автореферат диссертации по филологии, специальность ВАК РФ 10.02.04
диссертация на тему: Архаизмы и историзмы в строении фразеологических единиц современного немецкого языка

Полный текст автореферата диссертации по теме "Архаизмы и историзмы в строении фразеологических единиц современного немецкого языка"

'"сЗр КИЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ <У

На правах руаотшсд

ВОЛЧЕНКО Ірина Миколаївна

' АРХАЇЗМИ ТА ІСТОРИЗМИ У СКЛАДІ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ СУЧАСНОЇ" НЕНЕЦЬКОЇ МОВИ ‘

Спеціальність 10 02.04 - гериенсыз копії

Апторафорат дисертації кз здобуття вченого ступеня к&ндидмта філологічних наук

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана' на кафедрі німецької філології Київського

А. _

державного лінгвістичного 311 /¿ротату.

Науковий керівник кандидат філологічних паук, професор О. П. Пророчвнко. Офіційні опоненти: доктор філологічних щук, професор Л. Ф. Омвлькяасо;

кандидат філологічних, шук, доцзнт Л.Ф.Боидареыха.

Провідна установа: Черішзецький державний уніаерсзггсг ш. О.Федьковачя

Захист відбудеться " И " тНмбнЯ 1995 реву о 40 годвві вг «издвтгі спеціалізовавдії вченої рада К 113.14.01 во пдакуягяевша вченого ступгп: кяидидяга наук у Кшвсьяоцу держагооау лдятветичшму уяісерсщехі (252150, ц.КшП

З дисертадрдп можна аиаяпмтвея в йаугоаа біблЬтцз уфдшяу. Автореферат ровкАгвва * ’ ’• ■ 1395 р.

Вчешш секретар ешціалігошшої вченої рада

Вивчення фразеології як підсистеми мова передбачав поглиблену розробку як загальних, так І спеціальних питань, зокрема проблеми динаміки фразеологічних одиниць (ФО). Вивчення мови як суспільного явища та ОСНОВНИХ властивостей МОВНИХ ЗМІН е вивченням онтологічної сутності мови, * такса форм 3 Існування і її суттєвих ознак. Отже, роавиток та динаміка як універсальні властивості матерії і як загальний принцип, гккй е основою пояснення як пізнавші, так і історії суспільства, визначають «пуалкгост» обраної теми дксер-тдШного досгіджятя.

Звернення до, динамічних явищ у «рері німецької фразеології видається такса актуальним у аа’яаку а тим, що ФО заповнюють лакуни у лексичній системі vsom, ява на в змозі забезпечити номінацію пізнаних людиною нових сторін об*енп£знм діГїаіості, тобто, фразеологія - це та ішя^па, s яеЙ крййпзззтьез сгасгіЬдЯ csærnsa 3 дсзегка.

Більше тої ФО Еаступгят» часто одітими позначеннями предметів, тощо. Яюзо й» врахувати тг, що "„лама найменування - це не лише гро^ес і. .значення денотата^ але і процес пізнати” (Степанова, Хельбіг), то тема дгїеер~>!$Ьюго лослідаепня вндаетьса такоя актуальною.

Осгаииа сетз дослідження полсггз у вивченні мовного динамізму на «лтгріалі ФО lîiitïij^uoï коза а і.ом;іояегігамн "арзаЬм" та "історизм", тобто з лзизгашмнодншяуши, сідкснутоді <<а пгртферїіо мепного укштку. .

Щоб доспгпі мету дсх^адженна в роботі поставлено конкретні

E5SД=23а-

- >шентаризузатч ,га аістематнауватн фактичний матеріал з погляду і їлопезтаа, структурних та семантичних оссблнзос- і;

- aV :уівати ролі і місце архаїзмів та історизмів в лехеичній œcrcad-ї.кзг.ц як пркпттовг рігіпг шшггь a тгхо» npsrrtpiî їх ідеіпнфікаир;

« Естансззпи та сі-лса.и сухість прспесу »яхахацу» та ігтертсгщї лйззкніа сди-гар» (псипшеагіз ФО);

' - биевшн та описати явища екстра- та іщралшшспгсшго зарактеру,

cá спричинили процес архаїаацї» та історизацЗ лехсичних одиниць (компшагоа

ФО) І ФО;

- обі-рузпувата структурно-діщлмічгпш posærnst ¿зхдідоуБакзї çpasco-TdiaTîrcioI їздсксгскн іпіїгцької Çpascaaoriî, Езггматахы сгіутріш^З

Їі С!ЇІГ>ТП£М И ДігціГіпімКІЇ) *

• . - прздстгкгої ' кшгкф&гцЬа дослідaysrss: ккзигхсгз* ьюгннг

; ха^узз: тсиэтнчпу, кдугалкіу, струї лурго-сги^глкч;:^, дс;;£;:ко-граиапкцу;

ї .

, - еіістгпі слгсіхі^зсті ¿Gcj&ysjssjns;

U0ДОШХ ВДИШ^Ь.

' ' Г.І’гтсдадсгі^гіз баеко досаІдехппз с pc^jiisin «asi с:

сз"іоль::ого csiiga і ш ігазйадіїгї ji.’cssi угггалаакегаго ьгамсзгг,

НдЗІЯД?ії ЦІпігин^ГД ДОйЛУ^“»* чГ7їіЗ G! хіу*** І*1Д00р£иІіС2£Ш2 ТП2

пргапргп cc^âuoî прарадл ipsa, nra'c^usiâ, a сс^сго бону, s іхздсгш^?, s другого - s cS'csnsuca tíüascno і Qratocicoiî едрса -xasxssy спЬадкгагаккгп»; opsqijsi Іггарда^зу;. ирхц&а pszydhzzs ыеза an знаряддя taziunun.

Oouszl с^їсд? дайідаизка Мєгодиа дослідшаїщ] сшітлагтьса ааздаїшгм, иатгрізлсм. сярамевавіепо робота і csarni исгплгзкиай хэргхтср. Коіііфсгпазхі истодаа ліагБІстичцсго аналізу стал::: катод корйлгціі ігаиио то соціальша сизщ; игтод фразеологічної їдггпкфі;^“ O.B.Kyí£;iú¡ легхикографічцш іоетд; ьштод ксипкісяпшго, шатсйстологічного еналігіз.

