперед па теренах колитнього Радяиського Согэу, майже рпюнт розхитало докедавна иовопольне становище яарксистсько! 1деологН А ааразом я нею "марксистсько-лен!нсьЕоГ' ф!лософП у д!лтга! св!тог-лядних та наукових ор1еятир1в. Потому мота констатулати, ио к!непь XX ст. ознаменувався нвяр1внянш1М розяяреяням духоепих обрИв лтд -ства черва 1х поотокровне насотуваняя багатоман1тними здобутками нац1опалышт культур, изданиям !м повноп1нно! ваги зам!сть зоднома-п1ченого абсолпту "1итернац1онал!зму". Шгарал1зм ф1лософсътгих п!д -ход!в розкрив об'емн!сть 1отшш, Гх нетотожн{сть единому 1деолог1ч-ному внм1ров1. Заразой не мояна не взята до у тага теяденпЯ 1нте -лектуальпо! й психолог1чно! розгубленос?!, то супроводжув перех1д я1льк1оно знатно! спЬгьиоти лшства од стану тотал!тарпого попово -ленпя до свобода. Посилюэ цп тенденп!п I те, що вона накладазться на в!дчутну вхе в1д потатку XX ст. духовну уризу лпдства, супров!д-ну криз! класнчного рац1онал!з«у як культурноЕ домгналги та способу млолекпя 1 ф{лософуванпя.

На тл! вищеозначених культурно-цизШзап1Яяих та соц{ально-по-л1тичннх процес!в з уо1вп гостротою постав пигання про суть та св{-тоглядпе наповнення загальнолядсытах рартосте!*, про поитаманн! ллд-ству як планетарп!й сп4льеот! поеднальн!, загашу законом!шост! генези та поступу. Хптенсивне розгоряаяня нац1отворчо1 енерг1К па пол1тичяому 5 етяокулътурному грунт!, ов1дката 1 учаопиками чого ми в передус!м в 7краЕн1, пе т!льки пе попикуа, а павпаки п1дптмав на кабель значения кола проблей, поз'язаних 1э сп1льнями» вселвдоьккш чинниквмн культурного Я цявШзад1Яного прогресу. Окр!м того, даэ -ться взнаки непрояснен{сть питания про закор!нея{сть, чи то наша -ки, в1д1рван1сть людства в!д ц!лост! Ун!версуиу. Хоча наявна у су -час ному науковому мисленн! 9 яосить пл1дно опрадьована на ¡Нлософ -сытому р1т1 синергетична твор!я загальносистемно! едаоот! розвитку Ун1версуму закладав серйозн! засада задля подальшого обгрунтуваппя яього питания, усе ж вона не охоплюз спйцк?1ри ооц!ально! сп!льноти у загальному ландюгу ун!версалытх зы1н. Виявлязться, що на соц1а -льному р!вя1 сиедиф1кац1я ун1ворсальних загоп!в в такою, шо таво -дить даний р!вень за меж! системно-загального Я утворюз принт-готово нову г!лку поступу. Аспект оп!вв4днотення момент1в системном! у соц1альноыу опмороэттку налегать до тих прогалин, котр! потребуйте

- 2 -

активно! досл!дгагаько! у ваги.

CryntHb розробкк проблеми. Проблема законом1рносте» розеттку cyonijibCTBa, eroniB floro становления, оц!нки MaMyvnix перспектив проходить через всп ioToptn ф!лосс*Ш. Сучасна ф!лософська думка тех не odttaa ïï стороною. Уш1у ¿ИлософН XX ст. було спгямовано на т! проблеми, що лшлилися за межами рац!энал!стично1 ф!лософ!! /а хараетерним для не! паданиям переваги запальному стосовно единичного/, зокрема, иа проблему культурно! гомпопелти соц1альност{, ÏÏ особнст!сто-екзистеиц1йяо:го вям^ру. Б залежност! в1д того, то бра »г лося за головний чинник розвою соц1ашюст! - матер!альне виробнкп-тво /Маркс, Маркуае, представники hoboï технолог!чно! хгал!/, духовна TEOOTtCTb та св1т культуря /ДанялввсытЯ, Шпенглер, To?ta6t, почести 1ум!льов/, cnociö сп!лгуваняя, роал1зований у гулмурнИ^ тра— диШ, mobî та св!домаст1 Дайдегер, Хабермас/, об'еттавотани*1 св(т лвдського ааанкя /Попер/ чи щось 1нше - вибудовувалася та чи та философема, иотра nemot Mipon заторнувала проблему 1снування, функ -ц}»вання та розвитку суспЬаства.

HoBHoniraa ф1лософська критика обмехеиост! марксистского ро -зум1швд сусп!льотва кала м!сце за ыеясами нашо! кра!ни Mаркузе, Хабермас , Гелбрейт та In./. Проте, зм!от доробку гуман1тарних, cycni-яьнкх наук аагалон та, зокрема, в д!лэтзд1 вторично! думки не завх-ди вкладався у прокрустове л1жжо o$iuifcrax !деолог!чних дотмач!в. 1оторичн1 доел!джеягш Аптоново! К.Л., Ашрафяна К.З., Бзрлева О.Д., Бонгард-Лев1на Г.М., Дьяконова Î.M., Конрада I.Î., Кудрявцева M.R., Левацыгаго О.Я., Павлова B.Î., СвавЛдзе A.A., Смеляноько! t.M.,.. Стама С.М., Стокл1цько!-Терешкович В.В., Стужино! О.П., Тер-Акошт -на Н.Б,, Утченка С.М., Шевченко А.Я. доводили певну обмежен!сть t недоотатн!сть Komrenutï сусп!льно-еяоном1чко! форкацН у стандарт -ному розуы!нн1 цього повяття.

