автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.01
диссертация на тему: Словообразовательная семантика суффиксов относительных прилагательных и ее интерпретация носителями языка

Полный текст автореферата диссертации по теме "Словообразовательная семантика суффиксов относительных прилагательных и ее интерпретация носителями языка"

1 'О ОПТ В35

КШВСЬКИЙ УН1ВЕРСИТЕТ ШБН1 ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

На правах рукопису МАЙМАКОВА АЛМАГУЛЬ ДИЛЬДИНГВНА

СЛОВОТВОРЧА СЕМАНТИКА СУФ1КС1В В1ДНОСНИХ ПРИКМЕТНШВ ТА II 1НТЕРПР£ТАЦ1Я НОС1ЯМИ МОВИ

10.02.- рос!йська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертац11 на здобуття наукового ступеня кандидата Ф1лолог1чних наук

К и I в

19 9 5

Дисертац]ао е рукопис

Робота виконана а Ки1вському уншерситет» ¡мет Тараса Шевченка

Цауковий кер'шник: кандидат ф'шолопчних наук,

доцент Ковальовя Людмила Серлшна

ОфщШш опоненти: доктор фиюлопчних наук,

професор Муравицька Маргарита Петр1вна

кандидат фиюлопчних наук, старший кауковий сшвробгошк Хоменко Людмила Мсчисжшвиа

11ров1Два устаиова: Кшвський держа вний лшгвгстичиий • университет

Захист вщбудеться року о

/о

годи1й на

заездант спец>ал1зовано1 пченсн ради Д 01.01.30 у Кшвському университет» »м. Тараса Шевченка за адресою: 252017. иКиш, бульвар ТЛПевчеюса, Н, ауд. 63.

3 дисертацгсю можна ознайомитися у Ыауков1й 6>бл1отещ КиТаського ушверситету ¡м. Тараса Шевченка (вул.Володимирська, ЙЯ, к1м.10)

Автореферат рошелянш! " $$ " ____1Й95

року.

Вчений секретар спец1ал!зошшш вчено! ради кандидат фмолопчних наук, доцент Г/М&?9/'Шахова ЛХ

Одним з першочергових завдАнь мовознавства с вивчення мов-но! семантики у системному аспект1. II функц1онування. Повний опис семантично! системи необх1дний не лише з теоретичних, але й з практичних м1ркувань. Однак охопити мову як об'ект досл1дження у вс1й II ц1л1сност1, у вс1й р1зноман1тност1 II прояв1в не в стан1 нав1ть уся наука про;мову. Тому найб1льш перспективним методом на шляху цШсного досл1дження мовно! семантики е вид!лен-ня з мовного ц1лого певиих "шаточк1в". Фрагментов. "м1кросис-темн з метою 1х детального та всеб!чного анал1зу. Найменш вивче-ними до нашого часу залишаються значения м!н1мальних двосторон-н1х одиниць мови - морфем.

Рефербвана робота присвячена досл!дженню значения аф1ксаль-но! морфеми - словотворчого форманта в1дносних прикметник1в /ВП/ у сучасн1й рос1йськ1й мов1. Звернення до прикметника не випадко-ве. Прикметники входять до категорП. яка здобула в мов1 свое повне смислове та формальне вираження /Л. В. Щерба/. 1з зм1стово1 точки зору вони здаються досить простими й однор!дними: семан-тичною основою прикметника е як1сть.1 3 формально! точки зору прикметники б1льш прозор1. визначен! порХвняно з 1ншими частина-ми мови. Однак, як в!домо. прикметники як частина мови являють собою досить строкату картину /прикметники у вузькому значенн1, наявн1сть повно! - коротко! форм. ступен1в пор1вняння/. Причина ц1е! р1зноман1тност1, з нашо! точки зору, криеться у словотвор-' чо-норфемн1й област1, зокрема, р1зновиди словотворчих значень прикметник1в та 1нтегрован1 у структуру .слова морфемн1 значения дозволяють припустити 1снування певно! шкали морфемних значень.

Актуальн1сть дисертап!йного досл!дження визначаеться там, що у сучасн1й л1нгв1стиц1 до цього часу не вир1шене питания . про специф1ку семантики морфем; не склалася адекватна предмету метамова опису значень морфем; не вир1шена проблема сп1вв!дно-шення м1ж реал1зованим у прикметников! зм1стом 1 тим семантичним потенц1алом, який закладений у ц1й одиниц! формою; не встановле-ний механ1зм в1дтворення у св1домост! носИв мови значень в1д-носних прикметник!в з опорою на формально-структурн! показники

1. Виноградов В. В. Русский язык. Грамматическое учение о ■слове. - М.: Высш. шк., 1986. - С. 157..

таких пох1дних 1 знания реал!й навколишнього св1ту.

Мета досл!дження _полягае у тому, щоб розглянути зна- ■ чення морфеми на шриклад! аф!ксальних морфем в1дносних прикметг ник!в як ^айб1льш формал1зованих 1 таких, що наближаються до морфем редяц!йного типу.

Зд1йснення поставлено! мети передбачае вир!шення ряду конк-ретних завдань:

- розглянути словников! деф!к!цИ вШосних прикметник1в як вих1дний матер1ал досл!дження;

- визначити той наб!р ознак. за допомо'гою якого описуеться значения суф!ко1в -н-. -ов-. -ск- /звертаючи особливу увагу на в1дпов1дн1 предиката, як-от: 'связанный с тем-тоотносящийся к тому-то'/;

'- класиф1кувати ц! набори. розподШти у "пучки":

- розглянути словотворч! значення в!дносних прикметниШв /як певне сп!вв!;"н0шення-!нтеграц1ю вс!х морфем слова/;

- - сп!вв!днести ц! словотворч1 значення з морфемним, яке таким чином визначиться;

- провести експеримент, п1д час якого перев1ряеться реаль-ний /психол!нгв1стичний/ наб1р ознак, що входять до внзначекня прикиетника, особливо можлив1сть за даними опитування вид1лити суф!ксальне значення.

