автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.05
диссертация на тему: Становление высшей художественной школы в Украине (1917-1934)

Полный текст автореферата диссертации по теме "Становление высшей художественной школы в Украине (1917-1934)"



MIHICTEPCTBO КУЛЬТУРИ УКРАШИ УКРАШСЬКА АКАДЕМЫ МИСТЕЦТВА

На правах рукопису

УДК 75(09)+74(09)+76(09)+72(09)-(477)

Нисулешсо Свплана Тваповна

СТАНОВЛЕНИЯ ВИЩ01 МИСТЕЦЬКО! ШКОЛ И В УКРА1Н1 (1917-1934)

17.00.05 - Образотворче мистецтво

АВТОРЕФЕРАТ

днсертацп па здобуття паукового ступени кандидата мнстецтвошавства

КШВ 1997

Дисертащею е рукопис.

Роботу виконано в Харклвському художньо-промисловому шститутк

Науковий кер1вник Офщшш опоненти

Провщна оргашзащя

- кандидат мистецтвознавсгва, доцент Соколюк Людмила Данил1вш

- доктор мистецтвознавства Афанась'ев Василь Андршович

- кандидат мистецтвознавсгва Асесва Натишя Юр1Увна

- Нацюнальний художнш музей.

Захист вщбудеться 46

року о

годш

на зас!дант Слещал1зованоУ вченоУ ради К 01.62.01 при Украшсы Академп мистецтва. Адреса: 252053, Кшв, вул. Смирнова

Ласточкша,20.

3 дисертащею можна ознайомитися у б^блютещ УкрашськоТ Акаделш мистецтва.

Автореферат розюлано « » »-¿Ус— 1997 рок

Вчений секретар Спещал1зованоУ вчено'У ради, кандидат мистецтво-зиавства, професор

ЗЛГАЛЬНА ХАР АКТЕРИСТИКЛ РОБОТИ

Актуалыистъ темп. Осгапшм часом миашпю УкраУни 1920-1930-х ююв вшсликае особливий штсрес, який не можна задовольнити без висвгглення сгори ХУД0ЖИЬ01ОСВГШ.

Дшынсть вшцих миетецьких заклад'ш Киева, Харкова та Одеси в перюд Ух лановления га формувашш в пореволюцшний час до реформи в 1934 рощ адгравала значку роль в культурному жита крайш, залншивши яскравий скарб в духовному 1Юступов1 украУнського народу. Значения творчосп к педшогю та шховавдв виходить далеко за мела УкраУни. Проте в спецшьпш лператур! ноки цо немас наукового дослщжашя, у якому б висвплювалося становления вищоУ чнстецъкоУ школи в УкраУш в цшому чи в окремих художшх центрах.

Зверненш до щеУ нроблемм викликаце не лице необхцщюпо об'ективного ¡¡дтворення ¡сгори художньото процесу в УкраУш, багато в чому здеформованого ид тиском владних структур. Минуле та сучасне украУнськоТ вищоУ художньоУ пколи пов'язуе спшьшсть проблем, що посгали в той час, але тж 1 не були [¡ириленими через змши в художнш иолпищ, шо проводилась тодпнньою державною влацою. Це, насамперед, становления сисгеми, що забсзпечувала б подготовку фах1вц1в високого свропейського рщня, як! б сприяли новноцишому розвитку вс)х форм художньоУ д1яльносп. Розв'язання цього завдашш вимагае нереор1атацц засад навчання на основ1 принцгшово ипдих отщально-еконошчннх чннниюв, зв'язане з вщродженням нацюнаяьних традиция, впровадженням нсфадщцшшх пщхо.щв, нових концепцш. Тому досвш художшх ¡нститупв 1920-х рогав може стати у приауд у вирииент сьогоденшх проблем вшцоУ художньоУ освггн, яка пспребуе 31 ичноУ реор! -ашзащУ, адекватноУ сучасним вимогам.

Об'скгом дисертацшноУ робот сгали вшщ художш заклади в Юк вц Харков'1 та Одеа.

Предмет досшдження: 1стор1я формування вищоУ миаецькоУ оевтго в УкраУш, и структура, форм» та мегоди робота, иеда! опчшй склад, його естетичш та художньо-педагопчга коицепци, а також образно-формальна мова творш,сти-лклика та мюце викладач1в 1 вихованщв вшцих навчальних закладов УкраУни в ху-дожцьому процесс

Мела достижения. В робоп роз! лядаклъся художш вузи Киева, Харкова й Одеси, яю, незважаючи на мюцев! вимншосп становления, розвивалися гид впливом об'ективних факгсрв культурного поступу та загальних установок державно! художньоУ полггики. Хронолопчно дослщження охоплюе перюд вид

1917 року, коли почала формувагися система вищо'1 мистецькоТ освпи в Укради, Й до 1934 року, коли внаслщок ра}х)рми, що проводилася цешром, збережеш художш вузи почали лращоват за ушфжованими програмами, спрямованими на виховання ми'пш! у дуа единого творчого методу - гощашстачного реал1зму.

Стан вивченосл дослщжуваннх проблем. Вщомосп про художш вузи Укрални 1917-1934 роюв розгорошеш.головним чином, по стариках тогочасних часопиав \ в ар>авах. У кол1 у вши автор1в часпше за нкш була вища художня школа Киева. 1У еволющя систематично висвшповалась, починаючи з серсдини 1920-х роюв, у публкацшх ГВрони та НГорбснка, де мкяшъся чимало шнппх фактичних матер]ал1в щодо даяльност! вузу з 1924 по 1928 роки. Вщпюриги загальну каротину розвитку кишського вишу допомагаклъ статп МБурачека, Шолянського, Л.Д1ицесат В.Касшка, С.Сфимовича, В.Седляра, €.Холостенка, ВЛальмова

Сумш пщсумки реоргашзацц художнкн освпи пщведеш в стагп ГРадюнова "Разгром бойчукизма й художественное образова-ние" /1938/, в якш Ктвський художнш шетигут ототожиювався з "Бастилию украшського нац'юнаипму", а представники розгромлено'У вже школи М.Л.Бойчука звинувачувалися "у кошрреволющйних налирах проти художниюв реалютичного наирямку".

3 того часу дяльшстъ Кишського художнього вузу за весь попередшй перюд почала розглядатися в негативному евпж Р1зкш кртищ наддавались "педагога-формапхети" (публкацй В.Бородая "Кузня мистецьких кадрв" /1968/, МЛомського "Советская высшая художественная школа, ее задачи й перспективы" /1977/, вспуши сгаття до альбому "Врпсть традициям" /1982/, автор-упорядник П.Г овдя та ¡н.). Виняток еггшювить публжащя М.Ягелко "Киевский художественный институт" /1962/, в якш автор намагаегься виявити у доении ¡(XI прикмеги револющйних част, робить наголос нахудожньо-промисловому профш! шетшуту 1 таким чином вносить корективи в оцшку д1яльносп КХ1.

Важшший внесок у дослщження питания зроблено С.Бшоконем у статп "До ¡сгори ВИХД01 художньо'1 освпи в УкраМ" /1973/. Грушуючись на спогадах, виступах у часописах, архшних матер1алах,автор виевгошв юторио УкршнськоТ Академп мисгевдвз 1917 по 1922рк. Але вшуникае мистедгвознавчнхоц'шок, 1 робота мае загальиокторичний характер.