Пауков! розробки Алексеева В.В., кунака В.В., Брунера Ля., Ле-в!на B.U., Леонтьева О.Н., Раг1нського Я.Я,, Смирнова C.B., Файнбе-рга JI.0., Фабр! К.Е*. та ф1лософськ! студ!! э проблеми походження лвдяня та Ï1 духовного св!ту та мислення /АеЫыов О.Ф., Борода» D.W., Зибковець В,Ф., Iванов В.П., Кл!кс Ф., Лебок Дж., Лев1-Строс К., Мегрел!дае K.P., Молчанов Î.M., Смирнов С.М., ТабачговоыиИВ.Г., Топоров В.М., Шахиович М.Г., Шинкарук B.Î./ пешою м1роп розшряли поле доол1джеяь, зи^вютв загальпе бачення процесу антропоооц!оге -нези.

Студгиваняя на нив! ф 1лософН та культуролог!! ocodraвоете ff культура та духовного св!ту р{аних народ1в та епох багато додали до тся1тденяя питания про эадажн{сть пом {ж спецшЦкоп способу само -эд1йонен!ш pisHux тип!в сусп1льетв та ознаками Ix культурно-духов -но! атмосфера, вклотно is св1тойачешуш лвдвди перно! епохя /npani Аверинцева С.С., Бахт1на М.1., Гуревича О.Я., Лосева О.Ф., Попова -ча М.3,, Рожанського 1.Д., Рабиновича В.-Я., Харитоножча Д.Е., Хе»~ siffira Я., трейдера Ю.О., Штекяер О.С./.

Нарешт! роэробкя эагально! reopl! систем, к1беряетики f» особ -ливо - синергетики /Анох1н'П.К., Аверьянов A.M., Аптер И., А?ана -сьвв В.1., ApimiH R.I., Елауберг М.В,, Богданов A.A., lypdaiioB Ф.М., профайлов О.М., Загайко Т.К., Kapept Дж., Каттерсми** B.I., EpeviiH-оышЭ В Л., }]1кол1с Дж., Новая В., Прягожия I., Сагатовсыш* В.М,, СедовськяЙ В.М,, TixttH B.C., УйоыовА.!., Укра!нцев B.C., Фофанов В.М,, Хакен Г., 1ол О.Д./ дозволили п!д!йти до пронесу нигаишешш t розвитку сусп1льства у эагальносистеыному р1чии*. змодн$1кованоыу стосовно його cneroi$iKK. Спираптась на set вищеозпачен{ п!дходя стае ыожлиниы зд!йснити ф*лософсьгаЯ анал!з стану ! розвитку суо -п1льства як ц!л1спост1, цо иав act озпш<а системно! побудова Я р!в-вочасно виходить- поза Н Meai у прост!р культуротяорчого йуття, ио i складаз проблемие поле дисертан11*но! робота.

Мета i завдаяня .дисертац!I. Кета днсертац1Рно! робота полггаа у досл1даепн! сод!альност1 як снстеыного утворення кошгретно-1сто -ричного характеру через з'ясування свовр1даюст1 II культурнгос вия -в1в та розкриття специфики переходу системном! в "надсистеын!сть",

ВНлеиня nia! чети спонукало до розв'яэаняя ниэта эатщань:

- теоретично в!дтворитн пронес соц1оген9зи у !f визьачалышх в1дтинках;

встаношти ыомент пепеходу соц1огенези до лог1ки II самороз-витку на власн1й основ!;

- виявити особлявост! форыування р!зних твп{в ооц!алх>них уткорень а погляду сп!вв1дношепня матер!альпого та Идеального, загаль -ного та одиничного;

- доелiдитя д!алектику взаамозв'язку культурно-духовного св{ту носНв соц1альност! та в1дпов1дяого типу социального орган1з«уг

- роэглянути tcTopi!4Ht форки синтеза Заходу i Сходу;

- проанал!зувати специф!ку nie! синтеза в пост1ндустр!альну епоху.

Теоретичду та методолог!чну основу досл!дження становлять: !дея д!алектичного саморозвитку в к1мецькК1 клесита!* ф!лософ!1 /Гегель, Ф!хте, Щел!нг/, та II частнове в!дтворення в праютт Марк -са, !дея абсолютно! розб1кност1 суб'екту 1 об'екту /Кант/ та 1х то-тожност! /Йел!нг/. 1дея духовно! оинтези на грунт! хриотологП В.Соловйова в!д!грала роль пл!дно! альтернатива ухилу п!дход!в Ге -геля-Маркса а б!к дом!нування аагального над одиничнш.

При опрацгванн! теми автор спирався такох на ф!лософськ! прац! а питань лвдсько! сп!лъноти таких пров!дних ф!лософ!в XX ст., як Шпенглер, Тойнб!, Маркуае, Хабермас, Фроы, Адорно, Бердяев, розроб-ки сучасних украХнських та заруб!жних культуролог!в та !сторик!в, зокреис Хейз!нги, ГУревэта, Бахтина та 1н.

Методолог!чно пл!дним виявився також оинергетичний принцип пе-редування динам!чно! функц!г Н феноменац!! у структур! /прац! Каш-перського В Л. А

Наукова новизна дисетугап!! полягав у тому, то вперда в ф!ло -софськ!й л!тератур! проведена досл!д»ення виникнення, становления ! розвитку соц!альност! ц!д кутом зору д!алектичного зняття II сио -темних законом!рноотей у культуротворчому бутт!. Виявлен! дв! сут -тево в!да!ин! форми системного самозд!йснення соп!альност! - коор -динативна та субординативна /умовно кагучи - "зах!дна" та "сх!дна"/, розкрита тенденц!я !х хонвергенпИ.

