автореферат диссертации по социологии, специальность ВАК РФ 22.00.01
диссертация на тему:
Роль политической мысли в инновационных процессах развития высшей школы на современном этапе

  • Год: 1993
  • Автор научной работы: Самойленко, Елена Аркадьевна
  • Ученая cтепень: кандидата социологических наук
  • Место защиты диссертации: Харьков
  • Код cпециальности ВАК: 22.00.01
Автореферат по социологии на тему 'Роль политической мысли в инновационных процессах развития высшей школы на современном этапе'

Полный текст автореферата диссертации по теме "Роль политической мысли в инновационных процессах развития высшей школы на современном этапе"

харківський державшій університет

Г?г-

' 1 0 о.і

На правах рукопису і‘ь'“ Ю. Ой Лих/$ -

САІЮЙЛННКО ОЛЕНА АРКАШЗНА

РОЛЬ ГРОМАДСЬКОЇ- ШШ У ІНОВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ РОЗВИТКУ ВИЩОЇ НІКОЛИ НА СУЧАСНОМУ СТАЛІ

22.00-01 - теорія, Історія та методологія

соціології

А- в ! о р е ф е р а-т дисертації на здобуття наукового ступай кандидата соціологічних наук

Робота виконана в Харківському держуніверс ггеті на кафедрі соціології

Науковий керівник:

доктор філософських наук, професор ¡¡куба Олена Олександрі і н

Офіційні опоненти:

І. доктор історичних наук, процесор Лстахоїа Валентина іларі

2. кандидат філософських наук, доцент Дениско Людмила Миколаївна

Провідна організація - Інститут соціології АН України

Захист відбудеться "IV грудин 1^93 р. о /У годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.02.02.Об Харківського державного університету (ЗІСС77, Харків, вул. Иироносицька, і вуд./-*?2^)

З дисертацією можна ознайомитися у центральній науковій бібліотеці Харківського держуніверситету

Автореферат розісланий -______

Рченіщ секретар спеціалізованої вченої ради

- з -

Загальна характеристика роботи.

Актуальність тени дослідхонпя. У складні періоди розвитку успільства інтерес до громадської думки та її роль значпо зрост-с. все частіше до неї апелрють сопіологи та психологи, політики

i економісти. У сучасних умовах у пашону суспільстві особливо їєвиднии пілвишоний інтерес до вивчення, винірювання та виеорис-іння громадської дункитромадській дунпі вяо притаманні деякі ри-

ii інститупіпяоі форми: з'явились кваліфіковані фахівці. котрі іймаються вивченням громадської думки! виникла система установ, нстена норм- пропес інститупюналізапії йди досить активно, од-ік, гроиаьська думка ше не функціонує: як розвинення соціальний іститут. З одного боку, по завахас процесу демократизації ^сшльства. а з другого, реально відображає рівень перетворювань, 5і відбуваються.

У суспільстві зростає інтерес і до вивчення громадської думки питань реформування системи вишої освіти. Якісні перетворювання, її відбуваються у суспільстві в пілону ставлять нові завдання і эред вишою школою, від професійної підготовленності. конпе-знтності спеціалістів багато в чому залежить ефективність ^спільного виробництва, томпи соціального прогресу, а також, 1 :піх перетворювань взагалі.

удосконалення вишої школи в уновах демократизації суспільства гнохливо без урахування громадської думки соціально-професійних РУП ВУЗІВСЬКОГО колективу. АДХЄ П1НН10Н1 орієитапіі. оціночні рдхення. думки пиі груп відрізняються одна від одної, і без знанії особливостей цих думок, настроїв важко вплинути на пропес фор-ування цілісної свідомості колективу, його цілеспрямованої

ЦІЛЬНОСТІ.

матеріали багатьох сопіологичпих досліджень засвідчують звідповідність шх вимогами, які суспільство пред'являє зараз швпю. та реальним Рівнем його підготовки, суть проблеми полягає необхідності підвищення загальної ефективності підготовки іхівпів. у Формуванні особливої творчої ососиотость

створоння демоьратичнї« механізмів управління випою школой • інієо з важливих умов шдвипенпя якості підготовки Фахівшз, їж 50Рчоі активності, а такоз вігстгпас як порепзпоса виходу сиотвки гіеїоі освіти з кризового стону, демократичні гніті у вевій икояі »в'язані з цілик рядом іновапійних процесів! з введенням багатос-шінчатої системи освіти, з акредапійним неханізмон управління

оиотемос вищої освіти, з новими умовами приймання до вузів і т-;

Ступінь наукової розробленності проблеми- У ряді актуальн дослідницьких завдань важливе місце належить методологічним пре денан соціологічного вивчення гронадської думки- Соціологічні аналіз громадської дгнки включає: розроблення теорії та метод логії дослідження, удосконалювання методичних засобів, розвит організаційних форм вивчання гронадської думки, способів викорис ання одержаної інформації у практичній діяльності-

Метолопчні питання завжди викликали стійкий інтері Аоолшіиків громадоької дунки. представників різних наук: філ софи та сопіологіі. політології та права, педагогіки та псих логіі та інших.

