автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.08
диссертация на тему: Становление и развитие музеев истории городов Украины (XIX-XX столетия)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Становление и развитие музеев истории городов Украины (XIX-XX столетия)"

С.Л

\ ' >. МІНІСТЕРСТВО КУЛЫ7ЗД УКРАЇНІ!

КИЇВСЬКІЙ ДЕРЕАВЙИЯ ІНСТИТУТ. КУЛЬТУРИ пгл На правах рукопису

РГо ОН

" ФЕДОРОВА Лариса Данилівна .

СТ АКСВЛЕННЯ 1 РОЗВИТОК МУЗЕЇВ ІСТОРІЇ МІСТ УКРАЇНИ /ХІХ-ХХ століття/

17.00.08 - Теорія і історія культури

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних каук

Київ - 1994

Робота виконана в Київському деряавному університеті імені Т.Шевченка .

Науковий керівник - кандидат історичних наук.доцекг ОаЕЛЬЧЕІХО Юрій Андрійович

1.Доктор історичних каук,професор ПАНІБУДЬЛАСКА

Володимир Федорович

2.Кандидат історичнкх каук,доцент ЛАНКОВА

Євгенія Вікторівна

Провідна організація - Інститут української археографії

Захист відбудеться "■/ "мпнЦ 1934 року на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.01.34,02 при Київському державному інституті культури /м.КиїЕ,вул.Іч0рса,Зб/.

З дисертаціс» койна огшайомптисі. в бібліотеці Київського державного інституту культури /и.К«їв,вул.Г,орса,36/.

Автореферат‘розісланий 1994 року.

Офіційні опоненти:

Національної академії наук України

Вчений секретар спеціалізованої вченої

. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ

Актуальність лослідтеиня. Важливим фактором державотворення і культурного відродження України е розвиток її міст. Осередки життєдіяльності /у 1988 р. в них проливало 67,4 відсотки населення країни/,адміністративно-політичні,соц:альло-еконоі<:ічні, ку. і-турні центри - воші істотно впливають на характер і темпи перетворень,що відбуваються у матому суспільстві, відзеркаштгь '¿ото проблеми .їх розв"язання значною мірою залежить від успішного подолання сучасних призових явищ у житті міст,створення сприятливих умов для розвитку міської культури.Нагальна потреба сьогодення - забезпечення наступництва історичного розвитку культури міст.Підгрунтом її відродження е чисельні матеріальні і духовні скарби,традиційно багатий досвід культурного життя міст,своєрідне історико-культурпе середовище «різнояаїття іТорм та. соціальних інститутів успадкування культурних цінностей.Серед останніх - музеї історії.ідіот - наукові та культурно-освітні установи,що поступово стають ефективним засобом нагромадження,вивчення,зберігання та використання пам"яток матеріальної і духовної культури - пер:иодЕерел інформації про місто.

Музеї України розділили долго національної культура,розвиток якої був обірваний силоміць,тому Гх діяльність ще не-відповідає суспільним потребам.При формуванні музейної мережі у ХіХ-иа початку XX ст. кожен з них мав сво« неповторне обличчя і свої завдання.-У XlX-20-x рр. XX ст. виникли і діяли перші музеї міст у Львові, Одесі,Москві.Петербурзі,було закладено основи аналогічних музеїв у Києві і Умані.Головним надбанням цього періоду в історії музеїв міст е визначення об"єкта і предмета їх діяльності,яким в місто та його історико-культурна епад-цина; формування містознавчих за профілем зібрань.У процесі реорганізації музеііної справи протягом 1930-х рр. згідно державній музейній політиці та ідеологічним догмам музеї міст України було знищено,іклі порепро$ільовако на історичні .Зміна назви ",‘фзей міста" на "Музей історії міста" означала відмовлення від містознавчої концепції цих музеїв, на основі якої вони історично сформувались.Наприкінці 1950-х рр. почалося створення в"Україні мережі музеїв історії міст.діяльність яких набула історико-краезнавчого, соціологічно-ілюстративного спрямування. Сьогодні на території України діє 16 музеїв іторії міст,не враховуючи їх численних філіалів.Зростання ролі міст у житті суспільст-ва.необхідність вирішення сгигаднгас проблем сучасної міської культури - демографічних,містобудівних,екологічних тощо вимагає комп-

лексного вивчення історичного ДОСВІДУ міста,збереження традиційного міського сере довила і культурних ці нігосгей. Значну роль у вирішенні цих завдань поклякані відіграти музеї історії міст, що мають функціонуватл на основі оновленої містознавчої концепції.

Музеї досліджуваної групи поступово стають на ізлях перебудови .шукають засоби розв”язання числеккта проблем теоретичного, наїково-гтетодячного,організаційного характеру. Один з них - вивчення і теоретичне узагальнення історичного досвіду музеїв міст, з'ясування тенденцій і перспектив розвитку сучасних музеїв історії міст.Конче потрібно переосмислення концепції вне існуючих музеїв, а також розширення профільної музейної мережі.

' Міа тим,питання історії та теорії музеїв міст грунтовно не досліджувалися.Поодинокі праці І.Лянниченка.Л.ХаревичевоїД.Рома-новського .В.Николенка Д.Белової, Л. Блу ьсГельд, Б. Кирккова, 0. Марголі -са,0.Конечного,пов"язані з темою дослідження,мають переважно музе-ографічний характерну кращому разі вони розглядають деякі аспекти діяльності музеїв міст,відтворюють окремі ПОДІЇ ЇХ Історії І ЛІЛІЄ інколи досягають рівня узагальнення досвіду. Спроби теоретичного аналізу випадкові і не завади вдалі. Єдиною працею, що порушує проблему вивчення музеїв міст як специфічної профільної групи, в стаття В.Николенка ^,але й він обмежив свос дослідження мережею столичних музеїв і таким чином звузив Ного об"ект.І все ж як джерело для нашого комплексного вивчення історії та теорії музеїв міст ці публікації безперечно становлять цінність.

При обгрунтуванні концептуальних засад організації та діяльності музеїв ми спиралися на загальнотеоретичні положення сучасного музеєзнавства,викладені в роботах А.Разгона, ГЛезенцевої, Ю.Омельченка,Праці М.Гнідовського,О.Хлопіної,Д.Равиковяч,О.Вансло-вої,інших дослідників,які розглядають музей як соціальний інститут, аналізують його ^нкції,напрямки,зміст,проблеми роботи,принципи класифікації. У той же час у змістовних роботах цих аві рів музеї історії міст лишаються поза увагою. Не існує навіть єдиної думки відносно того,до якої профільної групи віднести їх - до історичних чи краєзнавчих /комплексних/ музеїв.

