автореферат диссертации по истории, специальность ВАК РФ 07.00.01
диссертация на тему: Среднее Поднепровье в истории Украины с давнейших времён до средины XVII века. (Геополитический аспект)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Среднее Поднепровье в истории Украины с давнейших времён до средины XVII века. (Геополитический аспект)"

НАЦЮНАЛЬНА АКАДЕМШ НАУК УКРАШИ 1НСТИТУТ 1СТОРИ УКРАГНИ НАН УКРА1НИ

13 Г К

I I и ун на правах рукопису

1 9 ОЕВ 1338

ЧАБАН Анатолш Юзефович

СЕРЕДНС ПОДНШРОВ'Я В 1СТОРИ УКРАШИ 3 НАЙДАВН1ШИХ ЧАС1В ДО СЕРЕДИНИ XVII СТ. (ГЕОПОЛ1ТИЧНИЙ АСПЕКТ)

спещальшсть - 07.00.01 - юторш Укра'ши

АВТОРЕФЕРАТ

дисертаци на здобуття наукового ступени доктора ¡сторичних наук

КиТв - 1996

Дисертац1см • руиопис. Робота еинонана на нмвлр> iCTopii Украхни Чвркаського державного университету

0*ii|iüHi ОПОНВНТИ1

Горбик В.О. -доктор хсторичних наук, проФвсор, завхдуючий вхдяхлои хсторичного краванавства 1нституту iCTopii Украхни НЙН Украхнщ Нельник Л.Г. -доктор 1сторичних наук, про*есор

Кихвського державного ун i верситету; Степанков В.С. -доктор хсторичних наук, про*есор Каи'янець-Подхльського державного педагогхмного институту.

flpoeinHa орган1оац1Я — Чернхгхвсьмий державний ледагогхчний

iнетитут.

Замнет в1д6удеться НЗ лютого 19Э6 р. о 14 год. на аасхданнх спецiалi«овамоi вченох ради Д 50.17.01 дня захисту дисертацхй в Хнститут! iCTopii У кражи НЙН Украхни за адресом: 252001, Ки1в, вул. М.Груаевського, 4, Iнетитут icTopix Украхни НЙН Украхни.

3 диевртацхвм ножна ловнайонитися в 6i6nioTeiu Хнстнтуту ic-Topii Украхни НЙН Украхни (вул. И.Груаевського, 4).

Автореферат роахсланий " " .

Вчеиий секретар cneuianiaoBaHox вченох ради доктор i сторичним наук

Н. ШИП

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА -ДИСЕРТЙЦ1х

■Актуальн хсть проблеми, . У наш час, час бурхлиеого национального в1дродження, вивчення вторичного мииулого окремих територх.й Укра!ни набупае особливо! актуальности На нашу думку, це особливо важлива i.значима справа, оск1льки icropin народу складаеться саие з частинок. i-сторичних процессе кожно! онремох senni. Tirn.Hn узагальнивши ix, можна скластй uinicHy картину, найб1льш ловну i 3MicroBHy. Дослхдження 1сторичних npoueciB окремих територ1Й дав можлив1сть снонцентру вати' увагу на специяхчних особливостях роз— витку явищ базисного i " надбудовчого характеру, но вхдбувалися тут у нерозривному зв'язку з геограюхчним середовитем, TicHO пе— репр1так>чи свою долю в единому лроцесх творения icTopii Украхни.

Кожний куточок украхнськох земл1 мае, без сумн1ву, свою унх.— кальну, самобутню icTopiio. Грунтовно вивчивши ix можна.викриета— лхзувати едину картину вторичного пронесу у всхй Украхн1,- Однак кожна земля розвивалася впродовж вiнiв по-разному. 1нколи навхть два су с i дн i села ргзнятьея cboimm звичаями, гов1ркою, безумовно, подхями, що тут в1дбувалися. Тому лог1чним е висновок про те, то досить часто вивчення icTopii краю у рамках хснуючого адм1нхстра— тивно-територ1апьного подхпу не завжди дае эмогу вхджукати Ti де-,терм1нуиэчх Фактори, що впливали на розвиток всхех пал1три iQTO— ричного процессу.

Б1льи результативном, на ' наш погляд, е дослхдження тери-торхй, земель, що складапися впродовж в i к i в за спхльн1стю reo— граФ1чних., геопоп i тичних, соцхапьних iHTepecie, висвхтлення хх icTopii на основ! цивхлisauiйного пхдходу, з врахуванням Bcix обставим, як1 обумовили хсторичний поступ.

Вид1лення i детальне вивчення icTopii окремих територхй,^ хх 'населения, ' якх вхдхграли унхкальну роль в icTopii украхнського народу, дав можлив1сть не лише виявити цю унiкальнiсть, а й дос— л1дити i конкретиэувати на новому piBMi знань специф1чнх особли—

воет! !х розвитку, сп1ве1дношення з 1ншими територлян и у загаль-нону контекст1 1СТор]1 Укр^хни.

На наш погпяд, в цьому питанн1 справедливими'в висновки про-в1дни'х украгнських вчених, зроблен1 л 1Д нас проведения 7—01 Все-укра!нсько5 науново1 конФеренц!1 з ¡сторичного краезнавства, ню дослаяження регионально! 1Стор2 2 е- особливо значущим, ноли йдеть— ся про минуле одного з найб1лыиих европейських народов, розташо-ааного на великих просторах в1д Карпат до Лону. Боно э'ясовуе внесок урсдженц1в ргэних етн1чних ареал1в" у складання й розвиток укра1нсько1 нац11, 1х специф1ку. '(VII Всеукра1нська наукова конференция "1сторичне краеэнавство в Укра!н1: традиц11 1 сучас-Н1сть" /Матер1али пленарного та секц1йних зас1дань/ -К.: 1995.)

У запропонов'аному досп1дженн1 ми намагаемося показати, що Се-редне Подн1пров'я 1 е таком землею, .до сФормувалася як етнхчне ядро э найдавнхших час^в 1 В1л1грала в 1Стор1д укра!нського народу особливу роль.

йвтохтонне населения Середнього Прян1пров'я СФормувалоея в найдавн!ш1 ' часи сане воно виявилося консол¿дуючим ядром у Фор-муванн! укра1нського етносу. Як евхдчать археолог1чнх знаххдки л 1 знього ,лалеопхту, неол1ту, трил 1льсько!, чернях 1 всько I, -заруби — нецько! матер1альник1 культур, на цих.землях сформувався субстрат етносу, "основою якого було осхле населения, що зайиалося земле-робством, скотарством, рем¡сництвом. Б результат! еволюц1йних процесса воно досягло значим* результатов у розвитку натер1аль-но1 культури.

Саме тут утворилося .лерше об'еднання племен, ло входили до яержави Йнт1в, князхветво Полян, розпочалися державотворч!. пронеси, як! привели до виникнення ранньо—Феодально! держави ех1дних славян — Ки5всько1 Рус1. Саме з Середн1м Подн1лров'ям нимало досл1дник1в пов'язують етимолог1и сп1 в "Русь", "Украина".

Б часи монголе—гатарсько! навали населения Середньо! Над-днГ'пряндини вижило 1 вистояпо, принесло краии .традиц11 у нас-

'тупн! стол1ття. * ■ ■

Загальнов1Домо,. но укра1нсь>ке козацтво е особливим, сам'о-бутнхм ' явищем, • що виникло у 'середньовхчну добу 1 протпгом к 1 лькох столдть залишалося важливим Фактором пол1тичного, еконо— м1чного 1 духовного життя Украхни. Козацтво, рн соц;ально—пол 1-тичне ' явите, справляло пом1тний вплив на <ьормування укра1нсько1 народности, розгор'тання нац1онапьио-виэвольно1 боротьби, ,брало участь у захистх населения, творенн1 зародк1в украйкеькод держав-ноет!, розкв1ту самобутньо! культури, звича1в, як1 й понинх "нази-вають козацькими. Тому цхлком зрозумалим е той.величезний 1нте-рес до 1.стор11 укра5нського козацтва, його лоходження та еволю-М11, який особливо проявляешься останн1м часом.

В цьому контекст1 територхя 1 населенна Середнього Под-н1пров'я в1д1грали особливу роль у час виникнення козацтва та його розвитку. На Формування козацтва на Серэдньому Подихпров'I справили значний вплив подо.! литовсько! доби, боротьба проти ту— ■ ре'цько—татарсько! агрес! 1, наступу лольсько! держави, католиць-ко! церкви, -а також визначальн1 внутрхшн1 процееи.

Мхсцеве "населения Середнього Подн1пров>я, по сутх, знаходило-ся бхля виток^в створення военно-пол1тично1 орган1 зац]. 1 — ' Запо— р1зько1 С1ч1, а*також реестрового козацтва.

Саме тут дбувалося найбхлыае зосередження козацького населения в к1нц1 XVI - першей половин! XVII ст., процесс перетворен-ня козацтва 1з стих1йно1 сили у сусп1льно-пол1тичне явите, яке ■ ,стало на захйсТ! всенародиих 1нтерес1в. Про виняткову роль Середнього Поднапров'я у сусп1 льно-1сторичному процес! св).дчать народи! повстання к1нця XVI - £0 - 30—х рр. XVII ст., що розлочина— лися або ж в1д6увалися на цих землях.

На землях Середньо! Наддн!прянщини зароджувалися державотвор-41 процеси, яК1. привели до утворення в середин! XVII ст. Укра1н-сько! козацько! держави. ' .

Вказан! - виде положения, що потребують наукового доведения,

-Б-

нео6к1ян1сгь ветаноепеннй ¡сторично! правни подо ун1кальнр1 за сеохн значениям земп!, визначеннп напрянк^в досконалого вивчення Середнього Подн1пров'я в ¿сторЛ Украгни, геопол1тичних аспектов Функц10нування цЧе! територ1I з найдавн1ших'час!в до середньов1ч-чя складае антуальн1сть нашого доел1дження. Йктуальн1еть розроб-ки вмазано! проблеми л 1дкреслюеться ще й тим, що вчнауков1й л1те— ратурх на даний час в1дсутн! системн1 роботи по вивченню 1стор11 Середньог Наддн1лрянщини.

Формування населения Середнього Подн1пров'я В1.дбувалоср п1д вппивои р1зноман¿тних Фактор1в. IX поеднання 1 склада& поняття геолоп1тичного аспекту проблеми. Що ж-ми вкладаемо в термин ге-опол1тичний аспект в канону яосл1дженн1? Сам терм1н мгеопол1ти— ка" нин1 широко вживаний в сусл1льних .науках. Його вперше засто— сував шведський державознавець Р. Чьелен у працг "Держава як норма ¿енування" <1317 р.). Герол1тика, в сучасному трактуванн!, це наука, яка вивчае: Форми политичного життя, економ1чних, пол1тич— них 1 територ1альних 1нтересхв т1"е1 чи 1ншо1 крагни у певних резонах.

Поняття геополхтичного аспекту в розвитку т1е;1 чи 1ншр1 тери — тор11 ми роз у м1ёмо як досконале вивчення сталих 1сторичних та лриродних «акторхв розвитку народу, стратег!чного розташування територ15, традиц1й способу житття та визвольно! боротьби,.сто-сунк1в 13' сусхдами та виборювання власно£ державноста, тактики 1 стратег! I сус1дн!х держав щодо дано! земП1. Таке розум1ння цього поняття поставлено в центр методолог!чних п1дход!в нашого дисертацхй ного досл1дження.

Йнал1з розвитку населения Середнього Подн1пров'я показуе, що тут особливо яскраео проявлялися геопол1тичн1 ^.нтерееи. В найдав— н1ш1 часи — це межування з причорноморською смугою,територ1I, через яку пройшли десятки племен, якх в т1й чи 1НШ1Й мГр1 впливапи на Формування «¡сцевого населения.- В часи Ки1всько1 Рус1 це -найбхлыи небезпечне поруб1жжя у боротьб! з печен1гами, половця-

и и. В часи серед ньоо i ччя це - арена бороть6 и Ли.тви, Попыц iМос-KODCbKOi держави, Кримського ханства та 0смансько1 innepiK.

KpiM названии зовнiшиiх"проя вiо геопол1тичних iHTepecie су— с i д н i х держав, тут особливо зримо постали i суто BHyTpiiuni. Lie — становления способу, життя ni д впливом благодатиих при родиих умов, зародження державотворчих процесхв, ФОрнування особливо! иатегор11 вхпьного населения — козацтва, лостайна боротьба з аг-ресорами, виборювання власно! наьионально-державно! та духовно— penirinHoi незалежност1.•

Тому гоповним предметом дисертац1иного досп1дження е конппек-сие виачення становища населения Середнього Подн1пров1я п1д оппи-вом piзноман1тних природних та 1сторичних Фактс-piв на рхзних ета-пах його вторичного життя, предметом дослхдження е також визна-чення основних чииник1в, як1 дають змогу визначатитериторхю Серед и ьо! Наддн1прянАЦИни у 6i лыи вузьному знамени i цього с л о вое полу чення, що обмежуеться правим i л i вим берегом Дн i л ра• в середн i й його Tenii, показати ii ун!капьн!сть в icTopii Укра!ни з найдав— н1ших час!в до середини XVII ст., доеллдити вппив геололiTHчиих iHTepeciB на Bcix етапах Формування етносу.

Dб,ектон дисертацiйиого доел iдження е населения Середнього Поди inров' я, i сто ри чн i процеси, що е1дбувапися на ui й територi ! Центрально! Ун pa !ни впродовж' почат нового пер i оду свое! icropi ! -з найдавн!ших 4aciB до середини XVII ст., aHani3 шляххв Формуван-ня етносу на основi детального опрацювання результат!в археоло-гхчних дослхджень, писемних джерел, наукових праць.

