автореферат диссертации по искусствоведению, специальность ВАК РФ 17.00.02
диссертация на тему: Украинская школьная драма и духовная музыка XVII - первой половины XVIII ст.

Полный текст автореферата диссертации по теме "Украинская школьная драма и духовная музыка XVII - первой половины XVIII ст."

КПШСЬКЛ ДИ'ЖЛППА КОНСПРВАТОМЯ im. U.I.MAÍÍKÜIiCUKOrO ОШЦШИЗОНЛПЛ ВЧ1-ИА РАДА Д 092.14.0!

i!a прапах рукопису

Kopniil JlidiH Пилишвпа

УКРЛШСЬКЛ ШК1ЛЫ1Л ДРЛМЛ I ДУХОННЛ МУЗПКЛ XVII - IIEPIIIOÏ ПОЛОВШИ! XVIII СТ.

Гнсшалммс il. 17.00.02 - Музичие мискичи

AB rOlMiOIM'A Г дисср i ai ti i па jjinfiy i"i я паукоти о с i уиопя док юра мне i oui но jiiaitc ma

Kiiïu - 1943

Дисертац!я с рукописом.

Роботу виконано на кафедр! !стор!У ухраУнськоУ музики КиУвськоУ державно!' консерватор!У !м. ПЛ.Чайковсъкого.

0ф1ц!йн$ опоненти:

1. Доктор мистецтвознавства ПАРХОМЕНКО Лю 0дександр1вна

2. Доктор ф!лодог!чнюс наук КРЕКОТЕНЬ Всдодимир ¡ванович

3. Доктор мистецтвознавства, професор ЧЕРКАШКНА Марина Роман!вна

Пров1дна орган!зац!я - Льв!всьхий вищий державний

музичний 1нститут !м.М.В.Лисенка

Захист в1дбудеться "¡ИД." ХН 1993 р. о 15 год. 30 хв. на зас!данн! спец!ал!зованоУ вченоУ ради Д 092.14.01 для захисту дисертаШй на здобуття наухового ступеня доктора наук у КиУвоьк!й державн!й консерватор!У !м. П. ЬЧайковського (252001, КиУв-1, вул. К.Маркса, \/3, другий поверх, ауд. * 36).

3 дисертац!ею можна ознайомитися у (НСл!отец! КиУвськоУ державноУ консерватор!У.

Автореферат роз!слано п /6" _ 1993 року

Вчений секретер опец!ал!зовацо1 вченоУ ради

с«0-™0

Актуальность проблематики дисертааИлого дослхдження..

В ¡сторЛ украУнськох музично* культури ще с пор ходи, як! по-требутоть рхзнскИчних досл1джень - як джерелознавчого спрямування, так } стильових особливостей музичного мистецтва, поглиблеиого розкриття специфхки музично-!сторичного процесу. В останнх десяти-л!ття украпюькх музикознавШ при вивченн! одного з найяскравхших пер1од1в нашо1 музичнсн хстор!I - ХУЛ — порош половили ХУШ ст.-досягли поминих результатов. Розпочалася джерелознавча робота, пов"язана з вошуками, оцисом, палеограф*чним вивченням та публ!ка-ц}ями джерел цього часу (О.Шреер-Ткаченко, О.Цаяай-Якименко, Д.Ге-расимова-Персидська, Ю.Ясиновський, ЛЛвченко та хи.). ДоогЛдаус-ться також стилистика 1 стильова спешфхка рхзних жанр1в духовно* музики (монод!я, партосний сп!в, канти). У цьому план! вщиляеться монограф!я Н. Герасимове ¡¡-Персидськох, присвячена партесному сп1во-вг в УкраШ *. Разом з там, Шлком очевидно, що цей ¡сторичнпй пе-р!од дослхджений ще не достатньо. Майже не пусШкувалися зразки давньоукрахнськоК монодН з числешшх нотол!н1йних рукогшсгв. Еа-друковаио лише незначну частину пам"яток партесного сп!ву, що збе-реглися у вигляд: поголосншии у книгосховишах Киева, Коскви, Санкт-Петербурга та 1н. Така ж ситуаШя I щодо кантового жанру. Не ускладнюс досконале вивчення стшистаки цих жанр1в та ¡х еволю-цхх. пкшо в дослхджешп духовно'1 »лузшеи цього часу вже е пеми ре-зультати, то э.овс}м йена ситуап!я з украхнською профес!йно» ¿нстру-ментальною музикою, зразки яко! э цього пер}оду досг не знайдено, хоч в:домо, шо ¡нструментьаыш виконавство функШонуваю в ХУЛ -перш!й половин! ХУШ ст. у шляхетських, зокрема, гетьманських колах, а також у серодовиш! музичних цех^в.

Довго залишалася не доелдаеною 1 така важлива ланка украшсь-кого професхйного музичного мистецтва, як музичний театр цього переду. Щоправда, увагу досл1дник!в привертала ишльна драма, яка функШонувала в УкраКн! у ХУЛ - першШ половин! ХУШ ст.

Вивчення украхнськох шк1льно1 драми розпочалося ще в к1нц! XIX - на початку XX ст. Виданням шк1лыгах драм займалися М.Тихонравов, Г.Франко. О.Бодянський, О.Соболевський, В.Перетц та 1н. У 20-х роках б(лыиу частину цих драм видав В.Резанов Праютть у цьому напрямку й сучасн! дослШшки (О.Мишанич, Л.Махновець, В.Яременко

1 Герасимова-Персидська й. Хоровий концерт на Украпп в ХУЛ-ХУШ ст. - К.: Музична Украхна, 1978.

2 Резанов В. Драма украх'нська.- Вин.I, Ш-У1.- К., 1926-1929.

та !н.).

Доел Iдники украУнського школьного театру вже порушували питания про зв"язки опально: драми 13 зах!дносвропейською духовною драмою (В.Резанов про сшльшсть поетики укра'хнсько* драми з по-льською та рос!йською, про деяк! особливост! жанрово* системи ки-*вських драм та вияв у н!й барокових рис (Л.Софронова). Але дос1 украхнська пшльна драма вивчалася ¿зольовано В1Д 1нших галузей укра'1'нськох художньо! культури 1 не розглядалася в контекст: ц!е'1 культури в Шлому. Проте саме таке досл!дження дало б можливгеть розкрити нов! гран! в шальному театр! й визначити його м!сце в укра'!нськ!й культур!.

Доел!дники вже давно вгдзначали той факт, що в шк!льну драму включалася музика. В.Перетц п!дкреслював неабияку роль сп!ву в драмах. Музикознавц! також звертапи увагу на музичний чинник у драм! (О.Шреер-Ткаченко, Л.Архимович). Однак ус! дотвпер!шн!спо-стереження над Шею проблемою зд!йсншалися на обмеженому катерI-ал! I не давали, повного уявлення про музику та П драматург!чну функц!ю в шк!льн!й драм!.

Одн!ею з суттевих перешкод досл!дженню музики в укра'1нськ1й шк!льн!й драм! с в!дсути!сть П нотних запис1в у збережених драмах. Скласти уявлення про музику. яка звучала в драмах, можна лише вивчаючи шк!льну драму в контекст! музичного мистецтва, зокре-ма, духовномузики.

Художня культура будь-яко'! епохи е складною системою, в як!й р!эн! вида мистецтва^снують не !зольовано, а у взаемоди, що на кожному вторичному отап! мае свою специф!ку, яку необх1дно досл!-дати. Поряд !з .цим, м!ж р!зшм видами мистецтв !снують типолог!ч-н! сп!лыюст!, породжон: особливостями сусп1ЛЫЮ-!сторичшос умов ! тими сп!льниш законами, що властив! культур! в ц!лому ! складаю-ться в певн!й краШ на кожному етап! И !стор11. Досл!дження ти-полсг!чних сходжень, а також зв"язк!в р1зних вщЦв мистецтв певнен епохи дас мождив!сть краше осягнути П пров!дн! тенденцН 1 сприяе глибшому вивченню кожного виду мистецтва зокрема. Однак досл!джен-ня такого напрямку, на жаль, ще не здобули наложного м!сця в укра-1нськ!й гуман!тарн!й науц!, ! кожен вид мистецтва вивчасться пере-важно в!докремлено. У пол! зору нашого досл!дження - шк!льна драма ! духовна музика. 1х пор!вняння, вивчення зв"язк!в ! взаемодН по-

о

Резанов В. Из истории русской драмы. Школьные действа ХУЛ -ХУШ вв. и театр иезуитов. - М., 1910,

- глиблюс уявлешш про ш два мистецтва I дас мояиизГсть виявити сп Iльн г тонденцП' в Ухньому розвитку. .

Як показало наше доогпдження, щк!льна драма г духовна музика пов"язан! перш за все 31 сшльними загалыгокультургаши процесами переходу вIд серодньовгчного типу культури до новочаснох'. У худо-жшй культур! кожнох епохи поряд з властивою для нех сиециф!кою духовного життя 1снують 1 явища перехгдного характеру, що еднають полередню еиоху з наступною. 1нодх так! переххдн! тенденц!1 роз-тягугаться на дечилыса стол!ть. Цо стосусться й украхнсько'! худож-НЬОХ культури КХНЦЯ ХУ1 - П9рШ01 ПОЛОВИНЙ ХЛП СТ., У ЯКГЙ В1Дбу-вався перех!д вгд культури середньов!чного типу до культури Нового часу. ЦеЙ перех1д припав на ренесансно-барокову епоху.

Нова культура з"явилася не зразу. У кадрах середньов1Ч!Ю1 культури визрхвають окрем1 П прояви, як: поступово формуються в пе-вну систем. У первххднкй порход спостерхгаотъся эначн! змЬш в рIзних галузях художньо* культури: зШнштьея IX функцН, тране-¿ормуються стар} жанри 1 виникають нов:; з"являеться нова лексика. Ш перебудовчх товдошШ вже почали вивчатися в дослхдженнях укра-хноькох поезп ХУП ст., зокрема, у працях В.Крекотня. Актуальна вон;; 1 в дослхдаеши украхнсько* школьно! драми та духовно! муэи-ки.

Предметом нашого дослхдження стала украх'нська шк!льна драма, яка пивчалася в основному з погляду використання в нх и музики, а також укра'хнська духовна музика кппш ХУ1 - першо'х половит ХУШ ст. Кргм того, розглядалися украхнсыс! латиномовн! курси поетик, як) виклалалкся в Кисво-Могилянськ!й академП 1 включали роздал про драму 31 спостероженням про використшпш в н!й музики. Винчения поетик дало ютлив!сть робити висновки про эв"язки теорН драми 1 практики шкЛльного театру.

Мота робота - розглянути укра'1нську гак!льну драму з муэичного ПОГЛЯДу 1 В 11 зв"яэках з духовною музикою, виявити м!ж ними тало-логгчно спгльн! риси 1 взасмозв"яэки; встановити сп!льн! перех!дн! тендешп ! в естетичних засадах та стильових особливостях ня<1льно'1 драми ! духовно!' музики. В1дпов!дно до ц!ех мети визначаються та-кх основ»! завдання:

1) проанал I зувати ремарки щодо. эвучаши музики • в драмах, виявити в драмах словесн! текста музичних номер!в;

2) вхднайти нотнх записи музики драл?;

3) визначити драматургхчну функц!ю музики в драмах;

4) встановити зв"язок м1ж теор1ею драми (у курсах поетик) !

} практикою шального театру щодо використання музичного чинника в драм!;

5) розглянути стильов! осойливост! музики, яка звучала в драмах, та духовно! музики в ц!лому з виявленням еволщ!йних тенден-щ'Й у музичному мисленн!;

6) проаналгзувати верскф(кац!йн! особливост! музичких номер}в шк!льних драм та духовних кант!в 1 зробити Ух з^стаалешш;

?) пор!вняти шкгльну драму ! духовну музику на сшетно-тема-тичному 1 стильовому р4вкях дня вилвлення типолог!чних сходжень м!ж ниш 1 взаекозв"яэк1в, а також тенденцЫ переходу в!д серед-ньов1чного типу культури до новочасноЬ

Дисерташйне досл1даення виконане на основ! вивчення таких джорел:

1. Проаншпзовано понад 30 надрукованих укра!"нських шк!льних драг,;, як1 булл написан! й поставлен! в Укра'ш! (переважно в Кие-во~;.:опшшськ!й академ! I), а також т!, що творшшся укра'ищями в РосП та в Сербп. У 28-ми драмах були знайден! вказ1вки на використання в них музики, шо й эумовило 1х виб!р для детального вивчення.

2. 3 метою потуге ¿в нотних записав музики шк!льнкх драм вивча-лися рукописи! фовди б!бл!отек Киева 1 Львова; переглянуто чис-леннх нотолгнгйнг 1рмоло"1, в яких зафгксована культова монод!я,

що найчаст!те вживалася в украУнськШ церковн!й сп!воч!й практиц!, поголосники партесних твор!в з фондгв 1нституту рукописи в Центрально'! науково'1 б!<5д!отвки ¡м. ВЛ.Вернадського АН Украпш, вел рукописи! зб!рники кантгв, як! зберхгаються в библиотеках Киева, Львова, Харкова, Санкт-Петербурга, а також друкований "Богоглас-кик" (ПочаУв, 1?90 р.), Вхдиайдена частина музики драм подаеться в к!нщ дасертац11 (Додаток II).

Наш! висновки щодо стильових особливостей духовно*' музики були зроблен! не тхльки на музичному матер1ал!, поданому в кпец! дисер-тацЯ, ала й на подстав 1 вивчення багатьох нотолгнШшх 1рмолоКв украиюькох-о походження, як: збер!гаються в 1нститут1 рукопис!в ЦНБ Ш. ВЛ.Вернадського АН Украпш, рукокисних фондах Львгвсъко"! науковох б!бл1отеки !м. В.Стефаника АН Украпш, Льв1вського музею украшського мистецтва (до потного додатку дисертацП включен!, кр1м монодичких зразк!в, як1 звучали в драмах, повна Л!тург!я та кондак Богородиц! "ки!вського" насп!ву). Кр1м власних розшифровок партесних твор!в з фощЦв Кисво-Печерсько!' лаври та Соф! х (1нсти-тут рукопис!в ЦНБ пи. ВЛ.Вернадського АН Украпш), що могли зву-

чати в ашдыий драм» (подеяться в котнс .у додаткудо дисертадШ, хсгачалися й партесн! твори, яхт п!дготувзлк до видання О.Шреер-Ткаченко та Н.Герасимова-Персидська Поряд з наведениии в музкч-шй частин; дисертаци духовш!ми кантами в:шчажся канти з рукопп-СШ1Х збгрок Льв!всш>? науковоУ <И<Ш отеки Ш. З.Стефаника АН Ук-ра'ши, Гнституту рукопжив ЦНБ !м. В.1 .Вернадськото АН УкраУни, Харк1ВськоУ державно! науковоУ бгблхотеки ¡м. В.Г.Короленка та э дьукованого "Богогласника" 1790 р. Враховувалися й нов! видання украТнських кантгв

3. При розглядх питания про драматург!чну роль музики у пшлъ-ши драм1 вихористовувалися друковаш поетичн! курси А.Старновець-кого, М.Довгалевського, Феофана Прокоповича, а також деяк1 рукописи! латиномовн! поетики з фондов 1нституту рукопис!в ЦНБ ¿м.В.Вер-надського АН УкраУни.