Мамрізлса для дослідження служать 600 кинацькні ФО, отртшшх методові суцЦдай вабірхи із фразаалогічкгзх та тяушчшв слошаша, a -natos $акіагрг$ічшз5 матеріал із худаашьо» літератури, що ілліоструе фуикцимутагаа досаідгоузазв: югкзх сідішнць у «sed. '

Hajsscsa вдюзаа ерчіі ек2еіке2їь£Я *ка, со:

. ^дК&чіумят^гя |anffftapHaajÿa та тч^чиярдтаа^я ФО Я BSUnCSSSinSílU "аргаїга" та "ісгоригГ;

- икра» робиться спроба угагалыдаючого дослідження тмгцьхнг деаіауалізсваинх ФО я вразувашда* днпакічного еазгзпу;

- опёрта шшпзиггься щепі агкшомірпосп процесу архаїаацД та

їсгорягапД лексичних однтпр» (кгагиспеигів ФО), я такон власна ФО а Ергаупаннт корглядд між елжгзтамя cctÿaxbiioî структури та елилеитамі ксаи;. ■

- сперли ветдаяшояяьса рігнтетшїгі мала процеси, які характеризують аетріфіку дппгяокп та внутрішній мвсанікя структурно-æxz.vzz'sra рс=ггяу ФО з ке^пспгптгаа "арааїяа" та "іеторжм";

. - csrsssa’sosteca ntnia галеитсга сіруїпурда-динамічного та

історія» - сс£2гегг:сто pcrrrrrey лосудгауказа кспша адіяп-щь під сллгшап etcTpa- та іігтр^ліітгісі"'гпа

- сгтргз a repjjsîâcrnÿ гдакзпоетеся гиаліз спгцнфкпггх oc9<ûss9crri Г*^пт^'2лй;с”;’"г2. ФО - скшалігупгпп про гаддалспі у і греггкН Г2,'Д гейта, о шіггї кгрглдугпгаеіі (рос. пергкещагквспі; тертії

4*>fc=r£î).

гтгтгт рсЗгет сздгтгз о тему, г;о в піл етгрхз глЕіапсзтьсп ггілілгаая errrrsa ¿осгіягегзя ФО я ксгятопгітсгі "архгїгм" та "íctojíct" а cpazjnæns* спг;:^~з та стутр!ггзлго геаагіалу Ісгоа-п»-еггияіг^їго pssrarsy, сэ саїйбяез та /рпкгсзо сггза ткргггтг-і гро «^угггатйргі пуггуга та про кї=±2і nsfejjS у сйгрі

* *" “** \

Пр^ггггта rÿràsrra дяегртааЗ палстЕЗ œpnr sa eos y iit=ísn®pnsegjí 4t cssmsrrass^î unsnern tiarepiiny, gssS Koasna Епеоряедаи y фйгастргфй. Результата дослідкктг”! кезуп» ваюрнстЕгусмаса о тос^згпггп« курсах а кгЕкакяії. a спадорегх а фрзгзолагії, пря Езпггггза лпплагтпх та курсокп звіт, а тасояі у претгиф гавмадакня нвгвдаюі йога.

Особтгасго прїкттгчното лгатакя кзбуваз atoamos ФО s аскжитсяг 'арміям* те. "історики", кренкаиидава ешяат яаото иим iw

корисніш при укладанні учбових посібників а німецька мови і, дакрет, ш історії німецької мава. Результати дослідження поглиблюють наші знання щодо національно - культурних та історичних особливостей німецької ігози.

Аирс&ацк робота. Основні теоретичні твердження і результати дослідження відображено в публікаціях і спродаванні у доповідях ш ваукоао -теорештах кшодк вчсикз, сргкйгсЕзгиа Ккаигді

Бгдшярввш шститутш» ізазямккд ігоз у 1992 ргзі ("Реалізація кознпх

, одиниць іргігатичаої та лгяавео - фргззалліззз» сеескзі - гсрюзеганх та

і. і ■ .

ро&шісмаїх пса”), у 1995 ро© ("Сс^ипкхо - етадняк^ш будова тахту та іфункціоаукшня ріали» іуктх рЗзща"), е тазова* у црсьщщ} ютаадавгіз вімавької иосл у Псрсяслаз - Хкоткцьжщу падмішічааму ікеїзлугі.

- Оеісггз иаміваваа, хгі првшкдгаіхїйз до сдакяу: •

■: і. НкісцкЗ ФО я ехияЬаатоа "д/плвдГ із *їстсрх£і" сгззюкгв»

иог;:і ■ рі=ггЗ стйуазурючгесязааа срг^і^І та сгпссі Ь

дааяаіггао-езті^^тй^зя спіл&згяі, утадекзет • в .<згсгк£і сіас^гй

£рсзго*вгі» свосрІДЕу фрггет^кзгахгїну гдїзу.

‘ '. X Ссогру£±яа О^^-'ісгігсчцз груйз сиг^іїігтіга

-■ к=ян4ска .о сйдсд ©О срї.2Ї;:±ї та ісхорідайа, са ска.'яузд» ра\>

■<у?і»лнхьіч^*сго і г ~ іт■ ~'.»*■~ір»<~іц> <уі; -»*х*'їт*.ї-*> тга ^

ФО В ІЗЛЖ^у. " -

3. Г.т-.-:г-т-.-~і каккааяа "ср^Л^і" та "істср^-л" іедляхт ©О пдіспгігта сзї^иігуїХїга яра у «^п і сргсізсі гг^, тобто, т.зть

га кгргійцуЕсіігпо (ргс. сгр£і£££^зс=4.)), са /.оігочіс дііїЛі,

кїжеіі і;2 л;и^г с^у-_ул,.гат;з у сс£і зсг=> &кхід пкісргг^іх п—:алЬь, ш і сгргдавапі Сого у епі«ІЗ £лрз4 кігтуї^зі пкоиііз^і изиіізї шиь::г=іі.