Хронолог!чнi рамки досл!дження окоплюють'досить значиий период - з найдавн1ших 4aciB до середини XVII ст. Такий Bn6ip визна-чений не випадково. BiH обгрунтовуеться, иасемперед тип, що саме впродовж цього nepiofly можна в майб!пьш узагальнен1й ФОрм1 про— аналхзуеати вплив геопол!тичних Ф^кторав, особливо не детал!зу— к>чи nepe6ir под!и на оиремих В1др1зках часу, ше и тому, то сапе

-а-

цей nepiofl недоетатньо системно досл1джений подо вкаэанох терито-piï, а також нео6х1дн îctk) проел i днувати неперервн icTb :1сторичних npouecip via най61льш paHHix етапах украхнськох icTopii на Серед— ньому Поднхлров*Ï.

Оекхльки визначенх нами хронологхчн! рамки дocл¿джeння охоп-люють досить значний вхдрхзок часу, bîh в дослхдженн1 умовно по-дхпений на окремх етапи. Вони охоплн>н>ть: розвиток територхД та ïi" населения в найдавн1ш1 часи; в период KOHConiflauii сх1дних слов'ян та ' в часи Км1вськ01 держаеи;.в часн ,нонголо—гатарського ira; в литовську та польську добу icTopiï Укра1ни; в nepiofl влас-не козацьких часхв. Кожен з цих етапхв також мае внутр1шнхй по-Д1Л, то дае.- змогу проелхдкувати ди.намхку процесхв, eeonwMira хсто-

N

ричного розвитку населения.

Край'ньою некем досл1дження визнач.ено. середину XVII 'ст. саме тому, «о з цього часу, на нашу думку, розпочинаеться абсолютно RKicHO новий лерхйд киття украхнського народу, який окреслений зародженням i утвердженням украхнськох козацько! держави, i який потребуе окремого досконалого вивчення. В Цей час Середне.Поднiп— ров'я також займало одне з пров1дних micub, як i в подальш! îcto-ричнi nepiofln, однак це теми нових дослхджень. ' .

Стан науковох розробки зазначенох проблеми мхетить, на наш погляд, денхлька pi вн i в, яким в^повхдают'ь i стори чн i npaui, то BnceiTnwwTb »регмональну icTopiw. Перший- рхвень — це npaui, де мо.тивуеться HeoSxiflHicTb регионального под1лу Украхни за певнинн ознаками. ' '

Першх • спроби регхональних досл1джень вхдносяться ще до кхнця XVIII ст. Так, за природно—клiматичними умовами пролонуе noflin perioHÎB С.I.Плещеев, вид1пяючи в Pociî окрему зону — п1вденну, куди BiflHOcMTb aeMni нин1шньоД Украхни. Binbiu петальний noflin ук-ра'1нських земель пропонуе К.Ф.Герман, який видхляе тили губерн1й .Малоросiйськоï i Польсько1 Украхни. В основх його nofliny лежав принцип життя населения в piзних кл1матичних зонах.. У робота>

-Э- I

К.Орсеньева эемл1 Укра!ни вхяхсднть до явок труп - Карпатського 1 Степового простору. Його под1л базуеться на принцип! едностх географ1чних ! господарських ознак. Дналогхчний принцип в основу подолу земель Укра!ни покладали в сво!х працях I. Сабуров, П.Семенов, й. Васильчиков, Д. Менделеев.*

Зовс!м !нш! принципи районування Украхни покладен! за основу в с в о! х доел 1 джен нях 1.Житецьким. Це особливост! р'озеелення укра— 1нц1в, !х етнограф!чн! особливост!: В!н лод!ляв Укра!ну~за ц'ими принципами на писть смуг.. Природно— хсторичн! особливост! розвит— ку рег!он!в ставив в основу сво!х доел 1джень.також А.Скворцов. В його працях враховуються, кр1м природно-хсторичних, також ! соц! —

альн! та сусп!льно—економ!чн1 6со6ливост1 тих чи днших рег1 — *

он! в.

Другий р!вень — це прац!, де детально анал!зуються етн!чн1 процеси на укра!нських землях. Значка к1льк!сть роб1т, як1 дос-л!джувал'и проблематику етн1чних укра!нських земель, з'явилася наприк!нц1 XIX - на початку XX ст6л1ття. НаслЧдуючи традицИ "старогромад!вц!в", досл!дники виходили з тези, що докладну !сто— р!ю Укра!ни можна написать тодх, коли з'являться глибоко олраць-ован! роботи з регионально! !стор!1. Це роботи: С. Смаль-Стоцько-

^"Ппещеев С. Обозрение Российской империи в нынешнем её новоуе— троенном состоянии. -Слб., 17ЭЗ; Герман К. Теория статистики. —Спб., 1815; Ярсеньев К. Статистические очерки России. -Спб.,1848; Сабуров И. Хозяйственная карта Европейской России. -Спб., 1858; Семенов П. Населённость Европейской России в зависимости от причын, которые обуславливают распределения населения империи. /Статистический временник. Серия 2.--Спб., 1871; Василь-чиков О. Землевладения и земледелие. -Спб., 1876; Менделеев Л. Фабрично—заводская промышленность и торговля. -Спб.,1093.

''Житецкий И. Смена народностей в Южной России (историко-этног-рафические заметки) //Киевская старина. -1883. -Т.6; Скворцов О. И. Хозяйственные районы Европейской России. -Вып. 1. -Спб.,-191 А. ' '

го, Л. йпостопова, *.Шербини, I. Толмачова, й. Лазаревского.

Ряд роб 1т наприк1нц! XIX - на початку XX ст. було видано за кордонами царсько 1 РосИ. Не в основному прац!,' як.1 стосувалися зах 1Дноукра'1нських земель. Це лрац1 М. Кордуби, В.Шухевича, 3. Бряка, Р. Кайндпа, □. Колберга.

У £0 — 30-1 роки нашого столгття, в час пожвавлення нац1-онально-культурного життя в Радянськ1й Украгн!, з'явилося нииало пр.аць, де популяризувалися 1сторико-географ1 чн 1 особливост! окре— мих етн1чних земель республики. Тод1, переважно у -видавництвах Харкова, було видано ' ряд роб1т, де комплесно вивчаються окрем1 укра1нськ1 етн1чн1 земл1. Це прац1 - П.Бендза, М. Левицького, 0. Бадана, Г. ГИддубного, С. Канюка, Й.Шимовича, В. Гериновича, В. Юрке-вича, Е. а ц1 нського.

Поза межами Сходно! Укра!ни в цей час також з'являеться низка ¿сторичних. досл1джень етначних територ1й Укра1ни. Вони специ-Ф1чнс В1др1зняються в1д попередн!х не лише вибором територ1й (пе-

^Смапь-Стоцький С.' Буковинеька Русь. -MepHiBui, 1897; Апостолов Л. Географический очерк Кубанской области.-Тифлис.1897; Щербина Ф. История Кубанского Казачьего Войска. -Катеринодар. 1310. Т. 1-2; Толмачев И. Юго-Западный Край. Стат. обозр. Т. 1. Восточное Полесье". —К., 1837; Лазаревский -ft. Описание Старой Малороссии. Т. I. (Полк Стародубсхий). Т. 2. (Полк Нежинский). Т.3 (Полк Прилуцкий). -К., 1088-1302.

*Кордуба М. niBHi4HO-3axiflHa Укра1на. -В1день. 1318; Шухевич В. Гуцульшина. -Львхв. Т. 1-5. 1839-1908; Brjak' 2. Galicya. Т. 1-2. -Львх в. 190В-1910; Kaindl R. Die Huzulen. -В1день. 1894; Kollberg □. Pokucie. Obraz etnograficzny. T.1-4. -KpaKis. 1882-1889; Die Bukowina. -MepHiBUi. 1893.

^Бендэя П. ' Украина "потойбхч. -К., 1923; Левицький М.3ах1дна Укра1на. -Харк1в, 1328; Бадан Q. Закарпатська Укра1на. -Харк1в, 1Э29; Шддубний Г. Буковина. — Xa.pKiB, 132S; Канюк С. Буковина. -Харкав, 1330; Шимович Й. Галичина. -К., 1328; Геринович В. Ка-.м'янеччина. Зап. Кам'янець-Под1льсьиого iH—ту Нар. Осв. -.1927; Юрке в и м В. Нм1грац1я на Cxifl i залкзднення Слобожанщини за Б.Хмёль-ницького. -К., 1332; С1ц1нський Е. Нариси з icTopii Под1лля. BiH — ниця, 1327. Т. I.

реважно аахiдноукра хнськi 3enni), а й методологiею пхдходхв .(ет-н*дiалектичнi, етнопо6утов1 на в1дм1ну Bifl попередньох групп праць, де дом i нували етносоц i альн i та ФОрмац хина n i дходи).

ni сля тривало ï перерви, в' 60-70—к роиах, побачила св i т одна з най£ i пьш Фундаментапьних праць цього нал рямку - ¿&-и томна "1с-тор!я м i ст i с!л Украхнсько1 PCP" (Голова редакц1йнох иолегх'х П.Тронько)•

Чииапо праць по данхй проблематицх в цей. час з' явипося з-пхд

пера лредставник i в укра ï-нсько ï д1аслори. Це роботи В. Куб i Йовича,

0.Болотенка, Д.Квiтковського, Я.Жуковського, В.Бучацького, £. Пас—

5 t

тернака та i нших авторi в.

Певна класИФ1нац1я праць, що олисували 1сторичне минуле тик чи îhuihx територ1й даеться Ф. Заставним.

Сучасн1 погляди на проблему районування укра1нських земель

вислоалюють Б.Горбин та П.Скрипник s Укра1нському историчному

. Ч журнал1.

Вони, зокрема пропонують вид1ляти на територ!ï сучасно! Укра-1ни одинадцять perioHis: Волинь; Сх1дну Галичину, Занарпаття, Донбас, Крим, Л1вобережну Украину (Гетьманадину), Швденну Укра— 1ну, под1лля, Швнгчну Буковину, Правобережну Укра1ну, Слоб1д*-

1 •

Лив. : Кис1л1вська □. По родному край. Понеся. —Колония, 1935; Мицкж' 0. Нариси з соц!ально-господарсько1. 1стор11 Шдк^р-патсько! Руси. -Прага, 1936—1930.. Т. 1-£;, Кордуба М. , 1стор1Я Хоп-мщини 1 ГИдляшшя. -Кракхв, 1941; 1люстрована 1стор1я Лемк1вщини. -Льв1в, 1336. '

^Куб1йович В. Етн1чн1 групи П1вденно-Зах¿дно! УкраЫи (Галичи-на) на 1.01.1933. -Мюнхен; Париж, 1353-1356. Т.1-2; Бопотенко 0. Козацтво 1 Украгна. -Торонто, 1351; Кв1тковський Л., Бриндзан Т., Жуковський Я. Буковина, 11 минуле 1 сучасне. -Париж, 1356; Бучацький В. Лемк1вщина 1 пепин. —Торонто, 19Ь1; Пастернак Е. На-рис 1стор11 Холищини л ГИдляшшя ! нов1ш1 часи. -В1нн1лег, 19Б0. -'Заставний Ф. Укра1нськ1 етн1чн1 земл1. -Льв1е, 1393. ''Укр. 1ст. журн. 1995. '/1. -С. 3-13. ^ 3. -С. 17-£7. >

ську Украину (Слобожанщину). Сво! shchobkh вони грунтують на виз — наченн! 'Исторично! iндивiдуальностi",. особливостей couianbHo-еконоп1чного розвитку,. прирбдно-клiматичних в1дм!нностей. йвтори справедливо зауважують, то такий'узагальнений noflin зенель Укра-!ни не зможе л о в н i с т к) задовольнити потреби паукового пошуку. Вони пропонугать зд1йснити под i л на дещо иенш1 регхони, як1 б дали ■"можлив1сть комплексного наукового освоения окремих територхй" на основi i сто ри чного районування земель Укра!ни. Можна погодити-ся з авторами, що в ochobî такого подхлу по.винна лежати вднгсть певних icTOpMHHHX npoueciB. *

До третього р1вня !сторичних праць, но досл1джують рег1ональ-ну icTopiw ми вхдносимо Ti npaui, як1 безпосередньо, або'хоча б опосередковано стосуються Середнього Поднхпров'я. Серед них дос-л1дження М.Грушевського, П.Толочка, М.Коренного, копективн! npaui з "IcTopiï hîct i cin Унра!нсько! PCP" — Кихвська, Черкаська,

ï

Полтавська, Ki ровоградська областл., деяк! iHiui.

Анал13 праць, що вивчають етн1чну тер итор i ki , !сторичн i особ-пивост! окремих укра!нських земель св1дчать про те, що Середн.я Наддн!прянщина залишаеться поза глибоким науковим опрацюванням. Разом з тим, майже Bci досл1дники ' називають Середне; [loflHinpoB'R "етн1чним ядром", "консолiдуючим цетром" укра!нського етносу на р1зних еталах icTOpiï Укра!ни. В цьому закпючаеться парадокс в систем! ¿сторичних доелiджень окремих етначних укра!нських зе-

J

"Грушевський М. "Нарис icTOpiï Ки'!всько! земл! sifl смерт1 Ярослава до к1нця XIV ст. "-К. , 1991; Толочно П. Ки!в i RnÏBCbKa земля в елоху Феодально! роздробленост! XXI „ — XIII ст. -К., 1980. Коринный Н. Переяславская земля. X - первая половина XIII века. -К., 199S; Ричка В. Формування територ!! Ки!всько! земл1. -К. , Ï988; 1стор1я HicT i cin Укра!нсько! PCP. Kiровоградська область. -К., 197£; Кй!вська область. —К., 1971; Полтавська область. —К., .1967; Черкаська область. - К., 1972.

А

мель, як справедливо зазначав В. Смолгй."

Тому в дисертац1йному досл1дження ¡з зазначених праць вико-ристанх лише головн1 методолог!чн1 п1дходи, окрем1 дан1, що сто-суються життя населения територ!! сер'еднього Днхпра. [

В основу ж дисертацхйного -дослхдження покладен1, насамперед, л1толисн1 джерела, актов! матер1али, спомини сучасник1в, описи результате археолог1чних розкопок! експедиц1й, но працювали. на Середньому Подн1пров' I. Вони х -стали джерельною базом дослхджен-ня. •

Насамперед це л1тописН1 джерела,. що згадугать земл1 Середньо-.