Т кйсутгашлу спробу реабшпжщ кшвського мистецького вузу 1917-1934-> роюв зроблено у сгаттях А.Чсбикша "Украшська Академ ш мистецтв - Кшвськш державний художнш шетитут" /1992/1 "УкраУнська академк мистсцтва: 7 радинд,

сучасшсть, перспективп" /1994/. Переглядшочи нопередш стереотипш, обмежеш через ¡деолопчний тиск ощнки, автор окреслкх: шлях пройдений Кшвським вузом за 75 рокш, тазначення йога досшду на сучаеному стат. Проте Bin не ставив перед собою завдапня розглянуш цей заклад як частицу системи вищоУ художньоУ школи в УкраУш та про зв'язок ycix реоргашзацш вузу 3i змшами у художшй иолпищ центру. Без цього кого icropin не мае досгатнього паукового обфушуван-ия.

На вщмшу вщ KXI, художнш вуз у XapKOßi лише шод1 згадувався у иублжащях першоУ половшш 1920-х роив. Проте ni вщомосп мали поверховий, суго ¡п(|юрмтивш1Й характер. Вишпком с статга 1.Врони "Выставка художественного техникума" /1922/, де автор давав ощнку дальности цього художнього закладу.

Досягнения харюв'ян наирикшщ 1920-х роив зиайшли вщгук у пубшкащях: "Виставка харгавеького художнього техшкума" /1927, ищгшс О.Г'л-ко/, "Молодые сапы, новые тропы" /1929, Ю.ГПсочинець/, "Наша скульптурна молода" /1929, пщпис "Молодняк:"/, "Архпектори майбутнього" /1929, МДимшй/, "Наша художня молода" /1929, пщпис "Старий художник"/. Bei ui сгатп мюгятъ чимало щкавих фактичних даних, що в деяюй Mipi дають можлнвюгь иросгежити шлях, пройдений вищою художньою школою в Харковг

В дослщженн'1 icropi'i впщого художнюго учбового закладу в Одеа, реко! илруювшini nepe6iry подш га визначенш загальних для bcix трьох вузт-тащенцш довелось послуговувашсь лише коротенькими повщомленнями в нечисленних публжащях. В сгатп [.Брони "Мистенька оевпа на Украип" /1923/ Одеському вузов! вщведено два-чри речения, в яких автор не приховус пативнош ставлення до його дюльносп через вщеугшеть помтшх кроюв в переход! на художньо-техшчний иахил. Деяи факшчш вщомосп мюсяться в низщ невелших публжацш в одеському журнал! "Шквал" за 1927-28 роки.

Лише в 1970 рощ надруковано статно З.ВиноградовоУ "Вшда художня школа в Одес1", в якш автор звернула увшу на наявшепъ рвних нанрямюв, що мали Miene у педагопчшй систем! вузу 1920-х рогав. Але нсдоощиса художньо-промис-лового напрямку стада на пертнко/д глибокого аналву доевщу Одеського вузу. До юш ж недосгагньо чгпсо i послшовно побудовано хронолопю дослщження.

Окрелй вщомосп з часопиав доповнюють спогади педагопв та вихованщв вищоУ художньоУ школи УкраУни тих чаав, а також монографи та сгатп про них П.Бшедького, Ю.Дюженка, В.Павловського, К.Сшпка-Москадьцова, В.Рубан, J [.ЧленовоУта in.

Основним джерельним мащмалом роботи послужили документа, що збер! гаються у Цетральному державному apxiiii вищих оргашв влади га упрашшш; УкраУпи, у Державному apxiBi-музеУ jihepaiypn та мистецгва, в обласних архива) Харкова та Одеси, а також у вщдш рукописных фовдв шстапуц мисгецгвознавсгва, фольклористики та етнологи ¡м. МТРильського Викорисговувались фонда Национального художньош музею, Харгавського т, Одеського художнк музеш. ЦентралъноУ науковоУ б1бл1отеки 1м. В.Вернадсы<ок HAH УкраУни, ХармвськоУ державноУ науковоУ GitxiioiCKH ¡м. В.Короленка ОдеськоУ державноУ науковот б1блютски i\i. МГорького, а також особисшх apxhiiis.

Мета дослщження полягае у тому, щоб на основ! анашзу ввдомих i нови? Marepiajiiß, арх'юних докуменпв, багато з яких тривалий час перебували ) спецсховшцах, вщтворигги icropiio вищоУ мистсцькоУ освгш в Украли 1917-193-р.р., розглянувши и як часшну художншго житгя Kpaüffl, виявляючи специф1к) кожноУ нжоли i сгалъштецденцп розвитку.

Вщносно до цього ставлятьсята!« завдання:

- розглянуги продес становления вищоУ мисггецькоУ школи в УкраУУи даногс перюду, ii головш засади та opieiraniio;

- визначити етапи розвитку мистсдькмх вуз1в, показавши зв'язок численних реоргашзацй 3i змктш в художшй пол mini держави;

-проанашзувати дяльшсть нищих художшх шкш УкраУш того часу в конгексп особливостей загалы юга розвитку вищоУ мистецькоУ освпи доби, виявити Ухню специфику та сгалы п риси;

- показати роль реформи 1934 року в i юдальшому розвитку вищоУ худож-iiboi освгга йукрашського мистецгва;

- висвшшт значения творчих та недагопчних пошуюв в мисгецьких вуза> УкраУни периоду, що розглядасгься, для сучасноУвшцоУ мистецькоУ школи.

Теорсчико-меггодолопчною основою дослщження став ¡сгорико-мисгешъо знавчий пщхщ до анагазу предмета. В poööri над дасеражцао використовуваво; комплекспий метод. Окресла ii завдання здшснювались шляхом вивчення apxißnn> докумеи-пв, музейних експонапв, матер1ашв перюдичпих видань, каталопв виста-вок, мемуаргю! лперачури, бесщ з художниками. Залучалась численна дпература з; темою дисергаци та з су\лжиих гнпань. Доотджено понад 130 справ i3 6 apxiniit матер1али художшх музеТв та юлькох приватшх -дбрань.

Наукова новизна робота полягае, перш за все, у пщхода до вивчення теми. Вперше icropi« художшх вуз'ш УкраУни висвгшосться як цшене явище в украУнсь-кш культур! у нерозривному взаемозв'язку з тащешцями розвитку мистецгва

У науковий o6ir вводиться значна ктышгь apxiuntix ведомостей, MarepiajiiB того-tacHoí прсси, вперше залучених ав'гором. Вивчення розвитку вшцоТ художньоУ ос-iim у Kttcfii. Xapi<ob¡ й Одес! в коитексп з пцшями кулыур! юго жиля так рокй ¡ йсгавлення кожного вузу з ¡ншими мистецькими школами дало мошшвкпь вияви-|'и свосрщшсгь bhiijíb, окреслити íx значения в icropií вггчга-няного мистецтва, вщ-синуш необфунтоваш положения та ощнки, що мають мюце у спещальнш лпера-iypi.