■ 4. Сц$айіппігпг?5;3 іїжйл. до іггхрпрскщЗ ксаЕгг ^сктЬ, о

урадташи «Ехесзгх» із простсргі^го ш.'Хінпуіз пра е^іяя^п ерізїїііз ті *- істсри^із дгг г^гзу ьадагкш кпрг.\т,£:о і-ііи сс^^лк—І сій'^З'Р1

„ .ТИ СА£*иС*іаіі^йійі КмІ«г]>

5. Армїзлгл та історизми, ка птраляля фушаг|сііглкіу сгяуалкзсп» і

пгребусзють на периферії слскпежзого сгладу г.:сап, npo,”o2:ayioti> иігпп у

сіслел ФО, itKfopigio'ci про нгаїяуальїпсга ог:ичусг::его (грггїгм) та

і . пгаїяуальїггть огкаяшзчого (ігкр":м). ■

6. Дкпзїйзії, ЯХ ОДІМ 3 С:ГГОАСПЧ!Е£Х ШїДСГЕОСТЄІІ T'CZZl, 22-pî'rrCp:i2J’G

дослгдиукгну фраїсо-тегиіїїчіїу групу, і дозволяє еїяпігпі щз і:з дсслідхгегз струїпурпо-сеїготїРзй та Çyrcajo’.ïaiüd плісг.^оспі її складова, тобто ФО а

« о и «• п 4

. ксг.гпспеїгп^лї ерзеаігм та історіям . •

7. ЕЕодкярГапві харетгер рссигпсу фрагеа\сгЬ:.пз-гр:иЬг.гіз (79,2%)

та . çp^ü^oifcî-Éa-icTopiciÉj (20,8%) тсрглстьсд сснсп'.пи. сспсэтЬ иya. r:orгялгг.стнгі riTsris: cs'':irrrrr::cro, сіруіаур:о-се??:агпгс:его i лг:±ііч::сго.

Псрпл з 7v"i f"i riLT”:,-''::'3 ссеЗлгггу ceí^rnrr^ сталіста, "tí r"?::r.!"siT:C.i '

їм гри:олсзі~о:о іііферт.гмркз - і::фср:ї"г;~а про чіссгу г.г?р:арк:^гта ітагіх елгг:с:ггЬ, про їх «хсблізгй гапсс:: з 'пссгї.

„» 0. Доглідгїус-гл turn'd скумуліоаль tí:ío:s г-р"Т::ог::гзтп-Л С~л, ггз’іі ло;~а.'"з гл‘Г;с:ггпі к^іупсоть культурки; істсрїгппи, кгїуекзльпо-грз.’;:гт:"г.7г: r::r?:rгсГі ігссГл кг.ггур~сГ г.:ог:ї. '

’ . 0;^тп7^-ї гсСзтп. Дт:серт:піл сгвддівться із сстулу, трьох. рсзДгіз,

ігідгуг.кБ, СІблїсгргфП, додгпсу. Робота г.пстать тг::е:я псрзл::; с:сргг:п:гз та ло::с:п:сгрд^;:пппг п

У r.TTTs проломаться ::rx,r..z;.c7V’¿:\ та tzz~t.zynp:cq’:zr:i ^га’ідггсі.тт'т, с_гр;~ггсп}'стгг^з п::б:р тс: "і дгіссртснД та її еяуадкііггь, с:сі:г”стї:сп. і'зта ті /трсліл:::с,:п:я, розїср-.к.ізт&сл іпупспз

тсоргпгггз г*~.'”гг:а pcSom. Ha г£п:ст кя:гсс::о гісЬ.і

■пггрл:г‘с:п>, cd ст.ти’та із гт.іг^у л-—■ '

ЗТ'-"т.”;Гї р;г”,ід ncpysijs сяангл, 1733 стзсузться пробляг.ггі kcsieîx jrta с сдіясіо э г^птра-таггз грсЗлгч у г"гог::;~*іл nayrj, сгі'злпз супйсга прс”ку r.pssbrnÿï та істор:і:~п,3 /.rrtcrnnn e.cnrjrrjj д грагулжкгл с;стрі- та :rrrpa.v!::~:cT:rrr;r: 'сгііпп-іл, с:глсз.таз ра.”.ъ і tdcri гргзЬ'.кі та icroprtsr.dti -у

сучаскш иысцькш мові, аналігуе складшсть, багатогранність досліджуваних иааша категорій, а прзхувашши ¿тшгїчиого аспсіяу mí (шючувгното, так і означуючого.

V

Одшси з осиошпіх тсоргтачипх пергдумоз ргфержаяої дисертації є разуиЬжя иоаи як соціального явища, ям перебував у посгійноку русі (/рщвдщї), вжкк ші розуміємо як пашияьишіавш атрибут, гдеіб існупаїпщ ттерїї і виш ожоїшоз всі процеси, яга відбуваються у природі і cyaÚAtcraL' Ьіхага іі:ліуч:і, руг. - ца suíim jkíksaí, 6jv>-síi шаккэди кгкріальїшз: еб’єіпіз ! переїла к станіз. В сбаяіїЕіцД діТхскосгі по iaçe иатсрії без ßyzy, так саіїо ск ко ісиус pysy без itc.icpT. Руг шггсрЯ ейгашташ:, а будь-який шкЗі іддїіосізїГ: і селйо со5кэ одпзі із ьггіияпта руху.

■. Рух сї£Слго2 cd фэрш: рожювтку ттгрЗ, ¿sai ішлгв ообсяо

SiHEKCidpiQ', необоротну Cïpÿï ггуріїу СКСТСМ, І"0 ьаз пскіу

сгірлисвсїласть, *гка с рішшдіїочах» гэдуки складакио рЬ:сзі с:дтр:^:іІі ' ■кадкщЗ к&я, що еіоїакекзіь Ь емкшіз руху с;сїі£2і і taziÈzasu. указ.

. Стосг^кз ¿o ucki іізяяіа Есисгяіусатл, çp в di ¿¿зть kí cigrpLs.n

lEEKsrÿî ргашгпгу, tss i zcsékií, екі прпзз.'х.тгь "пи «si кша ncpsisops»,

- * - - • < . . . »

£С^рГ.Т> i п і ДО fipiaul«*»! JJ !«GpIa2 о,7ЯДЦ> 1 Э о а*г>СЛ (p-Xi

£зрі^^ц pccærncy s грагушзз^л нтет:ум сзд^і і.™;;. .