Методи досл!дження . Науковий пошук зд1йснювався на основ! в!домих положень про зв'язок нови 1 мислення, едност! загального та часткового в об'ективн1й д!йсчост!. сп1вв!дношення форми .! змюту, про нерозривний зв'зок означаючого 1 означуваного.

В основу опису мовних одиниць буди покладен! дан! про се-мантичну структуру в!дсубстантивних в1дносних прикметник1в /ВВП/. Методика компонентного . анал!зу передбачае розкладання значення слова на семантичн! компонента, з яких воно складаеть-ся. тобто значення слова постае як "комплекс м!н!мальних диск-ретних елемент!в".1

Найб!лыиу ц!нн1сть у цьому план! мають словников! деф!н1-ц1I. як1 являють собою зразки б!льш чи менш адекватного "розкла-дення" наивного значення на його компонента.

1. Комлев Н.Г. Компоненты содержательной структуры слова. -М. : Изд-во МГУ, 1969. - С.'ЗО.

Натер1алом досл!дження служили тлумачення значень пох1дних

в1дсубстантивних прикмэтник!в з1 "Словаря русского языка" у 4-х томах, що розглядаються як метамова опису.

Основними джерелами досл1дження були "Словарь русского языка!' у 4-х томах за редакц!ею А.П.Свгеньево! /М.. 1985 1988 рр./."Словарь морфем русского языка" л. I.Кузнецове! та Т.Ф.ефремово1 /М.. 1986 р./. "Словарь'служебных морфем русского языка" Г. П. циганенко /К.. 1982 р./.

Були зд1йснен1 так1 процедури:

1/з1 "Словаря морфем русского языка" А. I.Кузнецово! та Т.Ф. бфремово! виписан1 ус1 в1дносн1 в1дсубстантивн1 прикметники з суф1ксами -н-, -ов-, -ск-;

2/ значения цих прикметник1в були з!ставлен1 з1 "Словарем служебных морфем русского языка" Г.П. Циганенко;

3/ тлумачення в1дносних в1дсубстантивних прикметник1в з су-Ф1ксами -н-. -ов-. -ск-. були.вибран1 з1 "Словаря русского языка" у 4-х томах.

Наукова новизна досл!дження полягае у тому, що тут подано опис значения суф1кс1в -н~, -ов-, -ск- в1дносних прикметник1в на основ1 з1ставлення словникових деф1н1ц1П з тин реальним /психо-Л1нгв1стичним/ набором ознак. як1 входять до визначення прикмет-нйк1в у носПв мови. У досл1дженн1 на приклад1 суф1ксальних морфем даеться обгрунтування можливост1 побудови 1ерарх11 морфемних значень у мов1.

Теоретична 1 практична и!нн1сть досл!дження полягае у тому, що у ньому визначаеться словотворче значения на основ1 експери-менту; встановлюеться сп1вв1'дношення словотворчого /функцЮналь-ного, динам1чного/ I морфемного значень у рамках досл1джуванного матер1алу; обгрунтовуеться можливЮть побудови шкали . морфемних . значень у координатах "лексичне - дериващйне -реляц1йне".

Результата досл1дження можуть бути використан1 при створен-Н1 р1зного типу словник1в, тобто в окремйх випадках вони можуть сприяти уточнении 1 51льш посл1довному тлумаченню деяких пох1д-них сл1в.

Матер1али досл1дження можуть знайти застосування у практиЩ викладання словотвору. морфолог!I. а також при розробц1 1 читан-н1 спецкурс1в, проведенн1 спецсем1нар1в з семантики 1 словотвору рос1йсько! мови.

На захист виносяться так! основн! положения:

1. Як з'ясувалося у результат1 досл1дження, у словникових деф!н!ц1ях в!дносних в1дсубстантивних прикметник1в найважлив!шу роль в1д1грають предиката. як1 власне. 1 корелюють у найб1льш1й Mlpi з1 словотворчим значениям.

2. Предиката словниково! деф!н1ц!1 утворюють шкалу за ступеней абстрактност1 - в!д 'относящийся' як такого, що в!дображае найб1льшу дистанц!», до найб!льш конкретного 'работающий'/'действующий', 'приводимый в действие-'/.

3. Вказан1 предикати описують значения суф1кс1в -н-. -ов-. -ск- пол1предикативно, тобто вони утворюють. як правило, ланцюг, у якому посл1довн1сть /порядок сл!дування/ також мае певне значения.

4. Можна сказати. що певною м1рою морфемне значения висту-пае як б1льш абстрактне пор1вняно з1 словотворчим: так. значения в1дношення, що вирансаеться ус1ма трьома суф1ксами, . по-р1зному реал1зуеться у дериватах, як1 належать до р1зних тематичних груп.

• 5. П1д час експерименту перев1ряеться реальний /психол1нг-в!стичний/ наб1р ознак. що входять до визначення прикметник1в носПв мови. При пор!внянн1 з1 словниковою деф1н1ц1ею розходжен-ня-найчаст!ше проявлялося у наданн1 переваги опитаними перифе-р1йним предикатам словниково! статт1.