Лля з'ясування теоретичних засад діяльності музею міста,

* Николенко В.П. Музей истории столицы.//.лузейное дело в СССР: фузейная сеть и проблемы ее совершенствования на современном этане: Сб.науч.тр. ЩІР СССР. М.,1285. С.121-131.

визначення міста як об"єкта реалі залі І його соціальних функцій, важливе 'значення мають праці містознавчого характеру. Серед них статті,пов"язані з урбаністичною теорією'І.Гревса, дослідження М.Зебера.М.Анциферова,Б.Грекова,М.Тяхо!.ирова,М.Картера,П.Толочка тощо.Проте,вчені й досі не дійшли єдиної думки щодо визначення міста,процесів його формування,типології та інших проблем історичного життя цього складного організму.

. Теоретичні проблеми дослідження-історико-культурної спадщд-ни,зокрема пам"ягкознавства,пору.ііують розробки З.Дукельського,

І.Дзюби,А.Каппелера,С.Заремби,С.Кота.0днак,і ці автори не приділяють належної уваги музеям історії міст,що вивчаоть міське культурно-історичне середовісце і самі є його складовою частиною.

Загальноісторичною підставою наяого дослідження,присвяченого одній з маловивчених ланок української національної культури, якою є музейна справа,стали теоретичні моделі історії і культури України,розроблені у працях М.Костомарова,М.Драгомапова.В.Антоно-вича.М.Грушевського.Д.Антоновича та інших видатних вчених,які відстоювали ідеї національно-культурної самобутності українського народу.

Отже,актуальність дослідження обуїловлюзться такими фактора ми,як-то:

.-необхідність вивчення,переосмислення,збереження і освоєння ' історико-культурної спадання,осередком якої є місто;

-відсутність досліджень з теорії і історії музею міста, який є одагад із надбань міської культури;

-зростання ролі цієї пробільної групи музеїв у культуро-творчих процесах регіонального,національного і міжнародного масштабів;

-потреба перебудови і розвитку мережі музеїв міст,оновлення змісту їх діяльності. .

Основне протиріччя досліджуваної наїли проблеми вбачаємо у потенційних можливостях музеїв історії міст для культурного відродження в Україні і відсутністю наукової концепції й теоретичних засад діяльності .спрямованих на їх ефективне функціонування.

?»?ега дослідження - узагальнення і наукове осмислювання . історичного досвіду,з"ясування тенденцій розвитку музеїв історії міст як основи подальшої розробки теоретичних засад їх діяльності та удосконалення практики.

Геалізація поставленої у роботі мети обумовила вирішення

таких завдань: ■

-вивчення історії становлення,факторів і тенденцій розвитку музеїв історії міст;

-визначення особливостей, специфіки їх функці о ну ван ня; -з"ясування актуальних проблем організації діяльності,шляхів їх вирішення; -

-розробка теоретичних засад організації та діяльності музею міста /визначення сутності,концепції оновлення тощо/;

-опрацювання пропозицій щодо удосконалення змісту діяльності, організаційної структури музеїв історії міст,програмування і прогнозування профільної музейної мережі. •

Об'єктом дослідження е історичний розвиток музейництва України в контексті міської культура. ■

Предмет дослідження - процес формування,становлення і дальшого розвитку музеїв історії міст,їх функціонування.

Хронологічні пакки дослідження - Х1Х-ХХ століття.

Гіпотеза дослідження - підвищення ефективності діяльності музеїв історії кіст відповідно вимогам сьогодення можливе лише на основі оновлення їх концеппії та науково-теоретичних засад функціонування.

В основі методології дослідження - комплексний підхід до вивчення проблем музейницгїа як специфічної системи успадкування культурно-історичних цінностей,що розвивається за законами діалектики. Провідне методологічне значення для розв'язання завдань цього дослідження мало пологення про наступництво лвдської культури як фактора соціального прогресу.Головні методи дослідження -загальноісторнчняй і логічний.У процесі вивчення становлення і розвитку музеїв історії міст,досвіду їх діяльності використані порівняльно-історичний та ретроспективний методи.Профільна класифікація опрацьована за допомогою.типологічного методу.

■Пкеругьку базу дослідження складають документи 7 архівів у ІСиаві та Львові .наукових і поточних архівів музеїв історії міст Києва,С.-Петербурга,Москви.фонд відділу "Старий Київ" у Державному музеї українського образотворчого мистецтва.Архівні документи та матеріали були основою для відтворення історії музеїв міст,напрямків і змісту їх діяльності,ролі міської адміністрації,вчених, громадськості в нитті музоїв.Використано також публікації у пері-

одиці.суто музейні видання /путівники,каталоги,буклети тощо/, . паспорти деряавнкх музо їв України науково-методичного відділу музеєзнавства Національного музею історії України.

У зв"язку з тил,що мережа музеїв історії міст України протягом багатьох десятиліть була складовою частиною єдиної музейчої мережі на території колишнього СРСР.для порівняльного аналізу залучено інформацію,чо стосується всіх музеїв профільної групи..

Наукова новизна роботи полягає, у тому, що вперле здійснено . спробу узагальнити історичний досвід діяльності музеїв історії міст,з"ясувати фактори і тенденції їх розвитку.Дослідження грунтувалося на джерелах,значна частина яких вперше вводиться до наукового обігу. _

Комплексне вивчення історичного досвіду.практичної діяльності музеїв дало можливість визначити основні теоретичні засади музею міста,перспективні шляхи його розвитку.організації,роль у сопіокз’льтурному середовищі міста. ' 4

Ппактгтчгт значення дослідження обумовлюються титл,по матеріали і висновки дисертації можуть бути використані у подальші2 розробці питань музеєзнавства,опрацюванні концепцій,програм розвитку існуючих музеїв і тик,що створюються;для читання лекцій в інститутах підвищення кваліфікації працівників культури,у вузівській підготовці майбутніх спеціалістів з музеєзнавства і аульту-рологі ї. -

Положення,по виносяться на за*ист;

-характеристика становлення, історичного і сучасного розвитку музеїв містїфакторів.що їх обумовили;

-аналіз критично осмисленого і узагальненого досвіду діяльності цих музеїв;

-концепція і науково-теоретичні засади музеїв міст;

-пропоз'здії щодо розвитку мережі цих музеїв,удосконалення і підвищення ефективності їх діяльності.