Ооновн! результата роботи, що ганосятьоя на затист. можна по -дати у насгупних тезах:

- вотановлено, що соц!альн!оть, як найвипий р!вень системного розвитку, виникав внасл!док формування тако! чаотини орган!чного св!ту, яка набува« системних оэкак 1 став осереддям ун!нереального поотупу;

- розкрита особлива системна ознака соц!альност!: розр!8не н!сть иом!ж нос!ем сиотешого руху-в!дображення /соц!альним орган!-змом/ та одинИнною особиною як моментом руху аагального. Вир!знення запального ! единичного в основою виникнення феномену св!додаот!;

- виявлена специф!кац!я загальносистемних закон!в розвитку со-ц!альноог!, а соме: ускладяення життвд!яльн!сно! динам!ки сопель ного орган!зыу унаявнюэться у зм!н! знарядь прад! та структуруванн! соц!ально-двржавних !нотитуц!й;

- анал!тично вид!лен! та охарактеризован! тип.. соц!альних ор -ган!зм!в: ыоноеоц!альний тип являв собоп ововр!дний квант соп!аль -

ного ETOitpy, наЯменшу соц!альлу сп1лытоту /наприклад, пеов1сну ort -кину/, чиА життед1яльн1оний цикл в замнненда i норебумо на díbhí ф!зичного виживання. Для моносоц1ального типу характерн! безпосере-дп1 стосукки м1ж floro членами.

Готетоооп!алъняй тип в об'вдпатшм моносоц1алтмгах утвогепь, побудо-ваиим на д!ялья1сному обмШ íx пром1ж собой. Сгосунки м1ж окладо -вими частинами гетеросоц{ального оргая1зму опосередковупться тте -р!альккм посередником.

Пол1сод1альниД тип конститупзться впасл!док об • слияния MOHocontanJi-них утворень зош!тпьо-просторошм эв'язком влади, котра вяступав нематер!альнкм посередником будь-яких Bijtnocsm веерединi соп!альпо-ctí;

- встановлено, ио тип сод!алыюго организму визначаа Poro про-Bijnti духошо-культурн1 риси. Кошсоц{алы1и1 тип рир{зт!яеться уулЬ-турпим синкретизмом та неяичленован!стл духовного Í3 яагаяыю! структури буття. За них углов д{я та 11 мислительпо-лхховне в(добоа-ження сприАмавться як тотожностК Гетеросоц1алыт" тип створяв грунт для витпшення {де!5 простору, часу, руху, становления, варто-otí окремо! особи, сприяз Форму ватт рац1он£Л1стичного ыислешш. На в1дм1ну од кього пoлtcoцtaльш^, тип спричикяе каткриешя часу * простору в континуальну едн!сть, руху - у д1яння, иешраэнгсть, а то Я в1дсутн1сть св*тоглядного поп1нввання особи-одиниц!;

- доведено, що в {;ндустр!альну епоху в^дбуетзться ру*квц{я замкпеност! пол1соц!альних утворень, що спричииясться до фодауюння суб'етгг-об'ектност! Ix стосунк1в. Процес копвергенп!! "захЬшого" та "oxijmoro" cbítíb розгортавться поетато: через пере^кяшя i фо-рмальну синтезу. Тоталитаризм в фортпыюп стштезоп обох лог!к;

- виявлена тенденц1я постЬщустр1алъноI епохи, яка полягая в тому, що лтдетво загалом i кояна особа зокрема опиняоться перед неминучим вибором системного або надсистемного /культурно-духовного/ способу буття й пов'язаио! з ним свободи. Потому набирав ше rtimwoí ваги штрополог1чний вим}р лпяигга.

Науково-практичнэ .значения досл1л*птшя полягаз у тому, то foro кетодолог!чн1 засади i теоретичн! висяовки мояуть бути никориста^ у подальшому доел*дкени1 проблем розвитку f фуякп1оиушння сспЬть-ства, формуваяня особистост1, т^ультурко-духовних $еномен1в pfзнкт С1т}льнот, eTnooin, nanifl, дерхав. Висновки дясертяцИ мокуть бути пгдооновоп при аналгзг сучаспо! соп!шп.ш-пол(ткчно? ситуапН, ду -

ховно-культурних феномен!в та.прогноэування IX зм!н.

Апробац!я положень дисертад!йного досл!дження була проведена

яа:

1. Всесоюзи!й яаунов!й конференц!! "Св!тоглвд та формування нового мяслвння" /Ки!в, листопад, 1989 р./.

2. Х1У Всесоюзному теоретичному семптр! "Св!тогжд 1 наукове п! знания" /Переяолав-ХмелыгацькиЙ, вересень-жовтень, 1990 р./.

3. Школ! молодих ф!лософ1в /Алушта, жовтень, 1990 р./. !

4. МЬтародному теоретичному сем!пар! "Природа ! культура" /Лудьк, травень, 1991 р./.

5. Укра!нськ!й науково-практичн!й конференц!! "М1нлиний ов!т 1 проблеми гуман!тарно! осв!гн у вищ!й школ}" /Бердянськ, вересень, 1992 р./.

6. Шжнародшй науково-практичн!й конференци "Ф1лософ!я та 1деолог1я вУкра!н!: ыинуле, сучасне, майбутне" /Ки!в, листопад, 1992 р./.

7. Науково-практичн!й конференц!! "Нац!ональна !дая в духовн!й культур! Укра!ни Х1Х-ХХ ст." /Полтава, вересень, 1993 р./.

8. Науково-практичн!й конференц!! "Методолог!чн! проблеми !н -женерно! д!яльност!" /В!няиця, жовтень, Т993 р./.

9. III М!жвародн!3 науково-практичн!й конференц!! "Творч!сть. Культура. 1уман!эм," /Ки!в, жовтень, 1993 р./.

10. Укра!нськ1Й науково-практкчн!й конференц!! "Дух, дута, лп-дина: витоги та пошужи" /Суми, листопад, 1993 р./.

Структура роботи зуыовяена лог1ков досл!дхешя проблеми ^являв ообою теоретичну реконструки!ю процесу соц!огенези - шникненпя, становления, розвитку соц!альност! як ц!л!сно! системи, И псоход -женил через р!зш! етапн самовизначення. Робота складаеться !з всту-пу, трьох глав /всього - дев'ять параграф!в/ висновк!в та списку л!тератури. Всього стор!нок машинописного тексту - , вклтно 12 стор!нок б!бл!ограф!!. "

осношя З.'.ЙСТ РОБОТИ

У всстп! обгрунтовуеться актуальн!сть теми досл!д*ення, розг -лядаеться ступ!нь розробленост! проблеми, формулюеться мета с зав -дання досл!джоння, обгрунтовуеться ствуктура роботи.