Вже на початку XX століття ф. гольпєндорф. Г-Тард. ВМ- Хво тов. вкгзьнічєв однини з перших спробували дослідити поняття гр иадської пунш та іі роль у державному житті.

загальнометододогічні проблеми різних аспектів грокадськ думки висвітлені у роботах а-і-бурдівоі. В-Вжуравльова, л-Кісельовоі. мі-Удовенко, л-Х-Улєдова. котрі вивчали іі природ ПРааі Н-Г-Ганусова. м-К-Горшкова, Г-Є-Єсімова. В-С-Коробеиніков Р-А-СаФарова, А-К-Улєдова, 1-А-ЧУДінова присвячені дооліджеші оутнооті пього Феномена-

Факторам детермінації громадської думки приділяють оооолие увагу у своїх роботах В-Л-Войнова, л-л-глоточкін. Г-ЛТокарєвськи та інші.

Проблеми структури гронадської думки розглядаться у прац; Б-А-Груиина. м-К-Горшкова та інших-

Спеціальні соціологічні дослідження виовітлені у роботах в-локторова, В-С-Конарівського. Г-К-Сотникова. Б-М-Фірсова та ївши це свідчить про значиий інтерес до вивчення проблем гронадоьк«

ДУМКИ-

Автори ряду прапь: Б-К-Олзксесв, Б-З-Локторов, М-К-Горшкоі С-П-Горюеов. т.Н.лжаоарлі. м-Х-Ігітханян. н-р.красовський. С--шзеров. В-Г.пивоваров. і-Б-ЧУбако. Ф-Е-шарегі. б-н-фіроов та інп дасть конкретно-соціологічний аналіз громадської думки різних сон іадьаих груп суспільотва-

роді грок&доькоі думки у діяиьнооті вишоі вколи приовячєї пращ А-А-Овояннікова. с-И-симовпева. дгротнана, в-я-Нечаєва т шпнх-

ї руслі даного дослідження великий інтерес викликають роботи

таких зарубіжних авторів, як ф.тьояніс. Б-Барельсон. аоплпорт. П* пазарсоельа. Г-Лассуел. п.конверс. Л-Сірс. Р-Акгелус, Д-Ганчєв та 5агатьох піших, присвячених аналізу формування та Функціонування ■ронаяськоі думки. 7 ряді робіт вітчизняних дослідників Н'Н-ПвТ* ’оиськоі. н.П-Попова та інших розглядаться проблеми вивченая гро* іалськоі думки у США.

При загальному інтересі та численних досліджень з даної пробами запишаються недостатньо розробленими питання про види гро-алськоі думки, про етапи іі розвитку, про механізми іі формування а і'упкаіонування, про розбиток громадської думки як соліального іституту. мало прапь які давали б уявлення про громадську думку е шліспе функціонуюче утворення в окремих галузях ЖИТТЯ- НІЙ ІШИМ, РОЗКРИТИ соціальні механізми РОЗВИТКУ громадсько! дуніси. гочпнтн методологічні питання, які зв'язані з особливостями П рироли, можна тільки па основі вивчення функціонування гро-ідсьеоі думки як соціального феномена у конкретних сферах- Уяв-іеться. шо активніш характер процесів Формування гронадської дун-і з питань реформування вивої школи дозволяє глиспз проаналізуса-і пі проблеми.

Лета та завдання доолілхеиня. Мета даної роботи - проаналізг-ти иєтодологічпі ті методичні проблеми соціологічного аналізу ліз громадської дгмкк. нехакізмів її Формування та Функліопуваи-. етапів іі розвитку па прикладі шовалійних процесів у вішоі олі на стчаснон? етапі-

йля досягнення даної мети автор ставить перед сосоо наотувні їлапня:

- уточнити розуміння природи, сутності, структури громадської іки як соціального «дномопа.;

- вивчити рівні самовираження (вили) громапської думки та )блнвості Формування кожного з пиі;

- дослідити особливості соціальних «оханізніз розвитку грецької думки в сучасній вкпій пколі-

об’єктом лисерталіпної роботи вистулас сзшомстг» та аіяль-гь різних категорій вузівських пралівниг.ш (адміністративно' авлінськия персонал, професорсько-аиплааапьггяй оилая. иаукозі 5Р061ТННКК. допомігшій персонал. ОТУЯВНТШ-

пролнотои вивчення с громадська плц;а сопшйьпїіг груп ВСЬКОГО КОЛбгТИВУ ПРО проблеми ВУЗІВСЬКОГО ЕЙТТЯ. ПРО Рв*>ОР~ іо вишоі іііколк. про прозленп управління вузои. його ФУнгпіон?-

- 6 -

вання в уновах ринкової економіки.