Прагегачна щшпсть дисергаци полягае в тому, що результат доайдження лож)ть бут викорнсгаш кггориками та теоретиками мисгецгва, музейними пра-цвникамм, художникалги-педагогами, краонавцями. Г1редсгавлен1 в дисергаци ма-icpiíuiM можуть бути введен! в ¡ иуков1 iipaui та лекцжш курен, як не зроблено авго-x)\i Досвщ дальности мисгецьких вуда Украши в розглянушй перюд може бут ?рахований в процес! поп^бноггеперперебудови.

Апробашя робота. Дисертащя обговорювалась i була рекоме! vioiai ia до за-viiciy кас]х;дро1о icropií та теорн мнсгецтва Харювськот художньо-промислового i клтугу. За темою досшдження на наукових конференщях професорсько-викла-чацького складу ХХП1 га мюцевих, всеукрангських i \цжнародних конференщях ')}'} ю зробле! ю 12 доиовщей. Ochobí íí i юложення дисер raí щ :?i ийпши вщображеш ¡я i 15 нублжашях.

Положения, bhhccciií на ¡ахнет;

1. В перюд 1917-1921 роюв в Укршл! формуегься система вжцоУ художньоГ xbíth. Найбьльш самобутшм явищем була дшшшеть УкраТнськоТ Академи мис-юцтва

2. В 1920-i роки opieimipoM для художгах вуз'ш УкраТни стаюпгь ВХУТЕМАС, Баухауз. Домшусхудожшю-промиаювий напрямок.

3. Творч1 ношуки художниюв-педагопв та i'x у айв в мисгецьких виш&х Киева, Харкова, Одеси - яскраве явище украшського художнього жиля 1920-х

|x1kíb.

4. 3 1930 року починастъея руйнування системи вищоУ художньоУ оевпи в УкраМ. Результат реформи 1934 року, крш нозитивних, мати низку негагивних i ¡аслщмв.

5. Реконструкщя зародження та еволюци вищоУ художньоУ школи в УкраУш в перюд 1917-1934 ромв мае важливе значения для багатосгороннього й глибокого иисвгглення icropií украУнського мисгецгва.

Структура тссртацГг обумовлена особливоегами предмета дослщження,

його метою га завданнями. Дисертжуя складаегься з основного тексту, що м1стить вступ, три роздши, висновки та примпки; додатки включають словник виюшда'нв i вихованщв вшцоУ художньоУ школи УкраУни 1917-1934 p.p., списки використаних лпературпих та архтних джерел, apxiBHi документ, прийняп скорочення, перелж ипосградш та caMi ¡люстради.

3MICT РОБОТИ

У Bciyrii обгрушшано актуалыпеть обраноУ теми. Визначено територишьш та хрополопчш меж! дослщження. Висв'плсно стан науковоУ розробленосп ниган-ня i подано критичний огляд спещальноУ лггсратури. Сформульоваш мета та зав-дання робота, мстодолопчт принципи розкрштя теми.

['стелы ie вивчення обраноУ теми показало, що дослщження не можна буду-вати без розгляду тих змш, що вщбувалися лцц впливом перепюрень в художньому жита та систем1 мисгецькоУ оевгги Potii. Згодом вони вщдзеркалились в художнш полпищ УкраУни, особливо теля створення в 1922 poui СРСР i насчу иного smhi-нення централЬаид. Тому в веггуга зроблено короткий огляд подш в культурному жигп PociV, що в ланий перюд мали вплив на розвигок вищоУ мнегеиькоУ школи в УкраУт.

В першому роздш "Створення УкраУнськоУ Академи мистещва та УУ еволютя" розгля>1уто основш етапи становления цього вшцого художнього закладу. На ocuoBi вивчення apxiemix документа, матер!ашв перюдики, музешшх фон-Д1В систематизовано та уточнено опублпеоваш за останнш час даш, введено в нау-ковий o6ir HOBi вщомосп. Центрального подаю у формуванш вищоУ художньоУ школи в Kiiaii стало створення у груди! 1917 року УкраУнськоУ Академи мисгептва, заснованоУ за шпиагивою вндатних вчених та художнгаов - ДВ.Ангоновича, 1 '.J .11авлущ>кого, М.Ф.Бшяшевського, О.ОМурашка, МГБурачека, М. 1 .Жука, ДМЩербакшського при особистш щдгримщ Г'олови ЦетральноУ Ради М.СГрушевського. Акаделпя була покликана тдняги навдшальне мистещво до високош евггового piBwi, виховавши геперацпо мипцв, здатних виконаги це зав-дання. Першими професорами УУ були видом художники, яю одержали евро-пейську оевпу та визнання, знавщ нацюнальноУ кулыури: 0.0.Мураижо, браги Ф.1 та В.Г.Кричевсьга, Г '.Шарбуг, МЛБойчук, М. 1 .Жук, А.А.Маневич, М.Г.Бурачек.

Навчання в Украшськш Академи' мистещв проходило в шдивщуальних майстернях, викладання в яких вщзначалось нетрадищйним походом. Апаш показав, що на (ламп ¡у вщ старих акадешчних систем, де розвивалися лише "висок!"

станков1 форми мисгещва, туг з самого початку прагнули развивали поряд станковими й декоративш форми, сприяти розвитку художиш-промислового та народного мисгещва. Новим було введения в УАМ майсгерень декоративного та штамного пейзажу, буданищтза та народного мистсцтва. Також було створено майстерню ¡хгпп иного живопису, мозаУки та фрески, що згодом перетворилась в майстерню монументального мистецтва

ОсобливоУ уваш заслуговуе Статут УАМ, зпдно з яким професура не обтя-жувалася будь-якими бгорокрашчнимн профамами, кожен сам вирйиував, як вик-ладат Сфуюура Академй' га л протрами повинш булн бути гнучкими, а ква;ифь кац1Я педагопв вельми високою, бо Статут не регламешував ш юлькосп студенпв, 1П термшу навчання. Учш ¿цлилиея на дшених студен™ та вшьних слухач!в; остан-ш, у раз! виконання вах вимот навчання, мали можлишеть стати дшеними студен-глми та отримати диплом "майстра мисгещва".

За статутом учи мали змоту переходити ¡з одша майсгерш до другоУ за л одок) професора. Кер1вник майсгерш мав право на свою вщповщальшегь приймати га звишняти студештв. Проте, надшягочи професор1в такими високими травами, Статут явно недооцлшэвав значения певноУ сднноУ сиетеми у формуванш вузу: не передбачались фактори, яга б об'еднувапн мало пов'язаш м1ж собою окрем! майстсри!.

Важдивою рисою навчалъного процесу в АкадемГУ були звпти висгавки, де ! юруч з пранями студента експопувалися твори професор1в.

В Академ1У народилося таке яскраве явище украУнськоУ нащональноУ культу-ри, як школа МЛ.Бойчука. 3 числа своУх учн'т вш пщготував перший та одиний випуск УАМ за перпп н'ять рогав Ут дкчыюса Серед них згодом видатш украУнсью митш - В.Ссдляр, Шацадка, 0.1 Тавленко та кшп.