Бві^іОХЇСЬ І«Д С^^і*-Слїу S ПиСіуЛмІмЗ СуЧ2м>0] ЛмиТШСЇхГьм/І L^VtwI про

та, що буд>-£ца çop^ бугш пр^рдди нзі суепаьегаа вдоу^зт^ся у егздаг-гзеп

іаОСіш іиОмЛ і гштюдії'і'р с»сс сздоирмммі*««! у їмСмЛ) £Оі»рм>кі» в її >*<^*>ду

с:;лад, ьгл исгіскпусію, прс^сс çjxzzmzy сдд£:ет&зазго ездаду» ис^:і

ЗімpfÉa*1£píI«y¿ll<nC3 'Т ^ЗшіеСІГЧЇаІіІЖ С«к<н^«мПі*3( ’і (мч

сдд.;дпа сіісяс^і lzz.4z£¿:q pzr.vr*z£.:3?zscn егяхом псрсігорггпя crzpzro iizzzTfïTQ і^ггсріглу. rîcssa за игли слЬ ¿yo слсз^сгалуч^зі кг прзадхїь

релте^его скр;гх íp2^±3. E^nsjj^ss ¡p&ro в сдгід ■часс^ІЛі.

¿Діь*»С£>ушtJ Câlù^il S|УиімГ¿STtTÜIiCli ..ТІ—b2S»MiS CZIpí**»*«***»»»!

cxzry t¡pzr2~:í3 (шлгрипз al¿) та tocp^ls.

. Серед архаїзмів ми виділяємо такі групи: І. Лексичні, які включають:

а)власке-лексичні; б)лексико-слоаоггв!ркі; п)леїаико-фонвшчш; г)лекснко-семаїпичні; д)л£Ксико-сшпаксичні. II. Граматичні, які екаючи оть: а)власав-граматичні; б)морфолсп<пй, тобто такі, морфологічна будова яких містить у "закам’янілій" формі елемента попередніх етапів розвитку мова..

• Аналіз процесу архаїзації передбачав більш детально ознайомлення з архаїзмом як особливою лінгвістичною категорією. Головним аспектом вивчення категорії архаїзму е хронолого-історичіши, який дозволяв кваліфікувати хронологічну інформацію архаїзмів ях інформацію про історію розвитку моей, тобто, інформацію про неактуальність позтчувзпот (форми слша). Ми визнаємо категорію арзаЬма як динамічне мовне явища універсального характеру, inte cr.p:¿2.tasTbca носіями мова kr вастаріле, спшспгся аагомг, '. завдяки своїй протастапляїскггі кеГггралышм мовним елементам. Головні ознака арх&Ізма предстазлеза тих:о формулою

А~ С ♦ {t, о ), де А - арзаЬм (ar<fcfan)î . •

С - фіксозанісП) Інформації про категорію у свідомості носіїв мови (conscience); t,0- маркер "час”, у ретроспеяпсшму гначадгі (lime, oíd).

' Історизми б продуктом взаємодії погамоаівіх та иошссг. чиїпшхіа розпитку лексисі. Внзі'ачаю'Єі лііггаїсшчгіу супйсть історнзиіз, ми підкргслюбмо, що Ьс хронологічна Інформація псз'аззна з означуваїшм лекагспсї c'!3:rrÿ, тобто з tcropîcro p~:":m:y фгільспгі.

Прспег epxahajpî та іетормззції торкається из лнаю окремих сліз, ала і сгізгосполу'іс:», гсгретз, стііііаа словоспслучгпь, тобто фразеологічній ОДИТПЇТр, .'П'І 2ар5їгТЄр553уЯїІЇ!СЯ ссоблпсоз) стшкісго, що констатується гр:тг_’.^і!!0!з - П грсполсгї'п’с’о i::çcp”~nîc:a, тау пр:гг:кжт» грзаЬмп та історизми йп wprsæsi гхглйЕйгга. ,

У zpjTcir? gsaÉJ&t nrætfi oaa^ssstxn з ¿rox nzctizt, кптегтъся cîqrr^ba днпамЬ:! ФО - як ссс6лівг.еї izczzzzi вшзаз у иторіаксй фукапТ-

"ігарсчежа"; плтаїаія срзгйащїї та історіигащу ФО яіс одіш я показників &шехцаі фразеологічного ссшду гвмецрхаї ігспл; фразеологічна иокінаціа та сисцпфіка сегизггикн дослідаїугакіх коивн гншаа, що її спричиняють ар2зїзі,іи та історагїзі; пропонується комплексна та всебічна класифікація

І £2сзяуалко=2я:а. ФО (тагапічна, саугальпа, сгрукгурно-чхьиігпгтаа, лекеггко-

і . - >

: rpsiznzibiza).

ФО сучасної i±l:c:^:;g3 ugzzi в ту дал^у епа^у, кш

'ш '~т‘— \ті..^м^ітттт. д ^•>|'* ~- дл _ s t.. t ,¿ і і м**.Х«аСЯ ІмСь » ■ »рц i t.tji'O £0 tü Сґгр lu іТіічі"0 і ИД

прздгсгасго до с5рсс::гго. У о'сцу s E¡sa у <укжЗ Çp^scoAsrfî кїш^гпз, d ' тк! чл імкГ: tip, гдабрс^гсініз Kcscprjrania і^гуліх ч^сіз, хскрсіпі, у ©О с

£рпЛїм»І Т%2 іСґ*0£ІІл»**Ї £**^ДДиіЬ E*¿Cwí^í2^«iiCI2*I3 ^Z«-wZl і*£ЇЮІь¿м2

еусгікліого Е^гпл tii^rruisro гарзду, ñora к^ітаї та ccsdâ кїггез. Ці иггк^д іиішл^хп сзіїиіЬуіоїь про садд^лспі у чгсі і у преггері наді, дрСсжозка cpiiàçrysEndcnj a ollero ч^сс^аго LirJpy в fcisziT;: j-ia nicht ebi V/cccsr rdchca íáárcn-tbf слісг j-Ез ctchca; bei j-n ia der linida c‘„icn « bei j-m Schidia hakca; KllcLca p^îzca; eiheezi: VcrfcsJüsj.