Теоретичною та методологічною осново» дослідження є науко праш вітчизняних та зарубіжних вчених., які присвячені вивчені Феномена громадської дунки. різних її аспектів, державні та прі вові документи з питань реформування систени вищої освіти-

Емпіричною основою роботи є пані соціологічних досліджеі "Управління вишою школою в умовах денократизапц". -виша школа економічних уноваї. що змінюються-, "Виша школа в нових соціальні політичних та економічних умовах: проблеми управління", які пробі доні соціологічною лабораторією ХЛУ в 1990-1992 роках при бозпосі релній учаоті автора.

Наукова новизна роботи полягає у наступному:

- уточнено поня:тя "громадська думка", його співвідношення ІНШИМИ ДІГїОВНИМИ утвореннями. ЙСГО міеде у процесах обновлення Ві тої школи:

- виділені рівні самовираження громадської думки, іі види і етапи розвитку;

- проаналізовані соціальні механізми виникнення. Формувапи та. функціонування видів громадської думки:

- проаналізовані соціальні механізми формування та функпіоні ваппя громадської думки вузівських працівників та студентів з ні тань реформування вищої школи.

Практичне значення дослідження визнається актуальиістю прос леми 1 ступенем іі розроблешюсті та полягає в наступному;

- пя прапя нас значеиня для подальшого вивччпня феьомена грс папської думки на рівні загальносопюлогічного аналізу та конкреї но-оопіологічного вимірювання:

- у роботі розкриваються реальні механізми впливу громадськ: думки на процеси розвитку вишої школи;

• матеріали дослідження знайдуть застосування у навчальном процвоі при читанні яекиій по навчальним курсам загальносошо логічної теорії, по спецкурсу та опеапрактикуну з ироблен громад сьхої думки-

Апробапія роботи- основні положення дисертаційної робот янасшди відображення в опублікованих наукових працях- Результат: дослідження докладались-'

- на міжнародній науково-практичній конференції "Молодь посттотадпйрнону оуопідьстви український варіант* (Харків. 199 Р-к

- на міжнародній пауково-практичнт хоефорєппі! "Проблемі зоздания и суикаисиирсиапил спе-дпальніх (свободнії) скопоикчєскі« уяі а Харьковє (Харьков, И53 г-ї;

па «..теузінськіл науково-м&тоаігнмп конссроепіі "Иняепврноо )бразовапко - единство тєхеичєс-хого и гумппитарного образовапия' харьков. 1953 г-ї:

- на міському методологічному соаіологічаому семінарі (хархів*

993 р.).

Структура та обсяг роботи- лисертанія складається з вступу, ■вох розділів та висновку. викладених па 113 сторінка:, які вкло-:асгь (/іблюграФіс та прикладку. Бібліографія містить ВЗ иапнопу-апь- аривсладха містить 4 тлолкаї-

ОСЙОВНИП ЗМІСТ ЛИСЕРТДШІ

вступ роботи містить обгрунтування актуальності тами дисор-аиіі, показує сгупіні іі яозрослонності у пауковіп літературі. ут також визначені оз’скт. продмзт. кета тз. заваапня аосліаяеппя, ідтчеяі вигідні тєорйтнчпі дтерела та емпірична сскояа роботи, ілобра-пиїі її наукова новизна та практично зпачепля. казпапні зрмл ааросаиіі та мокливі соєри застосування.

V ЦСРЦОНУ РОЗДІЛІ "Потодслогічіп проблеми содіолспчного іалізу громадської думки" гозгпядаптьсп сутність категорії "гро-гаська думка", іі саіавідиопгнал 5 іеемши духовпнии утвореннями, лпальпі механізми іі виникнення, Формування та фуккаїонуваяпя, -які ме;толич:-!і та оггашзапійяі аспекти конкретно-соціологічного іалізу громадської думки з цроолом сизої школи.