Методолог!я ! методика досл!дження. Дисертац1я базуеться на методолог Иному принцип! тсторизму, який зобов"язуе досл!даувати нвишэ на ргзних етапах його розвитку, роэкривати зв"язок траджШ

I новаторства, а також розглядати його у эз"язках з ¡ншими явищами. 3 цим принципом пов"яэаний ! застосований у дисертшш комплексний п1дх1д, Я1ШЙ передбачас' цШсгай погляд на художню культуру, вивче-шш типолог!чн1и сходжень мьк резкими xi гапузями, встшюзлення зв"язк1в I взаемовплив!в.

У зз"язку з В1дсутн1стю нотних записгв музики драм у досл!джен-ш влкористовувався метод науковоУ реконструкц!У музики в драш, а також пор1Впяльш1Й метод. Пор1втовання ишльноУ драми ! духовно: музики зд!йснювалося на р!вн1 скжетно-тематичнюс, в!ршово-структур~ них та стильовкх особливостей.

Наукова новизна дисертащУ полягас в тому, що в шй улершз всеб!чно й на ваяикому даерельному матер!ал! дослхджусться украУн-ська шк!льна драма з погляду використання в нхй цузики, Виявляють-ся эв"язки шк1льноУ драми з деякими особливостяш антично'1 траге-д!У. Вгшрше аоальна драш вивчасться у зв"язках ! в Э1ставленн{ з духовною музикою. Даеться цШсниЙ погляд на стильов! реносапсно-

* Хрестоматия украУнськоУ дожовтневоУ музики/Упорядник та ко-ментарх О.Щреср-Ткаченко.-К., 1974,-ЧЛ. Партесн? твори, видан! Н.Герасимовою-Персидською: Матер!ади з тсторГУ украУнськоУ музики: Партесний концерт.- К., 1976; Дилецысий М. Хоров1 твори.- К.,1981; УкраУнськ! партесн! мотети початку ХУШ ст. - К., 1991. .

5 УкраУнський кант ХУП-ХУШ ст./ Упорядник' ЛЛвченко.- К. ,1990.

- б -

баронов! тондешШ в духовнгй музиШ з виявленкям с пад кое шост! м!ж монод!сю та багатоголосою музикою (еволюц!йн! тонденц! I в му-эичному мислени!, становления музично! стилЮтики, що остаточно сформувалося в пер! од класицизму). У дисертац!! вперше застосовуе-ться м!лушсципл 1 нарне (на стеков! муэикознавства ! л!тературознав-ства) досуИдження при вивченн! шк!льно! драми ! духовно! музики. Вперше простсжуються типолопчно сп!льн! бароков! риси м!ж шальною драмою ! духовною музикою, сшльн! тевденц!! переходу в!д культур! середньов!чного типу до новочасно! культури.

Наукове ! практичне значения досл!дження. Науков! результата дисэдэтаШ! важлив! для майбутн!х поглийлен!ших досл!дкень укра!н-сько! шк!льно! драми в контекст! укра!нсько! художньо! культури в ц!лому, при досл!джени! версиф!кад!йних особливостей укра!нсько! поез!! ХУЛ - першо! половини .ХУШ ст., при анал!э! стильових особливостей бароко в укра!нськ!й культур!, зокрема, музичн!й. Спосте-реження ! висновки дисертац!! сприятимуть дальшому вивченню роз-витку музичного мислення в пер!од ХУЛ - першо! половини ХУШ ст.

Теоретичний 1 музичний матер!ал дисертац!! може бути викорис-таний у лекц!йнгос вуз !вських курсах, при написанн! п!дручюж!в, навчальних пос!бник!в з !стор!)' уирахнсько! музики, укра!нсько! л!тератури 8 театру. Результата досл!даекня дисертанткавже вико-ристала при написанн! методично! прад! "1стор!я укра!нсько! музики в!д найдавн!.ших час!в до початку XX ст. Програма-конспект ! ме-тодичн! мат ер! эли для музи,чних вуз!в Укра1ни", а також при читанн! курс!в !стор!! укра!нсько! музики та музичного дкерелознавства у Ки1вськ!й державн!й консерватор!У 1м. П. Г.Чайковського.

Апробац!я робота. Диоертац!я обговорювалася на эас!данн! кафе-дри !стор!! украКнсько! музики Ки!всько! державно! консерватор!! !м. П.1 .Чайковського. Окрем! положеши дисертац!! були викладен! в допов!дях на М!жнародн!й иаукоя!й конференц!! "УкраУнське бароко 1 свропейський контекст" (Льв!в, 1989), на IX М!жнародному конгре-с! музикознавц!в (Польша, Бидгощ, 1991), на науков!й конференц!! Першого м!жнародного свята укра!нсько! духовно! музики (Ки!в,1990), на Першому конгрес! М1жнародно! асоц!ац!! укра!н!ст!в (Ки!в, 1990), на науков!й конференц1! всесоюзного свята слов"янсько! писемност! та культури (Ки!в, 1989), на науков!й конференц!! "Укра!нськв бароко: проблеми вивчення 1 збереження пам"яток" у Ки!вському ун!-верситет! 1м, Тараса Шевченка (1990) та !н. 3 теми реферовано! ди-сертац1! опубл!ковано Г8 праць загальним обсягом 28 арк., серод них - 1 монограф!я (И,72 арк.) 1 3 брошури (8,5 арк).

На захист виносяться так} положения:

■I. БКчъппсть драм украУпського школьного театру маоть ознаки музично-драматичного мистецтва.

2. Драматург}1!!!! функцП хору в драмах показують, що IX автори ор!снтувалися в цьому на анткчну трагедгю.

3. У використаин! античних тродиШй в!дбився т1с!шй зв"язок практик:! стального театру з теор!ею поетичних курс!в, як! виклада-лися в Кисво-Могсшшськ!й академН.

4. Шж ш'Лльною драмою 5 духовною музикою сностер1гаються типо-лог!чно схож} риси в сюжетно-тематичних, версиф!кац1йштх та стильо-вих особливостях, шо сприяло Кх т1сним зв"язкам.

5. Т1сн1 зв"язки ! взасмовпливи м1ж шк!льною драмою I духовною музикою св!дчать про 1снування в той час своер!дно'! едност! р}зних галузей мистецтв (особливо пов"язаних з рел!г!йною тематикою), характерно'! длясередньов!ччя 1 п!дхопленоК бароковим стилем. Завдя-ки цьому гпдбупалися логк! переходи м!ж музичною частиною шк!льно1 драми ! духовною музикою.

6. У пк1льн!й драм! ' духовн!й музиц! в!дбувазся спЫытй пронес з!дходу в}д середньсв^чного типу культури ! форкувалня рис па-ц! опально!' культури Нового часу. 3 ним пов"яэан!:

а) трансформсШя традиц!й1шх духовних жанр!в, '(х зближонгл з реалышм життям, нац!ональною проблематикою, народно-побутово» сферою;

б) в!дбиття в них ренесгшсно'! та бароковоК естетшш 1 стилю;

в) еволюц!йний . процес у музичному мисленн! духовно! музики Г/П - лершо'! половики ХШ ст. з первх1дннми тонденц!ями в музичн!й стилiстиц1 1 формотворенн!.

Структура ! зм!ст роботи. Дисертац!я екладасться зг вступу, П"ЯТИ рОЗДШв, ВИСНОВК1В, списку МуЗИЧНИХ покер!к шк!льних Драм, нотних запис!в музики драм та 1нших зразк!в духовно* музики, списку використаноУ л!торатури.

У в с т у п 1 обгрунтовусться актуальн!с?ь теш, формулюють-ся предает, мота та завдання досл!дження, вказуються джерела 1 характеризуются методолог!я та методика роботи, визначаеться П новизна, наукове Л практично значения, викладаються основн! положения, як! виносяться на захист. Кр1м дього, у вступ!' розглядаються сусп!лъно-!сторичн! та загальнокультурн! тенденц!!', як! св!дчать про порох¡д в!д серодньов!чного типу культури до новочаско'!, ана-л!зусться основна проблематика, що була в пол! зору попередн!х до-

сл!дшшв miJihWi драж.

Перший розд{л - "Реконструкц1я музично* частики драми" сюгадасться з двох параграф!в. 7 першому з них - "Загальн! в!домоет: про музику в драм! на основ! анал!зу текст!в драм" - анализу-готься тексти драм, зокрема, ремарки, що стосуються звучания музики в драмах.

Оск!лыш спеШальн! записи музично* частини драм в!дсутн! i за-лишаеться не вияененим, якою була роль музики в цих драмах i що во-на. являла собою взагал:, у нашоку досл!дженн! зроблена спроба на-уково'1 реконструкц! i музики юк!льних драм. Ця спроба полягае в тому, .щоб, по-персе, на основ i самих текстiB драм створитя уявлення про 1'хню музичну частину, по-друге, зробити пошуки самого музичного матер!алу, який Mir звучати в драмах.

ШкхльнЛ вистави по-р!зному використовуваяи музичний чинник, i це в!дбито в ремарках. У наШлыи давн!х зразках шк!льних вистав -декламац1ях i д1алогах - вони досить CKyni й переважно лише зазна-чають, що звучишь cniB ("пЬснь"). У к!нц! декламацП' Кирила Транк-в iл i она-Ставровецького "Похвала на пресвЁтлый день въскресенгя Христова" з книги "Перло многоценное" (1649 р.) звучить заклик до eni-ву: "Даруй то нам, Боже. А на знак той зычливости нашей пЬснь веселую заспЁваймо" У кращому випадку в!дзначалося щ о само по-тр!бно виконувати, як, наприклад, в одн!й з найдавн!ших деклама-ц!й П.Беринди "На Рождество Господа Бога и Спаоа нашего Icyca Христа Bfcpmt" (1616 р.), де п!сля виступу 5-го отрока с така ремарка: "Сггёвати "Слава въ,,вишних Богу" стихиру по 8, псалом на Рождество Христово"

У справжн!х драмах - м!стар!ях, м!раклях, морал!те, 1сторич-' шй драм1 - вказ!вки щодо використання адузики значно багатш!. Вони св!дчать, що майже в кожн!й драм! б!льшою чи меншою Mipon звучала музика, були нав!ть повн!сго музичн! сцени. Щнн! в ¡домоет! про звучания музики в драмг подають роз"ясшавальн! ремарки, як!, часто вм1щувалися авторами драм перед початком дй', сцени, а ino-дi - леред музичним номером. KpiM цього, дуже важливим матер!апом для вивчення шк1льно'1 драми з музичного погляду с вм!щен! в драмах словесн! тексти музичних номер iB,'як! ф!ксувалися п!д назвали "ntHie", "кант" або в!дзначалося, що сп!вас хор. Само ц! матер!а-

® Украпюька поез!я. К!нець ХУ1 - початок ХУЛ ст.- К.: Наук, думка, 1978. - С.279.

7 Резанов В. Драма украгнська. - К., 1926.- Вип. I. - С.65.

ли дають гложлïiD i сть робити висновки про персонажи, ~що беруть участь'у музхпппй частпнх, про використашш р1зши вщпв музшшо-го мистоцтва, про м!сце виконашм кузгаот на сцеш, про црагнення авторiв драм досягти того чи iniuoro еиоцШгаго CTaity (афекту) за допомогою музичного' чингака.

У текстах драм найчаст!ше згадустъся cniB хору aitratfB. Але i в тих м!сцях драм, де зазначасться "rrtnic", "кант", такс:*, очевидно, шивав хор. Тексти драм у Шлому дають моетивЮть дхйти висиовку, шо ел!в хору в "cepiioauiJ!" частин! др&ми був нев!д"емнога И скла-довою частиною, тод1 як в 1нтормедхях в!:г - вкняткове яыпцс.

У драмах эр!дка використовувався сольний cniB, дуети й ансамбль Серод nepcoimiB спхвали бхблхйнх repoï: Иосиф з Никодимом сп!вали дуетом у трагодокомодп С.Ляскоронського; Давид - у р!зд-вян!й драм! (без назви) ХУШ ст.; Соломон - у "Словх о збуренню пекла". 1нод1 трашхяються сп1ви давньогрецькжс м!фолог!чних геро-ï в : сп!вають Орфей - у трагедокомед! ï С.Ляскоронського, t.',уза i Аполон - в icTopirmifl драм1 "Милость Боя ¿я". Дустом виступають 1 так: персона;'!!!, як Смерть i Дглвол У драл» про т;аря Ахаву. KpiM того, сп:валк й {irai персонажа: у драгл! Мпхайла Козачинського "Трагедхя, скрЪч печальная повесть" звучав cnic Матер!, Серб i ï ; у pi3jxBfli!ifl драш неведомого автора слiecuîh cjm Мудрец1в, а в дра-Mi Сьс»1&на Лрокоповича "Владимир" погансылй жрець Ееривол вико'еу-вав пхскю. Поряд з цим у ижелыгнх драмах трапляються й спхви кай-типогиинх для них алегоричних персонаж!в. Так, наприхс.ад, у вели-кодн!й драче (оез назви) початку ХУШ ст. спхвала "Душа гр!шна".

Окрем! тексти шк!льних дршл дають п!дставу вважати, ко в imx виконувалася й !нструментальна цузика. Так, у текстах дра.м згаду-ються так! ¡нструмепти: гусл1, сопхлка ( "CBtpitra" ), ц!вниця, дит-ри, труби, тимваш, кимвал. Сл!д вхдзначкти, да використовузався й 1нструмонтар!й, типовий для ухраёнського народного мистецтва. У драм! про Олекс!я, чолов!ка божого, у сцен! "irpaHie свадьбы" музлкапти грали на цимбалах 1 скрипках. Щ !нструменти, як в!домо, входили до традэд!йного народного !нструмсн?ар!ю в Украхн! - тро-Ютих музик.

KpiM cniBia та !нструмеитально'! музики, зр!дка використовували-ся й танц!. Часто танець поеднувався э! ciiîbom. У кпщ! 5-Ï сцени II л 1Ï драми "Владимир" Феофаиа Лрокопоикча на це ¿казус ремарка: "Гдоли зо жерцями, поющими nicHb, скачут". Можливо, тут викснував-ся якяйсь ритуальний язичшцький танець. У к! нц! драми "Слово о збуренню пекла" Соломон но т!льки сп1вав, але й танцговаз, а в дра-

Ш про царя Ахаву та пророка 1ллю сШвали й танцювали Смерть з Ди-яволом. У сцен! вес!лля в драм! про Олекс!я, чолов1ка божого танцювали мужики. Особливо ц{кавий приклад використання танцю-панто-м1ми наявний у трагедокомед! I "1осиф Патр1арха" Лаврент!я Горки. У К1ШЦ 1У д!I звучав хор "Всяка слава пребогата", який супрово-дкував танець негриняток.