- Ї^УЛГ.*»**^.*^!'.-!*? pCTlIr^Hl іСГЇОрЛІ pwjEiluy I -J..-^.' -01 S'.--1( L*rfl

тр;і rpyici ©О; 1 ФО, cd cszsua у tnsiy-d спої:і i cd побутують у

CZ.iiId Р-^С-тТ?’СЛц*дчі»»СмС*««У Х~Т>—£.1 С^ье****е0ї £4^**'-ч»л«-«ыа31 См»<»«7)

Kerb fcdxmiEsj; ¿із çcit oJ Lzlr-г KuhLsul.

2. ФО, cd еп^ікі у г~-г/Л і cd r.ùüyryursi у nicizu:c;.:y CAGwi¿i*ii.Gi2C£.iiy L:j;^d сучаскої піігсг^сд г.~и;:. Вс:-і уис Еггад-т» с2о к с:^ашиі Ь yjiiimg“ Вс^'ілсг Zfcnscr; Не]’ ¿¿h ¿cr Hsicr! Sdlcns TccLicr; j-s? tzhiz Hüiïehlidt Kichca. - '

■ 3. ФО-іхадсгс^а, xsd с::=зеа, y cpaâ£Ti сіі:сг^£Гі ііссі: (w EhU

ІГ\>СІ~Д ПмоиСЛ* '

Дсслі^тг^іі inZZ2 ixzwzi'jzâ izzzzú ¡zxzzí (zzz^s&ïzszzû ФО) g-.-rrr:» «^scsAcrtea ziizpjzzzz, rpzzzzæïzu. і^ітсгсрП -ка nccsITL«£i с~сд

компонентів, який відображається за традицією І який втратив свою семантичну самостійність у процесі історичного розвитку.

Архаїзація та історизація ФО обумовлюється як внутрішніми, так і аовнішними чинниками. До першої групи чинників ми зараховуємо:

1) втрачення експресивності ФО, а, значить, її функціональної значущості: unter j-m atzen - відставати від кого-н.; etv. tritt klar zu Tage - що-н. дуже чітко виявляться;

2) втрату актуальності ФО у зв'язку із змінами у суспільстві, а також у зв'язку із зміною нових сприймань: alt wie Methusalem; .

• 3) вихід із лексичного складу слова - компонента ФО: Schildwache

stehen - auf Posten stehen mit dem Schild in der Hand;Haarbeutel haben;

4) втрату ФО одного або декількох лексико - семантичних варіантів ' (ЛСВ), на основі яких утворювалася цілісна ФО: vor das heiße Brett kommen -vor Gericht kommen. Слово "Brett" втратило ЛСВ "суд"; -

5) втрату внутрішньої форми ФО «бо послаблення актуальності

відповідного явища суспільного життя, який ліг в1 основу внутрішньої форіпі: Hunde tragen / fuhren; alle neune! .

До другої групи чинників ми зараховуємо:

. 1) старіння або повне зникнення предметів або явпщ реальної дійсності, які спричинили появу ФО: auf die Torture schrauben - піддавати кого-и. катуванню; j-n in den Stock legen ~ одяглі на кого-н. колодки;

■ • ■ 2) старі: шя відповідних понять: Er ict ein wahrer Schinderhannss; nach dem Tabulator. • . ! ' •

Отже, еволюційний характер розвитку фразеології гачіпае yd аспект ФО: семантичний, струкіурно-сіштаксичний та лексичний. Ця рухливість як форми, так і вмісту ФО - специфічна риса досліджуваних фразеологізми німецької мови. Сталість являє собою підносну величину, рухливість, динаміка-постінну, історично та комунікативно обумовлену.

Фразеологічна номінація як одна із сфер мовної номінації покликана образно, експресивно, ємоірино або оцінно представити якийсь фрагмент реальної дійсності, використовуючи для цієї мети відносно сталі репродуктивні мовні знаки ускладненої семантики з частковим або повним переосмисленням їх компонентного складу. В способі репрезентації цих фрагментів вирішальну роль відіграє семантика ковша одиниць, зокрема, ФО а компонентом "архаїзм” та "історизм" . _

Вивчення та аналіз семантики підібраного корпусу ФО ' доззаляє згрупувати могиі одиниці в такі тематичні групи, в ских чітко простукується тісний взаємозв'язок мови та історії народу: -

І. ФО, що ЕІдображукпь інтсрпсрсоїтьні стосунки та характер людини: j«d -ist nicht von Stroh; j-d hat ein Schelmcnbein im Knie; unter den Pantoffel kommen / geraten; - ' ...

, II. ФО, що відображують соціальио-побутопі та професійні стосунки: bei j-m in dcrKresdc etehen; j-m einen Ruffel erteilen;

Ш. ФО, що відображують конкретні етапи розвитку иауки: Fraktur reden; am Ende «eines L&tdna cdn;

' IV. ФО, qjo відображують гвихаї та спосіб жаптя німецького народу: die vier Wände brach reim; einen Kerb bekommen;

V. ФО, що відображують культурно-історігчиу специфіку, зокрема,

предмети одягу: unter die Haube kommen; ,

VI. ФО, що відображують соціальні сгосуіпж auf den Esel setzen; in die Bruche nehmen;

VII. ФО, що псе’свані я історичними подіями: dieZeit des großen Sterbens; die Taktik der verbrannten Eide;

VIII. Фраишдгівв-ІЯІішияе fterbliche Hülle; «таз wie Hiob;

DC Фразссимогівш'міфолсгшш та ФО s пропріаліятм квшаисіптіс1 dn getreuer Eckart; Frau Holle macht ihr Bett; .