го Подн1пров'я, його населения на рхзних етапах раннього периоду 2.

1сторичного розвитку.

А

Смол1й В. Передмова до кн. . Я. Чабана "Витоки". -Черкаси,

1994. I

и Б. ft. Романо—

Повесть временных лет. /Перевод- Д. С. Лихачёва ва/ -М. , 1950. Ч. 1,2; Лаврентьевская летопись. Полное собрание русских летописей. Т. 1. —Л., 19£б; Львхвський лгтопис.i Острозь— кий л1толисець; Лжереловоэнавче дослхдження / Пхдг. Q.Бевзо/ -К., 1971; Летопись по Ипатскому списку: - Слё., 1071; 1U ж híto-писи в кн.: Лхтолис руський, за 1латським списком. В перекпад1 Л.Махновця. В який вв1йщпи "Повхсть минулих ni.T", "Кихвський ni — толис", "Галицько—Вопинський л1топис", твори Вододимира Мономана. -К., 1Э0Э; Московский петописный свод конца XV века. ПСРЛ. Т. 'Е5..-М.-Л., 194Э; История русов или Малой России. - М. , 1846. (Релринтне в1дтворення. -К. , 199S) ; Летопись Самовидца. -Спб. , 1878. (Репринтне в1дтворення. -К. 1991); Л^олис гадячського полковника Г. Граб'янки - К., 1990. Летопись конастыря Гуетинского // Чтения в обществе истории и древностей российских при Московском университете. -М. , 1848.

Значне i-ticqe в дисертац1 Иному досл1дженн1 выведено анал1з> актових та apxiBHHX MaTepianie, що стосуються означено! терито-.pii."

В дисертац1! використано -npaui видатних !сторикав нинулогс Геродота, Йордана, 1бн-Фадланда, споиини'су.часникiв: Плано Kapni-Hi, М. Бельського, М.Литвина, , Е.Лясоти, Г> де Боплана, С. Околь-еького та iH., приведено досл1яження лраць хнсзепних авторов s

S.

icTopi'i У крайни, як i проведен! В.Сачинським та Л. Наливайком.

"Акты относящиеся к истори.и Южной и Западной России. 1, £, 3 тт. -Спб., 1865-1885; Акты Московского государства. Т. I. -Спб., 1890; материал» Фондов Центрального державного apxiBy давн1х ак-TiB Poci 1 (фонди: 79 (Зносини .Poci 1 з Польшею), 89 (Зносини Ро-ci 1' з Туреччиною) , 123 (Зносини P'ocii з Кримом), 124 (Мапорос1й-ськ1 справи); Жерела до icTopi'i Укра1ни. Т. 1, 2.-Льв1в, 1908; Документы, объясняющие историю Западно—Русского края и его отношения к России и Польше. - Спб., 1865; Воссоединение Украины с Россией: документы и материалы. В 3-х т. М., 1954; Законодательные акты Великого княжества ~ "Литовского' XV — XVI вв. - Л. , 1936; Османская империя .в первой четверти XVII в. : Сб. документов и материалов / Сост. X. М. Имрагимбейли, Н. С. Рашбл. —М. , 1984; Селянський рух на yipaiHi 15БЭ-1Б47 pp. Збгрник документ1в

i MaTepianiB. -К., 1993; IcTopifl Укра!ни в документах_i MaTepia-лах. Т. 1. -К>-, 1939.

^Геродот 1з Гал1карнасу. СкгФ1я. Найдавнхший опис Укра!ни з V столiття перед Христом. -К., 1992; Иордан. 0 происхождении и деяниях гетов. -М.', ■ 1.960; Путешествие Ибн-Фадланда на Волгу. -М.,1ЭЗЭ; Плано ' Карпини Джовани дель. История Монголов. —М., 1957; Боплан Г.Л. де Опис Укра1ни, .«¡лькок пров!нц1й Королевства Польського, що тягнуться В1д кордон! в MocKOBi 'i до границь Тран-cinbBanii, разом з !хн1ми звичаями, способом життя i ведения воен. -К., 1990; Kronika F'olska Marciria Bielskiego т. II - Krakow: 1597. К.4. /Репринтне в1дтеорення. -Варшава, 1991/; Литвин М. 0 нраваху татар, литовцев и московитян. - К. , 1890; Лясота Е. Щоден-ник - К. : // Жовтень. 1984. 10. С. 9 - 22. Дневник Сименона Окольского 1637 — 1638. Мемуары относящиеся к истории Южной Руси. - К., 1ВВ6; С1чинсьиий В. Мужинц! про Украину. - К., 1992; Наливайко Д. Козацька християнсьна pecny6nina. Запор1зька Ci4 у Зак!дно-европейских 1сторико-л1тературних пан'ятках. - К., 1992.

/

Найдавн1ш1 часи в основному дослхджен1 за результатами архе-

ологхчних досл1джень. Тому в дисертацхх широко« використанх описи

археолог1чних знаххдок на Середньому Поднхпров' х В.Хвойки, П.То—

почка,1 I. Шовкоппяса, О.Ганх.нох, В. 1льхнсько х, Г. Ковпаненко, Ю. Ку-

харенка, Е. Максимова, А. Тереножкх на, О. Телегхна, М. Брайченка, 1

М. Чмихова та хн.

При написанн1 окремих роздхпхв дисертацхЛ широко використову-валися прац1 Ф. Софоновича, П. Синоновського, О. Р1 гельмана, О. Ша— «онського, Д. Бантиш—Каменского Л. М.Маркевича, М.Максимовича, ■ М.Кулхша, М. Лрагоманова, □. Ефиивнко, М. Грушевеького, Л. Яворниць-кого,- I. Крип'якевича, К. Гуспистого, П. Толочка, В. Голобуцького,

л

Хвойка В. Лревние обитатели Поянепровья. и их культура в доисторические времена. -К.: 1913; Толочко П. Лавня ¿сторхя Укра'хни. -К., Т. 1. .1994, т.е. 1Э95Шовкопляс I. Археологхмн 1 дослхдження на Украхнх (1917 - 1Э57) - К., 1957; Шовнопляс I. Основи археологи. - К.,' 1972; . Ганхна О. Античн1 бронзи з Шщаного: сервиз античного бронзового посуду, знайденого в торловиих на р. Суп1й поблизу с. Шщаного Чернас. обл. - К. 1970; Ильинская В. Скифы Днепровского Левобережья. — К., 1968; Ковпаненко Г. Памятники скифской зпохи Днепровского лесостепного Правобережья. (Киево-Черкасский регион) - К., 1989; Кухаренко Ю. К вопросу о происхождении Зарубенецкой культури. -М. , // СД. 19в0.л'1. -С. 289-300; Максимов Е. В. Зарубенецкая культура на территории УССР. - К., 1982; ТереножК1Н 0. Предскиеский период на Днепровском Правобережье. -К., 1961; Телегх.н 0., Брайченко М. Ярхеопог1я. - К., 1973; Чмихов М. , Кравченко Н. , "Черняков I. . Археологхя та стародавня хсторхя Укра1ни. -К. , 1993.

-16г

B.Ciionin, та багатьох imiiMX доел i лкик i в."

Проаналiзовано також рукописи .дисертацiйних досл1джень, щ. стосуються означено! теми.

■ I - ' -

Софонович Ф. Хрон1ка з л1ТОПиец!в стародавн1х. -К., 1ЭЭ£; Си моновскйй П. Краткое описание о козацком малороссийском народе -М. , 1847; Маркевич Я. Записки о Малороссии, ее жителях и произ водстве. - Слб., 173В; Бантыш-Каменский Я. ... История Малой Рос сии от водворения словян в сей стране до уничтожения гетьман ства. - К., 1993; Летописное повествование о Малой России... А. Ригельмана. -М., 1847; Костомаров Н. Южная Русь в конце XVI век /у" Исторические произведения. -К., 1989; Максимович М. Киев явил ся градом великим... -К., 1994; Яворницкий Д. IcTopin Запор 1жських козак1в. У 3-х т. - К., 1989 - 1991; Черниговского намес тничества топографическое описание с кратким географическим и ис торическим описанием России, из частей коей оное составлено, сос тавленное действительным статским советником и кавалером Яланаси ем Ша®онским в Чернигове, 1786 г. -К.: 1851;-Кулиш П. Истори! воссоединения Руси. - Спб. , 1874; Драгоманов М. Про укра£нськи> козакхв, татар та турк1в. -К., 1991; Ефименко Я. • История украинского народа. - К., 1990, Грушевський М. IcTopin Укра 1ни-Руси. Т. I—VII. - К., 1991-1995; Крип'якевич I. 1стор1я Укради. -Льв1в,. 1990; 1987; Гуслистый К.'Вопросы истории Украины и этнического развития украинского народа (период Феодализма)..- К., 1963; Толочко-П. Древняя Русь. Очерки социально-политической истории. - К. , 1987; Голобуцький В. Запорозьке козацтво. £-ге допр. в-ння. -К., 1994; Смол1й В.,. Гурж1Й 0. Як i коли почал; формуватися укра!нська нац1я — К., 1991.

Я-Крикун Н. Ядминистративно—территориальное устройство правобережной Украины в XV-XVIII вв. (Воеводства и поветы). Дис. ...докт., ист. наук. -К., 199£. Машинодрук; CeprieHKO Г: Народнг боротьба на Правобережнiй Укра!н1 за визволення з-nifl польськош-ляхетського гн1ту i воз'ёднання з Pociew в KiHui XVI -на початк> XVII ст. Лис. .-.док. icT. наук. -К., 1983. Машинодрук; Степанко! В. Укра!нська держава у середин! XVII стол1ття: проблеми становления й боротьби за ' незалежн1сть (1648—1657 роки). -К.,' 1993. Дис... док. icT. наук. Машинодрук; Шабульдо Ф. Земли•ЮгоЗападно£ Руси в' составе Великого княжества Литовкого в £0-90—х годах XIЧ века. : Дис. . . док. icT. наук. —К. , 1983. Машинодрук.

-17В дисертацiйному досл1дженн1 лроаналiзовано npaui в1домих ро-

С1Йеьких, попьськик' icTopMKis, представникiв укра1нсько1 д1аспо-

t ' ри.~

Тобто - в po6oTi лроанал!зовано стосовно кожного роэд1лу знач— ний масив першоджерельно1 та доелiдницькоi Л1тератури, що написана в р!зних 1еторичних периодах р i з номан ¡.тних aeTopia: В1тчизня-них, рос1йеьких, польських, представникiв fliaenopn тощо.

Це i стало джерельною базою доелiдження, • яка характеризуешься рiзноманIthiстю й дозволяв з'ясувати суть поставлено! пробле— ми.

Проведений анагрз джерельно! бази, стану науково! розробки проблеми poni i значения Середнього Подн].пров'я з най^авигших ча— eis до середини XVII ст. дае Л1дстави стверджувати, що, незважа-мчи на серйознi.здобутки у в1тчизнян1й i зарубгжн1Й icTopiorpa-№11, комплекс питань, що стоеуетьея саме означено! нами те-ритор11, геопол1тичного аспекту не став предметом спец1ального доелiдження. i

А '

Карамзин Н. История государства Р'осеийсного. — М. , 1988; Клю-чевський В. Курс русской истории. М., 1987Татищев В. - История Российская. - М.-Л., 19БН; Соловйов С. История-России с древнейших времен. Сочинения. - М., 1988; Гумилёв Л. География этноса в исторический период. -Л., 1990; Рыбаков Б. Мир истории. Начальные вена русской истории. — М., 1987; Дорошенко Л. Нарис 1стор11 Укра1ни. — К.- Мюнхен.,^ 1991; Полонеька—Василенко Н. 1стор1я Укради. —К. \ 1992; Оглоёлин О. Проблема державно! впади * на Укра— 1и! за Хмельниччини ■ Переяславеька,угода 1654. // Укра£нський ¡сторик. —13Б5; Винар Л. Огляд хсторичног Л1тератури рро початки укра!нсько1 козаччини // Укр. 1ст. 4.1-й; 3-4, — Ньюйорк. , 1965; Бгопс^к! Э. Кго,;'тка. - Ыагззаыа, 1934; Strijk9wsky М. Кгогака. — иаггваиа, 1840; Вг^оЬа К. Бг1се Ь151:ог1с2е. ¿йосНсге р1ида ро1'5к1едо. -Нагэгана, 1801; УаЫогюизк! й. Р15гпа. - Магзгайа, 1911. ' -

. ' -18-Отже, дисертант. ставить за мету на основх,- комплексного вив-чення - х с то р и чни к процесхв у Центральна Укр&хнх, впливх.в тут ге-ополхтичних _Фактор1в, , обгрунтувати поняття Середня Надднх.прянщи-на в бх.льш вузькому розумхнмх', н1ж воно вживалося науковцями до телер1шнього часу, з'ясувати, яку роль вхд1гравало 'хх населения в х.сторхх Украхни з найдавнхших часЫв до початку Визвольнох вхй-ни укра'хнського ' народу середини XVII ст., довести безперервн хсть гослодарсько-економхч'ного х лолхтичного життя йа цхй територхх, показати'визначальну роль у виникненн1 унрахнського козацтеа.

Методологхчною основою дослхдження е- загальнонауков1 принци— пи 1сторизму, .розгляд под1й 1 явищ у д1алектиц1 та причинно-нас-п1дкових 'зв'язках, при науково-критичному пхдходх до джерел 1 опубл1ковано'х лхтератури.