У татш!й глав! "Теоретична регонструкц!я антропосовЗогенези" розглядаеться"роботап загальносистемних аакон!в у неоргая!ц{ та ор-ган!ц! п!д кутом зору взаемопокладання та взаемозумовлеяоет! функ -

ц1! та íi уречевлення, з'ясовуеться механ!эм переходу в!д оргая!ки до соц!альност!, Виявляоться необх!дн!сть эв'язку комун!катишост! i знарядяевост! як визначалытх чикпкк1в виштненпя соя!альностК Робиться висновок, що fx адн!сть в соц!ально-модиф!кованоп елиtсто !деального i матер iajibtioro, котра властлва будь-яким системам. Вя -д!ляютьея ! досл!джуються етапи становления соц1йлыюст1 в{д II за-родхення ще в межах орган!чного до того моменту, коли юна почтааз продукувати cboi передумови г? власн! насл!дки.

У параграфt I "Постановка проблем;; га яиб!р методолог1!" голо-вна увага прид!ляеться, по-перше: формулввашш вих!диих теоретячних постулат i в досл!дженкя, котр! становлять п!двалини данох роботи. Головнш;з них е: баченшг Ун!версуму як ц!л!снох системи, як {сними етапами розгортання якох в особлив! форми руту - неорганЬт, орга -н!ка i соц!алыпсть; сияергеткчний принцип домхкування Функц!ональ-ного в!днотення над рачовишю-енергетичнкм. По-друге, розглкдаоться наган! у сучася!Я л1тератур! найзагальн!ш! п!дходи до проблема ви -никнення та розвитку сусп1льсгва, серед яких вир1зняхггься дга. Перший за визначальний чишшк функц!онувашш сусп!льстга бвре энаряд -дево-вкробничиЯ аспект, зосередоуючись на загальносистемнях харак теристиках сусп!льства. 3 поля floro зору випадао притаманна соп! -альн!й систем! в!да!нн1сть одиночного ? загальпого, значул1сть оди-ничного для I! !снування. В!дтак за межами загальносистемног^ н!д -ходу залишаеться культурний вим!р соц1альност1.

Другие п!дх!д предотаплений у ф!лософемах, kotpí ор!ентуи1'Ься на культурно-духовниЯ аспект со^ального буття. У foro р1чия! до -сить часто в!дбувасться п!дм!на культурно? складово! на !нституп!о-нальну. У межах такого п!дходу увага зосереджузться пере; тс 1м на !нституц!ональному аспект! сусп!льства, який репрезентув насамперед сусп!льну статику, Ост!льки ускладнюзться розв'язання питания про джерело та мегап!зм розвитку сусп!льстра. Кр!м того, iHCTHTynio нальн!сть ще б!льтою Mipon, híx знаряддев!сть, тягне за собоп утис-неняя i н!гелпвання одиничного. Зв!дси н mi ливаа необх!дн1сть доо -л!дження соц1альност! з позицШ едност! обох í'i аспект!в - цив!л! -зац{{»но-вйробнячого та 1нституц1ораяьного, з огляду на специф!чну XI рису - рояр!знен1оть загального та одиничного.

Можна виявити два аналог!чн! пгдходи Я у питанн! про виникнення соц1альност{ з орган!чного св!ту. Для першого характерне вкцен -тування на матер!ально-знарядц8вому момент! янтропосоц1огенеаи,

друггй нала о перевагу комун!катишому чшшиков!. -Перший п!дх!д "блохув" в1дпов1дь на питания про виникнення феномену св1 домоет i. Знарядцева д!я & д!вю окремо! особини i зумовлена Н tíлесною орга-Hisanten. У феномен! х св!домост! $1ксуеться вив!льнвння руху в!д покеволення певною структурой т!ла, перех!д foro до. динам!чно? структура родового буття. Проте, комун!кативн!сть, як cnooid зд!й -снешш буття роду, сама по сой: також не вичерпув пояснювалъного принципу виникнення соц!альност! як «ако!, то не редукувгься вик -лично до орган1чних залежностей. Для формования соц!альност! через в!докремления одиничного в1д загального одиянчний характер эиаряд -дево! д!1 е íctothhm. Рояглядати розвигок соц!аяьно1 системи можна лише з иозиц!й !манентно5! адпост! i взаемопокладання знарядцевост! i шмун!катитщост!,

У параграф! 2 "Народження соц!альност! - необх!дний етап роз -витку Ун!версуму" дослгдкуються законом!рностi виникнення соц!аль -ноет! з орган!чного CBÍTy. 3 niею метою розглядаються загальн! оз -наки i механ!зми переходу систешшх утворень на яктсно нови!* щабель. Озналою самозаперечения системи t народаення нового .системного ут -ворешш а виникнення »середин! системи тако! частгаш, яка структурно i функд!онально ift унод1бнюеться, але р!вночасно являв собоп пеплу особливу ц1л1сн!сть. Результатом пього стае загальне эростання розр!зненосг! Ун1верс7му: виникнення особливого означав персх!д в!д неорган!ки до орган!ки, а перех!д до соц!альност! в насл!дком на -буття одюшчним такого д!ялыпсного стану, шо в!др!зняа його в1д особливого 1 загального.