. X. Фратеологіжн-поеівдяді: Bfijds' in Apoll;

XI. ФО, що відображують розвиток військової справи у Німеччині: den Degen fuhren; j-n über die Klinge springen lassen;

.XII. ФО, njo мають у своєму складі архаїчні назви' грошових

■ одиниць, мір ваги та довжини: nicht für einen Dreier; meilenweit sehen. '

. Каузальна класифікація досліджуваних мовних одиниць дозволяє

констатувати наявність у Із. компонентному складі: '

а) плісие-лшссгсні архаїзми (61%): Hinz und Kunz; mit Kind und Kegel;

б) лесажо-сгмзнтичні архаївми (8.8%): kein Bein in etw. Enden; j-n aus der

Nuß heben; ' • '

п) лекснко-фсигязчя} архаїзгні (1.4%); weder aut noch naut haben; •

г) грзматачиі архаїзми (8%): ganz des Geiers auf. etw, sein; nicht dergieichen hm;

■ I ■ '

д) ФО-історизші (20.8%): peinliches Gericht; j-n zum Ritter schlagen.

В струшурпо-семаїтгаїслу плгіа підібрані комплекап inxsd одгапгці підрозділяються на дві групи: . ‘.

' І. Ядром корпусу підібраних ФО е фразеологічні єдності -

сетгаїгпгаю неподільні мовні однншр, tatі є внраяеннгм єдиного ідгпгвосагаго гігачення - обрз&ю-пгрезгоского: Kipper und Wipper; binden und losen; wie der Halm auf dem Dache. '

Ці ФО мт більш складну семантичну структуру у порівнянні а іншими типами фрагеологшміа. .

2. Стійкі фрази входять до складу Другої групи деактуаліаованих фразвалогівшз. Ці ФО характеризують або оцінюють попередній контекст. Оцінка моае бути шппкившо /Das hat dir dein guter Engel gegeben/, негативною /Das ist vor Übel/ чи зневажливо» /So fragt man einen Bauer ans/. r„

Структурі таккх ФО дуже різноманітна. Тут какгть місце всі три тяли простих речень, ех то: розповідні /Das geht (noch) über des Bohnen -

lied/, запитальні /Du hast wohl lange nicht mehr Karbol gerochen?/ та окличні /Angenehmes Flohbeißen!/. ' . .

Поряд я простими реченнями, знайдено декілька складних, налр.: Wenn es drauf kommt... ^ Застарілі ФО у формі вигукових речень також відносяться до другої групи: МахЦ und Joseph! Liebe Götter!, а також крилаті, слова /Auge um Auge, Zahn um Zahn/ та приказки fi прислів'я /Wer sich grün macht, den (ressen die Ziegen/. -

3. Серед досліджуваних фразеологізмів не встановлено ФО тшіу фразеологічних сполучень згідно з традиційною класифікацією.,

Найбільш продуктовими структурно-семантичними типами ФО з архаїчними компонентами є:

L

П.

Ш.

IV.

V.

VI.

vn.

vm.

IX.

X. XI/

Afc+Sn.

. - Ргоп.

Pnip. Adj. - S-

- • - Part

V. + Konj. + V. .

Adj. + Konj. + Adv. ,

. V. + Koaj. + S.

(Vcrgleiebegiiippe bsw; - Satz)

Adj. + Konj. + S. •

(Verjjldchsgrappi) ■

[Prap.] + S[obI] + Konj. + S[obL], mit Kind und Kegel; [Prap.] + S. '+ V.

Adv. + V.

: pcinEclier Prozeß;

: mit offenem Viaei;

Schinden crlmK^n- ■ - .

fort und fort;

draufschlagen nie der Bauer auf den Wolf;

' » : ana wie Hiob;

: von der Bade fallen;

: blank stehen; -

[Prap.] + Pion. + S. + [Adj.] + V. : keinen Taler wert »ein; sein Deputat haben; [Prap.] +.Adj. + S. + V. V : in vollen Scheffeln einhesnsen;

XII. Sa + [Prap.] + S.[obi] + V. : eines Kober auf dem Rucken haben; .

XIII. S-% ‘ : des Seilers-Tochter; die Ausgeburt <kr HoEi

XIV. Prep. + s.

XV. [Adv.] + Part. + V.

XVI. [Sa] - V. + V.

[ProL ; -

XVII. [Pi=?.] + S. + Adv. + V.

(jurch die Baals

ditimandir verEprochen sein; crpicbt ccin; dss Scb Lsiea kcssnj j-n tbbliizen кггеп;

: h dsn КсЬгг zn tbf crcifcn.

Егту;а’г::сь ¡а тгадпсспгсп ©О а тою нл Ьшзко Ч2стт"гс:а f'crn та по;”б::ссгт5 is £ут?1}л кп рс?рс5яля лггессю-грзматпчпу клгап^гкк^э дг^яуакгеггггп. tSO; ' ' ' • .

■ I. Фрзх;я:;1 (ijpzjca&Erinsi типу слпзссиалучгггь);

П. ОйГзз £рз=я (epizsar.crim гт’у рг^гга). .

® г.::";? я т”1 и^сет.'^глстто из; ' ■

а) ¿ccihrf ©О (227 CD О): Gicrfcabca Ъа j-rn; Grilba fcn;jn. Ebrri "р;;ггср:гзтзть rj/i С-~.:л:-.:7г:л ¿¿Zzszccii crriy.-^il. ОкрЬ.г crcro легка -ccr.iairn'TEicro KCi.soiisrny sjsressa, сспи икать у csoctiy складс rjLn-l ряд ГА’Л'К'-сгггх. сгмЕгпр^га ссеб^Еостгй, pjo j’TO-n"o:ora кггпу того ni iinuoro процзгу r,5o сгспу. Пор. : j-rn dsn GnsdssrfcJJ дгЬгз - r - из просто "пегкппя

и н * «,<> • н

з. ЕГ.1-П. , а гзг ргэ nctr.:rzn:i з кпи-и. плойки tcuuxrRzJii cnocc5c;i (г,сэ'ег"!э з Гуп?”:~э кпзгггду - ro.”i пгрс^хггксггу мг^р'э супгргпсс к^юсгз сггг:”т;Г1, гтг'г1ггль”г| у,~~о). Дг.”з з г-н (50 кг гжзуть yn:op:cz2T.i Г"'"”г~:л cncd3 ( nc-p-Jbs Grrj bff.„i) та еттл (пор.'Нгтге tuf dsr

brb'Ti). У p“crrr’i Г'р“голгпт"~1 sz~Zb~~ozx> гр—оть рая>

rrn7.-xG:r~-:rr=J ¿si- 3, 0, 11, 16, 17;

й) fcrrrzn cso (73 CiTO): tin vclcrir-cr Hiufn; da- Alia Herr.

iT'p“c?.*”!~.ri Г7"“га илг.гу :т:2ть ен*г”птг:;5 Ог;:"-С'з о.