З’ясування зміст'1 громадської думки - не важлива теоретична !облома. осмислення я:оі необхідно для вироблення такого гоніння сутності громадської думки, яко чохо стати надіР.цоо яправяор точков у ріаок-іі практичних завдань, пов’язали?, з її вченням, Формуваная«. урахуванням.

Причини такої великої кількості дофіпізіп громадської думки ступні:

- коло яг.ки. з -стрими дослідники поз’язгзть існування гго-пської думки, різпомапітпе- По суспільна та масова свідомість. ізлшиїя. опіеочяз судхсппл. інтереси, Факти та повії суспільного ття та ія:;с;

- громадська. думка - Феномен, япг.ґі вокодіс золидіш різно-ііттяи сутгсзїїа сторін, когаа з .мас свої підстави прото-шу-

вати на "найсуттєвішу":

- при ■ визначанні поняття громадської лунки необхідно зіш' па якому етапі розвитку вона знаходиться, тобто мова йде про в никнення, Формування або функціонування громадської дунки. ступі розвиненості громадської дунки істотно впливає на визначення иьс поняття.

дискусії з приводу визначення поняття "громадська думка" » риотні. бо розкривають різні сторони нього Феномена, але не ваг протиставляти дані визначення, оскільки дослідники по-різно підходять до аналізу сутності громадської думки.

Автор даної роботи дотримується ТіЄІ точки зору, шо гї мадська думка - реакція на нові явища. події, Факти дійсності, і допускають спірність точек зору, різні тлумачення, пе стан овідоності "взагалі", а реальної свідомості мас. яка виклик конкретну І:ІЮ-

Громадська думка становить собою органічну єдність вольов раціональних, ємопіиних моментів суспільної свідомості, під ч проведення соціологічних опитувань необхідно Фіксувати всі пі є; менти. тобто необхідно вимірювати Рі?-^аь інформованою, спрямоі ності та ступінь стійкості соціальних орієнтацій та соціальної £ тивності респондентів.

Аналіз поняття "думка" буде неповним, якшо не розглянути йс міспе в ряді таких понять, як "знання" та "переконання", оснс будь-якої думки складає певний обсяг знань про іі предмет, шо д< воляе вважати її істинною або ні. На відміну від знанья. думка володіє завершеною логічною та науковою обгрунтованістю, так думка не існує без оеого суб'єкта- об’єктом думки може виступе те. шо доп»окає багатозначність, спірність тб. несе^умовни оціночних суджень. ¿унка є продуктом взаємодії суб’єкта з ви< усійним за характером об'єктом, котрий допускає розходження » лялі» та точек зор\. Адже джерела підвищення згілості, об’єкт» ності. компетентності дукки знаходяться аиаске в знанні. Поняі ’думка" та "переконання" вживають іноді бзз будь ялої-небі різниш, хоч іі нетотожність очевидна, переконання - пе постії Та стійка осьова поведінки людини, а думка - де реакція на н події ДІЙСНОСТІ. ЯВНЕЄ,, котрі допускають спірність точек зо різні тлумачення. Думка припускає деяким ступінь переконашх іде не переконання.

Громадська думка виступає як оціночне судження, адже у ньої

коусться і повне відношення суб’єкта до піняооті осскта. Отже, іп ГОВОРИТИ ПРО ГРОНаДСЬКУ ЛУНКУ як піяносне судження.

у вітчизняній соціологічній літературі не заселено було роз-■жовузати громадську думку різних видів, тобто громадська думка опіиочно-піпноснє судження, як позипія та як практично відно-пня- Між іншим, характеристики громадської лунки залежать від го. з лумяор якого виду ми зустрічаємося- автор :іро;ив спроб? овасти роз^едуиа-тпд Формування та функціонування громадської МКК РІЗНИХ ВИДІВ-

для забезпечення вивчення громадської думки, треба виходити спєдифші іі видів та етапів розвитку. Необхідно виділяти такі ди громадської дунки - як одіночно-дшносне судження, як позип-як практичне відношення, а також етапи и роззитку - виниккен-, Формування, функціонування, на усіх етапах іі становлення рть різні соціальні механізми: на етапі виникнення - де механізм знтиФікапії громадської думки з інтересом: па етапі Формування -механізм дискусії, полеміки: на етапі функціонування - де нанізм регуляції. При вимірюванні фіксуються ознаки, показники них (іанізнів.

У нєтодології дослідження громадської дунки визначне міопа ймае проблема іі функцій, значущість цього питання визначається осхідністю підвищення ролі громадської дунки у регулюванні спільних стосунків.