Досягнення поставлено! мети у дисертацх I здхйснено шляхом розкриття таких положень, як1 пошукачем виносяться на захист:

-територ1я Середньбго • ПодИхпров'я мае право на вйок'ремлення як самостхйний регхон Укра'хни, но в!.д:хгравав особливу роль в хс-торхх Украхни з найдавнхших часхв ро середини XVII.ст;

-природн1 вактори Середньох Наядн1п'рянщини в найдавнхшх ча^ були особливо . с'лриятливимй для розселення тут людей, хх захист) в1д ворог1в; Середня Надднхпрянщина бупа одн1ею 1з головних земель, яка заселялася в прадавн1 часи хсторхх укра х'нського етно-

чу; - ' ,

— м 1 грац 1 йн 1. . процеси на смуз1 вхд Чорного моря до лхн1х сучас-них мхст Коломия-Вх нниця-Черкаси-Кан х в-Су.ми вхд1грапи значн; роль у Формуваннх мхсцевого населения;

—Середне Подн^ров'я виступило консопх. дуючим ядром державо-творчих прох»есхв сх1дних слов'ян;

—в часи монголо—татарсько! навали населения ц1ех територ1 не бупо знищене чи витхснене на нов1 землх;

'-взаемостосунк'и - з - сусхднхми . землями, борот£ьба • за вижиодння привели до Формування особливого способу життя м1сцевого населен

ня, який гру.нтуеався на широкому застосуванн!'збройнох боротьби 1 працЧ на в1льних, незайманих землях, створеннх структур самоуп-ра"ел1ння Ц1сю територхем;

—особливхсть4* розвитку Середньо! Наддн хлрямщини в .литовську добу складалося в тому, то и1сцеве населения залишалося в певнхй м1р1 автономним, тут вхдбулося вхдродження господарства;

-взаемостосунки з Степом, де панували кочовх орди, а потхм 'з'явилося Кримсьне ханство, мали для населения Середнього Поднх.п-ров'я. траг!чний ■ характер протягом тривалого часу, але водночас вони приводиНи .до вдосконалення опору нападникам, а згодом 1 до эначних зм1н у взаемостосунках з Крипом;

-польський вплив на Середнм Надднх-прянщину мав свою специфику, яка визначалася 11 особпивим статусом Форпосту боротьби з ту— рецько—татарськими нападами, значним матер1альним !нтересом, який !снував на поруб^жжх;

-геопол1тичн1 ■ хнтереси Московсько! держави ,в середньовхчну

- ' ! ■ добу на цих територ1ях мали чхтко окреслений характер, спямова—

ний на розширення впливу ка них з метою досягнення переваги у

взаемостосунках з Литвою та Полыней;

-саме ('автохтонне населения виступило головним чинником появи

укра'!нського козацтва, яке ввхбрало численних вт1кач1в з наако-

лишн1х земель;

—на землях Середнього Поднх.пров' я з1йщпися геопогитичн! хнте-реси сус1дних держав, як! привели до значних змхн в житт1 ,м1сце— вого населения в к1нц1 XVI — на початку XVII ст. 1, насамперед, до масового покозачення;

-козацьке населения Середньо! Надднхпрянщини стояло б1ля виток! в ' Запор1 эько ! Схч1, реестрового козацтва;

—эеплх Середнього Подн!пров'я були центром национально—виз— вольно!'боротьби в К1нц1 XVI - перш1й половин! XVII ст.;

—гут' визр1вали !де! створення украхнсько! державност! в середньов! чну добу;

—населения Середнього Подн1пров'я було одним хз головних чин — ник а в (субстратом) украгнського етносу. • ..

Тривалий час вважалося, що Середне Поднхпров'я грунтовно дос-л1дженне в хсторичному план!. Однак надм1рно розширене вживання означення цх&х територ!. х не дозволяло виявити як спхльн! Факто-ри, так 1 певн1 особливостх розвитку аемп1. Вхдсутнхсть единого адмх н ¡.стративно-територхального об' еднання Середньох Надднх.прян-щини привело до розр1знен1стх наукового пошуку, певнох фрагмен-тарност1 у реконструкц1I ¡.сторичних процесхв, що тут вхдбували-. ся.

Через це в дисертацх1 Середне Поднхпров'я, насамперед, пока-

л1зуеться' у 61льш вузькому аначеннх., тхльхи як земля середньох

1 .

теч1х Днхлра, визначамться у. зв'язку з таким трактуванням його межх, що в1дповхдас геограФ!чним'особливостян та лроцесам, якх в1дбувалися в цьому крах на рхзних етапах хсторх.х.

Важливу роль у Формуванн 1 специФХки життя населения вхд1гра— ли природн1 Фактори, як1 складалися напрочуд сприятливо. Важли— вой ознакою природних умов було те, то Середня Наддн1прянщина знаходиться на меж1 Л1состепу х Степу, що в1дх.гравало значну роль в найдавнхшх часи, коли це була межа кочового-та осх.лого способу життя. Тому досл1дженню природно—кп1матичних умов ц1е! земл1, як одному з важливих геололгтичних Факторхв, присвячено окремий параграф дисертац1'х. .

На прикладх видхлення з центральних райрн1в Правобережжя та • Л1вобережжя -сп1льних за природно-клхматичними умовами, хсторични-ии_ процесами земель, що ми вх.дносимо до Середнього Подн1пров'я, автор дисертац1йного досл1дження намагаеться .показати необх1д-нз.сть локап1зац1х окремих 1сторичних 'земель за" близкхстю 1сторич-них процесхв, за ун1версальнхстк> под1й на' рхэних хсторичних етапах, бпизкх.стю резупьтатхв археолог!чних розв!док.

Саме ' це складае наукову новизну доелi дження, _адже вПерше в HayKOBiPi nirepaTypi покапiзуеться Сереянв Подн!пров'я у 61льш ■ вузькому- posydiHHi цього термину, що в1дпов1дае особливостям його 'розвитку ян в геограФхчному, еноном1чному i особливо вторичному вхдношенн!, виходячи з цього докладно показана його роль у творенн1 унрахнського етносу, виникненн1 украхнського козацтва, як видатного ■ суспiльно—пол¡тичного явища в icTopil Ухрахни. Новизна полягав i в тону, .що автор намагаеться переглянути де?к1 устален! п!дходи- щодо геололiтичних iHTpeeie сусхднхх держав, Фориування украхнсько! национально! eniTM середньовхчнох доби, щодо важливостх Tie'i чи хншох земл1 у виникне>Тн! козацтва, його военно! оран1зац1х — Запор1зькох Cini, онремих'козацьких ватаж— KiB i ix poni.

/ " '

Практичне значения дослхдження полягае в толу, що до науково—

го o6iry включаеться значний обсяг нових яаних, систематизованих щодо вказанох територхi. Бисновки, думки, як1 висловлюються в .досл1дженн1, вже зараз широко використовуться пр>и вивченн1 yHi — верситетських, iнститутських та шкхльних курехв icTopil Украхни, рёг1онально1 icTopil. Проягом кхлькох рокхв, з хн1ц1ативи автора пробпеии ic,Topi'i Середнього Поднхпров'я стали головними у нас— крхзних курсах на ¡.сторичнйх кафедрах Черкаського державного университету хм. Б.Хмепьницького, поставлен! в основу роботи створе— ного в Черкасах при хнститут1 icTopi'i Украхни НЙН Украхни Центру по дЪсл1дженнк> icTopil Середнього Поднхпров'я. Проблеми, мо означен! в дисертацхйному дослхдженн1, детально розробпямться aeni-рантами, студентами в дипломник та курсових роботах, особливо з icTopi 'i укра!нського козацтва, зародження та викристалiзацхх хдех украхнськох державнос.тх час1в еередньовх ччя. Результатом цього стало проведения протягом л'яти останнхх pOKiB.восьми Все— укра!нських наукових та науково-практичних конФеренцхй з проблем icTopil Середньох Наддн!прянщини, витокхв та шпяк!в !сторичного'

розвитку украхнськох козацькох держави середини XVII ст.

<

Методика лошуково! роботи, яка використовувалася при падго-то в ц 1 даного достдження, меже бути застосована у процеС! вивчен-ня наступних етап!в ¿сторичнхх процессе у регион! Середнього Лод-

н1пров'я. Матер1али досп1дження можуть широко використовуватися

-. ' в орган1зац!1 музейних експозицдй, при орган 1зац!I ,роботи Чиги-

ринського, Кан1вського та Звенигородського державник !сторичних

заповедник!в, Переяслав—Хмельницького музейного центру, створен-

ня едино! системи досл1джень наукововцхв, краезнавчо! громад-

ськост! цього важливого регхону Укра!ни,

Основн! . где! та положения дисертац!'! знайшли вЧдображення у

30 лубл1кац1«х, вистулах з долов1дями та пов1домпеннями на науко—

во—првктичних конФеренц1ях, перед науковим та краезнавчйм акти-

■ 1

вом, у тому числ 1 в монограф!! "Витоки" (Середне Поднхлров'я з найдавн!ших час1в до середини ' XVII ст.),- яка д!стала схвальн! в!дгуки .Фах1вц1в, нраеэнавцхв, в прес!, а також в п!дготовлених науково-методичних зб!рниках для викладач!в та студент1в.

Практичне застосування основних положень досл!дження знайшло вт!лення при встановленн! дати заснування мхета Черкаси, наданню наукових консультац1й при створенн! експозиц!й Черкаського облас-ного краезнавчого музею, Чигиринського музею Богдана Хмельницького, при орган!зац!1 проведения Всеукра!нських наукових конферен— ц1й, науков1й консультац!! документального Ф!льму про м!ста Се-1 реднього Подн!пров'я.

Структура дисертац!иного досл!дження обумовлюеться метою ! завданням досл1дження. Бона В1дпов!дав покладеним в основу ди-сертац!! хронолог!чним рамкам, еволюц!! розвитку населения Се-реднього Подн1пров'я ! включав вступ, чотири розд1ли та заключения. Основна частина дисертац!I, яка розподхлена на чотири розд1-ли, пЧдроэтляеться на параграФИ. Перший.розд!л включав три па-раграФИ, другий — чотири, трет1й — с1м, четвертий - три параграФИ. Це дало змогу детал!зувати вис'вхтпення проблеми, окреслити геопол!тичн1 аспекти у кожному з означених пер!од!в. Обсяг"дисертац! ! 4£4'стор.

КОРОТКИЙ ЗМ1СТ ДИСЕРТОЦ1I

У ве;туп1 аргунентовано вибхр теми, обгрунтовуеться Н анту-апьн1сть, структура досп1джекня, даеться загапьний о^пяд пдтера-тури та першоджерел, визначаеться головна нонцепц1я досл1дження, обумовпюеться поняття геополхтичного п1дходу.

Роздхл перший "Середне Подн^ров'я: територхя, природно—клх— матичн1 уиови, розселення людей" висвхтлше питания про видх.пення Середнього Лодн1пров'я, визначення територхх та назви земл1, при-роднх уиови та участь населения ц1е1 територхЛ у Формуванн1 укра-хнського етносу. В1н складаеться з трьох параграфов. В лершому -нова йде про' назву та- визначення територ11 Середнього Поднхп-ров'я у вузькому эначеннх цього словосполучення.

В результат! проведеного яослхдження ми приходимо до слхду-ючих висновк1в: ,

По-перше, 1сторичн1 джерела ц1лком однозначно видхляють зем-лх середнього Днхпра, як1 впродовж вхк1в вхдхгр'авали цхлком са-мост1йну роль у розвитку укра1нського народу, ёули центром знач-' них под1й, якх визначали його доли.

За сво1м. геополхтичним становищем ця територ1я виступапа кон— солхяумчим ядром в раньословянсьн1 часх, переддержавну добу, в часи Кихвськох Рус1, в пер1од виникнення х Формування унра!нсько-го козацтва, творения козацькох держави.

По—друге, в рхзнх часи ця територ1я мала свох лок'альнх назви: "лхвденнх околицГ Кихвськох земл1", "Переяславська волость", "Полянська земля", "Поросся", "Посулля", "Поднхпров'я", "Руська земля", в козацькх часи — "волость", вже п1зн1ше 1,' насаиперед в працях нослхднин1в почала широко вживатися назва "Середне Под-нхпров'я", яка еьогоднх по'бутуе в дето розширеному знaчeннi. Падким прихильником визначення Середнього'Лоднх.пров'я у бхлыи вузькому значенн1 .цього словосполучення був М.Максимович, тим самим вхн повернувся до оцхнни територ1х, яка була за^ладена в лхтопи-

i _ - - -24- ' " .

сах, сане s'îh, на наш петлял, залочаткував д1яльн1сть по глибоко-му вивченн» uieï самобутньса земл1.

Отже, приведен! вище м1ркування, а танож думки, що викладен! у дисертацг!, i переконують нас в тому, wo ця земля мае право на caMOCTiiÎHy назву, яка б найб1льш адекватно в1дпов!дала reorpa>ui4— ному положению,, nepe6iry !сториЦних подхй. I такою назвою е — Се— редне noflHinp'oB'fl.

По-трете, 'Середня Надднiпрянщина мае тахож чiтко oKpec'neHi меж1. Ця земля розташунапася на л1вому та правому берез! Лн1пра в його середнхй твч i1, охоплюе п!вденн1 райони сучасно! Ки!в-cbKOÏ, зах1дн1 райони Поптавсько!, центральн! та л1вобережн! райони Черкасько!, niBHi4Hi — КЛровоградсь'ко! областей. На наш пог-ляд, виокремлення певних територ!й, що мають особлйвий reononi-тичний статус, "дае можлив1сть Пльш грунтовно досл!дити ïx розви-ток, виявити не лише ун!каль'н1сть вкаэано! repMTopiï, а й прос-л!дкувати взаемозвязки з 1ншими землями. Загальновизнаним е по-flin Укра!ни на Подхлля, Галичину, Буковину, Слобожанщину, Право-бережну Украину, Закарпаття тощо. Однак icHye i 6inbiu загальний noflin - на Поди inpoBCbwy, Захгдну та ГНвденну Укра!ну. Та'.все ж, на наш логляд, б!льш плГдним для наукового !сторичного пошуку с nortanisauifl земель в значно меншому масштаб!.