Аппобагтія поботи. Основні теоретичні положення дослідженій доповідалися на конференціях музеїв історії міст,наукових конференціях з історичного краєзнавства,лекціях у республіканському інституті підвищення кваліфікації працівників :ультури,у 8 публікаціях автора.Положення і висновки дисертації знайшік втілення в практичній діяльності Музею історії Києва.,

Структура роботи побудована відповідно меті і завданням дослідження. Вона складається з вступу.двох розділів,висновків,додатків,списку джерел та використаної літератури.

ОСНОВНІЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ •

Гетр;-} позліл "Історичний досвід формування і розвитку музеїв міст у ХИ-ЗО-х роках XX століття" складається з двох параграфів: 1."Основні етапи і чинники становлення музеїв міст"; 2."Формування зібрань і змісту діяльності музеїв міст".

,Х1Х-початок XX століття - час формування в Європі розгалуженої щодо профільного спрямування і змісту діяльності музейної мережі .Воно пов”язане із необхідністю задоволення різноманітних,перед усе культурних.потреб суспільства.На той період припадає створення музеїв місі,зокрема в Україні.Вивчення історії останніх дозволяє визначити передумови їх зародження,основні етапи становлення, фактори розвитку,характер зібрань,специфіку функціонування, місце у музейній мережі країни.

Одним із перших зібрань пам"яток матеріальної культури та історії міста модна ваакатя колекції Цузев київських старокитнос-тек Університету св.Еолодишра,заснованого 1836 року. Його основу складали археологічні матеріали давньоруського періоду, одержані внаслідок досліджень в історичній частіші Кисва. Цьому першому періоду свідомого нагромадження музейного зібрання передувало зростання інтересу до київських старожитностей,п;о вперле виявився вже у літописах,а згодом - у діяльності багатьох вчених.

Поступово,у зв"язку із зростанням випадкових в нахідок пам"я-ток старовини,'цілком природним в умовах розбудови Києва у першій' половині минулого століття,археологічними розкопками перших аматорі в, відкриттям університету,що став культурним осередком, виникає музейна потреба,як усвідомлена необхідність вивчення,збирання, зберігання та використання історико-культурних цінностей. Не останню роль у процесі її задоволення відігравало історичне значення Києва - "матері міст руських" - у контексті пануючої ідеології. В цьому вбачаймо причину того,що заохочення археологічних досліджень,хоч переважно і на громадських засадах,стає майже офіційним обов"язком місцевої адміністрації.Цьому періоду формування зібрань старожитносте^ міста притаманні всі досягнення і вади тогочасного музейництва,що відбито в аналізі діяльності університетського му-

зею.Вія набуває значення учбового.розширює об"ект.діяльності,виходячи за межі мі ста, комплектується археологічними па>Гятками майже всього Південно-Західного краю. І хоч ця спроба заснування музою міста не була остаточно реалізована у зв"язку із перепрофілітанням університетського зібрання,його підгрунт було закладено саме у цей час.

Наприкінці ХУІІІ-у першій половині ХІХ от. виникли місто-знавчі колекції у Львові /реліквії міського самоврядування і це -хів,що зберігалися у міському архіві/ і Ризі /історико-побутова і художня збірка лікаря М.Гімзеля/,які пізніше стали основою музеїв міст.

Другий період становлення музеїв міст припадає на останні ' десятиліття ХІХ-початок XX століття;,коли музейництво оформлюється як система,бурхливо розвивається мережа так званих музеїв місцевого краю,тобто регіональнах.Культура міст капіталістичної доби робить музейну потребу нагальною, створює передумови для заснування в кількох історичних центрах музеїв міст. У дисертації відтворено історію становлення музеїв.міст Львова,Києва,Одеси,Москви,

0.-Петербурга. Особливості цього періоду - урізноманітнення типів та видів музейних предметів,формування перших музейних зібрань містознавчого спрямування,відкриття експозицій з історії міст. Основними формами комплектування фондів були стаціонарні обстеження міських об"ектів,організація збиральницькі« експедицій .передача в дар приватних колекцій,придбання предметівЛочинається сиете-матизація музейних зібрань відповідно вимогам профільних наук,ор-ганізовуеться культурно-освітнє обслуговування населення,,влаштову-ються виставки,музеї нагромаджують інформацію про природу ї їсто-рію міста,його пам"ятки. •. . .

Третій період у становленні досліджуваної групи *узеїв -1920-1930-ті роки.У цей час на території СРСР розбудовується мережа спеціалізованих музеїв на чолі з головним - Музеєм міста у. Петрограді.Останній був вданим в країні,що прагнув матя всвйічне уявлення про місто,його будівництво.форми устрою в світовоцу.за-гальнодержавному та обласному масштабах.зібрати матеріали яро різні, сторони міського життя.Сфорцувалися І діяли музеї міст Одеси, ДЬсквя, С.-Петербурга,відповідні експозиції у Києві і Умані.

До 1940 р. функціонував Музей міста Львова. Саіз у цей час відбу-, васться оформлення музею міста як історично обумовленого багатофункціонального інституту соціальної інформації містознавчого оса-

рактеру.іцо нагромаджується і поширюється за допомогою музейних предметів. Оформлюється модель музею міста,але через несприятливі умови він втрачає можливості ефективного розвитку.

Дослідження становлення музеїв міст у ХІХ-30-х роках XX ст. дозволяє визначити такі передумови і фактори їх розвитку:

1.Соціально-окономічні чинники.Розвиток промисловості і торгівлі у ХІХ-на початку XX ст. привели до різкого зростання темпів розбудови і кількості міст.Урбанізованість набуває визначального характеру у житті суспільства: в економіці.культурі.побуті.Інтенсивний розвиток міст супроводжувався величезними за масштабами, перебудовами,переплануванням і змінами. '

■ Новий етап у розвиткові міст пов"язаний з процесами індустріалізації 1920-1930-х рр. Розробка і втілення в життя проектів реконструкції великих міст також мали наслідком нові зміни в жатті і зовнішньому вигляді міст.