"r~*":rr:rc:i" с тсЗ Сггг» i^o a rj-rrr-rj .t~~i jr:eiyrr;=s» п pr*J

в) прислівникові ФО (61 ФО): denken wie Seifensieder; mit Hängen

und Würgen. Більшу частину деакіуалізованих фразеологізмів цього класу складають компаративні ФО, напр. wie-ein Alp auf der Brust; wie das Amen in dar Kirche. У реченні -прислівникові фразеологізми виконують функцію обставини. Синтаксичні моделі: 2, 4, 5, 7, 9,10, 14, 15. '

■ Оцінююча семантика компаративних ФО виникає внаслідок семантичної трансформації головного компонента порівняння відносно другого;

г) прикметникові ФО (5 ФО): krumm und lahm; verflucht uiid zugenäht! ann wie Hiob виступають у реченні в ролі іменної частини складного присудка-або ж підмета. Синтаксичні моделі: 6, 12.

Процентна ствЕІднесєиність виявлених груп представлена на таблиіу №2. ______________•_________________________'________________ Тайдидя Jfe2

Фразеологічні едкості, % стійкі фрази, % фразазюгічкі егеніучекка %

ДЖСАІЯй іменні првсліз* кшеобї ерявксг ншссаІ ревш» кді «шзу- вальні іютиьгі CBASJSd

44.4 15.2 11.9 02 217 5.Ö 0.7 0.1 т

У третьому розділі дисертаційного дослідження вивчаєтеся функціонально-сгилістнчна характеристика досліджуваних фразеаотізшв.

Маючи національно-культурне забарвлення семантики, ФО-архаЬі.гл та ФО-історизмн утворюють D тексті ссобліаїїііі ліншзкрайіознаачіш фон, необхідний для адекватного сприйняття іншомозкої інфорісц^і. Основна usca досліджуваних фразеологізмів характеризується "шнршапі", "відкрїгойх ситуації" значенням у сполученні а пашим часашзд колоршш. Всс це аядаз художній література наукоао-популярнш яроіі та публіщдяичшш творам, а також повсякденній комунікації сссблішога гііачешіл. Пор.: jetzi гг.-.-Ь? сг єісЬ hochpersSnlich auf den Weg, um ais politischer Sdi^crttrasix der Westdaulscbca Großkonzeme deren Positionen in jenem Erdlei] z« erréttem (Baliaer Zeitig).

За допомогою архаїзмів здійснюється наступність культурних, історичних, ііаціоішіьім-траді;ціГппп цінностей, ' jttcî фіксуються мовсга. Художники слоза відчувають стилістичга вмжліязосгі, прікопага а лгкскчшк та ' граматичній. архаїзмах, иотц .о їх використовують для створення історичного колориту сучасної епох» та опксу попередніх часів. Пор.: Dem Kosdnlrt ritt Anadfit шп einen Tag voran und trat vor Sibylla, den Schild vsifeehrt, gesenbtea Angesichts. (Mann Th. Der Erwählte).

• Gott' sei getrotssseli! Emil atmete befreit auf und etedle das Geld da.

(Kasinsr E. Emil und dis Detektive).

Ці i:oc;à 'фепя cnporjo.-sin викопувати і іїпш сталістіїчкі фуіяшД, будуча одпш b ггеобіз сиргжгіпїя саткри та гут/ору.

' аспия дссДдізупагоїх ФО-грхаїат-пз та

ФО»історк2?.±ї, rnsdí Сагуетьея ta апкздїксеїп.'осгі кошгретка кемплекеша

гткіз a Korrcpcrntrani ^уітіт^а::г.\кгг"і crr.’j-sz.zi aCo гк їх тшіиїи» догзаліз пш

пйпягсп три групи ФО, їх.':.^іі-тгтп:::з фугпщія сак знаходиться у пряди

галсїпгссггі Е?д K?prrr2jy схярзсітісї фукорї, під ег.:сціппої. спрямсвгзнгееті і

еп!гЕІл:гж:п2Сїї» якої у prrrrt групгз ФО рЬт:г;

_ . і ESO:

Фрзтга^П-^ї "9p^Sr*,ir'l ПЇГ'ІСЇ Cî*lf'^T»Î*S"01 Г,<*ТГЇ

а) /уз г’7ггї'і-;!г:":л р22/Лг"сї ігтг’ргг.'гпї гїгртгзггї, гго~:гго полсргпу -

пггч. Пер.: їігз drs':y: S::~¿2 b."t"d ¿"rin, d-JÎ cis diesjai -

.i^r.croTch rrit cr'-m Л!':rn Pat .ta cîm H:.b -ri’r.-d.'s. ■

б) для Eic;3pîr:c!za і.*»л£гії стгргго су.т;?.п.::ого лглу, гс::р":а,

?ріц:гї^:з r.-rrriy/cro. Г7го.: ich ~~ j jefeî Citb”~^ ezf dm Hcf fcibsn, const _ ■rrr-n mir n~ch ¿a Кіг'Іїт en <Ьз Bc'îc'rtrb (Бс"Ь.:тзА. Е?іг Тсїгз Ь'гіЬ^п •

в) для створення иовленнєЕо! характер5іепсзі персонажів. Пор.: Das

Ьіере ja, Liebe za bewußten Menschen als Heilmittel für unsichere Kantonisten empfehlen (Joho W. Die Wendemarke). ' ■

г) для псетизаїчї творів. Пер.: Ich ipochte weder те da junger

Schwärmer auf meinem Pegasus eia bißchea reiten (Platen A. Gedichte). *

< Фразеалогіглаї-історжіга ex єдозп ьхоеііі пам’ятшжн понять та кзіog, , tsd ysza зішхліі, вживаються і я:; кеТяралка нобзп одїшїщі для позначання цих язищ та понять, і я; стилістичний гасіб. Пор.: Man wird dich auf die Tcrture schrauben. Den ersten Grad stehst du aas... (Schiller T. 'Resco). •

II. Posuczsi ФО виконують комушкапЕшу фушщіїо, яка е, головним ч:иог.і, надбанням усного мозлешга і відрізняється більш вузькою сферою вишку, п тако;з "ежкєіейі" реєстром е:хпрссшз;:о-сталістнчз:ого габарзлешм. Пор.: sich grun machcn « (гаст. рогм.) - бути безтурботній,;; denken vis ein Seifensieder

(Earr., pai.'.i.) - 6yn: fjosTypSoiicrj. .