В HeopraHiqi зб!г одиничного 1 загального зумовлениЯ тим, шо ускладкенкя руху нос!я в Еодночас ускладнешим Poro струкутри. Ор -ган!ка вжв "знав" особливе у впгляд! зовн!шних род!в живого. 3 ви -никненням функц!оналького розр!знеиня в одному з особливит род!в орган!чного /стад! приматiв/ створюаться ситуация, коли не особливе почина8 виетупати певною ц!л!ся!стг>, суб'вктом органично! яИ. Зм!-на орган!чного руху-в!дображення не впливае бечпосередньо на характер дИ особини-нос!я i закр!шгозться через орган!чне насл!дування. Рух роду починаэ виетупати своер!дноп бгологгчноп !деальн!стп, ди -нам!чним простором míx !ндив1дом та ситуап{еч. Звгдси виступае мож-лив!сть floro уречевлення i закр!пления набуто! родом iHíopManü у вигляд! знаряддя-конектора. Б!олог1чна роэр!знен!с"Ь особик у стад! примат!в у конекторн!f д!ялыюст! зн!маеться. Якщо за способом б!о-

лог!тао! pospisHeHocTi дiй.стадо приматiв дор!внга орган}ni струк -турно, то у рядопокладеноет i конекторно! д{яльноот! воно поворта -еться до фуннц!ональио! totokroctI а ног i гастунав структурно-функ-ц1ональною моделлп оргая1ки. Це означав впх!д орган!ки за власнг меж!, в!дмову ir в*д само! Oed« t появу ново! Форш передачи 1нфор-Maqtí.

Зв!дси вишгаваа, чо взаеыозв'язоя комун!кативност1 та знаряд -девост! в оуттввим t hírkhm чином не може бутя квал1ф1коваяий як насл i док випадкового söiiy обставив, або такий, що зумовлений зов -н!шшшн причинами !снування певного орган!чного роду. Рдн1сть кому-н!кативност! та знаряддевост!, в як!й першочергове значения мае ко-ыун1нативн!оть, в лише соц1ально-модиф1кованою ун1версальноп вдн!с-TD 1деального та иатер!ального. 1 саме лереб!гя nial едпост! сл!д розглядатн як руш1йну силу розвитку аоц{альиост1.

Параграф 3 "Рдн!сть i взаемоперех1д комун1кативност! i внаряд-давост! як детерминанта антропосоц1огепези" присгячениР в1дтвореннв законом i рностей розгортшшя новонародяено! соп!альноот! i досл!д -женнп етап1в i i становления в:д сошально нерозрЬненого, "isospon-ного" буття через знагяддеву дкФеренц!ац1п до ди£ереип1ап1! cent -ально!. На цьому галятсу можна гид i лит и Итака еташв.

На поршому етап! знаряддя-конектор, яке в матер!ал1зап1еч в!д-битку рядопокладеност! одгогачних enryanf I*, мае абстрактно-за^альний характер, а знарядова д{я окреыого 1ндав1да являв собой життед!яль-HicTb тварини. Про св!дому ц1лепокладату д{яльн{сть тут не може бути й мови. Прота, сашй факт наявност1 знаряддя, в якому матер1а-л!зовано рух роду, розрише ооган!чну безпосеродн!сть зв'язк!в роду t особини, переводить ií з штовдаи орган!ки па вяягай matí ль розвитку, Не скутий якопсь однгео формой руху, псдив1д переносить атас ну данамКну ы1шшв1сть на знрпяддя. Це означав започаткугання другого етапу. до в!дзначаеться появов тако! 1ндип{дуально! дгяльност!, в як i Я !ндив!д 'реал taya родове життсдЫшНспе п1лепокладання. Líe д{-яльн!сть по внготовдгетт знарядь грута "Б", тобто знарядь-ддаг-спо -живання. В Hiß т!лесяий рух 1идив1да, котрий матер!ал1зовуеться у знаряддях, 9 воображениям цШоност! родово! д!яльност! в !! ковк-ротно-сигуатяяшх назначениях, а !ндив!дуальяе мислення в, Фактично, рухом-мисленням т1ла.

У виготовленн! знаряддя уречевлшться сятуац!я; ситу ant! нак -ладаються одна на одну, узагальняються. Ф!ксац1я минулих д!й в !х

KipíaTiiBHocTi зиаходить в1дбиття у виготовленн! узагальненного зна-ряддя, яке акумулюэ в соб! все багатство можливих слтуапИ». Таге знарядця призначеие для виготовлення знарядь /знаряддя групи "А"/. Останне зяаменув початок третього етаггт становления соттости У знарядцях групи "А" ф!ксуеться в!добшжешя самого универсального родового воображения природа та Кого в!дтворення у д!х ткдопнду в пронес! виготовлення знарядь групи "Б", Цим аумовлпеться можлкв}сть виникнення !ндив!дуалт,но* свхдомоетi. Але i'i наповнен!сть родовим bmíctom спричиняа таке сприйняття св!ту, в якому р!д в!дчуваеться яг ппиродний, а природа спри?маеться як тотохна родов!. У MarÍ4Hiff логщ! лвдини ф1коуеться об'ективтай факт загального зв'язку всього з ус!м, взаеиопервтворень речей, як факт пригодного буття.

Подвоення життед!яльност! роду на реальну, спрямотану на Ф!зи-чне ■"поглинання" природа, та i'i iдеально-динамiчне »¡дтворення /ритуал/, в якоыу в!дбуваеться Я !деальне "поглинання", узагальнення природа в дй, i улрапяЬшя життям роду, знаходить свою феноменац!п у neprniR стратиф!кац11 социального организму. Пояпа страт у правд íh-ня /маг1в-хрец!в/ та виробшщтва /рядових оботнних1в/ в наел!дком подвоення соцхалыюх динам!ки на "матер!альие" та "!деальне".