Роз"яснквальн1 ремарки уточнив ади й м1сце'звучания музики на сцен!. Так, завдяки Ум д!знаемося, що в шкхльних виставах викори-стовувалася двоповерхова м!стерхальна сцена. Саме на шдвищенн! (другий поверх), де виставлялися сюжети, пов"язан! з небесними силами, часто звучав сп!в ангел!в (**1гЬн1е в неб:", "хор на небеси поет", "алгели Милости Божой поют на небеси" та !н.). Але музика звучала й на першому поверс!. Специально инсце на сцен! мало пекло, ! зв!дти долинав сшв-плач першо'х людини, вигнано'У з раю. Кр1м цього, на першому поверс! сцени сп!в звучав у вортеп! (р!зд~ вян1 драми), у. палацах Грода ("Комед!я на день Роадества Христова" Димитр!я Туптала), у палацах Пиролюбця (у драм!-моралите "Ужасная измЬна сластолюбиваго жт^я") та 1н. Але не для вс!х украхнських драм потр!бна була така мгстер!альна сцена. Деяк! з них, зокрема, !сторичн! драми, морал!те, мабуть, виконувалися .! на сцеи1 з! змхнниш декорац!ями. I в цих драмах сп!в звучав як на сцен!, так 1 долинав з-за сцени: "поють за запоною" ("Ужасная измена сласто-любиваго жит!я").

СП1В хору м1г звучати в р1зних: м!сцях дП, а !нод! п!д час сп!ву хору синхронно в!дбувалася безсловесна сцен!чна д!я, про яку йпиося у сп1в1. Так, наприклад, у к!нц! 7-1 яви Ш дП трагедокоме-дН С.Ляскоронського звучав сп!в ангел!в "Венцем златим ув£нчанна", п!д чао якого в1нчають на престол визволену э пекла першу люди ну.

Ц!ла низка ремарок эасв!дчуе, що автори драм надавали важливо-го значения емоц!йному станов!, який ыав бути в!дтвореняй у музич-ному номер!. У ряд! драм.так! емоЩйн! стани конкретизуються в ремарках: "со п±н!см жалостным", "со радостным ангелским пением", "хори поют п£снь торжественную" та !н.

Таким чином, численн! ремарки про звучания музики в драмах пе-реконують, що муэичному чинников! надавалася велика роль 1 музика представлена досить р1зноман!тно при дом!нуванн! хорового сп!ву.

У другому параграф! I розд!лу - "Музичн! даерела шк!льно'/ драми" - подаються результата пошук1в нотних запис!в музики драм. Дня в!днайдення нотних запис!в музики драм було впконано таку роботу:

- и -

1. .Виявлялися словесш текста вс!х i /зичних номер1в-драм.

У 28-ми' драмах було з найдено 160 слсвесних текст!в музичних номе-piB l'ix список подасться в к1вд! дасертацН).

2. Розщукупалися нотн! записи цих музичних номер!в драм у музи-чних рукописних фондах б1бл!отех Укра1'ни.

Спетальних рухогшсхв, як! б фгксували hothi записи музики драм, впявкти не вдалося. Але часткну таких записхв. було знайдено в imraix джерелах. У рукопис! п{д назвою "Размышления еаеднсвныл, писания в 1787 году" (збер!гаеться в ЦНБ В. I.Вернадского АН Украхни), який, на думку М.Петрова, писаний рукою 1ринея Фальковсь-кого - автора численнюс в!рш!в, богословсысгос, ф!лософських, iCTO-ричних та хнших твор!в,- були знайден1 нотн! чорновики двох каят!в: "Как внешний мир сей зрится человеку" та "Два рази сл£п", словесний текст яких взято з драми Г.Кониського "Воскресенс мертвих". Чорно-вий вид запису (закреслення, виправлення) дас п!дставу припустити, що ix писав ЬФальковський приблизно в 1787 роц!. Це значно п!зн1-ше, нiж драча була поставлена в Ки*вськ1й академП (174.7 р.). Цей факт свхдчить про те, що в к!нц! ХУ111 ст., коли шк!льн! драми в Ки-сво-Могилянськзй академН вже не виставлялися, iHTepec до цього " жанру не зникав.

OcHOBroiMH джерелами, в яких можна знайти музику шкллышх драм, як виявилося, с рукописи! ! деяк! друкованх пам"ятки ХУП-ХУШ ст.

У период функцхонування школьно! драми в ХУЛ - перш!й половин! ХУШ ст. в Укра'1'Hi особливого розвитку набула духовна музика. Це перш за все акапелышЗ хоровий cniB на текста церковной гхмнографх X, який звучав п1д час Богослул!ння. У цей час у православному Бого-слуулнн: в УкраШ використовувалися одноголос! спхви (монодгя) ! багатоголос! (партесн!) твори. Один i той самий церковний текст мав одноголосу ! багатоголосу музнчну хнтерпретац!» i м!г за бажанням регента вюпочатися в службу.

Як сзхдчить ц!ла низка ремарок, !снувала практика включения до драг,и сп!в!в на церкови! r!MHorpa$i4Hi текста. TaKi, ремарки мають свою специфику. Вони вкаэуктгь на виконання сп!ву 1 подають лише початок церковного пмнограф!чного тексту.

С п!дстави вва-кати, що вже на ранньому етап! розвитку шк!льно-го театру п!д час виконання декламаШй ! дхалогхв залучалися бого-службов! сп1ви на текста церковно* гшюграф! i'. При цьому здеб!ль~ coro використовувалися сп!ви, що в!дпов!дали гтевнхй тематвд!- (до р!здвяних драм - р!здвян! сп!ви, до великодн!х драм - великодн!). Наприклад, в ужфгадан!й декламацН П.Беринди- "На рождество Госпо-

да Бога я Спаса нашего Гсуса Христа в£рш£", як зазначено в ромарш, виконувалася р!здвяна стихира "Слава въ вишних Богу". В 1нших док-ламац!ях ! д!аяогах немае прямих ремаркових вказ!вок, проте в !х текстах часто звучить заклик до сп1ву $ цитуються початков! слова церковно! г!мнографН, що, мабуть, звучала п!д час виконання цих вид1в драм. Так, часто згадуеться стихира на воскрес!шщ Христа "Христос воскрес 1з мертвих" ("В!рш1 з трагедП "Христос пасхон" А.Скульського, "РозшшяШс о муц£ Христа Спасителя" ЬВолковича, "Имнологга" П.Беринди та Т.Земки).

Сшв ("Щ;н!е") на церковн! г!многраф!чн! тексти мав м!сце 1 в 1ншзс видах драм (р!здвяшх, м!ракдях, морал!те).

У драмах виконувалися так! сп!ви на тексти церковно! г!миогра-фП: стихира на Рхздво Христове "Слава въ вишних Богу" (в р!здвя-н!й драм! "Комед!я на день Рождества Христова" Длмитр!я Туптала, у драм!-м!ракл! про Олекс!я, чолов!ка Божого, у драм!-морал!те "Бо-ротьба церкви з дияволом"); !рмос на Р!здво Христове "Христос раздается, славите!" (у "Комед!х на день Рождества Христова" Ллмитр1Я Туптала); стихира на усп!ння Богородиц! "Обрадовшшая, радуйся, с тобою Господь", ¡рмос на усп!ння Богородиц! "Ангела успен!с пречистая зряше" (у драм!-м!ракл! "Комед!я на Успен!с. Богородиц!" Дими-тр!я Туптала); сп^ви з л!тург!¡' "Свят, свят, свят Господь Саваоф", "Тебе Бога хвалим" (у драм! "Боротьба церкви з дияволом"), "Святий Боже, святий крепкий" Су драм! про Олекс!я, чолов!ка Божого), "Ал-л!луя" (у драм! "Ужасная измена сластолюбиваго жит!я", "Многая лй~ та" (у трагедокомед!! С.Ляскоронського).

В !сторичних драмах не знаходимо вказ!в<лс на вокальне виконан-ня г!многраф!чного тексту, ало мал од! ! культово! монодП, мабуть, використовувалися, бо в "Трагедокомед!и, нарецаемой Сот!й" Г.Щер-бацького персонаж Клгрик сп!вас "гатчливу п£снь в подражан!с извЬ-' стному псалму "На р£ках Вавилонских".

Монодичн! зразки на вказан! в драмах г!многраф!чн! тексти м!с-тяться в б!льшост! ухфа!нських нотсшШйних рукопис!в к!нця ХУ1 -ХУШ ст., як! мали назву I р м о л о й. Отже, ця частина музики драми може бути повнЮтю реконструйована, 1 в музичн!й часткн! ди-сертац!I подано ц! зразки, вибран! й розшифрован! з нотол!н1йшвс 1рмоло!в ХУЛ - початку ХУШ ст. Гнституту рукопис!в ЦНБ 1м. В.I.Вернадского АН Укра!ни.

Сама з початком функц!онування шк!льного театру в Укра!н! (к!-нець ХУ1 - початок ХУЛ ст.) зб!гаються суттсв1 зм!ни в культов!й монод!!. Поява нових насп!в!в з атрибуцию "шивський", "лаврсь-

к;:;'!", "лочерсх.ккй", "острозький", межиг^ськиЯ"*',' "золинський",. мл',в!вський" та ¡н., а такоя вяникнсння в УхраШ ткповоУ для цюг гсмоль кота'и.чгйжн рукописно! тошгя э характерною для кеУ структурой св!дчить про :с!гувашш украУнськог жоли монодичного сп!тзу. "-.онодичн! насг'тзи <1ули широко В1ДОМ1 пс т!лькк через те, то во.чи викснувалисл ?гд час Богослуж1ння, аяе а пороз то, що ГрмояоХ були основшши книгами, за яхвмя навчали :.:уз:гчно1 громстп. Тому а т динпз, по н! часп!ви включали в драму.

Хоч монодичн! зразкп па виде згадаи! текста з! шк!льно! драми були найб!льш розповсюдаонг !, ймов:рко, само вони вхдичалисч в шк}льну драму, не можна не враховувати й того факту, що на ш сам! гьмнографгчн! текста в ХУЛ - перш!й половинI ХУШ ст. шсалися й багатоголос! (партесн!) твори. Зокрема, 1'х знаходимо в рукописгшх фондах Киево-Печерсько! лаври та Соф!У, то збер!гаються в Гнститу-т! рукопис!в ЦНБ 1м.В Л.Вернадского АЛ УкраКки. Але, на в!да1ну в!д монодгзразки я ко'! в Грмолоях мають певну мелодичну стаб!ль-шсть, партесн! твори на одн! й т1 сам! текста були р!зн! за музи-чним зм!стом. Хоч у пор!внянн! з монод1сю в партесних творах б!льш розвннене особисте авторське начало, проте автори те дотримувалися серепнъовпшо'! традицП й не стгльки прагнули виявити свою !ндив!-луалыпсть, скхльки творити в традиц!ях жанру, стилю. Тому спосте-р:гаеться тш< багато стил!стичних спьчьностей м!ж ргзними партес-нш.я твората, ! через те вони часто без!монн!. I хоч достеменно не можна ствердаувати, во той чи ¡нший тв^р на згадан! ггмнограф^чш текста М1г звучати в шалъшй Ара-/!, проте будь-який !з них дас уявлення про партесну музику, яка могла включатися в шк!льну драку.

Нами були розшифрован! й зведен! в партитуру деяк! твори з фок-д!в 1нституту рукописхв ЦНБ хм. В. 1.Вернадського АН УкраУни (фонд Киево-Печерсько* лаври та Соф!з) на церковн! г!многра$!чн! тексти, вказан! в шк1льн!й дршл!. Вони подаються в нотноод додатку до ди~ сертацП.

Як св!дчать ремарки, шк!льна драма пов"язана ! з трет!м важли-вкм жанром духовно!' ¡дузики - духорними кантами. Виникноння Й роз-виток духозиих кант!в було зумовлене поощрениям духовно: поезП книжною украУнською мовою (з к!ния ХУ1 ст.). Духовн! канти писали визначн! д!яч! укра'тсько! культури, ! серед них автори драм Ди-митр!й Тутзтало, Феофан Прокопович та !д. Аяе складали й бурсаки, студенти колег!ум!в, Ки с в о-Могнля не ьк о!' академП. Вони виника-ли як у шк!льному середовшд!, так 1 поза ним., .Духовн! канти були

вже позацерковним жанром, хоч !нод! могли виконуватися I в церквг.

Споствр1гасться трирхвневий зв"язок шк!лыю* драми з духовник: кантами: 1) залученкя до драм уже в!домкх духов них кантгв (ремарки в таких випадаах подаять лише початок тексту, як, наприклад, в уривку з р!Здвяно1 драми ремарка зазначас: "Тут заспЬва-от "О Ма-рге и дёвиде пречистая"); 2) виконання словесних текстхв музичких номер!в драм на мелодш С "на тон", "нота") вже хснуючих кантхв; 3) музичнх номери драм, у яких словесний текст наводиться повести, маоть багато сильного з духовними кантами.

Тхсним зв"язком музичнох частини драм з духовними кантами мож-на поясните той факт, що саме в эбхрниках духовних кантIв та дру-кованому "Богогласнику" (1790 р.) вдалося в!днайти частику нопшх записав музики драм. Вона подаеться в нотному додатку до дисерта-цП.

Отже, дослхдження музкчних джерел шк!льно1 драми показало IГ особливо тхсн!. зв"язки з духовною музикою ХУП - першох половина ХУШ ст. 1снувала практика залучення до музики драм сп!в!в з церковного Богослужхння, а також духовних кант!в.

Саме в!дзначенх т!сн! зв"язки драми з тогочасною духовною цу-зикою i дають нам можлив!сть реконструювати хоч .би частину музичного матер!алу шк!льних драм.

У другому роздШ -"Роль музики в шк!льн1й драм!" -поставлена проблема досл1джуеться у двох напрямках, яким в!дпов1-дають три параграф цього роздглу.

У першому параграф! - "Теоретичн! курса поетик про драму та роль у н!й музики" - розглядаеться питания про драму та роль у нШ музики, викладен! в латиномовних курсах поетик, якх читалися в Киево-Могилянськхй академи.

Укра'хнськ! латиномовн! поетики ХУЛ - першо* половики ХУШ ст. мають багато сп!льного ¡з зах!дносвропейською поетичною теор!ею ХУ1-ХУП ст. Для зах!дносвропейських поетик ХУ1-ХУЦ ст., як в!домо, зразком була антична теоретична думка, 1 перш за все поетики Ар!-стотеля та Горавдя 1 ф1лософ!я Платона. У питаниях драми вони, крш цього, спиралися й на саму античну драму. 3 цим пов"язане 1 виникнення в ХУ1 ст. у рхзних зах х дноевропейських хфахнах (1тал1я, Фракшя, Англхя та !н.) гумшпстично*' трагедН та комедГх, зразком для яккх були трагодП Сенеки I комедП Плавта та Теренц!я 8.