В щпому доля Академн в перюд 19 ] 7-1921 роюв була доешь драматичною. За три рок» м1сто 13 ралв переходило вщ одшеУ влади до шшоУ. Бшьипсть майсге-рень або зовем не працюваш, або ж працювали перюдично. Затонув О.О.Мурашко, вмер Г.Шарбуг, КиУв покинули М.1.Жук, М.Г.Бурачек, ем!фував ААМаневич. Та, незважшочи на неимоверно тяжи умови, Академ1я продовжувала функцюну-1?аги.

У 1922 рощ за умов новоУ полничпоУ сшуащУ га художньоУ полггики Нарко-мосу УкраУни Академш була перегворена у КиУвський шсттпут пластичних мис-тецтв, хоча питания про повернення назви не зшмалося аж до 1933 року - часу загибел1 колишнього наркома оевгти М.О.Скрипника В акщ'У переймепування вузу, призначення Наркомосом нового ректора Л.Ю.КрамаренказамклъФ.Г, Кри-

чевського в ¡доилась тенденщя, що пам1тилась, на адмилстрування з боку органу державно!' влади. Програми майстерень були переглянуп i свщчать про набли-ження ¡нстшуту до тоднпшх вумв художньо-промислового нанрямку /ВХУТЕМАС, Баухауз/. Станков! форми в йога структур! зайняли бшъш скромне Micite, шж в УАМ.

3 лругого боку, шституг мицшпав, поповнившись новими силами талано-витих митщв /В.Г.Меллер, Л.Ю.Крамаренко, А.] .Таран, С.К.Сагайдачний, C.OTla-лешнська-Бойчук, О.К.Бошмазов/. Д1яльшсть вузу, як i УАМ, спрямовувалась на розвиток нацюнальноУ вищоУ художнъоУ шкоди. Це, зокрема, знайшло воображения в розробщ навчштьних програм, яи передбачали грунтове вивчення предмета, пов'язаних з icropiao украУнськоУ культури.

У 1924 poui внаслщок черговоУ реорга пзащУ - об'еднаш ш К1ПМ з Архпек-турним шегитугом, було створено КиУвський Художшй шетитут /КХ1/. Архшж-туриий шституг, заснований в 1918 рощ, на той час був единим суто архгаясгур-ним навчалънам закладом краУни. До викладання у ньому були залучен! визншп архтектори: О.М.Вербицький, Д.М.Д'яченко, В.М.Риков, художники Ф.СКра-сидький, МЛ.Козик, В.Г.Меллер, лекщУ з icropii архгеектури мигав академж ФШМт. KpiM того, тут пранювали i професори УАМ: iciopiio украУнського мис-тентва викладав ДМ.Щербагавський, народне мистецгео -В.ПКричевський, а М.Л.Бойчук i Ф.Г.Кричевський вели рисунок. Такий склад недагопв евщчтъ, що Архпекчуршш ¡негтут мав високий потенщал, який сирияв би створешпо серйозноУ школи для виховання молодих apxiraaopiB в УкраУш.

Прагнення об'однати обидва вузи навряд чи можна розглядати ж повер-иення до староУ академгчноУ сисгеми, коли живошс, скульптура й архггекгура неод-MiiiHo стшенували. До академ1чних традищй тодг ще продовжували ставитиеь, як до буржуазних пережигав. Скоркне це було виявленням розушння pojii архнек-турноУ оевгш у формувашп художньо-техгпчнош закладу нового тину. Проте Ук-pa'ii iy було позбавлено архпекчурного вишу, який не мав аналопв в межах Радяись-кого Союзу.

Ректором об'еднаного вузу став завщуючий худвщдшом Наркомосу ПВро-на Його дЬшыпсть була спрямована на перетворення шеп-путу у всеукраУнський вуз образотворчих мисгецгв - "УкраУнську Радянську Академио". Bin продовжував обрапу гад час робота в Наркомос1 лшло зближення i навнъ злиття профеейного мистещва з виробничим.

В 1924 рощ KXI мав4 факультета: архггекгурхшй, живописний, скультурний

а пол1фа(|пчний. В 1925/26 навчальному рощ пщкрилося тексшльне вщдшення 1ри живописному факультет^ почав функшонуваш художньо-педагопчний фа-ультег, з 1926/27 року були орган1зован1 вщдшення теа-фото-гано при живопис-юму факультета, а в 1927/28 - клубно-полгпфосвггшщький та музейний вщдиш :удожнъо-1 юдагопч! юго факультету.

Кер1вни1цво вузу продовжувапо вживаги захода для залучення до роботи ийяскрашших майсцлв мистедпа. Так, завдяки особистим запрошениям I двом ¡сесоюзним конкурсам 1925 та 1926 роюв штат викладачигшачно поповнився Ф.С.Красицький, МЯ.Козик, В.Н.1 [альмов, П.КГодуб'яшиков, 1.М.Плешинськ1тй, }.С.Т;плш, С.Г'.Колос, ВЛСГроценко га шш.).

Протягом ус¡х роив ¡снування КХ1 тут не припинялися пошуки нових форм пдютовки митсцв. Одним з 1мпульс1в носпйного творчого розвитку була наявшсгь 1редсгавниш рвних напрямюв мисгедтва. Викладач1 та студента брази акшвну 'часть в республканських, всесоюзных та закордонних висгавках, одержували ши->оке визнашя. У1927 рощ вщбувся перций випуск КХ1. Серед випусюдшв були аю вщом1 художники, як О.Сиротенко, [.Липшвський, МРокицький, Е.Шехтман, ).Рубан, архтлсгар ГМалозьомов га ¡шш. За чаав ректорства ИВрклш шституг айняв провщне м1сце в художньому жито УкраТни.

Лле пол1тичп1 поди ганця 1920-х роюв виявилися згубними для природного розвитку художнього процесу. В 1929 рощ була вланггована кампанш цьку-;ання МЛ.Бойчука та його школи, ш,о супроводжу1«лось численними висгупами ■ часописах [ газетах з дорканнями в полггичнш иеблагонадшносп представнийв ц>огонапрямку, то вумовахтого часу ставало все бшьш небезпечним.

ГоетроУ критики зазнаю 1 АРМУ, де бойчугасти займали провщне м!сце, а >чошовав його ректор 1.1.Врона У 1930 рощ П.Врону було усунено вщ кер1вницгва узом. Почалося руйнування структури КХ1. Архпеклурний факультет було переедено до бущвельного ¡нститугу на тм п1дстав1, що осганшй мав всесоюзна начеты, аКХ1 - мюцеве, факультет театрального та кшомистещва було передано ;о нового шегитугу кшемагограф1У. У Моаш в пей час вщбувалося розформування 5ХУТЕ1Ну, що вщбивало поворот у художнш полптаи держави. КХ1 було ирейменовано на ¡нстилуг пролетарського образотворчого мистецгоа. Подцбну ¡язву одержала й колишня Академ1я миащт у Лешнградг МЬк КиУвським 1 1ешнграцським вузами було укладено догов!р про соцзмагагня. Але щ змии не прияли новим досягненням художнього ¡нсгитуту в Киам, який у зв'язку з подами юлгшчнога характеру в офкцйних колах розщнювався якрозсадник "украУнського

и

нацюналЬму" та "формашзму".