2.Місто набугйс значення головного культуротворчого організ-му,осередку матеріальних і духовних цінностей.3"являсться суспільна потреба його вивчення,осмислення ролі протягом багатьох століть; охорони пам"яток,тому що розбудова міст супроводжувалась як втратами,так і численними знахідками старожитностей під час будівельних робіт і благоустрою.

3.Розвиток історичної науки,археології,етнографії,краєзнавства і пам"яткознавства. -

На прикладі вивчення Києва автор висвітлює процес поступового ускладнення досліджень,розширення кола тем,проблем,пам”яток,що привертали увагу вчених: від описів окремих об’єктів і археологічних знахідок до грунтовного дослідження історії міста на базі ' всіх видів джерел і наукових досягнень.Підкреслюється,що діяльність музеїв міст відповідала тогочасному рівню і досягненням нау-ки.Величезний вплив на містознавчі дослідження мала концепція історії України М.Грушевського. •

4.Культурно-національний рух в Європі,пов"язаний із становленням націй і національної свідомості, спричинився до зростання інтересу до історії,мови,фольклору.літератури,традицій свого народу, прагнення пізнати витоки національного родоводу.

У Росії розгортанню цих досліджень прислужилася офіційна доктрина "трьох станиць" із сумнозвісною "триєдиною формулою" -народність,самодержавство,православ"я,уособленням яких було проголошено Москву,Петербург,Київ;у Радянському Союзі - процеси корені-

зації.які супроводжувались відродженням української культури.

5.Формування інтелігенції,яка прагнула зберегти і дослідити пам"ятки історії та культури; виникнення приватних колекцій.

У дисертації наводяться приклади ролі місцевої інтелігенції у створенні музеїв міст Львова.Одеси.Києва товд. .

6.Діяльність численних наукових,історико-краазнавчих товариств, комісій.гуртків,яка супроводжувалась збиранням пам"яток, вивченням міст,створенням муза їв,допомогою в їх роботі.

7.Формування і розвиток музейної мережі.різноманітної щодо’ профільного спрямування,типів і змісту діяльності,накопичення досвіду практичної діяльності.

Доказом е розгалужена музейна кероха Києва і Львова, про що йдеться у дисертації.Крім того,деякі великі музеї стали засновниками музеїв міст /Київський художньо-промисловий і науковий музей. Одеський художній’ музей/. ■

Основу зібрань гіузеїв складали:

-археологічні матеріали,одержані внаслідок досліджень на території міс?а;старожиткості,знайдені під час будівельних робіт;

-приватні колекції,пожертвувані колекціонерами.діячами науки і культури; • .

-спеціалізовані громадські зібрання комісій,товариств, які _ ставили за мету вивчення міста,збирання та охорону його пач"яток;

-колркції дрржавних установ,на базі яких створювалися музеї /виставки,архіви,музбї тощо/. '

Зміст зібрань,експозицій і діяльності досліджуваних музеїв поступово набував чітко визначеного містознавчого характеру. За класифікаціях) та хронологічними рамками перші збірки.дещо відрізнялись,але мали багато спільних рис.Узагальнюючи їх склад, можна назвати такі види пам"яток,якими комплектувались музеї:

- -археологічні знахідки на території міста»

-іконографія міста: карти.шгани,креслення,гравюри,літографі ї.малюнки,картини,фотографі ї;

-скульптурні та архітектурні фрагменти споруд;

-будівельні матеріали;

-реліквії міського самоврядування і цехів;

-зразки місцевих виробів; •

-рукописи,книги місцевого походження і про місто,описи його іноземними мандрівниками; '

-документи з історії міста;

-речі громадського і домашнього побуту;

-портрете видатних міських діячів;

-меморіальні комплекси;

. -міські газети,інші періодичні видання;

-матеріали міського господарства;

-іконопис,декоративно-прикладне мистецтво.живопис міських художників; '

-зброя,озброєння і обмундирування;

гміські знаки,медалі,монети; .

-макети,моделі.реконструкції пам"яток,забудови,транспорту

тощо.

У музеїв,що діяли до 1930-х років,переважали функції доку-ментування.охорони та дослідження.Експозиції і фонди будувались за колекційним,систематичним принципом.В експозиціях висвітлювались такі пріоритетні теми:

-урбаністичний розвиток міста,архітектура і містобудування, їх тяли;

-топографія;

-управління і самоврядування; .

-населення,його національний і соціальний склад; .

-економіка;

-міське господарство і благоустрій;

-транспорт; --освіта;

-наука; ’

-культура;

-медицийа; . .

-побут;

-благодійність;

-релігійне життя; ,

-громадське життя.

• Таким чином,перші тогочасні зібрання і експозиції вже визначили профіль музею: об"ектом його вивчення і діяльності було міс-то.Саме це відрізняло музей міста від інших за профілем музеїв. Музеї кіст відображали еволюцію міста протягом його історичного життя,все те.що буле притаманне ляше тому міоту.якому присвячений музей,Вони приваблювали регіональною і національною самобутністю. Цувеї виникали і діяли на основі програм,розроблених їх за-

словниками.Програми підкреслювали наукове значення музеїв,окреслювали перш за все напрямки комплектування,структуру експозицій, характер пшл"яток.Спрямованість зібрань і діяльності музеїв визначалися метою і завданнями установ і громадських об"єднань, при яких вони виникали,особливістю самого міста, причетністю до їх створення вчених.'

У дисертації аналізуються також інші специфічні напрямки роботи музоїв міст,які можуть бути використані у сучасній діяльності: у науково-дослідній роботі це комплексне вивчення міста на основі всіх ввдів джерел,охорона пач”яток; у комплектуванні фондів - одержання матеріалів у результаті регулярного обстеження міста; у просвітницькій роботі - залучення до музейної діяльності широкого громадського активу кіста тощо. Зазначайться, ідо музеї намагалися заснувати свій друкований орган та спеціалізовану, бібліотеку. , -

Переворот у музейництві .історичній науці ,а<о розпочався наприкінці 1920-х років,супроводжувався нігілістичним ставленням до пам"яток старовини,національної та регіональної самобутності,поширенням вульгарного соціологізму. Реорганізація музейної справи йшла шляхом директивного втілення марксистсько-ленінського вчення про суспільно-економічні формації»класового підходу до вивчечня суспільних явшд.Експозиції більшості музеїв було уніфіковано, в них з"являиться велика кількість науково-допоміжного матеріалу загальноісторичного характеру /тексти,схеми,діаграми тощо/.Принцип предметності ігнорувався,головним стало ідеологічне навантаження експозицій.У результаті в Україні було знищено існуючі або лише започатковані музеї міст,така ж доля спіткала у 1940 р. і Музей міста Львова.