Апробац1я робота. Основн! положения 1 результата досл1джен-ня допов1дались i обговорювались на зас!даннях кафедри рос1йсь-ко! мови Ки1вського ун!верситету 1м.Тараса.Шевченка, були представлен! у вигляд! допов1дей на III Шжнародному сем1нар1 "Слов'-янська культура у сучасному св1П" /Ки!в, i994 р./, науков!й конференцИ "Мовна д1йсн!сть в Укра!н! /Проблеми й перспективи/" /В1ннщя. 1994 р./. М!зкрег1ональн1Й л!нгв1стичн1й конференцП "Омон!м!я 1 синкрет1зм у граматачних системах слов'янских мов" /1зма!л. 1994 р./.

3 теми диоертацИ опубл!ковано 3 робота. ' .

Композита роботи визначаеться сформульованними вище метою та завданнями досл1дження i в1дображае методику проведеного дос-л1дження. Дисертац!я складаеться з1 вступу, двох глав. висновк!в та списку використано! л1тератури.

У Вступ1 обгрунтовуеться виб1р теми, розкриваеться II акту-альн1сть 1 наукова новизна, визначаеться мета i завдання досл1д-ження, иетоди вивчення матер1алу, вказуеться матер!ал 1 джерела досл1дження, в!дм!часться теоретичне i практичне значения робо-

ти. формулюються основн1 положения, як1 виносяться на захист.

У глав1 1 "Проблема сп1вд1дношення форми 1 зм1сту мовних одиниць стосовно понятгя "морфема" анал!зуються р!зн! Шдходи до визначення понятгя морфени. Зокрена, розглядаються конценцИ морфеми у працях представник1в в1тчизняного мовознавства Л.О.Бодуена де Куртене, Л.В.Щерби, В.О.Богородицького, В.В.Виноградова, Н. Д. Арутюново!, Т. В. Булиг1но1, Ю. С.Маслова, О.А.Земсько!, М.М.Шанського, О.М.Тихонова, В.В.Лопат1на, 1.Г.МИ-лославського, 0.С.Кубряково!/, американсько! дескриптивно! л!нг-в!стики /Л.Блумф!лда та його посл!довник!в/.

Ми надаемо перевагу розум!ннв морфеми, запропонованого 1.0.Бодуеном де Куртене, що стало традиц1йним у в!тчизняному мо-вознавств!, оск1льк! воно акцентуе увагу на двосторонньому характеров! мШмально! мовно! одиниц1, враховуе у н1й пров1дну роль значения, вказуе на м!сце морфеми у систем1 мови - II в!д-ношення до одиниц1 1ншого /б!льш високого/ р1вня - слова.

Морфема як "зв'язана форма", приречена на комб!нац1йне 1с-нування, повинна розглядатися у рамках словоформи. Це стосуеться як форми, так ! значения морфени. Як форма морфема розпадаеться на фонеми у 1х морфонолог!чн!й функц11. п!д якими розум!ються фонеми-конструкти, що характеризуются за своею функщею /м!сцем 1 роллю у морфем!/ 1 своею системою вар!ант!в, пов'язаних з! зм1ною морфемного контексту.

Значения морфеми також зумовлюеться И зв'язаним !снуван-ням-, тобто також не е в!льним. Його називашть асоц1ативним на противагу понят1йному словесному.1 .

П1д асоц1ативн1стю морфемного- значения ми розум1емо здат-Щсть морфеми, штучно вид1лено1. збер1гати сл!ди "заражень" /М. В. Панов/, асоЩюватися з великою к!льк1стю л!н!йних контекс-т1в. Пох1дн1 у словотворч1й парадигм1 об'еднуються не т1льки асоц1ац!ею за схож1сти, але й асоц1ац1ею за сум1жн1стю /=часовою посл1довн1стю/. Для морфемного значения вахпиза саме ця "консервативна" /Н. В. Крущевський/ асоц1ац1я за сум!жн1стю повторюваних сус1дн!х морфем. • "

Норфемне "заражения" аф1кс!в досить значне у словоформах.

1. Солнцев В.М. Язык как системно-структурное образование. - М.: Наука, 1977. - С. 256

що входять у категор1ю, яка набула в мов! свого повного смисло-вого 1 формального вираження. 0дн1вю з таких категор1й е як1сн1 слова у своему природньоыу вигляд! - у вигляд! повно! форми прикметника. У пошуках компонента, що виражае як1сть у слов1 туманный. А.М.Пешковський приходить до висновку, що таким елемен-том е саме чисто формальна. "реляц1йна" морфема-флекс1я ~ый.1 Це результат не лише "доцентрових" як1сних процес1в усередин1 кате-горП прикметника, але й взаемного заражения значениям ознаки суф1кса -н-. як!й не позначае н1чого 1ншого. кр1м чистого в1дно-шення. У результат1 флекс1я включаеться у словотворчий процес як деривац1йний елемент. Анал1з значения словотворчого форманта у данному випадку в1дбуваеться з урахуваннйм цього ознакового впливу флексИ 1 зд1йснюеться дедуктивним шляхом; структура словниково! статт! у тлумачному словнику досить повно в1дображае характер 1 ступ1нь семантичного заражения 1 перш за все тип каузативного зв'язк;'.

- Глава 2 "Специф1ка суф1кс1в в!дносних прикметник!в у сучас-н"1й рос1йськ!й мов1" складаеться з двох частая. У перших двох параграфах першо! частини "Особливост! опису в1дсубстантивних в1дносних прикметник!в у тлумачному словнику 1 структурн! компонента деф!н1ц1!" розглядаються особливост1 семантики ВП 1з су-Ф1ксами -н-. -ов-, -ск- и прйнципи !х лексикограф1чного опису. Семантика ВП 1д1ома'тична, вона 'являе собою спецеф1чний синтез. вих1дного значения тв!рно! основи 1 словотворчого значения, яке в1дбиваеться у словотворчому формант!. . .