Реформа художньоУ освгш 1934 року сутгево деформувала самобутшс систему подготовки mhihíb, що, незважаючи на bcí складносп становления, створилась у Киевь I хоча вуз продовжував дяти, то був 3obcím шший заклад Вщтод досвщ попередах роюв по створенню i шцюнальноУ миаецькоУ школи булс вщкинуго. Еталоном в його подальшому розвигку стала Всеросшська Академи мисгецгв.

У другому pm.xiiii "Формування вищоУ художньоУ освгш у ХарковГ вис-вплсно становленш та розвигок туг вищоУ художньоУ школи, яке багаш у чому залежало вщ полпичних поди, що вщбувались у míctí, якому судилося стати столицею УкраУни. У XapKOBi було створено перший раоднський уряд i як один з йог е оргашв - вцщш мисгецгв, який у свож робот! ор1ентувався на аналопчний вщцш у Пегроградь Одним з його нововведень сгало перетворення Харювського худож-нього училища у Вшьш державгп майстерш подйно до майстерень, що вже дали е 1 Icipoipaai, Mockbí, Пенз1 за шших MÍcrax PociY.

У майстернях проводились практичш занятга з фаху. Программою навчан-ня за иевною системою не передбачагюся. Hi дапломв, hí звань майстерш не давали. HaroMicTb - посщдчення про перебування та роботу в них. Незабаром Харювсь-kí майстерш були перейменоваш в завод художньоУ umycipi'i, який очолив вщомий скульптор Б.М.Кратко.

В 1921 роц! Укршловпрофос, нрагнучп не вщетата вщ реформ, що вщбува-лися в Pocii, виршшв створити у XapKOBi вуз, подцбно до Московсъкогс ВХУТЕМАСу, який би розвивався як виш i гстував би майстр1в - художниюв для промисловосп. На той час "виробничГ форми мистецгварозглядалися як антитези сганковим, яга пов'язувались з буржуа-« гим минулим. Копцсшш "виробничога мисгецтва" дотримувались у ВХУТЕМАС!.

Створений у Bepecai 1921 року на баз! училища Харивсышй художнш техникум /ХХТ/, за задумом Наркомосу УкраУни, повинен був розвивагпся як нищий художньо-промисловий заклад. У Харков) вже був певний досвщ освгш такого тану (школа М.Д.РасвськоУ-1вановоУ, 1869-1896). Але традищ були перерваш, бо художне училище, створенена'й баз!у 1912 poní, вчратло пей профить.

Укрголовпрофос нацшював художнш вуз у Харкош на розвиток художпы)-промислоюго напрямку га зв'язок з виробницшом. Але для втшення них шишрш ХХТ не мав ni необххдних матер!ачьних pecypciB, hí фах1вщв u¡d галузг Основне ядро педагогичного колекгаву складали виховашй ПетербурзькоУ Академ ¡У мис-

гепхв, художники-станко1нсти: МР.Песфиков, ОЛ.Ейспер, О.О.Кокелъ, С.М.Прохоров, М.С.Федоров. Вони були далега вщ розумшня завдань "виробни-чош мистептва", але, з шшого боку, були досвщченими фашиями, яга могли дата учням грутгговну загальнохудожню пщготовку.

Анал13 арх1вних документа показав, що на першому еташ даяльносп ХХТ навчання проходило за навчальним планом, збудованим за 1финципами акаделлч-ноУ системи. 3 N10x010 якоюсь м1рого вщповщати висунутим вимогам вже у грудш 1921 року на малярському (факультет! будо створено декораплл ¡о-живописну нав-чально-виробничу майсгерню начол1зО.В.Хвостшко-Хвосговим, ау С!Ч1П 1922 року вщкрито граф1чиу майсгерню пщ кер1шшцпюм ВДСрмилова та О.П.Бйсне-ра. Кр1м того, на вах факультетах (малярському, скульптурному й архггекгурному) були введеш композишйш ]Х>бош "виробничого" характеру. Але темни перарсн-тацивузу незадовольняли кер1внинтво НКО, яке стаорювато численш коммУ по обегежеппю даялыюсп ХХГ та перегляду склцлу педагоггшого персоналу, внасль док чого було звшьнено дсяких професорт.

Значш змлш у жигп Харгавського художпьош техшкуму сгалися у 1924 ро-1У, коли Головпрофосом було ухвалено новий навчальний план 1 переглянуто структуру вузу, який гепер мав два вщдши - архшжтурний га пласгичних мистецтв. Архггеюуриий вщдш повинен був плувати художнигав-архтгекгор1в, а вшил гтлас-тпчних мисгентв - маляр1в \ скульптсрв, яга навчалися в майсгернях портретного жииопису, атфрейно-фресковш, татрально-декорацтйнш, фафгчшй, монументально']' та млпатюрноУ скулыттури, художшюУ обробки дерева. Иове забарвлення дшлыюси техшкуму падали занрошеш сюда художники - и.Пададка, 1.М.Северш, М.1 '.Бурачек. Осганншу 1925-1927 роках очолював ХХТ.

Вихованець МЛБойчука, випускник УкраУнськоУ Акадеш мистецтв 1.1.11адатка до роботи в Харгаш займався монументальном живонисом, плакатом, розписом керамжи, оздоблював книжки та журнали. Крьм репутшщ "виробнични-ка", 1ван Падалка своею ршоб1чною л'ялыиспо заслужив визнання як знавепь ук-раУнського стилю. До ШТадалки в Харгавському художньому гехшкум] потяглася молодь. Серед його учшв були учасники республканських, всесоюзних та мгаша-родних виставок - М.Когляревська, ОДовгаль, Б.Бланк, М.Фрадкш, 1.Дайц, В.Вов-ченко, С.Узунова, ГХотииок, МЗубар. У сво'Уй педаголчнш пракплд ТЛ.Паталка розвивав иринципи бойчугазму, стмулюючи багатофаншеть га ирофесюнашзм, дбайливо ставлячись до лщивщуальносп своУх вихованщв. 3 учшв ШТадалки скла-лася самобутия графЬиш школа

Значку роль у глдготовш художниюв-графшву Харгавському художньому

вуз1 вуиграв також вщомий украУнський графа< О.В.Маренков.

Пошуками нових шляхш навчання, що вщповщакпъ вимогам часу, був захоплений 1 ВДСрмилов, вщомий як майстер монуме1пально-дскоративних розпиов, плаката, оформлювач революцшних свят, а також як автор граф!чних твор1в. Вскю своао далышлго вш втшював найновшя досяшення сучасиого мистевдва, багато у чому випереджаючи колег у пошуках нових форм. Експери-менти ВДСрмшова 1920-х рошв перетиналися з пошуками В.€.Тасглша, Л.МЛисинького, О.М.Родченка та мали неоцшиме значения в становленш дизайна в УкраУш.

Ще одним новатором що руйиував канони, був кершник майстерщ теат-ральнодекоративного живонису О.В.Хвосгенко-Хвосгов. У своУх творчих пошуках вш прагнув в'щбити динамку сучасних процеав. Звертаючись до мови символу га плаката, формував сцешчний проспр. Практичний досвщ О.В.Хвостснко-Хвос-тов викорисговував у педагопчнм робст. Серед перших випусшигав ХХТ 1929 рою/ були 1 його вихованц!, що зшдом стшш не лише вщомими художниками, а й педагогами (В.Риф-пи, Д.Овчарежо, П.Супонш).