Дещо іниий шлях пройлял музеї Росії.Ьони збереглися в часи ідеологічного "переозброєння",але кінцевим результатом було їх перепрофілювання.ііа прикладі музеїв міст Москви і С.-Петербурга простежується процес пристосування діяльності музеїв до ідеологічних пріоритетів,залежність їх від державної цузейної політики. Вони одержали назви музеїв історії міст,тому що набули іоторично-го профілю.Проте,ці музеї зберегли головне - містознавчі збірки.

У радянський час вона поповнювалися'тематичними зібраннями з історії революційного руху.Ьелякої Вітчизняної ві^и.сучасного розвитку І реконструкції МІСТ.ЗМІНЮЮТЬСЯ пріоритети їуЯКЦІОНіВЛКІІЇ музеїв.На перлий план виходить пропагандистська,осьітмьо-вгхоізна

функція,науково-дослідна робота згортаються.Змінюється і статус музеїв.Вони стають складовою частиною централізованої державної музейно? мережі,на відміну від своїх попередників,що мали різне підпорядкування.

Історичний досвід становлення і розвитку музеїв міст у ХІХ-ЗО-х роках XX століття має велике значення тому,що саме на перлих етапах свого існування вони визначили об"єкт і предмет своїх досліджень.якими є місто та його історлко-культурна спадщина. Вонл функціонували як науково-дослідні установи в галузі місто-знавства і пам"яткознавства,починали впливати на формування вигляду своїх міст,збереження памияток,культурні процеси.Внаслідок цього музеї піст з найми своа СПЄЦ*Ї>ІЧН9 місце у міській культурі і загальній музейлій мережі .Вивчення історичного досвіду музеїв міст е підставою для обгрунтування концепції і науково-теоратич-нях засад оновлення діяльності сучасних музеїв історії міст.

Другий розділ "Концепція та основні науково-теоретичні засади оновлення діяльності сучасних музеїв історії міст" вклгочао два параграфи: 1."Актуальні проблеми розвитку музеїв історії міст у контексті сучасної міської культури"; 2."Аналіз стану і тенденцій розвитку мережі музеїв історії міст". '

На основі з"ясування місця і завдань музеїв історії міст у сучасній міській культурі здійснено аналіз об"аіста і предмета їх діяльиЬсті,що в передумовою, і підгрунтом оновлення концепції.Визначено, місце цих музеїв як специфічної профільної групи у загальній системі музейництва і тенденції Гх розвитку,що дало можливість обгрунтувати науково-теоретичні і організаційні засади оновлення діяльності.шляхи розширення мережі музеїв міст України.

З кінця 1950-х рр. в Україні спостерігається процес формування і розширення нової профільної музейної мережі - музеїв історії міст,який пояснюється об"ективнимк чинниками.Загальна істо-рико-культурна ситуація 1950-1960-х рр. характеризується протистоянням двох протилежних тенденцій.Одна з них - поступовий розвиток української науки і культури,поява нового покоління інтелігенції, відродження історичного краєзнавства,зростання інтересу громадськості до проблем збереження національної історихо-культурної спадщини.Це виявилось також у /вивченні.інвентаризації і постановці на державний облік величезної кількості па\і"яток історії і культури, створенні заповідників,організації такого впливового громад-

ського формування,як Українське.товариство охорони пам"дток, а також у підготовці багатотомних,фундаментальних видань : "Історія міст і сіл Української PCP" і "Звід пам"яток історії і культури України".Друга тенденція - руйнація пам"яток,старого хйського середовища і культурних цінностей,викликана розбудовою міст.швидкими темпами урбанізації,що супроводжується зростанням населення за рахунок сільської міграції. .

Внаслідок цього головного значення у розвитку міської культури набули проблеми збереження культурної спадщини міст,співвідношення і спізіснування у сучасній культурі надбань історичного .минулого,необхідність їх гармонійного поеднання.організації між-культурних відносин окремих соціальних груп міського населення.

Вагомим осередком вирішення актуальних проблем міської культури має стати музей історії міста,що обумовлюється його соціальними функціями,об"єктом і предметом діяльності.Як відомо із загального музеєзнавства,соціальні функції музеїв різних профілів єдині і взаемопов"язані.Головііе,що,їі відрізняє - об"ект і засоби діяльності.Саме вони визначають профіль музею,тобто його суспільне призначення,зв"язок з конкретною наукою,видом мистецтва,техніки, в ир об ницт ва. а.! і на профілю музею міста ла і сторичний, як свідчить їх розвиток,призвела до того,що вони майже не відрізнялись від типових історичних або краєзнавчих музеїв і працювали на міста переважно, як культурно-освітні установи,нехтуючи справді актуальні проблеми .що висувало на перзікй план саме життя міст.Тобто їх иои-лквості штучно обмежувались.Сьогодні потрібне оновлення концепції музею,а саме мети,завдань,системи основних теоретичних засад,положень організаційного,науково-методичного характеру.Суть ціиї концепції полягає в тому,що саме місто g пб"єктом дЬиіьності музею.в мідті.він.реалізується як со.иіадьнті ікстстут.місто визначає особливості .його кудьтуротворчоТ роботи.предметом дослідження музею, як наукової установи,! діяльності,як закладу освітнього.о ^енсттен культурно-історичної спадщини міста.що вк'жчаг. всі елементи ttoro середовища /соціальні.природні/. Таким чином,мова йде про оновлення старої містознавчої концепції музєю.виплеканої у скрутних умовах існування кількома поколіннями музейних працівників.

' Якщо визнати основну ідею концепції доречною,правомірною і сучасною,виниказ питання: чи існують можливості її теоретичного обгрунтування,передумови практичного втілення у життя.Тому в дсс~ лідгеїші особлива увага зосередиться на глеті - об'єкті імлчьн-

ня і експозиційного показу цузеїв цієї профільної грітій.