Анал1з принцип1в визначення пох1дних сл1Ь у тлумачних словниках рос1йсько! л1тературно! мови та .вивчення словникових статей МАСу, присвячених ВВП з суф!ксами -н-, -ов-. -ск-. дозвол!в виробити деяк! рекомендацП з приводу побудови визначень ВВП, характеру в!дображення значень ВП у словниках, встановлення нап-рямку мотивацН. розкриття семантично! структури пол1мотивованих ВВП.

Центральне мюце у перш1й частин! в1дводиться анал1зов1 словникових деф1н1ц1й за допомогою яких описуються значения су-Ф1кс1в -н-. -ов-. -ск- ВП. У словникових деф!н1ц!ях найб!льшо!

1. Пешковский A.M. Русский синтаксис в научном освещении. -М.: Учпедгиз. 1956. - С.82.

уваги надано предикатам, як1 1 Щдображають словотворче значения. Предиката вибудовують шкалу ¡за ступенем абстрактност1 - в1д 'относящийся' як такого, що в!дображае найб1льиу дистанц1ю, до майже конкретного 'работающий, действющий, приводимый в действие' .

Анал1зуеться також частотнЮть предикат1в у 16 тематичних трупах- ВП /Класиф1кац1я ВП за тематичними трупами трунтувалась на семантичн1й класиф1кацП тв!рних 1менник1в та будувалася на протиставленн1 живих 1 некивих предмет1в, 1менник1в на позначен-ня живих особових та живих неособових 1стот/.

Предиката словн1ково! деф1н1ц11 розпод!лялись таким чином: 1. 'Относящийся' - абсолютна частота 13 раз1в /женские цветки у растений, гражданское право, меньшевистская партия, славянская палеография, садовое искусство, чайная фабрика, медная промышленность, лыжны/й спорт, лесной институт, годовой доход, тепловое излучение, глазные капли, еефская помощь/; як перший член полЩредикативно! групи вживаеться 3 рази, другий член - 1 раз, трет1й член - 5 раз1в.

2. 'Связанный' - абсолютна частота П раз1в /инженерное дело, лососевая путана, луговое хозяйство, молочная ферма, угольная промышленность, гиревой спорт, речной транспорт,сезонные работа, водные процедуры, челюстная операция, желтушное лицо/; як перший .член пол1предикативно! групи не вживаеться, як другий член полЩредикативно! групп вживаеться 2 рази, третЧй член -.3 рази.

3. 'Предназначенный' - абсолютна частота 13 раз!в /детская книга, малярная кисть, конный двор, кукольная рубашка, фруктовый нож, котлетный фарш, пороховой склад, диванная подушка, болотные сапога, вечернее платье, штормовой якорь, ножная ванна, штурмовые колони/; як перший член полШредикативно! групи вживаеться 4 рази, другий член - 6 -раз1в, трет1Я член -1 раз.

4. 'Содержащий, состояний' - абсолютна частота 8 раз1в /далекое общество, конный строй, хвойный лес, сахарный горох, железная руда, трубные решетки, звуковой сигнал, слизевое вещество/; як перший член полЩредикативно! групи не вживаеться, як другий член полЩредикативно! групи вживаеться 1 раз, трет1й член - 2 рази.

5. 'Свойственный, присущий' - абсолютна частота 9 раз1в /женское лукавство, барские замашки, меньшевистские ошибки.

русская культура, зверское обличив, дьявольский характер, железный лязг цепей, степной ливень, цинготные десны/; як перший член пол1предикативно!, групи вживаеться 4 рази, другий член - 2 рази, трет1й член - 1 раз.

е. 'Бывающий, водящийся, живущий, находящийся, обитающий, произрастающий, расположенный, растущий' - абсолютна частота 7 раз1в /луговые травы, королевский фланг, солончаковые растения, баковое орудие, озерная рыба, теневые травы, спинные плавники/; як перший член пол1предикативно! групи вживаеться 1 раз, другий член - 2 рази. трет!й член - 1 раз. •

7. 'Действующий, работающий, приводимый в действие' - абсолютна частота 7 раз1в /конная тяга, спиртовый термометр, газовая ■ плита.поршневой насос, паровой двигатель, ножная швейная машинка, духовой шкаф/; як перший, другий 1 трет!й члени полШредикативно! групи не вживаеться. . '

8. 'Изготовленный, приготовленный, производимый, сделанный' - абсолютна частота 6 раз!в /раковый суп, ромашковый отвар, медовый пряник, бархатное платье, ременный поводок, языковая колбаса/; як перший член лол1предикативно! групи вживаеться 4 рази, другий член - 1 раз. трет1й член-1 раз.

9. 'Принадлежащий' - абсолютна частота 3 рази /материнская кофточка, поповский дом, русский язык/; як перший член полШредикативно! групи не вживаеться, як другий член пол1предикати'вно! групи вживаеться 2 рази, трет!й член - Граз.

У параграф! "Сфери д11 суф!кс!в -н-.' -ов-, -ск-" розгляда-ються словотворч1 можливост! вказаних суф1кс1в. Суф1кси ВП -н-, -ов-. -ск- розр!зняються сво!ми словотворчими можливостями. Мож-лив!сть поеднання певного суф!кса з основою того чи !ншого 1мен-ника, побудови пох!дного прикметника. залежить в!д фонетичних, морфолог1чних, семантичних та !н. особливостей тв!рних 1менни-к!в. Цей факт знаходить в1добракення у працях В. В. Виноградова, О.В.Гор1но1, .В.П.Даниленко, А.Д.Зверева, В.В.Лопат1на. 1.С.Улу-ханова, А.Г1.Фом1но!.

Залежн1сть словотворчих можливостей суф1кс1в в!д семантичних властивостей тв!рних 1менник!в проявлясться у тому, що певн1 суф!кси немовби закр1шшоться за основами сл!в певно! семантики, приеднуються до основ сл!в лише певних семантичних груп.