•и

° Аникст А. Теория драмы от Аристотеля до Лессинга.- М.: Наука, 1967. - С. 102, 173.

/icpaïiïcbr.i поетикл також niainu цим шляхом i використовувалл но т1-льки ашичну Tsopin, aie й досвгд ренесг теша зах!дноевропейськшс та польських поетик "СУТ-ХУП ст.

До дршйткчио'!' поезй' yicpaïHCbKi аэтори в!даосиик трагедтя, комедию i трэгедокомедхю. При визначеннх особлгсвостей жанру трагв-,"Л х то хок?дИ г.о:ш опирается на античн! даервла - на "Поетики" ApiCTотеля й Гсрацхя, а в рядх момент i в вхдчуваються впливи роне--езленнх Калхйськкх поетик ХУ1 ст. (Ю.Скал1гера, А Донатх та in.).

Хоч укоа'/нсыс* поетичн! isypez в роздхлах про. драму грунтували-ся на свхтсыай античнгй драматург!ï, а шкхлънпй театр в основному виставляв духовну драму, протв це не завалило Teopiï вшшвати на написания i постановки драм.

Украхнська шкхльна драма в жанровому в!дношанн! була не ста-б1льним явищем. Жанрова система ïï постхйно розвивалася; жанри вза-емодхяли, схрещувалися, перетворювалися 9. Розробляючи переважно рел1г!йну тематику, украхнськх шк!льнх драми за эмхетом буди близь-к! до серодньовхчних театральних жанр!в: MicTepiï, Mi раклю, моралите. Поряд з шш, у nepœifi. половин! ХУШ ст. з"являоться драми на icTopiiMHi та полхтичн! теш ("Владимир" Феофана Прокоповича, "Тра-гед!л сирЬч печальная повЬсть" Михайла Козачинського). Деякх з них мають ознаки, як! св1дчать про розвиток укра'хнськох шк!льнох драми в напрямку свхтсько'х драш. Не можна не враховувата й того факту, що автори драм хнодх казивали cboï п"сси т р аг е д t е й ("Трагедия сирЪч печалная повесть" Михайла Козачинського), к о м е д !-с ю ("Комод!я на день Рождества Христова", "Комед1я иа Успеше Богородицы" Диштр!я Туптала, "Комическое действ!о" Митрофана Дов--галевськогс та!н.), трагэдокомед! ею ("Владимир" Феофана Прокоповича, "1осиф IlaTpiapxa" Лаврент!я Горки та 1н.). Це евхдчить про те, що тогочасн! драматурга прагнули творити в цих жанрах, 1 сам! драми вже мали окрем! ознаки в!дзначених жанр!в.

В!домоет! про композиц!Ю'драми (про побудову д!ï, сцеш, про пролог, протасяс, еп!тасис, катастасис, катастрофу,- еп!логта !н.), а також про так! поняття як фабула, характера, сцеягчна обстановка, словесне вираження ! музичне оформления, як! викладалися в поетич-них курсах на основ! античних та 1нших джерел, давали необх1дн! знания з мистецтва сцени, i це не могло не позначитися на шк!льн1й

9 Софронова Л. Нанрова система киУвськох шк!льноУ драмиу/Укра-Унська л!тература ХУ1-ХУШ. ст. та irant слов"янськ1 л!тератури. -К., 1984. - С. 250.

драм!, яку Hepiдко писали викладач! поетик (Фоофан Прокопович, Ми-трофан Довгалевсышй, Георг!й Конисышй). Шк!льна практика була досить послгдовкою у використанн! в драмах прологу та еп!логу, в розподШ Г! над!i, сцони. Приписи "правильно!" драми (п"ятиактка драма з в!дпов!дною юлыйстю oció у д!!, сцен!, з рвгламентац1ями сюжет ;в, як! вистшзяяються, дотримуванкям сдноctí ди), шо викла-далися в поетжц Феофана Прокоповича (Ки!вська академ!я, 1705 р.) та 1нжх asTopiB, впливали на ппальну драму початку ХУШ ст. ("Владимир" Феофана Прокоповича, "Воскресен!с мертвих" Георг!я Конись-кого, "Милость Box i я" нев!домого автора).

Деяк1 yKpai'HCbKi поетики зугошяються i на питана! про роль м у з и к и в драм!.

У поетиках можна пом!тити подв!йний п!дх1д до рол! хору в дра-Mi: I) Активна функц!я хору в драм!. Поетика ЬХмарного "officina praeatantlssimae" I726-1727 рр. вгдзначас, що "хор виконус функц!ю одного актора; тема хору пов"язана з головною темою драми, а!нод! хор збагачус драматичну дш, що породжус багато поб!чних тем, як, наприклад, у СенегоГ Поетика Ымарного та "Сшоепа in Parnoe-во" нев!домого автора зазначали, що хор м!г вкступати в резких м!сцях дИ (на початку, в к!нц!, у середин! - п!сля суперечок д!~ йових ociö) Поетики вид!ляють ! деяк! драматург!чн! фута;ti хору. Поетика "Anphio, lyrico cantu Mohilaenae"(I662 р.) пише," що мета хору - "пояснювати попередню Д1Ю, давати в!дпочинок очам" а поетика М.Слотвинського (1726-1727 рр.) пише про сп!вчувальну, панеггричну i засуджувальну фуикц!ю хору ("Хор - це частина трате-д!!, у як!й або сп!вом, або !нструментом, або розмовою щось ра-дять, хоробр!сть звеличують, пороки засуджують")

2) Опосередкований зв"язок виступ!в хору з д!ею драми.

Поетики Феофана Прокоповича та Теория Кониського подають де-' то i гений погляд на хор у драм!: Його виступи не маоть бути повязан! з основним 3MÍCTOM драми. Феофан Прокопович про це писав:

1нститут рукопис!в ЦНБ ím.B.I.Вернадського АН Укра'!ки, 686/ 482 с. - Арк. 53-53 зв.

" Там же. - Арк. 53; Гнститут pyicomtciB Щ1Б АН УкраЪ'ни, 657/448. - Арк. 116.

Т о

Резанов В. Из истории русской драмы. Школьные действа ХУЛ-ХУШ вв. - Нежин, 1907. - С. 40.

^ Резанов В. Из истории русской драми. Школьные действа ХУП-ХУШ вв. и театр иезуитов. - М., I9IQ. - С. 41.

- Il -

"У трагедГх с хор, однак його не сл!д, як ввдаетьсл, вважати окро-мою частиною твору, оск!льки bíh поза д!сю твору... Хор завжди вводиться П1сля дГ! i виражас переходи 1 перемни обстанин i долг" Такий же подв!йний шдххд до рол: хору в драм: пом!тний i в хтал!й-ських ренесансних поетиках Ю.Скалхгера, А.Донат:.

Наводснх вшие спостережбння шодо ролг хору в драм! свхдчать про те, шо yKpaïHCbKi автори поетик (як i ¡тал1йськ1) оргснгували-ся в цьому питанн! на античш поетики (Архстотеля та Горцгя) та на саму античну драму, яка в pi3ixi пор i ода no-pi зному використовувала хор у трагедй'.

Як вхдомо, давньогрецька трагедгя виникла як хоровий спектахш». Есх1Л i Софокл роз ширили д1алог1чну частину трагед! ï i тим самим наблизили трагед!ю до драматичного спектаклю; при цьому вони збе-регли за хором активну участь i зв"язок з д!сю. 3 розвитком давньо-грецькох трагод! ï поступово послаблюсться ' ï : хорова основа. Pi3iie ставлення до хору в драм i bí дбите i у визначенн! хору, яко дав Api-стотель у CBOi'ü nooTimi : "Треба вважати й хор за одного з aKTopiB. Bíh повинен бути частиною целого ! брати участь у д!х но так, як в КврШда, а тш;, як у Софокла. У багатьох бо поетхв xopobi chíbh но 6iJiM!0 глають зв"язку 3i своею фабулою, шж з будь-лкою 1ш:юю трагодгсю. То:.гу-то у них сп!вають "вставних пхсень", то перший почав робити Агафон" .

Кеоднаковою була роль хору i в римськ!Й трагедп та коглэдй'. /1шо в одних ьипадках cuíb i музика використовувалися лише в антрактах як ¡нтермедП, то, наприклад, у деяких комедпхх Гихавта сшва-ли "кантики", i музнчш'.й елемент у них був ваадиьим чишиком. Ви-ступи герохв чергувалися з! ошвами хору в трагед!ях Сенеки, на як! ор!снтувалися доя к! укр&шськ! поетики.

b опорою на античн! джерела пов"язан! Й спостерожоння поетик про доеднання сп!ву хору з riaHTOMiMi4ifliM танцем, що було характер-Н9 для античноï драми. Про так! танц! пише Феофан Прокопович: "Хор - це танець як додаток до сп1ву, проте п!д словом "танець" тут но сл!д розум!ти сам! лише весел! рухи Ила, як i походять в ¡д душеишгх рацоинв ! як! трагедгя навряд чи стерпЬта 6, там це якесь впраыю поеднання жостхв i ходи, як додагок до сп!ву. В хор! може брати участь богато oció, ало вс! вважакггься одшею особою, тому то коли один засшьус, вех 1нш рухаються або разом спхвають ! ро-

Прокопович 0. Сочинония. - U. ; Л., 1961. - С. 434. 15 Ар!стотель. Поотика. - К., 1967. - С. 70.

з!грують одне Й то саме.*6. Поетика ЬХмарного пиша 1 про вико-наннп в драмах типових для античной драми танШв: "Танцювальних р!зновид!в хору с багато, але три з них основн1: кордак, сШнн!-да, емел!я" 1 .

Наведен! кат ер 1 ал и П1дтвердчсують висновок про то, що у питана! щодо рол! хору в драм! (сп1ви, танцП украшсы'Л автори спиралися на античну теорию I драму.

У другому параграф! - "Драматург1чн! функц!I музики в шк!льн!Й драм!" - подан! спостерекення й узагальношш щодо драматург¡чних функцхй музики в драмах.

Для того, щоб скласти уявлення про драматург!чн! фуикцИ хору або пшгих персонаж!в, анал!зувався кожен музичний номер з погляду словесного ! музкчного зм!сту (в тих випадках, коли вдалося в!дна-йти музичний запис) ! розглядалася його функция вгдпов!дно до 1дойно-художньо'! ко1Щоцц11 драми, а пот!м робилася систематизац!я 1 класиф!кац!я музичних номер!в за драматург!чними функц1Ями. У створенн! тако'х систематизац11 допомагало те, що в шилышх драмах вархювалися певн1 сюжета, пов"язан! з в!дпов!д1Ими жанрами драм (р1здвяними, великодн!ма, м!раклями, морал!те), х в розробках цих сюжотхв повторювався ряд драматурПчних функц!й хору. Кр!м цього, у р!зних драмах, незалежно в!д зм1сту, !снували сп!льн1 си-туад!'£, так!, наприклад, як передбачення, в!щування, в яких брав участь хор.

Виступи хору (або сп!ви ангал!в). як! найчаст!ше трапляоться в драмах, маять р!зноман!тн! функц!'!. В!длов1дно до цих функц!й под!лясмо хори на два вида. Хори первого виду були т1сно пов"язан! з! зм!стом драми; вони виконували фуш<ц1ю допом!жного персонажу, його виступи маяи мхсце на початку, в середин! 1 в к!н-ц! д!!. У результат! анал!зу драм остановлено с!м основ1шх драматурПчних функцгй хору: засуджуваяыш, сп!вчувально-оплакувальна, в!щувальна, панег!рична, розважалыш, роз"яснювальна, морально-дидактична. Хори другого виду мади опосередкований зв"язок з! зм!стом драм, звучали в к!нц! сцен або д!й ! виконували мораль-но-дидактичну фущцЦю.

В!дзначен1 два види хор!в вказуоть на те, що автори драм у пи-танн1 про роль хору в драм! спиралися на в!дпов!дн! теоретичн! по-

16 Прокопович Ф. Сочинения. - С. 434.

Гнстйтут рукописхв ЦШа !м. В Л .Вернадського АН УкраИш, 657/448 с. - Арк. 116.

ложоння, викладен! в поетичних курсах, 1 ""¡ил самим - на лоетики - *•- -Аристотеля га Горацгя г на саму античну тратед!ю. Отже, в цьому пи-танн! спостер(гасться эв"яэок теорИ I практики. Кр1м того, дсяк! С1пви хору на текста церковно! г!многраф! 1, як( викоркстовуваляся в дра:л1, були близьк! до иньо* рол! в ЬогослулинШ. Хор у Богослу-жплп також викснував своер!дну роль д1йоео1 особи 1 мав ряд функ-ц!;; (лалеггричну та ¡п.), якл даыть Шдстави твердити про запози-чен!и тут деяких особливостей антично: драми. Але античн: впливи в пк!льн!й драм) посдпувалися з окремими рисами ронесансноУ та дом1-ну'очои Оароковою естетикою. Виступи хор1Б у драмах в!ддов!дали тим настановам щодо призначення поозп, як1 висувала 1тал1йська роне-сансна поетика ХУ1 ст. Ю.Скал1гера 1 яка була п!дхоплена украКнсь-кою бароковою поетикою Митрофана Довгалевського (1736 р.) про те, шо вона повинна "повчати, хвилювати 1 розважати". 3 "повчанням" пов"язан! хори морально-дидактично'г фунюШ; з хвилювалпям - сп!в-чувалыю-огслакувально'! та панег!рично1 функцЫ; {снуваяи й розва-жалыН сп!ви.

Естотиа! бароко особливо в!дпов!дали хори з роз"ясшовальною та

морадт.но-дидактичною фушаиями. Для драм був характсрний нрихова-ли;: смисл, гид виставлюванши под!Ями розуммося щось б1льш значив, { з щ;м :гои"язана велика роль символ1ки, алегорН. Цс ви/.агало 1н-тирнротацИ та роз"чснсшш. Таку функШю часто виконував хоровий сгп в.

Установка на дидактшу була в ц!лому характерна для бароково! худодньо! культури. Драматурги шк!льного театру надавали дидактичны фулшШ театру великого значения у вихованн! слухача, 1 в цьо-щ також ьажлиьу роль вшгравав сп!в хору.

Трети; параграф - "Драматург1чн) функиЛ музики в 1 нтермод?ях".

Анал13 дриматург1чних ■]ушщ.1Й музики в п(термод1ях, якл вико-нувалисн М1Ж Д1ями "сорйозно! драми", показав картину, дошо ви-м1нну. Якшо в "серйозн!й" частин1 драми спостер!гасться певна си-стоматнчМсть у застосувалн! музики, що св!дчить про 1снування що-до нР1 псшгих настанов, то саме дього в Ьггермед1ях ми не спосте-; ¡гасмо. ¿¡кшо в перевала!! й бхлыгост! твор!в для серйозно'! частини драки музичний чшшик був манже обоь"яэкоаий, до бгльшост! !нтер-мед1Й музика не включалася взагалЬ Проте й т! поодшюк! випадки вихористання музики у вися« нам 1нтормод1ях дають можлив!сть ро-бити деяк! висновки..