Досі існують труднощі у з"ясуван:іі сутності і визначенні такого складного явища,яким а місто.Поява міст - процес об"єктивний, обумовлений розподілом праці.Б ході історичного розвитку міста перетворилися у багатофункціональну систему,що характеризується численними ознаками.Щодо міста середньовічного.давньоруського,то йому присвячено багато досліджень,починаючи ще з ХУ11І от. Еивченням міст України займалися В.Антонович,М.Грушевський,Б.іІ^рбина.М.Тихо-млров,£.Греков,М.Каргер,Б.Рибаков,ПЛолочко та інші вчені .Вони розробили загальну схему і концепцію виникнення і розвитку давньоруського міста.У той же час ще достатньо нерозв"язаних пптань стосовно їх походження,соціальної моделі.типології,правових аспектів життя тощо.Головні труднощі постають через відсутність чіткості у визначенні самого поняття "місто".Тому.мабуть,чи не основним завданням музею міста мао бути дослідження теорії цього феномена на основі своїх специфічних першоджерел,створення умов для інших напрямків досліджень містознавчого характеру. ’

Авт,ор звертається до урбаністичних теорій В.Зомбарта.М.Ан-ци$ерова,І.Гревса,міннародних документів щодо охорони історичного міста,як матеріального вияву різних суспільних систем,до інших розробок,які досліджують місто як органічне ціле.Порівнюються Київ, і1осква,С.-Ьегербург,лшш архітектурно-просторовий вигляд яких -своєрідний літопис історії та культура,характеристика епох,зразок вирішекня функціональних завдань,відбиток ідеологічних поглядів, репрезентація національних і загальнолвдських цінностей.

Аналіз історичного досвіду музеїв міст.містознавчих досліджень даз можливість визначити наукові засади експозиційної роботи музею.Музей мі ота може і повинен прагнути показати в своїй експо-виції повно,наочно і об"октивно виникнення і еволюцію міста,притаманні йому, регіональні і національні особливості .фугещі ї на всіх етапах існування,роль в історії свого регіону і країни. Специфіка експозиції такого музею полягає в адресності.локалізації явищ,подій, фактів,тем і проблемно висвітлюються,через конкретні культурно-історичні об"окти на території міста.Музей міста в змозі здійс-пити наукову реконструкцію образу і життя міста протягом його іс— торичного розвитку.Розробка експозиційного задуму і сценарію кожного блоку експозиції вимагає значної попередньої роботи щодо наукової інвентаризації культурно-історичних об'єктів міста.історико-містознавчих досліджень,визначення найважливіших тем і проблем.

У дисертації розглядаються тилова схема експозиції музею міста,що включав питання,які слід висвітлити: 1,Виникнення міста: І.Г.Іісге-розтатування. 2.Причини виникнення, 3.Передумови розпитку. II.Розвиток міста: 1.Історична топографія /планування і забудова - головні елементи специфічного міського середовища/. 2.Функції міста: а/ адміністративно-політична, б/ військово-оборонна, в/ економічно-торговельна, г/ культурно-ідеологічна. Запропонованій схемі в основному відповідали програми подо створення перлих музрїв міст.'

Сучасний музей історії міста розвивається як багатопрофіль-на,інтегрована система,яка в складовою частиною культурного потенціалу міста.Вона включає рухомі і нерухомі пам"яткя історії та культури.Музеєфікація нерухомих пам"яток а одним із перспективних напрямків діяльності досліджуваних музеїв,Історично склалося так, що узагальнюючі експозиції музеїв цієї групи розташовані у будинках,які с видатними пам"ятками і містяться в історичній частині міста.Не обмежуючись основною експозиціям,музей вийшов в оточуюча середовище, почав активно його освоювати: формувати систему експозицій в музесфікованих пам"ятках.При цьому музейні предмета і му-зеєфіковані'пам"ятки стають частиною універсального зібрання музею. ,

Освосиня культурно-історичного середовища міст у формі мік-рорегіональнгх музейних блоків дао можливість розвивати головні ідеї,теми,проблеми,закладені а ооновній експозиції.А музейні предмети повертаються в дійсне середовище існування,від якого вони були колись відчужені.Меморіальні та спеціалізовані музеї у складі музею міста с елементами відродженого культурного середовища. Центральні об'єкти показу - самі пам"ятки,а кожний експонат у такому музеї набувао нового звучання,мав більший емоційний та виховний вплив.Музеєфікація міськ' х пам"яток це ке тільки шлях оволодіння культурною спадщиною.Завдяки їй значно зростає інформаційний потенціал музею та його комунікаційні можливості."Вихід у місто" стяв характерною рисою його діяльності.музей ппретнорк^тьоя в особливу систему виробництва культурних цінностей, відтворення культури. 1

Виявляючи культурно-історичні надбання у 'Гормї предметі» і об"октів музейного значення,визначаючи їх історичну,естетичн) ніжність,стаючи центром накопичення історичної,краі;знаьчої,шг»Г>тго-знаг.чої інТормаці ї,музей міста використовує та органі-і) я !7 г. різноманітних ‘¡ормах,прагнучи з’єднати минулу .і сучасну культуру.

Таким чином він активно впливає на соціокультурні процеси в місті.

У дослідженні наводяться Приклади музеєфікацііїної діяльності музеїв історії міст,яка іноді охоплює цілі райони традиційного міського середовища,що мають культурно-історичну цінність.На основі досвіду Музею історії Києва аналізуються принципи і підходи щодо музеофікапії пам"яток.Враховуються властиві кожній з них свої соціально-історичні.культурні.просторові форми існування,вивчення яккх впдквао на вибір теш і зміст експозиції .методи і напрямки музесфікації.Музой прагне розкрити весь обсяг інформації,яку увібрала пам'ятка за час свого і снування.У більшості випадків вона ширша за трму експозиції.Тому обов'язково розробляється вступний розділ,який мас умовну назву "Біографія пам"ятки",де висвітлюється її історія: від створення до рзетаврації.

Одним із важливих наслідків діяльності музею по вивченню, охороні і використанню міської історико-культурної спадщини стао система експозицій: . _ '

-узагальнююча експозиція з історії міста;

. -спеціалізовані та меморіальні музеї /квартири,садиби,будинки/; -

-музеї науки і техніки; .

-музеї просто неба;

-історико-культурні заповідники різного профілю: археологічні .архітектурні.містобудівні.етнографічні.природничі; . ■

-окремі пам"ятки як об"єкти музейного показу.

Иузесфікаційна діяльність націлена пери за все на ті памятки міського значення,для відтворення яких є можливість формування відповідного зібрання музейних предметів.Завдання музею міста -створити цілісну систему експозицій,яка б надавала по можливості повне уявлення про традиційно міське життя через характерні місцеві пам"ятки.