. До ірзї rpyrw вгадать: ¿) разгіогкоч^алгілярігі ФО: j-si ксгад»

nehmen - илгтита i:oro-:i., сгічитусата коглу-і:.; б) розиопно-побуксі ©O: auf den alten Ivaiaar dahinlebcn - s:::ni! бгатурботао; п) преггаржа ФО s архатепаи ког.яіснгзгкк:і: eina Ьсаз ЕігЬсд. ' .

III. ФО. Воші Qyihqpo:jyiüTLr у cch і e

Еагалі>цо2;иізаіЕцпі. Пер.: durch diä Baak - rara yd, баз розбору; cІгг. t-I.i LLr, zu Tc^'j - ejo-ii. un:o прозіАязтьа:-

Оппе» Е:игчсшіа кіл._ць:за.' (^разеологічзип сд;пп;пд. 's іжяїсііегггс-:

N «МИ, П > »» , «а

ар2аі;:.і та історизм гассідчус, що попа, ьсг:рсг.:;, ц (Jpasco«n!2n:n слеі:с:гг, є руглнзою, динамічною с:кс;.:о:о, яка перебути d статі ПйскГдігго ріп:л:у та • " *

У гііігі робота податі ££гальі;І, гдвдт^ііл **а прс::аі:г^и, г;з ешши^оть 2 происдеі-го досаІдїіісіїі^. '

Основні положення дисертації висвітлені у таких публікаціях;

1. Архаїзми та історизми в компонентному складі німецьких

фразеологічних оданиць' /до питання про. еволюційні зміни в словниковому складі коея // Реаліааь і десшпих одиниць граматичної та лексико -фразеомятеаої систем германських моя: Тези конференції 25-26 березня 1992 року. - Кіт, 1992. - С. 51-53. .

2. Участе фразеологічній еріаТяміп та фразеологічних історизмів у •ргадігярі кдтсгорц зангвссгі тексту / / Семантико - стилістична будова тексту фуяац^іувааш ріагд кягга ріяйз. - Кгаа, 1995. - С. 12-15.

3. .ЛіппяЕфакагздапГі шкхг у йкаладаїап сучасної німецької мова у сгпттсг.іу учЗсгяу гійїд.Т: На кгтгріглі <~р;гсалсггапа аргаїзтгіп та історизмів. -ІЇеТз, 1555. ЛЬ - Д=п. а ДНТБ У'ерЗаа. 27.03.95, №64Я - Ук 95.

• Взяяггэ И.Н. я в состам фразеологіїчесгсіх

ссг^ггтггтт» г~г:'7:^о 'стаз. Дсссгртсцяа па соискание учёной с;—к^гг.”ггз (^г.*"лсгп~гс:га гг^гі по. СЕ^альпеега 10.02.04 -

- гг_^пз, І"’:ггт"г гг^'.*дрстг=п,піі1 лгпгтг'.спгггетй университет,

іьгз^ і>:з. ' ;. ‘ . ' .

В рі'Ггтз гсі.*~.”’гтл .’■•^гг'г^а ^ргг^лспкесіса едіпстц

ссгр^^гігга псггг^гто г.?т~л с г.гтсг.гтгтг^п! "ераггм" я "ксгоригьГ,

стр^злтлзтеа ссс?~~:сст:ї гітт^і^пл, гд.^гт?тг*гг-*у • сгіго^пгггсіссл

с^т^гсгггтгго г*::’, ст^п рзль п п цетзрісіасез з

Г*~£ г»л>гч»ч*< • ПОП-ТЛОї,

с5ї:^р7глі^^*сггсл я пі.*.їшя сі'сггрз*» її ї!птрал:гта!гпгас:ссго

перлд-а, сбуслсзп^гтсг?:! грспчгсг ср~т^^т н пстсргі^гтпгі де^егпгэскнх г/^ттггп-, -^і:л:сгі!25глгс?ї стр}^лур_і>^—рг^тгггтіз ксслсдуййюн

языковых знаков: тематическая, каузальная, структурно-семашическяг,

лекснко-граыматическгя. ■ . -

Ключевые споаа: струхтурю-диканичясхов развития, архаизация, историэащм, фразеологизм, озтшчагощ^з, озхачаемое, пярвмвщхвмоапь. .

Voltchenko I. N.

Archaisms and historicism in thé structure of phraseological units of the modem Goman language. • ■ ,.

This dissertation completes the Candidate Degree in philology, specialty 10.02.04 -Germanic languages, Kyiv, State Linguistic University, Kyiv, 1995.

In this thesis the dynamics of phraseological units of the modern German Language including such components as “archaisms” and “historicism” is researched; ths peculiarities of linguistic alterations, which are the ontological essence of ths language are determined; ths rob ' and place of archaisms and historicism in ths lericd system of tho language ta ecscnîidly dlfîsresi notions art ascertained; ths pJieaomtcoa of extraliagiijtis sni intrdsggstic order which is conditioned by the process of saxhaisation End histories! disrsxtsr oflsdîd units a ti™overcd and described; the structural sod dynamic tbvelcpasi cftho reccorchîd pî’j^coüujrsciic subsystem of ths German phraseology with regard to ths itffisr cxdiaiüsia. of its dynamics is substantiated; and the classification of th.» studied complex symbols: thssuti:, structural and .

semamic, leâcograjnmaticalaEdcsusalisplaiaicd tobsàsisscd. . ’ ‘

Key words: stiuctuszl œd dynamic dsvdopssis, «xduàscîion, MsnrieLffll, ç&rascsioijcJ nomination, trcasfereace, nwr.ringtiil. signifying. *