У глав! IT "ЛоНка рознитку сод!альност!: спроба теоретичного анал!зу та синтези" дослгджупться шляхи формування pismix тип i в со-хЦальких цШсиостей та закономхрност! формушння в!дповшшх духо-вно-культурних cbítíb. Висковусться, що розтаток соцхальиост! може в!дбуватися'двома р!зними способами: формата "ним та Формоутвордачим. Проте, обидва на певному !сторичному етагн приходять до самозапере-чення, що сталовить основу ix конвергенцй' !, наг>ешт!, синтези. Розглядаються {сторкчнх форми тагох синтези,

У параграф! Т"Два потоки ícTopíi: формоутвор^чиР та Формант ний" проводиться анал!э ыожливостей роз ли тку та фуяктйонування со -Дальних утворень в яачежиост: в!д умов !х Формування. Аналгткчно визначаються три типи таких утворень. В умовах автарк!чного буття моносоцхальний тип. totoxhí» у сво1й цШсност! орган{чн1ч одинид!, працюв у режим! саморепродукуваиня i позбаглениЧ будь-якого розвит-ку. -

Зовнхшне /за рахунок загарблення теркторЯ* або через необх!д -н!сть протистояяня природшш стих!ям/ об'влияния моносоц}альних утворень силою державно? владк отановить полгетппльн ? тип, !снуван-ня якого визначаеться безпосередн!м зв'язком влади м!ж ycíwa Soro

склндовими. Своер!дним нематер!алытм-посередником, пров1днигом зв'язку виступаа упрашйнська ланка моносод!ального утворепия. Внасл!док наявност! такого "безпосереднього посередннка" розвиток соц!альност! не припинявться, але набутаз дуже незвичного взгляду: в!н ftee шляхом зростання к!лькост! i ргзно тал i в сопiа-ъних Фотмоут-ворень - верств, страт суспиьстгя та розбудови t змгни держатлх ÍHOTHTynifl. Cnoció оамозд!йснення пол1соц}алы:ого орган!зму можна квал1$1кувати як "лог!ку результату" i позвачити як "сх1дни!Г илях роявитку сусп1льстта.

1снування моносоц!альних утворень в умотх надтатвкг сод!атгьпих "орган1в" i нестатку природно! речовики призкздить до тако? ситуа -nil, коли ix об'еднання ?де шляхом обм}ну д1яльн1стт, Динам!чт?и* зв'язок моносод!алыгих цШсносто'» визначае ! хара?'тер попого утгорения - гетеросогйального орган!зму. якиЯ базуеться на спедаНчному в!дношенн1 його складпик!в: явлениям foro в раб. Саме раб стано -вить феномеяад!» всеб!чних в!дношень у сусп!льств!. Як опосередко -ван!, вс! складов! гетеросод!ального типу, в тому числ! " окоем! !ндкв!ди, набувать р1нгазначност! t cbmoctí^hoctí. Наявн!сть в!д -ношения спричкняз динамита! зм!ни, котр! рттл-пться у эм!нг знарядь. ЗнаряддэвиЯ розвиток онаочнвз розвиток гетеросодхалънит утгорень 1 визначаз floro як формяц^нк!* шлях. Законом!рност!, зг!дно з якими в!н зд!Яснюэтвся, утрорггать "лог!ку продесу".

Сусп!льно-економ!чну характеристику гетеросоц!альног,о типу у його першу !сторичну епоху станотать рабовласництго, в той чао як !снувашт талу пол!соц!альпого у в!дпов!дниЙ пер!од базуеться на систем! рабоволодиня.

У параграф! 2 "ЗумовлеМсть культурних в!дм{нпосте1 зах!дного та ох!дного obítíb ггротилеян!стп ix онтолог1Й" досл!джуеться зв'я -зон духовно-культурних вязпаченостеЯ, властквих р!зтшм типам сод! -альяих орган!зм!в, 3Í способом сполучення единичного i загального /лютики i ооп!альпо1 дШсност!/, реального та матер!ально*,о /уп -равлхння та виробнидтза/ чинник!в всередин! ссц!алъностг. Характер i специф!чн! риси св!тобачення ! св!тосприЯняття суттэвим чином в!др!знятоться у людики пол!- або гетсросопхальштх утворень. 1х сут-ntcHi визначення пов'язан! з характером посередннка, на гкому базу-ються стосунки mí.5 складовими частицами сод!альноГд!л!сност!. Фе -номеновале у матер!альяому посепеднику в!дношення ствосяз мохли -BicTb фопмування суб'скт-об'оттттх стосункгв всереднн! ссшальностт.

• - 12 -

Це, в с bod чергу, в!дбива8ться на формуванн! пешо! арх!тектоя!ки мпслення 1 св!домоет!, властяво! гетероооц!альн!й лвдин!, яогрэна: наявност! где К значуэдост! единичного, становления, руту гаагал!, плину ф!зичного часу, просторовюс в!дношенв, розштку теоретичного мяслення, формування nepmol етично! скстеми /за .Тефевром/, та 1н. Светец таких св!тогляднях феномен!в, котр! з насл!дком !снуячо! у динамичному 6yrri суб'ект-об'ектност!, можна охарактерииувати як прояп "лог!ки процесу". 1

Конкретно-!сторкчн! особливост! Форш вт!лення посереднш-а ви-значають i дом! пути риси ментал!тету в!дпов!дно! епохи. Так, т!ле-сна пластичн!сть руху раба як посереднига класичного рабовласниць -кого сусп!льства в!дбивазться у наявност t в!дпов!дних характеристик антично"! людаяи.

ВЦсутнхсть посередника або Рого дематер!ал!зована феноменац!я в !ерарх1чних владних зв'язках "вилЬигае" спепкф!ку св!тосгсри',няття пол!соц!ально! лпдини. Переструктурац!я сон!альност!, пов'язана з лам!поп шутр!шньо! суб'ект~об' актност! на суб' ект-нреяккатк¡сть, поява суб•ект-суб'вктност ! як в!днесеност! сошальяого ц!лого до самого себе зумовлюз континуально бачення просторово-часових вровень, веретворення руху i д!5 на миттево-в!чн!снв д!яння, виразну опрямован!сть на формотворч!сть. 1дея становления замгалзться гдевч творения з нгчого, н!знання як теоретична дгяльн!сть - духотшш осягненням. Одинична особа постав тут як нвсуттэви* момент, у мо -ральн!й сфер! домну а протклежна за вяастквостяш еткчна система.

Система архетип!в св!тобачення, прктамашнве пол!соп!алыгам типам, утворюв духовний прояв "лог!ки результату", за якon в!дбува -яться зм!ни веередин: субордкнованих замкненях соц!альних утворень.