Н 1нтермед1ях ужо дом^нував не хоровий сп!в, як у "сорйсзн1й" частиц г драми, а сольн! музичн! номери. Музика мала р!зн! функцИ:

в!шування, розважальноУ вставки; новим явищем був солью!Й сп!в наШ опального героя (гпсвд козака). Сп!в в !нтермод!ях !нодх поедну-вався з танцем та грою на народних 1нструмонтах (кобза).

У дисертац!х обгрунтовусться думка про те, що дванадцятиголосий хоровий тв1р на текст "Сначала днесь" с музкчною !нтермед!сю шк!ль-иоУ драми.

Четвертой параграф - "Спхльн! рнси м!ж драматург 1чними функц!-ями музики в шк!льн!й драм! та вертепной народней драм;".

• 31ставлення драматург1чно1 фушаШ музики в шкихыий драм! I вортетпй народи 1Й драм! показало схож!сть у них драматург!чнох фулкц! I хору. Як у серйознхй частин! р1эдаяноУ драш, так 1 в перил й д!У вертепу хор е нев!Д"смною частиною вистави 1 виконуе функ-Ц1Ю допомхжного персонажу. У вертеп! наявн! так! функц! I хору, як палепрична, в!щувальна, сгНвчувально-оплакувальна, засуджувальна, морально-дидактична. У II частин! вертепу при використаш! музич-ного чишшка спостерхгаеться схож!сть з !нтермед!ями: переважання сольних номер1в, танШв. Як в хнтермед!У до драми Митрофана Довга-левського "Комическое д±йств!о", так ! у вертеп! козак сп!вав со-льну п!скю. Усе це може овхдчити про вплив юк!льноУ р!здвянох драми на створення тих зразкхв вертепноУ драми, як! збереглися з ХУШ ст.

У I частин! вертепу пом!тна музцчно-!ктонац!йиа едн!сть. Значка частина текст!в музичних номер!в драм сп!валася на один ! той самий музичний матер!ал, а музичн! номери, як! мали р!зний малоди-чний зм!ст, перебували у вар!алтно-вар!ацхИному сп!вв!дношеын!. У зв"язку з тим, що ми не маемо такоУ повноти нотних запис!в музики шк!льнкх др^м, як вортепу, можемо припустити, що такого принципу !нтонад1Йко1' сдност! дотрнцуваиюя автори драм, а вже з драш до !нтонащйна сдн!сть перейша до вертепу.

Розд1л т р е т 1 й - "Особли'вост! версиф!кац!У текст!в музич-них номеров у шк!льнкх драмах". У зв"язку з тим, що нотн! записи музичнйх номер!в драм вдасться в!днайти лише в поодиноких випадках, а в драмах заф!ксован! лишо словесн! текста цих номер1в, роэгляд версиф1кадИ текст!в музичшх номеров.дас можлив!сть, по-перше, встановити Ух схож!сть чи в1дм!нн!сть з духовними кантами, по-дру-ге, скласти деяке уявлення про Ух музичн! особливостх, зокрема, музххчну форму. 3 Шею метою було лроанал!зовано тексти кожного му-зичного номера шк!льнох драми, а також духовних кант!в з рукописных зб!рок Дьв!вськоУ науховоУ б!бл!отеки 1м.В.Стефаника АН Укра-Уни, Харк)всько'1 доржавнох науковоУ б!Ол! отеки !м.В.Г.Короленка,

та з друкованого "Богогласника" 1790 р. 1 зроблено !х пор!вняшш. При наявност! схожостей м!ж ними можна, спираючись на нотний залис канта, скласти хоч би приблизив уяалоння про музичний зм!ст оп!в1в з драми.

У музичних поморах шк1льних драм I духовних кантах переважао силаб1чна система в!ршування з яскраво пом!тними тенденциями до II тон!зацП'. Як показав аналгз духовних кант!в, у процес1 тон!зац11' силаб!чного в!раа эначну роль в1д!гравав музишшй ритм !, перш за все, структур, близьких до народних. Так! тенденц!! були характер-н! ! для музичних ноыор1в драм.

Хоч трапляються музичн! номери складной структурн, нрото б!ль-ш!сть 13 них мають строф!чну будову. Певна в!ршова конструкц!я строфи з можливими деякими в!дхиленнями як у музичних номерах драм, так 1 в духовних кантах, повторюеться протягом музичного номера.

■ Автори драм у музичних номерах надавали перевагу чотирирядко-в!й та дворядков!й строф! (!з 150-ти в!ршових текст!в половина мае таку строфу). Досить часто вживалася 1 шестирядкова строфа (п"ята частина в!д загалыю* к!лькост1), р!дшв - семирядкова (у 9-ти номерах), восьмирядкова (у 7-ми), п"ятирядкова (у 6-ти). У поодино-ких текстах трапляються трирядков!, дев"яти-десятирядков! ! чотир-1!адцятирлдков! строфи. Деяк! строфи з ш!стьма 1 б!лыие рядками е складнимн строфами, Со об"еднують дек!лька простих строф. Вид!ляы~ ться 1 строфи вищого порядку, як! об"еднують дек!лька багаторддко-вкх строф. Усе цо характерне ! для будови духовних кант!в.

У драмах ! в духовних кантах особливо часто використовуеться сум!жно римування, перехресне, нап!вперехресне, внутршньорлдкове; первважас х!ноча рима.

У музичних номерах драм ! духовних кантах чзсто вживаною е сапф1чна строка. Поряд з класичнов структурою и!с ¥ строфи (5*6)3* 5 нер!дко трапляються I! модиф!кац!1: (5+6)2+(5); (6*6)3+5; (4*4)2 (5+6 )*5 та 1н. Строфи у музичних номерах драм 1 духовних кантах складаються з в!ршових рядк!в як одного розм!ру, так 1 р!зних рсэ-м1р!в. У версиф!кац!1 строф з гомогенними в1ршовими рядкалм, такими як восьмискладцшки (4*4), десятискладпики (5*5), двянадцяти-складники (6+6), чотириадцятискладники (4*4*6), сиостер1гшоться т!сн! эв"язки з народноп!сешшм в!ршуванням. Духоын какти а таки ми В1риклшми розм!рами здеб!льшого мають п!свшшй ! та.'пэовяльпяй тип мелодики, близышй до народного. У музичних номерах драм ! духовних кантах мають м!сце й одинадцятискладсв1 (5*6) та трииадцв-тискладов! (6*7) в!ршов! розм!ри, як! були дуге розповсвджев! в

украУнськ1й лоез!! ХУЛ - першоУ половили ХУШ ст., але р1д:;;о вико-ристовувалися в украУнському фольклор1. Музичн1 номери драм з оди-надцятискладовими ! тринадцятяскладовими в1 ршовими рядками пор!в- • няио з восьми-двсяти-дванадхшти-чотирнадцятискладовими в1ршами в!д-значаються монотонною поважн!стю. Феофан Прокопович у "Поетиц!" за-значав, що при написанн! трагед1У погргбно використовувати тринад-цятискладовий в!рщ для створення "трапчноУ урочистост1". Одинад-цяти-тринадцятискладовий в!рш сприяв створенню мелодики насгЛвно-опов!дного типу, що спостер!гасться в деяких духовних кантах, на-писаних цим в!ршем, 1, мабуть, було характерно й для цих музичних номер!в драм.

Б!льша чаотина музичних номер1в драм 1 духовних кант!в мають отрофи, як1 складаються з яеоднакових в!ршових розм!р!в. У таких строфах наявна досить велика р!зиоман!ти1сть комб!над1й в!ршових розм!р!в. У строф! часто поеднуються довг! й коротк! рядки. У ди-сертаЛУ розглядаються найтипов1ш! випадки посднання р!зних в!ршо-вих розм!р!в у 4 - 5 - 6-ти й б!льше рядковими строфами та строфами вищого порядку, що складаються з р!зних розм!р!в.

Повторения строф простоУ чи складно!' будови або строф вишого порядку вказус на те, во як у духовних кантах, так 1 в б1льшост1 музичних номер1в використовувалася куплетна форма з повторениям в!дпов1дноУ музично': побудови. Проте в музичних номерах драм тра-пляються й складн1ш! багаточастинн! музичн! форми, як! визначаемо як двочастинн!, тричастинн!, чотиричастинн! форми куплетного типу. У цих формах у.межах одн!сУ частини повторювалася строфа певно! в!ршовоУ структури. £м!на структури строфи означала зм!ну музично-го матер!алу. В деяких драмах про це св!дчить позначна "тон 1нтий" ("Госиф Патр!арха" Лав рент ¡я Горки).

Таким чином, анал!э та пор!вняння версиф!кац!йних особливостей текст!в музичних номер!в драм та духовних кант!в показали Ух значку схож!сть. Це св!дчить про те, що автори драм у музичн!й частин! спиралися здеб!льшого на традид!У жанру духовного канта. Музичн! номери драм ! духовн! канти, очевидно, належали до одного жанру, тобто музичн! комери драм були кантами - так Ух 1 н аз и вали. Назву музичного номера кант (за-аналог!ею до вживаного в зах!диоев-ропейоьк!й драм! терм!на оапгия) досить широко використовували автори драм у перш!й половин! ХУШ ст. Завдяки калеящост! до одного жанру в!дбувалися легк! взасмопереходи м!ж музичними номерами шк!лышх драм 1 духовника кантами. Дяяк! музичн! номери з драм могли в!дав1шватися в!д них як самостШ! твори, через що знахо-

домо !х у кантоп'лт. зб1ршках. Тому на ochobí збережених рукопие!в духош мх кант!в, а також друкованого "Богоглас кика" можна д!стати певно уявлешш дро музику, яка звучала в драмах, зокрома, про П музично-стил!стичн1 та стилъов! особливост1.

Розд!л четверти!- "Музично-стильов! особливост! ду-xonno'í музики. яка звучала в драмах". Для того, щоО эробити uoplB-НЯШШ ШК1ЛЫЮ1 драми i духовно! музики на pÍBHi стильовях особлн-востей, вишюта »еобх!да!сть розглянути основн! тендонцП роз витку сткл!стяч?тах та стильових особливостей жанр¡в духовно! музики, як! фушш1онували у ХУЛ - перш!й половин! ХУШ ст.,- культово! монодП, партеснлх твор!в i духовних кант!в. Анал!зувалися перш за все му-зичн! твори, як! могли звучати в шк!льн!й драм!, алэ поряд з цим залучаляся й !нш! музичн! джерела.

М!ж монод!ею, партеспими творами 1 духовними кантами !снують сткльов! в!дм!нност!, проте в кожному з цих жанр!в в!д<5илися cnl-льн! тенденц!! розвитку укра!нсько! культури цього часу - в1дх1д в!д середньов!чних традиц!й 1 формування культури Нового часу. В кожному з них своср!дно проявилося зизр!вання элемент!» нового муэичного мл еле шит, яке в укри!нськ!й музии: утвердилося з друго! полотиш ХУШ ст. у творчост! М.Бсрозовського, Д.Бортнянського, А.Водиля. Симе ц! нов i i н i риси в музичнгй естетиц! та п муэичному мистсцтвt розглядаються в четвертому розд(л!, який окладаеться з трьох параграф!в.

У першому параграф! - "Поява ново! система запису музики" -розгдядасться один з чишшк!в, що евгдчить про зммгу сттопстично! ситуаШ! в духошИЙ музаШ - переход на нову систему з апис у музики.

У ХУ1 ст. в Укра!н1 й Белорус! (в Рос!i - у ХУН ст.) в!дбувся перех!д на нову загалъноевропейську п"ятил!н!йну систему запису духовно! музики, що Д1стаяа назву "ки!вс.ько! квадратно! ноти". 3 К1нця ХУ1 ст. в Укра'1'nt ця нотац!я, очевидно, стала основною, tío збережен! рукописи духовно! музики (культова монод!я, партесн! твори, духовн! канти) маыть ки!вську квадратну нотац!ю, а знаменна потаи!я для запмо!в монод!! трапляеться як виняток.

Давньому пласту культово! монод!! - знаменному cntBoni, траял-Ui! якого елгають ще Юпвсько! Pyci, в1даов!дала значения нотац!я. Безлиийиа значонна нотац!я, будучи !деограф!чно» в спо!й основ!, спиралася що на усну передачу, а заплс служив долом!жним засоОом для закр1плешш в пам"ят! насп!в!в, як! передавайся з по кол i шш в покол!ння. Це й обумовило опору в той час на icHym! тращшП сг!ву ! творения в межах ц!е! тредац!!. Для знакекко! нотац!! вла-

стивою була ритм!чна ! мелодична !млров!зац1йн!сть, вона в1даов1дала натуральному строев!. Лерех!д на нов! стил!стичн! норми вимагав зм!н у нотац11. 3 цим пов"язане вдосконалення запису в знаменн1й • нотацП (к!новарн! поэначки) ! поява ки1'всько! квадратно! нотац!'!. Ця нова нотац!я давала точку висотно-ритм!чну ф!ксац!ю звук!в, не лередбачала !мпров!зац!йност!, Ш в!дшв1дав темперований стр!й. Т!льки такий залис м!г задовольнити музику Нового часу з розвитком !ндив1дуального композиторського начала, багатоголосих музичних форм ! новою стил!стикою. Звичайно, старий пласт монодичного сп!ву дешо втратив у перекладах на нову п"ятил!н!Йну систему, ало поряд з цим у к!кц! ХУ1 - ХУЛ ст. виникали нов! насп!ви, зокрема, украён-сько! г!лки монодичного сц!ву, як! в основному вжа в!дпов!дали но-в!й нотац! 1'.

Ки'хвська квадратна нотац!я, що не становить складностей для прочитанкя, все ж таки в!др!знясться в!д сучаспа! п"ятил!н!йно! си-отеми - перш за'все своер1дн1ст» позначення ритм!чних довгостей. Вона була н!би перех1дним мостом до сучасно! нотац!!', яка остаточ-но утвердилася в украКнському музичному мистецтв! з другоК половини ХУШ ст.

Параграф другий - "Нов! текденцП в естетичних поглндах на му-зичне мистецтво". Зм!ни стил!стично! ситуацП' в духовн!й музиц! повязан! з появою в УкраШ нових тевденц!й в естетичних п!дходах до мистецтва, зокрема, й музичного.

В естетичн!й думц! Укра¥ни к!нця ХУ1 - початку ХУЛ ст. просте-жуетьсл боротьба "старого" 1 "нового", що в!добразилася у двох тен-денц!ях шодо оц!нки естетичнрго чинника в церковному обряд!. Пред-ставники першо'1 тенщенц!'! (серед них - видатний письменник 1.Вишен-ський), намагаячись в!дсгояти православ"я, спиралися на принципа аскетизму. Вони негативно ставшшся до вш1ив!в св!тськоё музики на духовну, виступали проти використання народних обряд!в та п!сень на християнськ! свята, проти рецепцП зах!дносвропейсько'1 ("латинсь-коГ') культури.