Середня Наддн!прянщина в вузькому po3yiiiHHi цього слбвосполу-чення i виступае в нашому досл1дженн! ян частина Центрально! Ук-ра!ни з певними особливостями, що притаманн1 лише !й. На наш nor—, ляд, потребують бхльш глибокого вивченНя i узагальнення cyciflHi з Середн!м Подн!пров'ям земл!, 'зокрема, Умантина, яка може пре-тендувати на мелком самост!йне виокремлення, ок1лля Киева, Закона Поптавщина тощо.

По-четверте, локап!зац!я Tieï чи iHinoï земл! дае змогу лоба-• чити законом!рностi сильного розвитку ïï населения,. просл1дкува— ти iсторичнi процеси, що тут вхдбувалися, дати в1длов1ль на питания, що пов' язувало ïï з 1ншими землями Укра'1ни в Ti чи !нш!

хсторичн1- перЮАи.

В параграф! другому' цього роздхлу приводяться дан1 про' особ— ливостх , природних умов Середньох Наддн1прянщини хз найдавн1ших часхв до середини XVII ст. В1дзначаються особливо сприятливх' умо;-ви розвитку населения в цей период. Характерной! особлив1стю природних ' умов ёупо поруб1жжя м1ж Степом та Лхсостепом, осхлим та коновин способом життя його мешканцхв. Даеться характеристика ок-ремих ф1эико-геограФ1чних районхв, то входять до Середнього Под-нхпров'я, клхмату, грунт!в, р1чок, водоймищ, зал1снених масив1в, до мали виэначальне значения для розселення тут людей. 1

Дналхз природио—клхматичних умов, визначеного в нашому дос-лхдженн1 перходу,. св1дчить про те, то саме вони вхдхгравали де-терм1куючу роль у розселеинх та розвитку мхсцевв'го населения. Лх-тописн1 джерела, .анал1з географ1чних особливостей сехдчить, що ця територ1я мала сприятливг умови для х'л х боробства, тваринниц-тва,- розвитку ремхсництва. В природному в1диошени1 Середнв Под-н1лров'я було конунхкац1йним вузлом для сус1дн1х| земель. Особли-востх природно-клхпатичних умов Середньох Надднхпрянщини з най-

давнхших часпв' до середини с1мнадцятого столхття полягапи в слх—

>

доючому:

-це була порубхжна територ1я мхж лхсостепом 1 степом, а вхд-та~к населения могло користуватися менш заселеними землями Степу, як природиини уходами;

—наявихсть велико! мереж1 рхчок, водоймищ, ярхв, байракхе, лхсхв робипи цн> територхю добре захищено» в!д ворог1в, особливо

кочових племен;

/ ■ .

—эемлх Середнього Подн1пров'я були сприятливими для ведения землеробства та" скотарства, що .пхдносило населения ц1ех земл! перея сус1дами;

—територ1ч , Серейньох Надднхпряниини була багата на миспив-ськх уг1ддя,. мала добр! умови для рибальства, бортництва та хн~ шихпромисл1в; -.-

— сапе Ц1 природн! умови, за визначенням багатьох досл1дни-~к!в, робили Середне Подн!пров'я, у вузькому розум1нн1 цього тер-м1ну, землею !нтенсивного заселения - ядром автохтонного населения Ун ра!ни..

На Формування етноеу ц1е! територхI"великий вппив мали актив-н1 м1грац1йн1 процесй, пол1Тичн1 та культурна влливи,/геопол¡тич-н1 гнтереси сус1дних держав, тоцо. Тому у -параграф^ третьему цього розд1лу анал ! зуеть'ся роль 1 значения населения Середньо! Над-днЧпрянщини у'Формуванн1 укра!нського етноеу. Одним хзнайважли-в1шйх питань Формування украхнського етноеу е проблема включения чи не включения в його безпосередню 1стор1ю прадавнього етапу, про безпосередн1й етнхчний зв'язок протоспов'янських племен, то жили на нин1шн1й територ!! УкраЗни з укра!нським етносом. В дос-Л1дженн11викладаеться змаст гостро! науково! дискус!! иодо виник-нення 1 Формування" укра!нсько1 народности цо б'езпосередньо мае в1дношення до розвитку населения Середнього ПоднЛпров'я.

В цьому параграф! робиться вйсновок,.що джерела етн1чно1 са-. мобутност! населения Середнього Подн1пров'я сягають глибоко! дав. нини. Воно, як переконують !сторичн1 джерела, численн! досл^джен-ня, результати археолс-Г2чних розкопок, протягом тривалого часу виступало . консол1дуючим центром процесу Формування укра!нського етноеу. , •

Роздал другий — "Розвиток Середньо! Наддн1прянщини в найдав-Н1т1 часи 1Стор11 Укра!ни" присвячений розвитку населения ц1еа територ15 в рани! часи свое! хсторН. Цей период охоплюе чаез першо! згадки в археолог!чних знаххдках поселения людей на ц1й земл! д до монголо—татарсько! навали. . •' '

Найдавн!ш1 поселения давн!х людей на територ1! Середнього Подн!пров'я в1днайден! на Добрани<-и вськ 1 й та Межирхцьн^й стоянках, що датуються АО—£5 тисяч рок1в до ново! ери.."3 цього часу

археологами __доведено неперервний розвиток населения ц1е! терито-

р!!. Особливо !нтенсивний розвиток - спостер1гаеться з середини

-2.7-

другого тисячолítta .до ново! ври, коли правобережжя Середнього Подн1пров'я було засепене землеробсько-скотарськими протослов'ян-ськими племенами KOMapiвсько-тшинецько1 культури.

Нимало знах1док на цхй територ11 в1дносяться >до б1логруд!в-сько! (XI —IX ст. до н.е. ) i чорнолicbxoÍ (VIII—VII ст. до н. е. ) культур. Саме в час Ix po3KBÍTy в1дбуваються значн1 змхни: орне землеробство стае пров1дним в систем! протослов1 янського госпо-дарства, на зм1ну привознхй бронз1 приходить виплавка зал!за з болотно! руди. Вхдкриття зал1за привело до докор1нних зм!н в гос-подарюваннi, а також у в1йськов1й cnpasi.

Очевидно 6inbiuicTb поселень цих культур були•зруйнованх kím-мерхйцями та скифами, заливки приходу якйх на цк> територхю мають apxeonori4HÍ .п1дтвердження. Однхею з покальних груп'цього часу була, так звана, черкаська група археологхчних знах1док. Вона бу-ла oflHieto з найважливхших територ1й зосередження пам'яток ск1ф-сько! культури. Знах1дки ск!фського nepiofly на TepHTopii Серед-ньо1 Надднхпрянщини, а також tí, то знайден1 археологами у степо— Biñ yKpaíHi, св1дчать про те, «о ni* ск1фами-коч1аниками i cKifá-ми-орачами 1снували значн1 bíamíhhoctí. Це дае п1дставу пхдтвер-дити думку ряду доел iдникi в - про те, що лícobí -правобережн! племена середини flHinpa' були корхнними жителями, лерв1сним населениям, тобто автохтонами, як! жили на цих землях з б inorpyfliвсько! пори бронзового Biny, i мхецеве населения не було спор1днено hí з к iMMepiйцями, hí з ск1фами. ГЦдтвердженням цього, KpiM археоло-г1чних sHaxiflOK, е також опис Ск1ф1х Геродота, м1фи, що д1йшли

< ч. ■

.до наших часхв.

Ск1фськ1 часи на територхI Середнього Подн1пров'я добре дос— п1дженх- археологами. Причому вони мають свою особлив1сть i pi3— няться В1Д exiдно—nofliльських, saxiflHO—под!льських та волин— сь'ких.. Вавжливими центрами дн1провських племен ск1фського периоду . були Мотронинське, riacTepi вське, Шарпавське, Скхфське та , Трахтемир1всьне городища, як! скупчувапися ближче до п1вденного

(" -

краю /Нсостепу, на Тясминх i Ташпику. Жили мешкант у них поселениях у великих землянках, або каркасних наземних "житлах. Зго— дом експансхя степових cKi*iB лоширилася на niBHin.. Це особливо пом1тно на TepMTopii Середньосо Подн1пров'я. Тут у»1У ст. до н. е. спостерiгаеться значний занепад Micueeoi землеробсько-ско-тарсько! культури.' Окрема городища занепадають, на Micui зниклих виникають iHiiii. Племена л1вобережжя середини Днепра, що жили в ба'сейн! р. Борскли, практично не в1др!зняпися своею культурою в1д правобережних. \

Вже у IX ст. до н.е. cnocTepiгаеться значне видхлення мешнан— His Середнього Поднл.пров'я за cboim господарським становищем. Причому знову cnocTepiгаеться едн1сть правобережно! i левобережной частини uiei територх!. Розвиток матер1ально1 культури досяг дуже високого рiвня1i достижений по чиспенним знах1дкам так звано! ки1Всько1 культури.- В цей час населения Середнього Поднхп-• ров'я мае TiCHi зв'язки з грецькими м1стами-державами Причорно-мор'я, про цо ев!днать численн! скарби нонет, рештки човна.з бронзовими амфорами, що знайденх на pi4ui Cynin.

Особливо" uiKaei пошуки apxeonoriB, як1 св1дчать про особли— BicTb розвитку uiei TepMTopii в давн1й час, вхдносяться до.зару-бинецько!" культури (III ст.. до н. е. - II ст. н. е.). Ця ку.льту-ра д1стала назву в1д знаххдок, що вхдкрит^В. Хвойкою б1ля с. За— рубинцх —Кан1вського району. Нин! Biflorio п'ять локальних груп uiei культури, серед яких чи не найважлив1ше Micue займае серед-ньоднiпровська трупа.'За твердженням целого-ряду доелiдникiв, са— ме чзарубинецькб сусл1льство мае безпосередне в1дношення до етно— • генезу середньопридн1лровських слов'ян i головним аргументом е те, що вона-мав безпосередиiй зв'язок з б1льш п1зньок> кихвською культурою (111—V ст.- н. е.>. •

В результат!'. перемхщення cyciflHix з Середньою Надднхлрянщи-ною племен - сармат!в та племен пшевронсько! культури у I ст. , н.е. зарубинецька культура занепадас. Однак вже з II ст. н. е. спостерiгаеться новий ,п!дйом • у розвитку населения uiei терито-

р11. ЕИн в1дноситься до часу розквгту черняк 1 всько £ культури. За т'вердженням Б. Рибакова, вона повнастга сп1впадав з землею лротос-лов'ян — сколотських царств 1 охоллюв Середне Подн1пров'я. йрхе-олог1чн1 пам'ятки чернях1всько! культури на Середндй Наддн1прян-щинх найчисленн1ш1 злом1ж 1нших культур..Цг знах^дки св1дчать, що населения в цей час жило на досить високому р1ВН1. В досл1д-женн1 розкриваеться сутнхсть наукових дискус1й подо етн1чно1 ¿н-терлретац11 чернях!вськоI культури, соц^альний та пол1тичний устрой тогочасного суспгльства, його походження 1 зв'язок з наступ— ними культурами.' -

Про мешканц1в Середньо! Наддн^прянщини цього часу, кр1м архе-ологхчних джерел, хснують 1 писемн1 згадки античних 1 в1зант!й— ських авторов, як1 показують, що населения мало високий рхвень рем1сництва, домашнього -виробництва, с1льського господарства, торг1вл! та обману. До важливих вйсновкхв досл1дження чернях^в-сько1 культури на Середньому Подн1пров'1 напежить думка про ан-тропологхчну бпизьк1сть чернях1вського 1 давньоруського населен-, ня.

Подальший розвиток "населения Ц1В1 територ11 лов'язаний з приходом гун1в, ' а эгодом розквз.том культури кигвських старожитнос-тей, локальна трупа яко! мала свою окрем1шн1сть 1 в1дносилась до доел 1джувано! територ1г. В часи держави Янт1в на Середн1й Над-дн1прянщин1 в1днайден1 численн1 знах1дки пеиьк1всько1 культури, як1 св1дчать про значний господарський розвиток територ11, майно— ве розшарування, зародження державних начал. Однак з приходом го— Т1В знову спостерхгаеться певний занепад розвитку мешканц1в ц1в1 територ11.

Отже, проведене досл!джекня переконуе нас в тому, що: - по-перше, в. найдавн1ш1 часи населения жило-пбвнокров^им життям, що саме ця територ1я з—помхж 1иших земель Украгни наиактиви1ше ек-сппуатувалася прадавн1ми людьми.

По—друге, на Середньому Подн1лров*1 широко представлен! зна-

х!дки культур праслов'янеьк! етн!чно1 сп1льхост!: тшинецько!, 61-логруд!всько1,-чорнол!сько!. Сапе розвиток цих культур, 1 особливо останньо!, вив!в сх1дних праслов'ян на переддержавну ступ1нь свого розвитку.

Чимало археолог!чних знах1док св^дчать про значний розвиток населения Середньо! Надднхпрянщини в переден!фський та ск1фський пер!од. Причоиу в цей час спостер!гаеться значке вид!лення мешка-ц!в ц1е! зепл! за сво!м господарсьним становищем з пом1ж 1нших земель. Саме про ■ розвиток населения цього периоду з'являються перш! лисемих згадки, як про ск!ф1в-орач1в.

По—трете, археолог!чн! знах!дки, писемн1 згадки про сх!дних слов'ян -п!дтверджують висновок, що час роэквхту лгсостепових протоспов'ян Середнього Подн!лров'я взноситься до II - IV ст.' и. е. На' ц1 процеси Формування прртослов'ян вир!шальний вплив пали ма-тер1альн! • культури: зарубинецьца, чернях!вська, ки!вська. В дос-л!джуваний пер!од з-' явилися .перни писемн!.джерела, ' в яких слов1 я-ни виступають п!д ■ сво!м власним 1м'ям (твори Йордана, Прокоп!я Кесар!йського, Псеедо-Кесар!я, 1оана Ефеського, Менандра та !н.)