В 1920-11 роки на архпсктурному факультеп ХХТ панувало захоплення футцюнашзмом 1 конструктив1змом. Тут викладали професори К'МЖуков, ОГМолоюн, МДНколасв, БГЛеретяткович, М.Ф.Г1окорний, В.КТроценко, випускники КХ1 - ИМалозьомов \ Я.А.Штейнберг, вихованець ХХТ - Г.СХЯно-вицький. Для кершницпа дипломниками запрошувався академш архпектурн О.М.Бекетов. Архтааурний факультет дав до 1930 року. За ней гкрвняио невеликий термш в майстернях факультету одержав освпу ряд талаковитих архпекгор^в. Значний внесок в буданищво мюга зробили не лише педагоги-архгтектори, але й Ух виховашц - ГЛновицький, В.Богомолов, ОМежеровський, З.Пермшовський та ¡п-ш) . Деякг га и проекта було втшено ще у студентсью роки.

Багагограншсть напрямюв 1 пошуюв, що мали мюле у сиспе,\п навчання ХХТ, знаходили вщгук у висгавочнш 1рактиц1, в учасп педагога \ студента у д1ялыюст1 рвних мистецьких об'однань. Директор техшкуму АМКомашко очолював АХЧУ.

В 1927 рощ визршае питания про перейменування техшкуму на шсштуг, а у 1929 гаку назву було, нареигп, закршлено офкцйно. Тош ж року вщбувся перший великий випуск. Счуденти, що вступили до техникуму починаючи з 1921 року, отримали дипломи Харкшського художнього шститугу. Але, незважаючи на змшу в назв1, техникум з самого початку розглядався як вуз художньо-пролшслового про-

фита. На практик, снираючись на трццицн та виходячи з реальних можливостей, Харювсъкий вуз здшсшовав шдготовку художнигав-живописщв, теафальних цекораторгв, фафшв, скульптор1в та архпскюрт. To;u ж тут закладалися основи вищоУ художиьо-промисловоУ освпи.

Г1щ внливом негатавних тевденщй у духовному житп держав» на ;umii 192030-х роюв у Харгавському художньому пуз1 розпочалось руйнування системн, що складалась: у 1930pouj архлектурпий факультет було переведено до Харювськото ¡цдустр1алыю-буд1велънош шституту, що -rani сторювався. Внаслщок реформи 1934 року Харктвський художнш ¡нсгитуг знову сгав техникумом. I хоча у цен час /1934-38 p.p./ Bin називався техникумом пщвищеного типу, але вже мав статус се-редньою навчатьного закладу.

Трепй роздщ "Розвиток вищоУ художньо'У школи в Одеа" присвячено дослщженшо icropi'i становления Одеськош вузу, який формувався на 6a3i ху-дожнього училища, що д1яло тут з 1875 року. Рцдення про перегеорення училища па вищий навчальний заклад було прийнято у 1918 poixi KOMicieio "Спшки худож-niiKiB гшастичних мистецгв", що об'еднувала представниюв р1зних творчих угру-новаиь Одеси. Передбачалося, що вуз матаме архггектурний, живописний та скулыпурний вщщли. Враховуючи, що найактившшу учааъ в роботт щсУ KOMici'i брали члени Товарисгва гнвдеино-роайських художиимв, можна припустит, шо буданицгво вузу планувалося на академ!чних засадах. Прота пропозицш, висуну-шх членами Товарисгва швденно-росшських художниюв сшсовно реоргашзащУ училища, висгунати представпики фупи "Незалежних", яга не подаляли традицшш погляди на мистещво. "Незалежш" прононували усунуга Bci загальнооевпш дис-нпплши, викшочити машовання з rinciB, що, на Ух думку, "вбивае безпосередпе »¡дчуття природи", i вважати за необхщне ввести у шдготовку художниюв знайомсгво з pi3HOManiTHHMH методами та теч1ями сучасного мисгецгва. 1деолопчна спрямованклъ тою чи шшого напрямку мисгецгва не брадася до уваги. 11ш)чання у Byji передбачалося проводит в ¡вдивщуальних майстернях, але це понята мало линий,шж в УЛМ, 3Micr: головне завдання кер'пи¡нка майстерш полагало в розкритл шдивщуальносп свогх учшв. Але в умовах неодноразовоУ змиш влади у Midi, що супроводжувалися бойовими дями, проектам створення вузу то/и не судилося здшснитися.

3 1920 року, теля заюнчення ¡ромадянськоУ вшии, училище стаю (хвглядашея як вищий навчальний заклад. Подальший розвиток Одеського вузу вщбувавея за вщомою схемою: в 1920 poni Bin мав назву Вшьних державних ху-! ЮЖН1Х майстерень, у 1921 сгав Академиста, а через деюлька мюящв - ¡негтугом

образотворчого мистецгва

У 1922 род вуз складався з живописного, скульптурного 1 архитектурного факультепв, а також факультету прикладного мистецгва з виццленнями фотогра-фишим та офортнофафгчшм. Прагнення вщповщати вимогам пооднувалося з при-хилыпспо до методик, напрацьовшшх роками. Бага го зробили для збереженш серйозно'1художньо1 школи члени товарисгва ¡м. К.Костанд! (ДК.Крайнев, ПГ.Во локидш, В.Х.Заузе та шпи), що викладали в шститутг Прадювали й так зваш "л!вГ художники - В.П.Мюллер, ТБ.Фрафман, Т.Я.Комар. Проте кер1внищво Нарком осу не задовольняла спрямовашсть Одеського вузу: 'сворчклъ педагога не досгатньо вщповщала настановам класового характеру та теорл "виробничого мис тецтва".

У 1922-1923 роках тут Д1яли театрально-декорацшна, сганково-декорашвн; таофортно-фаф1чна майстерш при живописному факультета, а при скульптурному -декоративно-архпсктурна, муляжна, керамЬша та майстерш художнього кування Перелк предмсттв свщчшъ, що професура Одеського вузу намагалаея в умова спещшюащУ за павчально-виробшчими майсгернями уникнути вузькофаховоУ об меженосп.

В 1924 рощ в черговий раз вуз було переименовано на Одеський полггех нкум мисгсцтв. Водночас сгалися 1 значш струклурш змиш: до 13 розширилаа юльюсгь виробничих майстерень. То;а ж було розроблено й ухвалено новий паи чальний план, зпдпо з яким були усунуп предмета, що сприяли рЬнобглюму вихо ванню студенпв: естегика та психолопя творчосп, методика викладання образо творчого мистецгва, анагомние малювашя, креслення. Така ж доля сги ткала 1 курс захщноевронейськоУ лператури. Були введет украУнська мова, украУнознава во та таря мистецтва. Про постунове втшення лшп 11аркомосу, сирямовапоУ н утвердження "вироб[шчого" ухилу, служшь введенш теоретичного курсу, присвя ченого проблемам еволющУ форми в мистецш. Тут у вага акцешувалася на вш: чеши монумета/плкьдекоративних 1 приклаших форм, архтжтурно-декорапл ноУ пластики, керамжи, мозаУки, гобелена та шш.