у функціях громадської дунки відбиваються ті ролі, які вона конус у відношєпні до всього суспільства, його окреним сторонан сферам, система соціальних функцій, яка притаманна громадській мпі. характеризує особливості ролей, котрі вона виконує у спільстві. гронадська думка різного рівня виконує різні функпіі. і можуть частково доповнювати та замінювати один одного.

За кожною функцією стоіть реальна практика функціонування омадської думки. Всі вони несуть у собі регулятивний та виховний мент та в кіндавому підсумку іптєгруезться ? єдину рєгулятіш--внховну фугікпію громадської думки-

Глибина та пог :ота реалізації функція громадської думки, які ражають її сутність, є критерієм виділення показшптіз зрілості омадської думки, пера нія набути соціальну зрілість, громадська нка проходить складний шлях розвитку, сопівя&на, зрілість визнається. у кшповону підсумку тим, наскільки глибоко громадська кка виражає інтереси народних мас, тепдешш прогресивного роз-

витку суспільства. Різні рівні громадської лунки харьктеризуютьс різними показниками.

У сучасних умовах гронадську лунку відрізняє соціальна напрі хеність. котра виражається у стурбованості, невірі у майбутнє, підвішеній тривожності, яка спричиняє полярізадію думок. їх прс тистояняя. їй притамані також соціальний песимізм, підозріліст агресивність, конфліктність інтересів. Необхідно у подальшому ро: робити систему показників соціальної напруженості.

При соціологічному вимірюванні громадської думки велике зно чення має застосування показників соціальної зрілісті, соціально напруженості.

Універсальним елементом структури громадської дунки є сое іальнп оцінка, котра залежно від емоційного забарвлення ставлекн до різних явиш, подія, має, як правило, різну ступінь критичіюсї Соціальна оіїнка є тієї) ознакою громадської думки, яка зв'язує вс єдино усю сукупність іі елементів (енопійних, рапіональни: вольових),

Процес вираження громадської думки - це віддання гласност численності індивідуальних думок з актуальних проблем дійсноот або безпосередньо, або одосредпено.

існує два канали одержання громадської думки: « ікституціс пальні форми - одержання громадської думки громадськими оргашзац іяии. державними структурами; г) одержання громадської думки пі час проведення спеціальних соціологічних досліджень (опитувань).

У своєну розвитку громадська думка проголить кілька етапи виникнення, формування, функціонування. Етапи послідовно порохс дять один в одного, але в цеп хе час володіють певно» самостійнос тс; мають місце якісні стрибки та вз&енопєрєходи у розвитк індивідуальної, групової та громадської дунки. кожний з цих етапі ітє свої особливості-

У сучасних умовах наростання інформаційних потоків у виник неині. Формуванні та вираженні громадської думки велику рол відіграють засоби наоовсі іНФо?маіаі (преса, кшс. раню, телоба чення. кчигоБИдазниатао і т.д.) саме с інформаційним провєсо. зв'язані осповні етапи розвитку громадської лунки: і) виникнекн почуттів та уявлень у сфєрі індивідуальної свідомості, шо зв'язан з дропеоом первинного ознайомлення ЛЮДИНИ З ЯК0Ю*НЄ6УДЬ проблемо; на рівні загальної інфоркованості! 2) зіткнення думок різких ль вей. “обробка" одних думок інаини, котра реалізується за допомого,

юрмапії, обговорювання проблеми; 3) розпоьсплкеннл сформованої шізованоі" думки у певкену соціальному ареалі з використанням зкватних засобів інформування населення; 4) вплив громадської іки на поведінку людей, соціальну практику, що проявляється у ікретно-предметній ДІЯЛЬНОСТІ соціальних груп.

На етапі виникнення (зародження) громадської думки відбуаа->ся подія або явише, яке індивід по-своєму оцінює, виробляє існе до нього ставлення, ознакою виникнення громадської думки с зртання суб’єкта до джерел інформації. вироблення індивідуальних іженнь- Відбувається пропєс ідентифікації думки з інтересами ільності. суспільства.

Ка етапі Формування громадської думки відбувається взаємодія іивілуальних та групових суджень та виникнення на їх основі зальних поглядів. У ході обміна думками зіставляються різні іизідульні оцінки та поступово викристалізовується слина, більш з менш загальна, точка зору, яку підтримує більшість учасників скусіі; складається стійке ставлення до того, то відбувається, вчаючи становлення громадської думки, необхідно звертатися не іьки до політичних, моральная та інших поглядів, існуючих у зпільстзі, але і враховувати звички, стереотипи, звичаї, обряди. 1ДНИ1І, тобто СУСПІЛЬНУ психологію.