Тобто, . ии бачимо, до Середня Наддн!прянщина за .коИцентрац!ею археолог!чних энах!док р!э'нопан!тних матерхальних культур найдав— н1шо! доби взноситься до найб!льщ заселених територ1й, що дае яожпив!сть зробити висновок про неперервн!сть розвитку населения в найдавн!ш! часи, ^.висловити тверджёння про ун!иальн!сть ц!е! територ!! за сво!ми природно—кл!матичними умоваии в цей час, що дозволяло мешканцям досягти досить високого р1вня господаського та сусп1льного життя.

Слец1альний . параграф досл1дження присвячений визначення Середнього Подн!пров'я як консолгдуючого ядра сх1дних слов'ян. На основ/ даких >археолог!чних джерел, писепних згадок та анал!зу численних досл1джень цього часу стверджуеться, що одним !з най-важлив1ших центр1в розеелення сх1дних слов'ян було Середне Под-н1пров'я (в нашому визначенн! !! меж), яке було, за твердженням

Б.Рибакова, "единого стхйкою територ!ею, э якою можна пов'язати древне ядро Руськох земпх, яке розглядаеться.з середини VI ст. ян мхсцеперебування "богатирського народу рос", 1 точно вказуеть-

ся дек1льнома р1зними п1тописцями Х11-ХП1 ст., як деяний тради

ч

цх.йний, вторично визначений прост1р."

/.

Аналхз, лисемних джерел, що описують цей час, археологх-чних знаххдок, значно! доел 1дницько1 лхтератури дае нам змогу висло— вити слхдуючх думки:'

ло-перше, незважаючи на досить полярнх точки эору щодо"*голов— них етносоц!апьних вплив1в на ч>ормування еххдних слов'ян, що вис— ловлюються досл1дниками, незаперечним е те, ио кожна з верс1й вхддае напежне саме Середньому Подн1пров'и, а бх.пыихсть з г1по-тез, як1 найёхлыи обгрунтован1 в хсторичнхй науцх, вхдводять полянам 1 росам територ1ю Середньох НадяШпр'янщини. Автор також стохть на цих позициях;

по-друге, саме населения Середньох Надднх.прянщини в1дх.грало визначальну роль у Формуванн1 предк1 в украхнського; етносу, висту-пило його нонсол1дуючим ядром; ■ ' '

ПС'—трете, в цей перЬэд хстор1х Украхни - час консол1дац1х еххдних слов'ян, саме тут вхдбуваеться заро^ження державотворчих процесхв, якх передували утворенню могутньох давньорусько1 Кихвськох держави. ~ -

Цей етал охоплюе • пер1од визр1вання племен полян 1 рос1в до вирхшення консолхдуючих завдань як всередин1 сво5х Формувань, так х для об'еднання слов'янських племен—суехдхв. Все це стало важливою складо.вок) виникнення та утвердження могутньох держави сх1дних слов'ян Кихвськох Рус1.

Значне м1сце в роботх выведено дocлiджeнню ролх 1 мхеця Середньох Надднхпрянщини в часи Кихвськох РусГ. Як евхдчать архе-олог1чн1 знах1дни, висновки науковцхв, з IX ст. центральна ч'асти-

- Рыбаков Б. Новая концепция' предистории Киевской Руси (тезисы). М. , // История СССР. 1981. 2. . -С. 41.

на Лодн1пров'я, яка охоп люв'ала обидва ' береги Дн1пра,< була най-б1лыц господарськи розвиненою з-пом1ж 1нших рег1онав. Тут розпо-чався процес складання соц1ально-класових структур особливо швид-кими темпами. .,

Цай район' вхдзначаеться певнои едн1стю археолог!чних па«'п-ток, що евхдчить про значний ареал поселения наших древнхх предав. Дим пояснюеться поява саме у вказаному район! переддержавно-

го утворення, яке стало переценим ядром Русько! землх, що в!Д1г-

* , » рало притягувальну роль для хнших протонародкостей. В досл!джен—

на анал^зуеться роль 1 значения окремих земель, мхет Середнього

Поди 1п ров'я в часи Ки1всько1 держави на основ! писенних джереп,

археолог1чних досл1джень, "Слова о полку 1горев!м". Робиться вис—

новок, що Середне Подн1пров'я в часи Ки1всько1 Рус1 було важли-

вим Фортпостоп у захисТ! держави в1д агресивних пАвденних сус1—

д1в, саме тут з'явилася етн1чна назва земель Середньо! Наддн1л-

рянщини — "Укра1на", падкреслметься 11 значення в етногенез1 ук-

ра!нського народу.

* •. . \ : Монголо-татарська навала для населення чСереднього Подн1п-

/ ров'я стала величезним лихом. Досл1дженнк> цього периоду в дисер— тац11 присвоено окремий параграф. Складнхсть його реконструкц!. 1 заключаеться , в тому, що практично в1дсутн1 писемн! джерела про цей час. Тому висиовки перееажно робляться на основ! 1сторичних досл1джень. Головне п1сце выводиться дискуй 1 щодо того, чи було винищене або вит!.снене на нов1 зеил! населення Середнього Под-н 1 пров' я.

' Робиться висновок, що золотординське 1ГО завдало населению

Середнього Подн1пров'я тяжких страждань, затухли ремхенич! цен-три, окреи1 мхета припинили свое 1снування, втратила свое значення М!сцева знать, рел£г!йн! центри й економ1чне житття занепали. Воднач.ас, неаважаючи на величеэн1 руйнувйння 1 лк>дськ1 втрати населення ловн!стк1 не було винищене, не вит!снене на Л!ВН1Чиий сх1д, воно зум1ло вистояти, зберегти ! пронести традИ1П1 та зви-

. ЧЙ1.

Одним Чз аргументёв, що стверджуе цю думку, е наукова диску-сел, яка стверджуе про час заснування места Черкаси в останней третинё XIII ст., як!Й присвячено частину цього параграфу. Родиться висновон, що " встановлення часу заснування мёста Черкаси наприкёнцё XIII ст. е ще одним лёдтвердженням того, що населения' Середньоё Надднёппрящини в часи-монголо—гатарс'ькоё навали не бу-ло знищено, а знайшло собё притулок в захищених мёсцях бёля Днепра, мёж реками Тясмин та Рось, зумёло вийти на ревень усведомлен-ня необхёдностё спорудження укрёплення, що боронило б 1х вед во— рогёв. Населения, яке почало гуртуватися навколо места почало на-зиватися черкасами,' за ёменем мёста. Боно стало прямим попередни— ком украёнського козацтва. . ■

Тобто, роздёл другий дослёдження стверджуе, що в найдавн'ёшё 1 часи Середне Поднёпров'я займало особливу роль.у Формуваннё етно— су. Вирешальним при цьому було автохтонне■населения. Певну роль мали геопопётичне ёнтереси сусёднёх державних Формувань, але ви— рёшальним стало перетворення земле Середнього Поднёпров'я в кон— солёдуюче ядро схёдних слов'ян, що привело до утворення Киёв— ськоё державй. В часи монголе—татарськоё навали населения зумёло вистояти, вийти на новё ёсторичне рубежё.

Роздёл третёй "Геопопётичне становище Середнього Поднёпров'я в перёод зародження украёнського козацтва" присвячено дослёджен-нк> подальшоё ёсторёё Середнього Поднёпров'я, яка найтёенёше по-в'язана з виникненням ё становлениям украёнського козацтва. Це унёкальне сусп1льно—полётичне явите-в ёсторёё украёнського народу, його природа, комплекс чиннинёв, якё привели до появи, становления - мае значну ёсторёографёю. Яналезу 5ё, стосовно Середньоё Надднелрянщини присвячено в дослёдженнё спецёальний параграф. Рналёз першоджерельноё лётератури, праць ёсторикёв, що дос-лёджували природу украёнського козацтва, при веёй розбёжностё думок показуе, що переважка бёльшёсть з них вважае, що саме на те-риторёё Середнього Поднёпров'я виникло це унёкальне явище.

■ —ЗА— /

Аналхз-у виток1в укра1нського•козацтва, рол! в цьому процесх населения.Середньох. Наддн1пряншинй в досл1дженнх вхдведено окре-мий параграф, у якому на основ1 першоджерел, зна'чно! кх.пькост1 доел 1дницьких праць приводяться геололх.тчнх, економ1чнх, военно-стратегхчнх, етно—соцхапьнх, '1сторичнх чикники, пк1 привели до визначення цхех територ1х як консолхдуючого ядра козацтва в час його зародження та ФОрмування.

До головник особпивостей, як1 висунули сапе цк1 територ1ю,- як одну з основних на лочатко.вому етап1 1сторх'х укра1Нського козацтва, э—помхж хниих земель Укра1ни, в дисертац1г називаютьоя: зе-нельне питания, коиплекс економхчних чинник1в, близость до Сте-

• пу, . хцо розкривало можливост1 гослодарського освоеня п1вденних земель, " постх.йна необх1дн1сть до захисту в1д нападхв агресивних сусхд1в, етноеоц1альн1 / особливост1, традиц!! «¡сцевого населен-ня.

Козацтвс^ на Середньому Поднхпров'1 в своему розвитку пройшпо шлях в1д стих1йно1 ейли до визначного суспх.льно-пол1тичного яви-* та в х.сторх.1 укра!нського народу. В цьому параграф! наводиться пер1одизацхя розвитку. козацтва на ц1й територхЛ, яка вклнчае:

1-ий етап -кхнець XIV - перша половина XV ст. — це етал, коли зароджувалися ознаки укра1нського козацтва, Чорнувалися умо-ви, якх привели до його появи на Середнхй'Надднхпрянщинх. Цей етап за свохи часом сп1впадае з утвердженкям на укра1нських землях литоесько! влади. Це час певнох економхчно! стабГл1зац1!, по— яви в1льних виробникхв;

ё-ий етап - середина XV ст. - ЗОгтх роки XVI ст. -. раннхй ко-зацький лерход. В цей час козацтво на Середньому Поднхпров'х вис-тупае як. ц1лком визначена социальна верства населения. Воно набу-

^•Бхльш детально див.: Чабан Я. Середне Поди 1 пр'ов'я. в 1сторхх -

• Украхни з найдавнгших час1в до середини XVII ст. (Геопопхтичний

аспект): Руколис дис. доел. -С. £08-£13.

*

вае cao'ix головних якостей - вольного виробника, "уходника" i "добитникгя", а також водночас i захисника сеохх власних хнтере— ció, а також i нтерес i в населения територхх;

3-1й етал - 30—90—i роки XVI ст. - час орган iзац1Иного зак-рхплвння козацтва, виникнення його boehhoí органхзац1х —" Запо-pÍ3bKo'i CÍ4Í, noflin козацтва на реестрове та низове. Переххд центру козаччини Bifl Середнього Подн1пров'я до Запорхжжя;

4-ий \,етап - 90-i роки XVI — 30—i роки XVII ст. час масового покозачення населения Середнього Поднхпров'я, nepiofl масових повстань козацьких та селянських мае. Зародження державотворчих про-цес1в на Середнхй Надднiпряниинi.

На всiх цих зазначених етапах Середне Подн1пров'я вид1грава-ло ц1лком самобутню роль, однак безумовно ц1 процееи в1дбулиея не 1зопьовано," . а в Ясному - эзаемоз в'яз ку з íhbihmh територ1ями. При цьоиу сл1д зазначити, що починаючи з середини XVI ст. сюди. збхлыиуеться потхк втх.начхв з íhiiimx земель, hkí не хотхли терпх-ти економ i чного, национального та духовного гнобле'ння*.

На подалыду icTopiw Середнього Подн1пров'я, виникнення та розвиток украхнського козацтва, як найважливх. ыого явища, то виз-начало хсторичну долю впродовж bíkíb, значним чином впливали 30BHimHÍ Фактори, то визначалися интересом cyciflHix державних ФОрмувань до Украхни. Це були геопоп1тичн1 прагнення Литви i ПопьиЦ, Московськох держави та Османськох iMnepi'i з васальним Крииським ханством. Кожна з цих держав мала свох хнтереси стосов-но Украхни, виходячи з них, вони будували сво"х вза€мов1 дносини, якх дуже часто переходили в збройнх сутички, затяжнх вхйни.

Переважно в епхцентрх цхех боротьби знаходилося Середне Поднхпров'я. Безумовно, населения цiei тери тор i х не залишалося ней-тральним до под1й', що вхдбувалися тут. Кожна з них викликала , эхдповхдну реакц!к>, i, насамлеред, змушувала мхецеве населения шукати шляхи i засоби до боротьби проти хноземних поневолювачхв.-Cnifl зазначити, що кожна з держав намагалася використати украхн— ське населения в боротьб! проти свого потенцiйного' ворога, стиму-

1 . -36-

лювала розвиток укрёплених эамкёв на порубёжних , територёях, зёройних сил, як! б виступали союзником у боротьбё лроти суперника. ' . -ч. ' . '

В рёзнё'часи по-рёзнону поширювалася енспансёя сусёднёх держав на украёнськё землё. В час, який безпосередньо передував ви-никненню козацтва, таким Фактором, що значною мёрою вплинув на цей процес,' стало захоллення територёё Середньоё Наддн1прянщини Великим Литовським князёвством. Дослёдженню питовськоГдоби в ёс— торёё Середнього Лоднёпров'я в роботё вёдведено спецёальний параграф.

Тут анапёэусться початковий перёод литовськоё експансёё, в який населения Середньоё Наддн1прянщини не чинило особливого опору, тё змёни в суспёльному життё на цих землях, якё принесло ут—

у

ворення Литовсько-Руського князёвства.

Велике значения для Середнього Лоднёпров'я мало все эрЪста—

юче стремления литовських князёв лолгирити своё володёння на при—

чорноморськё степи, що вёддаляло татарську . загрозу населенна

Пёвденноё Киёвщини. Це вёдбулося.за часёв князювання Великого ли—

товськог-о князя Вёто'вта (ёЗ^ё—1430 рр. ), копи Литовсько-Руеьне

'князёвство досягло своеё най^ёлыиоё могутностё. У £0-х роках XIV

ст. Вётовт розширив кордони своеё держави до Чорноморського узбе—

ре'жжя, побудувавши там кёлька Фортець.