Можна сказати, що при утворенн!.ВП в!д 1менник1в сфери вживания м!ж суф!ксамй -н-. -ов-. -ск- певним чином розпод!лен!.

Ось деяк1 в!дм1чен! факта.

Суф1ксу -ск- належить "мон<5'пол1я" на утворення ВП в1д топо-н1и1в.

В1дношення до особи також виражаеться за допомогою цього суф1кса /пор. дамский парикмахер, детский почерк, докторское' предписание/.

Суф1кси -н- та -ов- здатн! сполучатися з одним 1 тим же колом основ. В1ддавна для утворення прикметник1в в!д основ конкретных 1менник1в, що позначають назви рослин. матер1ал1в, речо-вин. використовуються обидва суф!кси /пор. яблонный -яблоневый, керосинный -керосиновый. бензинный - бензиновый/. Проте нер1дко суф1кс -н- виПсняеться суф1ксом -ов- через те, що у суф1кс1 -ов- в!дт1нок предметного в1даошення виступае б1льш переконливо, н1я у суф!кс1 -нг1 1 ВП з суф1ксом -ов- б1льш конкретно виража^ ють в1дношення до предмета, названого • основою.. Тому" можна сгверджуваги, що оснозна сфера д!яльност1 суф!кса -ов— основи 1менник1в на позначення не1стот з конкретним предметним значениям. у тому числ1 - назв рослин. матер1ал!в, речовин /у широкому розум1нн1/ /пор. тополевая ветка, газовый Фо.чарь. шелковый платок/. 3 основами 1менник1в на позначення 1стот, що вказують на ос1б 'за в1ковою ознакою, також коже вживатася суф!кс -ов /пор. пальчиковые ботинки, подростковый велосипед, ползушсовый возраст/.

ВП з суф1ксом -н- переважають у назвах сорт!в рослин /пор. клубника ананасная, рябина гранатная/, та шк!дник1в рослин /пор. малинный жук, смородинная моль,' яблочный, цветоед/.

Використаний матер1ал словникових статей дозволяе висловити думку, що досить не просто встановити" певн! законом1рност! у функц1онуванн! суф1кс1в -и-, -ов-, -ск- у значенневорозр1з-нювальн1й. рол1, оск1лыш невизначен1сть значения цих суф1кс!в допускав р1зне тлумачення значень ВП, утворених за 1х допомогою. Але невизначен1сть в1дношень, що передаються, не робить суф1кси -н-, -ов-, -ск- абсолютно тотожними за значениям. 1накше кажучи, ми мокемо говорите про спец1ал1зац1ю суф1кс1в. Вид1ляються сло-вотворч! значения, специф1чн! для ВП з визначеним суф!ксом /-н-.

1. Виноградов В. В. Русский язык.1 Грамматическое учение о слове. - М.: Высш.. шк., 1986. - С. 195.

-ов-. -ск-/ та словотворч! значения, сп1льн1 для р1зних тип1в ВП.

У друПй част;ин1 друго! глави "0собливост1 сприйняття ВВП з суф!ксами -н-. -ов-, -ск-" визначаеться суб'ективний прост1р М1ж предикатами словниково! дефШцП. В!н мае такий вигляд: .

1. 'Относящийся'.

2. 'Свойственный'.

3. 'Предназначенный'.

4. 'Содержащий'.

5. 'Связанный'.

6. 'Находящийся'.

7. 'Принадлежащий'.

8. 'Работающий'. '

'9. 'Сделанный'.

Головна нев!дпов1дн1сть у суб'ективному сприйнятт1 простору м1ж предикатами тр1вняно з науковим тлумаченням полягае у пози-Ц1\-предиката 'связанный': у першому випадку в!н /предикат/ по-с!дае п'яте м!сце у другому - друге м!сце /як б!льш абстрактний за значениям/. Очевидно, таке сприйняття опитуваними значения вказаного предиката пов'язане з кого метафоричнютю, г тим," до тут сильнИие в!дчуваеться внутр1шня Форма слова: зв'язати це оз-начае поеднати одне з одним. скр1пити.

Дал! у ц!й частая! розглядаються особливост1 вживання та, функцЮнування ВП з суф!ксами -н-, -ов-, -ск- у мовленн1 носПв мови. '■ .

В експеримент1 (письмовому) брали участь '210 чолов!к - студента 1-4 курс!в ф!лолог!чного факультету Ки1вського ун!версите-ту !м. Тараса Шевченка. Опитуваним було запропоновако записати перший згаданий !менник п!сля. називання кожного прикметника за списком. Незважаюч! на деяк! умови експерименту, ми розглядаемо под!бний вид робота вар1антом в1льного асоц1ювання, оск!лыш прикметник. як в!домо, не е синтагматично в!льною формою 1 обов'язково "доповнюеться" 1менником. Нав!ть у випадку парадиг-матичних реакц!й типу холодный -> теплий "сполучним" словом е 1менник /вода, прием, день/. Для ВП там б!льш законом!рною е син-тагматачна асоц!ац1я. оск!льки конкретн! значения у них фактично "спрямовуються" пленниками, як! з ними сполучаються.

Характер та д!апазон асоц1ац!й. що виникають у св1домост! носПв мови, р!зний: в!н зумсвлешй життевим досв!дом кожного

- и -

учасника эксперименту. його особист1сннми j,костями, спряисвамс-тю св1домост1, здатШстю до уявлопня. особлпмотями проиесЮ-нислення.

Визначапчи ВВП з суф1ксами -и-, - -и-, -см-. utiepicumt спг-раються в основному на сво! зиаиня про иг шсолпшШ crIt. зокреыа знания прирйдньо! лог1ки речей, та 1ндпь.дуальний мовний досШд.