Один з шляхів Формування громадської думки - самоорієнташя. іємодіючи з тим. що його постійно оточує, індивід сан, на основі зіх поглядів, формує своє ставлення до сучасних подій. Важливу ль лри ньому відіграє обмін дупс:. яіхособисте спілкування, рівняння різних точок зору. Але при такій санооріснтаїїи нерідко ІУТЬ виникнути і викривлення, ТОМУ шо езітогляд і:и...;дячи з якого швід судить про те, шо відбувається, мояе <57ти неточним, а >ормаиія про події, пропеои та тч- - ві'їриппвеою.

виявлення та закріплення домінуючих погляліп може.1, вважати ого роду завершенням етапу формучаянл громадської думки. II і ОНО* КІЛЬКІСНІ характеристик!!: РОЗПОВОІСДХВИНЯ. спрямооаніоть,

гененвнють-

На третьому етапі громадська думка функціонує, іі азе ірізішє певна стійкість, зона не така рухлива, яг Формуюча по-иія, бо став більш стабільним інтерес більшості по об'єкту оуз-ння, зросла інФормованість про нього, з’явилаоь переконаність' у авилояості опшоїс. на етапі функціонування важливо виявляти всі рактзрйстики зрілості громадської думки- Саме на пій стадії гро-

- ta -

надськь дунка втілюється в практичні дії-

Сформована гронадська думка нас інтегративний характер, і концентроване вираження колективного розуму, результат обніна дуі ками міх людьми, сплав, репрезентуючий лунку суспільства, зміс Сформованої громадської думки, складає лише ті опінки, яі розділяються більшістю люлєй, навіть ккио вони не істини Співвідношення істинного та хибного у громадській лумпі завжди н< обхідно ураховувати при визначенні а практичної цінності, сої іальна сутність громадської думки виявляється в опікпі il суб’єкт того чи іншого просєсу, полії З ТОЧКИ ЗОРУ ІХ ВІДПОВІДНОСТІ ІКТ( расам суб'зкта. ‘

Гронапська думка - ne стан реальної масової свіноності. якому переплітаються, єднаються елементи, ио виражають емоційне і рапіонельне. содіал&но-психологічне та ідеологічне, стихийне т свідома. пе донінуюче відношення, позиція нас людей, сопіальпк спільностей з проблен, що мають суспільне значення. За своєю прі рояою громадська думка відрізняється від звичайних оціночних суі жень, бо являє собою свідомість, яка переходить У ДІЮ, ДУХОІ но-практнчне відношення, органічний сплав раціональних, емоційні та вольових номентів. тону при дослідженні громадської думки н< обхідно вивчати не тільки судження, ціннісні орієнтації людей, також їх соціальні настанови, готовність до дій, спрямованість т стійкість соціальної активності.

У висновку першого розділу автор наводить характеристик об’єкта та предмета конкрєтно-сопіологічного дослідження, висувє гіпотези, ставить завдання, дає стислу характеристику дослії

НИПЬПХ МеТОДІВ. ПРИЙОМІВ, ЗИбіРКИ- .

У другому розділі "Сопіалі-ні механізми Формування та ©ункпк нуваннк громадської думки у системі освіти" розглядаються процес Формування та функціонування думки вузівських працівників про ін< вапійні продеои розвитку виаоі школи на сучасному етапі.

Аналіз результатів когкротних соціологічних досліджень "Уі равлшяя вишс« акодою в умовах демократизації". "Виша школа в ек< конічних умовах, що змінюються", *випа школа у нових ооі іаяьЕо-пояітичаих та економічних умовах; проблени управлінні свідчать, шо ціннісні орієнтації, оціночні судження, думки різня соціальних груп вузівського колективу відрізняються один від одне го. громадська дуква вузівських працівників ес пе є розвинуто ікотитпаоЕальЕог» ç>opî;o». воаа не враховується ари рішенні важли-

иї питань яг.ттєліяльносї; ¿¡уза- Невелика ї-оль громадської думки к регулятора, як практичного відношення у процесах, які відсуваться у системі оучдсаоі вишоі освіти.

Суттєвим вактогон, який активно спливає на формування та >ункаіонування гро кепської луихи різних соціальних категорій ІУІЧВСЬКОГО К0ЛИИТИЙ7. Є сучасно СОПІЬЛІНО-ИОЛІ'ПІЧКО та економічне ¡таиовише .{р-йки, яко мохна озтрлктрризувати як кризово.

Становлення думки про демократичні пєрєтворєнші у вишій школі гісііо зи'ямао о процесом демократизації у суспільстві, і прод&со розвитку вузівського самоврядування сприймається як гарант необоротності демократичних перетворювань.