• . \ В. дисертацёё обгрунтовувться висновок про.те, що в Литов—

сько—Р'уеькому князёвствё, часёв Вётовта розпочався наступ на~ ёдет"самостёйного життя украёнських земель. Та й сам розквёт держави був нетривким, оснёльнм баэувався на полётицё дедалё- эроста— ючоё дискринёиаиёё украёнського населения, а також пёд постёйним агресивним впливом сусёдёв: Московськоё держави, кримських та— тар, наростаючими амбёцёями Польщё.

3 часом пёд впливом Польщё Велике князёвство Литовське

Див..: Чабан й. Рукопис дис. доел. —С. £ЗЕ

э1йп1ло ai шляху широко! чорноморськоi екслансй, -занедбало-nieRGHrfi кордоии, залишило без належно! допоиоги новозбудован1 тут Фортец1, села та н1ста. Оборонна niHin почала в1дстулати на

п1вн1ч, speiuTi, опинилися на рубеж! занигв ЕИнниця, Брацлав, Чер-■ ' '

каеи, KaniB.

Тобто, Середня Надднiпрянщина стае знову беэпосереднiм пору-б1жжям, зоною, яка лершою бере на себе HHiuisHi. удари П1вденних агресивних cycifliB. Як не парадоксально, ,'але сане це прискорило викристалi3aqiга в суеп1льний стан сипи, яка-носила назву укра!н-ське козацтво. Безпораднiсть литовських, а потiм.польських влад-них структур, всезрхг'стаюча небезлека винищення, необх1дн1сть за-хисту cboix помешкань, хуторов, ein привели до появи, а лот1м до консолiдацiI козацьких загонов у б1льш крулнг ч-ормування, як1 почали активно лротистояти П1вденним агресорам: Ui процеси були особливо динамiчними на безпосередньому поруб1жж1 —" Середн1й Над-днiпряншинi, оскхльки саме ця земля, ö- силу свого економ1чного розвитку була особливо прйвабливою для загарбник^в, а'також тому, то вона лежала на найё1лыа зручних маршрутах агресивних jioxo-дiв на Литву та Польшу.

В специальному параграф третьего розд£лу роботи досл1джують-ся reononiTM4Hi устремления Крймського ханства стосовно серед-ньо'1 Наддн1прянщини. Кримсько-татарська arpeeifl несла украхнсько-му народов! смертельну'загрозу винищення, втрати економхчно! та господарськоi самостийность.'I чи не найб1льше В1д цього стражда-по поруб!жке населения. Саме -тут", на Середньому Подн1пров' I, вторгнення татар та турк1в супроводжувапося найжорстокiiuMM розо-ренням ' м iст та ein, винищенням i вигнанням у рабство великих мае населения. - ,

Напади «римських татар та турк1в ставали справжньою траге-

Д1ею укра1нського люду. I хоча литовськ1 княз1 почали сплачувати

кримським ханам значиу грошову данину, татари не припиняли cboix

i •

• спустошливих HaöiriB. Наприкхнцг XV - в neprniй■третий! XVII ст.

-за-

татареьк! загони майже щороку грабували, палили, руйнували й спустошуеали украгнеьк^ мхста та села, гнали в полон тисяч1 людей, продаючи IX в рабство на невольничих ринках. Роки 1515, 1537, 1575, 1589, 1593, -1640, 1666, 1667, -1671" позначен! най-страшн1 шипи,наь1 гаки на п1вденн1 укра!нськ1 аеиль

Вир1шальну роль в органгзац1! В1дс1ч1 кримсько—гатарським "на-падам в1д1грало населення Середнього Поди1пров'я. Займаючись хл!боробством, .скотарстеом, рибапьством, полюванням, ремеслами, засновуючи нов1 хутори 1 сёла,- створюючи нов1 1 п1дн1маючи ,з ру— ■1Н знищен1 и1ста, воно водночас було готовим дати в1дс1ч турець-ко-татареьким нападам. Саме воно стало .основою козацтва, оброста— ючи втхкачами з рхзних земель.

□ кремо в цьому параграф! доел 1 джуЕ^ться роль 1 масце в оборо-н1 краю Черкаського та Канхвського укр^плених замкхй, Черкаських та Канавських староств, окремих старост, яка в силу обставин ставали повмовласнияи господарями в -сгво!х округах.

До на'йеажлив1ших прояв1в геолол^тичних гнтересхв на терито-Середнього Поднгпров'я в час эародження ! становления козацтва сл1Д в1дн'ести всезростаючий'вплив Польли. В досл1дженн1 ц1й проблем! присбячений окремий параграф третьего розд1лу.

Тут проАнал1зовано голови1 налрямки польсько! експанс1!: пог-либлення економ!чного', Феодального тис'ку великих землевласник 1 в, а затим - проникнення дробно! шляхти, яка оббирала укра!иський народ особливо ретельно, дбаючи, насамперед, про свою■зб!дн1лу кишеню; посипення полатичних утиск1в, як1 полягапи в лоступов1й заборонг будь-яко! ,адм1н1.стративно1 автономх! на украхнських землях; вироблення системи юридичник законов держави, цо стояли лише на захист1 паиуючо! народности корхнне ж населення ставилося в розряд другорядних, безправних версте; духовне поневоления, яке виражалося в повеемхеному впровадженню чужозем'но! мови для оф1ц1йного спглкування, нав'язування католицько! релхг!!. Створга-вався в1Дпов!дний приоритет чужоземиим правителям, яким надавали-

ся нлшчоаг KepiBHi посади бодай у найдр1бн1ш1й адмiнiстративнiй структур! суспхльного життя. Укра!нсьному ж населению вхдводили-ся другоряднi " ролi, в основному — pofeoMo'i сипи.

□днак такий наступ на/укра¡нськi эенл1 був далеко не однако-вий на рiзних територ1ях. Найжорстокiших утиск1в зазнавало насе— ле>1ня зах!яних земель. Э часом наступ попьсьно! шляхти поширю&ть-ся на Прикарпаття, Болинь, Под1пля, Брацлавщину. Значно BinbHinie почувало себе населения поруб1жних територ1й, яке в той же час було nifi пост1йнок1 "загрозою напад1в arpecopia i тому тривалий час залишалося вЛдносно в1льним в1д польсько-шляхетського пану-вання.

На в1дм!ну в!д зах1дних територ1Й, на Середньому Поднапров1! не застосовувалася ф1льваркова панщина, волочна nonipa. Тут в основному д1яла натуральна рента - продуктами або гр1шми. В результат! цього мхецеве населения почувало себе- значно BinbHinie. Коли на peuiTi . украгнських земель HanpnKiHui XV - поча^тку XVI ст. ви-явилися ознаки застою або й спаду гослодарського житт.я^' то .на Середньому .Подн1пров' 1 в цей час-cnocTepiгасться pi'CT економiиного та культурного життя. Розвиваються рем1сництво, торговля. Нарос-тавть зв'язки Подн1пров'я i3 Запор13ькими землями.

Зростають. MicTa, i особливо Ta«i, як Ки!в, Переяслав, Лубни, KaHiB, Черкаси та iHuii. :Вони були не тхльки центрами Hicueeoi TopriBni, а й встановлювали еконс*м1чн1ь зв' язки з yeie-ю Укра!ною i ,зовн1шн1ми ринками. ' .

Значна частина селяни та м1щан зах1дних земель, протестуючи

/

проти польського поневолення краю, кидали сво! земл1, oceni i йшли на BinbHi простори Схiдноi.Укра!ни, зокрема на Середне Под— -нхлров'я, де не було пансько! сгзавол1, а також де энаходилися ук— р1плення, я к i захищали населения В1Д агресивних cycifliB.

Однак таний стан тривав в!дносно не довго. Починаючи з 30-х рокхв XVI ст. розпочинаеться масований тиск польсько! шпяхти i на козацьке населения Середнього Лодн1пров'я. В результат! коза—

ки 1 селяни починають боротьбу проти цих утискёв, характерно«! ознакок* цих лроцесёв стали масовё втеч1 селян на низёв'я Дмёпра.

Важливим зовнёшнём чинником • Формування украёнського козацтва,. його становления на Середньому Поднёпров'ё стали геололётич-нё ёнтереси Московськоё держави. Дослёдженню цих процесёв в робо-тё вёдводиться окремий параграф. Вони характеризуются к'омплек-сним характером,- який ввёбрав у себе ё наростання симпатёй населения Середньоё Наддн1лрянцини до Московськоё держави ё' протисто-яння в певних ёсторичних подёях.

Таким чином, у Формуваннё украёнського козацтва важливу роль вёдёгравали зоенёшнё геололётйчнё чинники - вплив сусёднёх держав, наиагалися скористатися" багатствами Украёни, лё^корити 11 населения, використати в своёх интересах козаЦькё загони. У свою черту украёнське козацтво широко використовувало можпивостё утвердитися як значка сила на &вролейськёй 'арен 1, посилшючи свёй вплив на сусёднё територё ё, органёзовуючи опёр наступу Криського ханства,, а згодом Османськоё ёмперёё, Польськоё держави.

Отже,' саме дёё, а скорёше бездёяльнёсть Литви, а лотём Полыцё привели до створення на пёв'денних кордонах держави вёльно! зони, куди'зрёс потёк втёначёв: селян та мёщан; агресив-на полётика Кримського ханства, Османськоё ёмперёё эмушувала створювати тут систему оборони кран вёд винищення; влливи Московськоё держави, придунайських князёвств, деяких ёнших держав, то фэктично визнавали украёнське козацтво як реальну вёйськово—полё— тичну силу змёцнювали йото потенцёйнё можпивостё. •

Поряд ёз зовнёшнёми Факторами, то впливали на виникнення ё Формування украёнського козацтва на Середньому Поднёпров'1, вирё-шальне значения мали внутрёшнё мотивацёйнё чинники. До них слёд вёднести, насамперед, стремлёння украёнського народу створити власне державне Формування, яке могло б захистити його вёд зазё— хань агресивних сусёдёв. Про эародження державностё украёнського народу, роль ё мёсце в циЪ процесах населения Середньоё Надднёп-

_4 1 - -

рянщини йдеться в окремому параграф! третьего - розд1лу досл1джен— ня "Геопол1тинне становище Середнього Подн1лров'я в пер!од_зарод-ження унра1нського козацтва."

Витоки державност! укра5нського народу на Середньому Подн1п-ров'1 1 сягають далеких чаохв. Як вважають досл1дники творения со-ц1ально—кпасових структур на цих землях проходило швидшини темпами, и1ж на !нших територ1ях, 6о ж тут традиц!1 державност! були в!дом1 вже в давн1 часи.

В к1нц1 XV — на початку XVI ст.. стае нос1ем державотворчих традиций стае укра!нське козацтво. Б1ля його виток1в стояло М1сцеве населения Середньо! Наддн!прянщини, яке нагромадило знач-ний ¡.сторичний досв1д на протяз1 стол1ть свого 1снування. Про-явом .державотворчих процес1в тут стали масове покозачення населения, стремл1ння до автоном11 та самоуправл1ння територх1, виз— вольна боротьба населения 'цхе! територх! наприк1нц! XVI -30—х ро-'нах XVII ст, яка стала могутн1м прологом до Визвольно! вхйни ее— редини XVII ст., в ход1 якд! бупа створена укра!'нська козацька держава. " • 1

Розд1Л четвертий дисертац!! "Середне Подн1пров'я, як центр нац1онально-визвольно1 боротьби украЗЫського народу в XVI — пер— ш1й половин! XVII ст." присвячений анал1зу у,част1 населения ц1е°1 територ11 в масових козацько-сепянських повстаннях цього часу.

Напередодн1 вказаних.под1й на Середн1й Наддн1прянщинI вхдбу— □аеться процес интенсивного наростання населения за рахуиок знач— ного притоку переселенцев, втхначхв з ргзноман¿тних територ1й Ук— ра1ни, а також Московсько! держави, Молдав11, -Волощини, Польии. Зростае авторитет Середнього Подньпров'я, 'як зепп1 в!пьноу В1д жорстоких Феодальних утиск1в, де.пануе мир 1 злагода.

Приток населения на Середне Подн1пров'я приводив до виникнен-

ч •

ня нових С1Л, хуторьв. .Лиеемн1 джерепа не заФ1ксувапи жодного факту негативного ставлення м1Сцевого населения до пришлих людей. В дйсертац11 на основ! доиументальних джерел приводяться приклади, коли саме мхецеве населения Середнього Подн!пров'я вис-

тупало. активнип заниснмком вт1кач1в—селян та М1щан, що прикодили ~ 1

сшди/ - . ' .

йвтохтонне населения 1 вто.кач1 переходить в козацький стан, засновуючи в канца XV - на початку XVII ст. численн! села, хуто— ри, козацьк! слободи, н1стечка, де проживали поряд масцеве населения 1 втд.к'ач1.- Селипися поблизу р1чок, верхов1 як ГИвденного Бугу, на Синюсг 1 чи не найбалыие — на землях Середньо! Надднапрян-щини - на Тясмина та Роса, в район 1 Канева та Черкас, а танож на Ла вобережжа. Дн1пра — на Трубежо., Сул1, СупоК, Пела'. Визначаю^чи свою приналежнасть до в1льного населения, вони приймали назву ко— зак 1 в.

Формувакня населених пунктов козацького краю в!д6уеалося пгд впливом об'ективних чинникхв розвитку поселень тогочасно! доби. Зокрема, у друг1й половин! XIV, в XV 1 перш1й половин! XVI ст. посилився процес В1докремлення ремесла в1д схльськопо господар-ства. Зростае репасиицтво, торга вля. На арену виступають невелик! м1ста, де в основному перероблярться С1льськогосподарська сировина. ' Однак, тут займалися 1 61льш досконалим виробництвом. Мова йде про виготовлення вогнепально! зброа, в тому числ1 п1ща—' лей та рушниць, а також пороху, що потребувапо неабияких знань та навикав майстр1в.