Анал1зуючи запропонован1 пох1дн1 одшшц1. носi I мовн досить в1льно встановлюють формальн1 та. смислов1 асоШацП. закр!плен1 структурою таких сл1в.

ВП, яким у словнику дасться лише найзагальн1ие пизначення 'прилагательное к ...'. 'относящийся к ...'. 'связанный с ...', у опитуваних мають б1льш конкретизован1 визначення. Так, прнк-метник стрелковый в НАС! визначаеться таким чином:

стрелковый - 1. Прнл. к стрелок /'во 2 знач./. Стредкопнй батальон.

2. Относящийся к стрельбе из огнестрельного оружия. Стрелконий спорт. Стрелковое дело /MAC. IV, 285/.

1нформанти дають таке визначення прикметнпку стрелковый:

1.'Относящийся к стрелкам' /стрелковый боец, стрелковое начальство. стрелковый командир/;

2.'Относящийся к стрелкам', 'состоящий из стрелков' /стрелковая часть, стрелковая рота, стрелковый полк/;

3.'Связанный с построением и действием стрелков' /стрелко-. вый строй, стрелковая позиция, стрелковая цепь/;

4.'Присущий, свойственный стрелкам' /стрелковый дух, стрелковое мастерство/;

5.'Предназначенный для стрелков' /стрелковое обмундирование, стрелковое вооружение/;

6. 'Относящийся к занятиям стрельбой', 'связанный со стрельбой' /стрелковый спорт, стрелковое соревнование, стрелковая секция/;

7.'Предназначенный для стрельбы'/стрелковое оружие, стрелковый тир, стрелковый окоп/.

. Тнформанти розширйють зм1ст окремих визначень, як* на осно-в1 вивчення словникових статей можна трактувати як загалыи для ВП з суф1ксами -Н-, -оз-.' -ск-. Так. наприклад, визначення 'принадлежащий тому, кто /что/ назван/о/ производящей осговой1,-де предикат 'принадлежащий' виражае .нев1Д'емн1сть споконв!чну,

генетичну /пор. аптекарское лицо, виноградарская рука, кочегар-', ные глаза/, випадкову /пор. врачебные часы, шефский портфель/, а також належШсть у зв'язку з ФункШею, яка виконуеться тим.хто був названий у тв1рн1й основ1 /пор. инженерный проект, инжекзр-ная конструкция, знахарское внушение, шпионский план/.

На наш погляд. особливий 1нтерес мае асоц1ативно-ситуатив-ний спос1б 1нтепретац11 1нфориантами значень ВВП 1з суф!ксами -Н-. -ов-, -ск-. Звернення до безпосередн1х приклад1в дозволяе виявити р1зновидност1 зазначеного способу тлуиачення. Пор.: буровая вышка, колокольное платье, очковый доктор и др. Так, тлу-мачення значень прикметник1в колокольный /у словосполученн1 колокольное платье/ 1 пильный /у словосполученн! пильный метод разговора/ може базуватися на метафоричност! (значения). У словосполученн! колокольное платье метафора базуеться на схожост1 форми означуваних предмет!в. Колокольное платье - це плаття, за формою схоже на дзв!н, мае форму дзвона, нагадус дзв1н. плаття -дзв1н. Схематично асоЩац!!, що виникавть у св!домост1 носИв мови. можна представити таким чином: колокольный -> колокол -> /метафоричне перенесения: пор1вняння, упод!бнення/ = платье. У словосполученн1 пильный метод разговора метафоричне перенесения базуеться на схожост! у способ! зоображення д!1:

пильный -> пилить -> пиление, пилка -> /метафорично - "спо-с1б д1!"/ = метод разговора.

1нший р1зновид асоц1ативно-снтуативного способу 1нтепретя-ц!! являють собою тлумачення значень прикметник!в буровой /буровая дрожь, буровая станция и т.п./, весовой / весовая лаборатория. весовой сахар и т.п./, даганый /лыжный день, лыжный снег/ та 1н. Так. прикметник буровой асоц1юеться у св1домост! !нформант!в з д1есловом бурить, дал! воно виклйкаё у пам'ят! в!дд1есл!вний 1менник бурение. Якщо зобразити ц! та наступн1 асоц1ацП у виг-ляд! ланцюжка. то отримаемо:

1) »Буровой -> буоить -> бурение -> /атрибут/ .= вышка.

2) Буровой -> бурить -> бурение -> /м!сце/ = станция.

3) Буровой -> бурить -> бурение -> /спос1б д11/ = ^етод.

4) Буровой -> бурить -> бурение -> процес бур!ння » дрожь.

* Цей та наступн1 ланцюжки не в1добрааають конкретних сту-пен!в творения прикметник!в.

5) Буровой -> бурить -> бурение -> результат бур1ння -скважина.

,6) Буровой -> бурить -> бурение -) /мета д1Т/ = lietr».

7) Неоднозначне тлумачення допуска-.: ктлок буровой ннс-тинкт.