L»нка різни* соціальних груд вузівського колективу про органи ш^авлікпя зузу. про діяльність пчепих рад - думка, яка формуються, в ній присутні елементи дискусії, полеміки з даних питань, міаяіз пих опшок свідчить, шо вчені ради на стали шв колективними зрганани вузівського самоврядування, шо процес демократизації вв привів до якісних змін у ньому плані.

Необхідно відмітити певну динаміку думок з питання органів самоврядування, по нірі посилання протилежності загального пронос? демократизації,. його збоїв, зростало скептичне ставлення по ідеї спеціального нового оггапу самоврядування, представники усіх соц-ІІіЛсПИЗ ГРУП ВУЗІВСЬКИХ ПраПІВНИКІ? BCQ більп охилялись до поси-¿я.¡кия демократизації професійного í ргану самоврядування - вченої ради.

думка працівників вишоі школи про вузівське самоврядування, про самостійність вузу вхе сформувалась. Вона інтенсивна, поаирв-на, достатньо зріла, висловлюється чітка ідея самостійності еузу у галузі управління, передача деяких функція міністерства вузу, вибори ректора розгляласться вузівсмтини працівниками як оуттсзий елембат демократизації управління аузом. а відмова від виборів -як оСнйЖ'ЗГікя праз а уз у. здасться, ао перехід сьогодні до системи призначень, прьдбачеяих у наказі міністра освіти України, виклича иігяпосолоннл neis груп вузівських працівників- Практично всі вони болочз реагують ка ущемлення прав вузу, на обмахування дбиократи-запії йїзійського лиття.

HPOESC якісного обновлення освіти неможливий без урах?ман.ч думоі.', гіастроів працівників виаоі школи. Ш9 немае отіакої, іптгя-сивної думки соціальних груп вузшськиі працівників, яка склалась, з питань мети освіти, якості підготовки спеціалістів у в?їі, як

правило, ректорський корпус, викладачі, наукові спіброоітні стулєнтк керується груповими інтересами, то перешкоджає реаліз

РЄФОРМИ ВИШОІ ОСВІТИ. ВИЯВЛЯЄТЬСЯ ГРУПОВИЙ ЄГОІЗМ І В IX СТаВЛ!

до іковавійиих процесів у вищої школі.

Інов&ційИ5 пропєси. які відбуваються v вити школі, зв’я: з проблемами управління та самоврядування вузу, взаємошано викладача та студента як партнерів учбового пропєсу. Ло niiz иое валень У системі ВИШОІ освіти ЗІДПОСДТЬСЯ. зокрема, і проблеми рєзеоду по багитсступінчатої освіта; організація, процедура., в терп акредитації бузіві нові правила прийняття до вузу, луї сопіальних груп вузівського колективу з питань упровадження і вапій в пишу школу виступає як опіпочне-нінносие судження і обхідно вимітити, що вона сьогодні достатньо широко розаовеоджі та досить інтенсивна.

Думку вузівських працівників про косі правила прийняття вузу можна оіарвктеризовати як думку, котра мас риси виникаю мУкг.и (інтерес до об’єкту думки, звертання суб’єкта ко дкоі ІНФСРИГ.ІШ, вироблення ІНЦИВІПУаЯЬИИХ ДУМОК). 2 Проблем ОйГЬТОї уліпчатоі освіти та акредитації вузу розгорнулась полеміка, акті ко дискутувались лі питання, не дозволяє говорити про думки з і проблем, ао вони формуються. ? лропєсі обміна інссрпацієо. взі нодії шштідуальЕих, групових. суджень складається єдина, оіі або иени загальна, думка, козспа соціальна група вузівського колі тішу с співучасником шіуаяшшя громадської думки.

Аналіз результатів опитувань вузівських прапівпихш свідчи шо думка про рішкоеия шдяї розвитку суспільства еде сформувала Вена достатньо нестабільна та динамічна, нкао в коді еоаіологічі го дослідхеипя в ¡тсо роді підтримали перехід ло ринкових віднос СС.4 викладачів, наукових співрозітпиків та 34£ студентів. то вжо 1591 ролі на нього були орієнтовані відповідне 40л і 4fiS опитув miz, тільки я;, студентів і п викладачів визнали цопршіустиїшм п цляг. розвитку.