В досладженна на-основа актових матер1алав,- опис1в ц1е! тери-тор1а приводяться дан£ про масове виникнення тут козацьких поселень, стверджуеться що земл1 Середнього Поднапров'я були густо

заселена. • - •

\ '

Окремий • параграф четвертого розд1лу досл1дження присвяченмй анал1зу ситуасиа на Середньому Поднапров'а напередодиа масових повстань К1нця XVI — перщоа третини XVII ст. В ньому доел аджуеть-' ся$ яку роль в1дхгравало населения .ц1£1 земла у виникненн1 Запо-разькоа С1ч1, реестрового козацтва. Саме з -виникненням -Запораэь-

Див. : Чабан й. Рукопис дис. доел. -С. 31Й-31Э.

koí Cini завершуеться eran ворнування коэацтва sin ститйнса до СуСП1ПЬНО-ПОП1ТИЧНОi сили.

На цьому erani icTopi'i козацтва населения Середнього Под-н1провтя siflirpano консолiдумчу роль. Саме тут в1дбувався лроиес визр1вання Його вгд стихийно! сили до-явища, що несло еуспально-полхтичний снисл. Важливии проявон цього стало заснування Запо-р1зько1 Cini, а також розгортання боротьби проти couiально-еко— ном1чного та нацiонально-релiriйного гноблення укра1нського наро— ЬУ-

Середнв Подналров'я налрикхнц! XVI ст. i в перших десятил!т— тях наступного стол1ття знаходилося в центр! визвольно!' боротьёи укра1нського народу. Тут в1дбувалися ronoBHÍ бо! повсталих з польском) шляхтою, еюди на "волость", прямували noBCTani запорожцу нозацько-селянськ-i загони, аби П1дняти "rticbKHx", "непос-лушних" козак1в, найбхлыи досв1дчених у в1йскових справах, то неодноразово брали участь у бойових походах на Крин, зепл1 Осман-

v ;

сько1 Порти, а також таких, що все £>1льш Tepninn В1Д домагань польсько! шляхти.

Фактори, шо зумовили утвердження Середнього Поднгпров'я як одного Í3 головних центр1в нац1онально-'Визвольно1 боротьби К1нця

XVI - ЕО-ЗО-х pOkíb XVII ст., доел iджуються у окремому параграда! четвертого розд1лу. В ньону прослхдковуються noni1 козацько-ее-лянських повстань, ix причини, -nepeSir под1й, насл1дки. Стверджу-сться, що хоча вказан1 козацько-селянськi повстання зазнали по-разки, апе вони розхитапи, пз.д1рвапи i ослабили в1йськову i'noni— тичну noryTHicTb Pe4i Послолито!, викували когорту иужн1х козаць— ких ватажк i в, стали добрин прологоп Визвольно! в1йни середини

XVII стг PonoBHi nofli i цих повстань ьули лов'язан! з CefbeflHirt Пс-дн хпров1 яи, населения якого було активнии учасником нац1ональ-но-визвольно i Боротьби.

В • заклвчвнн! роботи викладено загальн1 niflcyHKvi досл1дження, як i вводиться до сл!дуючих положены:

-441) специФёчиё природнё фактори, 'осо&ливасть ёсторичних лроце— сё'в . з найнавн11иик часёе по середини XVII ст., спосёб життя населения в цей час дають нам можливёеть стверджувати, до територёя Середнього Поднёпров1 я мае; право на виокремле.ння," як самостёйний регион Украёни, який вёдёграв важливу роль в ёё ёсторёё;

Е) Середня Надднёпрянщина була о'днёе:к> ёз головних. територёй ■

заселения автохтонного населения Украёни, ё на яку мали значний

/

вплив -мёграцёйнё процеси причорноморськоё смуги територёё Украёни;

3) Середне Поднёпров'я, порян з ёншими украёнськими землями, виступало. консолёдуючим центром схёдиих слов'ян, що'мало вплив на утворення Киёвськоё держави, а в часи монголо-татарсько1 навали населения цёеё територёё не було знищене, чи витёснене на,ён-шё землё, воно пронесло через суворё випробовування давньоруськё традицёё, спосёб життя;

4) геополётичнё Фактори, якё вппивали на розвиток цёеё територёё, взаемостосунки з сусёднёми землями,-боротьба з кочовим Степом, наявнёсть вёдносно вёльного простору привело'до Формуван-ня особливого способу життя мёсцевого населения, який грунтував-ся на вёльнёй працё, озброеннёй боротьбё проти агресивних сусё-д1 в, створення певних автономних структур самоуправлння;

5) значний вплив на Формуваннн . козацтва на Середнёй Надднёл— --рянщинё. мали зовнёшнё геополётичнё чинники дёяльностё владних структур сусёднёх державних Формувань - Литви, Полыцё, Москов— ськоё держави, Кримського ханства, Османськоё ёмперёё, саме тут сходилися геополётичнё ёнтереси цих держав;

6) на Середньому Поднёпров'1 коэацтво лройшло значний шляк вёд стихёйноё сили до суслёльно-полётиЧного явища, що'стало.на . захистё ёнтересёв всього укра'ёнського народу, саме козаки серед— ньоё Надднёпрянщини стояли'бёля' зародження Запорёзькоё Сёчё, тут з'явилися першё полки реестрового козацтва;

-437) земп! Середнього Поднхпров'я стали територхею найЬгльш ма— сового покозачення населения, а *в К1нц1 XVI — перш1й третинх XVII ст. - центром ~козацько-селянських повстань, то розхитали Польську державу, стали могутнгм прологом до Визвольно! вхйни се-редини XVII ст. ; * 1

6) важливим внутргшнхм геопол1тичним Фактором д!яльност1 ко— эацтва стало 'виэргвання !дех утворення украхнсько! державност1, яка мала на цих землях м1цн1 корен!.: в\п Ки!всько! русх, до кия— а 1вств перЬзду феодально! роздробленост!, до нал!вавтономних Чер— каського та Канхвського староств час!в Литовеько-Русько! Державин

9) анал1з розвитку територ1! Середнього Подн!пров'я, його населения з . найдавнхших час!в до.середиии XVII ст. дае нам право стверджувати, шо саме тут Формувався субстрат украхнського етно— су, в основ! якого лежали традиц!1 давнхх час!в, ранньоФеодаль— но1 держави, укра1нського нозацтва. • -

СПИСОК 0ПУБЛ1К0ВЯНИХ НДУКОВИХ ПРОЦЬ, ШО В1Д0БРЙЖЙЮТЬ ОСНОВНI ПОЛОЖЕНИЯ ДИСЕРТЙЦ1!

1. Витоки (Середне Подн^пров'я з н'айдавн!ших час1в до середи-ни XVII ст.) Передмова В.й.Смол!я.—Черкаси: С!яч, РВЦ' "Реал", 1994. -240е.

"£. роль 1 значения Середнього Подн!пров1я в Формуванн1 укра— !нського етносу (з найдавн1ших час1в до XIV ст. ) Поехбник для викладачхв ! студенте педагог!чного институту. -Черкаси, 199£. —54с.

3. Методичн1 рекомендаЦ!! по вивченню курсу ¡стор!! Укра!ни (для неслец!альних ФакуЛьтет1в вузу). -Черкаси, 1Э9£. -38с.

4. Програма- курсу та методичн! лоради з хстор!! Укра'£ни (для студент!в !сторичного в!дд1лення). —Черкаси, 1993. — 76с.

— •чьг *

5. Програма спвц1апьнрго курсу "1стор1и родного краю" (для 1сторико—Ф1лолог!чного вхддалення педагог!чного вузу). —Черкаси, 1992. -£4с. '

6. Програма з 1стор!! родного краю (9 илас). —Черкаси4, 1994. -£4с.

7. Черкащина: хсторая 1 сучаснхсть.// Матер1али першик рес— пу6л 1 канських ¡.сторичних читань "Укра1нська козацька держава: ви-токи та шляхи хс.торичкого розвитку". —К. ,-Черкаси, 1991. -10с.

8. Консол1дуюча роль' Середнього Поднхпров'я в утворенн1 укра-1нського козацтва. //'Матерхали других Бсеукраанських хсторичних читань "Укра1нська козацька держава: витоки та шляхи историчного розвитку". -К. ,-Черкаси, 1992.' —4с.

9. Виникнення та Формування державотворчо1 !де! укра!нсько! козацько! держави. // Матер1али трет!х Всеукрахнських !сторичних

,читань' "Укра1нська козацька держава: витоки та шляхи историчного розвитку". -К.,-Черкаси. 1993. -5с.

10. Середне Подн!пров'я, як центр державотворчих процес1в у козацьку добу 1стор11 Укра5ни. // Матерхали четверти« Всеукра1н-ських ' хсторичних читань "Укра'1нська козацька держава: витоки та шляхи вторичного розвитку". —К.,-Черкаси. 1994. -5с.

11«. Середне Поднхпров'я, як центр .геополгтичних устремл1нь держав сус1д1в. //Матерхали л'ятих Всеукра¡нськи* 1сторичних читань "Украгнеька козацька. держава: витоки та шляхи вторичного розвитку". -К., - Черкаси. 1995. -5с.

1£. До концепцз.! 1СТор11 Середнього Подн1лров'я коэацьких ча-С1В. // Магерхали рег10нально1 наук.—практ. нон». "1сторико-куль-турна сладшина Середнього Подн1лров'я: виявпення 1 вивчення паи'-

яток засобами туризму". —К. ,-Черкаси, 1994. -6с.

I

13. Консол1дуюча роль Середнього Подн1лров'н у Формуванн! ук-ра!нського козацтва.' // Корсуншина козацько! дойи: проблем« дос-Л1дження . та збереження 1Сторичних лам'яток. (36. матер, наук-практ. конф. ) —К. , 1993. —Зс.

-4714. СереднЕ; Поднёпров'я 'як центр державотворчих рроцес1в в "козацьку добу ёсторё! Украгни. // "Богдан Хмепьницький - гетьман Укра1ни" 36. иатергапёо Всеукраёнськоё конФеренц11 музейних пра-цхвникёв . —Черкаси, 1995. —4с. ;

15. Черкащина — колиска укра1нського козацтва. // Матерхали доповёдей та . повёдомлень Всесоюзно! наук.—практ. конФеренц'1 1 АН СРСР, АПН СРСР. -М.,-Черкаси. 1905. -4с.

16. Черкащина — Шевченкёв край. // Матерёапи респ. наук— прант. конф. АН УРСР,.¡.нет. ф1Лософ:11 АН УРСР. "Т.Г. Шевченко та хсторёя вётчизнЯно! сусп1Льно1 думйи. ". —К. ,—Черкаси, 1989.. -6с.

17. Черкаський край налередодн!- Визвольно! в1йни укра!нсько-го народу середини XVII ст. '// Матерёали наук.-практ. конф. до 400-р1ччя Б. Хмельницького. —Черкаси, 1991'. —4с..

18. Проблеми ¡.стсрН Середнього Поднёпров'я (з найдавн1ших ча-сёв до середини XVII ст.) В кн.: 1сторичне краезнавство в Укра-1н1: традицё1 1 су часн 1 сть: (Мат'ерёали VII Всеукра '¡нсьио 1 науко-воГ нонФеренц11) . Упорядники:' Т. Григор'вва, О. Перекрест, А. Чабан. -К., 1935. -4с.

Чабан А.Ю. Среднее Поднепровье в истории Украины с давнейших времён до средины XVII века. (Геополитический аспект).

Диссертация на соискание учёной степени,доктора исторических наук по специальности 07.00.01 — история Украины, Интитут истории Украины Национальной Академии Наук Украины, Киев, 1996.

Защищается рукопись диссертации, которая содержит теоретические исследования геополитических'аспектов роли и значения населения территории Среднего Поднепровья на ранних этапах истории Украины.' Установлено, что данная территория имеет право на локализацию благодаря своему уникальному 'значению в Формировании укра—

ч 1 '

инского этноса на разных этапах истории.- Она выступала консолидирующим центром восточных славян,- Форпостом- в борьбе против агрессивных южных соседей. На развитие Среднего Поднепровья влияли геополитические интересы 'соседних государств Польши, Литвы, Москов-

.' . 1 -ве-

ского государства, Османской■ империц. В силу влияния-внешних и внутренних геополитических Факторов эта земля была у истоков украинского казачества, \вго становления от стихийного до общественно-политического явления. Среднее Поднепровье стало землёй массового перехода населения в разряд.казаков, центром крестьянско-ко-зацких-восстаний конца XVI—первой половины XVII вв.

Chabari ft.' U. . Sredneje Podneprovje (the territory attached to the middle part of the Dnieper)-iri the history of Ukraine from the " ancient 'times, to 'the middle . of the XVIIth century. • (Geopolitical aspects).

The thesis is" presented for a doctor's degree in history (speciality 07.00.01 ■- history of Ukraine, the Institute of the history of Ukraine of National. Academy of Sciences of Ukraine, Kiev, '1996)..

The thesis containing the theoretical investigations of geopolitical '.aspects of .the role and 'significance of population living on the territory of Sredneje. Podneprovje on the early stages of Ukraine" s.' h istory is defended. It was establ ished that the given territory has the right-to be' -localized,due to its inique significance in formation of Ukrainian' nation on different stages of its history. It became the centre of consolidation of -the East Slavonic tribes. It was also an advanced post ".in' the ■ fight against the Steppe's aggression. Geopolitical" interests of ' the neighbouring states played decisive part. :in the -development' of Sredneje podneprovje. As a result "of acting of external and internal geopolitical factors thiis /territory has. become. 'the nuclear of Ukrainian Cossacks' movement and. we can follow its formation from spontaneous phenomenon to soci al and - pol i t i cal one.

Sredneje . . Podneprovje became . the very place where the population on a .mass- scale converted into Cossacks. This land_ was also the. centre .of. the popular uprisings of peasants arid Cossacks at the end of the XVIth century arid at the first half of' the XVIIth century. ,

' KnmHQBi 'слова: консолидация, геополитика, населения, терито-■pi«, козацтво, ядро, етнос, -Hauin. ^Jj '¿scS'?^