Буровой -> бурить -> бурение -> /результат, прогиозунання результату/ » инстинкт.**

Наступним р1зновидом асоц1ативно-ситуативного способу 1н-терпретацП е тлумачення значень ВВП типу: очковый /очковый доктор. очковый пальчик, очковая девочка/, помадный / помадная барышня. помадная девушка/. Сполучения очковый доктор, помадная барышня називають людей /ц1ле/ за якоюсь важяпвою деталлю, характерною прикметою /за чзстиною/. Правильна л!тературна Форма ужн-вання сполучення з1 вказашшми ВП - це конструкт I з 1мешшком у непрямому в1дм1нков1: доктор в очках, барышня с помадой на губах - або багатосл1вн1 описов1 звороти: доктор . который носит очки; доктор, носящий очки; барышня, у которой губы покрыты помадой. В узуальному план1 спостер1гаеться прагненнл до гармотзацП, ви-р1внювання лексичного та граматичного: ознчка предмета чн iHiiioi ознаки Виражаеться за допомогою прнкметчика. Пор.: розм. битко-вой /автобус/ у 'значенн! 'набитый битном'. Злм1сть структуры власти скр1зь уживаеться'-властные структуры. Под 1 бн 1 сполучення ВП з 1менниками широко розповскдаин1 у розмовнШ мов1 та mqbI художньо! л1тератури у рол! семантично м!стких. "зручннх лако-.Н1чних ном1нац1й" /0.А.Земська/.

Опитуван1 знаходять семантачк1 зв'язки окремих пол1мотиво-ваних ВП.. як1 не заф1ксован1 у тлумачному словнику. Прикметник пекарный може семантично сп1вв1дноситися з1 словом пекарня, од-нак у словникових деф1н!ц1ях ней зв'язок не воображений.' Пор. пекарный - относящийся к.печению хлебных изделий. Пекарное ремесло. Пекарная печь /MAC,111,39/.

1нформантн ж визначають цей прикметник таким чином:

1. 'Относящийся к пекарне' /пекарное помещение, пекарный дом, пекарный работник, пекарный сторож/.

*♦ Одним 1з можливих "позал1нгв!стичних" асоц!ативних смис-л!в може бути той, який зв'язаний 13 тлумаченням у певному сере-довииЦ в!домо1 абрев!атури КГБ як "комитет глубинного бурения".

- и -

2. 'Относящийся, принадлежащий пекарне' /пекарное отделение, пекарный цех/.

Прикметник пильный у МАС1 сп!вв1дноситься лише з одним 1з TBipiinx - lMSHHimoM д!1 пилка. Пор. пильный - спец. Относящийся к пилке. Пильное дело. Пильный цех. //Предназначенный , служащий для пилки. Пильный инструмент /MAC. III. 123/.

Гнформанти вказують на можлив!сть семантичного зв'язку цьо-го прикметника з 1менннком пила 1 дають йому так! визначення:

1. 'Относящийся к пиле', 'принадлежащий пиле' /пильная ручка, пильная разводка, пильные зубья, пильная рама/.

2. 'Свойственный, присущий пиле' /пильный визг/.

Якщо говорити про семантичну структуру под1бних пол1мотиво-' ваних прикметник1в, то вона не може бути розкрита лише на ochobI даних тлумачних словннк1в, оск1льки у словникових статтях не завжди с посилання на вс1 мотивуюч1 слова.

У заключеныi зроблен! Шдсумки робота 1 за результатами досл1дкення поставлених проблем формулюються' ochobhI висновки;

1д1оматичн1сть значения пох1дного слова, немоклив1сть вер-бал1зувати в1дношення, що 1снуе м1ж мотивуючим 1 його мотивова-ним 1 виражене формантом, виплнвають 1з специф!ки морфеми як. зв'язано! форми. Циии труднощами 1 була зумовлена спроба анал!зу' словниково! деФ1н1ц11 об'ект1в дослШгення (розгорнутого вербального уявлення об'екта), з одного боку, 1 такого, що береться до уваги, "згорнутого" в узуалыШ форм1 значения об'ект1в, що реально функц!онуе у !х вживанн1. Тому найб!льше значения нада-валось предикатам, котр! реал1зують спецкф1ку досл1джуваного ма-тер1алу - в1дносних прикметник1в. ознакових сл!в. Уже >за сво!м визначенням слова ц1е! категорИ м1стять контраст, "не гарыону-ють" через початкове протир!ччя м!ж предметами значениям корене-во! частини 1 абстрактним ознаковим значениям аф1кса, що й зна-ходило свое вираження у предикат! дефШцП.

Як показало досл!дження. це протир1ччя вир1шувалось по-р!з-ному п!д час л!нгв!стичного анал1зу у словйиков!й статт1, з одного боку, 1 нос1ями мови - з 1ншого, 1 найб1льш суттев! розб!ж-ност! були ви/кликан! л1нгво-прагматичними факторами: сферою вживання, частотою використання та л1нгв1стичним досв1дом опиту-ваних. Зазначен! розб1жност1 виявлялись перш за все у наданн! переваги 1нформантами при в1льному асоЩативному анал1зов1 пери-ферШним предикатам словниково! статт!. Пор. : у словников1й

CTarrl прикметнику стрелковый наведено деФ1н1ц1ю 'относящийся к стрельбе'. Лексичне значения предиката 'относиться' такс:

1. Входить в состав, в разряд, в число кого-, чего-либо.

2. Иметь отношение к кому-, чему-лиго. бить обращенным к кому-либо, предназначенным для кого-либо.

3. Находиться в каком-либо соответствии, соотношении с чем-либо /MAC.11,694/.

ОпитуваШ ж надавали перевагу значению 'предназначенный ...' (67 чолов1к). noTiM значению 'связанный ..." (24 чолов1ки) 1 т1льки в останню чергу значения 'относящийся ..." (U чолов1к).