думка вузівських працівників та отулйзтів про уведення шіа псі ooDiTir відрізняється деякоо соегегніств. ііайже ноловиі співробітників вузу та студентів лопуеказитї. плат? лише окремі іпіііз иавчвііьяоі уооотк. Кохнпй третій студент та лкіаз п’іітї робітяит: зазначив на недопустимість ьвеаєкпя плати ?а навчали оборотність ь думках зв’язана з існуючою у суспільстві орієнтації па соціальну ріекіоть та соціальну справедливість, введення у ги

- !S -

діяльність вузу принципи платності каочання повинно бути посту-вин та обов’язково тісно зв'язаний із соціальною зазишеніотю па-лоння.

лунка про платну оовіту виявляється як опівочно-пшвоопо суд-ння. у якому відобразилося отавлення аузівоьких працівників та удентів до допустимості введення плати за навчавші, по перопек-в диференційованої плати за різнонапітпі види вузівських поолуг. напрямків використання додаткових засобів, исхна зі:слов£ітн припушеная, ио введення плати за вузівські СЛУГИ. ЯЗІ оперують РОЗПООСЮДЗОППЯ 7 3VSRX України. ОУПО

оїріяуто оїУіізнтаил ясяльао. по стосується введення платної ви-11 освіта. ‘.'О Зі ОТ7ДЄПТЯ. Ні співробітники ВУЗІВ не ГОТОВІ ао .кого впровадь гний, уявляється, шо платна виша освіта з дповідпою відмовою від державного бюджетного Фінансування ножа ¡кладнити становипе виаоі школи, яка у даний ионент перохивас ’Изу. У сучасних умовах такий перехід не допустимий.

вивчення думок, настроїв соціальних груп вузівського колехти-студентів овідчііть. шо введення плати за окрені випи 'зівських послуг hosq позитивно вплинути на розвиток вишої школи Пілону.

У сучасних умовах актуальним в рішення проблеми соціальної дишеності студентів, викладачів, наукових співробітників вузу д час переходу до ринкових відносив.

ja результатом соціологічних гколіазень "Виша школа в еко-жічяих умовах, ио змінюються", "Бипа школа у позих соп-яьно-політичних та езономічних умовах*, проблеми ї .ріізліцшг иоз-\ аідмітитн, ио дункг* вузівсьпііх працівників про її соціальну за-іаеність - функціонуюча думка. Вона виявилась у актах поеодішсіі. готовності респондентів до я».

На соціальну п&пруязність пуіші вузівських прашвнихіз про зою захищеність впливає у пілону ситуапш у країні. Посилюється ривозніоть з приводу перспектив ¡зідкооші з доргавами СИЛ. иаа-/тнього свссі держави. таког вузи є ааиеїльи консервативними, гіпкини структурами у суспільстві, току ноана припустити пароот-вня кризових явиш у вишій школі, тобто суде наростати і соціальна апруяеність думок різних соціальних груп вузівоьвого колективу.

різпипя в оцінках. думках, настроях свідчить про відоутяіот& пиноі колективної свідомості у вузі, upo те, шо регулятором по-едінки є групові норми, як se сформувати аїлюну свіаоиіоть кег

лективу? ГОЛОВНО “ РОЗУМІННЯ ОПІЛЬПООТІ нети, яка ислягис У ПІП товчі кадрів для розвитку науки, культури, суспільства у цілому Формуванні творчої особистості, відповідаючій потребам та виної сьогодення. певно, умовами успішної реФОрнапи системи він

освіти повинні бути зусилля, спрямовані на формування пуг віднооно загальної кети, загальних завдань підвищення яко

підготовки спеціалістів.

у висновку роботи ПІДВОДЯТЬСЯ ПІДСУМКИ-Сановні полмевня та висновки дисертації знайшли Еідосрахеї у наступних публікаціях:

1. стаьлання студентської молоді до впровадженні! платне павчакня в вузах України// Молсд.*> з посттогалітарному суспільст українськая варіанті матеріали міжнародної науково-практичної кс Ф8РЭНЦ11.- Харків. 1993.- с. 165-166.

£. Важность изучения мнений работников вісшей школи в услов ях обновлявшегося общества// инженерное образование - еяішет технического и гуманитарного образования: иатериалі межвузовск ваучпо-иетодической конференции.- Харьков,. 1933-- с- 138-159-

3. важность использования результатов социологических иссл созаний общественного мнения в управлении регионом// проблемі со паяия и функционирования спопиальніх (свободні;:) єкономических з< а Харькове: Материал! научно-практической коцфсреипии.- харьво 19ЙЗ.- С. 110-113. ,

4. ОбпоственноБ мнение, его УРОВНИ. ФУНКЦИИ// СООРНИК иаучн. работ аспирантов харьковского государственного университета (скс ноиика, сопиология).- Харьков: нзд-во "Основа". 1893.- с. 161-16