Заглибленим ¡нгересом до нацюнально'У культури вщзначалась педагопчп д1яльшсть М.1.Жука 3 1925 року вш очолив граф^чну майстерню та виклада сгшйзацио. Головною метою цього предмета було вивчення укратнськог народного мистецтва

В 1925/26 навч.р. було вщкртх>художньо-иедагопчний факультет водном;! з КХ[. Про вщверго гюлггизовану забарвлешстъ його дшльносп свщчитъ пази вг у и лень - соцвнховання, полптфосвпги та назви спецкурав - комушегичний

цитачий рух, форми та метода полпоснпи га ¡шп. У тому ж рощ' було введено шсцигшни, що складали обов'язковий для вах специальностей полггмйнмум -стор1я розвитку господарчих форм, ¡стхря револющйного руху та парта, теор!Я старинного матер'кшзму. Таким чином, процес нолпизаци, то розповсюджувався 1а систему вищоУ освгги в УкраУш, загягував \ Одеський вуз.

До 1930 року цей навчальний заклад вже мав сформовану структуру, що 5ула 30р1с1ггована на художньо-промисловий нрофшь. За нерюд з 1925 по 1930 юки з шституту було випущено 27 архтекторш 1 22 художники, а в 1930 рощ шпувався випуск 146 чоловш, що було пов'язано з прагненням перевертит за ¡льюспо динломниюв Харювський художщ'й ¡нсгитут, з яким Одеський вуз нов'я-ував догхллр про сопзмагання.

Одеський нклихуг не обминули й загалъш тенденщУ на створення узькопрофшьпих заклада. Гак, у 1930/31 павчальному рощ архггектурний »акультет було переведено до бушвешюго ¡неттуху, а слщом /пювдовано ишстерню по озлоблению житла

11одих художиьоУ полпики початку 1930-х рот, коли вища художня школа шйшла в новий етап, пов'язаний з вщгаргненням тсорц "виробничого" мистенгва, упево вплинув на подапьшу долю вузу. Реформа 1934 року не лише перетворила 1стшут в училище ссрсднього шпу, ате й позбавила йоге художньо-ромислового профипо. Закрипя Одеського художнього шетшуту завдало значноУ 1Коди культурному жито цього регюну га розвитку миегецта вйх народов, що ассляють гавдень УкраУни.

У вненопках узагальнено основш положения 1 сформульовано гадсумки ;хпщжепня. В ¡сгори художиьоУ освгги в УкраУш найважливиш перетворення гллися в умовах уткальтУ ситуащУ, то склалася теля револющйних подай 1917 .жу. 3 цього часу почалося формуванпя вищоУ нащоналъноУ художиьоУ школи, ;1и!)'ки щгегав УУ розвшку та нових форм виховання художнишв. У трьох шкрулнлиих художшх центрах УкраУни - Киев1, Харков]', Одес1, де вже рашшс нували художи заклада середнього пшу, на Ухгой основ! були створен! художтл /311. Розвиток кожного з них, з одного боку, мав свою специф!ку, а з другого -[лежав вщ художньоУ гаштики влатних структур.

Розглядшочи у поршнянш ва три художш вузи УкраУни, необхццю вщзна-пи спитый риси Ух дальность Насамперед, це те, що кожен з них став цетром •дожнъого жиггя в своему мгсп - Киев), Харгада та Одеа. До викладання в них /ли залучал найяскравшл майстри мисгецгва - О.К.Бошмазов, М.Л.Бойчук, 1.1 .Бурачек, П.Г.Волокцдш, В.ДСр.милов, М. 1 .Жук, В.Х.Заузе, ВТКааян,

Л.Ю.Крамаренко, Б.М.Кратко, В.Г.Кричевський.ФГ.Кричевський, К.С.Малевич, В.Г.Меллер, О.О.Мурашко, С.О.Надепшська-Бойчук, Г.Шарбуг, [.Шадалка, АГ.Петрицький, С.МЛрохоров, СЛ.Сагайдачшгй, В.Ф.Седляр, А. 1.Таран, В.С.Татшн, О.В.Хвосте1жо-Хвостов, М А.Шаронов, О.О.Шовкупенко, а також архпектори - П.Ф.Альошин, О.М.Вербицький, Д.М.Дяченко, К.М.Жуков, В.Г.За-болотний, ИМалозьомов, М.Ф.Покоргшй, ВМРиков та ¡шш. Високим р'шнем вщзначалося й викладання художньо-теорегичних дисциплш, що вели вщом'1 украшсью вчеш - Б.В.Варнеке, МТМандес, Г.Г.Павлуцький, С.А.Таранучценко, ФХШмп, ДМЛЦербаювський, Ф.Л.Ернст.

Особливе мюце в ¡сгори вгтчизняног вшцог художник шкода посщае Ук-рагнська Акаделня мистещва

3 початку 1920-х роив, Наркомос пщпорядкував систему художньоУ осени подггичним настаповам, вимагав вщ уах трьох вумв Украши розвитку художньо-промислового профщю, що узгоджувалося з теор1его "пролегарського мистецгва". Ор1о1гиром сгав росшський ВХУТЕМАС,

В ус!х трьох вузах процеси становления вщбувапися доситъ бол'юно. Праге наприюнщ 1920-х роюв в Украли склалася система вищог художньо'г освгги ком-прошеного характеру, що поеднувала виховання \ художниив-станковюпв, 1 ху-дожниюв-архиекгорш, I майстр1в монументально-декоративного та прикладного мистецгва Водночас, тут закладалися й основи дизайнерськог освгги. Такс становище вщбивало не лише особдивосп чрадици, що склалися рашше в Киев1, Харков'1 й Одсхл, аде й-.потреби художншго процесу 1920-х рогов.

Руйнувальну дно мата лжвдадя в 1930 рощ у век трьох вузах архпеетур-[шх факультепв, що вщгравали важливу роль в становленш вищоТ мисгецькоУ оевь ти в Украли. Сприяли руйнаш й заходи з пролетар'гагш викладацького та сту-денгського складу, впаслщок чого головним критерием при загвердженш на носачу, прийнятп на роботу чи навчання сило сощальне походження. Через це суттево знизився професшний ргвень вудв, бо, з одного боку, звшышлися, гадпадали пи репреси висококвашфжоваш впкладачг, а з другого - набагато зменшились вимоги до студент з пролстарських верста

Болючою за своТмп насадками була й кампания з украдизапд вищог ху-дожньоУ школи в Киевц Харкогм, Одесг Директавш вкажки чиновника з I 1ар-комосу, що прагнули, в першу чергу, використата мисгещво для пропаганда кла-сових щей, а не для розвигку нацюналших традищй в професшнш творчосп, зон егм не враховували сшуагшо, що склалася на мюцях. А нав'язливе ({юрсувашв цього процесу викликало негагивну реакцпо в педагоп1гному середовищь Згодом

мкце захода з украУшзащ'У поста боротьба з "нацюналзмом", то мало зтубш 1 гастдкн для вищоУ наиюнальноУ шкоди УкраУни.