Науково-дослідна робота музею мае напрямки не люте історичні,але й міотознавчі,пам"яткознпвчі,Комплектування,структура і аналіз фондового зібрання також повинні відповідати поставленій меті.Повнота і рівень .наукового опрацювання фондового зібрання значною мірою впливав на успіх виконання музеем соціальних функцій. Музи ї міст володіють великими універсальними збірками.За своїм складом і напрямками комплектування вони мають свої особливості.Головна з них - регіональна обмеженість.їфзої накопичили цінні ¡подо кількості і якості колекції іконографічних джерел,які відби-

рають обрис міста,Мого забудову,зростання,інтериєри конкретних будинків,склад населення тощо.В останні ропи проводиться планомірна робота по 'Іютофіксаці ї міста,обстеженню будинків,що підлягають реконструкції.Це збагачує фонди.Більшість музеїв проводить археологічні розкопки.Конкретно локалізовані колекції мають велике значення для вірогідного відображення топографії,економіки,побуту, створення наукових реконструкцій.Окреме місце в структурі фондів посідають меморіальні колекції: особисті,з "біографії пам"ятки", або комплексні.які поєднують і меморіровану особу,і музеифіковаку пам"ятку.Новим напрямком е створення або виділення з вже існуючих фондових зібрань особистих фондів видатних діячів та дослідників міста.Зоки містять не лише матеріали архівного характеру,але й книги,меблі,інші побутові речі.

Головне завдання науково-дослідної і фондової роботи - створення цілісної,відповідної профілю музею,напрямкам і змісту його діяльності,інформаційної системи.Найбільш перспективною уявляються .тематико-хронологічна картотека,її особливість - в адресному спрямуванні.В дисертації аналізуються специфічні‘для профільної групи музеїв каталоги: топоніміка¡плани.креслення¡топографія археологічних знахідок¡картотека споруд;тшіи мешканців;історико-побу-, товяй інтер"ер ¡торговельна реклама;видання друкарень міста;кятало~ ги меморіальних фондів тощо.Як приклад комплексного підходу до вивчення музейного предмета,властивого музею міста,аналізується інформаційна система науково-довідкового каталогу газет дореволюційного пері оду.вперле розроблена в Музеї історії Книва.Створення системи інформаційних каталогів як інструмента наукових досліджень і пошуку - складний і тривалий процес.Він мас-відповідати профілю і концепції музею,програмі наукових досліджень.

Підкреслюючи зростання ролі музеїв міст як консультаційно -інформаційних центрів,збільшення наукового і громадського активу, автор звертав увагу на ті труднощі,з якими вони стикаються: відсутність наукових музейних видань,слабкі контакти з академічною і вузівською наукою,що звужує можливість грунтовної обробки і введення до наукового обігу музейних джерел.Актуальним с питання включання музеїв у систему освіти,аналіз їх просвітницької роботи в ці чому.У сучасних умовах потрібна також програма розвитку музеїв на громадських засадах,для яких музеї міст є ттодичниия центрами.їх безсистемне виникнення і закриття призводить до втрат і роапо]брання зібрань. ,

Таким чином,основними завданнями музе» історії міста е дослідженій багатоаспектного феномена людської культури,яким в місто, на oeKOdi своїх специфічних периодкерел;створення умов для інших напрямків досліджень мгстознавчого характеру,збереження і використання історико-культурних надеїань міста;прялучення до них його мімкакців.Цо назначав особливості музею історії міста,Кого роль у шфініеніїі актуальних проблем сучасної міської культури,місце в загальній музейній мережі країни.

У зв"язку з відсутністю в Україні науково-дослідного і методичного центру з питань музеєзнавства існує багато проблем, які чекають ретельного вивчення і розв"язання.Аналіз музейної мережі -одна з них. У дисертації автор намагається проаналізувати у.ерему музеїв історії міст з метою визначення перспективних напрямків розвитку,обгрунтування'можливостей і шляхів її зростання. Для порівняльного аналізу залучено інформацію,яка стосуються всіх музеїв пробільної групи на території колишніх союзні«: республік. _

Музеї історії міст прийнято відносити до профільної групи історичних музеїв /підгрупа загалькоісгоричнях/.Івад;аеться,що вони документують історію розвитку людського суспільства.Аналіз виявив 88 музеїв історії міст,в Україні - 16.У профільній групі мокна виділити 14 музеїв,що за своою організаційно-функціональною структурою л об'єднаними музеями.Музесзнаьство чітко розтековус поняття "музейне обпєднання",під яким шиться на увазі система музеїв.що координуються,і "об'єднаний музей".Останній е повністю централізованою системою музеїв,де тільки науково-освітня робота здійснюється на рівні координації всіх підсистем.

У дослідженні розглядаються склад музеїв історії міст у Києві .Бахчисараї,Херсонесі.С.-Петербурзі,Баку тощо.Крім оглядової експозиції вони мають у своєму складі спеціалізовані музеї,виставочні зали і музейні оО"скти - пам*'ятки.Аналіз доводить,що музеї перетворюються в багатопрофільну систему експозицій та фондового зібрання Ліона складаються а історичних,художніх.літературних,технічних, природничих та інших підсистем.Якщо застосувати загальноприйняту класифікацію,то їх слід віднести до комплексних,а не історичних музеїв.Комплексними в музеєзнавстві визначаються музеї,що поєднують два і більше основних профілів.

Порівняння .теоретичних досліджень з питань класифікації музеїв дозволяю стверджувати ,и;о глибокого наукового обгрунтування класифікації пе не вироблено,система залишиться відкритою.

Проведений автором аналіз групи,цо досліджуються,за титулами і статусом музеїв відбиває надзвичайно різнобарвну і складну картину,що історично склалася.Вона в відображенням незадовільного стану музеєзнавства в цілої,і)' .теоретичних засад музею міста зокрема.

Профільна класифікація - суттєвий чинник,що впливав на виконання музеєм його соціальних функцій,адекватне відображення в музейних експозиціях і колекціях,усіх видах наукової діяльності об"-екта його дослідження.Саме- спектр документування відрізняо окремі профільні групи.Історична спрямування музеїв міст призвело до якісних змін в їх функціонуванні.Замість міста,його історико-культурних надбань,він вивчає загальні історичні процеси і пристосовує до них історію конкретного мі ста.Про це свідчить аналіз структури кількох експозицій музеїв історії міст України.Необхідні спеціальні дослідження музейної мережі,до яких слід залучити всіх працівників музеїв,організувати обмін інформацією про їх діяльність.