Поряд з цим, у к!нц! ХУ1 - на початку ХУЛ ст. виникла нова про-тилежна тенденц!я, яку репрезентували З.Копистенський, Л.3изан!й, М.Смотрицький та !н. ! яка стала визначальною у ХУЛ - перш!й половин! ХУШ ст. Перебуваючи п!д-впливом гуман!стично-ренесансних 1дей, ц1 д!яч! розум!ли необх!дн!сть засвосння досягнень ренесансно'! за-х!дноевропейсько1 культури (а п1зн!ш! д!яч1 - ! бар оков о'!) ! надавали значну роль естетичному чинников! в церковному обряд!. У зв"я-зку з ц!сю новою тенденцию з"явився ! новий погляд на категор!ю

краен. Видакае усв!домлення того, що нэ т!льки "божественна", апе й эемна краса (в природ!, людин!, музиц! тошо) може приносят людн-н! рад!сть. 3 цим пов"язане заглиблення в почуття людани, що викли-кало особливу увагу до емоц!йно виразового чшшика, яка поиска б украУнсы-пй поеэП, починаючи з ХУЛ ст., а також ! в украУнськ!й шк!ль!пй драчи. Це в!дбилося ! на пгдходах до музичного мистецтва. У музичному мистецтв! п!дкресдюстьея його омоцШга виразсв!сть. На це вказуэть, наприклад, так! слова з деклачацН "Имнология" П.Ее-ривди та Т.Эемки (1630 р.): ■

"Радость теда и триумф та« же и музыка. Нехай нын£ каждого здоймет чолов&са..." 13 Ц! ж сам! властхвост! музичного мистецтЕа вид!ляються в "Свхаристи-р!он! або Вдячност!" Софрон!я Почаського (1632 р.) - панег!рику, присвяченому П.Могил!:

"Музика - цв£т веселья, корень п£сн!й значных, Музика - сад утЬхи, жродло мисл!й вдячних" .

Новв ставлення до вдзичного мистецтва особливо яскраво в!дби-лося у працг видатного укра'Унського теоретика ! творня духовно! му-зики (партесних твор!в) М.Дилецького "Граматика музикальна", до в!н писав: "Музика то ость, которая сп!ваннем албо ли !граннем свом сердца людскгс апбо до веселости албо смутку ! жалю побуждает" Зввртання уваги на емощйно-виразовий б!к музикн стало одшев з но-вацНших рис "Граматшш" М.Ядлецького. Це проявилося не Т1лыш у визначенн! суп музики, аде ! в пгдкреслювалн! необхтдност! имоц1й-но-образноУ в!дпов1Дност! м!ж музикоя I текстом, пов"язувшш! омо-п!Йного звучания музики з УУ ладом (ут-м!-соль - веселого тону; ре-фа-ля - смутного тону).

Теоретична праця М.Дилецького вгдобразила й !иш! новгтн! тонден-ц!У. До 1шх наложить емансипац!я музичного начала ! розвиток музич-них законом!рностей. М.Дилецький пропонус !нод! писати музику оез тексту, а потхм використовувати УУ при нагшеанн! духовних концэрт!в: ("Часом можеш себй фантаз!» формовать без тексту, а оную котовать I ховать до концертов"), а також використовувати в духовн!3 музиц! св!тськ! мелод!У ("I то не посуПдшй способ до коююзицН, когда не т!лько церковную, ало ! св!цьку якую п!сеш>ку в голсс! жалобном, албо ли ! в веселом будет что, перекладаю на церковную, албо поддуг

18 УкраУнська поез!я. К!нець ХУ1— початок ХУП ст.- К.,1970,-С. Зои.

19 УкраУнська поез!я. Середина ХУП ст. - К., 1992.- С. 179.

Дилецьхий М. Граматика музикальна. - К., 1970. - С. 3.

от

оноi покладаю фантаз!ю церковную") .

Такий погляд на музичне мистецтво, а саме - п!дкреслювання його емоцШю! виразовост!, а також установки на еманскпащю музичного • начала, на зв"язок духовно!' музики з! св!тською, тшюлопчно в!дпо~ в!дало эах iдноевропейськi й ренесанснШ естетиц!. Усе це Ьказус на те, що t в сам1й духовой музиц! також. в{дбувалися суттев! зм!ни.

Трет!й параграф - "Нодацгйя! риси в муэпчнШ стилгстиц! i фор-MQTBopeHHi духовно"! музики". Анаягз монод!i, партесних твор!в 1 ду-ховних кант¡в показав, що при Bcifi образн1й та стилгстичнхй в!дм!н-ност{ -Mtsc ниш tcnye певна спадкоемн!сть. Це св!дчить про те, що в музичному мисленц! в!дбувалися еволюц1йн1 процеси. Зокрема, т! но-BiTHi риси, як! зародилися в монод!I, що виникла в пер!од ХУ1 -ХУЛ ст., розвиваються в багатоголосих жанрах i д!стають як!сно новв вт!лення. .

Монод!я в образному i стал! стачному в!дношенн! - явище не одно-pi дне. В 1рмолоях iснують поруч HacniBH як старо'1 традицП знаменного сп!ву, так 1 нов!, як! виникли в пер!од ХУ1-ХУП ст. I станог,-лять украУнську г!лку монодичного сп!ву . У дисертац! i доводиться положения про еволвд!йн1 тецденцИ в музичному мисленн! культово! монод!)'. Так! тевденц! i пом1чея! при пор!внянн! р!зких списк!в яа-сп!в!в на один I той самий текст з рукошс!в р!зного часу t р!зних територ!й Укра*ни. Так! пор!вняння показали, що при збереженн! ладо-!нтонац!йно1 основи йшов процес оновлення мелодичного зм!сту. У дисертац! X це розкривасться на приклад! двох списк!в насп!в!в "Слава во вишних" з рукопису середина ХУЛ ст. та друкованого Грмолою початку ХУШ от.При майже стаб!льн!й драматурги розвитку ладоопорних звук!в зм!шосться характер деяких посп!вок, коли поступенний рух малодики в посп!вках зам!нюеться в п!зн!шому списку стрибком. Усе це призводило до деформаы!i посп!вок. В!дм!нност!, як! спосте-р1гаиться Mix списками, дають можлив!сть д!йти висновку, що в!дбу-валася евсдюЩя мелодики в напрямку посилення емоц!йно* виразност! динам!кк мелодичного руху, зйлиження з народко-побутовими джерелами.

Зм!ни в музичному мисленн!, як! спостер!гаяться в новому пласт! монод!!, пом!тн! в особ.тавостях мелодики, ритШки, ладов!ft оргав!за-ц! Y, у формотьоренн!.

Нов!тн! риси спостер!гшоться в деклаыац1йно-розсп1вн1й та мело-

1 Дилецький U. Граматика музикальна.- С. 25.

^ У ХУ1-ХУП ст. у новому пласт! монодП вже вир!зияеться не т1-лыси украКнська, але Я рос!йська та б!лоруська нац!ональн! г!лки.

диц! кантиленного типу, в як!й завдяки широкШ розспгвнсст! склад)в, а !нод! а поаторност! сл!в (не властивому для давн:х пласт1в моно-д!У) муэичне начало виходять на перший план. У мелодииI кантилбннс-го типу спостер!гасться розширення д!апаэону, з"являються не характера для давн!х пласт!в монод!У стркбки на кв!нту, сексту, октаву; мелодика отримус иирше дихання; часто використовуоться осп!вува ьн! звороти мел!зматичного типу. Усе це посилювало емоц!йну виразн!сть такого типу мелодики.

Про стил!стичне оновлення кюцод!I ов{дчять ? ритмгчний б!к на-сп!в!в. При переважанн! метро-ритЫ1Ч1ГО1 {вдкферентност! (а точною ф!ксац!ею ритм!чних довгостей) у новому пласт! монод!! пом!тне за-родження ознак ново! ритм!чно{ системи з регулярною метричнога пуль-сац!сю, яка в той час !снувапа у фольклор! та в багатоголосих жанрах духовноУ музики.

■ Модальна ладова система в монодичних насп!вах представлена р!з-коман!тними структурами (вони розглядаються в дисертацп на приклад! тих зразк!в, як! могли звучати в драм!), ала ! в одноголосо! вже можна пом!тити тедценц!ю зародження окремих ознак новоУ тонально! системи, що, очевидно, вхдбувалося не без впливу фольклору. Це по-м!тно у "мелодичному фхгуруваши гарконН".

У новому пласт! монод!1 спостер!гасться в!дх!д в!д композиций э формульно-посп!вковою структурою 1 висування на перший план проце-суально-динам!чних тевдешг.!й, музичних засоб!в формотворення. При вс!й плинност1 розгортання мелодики монод!I у шй достатньо виражо-на розчленовашсть. Мснодичш композицП под!ляомо на три вида: рядково-вар!антн!, рядково-вар!аЦ1Йн! ! рядково-яерIсдачиI. У дисср-тацП подаються особлшзост! таких композиц!й на прикладI монодичних зразк1В, як! могли звучати в шк!льних драмах. Рядково-вар!шцйкг й особливо рядково-пер!одичн! композицИ з повтори!стю музичпого ма-тер!алу, не властив! давн!м'традиц!ям знаменного сп!ву, були, очевидно, породженням впливу на культову монод1ю народного мистецтва 1 проявом нових теэденц!й у музичному мисленн! в напрямку роз витку, музичного начала й музичних законом1рностей. Завдяки музичному чип -ников! створюсться шльшеть музичпого матер!алу "юивськоУ" Л!тур-г! 1, яка вмщена в музичному додатку до дисертацП.

Т1 новац!'! в стил!стиц! й музичному мислонн!, як! зародилися е монод!У, значно розвинулись ! д!стали новуяк!сть у партеснШ муэи-ц! й духовних кантах. У дисертацН розкриваються зв"язки партесно* музики ! духовш1х кант ¡в з молодикою культово! монод! I. Поряд з да, п!дкреслюсться зростання зв"^<у багатоголосоУ духовно'! музики ъ ух-

раIнським фольклором.

У систем! ладовох орган/зад! I у багатоголосшс жанрах спостер!-гасться сп!в!снування ознак модально: системи з кристал!эаЩею то-, нальши, тобто перех!дн! теаденцП в напрямку формування класнчног тональность Так! тендонцП типологхчно в!дпов1даяи зах!дноевропей-ському В1дродженню й ранньому Бароко. У дасертацН на приклад! пар-тесних творхв та духовних кант1в, що могли звучати в шкхльгг!й драм!, роэглядаються деяк1 особливостх "бароново! функцугально! тона-льностГ' (термхн Ю.Холопова).

При наявностх в комлозшПях партесшх творхв деяких спадкоем-них рис ¡3 монодхсю у формах наскр!зного типу з вар!антно-вар!ацхй-ним проросташшм, як! розкриваються в дисертаци, багатоголос! жан-ри все ж таки е новим етапом розвитку музичних законом!рностей 1 кристачхзад!! класичних форм. Ц! нов! риси пов"язан! з багатохор-шш звучанням партесного концерту. В цьому жанр! виникае !нший вид дискретност!, пов"язано! з вхдчуттям простору в багатохорнхй музи-ц!, що сприяло 1 зм!нам у музичнхй формЦ Зростакня ролх повторно-ст! й контрасту в музичнгй форм! партесних концерт!в було вамивим завоюванням емансиповано! музичнох форми. Унасл!док цього, як уже в!дэначали досл.!дники (В.Протопопов, Н.Герасимава-Персидська), кри-стал1эуються так! форми, як двочастинна, тричастинна ! рондоподхб-на. Отже, з боку музично! форми пом!тн! переххдн! тонденц!х в!д форм з "нестаб!льною" структурою до кристал!зац1! певних ознак кла-СИЧН01 форми. У кантах такой пом!тй! еволюц!йн! тенденц!! в напрямку формування класичних форм. 3 одного боку, композид!йн! особливо-ст! кант!в ще обумовлен! в!ршовою структурою тексту, а, з другого, вже пом!тний процес усамостШшння музичного начала 1 кристал!за-ц!я таких форм, як перIод 1 двочастинна форма. У дисерташ! це доводиться на основ1 анал!зу ряду духовних кант!в. Проте в кантах по-р!од 1 двочастинна форма ще не мали завершеного класичного вигляду. Це ще був перех!дний етап, який припадав на епоху Бароко. У эаро-дженн! таких форм суттеву роль в!д!гравали т!сн! зв"яэки цього жанг ру з народним мхготецтвом.

Таким чином, нов!тн! риси, Як!" розвивалися в стил!стиц! й фор-мотворенн! духовно! адузикк, що звучала в драмах, мають ренесансно-ранньобароков! стильов! ознахи.

Розд!л п " я т и й - "Типолог!чн! сп!льиост! 1 зв"язки м!д шк!льною драмою I духовною музикою".

При з!ставленш шк!льнох драми ! духовно! музики були виявлен! типологии! спхльност!, як! породжен! не взаемовшшваш, а двома

важливими чишшками: " - _

•I) опорою автор1в цих двох вид!в мистецтва на рел!г!Йн! джере-ла; 2) особливостями культурких процесса в У крап и на етап I переходу в1д Середньов1ччя до культури Нового часу, що пов"яэане 1э яа-гальносвропейським стилем бароко.

У зв"яэку з опорою автор!в шк1льноУ драми 1 духовно!' музики на так! рел!Г1Йн1 даерела, як догмата христилнського вчешш, запов!д! Закону Божого, Б1бл!я (Старий ! Новий Запов!т), Псалтир, апокрифа та ¡н., у\шк!льн1й драм! I духовн!й музиц1 спостер!гастъся близь-к!сть рел1г1йно-моралью« концепцШ, образно!' системи, скшотшис си-туац!й, символ!ки, повтичних засоб!в. Сп1льним джерелом для шк!ль-ноУ драми ! духовного канта була й церковна г1 миограф:я, яка вико-ристовувалася в Богослуж!нн!, ! деяк! сшви на ц! текста, як уже в!дзначалося, використовувалися в драм!.

Центральними у шк!льн!й драм! ! духовн!й музиц! е образ Бога як всемогутньоУ сили, якого прославляють, до якого звертаються з над! сю 1 проханням; образ Христа як спасителя роду людського; образ Богородиц! - заступниц! людей перед Богом, {м протиставлясться гргшна людина, гр!шник-злочинець 1род, Диявол та 1н.

Шк1льн!й драм! ! духовн!й музиц! надавалася валика роль у мо-рально-отичному виховашп людой зг!дно з залов¡дями Закону Божого ) христилнського вчення в ц!лому. До в!дбилося в р!зних драмах та духоышх кантах, ало особливо на це спрямован! драми-морал!то та ДУховнг каНти з морапьно-философскчою тематикою, Сшльною для шк!-льно!' драми ! духов них кант! в с християнська 1дея "сусти сует" 1 пов"язшшй з нею мотив про "лукавство св!ту", а також тема сморн й страшного суду.