"Лог!ка результату" вхдтворюзться i на певному етап! розвитку соц!алышх утворень зах!дного типу, а само у пер!од, коли гетеросо-ц!альна ц!л!сн!сть впаслиок гласного самозд!йснення переходить до свого !нобуття /за час!в Середньовхччя/. Цей етап долаеться подаль-шим саморозвитком соц!ального орган!зму, не останно роль в якому грае збережений з попередн!х час!в головпий культурний здобуток Заходу - !дея значущост! одиннчного, ледськог особи.

Параграф 3 "Конвергекц!я лог!к: зовн!шн!й аб!г, переРмання, ф!лософське передчуття тотал!таризму" приовячений анал!зу розвитку гетеро* i пол!соц1альвиг тип!в у пер!од, що !сторично квал!ф!куеть-ся як Середаьов!ччя та Ноеий час. Розглядаоться озната конвергенн!!

лог!к pos витку у до!ндуотр!альну та на початку !ндустр!ально! енота. Робиться висновок, во проиеои, котр! прот!каоть на Заход! i на Сход! аа час!в Середньов!ччя, в протилежними аа сво!мя засадами. Проте, певн! формальн! зб!гн ix прояв!в мають м!сце. Техн!ко-технолог!чяий розвиток Заходу призвсдить до пешо! конвергенц!! обох cbítíb: За -х!д переймаеться !кституц!ональя!стю, в той час, як замкнен1сть Сходу певням чином руйнуеться твхн!ко-виробннчов експано1во Заходу. Зростання економ!чнвх зв'язкЬч Заходу веде до формування энарядда -во! /цив!л!зац1йно!/ едя ост i зах!дного св!ту. Система машин, ця еяспл!кована вдн!сть родово! сили, наявно починав поглинати одинич-не, перетворювати його на несуттов!сть. Суб'зкт-об' згтн i сть, що розкв!тла у пер!од координац!йного буття Заходу, невпинно стгукту -рувться, перет!кае у свою протилежн!оть. Поява 1 розвиток суб•вгт -об'зктност! у Новий чао викликав до яитгя иаукове св!тобачеш?я, да кристал!зувтьсяу феномен! рац!онал!зму. 3 т!еп * невблаганою за -лежн1стю !! самознишення знаходить св!й св!тоглядняй в!дбкток у в!дчутт! кризи рац!онал!стичного мислекня, котра особливо виразно починав звучатя у п!слятегел!воьк!й ф!лософ!1, зокрема - у ыарксяз-mí а його закликом Яти в{д теоретизування до практично! дН.

1ндустр!альна фаза розвитку захiднех держав створюз грунт для Конвергенц!! Заходу та Сходу i ставить лтщство перед загрозо» н!ве-лввання св!ту у виробнич!й однор!дност!, перётворення його на вдину наддержаву ох!дного типу. Паскiльни !ндустр!альний кап!тал!зм даруэ obítob! суб* екта-особу з його рац!онал!стичниы ииоленням, наст!льки ж bík потенцШо хворай на знишення цього суб»акту через ототожнен-ня себе з! Сходом, через свою 1нституц!оцал1зац!ю, котра веде до поглянання одиничного загальним.

Не9тралiзадi ею тако! эагроэи стае пэрва синтеза лог!к - формальна синтеза у вигляд! тотал!таризму. Сутн!оть формально! синтези, II форми та законом!рност! зд!йснення розглядаються у параграф! 4 •Конвергёнц!я лог!к: формальна синтеза".

Тотал!таризм можна вважати первою формою яовн!шньо1 синтези Заходу ! Сходу, яка йде аа сиотемнищ ознаками. Ненипадковим в його народжекня у зах!дних державах, розвиток яких в!дбувазться за законами лог!ки процеоу, i сприйняття державами Сходу, для я*!х в!н в принаг!дним орган!чним продовженням !х !нотитуц!онально-замкненого !снування. Форми тотал!тарнзму - фашизм t казармений coniалiэм -спор!днен! не т!льки за зовн!иними ознаками, а й суттвшм чином:

обидна являють собоп вияв субординовано! структури, угрунтовано! на цив!л!зац!йно-знаряддев!й основ1. ?х в!дм!нн!сть полягае у тому, шо у першоыу випадку абсолютизуеться одшшчне, тотре набував ознак за-х'ального, у другому - загальне усихае до абстракп!!, fl в1дпов!Дно уособлюоться в одиничному,

Соц!ал1стична форма тотал1таризму а необх!дним насл!дком коор-динац!йного розвитку зах!дного ов!ту з "ого дом!нантою знарядцово -виробничого буття. Притаманн! !ндустр!альнtfl фаз! розвитку суон!ль-ства тепденцН виробкицтва до монопольно! единой!льност! проявля -ються у злитт! зовн!шньо-системного i внугр!шньо-системного цхлепо-кладшшя. Економ!ка стае пол!тикоп, а кап!тал якнайюирше пгдбиваа п!д себе соп!альнгсть. Е!дбуваеться замиканяя соп!альност! на себе, шо тягне за собою низку соц1алышх, духогно-культурних та св!тогляд-них -ксл!дк!е. Дивовижний ов!т тотал!тарного соц!ального утвореняя не н1двладний onimji за принципом пг1рте-краще". Замкнена система випадаэ з !сторичного, прогресушого буття /це свого роду "pi4-y -соб!", яку неможливо сп!вв!днести з! св!гом суб'вкт-об'ектност!/. Якщо у в!дкрит!й систем! загальне /субсташ^я-суб'вкт/ в!дноситься до cboi'x момент!в-!ндив!д!в /об'вкт!в/ як до минутах, але усе ж суттзвих, то розгорнута тотальн!сть до сво!х носИв абсолютно бай -духа. Бона виключаа суттвв!сть единичного, розчиняв Рого в сво!й . !эотропност!,