Св1Й внесок зробила й практика затвердження ректоров \ полгп<ом1сарт художшх вуз!в з числа малокомпетентпих .людей та зростання ро;н сошально-еко1юм)чних дисциплп! у 1крвняшп з спсщальними предметами проданного циклу.

Реформа вищоУ худой и,оУ оевпм в Украли, що еталася в результап акт ш центру в 1934 рощ, була спрямована наушфжацио мистецькоУ школи, внаслщок чого були знищеш своерщш методики пщготовки художпиюв, а вщмовлення вщ художньо-промислового ухилу затримало його розвиток на тривалий час, що завдато шкоди нацюнальшй культура Прете рес}юрма мала й позитивне значения, бо сприяла збереженню 1 розвитку традищй академ!чноУ сисгеми як необхщноУ бази для подальших творчих здобутюв в мистецгш. В цшому, незважшочи на складшсть умов, в яких формувалися художш вузи Киева, Харковай Одеси, щов повшй М1р! пережили трагедно тих чаав, вони, ставши генераторами нових щей, зробили сугтевий внесок у розвтхжвтшзшпо'УхудожншУкультури.

Основ!» положения I висновки дисергацц викладеш в нублжашях:

1. Преподавание композиции в мастерской монументального искусства МЛ.Бойчука // Вопросы композиции: Межвузовский сборник статей. - Ижевск: 11зд. Удмуртского университета, 1992.-С.89-102 (у сшвавторспл з ЛДСоколюк).

2. Из истории художественного образования на Украине: Харьковский художественный техникум 1920-х годов // Депонирована в сборнике "Актуальные проблемы формирования предмсгно-пространсхвенной среды"-Киев: УкрНИЙН-ГИ,-15.06.1992.- № 90б.-Ук 92.-9с.

3. Высшее художественное образование в Киеве 1917-1927// Депонирова! ¡а в сборнике "Эстетическое формирование предметно-пространственной среды. Ак-патьные проблемы".-Киев: ШТБ Украины, -15.11.1993,-№ 2254 -Ук 93,- 15с.

4. Высшее художественное образование в Одессе в первой половине 1920-х годов. // Депонирована в сборнике "Эстетическое формирование предметно-пространственной среды. Актуальные проблемы". - Киев: ГПТБ Украины,-15.11.1993 .-№ 2254 - Ук 93. -С. 138-146.

5. Сторижи ¡сгсрУ // Випцй художнш оевт в Харххял 75 роюв. - Харгав, 1996.-C.3-34 (в сгивавтореш з ВЛ.Консганшновим, ЛД.Соколюк).

6. Художньо-промислова оевпа в УкраУш у 1917-1934 р.р Л Матфши

науково-методичноУ конференцд професорськовикладацького складу та acnipaitrii ¡нституту за пщсумками науково-творчоУ робота за 1996 рж.-Харюв: ХХГН, 1997.-С.110-112.

7. Викладання основ украУнськоУ кулыури у КиУвському шепнут пластичних мистецгв у 1920-i роки // Викладання украгнозпавчих диспшиин i скопо.\ачних i iexi ичних вузах: 'Гези доповщей республканськоУ науково методичноУконференцУУ.-Тернопшь, 12-14 вересш 1991р. -С.131-133.

8. Вивчення народних традицш у КиУвському ¡нсттуп пластичних мис тендв у 1920-i роки // Проблеми збереження i вщродження народних чрздицш звичаУв i Обрядк Тези доповщей республканськоУ i юуково-теоретич i ю кон(}юренц'и викладач1в, сшвробшшгав i астранив вуз'ш кулыури i мистецтва ¡нсгшупв A11 УкраУни 12-14 листопада 1991р.-Льв!в, 1991.-С.91-93.

9. УкраУнська Академш мисгещв i проблеми нацюнальноУ культури / Культура УкраУни: icropbi i сучасшсть: Тези доповщей республкансько'У науково теоретичноУ конференнд 26-28 жовтня 1992-Харгав: ХД1К. 1992-

С.57-59.

10. 3 icropii Харгавського художнього шсштуту довоенного часу // Худож не жиггя Харкова першоУ трегшш XX сголптя: Тези доповщей та повщомлен науковоУ конференцУУ. - Харкш: ХХП1,1993.-С.15-16.

11. Основ№ тецдешшрозвшку вищоУ художньоУосвгш УкраУни в 1920-1931 p.p. // Тези науково-мегодичиоУ конферешш профегорсько-виювдацького складу т acrripatniB шештуту за пщсумками науково-творчоУ робота за 1993 рк.-Харкй XXIII, 1994.-С.86-87.

12. Вища художня оевпа у Харков! в 20-х роках // Проблеми музеезнавств; збереження та вщновлепия ¡егоричноУ пам'ятк Тези доповщей науковоУ конференц з питань музеезнавства та юторичного краезнавства 24-25 травня 1994р. - Харкн ХД1К, 1994. -С.116-117.

13. Архтжгурний факультет Харювського художнього техникуму // Тез доповщей науково-методичноУ конферешщ професорсько-викладацького складу i асшранпв шетшуту за пщсумками науково-творчоУ робаш за 1994 pk.-Xapicii ХХП1,1995.-С.74-75.

14. Досвщ художньоУ оевпи в Украли у 1920-ri роки та сучасш проблем вигцоУ мисгецькоУ школи // Становления i розвшок та сучасш проблеми вшщ художньоУ та художньо-промисловоУ осв'гга в УкраУш: Тези доповще всеукраУнськоУ науково-мегодичноУ конференцй'.- Харгав: ХХП1, 1996. - С.20-2

Никуленко С.И. Становление высшей художественной школы в Украине (1917-1934)

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по пециальносга 17ХЮ.05 - изобразительное искусство. Украинская академия худо-ахтв.Киев. 1997.

В работе рассматривается становление и развитие высшей художест венной ]колы в Украине (1917-1934) как фрагмент ее художественной жизни. Анализи-укугся особенности функционирования художественных вузов в каждом из трех :>родов - Киеве, Харькове, Одессе, связанные с поиском новых путей взаимодей-гвия традиционной академической формы воспитания художников и выдвинутой ременем концепции подготовки специалистов художествешю-промышлештого ¡юфиля. В научный обиход вводятся новые фактические материалы об украин-ких художшжах тех лег и их малоизвестные произведения. Составлен словарь ху-ожников-педагогов и их воспитанников.

'лючгал слова: Нацюнальна художня школа Украши, художньо-промисловий на-рямок, художне житгя.

Nikulenko SI. Foundation of Ait Higher School in Ukraine (1917-1934)

Thesis for candidate degree in speciality 17.00.05 -Fine Arts. Ukrainian .cademy of Arts. Kyev, 1997.

The formation and development of Ait Higher School in Ukraine (1917-1934) is tnsidered in this work as a part of its ait life. Particular features of tire function of the Ait ligher Schools in such three cities as Kyev, Kharkiv and Odesa are analysed. Ihese fea-n cs are connected with the search of the new ways of traditional academic interaction inns of educating artists and training specialists of industrial ait according to the concep-an of this time. New facting materials about Ukrainian artists and their unknown works e used in the science. The annotating list of artists-teachers and their pupils is made up. ey words: National art school of Ukraine, industrial ait tend, ait life.