У дисертацГ! роэкрито ряд сп!лышх сюжетних ситуац!й у драмах, церковн!й г1М110грг4)1! та духовних кантах. Щ ситуацп поп"язпн! з р!здвяною тематикою (народження Христа, злочинстьо 1рода), велико-дньою тематикою (гр!хопад!ння першоУ людики, страст! Христс-в!, воскрес 1 кия Христа), а також !з сюжетами про усШшш Богородиц!, про Олекс!я - чолов!ка божого.

З^ставлошш текст!в ншлъних драм, церковноУ г!№юграфп та ду-ховш!Х кант!в показало не т!льки еюиетн! сшдыюстг, ало й сл!лы<Л риси у снмвшпц!, поетиц! та емошйно-образнгй сфер!. Воно дало мо-жлив!сть д!йти висиоаку, по-порши, про пиша церковно! г!мног-ра;: I на шк1льну драму ! духовн! канти. Вид1ляються тексти церковно! и-К"'огроф!1 (Ух визначасмо як "под!йн!"), як! могли лягти в основу розробки ц1лих сцен у драмах. Крш того, в окремих г!многраф1чнах

текстах пом!тн! "тоатральн!" риси, серед них с 1 текста монолог !чно-го типу (плач!), як! могли служите зразком для створення аналоПч-них жанр!в у драмах 1 духовних кантах. Деяк! г1многраф!чн! текста ■ спрямован! на те, шоб викликатн в!дпов!дн! емоц!йя! настро! - зде-б!льшого св!тло-рад1сний (прославлювальна тематика) та скорботно-л!ричшгй (ошгакувальна тематика). Так! тексти, очевидно, впливали на створення в!дпов1Дних емоц!йно-образних настро!в у шк!льн1й драм! 1 в духовн!й музиц! при в1дтворенн! сп!льних сюжетних сигуад!й. Впливи церковно! г!многраф1! на шк!льну драму ! духовну музику п!д-тверджуються використанкям мелодики культово! монод!! на г!многра-ф!чн! тексти в музичних номерах драм та духовних кантах. По-друге, з!ставлення виявили особливу блиэьк!сть текст!в шк!лышх драм (музичних номер!в та !н.) з духовними кантами 1 прояв у них сп!льних барокових рис, а !нод! Й текстових сходжень. Завдяки типолог!чн!й сп!льност! м!ж шк!льною драмою ! духовними кантами в!дбувалися особливо т1сн! взсмозв"язки. Канти "под^ного" характеру могли виника-ти на основ! не т1льки рел1г!йних джерел, текст!в г!многраф!!, ала й самих драм. Не виключено, що вони "перепов!дали" зм!ст сцен окре-мих драм. I,Франко в!дзначав, що "в!рш! рождественськ! ! пасхальн! ... часто с еп!чним переказом драматичних ! сцен!чних штук" 23, тим б!льше, що багато духовних кант!в мають театральн! риси (д!алог!чну форму).

Щлий ряд типолог!чних сп!льностей, як! спостер!гаються м!ж шк1лъною драмою! духовною музикою, породжен! особливостями перех!д-шх тецденШЙ у культур!: поряд з !снуванням•середньов!чних рис в!д-буваеться формування новочасно! культури з ознаками барокового стилю.

Пор!вняння шк!лыю! драми ! духовно! музики дало можлкв!сть ви-д1лити сп!льн1 для них середньов!чн! риси. До них належить дом!ну-вання в мистецтв! духовно-б!бл!Йно! тематики, в!дсутн!сть р!зких меж м!ж р!зними видами мистецтв, особливо тих, як! мали сп!лызу ор!-снтац!ю на християнську рел1г1ю, через що легко в!дбувався перех!д в!д одного мистецтва до !ншого. Ця риса середньов!чно! культури бу-ла рсзвянута в бароковому стал!, який прагнув до синтезу мистецтв для досягнення максимуму виразност!. Найкраще виявилася ця барокова риса в шк!льн!й драм!, бо саче вона синтезувала р!зн! вида мистецтва, в тому числ! Й музику.

23 Сранко 1.Я. Русько-у1фа!нський театр//1ван Франко. Л!тера-турно-критичн! статт!. - К., 1955. - С. 218.

3 соредньов!чними традициями пов"язане переважання анон!мних-драм t твор!в духовно'1 музики, а також ор!ентац!я творцов на усталей! норми жанру, опора на "канон", що породжувало повтори на píii-hí тем, сюжет!в, драматург i чних особливостей, сцоШчшх прийом!в у шк!льн!й драм i та стш^стичних noBTopiB, запозиченъ з одного твору до i итого в партесн!й музиц! i духовних кантах. Однак } в шк!лън!й драм!, i в духовшй музиц! пом!тне зародження ново'! тенденцй': „ри опор! на традиц!i жанру в митц!в поступово виникае претензия на "!нтелоктуапьну власшсть", що в!дбивало розвиток особистого начала в творчост!, - почала з"являтися авторська атрибуция у шшлышх драмах, а також у партесних творах i духовних кантах,

Середньов!чн! традиц! i в!дбилися 1 на шдходах до трактування художнього образу, коли загальне переважае над !ндив!дуальним. Герой у шк!льн!й драм! не над!лений !ндив!дуальними рисами, в!н с но-с!ем певно'У где!", атрибуту. Под!бна ситуац!я i в духовн!й музиц!, образа якоУ ще не мають !ндив!дуальних особистих рис. Але ! в трак-туванн! художнього образу вже можна пом!тити еволюцгйн! зм!ни. Така !ндив!дуал!заЦ1я деяких образ!в спостер!гасться в драм! "Милость Бож1я", а також у драм! "Владимир" Феофана Прокоповича. У деяких партосних творах, духовних кантах, перш за все Л1ричноУ та л!рико-драматичноУ образно* сфери, уже проступають риси пушшдуалыюго начала - CBiTy особистих почуттхв.

Низка типолог!чних сп!льностей м!ж шк!льною драмою i духовною музикою пов"язана з естетикою Бароко та особливостями барокового стилю. Духовно-б!бл!йна тематика в шк1Льн!й драм: i духовшй музиц! набула hkícho нового вт^лення. Одшею з суттевих типологгчно сп1ль-них рис е надання значно'У poní емоц!йно-естетичному чиншков! в ми-стецтв!. Це було характерно для ренесанснсго гуманизму, а мистецтво Бароко значно розвинуло цю рису. Бароко прагнуло до посиленого омо-Щйного впливу. Цим обумовлен! тi зм!ни, що в!дбувалися 1 в новому пласт! церковноУ монодГУ, бо в емоц!йно-естетичноцу вюшвов1 на прихожан значна роль надавалася музичним засобам i в Служб! виника-ли своср!дн1 "музичн! кульм!нац!í". Однак естеттЦ Бароко з УУ пра-гненням до eKCnpüCi'í й посиленого емоцШюго впливу СНльшо в!длов!~ дала шк!льна драма i партесний сп!в.

3 прагненням митц!в до п!двищеноУ емоц1йност! вшшкае конумон-тальний, риторико-патетичний тон вислову (звучания). Саме тзкий характер часто мають довг! промови персонаж!в, а також музичн! номери драм. Шднесено-величаво, масштабно звучить ! багатохорний ízapreo-шй cniB, автори яхого також прагнули до ШдвиаеноУ експресивноса!.

Пшюг!ризм, характерний дяя Бароко, знайшов яскраве вт!лення в шк!-льнМ драм!, партосн1й музиц! 1 в духосних кантах. Поряд з цим, у шк1льн1й драм! й духовн!й музиц! формуються р!зн1 гран! л!рики. У цих.видах мистецтва мае м!сце скорботна л!рика, яку представля-ють р1эиоман1тн1 "плач;"; проев!тлена л1рика, пов"язана з образами 1суса, Богородащ!, а також эароджусться рел!г1йно-ф!лософська л1ри-ка (шк!льна драма, духовн! канти). 3 бароновою експресивн!стю пов"-язан! й так! сп!льн! риси, наявн! в шк1льн!й драм! Й духовн!й музи-ц!, як пишна декоративн!сть та увага до звукового колориту. Пишна декоратквн!сть у шк!льк!й драм! виражасться ускладиепими тропа!,и, а в партесн!й музиц! - в мел!зматично-в!ртуозному тип! молодики. Нове в!дчуття звукового колориту найяокрав!ше виявилося в багато-хориому партесному сп!в! з р!зномаи!тниш томбровими з!ставлонняш хор!в та хорових груп. Звуковий б!к В1рша також стае предметом ува-ги украЧнських поет!в ХУЛ - першо! половшш ХУШ ст., в тому числ! й тих, як! писали шк!льну драму. Митрофан Довгалевсышй у сво)'й "Пое-тиц!" до достоинств в!рша зараховував милозвучн!сть, мовну сп!взву-чн!сть каданс 1 в в!ршових рядков та !н.

Сп!льн! риси м!ж шк!льною драмою ! партесною музжою пом!тн! ! в новому трактуванн! художнього простору, що з"явилося в мистецтв! Бароко. У зв"язку з новими науковими вхдкриттями ! новим св!тогля-дом людей епохи Бароко в мистецтв! з"явилося в!дчуття бозк!ночност1 простору, вид!ляеться динам!зм. Через це митц! Бароко прагнули в одному твор! дати всеохоплюючу картину св!ту, то породжувало бага-тотемн!сть, цикл!чн!сть. Шк!льна драма могла охошшвати в одному твор! великий пром!жок часу, починаючи в!д створення св!ту й до воскрес!ння Христа (великодн! драми). Бона часто складалася з окре-мих картин-еп!зод!в, як! були слабо пов"язан! зм!стовно, але п!дпо-рядкован! певн!й !де1. Посднання р!зних, часто контрастних, еп!зо-д1в, е одн!сю з характерних особливостей ! драматург!К партесних концерт!в.

У шк!льн!й драм! й партесн!й музиц! яскраво проявилася така сп!льна барокова риса, як тяж1ння до контраст!в. У шк!льн1й драм! це пом!тно у протиставленн! неба !. земл!, верху 1 низу, св!тла ! темрлви, а також Бога - диявояа, праведника - гр!шника, у з!став-ленн1 траг!чного ! ком!чного (трагедокомед!я), б!бл!йних ! греко-м1фолог1чних персонаж!в та !н. Контраст е одним з основких драма-тург!ч1мх прийомгв ! партесно"! музики Кр!м цього, принцип ко (фас ту проявился у поеднанн! р!зних виразових засоб!в (культово!' монод!!', народно-побутово! музики, зах!дноевропейських джерел), у з!ставлен-

н! акордов.о! ! пол!фон!чно! фахтури, малодают вокального й- !нстру-менталького типу. 3 цим пов"язане зм!шування жанр!в. У шк!льнгй драш поеднуваяися ознаки середньов!чного жанру м!стер!! з деякими рисами антично!' драми, а в партесних творах - ознаки духовного концерту 1 канта. Така строкат!сть цього стилю, як в!дзначали дослгд-ники (О.Морозов), викликана вимогями естетики Бароко.

Типоло1Пчн1 сп!льност1, як! спостер!гаються м!ж шк!ль;юю др -мою 1 духовною музикою, сцрияли' Ух т!сним взаемозв"язкам, Не Т1ль-ки тгорцг шкМьних драч використовували духовну музику - 1 в оамШ духовшй музиц! (перш за Есе, в партесному концерт!) пом!тнг теа-тральн! риси. В епоху Бароко театр у р!зних кра!нах займав особли-ве м!сце, але В1Н був не -плыш популярним видом мкстецтва; театральна естетика оволод!ла поез1ею, прозою, живозшсом, л1рикою. В УкраУн! вплив театру йшов, очевидно, через шк!льну драму, яка вшшвала на духовну музику, зокрема, на партесшй концерт. Виконан-ня партесних твор!в якоюсь м!рою "нагадувало величава театрально ви-довтде: "тутт!йне" багатохорне звучания асо^ювалося з хором у дра-М1, "перегукування" р!зних хор!в та хорових груп були схож! па,д!а-логи персонаж! з. Зближував партесний концерт !з драмою ! характер-ний для нього оратореький тон !нтонування.

У вис ковках синтезуються результата досл!джвиня, яка показало, шо шильн! вистави по суп були драмами з музикою. Хоч автори драм використовували музичний чинник не однаково (у б!льш1Й чи менш!й мгр!), проте !снувала вже певна традиц!я його застосуван-ня. Бона сформувалася щд впливом теор!! поатичних дурс!в, а таком ! само! антично'! трагед!!. Реал^зуючись у шк!льн!й драмг, ангичн! традиц!Т доцо зм!нювались п!д вшшвом естетики Бароко. Про це св1Д-чать хори з розважалыгою функц!сю, ! - найголовнше - Ух ноетичи! й музичш особливост1, як! вла в!дпов!дали бароков1й естетич! ! <5,;-роковому стилевЬ Таке звертання до античних традиц!й було б русл! тих процес!в, як! почалися в зах1дноевропе£ському театр! ХУ1 ст. 1 тривали а ХУП-ХУ1И ст. 3 ними повиязана барокова ! класицкстська опера. Антична спадщина вшивала й на опорне мистецтво укрйУнськото композитора друго! половши ХУШ ст. Д. Борт ня не ь ко го (опери "Кро-онт", "Алк!д", "Квгнт Фаб!й"). Це пом!тно не т!льки у вибор! античного сюжету, але ! у функциях хору {опера "Алк!д").

Використовуючи музичний чинник у дра1.И, украшськ! авторк, из-видно, спиралися ! на доевгд зах!дносвропейсько! духовно! драш нового !! етапу (ХУ1-ХУП ст.), зокрема, вистав у езуУ'тськпх школах, я.'Лсс було немало в Украшк СзуУтськ! школи надавали особливо вак-

ливу роль театров! як в естетичному, так i рйл!г!йно-католицькому вихованн!, ïXHi вистави в!дзначалися репрезентативн!стю та приваб-лив1стю, 1 для цього поряд з 1ншиш засобами вони використовували музику (сп!в хору, !нструментальну музику, "балет"). Викладач! ук-païiicbKHX закладов, як! писали t ставили драми, розум!ючи роль театру в морально-рел!г!йному вихованн! i у в!дстоюванн! православно! в!ри в умовах нац!онально-рел i ri йного гн!ту, очевидно, намагалися створшати спектака!, як! б не поступалися езу!тським. Як показало наше досл!дження, музичний чинник також був р!зноман!тно представлений ! в!д1гравав важливу роль. Таким чином, укра!нське театрально мистецтво прилучалося до Ticï теч! ï барокового свропейського театру, який розробляв рал!г!йну тематику.