Предикат» словниково! деф1н1ц1! буди розмИцеШ у шкалу за ступеней абстрактност1. П1д ябстрактним ми у цьому текст1 розу-м1ли не . денотатнвне значения прикметника 1 но реляц1йн1сть, властиву граматичним аФ1ксам-флекс1ям. Mona йшла про в1дм1н-н1сть, "р1зницю" значень м1ж тв1рннм 1мешшком 1 мотивонапим ним прикметником, яка i в1дображала власне словотворче значения у словотворчому формант! -н-, -ов-. -ск-. Тут ми спостер1гасмо один 1з вчпадк1в, коли словотворче значении Идобргдане в окре-мому предикат1. Ступ1нь "в1ддалешт" деривата в)д дернранта роз-р1знявся 1 виражався у наступних д!есловах:

Сыть /водиться, жить, находиться, обитать, произрастать, располагаться, расти/, изготовить /приготовить, произвести, сделать/. относиться, предназначить /служить/, принадлежать, быть присущим /свойственным/, работать /действовать, приводить /в действие//, связывать, содержать /состоять/ - в!д 'относиться' як такого, що в1дображае найСЯльшу дистанц!ю до майже конкретного 'работать* /'действовать', 'приводить в действие'/.

За ступеней зменшення абстракткост1 предиката утворюють та-ку шкалу:

1.'Относящийся'.

2. 'Связанный'.

3.'Свойственный'. 'присущий'.

4.'Принадлежащий'.

5.'Предназначенный', 'служащий'.

6.'Бывающий', 'водящийся', 'живущий', 'находящийся', 'обитающий', 'произрастающий', 'расположенный', 'растущий'.

7.'Содержащий', 'состоящий'.

8.'Изготовленный', 'приготовленный', 'производимый', 'сделанный' .

9.'Действующий', 'работающий', 'приводимый в действие'.

За ступеней частотност1 у тематичних трупах в1дсубстантив-них в 1дносних прикметннк1в предиката словниково! дефШцП утво-рюпть таку посл1довн1сть:

1.'Относящийся', 'предназначенный'.

2.'Связанный'.

3.'Свойственный', 'присущий'. ■ '

4.'Содержащий'. 'состоящий'.

5.'Бывающий', 'водящийся', 'живущий', 'находящийся', 'обитающий'. 'произрастающий', 'расположенный', 'растущий'; 'работающий'. 'действующий', 'приводимый в действие'.

6.'Изготовленный', 'приготовленный', 'производимый', 'сделанный'.

'7. 'Принадлежащий'.

Жоден 1з вказаних предикзт1в не вйзначае в1дносних прикмет-ник1в у рол! единого.

Картина суб'сктивного простору м1и предикатами словниково! деф1н1ц1I дещо в1др1знялась в1д наведено1 вище науково! картини. Нос11 мови уявляють прост1р м1ж предикатами таким чином:

1.'Относящийся'.

2.'Свойственный'. .

3.'Предназначенный'.

4. 'Содержащий'.

5.'Связанный'.

6.'Находящийся'.

7.'Принадлежащий'.

8.'Работающий'.

9.'Сделанный'.

Найб1льший 1нтерес для нас мали верхн! р1вн1 простору - най-абстрактн1ш1 за значениям предиката.

Головна нев1дпов1дн1сть у суб'ективному сприйнятт! простору полягала у позиц11 предиката 'связанный'. Якщо у икал1 абстракт-ност! цей предикат займае у нас другу позиЩю, то у 1нформант1в - п'яту позиц1ю. Таке -сприйняття зумовлене явним впливом внут-р1шньо! Форми слова: д1еслово 'связать* у св1домоет1 носПв мови асоЩюеться перш за все 1з конкретною д1ею - з'еднанням, скр1п-ленням, стягненням.

OchobhI положения дисертацП представлен1 у таких публ1ка-

ц1ях:

1. Синтагматический аспект морфеки .'/Славянская культура в современном мире. Материалы III Международного семинара.'- Киев. - 1994. - С.181-182/ у сп1вавторств1 з Ковальовою Л.С., Потано-вою Г. М.Л

2. Морфологический и синтаксический аспекты пшерхаракт^ри-зации // Омономия и синкретизм в грамматических системах славянских языков. Межрегиональная лингвистическая конференция. -Измаил. - 1994. - С.34-35.

3. О специфике значения аффиксальной морФемн //Мовна дШс-н1сть в Укра!н1 / Проблеми й перспективн/. Тези допов1дей I по-в1домлень науково! конференц11. - Ч. II. - ВПшиця. - 1994. ' -С. 146-147.

МЛН МАКОВА ДА.

Словообразовательная семантнка суффиксов отаосительных ирнлагательвык и ее иитерцреуации носителями языка.

Диссертация на соискание учимой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. Киевский университет им. Тараса Шевченко, Киев, 1995.

В диссертации дано опнсшне значений суффиксов -н-, -ов-, -ск-относительных прилагательных на основе сопоставления словарных дефиниций с тем реальным (психолмнгвистнческнм) набором признаков, которые входят в определенна прилагательных у постелей языка.

На основе эксперимента определено словообразовательное значение, установлено соотношение словообразовательного (функционального, динамического) н морфемного значений в рамках данного материала, обоснована возможность построения шкалы морфемных значений в координатах "лексические - деривационное • реляционное".

Wordformative semantics of relative adjectives' suffixes and iU interpretation by Uu native speakers.

The thesis is submitted for a Candidate's Degree (Philology) in speciality -10.02.02. the Russian Language, Kiev Tarasa Shevchcnko University, Kiev, 1995.

The thesis contains the description ot the dictionary meaning of relative adjectives' suffixes -н-, -ов-, -ск- in comparison with that real (psycholinguistic) set of marks, which is ment by the native speakers In the definition of adjectives^

The wordformative meaning of the suffixes is defined on the basis of experiment. The author sets up the correlation of wordformative (functional, dynamic) ami morphemic meanings within given material and substantiates the possibility ot creation the scale of morphemic meanings "lexical - derivative - relative".

Кли>урд±__слрва; словогворча семантика, аффЫсалька морфема, в1дцосвей прпкмятивк.