Першими відчули необхідність самоусвідошіення.розробкя теоретичних питань,координації і обміну досвідом роботи самі науковці музеїв історії міст.У 1980-х рр. 10 провідних музеїв на основі угоди про творче співробітнкцтво.підписаної в Києві,провели спільну роботу у цьому напрямку.Конференції,семінари,виставки,стажування мали важливе значення в удосконаленні практичної діяльності, осмисленні специфіки функціонування .Труднощі, які переживають наші країни,негативно вплинули на співпрацю,припинили заплановані спільні теоретичні і методологічні розробки.

У результаті дослідження а"ясовано такі тенденції розвитку сучасних музеїв історії міст,що визначають шляхи їх дальшого удосконалення:

1.Зростання потреби ок^влення концепції: поступовий перехід від музею історії міста до музею міста.що мао широку містознаьчу спрямованість,комплексний характер.

2.Створення системи експозицій,яка складається з оглядової експозиції містознавчого спрямування та різнопрофільних експозицій в пам"ятках історії та культури міста.

3.:,ї,зео'¡'ікація нерухомих пам'яток,перетворення їх в об'єкти музейного показу.

4.Прагнення до освоиння усісї історико-культурної спалщлнн міста. .

5.Набуття щзєсм значення центру накопичення мі сто-, па Літ-

ко-.історі'ко-кпасзнавчої та і тої інформації. -

6.Зростання впливу на соці оку.гьтурні пронеси у місті. •

?.Удосконалення організаційно-функціональної структури,перетворення провідних музеїв в оО"однані.'

8.Підвищення значення музеїв як консультаїтійно-мптодичних

центрів щодо громадських музеїв,а також новоутворюваних профільних. ,

9.Розвиток творчих взасмозЕ"язків.

У сучасних умовах перехід до оновлоної містознавчої концепції музеїв історії міст має бути добрз обгрунтованим,г.ивагеним, здійснюватись лппе там,де в цьому дійсно в потреба і можливості.

У дослідженні аналізується ісгорико-кудьтурна ситуація окремих міст України,де с всі об"єктлвні пере;іумов:і для створення музеїв міст,Ці міста визнано історичними,вонл мають унікальне природне середовище,численні пач"ятки,музеї,які накопичили містозиавчі збірки.краознавчий актив. .

Вивчення історичного і сучасного досвіду,об"єкта діяльності, тенденцій розвитку,мережі музоїв історії міст дозволяє зробити висновок,що музей міста як соціальний інститут мав свої особливі науково-теоретичні засади функціонування.Це дав підстави для виділення окремої профільної групи музеїв міст,а їх історії і теорії - в окремий розділ загального музеєзнавства. У дисертації визначено об"скт,і предмет цього спеціального пробільного музеєзнавства.

Результати дослідження відбито в основних висновках;

1.Музеї міст сформувались внаслідок суспільних потреб,інших чинників соціально-економічного і «культурного розвитку,як важливий елемент міської культури,засіб нагромадження,збереження і творчого використання її матеріальних і духовних цінностей. Шлях їх становлення протягом ХІХ-перших десятиліть XX ст. і дальшого розвитку був сповнений протиріч,,але попри всі трудноїці і деформації музеї міст набули специфічних рис,обумовлених об"сктом їх діяльності.

2.Історичний і сучасний досвід.знання тенденцій розвитку є підгрунтом поступового оновлення концепції цих музеїв,перебудови діяльності на містоанавчих та спеціальних музеєзнавчих науково-теоретичних засадах'.

3.Ефективність перебудови і дальшого розвитку музеїв міст, удосконалення їх мережі.форм і методів діяльності.змісту залежать

від чіткої і послідовно! орієнтації на задоволення потрегі культурного розвитку кііої,активної участі в їх житті.

Однією з найактуальнішії проблем сучасного пчріоду позгпо проблема збвре.чоння і освоїти національної культурної спаяиини. діяльність музою міста,який сам є складовощ частішоп пах дадбвш., спрпяс виявленню нових, джерел,поглибленню наукових знань про мсто, охороні Ного національно-культурної самобутності.В свою чергу музей сан потребує подальаого вивчення і удосконалення.

Осі.овкиЛ зміст дисертації викладено в таких публікаціях:

І.Из опыта работы іЛузея кстоша Києва по музеефикацші ттт-ников история и культуры.//ІУ Республіканська наукова конфоренціи з історичного краєзнавства: Тези доповідей і повідомлень.К. ,3‘Л^, С.52В-^29. ' •

- 2.Научно-поисковая работа Музея история города Киева.//

II. Всесоюзная конференция по историческому краезэденл.и: Тезиси докладов и сообщений.Пенза,1989. С.277-279./У співавторстві з [Истовою Е.М./.

З.Из история Музея города Киева /XIX—20—о гг.XX ст././/

У Псоуираїнська наукова конференція з історичного красзналстра:

Тези доповідей і ііовідомлень.Ка!д")іивць-Подільський,1991.С.430->і;3‘3.

4.3 історії створення і^’зєю Киева /1837~193в‘рр././/Укччїнс}.-кий історичний ^ су риал. 1991. Л 2. С. 134-140. '

5.Пер.иий музой Кімва,//Київська старовина. 199,.;. .'лі.

. 6.Музо?, міста: становлення,розвиток,перспективи.//Культура України.історія і сучасність.Республіканська иаукоьо-т^орнтичнп конференція: Този доповідей.Харків, 1992. С.100-107. .

, 7.,Музей історії Киова.//Українсь?йИ історичний хуршиїЛнуЗ.

Й2-3. С.й6-96./У співавторстві з Хо.ченко Т.С./.

(і.Музеіі міста Львова.//Прийнято до друку у об. "Іагіш. ш-нтру пам"яткознавства". ' ,

. Уіоіьс&о/'-

/ ^

І іідпнс«.і» до Другу г (АиНІ 1/ І6

Ум. А»':* 0 Ч О.и і>ід 4|м 10

Тнрал ЦЮ ІІ.ім ‘у УгУ * і' {,сгі‘.'л ¿пні. !Ьм-(>л.т> а їй Ь* ГУ і' Г"ИІ Укрг'.ігь АЙ" У».рчти Kj.ii*-!. ґ*>уикьс«л.і«чі 1