Вивчення шк!льно! драми в контекст! музичного мистецтва дало можлив!сть не т!льки в!днайти частину нотних эапис!в музики драм, але й сгласти хоч приблизив уявлення про ту музику драм, нотн! записи яко! не знайден!, але заф!ксован! словесн! тексти. Така рекон-струкц!я показала, що це були завершен! музичн! номери р!зних вид!в: а декламац!йно-розсп!вною або кантиленною мелодикою, характерною для культово! монод!!; п!сенною (!нод! з декламац!йними олементами) мелодикою, властивою кантовому жанров!, що с переважаючою в драмах, але могли звучати й компоэид!! жанру партесного концерту. Переважа-ла куплетна форма, а деяк! музичн! номери мали дво-, три- або чоти- . ричастинну форму куплетного типу. Версиф!кац!Йн! особливост1 музич-них номер!в драм дають п!дставу для твердження про !х т!сний зв"я-зок з народно-побутовим мистецтвом.

Можна г!потетично твердити про прагнення автор!в драм в окремих сценах, д!ях, а !нод! й у вс!й драм! досягти певно! !нтонац!йно! сдност!, тобто про наявн!сть ознак музично-!нтонац!йно! драматург!!. Про це св!дчить повторн!сть окремих музичнах номер!в у р!зких м!с-цях драми, версиф!кац!йна схок!сть р!зних музичких номер!в у сценах, що дае п!дстави припустити про використання в них однакового або схожого музичного матер!алу, а також 1снування !нтонац!йно! сдност! у I д1! цародно! драли - вертепу.

У використанн! музичного чинника можна пойачити деяку спадкоем-н!сть м!к шкЛльною драмою й укра!нською нац!ональною драматург!сю Нового часу (початку XIX ст.), зокрема, первою такою п"есою I.Kot-ляревського "Наталка-Полтавка", яку в!н назвав оперою. В!дзначена спадкоемн!сть проявится у тому, що п"еси XIX ст., ик ! шк!льна драма, були адузично-драматичним мистецтвом, у якому поеднувалися розмовн! д!алоги з завершенный музичними номерами, де використову-

валися вже в1дом! музичн! зраз ¡да (народа! ntcnt) ado сп!вався ав-торсышй текст "на тон" в!домо!' молоди'. Само музично-драматичн! п"сси з таким використанням музичного матер ¡алу були характерн! для початкового етапу становле!шя не т!лыш укра!нсько! опери ("Наталка Полтавка"), алв й опер !ших слов"янсышх музичних культур. Це спостер!гасмо в рос!йськ!й ком!чн!й onopl друто'1 половнни ОТ ст. (А.Аблес!мов, М.Соколовський та 1н.), у польському (М.Каменськии, Я.Степан!, Ю.Ельснер) ! чеському (Ф.Шкроуп та 1н.) музичних театрах. У (ушв"янських культурах опора виникла значко п!зн!ше, к!ж у зах!д-носвропайськ!й музвд!, 1 Шлтсом мокливо, <до при напкеапн! перших нац!оналыгах опертое твор!в Кх автори спиралися на вже 1снуюч1 тга-доцП шк!льно! драмя як музмчно-драматичного спектаклю. Використо-вуючи характерний для шк!льно! драми принцим cniBy авторського тексту "на тон" в!домо! мелодП, 1.Котляревський звернувся но т!лыси до народно! п1сн!, алв й до традвд1йиого для шк!льноХ драми жанру духовной п!сн! з "Богогласника". Так, в обнову п!сн! Возного "Од юних л!т не знав я лкхЗов!" покладена мелод!я (э незначними зм!наш) духовного канта "С первых весны дней", що ув!йшов у "Богогласник" 1790 р. Про зв"язки "Наталки Полтавки" Г.Котляревського з даякими традиШямя шк!льно! драми може св!дчити й останн!й заключний хор "Начинаймо веселиться", який мае морально-дидактичну фу mail а.

3!ставлення пк!льно!' драми ! духовно! музики, виявлен! в них типолог!чн! сходження показалл сп!льн! тенденц!i розвитку культури перех!дного пер!оду (в!д середш>ов!чно! до новочасно!), що буди по-в"язан! з трансформаШсю духовних жанр1в. Бона зд!йсшовалася в таких напрямках:

Т. Поряд з практично-прикладною, релШйно-виховнога функц!ею

у шк!льн!й драм! й духовн!й музиц1 в!докрвмпюстюя художня функц!я. Це пов"язане з ренссансиою 1 особливо з бароково» естетикою, э П прагненкяи до виразност!, емоц!йного впливу на людину. На це вказу-ють поотичн! особливсст! шк!лыю! драми. У церковному хоровому cni-в!, який був сакральним мистецтвом, тверд!, досягнувши високого профес!йного р)вня, прагнули лскравими музичними заообами благотворно впливати на людину ! викликати в!дпов!дн! емоц(йн! стани. Зал-дики цьому художня фупкц!я хорового- мистецтва вихгдить на перший план. Так! тендашц! зароддувалися в кантяленних мелодЬчх п!знього пласта монод!!', але особливо яскравий вияв знайшли в партесному сп!в!. Ця ж сома тенденц!я спостер1гасться ! ъ духошшх кантах.

2. 1нтенсиф!кац1я зв"язк!в шк1льно! драми ! духовно! иузики 31 св!тським, зокрема, народно-побутовим мистецтьом. 3 цим пов"язана

!нторференц!я релШйного зм!сту з побутовою тематикою в шк!льн!й драм; {сцена весхлля в драм! про 0лекс1я, чалов!ка божого та хн.) 1 використання в Н1й версифIкацх йних особливостей народно"! творчо-ст!. Як св1дчить "Граматика музикальна" М.Дилецького, у кпоц ХУЛ ст., а, можливо, й ранхше, 5снуваяа св!дома установка на використання в духовн!й музиц! св!тсышх мелод1й; ор!снтац!я ке тхльки на вокальн!, але й на !нструментэдьн! жанри.

3. Увиразнення нац! опально!' спеодф!ки у тк!льн!й драм1 1 духовой музиц!. Поряд з еп!гонськими п"есами на зразок польських та за-х1дноевропейських духовних драм, з"являються укра'1'нськ! драми з са-мобутн!ми, нащональними рисами, в яких або своерхдно втхлена рел!~ гхйна тематика (ярмаркова великодня драма "Слово о збуренюэ пекла"), або з"являсться тематика, пов"язана з м!сцевою !стор!сю та нац!о-налышми проблемами життя украхнського народу ("Владимир" Феофана Прокоповича, "Мил!сть Бож!я"). В украУнських драмах виводяться об-рази нацЮнальких герохв - Богдана Хмелыпщького, козака, образ Угсра'хни, спостер!гаеться близьк!сть герохв деяккх м!стер!альних драм до народних ТИП1В (пастухи в "КомедИ на день Рождества Христова" Димитр1я Туптала, персонаж! м!стерГ1 "Слово о збуренню пекла").

Герох !нтермед!й - селяни, школяр1, козаки та !н. взят! з народного побуту ! мають м!сцеве забарвлення. Простежуються впливи народао1 творчост!, помхтн! на образному й лексичному р!внях, зо-крема, й таких популярных у той час !сторичних п!сень та дум ("Милость Божхя"). У книжну украхнську л!тературну мову "серйознох" частики драми включалися елементи народного мовлення, а в !нтермед!ях воно переважало. Нац!онально1' самобутност! надавало шк!льн!й драм! й залучення до нех духовно!' цузики з пом!тними нац!ональними озна-ками.

Украшська духовна музика при опор! на давн! в!зант!йсько-пра-вославнослов"янськ! традац! х ! з використанням досягнень польськоУ та зах!дноевропейськоУ ренесансноУ 1 ранньобароковох духовно!' музи-ки розвивалася в напрямку формувакня нац!ональноУ специф!ки. Про це св1дчить використання елемент!в музичного фольклору, витворення украшськох гхлки культового ыонодичного спхву, а також украхнського стилю партесного концерту, який був розповсюддений украхнськими МЕТХ1ДМИ в РосН та в 1нших слов"янських краУнах. Отже, украхнська культура ХУЛ - першоУ половини ХУШ ст. не т!льки засвоювала.здобут-ки "латинськоУ" культури, але й робила св!й внесок у розвиток баро-ковох свропойсько! культури.

Таке над!онолъна увиразнаиня духовно'); музики сприяло тому, шо зона ставала близькою 1 зрозум!лою прихожанам, завдяки чому прос-тий народ був широко об {знаний з церковними сп!вами. Це шдтаер-джус щоденкик с1р{йського мавдр!внпха Павла Алепського, який. -по-бувавши в УкраУн! в середин! ХУЛ ст., писав, що в коэацьк!й зеш! "люблять нотний сп!в, н!жп! ! солода! мел од! У (очевидно, йаиося яро церковь-! мелодШ, що люди там "знають порядок служб ! церк^в-н! сп!ви" 24.

А, Про оэч«ки трансформад! У духовшк жанр!в ев!дчить поетика льноУ драми та стильов! особлгвост! духовноУ музикг?. Музична система духовноУ !,туз гаси мап "перех!дний" характер. У ц!й систем! заро-джуються ознаки тональноУ гармонП, в!лыю1 пол!фон1У, иласичних форм 1 нового музичного мислення в ц!лому, що остаточно утвердило-ся в украУнському музичному мистецтв! другоУ половини ОТ - початку XIX ст.

Ц!л!сний погляд на во! жанри духовноУ музики ХУЛ - першоУ поло-вини ХУШ ст. показав, що м!ж ними 1снуе певна спадкоемн!сть. Окро-м! новтИ риси в музкчн!й стил!стиц! зароджуються вже в молод!У, ала значно розвинулися : д!стата нову як!сть у партесному сп!в! 1! кантах (при цьому сл!д зважити на те, що р!зш жанри духовноУ кузи-ки фуикщснувата в той сагай {сторичний пер!од, тому нриродно, що м!ж 1шми !снували зв"язки ! вэаемовпливи). Якщо в монод!У ц! лов1-тн! риси в музичн!й стшПстиц! в!дображаыгь тенденц!У, характерна для ренесансного стилю, то в партеених творах ! кантах - для ран-ньобарокового стилю. Естетиц! ж Бароко найб!льше в!дпов!дав парто-сний сп!в. Саш тому типолог1чно сп!льн1 бароков! риси спостор!гп-ються м!ж бароковою шк!льною драмою 1 партесним сп!вом.

Нов!тн! тендеда!'!, як! зародилися в шк1льн!й драм! ! духовн!Й музиц! в другхй половин! ХУЛ - на початку ХУШ ст., евгдчать про те, що в украУнськ!й культур! в!дбувалося становления нац!онального т~ стецтва Нового часу.

Таким чином, шк!льна драма, яка виставлялься з учбовкх закладах, де навчали поетичного, малярського, музичного мистецтва, була ун!кальним явищем в украУнськ!й культур! епохи Бароко. Бона синто» зувала р!зн! види мистецтва, вэаемод!яла э ними 1 впливала на Ух розвиток.

24 АлеппсклЙ П. Путешествие Антиохкйского патриарха Макария в Россию в половине ХУЛ в. - М., 1С97. - Вып. 2. - С. 2, 165-166.

Основн! положения дисертацП воображено в таких публ!кац!ях:

1. Укра'1'нська шк!льна драма I духовна музика ХУЛ - nepaioï поло-вини ХУШ ст. - Вид-во 1нституту укр. археограф!!.- К., I993.-Ii.75 а.

2. До питания про укра1'нсько-папьськ! музичн! зв"язки ХУ1-

ХУП ст.^ Укра1'нське музикознавство.- Вип.6.- К., 1971. - C.I0I-II0.

3. Болгарский распев на Украине в конце ХУ1-ХУП вв./У Българско музикознание.- Год.6.- Kh.ï.- София, 1982. - С. I29-I4I.

4. Найдавшш! музичн1 пам"ятки/'1овтень.- Г984.- * 5.- С. 127.

5. 1стор!я yKpaïHCbKoï дожовтнево'! музики: Програма-конспект для музичних вузхв УРСР. - К., 1985. - 5 арк.

6. Болгарский напев в манявских рукописях ХУП-ХУШ вв.//Единение народов - единение культур (Украинско-болгарские культурные связи).-К., 1987. - С. 37-60.

7. Музыкальный театр на Украине и формирование национальной музыкальной культуры в дооктябрьский период.- Гос.респ. б-ка УССР.-К., 1986.- Ï арк.

8. ПаьГятки укра'гнсько'! музичноУ культури ХУП-ХУШ ст.//Археогр. ком!с1я АН УРСР. Тези доп.- К., 1988. - С. Г83-184.

9. До характеристики особливостей музики в "Наталц! Полтавц!" 1.П.Котляревського//Творч!сть ЬКотляревського в контекст! сучасно! ф1лологП.- К., 1990. - С. 162—171 -

10. Проблема зв"язку мистецтв в укра!'кськ!й художн!й культур! ХУЛ - nepmoï половина ХУШ ст.//3 lCTOpiï укра1'нськоУ музично! культури.- К., 1991. - С. 37-46.

11. До питания про осойливост! музики укра'!нсько'! шк!льно! дра-ми ХУЛ - nepmoï половили ХУШ ст. Л'УкраУнське барокко та европейсь-кий контекст. - К., 1991. - С. 225-229.

Г2. Античн! традицй' в утфаГнському музично-театральному мистецтв! ХУЛ - ХУШ ст.>СВ!сник М!кнародно! асоц!ацП укра!н!ст!в. -1991. - » 3. - С. 10-17.

13. "Музика - сад ут !хи"//Культура ! життя. - 13.УП.1992.- 0,4 а.

14. До питаняз про синтез мистецтв в укра!'нському барокко (Роль музики в шк1льн1й драм!)//УкраУнське барокко. - К., 1993,- С. 251257.

15. 1стор!я украУнсько"! музики в!д найдавн!ших час!в до початку XX ст.: Програма-конспект ! методачн: матер!али для музичних вуз!в Укра'пш.- Навчально-метод. каб1нет учбових заклад!в мистецтва М!н. культури Украг'ни.- К., 1993. - 4 арк.

16. Де/ис1 зв"язки укра!нсько! шк!льно! драми з культовою г!м-нограф1ею // Рукописна та юшжкова спадщина Укра!яи.- К.: Влд-во ¡нституту укра!нсько! археограф!!, 1993.- Виц. 2.- С.42-48 (п!дп, до друку).

17. Тур1йсышй Грмолой початку ХУЛ ст. - стародавня пам"ятка церковного сп!ву на УкраIи}//Там же,- С. 16-23 (у сп!вавторотв!

з Л.Л.ДуСров!нсю).

18. Укра!нська шк!льна драма t духовнв музика ХУД-ХУШ ст.//Свро-пейоьке В* дрсдхення та укра!ноька л1тература Х1У-ХУШ ст. - К., 1993. - С. 194-214.

Шпписамо ао аруну 2S.io.g5. формп 60хЬ4 1/16 Ум. прук. «рк. 1.66 Обл. вил. »рк. 2.0 Тираж 100 . Зам. 7^2 1993 р. Беэилгтииы

ПолН'раФ. д-ия Iи-ту 1стор11 УкраЫн АН Укр»1ни КШв-1, Груте»сккого. 4'