Поява локализовано! форми синтези /коли на обмеженому простор! в!дбудовусться сх!дна !нститушональн!сть на зах!дному пивШяац1Й-но-виробничоыу грунт!/ мае велике св!тове значения. Бона становить, по-перше, умову подолання розргзненост! свхту за ознаколот лог!к розвитку тип!в социальном! ! приводить до петого едаання Заходу i Сходу перед липем тотал!тарно! загрояи ?м обом. По-дпуге, поява то-тал1тарних держав, розколггочи св!т на два табори, ставить ппропону перетвореиню янаряддеfjo-ун iфiковаиого св!ту на всепланетврну:-ед н!сть пол1соц!ального характеру

Глава TTI "КУльтурно-антрополоНчниЙ вим!р соп!аяьност1" при -свячена досл!даеннв позасиогемно! сутност! соц!альност!, котра спричикязться Н системною спецкф!кою розрйненост! одиничного ! загального. Анализуються принципов! культурн! надбання дгох св!т!в, досл!джуетьоя необх!дн!сть i законом!рн!сть переростання системно! споциф!ки соц!альноот! у 1% позасистемну сутн!сть. Фошулшться вд-оновок, що цивШзащйний шлях розвитку соц1алыюст! та системна

конвергенц!я Заходу ! Сходу доводить льдину до св!домого габору себе як системно! чи позаоистемно! íctoth. Itodip на корпеть поэасяо -темност! означав, по-перше, автептичпу ов!тову синтезу I, по-яруге, ототожнення особи i соц!альност!. Ототожнення ni лого t частит, в свои чоргу, означав якtсну зм!ну характеру системност!, гих!д у нови!» вим!р ун!вереального буття.

' Кожна з форм соц1альност1 бере cboïm сутн!сням складником i др. л, котра в р!гночаоно насл!дком способу саморозгортання соп!ального утворення та його воображения, а також !деально-твот)Чим "ого дже -релом. Для цивШзацШо! гетеросоц!ально! Фории - те !дея значузю-ст! единичного, лхшськог особи. 1нституп!оналыга» пол!ооц!алыти^ тип утримуэ як свое головне багатстю !де» творчо! едност!, дсм!ур-г1чнох родово! сутностi еоц!альност!, хоч i не падав !де! роз -виненого эм!оту. Буття !вдив!ду як моменту пропесуальностг /цив!л!-зац!йне буття/, як i буття Poro всередил! !нститун!ональпо! сиотемл /де bíh вЦ1грав роль моменту ф!ксац!! родотх форм/ в задан!стп одиничного Í330BHÍ, детерм!нац!ета з боку роду-сиотеми. Загальне роду покладав сво! одинкчн! мэмекти як тштн! або несуттзв!, зб!гап -чись, таким чином, з природное системою. СпецзФ!чна риса системнос-т! соц!ального вкявляоться у феномен! в!дчуження лтоини в!д роду /у гетеросоц!альнлх утвореннях/ i в!д себе /у пол!соц!альних/. Якщо у тшсоц!альному св!т! яняття в!дчуження можливе лише як негативне /через жертовну bítoobj bía шявяого соя!ального буття/, то у гете -росоц!альному - часткове зняття можливе 1 без внходу з системно! "занрограмованоот!" шляхом привляонення пооередника сусп!лыптх сто-cyimÍB, у якому вт!лено системну сутн1сть роду. Гетеросоц1альне зняття в!дчуженгог стае спокусов у шбор! и!ж системном та надсис -темним буттям лгодшш. Еиххд лтошни за меж! îï системно-родового буття вОбуваеться через виб!р ней культур» як свое! справжньо! ро-дово! сутност!. У перетворенч! лвдияи на таку, ®о дор!мпоз родов!, у реал!зацИ IÏ надскстемно! свободи в!дбуюзться д!Йсне нодолання в!дчуження i злиття двох св!тових культур них надд!нностей особи i сн!льноти.

Формальна оинтеза cbítíb на цив!л!зац!йно-виробничому гпунт1 в оистеююп синтезов, котра т!лькн стгерджуэ сиотемну обме*ен!гть буття лэдини. Д1Мена синтеза, в як!* не т!льки знимазться протялеч-tiiCTb cbítíb, ïx онто-лог!к, а Я долавться в!дчуження !ндив!ду вхд роду ! в!д самого себе, а синтезов духовно-культурною. Саме в н!й

8д!йснюбться д!йове ототожнення -одигачдого i яагального, лщшш ! сп!льяотн, ио янов призводить св!т до стану як!сного стрибки, переходу на новнА табель буття.

В заклвченн! дясвртац!йно! робота п!дбиваютвся п!доуыки доо -л!дження 8 окреслготься його перспективи.

3 теш диоертацЛ опубл!кован! так! робота:

1. Этика против самоубийства социальности // Человек, бнтие, культура. - К. - Переяслав-Хмельницкий, 1991. - С. 55-56. I

2. Онтолог!чи! джерела протир!ччя лвдини t природа // Природа. Лютка. Етнос. - Луцьк, 1992. - С. I45-T46.

3. Зумовлснгсть специф1ки !сторичних тип!в св!домоет! структурою соц!ального буття // Проблема ф!лософ!!. - Вип. 91. - F., 1992,

- С. 78-85.

4. Феномен идеологизации философии в условиях тоталитаризма // Измеряющийся мир и проблемы гуманитарного обраяовния в высшей школе.

- Вип. I, - Бердянск, 1992. - С. 41-43.

5. Проблема оообист!стого у pisimx типах ооц!альност! // Св! -тогляд ! духовна творч!сть. - К.s Наукова думка, 1993. - С. 202-214.

6. Свобода як оуто лвдський вим!р всесв!ту // Проблеми ф!лосо-Ш. - Вип. 95. - К.: Либ!дь, 1993. - С.

?. З&дад и Восток: синтез двух логик я роль России в втом процессе //

8. Творчество как способ осуществления человеческой свободы // Творч!сть. Культура. 1^ман!зм. - Itflt, Т993. - С. 9-10. .

9. 1нженвриа д!яльн!сть в контекст! соц!огенези // Методоло -г!чн! проблеми !гагенерно1 д!яльяост!. - В1нюзд*. - Ш!, 1993. С.

ЮШЭ ТИП.ФПУ ЗАК. 1826-80